Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Продуктивність яблуні у повторній культурі за тривалого удобрення в правобережному Лісостепу України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ефективність виробництва плодів яблуні у повторній культурі залежить як від продуктивності вирощуваних сортопідщепних комбінувань і конструкцій насаджень, так і раціональних агротехнічних заходів догляду за садом, зокрема системи удобрення, яка б створювала оптимальні умови ґрунтового живлення рослин. Тому дослідження росту і плодоношення повторно вирощуваних дерев на тій самій ділянці залежно від довготривалого, в тому числі попереднього, удобрення, є важливим для забезпечення високої врожайності насаджень та якості плодів.

На ріст і плодоношення яблуні у повторній культурі негативно впливають деградація ґрунту за парового утримання в саду та ґрунтовтома; дослідження можливостей нівелювання цих процесів удобренням визначає актуальність роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконували в рамках програми наукових досліджень Уманського державного аграрного університету (УДАУ) «Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України», ДР №0101U004495.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення продуктивності насаджень і якості плодів яблуні у повторній культурі застосуванням ефективної системи удобрення темно-сірого опідзоленого важкосуглинкового ґрунту.

Завдання дослідження:

1) вивчити вплив систем удобрення яблуневого саду у повторній культурі на:

- закономірності росту і плодоношення дерев;

- товарну якість, компоненти хімічного складу і лежкість плодів;

- вміст елементів мінерального живлення та пігментів у листках;

- вміст гумусу та елементів мінерального живлення в ґрунті;

- водно-фізичні властивості і біологічну активність ґрунту;

2) розрахувати й оцінити економічну ефективність вирощування плодів яблуні у повторній культурі залежно від удобрення.

Об'єкт дослідження - закономірності росту і плодоношення дерев залежно від удобрення.

Предмет дослідження - насадження яблуні сортів Айдаред на насіннєвій і клоновій М4 підщепах та Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі. Органічна, органо-мінеральна і мінеральна системи удобрення.

Методи дослідження: польовий, лабораторний, математико-статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. У південній частині Правобережного Лісостепу України вперше встановлено закономірності росту і плодоношення яблуні сорту Айдаред на насіннєвій і клоновій М4 підщепах та Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі у повторній культурі за тривалого удобрення.

Практичне значення одержаних результатів. Для виробництва рекомендовано раціональну систему удобрення в насадженнях зимових сортів яблуні у повторній культурі на насіннєвій і середньорослій клоновій підщепах у період повного плодоношення, яка забезпечує суттєве зменшення впливу негативних умов парового утримання та ґрунтового живлення.

Результати роботи пройшли виробничу перевірку в навчально-науково-виробничому відділі і використовуються у викладанні курсу «Плодівництво» в Уманському державному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні відомостей з наукової літератури, виконанні польових і лабораторних досліджень, аналізі та статистичній обробці отриманих результатів, підготовці матеріалів до опублікування, а також у формуванні висновків та пропозицій виробництву.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри загального землеробства (2004-2006 рр.) і фаховому семінарі «Плодівництво» (2007 р.) в Уманському державному аграрному університеті; науковій конференції до 150-річчя від дня народження Л.П. Симиренка (Умань, 2005); всеукраїнських наукових конференціях молодих вчених (Умань, 2006; 2007); у вигляді стендових доповідей на науково-практичному семінарі з питань виробництва та маркетингу яблук (Шевченкове, 2006) і ХХIII міжнародному науково-практичному семінарі «Високоінтенсивні технології - в садівництво» (Умань, 2007).

Тези доповіді опубліковано в матеріалах VII з'їзду українського Товариства агрохіміків і ґрунтознавців (Київ, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано одинадцять праць, з них чотири - у фахових виданнях, загальним обсягом 2,31 авт. аркушів.

Структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 135 сторінках комп'ютерного тексту. Робота включає вступ, вісім розділів, висновки, рекомендації виробництву, 97 додатків, 51 таблицю, 8 рисунків. У списку використаної літератури 242 найменування, з яких 17 - латиницею.

Автор дякує співробітникам кафедр загального землеробства та плодівництва і виноградарства, проблемної науково-дослідної лабораторії з оптимізації родючості ґрунту в плодоягідних насадженнях та навчально-науково-виробничого відділу Уманського державного аграрного університету за надану методичну і практичну допомогу.

Основний зміст роботи

удобрення яблуневий дерево сад

Особливості росту і плодоношення яблуні у повторній культурі залежно від удобрення (огляд літератури)

Аналіз джерел літератури не дає можливості стверджувати про достатнє вивчення продуктивності насаджень яблуні, якості плодів та економічної ефективності вирощування у повторній культурі за різних систем удобрення. Тому актуальне подальше вивчення цього питання за повторного вирощування яблуні в умовах тривалого (75 років) досліду з системами удобрення.

Місце, умови, об'єкти і методика проведення досліджень

Дослідження проводили в 2004-2006 рр. у насадженні яблуні Уманського державного аграрного університету. Експериментальна частина виконувалася в досліді, який з 1931 р. проводився протягом 50-річного періоду, після чого реконструйований шляхом викорчування у 1982 р. дерев сорту Кальвіль сніговий та повторного садіння у 1984 році зі збереженням попередніх ділянок досліджуваних варіантів, де посаджено сорти яблуні Айдаред і Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі та Айдаред на вегетативній М 4 з площею живлення 7х5 м.

Дослідження проводили за схемою, що включала контрольний варіант (без добрив) і три системи удобрення: органічну (гній 40 т/га), органо-мінеральну (гній 20 т/га + N₆₀Р₆₀К₆₀) і мінеральну (N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀). Гній (ВРХ, напівперепрілий) і мінеральні добрива фосфорні (суперфосфат гранульований) та калійні (калійна сіль і калій хлористий) у зазначених нормах вносили раз у два роки під осінню оранку в міжряддях, азотні (аміачна селітра) у половинних нормах - щорічно під весняну культивацію чи дискування. Повторність досліду чотириразова з сімома обліковими деревами на ділянці. Ґрунт утримували під чистим паром.

Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений важкосуглинковий з вмістом гумусу в шарах 0-20 і 20-40 см, відповідно, 2,41 і 2,23%, азоту (за нітрифікаційною здатністю при 14-добовому компостуванні) - 13,4 і 12,9 мг/кг ґрунту, Р₂О₅ і К₂О (за методом Егнера-Ріма-Домінго) - 18,4 і 14,6 та 28,9 і 27,4 мг/100 г. ґрунту, рН - 5,2 і 5,3, сума увібраних основ - 25,0 і 26,0 мг-екв./100 г. ґрунту.

Фітометричні вимірювання та фенологічні спостереження проводили за методичними рекомендаціями Уманського ДАУ (1987) та Інституту садівництва УААН (К., 1996). Площу листків визначали методом висічок з подальшими розрахунками площі листкової поверхні.

Агрохімічні аналізи ґрунту, визначення його фізичних та біологічних властивостей проводили загальноприйнятими методами - «Программно-методические указания по проведению исследований с удобрениями в садах, ягодниках и плодовых питомниках» (Киев-Умань, 1985), «Методические указания по проведению исследований в длительных опытах с удобрениями» (М., 1985), «Агрохимические методы исследования почв» (М., 1975), «Методи визначення органічної речовини» (ДСТУ 4289-2004), «Определение подвижных соединений фосфора и калия по методу Эгнера-Рима-Доминго» (ГОСТ 26208-91), «Визначення рН» (ДСТУ ISO 10390-2001), «Визначення речовини та вологості за масою» (ДСТУ ISO 11465-2001), «Визначення щільності складення на суху масу» (ДСТУ ISO 11272-2001), «Методика определения токсичности почвы» (Акулов П.Г., Доценко А.С., Лукин С.В., 1995).

Вміст у листках елементів мінерального живлення (NPK) визначали з мокрим озоленням рослинної наважки (К., 2002), хлорофілу «а» і «b» методом Годнєва (Минск, 1952), загальну воду - термостатно-ваговим методом, а вільну і зв'язану рефрактометрично (Л., 1978).

Товарну якість плодів визначали сортуванням зібраних плодів за ГОСТ 21122-75.

У плодах визначали вміст розчинних сухих речовин рефрактометром URL 3, загальний вміст цукрів методом Бертрана (ГОСТ 8756.13-87), кислотність - титрометрично за ГОСТ 25555.0-82, вміст нітратів у період вегетації і під час зберігання за Метод. вказівками 5048-89 (М., 1989).

Яблука збирали в ящики №3 у фазі знімальної стиглості і зберігали у фруктосховищі-холодильнику ФХ-770 за температури +1±1⁰С і відносної вологості повітря 90-95%.

Ефективність досліджуваних агротехнічних заходів визначали згідно методичних вказівок Інституту садівництва УААН (К., 2002).

Застосовували дисперсійний та кореляційний методи статистичного аналізу (Доспехов Б.А., 1985).

Результати досліджень

Вплив удобрення на властивості ґрунту у повторній культурі яблуні

Вміст гумусу в ґрунті. Застосування органічної та органо-мінеральної систем удобрення у повторно вирощуваному насадженні яблуні сприяло збільшенню вмісту гумусу порівняно з контрольним варіантом (без добрив) та за внесення лише мінеральних добрив, відповідно, на 0,95 і 0,74 та 0,59 і 0,38% (НІР₀₅ = 0,08).

Структурний стан, щільність та вологозабезпеченість ґрунту. Встановлено вищий вміст агрономічно цінної структурної фракції (0,25-10 мм) за органічної та органо-мінеральної систем удобрення ґрунту порівняно з контрольним варіантом і за внесення лише мінеральних добрив, відповідно, на 13,3 і 10,6% та 11,0 і 8,3% (НІР₀₅ = 3,8).

Застосування органічних та органо-мінеральних добрив сприяло зниженню щільності, відповідно, на 0,03 та 0,01 г./см³ порівняно з варіантом без добрив (НІР₀₅ = 0,02).

Органічна й органо-мінеральна системи удобрення сприяли збільшенню запасів ґрунтової вологи у метровому шарі, відповідно, на 22,7 і 21,4 мм (НІР₀₅ = 9,7).

Забезпеченість ґрунту елементами живлення. Вміст нітратів (за нітрифікаційною здатністю) у шарі ґрунту 0-60 см знаходився в оптимальних межах (20-25 мг/кг) за органічної, органо-мінеральної і мінеральної систем удобрення; на неудобрюваних ділянках їх вміст був більш ніж в 1,5 рази нижчий оптимального.

Вміст рухомих форм фосфору в ґрунті був вищий оптимальних рівнів (7-10 мг/100 г.) в усіх варіантах досліду. Внесення органічних та органо-мінеральних добрив сприяло підвищенню вмісту фосфору, який перевищував цей показник у варіанті ?₁₂₀?₁₂₀?₁₂₀, відповідно, на 6,7 і 12,6%, а у варіанті без добрив - на 103,2 і 114,4%.

Вміст рухомого калію знаходився у межах оптимальних рівнів - 23-28 мг/100 г. для темно-сірого опідзоленого важкосуглинкового ґрунту. Найбільше його було за внесення органічних добрив - на 4,7 мг/100 ґрунту більше від вмісту у контрольному варіанті, а за внесення мінеральних та органо-мінеральних добрив збільшення становило, відповідно, 1,3 та 0,2 мг/100 г. (НІР₀₅ = 1,0).

Реакція ґрунтового середовища. Мінеральні добрива зумовили підвищення кислотності ґрунту до рН=5,12, а органічні й органо-мінеральні сприяли її зниженню порівняно з контрольним варіантом, відповідно, на 0,38 та 0,08 пункти (НІР₀₅ = 0,26).

Біологічна активність ґрунтового середовища. Найвища інтенсивність виділення з ґрунту вуглекислого газу - 218,6-303,8 мг/м² - спостерігалася за органічної системи удобрення. Внесення органічних та органо-мінеральних добрив сприяло меншому накопиченню у ґрунті токсичних речовин, про що свідчить послаблення ґрунтовтоми, а за мінеральної системи удобрення вона посилювалась, як видно з таблиці 1. У шарі ґрунту 0-20 см токсини менш згубно діяли на проростки пшениці у варіантах з внесенням органічного добрива на 37,5%, органо-мінеральних - на 38,2% і без добрив (контроль) - на 32,9% порівняно з мінеральною системою удобрення. За останньої виявлено посилення токсичної дії в усіх шарах ґрунту порівняно з іншими досліджуваними системами. У шарах 20-40 і 40-60 см неудобреного ґрунту збільшення токсичності (слабший ріст тестових рослин) також суттєве проти удобреного органічними, відповідно, на 320 і 164 мм та органо-мінеральними добривами - на 206 і 172 мм.

Сумарна довжина ростків пшениці залежно від токсичності ґрунту за різних систем удобрення яблуневого саду у повторній культурі (2006 р.), мм

Особливості росту дерев яблуні у повторній культурі залежно від підщеп та систем удобрення

Приріст обхвату штамбу. Зміни властивостей ґрунту за різних систем удобрення неоднаково впливали на ріст дерев сортопідщепних комбінувань яблуні у повторній культурі. Вплив удобрення на приріст обхвату штамбу дерев сорту Айдаред значною мірою залежав від підщепи (табл. 2). В середньому за 2004-2006 рр. потовщення штамбу дерев на насіннєвій підщепі за органічної системи удобрення перевищувало варіанти з внесенням мінеральних добрив і без добрив, відповідно, на 9,5 та 27,0%. На підщепі М4 приріст товщини штамбу за внесення органо-мінеральних добрив був більший, ніж у варіантах з внесенням мінеральних добрив і без добрив, відповідно, на 7,0 та 9,5%. Дерева сорту Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі реагували на удобрення подібно до сорту Айдаред на тій же підщепі (табл. 3).

Приріст обхвату штамбу позитивно корелював з урожайністю сорту Айдаред на насіннєвій підщепі (в окремі роки на клоновій М4), а також з площею листової поверхні.

Приріст пагонів. У 2005-2006 рр. дерева сорту Айдаред на насіннєвій підщепі відрізнялись істотно більшою сумарною довжиною пагонів порівняно з клоновою М4, а в 2004 р. залежність зворотня (табл. 2). На насіннєвій підщепі найбільший сумарний приріст був за внесення органічних добрив на 25,5% більший від контролю і на 11,2% - від приросту за мінерального удобрення, а на підщепі М4 - за внесення мінеральних добрив (на 25,0% більший контролю і на 8,2% - від органо-мінерального удобрення).

Показники росту дерев яблуні сорту Айдаред у повторній культурі залежно від підщепи і системи удобрення (середні за 2004-2006 рр.)

Показники росту яблуні сорту Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі у повторній культурі залежно від системи удобрення (середні за 2004-2006 рр.)

Сумарний приріст пагонів дерев сорту Кальвіль сніговий під впливом досліджуваних систем удобрення змінювався аналогічно сорту Айдаред на насіннєвій підщепі (див. табл. 3).

Площа листового покриву. Загальна площа листя зумовлювалась удобренням та сортовими особливостями. В середньому за 2004-2006 рр. найбільша площа листової поверхні (11,98-15,64 тис. м²/га) була у варіантах з органічним та органо-мінеральним удобренням (див. табл. 2, 3).

Освоєння кронами дерев площі живлення і повітряного простору. У середньому за 2005-2006 рр. освоєння площі живлення деревами сорту Айдаред на насіннєвій підщепі на ділянках з мінеральною системою удобрення було дещо більше порівняно з варіантами органічної (на 1,3%) та органо-мінеральної (на 2,5%) і на 15,3% порівняно з контрольним варіантом. На клоновій підщепі М4 найбільше освоїли площу дерева за органічної системи удобрення, перевищивши варіанти з внесенням мінеральних та органо-мінеральних добрив, відповідно, на 7,4 та 2,3% (НІР₀₅ = 3,7).

У варіанті без добрив освоєння площі живлення деревами на насіннєвій підщепі на 25,1% було більше, ніж на клоновій М4.

Дерева сильнорослого сорту Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі більшою мірою освоїли площу живлення за внесення окремо мінеральних та органічних добрив порівняно з органо-мінеральними і за відсутності удобрення. В середньому освоєння площі живлення у перших двох варіантах було на 16,1 і 19,2% більше, ніж у контрольному (без добрив) та на 10,4 і 7,5% - у варіанті з органо-мінеральною системою удобрення (НІР₀₅ = 2,6).

Удобрення сприяло збільшенню на 8,2-29,9% об'єму крони дерев усіх сортопідщепних комбінувань. Об'єм крони дерев на насіннєвій підщепі на 25% більший порівняно з деревами на М4.

Водний режим, вміст елементів живлення і пігментів у листках яблуні залежно від підщеп та систем удобрення

Вміст і форми води. Вміст загальної води в листі дерев яблуні сорту Айдаред на обох підщепах у варіантах з удобренням суттєво не відрізнявся. Протягом вегетації найвищий вміст води (62,9-64,8%) був у червні (період активного росту пагонів) і найнижчий у жовтні (52,3-53,8%).

У листі дерев сорту Кальвіль сніговий протягом 2004-2006 рр. на удобрюваних ділянках вміст води знаходився у межах 53,1-67,8% з неістотною різницею між варіантами.

Вміст вільної води у листі в червні на 0,2-1,9% нижчий за відсутності удобрення (НІР₀₅ = 0,2).

Вміст елементів живлення та хлорофілу. За роки досліджень вміст азоту в листі дерев сорту Айдаред на насіннєвій і клоновій підщепах в усіх варіантах вищий оптимального на 40,0-63,9%, особливо на удобрюваних ділянках. За органо-мінерального удобрення він перевищував відповідні показники органічної і мінеральної систем на 1,7 і 1,1% у листі дерев на насіннєвій підщепі та на 5,0 і 0,7% - на клоновій М4. Вміст фосфору в листі знаходився у межах оптимуму (0,3-0,6%), а на насіннєвій підщепі - на 13% вищий за відсутності удобрення. Вміст калію в листі яблуні сорту Айдаред на обох досліджуваних підщепах знаходився в межах оптимуму (1,08-1,88%) лише за внесення органічних та органо-мінеральних добрив. Аналогічний вплив систем удобрення на вміст елементів живлення виявлено в листі сорту Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі.

У середньому за 2004-2006 рр. вміст хлорофілу («а» + «b») в листках яблуні сорту Айдаред на насіннєвій підщепі був найвищий за внесення органо-мінеральних добрив. Порівняно з варіантами мінеральної системи удобрення і контрольним перевищення становило, відповідно, 4,0 і 8,1%. На клоновій підщепі М4 найвищий показник був за внесення органічних добрив - на 1,4 і 11,8% вищий порівняно з варіантами мінеральної системи удобрення та без добрив. У листі яблуні сорту Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі вищий вміст хлорофілу був за внесення органо-мінеральних добрив.

Плодоношення дерев яблуні у повторній культурі залежно від підщеп та систем удобрення

Квітування та формування плодів. Дерева яблуні сорту Айдаред на насіннєвій підщепі найбільш активно цвіли за внесення органічних, а на клоновій М4 - органо-мінеральних добрив - відповідно, на 16,7 і 11,6% рясніше, порівняно з контрольним варіантом та на 8,7 і 4,8% - з мінеральною системою удобрення. Дерева яблуні сорту Кальвіль сніговий активніше цвіли за внесення мінеральних добрив з кількістю квіток на 13,2% більшою, ніж на неудобрюваних ділянках і на 5,0% більшою, ніж за внесення органічних добрив.

Вищий рівень зав'язування плодів сорту Айдаред на насіннєвій підщепі виявлено за органічної й органо-мінеральної систем удобрення, а на клоновій М4 - за органо-мінеральної з перевищенням контрольного та варіанту з внесенням мінеральних добрив, відповідно, на 23,2% і 10,3% та 26,0% і 13,9%.

Кількість зав'язі на деревах сорту Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі під впливом досліджуваних систем удобрення змінювалася аналогічно сорту Айдаред на клоновій підщепі М4.

У середньому за 2004-2006 рр. навантаження дерев сорту Айдаред плодами на насіннєвій і клоновій М4 підщепах за органо-мінеральної системи удобрення перевищувало варіанти без добрив та з внесенням мінеральних добрив, відповідно, на 23,1% і 27,4% та 10,8% і 14,0%. На сильнорослих деревах на насіннєвій підщепі плодів на 11,9% більше, ніж на клоновій підщепі, можливо, за рахунок на 25% більшого об'єму крони.

Навантаження плодами дерев сорту Кальвіль сніговий за внесення органічних добрив було більше на 22,2% порівняно з контрольним варіантом і на 2,6% - з мінеральною системою удобрення.

Урожайність. Середня за 2004-2006 рр. врожайність дерев сорту Айдаред на насіннєвій підщепі за внесення органічних та органо-мінеральних добрив (21,6 т/га), а на клоновій М4 (20,2 т/га) - за внесення 20 т/га гною і ₆₀₆₀₆₀ перевищила, відповідно, на 28,6 і 32,1% показники контрольного та на 9,1 і 14,1% - варіанту з внесенням мінеральних добрив (табл. 4).

Врожайність дерев яблуні сорту Айдаред у повторній культурі залежно від типу підщепи та системи удобрення, т/га

На неудобрюваних ділянках урожайність дерев на клоновій підщепі М4 у 2004 р. на 13,0% вища, ніж на насіннєвій, а в 2005 і 2006 рр. більший урожай, відповідно, на 21,5 і 14,6% сформували дерева на насіннєвій підщепі. У середньому за період досліджень врожайність дерев на насіннєвій підщепі на 8,9% вища порівняно з клоновою М4, можливо, за тієї причини, що схема садіння дослідних дерев на обох підщепах однакова і освоєння площі живлення останніми менше на 25,1% порівняно з деревами на насіннєвій підщепі. Виходячи з того, що насадження яблуні на середньорослій підщепі рекомендовано закладати за схемою 6х4 м (417 дер./га), то при такій його густоті урожайність могла би бути більша, про що свідчить розрахункова врожайність, яка складає 22,3-29,4 т/га і в 1,5 рази перевищує фактичну - 15,5-20,2 т/га.

Врожайність дерев яблуні сорту Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі за роки досліджень була найвища за органічної та органо-мінеральної систем удобрення і перевищувала показники контрольного варіанту та з внесенням мінеральних добрив, відповідно, на 39,7 і 38,6 та 10,7 і 10,1% (табл. 5).

Врожайність дерев яблуні сорту Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі у повторній культурі залежно від системи удобрення, т/га

Питоме навантаження урожаєм на одиницю площі поперечного перерізу штамбу дерев Айдареду на насіннєвій і клоновій М4 підщепах та Кальвіля снігового на насіннєвій підщепі за внесення добрив вище від показників у контрольному варіанті, відповідно, на 0,08; 0,18-0,55 і 0,03-0,05 кг/см², а на одиницю площі проекції крони - відповідно, на 0,22-0,67; 0,75-1,28 і 0,21-1,00 кг/м².

Якісні показники плодів яблуні у повторній культурі залежно від підщеп та систем удобрення

Середня маса плодів. Яблука сорту Айдаред з удобрюваних ділянок у більшості випадків крупніші порівняно з неудобрюваними (за винятком варіанту з органо-мінеральними добривами в 2004 р.).

Середня маса плодів без удобрення у 2004 і 2006 рр. дещо більша на насіннєвій підщепі, відповідно, на 5,5 та 1,2 г, а у 2005 р. - на клоновій М4, хоча ці відмінності неістотні.

Закономірність впливу систем удобрення на масу плодів сорту Кальвіль сніговий аналогічна сорту Айдаред.

Товарна якість плодів. Найбільший вихід плодів сорту Айдаред на насіннєвій підщепі вищого і першого товарних сортів отримано за внесення окремо раз у два роки 40 т/га гною і _120120120 (відповідно 81,9 та 81,5%), а на клоновій М4 - за внесення половинних норм органічних і мінеральних добрив (82,6%).

Суттєвих відмінностей між товарністю плодів сорту Айдаред з дерев на насіннєвій і клоновій М4 підщепах не виявлено.

Дещо більший середній вихід товарних плодів сорту Кальвіль сніговий за 2004-2006 рр. порівняно з сортом Айдаред на обох підщепах зумовлений меншим навантаженням дерев урожаєм. Кращими виявилися варіанти з органічними і органо-мінеральними добривами (84,9%).

Вміст сухих розчинних речовин. У середньому за 2004-2005 рр. вміст сухих розчинних речовин у плодах яблуні сорту Айдаред на обох підщепах з удобрюваних ділянок майже на одному рівні і вищий на 0,2-0,4% порівняно з неудобрюваними (НІР₀₅=0,5).

Найвищий вміст сухих речовин (13,7%) у плодах сорту Кальвіль сніговий, вирощених на ділянках з внесенням гною, істотно перевищив їх вміст у всіх інших варіантах.

Вміст цукрів. У яблуках з удобрюваних дослідних дерев сортів Айдаред на насіннєвій і клоновій підщепах та Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі вміст цукрів більший на 0,2-1,3% порівняно з неудобрюваними (НІР₀₅ = 0,4).

Вміст кислот. Застосування органічних та органо-мінеральних добрив сприяло накопиченню більшої кількості органічних кислот у плодах Айдареду на насіннєвій (0,56%) і клоновій (0,56-0,58%) підщепах та Кальвіля снігового на насіннєвій підщепі (0,48-0,49%). Плоди з удобрюваних дерев характеризувались дещо нижчим цукрово-кислотним індексом.

Вміст нітратів. У плодах з дослідних дерев він знаходився на рівні далеко нижчому від допустимого - 60 мг/кг сирої маси. На початку періоду зберігання становив 2,1-3,2 мг/кг, в середині - 1,9-3,1 мг/кг та в кінці - 1,1-1,9 мг/кг.

Лежкість плодів. У середньому за 2004-2005 рр. за внесення органічних добрив вихід товарних плодів сорту Айдаред на насіннєвій і клоновій підщепах у кінці періоду зберігання склав, відповідно, 93,2 і 93,4%, а в контрольному варіанті - 92,9 і 92,3% (НІР₀₅ = 2,2).

Економічна ефективність вирощування плодів яблуні у повторній культурі за різних систем удобрення

Кращі показники собівартості яблук, прибутку і рівня рентабельності виробництва забезпечувало внесення органічних добрив (гній 40 т/га раз у два роки) та органо-мінеральних (20 т/га гною раз у два роки і ?₆₀?₆₀?₆₀ фосфорні і калійні добрива раз у два роки, азотні в половинних нормах щорічно) (табл. 6). У цих варіантах порівняно з контрольним собівартість плодів менша на 12-17%, а сума прибутку та рівень рентабельності, відповідно, більші на 54-93% і 36-71%.

Економічна ефективність вирощування яблук у повторній культурі за різних систем удобрення (2004-2006 рр.)

Рекомендації виробництву

У повторно вирощуваних плодоносних насадженнях яблуні з сортами Айдаред на насіннєвій і клоновій М4 підщепах та Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі за парового утримання темно-сірого опідзоленого ґрунту вносити раз у два роки 40 т/га гною або 20 т/га гною і по 60 кг/га д.р. фосфорних і калійних та щорічно по 30 кг/га д.р. азотних добрив.

Гній, фосфорні і калійні добрива вносити в міжряддя під осінню оранку, азотні - рано навесні під культивацію чи дискування.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

1. Копитко П.Г, Яковенко Р.В. Врожайність дерев яблуні та якість плодів сорту Айдаред при довготривалому застосуванні різних систем удобрення // Вісн. Білоцерківського держ. аграрного ун-ту. - Біла Церква, 2006. - №37. - С. 90-98 (80% - польові дослідження, статистична обробка і узагальнення даних, висновки).

2. Копитко П.Г., Яковенко Р.В. Поживний режим ґрунту та врожайність дерев яблуні після 70-річного систематичного удобрення саду // Зб. наук. пр. Вінницького держ. аграрного ун-ту. - Вінниця, 2006. - №27. - С. 27-32 (80% - польові дослідження, статистична обробка і узагальнення даних, висновки).

3. Яковенко Р.В., Копитко П.Г. Врожайність насаджень яблуні та зміни агрофізичних властивостей і біологічної активності ґрунту за довготривалого удобрення // Зб. наук. пр. Уманського держ. аграрного ун-ту. - Умань, 2007. - №64. - С. 101-108 (80% - польові дослідження, статистична обробка і узагальнення даних, висновки).

4. Яковенко Р.В., Копитко П.Г. Показники росту і листя дерев яблуні залежно від тривалого удобрення саду за повторного вирощування в садозміні // Зб. наук. пр. Уманського держ. аграрного ун-ту. - Умань, 2007. - №65. - С. 247-252 (80% - польові дослідження, статистична обробка і узагальнення даних, висновки).

5. Копитко П.Г., Яковенко Р.В. Продуктивність дерев яблуні сорту Айдаред залежно від різних систем удобрення та типу підщепи // Зб. наук. пр. Мліївського Інституту садівництва, Уманського держ. аграрного ун-ту. - Корсунь - Шевченківський, 2005. - С. 114-119 (80% - польові дослідження, статистична обробка і узагальнення даних, висновки).

6. Яковенко Р.В. Зміни фізико-хімічних властивостей темно-сірого опідзоленого ґрунту при довготривалому удобренні яблуневого саду // Зб. наук. пр. Уманського держ. аграрного ун-ту. - Умань, 2006. - №62. - С. 166-170.

7. Копитко П.Г., Дядченко Я.О., Жмуденко В.М., Буцик Р.М., Яковенко Р.В. Регулювання родючості ґрунту в плодоягідних насадженнях // Пр. міжн. наук. конф. «Вчені вищої школи України - селу». - Київ-Умань, 2006. - С. 54-72 (20% - польові дослідження, статистична обробка і узагальнення даних, висновки).

8. Яковенко Р.В. Деякі властивості темно-сірого опідзоленого грунту і продуктивність яблуні після 70-річного систематичного удобрення саду // Агрохімія і ґрунтознавство: Міжвід. темат. наук. зб. - К., - 2006. - Спец. випуск. - С. 163-165.

9. Яковенко Р.В. Зміна щільності грунту за тривалого застосування різних систем удобрення у насадженні яблуні // Тези наук. конф. молодих учених до 100-річчя П.В. Власюка і 150-річчя Л.П. Симиренка. - Умань, 2005. - С. 107-109.

10. Яковенко Р.В. Плодоношення яблуні, вирощуваної на агрофоні після 70-річного застосування різних систем удобрення // Матер. всеукр. наук. конф. молодих учених. - Умань, 2006. - С. 99-100.

11. Яковенко Р.В. Вміст зелених пігментів у листі яблуні різних сортопідщепних комбінувань залежно від довготривалого застосування добрив // Матер. всеукр. наук. конф. молодих учених. - Умань, 2007. - С. 144-145.

Размещено на Allbest.ru