Продуктивні та біологічні особливості кіз зааненської породи різних генотипів в умовах північно-східного регіону України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Зааненська порода кіз є видатною породою молочного напрямку продуктивності. Тварини даної породи мають дуже високий рейтинг популярності в багатьох країнах світу і використовуються як з метою одержання від них високоцінного продукту харчування - молока і виготовленого з нього сирів, йогурту, так і для поліпшення місцевого низькопродуктивного поголів'я кіз (Денієв Х.Д., 1997; Шевченко М., 1998; Зотєєв В.С., Портнова А.И., 1997, 1999; Єрмаков В.В. та ін., 1999, 2000).

У зв'язку з цим важливого значення у козівництві набуває розробка ефективних методичних та організаційних підходів щодо прискореного удосконалення місцевих грубововняних порід кіз. Тому, назріла необхідність у вивченні росту і розвитку тварин, кількісних і якісних показників молока, взаємозв'язку їх з інтер'єром та обґрунтування використання чистопородних плідників зааненської породи в процесі акліматизації. Це має велике практичне значення і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення закономірності формування продуктивних та біологічних якостей чистопородних зааненських, місцевих та помісних кіз в умовах північно-східного регіону України.

У зв'язку з цим були поставлені наступні завдання:

порівняти ріст та розвиток чистопородних і помісних тварин;

встановити в процесі акліматизації деякі інтер'єрні показники у кіз зааненської породи, місцевих грубововняних та їх помісей;

вивчити молочну продуктивність, біохімічний склад молока та жиру у кіз різних генотипів;

встановити взаємозв'язок між промірами вим'я та дійок з молочною продуктивністю;

вивчити відтворювальну здатність чистопородних кіз зааненської породи та помісей з місцевою грубововняною;

визначити якісні показники м'яса піддослідних тварин;

розрахувати економічну ефективність використання чистопородних плідників зааненської породи при схрещуванні з матками місцевої грубововняної породи.

1. Матеріали та методи досліджень

Жирнокислотний склад молочних ліпідів піддослідних кіз визначався методом газорідинної хроматографії.

Конверсія поживних речовин корму в молоко кіз визначалась згідно методики ВАСГНІЛ (1983).

Вивчення якості шкіряно-волосяного покриву проводилося за методикою Арзуманяна Є.А. (1957).

У віці 6 і 24 місяців тварин-аналогів з кожної групи вивчались клінічні і біохімічні показники крові.

Оцінка морфологічних ознак вимені і дійок проводилася шляхом виміру на 30 день лактації (до і після ручного доїння) восьми основних промірів з правої сторони у визначених точках, використовуючи мірну стрічку, циркуль і штангенциркуль.

Молочність козематок з використанням основних промірів вимені і дійок визначалась за розробленим нами індексом.

М'ясну продуктивність вивчено шляхом контрольного забою трьох козлів з кожної групи у віці 24 місяців за методикою ВНДІМС (1984). Хімічний склад м'яса та коефіцієнт м'ясності, вихід основних поживних речовин і конверсію протеїну корму в харчовий білок туші визначався за методикою ВАСГНІЛ (1982).

Економічна ефективність одержання молочної продуктивності тварин різних генотипів визначалась за загальноприйнятою методикою (ВАСГНІЛ, 1980)

Обчислення популяційно-генетичних параметрів виконувалось за загальноприйнятими методиками (Плохинський М.О., 1969; Меркур'єва Є.К., 1970).

2. Результати досліджень

Ріст і розвиток молодняка кіз зааненської породи різних генотипів. Вивченню росту і розвитку молодняка зааненської породи кіз присвячена незначна кількість робіт, майже немає даних про їх помісей з місцевими грубововняними козами. Зміна живої маси піддослідних тварин наведена в таблиці 1.

Козлики та кізочки зааненської породи в усі вікові періоди за живою масою статистично вірогідно перевищують місцевих грубововняних кіз (Р>0,999) і помісей (Р>0,95... 0,999).

Помісні козлики і кізочки (за виключенням при народженні), також статистично вірогідно (Р>0,95 ... 0,999) перевершують місцевих аналогів. За 6 місяців жива маса збільшилась у місцевих козликів у 6,9 рази, у кізочок - у 7,4 рази, у помісних та зааненських - у 7,3 та 7,7; 7,5 та 7,9 разів відповідно.

Найбільшою інтенсивністю росту відрізняються чистопородні козлики і кізочки зааненської породи, у яких середньодобовий приріст за період вирощування від народження до 6 місяців склав 127,3 та 111,1 г, що на 20,4 та 12,7 г вище, ніж у помісного молодняка і на 34,6 та 25,6 - у грубововняних аналогів. Відносна швидкість росту маси від народження до 6-місячного віку найвища у піддослідного молодняка зааненської породи - 152,9 - 155,0% при 149,4 - 152,5 - у місцевих козликів і кізочок. У помісних ровесників вона склала 151,5 - 154,2 відсотка.

Табл. 1. Динаміка живої маси зааненської породи кіз та її помісей, кг (+S)

Аналіз результатів вимірювання статей будови тіла та індексів піддослідних тварин свідчить, що чистопородний зааненський молодняк з високою вірогідністю перевищує помісних і місцевих грубововняних одноліток (P>0,95…0,999).

Жива маса дорослих тварин. У віці 24 місяців різниця за живою масою у козлів та кіз між I і III групами склала - 17,8 кг (P>0,999) і 7,4 кг (P>0,999), I і II - 8,6 кг (P>0,999) і 2,8 кг (P>0,999). Встановлено, що в цьому віці взаємозв'язок “жива маса х молочна продуктивність” по групах піддослідних тварин становив 0,249+0,188; 0,276+0,169 і 0,334+0,154 відповідно.

Основні проміри та індекси будови тіла свідчать про задовільну акліматизаційну здатність в умовах північно-східного регіону України тварин зааненської породи як рогатих, так і безрогих при відповідних умовах годівлі і утримання.

Молочна продуктивність кіз. Порівняння молочної продуктивності кіз зааненської породи різних генотипів (табл. 2) показали перевагу чистопородних тварин над місцевими аналогами за лактацію на 399 кг (P>0,999) і помісями - на 260 кг (P>0,999). Різниця за надоями між першою та другою групами склала 139 кг (P>0,999) на користь помісей.

Табл. 2. Молочна продуктивність, хімічний склад та конверсія поживних речовин корму в молоко кіз зааненської породи різних генотипів, (+S)

Молочна продуктивність кіз залежить від рівня годівлі та використання тваринами поживних речовин корму. Коефіцієнт використання кормів у чистопородних кіз зааненської породи склав 36,85%. Це на 12,55 та 19,81 % краще, ніж у помісей і місцевих аналогів. У подальших дослідженнях доцільно вивчати економічну ефективність конверсії поживних речовин корму у кіз, враховуючи їх генотип.

Хімічний склад молока кіз. Склад молока свідчить про наявність різниці між групами піддослідних тварин.

За вмістом жиру в молоці грубововняні кози переважають аналогів чистопородної зааненської породи і їх помісей (0,07-0,19%), однак різниця статистично невірогідна.

У молоці місцевих грубововняних кіз кількість білка також більше, ніж у чистопородних на 0,17% (P>0,999) і помісей - на 0,09% (P>0,99).

Молочний цукор для організму є джерелом енергії. В наших дослідженнях статистично вірогідна різниця за кількістю молочного цукру була між тваринами I і III груп (P>0,99). Пріоритет за цим показником у місцевої грубововняної породи.

За рахунок високого вмісту жиру, білка і молочного цукру в молоці місцевих грубововняних кіз кількість сухої речовини на 0,37% вище у порівнянні з помісями і на 0,72% - з чистопородними зааненськими козами.

Ґрунтуючись на результатах досліджень можна зробити висновок про доцільність подальшої роботи по підвищенню молочної продуктивності місцевих грубововняних кіз методом міжпородного схрещування з чистопородними козлами зааненської породи як рогатих, так і безрогих. Необхідно здійснювати і чистопородне розведення їх в умовах північно-східного регіону України.

Цей висновок підтверджується однофакторним дисперсійним аналізом впливу породи на молочну продуктивність, вміст жиру, білка і молочного цукру в молоці.

Чим більша залежність змінних показників (надій, жир, білок, молочний цукор) від даного фактору (генетичний вклад породи), тим більша частина загальної варіанси комплексу припадає на факторіальну, отже тим більший і показник сили впливу. У першу чергу це стосується молочної продуктивності (P>0,999), вмісту білка (P>0,999) і молочного цукру в молоці (P>0,95). На вміст жиру в молоці сила впливу породи невірогідна.

Такий аналіз ознак господарського значення, необхідний для керування формоутворювальними процесами, що здійснюються в популяціях свійських тварин.

Жирнокислотний склад молочних ліпідів. В таблиці 3 наведено середні значення, насичених і ненасичених кислот у молоці кіз зааненської породи різних генотипів.

Табл. 3. Співвідношення насичених і ненасичених жирних кислот у молоці кіз зааненської породи різних генотипів, %

Найбільша частка в насичених кислотах належить пальмітиновій (25,52 - 30,44), стеариновій (11,20 - 13,43) і мірістіновій (8,54 - 10,51) кислотам.

З ненасичених жирних кислот у молочному жирі найбільшу частку складають олеїнова (23,18 - 31,81), лінолева (2,80 - 3,81) і пальмітолеінова (1,05 - 1,07).

Вміст лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот, що вважаються незамінними жирними кислотами, було зафіксовано найменшим у молоці кіз першої групи - 3,79, а найбільшим - у кіз третьої групи - 4,46.

Амінокислотний склад молока. За результатами аналізу збірного молока кіз зааненської породи різних генотипів встановлено, що в білках молока місцевих кіз вміст незамінних амінокислот був дещо вищий у порівнянні з помісними та чистопородними аналогами (табл. 4).

Одним із показників, який характеризує поживну цінність молока, є амінокислотний індекс. Він відображає співвідношення незамінних амінокислот до замінних. Чим вище цей індекс, тим повноцінніше молоко. Пріоритет за цим показником за чистопородними козами зааненської породи в порівнянні з місцевими грубововняними аналогами.

4. Амінокислотний склад молока, г в 100 мл

Морфологічні ознаки вимені кіз зааненської породи. Зручним методом характеристики розвитку вимені є вимір його в сполученні з візуальною оцінкою (табл. 5).

За промірами вимені козематок встановлена статистично вірогідна різниця (P>0,999) між чистопородними тваринами зааненської породи і місцевими грубововняними аналогами. Помісні тварини також мають пріоритет перед місцевими тваринами (P>0,95…0,999).

Важливе значення мають дані про розміри дійок і відстань між ними. Різниця за цим проміром між тваринами першої і третьої груп склала 4,7 см (P>0,999), першою і другою - 1,8 см (P>0,95). За діаметром дійок у основі різниця несуттєва.

Для одержання об'єктивної оцінки молочності козематок на підставі основних промірів вимені і дійок нами розроблено індекс, який є умовним показником вимені і розраховується за формулою:

K=,

де: K - умовний показник вимені; A - широтний обхват вимені; X - обхват по довжині вимені; B - відстань між дійками; r - зменшення відстані між дійками після доїння.

Табл. 5. Проміри вимені і дійок козематок зааненської породи різних генотипів, +S

В дослідженнях у першій групі він склав 14,1, у другій - 23,4 і у третій - 55,2. Коефіцієнт кореляції між умовним показником вимені і молочною продуктивністю на 30-й день лактації становив +0,217, +0,385 і +0,688 відповідно. Перевагу слід віддавати маткам з високим умовним показником вимені.

Морфологічні та біохімічні показники крові. Гематологічні показники крові у піддослідних тварин не перевищували доступні норми, що вказує на відсутність патологічних процесів в організмі кіз (табл. 6).

Кількість еритроцитів і гемоглобіну збільшується з віком, що свідчить про найбільш посилені обмінні процеси та функції кровотворних органів.

Для всіх груп тварин характерно збільшення вмісту загального білка від 6 до 24-місячного віку. За кількістю альбумінів чистопородні кози зааненської породи мають статистично вірогідну різницю порівняно з помісними та місцевими аналогами. У 24-місячному віці різниця склала 4,12 і 6,40 г/л (P>0,999).

Дослідженнями встановлено, що л-глобулінова фракція збільшується з віком тварин (з 6 до 24 місяців) в усіх групах: I - 17,4%, II - 31,1% і III - 45,6%. Чистопородні тварини за цим показником переважають помісей в 6-місячному віці відповідно - на 15,2 і 35,6%.

Табл. 6. Морфологічні та біохімічні показники крові кіз, +S, (n=5)

Вікові коливання в-глобуліну відбуваються при незначній перевазі чистопородних тварин, їх кількість зросла в I групі - на 10,7%, II - 19,0% і III - на 18,6%.

Аналіз даних показує, що г-глобулінова фракція в крові піддослідних тварин також зростає з віком по групах: I - 9,4%, II - 10,0% і III - 15,2%.

Отже, за всі вікові періоди вміст загального білка, альбумінів і глобулінів у крові чистопородних кіз зааненської породи був вищим, ніж у помісей і місцевих маток.

Площа шкіри. На практиці характер шкіряного покриву зв'язувався зі здатністю тварин до тієї чи іншої продуктивності. Найбільш тонка шкіра на всіх ділянках тіла у кіз зааненської породи.

При вивченні товщини шкіри у рогатих і безрогих чистопородних тварин зааненської породи не встановлено статистично вірогідної різниці, але товщина шкіри на всіх ділянках тулубу найменша у безрогих козлів і кіз.

Визначення площі шкіри піддослідних тварин, в остаточному підсумку впливає на вихід готової продукції (табл. 7).

Найбільша вона була як у козлів, так і кіз чистопородних тварин зааненської породи - 99,8 та 79,3 дм2 відповідно. Вони статистично вірогідно перевищували аналогів із першої групи - на 31,7 дм2 (P>0,999) і 21,9 дм2 (P>0,999).

Табл. 7. Площа шкіри піддослідних тварин різних генотипів, (+S)

Різниця за площею шкіри між тваринами другої та третьої груп становила 19,8 дм2 (P>0,999) і 21,9 дм2 (P>0,999). Помісні тварини також статистично вірогідно перевищували місцевих тварин відповідно на 11,6 і 8,3 дм2 (P>0,95… 0,99).

Після забою найбільшою площею шкіри відрізнялися козли і кози третьої групи, які статистично вірогідно перевищували тварин першої та другої груп (P>0,95…0,999).Аналізом результатів досліджень шкір чистопородних і помісних тварин визначено напрямок можливого підвищення виходу шкір та поліпшення їх якості за рахунок міжпородного схрещування.

М'ясна продуктивність. З метою вивчення м'ясних та забійних якостей піддослідного молодняка проведено контрольний забій козлів різного походження у віці 24 місяців (табл. 8).

Табл. 8. Забійні якості козлів різного походження у віці 24 місяців, +S

Найбільша передзабійна жива маса була у чистопородних тварин зааненської породи, а різниця за цим показником притаманна помісям (8,8 кг при P>0,999) і місцевим аналогам (17,4 кг при P>0,999). Вихід туші по групах тварин становив відповідно - 41,6; 44,9 і 48,6%, пріоритет був за чистопородними тваринами.

За забійним виходом встановлена статистично вірогідна різниця між піддослідними тваринами:I-II - 2,2% (P>0,95), I-III - 4,7% (P>0,99), II-III - 2,5% (P>0,95).

Важливим показником м'ясності тварин є співвідношення маси м'якоті і кісток. Питома маса м'якоті у чистопородних тварин вище в порівнянні з місцевими грубововняними аналогами і помісями відповідно на 9,8 кг (p>0,999) і 5,4 кг (P>0,999). Найвищий їх вміст у тварин I групи - 23,7%, найменший у тварин III групи - 21,1%. В кінцевому результаті коефіцієнт м'ясності по I групі склав 3,23, II групі - 3,48 і III групі - 3,69.

Біологічна повноцінність і якість м'яса значною мірою залежить від його хімічного складу. Однак, при аналізі середньої проби м'яса піддослідних тварин за цими показниками різниця незначна. Пріоритет за вмістом жиру - за тваринами I групи, протеїну - за III групою. Відношення білок : жир склало 1,48-1,84:1.

Чистопородні тварини характеризуються кращою здатністю трансформувати протеїн корму в білок туші. Найвищий коефіцієнт конверсії протеїну належав тваринам III групи (9,83), в м'ясі яких найбільший вміст протеїну (19,9%).

Відтворювальна здатність піддослідних кіз. Чистопородні кози мають вищу запліднюваність за результатами осіменіння продовж одного статевого циклу. Цей показник у них вище на 10%, ніж у місцевих кіз та на 5%, ніж у помісей (табл. 9).

Табл. 9. Відтворювальна здатність піддослідних кіз

Кількість козенят, одержаних в розрахунку на 100 маток, у чистопородних кіз досягало 190 голів, у помісних - 179 і місцевих маток - 144.

Збереження до 1 року молодняка, отриманого від маток зааненської породи вище на 5,1%, ніж у місцевих аналогів і на 6,2%, ніж у помісних маток.

На наш погляд, відтворювальна здатність маток у значній мірі обумовлена генотипом використаних козлів-плідників, що відрізняються між собою напрямком продуктивності.

Ефективність виробництва козлятини в значній мірі залежить від рівня продуктивності й оплати корму.

Вони знаходяться в безпосередньому взаємозв'язку з приростом живої маси. Найбільш ефективно використовували корми чистопородні козли зааненської породи. На 1 кг приросту живої маси вони витрачали на 2,54 корм. од. (31,9 %) менше, ніж аналоги місцевої породи і на 0,99 корм. од. (12,5 %) - помісі 1 покоління.

За рахунок додатково одержаної молочної продукції від помісних і чистопородних кіз, згідно з вартістю одиниці продукції, загальна вартість прибутку на одну голову помісних кіз влітку складає 104,3 грн., взимку - 156,4 грн., а на одну чистопородну козу - 519,7 і 779,6 грн. відповідно.

Таким чином, використання чистопородних козлів-плідників зааненської породи при міжпородному схрещуванні є економічно доцільним.

Висновки

чистопородний зааненський вим'я акліматизація

1. Дослідженнями встановлено доцільність використання чистопородних козлів-плідників зааненської породи при схрещуванні з місцевими матками грубововняних порід в північно-східному регіоні України, що сприяє збільшенню у помісей 1 покоління живої маси, молочної продуктивності та її якості, підвищенню відтворної здатності.

2. За живою масою помісні козлики і кізочки статистично вірогідно (Р>0,95...0,999) перевищують місцевих аналогів, однак поступаються чистопородним тваринам зааненської породи (Р>0,95...0,999).

Найбільшою інтенсивністю росту відрізняються чистопородні козлики і кізочки зааненської породи, у яких середньодобовий приріст за період вирощування від народження до 6 місяців склав 127,3 та 111,1 г, що на 20,4 та 12,7 г вище, ніж у помісного молодняка і на 34,6 та 25,6 - грубововняних кіз-аналогів.

3. Абсолютне значення промірів та розраховані за ними індекси характеризують помісних кіз як таких, що за будовою тіла можна віднести до молочного напрямку продуктивності.

4. Найвищою молочною продуктивністю серед досліджуваних генотипів, виділялись чистопородні кози зааненської породи, які на 399 кг (Р>0,999) молока перевищували за лактацію місцевих аналогів і на 260 кг (P>0,999) - помісних кіз. Різниця за надоєм між місцевими і помісними козами склала 139 кг (P>0,999) і була на користь останніх. Конверсія поживних речовин корму в молоко у чистопородних кіз зааненської породи досягала 36,85%. Це на 12,55 та 19,81% вище, ніж у помісей і місцевих аналогів.

Вплив породи кіз за однофакторним дисперсійним аналізом статистично вірогідний: на молочну продуктивність (Р>0,999), вміст білка (Р>0,999), молочного цукру (Р>0,95). На вміст жиру в молоці сила впливу породи невірогідна.

5. Висока продуктивність чистопородного і помісного молодняка та дорослих тварин обумовлена підвищеним вмістом у крові еритроцитів, гемоглобіну, загального білка, альбумінів та глобулінів. Частота дихання і пульсу свідчать про вищий рівень обмінних процесів у чистопородних і помісних кіз.

6. Суттєвої різниці за жирнокислотним складом в ліпідах молока між тваринами піддослідних груп не виявлено. З ненасичених жирних кислот найбільшу частку складають олеїнова, пальмітолеінова, лінолева. Вміст таких насичених незамінних жирних кислот як лінолева, ліноленова і арахідонова найменший у місцевих кіз, найбільший - у чистопородних аналогів. Індекс насиченості склав по групах 44,09; 55,00 і 68,19 відповідно.

Амінокислотний індекс, що відображає співвідношення незамінних амінокислот до замінних характеризує повноцінність молока. За цим показником переважали чистопородні кози зааненської породи.

7.Вивчення морфологічних особливостей вимені і дійок свідчить про кращий його розвиток у чистопородних зааненських кіз, які перевищують місцевих аналогів за обхватом вимені - на 78,2%, шириною - на 57,6%, довжиною - на 50,6 %, відстанню між дійками - на 50,5%. Рекомендований нами умовний показник вимені має позитивний кореляційний зв'язок з молочною продуктивністю (r = +0,217... +0,688) і може бути використаний на практиці.

8.За м'ясними якостями кращими були чистопородні козли зааненської породи. Вони переважали своїх ровесників за передзабійною масою на 8,8 кг (друга група) і 17,4 кг (перша група), різниця статистично вірогідна (Р>0,999). Вихід туші в групах тварин склав 41,6; 44,9 і 48,6% відповідно. За забійним виходом різниця статистично вірогідна: I-II - 2,2% (Р>0,95), I-III - (P>0,999), II-III - 2,5% (Р>0,95).

За хімічним складом середньої проби м'яса різниця незначна. Відношення білок : жир становить 1,48-1,84 : 1.

Коефіцієнт конверсії протеїну корму в білок туші в групах склав - 6,25; 7,83 і 9,83 відповідно.

9. Результати досліджень вказують на наявність суттєвої різниці за показниками репродуктивних якостей піддослідних козематок. Вихід козенят у розрахунку на 100 запліднених кіз, в групах склав 130, 170 і 190 голів, а що окотились - 144, 179 і 190 козенят відповідно. Збереження молодняка до одного року в групі становить: I - 92,3%, II - 91,2% і III - 97,4%.

10. На підставі комплексних досліджень по підвищенню продуктивних якостей місцевих грубововняних кіз рекомендується використовувати чистопородних тварин зааненської породи для чистопородного розведення і якісного удосконалення місцевого низькопродуктивного поголів'я кіз в умовах північно-східного регіону України.

Література

1. Нечипоренко В.В. Характеристика вымени и сосков коз зааненской породы. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини // Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. - Харків: РВВ ХЗВІ, 2001. - Вип. 9. - Ч. 3. - С.167-169.

2. Нечипоренко В.В. Акклиматизационная способность животных зааненской породы коз различных генотипов в условиях северо-восточной зоны Украины // Научно-производственный журнал “Овцы, козы, шерстное дело”. - №2. - 2001. - С. 27-30.

3. Котенджи Г.П., Нечипоренко В.В., Нечипоренко О.Л. Ріст та розвиток молодняку зааненської породи кіз в умовах північно-східної зони України // Вісник СДАУ: Тваринництво. - К.: БМТ, 2001. - Вип. 5. - С. 110-114.

4. Нечипоренко В.В. Молочна продуктивність кіз зааненської породи різних генотипів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2002. - Т. 4. - Ч. 3. - С. 58-60.

5. Нечипоренко В.В. М'ясна продуктивність кіз зааненської породи різних генотипів // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2003. - Вип. 25. - С. 127-129.

Размещено на Allbest.ru