Ефективність хімічного захисту посівів сої від бур’янів у лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Важливим резервом виробництва рослинного білка в Україні є розширення площ посіву та підвищення врожайності зернобобових культур, зокрема, сої. Проте її посіви надто сильно пригнічуються бур'янами, оскільки без належного догляду соя не спроможна конкурувати з ними за світло, вологу, поживні речовини тощо. Втрати урожаю сої від бур'янів становлять 15-40 % (Бабич А.О., 1995; Петриченко В.Ф., 1993), інколи вони сягають 89 % (Мєсяц І.І., 1984) або й зовсім гинуть.

Захистити посіви сої від малорічних бур'янів можна агротехнічними заходами та, використавши ґрунтові чи післясходові гербіциди з широким спектром дії. Значно важче вирішити дану проблему, якщо вона пов'язана із захистом культури від багаторічних бур'янів, зокрема, які б знищували коренепаросткові бур'яни, зокрема, осоти. Тому проблема захисту посівів сої від бур'янів є актуальною і потребує поглибленого вивчення.

Мета та завдання досліджень. Обґрунтувати та вдосконалити хімічний захист посівів сої від бур'янів у Лісостепу України, спрямований на підвищення її врожайності та поліпшення якості насіння. Завданням досліджень було встановити вплив гербіцидів на:

- рівень забур'янення та видовий склад бур'янів;

- густоту сходів сої та динаміку чисельності її рослин протягом вегетації;

- формування площі листкового апарату і його фотосинтетичну активність;

фізіологічні процеси у рослинах сої (вміст хлорофілу, симбіоз із бульбочковими бактеріями);

- величину урожайності насіння та його структурні елементи;

- якісні показники насіння сої;

- енергетичну та економічну ефективність хімічних заходів захисту.

1. Огляд літератури

У розділі подано аналіз наукових робіт з питань біологічних особливостей розвитку сої та необхідність захисту її посівів від бур'янів. Узагальнений зарубіжний і вітчизняний досвід проведення агротехнічного і хімічного захисту культури від бур'янів, вплив гербіцидів на забруднення довкілля.

2. Місце, умови та методика проведення досліджень

Ґрунтово-кліматичні і погодні умови. Досліди щодо встановлення ефективності осіннього застосування гербіцидів та бакових сумішей до- і післясходових препаратів на забур'янення посівів сої проводили у стаціонарній сівозміні кафедри хімічного захисту рослин Агрономічної дослідної станції НАУ, розташованої в селі Пшеничне Васильківського району Київської області в 1998-2001 роках. Виробничий дослід та впровадження наукових розробок здійснювали в дослідному господарстві “Великоснітинське” Фастівського району Київської області.

Основним типом ґрунтів дослідних ділянок Агростанції НАУ є чорнозем типовий малогумусний середньосуглинковий з вмістом гумусу в орному шарі (за Тюріним) - 4,38-4,53 %; рН сольової витяжки - 6,9-7,3; ємність поглинання - 30,7-32,0 мг-екв. на 100 г ґрунту. Вміст загального азоту (за К'єльдалем) - 0,27-0,31%, загального фосфору (за Мачигіним) - 4,5-5,5, а обмінного калію - 9,8-10,3 мг на 100 г ґрунту. Рівень залягання ґрунтових вод - 2-4 м. Материнська порода (карбонатний лес) залягає на глибині 180-210 см і містить 9-11 % карбонатів кальцію. Орний шар (0-30 см) має зернисто-пилувату структуру.

Клімат Лісостепу України - помірно теплий з середньорічною температурою повітря 6,5-7С. За багаторічними даними метеопосту Агрономічної дослідної станції в середньому за рік випадає 562 мм опадів, їх максимум припадає на червень (64 мм) і липень (83 мм), а мінімум - на лютий (37 мм) і березень - (32 мм).

Рівень урожайності сої закладається в червні-липні, тому опади в ці місяці важливі як для культури, так і для формування забур'яненості її посіву.

За роки досліджень річна сума опадів коливалася в межах 496-556 мм. Посушливим був 1999 рік, коли опадів випало на 66,2, а за вегетаційний період - на 73,1 мм менше від середніх багаторічних показників. За вегетаційні періоди 2000-2001 років опадів випадало в межах норми. На проростання бур'янів та ефективність досходових гербіцидів, як відомо, впливає наявність доступної вологи у верхньому шарі ґрунту в травні. За цим показником найбільш посушливим виявився травень 2000 року, коли опадів випало на 17,3 мм менше норми.

Оптимальний строк сівби сої в Лісостепу - перша декада травня, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння досягає 12-14о С. За роки досліджень травень був холоднішим від багаторічних значень: у 1999 р.- на 3,1о С, в 2000 - на 0,9 і в 2001 р. - на 3,1о С, що стримувало початок сівби, але тепло літніх місяців забезпечило нормальний розвиток культури і вчасне її дозрівання. За сумою ефективних температур 2000 і 2001 роки суттєво поступалися багаторічним показникам. Найсухішим був 1999 рік, гідротермічний коефіцієнт якого становив 0,87, при багаторічному значенні - 1,16.

Аналіз ґрунтових і погодних умов місця проведення досліджень характеризує його як сприятливий для вирощування сої на насіння, визрівання якого настає в другій декаді вересня - першій декаді жовтня.

Агротехніка вирощування. Попередник сої - озима пшениця, після збирання якої проводили лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 8-10 см. Через 2-3 тижні, після відростання багаторічних бур'янів, на частині ділянок проводили обробку гербіцидами (раундапом і лонтрелом), а зяблеву оранку - у жовтні на глибину 23-25 см. Весняний обробіток ґрунту складався з боронування і передпосівної культивації з боронуванням на 6-8 см. Сіяли сою звичайним рядковим способом сівалкою СЗ-3,6 при прогріванні ґрунту на глибині 10 см до 10-12С.

Висівали сорт сої Київська 27 з нормою 600-650 тис. шт./га. Догляд за культурою складався з досходового та післясходового боронувань, а також внесення гербіцидів. Боронування здійснювали середніми боронами під кутом до напряму сівби. В контрольному варіанті гербіцидів не застосовували.

Післясходові гербіциди вносили у фазі 1-3 трійчастих листків у сої ранцевим обприскувачем “Флокс-10” з витратою робочої рідини 300 л/га, а у виробничих умовах - тракторним штанговим обприскувачем “Харді” з витратою 200 літрів рідини на гектар.

Облік урожайності проводили методом суцільного обмолоту культури з облікової ділянки комбайном “Сампо” та одночасно методом пробних снопів з перерахунком величини врожаю на 1 гектар, при вологості насіння 14-15 %.

Методика проведення польових, лабораторних і виробничих досліджень.

Польові досліди щодо визначення ефективності заходів захисту від бур'янів проводили за методичними вказівками ВІЗР (1981).

Загальні площі ділянок у дослідах з гербіцидами були 28-38 м2, облікових - 25-32 м2, повторність - триразова. Розміщення варіантів - послідовне.

Обліки забур'яненості виконували 2 рази протягом вегетації. Перший (кількісний) облік бур'янів проводили з визначенням їх видового складу за методикою Васильченка І.Т., (1979) у фазі гілкування, а другий - у фазі наливу бобів кількісно-ваговим методом за Фісюновим О.В., (1984).

Густоту стояння рослин визначали шляхом підрахунку їх кількості на 3-5 постійно закріплених площадках (1 м2) у фазі повних сходів та перед збиранням, з перерахунком густоти стояння сої на 1 га. Площу поверхні листків визначали методом “висічок” по О.О. Ничипоровичу (1961), абсолютно суху масу рослин - термостатно-ваговим методом (Петербургський А.В.,1968), чисту продуктивність фотосинтезу - за О.О. Ничипоровичем (1955).

Чисельність бульбочок на коренях сої підраховували на 20 рослинах в трьохразовій повторності з визначенням абсолютно сухої їх маси термостатно-ваговим методом. Для визначення структурних показників урожаю проводили розбір снопів з 25 рослин.

Визначення “сирого” жиру в насінні сої здійснювали за допомогою апарату Сокслетта методом знежиреного залишку, а вміст протеїну - шляхом визначення загальної кількості азоту (за К'єльдалем) з наступним перерахунком на протеїн (Петербургский А.В., 1968). Масу 1000 насінин визначали за ДСТУ 2240-93 (1993).

Оцінку економічної ефективності заходів захисту сої від бур'янів проводили за методикою В.А. Захаренка (1990). Величину енергетичних затрат визначали за методикою О.К.Медведовського, П.І.Іваненка (1988).

Статистичну обробку одержаних наукових даних виконували методом дисперсійного аналізу за Б.О.Доспєховим (1985) з використанням комп'ютера АМД-К6, що забезпечило високу точність та достовірність одержаних результатів. Схеми дослідів наведені в таблицях.

3. Ефективність захисту посівів сої від багаторічних бур'янів

Результати застосування гербіцидів у системі основного обробітку ґрунту.

Рівень урожайності сої значною мірою залежить від ефективності заходів захисту її посівів від бур'янів. Запропоновані технології вирощування культури передбачають комплекс заходів, які забезпечують помітне обмеження їх шкодочинності.

У зв'язку із загальним зниженням культури землеробства та низьким рівнем технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва, часто допускаються порушення строків та якості проведення технологічних операцій. Це не могло не позначитись на погіршенні умов вирощування польових культур за рахунок підвищення потенціальної та фактичної забур'яненості посівів. Обстеження полів свідчить про зростання засміченості орного шару ґрунту багаторічними видами бур'янів, зокрема, пирієм повзучим (Agropyrum repens), хвощем польовим (Equisetum arvense), берізкою польовою (Convolvulus arvensis), осотами рожевим (Sonchus arvensis) і жовтим польовим (Cirsium arvensis) тощо.

Тому в 1998-2001 рр. нами проведена оцінка ефективності технологій захисту сої із застосуванням у системі основного обробітку ґрунту гербіцидів раундапу, 36% в.р. та лонтрелу, 30 % в.р. (табл. 1).

Аналіз одержаних даних переконує в доцільності використання проти багаторічних бур'янів раундапу (4 л/га), який восени зменшив їх чисельність на 75-87 %, а на весні, до передпосівної культивації, - на 77-91 % порівняно з контрольним варіантом. Лонтрел (0,5 л/га) забезпечив загибель 84 % багаторічних дводольних бур'янів восени і 80 % - при обліках навесні. Проте осіннє внесення раундапу і лонтрелу не зменшує забур'янення сої малорічними видами наступної весни і влітку.

Таблиця 1 - Ефективність застосування гербіцидів у системі зяблевого обробітку ґрунту під сою (середнє за 1998-2001 рр.)

Ефективність комплексного застосування гербіцидів у посівах сої.

Не вирішивши проблеми захисту сої від малорічних бур'янів, не можна вичленити шкодочинність багаторічних видів та визначити ефективність заходів, спрямованих на їх знищення.

Тому на фоні осіннього використання раундапу, лонтрелу чи ділянок без застосування гербіцидів, у післясходовий період були використані півот, 10 % в.р.к. (0,75 л/га) або бакова суміш галаксі топу, 47,1 % в.р.к. (2 л/га) з поастом, 20 % к.е. (2 л/га).

У роки досліджень на період бутонізації сої на контролі без осіннього і весняного застосування гербіцидів усіх бур'янів нараховували 238 шт./м2, з яких 57 % належали до однорічних однодольних, 30 % - до однорічних дводольних і 13 % - до багаторічних видів (рис.1). Їх вегетативна маса становила 1466 г/м2.

Застосування півоту з нормою витрати 0,75 л/га, навіть без використання гербіцидів у системі основного обробітку ґрунту, забезпечило зменшення загального забур'янення посіву сої на 75 % за кількістю і на 80 % - за їх масою. Півот ефективніше діяв на однорічні злаки, ніж на дводольні ярі бур'яни. На багаторічні види цей гербіцид впливу не виявляв.

Післясходове використання бакової суміші галаксі топу з поастом (2+2 л/га) не поступалось за ефективністю дії півоту. На фоні без осіннього застосування гербіцидів зменшення чисельності і маси бур'янів у фазі наливу бобів було на рівні 78 %, а загибель багаторічників навіть перевищувала дію півоту. Це пояснюється фітотоксичним впливом поасту (2,0 л/га) відносно пирію повзуого і такої ж норми витрати галаксі топу - стосовно молодих сходів осоту (табл.2).

Таблиця 2 - Дія гербіцидів на забур'янення сої у фазі наливу бобів (середнє за 1999-2001 рр.)

За осіннього застосування раундапу і лонтрелу у варіантах з півотом на весні середня чисельність бур'янів зменшилась на 78-85 %, а їх маса - на 81-84 %. При використанні бакової суміші галаксі топу з поастом загальна забур'яненість зменшилась на 82-85 %, а вегетативна маса - на 82-84 % від показників на контролі без гербіцидів. При цьому загибель однорічних злаків становила 90-93 %, а однорічних дводольних - 65-80 %.

Таким чином, у полях з багаторічними бур'янами система захисту сої від них має включати осіннє застосування раундапу (4 л/га), а при наявності лише коренепаросткових видів - лонтрелу з нормою 0,5 л/га.

Використання цих препаратів у системі основного обробітку ґрунту не впливає на забур'янення малорічними бур'янами в рік вирощування сої. Тому у фазі 1-2 листків сою обприскували півотом (0,75 л/га) або баковою сумішшю галаксі топу з поастом (2,0 + 2,0 л/га), коли забур'янення зменшилось на 75-85 % за кількістю та на 78-84 % - за їх масою. Ефективна дія гербіцидів тривала протягом усієї вегетації сої, що, на нашу думку, і є вдосконаленим методом захисту культури від бур'янів.

Вплив систем застосування гербіцидів на густоту стояння рослин сої.

На зміну густоти стояння рослин сої протягом вегетації негативно впливали бур'яни, які внаслідок міжвидової конкуренції витісняли слабкіші рослини. Зрідження залежало від чисельності й видового складу бур'янів. Так, при застосуванні півоту (0,75 л/га) зрідження посіву сої становило 11 - 13 %, а у варіантах із використанням бакової суміші галаксі топу з поастом (2+2 л/га) - 13-14 %. На контрольних варіантах без весняного застосування гербіцидів густота стояння сої перед збиранням зменшувалась на 20-25 %, що свідчить про вищу конкурентну здатність бур'янів за фактори життя.

Вплив заходів хімічного захисту посівів від забур'янення на динаміку наростання площі листкової поверхні сої та продуктивність фотосинтезу.

Оптимізація умов вирощування польових культур визначає темпи їх росту та розвитку, формування асиміляційної поверхні, від розміру і активності якої залежить продуктивність рослин. На інтенсивність фотосинтезу помітно впливають біологічні особливості сої та зовнішні фактори: освітленість посівів, забезпеченість теплом і СО2, мінеральне живлення, присутність бур'янів тощо.

Максимум інтенсивності фотосинтезу припадає на період від гілкування до цвітіння сої. В цей час навіть на контролі (без гербіцидів) вона була на рівні 5,2 г/м2 за добу, на варіанті із застосуванням півоту - 6,9 та галаксі топу з поастом - 6,3 г/м2 за добу, що відповідно на 33 і 21 % перевищило показник на контрольному варіанті.

Таким чином, наростання площі листкової поверхні та абсолютно сухої маси сої залежить від умов вирощування і в першу чергу від рівня забур'яненості посівів, на який суттєвий вплив має використання високоефективних гербіцидів при догляді за культурою.

Дія бур'янів і гербіцидів на вміст фотосинтетичних пігментів у листках сої.

Основним чинником синтезу органічних речовин є сонячна енергія, яка засвоюється фотосинтетичними пігментами рослин. Завдяки лише процесу фотосинтезу рослина створює до 95 % сухої маси урожаю. Помітний вплив на продуктивність фотосинтезу має розмір і тривалість життя листкового апарату (Ничипорович О.О., 1955).

На інтенсивність фотосинтезу впливають також абіотичні фактори, зокрема, забезпеченість теплом, вологою, поживними речовинами та світлом. Тобто, ті фактори, за які конкурують бур'яни з культурними рослинами і від наявності яких залежить урожайність сої. Зменшуючи з допомогою гербіцидів забур'янення посівів, створюються кращі умови забезпечення сої життєво важливими факторами.

Дослідження С.І. Лебедєва (1967), Б.О. Панасюка (1968) та багатьох інших вчених свідчать про пряму залежність між вмістом хлорофілу та урожайністю культур.

На забур'яненому варіанті (в контролі без гербіцидів) хлорофілу “а” і “б” було на 17-19 і 10-12 мг % менше від їх вмісту в листках сої, що вирощувалась на фоні застосування півоту чи бакової суміші галаксі топу з поастом, де вони суттєво зменшували забур'янення посіву.

Вплив догляду за посівами сої на ріст бульбочкових утворень.

Здатність бобових культур фіксувати азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій та використовувати його в процесі синтезу амінокислот і білка є важливою їх властивістю. Соя забезпечує свої потреби в азоті на 90-95 %, залишаючи значну його кількість наступним культурам сівозміни. Інокуляція бульбочковими бактеріями сої здатна забезпечити ріст її продуктивності на 4-6 ц/га (Кретович В.Л.,1973; Новикова А.Т.,1981; Адамень Ф.Ф., 1995).

У фазі наливу бобів у рослин на контролі (без застосування гербіцидів) чисельність бульбочок на кореневій системі зросла до 15,7 шт/рослину або на 23 %, а маса - до 0,92 г/рослину або на 33 % порівняно з фазою цвітіння сої. На варіантах, де застосовували гербіциди, за меншої забур'яненості кількість і маса утворень на коренях сої була в межах 41-54 і 43-56 % до контролю. Тобто, кількість бульбочок і їх маса знаходились в прямій залежності від забур'яненості посіву та, як наслідок, в оберненій - від забезпеченості культури мінеральним азотом, а не від застосування післясходових гербіцидів, які були відсутні в ґрунті під час інокуляції. Через конкуренцію за поживні речовини на забур'янених варіантах культура гостріше відчуває дефіцит мінерального азоту, а тому інтенсивніше стимулює ріст і розвиток бульбочкових утворень.

Продуктивність посівів сої в залежності від заходів захисту її посівів від бур'янів.

Зниження конкурентного взаємовпливу та зменшення забур'яненості посіву під дією використання системи агротехнічних заходів і гербіцидів суттєво змінює умови росту і розвитку культури та реалізацію її продуктивного потенціалу.

Величина урожайності насіння сої за 1999-2001 роки (табл.3) свідчить про високу продуктивність культури при забезпеченні належного захисту посівів від багаторічних та малорічних бур'янів, які зменшують збір насіння в 2,4-2,7 рази.

Середня урожайність сої при застосуванні півоту зросла на 10,3-12,5 ц/га, або на 141-171 %, а при використанні бакової суміші галаксі топу з поастом - на 9,9-11,6 ц/га, або на 136-159 % порівняно з контрольним варіантом, в якому не проводили обробку гербіцидами восени і навесні. Вищу урожайність одержали за умов осіннього знищення багаторічних бур'янів раундапом та лонтрелом у системі зяблевого обробітку ґрунту.

Аналіз кореляційної залежності росту урожайності сої від загальної чисельності бур'янів і використання гербіцидів, а також між урожайністю сої і кількістю малорічних бур'янів та їх сирою масою свідчить про прямий від'ємний зв'язок (r = - 0,98…-1,00).

Таблиця 3 - Вплив застосування гербіцидів на урожайність насіння сої, ц/га

У північному Лісостепу України, де помітно зросла забур'яненість полів малорічними і, особливо, багаторічними видами, можна вирощувати сою і збирати урожай насіння на рівні 17-21 ц/га при використанні високоефективних гербіцидів, спрямованих на захист культури від цих бур'янів.

Структурні та якісні показники урожаю сої при хімічному захисті посівів від бур'янів.

На забур'янених варіантах рослини сої були вищими на 6-9 см і на 5-7 см було вищим кріплення нижніх бобів на них, ніж на рослинах, які вирощувались на чистих від бур'янів ділянках. У чистих посівах рослини краще освітлені, внаслідок чого менше помітна їх етіоляція. Тому застосування гербіцидів для захисту посівів сої від бур'янів знімає міжвидову конкуренцію за площу живлення та освітлення на користь культури.

Згідно з нашими дослідженнями, бур'яни негативно впливали на формування бобів і насіння у них. При безгербіцидному вирощуванні сої, або ж тільки за осіннього використання раундапу чи лонтрелу, кількість бобів і насінин у 2 рази поступалась їх чисельності і масі на рослинах, сформованих на чистих від бур'янів варіантах.

Оцінка якісних показників насіння сої (табл.4) свідчить про відсутність залежності між вмістом “сирого” жиру і протеїну та забур'яненням посівів. Ці показники закріплені на генетичному рівні і є однією з сортових ознак культури. Збір олії й білка з гектара знаходяться в прямій залежності від рівня урожайності насіння, що сформувалась під впливом зменшення забур'яненості посівів сої.

Таблиця 4 - Якісті показники насіння сої при застосуванні гербіцидів (середнє за 1999-2001 рр.)

4. Ефективність бакових сумішей гербіцидів у посівах сої

Зміна забур'янення посівів сої під впливом бакових сумішей гербіцидів.

Використання бакових сумішей гербіцидів розширює спектр їх дії на видове забур'янення, а також здешевлює захист культури від бур'янів та зменшує пестицидне навантаження однієї сполуки на екологічну систему довкілля.

Висока ефективність бакової суміші фронтьєру і півоту відмічалась на варіантах, де півоту вносили від 0,5 до 0,7 л/га. При підвищенні норми використання фронтьєру до 1,2 л/га достатньою для суміші виявилась норма півоту 0,3 л/га. Таке кількісне поєднання цих гербіцидів сприяло загибелі 78 % бур'янів за кількістю та на 75 % - за їх масою.

Продуктивність посівів сої залежно від використання бакових сумішей гербіцидів.

Урожайність сої визначається за сукупністю факторів, завдяки яким формується репродуктивна його частина. Аналіз середньої урожайності сої (табл. 5) характеризує високу ефективність бакових сумішей фронтьєру з півотом. При їх використанні в нормі 0,7+0,5 або 1,2+0,3 л/га урожайність насіння подвоїлась порівняно з контрольним варіантом, в якому хімічний захист від бур'янів не застосовували.

Таблиця 5 - Вплив бакових сумішей гербіцидів на урожайність насіння сої, ц/га (середня за 1999-2000 рр.)

Таким чином, підбір і використання бакових сумішей гербіцидів сприяє розширенню спектра дії, зменшує пестицидне навантаження однією хімічною сполукою, здешевлює систему хімічного захисту сої від бур'янів.

Післядія бакових сумішей гербіцидів на наступну культуру в сівозміні.

Здатність окремих гербіцидів зберігати активність протягом року призводить до пригнічення росту й розвитку чутливих культур, висіяних у ланці сівозміни, зрідження посівів, зменшення їх продуктивності або й загибелі. Вивчення післядії бакових сумішей фронтьєру з півотом на забур'янення і урожайність ярого ячменю засвідчує про відсутність негативного впливу на чорноземних ґрунтах із вмістом гумусу понад 4 % та в роки з помірним зволоженням.

Зменшення загального забур'янення ячменю на 20-29 % пояснюється високою ефективністю бакових сумішей фронтьєру з півотом під час вегетації сої і значно меншою кількістю насіння бур'янів, що осипалось після збирання її урожаю. Урожайність зерна ячменю, висіяного наступного року після сої, була однакова за всіма варіантами, що дало підставу стверджувати про відсутність негативної післядії сумішей фронтьєру з півотом.

Результати виробничої перевірки застосування гербіцидів на посівах сої.

У дослідному господарстві “Великоснітинське” Фастівського району Київської області в 2000 році була проведена виробнича перевірка хімічного захисту посіву сої від багаторічних і малорічних бур'янів на площі 12 гектарів.

Ефективність раундапу проти багаторічних бур'янів була високою: загибель пирію повзучого становила 84 % і дводольних видів - 74 %. Застосування бакової суміші фронтьєру з півотом (0,7 + 0,7 л/га) привело до загибелі 94 % бур'янів, що забезпечило високу чистоту посіву і хороший розвиток культури та сприяло росту врожайності сої на 5,5-9,1 ц/га.

В 2003 та 2004 роках проводилась виробнича перевірка одержаних наукових даних в ТОВ “Гарант” Згурівського району на Київщині.

5. Енергетична та економічна оцінка хімічного захисту посівів сої від бур'янів

Енергетична оцінка використання гербіцидів на посівах сої.

Сільське господарство все більше використовує сировину та енергію для створення додаткової одиниці урожаю за рахунок збільшення витрат органічних і мінеральних добрив, засобів захисту рослин, меліорації тощо. Зростання енергетичної насиченості виробництва в майбутньому буде сприяти переведенню виробництва на індустріальну основу. За умов дефіциту енергетичних ресурсів використання гербіцидів розглядається як один із заходів зменшення енергетичних витрат.

Аналіз останніх на вирощування сої свідчить, що загальні їх витрати без застосування гербіцидів складають 6739 МДж на 1 га, але вони поновлюються енергією вирощеного урожаю в розмірі 37536 МДж або в 5,6 рази вищою. Проведені нами розрахунки підтверджують, що хімічний захист від бур'янів є енергетично витратним заходом, проте супроводжується помітним ростом урожайності та накопиченням відновлюваної енергії в 9-11 разів вищим, ніж при відсутності такого захисту.

Оцінка економічної ефективності використання гербіцидів.

Використання гербіцидів є важливим напрямом інтенсивного ведення землеробства. Хімічний захист сої від багаторічних бур'янів, зокрема, застосування гербіцидів раундап і лонтрел у системі зяблевого обробітку ґрунту, виявився економічно недоцільним або й збитковим, якщо не проводити одночасно хімічного прополювання проти малорічних видів, які в Лісостепу виявляють високу шкодочинність.

Витрати на застосування бакової суміші галаксі топу з поастом (2+2 л/га), навіть без осіннього внесення гербіцидів, виявились більш вартісними (448 грн./га), ніж обприскування півотом (0,75 л/га) як на фоні раундапу чи лонтрелу, так і без їх використання (203-428 грн./га). Ще дорожчим був захист сої від бур'янів баковою сумішшю галаксі топу з поастом на фоні осіннього внесення раундапу (600) та лонтрелу (674 грн./га).

Незважаючи на високу вартість гербіцидів, чистий прибуток від застосування півоту (0,75 л/га) на фоні осіннього внесення раундапу та лонтрелу становив 974 і 731 грн./га, в той час як без них - 893 грн./га, а рентабельність була відповідно 274; 171 і 439 %. Чистий прибуток від застосування бакової суміші галаксі топу з поастом на фоні осіннього внесення раундапу, лонтрелу чи без їх застосування дорівнював 475-634 грн./га.

Таким чином, бур'яни в посівах сої завдають значної шкоди, зменшуючи її урожайність у декілька разів, зводять нанівець витрати щодо обробітку ґрунту, використання добрив, впровадження нових сортів. Застосовування гербіцидів доповнює систему організаційних та агротехнічних заходів захисту культури від бур'янів. Хімічний захист посівів енергетично доцільний, оскільки витрати на його проведення компенсуються 9-13-разовим ростом поновлюваної енергії. Економічна доцільність застосування гербіцидів на посівах сої доведена високою окупністю затрат та ростом чистого прибутку з одного гектара.

Висновки

гербіцид фотосинтетичний соя баковий

У північному Лісостепу України вирощування сої супроводжується значними втратами урожайності від багаторічних та малорічних бур'янів, які здатні зменшити продуктивність культури на 10,3-12,5 ц/га.

При змішаному типі забур'янення в полі, відведеному під посів сої, осіннє застосування системного гербіциду суцільної дії раундапу, 36 % в.р. з витратою 4 л/га забезпечило загибель 75-91 % багаторічників, а за наявності осотів (рожевого і жовтого польового) застосуванням лонтрелу, 30 % в.р. (0,5 л/га) у фазу розетки в осотів - досягається їх загибель на 80-84 %.

Використання гербіцидів у системі основного обробітку ґрунту зменшує забур'янення багаторічними видами, але не знищує малорічних бур'янів, які проростають навесні і вегетують одночасно з культурою.

Технологія осіннього застосування раундапу, 36 % в.р. (4 л/га) або лонтрелу, 30 % в.р. (0,5 л/га), а у фазі 1-3 трійчастих листків у культури бакової суміші галаксі-топу, 47,1 % в.р. з поастом, 20 % к.е. (2,0+2,0 л/га) не зменшує густоту стояння рослин сої протягом вегетації. Зрідження культури під впливом бур'янів тим відчутніше, чим вищий рівень забур'янення посіву.

Знищення бур'янів та поліпшення умов вирощування культури супроводжується підвищенням її продуктивності на 9,9-12,5 ц/га, позитивно впливає на елементи структури урожаю, зокрема кількість бобів і насінин на рослині зростає в 1,6-1,8 рази, а маса насінин, зібраних з однієї рослини, в 1,5-1,7 рази.

Внесення ґрунтових і післясходових гербіцидів сприяє підвищенню інтенсивності процесу фотосинтезу та накопиченню сухої речовини рослинами сої, при цьому гербіциди не зменшують утворення в листковому апараті фотосинтетичних пігментів і їх продуктивність, не пригнічують ріст і розвиток бульбочкових утворень на коренях культури.

Застосування гербіцидів і агротехнічних заходів знищення бур'янів у посівах сої не супроводжується зміною вмісту жиру і протеїну в насінні. Проте збір олії і білка з гектара зростає пропорційно підвищенню урожайності культури.

Проти малорічних бур'янів у посівах сої в досходовий період можна використати бакову суміш фронтьєру, 90 % к.е. (від 0,7 до 1,2 л/га) та півоту, 10 % в.р.к. з нормами від 0,3 до 0,7 л/га, яка здатна зменшити забур'янення на 79-88 % та підвищити урожайність насіння на 7,8-11,2 ц/га. Не спостерігається негативна післядія застосування гербіцидів на ярий ячмінь, що висівали після сої.

Енергетичні затрати на гербіциди та хімічний захист від багаторічних і малорічних бур'янів складають лише 7-36 % від загальних витрат на вирощування культури, а за рахунок помітного зростання урожайності насіння збільшується енергетична ефективність в 9-13 разів.

Застосування гербіцидів у системі основного обробітку ґрунту та під час догляду за посівами проти багаторічних і малорічних бур'янів є економічно доцільним заходом, оскільки витрати на їх проведення окупляться додатковим збором урожаю, а чистий прибуток збільшується в 1,7-2,7 рази.

ПропозиціЇ виробництву.

Для хімічного захисту посівів сої від багаторічних бур'янів рекомендуємо в системі зяблевого обробітку ґрунту використовувати гербіциди раундап, 36 % в.р. (при змішаному забур'яненні) з витратою 4 л/га або лонтрел, 30 % в.р. з нормою 0,5 л/га (при коренепаростковому типі забур'янення) та обов'язково застосовувати високоефективні бакові суміші гербіцидів півот, 10 % в.р.к. з фронтьєром, 90 % к.е. з витратою 0,5-0,7 + 0,7-1,2 л/га після сівби до появи сходів сої проти малорічних видів бур'янів.

Література

Жеребко В.М., Жеребко Ю.В., Чернега Т.А. Эффективность регулирования уровня засорённости посевов сои в Лесостепи Украины // Состояние и развитие гербологии на пороге ХХІ столетия. - Голицыно, 2000. - С. 114-118.

Жеребко В.М., Чернега Т.О. Захист сої від багаторічних видів бур'янів // Виробництво, переробка і використання сої на корм та харчові цілі. - Вінниця, 2000. - С.69-70.

Жеребко В.М., Жеребко Ю.В., Шкаруба С.М., Чернега Т.О. Ефективність агротехнічних та хімічних заходів регулювання рівня забур'яненості посівів сої // Вісник Білоцерківського ДАУ. - Біла Церква, 2000. - Вип.10.- С.101-106.

Чернега Т.О., Жеребко В.М., Жеребко Ю.В., Конопольський О.П. Вплив захисту посівів сої від бур'янів на продуктивність фотосинтезу та інокуляційний процес // Науковий вісник НАУ.- К, 2002.- Вип. 53.- С. 72-77.

Жеребко В.М., Жеребко Ю.В., Чернега Т.О. Захист посівів сої від багаторічних видів бур'янів. - К.: Світ, 2002.- С.51-55.

Кліщенко С.В., Чернега Т.О. Контроль бур'янів у посівах сої // Захист рослин. - 2003. - № 5. - С.13.

Жеребко В.М., Чернега Т.О., Жеребко Ю.В., Конопольський О.П. Результати запровадження захисту посівів сої від багаторічних бур'янів у Лісостепу України //Актуальні проблеми сучасного землеробства: Наук. пр. Луганського НАУ. - Луганськ, 2003. - С.149-154.

Жеребко В.М., Чернега Т.О., Жеребко Ю.В., Конопольський О.П. Захист посівів сої від забур'янення та її продуктивність у Лісостепу України // Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб. - Вінниця, 2003. - № 51. - С. 125-129.

Размещено на Allbest.ru