Продуктивність та біологічні особливості новоствореного внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрний університет

УДК 636.22./28.03:611/612

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВОСТВОРЕНОГО ВНУТРІШНЬОПОРОДНОГО СУМСЬКОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

ЛЕВЧЕНКО ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

Херсон - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор,

Котенджи Геннадій Павлович,

Сумський національний аграрний університет,

завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор,

Підпала Тетяна Василівна,

Миколаївський державний аграрний університет,

завідувач кафедри технології зберігання і переробки

продукції тваринництва

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук,

Хомут Іван Семенович,

Одеський Інститут агропромислового виробництва УААН, заступник директора

Провідна установа - Інститут тваринництва, лабораторія технології виробництва молока УААН, м. Харків

Захист дисертації відбудеться „_27”_січня_ 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, Херсон - 6 , вул.. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: Херсон - 6, вул.. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Д.Карапуз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

корова племінний продуктивність рябий

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку молочного скотарства в Україні формування стад здійснюється за рахунок вітчизняних племінних ресурсів, а також імпорту молочної худоби зарубіжної селекції. Створення високопродуктивного сумського типу на сучасному етапі ґрунтується як на загально визначених положеннях, так і на розроблених та ефективно запроваджених нових принципах прискореного оновлення популяцій. Тому назріла необхідність проведення об'єктивної оцінки племінних та продуктивних особливостей новоствореного типу, так як від якості використаних в подальшій селекції тварин залежить успіх в цілому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету. Робота є одним із підрозділів наукової тематики кафедри технології виробництва продукції тваринництва (номер державної реєстрації 0199U001622).

Мета і завдання досліджень. Враховуючи важливість досліджень у цьому напрямку було передбачено здійснити комплексну оцінку продуктивних та технологічних ознак тварин новоствореного внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи в умовах північно-східного регіону України.

У зв'язку з цим були поставлені наступні завдання:

* порівняти ріст та розвиток молодняку чорно-рябої молочної породи різних генотипів;

* комплексно оцінити результати застосування голштинської породи в процесі поліпшення лебединської худоби (молочна продуктивність, жива маса корів, екстер'єрні особливості, морфофункціональні властивості вимені корів-первісток, відтворювальні якості);

* оцінити якість сиру, виробленого з молока корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів;

* визначити племінну цінність бугаїв-плідників за ознаками росту молодняку, продуктивності і відтворювальних якостей корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів;

* виявити м'ясну продуктивність молодняку, якість шкіри та особливості міцності кістяка;

* показати економічну ефективність отриманих результатів.

Об'єкт дослідження. Тварини новоствореного сумського типу української чорно-рябої та української чорно-рябої молочної порід.

Предмет дослідження. Продуктивні та біологічні якості новоствореного сумського типу української чорно-рябої молочної породи.

Методи дослідження. Зоотехнічні - визначення живої маси, взяття лінійних промірів тіла, індекси будови тіла, відтворювальні якості корів; морфологічні - проміри вим'я та дійок; біологічні - якісні показники молока і сиру, шкіри, м'яса, міцність кістяка; методи математичної статистики - визначення середніх величин, їх похибки та взаємозв'язок між показниками за методиками М.О.Плохинського (1969) та Є.К. Меркур'євої (1970).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведена порівняльна комплексна оцінка тварин в оптимальних кормових умовах новоствореного внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи з аналогами популяції української чорно-рябої молочної породи за основними господарсько корисними ознаками на основі розробленої селекційної програми з використанням голштинської породи західноєвропейської та американської селекцій.

Вперше в Україні проведена оцінка якості твердого сичужного сиру, одержаного з молока новоствореного сумського типу української чорно-рябої молочної породи.

Наведена гістологічна будова шкіри, досліджено міцність п'ясткових кісток та м'ясні якості молодняку української чорно-рябої молочної породи різних генотипів.

Проведено оцінку конверсії поживних речовин корму в молоко корів, а також протеїну корму у харчовий білок м'яса піддослідного молодняку новоствореного внутрішньопородного сумського типу.

Практичне значення. Одержані експериментальні результати використані для затвердження внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи.

Дослідження мають важливе значення для розробки теоретичного та практичного обґрунтування використання селекційного матеріалу голштинської породи у загальній системі якісного поліпшення помісної худоби.

Оцінені бугаї-плідники можуть бути використані як потенційні батьки бугаїв та корів, що сприятиме поліпшенню популяції молочної худоби за цією ознакою та підвищенню рентабельності галузі.

При удосконаленні і консолідації внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи теоретичні і практичні наробки дисертаційної роботи широко використовуються в господарствах різного рівня: племзаводах, племрепродукторах, базових господарствах північно-східного регіону України.

За рахунок додатково одержаної молочної продукції базисної жирності від корів сумського типу української чорно-рябої молочної породи - за першу, третю і старше та найвищу лактації отримано 357.6, 252.8 і 218.3 грн. відповідно.

При переробці молока на твердий сир в середньому на корову сумського типу вироблено 399,5 кг сиру і отримано при його реалізації 5992,5 грн., а від української чорно-рябої молочної породи 344,7 кг і 5170,5 грн. відповідно (акти впровадження від 15 вересня 2004 р.).

Особистий внесок здобувача. За безпосередньою участю дисертанта відібрано первинні дані зоотехнічного обліку піддослідних тварин, проведено аналіз живої маси і лінійного росту молодняку та корів, молочної продуктивності, визначено морфофункціональні властивості вим'я, деякі питання відтворних якостей. Амінокислотний аналіз твердого сиру зроблений сумісно з фахівцями Інституту біохімії ім. О.В. Паладіна (м. Київ). Гістологічні аналізи шкіри зроблені за допомогою завідувача кафедри біології тварин Луганського НАУ, професора Каци Г.Д. Самостійно проведено біометрично-статистичний аналіз отриманих результатів, проаналізовано і описано одержані дані, узагальнено їх, сформульовано висновки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались і отримали позитивну оцінку на:

наукових конференціях Сумського національного аграрного університету (2002-2004);

міжнародній науково-практичній конференції „Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів (м. Суми, 2002)”;

міжнародній науково-практичній конференції „Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка (м. Суми, 2003)”;

міжнародній науковій конференції „Наукові основи сучасних технологій виробництва продукції тваринництва”, присвяченої 100-річчю від дня народження академіка ВАСГНІЛ Й.А.Даниленка (м. Харків, 2003);

міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2004).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у 7 наукових роботах фахових видань, що входять до переліку ВАК України.

Структура і об'єм дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методик, результатів власних досліджень, їх аналізу і узагальнення, висновків, списку використаних джерел літератури та додатків.

Дисертація викладена на 119 сторінках тексту комп'ютерного набору, містить 47 таблиць, 3 рисунки і 5 додатків. Список літературних джерел налічує 193 найменувань, у тому числі 21 робота іноземних авторів.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальні дослідження за темою дисертації проведено у племінних стадах зони розведення новоствореного внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи Сумської області, на кафедрі технології виробництва продукції тваринництва Сумського національного аграрного університету згідно схеми.

Об'єктом досліджень були тварини племзаводу „Владана” (301 голова) та „Перше Травня” (355 голів) Сумського району (новостворений сумський тип), племзаводу “Михайлівка” (300 голів) і племрепродуктору „Василівка” (193 голови) Лебединського району Сумської області (українська чорно-ряба молочна порода).

Тварини утримувались у відповідності з розпорядком дня, прийнятим у господарствах і при огляді ветеринарним лікарем були клінічно здорові. Типові раціони тварин мали однаковий набір кормів, балансувались згідно деталізованих норм (Калашников А.П. та ін., 1985), які забезпечили їх продуктивність згідно запланованих параметрів по надою, вмісту жиру в молоці.

За час проведення експериментів піддослідним телицям до 6 - місячного віку згодовано від 699,6 до 763,2 кг кормових одиниць. На 1 кг корм.од. припадало від 116,9 до 118,5 г перетравного протеїну. Лактуючим коровам за рік згодовано корми, в яких містилося від 54,9 до 55,5 ц кормових одиниць при 107,3 - 109,0 г перетравного протеїну у 1 корм.од.

Контроль за ростом і розвитком телиць проводили за живою масою, яку визначали за результатами зважувань у наступні вікові періоди: при народженні, 6, 12 і 18 місяців. На підставі цих даних розраховувались добові і відносні прирости живої маси.

Живу масу корів піддослідних груп визначали через контрольні зважування на 2-3 місяцях лактації.

Екстер'єрно-конституційні особливості піддослідних тварин вивчались після взяття основних промірів з подальшим розрахунком індексів будови тіла за загальноприйнятими методиками, які використовуються в зоотехнічній практиці (Є.Я.Борисенко, 1967; М.А. Кравченко, 1963).

Молочну продуктивність визначали раз в декаду шляхом добового контролю надоєного молока з наступним перерахуванням його за перші 305 днів лактації або скорочену (не менше 240 днів). Вміст жиру визначали за загальновідомими методиками. Доїння корів проводили на вітчизняному доїльному обладнанні два рази на добу.

Відтворювальну якість оцінювали за віком першого отелення, кількості осіменінь на одне запліднення, за відсотком запліднення після першого осіменіння, терміну сервіс-, сухостійного та міжотельного періодів на підставі карток племінного обліку.

Оцінку морфофункціональних властивостей вимені піддослідних корів-первісток проводили на 30-40 день після отелення за методичними рекомендаціями по „Оцінці і добору корів за придатністю до промислової технології виробництва молока” (1985).

Перед виготовленням сиру в загальній пробі молока від піддослідних груп корів (в кожній групі по 15 голів) в лабораторії кафедри технології виробництва і переробки продуктів тваринництва факультету харчових технологій переробки молока і м'яса Сумського національного аграрного університету визначали склад, якість та його технологічні властивості.

Переробку молока на сир проводили на обладнанні фірми „Госконьє Меллот” у племзаводі „Перше Травня”. Якість сиру контролювали шляхом визначення основних показників. Амінокислотний склад сиру робили за методом іонообмінної рідинно-колоночної хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот Т339. Органолептична оцінка стиглого сиру проводилась комісійно за 100 бальною шкалою.

М'ясну продуктивність та якість м'яса досліджували за результатами контрольного забою трьох бугайців з кожної групи. Також визначали масу парної туші, внутрішнього жиру-сирцю, внутрішніх органів та забійні показники. Морфологічний склад оцінювали у розрізі природно-анатомічних частин туші. Хімічний склад м'яса та коефіцієнт м'ясності, вихід основних поживних речовин - за методикою ВНДІМС (1984). Конверсію протеїну корму в харчовий білок туші визначали за методикою ВАСГНІЛ (1982).

Дослідження якості шкіряного покрову проводили за методикою Є.А.Арзуманяна (1957). Товщину шкіри визначали в 3-х кратній повторності у наступних точках - сідничий бугор, середина останнього ребра, ліктьовий бугор, живіт. Гістологічну структуру шкіри бугайців досліджували за методикою професора Г.Д.Каци (1987).

Економічна ефективність одержання молочної продуктивності і твердого сиру від корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів визначалась за загальноприйнятою методикою (ВАСГНІЛ, 1980).

Біометричну обробку отриманих даних проводили методом варіаційної статистики (М.О.Плохинський, 1969; Є.К.Меркур'єва, 1970). Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при * Р>0,95, ** P>0,99, *** P>0,999.

Математична обробка проведена з використанням ЕОМ та програмного забезпечення компанії „Miсrosoft”.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ріст і розвиток молодняку. Показниками наростання маси тіла піддослідних телиць, які характеризують господарську і фізіологічну скоростиглість є жива маса і приріст (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка живої маси піддослідних телиць, кг

Вік, міс	Сумський тип української чорно-рябої молочної породи	Українська чорно-ряба молочна порода	Стандарт породи, кг
	M±m	Cv, %	M±m	Cv, %
При народженні	31,5±0,23*	18,78	30,8±0,17	7,63	-
6	172,9±0,40	5,96	173,9±0,74	5,90	170
12	282,0±0,36	3,27	281,9±1,73	8,30	280
18	382,0±0,33	2,21	382,6±1,04	3,77	380

Наведені дані таблиці 1 свідчать, що телиці сумського типу тільки при народженні перевищують ровесниць чорно-рябої породи на 2,3% (Р>0,95). В подальші вікові періоди жива маса була майже однакова. При бонітуванні за живою масою всі піддослідні телиці відповідали стандарту породи.

За інтенсивністю росту у телиць української чорно-рябої молочної породи середньодобовий приріст за весь період вирощування від народження до 18 місяців на 0,3% вище, ніж у телиць сумського типу.

Вікові зміни відносної швидкості росту свідчать, що вона декілька (1,2 %) вища у телиць української чорно-рябої молочної породи.

Аналіз результатів вимірювання статей будови тіла та індексів піддослідних телиць свідчить, що вони схильні до молочного типу.

При проведенні плідного осіменіння телиць з живою масою понад 380 кг забезпечується достатньо висока молочна продуктивність піддослідних корів-первісток, що підтверджується коефіцієнтами кореляції (r = + 0,147...+ 0,202, Р>0,999).

Жива маса дорослих тварин. Жива маса дорослих тварин має вагоме значення для породи, так як є генетично обумовленою ознакою і до певних величин стимулює виробництво основної продукції. Приріст живої маси корів сумського типу української чорно-рябої молочної породи від першої до найвищої лактації складає 83,9 кг, у той час по українській чорно-рябій молочній породі - 65,4 кг.

Взаємозв'язок живої маси корів різних генотипів з надоєм, вмістом жиру в молоці та його кількістю, в основному невисокий, але у більшості статистично вірогідний (Р >0,95...0,999).

Молочна продуктивність корів. Використання генетичного матеріалу голштинської породи на лебединській материнській основі дало можливість підняти її генетичний потенціал (табл.2).

Аналіз даних показує (табл.2), що найбільший надій по першій лактації у корів сумського типу. Так, вони перевищують аналогів української чорно-рябої молочної породи на 329,1 кг (8,9% при Р >0,999). Аналогічні статистично вірогідні дані отримані і за вмістом жиру в молоці - 0,1% (Р >0,999) та кількістю молочного жиру - 16,1 кг (11,8%, Р > 0,999).

По третій лактації і старше пріоритет за надоєм також за тваринами сумського типу. Різниця між ними і ровесницями української чорно-рябої молочної породи склала 204,3 кг (4,5%, Р >0,99). За вмістом жиру в молоці різниця статистично вірогідна і становить відповідно між групами - 0,08% (Р>0,999), по кількості молочного жиру - 11,5 кг (6,7%, Р >0,999).

За найвищу лактацію надій молока корів сумського типу склав 5326,9 кг, що на 218,4 кг (4,3%, Р >0,99) більше у порівнянні з тваринами чорно-рябої молочної породи. По вмісту і кількості молочного жиру різниця статистично вірогідна і склала 0,03% (Р >0,95) та 9,9 кг (Р >0,999) на користь корів сумського типу.

Таблиця 2. Молочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів

Показник	Сумський тип української чорно-рябої молочної породи	Українська чорно-ряба молочна порода
	M±m	Сv, %	M±m	Сv, %
Перша лактація
Надій за 305 днів лактації, кг Вміст жиру в молоці,% Кількість молочного жиру, кг	4040,8±33,4*** 3,79±0,01*** 153,1±1,4***	21,2 6,3 24,0	3711.7±57,2 3,69±0,01 137,0±2,3	21,4 5,7 23,3
Коефіцієнт молочності	817,0	730,8
Третя лактація і старше
Надій за 305 днів лактації, кг Вміст жиру в молоці,% Кількість молочного жиру, кг	4771,7±24,9** 3,82±0,01*** 182,3±1,1***	13,4 5,7 15,1	4567,4±59,5 3,74±0,01 170,8±2,5	18,1 5,6 20,4
Коефіцієнт молочності	836,8	800,7
Найвища лактація
Надій за 305 днів лактації, кг Вміст жиру в молоці,% Кількість молочного жиру, кг	5326,9±23,4** 3,83±0,01* 204,0±1,08***	11,3 5,7 13,6	5108,5±68,4 3,80±0,01 194,1±2,82	18,6 5,2 20,1
Коефіцієнт молочності	920,8	891,1

Важливим показником для характеристики молочної продуктивності худоби є коефіцієнт молочності, який у корів новоствореного сумського типу української чорно-рябої молочної породи найвищий за всіма лактаціями.

Організація нормованої годівлі сільськогосподарських тварин є основою будь-якої технології, оскільки продукція тваринництва - це корм, перероблений організмом, від поживності якого повністю залежить кількість і якість продукції. Коефіцієнт використання кормів на молоко по групі корів сумського типу склав 24,8%, що на 1,05% вище у порівнянні з українською чорно-рябою молочною породою.

В подальшому при розведенні тварин чорно-рябої молочної породи різних генотипів слід враховувати біологічні взаємозв'язки організму і проводити відповідний добір і підбір тварин з бажаними ознаками надою та жирномолочністю. Взаємозв'язок між надоєм за лактацію, вмістом жиру в молоці і його кількістю по всіх лактаціях позитивний та статистично вірогідний (Р >0,999).

Зв'язок зовнішніх форм тварин з продуктивністю давно використовується людиною при розведенні тварин різних порід. Найвища позитивна кореляція між надоєм та глибиною грудей у корів сумського типу - 0,367 (Р >0,999), української чорно-рябої молочної породи - з шириною грудей - 0,417 (Р >0,999). Між живою масою і проміром глибина грудей взаємозв'язок склав 0,264 (Р >0,999) і 0,341 (Р>0,999) відповідно. Це свідчить, що під впливом нових технологічних умов у тварин різних генерацій проходить формування нового типу.

Відтворювальні якості корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів. Аналіз відтворювальних якостей корів різних генотипів показав, що за індексом осіменіння і відсотком запліднюваності після першого осіменіння, перевагу мають корови української чорно-рябої молочної породи. Різниця за індексом осіменіння (0,19, Р >0,999), за заплідненістю після першого осіменіння (0,3%) на користь української чорно-рябої молочної породи (табл. 3).

Таблиця 3. Відтворювальні якості корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів, M±m

Показник	Сумський тип української чорно-рябої молочної породи	Українська чорно-ряба молочна порода
Індекс осіменіння, разів	2,21±0,03***	2,02±0,04
Заплідненість після І-го осіменіння, %	60,9	61,2
Вік І отелення, днів	917,5±5,90**	878,8±12,31
Жива маса при осіменінні, кг	389,3±0,46	405,8±3,59
Сухостійний період, днів	65,9±0,79*	68,2±0,83
Сервіс-період, днів	88,5±1,11***	98,2±1,67
Міжотельний період, днів	380,7±1,31	390,1±1,97

Вік першого отелення корів української чорно-рябої молочної породи на 38,7 днів (Р >0,999) менше, ніж у ровесниць сумського типу.

Найвищий сервіс-період у корів української чорно-рябої молочної породи - 98,2 днів, що вище на 9,7 днів (Р >0,999) у порівнянні з сумським типом. Зі збільшенням тривалості сервіс-періоду зростає надій за лактацію, тривалість її, сухостійний і міжотельний періоди у корів обох груп.

Для оцінки відтворювальних якостей української чорно-рябої молочної породи різних генотипів має значення якість отриманих нащадків. Кількість абортів була в межах 3,0....4,1%, а співвідношення бугайців і теличок склало 1: 0,980 і 1:0,968.

Морфофункціональні властивості вимені корів-первісток. Характеристику молочної залози корів-первісток проводили за основними промірами вим'я. За промірами обхвату та відстані від схилу до переднього краю вим'я корови-первістки сумського типу статистично вірогідно (Р>0,95...0,999) перевищують аналогів чорно-рябої молочної породи. На підставі аналізу морфологічних ознак первісток обох груп можна відзначити, що вони задовольняють вимогам машинного доїння.

Зусилля селекціонерів по удосконаленню морфологічних ознак полегшується тим, що позитивна кореляція їх між собою (r = 0,298...0,745 при Р>0,99...0,999) та з добовим надоєм - + 0,475...0,587 (Р >0,99...0,999) дає підставу для селекції корів - первісток за конкретними ознаками вимені і дійок, обмежуючи їх кількість.

Аналіз функціональних властивостей вимені корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів свідчить, що первістки сумського типу за добовим надоєм перевищують своїх аналогів на 10,4% при Р>0,999.

Статистично вірогідна різниця (Р >0,999) також встановлена за швидкістю молоковіддачі, повноті видоювання та кількістю залишкового молока на користь первісток сумського типу.

Отже, оцінка корів-первісток за морфофункціональними властивостями вимені має практичне значення у доборі їх до використання в умовах різних технологій. Коефіцієнти кореляції підтверджують, що селекція худоби буде сприяти удосконаленню морфофункціональних властивостей вимені корів-первісток

Оцінка бугаїв-плідників за молочною продуктивністю їх дочок. Використання в селекційній практиці бугаїв-лідерів сприяє високим темпам росту генетичного потенціалу за молочною продуктивністю.

Розмах мінливості індивідуальної племінної цінності у дочок - первісток різних бугаїв-плідників за надоєм коливається в межах від + 1182 кг до - - 360 кг молока, за кількістю молочного жиру - від + 56,0 кг до - - 19,9 кг.

До поліпшувачів за надоєм можна віднести бугаїв-плідників Сигнала 10 (+1182 кг), Ніагара 237 (+ 914 кг), Мотора 2679 (+90 кг) і Зала 2801 (+89 кг). За кількістю молочного жиру в молоці у їх дочок також позитивні показники - + 56,0, +46,4, +3,8 і + 10,8 кг відповідно.

При значній різниці за надоєм кількість жиру в молоці дочок за лактацію значно нівелює кінцевий результат між групами. Тому бажано, щоб вміст жиру в молоці їх дочок був достатньо високим.

Аналізуючи результати оцінки бугаїв-плідників сумського типу української чорно-рябої молочної породи за відтворювальними якостями можна зробити висновок, що висока ступінь мінливості більшості ознак плодючості вказує на те, що найбільш ефективною селекцією в умовах широкого використання штучного осіменіння є генетичний добір бугаїв-плідників за відтворювальною якістю їх дочок.

Генеалогічна структура новоствореного сумського типу у племзаводах „Владана” та „Перше Травня” представлена бугаями-плідниками ліній Елевейшн 1491007 - 24,2%, Чіфа 1427318 - 14,6%, Белла 1667366 - 13,5%, Айвенго 1189870 - 13,2%, Вісконсіна 697789 - 13,0%, Валіанта 1650414 - 11,4%, Сюприма 288659 - 10,1%. В кожному племзаводі розводять декілька ліній, що призводить до використання великої кількості плідників. Скорочення кількості батьків бугаїв за рахунок використання лише найцінніших дасть змогу підвищити генетичний прогрес у стаді.

Якість сиру, виробленого з молока корів різних генотипів. Молоко піддослідних корів відповідало вимогам, які ставлять до сировини, призначеної для виробництва сиру. Найменш витрачалося на виробництво 1 кг сиру молока від корів сумського типу української чорно-рябої молочної породи - 10,9 кг, а найбільш - від корів української чорно-рябої молочної породи - 11,3 кг. Різниця між групами корів статистично невірогідна.

За хімічним складом сирів, одержаних з молока корів різних генотипів різниця також статистично невірогідна.

Сири, вироблені з молока корів піддослідних груп мали високу бальну оцінку (91,4 - 92,7 балів) і були віднесені до вищого сорту.

Матеріали досліджень амінокислот у сирах, які одержані з молока піддослідних корів свідчать, що їх кількість визначена генотипом. Амінокислотний індекс, який характеризує поживну якість сиру і відображає співвідношення незамінних амінокислот до замінних був найвищий у тварин сумського типу української чорно-рябої молочної породи (табл.4).

Таблиця 4. Розподіл амінокислот зрілих сирів корів різних генотипів, г/кг

Показник	Сумський тип української чорно-рябої молочної породи	Українська чорно-ряба молочна порода
Сума незамінних амінокислот	123,89	120,37
Сума замінних амінокислот	162,26	160,10
Амінокислотний індекс	0,764	0,752

М'ясна продуктивність і забійні якості піддослідного молодняку. Для визначення м'ясної продуктивності нами був проведений контрольний забій піддослідних бугайців (по три голови з кожної групи, табл. 5).

Із аналізу таблиці 5 витікає, що бугайці сумського типу статистично вірогідно перевищують за передзабійною масою аналогів української чорно-рябої молочної породи на 8,3% (Р>0,95). Аналогічні дані отримані за показниками маси парної туші: різниця між цими групами склала 12,0% (Р>0,99). Найбільші забійні маса і вихід у бугайців сумського типу 282,7 кг (Р>0,99) і 59,91 % (Р>0,95) відповідно.

Таблиця 5. Результати контрольного забою піддослідних бугайців, M±m

Показник	Сумський тип української чорно-рябої молочної породи	Українська чорно-ряба молочна порода
Передзабійна жива маса, кг	471,9±9,3*	435,9±8,3
Маса парної туші, кг	268,1±4,2**	239,3±3,5
Вихід парної туші, %	56,82	54,89
Маса внутрішнього жиру-сирцю, кг	14,6±0,5	15,5±0,7
Вихід внутрішнього жиру-сирцю, %	3,09	3,56
Забійна маса, кг	282,7±4,7**	254,8±3,4
Забійний вихід, %	59,91±0,4*	58,45±0,4

Важливим показником якісної оцінки туш вважають співвідношення м'язової та кісткової тканин. Результати наших досліджень показують, що всі показники м`ясності найвищі у бугайців сумського типу української чорно-рябої молочної породи.

Різниця в хімічному складі середньої проби м'яса і найдовшого м'яза спини піддослідних бугайців різних генотипів незначна. Співвідношення білок:жир склав 1,18-1,11:1 відповідно. За білково-якісним показником (співвідношення триптофану і оксипроліну) перевага за сумським типом.

Бугайці сумського типу характеризуються кращою здатністю трансформувати протеїн корму в білок туші - 10,20 і 8,96% відповідно. На 1 кг приросту вони також витрачали на 0,29 кг кормових одиниць і 0,03 кг перетравного протеїну менше, ніж аналоги української чорно-рябої молочної породи.

Характеристика шкіряної сировини, морфологічні і біомеханічні властивості п'ясткових кісток. Придатність шкіри до переробки на хромову, технічну та підошовну визначається товщиною і масою. Найбільш товста шкіра на сідничому бугрі, але різниця між групами статистично невірогідна.

Вірогідна різниця в площі шкіри за життя та після забою склала 9,3 та 15,5% відповідно (P>0,99…0,999).

Найбільша маса шкіри у тварин сумського типу. Різниця статистично вірогідна (Р> 0,99) і склала 8 кг (26,8%).

Аналіз гістологічних препаратів шкіри піддослідних бугайців дозволив встановити ряд морфологічних особливостей.

Основу шкіри складає сітчастий прошарок, який найбільш розвинутий у бугайців сумського типу і статистично вірогідно перевищує аналогів чорно-рябої молочної породи на 19,6 % . Від загальної товщини шкіри сітчастий прошарок у бугайців сумського типу склав 78,6%, чорно-рябої молочної породи - 74,3%. По густині волосяних фолікулів першість на боці української чорно-рябої молочної породи. Вони суттєво перевищують тварин сумського типу на 279 шт/см² (Р> 0,95).

Аналоги української чорно-рябої молочної породи перевищують тварин сумського типу за довжиною і площею потових залоз на 4,5% і 8,8% відповідно. Міжгрупові відмінності за площею сальних залоз незначні.

За даними досліджень гістопрепаратів можна зробити висновок, що більш ніжна за структурою є шкіра бугайців української чорно-рябої молочної породи.

Результати досліджень п'ясткових кісток бугайців різних генотипів дозволяють відзначити перевищення за масою сирої кістки (8,4%, Р>0,95), об'ємом (9,2%, Р> 0,99), абсолютною довжиною (2,2 %) тварин сумського типу. Однак, під час випробування на міцність п'ясткових кісток пріоритет за тваринами української чорно-рябої молочної породи (Р>0,99). Запас міцності кісток є своєрідним бар'єром, який захищає організм від різноманітних змін навколишнього середовища.

Економічна оцінка досліджень. Ефективність використання голштинських бугаїв-плідників при створенні сумського типу визначається рівнем підвищення молочної продуктивності (табл.6).

Таблиця 6. Економічна ефективність використання корів різних генотипів (в розрахунку на одну голову)

Показник	Сумський тип української чорно-рябої молочної породи	Українська чорно-ряба молочна порода
Надій за лактацію, кг Вміст жиру в молоці,% Молоко базисної жирності, кг Ціна реалізації, грн/т Вартість молока, грн Різниця між групами: грн. % Отримано за лактацію, кг: сухої речовини молочного жиру Витрати молока на 1 кг сиру, кг Отримано сиру, кг Різниця між групами, кг Виручка від реалізації сиру за ціною 15 грн/кг, грн..	4355±107** 3,71±0,01 4752±115** 500 2376,0 +303 114,6 529,1 161,6 10,9±0,23 399,5 +54,8 5992,5	3895±121 3,62±0,01 4147±133 500 2073.0 0 0 468,9 141,0 11,3±0,30 344,7 0 5170,5

Аналізуючи отримані дані таблиці 6 вартість додаткової молочної продукції базисної жирності на кожну корову сумського типу склала 303 грн. у порівнянні з аналогами української чорно-рябої молочної породи.

При переробці молока на твердий сир в середньому на корову сумського типу було вироблено 399,5 кг сиру і одержано при його реалізації 5992,5 грн. Від корів української чорно-рябої молочної породи - 344,7 кг і 5170,5 грн. Різниця склала 822 грн. на користь корів новоствореного внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи.

ВИСНОВКИ

1. Дослідженнями встановлено доцільність використання бугаїв-плідників голштинської породи при створенні внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи, що сприяє збільшенню молочної продуктивності, підвищенню відтворювальних якостей корів. Ступінь реалізації генетичного потенціалу голштинської породи в новоствореному сумському типі складає 62,5 - 75,0%.

2. При проведенні дослідження росту телиць сумського типу та чорно-рябих ровесниць вірогідної різниці не встановлено, зокрема при народженні. Абсолютні показники живої маси їх знаходяться в межах стандартів. Використання голштинської породи суттєво не вплинуло на живу масу корів (570,2 і 570,4 кг). Проте, висота в холці збільшилась у середньому на 4,4 см (Р>0,999), глибина грудей на 1,5 см (Р>0,999), коса довжина тулуба на 8,1 см (Р>0,999) на користь корів новоствореного внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи. Визначені індекси будови тіла наближаються за своїми значеннями до тварин молочного напрямку продуктивності.

3. В процесі створення внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи підвищився генетичний потенціал за надоєм по І лактації на 329,1 кг (8,9%, Р>0,999), по ІІІ і старше - 204,3 кг (4.5 %, Р>0,999) у порівнянні з ровесницями української чорно-рябої молочної породи. За кількістю молочного жиру пріоритет у сумського типу відповідно за лактаціями - 16,1 кг (11,8%, Р>0,999) та 11,5 кг (6,7%, Р>0,999). Використання в селекційній практиці бугаїв-лідерів сприяє високим темпам росту генетичного потенціалу за молочною продуктивністю.

4. Створення сумського типу української чорно-рябої молочної породи не знизило їх відтворювальних якостей. Вік першого отелення, тривалість сухостійного, сервіс - і міжотельного періодів були на рівні ровесниць. Висока ступінь розбіжностей коефіцієнтів варіації (16,9 - 32,0) за більшістю показників відтворювальних якостей вказує на можливість проведення ефективного відбору за цими ознаками.

5. Основні проміри вим'я і дійок корів-первісток характеризують розвиток молочної залози і підвищують надійність її оцінки. Зусилля селекціонерів по удосконаленню морфологічних ознак полегшується тим, що вони позитивно корелюють між собою (r=0,298...0,745, Р>0,99...0,999).

Зв'язки між добовим надоєм і окремими промірами вимені корів-первісток свідчать про статистично вірогідний взаємозв'язок між ними (r=+0,475...+ 0,587 при Р>0,99...0,999). Це дає підставу для селекції корів-первісток за конкретними функціональними властивостями вимені, обмежуючи їх кількість.

6. За витратами молока на виробництво 1 кг сиру різниця між піддослідними групами статистично невірогідна.

Амінокислотний індекс характеризує поживну якість сиру, відображає співвідношення незамінних амінокислот до замінних. Кількість окремих груп амінокислот білка сиру піддослідних тварин визначена генотипом.

7. Бугайці сумського типу відрізняються більш важкими і повном'ясними тушами у при порівнянні з чорно-рябими аналогами. Різниця за масою парної туші склала 28,8 кг (Р>0,99). За забійним виходом пріоритет за сумським типом - 1,46% (Р>0,99).

Бугайці сумського типу характеризуються кращою здатністю трансформувати протеїн корму в білок м'яса. За коефіцієнтом конверсії вони перевищували чорно-рябих ровесників на 1,24%.

8. За площею шкіри до забою пріоритет за сумським типом. Різниця між ним та чорно-рябими аналогами склала 34,3 дм² (9,3%, Р>0,999). Після забою різниця склала 64,5 дм² (15,5%, Р>0,999).

Найбільша маса шкіри у бугайців сумського типу - 37,8 кг, що більше на 8 кг (26,8%, Р>0,99) в порівнянні з чорно-рябими аналогами. Аналіз гістологічних препаратів шкіри дозволив встановити ряд морфологічних особливостей, які характеризують різновидності груп тварин.

9. Результати досліджень п'ясткових кісток бугайців різних генотипів дозволяє відзначити перевищення за масою сирої кістки, об'ємом, абсолютній довжині її тварин сумського типу української чорно-рябої молочної породи порівняно з бугайцями чорно-рябої молочної породи.

10. Селекційну роботу з масивом сумського типу української чорно-рябої молочної породи спрямувати на поліпшення ознак молочної продуктивності, типу будови тіла, морфофункціональних властивостей вим'я. З цією метою використовувати бугаїв-плідників голштинської породи Північної Америки і Західної Європи в обсягах, визначених програмою удосконалення популяції сумського типу до 2012 року.

Мінімальні вимоги для групи корів - матерів бугаїв мають бути на рівні: надій за першу лактацію - 6000 кг, за другу - 7000 кг, третю і старше - 8000 кг молока із вмістом жиру 3,8, білка - 3,4 відсотки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Рубцов І.О., Бондарчук Л.В., Левченко І.В. Формування відтворювальної здатності бугаїв-плідників української чорно-рябої молочної породи в умовах Сумського племпідприємства // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2002. - Т.4 (№2). - Ч.3. - С. 96-98. (Дисертант обробила і звела в таблицю первинні дані по відтворювальній здатності бугаїв чорно-рябої породи, зробила її аналіз).

Котенджи Г.П., Обливанцов В.В., Рубцов І.О., Левченко І.В., Глазун В.В. Площа та маса шкури бугайців чорно-рябої породи різних генотипів //Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2002. - Вип. 22. - С. 93-96. (Дисертант визначила товщину шкіри у різних точках, площу шкіри піддослідних тварин як прижиттєво, так і після забою, зробила аналіз отриманих даних).

Ладика В.І., Котенджи Г.П., Рубцов І.О., Левченко І.В., Єфименко М.Я., Чеховський М.Й. Щодо історії створення сумського типу української чорно-рябої молочної породи// Вісник Сумського НАУ, серія „Тваринництво” /Матер. міжнар. наук-практ. конференції „Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка” - Суми, 2003. - Вип. 7. - С. 120-125. (Дисертант зібрала дані про використання бугаїв-плідників голштинської та чорно-рябої порід у господарствах Сумського району Сумської області за 30 років).

Левченко И.В. Гистологическая структура кожного покрова бычков сумского типа украинской чорно-пестрой молочной породы // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН / Матер. міжн. наук.-практ. конференції „Наукові основи сучасних технологій виробництва продукції тваринництва”- Харків, 2003. - № 85. - С. 62-65.

Левченко І.В. Деякі особливості п'ясткових кісток бичків сумського типу української чорно-рябої молочної, бурої молочної і української чорно-рябої молочної порід. // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2003. - Вип. 25. - С. 120-123.

Левченко І.В. Оцінка морфофункціональних ознак вимені корів-первісток сумського типу чорно-рябої молочної породи // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2004. - Т.6 (№2). - Ч.4. - С. 63-66.

Левченко І.В. Ріст, розвиток та продуктивність корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів // Вісник Сумського НАУ, серія “Тваринництво”. - Суми, 2004. - Вип. 8. - С. 59 - 63.

Левченко І.В. Продуктивність та біологічні особливості новоствореного внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2004.

Дисертація присвячена вивченню продуктивності та біологічних особливостей тварин новоствореного сумського типу української чорно-рябої молочної породи.

Генетичний потенціал корів сумського типу підвищився за надоєм по першій лактації на 329,1 кг (8,9%, Р>0,999), по третій і старше - 204,3 кг, 4.5 % (Р>0,999) у порівнянні з ровесницями чорно-рябої молочної породи. За кількістю молочного жиру пріоритет за тваринами сумського типу відповідно за лактаціями - 16,1 кг (11,8%, Р>0,999) та 11,5 кг (6,7%, Р>0,999).

Встановлено, що створення внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи не знизило їх відтворювальних якостей. Висока ступінь розбіжностей коефіцієнтів варіації (16,9-32,0) за більшістю ознак плідності вказує на можливість проведення ефективного відбору за цими ознаками.

Основні морфологічні ознаки та функціональні властивості вимені корів різних генотипів позитивно корелюють між собою, що дає підставу для селекції за конкретними ознаками, обмежуючи їх кількість.

За витратами молока на виробництво 1 кг сиру різниця між піддослідними групами статистично невірогідна. Кількість окремих груп амінокислот білка сиру піддослідних тварин визначено генотипом.

Вартість додаткової молочної продукції базисної жирності (в цінах 2004р.) на кожну корову сумського типу склала за лактаціями : І - 357,6 грн., ІІІ і старше - 252,8 грн., найвища - 218,3 грн. у порівнянні з українською чорно-рябою молочною породою. Слід зазначити й більші грошові надходження при переробці їх молока на сир - 5992,5 і 5170,5 грн відповідно.

Ключові слова: генотип, внутрішньопородний тип, українська чорно-ряба молочна порода, проміри, індекси, вим'я, дійки, економічний ефект.

Левченко И.В. Продуктивность и биологические особенности вновь созданного внутрипородного сумского типа украинской чёрно-пестрой молочной породы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2004.

Исследованиями установлена целесообразность использования быков-производителей голштинской породы при создании внутрипородного сумского типа украинской черно-пестрой молочной породы. Это позволило повысить молочную продуктивность, улучшить воспроизводительные качества коров. Степень реализации генетического потенциала голштинской породы во внутрипородном сумском типе составляет 62,5 - 75,0%.

При изучении динамики роста телок сумского типа и украинской черно-пестрой молочной породы достоверной разницы не установлено. Однако, абсолютные показатели живой массы телок обеих генотипов соответствуют стандарту породы.

Участие быков голштинской породы при создании сумского типа не повлияло на живую массу коров (570,2 и 570,4 кг), при увеличении высоты в холке на 4,4 см (Р>0,999), косой длины туловища - на 8,1 см (Р>0,999) в пользу коров вновь созданного внутрипородного сумского типа.

В процессе создания сумского типа украинской черно-пестрой молочной породы удой по первой лактации повысился на 329,1 кг (Р>0,999), по третьей и старше - 204,3 кг (Р>0,999) по сравнению со сверстницами украинской черно-пестрой молочной породы. По количеству молочного жира приоритет за животными сумского типа соответственно по лактациям - 16,1 кг (Р>0,999) и 11,5 кг (Р>0,999). Экстерьер коров сумского типа изменился в сторону молочного типа.

Молоко, полученное от коров разных генотипов, отвечает требованиям, которые предъявляют к нему, как к сырью, предназначенному для производства сыра. Опытные сыры, полученные из молока коров разных генотипов, практически не различались по содержанию сухого вещества, жира, белка. Количество отдельных групп аминокислот белка сыра подопытных животных определяются генотипом. Все партии сыров были отнесены к высшему сорту.

Установлено, что бычки сумского типа в 18 месячном возрасте имели преимущество по массе парной туши (12,0%, Р>0,99 ) при сравнении с аналогами украинской черно-пестрой молочной породы. По убойному выходу приоритет также за животными сумского типа (1,46%, Р>0,99). Разница по химическому составу средней пробы и длиннейшей мышцы спины бычков различных генотипов незначительна. Соотношение белок : жир составил 1,18 - 1,11 : 1.

В результате проведенных исследований шкур подопытного молодняка можно констатировать, что от бычков сумского типа получено тяжелое кожевенное сырье. При исследовании гистопрепаратов установлено, что более нежная по структуре шкура бычков украинской черно-пестрой молочной породы.

Стоимость дополнительной молочной продуктивности базисной жирности в среднем на корову сумского типа украинской черно-пестрой молочной породы составила по лактациям: первой - 357,6 грн., третьей и старше - 252,8 грн., наивысшей - 218,3 грн. по сравнению с аналогами украинской чёрно-пестрой молочной породы.

Ключевые слова: генотип, внутрипородный тип, украинская черно-пестрая порода, промеры, индексы, вымя, соски, экономический эффект.

Levchenko І.V. Productivity and biological features the new made inside breed Sumy type of the Ukrainian back - white milk breed. Manuscript.

Dissertation is devoted to the study of productivity and biological particular of animals of the accrued Sumy type of the Ukrainian back - white milk genotype.

Genetic potential of cows of Sumy type increases after a yield on the first lactation on 329.1 kg (8,9%, Р>0,999), on the third and more senior - 204,3 kg, 4.5% (Р>0,999) as compared to persons the same of age of back - white milk breed. Of the milk fat priority after the animals of Sumy type accordingly after lactations - 16,1 kg (11,8% Р>0,999) and 11,5 kg (6,7%, Р>0,999).

It is set that creation of inside breed Sumy type of the Ukrainian back - white milk breed did not reduce their reproductive qualities. High the degree of disagreements after most signs of fruitfulness of coefficient of variation (16,9-32,0) specifies on possibility of conducting of effective selection after these signs.

Basic morphological and functional properties of udder of cows of different genotypes are positively correlated between itself, those grounds for a selection after concrete properties, limiting their amount.

After the charges of milk on production 1 kg of cheese difference between experimental groups statistically incorrect. The amount of separate groups of amino acid of albumen of cheese of experimental animals is certain by a breed.

The cost of additional milk products of base adiposeness in 2004 on every cow of Sumy type made after lactations: І -357.6 uan, ІІІ and more senior - 252,8 uan, is the greatest - 218,3 uan, as compared to the Ukrainian back - white milk breed. It should be noted and greater money receipts at processing of their milk on a cheese - 5992,5 and 5170,5 uan accordingly.

Keywords: genotype, inwardly pedigree type, Ukrainian back - white milk breed, measuring, indexes, udder, nipple, economic effect.

Размещено на Allbest.ru

...