Вплив рівня інтенсифікації технологій вирощування польових культур у сівозміні на родючість темно-сірого опідзоленого ґрунту та врожайність гороху
Продуктивність і токсикологічний стан агрофітоценозу за умови комплексного використання агрохімікатів у сівозміні на прикладі гороху. Біохімічні особливості діяльності ґрунтових мікроорганізмів в умовах комплексного використання добрив і пестицидів.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.07.2014 |
| Размер файла | 54,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
УДК 631.582:631.45:635.656
ВПЛИВ РІВНЯ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР У СІВОЗМІНІ НА РОДЮЧІСТЬ ТЕМНО-СІРОГО ОПІДЗОЛЕНОГО ГРУНТУ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ ГОРОХУ
Спеціальність: 06.01.01 - загальне землеробство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
ЛІТВІНОВ ДМИТРО ВІКТОРОВИЧ
Київ 2004
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в лабораторії агроекології та аналітичних досліджень Інституту землеробства Української академії аграрних наук протягом 2000-2002рр.
Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник КОРСУН Світлана Георгіївна, Інститут землеробства УААН, провідний науковий співробітник лабораторії агроекології та аналітичних досліджень
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ВОЛОЩУК Мирослав Дмитрович, Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, завідувач кафедри агрохімії та ґрунтознавства
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ВОРОНА Леонтій Іванович, Інститут сільського господарства Полісся УААН, завідувач відділу рослинництва
Провідна установа: Інститут цукрових буряків УААН, м. Київ
Захист відбудеться 26.05.2004 р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН.
Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Інститут землеробства УААН, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту землеробства УААН.
Автореферат розісланий 23.04.2004 року
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради,
кандидат сільськогосподарських наук Л.О. Кравченко
Загальна характеристика роботи
Біокліматичний і ґрунтовий потенціали України при їх раціональному використанні не лише гарантують продовольчу безпеку держави, а й дозволяють значну частину продукції аграрного сектора експортувати в інші країни. Найважливішим засобом сільськогосподарського виробництва, як відомо, послуговуються ґрунти з їх ефективною та потенційною родючістю. Наслідком нераціонального використання земель є погіршення їх фізичних і хімічних властивостей, що зумовлює деградацію ґрунтів.
Радикальним способом збереження ґрунтового потенціалу країни за концепцією провідних вчених-аграрників є опрацювання і реалізація спеціальної програми, якою передбачається, з одного боку, виведення з інтенсивного сільськогосподарського використання біля 10 млн. га ріллі (В.Ф. Сайко, М.В. Зубець), з другого боку, підвищення ефективності використання решти орних земель за умови збереження та підвищення їх родючості.
Актуальність теми. До останнього часу приділяється недостатньо уваги дослідженню впливу комплексного застосування добрив і пестицидів у єдиному блоці на екосистему ґрунтів і врожайність сільськогосподарських культур. У наукових публікаціях зустрічаються суперечливі результати, або недостатнє розкриття всього механізму впливу даного агротехнічного прийому на ефективну та потенційну родючість ґрунту.
Тому поглиблення досліджень у напрямку визначення ефективності впливу комплексного використання добрив та пестицидів на родючість ґрунту та урожайність сільськогосподарських культур в системах інтенсивного землеробства залишається актуальним.
Зв'язок з науковими програмами. Дослідження проведено у відповідності до тематичних планів лабораторії агроекології та аналітичних досліджень Інституту землеробства УААН з виконання НТП УААН на 2001-2005рр. „Землеробство” (№ державної реєстрації 0101U003851).
Мета і задачі досліджень. Метою досліджень є встановлення продуктивності агроценозу та спрямованості розвитку ґрунтових процесів за умови комплексного застосування добрив і пестицидів, обґрунтування оптимального ступеня насиченості зерно-просапної сівозміни агрохімікатами, що забезпечить відтворення ефективної та потенційної родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту при мінімальному забрудненні агроекосистеми залишками агрохімікатів в умовах північного Лісостепу.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:
- визначити продуктивність і токсикологічний стан агрофітоценозу за умови комплексного використання агрохімікатів у сівозміні на прикладі гороху;
- експериментально визначити вплив систематичного застосування добрив і пестицидів у зерно-просапній сівозміні на зміну фізико-хімічних властивостей ґрунту;
- визначити вплив різного агрохімічного навантаження в зерно-просапній сівозміні на зміну гумусного режиму ґрунту;
- експериментально встановити вплив комплексного застосування добрив і пестицидів у зерно-просапній сівозміні на зміну вмісту основних біогенних елементів темно-сірого опідзоленого ґрунту;
- визначити біохімічні особливості діяльності ґрунтових мікроорганізмів в умовах комплексного використання добрив і пестицидів;
- виявити вплив добрив та пестицидів на кількісні і якісні зміни в складі поверхнево активних речовин (ПАР) ґрунту;
- дати економічну та енергетичну оцінку ефективності застосування добрив та пестицидів у технології вирощування гороху.
Об'єкт дослідження - процес зміни ефективної і потенційної родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту за різних систем удобрення і захисту рослин в зерно-просапній сівозміні північного Лісостепу.
Предмет досліджень. Системи удобрення, системи захисту рослин, родючість темно-сірого опідзоленого ґрунту, продуктивність тест-культури гороху сорту Інтенсивний - 92.
Методи дослідження. Польовий метод - для вивчення впливу комплексного використання добрив і пестицидів на ефективну і потенційну родючість ґрунту; лабораторний метод - для визначення фізико-хімічними, хімічними, біохімічними, мікробіологічними методами кількісних і якісних характеристик об'єктів дослідження; математико-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень; розрахунково-порівняльний - для економічної та енергетичної оцінки ефективності елементів технології вирощування гороху на зерно. добриво пестицид агрофітоценоз горох
Наукова новизна одержаних результатів полягає:
- у визначенні впливу різного ступеня інтенсивності агрохімічного навантаження на продуктивність і токсикологічний стан агрофітоценозу з використанням гороху як тест-культури в зерно-просапній сівозміні на темно-сірому опідзоленому ґрунті;
- встановленні закономірностей змін основних показників родючості темно-сірих опідзолених ґрунтів залежно від ступеня інтенсивності агрохімічного навантаження зерно-просапної сівозміни північного Лісостепу;
- визначенні впливу добрив і пестицидів на стан мікробного ценозу, з'ясуванні ролі поверхнево активних речовин (ПАР) у формуванні поживного режиму, виявленні особливостей перерозподілу біогенних елементів у зоні аерації темно-сірого опідзоленого ґрунту;
- встановленні продуктивності агроценозу та зміни агрохімічних показників родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту за умови заорювання побічної продукції рослинництва.
Практичне значення одержаних результатів полягає:
- в розробці різних за рівнем інтенсивності ресурсо - та енергозберігаючих систем удобрення та захисту сільськогосподарських рослин, що дозволяють обґрунтувати оптимальний ступінь насиченості зерно-просапної сівозміни агрохімікатами, який забезпечує належну ефективну і потенційну родючість ґрунту;
- отриманні даних для подальшого розвитку концепції раціонального використання засобів хімізації як важливого фактору забезпечення високого рівня родючості ґрунту та продуктивності сільськогосподарських культур;
- розробці рекомендацій щодо комплексного застосування засобів хімізації для удосконалення прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур в господарствах північного Лісостепу.
Результати досліджень впроваджені в 2001-2002рр. у ВСК „Ріжки” Таращанського району Київської області на площі 65 га.
Особистий внесок здобувача. Автором опрацьовано і узагальнено літературні джерела за темою дисертації, закладено і проведено польові досліди, оброблено результати досліджень, здійснено їх аналіз і систематизацію, що дало можливість сформулювати основні положення дисертаційної роботи та підготувати рекомендації з їх використання в умовах сільськогосподарського виробництва.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень оприлюднено на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів „Проблеми виробництва зерна в Україні” (м. Дніпропетровськ, 5-6 березня 2002р.); Всеукраїнській конференції молодих вчених „Засади сталого розвитку аграрної галузі” (м. Київ, 28-30 жовтня 2002р.); Науково-практичній конференції молодих вчених “Проблеми сучасного землекористування”, (м. Київ - смт Чабани Київської області, 26-28 листопада 2002р.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 наукових праць, в тому числі 4 статті у фахових виданнях.
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 192 сторінках комп'ютерного набору. Вона складається із вступу, п'яти розділів (три з яких є експериментальною частиною), висновків і рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, та містить 20 таблиць, 35 рисунків, 41 додаток. Список використаних джерел охоплює 229 найменувань, в тому числі 18 латиницею.
Зміст роботи
ВПЛИВ ПРИЙОМІВ ІНТЕНСИВНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА НА АГРОБІОТОП (огляд літератури)
В огляді літератури наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань вивчення впливу агрохімічного навантаження на вміст і перерозподіл основних біогенних елементів ґрунту. Розглянуто питання впливу хімічних засобів захисту рослин і добрив на мікробний ценоз ґрунту. Показано невирішені питання із зазначеної проблеми та обґрунтовано вибір теми дисертації.
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Польові дослідження виконували протягом 2000-2002 рр. у тривалому досліді лабораторії інтенсивних технологій зернових культур і кукурудзи Інституту землеробства УААН, закладеному в 1987 році на темно-сірому опідзоленому крупнопилувато-легкосуглинковому ґрунті. Ґрунт характеризувався такими агрохімічними показниками: рНкcl-5,2, гідролітична кислотність - 3,9, сума вбирних основ - 12,5 мг-екв. на 100 г ґрунту, вміст загального гумусу - 2,0%, рухомого фосфору (за Чіріковим) - 16,0 мг Р2О5 на 100г ґрунту, обмінного калію (за Масловою) - 14 мг К2О на 100г ґрунту.
Сівозміна в досліді 8-пільна зерно-просапна: горох, озима пшениця, цукрові буряки, ячмінь, кукурудза на силос, озимі зернові (пшениця, тритикале, жито), кукурудза на зерно, овес. Площа посівної ділянки - 42 м2, облікової - 25 м2. Повторність в досліді чотириразова. Схема внесення і дози мінеральних і органічних добрив у досліді представлено в таблиці 1.
Для роботи вибрано 7 найконтрасніших варіантів удобрення з 12 передбачених схемою досліду. На варіанти удобрення накладали дві системи захисту рослин: ощадливу, що передбачала лише протруювання насіння, та інтегровану, де крім протруєння застосовували пестициди з урахуванням економічних порогів шкодочинності.
При визначенні тривалого впливу засобів хімізації та їх залишків на ефективну родючість ґрунту використовували, як тестову культуру горох сорту Інтенсивний-92.
Агротехніка гороху в досліді загальноприйнята для цієї зони. В умовах тривалого досліду попередником під горох був овес. Після збирання врожаю попередника проводили дискування важкими дисковими боронами (БДТ -7). Дискування повторювали через 10-14 днів для зменшення забур'яненості. Під основний обробіток ґрунту, відповідно до принципової схеми удобрення (табл. 1), вносили фосфорні (гранульований суперфосфат - 19,5% діючої речовини) і калійні (калій хлористий - 56% діючої речовини) добрива, після чого ґрунт орали на глибину 20-22 см. Навесні, в оптимально ранні строки проводили культивацію
Таблиця 1
Принципова схема удобрення в тривалому досліді на темно-сірому крупно-пилувато-легкосуглинковому ґрунті лабораторії інтенсивних технологій зернових культур і кукурудзи ІЗ УААН, дослідне господарство „Чабани” (2000-2002рр.)
|
Варіанти |
Мінеральні добрива, кг на 1 га сівозмінної площі |
Дози добрив, передбачені системою удобрення в сівозміні під горох |
||||
|
N |
P2O5 |
K2O |
NPK |
|||
|
12 |
0 |
0 |
0 |
0 |
без добрив (контроль) |
|
|
по фону 10 т гною на 1га сівозмінної площі |
||||||
|
1 |
43 |
40 |
49 |
132 |
N15P30K30 |
|
|
2 |
86 |
80 |
99 |
265 |
N30P60K60 |
|
|
5 |
129 |
120 |
148 |
397 |
N45P90K90 |
|
|
6* |
86 |
80 |
99 |
265 |
N30P60K60 |
|
|
по фону 10 т гною на 1га сівозмінної площі і побічної продукції (5т/га) |
||||||
|
8 |
43 |
40 |
49 |
132 |
N15Р30К30 |
|
|
9 |
17,5 |
0 |
0 |
17,5 |
- |
Примітка. 6* - передбачалося внесення фосфору і калію “у запас” (4700 кг/га діючої речовини Р2О5 і 2100 кг/га діючої речовини К2О) з метою досягнення рівня забезпеченості ґрунту рухомими формами фосфору і калію до 40 мг на 100 г ґрунту
(КШП - 8) з внесенням азотних добрив у вигляді аміачної селітри (34,6 % діючої речовини). Через 3-4 дні ґрунт фрезували (КФГ - 2,8) і висівали горох з розрахунку 1,6 млн. зерен на га. З метою зменшення забур'яненості на ділянках ощадливої системи захисту, ґрунт перед посівом боронували.
За ощадливої система захисту рослин під горох, передбачалось протруєння насіння препаратом фундазол (50% змочуваний порошок, 2 кг/т); за інтегрованої - крім протруєння фундазолом, посіви обробляли гербіцидами базагран - 48% водний розчин (1,5 л/га) і фюзілад -12,5% концентрат емульсії (0,8 л/га) у фазі 3-4 листків гороху та інсектицидом фастак- 10% концентрат емульсії (0,1 л/га) при виявленні на сходах шкідників. Пестициди вносили з урахуванням економічних порогів шкодочинності, а перед збиранням врожаю застосовували реглон - 20% водний розчин (3 л/га) для десикації посівів.
При проведенні робіт по захисту рослин від шкідників та бур'янів використовували обприскувач ”Нallman”. Врожай обліковували після збирання зерна з кожного варіанта прямим комбайнуванням (комбайн „Сампо-130”) з поділяночним зважуванням та перерахуванням на 100%-ву чистоту та 14%-ву вологість продукції.
Зразки ґрунту для агрохімічного аналізу відбирали з орного шару ґрунту (0-20 см) після збирання врожаю гороху. Вплив агрохімікатів на процеси ґрунтоутворення у всій зоні аерації ґрунту (0-360 см) вивчали на базі четвертого поля сівозміни, оскільки саме в ньому з 1987 року ведуться спостереження в системі агроекологічного моніторингу.
Підготування зразків для аналізу проводили за загальноприйнятою методикою Інституту ім. В.В. Докучаєва. Хімічні аналізи виконували в лабораторії агроекології та аналітичних досліджень Інституту землеробства УААН, стан мікробного ценозу ґрунту вивчали на базі лабораторії ґрунтової мікробіології ІЗ УААН, вміст залишкових кількостей пестицидів визначали в лабораторії моніторингу пестицидів Інституту агроекології та біотехнології УААН. За вихідні дані (1987р.) взято результати спостережень, які одержано в лабораторії агроекології та аналітичних досліджень ІЗ УААН і наводяться у звітах лабораторії та опубліковані у наукових виданнях.
Відповідно до мети і завдань передбачено такі дослідження в ґрунтових зразках: гідролітична кислотність - за Каппеном; рН сольове - потенціометричним методом на ЛПУ - 340; сума обмінних основ - методом Каппена-Гільковіц; рухомий Ca і Mg - за Шоленбергом; гумус - за Тюріним; груповий склад гумусу - за Кононовою-Бєльчіковою; валовий азот -методом К'єльдаля; лужногідролізований азот - за Корнфілдом; нітратний азот - методом Александрової і Губарєвої за допомогою іонселективних електродів; амонійний азот - колориметрично за допомогою реактива Неслера; групи азоту методом Шконде - Корольової; визначення ступеня рухомості фосфатів - за Карпінським-Зам'ятіною; групи мінеральних фосфатів - за методом Чірікова; фосфор органічних сполук - після прокалювання за Сендерсом - Вільямсом; валовий фосфор - колориметрично після озолення за Гінзбургом; обмінний калій - за методом Маслової; необмінно фіксований калій, метод ЦІНАО; нітрифікаційну здатність ґрунту визначали за Кравковим; інтенсивність респірації - методом Штатнова; чисельність окремих груп мікроорганізмів у ґрунті визначали шляхом посіву ґрунтової суспензії на відповідне живильне середовище. Токсичність зерна гороху досліджували за допомогою біотестування методом В.Г.Мінеєва. В рослинних зразках проводили повний зоотехнічнічний аналіз зерна (вміст протеїну, білка, жиру, клітковини, золи, фосфору і калію) методом спектроскопії на інфрачервоному аналізаторі NIR Systems 4500; вміст залишкових кількостей пестицидів визначали методом тонкошарової та газорідинної хроматографії; дані щодо продуктивності гороху сорту Інтенсивний-92 обраховано методом дисперсійного аналізу за сприяння групи математичного забезпечення науково-дослідних завдань ІЗ УААН.
Результати досліджень
СТАН АГРОФІТОЦЕНОЗУ ЗА УМОВ КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ АГРОХІМІКАТІВ
Дослідження проведені в 2000-2002рр. з культурою гороху показали, що тривале внесення органічних та мінеральних добрив у сівозміні за ощадливої системи захисту рослин забезпечує приріст врожаю 4,6 - 16,5 ц/га, або 18,0 - 64,7% по відношенню до контролю (без добрив) (табл. 2).
Таблиця 2
Урожайність зерна гороху в залежності від систем удобрення і захисту рослин, 2000-2002 рр., ц/га
|
Варіанти |
Дози добрив на 1 га сівозмінної площі |
Дози добрив, застосовані під горох |
Урожайністьц/га |
Приріст врожаю до абсолютного контролю |
Приріст урожаю залежно від системи захисту рослин |
||||||
|
І (мінеральні добрива + пестициди) |
ІІ (мінеральні добрива) |
||||||||||
|
NPK - кг/га |
І |
ІІ |
ц/га |
% |
ц/га |
% |
ц/га |
% |
|||
|
12 |
без добрив (контроль) |
28,0 |
25,5 |
2,5 |
9,8 |
- |
- |
2,5 |
9,8 |
||
|
по фону післядії гною (10 т/га) |
|||||||||||
|
1 |
N43P40K49 |
N15P30K30 |
34,1 |
31,0 |
8,6 |
33,7 |
5,5 |
21,6 |
3,1 |
10,0 |
|
|
2 |
N86P80K99 |
N30P60K60 |
39,2 |
36,1 |
13,7 |
53,7 |
10,6 |
41,6 |
3,1 |
8,6 |
|
|
5 |
N129P120K148 |
N45P90K90 |
45,3 |
42,0 |
19,8 |
77,6 |
16,5 |
64,7 |
3,3 |
7,8 |
|
|
6 |
N86P80K99 |
N30P60K60 |
42,0 |
38,9 |
16,5 |
64,7 |
13,4 |
52,5 |
3,1 |
7,9 |
|
|
9 |
побічна продукція (5 т/га) + N17,5 |
побічна продукція (5 т/га) |
33,7 |
30,1 |
8,2 |
32,1 |
4,6 |
18,0 |
3,6 |
11,9 |
|
|
8 |
N43P40K49 + побічна продукція (5 т/га) |
N15Р30К30 + побічна продукція (5 т/га) |
37,3 |
34,0 |
11,8 |
46,3 |
8,5 |
33,3 |
3,3 |
9,7 |
НІР05, ц/га за факторами: удобрення - 1,1; захист - 0,6; умови року - 0,9.
Приміта. І - інтегрована система захисту рослин; ІІ - ощадлива система захисту рослин.
Підвищення дози мінеральних добрив в межах досліду супроводжувалось збільшенням урожайності. Найменший приріст урожаю (4,6 ц/га), порівняно з абсолютним контролем, одержано при заорюванні побічної продукції попередника на фоні гною. Значно ефективнішим було поєднання елементів біологізації з помірними дозами добрив (N43P40K49 на 1 га сівозмінної площі), за рахунок заорювання соломи тут одержано 3,0 ц/га зерна гороху. Покращання фітосанітарного стану посівів, забезпечене використанням пестицидів, збільшувало врожай на 7,8- 11,9%, порівняного з варіантами ощадливого захисту, що відповідно становить 2,5 - 3,6 ц/га зерна гороху. Але детальніші розрахунки показали, що при застосуванні добрив і пестицидів у одному блоці одержано приріст врожаю до абсолютного контролю 32,1-77,6%. Це є більшим, ніж арифметична сума взятих окремо приростів від системи удобрення (18,0-64,7%) та системи захисту рослин (7,8- 11,9%). Тому є підстави стверджувати, що цей ефект одержано саме за рахунок комплексного використання агрохімікатів як чинника глибоких змін в екосистемі ґрунту.
Аналіз якісних характеристик зерна гороху засвідчив відсутність змін у вмісті жиру, золи, клітковини, Р2О5, К2О залежно від агрофону. Разом з тим, відмічалася тенденція зростання кількості білка та сирого протеїну з підвищенням навантаження на одиницю сівозмінної площі органічних і мінеральних добрив. Кореляційна залежність між урожайністю і збором сирого протеїну і білка визначалась в таких коефіцієнтах кореляції: для інтегрованої системи захисту рослин відповідно r = 0,780 і r = 0,527; для ощадливої системи захисту r = 0,847 і r = 0,642.
В зерні гороху не виявлено діючої речовини гербіцидів базаграну і фюзіладу та інсектициду фастак. Відмічено лише наявність залишкової кількості основного метаболіту препарату фундазол - БМК, яка не перевищувала граничнодопустимих концентрацій. Дослідження токсичності зерна гороху шляхом біотестування за методом В.Г.Мінеєва показало, що вирощування гороху на агрофонах з насиченістю 1 га ріллі мінеральними добривами до 265 кг/га NPK по фону 10 т/га гною і застосуванням пестицидів забезпечує одержання токсикологічно чистої продукції.
При підвищенні насиченості сівозміни мінеральними добривами до 397 кг/га NPK по фону гною рівень токсичності зерна гороху сягає більше 20%, тобто перевищує поріг допустимого. Отже, незважаючи на більші врожаї та вищий вміст білка в зерні гороху, застосування 397 кг/га NPK по фону 10 т/га гною не дозволяє одержувати токсикологічно чисту продукцію згідно тесту В.Г. Мінеєва.
ЗМІНА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ РОДЮЧОСТІ ГРУНТУ ПІД ВПЛИВОМ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ АГРОХІМІКАТІВ У ІНТЕНСИВНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ
Результати досліджень показали, що фізико-хімічні властивості ґрунту змінювались залежно від навантаження сівозміни добривами і хімічними засобами захисту рослин (табл. 3). За екстенсивної системи землеробства (без внесення мінеральних і органічних добрив) спостерігали тенденцію до підвищення лише обмінної кислотності: показник рНкcl зменшився на 0,05 одиниць (ощадлива система захисту).
Таблиця 3
Зміна фізико-хімічних показників темно-сірого опідзоленого ґрунту (шар 0-20 см) під впливом тривалого внесення добрив і засобів захисту рослин
|
Варіанти |
Дози добрив на 1 га сівозмінної площі |
Обмінна кислотність, рН (ксl) |
Гідролітична кислотність |
Сума вбирних основ |
|||||||
|
мг-єкв на 100 г ґрунту |
|||||||||||
|
1987р. |
2000-2002рр. |
1987р. |
2000-2002рр. |
1987р. |
2000-2002рр. |
||||||
|
І |
ІІ |
І |
ІІ |
І |
ІІ |
||||||
|
12 |
без добрив (контроль) |
6,57 |
6,50 |
6,52 |
1,13 |
1,11 |
1,08 |
12,3 |
12,3 |
12,0 |
|
|
по фону післядії гною (10 т/га) |
|||||||||||
|
1 |
N43P40K49 |
6,21 |
6,08 |
6,12 |
1,61 |
1,69 |
1,66 |
12,1 |
12,5 |
12,9 |
|
|
2 |
N86P80K99 |
6,20 |
6,04 |
6,10 |
2,08 |
2,14 |
2,10 |
12,1 |
13,6 |
13,2 |
|
|
5 |
N129P120K148 |
5,57 |
5,14 |
5,23 |
2,60 |
2,72 |
2,68 |
12,2 |
14,7 |
15,1 |
|
|
6* |
N86P80K99 |
6,17 |
6,14 |
6,20 |
2,24 |
2,24 |
2,16 |
12,4 |
14,7 |
15,3 |
|
|
9 |
побічна продукція(5 т/га) + N17,5 |
5,60 |
5,55 |
5,60 |
2,41 |
2,39 |
2,30 |
12,0 |
12,5 |
13,0 |
|
|
8 |
N43P40K49 + побічна продукція (5 т/га) |
6,25 |
6,18 |
6,20 |
1,76 |
1,70 |
1,68 |
12,1 |
13,1 |
13,7 |
Примітки: І - інтегрована система захисту рослин; ІІ -ощадлива система захисту рослин, 6* - передбачалося внесення фосфорних і калійних добрив „у запас”
Запровадження систем удобрення, які передбачають застосування N43-129P40-120K49-148 в середньому на 1 га сівозмінної площі по фону гною, спричинило значно більше відхилення кислотності ґрунтового розчину від вихідних даних. Причому зі збільшенням дози мінеральних добрив зростала і кислотність ґрунту: показник рНкcl зменшився на 0,09 - 0,34 одиниці, а гідролітичної кислотності зріс на 0,02-0,08 мг-екв. на 100 г ґрунту (ощадлива система захисту), порівняно з вихідним рівнем (1987р.). Застосування елементів біологізації, а саме заорювання побічної продукції попередника, мало стабілізуючий вплив на кислотність ґрунтового середовища і навіть частково нівелювало підкислюючий ефект, спричинений мінеральними добривами.
Надходження до ґрунту мінеральних добрив та гною зумовило підвищення вмісту обмінних катіонів у орному шарі ґрунту та сприяло перерозподілу між обмінними і необмінними формами катіонів ґрунтового вбирального комплексу (ГВК). При насиченості зерно-просапної сівозміни мінеральними добривами 132-397 кг/га NPK на фоні 10 т/га гною, відбувалось розширення ємності вбирання ГВК, що свідчить про підвищення рівня окультуреності ґрунту. Внесення органічних і мінеральних добрив спричиняє зміни катіонно-аніонного складу ґрунтового розчину не лише в орному шарі ґрунту, а й у всій зоні аерації темно-сірого опідзоленого ґрунту, аж до рівня першого ярусу ґрунтових вод.
За умови комплексного використання добрив і пестицидів, передбачених інтегрованою системою захисту, спостерігали незначне підкислення ґрунтового розчину, порівняно з варіантами ощадливої системи захисту.
Інтегруючим показником родючості ґрунту є гумус. Встановлено, що інтенсивне використання ґрунту в землеробстві без внесення органічних і мінеральних добрив (контроль) зумовило зниження вмісту гумусу порівняно з вихідними даними (табл. 4).
Таблиця 4
Вплив тривалого використання засобів хімізації на вміст загального гумусу в орному шарі темно-сірого опідзоленого ґрунту (0-20 см)
|
Варіанти |
Дози добрив на 1 га сівозмінної площі |
Вміст гумусу, % |
Співвідношення гумінових і фульвокислот, Сгк : Сфк |
Лабільні гумусові речовини, % |
|||||
|
1987р. |
2000-2002рр. |
2000-2002рр. |
|||||||
|
І |
ІІ |
І |
ІІ |
І |
ІІ |
||||
|
12 |
без добрив (контроль) |
1,93 |
1,85 |
1,89 |
1,39 |
1,44 |
0,15 |
0,17 |
|
|
по фону післядії гною (10 т/га) |
|||||||||
|
1 |
N43P40K49 |
1,93 |
1,92 |
1,94 |
1,23 |
1,24 |
0,17 |
0,20 |
|
|
2 |
N86P80K99 |
1,92 |
1,98 |
1,96 |
1,17 |
1,22 |
0,20 |
0,22 |
|
|
5 |
N129P120K148 |
2,01 |
2,12 |
2,16 |
0,92 |
0,98 |
0,23 |
0,27 |
|
|
6* |
N86P80K99 |
2,00 |
2,00 |
2,00 |
1,68 |
1,50 |
0,20 |
0,23 |
|
|
9 |
побічна продукція (5 т/га) + N17,5 |
2,00 |
2,01 |
2,00 |
1,35 |
1,38 |
0,22 |
0,27 |
|
|
8 |
N43P40K49 + побічна продукція (5 т/га) |
2,10 |
2,13 |
2,18 |
1,30 |
1,34 |
0,22 |
0,23 |
Примітки: І - інтегрована система захисту рослин; ІІ -ощадлива система захисту рослин, 6* - внесення фосфорних і калійних добрив „у запас”
Застосування мінеральних добрив в дозах N43-129Р40-120К49-148 по фону 10 т/га гною забезпечило стабільність гумусного режиму темно-сірого опідзоленого ґрунту з тенденцією до розширеного відтворення його запасів, а заорювання побічної продукції рослинництва служить додатковим резервом поліпшення гумусного стану ґрунту. Збагаченість гумусу азотом змінювалось залежно від варіантів насичення сівозміни мінеральними добривами. Середній рівень досягнуто при внесенні 265-397 кг/га NPK по фону 10 т/га гною. За будь яких систем удобрення ступінь гуміфікації органічної речовини був середнім, що відповідає генезису цього типу ґрунту.
В цілому за систем удобрення, що вивчали в досліді, створено фульватно-гуматний тип гумусу, лише за максимального насичення сівозміни мінеральними добривами (397 кг/га NРК) співвідношення Сгк:Сфк було меншим одиниці. Підвищення насиченості сівозміни мінеральними добривами по фону гною, збільшувало кількість рухомих органічних речовини та їх частки в загальному запасі гумусу. Одержані результати узгоджуються з мікробіологічною характеристикою орного шару ґрунту, яка свідчить, що мінеральні і органічні добрива сприяють підвищенню кількості автохтонної мікрофлори, целюлозоруйнівних бактерій, мікроорганізмів, утилізуючих мінеральний азот.
Застосування поряд з добривами пестицидів не мало чіткого впливу на загальний вміст гумусу в ґрунті, але спостерігалась чітка тенденція до зменшення лабільних гумусових речовин, що свідчить про посилення процесів синтезу і мінералізації лабільної органічної речовини в умовах комплексного використання цих агрохімікатів.
Дослідження, проведені протягом 1987-2002рр., визначили загальну тенденцію зміни азотного режиму темно-сірого опідзоленого ґрунту залежно від агрохімічного навантаження в сівозміні (табл.5).
Насичення зерно-просапної сівозміни мінеральним азотом в дозі N86-129 сумісно з Р80-120К99-148 по фону післядії гною (10 т/га), забезпечує підвищення запасів загального азоту в орному шарі темно-сірого опідзоленого ґрунту. Його вміст збільшився на 2,0-16,0 мг/100 г ґрунту порівняно з вихідними даними. Агрофони цих варіантів були краще забезпечені мінеральними і легкогідролізованими формами азоту. Часткова компенсація азоту мінеральних добрив заорюванням вторинної продукції рослинництва у 9 та 8 варіантах призвела до збіднення більшості фракцій ґрунтового азоту.
Комплексне застосування хімічних засобів захисту рослин в одному блоці з добривами хоча і не мало впливу на загальний вміст азоту у ґрунті, але сприяло збільшенню доступних для рослин сполук азоту порівняно з варіантами ощадливої системи захисту рослин. Вміст мінерального азоту в орному шарі ґрунту збільшився на 0,1-0,6 мг/100 г ґрунту, а легкогідролізованого азоту на 0,1-0,4 мг/100 г ґрунту, що в перерахунку на орний шар становить відповідно 2,8-16,8 і 2,8 - 11,2 кг/га. Дослідженнями встановлено, що інтенсивне використання ґрунту в землеробстві приводить до зміни запасів доступних рослинам сполук азоту в ґрунтовому профілі (0-100см), за умови зростання доз мінеральних добрив відбувалося підвищення вмісту лужногідролізованого азоту в метровому шарі ґрунту.
Таблиця 5
Азотний режим темно-сірого опідзоленого за тривалого внесення добрив і пестицидів, мг на 100 г ґрунту (шар 0-20 см)
|
Варіанти |
Дози добрив на 1 га сівозмінної площі |
Загальний азот |
Мінеральний азот |
Легкогідролізо-ваний азот |
|||||||
|
1987р. |
2000-2002рр. |
1987р |
2000-2002рр. |
1987р |
2000-2002рр. |
||||||
|
І |
ІІ |
І |
ІІ |
І |
ІІ |
||||||
|
12 |
без добрив (контроль) |
126,0 |
84,8 |
89,6 |
4,2 |
2,0 |
1,7 |
13,2 |
14,3 |
14,6 |
|
|
по фону післядії гною (10 т/га) |
|||||||||||
|
1 |
N43P40K49 |
120,0 |
98,0 |
95,2 |
3,9 |
2,08 |
1,7 |
13,9 |
15,8 |
15,7 |
|
|
2 |
N86P80K99 |
116,0 |
123,2 |
124,8 |
4,2 |
2,6 |
2,5 |
12,6 |
16,8 |
16,5 |
|
|
5 |
N129P120K148 |
120,0 |
136,0 |
134,4 |
4,2 |
3,1 |
2,8 |
13,7 |
18,8 |
18,4 |
|
|
6* |
N86P80K99 |
125,0 |
130,0 |
127,0 |
4,2 |
2,3 |
1,7 |
13,7 |
17,0 |
16,7 |
|
|
9 |
побічна продукція (5 т/га) + N17,5 |
120,0 |
111,2 |
112,0 |
4,8 |
2,5 |
2,3 |
13,2 |
13,8 |
13,8 |
|
|
8 |
N43P40K49 + побічна продукція (5 т/га) |
120,0 |
112,0 |
115,0 |
3,7 |
2,3 |
1,8 |
13,9 |
14,5 |
14,3 |
Примітки: І - інтегрована система захисту рослин; ІІ -ощадлива система захисту рослин, 6* - внесення фосфорних і калійних добрив „у запас”
Застосування органічних та мінеральних добрив, заорювання побічної продукції рослинництва, сприяє послідовному накопиченню загального фосфору в орному шарі ґрунту порівняно з вихідними даними. При цьому найширше відтворення вмісту загального фосфору отримано на агрофонах з внесенням 397 кг/га NPK по фону гною і на варіанті з внесенням фосфорних добрив „у запас” відповідно на 58,0-80,5 мг Р2О5 на 100 г ґрунту. Одноразове внесення фосфорних добрив „у запас” з подальшим систематичним використанням мінеральних добрив в дозі N86Р80К99 дозволяє не лише створити, а й стабільно підтримувати рівень рухомих фосфатів у ґрунті близько 40 мг Р2О5 на 100 г ґрунту. Заорювання побічної продукції рослинництва у середньому близько 5 т на 1 га сівозмінної площі по фону 10 т/га гною збільшувало лише вміст органічних сполук фосфору. Застосування у технологічному процесі поряд з добривами пестицидів сприяло збільшенню кількості доступних рослинам мінеральних фосфатів І і ІІ груп визначених за методом Чірікова.
Вміст фосфатів першої групи підвищився на 0,2-0,4, а другої на 0,5-2,9 мг Р2О5 на 100 г ґрунту, порівняно з варіантами ощадливої системи захисту, що в перерахунку на орний шар ґрунту становить відповідно 5,6-11,2 і 14-81,2 кг/га.
Моніторинг калійного режиму темно-сірого опідзоленого ґрунту вказує на певні зміни залежно від рівня агрохімічного навантаження. В умовах зерно-просапної сівозміни найвищих показників вмісту водорозчинної, обмінної і необмінно фіксованої форми сполук калію у ґрунті, було досягнуто при систематичному застосування мінеральних добрив у дозах 265-397 кг/га NPK по фону гною (10 т/га). Зокрема, кількість водорозчинного калію у цих варіантах зросла порівняно з вихідним вмістом на 2,2-2,8, обмінного на 5,3-16,5 і необмінно фіксованого на 26,2-46,6 мг К2О на 100 г ґрунту. Одноразове внесення калійних добрив “у запас” з щорічним підтримуючим застосуванням K99 на фоні N86P80 та гною, забезпечило найширше відтворення основних форм сполук калію в ґрунті.
Використання елементів біологізації в землеробстві, дещо компенсувало відчуження калію з основною продукцією рослинництва, але не забезпечувало значного відтворення його запасів у ґрунті.
Комплексне застосування добрив і пестицидів зумовило збільшення кількості обмінного калію на 0,2-6,4 мг К2О на 100 г ґрунту порівняно з варіантами внесення лише добрив (ощадлива система захисту рослин), що в перерахунку на орний шар ґрунту становить 5,6-179,2 кг/га.
Одним із завдань наших досліджень було визначення загальної тенденції щодо поведінки ґрунтових мікроорганізмів в умовах систематичного навантаження польової сівозміни агрохімікатами. Загальновідомо, що основними характеристиками, які свідчать про активність життєдіяльності мікробіологічних процесів у ґрунті є інтенсивність респірації (дихання ґрунту) та нітрифікаційна здатність ґрунту. Встановлено, що ці показники підвищувались відповідно до збільшення насиченості сівозміни добривами. Але більш вагомим стресором для мікробного ценозу було внесення пестицидів. В перші 3-5 діб після застосування гербіциду відбувалось підвищення інтенсивності виділення ґрунтом СО2 на 47,6-61,0%, та збільшувалась активність мікроорганізмів нітрифікаторів у 2,48-4,52 рази порівняно з ділянками, не обробленими гербіцидом. Хімічний аналіз ґрунту в цей період вказує на збагачення орного шару лужногідролізованим азотом на 5,32- 17,6 і амонійного на 28-32,2 кг/га та зменшення лабільного гумусу на 140-644 кг/га.
Внесення інсектициду фастак супроводжувалось ростом інтенсивності респірації на 12,7 - 33,8% та зниженням активності нітрифікаційних процесів у 1,33-1,96 рази, що свідчить про селективну дію препарату на різні еколого-трофічні групи мікроорганізмів.
При застосуванні пестицидів відмічено збільшення загальної кількості мікроорганізмів ґрунту при одночасному зниженні вірогідності формування колоній за одиницю часу. Це дозволяє стверджувати, що важливою причиною підвищення кількості мікроорганізмів у ґрунтовій суспензії є присутність поверхнево активних речовин (ПАР) у складі пестицидів, що покращує відокремлення мікробних клітин від ґрунтових мікрочасток та уповільнює їх включення до біохімічних процесів. Встановлено, що застосування добрив та пестицидів у зерно-просапній сівозміні супроводжувалось збільшенням аніонних поверхнево активних речовин (АПАР) у ґрунті. Причому з підвищенням дози мінеральних добрив та інтенсивності використання пестицидів вміст АПАР зростав, а розподіл їх в ґрунтовому профілі мав низхідний характер.
Механізм впливу ПАР полягає в тому, що їх присутність полегшує перехід поживних елементів у ґрунтовий розчин, сприяючи утримуванню біогенних елементів у доступній для рослин формі. У ґрунтовому розчині під впливом ПАР можуть виникати так звані “сполуки включення”. При цьому ПАР, що знаходиться в розчині, „обгортає” молекулу іншої речовини, яка надійшла в ґрунтовий розчин. Якщо в ролі молекули знаходиться сполука певного біогенного елементу, то цей елемент, залишаючись доступним рослині, не зможе брати участь у хімічних та фізико-хімічних реакція, а отже не буде необмінно-фіксованим ґрунтовими компонентами. Лише після руйнації оболонки ПАР молекула біогенного елементу звільняється і може підлягати процесам розпаду, синтезу, включення до інших сполук та комплексів.
Аналіз азотного, фосфорного, калійного режиму ґрунту підтверджує можливість впливу ПАР на екосистему ґрунту, оскільки тривале комплексне використання добрив і пестицидів в одному блоці додатково підвищувало вміст рухомих форм поживних елементів у ґрунті. Цей ефект одержується за рахунок змін у мікробному ценозі та у зв'язку із збагачення ґрунту ПАР, внесених з добривами та пестицидами.
ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ХІМІЗАЦІЇ ЯК ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТЕСТ-КУЛЬТУРИ - ГОРОХУ НА ЗЕРНО
Аналіз економічної ефективності вирощування гороху в досліді свідчить, що застосування добрив і пестицидів зумовлює 40-60% всіх витрат, а зростання доз мінеральних добрив і збільшення пестицидного навантаження призводить до підвищення грошових витрат на 1 га.
Показник умовно чистого прибутку в середньому за роки досліджень зростав при підвищенні продуктивності культури гороху, яка змінювалась від дози добрив. Найбільший умовно чистий прибуток за ощадливої та інтегрованої системи захисту рослин (1293-1310 грн/га) отримано при внесенні під горох найвищої в досліді дози мінеральних добрив - N45P90K90 по фону післядії гною (10 т/га) (вар. 5). Високими показниками умовно чистого прибутку в 1076-1157 грн/га відзначались системи удобрення з елементами біологізації. Це зумовлено меншою часткою витрат, а отже нижчою собівартістю (21,76-24,60 і 23,97-26,50 грн/ц) і вищою рентабельністю (117-164%) порівняно з іншими варіантами удобрення.
Важливо відмітити, що при комплексному застосуванні добрив пестицидів (інтегрована система захисту рослин) відбувалось зростання загальних витрат на 1га і собівартості 1 ц зерна, порівняно з варіантами ощадливої системи захисту рослин, але при цьому було отримано вищі показники вартості валової продукції і чистого прибутку.
З енергетичної точки зору найкраще зарекомендували себе системи удобрення з використанням N30P60K60 та N45P90K90 по фону післядії 10 т/га гною (вар. 2 і 5), що підтверджується результатами попередніх розділів.
Комплексне застосування агрохімікатів за інтегрованої системи захисту рослин збільшувало вихід енергії з урожаєм порівняно з варіантами ощадливої системи захисту. При цьому зменшувались витрати енергії на створення 1 ц зерна на 5-33 мДж/га і підвищувались коефіцієнти енергетичної ефективності на 0,02-0,09, порівняно з ділянками досліду, де пестициди в період вегетації гороху не вносили. В цілому енергія, нагромаджена приростом урожаю, перевищує енергію витрат на застосування добрив і пестицидів на 28620-54392 мДж/га.
Висновки
Результати проведених досліджень у тривалому досліді на темно-сірому опідзоленому крупнопилувато-легкосуглинковому ґрунті в зоні північного Лісостепу в зерно-просапній сівозміні свідчать про можливість подальшого розвитку і реалізації концепції раціонального використання засобів хімізації в інтенсивному землеробстві як вагомих чинників забезпечення родючості ґрунтів та отримання сталих врожаїв гороху, що є підставою для відповідних висновків.
1. Різноінтенсивне агрохімічне навантаження в зерно-просапній сівозміні на темно-сірому опідзоленому ґрунті має безпосередній вплив на формування кількісних і якісних показників урожаю гороху на зерно. За органо-мінеральної системи удобрення (10т/га гною + N43-129P40-120K49-148 в середньому на 1 га сівозмінної площі) відбувається зростання потенціалу ефективної родючості ґрунту порівняно з екстенсивним веденням землеробства (без добрив) на 18,0 - 64,7%, за використання хімічних засобів захисту рослин ефективна родючість ґрунту додатково зросла на 7,8 - 11,9%. Насиченість сівозміни добривами N86P80K99 (265 кг/га NPK) на фоні 10 т/га гною та інтегрованого захисту рослин забезпечила приріст урожаю гороху 53,7% порівняно з контролем за відсутності значних екотоксикологічних відхилень в агроекотопі. Подальше підвищення агрохімічного навантаження спричиняє погіршення токсикологічних характеристик врожаю гороху як тест-культури.
2. Збільшення інтенсивності комплексного агрохімічного навантаження сприяє активізації процесів синтезу та мінералізації лабільної фракції гумусу темно-сірого опідзоленого ґрунту. Стабільність гумусного режиму з тенденцією до розширеного відтворення його запасів забезпечується при внесенні мінеральних добрив у дозі N43-129Р40-120К49-148 на фоні 10 т/га гною. За таких умов його вміст зріс на 0,01-0,15% порівняно з вихідними даними.
3. Тривале внесення добрив у зростаючих дозах N43-129P40-120K49-148 на фоні 10т/га гною зумовило підвищення кислотності ґрунту: показник рНкcl зменшився на 0,09 - 0,34 одиниці, а гідролітичної кислотності зріс на 0,02-0,08 мг-екв. на 100 г ґрунту порівняно з вихідним рівнем. Комплексне застосування добрив і хімічних засобів захисту рослин супроводжувалось додатковим підвищення обмінної кислотності ґрунту. Надходження до орного шару органічних та мінеральних речовин з добривами і пестицидами спричиняло перерозподіл між рухомими та зв'язаними формами катіонів і аніонів у всьому ґрунтовому профілі в бік підвищення їх рухомості.
4. Тривале комплексне застосування добрив і пестицидів сприяє збільшенню вмісту в ґрунті легкодоступних для рослин поживних елементів. Оптимального рівня основних біогенних елементів в орному шарі темно-сірого опідзоленого ґрунту досягнуто при використанні в єдиному блоці хімічних засобів захисту рослин і мінеральних добрив за органо-мінеральної системи удобрення (265 кг/га NPK на фоні 10 т/га гною).
5. Одноразове внесення фосфорних і калійних добрив „у запас” (4700 кг/га д.р. Р2О5 і 2100 кг/га д.р. К2О) з подальшим систематичним використанням мінеральних добрив у середній за сівозміну дозі N86Р80К98 дозволило створити і стабільно підтримувати рівень рухомих форм фосфору і калію в ґрунті на рівні 40 мг Р2О5 і 40 мг К2О на 100 г ґрунту. Запобігти непродуктивним втратам рухомих форм фосфору і калію внаслідок їх переміщення в глибші шари ґрунту при внесенні добрив „у запас” можливо за умов тривалого використання 120 кг Р2О5 і 148 кг К2О по фону N129 та 10 т гною на 1 га сівозмінної площі, що забезпечує створення адекватних запасів рухомого фосфору і обмінного калію в орному шарі ґрунту.
6. Доведена доцільність використання побічної продукції рослинництва у зерно-просапній сівозміні на добриво. Такий агротехнічний прийом дозволяє зменшити насиченість сівозміни мінеральними добривами на 50-60 % порівняно з традиційною системою удобрення при збереженні високого рівня ефективної і потенційної родючості ґрунту.
7. Тривале системне використання добрив і пестицидів у зерно-просапній сівозміні визначає зміну у біохімічній діяльності ґрунтових мікроорганізмів, наслідком яких є підвищення інтенсивності мінералізаційних процесів, а отже, збільшення кількості доступних рослинам поживних речовин.
8. Дослідженнями встановлено, що добрива та пестициди є джерелом додаткового надходження в агроекосистему поверхнево активних речовин (ПАР), зокрема їх аніонних форм. Присутність ПАР у ґрунтовому розчині сприяє покращанню поживного режиму орного шару ґрунту за рахунок збільшення кількості рухомих сполук біогенних елементів.
9. Комплексне застосування добрив та пестицидів при вирощуванні гороху за органо-мінеральної системи удобрення (N30-45P60-90K60-90 по фону післядії 10 т/га гною) забезпечило високі показники економічної і енергетичної ефективності. При цьому умовно чистий прибуток складав 1119-1310 грн./га, а коефіцієнт енергетичної ефективності 2,75-2,81. Заорювання побічної продукції сумісно з внесенням N15Р30К30 забезпечило умовно чистий прибуток 1140 грн./га, а рівень рентабельності 139%, що на 22-24% більше ніж у визначених вище варіантах.
Рекомендації виробництву
В умовах темно-сірого опідзоленого ґрунту північного Лісостепу рекомендується:
1. У зерно-просапних сівозмінах для досягнення високого рівня ефективної та потенційної родючості ґрунту використовувати органо-мінеральну систему удобрення з внесенням 265 кг/га NPK по фону 10 т/га гною в середньому на 1 га сівозмінної площі в комплексі з інтегрованою системою захисту рослин, що передбачає застосування пестицидів з урахуванням економічних порогів шкодочинності.
2. За відсутності достатньої кількості мінеральних добрив у зерно-просапних сівозмінах використовувати на добриво побічну продукцію рослинництва (близько 5 т/га), що дозволяє знизити в органо-мінеральній системі удобрення насиченість сівозміни мінеральними добривами до 132 кг/га NPK при збереженні високого рівня ефективної і потенційної родючості ґрунту.
3. В умовах зерно-просапної сівозміни для отримання врожаю гороху на рівні 40 ц/га, пропонується внесення мінеральних добрив безпосередньо під культуру в дозі N30P60K60 на фоні післядії 10 т/га гною в комплексі з хімічними засобами захисту рослин.
Перелік друкованих праць за темою дисертації
1. Корсун С.Г., Малиновська І.М., Демчишин Н.Б, Літвінов Д.В. Основні біологічні характеристики ґрунту при комплексному застосуванні агрохімікатів // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. Київ. 2001. Вип. 1-2. С. 51-56.
2. Давидюк Г.В., Свидинюк І.М., Літвінов Д.В. Роль агрофітоценозу в системі агроекологічного моніторингу // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. Київ. 2001. Вип. 4. С. 16-19.
3. Гамалєй В.І., Корсун С.Г., Літвінов Д.В. Зміна фосфатного режиму темно-сірого опідзоленого ґрунту під впливом удобрення // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. Київ. 2002. Вип. 1. С. 40-44.
4. Корсун С.Г., Малиновська І.М., Літвінов Д.В. Гумусний стан темно-сірого опідзоленого ґрунту за різного агрохімічного навантаження // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. Київ. 2002. Вип. 2. С. 39-44.
5. Літвінов Д.В. Зміна поживного режиму ґрунту залежно від комплексного застосування агрохімікатів // Тези доп.” Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні”. Дніпропетровськ, 2002. С. 111-112.
6. Літвінов Д.В. Зміни в агроекотопі залежно від використання агрохімікатів // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених “Засади сталого розвитку аграрної галузі”. Київ, 2002. С. 12-13.
7. Літвінов Д.В. Зміна основних показників калійного режиму темно-сірого опідзоленого ґрунту за різного агрохімічного навантаження // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених “Проблеми сучасного землекористування. Київ - Чабани, 2002. С. 3-4.
Анотація
Літвінов Д.В. Вплив рівня інтенсифікації технологій вирощування польових культур у сівозміні на родючість темно-сірого опідзоленого ґрунту та врожайність гороху. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство. - Інститут землеробства УААН. - Київ. - 2004.
Дисертаційну роботу присвячено вивченню питання зміни ефективної і потенційної родючості темно-сірого опідзоленого крупнопилуватого легкосуглинкового ґрунту північного Лісостепу в умовах комплексного використання добрив і пестицидів.
Висвітлено результати польових та лабораторних досліджень по визначенню зміни біопродуктивності і токсикологічного стану агрофітоценозу за умови комплексного використання агрохімікатів у сівозміні при вирощуванні гороху. Обґрунтовано оптимальний ступінь насиченості зерно-просапної сівозміни агрохімікатами, що забезпечить відтворення ефективної і потенційної родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту при мінімальному забрудненні агроекосистеми залишками агрохімікатів в умовах північного Лісостепу.
Ключові слова: рівень інтенсифікації, технологія вирощування, родючість ґрунту, врожайність, горох, системи удобрення, системи захисту рослин, агрохімікати.
Аннотация
Литвинов Д.В. Влияние уровня интенсификации технологий выращивания полевых культур в севообороте на плодородие те...
Подобные документы
Надходження та виробництво добрив у господарстві. Ґрунтово-кліматичні умови та врожайність сільськогосподарських культур. Виробництво і використання органічних добрив. Розробка системи удобрення в сівозміні господарства та річного плану удобрення культур.
курсовая работа [65,3 K], добавлен 08.04.2014Горох як однолітня, самопильна трав'яниста рослина сімейства Бобові, зернова бобова культура, його хімічний склад та значення в раціоні людини. Особливості розведення гороху, підготовка ґрунту та догляд за рослинами. Ботанічна характеристика гороху.
реферат [11,2 K], добавлен 12.10.2009Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність добрив. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2015Структура посівних площ господарства. Системи насінництва, удобрення, основного і передпосівного обробітку ґрунту. Розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні, найкращі попередники. Технологічні карти вирощування сої, озимої пшениці, соняшнику.
отчет по практике [120,0 K], добавлен 24.11.2014Екологічні наслідки використання мінеральних добрив на природне середовище, якість та врожайність рослинної продукції. Заходи щодо зниження екологічного навантаження від їх використання. Вплив внесення мінеральних добрив на врожайність озимої пшениці.
курсовая работа [117,2 K], добавлен 21.09.2010Агробіологічні особливості вирощування озимої пшениці на богарних землях. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту, розміщення культури в сівозміні. Наукові методи програмування врожайності озимої пшениці сорту "Херсонська-86" в умовах богари.
курсовая работа [100,5 K], добавлен 04.08.2014Сучасний стан та перспективи вирощування ріпаку озимого в Україні. Ботанічна та морфо-біологічна характеристика культури; вплив природних умов та добрив на її урожайність. Проведення дослідження продуктивності посівів на прикладі ПСГП "Савинецьке".
магистерская работа [487,5 K], добавлен 15.05.2014Біологічні особливості гречки і можливості зареєстрованих сортів. Ботанічна характеристика гречки та вимоги до її вирощування; продуктивність і якосні показники перспективних сортів. Місце гречки в сівозміні. Фенологічні особливості сорту Аеліта.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 20.04.2013Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.
курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010Короткі дані аграрного сектору: загальні відомості про господарство, грунтово-кліматичні умови. Рекомендована для господарства інтенсивна технологія вирощування озимого жита. Розміщення культури в сівозміні. Система обробітку ґрунту, догляд за посівами.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 22.09.2011Морфологічні та біохімічні особливості картоплі, характеристика сортів. Технологія вирощування планового врожаю. Система обробки ґрунту, система добрив, розрахунок необхідної кількості добрив на врожай. Догляд за посівом, підвищення якості продукції.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 22.11.2010Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.
научная работа [26,1 K], добавлен 11.03.2011Ботанічні та біологічні характеристики гороху, його різновиди та специфічні морфологічні ознаки. Технологічна карта по вирощуванню гороху і його економічне обґрунтування. Принцип роботи та призначення трактора Т-150К, його технічне обслуговування.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 29.10.2009Агрохімічна характеристика ґрунтів ТОВ "Білоцерківське", їх вапнування. Виробництво і розподіл органічних добрив у господарстві. Визначення оптимальних норм добрив під сільськогосподарські культури на основі рекомендованої системи удобрення в сівозміні.
курсовая работа [97,8 K], добавлен 18.11.2015Агробіологічні особливості росту, розвитку, формування врожайності рослин олійних культур. Вплив способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні властивості орного шару, способів сівби на забур’яненість посівів, ріст, розвиток й врожайність соняшнику.
автореферат [82,3 K], добавлен 10.04.2009Обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового, його ботанічна і біологічна характеристика. Особливості сорту "Соборний". Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь. Охорона праці при сівбі і збиранні урожаю.
дипломная работа [73,2 K], добавлен 16.12.2010Загальні відомості про господарство ТОВ "Агро-Альянс", його кліматичні умови. Структура посівних площ та урожайність сільськогосподарських культур. Ротаційна таблиця освоєної сівозміни. Система обробітку ґрунту та заходи боротьби з бур'янами в сівозміні.
курсовая работа [371,0 K], добавлен 10.04.2014Ґрунтово-кліматичні умови господарства. План виробництва та врожайність овочевих рослин. Система обробітку ґрунту та удобрення в сівозміні. Сорти і гібриди овочевих рослин. Потреба в насінні та садівному матеріалі. Підготовка й обробка насіння до сівби.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 25.04.2012Інтенсивна технологія вирощування гречки: сорти, попередники та місце в сівозміні, удобрення, обробка ґрунту, догляд за посівами та збирання врожаю. Графік завантаження тракторів та сільськогосподарських машин для вирощування культури в господарстві.
курсовая работа [99,7 K], добавлен 24.06.2011Організаційно-економічна характеристика господарства, його спеціалізація та наліз землекористування, ґрунтово-кліматичні умови. Структура посівних площ, система сівозмін та удобрення культур у сівозміні. Технологія вирощування однієї із культур.
отчет по практике [380,2 K], добавлен 25.10.2014
