Технологічні прийоми виробництва екологічно чистого молока і яловичини в умовах надмірного техногенного навантаження агроекосистем важкими металами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ВИРОБНИЦТВА ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО МОЛОКА І ЯЛОВИЧИНИ В УМОВАХ НАДМІРНОГО ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ АГРОЕКОСИСТЕМ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ

Портянник Сергій Васильович

03.00.16 - екологія

Житомир-2004

Анотація

Портянник С.В. Технологічні прийоми виробництва екологічно чистого молока і яловичини в умовах надмірного техногенного навантаження агроекосистем важкими металами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. Державний агроекологічний університет, Житомир, 2004.

У дисертації представлено результати досліджень, пов'язані зі зниженням вмісту важких металів таких як: мідь, цинк, кадмій та свинець в продукції тваринництва (молоко і м'ясо), при їх надмірному вмісті в кормах та раціоні тварин. Вивчено вплив надлишку важких металів на обмін речовин та фізіологічні показники у лактуючих корів і молочних телят. А також розроблено технологію виробництва екологічно чистого високоякісного молока і яловичини при застосуванні спеціальних преміксів та біологічно-активного препарату “Т”, що дає можливість отримувати якісну і безпечну продукцію в господарствах не благополучних по забрудню кормів міддю, цинком, кадмієм та свинцем.

Ключові слова: корови, телята, важкі метали, премікс, корми, біологічно активний препарат “Т”, внутрішні органи, хронічна інтоксикація, антагонізм, продуктивність, якість, екологічна чистота.

Аннотация

Портянник С.В. Технологические приемы производства экологически чистого молока и говядины в условиях повышенного техногенного влияния на агроэкосистемы тяжелых металлов.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология. Государственный агроэкологический университет, Житомир, 2004.

В диссертации представлены результаты исследований, связанные со снижением содержания тяжелых металлов таких как: медь, цинк, кадмий и свинец в продукции животноводства (молоко и мясо), при их чрезмерном содержимом в кормах и рационе животных. Изучено влияние избытка тяжелых металлов на обмен веществ и физиологические показатели у лактирующих коров и молочных телят.

Показано, что специально разработанные премиксы с внутримышечной инъекцией препарата способствуют лучшему использованию кормов и увеличению продуктивности животных опытных групп по сравнению с контрольными группами, плюс улучшают их иммунный статус, что особенно важно для молодых, растущих телят-молочников.

Молодняк, получавший витаминно-минеральный премикс, обладал более интенсивной трансформацией белка и энергии кормов в белок и энергию туши.

У дойных коров которые получали минеральный премикс и препарат “Т” наблюдалось более интенсивное снижение количества соматических клеток, чем у остальных групп животных.

А также разработана технология производства экологически чистого высококачественного молока и говядины при применении специальных премиксов и биологически активного препарата “Т”, что дает возможность получать качественную и безопасную продукцию в хозяйствах не благополучных по загрязню кормов медью, цинком, кадмием и свинцом, получая значительный экономический эффект при небольших затратах на премикс и препарат.

Ключевые слова: коровы, телята, тяжелые металлы, премикс, корма, биологически активный препарат “Т”, внутренние органы, хроническая интоксикация, антагонизм, производительность, качество, экологическая чистота.

Annotation

Portyannik S.V. “Тechnological receiving productive ecological clean milс and beef at the hour heightened technogennogo influence on agriculturalsesteme heavy metals”. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of candidate of agricultural sciences on a speciality 03.00.16 - ecology. State agroecology university, Gitomir, 2004.

On the dissertation the research results connected with reduction of heavy metal such as copper, zinc, cadmium and lead in cattle breeding products (milk and beef), and of their excessive contents in forages and in rations have been presented. The influence of surplus of heavy metals on metabolism and physiological parameters in dairy cows and suckling calves has been stuclied.

It has been proved, that the specifically developed premixes with muscular ingection of the preparation improve the usage of forages and increase of efficiency of experimental group animals in comparison with control groups, and, in addition, they improve their immune status that is particularly important for young, growing suckling calves.

The young cattle recieved vitamin-mineral premix had more intensive transformation of protein and energy of forages info fiber and energy of the body.

In dairy cows which received mineral premixes and the preparation “Т” more intensive reduction of quantity of somatic cells than in other groups of animals was observed.

Also the technology of production of ecologically safe high quality milk and beef at application of special premixes and biologically-active preparation “Т” has been developed. That makes it possible to receive qualitative and safe production on the farms with forages polluted with copper, zinc, cadmium and lead, receiving significant economic benefit at small expenses on premix and preparation.

Key words: the cow, calves, heavy metals, premix, forages, biologically active preparation “Т”, internal organs, chronic intocsication, antagonism, productivity, quality, ecological clearness.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Забезпечення населення повноцінними і екологічно чистими продуктами тваринництва - одне з основних завдань соціального розвитку України, а отримання її в зонах забруднених важкими металами має важливе значення, в тому числі і для переробної та харчової промисловості.

Для вирішення цієї проблеми необхідні дослідження, направлені на вивчення шляхів міграції важких металів - кадмію, свинцю, міді та цинку, в системі корми - організм тварин - продукція (молоко та м'ясо), а також питання накопичення кадмію, свинцю, міді та цинку в органах і тканинах телят та їх виведення.

Даних літератури щодо впливу важких металів на організм тварин дуже мало, тому дослідження питань, пов'язаних із забрудненням тваринницької продукції, зокрема молока і м'яса, важкими металами, особливо необхідні для екологічної експертизи технологій.

Актуальним також є розроблення адаптованих до фактичних раціонів годівлі корів і телят вітамінно-мінеральних преміксів та пошук їх оптимального комплексного застосування з біологічно активними препаратами типу “Т”, які мають властивості виведення з організму та зниження вмісту в молоці та м'ясі телят кадмію, свинцю, міді та цинку, що сприяло б нормалізації обміну речовин в організмі тварин, підвищенню його резистентності, поліпшенню якості продукції, екологічної безпеки середовища.

Вченими Засєкіним Д.А., Захаренком М.О., Свинаренком О.І., Кандибою В.М., Маменком О.М., Маренець В.М., розроблено низку прийомів, спрямованих на зниження рівня надходження важких металів в організм тварин, ступінь їх засвоєння і виведення з організму. Але розробка нових екологічно безпечних і удосконалення існуючих прийомів будуть актуальними ще тривалий час.

Таким чином, вивчення закономірностей, які визначають поведінку важких металів Cd, Pb, Cu, Zn у навколишньому середовищі та організмі тварин, є однією з складних і актуальних проблем як з теоретичної так і з практичної точки зору.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота - розділ комплексної теми кафедр прикладної екології, зоогігієни, технології продуктів тваринництва та ветсанекспертизи Харківської державної зооветеринар-ної академії номери державної реєстрації 0102U003548 та 0199U002213 та виконана згідно замовлення СЕС.

Мета і завдання досліджень. Метою нашої роботи було наукове обґрунтування ефективності дії спеціальних преміксів та біологічно активного препарату “Т” та змін продуктивності тварин під впливом цитотоксичної дії важких металів; їх взаємозв'язок з показниками обміну речовин у молочних телят та лактуючих корів і запропонувати ефективний спосіб одержання високоякісного екологічно чистого молока і м'яса для господарств, тваринництво яких ведеться на територіях з високим рівнем забруднення агроекосистем важкими металами кадмієм, свинцем, міддю та цинком. Виходячи з цього для досягнення мети були поставлені такі завдання: вивчити хімічний склад, поживну цінність кормів і їх забрудненість важкими металами; експериментально обґрунтувати ефективність використання розробленого мінерально-вітамінного преміксу та біологічно активного препарату “Т” з метою підвищення продуктивності корів і телят і зниження рівня переходу Cd, Pb, Cu, Zn в м'ясо і молоко; виявити вплив технологічних прийомів (застосування преміксів і препарату) на статус природної резистентності (імунних властивостей) організму корів і телят; провести аналіз молочної і м'ясної продуктивності тварин та показників якості і біологічної повноцінності молока і м'яса; визначити вплив кадмію, свинцю, міді, цинку на морфологічний і хімічний склад крові тварин після застосування преміксів і препарату “Т” та контроль фізіологічного стану і здоров'я тварин; дати економічну оцінку ефективності застосування преміксів та препарату “Т” для отримання високоякісної екологічно чистої продукції.

Об'єкт досліджень. Об'єктом досліджень були корови української чорно-рябої молочної породи з 3-м періодом лактації і молочні телята цієї ж породи віком до 5 місяців, а також зразки кормів, крові, молока, м'яса та внутрішніх органів.

Предмет досліджень. Кадмій, свинець, цинк, мідь у крові, молоці, м'ясі та внутрішніх органах; еритроцити, лейкоцити, резервна лужність, загальний білок, альбуміни і глобуліни крові; жир, білок, волога і суха речовина молока і м'яса, густина та кількість соматичних клітин молока, премікси та препарат ”Т”.

Методи досліджень. Основний метод - експериментальний, шляхом постано-вки двох науково-господарських дослідів. Результати досліджень були оброблені біометричним методом з визначенням економічної ефективності.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчена можливість виробництва екологічно чистої, безпечної, високоякісної продукції молока і м'яса з посиленням резистентності організму тварин за рахунок застосування раціонів, що включають нові біологічні препарати типу препарату “Т” та адаптовані до фактичного хімічного складу і поживності раціонів премікси.

Виявлено позитивну комплексну дію спеціально розроблених нами преміксів та препарату “Т” на молочну і м'ясну продуктивність, що заключається в зниженні рівня важких металів Cd, Pb, Cu, Zn в молоці і м'ясі та отриманні екологічно без-печної продукції за надмірного техногенного надходження цих елементів в довкілля. Досліджено міграцію важких металів з кормів в організм тварин, продукцію і можливості зниження їх надходження з гноєм у навколишнє природне середовище.

Практичне значення одержаних результатів. Застосування біологічно-активного препарату “Т” та розроблених преміксів в збалансованій годівлі корів і телят, дає можливість отримати більше продукції і забезпечити її високу якість і екологічну чистоту у сукупності зі значним економічним ефектом. Матеріали по темі дисертації рекомендуємо для впровадження у господарствах, які розташовані в місцях значного техногенного навантаження з підвищеним рівнем важких металів Cd, Pb, Cu, Zn у навколишньому середовищі.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною працею. Здобувач провів основну частину роботи самостійно, включаючи підбір і аналіз літературних даних, узагальнення отриманих результатів і статистичне опрацювання, оформлення рукопису дисертації, висновків і пропозицій виробництву. Організація і проведення досліджень, підбір груп тварин, контроль за продуктивністю тварин, участь в проведенні контрольного забою, відбір зразків для аналізу, визначення вмісту жиру і білку, кількості соматичних клітин, густини і кислотності в молоці проведені автором безпосередньо. Схема і методика досліджень розроблені сумісно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень доповідались, апробовані і одержали позитивну оцінку на:

– міжнародній науково-практичній конференції “Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих про-дуктів”, що відбулася в Сумському національному аграрному унів. (Суми, 2002);

– науковій конференції молодих вчених “Вклад молодих вчених в науково-технічний прогрес галузі тваринництва”, що відбулася в Інституті тваринництва УААН (Харків, 2002);

– міжнародній конференції присвяченій 165-річчю з дня народження О.А. Колєсова (Харків, ХДЗВА - 2002);

– звітній науковій конференції про підсумки науково-дослідної роботи за 2001-2002 р. (Харків, ХДЗВА - 2001-2002);

– міжнародній науково-практичній конференції присвяченій 100-річчю з дня народження доктора с.-г. наук, професора, член.-кор. ВАСГНІЛ М.І. Книги (Харків, ХДЗВА - 2003);

– міжнародній науковій конференції “Наукові основи сучасних технологій виробництва продукції тваринництва”, присвяченої 100-річчю від дня народження академіка ВАСГНІЛ Й.А. Даниленка (Харків, ІТ УААН - 2003);

– регіональному семінарі “Розробка національної рамкової структури з біобезпеки для України” за проектом ЮНЕП-ГЕФ (УНДІЕП Мінприроди України Харків - 06.02.2004).

2. Загальна методика і основні методи досліджень

Для вирішення поставлених задач в господарстві СВК “ Хорошківський ” Лубенського району Полтавської області було проведено два науково-господарські досліди по виявленню рівня зниження важких металів в продукції молочного скотарства, а також вивчено ефективність впливу збалансованої годівлі з препаратом “Т” на отримання її високої якості та екологічної чистоти.

Експерименти проводились за загальною (рис. 1) та науково-господарською (табл. 1 та 2) схемами досліджень. Загальна схема досліджень відображає головні концептуальні підходи і особливості побудови наукового обґрунтування результатів проведених науково-господарських дослідів.

Досліди проводили на одному виді тварин, велика рогата худоба, різних ста-тево вікових груп. При цьому в дослідах використовували метод груп-періодів. При розподілі піддослідних тварин на групи дотримувались загальноприйнятих принципів підбору аналогів за статтю, фізіологічним станом, породою, живою масою, віком. Матеріалом для проведення досліджень були: середні зразки кормів, води, внутрішніх органів (печінка, нирки), кров, м'язова тканина, молоко.

Рис. 1 Загальна схема досліджень.

Таблиця 1 Схема науково-господарських дослідів Дослід №1 (піддослідні тварини: дійні корови)

Стан здоров'я дослідних тварин визначали шляхом щоденних спостережень за апетитом, рухливістю, станом слизових оболонок, волосяним покривом, а також за дослідженнями крові.

Поживну цінність раціонів визначали на основі хімічного аналізу окремих кормів. Зоохіманаліз кормів проводили за загально-прийнятими методиками в лабораторії якості кормів і продуктів тваринництва Інституту тваринництва УААН.

Дефіцит життєво необхідних для тварин макро-, мікроелементів в основному раціоні визначали після проведення повного хімічного аналізу кормів.

Визначення таких мікроелементів як: кадмій, свинець, мідь, цинк, марганець, в кормах, молоці, м'ясі та внутрішніх органах проводили методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії та полярографії, відповідно за допомогою таких приладів як: атомно-абсорбційний спектрофотометр ААS-30 та полярограф ПУ-1.

Облік молочної продуктивності проводили щодекадно по групам корів (за допомогою контрольних доїнь) з відбором один раз на місяць середніх проб молока згідно ГОСТ у 13928-84, для лабораторного аналізу якості та зберігали - при температурі 5-8⁰С. У пробах молока визначали такі фізико-хімічні показники: густи-ну молока, кислотність молока, кількість соматичних клітин, вміст жиру, кількість сухої речовини, загальну кількість білка, визначення температури, загальне бакте-ріальне обсіменіння та органолептичну оцінку визначали згідно ГОСТів приведених в ДСТУ -3662-97 “Молоко коров'яче незбиране”.

Таблиця 2 Дослід №2 (піддослідні тварини: телята молочного періоду )

Живу масу корів і телят визначали індивідуальним зважуванням до ранкової годівлі. Зважування корів і телят було проведено перед постановкою на досліди та в кінці порівняльного періоду, потім зважування тварин проводили один раз на місяць (включаючи останнє зважування наприкінці досліду).

Раціони балансували згідно деталізованих норм годівлі сільськогосподарських тварин по 24 показникам і були рівнозначними по поживності для всіх тварин в усіх дослідних групах (з урахуванням фізіологічного стану, віку, продуктивності і т.д.). Балансуючий премікс розроблено у відповідності з науково обґрунтованими нормами. Оптимізацію раціонів проводили з застосуванням симплексного методу, критерієм оптимальності була мінімальна собівартість раціону, це дало можливість більш економно, раціонально та ефективно використовувати корми, тим більше, що в розроблених раціонах більша кількість кормів власного виробництва господарства.

Для вивчення м'ясної продуктивності і якості м'яса піддослідних телят у віці 144 дні, на м'ясокомбінаті провели контрольний забій, по методиці Всесоюзного

інституту тваринництва (надалі (ВІТ), нині Всеросійський інститут тваринництва (ВРІТ)) по 4 голови з кожної групи з обвалкою 4 напівтуш з кожної дослідної групи. При цьому визначали передзабійну живу масу (після 24 годинної голодної витримки), масу парної і охолодженої туші, масу внутрішнього жиру-сирцю, масу внутрішніх органів і ін. На основі отриманих результатів розраховували відносний вихід цих показників.

Дослідження середніх проб м'яса проводили в лабораторії якості м'яса Інституту тваринництва УААН через 48 годин після забою, коли вже відносно стабілізуються основні фізичні і хімічні процеси у м'язовій тканині. Визначали загальний хімічний склад середньої проби м'яса (вологу, жир, білок) і такі якісні показники найдовшого м'язу спини: вологу, жир, білок, вміст триптофану і оксипроліну, плями (загальну, м'ясну, вологу), вологоємність, рН по загальноприйнятим в лабораторній практиці методикам.

Для зменшення концентрації важких металів в молоці та м'ясі було використано спеціальний премікс та біологічно активний препарат “Т”, розроблені в лабораторних умовах, причому останній містить вісім компонентів рослинного походження.

· в цілях контролю наявності важких металів від забитих тварин відбирались зразки м'яса та деяких основних субпродуктів (нирки, печінка), відбір середніх проб нирок і печінки та біоенергетичну оцінку виробництва телятини проводили за методикою ВАСГНІЛ;

· економічна ефективність визначалася за загальноприйнятими методиками аналізу, на основі розрахунку калькуляції собівартості 1ц приросту живої маси і 1ц молока, прибутковості та рентабельності їх виробництва.

Матеріали досліджень обробляли методом варіаційної статистики з використанням ПК на основі розрахунку середнього арифметичного (М), середньоквадратичної похибки (m) та достовірності різниці між порівнювальними показниками (р) за методикою Н.А. Плохінського, 1970.

3. Результати власних досліджень

1. Вміст важких металів в кормах.

Раціони годівлі корів і телят було розроблено з наявних в господарстві кормів та з обов'язковим включенням до них дерті вівсяної, виготовленої з зерна вівса, що має вміст важких металів (Cd, Pb, Cu та Zn) більший за гранично допустимий рівень (ГДР). Хімічний аналіз кормів, зроблений в лабораторії, підтвердив те, що і власні корми господарства також мають підвищений вміст важких металів, але лише по одному елементу - кадмію в середньому в 1,5-2,5 рази (табл. 3).

2. Вміст важких металів та якість молока на початок досліду.

Контроль продуктивності корів та якості молока проводився один раз на місяць. На початок досліду інтоксикація організму корів важкими металами, які, сполучаючись переважно з білковими фракціями крові, розносяться по всьому організму в т.ч. потрапляють в молоко, яке у всіх дослідних груп в цей період не відповідало вимогам діючого ДСТУ і мало перевищення ГДР по всім чотирьом до-сліджуваним елементам, зокрема по кадмію в 2,0 раза, свинцю - 8,8-9,2 раза, міді - 1,93-1,96 раза, цинку - 1,92-1,94 раза, а послаблення ними (зокрема Сd) процесів лі- погенезу, протеїногенезу вплинуло на низький вміст жиру (в середньому 3,38-3,46%), білку (в середньому 2,64-2,74%) та масової частки сухої речовини (в сере дньому 11,60-11,64%), в результаті чого молоко всіх груп відповідало показникам лише І ґатунку.

Таблиця 3 Вміст важких металів в кормах, мг/кг.

Пригнічення важкими металами нервових функцій організму, зокрема гіпофізу, а звідси - порушення виділення молокопродукуючих гормонів пролактину і оксітоцину вплинуло на продуктивність тварин, яка знаходилась на рівні 9,5 кг.

2.1 Якість молока після застосування преміксу та препарату “Т”.

Введення в раціон годівлі корів спеціально розробленого преміксу та ін'єкція препарату “Т” вплинуло на покращення процесів утворення жиру та білку в молоці і мінеральний обмін речовин, що відбилося на збільшенні густини молока протягом 4-х місяців досліджень в ІІ і ІІІ дослідних групах (рис. 2).

Рис.2. Динаміка густини молока за дії важких металів, преміксу та препарату “Т”.

Блокування токсичного впливу важких металів преміксом та препаратом, що містять елементи-антагоністи зазначених токсикантів, вже на рівні шлунково-кишкового тракту сприяло меншому надходженню в молоко кадмію (рис. 3), міді, цинку та свинцю (рис. 4). Це в свою чергу вплинуло на менше нервове подразнення гладкого епітелію вимені важкими металами та поліпшення функцій транспорту речовин, що сприяло зменшенню кількості соматичних клітин в молоці у цих же групах (рис. 5).

При цьому тварини ІІІ дослідної групи мали значно кращі показники в порівнянні з ІІ групою і особливо з І, де всі ці показники протягом досліду знаходились майже на одному рівні, а концентрація важких металів навіть збільши-лася, що обумовлене кумулятивною дією даних елементів.

Таким чином, застосування преміксу і препарату “Т” сприяло зниженню вмісту кадмію, свинцю, міді та цинку в молоці корів ІІ і ІІІ дослідних груп, але вимогам ГДР ДСТУ відповідало лише молоко тварин ІІІ групи, а також вплинуло на збільшення вмісту жиру в середньому на 9-15% та білку на 21-36% (табл. 4).

Рис.3. Зниження вмісту кадмію в молоці корів протягом 4-х місяців досліджень.

Рис.4. Зниження вмісту міді, цинку та свинцю в молоці корів протягом 4-х місяців досліджень.

За рахунок зниження кількості соматичних клітин до рівня 338 тис/см³ тільки молоко корів ІІІ групи відповідало вищому ґатунку, всі показники були статистично вірогідними при р0,999. Застосування преміксу і препарату сприяло нормалізації нервових, гормональних та ферментативних процесів в організмі корів, що вплинуло на зростання продуктивності до рівня 12,2-12,7 кг.

3. Вплив преміксу та препарату “Т” на виробництво яловичини.

Застосування преміксу та біологічно активного препарату “Т” позитивно вплинуло на м'ясну продуктивність завдяки покращенню функціонування ферментів, мікроорганізмів рубця та залоз, що продукують гормони, які особливо важливі для молодого ростучого організму телят:

Рис. 5. Зміна кількості соматичних клітин протягом дослідного періоду.

· тироксин і трийодтеронін щитовидної залози, що регулюють внутрішні процеси окислення, ріст та синтез білка;

· паратироїдин прищитовидної залози, що регулює Ca-P-обмін;

Таблиця 4 Вміст важких металів в молоці та його якість в кінці дослідного періоду, М±m, n=5.

Примітка: Р>0,999***

· інсулін підшлункової залози, що регулює вуглеводний обмін і ін., що сприяло отриманню вищих середньодобових приростів живої маси телят ІІ і ІІІ дослідних груп в порівнянні з І контрольною групою (р>0,999), де токсична дія Cd і інших важких металів на названі раніше функції, спричиняла затримку та уповільнення росту і розвитку тварин. Слід зазначити, що застосування преміксу завдяки вмісту в ньому лимонної кислоти і сукцинату натрію та препарату “Т” нормалізувало роботу циклу Кребса, який блокується Cd, і в якому утворюється найбільша кількість молекул АТФ, як головного енергетичного джерела для відновлення роботи клітин їх поділу і росту, підтвердження цьому виражена порівняно більша енергія росту телят ІІІ групи, середньодобові прирости яких досягли рівня 790 г. Як результат тварини ІІ і ІІІ груп мали вищу передзабійну живу масу, масу туші, вихід туші, забійний вихід та забійну масу (Р>0,999).

Проведення гострого досліду та аналіз м'язової тканини та внутрішніх органів на вміст важких металів (табл. 5), показав, що забрудненню важкими металами піддається не лише молоко, а і м'ясо, і особливо внутрішні органи, які беруть безпосередню участь у знешкоджуванні та виведенні важких металів. Так, безперешкодне проникнення важких металів через травний тракт в кров, а далі в м'язову тканину та внутрішні органи, вплинуло на те, що останні у телят І контрольної групи не відповідали ГДР. В той час як застосовані у ІІ групі премікс і у ІІІ - премікс та препарат ”Т” послабили надходження важких металів в кров, що вплинуло на зниження концентрації кадмію, свинцю, міді та цинку, до меж ГДР у м'язовій тканині, нирках та печінці. Препарат “Т” сприяв посиленню захисної і вивідної функції печінки та нирок у тварин ІІІ групи де вміст важких металів в цих органах був вищим в порівнянні з ІІ групою, а у м'язовій тканині - нижчим.

Таблиця 5 Вміст важких металів у м'язовій тканині (найдовшому м'язі спини), нирках та печінці молочних телят, М±m, n=4.

Примітка: Р>0,968**, Р>0,999***

4. Динаміка морфологічного складу та біохімічних показників крові піддослідних тварин.

Ми ставили перед собою завдання не лише отримати високоякісну та екологічно безпечну продукцію молоко і м'ясо, а і отримати її від здорових тварин. Морфо-біохімічний аналіз крові (табл. 6) показав, що протягом досліджень вміст у крові еритроцитів, лейкоцитів у корів і телят був в межах фізіологічної норми, в той час як резервна лужність, кальцію, фосфору, каротину містилося значно нижче норми, у корів і у телят. В телят каротину були сліди, що обумовлено не лише не збалансованою годівлею, а і враженням важкими металами органів, що відповідають за обмін речовин в організмі та здатністю важких металів таких як Cd та Pb виводити з організму Са та Р при недостатньому їх надходженні. Надмірна токсикація організму важкими металами, кількість яких у крові корів і телят перевищувала межу фізіологічної норми, майже однаково вплинула на морфо-біохімічні показники крові, що дорослого організму корів, що молодого - телят. Низький вміст каротину, а значить і вітаміну А, сприяв посиленню токсичних функцій важких металів.

Збалансована за допомогою преміксу по 24 показникам годівля тварин з препаратом “Т” в ІІ і ІІІ групах сприяла виведенню важких металів з організму тварин через шлунково-кишковий тракт, зв'язуванню останніх у крові з вільними сульфгідрильними групами та бікарбонатами, які надходили для детоксикації і виведення в нирки та печінку, тим самим послаблюючи токсичний вплив на органи синтезу клітин крові - червоний кістковий мозок, селезінку та на органи контролю мінерального обміну - гормони, що сприяло нормалізації морфо-біохімічних показників крові до меж фізіологічних норм в тому числі по вмісту важких металів в порівнянні з тваринами І групи при цьому всі показники були статистично вірогідними при (р0,999).

Більш того, (табл. 7) збільшився до меж фізіологічної норми вміст загального білка у корів і телят в порівнянні з контрольною групою, що свідчить про нормалізацію синтезу білка та білкового обміну в організмі тварин. Аналіз одних з основних показників природної резистентності показує, що пройшов перерозподіл білкових фракцій альфа, бета і гама глобулінів, при цьому кількість бета і гама глобулінів збільшилася, як у корів так і в телят (табл. 7) в порівнянні з І групою, що свідчить про посилення природної резистентності як дорослого так і молодого організму, тобто компоненти преміксу та препарату через зниження надходження важких металів сприяли відновленню гомеостазу клітин.

Таблиця 6 Морфологічний і біохімічний склад крові піддослідних корів і телят, М±m, n=5.

Примітка: Р>0,999***

Таблиця 7 Білковий склад сироватки крові піддослідних корів і телят, М±m, n=5.

Примітка: Р>0,999***

метал молоко премікс біологічний

5. Економічна ефективність виробництва молока і яловичини.

Характеризуючи економічні показники виробництва молока і м'яса, спочатку слід відмітити те, що молоко корів і м'ясо телят І контрольної групи за вмістом важких металів не відповідають вимогам ГДР ДСТУ і тому, як такі наносять прямі збитки господарству як непридатні для подальшого використання, але для порівняння економічної ефективності ІІ і ІІІ груп з І групою по решті показників, що відповідали ДСТУ було досягнуто слідуюче (табл. 8,9) - за рахунок більшої продуктивності корів ІІ і ІІІ групи та більшого вмісту білка і жиру в молоці та відповідність молока ІІІ групи вищому ґатунку закупівельна ціна молока в ІІ і ІІІ групі підвищувалася. За рахунок більшої жирності молока в ІІ і ІІІ групах було отримано більше молока базисної жирності за які встановлені вищі розцінки. Отже: більшими були виручка, прибуток та рентабельність в ІІ і ІІІ групах ( а особливо в ІІІ ) в порівнянні з І. Собівартість молока найнижчою була в ІІІ групі і становила - 35,95 грн./ц (табл. 8).

Більша продуктивність тварин ІІ і ІІІ груп і їх кінцева передзабійна жива маса після 24-го-динної голодної витримки вплинуло на більшу виручку, прибуток та рентабельність в цих групах (табл. 9). Слід відмітити і те, що оскільки в такому віці забивати тварин економічно не вигідно, але для науки ми це зробили, собівартість в ІІ і ІІІ групах була вижчою в порівнянні з І групою, тому, якби тварин було забито в наступні вікові періоди, то показники могли б бути зовсім іншими і кращими.

Таблиця 8 Економічна ефективність виробництва молока.

Таблиця 9 Економічна ефективність виробництва м'яса.

Висновки

1. Традиційні раціони не забезпечують потребу корів і телят в поживних речовинах за деталізованими нормами годівлі. При дефіциті фосфору, сірки, натрію, кобальту, марганцю, селену, бору і інших макро- і мікроелементів відмічається перевищення гранично допустимих рівнів важких металів, що надходять в грунт і корми з навколишнього середовища при використанні мінеральних добрив, пестицидів, в результаті викидів місцевого заводу з виробництва асфальту, неподалік якого розміщені угіддя господарства СВК “Хорошківський” Лубенського району Полтавської області де і було встановлено перевищення ГДР в кормах по кадмію - в 1,5-2 раза, свинцю - в 4,3 раза, міді - в 2,5 раза, цинку - в 1,8 раза.

2. В умовах надмірного техногенного навантаження агроекосистем важкими металами експериментально обґрунтована екологічно-технологічна доцільність корекції складу раціонів за допомогою спеціально розроблених мінерально-вітамінних преміксів, як окремо, так і в поєднанні з застосуванням біологічно активного препарату “Т” для блокування токсичної дії важких металів, нормалізації морфологічного і біохімічного складу крові, підвищення резистентності і продуктивності тварин та поліпшення якості молока і м'яса.

3. Корекція раціонів корів і телят розробленим преміксом і препаратом “Т” позитивно вплинула на мінеральний склад крові, рівень кальцію збільшився на 41,5-46,2% у корів і 43,8-42,4% у телят, фосфору - 34,8-50,8% та 40,7-43,3% відповідно, при цьому знизилася до меж фізіологічних норм кількість міді на 24,0-32,1% у корів і 35,1-45,3% у телят, цинку - 45,5-68% і 31,4-36,8%, кадмію - 50-73,4% і 51,1-72,3% відповідно, а свинцю на 59,4% у корів і 59,5% у телят при цьому тільки у тварин ІІІ дослідної групи при сумісному використанню преміксу і препарату.

4. Введення преміксу і препарату “Т” в раціони інтенсивно лактуючих корів і інтенсивно ростучих телят супроводжувалося поліпшенням білкового обміну: рівень загального білку збільшився у корів (р0,999), в основному за рахунок альбумінів, кількість яких зросла (р0,999), а в глобуліновому складі пройшов перерозподіл білкових фракцій, в результаті чого зросла кількість гама-глобулінів на 6,38-9,16% та бета-глобулінів на 3,84-3,94%, що зміцнило імунітет тварин, а кількість альфа-глобулінів зменшилася на 15,8-21,94%, у телят кількість загального білку збільшилася (р0,999), а зміцненню імунітету сприяло збільшення кількості гама- і бета-глобулінів відповідно на 8,06-23,86% і 3,64-26,44%.

5. При застосуванні преміксу та біологічно активного препарату “Т”, відбуло-ся значне покращення фізико-хімічних показників якості та екологічної чистоти молока: в молоці дослідних груп корів на 9,36-15,20% збільшився вміст жиру; на 21,26-36,22% - вміст білку; масова частка сухої речовини на 6,58-15,3%; густина молока збільшилася на 5,3-16,5%; нормалізувалася кількість соматичних клітин в молоці, зменшившись на 27,4% у ІІ дослідній групі та на 39,2% у ІІІ дослідній групі; знизився вміст важких металів в молоці дослідних груп корів, зокрема: міді на 62,7-72,8%, цинку на 50,1-57,7%, кадмію на 67,5-77,5% та свинцю на 76-95,3%.

6. В умовах потужного постійного дозового навантаження важкими металами аліментарного походження при застосуванні спеціального преміксу протягом всього періоду досліджень у корів спостерігалася стійка тенденція зниження важких металів в крові і молоці, однак тільки молоко корів ІІІ дослідної групи, де в комплексі застосовувались спеціально розроблений мінеральний премікс та біологічно активний препарат “Т”, відповідало вимогам вищого ґатунку згідно ДСТУ 3662-97 “Молоко коров'яче не збиране. Вимоги при закупівлі”.

7. Застосування мінерального преміксу і біологічно активного препарату “Т”, вплинуло на покращення морфологічних, фізико-хімічних та смакових якостей м'яса і його екологічну чистоту та безпечність, а також дослідні групи тварин мали передзабійну живу масу тварин на 11,8-16,4% більшу ніж у тварин контрольної групи: вихід туші 47,8-51,4%, проти 45,4%; забійний вихід 51,0-53,1%, проти 49,0%; на 15,6-35,55% вихід м'якоті на 1 кг кісток; в найдовшому м'язі спини вищий на 0,24-0,47% білково-якісний показник; вищий коефіцієнт якості м'яса на 15,6-24,2%; харчову цінність всієї м'якоті туші, що значно переважала по вмісту загальної кількості білка в 1,1-1,3 раза, жиру в 1,2-2,1 раза, сухої речовини в 1,1-1,4 раза та енергії в 1,2-1,4 раза, в порівнянні з тваринами контрольної групи, що підтвердило її пряму залежність від досліджуваних факторів та факторів годівлі.

8. Вміст важких металів було нормалізовано до меж ГДР в м'ясі, нирках та печінці у тварин ІІІ дослідної групи, де застосовувався препарат “Т”, у м'ясі він був нижчий від вмісту їх у м'ясі ІІ дослідної групи, де застосовувався тільки премікс на: 54,8% по міді, 30,8% по цинку, 30,3% по кадмію, 27% по свинцю при (р0,999) по всім елементам. В ІІ дослідній групі вміст важких металів в порівнянні з І контрольною групою знизився на 22,8% по міді, 4,2% по цинку, 46,5% по кадмію, 23,4% по свинцю, а в ІІІ дослідній групі відповідно на: 90,1%, 36,3%, 90,9%, 56,8%.

9. Застосування преміксу та препарату “Т” дало можливість знизити собівартість 1ц молока з 42,96 грн. в І контрольній групі до 38,49 грн. (або на 10,4%) в ІІ і 35,95 грн. (або на 16,3%) в ІІІ дослідних групах. Причому, додаткові витрати на виробництво екологічно чистої високоякісної продукції по ІІ і ІІІ групах були не значними, а отриманий прибуток був майже в 1,9 і 2,5 раза більшим, рентабельність виробництва молока в цих же групах склала 65,4-82,7%, а в І групі - 43,4%.

10. Введення до раціонів телят преміксу і біологічно активного препарату сприяло підвищенню економічної ефективності виробництва м'яса, що було обумовлене в першу чергу більш високими приростами живої маси і кінцевою передзабійною масою, як наслідок - отриманням більшого прибутку на 574,21-1003,72 грн. (з розрахунку на одне теля в середньому 47,85-83,64 грн., відповідно в ІІ і ІІІ дослідних групах), при цьому рентабельність виробництва яловичини склала: 33,2% в І контрольній групі, 53,1% в ІІ і 66,64% в ІІІ групі (в середньому більше в 1,5-2 раза в порівн...