За умови проведення одного досходового боронування чисельність сходів бур'янів зменшувалась на 20,3%, двох - на 45,1%; одного досходового і одного післясходового - на 51,6%. Найдоцільнішим варіантом було запровадження двох досходових і одного післясходового боронувань. Знищення бур'янів за такої схемі догляду становило 74,0%. Більшу кількість післясходових боронувань проводити недоцільно, різниця між варіантами “два досходових боронування + одне після сходове” і “два досходових боронування + два після сходових” була незначна, на рівні 2,2%. При проведенні визначеного циклу боронувань насадження топінамбура практично знаходились в чистому стані, що позитивно вплинуло на урожайність бульб. При проведенні одного досходового боронування приріст урожайності бульб становив 1,6 т/га (5,8%), при двох - 4,6 т/га (16,8%), при одному досходовому і одному післясходовому - 3,1 т/га (11,3%), при двох досходових і одного післясходового - 5,0 т/га (18,2%), при двох досходових і двох післясходових - 6,4 т/га (23,4%) при НІР₀₅ = 2,7 т (8,8%). Порівняння міжваріантних різниць із значенням НІР підкреслює доцільність проведення тільки двох досходових боронувань і отримувати при цьому найбільший статистично достовірний приріст урожайності бульб. Проведення більшої кількості боронувань хоча і зменшує засміченість насаджень, але значного приросту урожайності бульб не дає.

Подальший після боронувань догляд за топінамбуром полягає у двох спушуваннях міжрядь, або у двох спушуваннях в комплексі з підгортанням. За рівнем урожайності ці два варіанти були практично рівноцінними. Урожайність у першому випадку становила 31,9 т/га, у другому - 32,0 т/га, що на 3,3…3,4 т/га більше від контролю.

Отже, в умовах південно-західної частини Лісостепу України технологія догляду за насадженнями топінамбура повинна включати обов'язкове дворазове досходове боронування і два спушування міжрядь. Підгортання проводити тільки в роки з достатнім зволоженням ґрунту.

Застосовування хлорхолінхлориду (ТУРу) (1993...1995 рр.). Теоретично позитивна дія ТУРу на бульбоплодні рослини пов'язана із інтенсифікацією бульбоутворення при одночасному гальмуванні росту надземної частини рослин, тобто за рахунок перерозподілу пластичних речовин.

Початкова реакція рослин топінамбура на дію ТУРу (при обприскуванні у фазу 8...15-го листка; норма витрати препарату 5 л/га; робочої рідини 300 л/га) пов'язана з руйнуванням хлорофілу, вміст якого знижується на 50,3% (група “а”) і на 50,7% (група “б”). Пізніше він відновлюється і вже через 4 тижні після обприскування рослин практично знаходиться на рівні контролю. В цей період різниця по групі “а” становить 11,2 і по групі “б” - 7,5%. Співвідношення хлорофілу цих груп “а” і “б” практично залишилось незалежним від дії ТУРу.

Зменшення вмісту хлорофілу, пов'язане з обприскуванням рослин ТУРом, негативно впливало на інтенсивність фотосинтезу і, відповідно, на продуктивність рослин. В результаті в усіх варіантах з застосуванням хімічної декапітації рослин урожайність бульб була нижче від варіантів, де використовувався механічний спосіб декапітації рослин (зрізування верхівок).

Про наявність перерозподілу пластичних речовин між надземною і підземною частинами вегетативної сфери рослин, пов'язаної з ліквідацією домінанти росту, свідчить факт зниження питомої площі листкової поверхні в розрахунку на 1 г урожаю бульб. Так, за умов природного росту рослин (контроль) на 1 г бульб припадає 29,8 см² листкової поверхні, в дослідних варіантах значно менше - 12,6...19,9 см².

Застосування біостимуляторів росту рослин позитивно впливає на фотометричні показники топінамбура і відповідно на урожайність (табл.14).

Середній приріст урожайності бульб в результаті позитивного впливу біостимуляторів, застосованих на насадженнях топінамбура у фазі 8-го листка, по відношенню до контролю становив 6,8 т/га (21,8 %). Більш пізній строк обробки - період бутонізації - мав менший ефект. Приріст урожайності становив 2,8 т/га або 8,8%.

Обробка ж насіннєвих бульб практично так, як і за пізніх строків обробки, не дала значних позитивних результатів, де приріст урожайності 0,7 т/га оцінюється на рівні похибки досліду, оскільки за своєю величиною не перевищував НІР₀₅ = 1,54 т.

Серед препаратів кращим виявився емістим С. При його застосуванні у фазі 8-го листка приріст урожайності бульб становив 8,7 т/га (27,9%). Івін забезпечував приріст 5,0 т/га (16,0%), потейтін - 6,6 т/га (21,2%). Ріст урожайності бульб під впливом біостимуляторів визначався в першу чергу зростанням їх чисельності під кущем. Так, середня маса однієї бульби у варіантах із застосуванням біостимуляторів поступалася контролю на 10,1% і становила 53,2 г (контроль - 59,2 г), чисельність же їх під кущем переважала контроль на 34,2%.

В межах окремих варіантів середня чисельність бульб під кущем мала такий вигляд: івін - 37,3 шт., потейтін - 36,8 і емістим С - 40,3 шт. Тобто емістим С найефективніше впливає на процес бульбоутворення у топінамбура.

Зміни урожайності бульб у фракційному складі проходили на користь біостимуляторів. Під їх впливом зросла товарна частина урожаю. Фракція 50…59 г зросла на 22,9%, 60…89 г - на 46,6%, 90…120 г - на 95,7%, > 120 г - на 85,7%.

Найбільше зростання чисельності фракцій 50…59 г (33,0%) і 60...89 г (56,2%) спостерігалось в варіанті з емістимом С, фракції 90…120 г (117,4%) - в варіанті з потейтіном і в варіанті з івіном - фракції > 120 г (121,4%).

Таблиця 14

Вплив біостимуляторів росту на фотометричні показники топінамбура (в середньому за 1996...1998 рр.)

Позитивний вплив біостимуляторів позначався, крім урожайності бульб, і на урожайності зеленої маси, яка під їх дією зросла в середньому на 14,1% (6,1 т/га). Кращі результати досягалися при передсадивній обробці бульб. Зростання урожайності в середньому по всіх біостимуляторах становило в цьому випадку 21,7%. Найкращі результати забезпечував емістим С. Обробка садивних бульб цим препаратом збільшила урожайність зеленої маси на 13,2 т/га (21,7%).

Застосування біостимуляторів у більш пізні періоди пов'язувалось із певним зниженням приросту урожайності. Так, обприскування рослин у фазі 8-го листка збільшило урожайність на 13,3%, а в період бутонізації рослин - на 6,7%. Кращим препаратом також був емістим С.

Збирання врожаю (1998...2000 рр.). Висвітлюється залежність врожайності бульб топінамбура від строків їх збирання, а також попереднього скошування надземної біомаси рослин.

Найбільша урожайність бульб у топінамбура була при одночасному збиранні урожаю бульб із стебловою масою у жовтні. Попередній зріз стебел завжди призводив до зменшення урожайності. Так, при скошуванні стеблової маси першого вересня і збирання бульб в ІІІ декаді жовтня урожайність зменшилась на 17,5 т/га (45,4%); при скошуванні 21.09 - на 7,2 т/га (18,7%).

При весняному збиранні урожайність бульб на 2,5...3,5 т/га (6,6...9,3%) була більшою порівняно з осіннім строком збирання.

Зростання урожайності за зимовий період пов'язане виключно із збільшенням вмісту води в бульбах. Фізіологічно пояснюється це позитивним впливом низьких температур зимового періоду, в результаті якого проходить омолоджування бульб, яке, в свою чергу, супроводжується збільшенням вмісту води в клітинах з 80,2% до 82,8% (що складає 2,6%).

Енергетична і економічна оцінки елементів технології вирощування топінамбура

1. Із семи досліджених сортів топінамбура на предмет їх економічної і енергетичної доцільності вирощування кращим виявився Подільський 94, який забезпечує рентабельність виробництва бульб 169% (доход - 4577 грн./га) при коефіцієнті енергетичної ефективності 7,2.

2. Основний обробіток грунту під топінамбур, пов'язаний із оранкою на глибину 25...27 см в комплексі з грунтопоглибленням до 38...40 см, забезпечує отримання в розрахунку на 1 ГДж 357 кормових одиниць (114 грн.); 60 грн. чистого доходу, що на 7...30% вище за інші варіанти.

3. Застосування добрив (30 т/га гною; N₁₃₅P₆₉K₁₅₀; N₆₇P₁₄₀K₁₃₀) сприяє зростанню акумуляції енергії в урожаї на 5,7...10,4% з одночасним збільшенням енергетичних витрат у виробничому циклі на 16,9...23,7%. Як наслідок енергетична ефективність знижується на 0,8...1,0, проте залишається на високому рівні - 7,0...7,2.

4. Глауконітові і сапонітові глини доцільно використовувати як джерело мікроелементів. Передсадивне замочування бульб топінамбура в сапонітовій суспензії сприяло зростанню рентабельності на 32% та коефіцієнта енергетичної ефективності на 8,5%.

5. Садіння топінамбура бульбами від 60 до 90 г забезпечує умовний чистий доход 3179 грн./га, рівень рентабельності - 205%.

На 1 ГДж затраченої на виробництво енергії припадає 435 кормових одиниць, 139 грн. грошових надходжень, 94 грн. чистого доходу. Коефіцієнт енергетичної ефективності дорівнює 7.

6. Економічно доцільним є садіння топінамбура в третій декаді жовтня і другій - квітня. За цих строків садіння рентабельність виробництва становить 136...142%, умовно-чистий доход - 3,3...3,6 тис. грн.

На кожних ГДж енергії отримано 400...409 кормових одиниць, 128...130 грн. Коефіцієнт енергетичної ефективності становить 6,5...6,6.

7. Садіння топінамбура за схемою 70 х 30 забезпечує отримання доходу з 1 га - 5,3 тис. грн. при рівні рентабельності 197%.

На 1ГДж витраченої енергії отримано 445 кормових одиниць, 142 грн. грошових надходжень. Коефіцієнт енергетичної ефективності становив 7,2.

8. Порівняно з гребеневим безгребеневий спосіб садіння топінамбура є економічно більш доцільним. Він забезпечує зростання доходності на 6,1% (108 грн./га) та рентабельності виробництва культури на 5%.

9. Технологія догляду за рослинами топінамбура має включати досходові боронування і дворазове спушування міжряддя. За такої технології вартість урожаю зростає відносно абсолютного контролю на 13,1% (511грн.).

На 1ГДж витраченої енергії припадає 52 грн. прибутку. Коефіцієнт енергетичної ефективності - 5,4.

10. З двох способів чеканки рослин (хімічного - обприскування рослин ТУРом і механічного - обрізка вручну) економічно та енергетично доцільнішим є механічний. За цим способом прибуток з 1 га становив 3,3 тис. грн., рівень рентабельності 132%.

На 1ГДж затраченої енергії отримано 391 кормову одиницю, 125 грн. грошових надходжень, 71 грн. прибутку. Коефіцієнт енергетичної ефективності - 6,3.

11. Застосування біостимулятора росту емістиму С при обприскуванні рослин топінамбура сприяє отриманню прибутку з 1 га 3,6 тис. грн. з рівнем рентабельності 140%. На 1ГДж витраченої енергії отримується 406 кормових одиниць. Коефіцієнт енергетичної ефективності - 6,6.

При передсадивній обробці бульб цим препаратом прибуток становить 3,7 тис. грн. Рівень рентабельності - 144%.

На 1ГДж затраченої енергії отримано 415 кормових одиниць на суму 133 грн. Умовно-чистий доход становить 78 грн., коефіцієнт енергетичної ефективності - 6,7.

ВИСНОВКИ

Дослідивши історію інтродукції і впровадження топінамбура у виробництво, теорію і практику селекції, основні агротехнічні заходи вирощування культури та окремі напрями її використання вважаємо за можливе зробити висновки такого змісту:

1. Історія впровадження топінамбура в культуру засвідчує факт необхідності розглядати процес інтродукції як такий, що включає два етапи. З першим етапом пов'язується натуралізація культури, яка відбулася в Україні в останній чверті XVIII ст.. Другий етап - є впровадження топінамбура в промислову культуру. Для цього необхідні сучасні сорти і технології вирощування.

2. Розроблено теоретичні основи селекції топінамбура, створено необхідний вихідний матеріал; в 1999 році районовано сорт Подільський 94 із такими господарсько-біологічними параметрами:

- тривалість вегетаційного періоду - 200 діб, урожайність товарних бульб - 33,6 т/га (стандарт 26,1 т/га), з середньою масою однієї бульби 74 г (стандарт 51 г), урожайнісь зеленої маси - 40,4 т/га (стандарт - 32,8 т/га); вміст сухої речовини в бульбах - 24,5%, цукрів - 16,4%, інуліну - 13,2%, вітаміну С - 4,1 мг%.

Потенційно сорт може забезпечувати рентабельність виробництва бульб на рівні 169% (доход - 4577 грн./га), при коефіцієнті енергетичної ефективності 7,2.

3. Типова схема прифермської сівозміни з 3-річним використанням насаджень топінамбура може бути такою: І поле - люцерна; ІІ - люцерна; ІІІ - топінамбур (бульби + зелена маса); IV - топінамбур (зелена маса); V - топінамбур (зелена маса); VІ - однорічні трави; VІІ - озима пшениця; VІІІ - кормові коренеплоди; IX поле - ячмінь (овес) з підсівом люцерни.

4. На насадженнях топінамбура довготривалого використання за виключенням щорічного формування густоти насадження рослин спос-терігається спад урожайності бульб на другий рік - на 40,8%, на третій - на 42,8%.

При щорічній підтримці густоти на відповідному техноло-гічному рівні спад урожайності бульб становить на ділянках друго-го року - 12,3%, третього - 21,8% і четвертого - 32,2%.

5. Оптимальною гли-биною оранки чорноземних ґрунтів південно-західної частини Лісостепу України під силосний топінамбур є 25…27 см. Під топінамбур, який вирощується для отримання бульб, необхідно проводити глибо-ку оранку на 25…27 см в комплексі з ґрунтопоглибленням до 38…40 см.

6. В розрахунку на 1 т урожаю бульб рослини топінамбура споживають 9,37 кг азоту, 3,39 кг фосфору і 13,14 кг калію. В структурі витрат це складає відповідно 36,2, 13,1 і 50,7%%.

Виключення із повного удобрення N₆₀P₆₀K₆₀ азоту зменшує урожайність на 7,7 т/га, фосфору - на 3,5 т/га, калію - на 5,7 т/га.

Кращим варіантом удобрення топінамбура на чорноземних грунтах південно-західної частини Лісостепу України є 30 т/га гною + N₉₀P₉₀K₉₀.

7. Оцінка ефективності органічних і мінеральних добрив повинна проводитися не за еквівалентністю вмісту в них елементів живлення, а за еквівалентністю їх використання з них, тобто, обраховуючи еквівалентну дозу, обов'язково необхідно брати до уваги коефіцієнти використання рослинами елементів живлення з різних видів добрив. За таких умов еквівалентною дозою для 30-ти тонн гною буде N₆₇Р₁₄₀К₁₅₀, а не N₁₃₅Р₆₉К₁₅₀, що відповідає його хімічному складу.

8. Оптимальний варіант посадкової фракції бульб повинен відповідати двом умовам: мати високу потенційну продуктивність і бути достатньо чисельним в урожаї, для того, щоб задовольняти виробничі потреби в насіннєвому матеріалі.

В умовах південно-західної частини Лісостепу України такою фракцією можуть бути бульби масою 60...90 г. Відносно до контролю дана фракція забезпечує приріст урожайності 5,6 т/га і в структурі урожаю складає 35,3%. Як продуценти цієї фракції в насінництві можуть виступати фракції 30...60 г і 90...120 г.

Використовуючи для садіння топінамбура бульб масою від 60 до 90 г, умовно чистий доход становить 3179 грн./га, рівень рентабельності - 205%.

На 1 ГДж затраченої на виробництво енергії припадає 435 кормових одиниць, 139 грн. грошових надходжень, 94 грн. чистого доходу. Коефіцієнт енергетичної ефективності дорівнює 7.

9. Оптимальна схема садіння - 70 х 30 см (47,3 тис./га) з масою садивних бульб 60 г.

Коефіцієнт кореляції між густотою садіння рослин і урожайністю бульб - 0,653, зеленої маси - 0,625.

На 1 ГДж витраченої енергії за схеми садіння 70 х 30 см отримується 445 кормових одиниць, 142 грн. грошових надходжень. Коефіцієнт енергетичної ефективності - 7,2.

10. Оптимальні строки садіння восени - третя декада жовтня (середня урожайність - 41,7 т/га, що на 4,4...9,1 т/га більше, ніж у інші осінні строки); навесні - друга декада квітня (середня урожайність - 40,3 т/га, що значно більше, ніж в інші весняні строки).

За цих строків садіння рентабельність виробництва становить 136...142%, умовно-чистий доход - 3,3...3,6 тис. грн..

На кожних ГДж енергії отримано 400...409 кормових одиниць, 128...130 грн. Коефіцієнт енергетичної ефективності становить 6,5...6,6.

11. Сучасна технологія догляду за насадженнями топінамбура має включати дворазове досходове і одне післясходове боронування та два обробітки міжрядь, а також застосування біостимулятора росту - емістиму С.

Під впливом зростають фотосинтетичний потенціал рослин і чиста продуктивність фотосинтезу.

Рослини емістимом С (10 мл/га) необхідно обприскувати у фазі 8-го листка. Приріст урожайності становить 8,7 т/га (27,9%) за рахунок зростання чисельності бульб під корчем.

Емістим С забезпечував прибуток з 1га 3,6 тис. грн.. з рівнем рентабельності 140%. На 1 ГДж витраченої енергії отримується 406 кормових одиниць. Коефіцієнт енергетичної ефективності - 6,6.

12. Урожайність бульб топінамбура залежить від строків збирання, висоти і часу зрізування стеблової маси.

Попередній зріз стебел завжди призводив до зменшення урожайності. При скошуванні 1.09 урожайність бульб зменшувалась на 17,5 т/га (45,4%); при скошуванні 21.09 - на 7,2 т/га (18,7%).

При весняному збиранні бульб приріст урожайності становить 2,5...3,5 т/га (6,6...9,3%) порівняно з осіннім строком.

13. Включення топінамбура до складу травосумішок значно збільшує їх урожайність. Урожайність зеленої маси топінамбурно-вико-вівсяної сумішки становила 20,7 т/га (посіви топінамбура зріджені на 60....70% - 13,2 т/га, вико-вівса - 15,5 т/га); суміш топінамбура з редькою олійною забезпечила збір зеленої маси 19,0 т/га (чисті посіви редьки олійної - 12,3 т/га).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Господарствам різних форм власності є економічно доцільним вирощування топінамбура, дотримуючись таких вимог:

1. Використовувати високоадаптивний для умов південно-західної частини Лісостепу України сорт Подільський 94, у якого: вегетаційний період - 200 діб, урожайність товарних бульб - 30-35 т/га, середня маса товарної бульби - 74 г, урожайність зеленої маси - 40-45 т/га.

2. Вирощувати топінамбур в прифермській сівозміні з трирічним циклом використання топінамбура: - І поле - люцерна; ІІ - люцерна; ІІІ - топінамбур (бульби + зелена маса); IV - топінамбур (зелена маса); V - топінамбур (зелена маса); VІ - однорічні трави; VІІ - озима пшениця; VІІІ - кормові коренеплоди; IX поле - ячмінь (овес) з підсівом люцерни.

3. Основний обробіток ґрунту під силосний топінамбур проводити на глибину 25...27 см, а для отримання бульб - на глибину 25...27 см в комплексі з грунтопоглибленням до 38-40 см.

4. Садіння проводити в осінній і весняний періоди. Восени - третя декада жовтня, навесні - друга декада квітня.

5. Схему садіння пов'язати з крупністю бульб - 70 х 30 см (47,3 т/га) з масою садивних бульб 60 г.

6 При удобренні вносити 30 т/га гною + N₉₀P₉₀K₉₀.

7. Технологія догляду за насадженнями має включати застосування дворазового досходового і одного післясходового боронування та два обробітки міжрядь (підгортання рослин проводити тільки в роки з достатнім зволоженням); застосування біостимулятора росту - емістиму С в нормі 10 мл розчинених в 300л води на 1 га.

8. Збирання урожаю стеблової маси проводити перед настанням осінніх приморозків, а бульб - в ІІІ декаді жовтня та весною (на присадибних ділянках при потребі протягом осінньо-весняного періоду).

Технологія придатна для староорних земель і техногенних ґрунтів, які створюються в рекультиваційних зонах гірничодобувних підприємств.

9. Включати топінамбур до складу травосумішок, що збільшує їх продуктивність на 14,4%. Борошно із стебел топінамбура використовувати в якості головного компоненту комбікормів. Кращим компонентом для стеблетопінамбурного борошна є ячмінна дерть.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Біологічні і агротехнічні основи сучасної технології вирощування топінамбура (аналітичний огляд та результати досліджень). Монографія.-К., 2000. - 223с.

2. Об оптимальной крупности посадочной фракции клубней топинамбура. Селекция и технология возделывания полевых культур. Международный сборник научных трудов. - т.ІІ. - Черновцы: - Прут, 1994. - С.297-306.

3. Оптимальна схема посадки топінамбура в умовах південно-західного Лісостепу України // Вісник аграрної науки. - 1995. - №2. -С.92-95.

4. Дещо про інтродукцію топінамбуру. Збірник наукових праць співробітників інституту присвячений 75-річчю з дня заснування. - Кам.-Подільський, 1995. - С.67-68.

5. Біометрична характеристика рослин топінамбура в умовах південно-західного Лісостепу України. Проблеми експериментальної ботаніки та екології рослин: Зб. наукових праць. / ЦБС. - К.: Наукова думка, 1997. - Вип.1. - С.92-95.

6. Строки посадки топінамбура. Аграрна наука-селу: Міжвідомчий науковий збірник. Селекція і насінництво. Рослинництво і кормо виробництво. Землеробство. - Чернівці: Буковина, 1997. - Вип.3. Т.1 -С.117-121.

7. Технологія вирощування топінамбура. Аграрна наука-селу. Наукові розробки, рекомендовані виробництву південно-західного регіону України. - Чернівці: Митець, 1998.-Вип.5.-С.40-41.

8. Ефективність передпосадкового замочування бульб топінамбура у водному розчині сапонітів Варварівського родовища. Аграрна наука-селу: Науковий збірник. - Кам.- Подільський, - 1998.- Вип.6.-С.30-32.

9. Дослідження оптимізації глибини оранки чорноземів глибоких південно-західної частини Лісостепу України під топінамбур // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту, - 1999. - №6. - С.26 - 27.

10. Порівняльна ефективність органічних і мінеральних добрив при вирощуванні топінамбура. Аграрна наука-селу: Науковий збірник, присвячений 80-річчю від дня заснування академії. - Кам. - Подільський, 1999. -Вип.7.-С.54-56.

11. Щодо можливості заміни кукурудзяного силосу топінамбурним // Збірник наукових праць. - Кам. - Подільський, 2000.-Вип.8.-С.36-38.

12. Стан інтродукційної роботи з топінамбуром на Поділлі // Інтродукція рослин / Центр. Бот сад ім. Гришка. - К., 2000. - №34. - С.91-94.

13. Технологічна та енергетична карти вирощування топінамбура. Науковий вісник Національного аграрного університету.-К., 2001.- Вип.34.-С.196-206.

14. Особливості водного режиму топінамбура // Вісник Рівненського державного технічного університету: Збірник наукових праць. - Рівне, 2001.- Випуск 3(10).-С.58-62.

15. Використання колоїдних глин у технології вирощування топінамбура // Тваринництво України. - 2001.- №6.-С.29-30.

16. Селекційна робота з топінамбуром в Подільській державній аграрно-технічній академії // Аграрна наука і освіта: Науковий журнал. - 2001. - Т.2, №1 - 2. - С.67-69.

17. Деякі проблеми вирощування топінамбура у сівозміні й шляхи їх вирішення // Вісник аграрної науки.-2001.- №8.- С.26-27.

18. Агротехніка - проти бур'янів: Ефективність різних прийомів у насадженнях топінамбура// Захист рослин.-2001. - №12.-С.11-12.

19. Особливості генеративного розвитку топінамбура// Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2001. - Вип.10. - С.38-43.

20. Продуктивність топінамбура залежно від біостимуляторів росту рослин // Збірних наукових праць Уманської державної аграрної академії. - Умань, 2001.-Вип.53. - С.35-40.

21. Унікальність топінамбура - результат всебічного використання для свійських тварин та диких звірів. // Збірник наукових праць. - Кам.-Подільський, 2001. - Вип.9. - С.71-73.

22. Результати досліджень технології садіння топінамбура в умовах південно-західного Лісостепу України // Науковий вісник Національного аграрного університету.-К., 2001. - Вип.41.-С.241-244.

23. Урожайність топінамбура за різних строків збирання// Аграрна наука і освіта: Науковий журнал. - 2001. - Т.2., №3-4. - С.67-69.

24. Основні результати досліджень технології вирощування топінамбура в Подільській державній аграрно-технічній академії// Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця., 2002. - Вип..11. - С.18-21.

25. Енергетична і економічна оцінка окремих елементів технології вирощування топінамбура. // Збірник наукових праць. - Кам-Подільський, 2003. - Вип.. 11. - С.48-50.

26. Порівняльна продуктивність бульбоплодів в умовах південно-західного Лісостепу України.// Тези доповідей наукової конференції професорсько-викладацького складу. - Кам.-Подільський, 1993.-С.70-71.

27. Використання давнішніх посадок топінамбура у складі травосумішок// Тези доповідей науково-методичної конференції професорсько-викладацького складу. Кам.-Подільський. - 1994. - Т.І.-С.30-31.

28. Вплив бульбоплодних культур на агротехнічну характеристику грунту. Тези доповідей конференції молодих вчених та спеціалістів: Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах. - Ч.ІІ. - Чабани, - 1994. - С.15.

29. Топінамбур: сорт - Подільський 94 / Державна комісія України по випробуванню та охороні сортів рослин / ПДАТА №94145001 заявлено 21.11.94; Зареєстр.у реєстрі сортів рослин України у 1999р.

30. Продуктивность топинамбура и топинсолнечника в условиях юго-западной Лесостепи Украины // Материалы VIII Всероссийского симпозиума по новым кормовым растениям: “Эколого популяционный анализ кормовых растений естественной флоры. Интродукция и использование”. 7-9 сентября. - Сыктывкар, 1993.- С.136-137.

31. Топінамбур - перспективна, кормова, лікарська, технічна і культура, яка очищує середовище. Брошура. Київ: Вид-во УДАУ, 1993.-42с.

32. Топінамбур, батат, стахіс - їх значення та використання. Брошура. - Київ: Плодвинконсерв, 1994.-28с. - [перевидано в 2001р.]

33. Вирощування топінамбура на техногенних ґрунтах. Збірних наукових праць співробітників інституту присвячений 75-річчю з дня заснування. - Кам.-Подільський, 1995.-С.69-70.

34. Агроекологічне обґрунтування інтродукції топінамбуру/ Селекція, насінництво, і технології вирощування польових культур: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці: Буковина, -1996. - С.143 -144.

35. Екологічні особливості топінамбура (Helianthus tuberosus L.) в умовах південно-західного Лісостепу України. Проблеми експериментальної ботаніки та екології рослин: Зб. наукових праць. / ЦБС. - К.: Наукова думка, 1997. - Вип.1. - С.269-272.

36. Особливості селекції топінамбура. Аграрна наука - селу: Міжвідомчий науковий збірник. Селекція і насінництво. Рослинництво і кормовиробництво. Землеробство. - Чернівці: Буковина, - 1997. - Вип.3. - Т.1-С.25-29.

37. Грунтові умови та поживний режим топінамбура. Аграрна наука - селу: міжвідомчий науковий збірник. Селекція і насінництво. Рослинництво і кормовиробництво. Землеробство. - Чернівці: Буковина, 1997. -Вип.3. - Т.1 - С.112-116.

38. Особливості забур'янення посадок топінамбура і заходи боротьби з бур'янами. Аграрна наука-селу: Міжвідомчий науковий збірник. Селекція і насінництво. Рослинництво і кормо виробництво. Землеробство. - Чернівці: Буковина, - 1997. -Вип.3.Т.1-С.122-125.

39. Вплив хлорхолін-хлориду (ТУРу) на бульбоутворення у картоплі і топінамбура. Аграрна наука-селу: Науковий збірник. - Кам. - Подільський, - 1998.-Вип.6.-С.27-28.

40. Ефективність застосування біостимуляторів росту рослин в технології вирощування топінамбура. Аграрна наука-селу: Науковий збірник, присвячений 80-річчю від дня заснування академії. - Кам. - Подільський, 1999.-Вип.7.-С.61-64.

41. Можливості зменшення витрат насіннєвого матеріалу топінамбура за рахунок використання різаних садивних бульб // Корми і кормо-виробництво: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К.: Аграрна наука, 2001. - Вип.47. - С.88-90.

42. Биологические и агротехнические основы введения топинамбура в промышленную культуру в условиях юго-западной Лесостепи Украины. (итоги 25-летней работы) Материалы І-ой Международной научно-практической конференции “Растительные ресурсы для здоровья человека (возделывание, переработка, маркетинг)”. 23-27 сентября 2002.- Москва - Сергиев-Посад. - С.172-176.

АНОТАЦІЇ

Рихлівський І.П. Агротехнічні і біологічні основи введення топінамбура в промислову культуру південно-західної часини Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2004.

Теоретично обґрунтовано і показано в новій інтерпретації поняття “введення рослини в промислову культуру”. Доведена необхідність введення топінамбура в промислову культуру, як рослини, практично інтродукованої, але яка має обмежене виробниче використання. Відповідно до поставленого завдання розроблені і теоретично обґрунтовані основні елементи сучасної технології його вирощування.

Створено сорт топінамбура Подільський 94, який занесено до Державного реєстру сортів рослин України.

Відпрацьована схема прифермської сівозміни з трирічним використанням насаджень топінамбура. Досліджені системи обробітку ґрунту і удобрення.

Встановлено, що оптимальний варіант оранки має мати глибину 25...27 см + грунтопоглиблення до 38...40 см.

Показано, що виключення із повного удобрення (N₆₀P₆₀K₆₀) азоту зменшує урожайність на 7,7 т/га, фосфору - на 3,5 т/га, калію - на 5,7 т/га.

Кращим варіантом удобрення топінамбура на чорноземах південно-західної частини Лісостепу України є 30 т/га гною + N₉₀P₉₀K₉₀.

Оптимальним осіннім строком садіння є третя декада жовтня (середня урожайність бульб - 41,7 т/га), весняним - друга декада квітня (середня урожайність - 40,3 т/га).

Підготовка садивного матеріалу пов'язана з відновленням їх тургисцентного стану при замочуванні у водній витяжці із сапонітових глин, які містять ряд незамінних мікроелементів.

Показана ефективність використання біостимуляторів росту рослин. Середній приріст урожайності бульб при обприскуванні рослин біостимуляторами в фазі 8-го листка становить 6,8 т/га (21,8%); кращим препаратом є емістим-С.

Пропонується використання топінамбура як первинної культури для інтенсивного освоєння техногенних ґрунтів, які створюються в рекультивованих зонах гірничодобувних підприємств.