Підвищення якості функціонування механізованих процесів приготування кормів на молочних фермах

Виходячи з конструктивних можливостей створення приймального при-строю, доцільно прийняти ширину балки 0,5м з кутом нахилу площини до 17^о.

Теоретичні дослідження переміщення корму під тиском штовхача з вертикальною площиною і переміщення під кормом штовхача з похилою площиною, висота якої значно менш висоти штовхача з вертикальною стінкою, дозволили запропонувати технологічне і конструктивне рішення приймального пристрою у вигляді поперечної балки трикутного перерізу довжиною, що дорівнює ширині бункера, і виконує зворотно-поступальний рух над днищем бункера під кормом, що надходить з кузова транспортного засобу. На її передній вертикальній стінці шарнірно кріпляться штовхачі, що приймають активне вертикальне положення при русі балки в бункер. При поверненні балки штовхачі займають горизонтальне положення і вона, насуваючись на корм похилою площиною, піднімає його на себе рухається між днищем і кормом у вихідне положення під скидач, що знімає з її поверхні залишений корм. Процес продовжується до повного вивантаження корму.

У зв'язку з наявністю сил зчеплення між частками корму, конструкцію штовхачів можливо виконати у вигляді вертикально установлених пальців діаметром d_n і висотою h_т з кроком розташування t_ПТ, виконавши умову, коли сили зчеплення часток в площі дії штовхачів будуть перевищувати сили тертя корму по днищу та бокових стінках. За цих умов кількість пальцевих штовхачів визначається виразом

Моделювання процесу показало, що для забезпечення надійного виконання приймання корму з кузова мінімальна кількість штовхачів повинна бути не менше 4, їх висота 0,4 -0,5 м.

Розроблені моделі дозованої видачі подрібнених стеблових і сипких кормів, мікронізації соєвих бобів, механічного очищення коренеплодів, приймання грубих стеблових кормів від самоскидного транспорту збільшеної місткості дозволили виявити вплив на процеси властивостей і стану корму, взаємодій його з робочими органами і на цьому обґрунтувати технологічні рішення процесів, які забезпечують задавану якість їх виконання.

Розділ lV Експериментальне обґрунтування параметрів технологічних процесів

Експериментальні дослідження проводилися з метою перевірки адекватності розроблених моделей процесів приготування кормів і визначення впливу конструктивно-режимних параметрів на функціональний показник якості роботи з метою їх оптимізації.

Для обґрунтування параметрів процесу дозованої подачі сипких кормових добавок проведені дослідження двох технологічних схем дозуючих пристроїв. Дослідження дозуючого пристрою у вигляді двох радіально розміщених гвинтових конвеєрів над обертовим днищем з центральним вивантажувальним вікном показали, що ця схема не забезпечує потрібної якості виконання технологічного процесу. При найменшій подачі 0,07-0,10 кг/с нерівномірність для діамонійфосфату становить 13,03%, для кухонної солі - 16,10%, а при найбільшій 1,7-2,3 кг/с - відповідно 13,89 і 16,70%.

Аналіз рівнянь регресії відхилень t маси порції кухонної солі показує, що вони збільшуються зі збільшенням частоти обертання конвеєрів Х₂, кожуха похилої гвинтової поверхні Х₃ і її діаметра Х₁. Найменше значення t, рівне 3,98₂, одержано при діаметрі гвинтової поверхні 0,0625м і продуктивності видачі 0,040 кг/с. Нерівномірність видачі (коефіцієнт варіації) становить 5%. З підви-щенням продуктивності видачі кухонної солі до 0,321 кг/с відхилення t становлять 0,013-0,015 кг. Нерівномірність видачі знизилась до 2%.

Зміна частоти обертання днища і кожуха гвинтової поверхні дозатора, яка незначно впливає на нерівномірність подачі кухонної солі, призводить до суттєвого позитивного зменшення функціонального показника якості подачі діамонійфосфату, який змінюється від 5,6 до 1,79% при 2,1 ¹/_хв. і від 1,95 до 1,89% при 2,8%¹/_хв.

У зв'язку з тим, що діаметр гвинтового конвеєра незначно впливає на продуктивність видачі матеріалу при частоті обертання днища 2,1 - 2,8 1/хв, з позиції забезпечення продуктивності видачі від 0,03 - 0,15 кг/с доцільно прийняти в конструкції дозатора діаметр гвинтових конвеєрів 0,050 - 0,0625м при співвідношенні кроку і діаметра не більше 1,9 і частоти обертання - 0,15 - 0,65¹/_хв.

Теоретичні та експериментальні дослідження показали непропорційну залежність продуктивності видачі від частоти обертання кожуха гвинтової поверхні. Відхилення теоретичних і експериментальних даних становлять 7,98-8,55 % при діаметрі 0,050-0,075м.

Оптимальні параметри процесу мікронізації визначаються вимогами якості обробки соєвих бобів. Це - час, температура обробки і рівномірность розподілення корму по площині столу обробки мікронізатора. Тому програмними питаннями експериментальних досліджень цього процесу є визначення рівномірності дозованої подачі з виявленням її складових і часу знаходження продукту під дією інфрачервоного випромінювання, а також якість обробки соєвих бобів. Час обробки соєвих бобів залежить від стану продукту і знаходиться в межах 60-90 с.

Дослідження процесу одношарової подачі соєвих бобів показали вирішальну роль в обґрунтуванні технологічного рішення складової б_mF, залежної від площі F^отн відносного переміщення шарів корму і розподілення часток. При видачі корму по всій ширині дозатора показник змінюється від 35,27 до 10,51г, а при поперечному розподіленні часток він змінюється незначно - від 0,048 до 0,096 г. Складові, що залежать від коливань щільності б_mр і випадкового розташування часток б_mN= б_ml, -постійні, відповідно становлять 4,9 і 2,57 г.

Експериментальні дослідження нерівномірності подачі показують, що в діапазоні продуктивності 0,12-0,24 кг/с, що відповідає робочому зазору 3 - 6 мм, середнє квадратичне відхилення маси контрольних порцій змінюється в межах 6,52-7,35 г.

Теоретичні дані (5,526-5,528 г) відрізняються від експериментальних в меншу сторону на 15,2-28,6 %, що в абсолютній величині становить 0,99-2,22г.

Нерівномірність видачі корму дозатором не перевищує 3%, знаходиться в межах 2,59-2,82%, а розрахункова нерівномірність - 2,17-2,18%.

За умови необхідного часу обробки визначається продуктивність дозатора. Для площини обробки довжиною 2,5 м продуктивність повинна бути в межах 0,140-0,19 кг/с. При цьому кут її нахилу для забезпечення переміщення часток в один шар повинен бути 2,5-7,0^о.

Експериментальні дослідження підтвердили адекватність моделі одношарової видачі з поперечним розподіленням зерна і правильність обґрунтування технологічного рішення дозуючого пристрою.

Параметри цього процесу при температурі 130^оC забезпечують обробку соєвих бобів з потрібною якістю - зниження активності уреази до 0,2 одиниць рН і 90% інактивацію інгібітору трипсину.

Обґрунтування параметрів процесу механічного очищення коренеплодів проводилося шляхом аналізу одержаного експериментального рівняння регресії, що описує показник залишкової забрудненості коренеплодів при різних варіюваннях факторів (кут нахилу конвеєра - х₁, швидкість скребка - х₂ і шипованої стрічки х₃, маса кореня - х₄ та вихідна забрудненість - х₅).

y =8,726 -1,386x₁+0,5674x₂ -2,81x₃+2,635x₄+5,373x₅-0,527x₁x₂- -0,586x₁x₃-1,004x₁x₄+0,129x₁x₅-0,668x₂x₃-1,633x₂x₄+0,41x₂x₅- - 0,589x₃x₄- 0,136x₃x₅+3,01x₄x₅+1,154x₁² - 0,957x₂^{2 -} 0,92x₃² + +1,493x₄² - 510x₅²

Рівняння показує значний позитивний вплив на якість очищення швидкості переміщення інденторів, кута нахилу очищуваної поверхні до горизонту, часу знаходження коренеплоду в зоні очищення і негативний вплив величини очищуваної поверхні та вихідної забрудненості.

Проведені експериментальні дослідження процесу механічного очищення коренеплодів дозволяють визначити оптимальні параметри пристрою: швидкість переміщення скребкового транспортера й інденторів відповідно 0,4 і 1,8 м/с; крок розташування інденторів - 0,054 м; довжина зони обчищення - не менше 3,6 м; кут нахилу конвеєра-очисника - 23⁰. Ці параметри забезпечують якісне виконання технологічного процесу.

Програмними питаннями експериментальних досліджень удосконалення конструкції приймального пристрою було вивчення процесу переміщення балкового пристрою під кормом з теоретично обґрунтованими параметрами за допомогою телескопічної платформи з п'ятьма блоками перемінної довжини 0,52, 0,72 і 0,82м та визначення якості його виконання.

Аналіз профілограм порцій корму при почерговому переміщенні блоків з під корму, що імітувало переміщення балкового пристрою, показав залежність якості виконання процесу від довжини блоків, маси корму, що знаходиться на ньому і на наступних блоках.

Розрив порції корму на дві частини, що підтверджується результатами моделювання процесу, здійснюється при негативному балансі сил F₁,що перешкоджають зрушенню корму і сил F₂, що діють на корм у протилежному напрямі. При довжині блоків 0,52м і почерговому переміщенні блоків сили F₁ і F₂ відповідно становлять 10367,20 і 4125,25 Н, 7318,03 і 3444,43 Н; 3398,51 і 3446,16 Н; 837,40 і 1983,00 Н; 514,50 і 1252,25Н.

Зі збільшенням довжини блоків від 0,52 до 0,82м підвищується деформація порцій в середній частині по висоті, яка на кожній з перших трьох блоках у середньому зростає від 0,12 до 0,17м. Це підтверджується залежністю спожива-ної потужності від величини блоків, яка збільшується з 3,1 кВт (0,52м) до 3,2 кВт (0,82м).

Раціональна довжина блоків 0,52м виявлена за умови мінімальної зміни (0,017) коефіцієнта формування порції при прийманні її в бункер і після виходу блоків з -під корму, що стало основою обґрунтування ширини балки приймального пристрою.

Виявлено вплив величини ходу блоку на продуктивність завантаження, яке не відбувається при ході блоку менш 1,4м. Раціональна величина ходу блоку є 3,0м, при якому продуктивність становить 10,3 кг/с, потужність змінюється від 4,6 до 8,2кВт, а коефіцієнт формування порції - 0,80-0,87.

Експериментальні дослідження підтвердили роботоздатність теоретично обгрунтованих конструктивно - технологічних рішень, показали адекватність розроблених моделей процесів та стали основою створення устаткування для приготування кормів на тваринницьких фермах.

Розділ V Практична реалізація і ефективність результатів досліджень

Одержані за результатами досліджень нові закономірності якості виконання процесів дозволили провести їх удосконалення з розробкою відповідного устаткування, а модель приготування і конверсії кормів в продукцію тваринництва оцінити ефективність виробництва при підвищенні якості кормоприготування.

Практична реалізація досліджень відображена в розробках зоотехнічних вимог, технічних завдань і технічної документації на устаткування ,створенні дослідних зразків, які пройшли державні приймальні випробування і виробничу перевірку. Це приймальний пристрій для бункера-дозатора подрібнених стеблових кормів БДК-Ф-70-20, лінія переробки сої ЛПС-0,6 (рекомендована до виробництва), лінія приймання, дозованої подачі та механічного очищення коренеплодів ЛПК-Ф-15 (рекомендована до виробництва) і дозатора макромінеральних добавок (експлуатується в господарствах).

Кількісна оцінка якості виконання технологічних процесів (табл.3) показує, що основними оціночними показниками є показники задоволення технологічних вимог (₂) і корисності процесів (₄), які найбільш впливають на показник якості виконання технологічного процесу.

Нерівномірність видачі подрібнених стеблових кормів - 23% зумовлює значення показника задоволення технологічних вимог (₂) на рівні 0,74. Зниження нерівномірності подачі до 10,0-13 % збільшує значення ₂ до 0,933.

Кількісна оцінка корисності процесів (₄) показує його зростання при підвищенні рівномірності розподілення компонентів раціону в кормосуміші і як наслідок, збільшення продуктивності тварин.

Найбільше впливає на продуктивність нерівномірність розподілення подрібнених стеблових кормів, що несуть основне поживне й енергетичне навантаження. При нерівномірності 36 % удій корів, які одержували раціон з валовою енергією 234,1 МДж, становить 14,067 кг, при 20 %-14,115, а при 10 %-14,144 кг. Значно менше впливає нерівномірність розподілення коренеплодів, практично непомітний вплив нерівномірності розподілення комбікорму.

Підвищення поживності корму і його енергетичної насиченості істотно впливає на продуктивність тварин. Уведення в комбікорм мікронізованих або частково знежирених соєвих бобів з розрахунку 0,05-0,45 кг на голову підвищує валову енергію раціону на 70,0-151,4 Дж/кг, а отже і удій на 0,12-1,13 кг молока.

Додатково одержана продукція за рахунок використання кормосуміші у першому випадку (КОРК-Ф-15) становить 634,0 кг молока на добу і 901,6 кг - в новому варіанті. Уведення в раціон сої в новому варіанті підвищує удій на 0,626 кг. Показники корисності і якості приготування і роздачі кормів відповідно становлять 0,778 і 0,525 та 0,970 і 0,935. Фермський комбайн та кормороздавач КТУ-10, які менш якісно змішують корми (85% і менше), мають і відповідні показники якості.

Поліпшення якості приготування кормів, яке відбувається із підвищенням їх поживної й енергетичної цінності шляхом уведення до складу комбікормів оброблених соєвих бобів та підвищення рівномірності змішування раціону, позитивно впливає на корисність процесу і якість його виконання.

Приготування кормової суміші з рівномірністю 89,4% на стаціонарному устаткуванні (КОРК-15) забезпечило удій 13,5 кг на корову. Удосконалене устаткування дозволяє приготувати кормосуміш з рівномірністю розподілення компонентів 95,0 % і ввести в раціон соєву макуху. Це дозволяє підвищити удій корів до 14,172 кг або на 0,669 кг і за стійловий період на молочній фермі 400 корів одержати 56,189 т молока, реалізація якого принесе 42,142 тис. грн. прибутку. Крім того реалізація одержаної 1,47 т соєвої олії підвищує економічний ефект на 4,41 тис. грн. Витрати відповідно складають 26,614 і 33,014тис. грн.

З урахуванням економії від експлуатації розробленого устаткування економічний ефект за період стійлового утримання тварин на фермі 400 корів становить 61,461 тис грн, а на молочних фермах України - 49,845 млн. грн.

Поряд із створенням устаткування результати досліджень використані при розробці Програми виробництва технологічних комплексів машин і обладнання для агропромислового комплексу на 1998-2005 роки.(1998р.) і відомчих норм технологічного проектування: Об'єкти заготівлі, зберігання і приготування кормів для тваринництва: ВНТП-СГіП-46-8.94, Системи технологічних процесів і машин для комплексної механізації виробництва продукції тваринництва на 1996-2010 роки/МАП України, УААН. - Київ, 2002. -481с (проект).

ВИСНОВКИ

Сукупність розроблених наукових положень обґрунтування технологічних рішень, структури і якості функціонування механізованих процесів приготуван-ня кормів, які забезпечують задані рівні ефективності використання кормів і продуктивності тварин на етапі проектування виробництва продукції, моделі цих процесів можна кваліфікувати як розвиток і доповнення аналітичних методів дослідження цих процесів, що становить основу перспективного наукового напрямку створення засобів механізації і дозволяє зробити наукові висновки.

1. В період переходу до ринкової економіки створений диспаритет цін на сільгосппродукцію і продукцію сільгоспмашинобудування призвів до неефек-тивності роботи тваринницьких підприємств, руйнування матеріально-технічної бази галузі і, як наслідок, - до зменшення пологів'я тварин і обсягів виробництва продукції в основному суспільного сектора тваринництва. Склалася структура дрібно - і великотоварних виробництв, яка не спроможна задовольнити потреби населення в продуктах харчування.

Вирішення проблеми збільшення виробництва продукції тваринництва необхідно здійснити насамперед за рахунок розвитку молочного скотарства, яке займає в обсягах виробництва 62,3-72,9%, шляхом зростання поголів'я і продуктивності тварин на базі сучасних технологій, що реалізуються в системі якості великотоварного виробництва.

2. Виробництво тваринницьких підприємств являє собою складну багато-рівневу біотехнічну систему етапів життєвого циклу продукції з виробничими процесами, елементи виробництва яких також проходять ці ж етапи, з яких чотири останніх (реалізація, монтаж і експлуатація, технічне обслуговування, утилізація) є складовою частиною циклу продукції основного виробництва. Максимум цільової функції цієї системи може бути досягнутий оптимізацією підсистем керування - виробничих процесів, де найбільш ефективним є оптимізація процесів кормозабезпечення тварин, частка яких у загальних витратах для молочної ферми великої рогатої худоби становить 57,43-62,42 %, в т. ч. приготування і роздача кормів,- 3,98-4,46 %, що забезпечує підвищення продуктивності тварин на 9-16% і цим підтверджує їх значення

3. Представлення виробництва тваринницької продукції як синтезу систем виробничих процесів основного виробництва і відтворення його елементів дозволяє на основі моделювання приготування і конверсії кормів у продукцію тваринництва з визначенням витрат за елементами виробництва досліджувати їх на мікрорівні і давати оцінку процесам цього виробництва. Встановлено, що мобільна технологія приготування кормів на фермах з використанням фермського комбайна місткістю 10 м³ ефективніша в порівнянні зі стаціонарною при продуктивності 10 т/год і уступає останній при продуктивності 15 т/год на фермі 400 корів і більше. Зі збільшенням продуктивності до 20 т/год витрати стаціонарної технології нижчі в порівнянні з мобільною на 11,26 % при енергетичній оцінці і на 5,6 % - при вартісній.

Основна частка енергетичних витрат стаціонарної технології припадає на роботу лінії стеблових кормів (41,1 - 43,3 %) і роздачі кормосуміші (20,0 -25,5%), а в них - на енергоносії та запасні частини для устаткування - 35,2-54,4%, що є вирішальним у визначенні ефективності використання технологій приготування кормів на фермі.

4. Розроблено метод оптимізації процесів приготування кормів на основі моделювання приготування і конверсії кормів у продукцію тваринництва з визначенням впливу якості функціонування технологічних процесів на продук-тивність тварин, де цільовою функцією є якість виконання технологічних проце-сів, що визначається комплексним показником, оцінюючим ступінь задоволення вимог продуктивності і технології виробництва, рівень втрат, корисність виконання і вплив на навколишнє середовище. При цьому визначальним фактором є функціональний показник якості виконання технологічних процесів, оптимізація якого моделюванням дозволяє визначити параметри процесів приготування кормів, які забезпечують задаваний рівень продуктивності тварин.

5. На основі запропонованого методичного положення побудови математичних моделей приготування кормів з визначенням впливу властивостей і стану корму, характеру взаємодії з робочими органами на функціональний показник якості виконання процесу вдосконалені моделі дозованої видачі та приймання від транспортних засобів подрібнених стеблових кормів, розроблені моделі дозованої видачі сипких кормів і механічного очищення коренеплодів, що дозволило обґрунтувати технологічні рішення та визначити раціональні параметри процесів і технічних засобів дозованої видачі подрібнених стеблових і сипких кормів, механічного очищення коренеплодів, а також приймання грубих стеблових кормів від самоскидних транспортних засобів збільшеної місткості.

5.1. Традиційні технологічні рішення дозованої видачі подрібнених стеблових кормів не забезпечують необхідну якість процесу, тому що у величині нерівномірності видаваного потоку корму частка негативного впливу технологічного рішення становить 75,1-96,7% (коливання щільності й вологості корму - відповідно 1,22-16,24 % і 0,10-1,16 %, а фракційного складу - 2,0-10,4%).

Підвищення якості видачі подрібненого в межах зоотехнічних вимог стеблового корму з досягненням нерівномірності 10%, забезпечується формуванням кормового потоку площею поперечного перерізу не більше 0,15м². При цьому негативний вплив технологічної схеми в порівнянні з традиційними рішеннями знижується в 15,2, щільності 2,2 і фракційного складу - у 10,1 рази.

5.2. Визначено складові нерівномірності потоку дозованої видачі макромінеральних добавок по гвинтовій поверхні, де на якісний показник процесу в основному (на 99 %) впливає частина корму, що рухається зі змінною швидкістю. Зниження діапазону коливань потоку досягається зменшенням діаметра поверхні до 0,050-0,0625 м при співвідношенні кроку і діаметра не більше 1,0, що забезпечує нерівномірність подачі 5 - 2% в діапазоні продуктивності 0,03 - 0,15 кг/с.

5.3. Одним із факторів, що істотно впливають на процес мікронізації соєвих бобів, є нерівномірність розподілу часток по площині обробки, яка залежить від площі відносного переміщення шарів дозованого потоку корму на 47,56 - 78,30% (s_mF = 5,27 - 10,51г), коливань щільності на 17,02-41,12 % (s_mr= 4,9г) і випадкового розташування часток на 4,68-11,31% (s_mN=2,57г). Зниження впливу основної складової s_mF більш ніж у 100 разів можливо при поперечному розподілі корму на площині обробки (s_mF=0,048-0,096г) потоком шириною, порівнянною розміру зернини - 10 мм, що дорівнює кроку вічок, розташованих під кутом 0,6^о до твірної барабана дозуючого пристрою. Нерівномірність видачі при цьому складає 2,59-2,82%.

Необхідна якість виконання процесу забезпечується при продуктивності 0,135-0,167 кг/с, довжині столу 2,5 м і куті його нахилу 2,5-7,0^о при температурі 130^оС. Інактивація інгібітору трипсину становить 90%.

5.4. Моделювання взаємодії індентора з поверхнею обертового коренеплоду показало доцільність використання процесу відділення ґрунту від коренеплоду при обертанні його з ковзанням на рухомій шипованій поверхні, суміщаючи з транспортуванням. Якість процесу підвищується зі збільшенням часу, швидкості інденторів, кута нахилу площини їх переміщення до 23^о і знижується зі збільшенням маси коренів.

Допустиму залишкову забрудненість коренів не більше 3 %, забезпечують параметри пристрою: крок розташування інденторів - 0,054 м; швидкість переміщення - 1,8 м/с; кут нахилу конвеєра - 23^о і швидкість транспортування по ній коренів - 0,4 м/с при довжині очисного конвеєра не менш 3,6 м.

5.5. Установлено нелінійний характер залежностей величини деформації порції грубого стеблового корму від висоти активно ущільнюваного шару при переміщенні по площині тертя за рахунок непропорційної зміни зусилля деформації та площі деформування.

Встановлені залежності діючих на корм зусиль при переміщенні його по площині тертя і переміщенні похилої поверхні під порцією корму дозволили обгрунтувати параметри процесу приймання грубих стеблових кормів від самоскидних транспортних засобів збільшеної місткості за допомогою балкового приймального пристрою з шириною балки 0,5м і кутом нахилу її площини до 17^о, обладнаної в передній частині не менш як 4 хитними захватами висотою 0,4-0,5 м. Запропоноване технологічне рішення знижує витрати на процес приймання в 3,85-4,87 рази, усуває втрати корму і можливість його забруднення.

6. З використанням розроблених моделей процесів приготування кормів і експериментальних досліджень визначені оптимальні конструктивно-техноло-гічні параметри засобів механізації, розроблені та створені технологічні лінії:

- дозованої видачі макромінеральних добавок (впроваджена в кормоцеху д.д.г. "Світанок" ІМТ УААН);

- переробки сої (Протокол № 3-81-96 приймальних державних випробувань лінії переробки сої, комплект устаткування готовий до постановки на виробництво);

- приймання, механічного очищення і подрібнення коренеплодів (Протокол № 29-96-91 приймальних державних випробувань лінії приймання, механічного очищення і подрібнення коренеплодів, рекомендована дослідна партія).

7. Оптимізація технологічних рішень основних процесів приготування кормів дозволила підвищити якість їхнього виконання з 0,20 -0,59 до 0,30-0,95, що стало основою підвищення ступеня задоволення технологічних вимог приготування кормосуміші з 0,748 до 0,987, корисності процесу - з 0,778 до 0,970 і його якості - з 0,525 до 0,935 в одиницях градації розробленої методики оцінки якості виконання технологічних процесів.

Підвищення рівномірності змішування компонентів раціону з валовою енергією 229,05 МДж з 89,0 до 95,0 % і введення в раціон обробленої сої (0,15 - 0,45 кг/голову) збільшує добовий удій на 0,418-1,173 кг молока, при цьому вплив наявності сої становить 89,7-96,3 %.

Передбачуваний економічний ефект від використання розроблених за методом оптимізації параметрів технологічних процесів приготування кормів на фермі на 400 корів за період стійлового утримання тварин може скласти 61,461 тис. грн., а на молочних фермах України - 49,845 млн. грн.

СПИСОК ОСНОВНИХ ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ

1 Шацкий В.В. Моделирование механизированных процессов приготовления кормов. -Запорожье: ПЦ “Х-ПРЕС”,1998, - 140с.

2 Шацкий В.В., Артюшин А.А. Обоснование основных параметров питателя-дозатора стебельчатых кормов.//Механизация и электрификация сельского хозяйства. - 1985.-№6.- С.37-39. (Особистий внесок - моделювання процесу дозування).

3 Шацкий В.В. Средства механизации в системе качества технологий производства продукции животноводства.// Вісник аграрної науки.- 1996.- № 12. С.52-56.

4 Черкун В.Я., Шацкий В.В., Лиходед В.В., Лакушев В.П. Устройство для очистки загрязненной воды. // Техника в сельском хозяйстве.- 1984.- №2.- С.63-64. (Особистий внесок - проведення досліджень і обгрунтування параметрів пристрою).

5 Шацкий В.В., Семиряк В.П., Воронин Л.С. Линия микронизации фуражного зерна. Вопросы механизации сельского хозяйства. // Сборник трудов Института строительства, механизации и электрификации сельского хозяйства (ИМБЕР, Варшава) и Института механизации животноводства (ИМЖ УААН, Запорожье).- Варшава-Запорожье - 1994. С.124-127. (Особистий внесок - аналіз видів обробки сої, оптимізація режимів мікронізації).

6 Шацкий В.В. Технологические основы повышения качества приготовления кормов на животноводческих фермах // Механізація та електрифікація сільського господарства, Міжвідомчий тематичний науковий збірник.- Глеваха.-2000. Вип. 83. С. 141-142.

7 Шацкий В.В. Эффективность повышения качества приготовления кормов // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. - Мелітополь: ТДАТА.- 2000. - Вип.1, Т.15.С.117-122.

8 Шацький В.В., Семиряк В.П., Шапаренко Л.Г. Технологія переробки сої в умовах господарств // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. -Мелітополь: ТДАТА. - 2000. - Вип.1. Т.17. С. 43-46. (Особистий внесок - аналіз засобів обробки сої, моделювання процесу, спільне проведення експеримен-тальних досліджень, оптимізація процесу).

9 Линник Н.К., Шацкий В.В. Приготовление кормов на ферме // Механізація та електрифікація сільського господарства, Міжвідомчий тематичний науковий збірник.- Глеваха-2001. - Вип. 85. С. 139-142. (Особистий внесок - моделювання і структурний аналіз затрат виробництва і технологій приготування кормів на фермі).

10 Шацкий В.В. Модель оптимизации технологических решений приготовления кормов на животноводческих фермах // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. -Мелітополь: ТДАТА.- 2001. - Вип.1, Т.18. С.110-113.

11 Шацкий В.В.. Лиходед В.В. Экспериментальное обоснование параметров дозированной подачи кормовых добавок // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. -Мелітополь: ТДАТА.- 2001. - Вип. 1. Т.22. С. 75-79. (Особистий внесок - методика досліджень, спільне проведення експеримент-тальних досліджень, аналіз результатів і обгрунтування параметрів процесу дозування).

12 Лінник М.К., Гуков Я.С., Шацький В.В. Основні напрями розвитку механізованих технологій і техніки для тваринництва і птахівництва // Механізація та електрифікація сільського господарства / Міжвідомчий тематичний науковий збірник.- Глеваха-2002. - Вип. 86. С. 181-187. (Особистий внесок - аналіз стану тваринництва, напрями розвитку кормозабезпечення, приготування кормів та екології і контролю параметрів процесів виробництва).

13.Фененко А.І., Шацький В.В., Бурилко А.В.Концептуальні напрями розвитку механізованих технологій у тваринництві.// Механізація та електрифікація сільського господарства, Міжвідомчий тематичний науковий збірник.- Глеваха-2003. - Вип. 87. С. 205-211. (Особистий внесок - аналіз стану поголів'я корів, концепція розвитку кормозабезпечення тваринництва і забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції тваринництва).

14 Черкун В.Я., Ренсевич А.А., Сичкарь В.Ф., Шацкий В.В. и др. Методические рекомендации по переработке отходов растениеводства // Запорожье, 1986, 43с. (Особистий внесок - рекомендації по використанню живильників-дозаторів стеблових кормів).

15 Шацький В.В., Січкарь В.Ф. Розробити пропозиції по створенню Системи машин в АПК України. / ІМТ УААН. Запоріжжя, 1997. - 12с. Укр. Деп.. в Укр.НТЕІ № ДР. 0197U001019. Інв. №0298U000268. (Особистий внесок - методологія виробництва продукції в системі якості, структура побудови системи технологічних процесів).

16 Програма виробництва технологічних комплексів машин і обладнання для агропромислового комплексу на 1998-2005 роки /Кравчук В.І. Ковальчук А.С., Ситник В.П.,Зінченко А.І. та ін.-Схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998р. №403.- Розділ 4 Машини і обладнання для тваринництва.- К., 1998. -224 с.

17 Відомчі норми технологічного проектування: Об'єкти заготівлі, зберігання і приготування кормів для тваринництва: ВНТП-СГіП-46-8.94: Вводиться вперше /Мінсільгосппрод України. - К.: Ноосфера, 1994. -64 с.

18 Шацкий В.В. Метод энергетической оценки производства продукции животноводства // Тезисы докладов Международной научно-технической конференции "Энергосбережение в сельском хозяйстве". (5-7 октября 1998 года, Москва - ВИЭСХ).- М.- 1998.- С 79-81.

19 Shatsky V.V. Feeder - Meter оf Сaulesсent Fоrage //4-th Іnternatіоnal Соnferenсe Рhysісal Рrорertіes оf Agrісaltural Materіals and Іnfluenсe оn Teсhnоlоgісal Рrосesses.- Rоstосk, (G.D.R). - 1989.- Р. 733-735.

20 Shatsky V.V, Mitkov V.V., Lakushev V.P. Promissing technology of feed root-crop // 4-th International Conference Physical Propertics of Agricaltural Materials and influence on Technological Processes.- Rostok (G.D.R).-1989. - Р. 731-732. (Особистий внесок - методика досліджень, експериментальне і теоретичне обґрунтування параметрів транспортера - очисника коренеплодів).

21 Shatsky V.V., Semіryak V.Р. Іnfluenсe оf сereal fоrage featuresоn сaрaсіty оf fоrage batсher delіvery //6-th Іnternatіоnalt Соnferenсe оn Agrорhysісs.- Lublіn (Роland).- 1997. Р. 316-317. (Особистий внесок - моделювання показника якості процесу дозованої подачі сипких кормів та впливу на нього фракційного стану корму).

22 Shatsky V.V., Lakushev V.Р. Рrосess оf sоіl seрaratіоn frоm rооts // 5-th Іnternatіоnalt Соnferenсe оn Рhysісal Рrорertіes оf Agrісultural Materіals. Bооn (Germany).- 1993.- Р. 101. (Особистий внесок - моделювання процесу механічної очистки коренеплодів).

23 Shatsky V.V., Lakushev V.Р. Рrосess оf sоіl seрaratіоn frоm rооts durіng trasроrtatіоn, Рrоteсtіоn оf sоіl Envіrоnment by Avоіоlanсe оf Соmрaсtіоn and Рrорer Sоіl Tіllage,Рrосeesdіngs. //Іnternatіоnalt Соnferenсe ,Vоl.3, Melіtороl.- 1994.- Р.70-73. (Особистий внесок - розробка моделі і обгрунтування технологічного рішень-ня і конструктивно-кінематичних параметрів засобу на основі моделювання процесу).

24 Shatsky V.V. Lоadіng оf straw роrtіоn іntо feeders// XІІ С.І.G.R. Wоrld Соngress and AgEng”94 Соnferenсe оn Agrісultural Engіneerіng.- Mіlanо (Іtaly).- 1994.- Р.656-657.

25 Shatsky V.V. Shaріng оf straw сlamр іn feeder bіn // 5-th Іnternatіоnal Соnferenсe оn Рhysісal Рrорertіes оf Agrісultural Materіals.- Bооn (Germany).- 1993.- Р.102.

26 Питатель раздатчика стебельчатых кормов: А.с.1158121 СССР, МКИ АО1 К5/00. / В.В.Шацкий, А.А.Артюшин и В.Я.Черкун (СССР).- №3244625/30-15; Заявл.12.11.80; Опубл.30.05.85, Бюл.№20. - 3 с. (Особистий внесок - конструкт-тивне рішення шарнірно встановлених на платформі захватів корму і приводу їх переміщення).

27 Дозатор кормов: А.с.852291 СССР, МКИ АО1 К5/02. / Ю.Л. Лившиц, В.П.Тополев, И.Д.Губарева, В.Я.Черкун, В.В.Шацкий, Г.Г.Кочерженко (СССР).-№2893259/30-15; Заявл. 14.12.79; Опубл.07.08.81, Бюл.№29. - 19 с. (Особистий внесок - механізм для переміщення бітера у вертикальній площині).

28 Устройство для дозированной подачи волокнистых материалов: А.с. 899026 СССР, МКИ А01к 5/02. /Ю.Л.Лившиц, И.Д.Губарева, А.С.Клебан, В.Я.Черкун, В.В.Шацкий (СССР).- № 2977445/30-15; Заявл. 04.09.80; Опубл. 23.01.82, Бюл. № 3. - 14 с. (Особистий внесок - виконання важільного механізму з трьох важелів, перший з яких шарнірно зв'язаний із зчісувальним бітером).

29 Отделитель кормов: А.с.812247 СССР, МКИ А01к 5/02 /А.А.Артюшин, В.Я.Черкун, В.В.Шацкий, А.С.Клебан, Ю.Л.Лившиц и др. - №2817122/30-15; Заявл.14.09.79; Опубл.15.03. 81, Ж Бюл. №10. - 4с. (Особистий внесок - встановлення захоплюючих пальців під різними кутами атаки в залежності від фізико-механічних властивостей кормів).

30 Дозатор кормовых добавок: А.с. 1424779 СССР МКИ. А01к 5/00./ В.В. Лиходед, В.В.Шацкий, В.П. Лакушев.- № 4197949/30-15; Заявл. 24.02.87; Опубл. 23.09.88; Бюл.№ 35.-10с. (Особистий внесок - виконання бункера у вигляді набору коксіально розташованих кілець, внутрішне і зовнішне з якиз встановлені з можливістю обертання, а зовнішнє кільце з'єднане з денцем бункера.)

31 Бункерное устройство для сыпучих материалов: А.с. 1458305 СССР МКИ В 65G 65/46 ./ В.В. Лиходед, В.В.Шацкий, В.М.Чумаков. -№ 4261445/30-15; Заявл. 12.06.87; Опубл. 15.02.89; Бюл.№ 6.-5с. (Особистий внесок - виконання центральної частини кожного захисного кожуха шнеків суцільною з боковими кромками, що повторюють форму гвинтової лінії шнека).

32 Бункерное устройство: А.с. 1507705 СССР МКИ В 65G 65/46 / В.В. Лиходед, В.В.Шацкий, В.М.Чумаков.- № 4251812/28-13; Заявл. 01.07.87; Опубл. 15.09.89; Бюл.№ 34.-7с. (Особистий внесок - забезпечення пристрою підпираючим гвинтом, розміщеним у центрі випускної тічки і вільно підвішеним на валу шнека).

33 Устройство для отделения корнеплодов от примесей: А.с. 13082240 СССР, МКИ А02D 33/08 / В.В.Шацкий, В.В.Митков,В.П.Лакушев и др. -№ 3976206/30-15; Заявл. 14.11.85; Опубл. 07.05.87; Бюл.№ 17.- 8с. (Особистий внесок - виконання транспортуючих елементів у вигляді скребків, а робочі органи, що очищають, - у вигляді нескінченної стрічки з приводом і стрічки і відрізків еластичної стрічки з еластичними елементами).

34 Сепарирующее устройство для корнеплодов: А.с. 1521344 СССР, МКИ. А01D 33/08. / В.М. Чумаков, В.В.Шацкий, В.В. Лиходед.- № 4248655/30-15; Заявл. 24/02/87; Опубл. 15.11.89; Бюл.№42. - 18с. (Особистий внесок - встановлення планки на осі з можливістю здійснювати коливання упоперек полотна, виконаного із паралельно розташованих тягових елементів).

35 Устройство для термохимической обработки соломы: А.с.1020114 СССР, МКИ А23Л1/12./ А.А.Артюшин, В.Я.Черкун, В.Ш.Самойлова, В.В. Шацкий, Л.М.Куцин.- № 3371069/ 30-15; Заявл. 10.12.81; Опубл. 30.05.83; Бюл.№20. - 18с. (Особистий внесок - встановлення на виході бункера-дозатора датчика висоти шару корму, який зв'язаний з електромагнітним клапаном пристрою подачі розчину).

36 Питатель стебельчатых кормов А.с.1138081 СССР, М.Кл3 АО1 К5/02. /В.Н.Андренко, В.Л.Бойков, В.М.Болотин, В.Я.Черкун, В.В.Шацкий.- №3641684/30-15; Заявл.21.07.83; Опубл.07.02.85; Бюл.№5. - 4 с. (Особистий внесок - розташування різальних дисків дозуючого пристрою).

37 Декл. пат. 29727 А, Україна, МКИ А01К 5/00. Дозатор кормових добавок/В.В. Лиходід, В.В. Шацький, О.О. Ренсевич.- № 97020817;Заявл.25.02.1997; Опубл.15.112000. Бюл. №6-ІІ. -9с. (Особистий внесок - виконання гвинтової поверхні шнека над вивантажувальним вікном переривчастою на довжину його кроку).

38 Пат.8673, Україна, АО1К5/00. Пристрій для приймання кормів / В.В.Лиходід, В.В. Шацький, Г,Г. Кочерженко, В.П. Лакушев; № 4185758/SU; Заявл.2601.87; Опубл.30.09.96; Бюл.№3.-2с. (Особистий внесок - встановлення лотка з можливістю переміщення у вертикальній площині спільно з поворотним жолобом).

39 Декл. пат. 62135А,Україна, МКИ А23N 17/00 Установка для приготування сухих кормосумішей/ Л.С.Воронін. В.П.Семирк, В.В.Шацький. № 20021210483; Заявл. 24.12 2002; Опубл. 15.12.2003 Бюл.№12 (Особистий внесок - розміщення послідовно установлених сепаратора, мікронізатора. плющилки і бункера для плющеного зерна між розподільним конвеєром і завантажувальною горловиною норії).

Размещено на Allbest.ru