Підвищення ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах радіоактивно забруднених районів Полісся

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Державний агроекологічний університет

УДК 338.439.4.053.2:637.1:539.1.04 (477.42)

Підвищення ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах радіоактивно забруднених районів Полісся

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Світлишин Ігор Іванович

Житомир 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному агроекологічному університеті (м. Житомир) Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент, заслужений економіст України Микитюк Валерій Мар'янович Державний агроекологічний університет, проректор з навчальної роботи, завідувач кафедри аналізу і статистики

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Уланчук Володимир Семенович Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

кандидат економічних наук, доцент Ільчук Микола Максимович НДІ економіки і менеджменту агропромислового виробництва Національного аграрного університету, директор

Провідна установа: Львівський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра аграрної і міжнародної економіки

Захист відбудеться 25 січня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 в Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного агроекологічного університету за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий ____ грудня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук

молоко економічний ефективність радіаційний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сталий економічний розвиток України, її прагнення приєднатися до європейського співтовариства зумовлюють пошук шляхів підвищення ефективності виробництва, в тому числі й у сільському господарстві. Аграрне питання та пов'язані з ним продовольчі проблеми залишаються вузловими при вирішенні завдань успішного розвитку будь-якої країни.

Полісся Житомирщини належить до зони радіаційного забруднення. Після аварії на Чорнобильській АЕС значна кількість людей емігрувала з регіону, з господарського використання вилучено частину посівних площ сільськогосподарських культур, скоротилося поголів'я тварин, відповідно знизився й обсяг виробництва продукції. Проте на сучасному етапі розпочався зворотний процес: люди повертаються на попередні місця проживання, реабілітовані землі вводяться в господарський оборот. Постала проблема працевлаштування населення, забезпечення його якісними, безпечними продуктами харчування.

Одним із пріоритетних напрямів економічної діяльності в регіоні є розвиток молочної галузі. Помірний клімат та наявність значних площ природних кормових угідь роблять його сприятливим для розвитку молочного скотарства. Завдяки природному зменшенню радіоактивності та застосуванню відповідної системи контрзаходів в сучасних умовах регіону можна отримувати якісну і безпечну молочну продукцію власного виробництва для забезпечення продовольчих потреб населення. Отже, підвищення ефективності виробництва молока в поліському регіоні є актуальним завданням, що й зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Стан вивчення проблеми. Проблемі підвищення ефективності галузі молочного скотарства присвячена значна кількість наукових праць вітчизняних вчених, серед яких насамперед слід відмітити наукові розробки П.С. Березівського, В.Н. Зимовця, М.М. Ільчука, Л.І. Касьянова, М.П. Коржинського, М.І. Машкіна, В.М. Микитюка, Т.Л. Мостенської, П.Я. Ранського, П.Т. Саблука, В.К. Савчука, Н.В. Сеперович, В.С. Уланчука, С.О. Шевельової та ін.

У розробку теоретичних та методичних засад визначення ефективності сільськогосподарського виробництва значний внесок зробили вчені-економісти В.Г. Андрійчук, О.А. Бугуцький, М.Я. Дем'яненко, Г.Г. Котов, А.С. Ліпкінд, К.П. Оболенський, Г.С. Тарасенко, Г.В. Черевко, О.М. Шпичак та ін.

Разом з тим, залишається невирішеним комплекс питань щодо підвищення економічної ефективності виробництва молока в умовах радіаційного забруднення. Це дає підстави стверджувати, що дана проблема потребує проведення окремого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно плану науково-дослідних робіт Державного агроекологічного університету (м. Житомир) за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектору північно-західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є пошук можливостей відновлення соціально-економічного потенціалу сільськогосподарських підприємств радіаційно забруднених районів Полісся за рахунок реалізації науково-обгрунтованих пропозицій щодо підвищення економічної ефективності виробництва молока.

Досягнення поставленої мети визначило необхідність вирішення наступних задач:

· уточнити сутність економічної ефективності виробництва молока, визначити критерій та обґрунтувати комплекс показників для її оцінки;

· дослідити сучасний стан виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах зони радіаційного забруднення, визначити та кількісно виміряти основні фактори, які впливають на економічну ефективність виробництва молока, здійснити оцінку стану кормової бази;

· на основі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду ефективного ведення молочного господарства, особливостей виробництва молока на радіаційно забрудненій території розробити пропозиції щодо удосконалення технології виробництва молока в умовах досліджуваного регіону;

· розробити систему заходів щодо зміцнення кормової бази в сільськогосподарських підприємствах Полісся Житомирщини в контексті розвитку молочного скотарства;

· визначити основні напрями нарощування обсягу виробництва молока та підвищення його економічної ефективності як фактора виходу з економічної кризи;

· обґрунтувати параметри розвитку молочної галузі на перспективу.

Об'єктом дослідження є процес виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах радіаційно забруднених районів Житомирської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні питання щодо ефективності виробництва молока в умовах радіаційного забруднення.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено діалектичний підхід, принципи системності та послідовності у пізнанні економічних явищ і процесів.

Використано загально- та конкретно наукові методи дослідження. Зокрема, за допомогою методу наукової абстракції уточнено сутність економічної ефективності виробництва молока, визначено критерій та обґрунтовано комплекс показників для її оцінки.

При визначенні міри впливу на економічну ефективність виробництва молока спеціалізації та концентрації виробництва, рівня годівлі худоби та трудоємкості виробництва молока, продуктивності корів, собівартості та ціни реалізації 1 ц молока застосовано статистико-економічний метод, зокрема прийом аналітичних групувань.

При вивченні залежності продуктивності корів від спеціалізації виробництва, годівлі, погодинної продуктивності праці, оплати праці, виходу телят з розрахунку на 100 корів використано кореляційно-регресійний аналіз.

Застосування монографічного методу разом з методом індукції дало змогу узагальнити вітчизняний та зарубіжний досвід ефективного ведення молочного господарства, а також визначити тенденції даного процесу.

За допомогою економіко-математичного методу, зокрема лінійного програмування із використанням ЕОМ, розроблено оптимальні раціони годівлі молочних корів та структуру посівних площ сільськогосподарських культур, яка забезпечить створення необхідної кормової бази і понижує вміст радіонуклідів у загальній масі вироблених кормів.

Для обґрунтування економічної ефективності виробництва молока на перспективу застосовано розрахунково-конструктивний метод.

З метою дотримання пропорційності між розвитком молочного скотарства і зміцненням кормової бази використано балансовий метод.

Інформаційною базою дослідження були офіційні статистичні матеріали, нормативно-довідкова література, матеріали Головного управління сільського господарства і продовольства Житомирської облдержадміністрації, зокрема сільськогосподарських підприємств Ємільчинського, Коростенського, Лугинського, Малинського, Народицького, Овруцького, Олевського районів, науково-дослідних установ, наукові публікації, матеріали особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

Вперше розроблено модель розширеного відтворення молочного стада великої рогатої худоби, яке базується на використанні власного виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств як основи стабілізації і подальшого нарощування поголів'я корів в умовах депресивного регіону.

Одержали подальший розвиток:

· пропозиції щодо удосконалення технології виробництва молока з урахуванням специфіки регіону шляхом застосування ефективнішої системи та способу утримання корів, корегування тривалості сухостійного та сервіс-періоду, оптимізації кормових раціонів;

· заходи щодо зміцнення кормової бази для розвитку молочного скотарства на основі оптимізації структури посівних площ сільськогосподарських культур в умовах радіаційного забруднення територій;

· методика оцінки формування продуктивності корів і собівартості молока з використанням виробничих функцій.

Уточнено:

· сутність поняття економічної ефективності виробництва молока, яке враховує результативність та економічність виробництва при раціональному використанні ресурсів в умовах радіаційного забруднення;

· критерій та показники ефективності виробництва молока з урахуванням чинника радіаційного забруднення регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-практичні розробки автора використані при: формуванні системи заходів щодо відродження галузі молочного скотарства в Поліській зоні Житомирської області, розробці проекту програми розвитку АПК регіону (довідка Головного управління сільського господарства та продовольства Житомирської облдержадміністрації від 02.12.2004 р. № 4211/1); підготовці системи заходів щодо збільшення обсягів виробництва продукції тваринного походження та підвищення економічної ефективності її виробництва в сільськогосподарських підприємствах Лугинського району, розробці проекту довгострокового плану розвитку району (довідка Лугинської райдержадміністрації від 16.06.2004 р. № 1346); розробці системи заходів щодо відродження молочної галузі Народицького району (довідка Народицької райдержадміністрації від 27.05.2004 р. № 1157); в діяльності сільськогосподарських підприємств Коростенського району для підвищення ефективності виробництва молока (довідка Коростенської райдержадміністрації від 03.06.2004 р. № 02-4/39). Результати дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Економічний аналіз”, “Аналіз господарської діяльності” студентам економічних спеціальностей (довідка Державного агроекологічного університету (м. Житомир) від 15.07.2004 р. № 635а).

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні комплексного дослідження сучасного стану виробництва молока та його економічної ефективності в сільськогосподарських підприємствах зони радіаційного забруднення, а також у розробці пропозицій щодо нарощування обсягу виробництва екологічно безпечного молока та підвищення його економічної ефективності на перспективу.

Основні результати дослідження за темою дисертаційної роботи опубліковані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичній конференції молодих вчених ДАУ “Наука. Молодь Полісся - 2003” (м. Житомир, 27-28 травня 2003 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях “Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 5-6 грудня 2002 р.), “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 19-20 лютого 2003 р.), міжнародних науково-практичних конференціях “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК у пореформений період” (м. Мелітополь, 11-14 червня 2002 р.), “Розвиток народногосподарського комплексу Карпатського регіону” (м. Хуст, 20-22 травня 2003 р.), “Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС” (м. Житомир, 19-21 червня 2003 р.), “Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України” (м. Луганськ, 18-19 травня 2004 р.), “Сталий розвиток аграрного сектора економіки” (м. Харків, 10-11 червня 2004 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 11 наукових працях загальним обсягом 3,08 д.а., з них 8 - в наукових фахових виданнях (2,53 д.а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 158 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 180 найменувань, відомостей, що підтверджують участь автора в наукових розробках, містить 40 таблиць, 23 рисунки та 20 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, основні задачі, об'єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення та апробацію отриманих наукових результатів.

У першому розділі “Науково-теоретичні основи економічної ефективності виробництва молока” на основі систематизації та критичного аналізу підходів вчених-економістів до формулювання змісту ефективності виробництва, методики її оцінки уточнено сутність економічної ефективності виробництва молока, визначено критерій та обґрунтовано комплекс показників для оцінки її рівня в умовах радіаційного забруднення територій.

Встановлено, що в ринкових умовах та з урахуванням особливостей досліджуваного регіону, під ефектом слід розуміти такий обсяг та якість екологічно безпечного молока, що буде користуватися попитом і забезпечить одержання прибутку від кожної реалізованої одиниці продукції. При цьому екологічно безпечною слід вважати продукцію, яка за вмістом радіонуклідів, зокрема цезію-137 та стронцію-90, відповідає вимогам допустимого рівня забруднення 1997 р. Для молока вміст цезію-137 не повинен перевищувати 100 Бк/кг, стронцію-90 - 20 Бк/кг.

Ефективність - це відношення ефекту до витрат на його отримання. Однак наразі немає єдності в поглядах дослідників щодо формулювання змісту ефективності виробництва в аграрній сфері: чи вважати ефективністю ріст розмірів виробництва з метою задоволення попиту на продукцію і одночасно отримання прибутку, чи результат від одиниці ресурсів, чи якою ціною отриманий ефект виробництва.

Значно впливають на результати ефективності молочного скотарства його специфічні особливості, а саме: залежність від умов регіону, в якому воно функціонує, а також те, що основними засобами виробництва є земля як джерело кормів та молочна худоба, яка трансформує корми у продукцію. Все це необхідно враховувати при визначенні ефективності виробництва.

Економічна ефективність виробництва молока - це його результативність при забезпеченні економічності виробництва, раціональному використанні ресурсів, зниженні вмісту радіонуклідів в одиниці продукції.

У теорії економічної ефективності вагоме місце займають питання про критерій та систему показників ефективності виробництва.

Критерій ефективності є мірилом оцінки якісних параметрів ефективності виробництва і повинен відображати найістотнішу її суть, дію об'єктивних економічних законів, вимоги сьогодення, специфіку галузі, а також особливості регіону.

Критерієм економічної ефективності виробництва молока в умовах радіаційного забруднення є збільшення обсягу виробництва екологічно безпечного молока від однієї корови, на 100 га сільськогосподарських угідь при забезпеченні економії сукупної праці на виробництво одиниці продукції, зниженні вмісту радіонуклідів у ній, раціональному використанні ресурсів.

Умови досліджуваного регіону зумовили трансформацію традиційної методики кількісної оцінки ефективності молочного скотарства, зокрема визначили наступні її особливості: поряд з використанням загальновідомої системи показників необхідно визначати вміст радіонуклідів в одиниці продукції, враховувати щільність забруднення ґрунтів підприємств, застосовувати диференційовані ціни на молоко залежно від рівня його екологічної чистоти.

Для підвищення економічної ефективності виробництва екологічно безпечного молока в зоні посиленого радіоактивного режиму необхідно вжити заходів, які забезпечать одержання його в межах допустимого рівня вмісту радіонуклідів, при витратах, які суспільство може відшкодувати.

У другому розділі “Сучасний стан та ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах радіаційно забруднених районів” проаналізовано природно-кліматичні, екологічні та економічні умови господарювання, сучасний стан та економічну ефективність виробництва молока, визначено вплив факторів на формування ефективності, здійснено кількісну та якісну оцінку стану кормової бази.

Полісся Житомирщини характеризується помірним кліматом та наявністю значних площ природних кормових угідь, які складають 29 % усіх сільськогосподарських земель, що робить його сприятливим для розвитку молочного господарства. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС регіон зазнав забруднення радіоактивними елементами, з яких головну роль у створенні дози опромінення відіграють цезій-137 та стронцій-90. Проте внаслідок фізичного напіврозпаду радіонуклідів та проведення контрзаходів радіаційна ситуація значно поліпшилась, і на сьогоднішній день в регіоні можна виробляти молоко, яке відповідає вимогам ДР-97. До того ж значна питома вага молока і м'яса ВРХ у структурі товарної продукції сільськогосподарських підприємств протягом не одного десятиріччя доводить пріоритетність розвитку скотарства в досліджуваному регіоні.

Разом з тим, прорахунки у формуванні системи цін, порушення еквівалентності обміну в агропромисловому комплексі, ціновий диспаритет, інфляційні процеси, різка зміна форм власності на засоби виробництва спричинили погіршення фінансово-економічного стану аграрних підприємств. Більшість з них стала збитковою, значно зменшилось поголів'я худоби, знизилась її продуктивність, обсяги виробництва та реалізації продукції.

У досліджуваному періоді (1991-2003 рр.) чітко виділяються три підперіоди: з 1991 р. до 2000 р., з 2001 р. до 2003 р. - коли валові надої молока з року в рік скорочувалися, і з 2000 р. до 2001 р. - коли даний показник зростав.

У 2000 р. валовий надій молока порівняно з 1991 р. знизився на 124,6 тис. т або у 3,8 рази. Середньорічний темп спаду склав 12,5 тис. т. За період 2000-2001 рр. середньорічний валовий надій зріс на 4,6 тис. т або темпи спаду виробництва перевищували темпи росту в 2,7 рази. Після 2001 р. до 2003 р. валовий надій молока знижувався в середньому за рік на 5,1 тис. т і за даний період зменшився на 15,2 тис. т або на 31 %. У цілому за 1991-2003 рр. валове виробництво молока зменшилося на 135,3 тис. т або у 5 разів, що дає підстави стверджувати про перебування молочної галузі у кризовому стані.

Аналіз впливу поголів'я корів та їх продуктивності на валовий надій молока свідчить, що домінуючим фактором зниження валового виробництва молока є поголів'я корів (табл. 1).

Таблиця 1 Вплив змін поголів'я корів та їх продуктивності на валовий надій молока

Період (роки)	Поголів'я корів, тис. гол.	Середньорічний надій молока від 1 корови, ц	Валовий надій молока, тис. ц	Відхилення (+, - ), ц
				всього	в т. ч. за рахунок зміни
	на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду		поголів'я корів	середньорічного надою молока від 1 корови
1991-2000	65,8	37,4	25,7	11,9	1691,1	445,1	-1246	-729,9	-516,1
2000-2001	37,4	32,8	11,9	14,8	445,1	485,4	40,4	-54,7	95,1
2001-2003	32,8	26,0	14,8	13,0	485,4	338,0	-147,4	-100,6	-46,8
1991-2003	65,8	26,0	25,7	13,0	1691,1	338,0	-1353,1	-1023,0	-330,1

За період 1991-2000 рр. за рахунок зменшення поголів'я корів на 28,4 тис. голів валовий надій молока знизився на 73 тис. т. У 2000-2001 рр. - на 6,2 тис. т, 2001-2003 рр. - на 10,1 тис. т, а в цілому за 1991-2003 рр. вплив екстенсивного фактора перевищив дію інтенсивного у 3,1 рази. Тобто утримувати молочну худобу в сільськогосподарських підприємствах стало невигідно.

Продуктивність корів за досліджуваний період знизилася майже вдвічі і у 2003 р. склала 13 ц. У тому числі за 1991-2000 рр. середньорічний надій молока від корови знизився на 13,8 ц або на 53,7%, 2000-2001 рр. - зріс на 2,9 ц або на 24,4 %, 2001-2003 рр. - знизився на 1,8 ц або на 12,2 %. В результаті проведення кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що на 77,6 % це спричинено рівнем годівлі молочної худоби.

Виявлена тенденція зменшення валового виробництва кормів свідчить про поглиблення кризових явищ у кормовиробництві. Значно зменшились посівні площі кормових культур, знизилась їх урожайність. Зросла собівартість виробництва кормів. Це вплинуло на обсяг їх заготівель, формування рівня годівлі тварин.

У 2000 р. порівняно з 1991 р. обсяг витрат кормів у розрахунку на 1 корову на рік зменшився на 40 % і склав 24,4 ц корм. од. У 2001 р. - зріс на 10,2 % проти 2000 р. і досягнув рівня 26,9 ц корм. од. За 2001-2003 рр. - зменшився на 12,3 % і склав 23,6 ц корм. од. З вищевикладеного можна зробити висновок, що молочне скотарство лише на 70-80 % забезпечене кормами (крім 1991 р.). Тому на високу продуктивність корів і низьку кормомісткість при даному рівні годівлі розраховувати не можна.

До зниження продуктивності молочної худоби призвели також недоліки в технології виробництва продукції, зокрема: стійлова система утримання тварин при незадовільній вентиляції, підвищеному вмісту аміаку, вуглекислого газу, високій вологості повітря у приміщеннях ферм; несвоєчасна вибраковка і заміна корів, які значно втратили свої продуктивні якості; висока яловість корів тощо.

За рівнем забруднення радіонуклідами, зокрема цезієм-137, у 2002 р. лише 89,1 % виробленого молока відповідало вимогам ДР-97. Це є наслідком майже повного припинення, починаючи з 2000 р., проведення радіозахисних заходів і прийомів, спрямованих на мінімізацію концентрації радіонуклідів у продукції. У кормовиробництві різко скоротилися обсяги вапнування кислих ґрунтів та внесення під кормові культури підвищених норм калійних і фосфорних добрив, поліпшення луків та пасовищ, а в молочному скотарстві - застосування в годівлі тварин фероцинвмісних препаратів, цеолітів тощо.

За досліджуваний період значно знизилась ефективність виробництва молока (табл. 2).

У 2003 р. рівень використання землі зменшився у 3,1 рази порівняно з 1991 р., окупність кормів - на 12,7%, а трудомісткість зросла у 2,3 рази. Разом із багатократним зростанням цін на енергоносії та матеріально-технічні ресурси суттєво підвищилась собівартість виробництва молока: якщо у 1996 р. вона складала 29,9 грн., то у 2003 р. - 58,2 грн. З 1991 р. лише у 2003 р. ціна реалізації перевищила собівартість молока, що зумовило прибуток на кожному центнері 0,5 грн., спричинило рентабельність галузі - 0,9 %.

Таблиця 2 Показники ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах

Показники	Роки	2003 р. у % до
	1991	1996	2000	2001	2002	2003	1991р.	2000р.
Обсяг виробництва молока, ц:
- на 1 корову	25,7	15,2	11,9	14,8	15,4	13,0	50,6	109,2
- 100 га с.-г. угідь	451,0	243,3	145,4	187,7	194,0	145,3	32,2	99,9
- 1 ц корм. од.	0,63	0,54	0,49	0,55	0,51	0,55	87,3	112,2
Трудомісткість виробництва молока, люд.-год.	8,7	14,7	22,2	18,2	17,5	19,6	2,3 р.	88,3
Собівартість виробництва 1 ц молока, грн.	59,2	29,9	57,9	55,0	53,8	58,2	-	100,5
Ціна реалізації 1 ц молока, грн.	69,7	20,7	50,6	54,3	45,1	58,8	-	116,2
Прибуток (+) збиток (-) на 1 ц молока, грн.	10,1	-9,3	-7,4	-0,8	-8,8	0,5	-	-
Рівень рентабельності (+) збитковості (-) виробництва молока, %	16,9	-30,9	-12,7	-1,4	-16,4	0,9	-16п.п.	13,6п.п.

На основі проведених статистичних групувань вибіркової сукупності 70 сільськогосподарських підприємств, які розташовані в радіаційно забрудненому регіоні, виявлено, що на ефективність виробництва молока впливає ряд факторів, головними серед яких є: рівень спеціалізації та концентрації виробництва, продуктивність корів та рівень їх годівлі, рівень собівартості та реалізаційних цін. Аналіз показників групувань свідчить, що доцільно зберегти великі спеціалізовані підприємства (табл. 3).

На основі даних табл. 3 видно, що у підприємствах III групи порівняно з підприємствами I-ої продуктивність корів вища на 37,3 %, витрати кормів на 1 ц молока нижчі на 16,7 %, у тому числі концентрованих - на 5,3 %, трудомісткість - на 23,2 %, собівартість 1 ц молока - на 38,8 %. При цьому ціна реалізації вища на 1,0 %, а рівень рентабельності - на 57 пунктів. Це дасть змогу поліпшити кількісні та якісні параметри галузі молочного скотарства.

Таблиця 3 Вплив рівня концентрації на економічну ефективність виробництва молока (2000-2002 рр.)

Показники	Групи підприємств за поголів'ям корів на 100 га сільськогосподарських угідь, гол.	III група в % до I	У середньому
	I	II	III
	до 8	8-12	понад 12
Кількість підприємств	18	41	11	-	70
Поголів'я корів на 100 га с.-г. угідь, гол.	7	10	14	2,0 р.	10
Питома вага грошових надходжень від реалізації молока у структурі товарної продукції, %	18,8	23,6	26,2	7,4 п.п.	22,8
Витрати кормів, ц корм. од.:
- на 1 корову	28,3	30,7	31,9	112,7	30,3
- на 1 ц молока	2,4	2,1	2,0	83,3	2,2
Витрати концентрованих кормів, ц корм. од.:
- на 1 корову	2,3	2,7	2,8	121,7	2,6
- на 1 ц молока	0,19	0,19	0,18	94,7	0,19
Вартість 1 ц корм. од., грн.	16,82	14,99	13,08	77,8	15,16
Витрати живої праці на 1 ц молока, люд.-год.	19,0	16,9	14,6	76,8	17,1
Продуктивність корів, ц	11,8	14,6	16,2	137,3	14,1
Собівартість 1 ц молока, грн.	73,43	57,14	44,92	61,2	59,41
Ціна реалізації 1 ц молока, грн.	51,83	52,17	52,36	101,0	52,11
Рівень рентабельності (+) збитковості (-) виробництва молока, %	-47,0	-21,0	10,0	57 п.п.	-27,0



У третьому розділі “Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва молока” розроблена система заходів щодо удосконалення технології виробництва молока в умовах радіаційного забруднення, зміцнення кормової бази сільськогосподарських підприємств у контексті розвитку молочної галузі, представлені та обґрунтовані пропозиції щодо нарощування обсягу виробництва молока та підвищення його економічної ефективності на перспективу.

На нашу думку, на даному етапі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, відродження молочної галузі необхідно здійснювати інтенсивно-екстенсивним шляхом на основі зміцнення кормової бази та удосконалення технології виробництва продукції.

В умовах радіаційного забруднення критерій зміцнення кормової бази полягає у підвищенні урожайності кормових культур як на орних землях, так і на природних кормових угіддях при зниженні вмісту радіонуклідів в одиниці корму.

У зв'язку з цим, кормову базу слід зміцнювати шляхом:

· поліпшення природних кормових угідь, що внаслідок низької родючості та високої кислотності ґрунтів доцільно проводити в два етапи: на першому необхідно здійснити докорінне поліпшення, що забезпечить зниження у 10-20 разів надходження радіонуклідів з ґрунту в трави внаслідок заорювання дернини, в якій значна концентрація радіоактивних елементів, та формування нового, більш продуктивного травостою; на другому - через кожні 2-3 роки слід проводити поверхневе поліпшення, що дасть змогу підтримувати досягнутий рівень продуктивності угідь та вміст радіонуклідів у зеленій масі, що відповідає вимогам ДР-97;

· розвитку польового кормовиробництва, зокрема, щорічного внесення для нейтралізацій кислотності ґрунтів 108,9 тис. т вапна; органічних і мінеральних добрив; застосування інтенсивних технологій вирощування кормових культур.

Враховуючи необхідність нарощування поголів'я молочного стада, підвищення його продуктивності та зниження вмісту радіонуклідів у кормах в двох типових для досліджуваного регіону підприємствах здійснено оптимізацію кормовиробництва, для чого розв'язано економіко-математичну задачу, отримано оптимальну структуру посівних площ сільськогосподарських культур, що дасть змогу щорічно заготовляти кормів у розрахунку на 1 умовну голову ВРХ 35-36 ц корм. од., у тому числі молочну корову - 42-43 ц корм. од. При цьому вартість 1 ц корм. од. складає 13,7-13,8 грн., вміст цезію-137 в кормах у 1,5-2 рази нижчий, ніж за фактичної структури.

Для удосконалення технології виробництва молока пропонуємо:

· перевести молочну худобу на пасовищну систему та безприв'язний спосіб утримання, що стане можливим на основі поліпшення природних кормових угідь, бездефіцитного забезпечення тварин кормами протягом року і дасть змогу зекономити на скошуванні трави, доставці її до ферми, роздачі тваринам, прибиранні гною, та попередити зниження молочної продуктивності худоби через респіраційний ацидоз;

· зменшити тривалість сухостійного періоду корів на 33-40% або до 50-60 днів, що забезпечить збільшення середньорічного надою молока від корови на 7,1 %;

· зменшити тривалість сервіс-періоду корів з 100 до 80 днів, внаслідок чого додатково буде отримано 4 голови приплоду з розрахунку на 100 корів;

· оптимізувати кормові раціони молочної худоби, що при дотриманні інших необхідних умов забезпечить підвищення середньодобового надою молока від корови до 12 кг, знизить собівартість виробництва 1 ц молока на 32-40 % внаслідок економії кормів у розрахунку на одиницю продукції на 0,9-1,3 ц корм. од. та отримання в умовах радіаційного забруднення молока, що відповідає вимогам ДР-97 (вміст цезію-137 в молоці становитиме 4,2-21,9 Бк/кг залежно від щільності забруднення ґрунтів).

З метою прогнозування валових надоїв молока на перспективу розраховано прогнози середньорічної продуктивності корів та їх поголів'я. Побудовано кореляційно-регресійну модель середньорічного надою молока від корови, до якої включено наступні фактори: Y_x - середньорічний надій молока від корови, ц; x₁ - питома вага грошової виручки від реалізації молока у структурі товарної продукції підприємства, %; x₂ - витрати кормів у розрахунку на 1 корову на рік, ц корм. од.; x₃ - витрати концентрованих кормів у розрахунку на 1 корову на рік, ц корм. од.; x₄ - отримано молока в розрахунку на 1 люд.-год., кг; x₅ - оплата 1 люд.-год., грн.; x₆ - вихід приплоду в розрахунку на 100 корів за рік, голів.

Отримано рівняння регресії:

Y_x=-17,97+0,03x₁+0,09x₂+2,20x₃+0,91x₄+0,21x₅+0,22x₆.

Коефіцієнти регресії показують, що найсуттєвіший вплив на продуктивність молочної худоби здійснюють: обсяг витрат концентрованих кормів у розрахунку на 1 корову на рік - при його збільшенні на 1 ц корм. од. надій молока від корови зростає на 2,2 ц; погодинна продуктивність праці - при її підвищенні на 1 кг надій від корови зростає на 0,91 ц; вихід приплоду в розрахунку на 100 корів - при його збільшенні на 1 голову надій молока зростає на 0,22 ц. Це дало підстави визначити основні напрями підвищення продуктивності молочних корів.

Комплексна дія досліджуваних факторів зумовила середньорічний надій молока від корови на рівні 31,7 ц.

Поголів'я молочної худоби у 2010 р. складе 54,5 тис. голів або зросте у 2,1 рази порівняно з 2003 р. Це буде досягнуто шляхом щорічного нарощування молочного стада протягом 2004-2006 рр. на 10%, 2007-2010 рр. - на 12% від наявного на початок року. Для цього вихід приплоду теличок повинен становити 107,2 % від поголів'я первісток, що будуть введені в основне стадо через 27-28 місяців, або не менше 35 голів у розрахунку на 100 корів протягом 2004 р., 40 голів - 2005-2006 рр., 45 голів - 2007-2010 рр. (рис. 2).

Розвиток молочного скотарства обумовлює необхідність визначення економічних параметрів його функціонування. З цією метою побудовано кореляційно-регресійну модель собівартості виробництва 1 ц молока за наступними факторами: Y_x - собівартість 1 ц молока, грн.; x₁ - питома вага грошової виручки від реалізації молока у структурі товарної продукції підприємства, %; x₂ - витрати кормів у розрахунку на 1 ц молока, ц корм. од.; x₃ - витрати концентрованих кормів у розрахунку на 1 ц молока, ц корм. од.; x₄ - вартість 1 ц корм. од., грн.; x₅ - витрати живої праці у розрахунку на 1 ц молока, люд.-год.; x₆ - оплата 1 люд.-год., грн.

Кореляційна залежність собівартості від включених факторів має вид:

Y_x= -38,238 - 0,158x₁ + 0,432x₂ + 6,445x₃ + 5,361x₄ + 0,789x₅+ 2,452x₆.

З рівняння регресії видно, що найсуттєвіший вплив на рівень собівартості молока здійснюють витрати концентрованих кормів у розрахунку на одиницю продукції, вартість 1 ц корм. од., оплата 1 люд.-год. Тому в системі заходів щодо зниження собівартості виробництва молока дані фактори є основними.

Сукупний вплив усіх досліджуваних факторів визначив собівартість 1 ц молока на рівні 44 грн.

Ціна реалізації молока за умови незмінності інших факторів у 2010 р. зросте на 5,6 % порівняно з 2003 р. і складе 62,1 грн. Це стане результатом поліпшення якості продукції внаслідок підвищення рівня годівлі молочної худоби (за результатами кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що питома вага молока першого сорту у структурі його реалізації зросте на 23,7 пунктів) та реалізації 96,8 % товарного молока заготівельним організаціям, оскільки у 2003 р. останні пропонували вищі, порівняно з іншими споживачами, закупівельні ціни, а 3,2 % - населенню через систему громадського харчування (у місцеві їдальні).

Виробничо-економічні параметри молочної галузі сільськогосподарських підприємств регіону на перспективу наведені в табл. 4.

Таблиця 4 Показники виробничо-економічних параметрів молочного скотарства сільськогосподарських підприємств радіаційно забрудненого регіону

Показники	Роки	2010 р. у % до
	1991	2003	2010	1991р.	2003р.
Поголів'я молочних корів, тис. гол.	65,8	26,0	54,5	82,8	2,1 р.
Середньорічний надій молока від 1 корови, ц	25,7	13,0	31,7	123,3	2,4 р.
Валовий надій молока, тис. ц	1691,1	338,0	1727,7	102,2	5,1 р.
в т. ч. на 100 га с.-г. угідь, ц	451,0	145,3	641,8	142,3	4,4 р.
Витрати кормів на 1 корову, ц корм. од.	40,7	23,6	42,0	103,2	178,0
в т. ч. концентрованих	7,2	3,5	6,9	95,8	2,0 р.
Вартість 1 ц корм. од., грн.	14,2	15,0	13,8	-	92,0
Трудомісткість виробництва молока, люд.- год.	8,7	19,6	10,0	114,9	51,0
Собівартість виробництва 1 ц молока, грн.	59,2	58,2	44,0	-	75,6
Ціна реалізації 1 ц молока, грн.	69,7	58,8	62,1	-	105,6
Прибуток на 1 ц молока, грн.	10,1	0,5	16,7	-	33,4 р.
Рівень рентабельності виробництва молока, %	16,9	0,9	36,8	19,9п.п.	35,9п.п.

Виробництво сировини характеризується нижчою ефективністю, ніж продукції її переробки. Отже, перспектива молочної галузі, на наш погляд, за підприємствами або кооперативними формуваннями, які поряд з виробництвом молока будуть здійснювати його переробку і реалізовувати не сировину, а виготовлену з неї молокопродукцію.

До того ж, лише зазначені суб'єкти господарювання мають найбільші можливості щодо виробництва молока високої якості, яке відповідає вимогам СОТ.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і вирішення проблеми підвищення економічної ефективності виробництва молока в умовах радіаційного забруднення територій. За результатами дослідження сформульовано наступні висновки і пропозиції:

1. Під ефектом слід розуміти такий обсяг та якість екологічно безпечного молока, що буде користуватися попитом і забезпечить одержання прибутку від кожної реалізованої одиниці продукції. Враховуючи специфічні особливості галузі молочного скотарства та досліджуваного регіону, економічна ефективність виробництва молока - це його результативність при забезпеченні економічності виробництва, раціональному використанні ресурсів, зниженні вмісту радіонуклідів в одиниці продукції.

2. Критерій та система показників ефективності виробництва молока визначені з урахуванням чинника радіаційного забруднення територій та ринкових умов господарювання дозволять дати реальну оцінку стану виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах регіону, розробити ефективну систему заходів щодо локалізації і нейтралізації тенденцій та чинників, які негативно впливають на розвиток галузі.

3. Головними факторами, що спричинили погіршення фінансово-економічного стану підприємств, призвели до зменшення поголів'я молочного стада ВРХ є прорахунки у формуванні системи цін, порушення еквівалентності обміну в агропромисловому комплексі, ціновий диспаритет, інфляційні процеси, різка зміна форм власності на засоби виробництва. Кризові явища у кормовиробництві та недоліки у технології виробництва молока зумовили зниження продуктивності корів. Як наслідок, значно зросла собівартість виробництва 1 ц молока.

4. За рівнем забруднення радіонуклідами, зокрема цезієм-137, у 2002 р. лише 89,1 % виробленого молока відповідало вимогам ДР-97. Це є наслідком майже повного припинення, починаючи з 2000 р., проведення радіозахисних заходів і прийомів, спрямованих на мінімізацію концентрації радіонуклідів у продукції. У кормовиробництві різко скоротилися обсяги вапнування кислих ґрунтів та внесення під кормові культури підвищених норм калійних і фосфорних добрив, поліпшення луків та пасовищ, а в молочному скотарстві - застосування в годівлі тварин фероцинвмісних препаратів, цеолітів тощо.

5. На основі проведених статистичних групувань вибіркової сукупності 70 сільськогосподарських підприємств виявлено, що на ефективність виробництва молока впливає ряд факторів, головними серед яких є: рівень спеціалізації та концентрації виробництва, продуктивність корів та рівень їх годівлі, рівень собівартості та реалізаційних цін. Аналіз результатів групувань свідчить, що доцільно зберегти великі спеціалізовані підприємства. Це дасть змогу поліпшити кількісні та якісні параметри галузі молочного скотарства.

6. На даному етапі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин відродження молочної галузі необхідно здійснювати інтенсивно-екстенсивним шляхом на основі зміцнення кормової бази та удосконалення технології виробництва продукції. Кормову базу слід зміцнювати шляхом поліпшення природних кормових угідь, що внаслідок низької родючості та високої кислотності ґрунтів доцільно проводити в два етапи: на першому необхідно здійснити докорінне поліпшення, на другому через кожні 2-3 роки - поверхневе поліпшення, а також розвитку польового кормовиробництва, зокрема, вапнування кислих ґрунтів, внесення органічних і мінеральних добрив, застосування інтенсивних технологій вирощування кормових культур.

7. Оптимізована структура посівних площ сільськогосподарських культур у контексті розвитку молочного скотарства дозволить підприємствам забезпечити потребу в кормах і сприятиме виробництву екологічно безпечного молока.

8. Враховуючи сприятливі природно-кліматичні умови регіону пропонується застосовувати пасовищну систему утримання молочної худоби. Спосіб утримання в перспективі слід замінити на безприв'язний. Доцільно зменшити до нормативної величини тривалість сухостійного та сервіс-періоду, оптимізувати кормові раціони.

9. Основними напрямами підвищення продуктивності молочної худоби за результатами кореляційно-регресійного аналізу слід вважати поглиблення спеціалізації підприємств на виробництві молока, поліпшення рівня годівлі, підвищення погодинної продуктивності праці, рівня її оплати, збільшення виходу приплоду в розрахунку на 100 корів.

10. На основі прогнозування поголів'я молочної худоби встановлено, що підприємства регіону спроможні забезпечити за рахунок власного виробничого потенціалу розширене відтворення молочного стада ВРХ.

11. Забезпечення економічності виробництва молока буде досягнуто шляхом поглиблення спеціалізації підприємств, зниження рівня витрат кормів на виробництво одиниці продукції, собівартості 1 ц корм. од., трудомісткості встановлено результатами кореляційно-регресійного аналізу. Підвищення середньої ціни реалізації молока стане можливим на основі поліпшення якості продукції, пошуку вигідних каналів її збуту. Разом з тим, оскільки виробництво сировини характеризується нижчою ефективністю, ніж продукції її переробки, перспектива молочної галузі - за підприємствами або кооперативними формуваннями, які поряд з виробництвом молока будуть здійснювати його переробку і реалізовувати не сировину, а виготовлену з неї молокопродукцію.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Світлишин І.І. Поглиблення спеціалізації - один із шляхів підвищення економічної ефективності виробництва молока в зоні радіаційного забруднення // Науковий вісник Національного аграрного університету / Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., Вип. 51, - 2002. - С.141-143.

2. Світлишин І.І. Ефективне використання кормів - передумова рентабельності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах зони радіаційного забруднення // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч. 2. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. - К.: ІАЕ, 2002. - С.465-468.

3. Світлишин І.І. Рівень кормовиробництва - основа розвитку молочної галузі Полісся Житомирщини // Вісник Житомирського Державного технологічного університету (економічні науки). - 2004. - №1 (27). - С.272-275.

4. Світлишин І.І. Раціональне використання земельних ресурсів як чинник розвитку молочного скотарства на Поліссі Житомирщини // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету (економічні науки) / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ЛАНУ, 2004. - №34 (46). - С.320-325.

5. Світлишин І.І. Підвищення рівня продуктивності корів - резерв розвитку молочної галузі на Поліссі Житомирщини // Вісник ХНАУ (економіка АПК і природокористування). - 2004. - №2. - С.205-209.

6. Світлишин І.І. Оптимізація раціону годівлі молочних корів - резерв підвищення економічної ефективності виробництва молока // Вісник ДАУ. - 2004. - №1. - С.319-326.

7. Світлишин І.І. Про оцінку еколого-економічної ефективності виробництва молока в зоні радіаційного забруднення // Економіка АПК. - 2004. - №6. - С.94-97.

8. Микитюк В., Світлишин І. Підвищення економічної ефективності виробництва молока в зоні радіаційного забруднення Житомирської області // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2004. - №11(1). - С.81-88. (Особистий внесок автора: визначено вплив концентрації виробництва, годівлі молочних корів на економічну ефективність виробництва молока).

9. Світлишин І.І. Ефективність використання трудових ресурсів в галузі молочного скотарства зони радіоактивного забруднення Житомирщини // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи / Матеріали всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів: у двох томах. - Т.1. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - С.376-377.

10. Світлишин І.І., Микитюк В.М. Належне забезпечення галузі кормовиробництва сільськогосподарською технікою - необхідна умова зміцнення кормової бази // Вісник ПМАН. - 2003. - №4. - С.41-46.

11. Світлишин І.І. Інвестиційна діяльність - чинник розвитку молочної галузі зони радіаційного забруднення Житомирщини // Матеріали доповідей четвертої міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС”. - Житомир. - 2003. - С.197-199.

АНОТАЦІЇ

Світлишин І.І. Підвищення ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах радіоактивно забруднених районів Полісся. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2004.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти проблеми ефективності виробництва молока з урахуванням чинника радіаційного забруднення територій. На основі систематизації та критичного аналізу існуючих підходів вчених до формулювання змісту ефективності виробництва, методики її оцінки уточнено сутність економічної ефективності виробництва молока, визначено критерій та обґрунтовано комплекс показників для оцінки її рівня.

Проаналізовано природно-кліматичні, екологічні та економічні умови господарювання в регіоні, сучасний стан та економічну ефективність виробництва молока, визначено вплив факторів на формування ефективності, здійснено кількісну та якісну оцінку стану кормової бази.

На основі зміцнення кормової бази та удосконалення технології виробництва продукції розроблена система заходів щодо нарощування обсягу виробництва молока, підвищення його економічної ефективності на перспективу. Зокрема, обґрунтовані пропозиції щодо підвищення продуктивності молочної худоби, нарощування її поголів'я на основі власного виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств, запропоновані заходи щодо зниження собівартості виробництва 1 ц молока, підвищення середньої ціни його реалізації в умовах депресивного регіону.

Ключові слова: ефект, ефективність виробництва, екологічно безпечне молоко, радіоактивно забруднений регіон, кормова база, молочна худоба.

Свитлишин И.И. Повышение эффективности производства молока в сельскохозяйственных предприятиях радиоактивно загрязненных районов Полесья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Государственный агроэкологический университет Министерства аграрной политики Украины, Житомир, 2004.

Исследованы теоретические, методические и практические аспекты проблемы эффективности производства молока с учетом фактора радиационного загрязнения региона. На основе систематизации и анализа существующих подходов ученых к определению эффективности производства, методики ее оценки уточнена сущность экономической эффективности производства молока, определен критерий и обоснован комплекс показателей для оценки ее уровня.

Установлено, что экономическая эффективность производства молока - это его результативность (полученный полезный, положительный результат от единицы ресурсов (издержек) при обеспечении экономичности производства, рациональном использовании производственного потенциала, снижении концентрации радионуклидов в единице продукции.

Проведен анализ природно-климатических, экологических и экономических условий хозяйствования в регионе, производства молока и его эффективности в сельскохозяйственных предприятиях. Определены главные факторы, которые привели к снижению валового производства молока, его эффективности. Последними, в частности, являются просчеты в формировании системы цен, нарушение эквивалентности обмена внутри агропромышленного комплекса, ценовой диспаритет, инфляционные процессы, быстрая смена форм собственности на средства производства, кризисные явления в кормопроизводстве, изъяны в технологии производства продукции.

С помощью использования статистических группировок выборочной совокупности 70 сельскохозяйственных предприятий установлено, что в современных условиях хозяйствования целесообразно сохранить крупномасштабные предприятия. Это позволит улучшить количественные и качественные параметры отрасли молочного скотоводства.

На основе укрепления комовой базы и усовершенствования технологии производства продукции разработана система мероприятий по наращиванию валового производства молока, повышению его экономической эффективности.

В результате решения экономико-математической задачи с применением программы Microsoft Excel определена оптимальная структура посевных площадей сельскохозяйственных культур в контексте развития молочной отрасли, которая позволит предприятиям обеспечить потребность в кормах и будет способствовать производству экологически безопасного молока.

На основе результатов корреляционно-регрессионного анализа определены основные пути повышения производительности молочного скота, а именно: углубление специализации предприятий по производству молока, улучшение уровня кормления коров, повышение почасовой производительности труда, уровня ее оплаты, увеличение выхода приплода в расчете на 100 коров.

Разработана модель расширенного воспроизводства поголовья молочного скота, которое основывается на использовании собственного производственного потенциала сельскохозяйственных предприятий.

Обеспечение экономичности производства молока достигнуто путем углубления специализации предприятий по производству молока, снижения кормоемкости, себестоимости 1 ц корм. ед., трудоемкости производства.

Разработана система мероприятий по повышению средней цены реализации молока, которая предусматривает повышение качества продукции, поиск наиболее выгодных каналов ее сбыта.

Ключевые слова: эффект, эффективность производства, экологически безопасное молоко, радиоактивно загрязненный регион, кормовая база, молочный скот.

Svitlyshyn I.I. The increase in milk production efficiency at agricultural enterprises of Polissya radiocontaminated areas. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Science (Economics). Specialty - Economics of Agriculture and Agroindustrial Complex. State Agroecological University of the Ministry of Agrarian Policy of Ukraine, Zhytomyr, 2004.

The thesis investigates theoretical, methodological and practical aspects of problem of milk production efficiency with the factor of region's radioactive contamination in view. On the basis of economic thought systematization and analysis the essence of the conception of milk production economic efficiency has been specified and the criteria as wall as the substanticition of index complex for its estimation have been defermined.

The author analyses natural-and-climatic, ecological and economic conditions of management in Zhytomyr region's Polissya, estimates the present-day state of milk production and determines the factors causing the low level of its efficiency.

The paper develops the system of measures aimed at enhancing the efficiency of milk production at agricultural enterprises, namely improving production technologies, strengthening fodder base, optimizing fodder production, increasing head of cattle and raising its productivity, lowering production cost and increasing milk sale price which will contribute to the competitive capacity of the region and its getting out of depression.

Key words: effect, production efficiency, ecologically safe milk, radioactively contaminated region, fodder base, dairy cattle.

Размещено на Allbest.ru

...