????????? ?? http://www.allbest.ru/

????????? ?? http://www.allbest.ru/

Біотехнологічні способи підвищення рівня відтворення великої рогатої худоби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Питання інтенсивного відтворення стада є одним з головних напрямків удосконалення існуючих і виведення нових високопродуктивних порід (М.В. Зубець, 1994). Найбільш ефективний і швидкий метод підвищення продуктивності, масового покращення породних і племінних якостей тварин, тиражування генотипів можливий через максимальне використання видатних плідників і самок шляхом штучного осіменіння та трансплантації ембріонів. (В.П. Буркат, 1994).

Не дивлячись на те, що технології штучного осіменіння та трансплантації ембріонів детально відпрацьовані (І.В. Смирнов, 1969, Ф.І. Осташко, 1978, 1997, О.Д. Бугров, 1994, М.Д. Безуглий, 1996, С.Г. Шаловило, 1997), деякі питання теорії і практики удосконалення методу штучного осіменіння та розробки нових, більш ефективних методик трансплантації ембріонів вимагають подальшого вивчення та широкого впровадження. Так, до цього часу не визначені такі важливі технологічні чинники, як місце введення сперми в статеві шляхи самок, оптимальне число сперміїв з прямолінійним рухом (ПР) у дозі. Подальшого удосконалення потребує маршрутно-кільцева система організації осіменіння корів. Метод трансплантації ембріонів хоч і зарекомендував себе як найбільш ефективний для тиражування тварин з високим генетичним потенціалом, та не знайшов широкого застосування в практиці через високу затратність та непрогнозовану приживлюваність ембріонів. Ці та інші питання визначили цілі та задачі наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведенні в відповідності з програмою науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин на 1996-2000 рр. за темою: «Вдосконалити і впровадити системи застосування молекулярно-генетичних, біохімічних, фізіологічних і біотехнологічних методів селекції сільськогосподарських тварин» (№ держреєстрації 0196U 016325).

Мета та задачі досліджень. Метою досліджень була розробка способів підвищення рівня відтворення стада великої рогатої худоби шляхом вдосконалення організації і технології осіменіння самок та способів трансплантації ембріонів. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- вивчити особливості технології відтворення стада в умовах маршрутно-кільцевої форми організації штучного осіменіння тварин;

- виявити вплив числа сперматозоїдів із прямолінійним рухом у дозі та місця їх введення в статеві органи самок на рівень заплідненості корів при одноразовому осіменінні;

- встановити зв'язок між кваліфікацією техніка штучного осіменіння, часом осіменіння протягом доби та заплідненістю корів;

- вивчити ефективність використання незамороженої сперми бугаїв в умовах маршрутно-кільцевої системи осіменіння корів і телиць;

- дослідити ефективність «турового» осіменіння корів шляхом стимуляції та синхронізації охоти простагландинами;

- розробити спосіб підвищення відтворювальної здатності корів та тиражування видатних генотипів шляхом застосування нових прийомів трансплантації ембріонів.

Об'єктом дослідження були кріоконсервована сперма бугаїв, ембріони видатних бугаїв та високопродуктивних корів української червоно-рябої молочної породи.

Предметом досліджень були рівень заплідненості корів при введенні сперми з різною кількістю гамет з прямолінійним рухом в дозі, місце введення сперми в статеві шляхи самки, рівень відтворення та рівень приживлюваності ембріонів, підсаджених коровам, яких осіменяли у спонтанну охоту, розробка маршрутно-кільцевої форми організації осіменіння корів і телиць.

Методи дослідження: біологічні - вивчення рівня заплідненості, приживлюваності ембріонів, реакції тварин на введення їм простагландинів; біометричні - визначення середніх величин та їх похибки за методикою Н.А. Плохинського (1969, 1970), П.Ф. Рокицького (1974), Є.К. Меркур'євої (1970).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доведено переваги маршрутно-кільцевої форми організації штучного осіменіння корів і телиць в умовах господарств з різними формами власності. Вперше на достатньому поголів'ї проведено порівняльне вивчення залежності заплідненості корів від місця введення сперми в статеві органи корів та кваліфікації техніка штучного осіменіння. Доведена можливість значного зменшення числа сперміїв з ПР у дозі при одночасному підтриманні високого рівня заплідненості корів і телиць за умови введення сперми в більш глибокі ділянки статевих органів самок. Доведена доцільність застосування стимуляції охоти у корів в зимово-стійловий період утримання та використання не замороженої сперми в умовах маршрутно-кільцевої системи осіменіння. Розроблені способи підвищення рівня відтворювальної здатності корів шляхом пересадки реципієнту двох ембріонів та підсадки ембріонів коровам, яких осіменяли в період їх спонтанної охоти.

Практичне значення одержаних результатів досліджень. На основі досліджень розроблено спосіб ефективного використання бугаїв у виробничих умовах, шляхом зменшення числа сперматозоїдів у дозі до 7,5 млн. та введення сперми у більш глибокі ділянки (тіло або ріг матки) статевого апарату самок, які затверджені науково-технічною радою Укрплемоб'єднання (08.02.1999 р.) та включені до Інструкції по організації і технології штучного осіменіння корів і телиць (1999), доведена можливість використання сперми з концентрацією 3,7 млн. сперматозоїдів із ПР при умові введення її в ріг матки з боку зрілого фолікула. Удосконалена організація осіменіння корів в умовах роботи маршрутно-кільцевої системи шляхом запровадження методу синхронізації їх охоти та використання незамороженої сперми, що значно здешевлює витрати на осіменіння корів в зимово-стійловий період.

Для прискореного створення стад з високим генетичним потенціалом продуктивності рекомендовано застосування удосконаленої методики отримання двійнят шляхом трансплантації ембріонів, яка забезпечує підвищення виходу телят-трансплантантів на 35%.

Основні положення, результати та практичні висновки дисертації по підвищенню рівня відтворення стада шляхом удосконалення технології штучного осіменіння корів та впровадження удосконалених способів трансплантації ембріонів використовуються в кооперативі «Селекціонер» Прилуцького району Чернігівської області, Прилуцькому та Чернігівському обласному племпідприємствах.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що він самостійно формував дослідні і контрольні групи тварин, провів експериментальні дослідження, аналізував і узагальнював результати експериментальних досліджень. Методику та схему досліджень було розроблено спільно з науковим керівником, дослідницька робота проводилась здобувачем в 16 господарствах Прилуцького кооперативу штучного осіменіння корів за маршрутно-кільцевою системою організації «Селекціонер».

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації доповідались на науково-виробничій конференції «Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин» (Київ, 1996); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю від дня народження чл. кор. ВАСГНІЛ Ф.Ф. Ейснера «Теория и практика племенного дела в животноводстве» (Харків, 1996); Міжнародній науково-практичній конференції «Asgurarea stiintifica a sectorului zootehnic si medicinii veterinare», (Кишинів, 1996); науково-практичній конференції, присвяченій 50-річчю відкриття здатності сперміїв ссавців зберігати біологічну повноцінність і генетичну інформацію після заморожування «Біотехнологічні, селекційні та організаційні методи відтворення, зберігання і використання генофонду тварин» (Київ, 1997).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 7 наукових працях, в тому числі у журналі «Тваринництво України», міжвідомчому тематичному науковому збірнику «Розведення і генетика тварин», науковому віснику Національного аграрного університету.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає: вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати досліджень, висновки і пропозиції виробництву, викладена на 133 сторінках машинописного тексту, містить 27 таблиць, 7 рисунків. Список літератури складає 225 найменувань, в тому числі 76 іноземних авторів.

Зміст роботи

бугай заплідненість корова осіменіння

Матеріал і основні методи досліджень

Експериментальна частина роботи виконана протягом 1994-2004 рр. у кооперативі «Селекціонер», лабораторії трансплантації ембріонів Прилуцького племпідприємства, 16 колективних сільськогосподарських підприємствах зони обслуговування цього ж кооперативу та трьох господарствах Прилуцького району. Для вивчення ефективності біотехнологічних способів підвищення рівня відтворення поголів'я худоби враховано результати понад 15,3 тисяч осіменінь, проведено особисто 486 пересадок ембріонів великої рогатої худоби.

Вивчення можливості підвищення рівня відтворювальної здатності корів проводили за двома напрямками:

- вивчення впливу різних факторів при штучному осіменінні корів в умовах маршрутно-кільцевої системи та удосконалення способів осіменіння;

- розробка способів підвищення відтворювальної здатності корів за допомогою удосконалення технології трансплантації ембріонів. Дослідження проводили за схемою (рис. 1).

Удосконалення методу штучного осіменіння проводили в виробничих умовах діяльності кооперативу «Селекціонер» Прилуцького району, Чернігівської області. Для вивчення впливу місця введення сперми на заплідненість корів були враховані результати роботи трьох технологів кооперативу.

Вплив зміни організаційної форми штучного осіменіння на рівень заплідненості вивчали шляхом аналізу результатів відтворення стада в усіх господарствах кооперативу за два роки до утворення кооперативу (мано-цервікальний) та два роки його діяльності (ректо-цервікальний спосіб осіменіння).

Вплив числа сперміїв з ПР у дозі на заплідненість корів вивчали на глибокозамороженій спермі бугаїв, при цьому спермодозу ділили за такою схемою:

- повна доза - 15 млн. сперміїв з ПР; - 1/2 дози - 7,5 млн. сперміїв з ПР; - 1/4 дози - 3,75 млн. сперміїв з ПР; - 1/8 дози - 1,87 млн. сперміїв з ПР.

Число сперміїв у дозі підраховували за ГОСТ 27773-88.

В цьому досліді були враховані результати 414 осіменінь корів і телиць. Введення сперми з меншим числом сперміїв з ПР проводили після контролю стану яєчників, лише коровам, в яких виявляли зрілий фолікул. Турове осіменіння корів проводили після синхронізації охоти аналогом простагландина F-2 - естрофаном виробництва Чехії, в дозі 2,0 мл (500 мг), однократно, при наявності в яєчниках корів жовтого тіла. Осіменіння цих корів проводили через 72 години після введення естрофану, однократно.

Вплив часу осіменіння корів протягом дня на рівень відтворення стада вивчали на поголів'ї 3298 корів у 7 господарствах третього маршруту кооперативу «Селекціонер».

Експериментальна частина розробки способів прискореного відтворення стада за допомогою методу трансплантації ембріонів проводилась в лабораторії трансплантації ембріонів Прилуцького племпідприємства. Гормональна обробка корів-донорів проводилась гормонами ФСГ-п, ФСГ-супер за чотириденною схемою. Вимивання проводили на 7-8 день після осіменіння.

В якості реципієнтів добирали клінічно здорових телиць з нормальним функціонуванням статевої системи.

Можливість підвищення рівня відтворювальної здатності корів за допомогою удосконалення способів трансплантації ембріонів вивчали шляхом введення реципієнтам по два ембріони, як в один ріг одним катетером, так і контрлатерально, вводячи двічі катетер, а також по одному ембріону контрлатерально коровам, які були в охоті і осіменялись на 12-14 день статевого циклу корови-донора.

Заплідненість корів і телиць визначали шляхом проведення ректальних досліджень через 60-90 днів після осіменіння або трансплантації ембріонів.

Статистичну обробку отриманих цифрових даних досліджень проводили за методиками Е.К. Меркур'євої (1970), П.Ф. Рокіцького (1967) та Н.А. Плохинського.

Результати власних досліджень

Ефективність роботи маршрутно-кільцевої системи осіменіння корів і телиць на прикладі кооперативу «Селекціонер» Прилуцького району Чернігівської області. Кооператив по організації племінної роботи та відтворення стада «Селекціонер» обслуговує 20 господарств, розділених на 3 маршрути із загальним числом корів 10000 голів. За прийнятою в кооперативі технологічною схемою осіменіння корів в господарствах проводиться технологом одноразово протягом дня згідно графіку, ректо-цервікальним способом із введенням сперми в тіло матки. Заплідненість від 1-го осіменіння склала 64,3% і підвищилась порівняно із аналогічним показником при стаціонарній формі осіменіння на 10,1%. За період роботи кооперативу в господарствах підвищився рівень відтворення стада, вихід телят на100 корів на 10,1 гол. при зменшенні витрат гранул на плідне осіменіння до 1,76.

Вплив способу штучного осіменіння кратності, та кваліфікації техніка штучного осіменіння на показники відтворювальної здатності корів. В господарствах, що входять до зони обслуговування кооперативу «Селекціонер» до запровадження маршрутно-кільцевої системи осіменіння забезпечували техніки штучного осіменіння, які мали невисоку кваліфікацію і застосовували мано-цервікальний спосіб осіменіння, двократно в одну охоту, перший раз після виявлення самки в охоті, а другий через 10-12 годин. Технологами кооперативу застосовується ректо-цервікальний спосіб осіменіння, одноразово.

Встановлено, що майже у всіх господарствах, в яких змінились досліджувані фактори (спосіб осіменіння, кваліфікація осіменатора), показники відтворення стада значно зросли. В цілому в господарствах зони обслуговування одержано на 652 гол. телят більше або на 10,1 телят на 100 корів (табл.).

Залежність показників відтворювальної здатності корів в господарствах зони обслуговування кооперативу «Селекціонер» від способу штучного осіменіння, кваліфікації осіменатора та кратності осіменіння

Не дивлячись на те, що всі технологи кооперативу застосовують ректо-цервікальний метод осіменіння і мають високу кваліфікацію, різниця в показниках відтворення стада між маршрутами (маршрут №1 - 80,5, а маршрут №3 - 88,9 телят на 100 корів) свідчить про різний рівень кваліфікації технологів кооперативу.

Таким чином рівень відтворення стада визначається кваліфікацією технологів штучного осіменіння та способом штучного осіменіння.

Вплив місця введення сперми і числа сперматозоїдів із прямолінійними рухами у дозі на показники відтворювальної здатності корів при одноразовому осіменінні. Порівняння ефективності осіменіння при введенні сперми в шийку та тіло матки проводили в трьох маршрутах кооперативу «Селекціонер». Дослід проведений в обмежений термін (15 днів) одночасно в усіх господарствах, щоб виключити вплив інших факторів на результати. Для дослідів відібрано 991 корову, із яких 254 сперму вводили в шийку матки, 737 - в тіло матки. Результати осіменіння врахували через 60-90 днів після осіменіння шляхом ректального дослідження. Встановлено, що у всіх господарствах з трьох маршрутів заплідненість корів, яких осіменяли в тіло матки становила в середньому 65,1%, а в шийку матки (контрольна група) - 56,7%. Різниця в заплідненості склала 8,4%, що статистично вірогідно (td=2,47, при Р>0.95) (табл. 2).

Це свідчить, що в процесі міграції до місця запліднення переважна більшість сперміїв виходить із слизом, фагоцитується, внаслідок чого число сперміїв, що доходить до місця запліднення яйцеклітини (верхня частина яйцеводу) при введенні їх в шийку матки не завжди є достатнім для

Вплив місця введення сперми на заплідненість корів при 15 млн. сперміїв з ПР у дозі, гол., %

Виявлення впливу числа сперміїв у дозі, залежно від місця їх введення в статеві шляхи самки, на заплідненість корів проводили в господарствах одного маршруту, в яких інші фактори, крім запрограмованих, мали найменший вплив.

Дослід проводили в два етапи. На першому - всі маніпуляції під контролем експериментатора, проводив технолог кооперативу, а на другому - осіменіння в більш глибокі ділянки статевих шляхів корів - виконував дисертант (як технолог із спеціальною підготовкою). Зменшення дози до 3,75 млн. сперміїв з ПР, при умові введення їх в ріг матки з боку фолікула, технологом кооперативу забезпечує заплідненість корів на рівні 60%. Введення навіть менших доз (1,87 млн.) в глибокі ділянки статевих шляхів технологом з спеціальною підготовкою, забезпечує заплідненість на рівні ефективності осіменіння при введенні повної дози (15 млн.) технологом кооперативу в тіло матки (71,8%), табл. 3.

Одержані дані свідчать, що можливе значне зменшення числа активних сперміїв у дозі при умові введення сперми в більш глибокі ділянки статевих органів корів (тіло і ріг матки) без зниження ефективності осіменіння.

Висока заплідненість корів з використанням зменшених доз сперми, при умові їх введення в більш глибокі ділянки статевих шляхів, пояснюється не тільки створенням для сперматозоїдів кращих умов для попадання до місця запліднення яйцеклітини, а й використанням при осіменінні такого технологічного прийому, як визначення стану фолікула в яєчнику.

Різницю між показниками заплідненості корів після осіменіння зменшеними дозами при введенні сперми в глибокі ділянки статевих шляхів між технологами з різними рівнями підготовки можна пояснити двома причинами. По-перше, технолог високої кваліфікації більш точно може визначити ступінь дозрівання фолікула та забезпечити місце введення сперми, і, по-друге, висока чутливість пальців технолога з спеціальною підготовкою не дозволяє травмувати слизову оболонку матки, яка в період охоти гіперемована і особливо чутлива.

Зв'язок між часом осіменіння протягом світлового дня і заплідненістю корів. Вплив часу осіменіння корів протягом світлового дня на їх заплідненість вивчали на коровах третього маршруту, рівень кормової бази та умови утримання корів, у яких були задовільними, що виключало вплив факторів господарського характеру на заплідненість корів. Для визначення ефективності осіменіння проведено порівняльний аналіз заплідненості після першого осіменіння протягом двох років в господарствах, в яких одноразове осіменіння корів проводилося в різний час доби (згідно графіку обслуговування) від 8 до 16³⁰.

Результати досліду свідчать, що осіменіння, яке проводилось вранці (8-9³⁰ год.) менш ефективне порівняно з осіменінням, яке проводилось з 10 до 12 години. З 600 голів корів, яких осіменяли з 8⁰⁰ до 8⁴⁰ запліднилось 272 гол, або 45,3%. тоді як з 596 корів, яких осіменяли з 10 до 11 години, запліднилось 361 гол., або 60,5%. Різниця становить 15,2%, що статистично високовірогідно. Найвищий рівень заплідненості був у групі корів, яких осіменяли з 10⁰⁰ до 13⁰⁰, тобто через 2-4 години після ранкового доїння і складав 52,3-72,5% (табл. 4).

Результати досліджень підтверджують, що ефективність штучного осіменіння залежить від часу світлового дня, коли це осіменіння проводилось.

Спосіб удосконалення маршрутно-кільцевої системи осіменіння шляхом стимуляції охоти. В зимові місяці, коли в господарствах відсутній моціон, у більшості корів проявляється статева охота нерегулярно або непомітно. Тому часто, в цей період, щоденні рейси автомобіля стають неефективними.

Для стимуляції охоти корів з метою її синхронізації для проведення турового осіменіння, нами було відібрано 50 голів корів, які більше 2-х місяців не проявляли ознак охоти і мали в яєчниках жовті тіла. Обробку аналогом простагландину Ф-2 - естрофаном проводили одноразово в дозі 2,0 мл (0,5 мг) внутрішньом'язево. Виявляли охоту одноразово через 72 години. Із оброблених корів, ознаки охоти проявили 48 голів (96,0%). Осіменіння проводили одноразово. Запліднилось 22 голови (45,8%), табл. 5. Відносно невисока ефективність осіменіння пояснюється тим, що після гормональної обробки статева охота у корів проявляється не одночасно, а осіменіння проводилося одноразово.

Проте, при спостереженнях за фізіологічним станом корів, яким проводили стимуляцію охоти і вони не запліднились після першого осіменіння, було виявлено, що в них відновилася регулярна статева циклічність і 16 голів (33,3%) були запліднені в другу, а 8 голів (16,7%) у третю охоту. Дві голови виявились не заплідненими і при гінекологічному обстеженні в них виявлено кісти яєчників.

Отже, з одержаних даних можна зробити висновок, що синхронізація охоти у корів в зимово-стійловий період в умовах маршрутно-кільцевої системи осіменіння є ефективним технологічним прийомом. За два дні роботи (два виїзди) при синхронізації охоти проведено осіменіння 48 голів, тоді як за два місяці зроблено 56 виїздів при спонтанній охоті і осіменено лише 61 голову.

Застосування сперми, яка зберігається в умовах 0 +4⁰ С для штучного осіменіння корів в умовах маршрутно-кільцевої системи. Окрім селекційного значення, застосування методу глибокого заморожування сперми бугаїв, передбачало різке скорочення транспортних витрат на доставку сперми. Умови роботи маршрутно-кільцевої системи організації штучного осіменіння корів і телиць передбачають щоденне використання автомобіля для доставки сперми і осіменіння в кожному господарстві. Разом з тим відомо (І.В. Смирнов, 1965, Ф.І. Осташко, 1967, О.Д. Бугров, 1974, А.П. Кругляк, 1986), що внаслідок глибокого заморожування і розморожування майже половина сперміїв гине, у іншої частини знижуються показники якості. Тому ми вивчали доцільність використання сперми за умов її зберігання при 0 +4⁰ С в роботі маршрутно-кільцевої системи організації осіменіння. Для порівняння заплідненості корів після осіменіння їх спермою, що зберігалась при температурі 0 +4⁰ С та при температурі -196⁰ С було проведено досліди в кооперативі «Селекціонер».

Осіменіння незамороженою спермою проводили за технологією осіменіння глибокозамороженою спермою, дозою 15 млн. сперміїв з ПР ректо-цервікальним способом, одноразово в одну охоту. З одержаних результатів видно, що використання незамороженої сперми забезпечує заплідненість корів на рівні 62,5%, що більше ніж при використанні глибокозамороженої сперми на 8,5%.

Більш висока заплідненість при використанні сперми, що зберігалась при температурі 0 +4⁰ С пояснюється вищим рівнем життєздатності сперматозоїдів у розрідженій спермі порівняно із спермою, що пройшла кріоконсервацію. Крім вищої заплідненості, незаморожена сперма має переваги в тому, що при цьому число спермодоз, яке приготовляють з одного еякуляту у двічі збільшується.

Розробка способів підвищення рівня відтворювальної здатності генетично цінних корів шляхом трансплантації ембріонів. За період роботи лабораторії по трансплантації ембріонів використовувалось 24 корови-донори, відібраних без врахування реакції суперовуляції. З них було вибракувано після пробних обробок 7 голів. Решта використовувалась за схемою: вимивання - дві статеві охоти - гормональна обробка. В якості реципієнтів використовували телиць та корів, як в лабораторії, та і в господарствах Прилуцького району. За цей період одержано 704 ембріони, або 5,58 ембріонів на одне вимивання, з них 4,22 якісних. Одержано 224 телят-трансплантантів або 13,2 голів на одного донора (табл. 7).

Вища приживлюваність ембріонів при пересадці в лабораторії (48,7%) пояснюється більш сприятливими умовами для пересадки ембріонів в умовах племпідприємства, хоча обмежене число реципієнтів вимушувало проводити пересадки навіть реципієнтам з умовно придатними жовтими тілами.

Залежність виходу телят-трансплантантів від кількості ембріонів, пересаджених одному реципієнту. З метою підвищення ефективності трансплантації ембріонів вивчали можливість застосування пересадки одному реципієнту одночасно двох ембріонів. Одержані дані свідчать, що при одночасній пересадці двох ембріонів одному реципієнту підвищується приживлюваність ембріонів на 15% (55,5% проти 40,5% при пересадці по одному), а також збільшується вихід телят (111,1 телят на 100 реципієнтів проти 40,5 телят на 100 реципієнтів при пересадці по одному ембріону).

При пересадці двох ембріонів одному реципієнту в ріг матки з боку жовтого тіла приживлюваність складала 59.6%, що вище на 10.8% від пересадки по два ембріони в різні роги (td=3,53, при Р>0,999). При аналізі приживлюваності ембріонів встановлено, що при пересадці двох ембріонів одному реципієнту рівень приживлюваності ембріонів гіршої якості підвищується, за умови пересадки їх разом з ембріонами доброї якості (28,9% при пересадці по два проти 11,1 при пересадці по одному).

Підвищення рівня відтворювальної здатності корів шляхом підсадки ембріонів коровам, яких осіменяли в період спонтанної охоти. В якості реципієнтів ми використовували корів симентальської породи, яких осіменяли в період спонтанної охоти (синхронної з охотою донора) спермою бугая червоно-рябої голштинської породи. Ембріони були одержані від донора чорно-рябої голштинської породи, яку осіменяли спермою бугая цієї ж породи. Тому ж ідентифікація приплоду була вірогідною.

Одержані результати свідчать, що підсадка ембріонів реципієнтам, яких осіменяли в період спонтанної охоти, синхронної з охотою донора сприяє підвищенню приживлюваності ембріонів до 86,6% проти 54,16% при традиційному способі пересадки. Вихід телят при цьому збільшується до 173,3 голови на 100 реципієнтів.

Висновки

1. У матеріалах дисертації обґрунтовані методи підвищення рівня відтворення стада шляхом організації штучного осіменіння корів і телиць за маршрутно-кільцевою системою, удосконалення методик трансплантації ембріонів, повного використання таких важливих факторів, як кваліфікація технолога по штучному осіменінню тварин, прогресивних способів штучного осіменіння, що підвищує вихід телят, знижує витрати спермодоз на плідне осіменіння та забезпечує тиражування високоцінних генотипів тварин.

2. Значний вплив на ефективність осіменіння має місце введення сперми в статеві органи самок. При незмінних інших умовах осіменіння зміна місця введення сперми з шийки матки в тіло матки збільшує заплідненість корів на 10,6%. Вища ефективність осіменіння при введенні сперми в тіло матки (67,4%) порівняно з введенням в шийку матки (56,8%) пояснюється створенням для сперматозоїдів більш сприятливих умов для просування їх до місця запліднення яйцеклітини.

3. Зменшення кількості сперміїв з ПР в дозі до 3,75 млн. не викликає негативного впливу на заплідненість корів за умови більш глибокого введення сперми в статеві органи самки. Введення сперми в дозі 3,75 сперміїв з ПР в ріг матки з боку зрілого фолікула, забезпечує заплідненість (60%) на рівні введення дози 7,5 млн. в тіло матки. А введення ще менших доз сперми (1,87 млн.) технологом з спеціальною підготовкою в ріг матки забезпечує заплідненість (80%), що вище, ніж при введенні повної дози (15 млн.) технологом в тіло матки.

4. Застосування простагландинів для стимуляції охоти в зимовий період в умовах маршрутно-кільцевої системи осіменіння не тільки економічно виправ-дано, а й технологічно необхідно. Синхронізація охоти у корів дозволяє за раху-нок турового осіменіння значно скоротити витрати на автотранспорт та сприяє відновленню у корів, що не приходили в охоту, регулярного статевого циклу.

5. Використання в умовах маршрутно-кільцевої системи осіменіння сперми, що зберігалась при 0 +4?С забезпечує підвищення рівня заплідненості корів (63,2% проти 55,1% при використанні глибокозамороженої сперми), збільшення числа приготовлених спермодоз із одного еякуляту та використання сперми видатних бугаїв, яка має понижену резистентність до глибокого заморожування.

6. Застосування методу трансплантації ембріонів в умовах племпідприємств дає змогу в короткий час створити стада бугаїв-плідників та маточного поголів'я з високим генетичним потенціалом молочної продуктивності за замовленням селекціонерів.

7. Пересадка одному реципієнту двох ембріонів сприяє підвищенню приживлюваності ембріонів та значно збільшує вихід телят-трансплантантів (55,0% приживлюваності, 111 телят на 100 реципієнтів) проти пересадки по одному ембріону (40,5% приживлюваності, 40,5 телят на 100 реципієнтів). Краще приживлюються ембріони при пересадці їх по два в один ріг матки.

8. Підсадка ембріонів коровам, яких осіменяли в період спонтанної охоти значно підвищує приживлюваність ембріонів (86,6% проти 54% при пересадці традиційним способом), та збільшує вихід телят (173 голови проти 54 голови на 100 корів).

Пропозиції виробництву

1. Для підвищення рівня відтворення стад великої рогатої худоби і прискореного виведення високоцінних тварин методом трансплантації ембріонів пропонується агропромисловим комітетам областей, племпідприємствам та господарствам з різними формами власності:

- організувати маршрутно-кільцеву систему штучного осіменіння корів і телиць із використанням ректо-цервікального способу осіменіння з введенням сперми в тіло матки та застосуванням в зимовий період методу синхронізації охоти та турового осіменіння корів;

практикувати трансплантацію ембріонів по два в один ріг з боку жовтого тіла та підсадку по одному ембріону коровам, яких осіменяли в спонтанну охоту.

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації

Кругляк А., Стаховський В. Біотехнологічні способи відтворення тварин // Тваринництво України, 1997. - С. 14-15. (Дисертант виконав експериментальну частину).

Кругляк А.П., Стаховський В.Ф. Підвищення рівня відтворення стада шляхом трансплантації ембріонів // Міжвідомчий тематичний науковий збірник / Розведення і генетика тварин, К., Аграрна наука, 1999. - В. 30 - С. 86-88. (Дисертант виконав експериментальну частину та аналіз одержаних результатів).

В. Стаховський. Удосконалення методів відтворення стада // Науковий вісник національного аграрного університету. - 2000. - №21. - С. 82-84.

А.П. Кругляк, В.Ф. Стаховський. Оплодотворяемость коров в связи с количеством сперматозоидов в дозе и местом их введения // Asigurarea stiintifica a sectorueui zootehnic si medicinii veterinare. - Chisinau, 1997. - P. Materialele Conferinter Jubiliare Din, 1996. - P. 43-44. (Дисертант виконав експериментальну частину).

Стаховський В.Ф. Спосіб підвищення заплідненості корів в умовах маршрутно-кільцевої форми осіменіння // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження Ф.Ф. Ейснера/ Теория и практика племенного дела в животноводстве. - Харьков, 1996. - С. 72.

6. Стаховський В.Ф. Способи раціонального використання сперми бугаїв - поліпшувачів // Зб. наукових праць науково-виробничої конференції / Біотехнологічні, селекційні та організаційні методи відтворення, зберігання і використання генофонду тварин. - К. - 1997. - С. 143-145.

7. Стаховський В.Ф. Удосконалення методик трансплантації ембріонів // Матеріали конференції молодих вчених та аспірантів. - Чубинське. -2004. - С. 46.

Размещено на Allbest.ru