Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 630*23:630*17:582.475.4477.41

Стан та продуктивність штучних насаджень сосни звичайної, створених на староорних землях Центрального Полісся

06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Онищенко Володимир Михайлович

Київ - 2004



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Гойчук Анатолій Федорович, Національний аграрний університет, професор кафедри захисту лісу

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Кузнецов Сергій Іванович, Національний аграрний університет, професор кафедри ландшафтної архітектури і садово-паркового будівництва

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Шлапак Володимир Петрович, Національний дендрологічний парк “Софіївка” НАН України, заступник директора з наукової роботи

Провідна установа - Український державний лісотехнічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра лісових культур і лісової селекції, м. Львів

Захист відбудеться 6 жовтня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41

Автореферат розісланий 3 вересня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кравець П.В.



Онищенко В. М. Стан та продуктивність штучних насаджень сосни звичайної, створених на староорних землях Центрального Полісся. Дисертацією є рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук. Національний аграрний університет, м. Київ - 2004. сосна саджанець староорний шкідник

Дисертаційна робота присвячена вивченню проблеми формування біологічно стійких та високопродуктивних соснових насаджень, які створені на староорних землях. Запропоновано оптимальні способи створення культур на староорних землях. Започаткована густота та розміщення посадкових місць.

Вивчено вплив початкового складу майбутніх насаджень, створених на староорних землях, на ураження культур сосни звичайної шкідниками та збудниками хвороб. Вивчено вплив строків догляду за грунтом, їх інтенсивність на ріст та збереженість саджанців сосни звичайної у молодому віці. Визначено строки, способи проведення рубок догляду, які спрямовані на формування високопродуктивних та біологічностійких насаджень.

На основі досліджень доведено, що для одержання насадження, яке б досягло віку стиглості, потрібно з метою створення лісового середовища, в 20-25-річному віці зрубати, а потім посадити нові культури, для яких попередні створять необхідні умови живлення, розпушать грунт своїм корінням та підвищать родючість грунту.

Ключові слова: культури сосни, штучні насадження, староорні землі, рубки догляду, продуктивність.



Онишенко В. М. Состояние и продуктивность искуственных насаждений сосны обыкновенной созданой на старопахотях Центрального Полесся. Диссертацией является рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата сельськохазяйственных наук. Национальный аграрний университет, г. Киев - 2004г.

Диссертационная работа посвящена изучению проблемы формирования биологически стойких и высокопродуктивных сосновых насаждений, которые созданы на старопахотах.

Предложены оптимальные способы создания культур на старопахотях, их начальная густота и розмещение посадочных мест. Показано, что, с целью предупреждения повреждений корней культур сосны обыкновенной личинками хрущей требуется перед посадкой провести мероприятия по борьбе с ними (опрыскивание площади разными инсектицидами), при посадке обмакнуть корни сажанцев инсектицидами против личинок хрущем. Для быстрого смыкания культур и создания среды, непригодной для жизнедеятельности и розмножения личинок пластинчатоусых, необходимо создать густые культуры которые в дальнейшем корректируются рубками ухода.

Изучено влияние начального состава будущих насаждений, созданых на старопахотах, на поражение культур сосны обыкновенной вредителями и возбудителями заболеваний. Изучено влияние строков ухода за грунтом, их интенсивности на рост и сохранность саженцев сосны обыкновенной в молодом возрасте.

Назначены строки, способы проведения рубок ухода, которые направлены на формирование высокопродуктивных и биологически стойких насаждений. Выяснено, что внесение органо-минеральных удобрений после проведения рубок ухода позитивно влияет на рост и развитие, а также на биологическое состояние насаждений сосны обыкновенной, созданых на старопахотах.

Автором установлено и научно обосновано особенности роста культур сосны обыкновенной на бывших пашнях. Показано, что влияние рубок ухода разной интенсивности на состояние, рост и развитие читых и мешанных культур сосны обыкновенной разного возраста на бывших старопахотных землях.

Определена изначальная густота культур, которая позволяет создавать биологически стойкие насаждения сосны обыкновенной на бывших старопахотных землях.

На основе проведенных исследований предложены рекомендации относительно способов обработки грунта, строков проведения посадочных робот, а также густоты и состава культур, что позволит создать биологически стойкие насаждения сосны обыкновенной на бывших старопахотных землях.

На основании иследований доказано, что для получения насаждений, которое б достигло возраста спелости, нужно с целью создания лесной среды, в 20-25-летнем возрасте срубить, а потом снова посадить новые культуры, для которых предыдущие создадут необходимые условия питания, распушат почву своими корнями и повысят производительность почвы.



Onischenko V. M. Stage and producfivity of artifical Pine stands created on old plowed soils of Central Polissya. Dissertation is manuscript.

Dissertation is of a degree of Candidate of Agricultural Sciences, Specialty 06.03.01 - forest cultural and fitomelioration. National Agricultural University, Kyiv, 2004.

Dissertation is dealing with research in formin of biologically stable and high productivity Pine stands. That created on old plowed soils. Optimal metods for forest cultures on old plowed soils has been proposed, density and scheme of planting is begun.

Influence of ionitial composition of future stends on Pine cultures desiases and pests on old plowed soils has been studied. Infinence of time and infensity of soil cultivation on saving of pine young trees has been stadied. Terms of techigue of intermediate cuttings, that is directed to high productivity and biological stable stamds forming.

On the base of investigation, it has been proved, that to create forest stand valiable to mature age is necessary to cut previsions stand in 20-25 yars and to plant new forest cultures on soil fertiled, and mellow by the previovs stand.

Key words: Pine cultures, artificial stands, old plowed soils, intermediate cutting, prodyctivity.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання створення культур на староорних землях постало особливо гостро в кінці ХХ століття, коли виникла проблема існування великої кількостї земель, які раніше використовувались у сільському господарстві (пустирища), а також масового всихання культур у молодому віці (2035 років), створених на землях, що вийшли з сільськогосподарського користування.

На даний час в Україні досить гостро постає питання про заліснення староорних земель, які становлять значну частину лісокультурного фонду країни. Найгостріше воно постає в українському Поліссі, оскільки основна маса таких земель зосереджена в цій зоні. Особливістю дерново-підзолистих, глинисто-піщаних і супіщаних ґрунтів є те, що після подовженого сільськогосподарського користування погіршуються умови росту для дерев. Ці ґрунти відзначаються малою потужністю акумулятивного та гумусового горизонтів, а поживні речовини сконцентровані в верхніх шарах. Систематична оранка таких земель призводить до ущільнення ґрунту, а систематична висадка сільськогосподарських культур - до виносу поживних речовин.

На староорних ґрунтах сосна звичайна розвиває коріння у верхніх шарах ґрунту. Після того, як коренева система опановує верхні, найродючіші шари ґрунту, коріння її починає заглиблюватися. Проте в глибину воно поширюється надто повільно через наявність підорної підошви, слабкого обміну повітря в нижніх горизонтах, що супроводжується не тільки зниженням росту надземної частини, а й послабленням дерев. На послаблених деревах поселяється підкорний клоп, їх (дерева) уражує коренева губка (Падій М.М., 1959, 1973, 1992; Пашов Н.Ф., 1955; Оберто В.И., 1992; Мартинюк С.П., 1953; Логвиненко И. И., 1971 та ін.). Внаслідок згубного впливу шкідливих комах і збудників хвороби дерева відмирають, у культурах утворюються прогалини. Зріджені соснові молодняки заселяють личинки хруща, інтенсивне розмноження підкорового клопа і поселення кореневої губки спричиняє відмирання дерев у культурах, яке може відбутися в 1215 років. Якщо молоді культури успішно переживають цей вік, то дегресія настає у і 2530 років і навіть пізніше. А тому необхідно проводити більш детальні і поглиблені дослідження щодо вивчення способів створення та умов вирощування біологічно стійких і високопродуктивних лісових насаджень на землях, які вийшли з сільськогосподарського користування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційної роботи узгоджується з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року №189 „Про першочергові заходи щодо створення захисних лісових насаджень на невгіддях та в басейнах річок”, площа яких становить1,03 млн га, на яких намічено в короткий строк створити лісові культури на площі понад 180 тис. га, а також Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 158 „Про затвердження Державної програми „Ліси України” на 20022015 роки”.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є визначити комплекс факторів, які впливають на стан сосни в культурах, створених на староорних землях, з метою одержання біологічно стійких та високопродуктивних лісових насаджень а також на водний режим хвої та вміст поживних речовин у ній, фізико-хімічні властивості ґрунту, стан інтенсивності росту за висотою, стійкість проти збудників хвороб і шкідників та інші чинники, які впливають на стан і ріст культур на староорних землях.

Основні задачі досліджень:

при опрацюванні теми основною метою було дослідити стан насаджень у різних вікових групах та виявити, як впливає на ріст, розвиток і біологічну стійкість культур внесення органо-мінеральних добрив, проведення рубок догляду різної інтенсивності;

вивчити вплив початкової густоти культур та зімкнутості крон, різні строки проведення рубок догляду різної інтенсивності на ріст і розвиток насаджень, створених на староорних ґрунтах, та на їх біологічну стійкість;

вивчити та порівняти інтенсивність основних фізіологічних процесів у культурах, створених на староорних землях та на свіжих зрубах;

дослідити вплив доглядів за ґрунтом у перші роки після створення культур на вміст поживних речовин у хвої саджанців.

Об'єкт дослідження - процеси створення, росту й формування біологічно стійких та високопродуктивних штучних насаджень сосни звичайної на староорних землях Центрального Полісся.

Предмет дослідження - особливості росту культур сосни різного віку, створених на староорних землях, їх приживлюваність та розвиток, вплив органічних та мінеральних добрив на ріст і розвиток сосни в культурах, інтенсивність транспірації, фізико-хімічні властивості ґрунтів.

Методи дослідження. Основними методами дослідження були: лісівничо-таксаційні - для закладки пробних площ і для визначення різних параметричних показників дерев сосни і насаджень сосни звичайної у процесі їх росту і розвитку; фізіолого-біохімічні - для вивчення основних фізіологічних процесів і визначення вмісту поживних речовин у рослині; ґрунтових аналізів - для визначення фізико-хімічних властивостей ґрунту; математичної статистики - для обробки експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів:

встановлено та науково обґрунтовано особливості росту культур сосни звичайної на землях, які вийшли з сільськогосподарського користування;

вперше обґрунтовано вплив рубок догляду різної інтенсивності на стан, ріст і розвиток чистих та мішаних культур сосни звичайної різного віку на землях, які вийшли з-під сільськогосподарського користування;

встановлено особливості впливу рубок догляду різної інтенсивності на ураження культур сосни шкідниками і збудниками хвороб;

визначено початкову густоту культур, яка дає можливість створювати біологічно стійкі насадження сосни звичайної на землях, які вийшли з сільськогосподарського користування;

вивчено вплив умов місцезростання (поле, ліс) на інтенсивність водного режиму і хвої рослин;

поглиблено дослідження впливу доглядів за ґрунтом на ріст та приживлюваність культур сосни на землях, які вийшли з-під сільськогосподарського користування;

на основі проведених досліджень, запропоновані рекомендації щодо способів підготовки ґрунту, строків проведення посадкових робіт, а також густоти та складу культур, що дозволить створити біологічно стійкі насадження сосни звичайної на землях, які вийшли з сільськогосподарського користування.

Практичне значення одержаних результатів. Визначені найефективніші способи створення культур сосни на староорних землях, обгрунтована оптимальна започаткована густота та розміщення посадкових місць, склад майбутніх насаджень, інтенсивність, строки, способи рубок догляду та інші заходи, які спрямовані на формування високопродуктивних та біологічно стійких насаджень.

Основні практичні рекомендації дисертаційної роботи прийняті для впровадження у лісогосподарське виробництво Державним комітетом лісового господарства України і використовуються при створенні та вирощуванні соснових культур на староорних землях у Димерському, Іванівському (ДЛГО „Київліс”), Овруцько-Народицькому, Овруцькому, Малинському, Житомирському, Радомишльському (ДЛГО „Житомирліс”) та інших держлісгоспах. У проектах лісових культур враховуються заходи, опрацьовані на підставі узагальнення досвіду створення та вирощування високопродуктивних насаджень і детального аналізу літературних джерел.

Особистий внесок здобувача. Дисертант поглиблено дослідив ріст і розвиток культур у різних вікових групах, вплив на них органо-мінеральних добрив та рубок догляду. Автор виклав теоретичні та методологічні підходи до вирішення проблеми досліджень, зібрав польовий матеріал, провів його аналіз та обробку і сформував науково обґрунтовані висновки та пропозиції щодо вирощування біологічно стійких культур сосни звичайної на землях, які вийшли з сільськогосподарського користування.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на двох науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу лісогосподарського факультету Національного аграрного університету в 2002 і 2003 роках та одному Міжнародному науково-практичному семінарі „Лісовідновлення та лісорозведення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи” в 2004 році.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 4 наукові роботи у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Матеріал дисертаційної роботи викладено на 149 сторінках комп'ютерного тексту, в тому числі основний текст - на 121 сторінці. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота включає 23 таблиці, ілюстрована 14 рисунками. Список використаних літературних джерел містить 198 найменувань, у тому числі 17 іноземних, додаток розміщений на 11 сторінках.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Сучасний стан лісових культур, створених на староорних землях Полісся України, є досить актуальним, оскільки раніше створені на десятках тисяч гектар соснові культури почали суцільно втрачати енергію росту і всихати. Все це свідчить, що розлад і всихання соснових культур на Поліссі перебігає скрізь і набуває характеру стихії.

Проблема стану і росту насаджень на староорних землях вивчалася в лісовій літературі давно. Ще на початку ХІХ століття німецькі лісоводи Г.Котта (1817) та Ф. Рамман (1890) звернули увагу на повільний ріст соснових культур на староорних землях, починаючи з стадії жердняку.

Слід відзначити, що до 60-х років ХІХ століття в Росії створювалася мала кількість культур на староорних землях. Після реформи 1861 року селяни, у яких відібрали оброблювані ними раніше родючі земелі, стали посилено заорювати малородючі ділянки, в тому числі і зруби в суборових і сугрудкових умовах місцезростання. Після порівняно короткочасного інтенсивного сільськогосподарського користування ці землі виснажувалися, випадали з обороту і поступово заростали лісовою рослинністю.

Таким чином, на початку ХХ століття з'явилась можливість проаналізувати ріст насаджень молодняків на староорних землях. Такі дослідження й були проведені Тольським А.П. (1904, 1907, 1911), А.А. Крюденером (1909) та іншими. Вони встановили утворення надмірно бідних типів лісу на виораних землях, звернули увагу на труднощі у створенні стійких і певною мірою якісних насаджень на таких же землях.

П.С. Погребняк (1941, 1944), вивчаючи соснові культури на староорних землях в Пінявському лісництві Малинського держлісгоспу Житомирської області, на основі своїх дослідів, а також детального огляду робіт ряду авторів з даного питання дійшов висновку (Погребняк П.С., та ін. 1947, 1951), що головна причина депресії соснових культур на староорних землях полягає не в корчуванні і сільськогосподарському користуванні, а в дуже довгому періоді відсутності відновлення лісу на суцільній вирубці, протягом якого піщаний грунт утратив свою глибинну архітектоніку (ризосферу). Також зникають ґрунтові безхребетні (Гордієнко О.Е., 1968), які притаманні для лісових ґрунтів.

З метою створення стійких насаджень на староорних грунтах необхідно швидко відновлювати вирубки в сосновому господарстві на піщаних грунтах і при облісенні пустирів вводити до складу культур для сосни - березу пухнасту, сосну Банкса, тополю бальзамічну і лавролисту (Стопкань В.В., Лавриненко Д.Д., Похітон П.П., 1954; Лавриненко Д.Д., 1960; Корецький Г.С., 1967), корені яких здатні долати опір з боку грунтової маси (Висоцький Г.М., 1908, 1911), а також штучно відновлювати глибинну ризосферу в пісках створенням вертикальних кротовин, заповнюючи їх вологоємким матеріалом: торфом, компостом, бурим вугіллям, деревними опилками (Логвиненко І.І., 1970, 1971); вирощувати культури сосни на староорних землях до стадії жердняка в густих (1215 тис. дерев на гектарі) насадженнях (Тольський А.П., 1913; Морозов Г.М., 1950; Жилкин Б.Д., 1955; Погребняк П.С., 1955; Калінін М.З., 1975; Падій М.М., 1993; Гордієнко М.І., Падій М.М., Цилюрик А.В., 1995).

Швидке розмноження вторинних шкідників і поширення хвороб у молодих (і старших) культурах на староорних землях вимагає знову повернутися до проблеми розладнаних насаджень, визначити причини їх дигресії і розробити заходи щодо створення стійких насаджень на староорних землях.

На основі матеріалів лісовпорядкування та обліку лісового фонду визначено найбільш характерні ділянки культур сосни звичайної в умовах свіжих борів і суборів Київської та Житомирської областей. Як об'єкти дослідження використовували культури сосни звичайної різного віку і повноти, створені на староорних землях:

Чисті культури сосни звичайної різного віку, що ростуть у свіжих борах і суборах Димерського, Іванківського, Малинського, Радомишльського, Житомирського, Київського, Овруцького ДЛГ та Боярської ЛДС.

Змішані та чисті культури сосни звичайної різного віку, які знаходяться в свіжих суборах Овруцько-Народицького ДЛГ та Боярської ЛДС.

Культури сосни створені в свіжих суборах на свіжому зрубі в Димерському, Іванівському, Овруцько-Народицькому ДЛГ та Боярської ЛДС.

Культури сосни звичайної 14-річного віку, власноруч створені на землях, які вийшли з сільськогосподарського користування.

Згідно з проектами лісових культур та матеріалами лісовпорядкування на цих ділянках встановлювались: вік насадження, способи підготовки ділянок, обробітку ґрунту, способи створення культур.

Пробні площі закладали відповідно до методичних вказівок щодо вивчення лісових культур (Гордієнко М.І., Маурер В.М., Ковалевський С.Б., 2000).

Щільність ґрунту досліджували, використовуючи щільномір Голубєва, який фіксує щільність ґрунту в кг/см². Водопроникливість визначали за допомогою циліндрів з фіксуванням часу, витраченого для проникнення 1 л води у відповідний шар грунту. Інтенсивність транспірації хвої вивчали за методикою Л.А. Іванова та ін. (1956), а дефіцит вологи, обводнення та водоутримуючу здатність - за методикою М.Д. Кушніренко, Е.А. Гончарової та Є.М. Бондаря (1972). Вміст азоту, фосфору та калію у хвої визначали за методикою К. Гінзбурга, а в грунті - полум'яним фотометром.

Значну питому вагу (34 млн га) у лісокультурному фонді України в минулому і тепер становлять землі, що вийшли з сільськогосподарського користування. На ділянках, за умов продовженого вирощування сільськогосподарських культур, систематично переорювалася земля на постійну глибину, витрачалася надземна (а часом і підземна) маса рослин, що зменшувала надходження органічних речовин до ґрунту, погіршувалися його фізичні і фізико-хімічні властивості, створювався твердий підорний шар.

На рисунку 1 показано, що на глибині 3040 см на староорних ґрунтах створюється щільний шар внаслідок постійної дії на нього лемеша плуга. Після висаджування в грунт рослині треба багато часу, щоб корінням пробити цей шар. Через втрату глибинної ризосфери на староорних землях молоді рослини зосереджують своє коріння у верхніх шарах ґрунту. Це значно ускладнює або навіть не дає можливості використовувати деревами глибинних запасів вологи. В стадії жердняка, коли потреба у волозі швидко зростає, нестача її, зумовлена зменшенням ризосфери, призводить до сповільнення росту дерев, а інколи, особливо після посухи, і до раптового відмирання.

Зважаючи на проведені дослідження, механізм цього явища такий. Збільшення розмірів крони та інших наземних органів тоді, коли внаслідок відсутності природної структури грунту спостерігається дуже повільний ріст коріння, призводить до недостатнього забезпечення дерева вологою. На основі цих досліджень ми зробили висновок: при створенні культур на староорних землях потрібно перед посадкою провести глибоке розпушування грунту на глибину орієнтовно 60 см за допомогою ґрунтопоглиблювача РН-60. Це полегшить ріст коріння рослин у глибину у перші роки після посадки.

Дослідження показали, що чисті культури сосни звичайної, створені на староорних землях, в більшості випадків (на 22%) пошкоджуються в перші роки після створення підкоровим клопом та в подальшому розвитку уражуються кореневою губкою. Тому необхідно створювати змішані насадження сосни з березою повислою, а збільшуючи густоту посадки до 1517 тис. шт./га, зменшуючи строки змикання культур і цим прискорити створення лісового середовища, непридатного для розмноження шкідників, в подальшому регулюючи густоту культур своєчасним проведенням рубок догляду.

Стан саджанців у культурах у фазі індивідуального росту. Якщо порівнювати приживлюваність саджанців сосни звичайної у культурах створених на староорній землі та на свіжому зрубі, то в середньому збереженість, а також висота більші у саджанців культур, створених на землях, які вийшли з сільськогосподарського користування. Збереженість на третій рік створення тут досягає 8694%, залежно від варіантів створення. Збереженість такого ж року культур на лісовій площі була 86%. Висота трирічних культур, створених на староорній землі, більша за висоту культур на лісовій землі на 410 см, або 1333%.

Тобто, зважаючи на проведені дослідження, молоді культури, створені на землях, які вишли з сільськогосподарського користування, у стадії приживлювання ростуть краще, ніж такі ж культури, створені на лісових землях.

Інтенсивність росту культур у фазі хащі. У колгоспному лісі біля с. Перевіз Київської обл. були закладені тимчасові пробні площі в 16- та 17-річних соснових деревостанах штучного походження, створених на староорних землях, для визначення таксаційних показників.

Дані насадження були створені на землях, які довготривалий час знаходилися під сільськогосподарським користуванням. 16- та 17-річні культури створювали на суцільно обробленій площі (оранка на глибину 2530 см) висаджувалися вручну під меч Колесова за схемою посадки 5рС1рБ і розташування посадкових місць 2,50,3 м і відповідно 2,50,5 м. В обліковому році у 17-річних культурах здійснювали прочистку, інтенсивністю 10%, вибіркою 20 м³/га.

Рубка догляду проводили комбінованим методом: вирубали повністю ряд берези і відсталі в рості та суховершинні екземпляри сосни у рядах. Також обрізали нижні гілки на сосні. В 14-річному насадженні рубки догляду не проводили. Обидва насадження ростуть за 1^б бонітетом, ураження культур кореневою губкою чи іншими шкідниками не спостерігається.

Для порівняння ми закладали пробну площу (контроль), яка розташована біля цих двох ділянок на лісових землях. Вік лісових культур 16 років. Середній діаметр 7 см, що на 1,5 см (21%) менше, ніж у 16-річних та на 3,7 см (53%) менший ніж у 17-річних культурах, створених на староорних землях (табл. 1). Середня висота сосни на контролі 6,5 м, а в 16-річних 7,7 м (більша на 18%), у 17-річних культурах 9,4 м (більша на 45%). Загальний запас у 16-річних культурах (контроль) становить 95 м³/га, у 16-річних 127 м³/га (134%), у 17-річних - 117 м³/га (123%).

За нашими дослідженнями, культури, створені на староорних землях, ростуть краще, ніж на лісових. Це підтверджується загальним запасом деревостанів, який досягає майже 134% порівняно з контролем.

Водний режим у шпилках сосни. У рослини, до появи відхилень зовнішньої форми, при погіршенні умов місцезростання змінюється інтенсивність основних фізіологічних процесів.

Дослідження останніх ми провели на двох дослідних ділянках, які знаходяться у 16-річних культурах (насадження створені на староорних землях біля с. Перевіз - розміщення посадкових місць 2,0-0,3 м) у 16-річних культурах (кв. 78 в. 4 Дзвінківського лісництва Боярської ЛДС - розміщення посадкових місць 2,0-0,5 м, контроль). Дані насадження розміщені поряд один з одним.

На основі проведених досліджень ми спостерігаємо певну закономірність транспірації протягом вегетаційного періоду. Інтенсивність транспірації протягом року була найвищою о 14 год у 16-річних культурах, створених на свіжому зрубі, а в 16-річних культурах, створених на староорних землях, була нижчою (на 0,3 г/г звіжозірваних гілок за годину) порівняно з контролем, оскільки культури мали більш вищу повноту. Так, за даними М. І. Гордієнка та ін. (2002), у всіх густих культурах інтенсивність транспірації протягом всього вегетаційного періоду нижча, ніж у рідких. Менше значення цього показника в густих культурах зумовлено більш високою зімкнутістю крон. У густих культурах гілки між рядами змикаються швидше, ніж у рідких. Природно, що в густих культурах обмін повітря відбувається з меншою інтенсивністю, ніж у рідких. Проведені дослідження з вивчення оводненості хвої сосни з 12 до 18 год, тобто в найспекотнішу частину дня, показали, що суттєвої різниці в показниках не спостерігається, але помітна тенденція, за якою більше вологи у шпильках культур, створених на староорних землях.

Як показали проведені дослідження, дефіцит вологи в шпильках сосни протягом вегетаційного періоду був найменший в 16-річних культурах створених на староорних землях. На основі проведених досліджень, ми дійшли висновку, що найнижча втрата води шпильками сосни при зав'яданні спостерігається в 16-річних культурах, створених на свіжому зрубі.

Культури 3-го класу віку. У культурах Базарського лісництва Овруцько-Народицького держлісгоспу Житомирської області співробітниками Поліської ЛНДС у 1976 році була проведена суцільна санітарна рубка в осередку кореневої губки, а наступного року створені культури для вивчення впливу введення кущів під час посадки на поліпшення умов росту й розвитку культур, створених на староорних землях. Підготовка ґрунту: осіння суцільна оранка, висаджування культур весною з розміщенням посадкових місць 2,00,75 м. При цьому було закладено три варіанти за різними схемами змішування культур (1-10С; 2-2рС2рБ; 3-2рС1рТвс2рБ1рТвс). На час досліджень у насадженнях провели одну рубку догляду в 1994 році, при якій вирубали кожний 10-й ряд і відсталі у рості екземпляри у решті рядів. Інтенсивність рубки 10% за запасом.

Проведені дослідження показали, що чисті соснові насадження високоповнотні і мають значний запас деревини (235 м³/га ). Виняток становлять лише змішані культури сосни звичайної та берези повислої, а також чистий сосновий деревостан, який знаходиться між змішаним. Це пояснюється тим, що береза рубками догляду не була посаджена на пень і її висота в рік проведення дослідження була на 20% вища, ніж сосниа (1,0 м). Крона дерев берези притінювала крони сосни і їхня висота була меншою порівняно з чистими культурами (відповідно висота чистих культур 13,5 м, змішаних - 12,7 м). Також на даній дослідній ділянці значно різняться між собою середні діаметри соснових деревостанів по всіх трьох варіантах. У чистих культурах він (діаметр) становить 13,9 см, у змішаних культурах сосни з березою (2рС2рБ) - 13,7 см (на 1% менше, ніж у чистому), а у мішаних культурах із схемою посадки 2рС1рЧаг2рБ1рТвс 15,7 см (на 13% більше, ніж у чистому), таволга середня збереглася поодинокими екземплярами. Очевидно, після зімкнення крон вона випала із насадження, бо потребувала великої кількості світла, а тому кореневі системи сосни використали простір, де вона була посажена. Сосна пізніше зімкнулася в міжряддях, оскільки між ними росла таволга і відстань між рядами збільшилася вдвічі. Крона сосни не тяглася вгору, а розросталася вбік рядів таволги.

Також, ми заклали пробну площу в чистих культурах сосни в заплаві річки, на колишніх баштанних землях, які після довготривалого сільськогосподарського користування передали під заліснення. Під час механізованої посадки в кожний другий ряд вносили мінеральні добрива. На час обстеження різниці між рядами ми не спостерігали. На нашу думку, внесення добрив дало позитивний ефект на початковій стадії, але потім насадження вирівнялося. Аналіз ґрунтів показав, що вміст мікроелементів у даному насадженні найвищий з усіх досліджуваних ділянок. У рік дослідження було виявлено один вогнище кореневої губки. Після двох посушливих років, утворилося ще три її осередки (перше знаходиться на межі лісу з полем, друге посередині насадження, третє на межі даного та сусіднього пристигаючого насаджень). Це вказує на те, що не цінність ґрунтів відіграє вирішальну роль у заселенні насаджень підкоровим клопом та ураженні кореневою губкою.

Культури 4-го класу віку. Як показали наші дослідження, дані насадження ростуть за 1^а1^б бонітетом, мають значні запаси (від 210 до 290 м³/га порівняно з контролем 200 м³/га , або 105145%), оскільки у 23-річному віці в культури були внесені мінеральні добрива 60 кг калійної солі та 50 кг фосфорного борошна на 1га. У сусідньому насадженні ми заклали пробну площу в культурах, створених на староорних землях такого ж віку, де не вносили добрива. У рік дослідження в даних культурах провели в обох насадженнях, де вносилися і не вносилися добрива, суцільні санітарні рубки, оскільки виявили кілька осередків кореневої губки (заключення районного лісопатолога). Незалежно від того, чи вносилися мінеральні добрива і без них, після двох посушливих років обидва насадження вирубали суцільною санітарною рубкою, оскільки вони були повністю вражені кореневою губкою.

Культури 5-го класу віку. Дослідження в культурах цього вікового періоду проводили для визначення ефективності проведення рубок догляду різної інтенсивності. Пробні площі розбили на п'ять секцій А, Б, В, Г, Д площею в 0,5 га кожна. У 1970 роках на цих ділянках проведені рубки догляду лінійним та комбінованим способами. На секції А дерева не вирубувалися. На секції Б здійснювали рівномірне зрідження насадження середньої інтенсивності. На секції В вирубували кожний 4 ряд, на секції Г кожний 3 ряд, на секції Д кожний 2 ряд.

Дослідження в Козинському лісництві Київського держлісгоспу 41-річних культур, закладених у насадженнях, створених під керівництвом М.М. Падія у 1962, році показали такі результати. На час створення даних культур на цій площі залишилися тільки поодинокі дерева 17-річного насадження (все знищив підкоровий клоп). Їх вирубали, а площу вичесалиа від коріння. Провівши весною 1965 року суцільну оранку, а восени - глибоке рихлення на глибину 60 см агрегатом РН-60, на наступний рік посадили культури вручну однорічними сіянцями. На першій пробній площі схема розміщення посадкових місць 1,251,25 м. Культури зімкнулися у 5 років у рядах та міжряддях. Догляд за ґрунтом був тільки механізований, вздовж і впоперек рядів (1 рік 3 рази, 2 рік 2 рази). До 18 років ніяких рубок догляду не проводили. Перші рубки догляду були здійснені у 18 років (інтенсивність 15%, вибірка 20 м³/га), друга у 25-річному віці (інтенсивність 10%, вибірка 15 м³/га). У 1999 році було проведено прорідження інтенсивністю 15%, вибіркою 25 м³/га. На другій пробній площі підготовка ґрунту, посадка культур проводилася однакова, різниця тільки у розміщенні посадкових місць 2,51,0 м та у доглядах за ґрунтом - вздовж рядів механізовано, а в рядах - вручну (1 рік 3, 2 рік 2). Зімкнулися культури між рядами у 8-річному віці. Рубок догляду не проводили до 25-річного віку, а тільки прорідження (інтенсивність 15%, вибірка 20 м³/га) та здійснили доповнення дубом червоним. На рік дослідження дуб має кущовидну форму. В 42-річних культурах Овруцько-Народицького держлісгоспу, створених на лісових землях, була закладена пробна площа, яка є контролем.

Досліження впливу різної інтенсивності рубок догляду показали (табл. 2), що найбільший запас мають два насадження (42-річне (секція Б та В) та 41-річне), який становить відповідно 260, 257 та 365 м³/га, або 98, 98 та 157% від запасу на контролі. В 42-річних насадженнях (секція Б) проведені рівномірні рубки середньої інтенсивності, у таких же (секція В) рубки догляду, коли вирубали кожний четвертий ряд і відсталі у рості екземпляри в рядах. У 41-річних культурах розміщення посадкових місць 1,251,25 м. Перші два насадження мають повноту близько 0,8, трете 1,0. Також у 42-річних насадженнях (секція Б) середня висота становить 18,2 м, або 98% від контролю. Найбільший середній діаметр у 42-річних культурах (секція Д) - 19,1 см, що на 1,4 см (10%) більше чим на контролі. Це пояснюється лінійним вирубуванням кожного 3-го ряду та рівномірниме зрідженням середньої інтенсивності залишених у рядах при проведенні рубок догляду на даній ділянці. В тих ділянках, де була проведена лінійна рубка догляду кожного третього та другого рядів, запас менший відносно того, де не було проведено ніяких рубок догляду, на 3133 м³/га (1011%). Також у 42-річних культурах застосовували лінійно-вибірковий методи рубок догляду, при яких дерева вирубували суцільними рядами і зріджували залишені у рядах.

За даними таблиці 2, найбільшим запасом на даній пробній площі відзначаються ті секції, в яких проводилася вирубка кожного 6- та 3-го ряду, а також із зрідженням в залишених рядах 327 та 336 м³/га (відповідно 123 та 127% від контролю). Найменший запас в 43-річних культурах на секції Б - 210 м³/га (80%), де проведено рівномірне вибіркове зрідження середньої інтенсивності, а також секція Е - 234 м³/га (85%), де рубками догляду був вирубаний кожний 2-й ряд.

Культури 6-го класу віку. Як показали дослідження, в даних насадженнях, створених на староорних землях, спостерігається зниження енергії росту та розвитку дерев. У більшості насадження вражені кореневою губкою. За аналізом середних таксаційнихі показників запас коливається в межах 232336 м³/га, що становить 75108% від запасу на контролі (найменший ув 52-річних культурах Жеревського лісництва Іванівського ДЛГ, найбільший в 51-річних культурах Малинського лісництва Малинського ДЛГ, секція Б - проведене рівномірне зрідження деревостану середньої інтенсивності), середній діаметр 17,7 - 23,3 см (80102%, найменший у 51-річних культурах, секція А -проведена тільки вибіркова санітарна рубка, найбільший в 52-річних культурах), середня висота відповідно 18,4 м (в 51-річних, секція А) та 21,1 м (в 53-річних культурах Шевченківського лісництва Димерського ДЛГ), що становить 8598% від контролю.

Стиглі насадження сосни, створені на староорних землях. Як показали наші дослідження, стиглі насадження сосни не уражені кореневою губкою та ростуть за 1 бонітетом. Дані насадження були створенні графом Броницьким у 1907 році. Спосіб створення: суцільна оранка і висівання насіння сосни з насінням гречки. Після збирання гречки було проведено доповнення сосни підсівом у тих місцях, де вона рідко зійшла. На час обстеження насадження вважається плюсовим, оскільки так написано у матеріалах лісовпорядкування за 1993 рік. Проте на нашу думку, це насадження слід віднести до високопродуктивних.

У 95-річних культурах, створених на лісових землях, поряд з даними двома ділянками, була закладена пробна площа, яка є контролем.

За наведеними даними видно, що середні показники досліджуваних ділянок мало чим відрізняються від контролю: вони менші один на 1,0 см (повнота 0,9), другий (повнота 0,8) має такий же само середній діаметр. Такі ж самі дані й за висотою (середня висота 97-річних культур, з повнотою насадження 0,9, на 1м вища, ніж на контролі, а з повнотою 0,8 така, як і на контролі). Різницю складає запас - на контролі він становить 370 м³/га, а у 97-річних культурах 420 та 380 м³/га, або 114 та 103% відповідно. Таку різницю у запасі можна пояснити тим, що повнота 97-річних насаджень 0,9 та 0,8, а на контролі 0,7. У всіх трьох насадженнях є чітко виражений другий ярус з окремо стоячих дерев дуба звичайного, берези повислої та граба звичайного.

Тобто результати дослідження підтверджують, що змішані насадження, створені на землях, які вийшли з сільськогосподарського користування, є більш високопродуктивні і біологічно стійкі.

Агротехнічні догляди в насадженнях сосни звичайної. Основна мета доглядів за лісовими культурами - створення сприятливих умов для їх приживлюваності, росту, скорочення строків зімкнення й переведення в покриту лісом площу, усунення негативного впливу трав'яної рослинності та порослі різних порід. Шляхом догляду поліпшуються фізичні властивості ґрунту, зменшується випаровування з його поверхні, видаляється трав'яна та небажана деревна рослинність. Проведені дослідження з вивчення впливу доглядів за ґрунтом в однорічних культурах показали, що на загальний стан насаджень значною мірою впливає кількість проведених агротехнічних доглядів. При їх великій кількості (15) - дуже пошкоджувалася коренева система саджанців сосни, при малій (3) - саджанці заростали трав'яною рослинністю. Таким чином, на староорних землях (свіжий субір) Центрального Полісся при невеликому їх задернінні або попередньому знищенні трав'янистої рослинності методом чорного пару, задовільні приживлюваність і ріст соснових культур можуть бути забезпеченіа у разі мінімальної кількості агротехнічних доглядів за ґрунтом (1-3 за вегетаційний період протягом 3 років).

Вплив догляду за ґрунтом на вміст поживних речовин у шпильках саджанців сосни. Мінеральне живлення має важливе значення для стану дерева, оскільки для нормального росту потрібне стале забезпечення певними мінеральними елементами. Найважливіші для рослини азот, фосфор, калій. Фосфор є компонентом нуклеопротеїдів і фосфоліпідів. Цей елемент існує в органічній та неорганічній формах. Він легко переміщується по рослині. При недостатній кількості фосфору часто спостерігається різке відставання в рості молодих дерев без будь-яких симптомів.

Проведення догляду за ґрунтом в однорічних культурах в умовах свіжих суборів на староорних землях дозволяє знищити головного конкурента саджанців сосни за поживні елементи - трав'яну рослинність, особливо пирій, що сприяє збільшенню вмісту фосфору, азоту і калію у хвої саджанців.

Так, в умовах свіжих суборів у вересні у хвої саджанців контрольної ділянки було: азоту - 0,80%, фосфору - 0,24, калію - 0,38%; у саджанців ділянки з двома та п'ятьма доглядами відповідно: азоту - 0,84 та 0,91%; фосфору - 0,31 і 0,33%; калію - 0,44 та 0,46%. Як показали наші спостереження, в одно- та дворічних культурах, створених на староорних землях, проведення догляду за ґрунтом сприяє підвищенню вмісту азоту фосфору у хвої саджанців сосни. Причому із збільшенням кількості догляду за ґрунтом збільшується і вміст цих елементів.

Починаючи з третього року після створення культур, проведення механізованого догляду за ґрунтом супроводжується пошкодженням і знищенням коренів сосни, які виходять у міжряддя за межі захисної смуги (25-30 см) і розміщені у верхньому 10 см шарі ґрунту. Це, в свою чергу, призводить до зменшення площі охоплення ґрунту кореневою системою і, як наслідок, зменшення вмісту азоту, фосфору і калію в одно- та дворічній хвої саджанців. Так, ув липні у хвої саджанців контрольної та ділянки з одним доглядом містилося: азоту в однорічній хвої - 0,81 та 0,78%; у дворічній - 0,70 та 0,62%; фосфору в однорічній хвої - 0,24 та 0,21%; у дворічній - 0,20 та 0,19%; калію в однорічній хвої - 0,35 та 0,33 %, у дворічній - 0,21 та 0,19%.

У 4-річних культурах проведення механізованих доглядів за ґрунтом супроводжується подальшим пошкодженням та обрізанням коренів сосни, що не може не позначитися на вмісті поживних речовин, що підтверджують наші спостереження. Так, у липні вміст азоту в однорічній хвої саджанців хвої контрольної ділянки та ділянок з одним і двома доглядами становив відповідно 0,77,0,70,0,67%; у дворічній хвої - 0,64,0,57 та 0,56%; фосфору в однорічній хвої 0,25,0,20 та 0,18%, у дворічній - 0,20,0,15 та 0,14%; калію в однорічній хвої 0,37,0,29 та 0,27%, у дворічній - 0,30,0,26 та 0,25%.

Зважаючи на проведені спостереження, механізований догляд за ґрунтом у 3-та 4-річних культурах сосни, створених на землях, які вийшли з-під сільськогосподарського користування, внаслідок пошкодження та обрізки кореневої системи зумовлює зменшення вмісту азоту, фосфору і калію в одно- та дворічній хвої. Тобто обрізка значної, найбільш активної частини коренів спричинює погіршення забезпечення надземної частини саджанців сосни поживними речовинами. А зменшення надходження поживних речовин призводить до призупинення інтенсивності росту і розвитку рослини.

Аналіз ґрунтів. На кожній пробній площі були взяті зразки ґрунту і проведені аналізи на вміст мікроелементів, рН та гумусу.

За даними таблиці 4, у верхньому 20-сантиметровому шарі ґрунту великої різниці у відхиленні показників немає. Це можна пояснити тим, що перед посадкою лісових культур на цій ділянці кожний рік вносили органічні добрива. Вміст гумусу у верхньому 20-ти сантиметровому шарі ґрунту становить у 3-річних культурах на староорних землях 1,5 % а на лісових - 1,6%, вміст калію відповідно - 2,0 та 2,3, фосфору 6,5 та 7,0 мг на 100 г ґрунту, рН - 5,2 та 5,3.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо вирощування біологічностійких, високопродуктивних культур сосни звичайної створених на староорних землях в Центральному Поліссі.

- Молоді культури, створені на землях, які вишли з сільськогосподарського користування, у стадії приживлювання ростуть краще, ніж такі ж культури створені на лісових землях, за рахунок щорічного розпушування 30-ти сантиметрового шару ґрунту. Коріння в ньому поширюється легко, порівняно з лісовим ґрунтом, де воно поширюється, головним чином, по ходах відмерлого коріння попередньої рослини.

- При створенні чистих культур сосни звичайної на староорних землях (за типом умов місцезростання свіжий субір) доцільно до 15-20-річного віку (залежно від густоти посадки) не проводити рубок догляду, щоб не створювати сприятливих умов для ураження дерев шкідниками. При проведенні рубок догляду рекомендовано вносити мінеральні добрива. Це поліпшить біологічну стійкість деревостану та значно збільшить приріст деревини, оскільки землі, на яких створені дані насадження, виснажені і в культурах у 15-20-річному віці починається дегресія, вони заселяються підкоровим клопом та уражуються кореневою губкою.

- Для запобігання ушкодженнюя коріння культур сосни звичайної личинками хрущів потрібно: перед садінням проводити заходи боротьби з ним (обприскувати площу різними інсектицидами); при садінні вмочувати коріння саджанців в розчини інсектицидів проти хрущів; для швидшого змикання культур і створення середовища, непридатного для життєдіяльності і розмноження личинок пластинчатовусих, необхідно створювати густі культури, які в подальшому коригуватимуться рубками догляду.

- Інтенсивність транспірації протягом року була найвищою у 14-річних культурах, створених на свіжому зрубі, а в 15-річних, створених на староорних землях була нижчою, бо 15-річні культури, мали вищу повноту. Насадження з більшою повнотою випаровують вологи менше, оскільки температура повітря в густих деревостанах нижча, ніж у рідких, а обмін повітря відбувається з меншою інтенсивністю.

- Оводненість шпильок перебуває в зворотньому зв'язку з інтенсивністю транспірації і найнижчаю о 12 год дня на контролі (14-річні культури створені на лісових землях).

- Дефіцит вологи в шпильках сосни протягом вегетаційного періоду найменший у культурах, створених на староорних землях.

- Найменші втрати води шпильками сосни при зав'яданні спостерігається в 14-річних культурах, створених на свіжому зрубі, а в хвої культур сосни, створених на землях, які вийшли з сільськогосподарського користування, втрата води дещо менша.

- При недотриманні паралельності рядів під час обробітку ґрунту в міжряддях механізованим способом, відбувається пошкодження саджанців робочими механізмами агрегата, тому при посадці особливу увагу необхідно приділяти розміщенню саджанців у рядах.

- Через проведення великої кількості доглядів на 3-4-й рік робочими органами грунтооброблювального агрегата обрізаються корені, що призводить до послаблення рослини, зменшення площі живлення. Наслідком цього стає зниження інтенсивності росту.

- Результати аналізу ґрунту на вміст поживних речовин та гумусу показали, що всі досліджувані насадження знаходяться в однакових умовах. Відрізняються ділянки, де під час рубок догляду були внесені мінеральні добрива, вміст деяких мінералів у ґрунті і зараз досить високий порівняно з іншими. Це дало можливість збільшити запас деревини на 146%, але не вплинуло на біологічну стійкість культур, оскільки насадження уражене кореневою губкою.

- Кількість підстилки менша у змішаних насадженнях сосни, що підтверджує більшу швидкість її розкладання в таких деревостанах, ніж ув чистих.

- На ділянці, яку попередньо використовували під баштан, вміст гумусу та поживних речовин найбільший порівняно з іншими. У рік закладки пробних площ осередків кореневої губки виявлено не було. Після двох посушливих років на цій ділянці утворилося три її осередки. Отже, вміст поживних речовин не відіграє вирішальної ролі в ураженні дерев сосни кореневою губкою. А вирішальним є розміщення кореневої системи у верхніх шарах ґрунту, через що і в посушливі роки рослині не вистачає вологи і вона починає всихати, тим самим створюючи умови для заселення стовбурових шкідників та ураження кореневою губкою.

Рекомендації виробництву

1. Через великий об'єм весняних лісосадивних робіт та короткий відрізок часу проведення посадкових робіт, створення культур на староорних землях доцільно здійснювати восени, а протяом літа провести підготовку площі під посадку культур та одночасне знищення бур'янів, що в подальшому зменшить витрати на агротехнічні догляди.

2. З метою знищення підорного корененепробивного горизонту важкопрохідного для коріння сосни звичайної, потрібно використовувати ґрунтопоглиблювачі РН-60 та РН-80. Також необхідно проводити підготовку ґрунту під посадку лісових культур суцільною оранкою, оскільки завдяки цьому розрихлюється орний шар ґрунту і кореням саджанця легше поширюватися в цьому шарі.

3. Для заліснення дуже виснажених земель (за типом умов місцезростання сухий - свіжий бір та сухий - свіжий субір) треба створювати змішані насадження сосни звичайної з березою повислою та використовувати різні кущові породи, які поліпшать умови живлення, нейтралізують рН та прискорять розклад підстилки.

4. При посадці культур слід вносити органічні добрива (торф - 8т/га у посадкову щілину, або 40 т/га у рів, з подальшим його загортанням ґрунтом). Мінеральні добрива доцільно вносити на 3-4-й рік після створення культур, оскільки в посушливі періоди вони абсорбують вологу і при недостатньо розвиненій кореневій системі відчувається її нестача. Як наслідок всисні корінці можуть всихати, що надалі може негативно впливати на саму рослину. Тому мінеральні добрива вносять тільки у разі наявності добре розвиненої кореневої системи. З метою заселення та розмноження ґрунтових безхребетних, які властиві лісовим ґрунтам, лісову підстилку із стиглого лісу в культури на староорних землях доцільно вносити купами в 5-7-річному віці, у вологі періоди року (весна, осінь), під стовбури дерев, щоб вона не пересихала.

5. Для одержання насадження, яке б до віку стиглості було біологічно стійким, потрібно з метою створення лісового середовища, в 20-25- річному віці зрубати, а потім посадити нові культури, для яких попередні створять необхідні умови живлення, розпушать ґрунт своїм корінням та підвищать родючість ґрунту. Чисті культури сосни необхідно створювати в тому випадку, коли насадження будуть рубати в 25-35-річному віці (деревина використовуватиметься для целюлозно-паперової промисловості).



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ониськів М.І., Онищенко В.М. Створення лісових культур на староорних землях Полісся // Наук. вісник НАУ: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2001. - №46. - С. 97 - 104 (автором проведені польові дослідження, узагальнені дані та написано 70% статті).

...