Агротехнічне і екологічне обґрунтування сортової технології вирощування сої в умовах південної частини Західного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ КОРМІВ

Бахмат Олег Миколайович

УДК 633.34:631.5:631.526.32:631.9

АГРОТЕХНІЧНЕ І ЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СОРТОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ В УМОВАХ ПІВДЕННОЇ ЧАСТИНИ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність 06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Вінниця - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті кормів Української академії аграрних наук протягом 1997-2000 рр., на дослідному полі Подільського державного аграрно-технічного університету.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН

БАБИЧ Анатолій Олександрович, Інститут кормів УААН, радник дирекції, завідувач лабораторії селекції та технології вирощування зернобобових культур

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

ЕРМАНТРАУТ Едуард Рудольфович, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторії математичного моделювання та інформаційних технологій

кандидат сільськогосподарських наук,

КАМІНСЬКИЙ Віктор Францович, Інститут землеробства УААН, заступник директора з наукової роботи.

Провідна установа: Національний аграрний університет, кафедра рослинництва і кормовиробництва, Кабінету Міністрів України, м. Київ

Захист відбудеться “8” червня 2005 року о 12 годині на засіданні спільної спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті і Інституту кормів УААН за адресою: Україна, вул. Сонячна, 3, корп. 2, с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: Україна, 21008, вул. Сонячна 3, корп. 2, с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, Вінницький державний аграрний університет, ученому секретареві спеціалізованої вченої ради.

Автореферат розіслано “7” травня 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Материнський П.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Соя є однією з найцінніших сільськогосподарських культур світового землеробства. Її унікальний хімічний склад, в якому поєднано 38-42% білка, 18-23% жиру, 25-30% вуглеводів, ферменти, вітаміни, мінеральні речовини, доповнюється також найважливішою біологічною особливістю - фіксацією атмосферного азоту. Тому соя є необхідною культурою більшості ланок сівозмін, а економічний аспект її вирощування є беззаперечним (Бабич А.О., 2000, 2001, Бахмат М.І., 2001, Джура Ю.М., 2003, Ермантраут Е.Р., 2002, Колісник С.І., 2000, Петриченко В.Ф., 1995, 2001, Шерепітко В.В., 2000).

Перспективно-динамічне вивчення технологій вирощування сої має особливе значення як для загальних тенденцій розвитку рослинництва, так і для одержання максимально можливих врожаїв в конкретних грунтово-кліматичних зонах України.

Актуальність теми. Найвизначальнішими особливостями сучасної сортової технології вирощування сої є рівень урожайності та оптимально можлива якість продукції відповідно до сорту та умов вирощування цієї культури. Тому до найважливіших прийомів технології вирощування, які мають суттєвий вплив на зазначені фактори, варто віднести оптимальну площу живлення рослин сої та систему її удобрення. Щодо системи удобрення сої, то вона обов'язково має бути комбінованою, оскільки соя певну частину елементів живлення здатна засвоювати самостійно, а для максимально можливої урожайності потрібна оптимальна і збалансована кількість елементів живлення. Саме тому і виникла необхідність оцінки способів сівби сої та удосконалення системи її удобрення в умовах регіону з нетрадиційним видом добрива - екограном.

Таким чином, комплексна оцінка врожайності і якості сортів сої при різних способах їх сівби і умовах живлення, яке створювалось за рахунок застосування мінеральних добрив, органічно-мінерального добрива екограну та інокуляції насіння ризоторфіном і вермистимом, є науково цінною та актуальною проблемою сьогодення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана за тематичними планами Інституту кормів УААН та виконувалась згідно науково-технічної програми „Технології вирощування зернових і олійних культур в зоні Лісостепу і Полісся” УААН на 1996-2000 рр. (номер держреєстрації 019 U 16338).

Мета і завдання дослідження. Основною метою досліджень було виявлення кращих сортів, способів сівби, інокуляції та оптимальної системи удобрення сої для одержання підвищеної урожайності і якості насіння в умовах південної частини Західного Лісостепу України.

У зв'язку з цим були поставлені такі задачі:

визначити вплив способів сівби на ріст, розвиток та продуктивність сої;

встановити оптимальну дозу мінеральних добрив в передпосівному удобренні та екограну в припосівному удобренні сої;

оцінити ефективність дії обробки насіння сої ризоторфіном та вермистимом порівняно із дозами мінеральних добрив та екограну;

виявити сортові особливості рослин сої за динамікою формування фотосинтетичних показників та коефіцієнтом використання фотосинтетично активної радіації в умовах регіону;

проаналізувати урожайність сої та встановити вплив чинників, що досліджувались шляхом дисперсійного аналізу;

встановити технологічну якість її насіння залежно від сортових особливостей культури, інокуляції, способів сівби та удобрення;

дати оцінку розробленим прийомам сортової технології вирощування сої за економічними та біоенергетичними показниками.

Об'єкт дослідження - процес формування продуктивності сої залежно від сортів, способів сівби, норм добрив та інокуляції насіння.

Предмет дослідження - технологія вирощування сої та її оптимізація за рахунок сортових особливостей культури.

Методи дослідження. Польовий - візуальний - для встановлення фенологічної змінності рослин, вимірювально-ваговий - для визначення сухої речовини, площі листової поверхні і фотосинтетичних показників; розрахунковий - для встановлення дози мінеральних добрив, використання рослинами ФАР; метод монолітів і інокуляції рослин - для визначення розмірів симбіотичного апарату сої та величини біологічно фіксованого азоту; біохімічний - для встановлення якісних показників урожаю та одержання основних показників енергетичної характеристики насіння; математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень, моделювання і прогнозування урожайності; розрахунково-порівняльний - для підтвердження економічної та енергетичної ефективності сортової технології вирощування сої.

Наукова новизна. Вперше в умовах південної частини Західного Лісостепу України дана комплексна оцінка сортам, способам сівби, системі удобрення та інокуляції насіння, що дозволило оптимізувати сортову технологію вирощування, яка забезпечила одержання стабільної врожайності та підвищеної якості насіння сої.

Встановлено енергетично-економічну доцільність застосування розроблених елементів технології вирощування зазначеної сільськогосподарської культури.

Практичне значення одержаних результатів. Полягає в тому, що за результатами досліджень здійснено агроекономічне та біоенергетичне обґрунтування екологічно чистої та сортової технології вирощування сої, яка забезпечила врожайність насіння на рівні 2,95-3,17 т/га, приріст корисного ефекту - в межах 1,88-2,62 та одержання 182,8-232,5% рівня рентабельності.

Результати досліджень впроваджені в сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області на площі 193 га, що забезпечило одержання економічного ефекту 124844 грн.

Особистий внесок здобувача. Полягає в аналізі наукової вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертаційної роботи, розробці програми досліджень, проведенні польових дослідів та лабораторних аналізів, математичного обґрунтування результатів досліджень і формулюванні висновків та пропозицій виробництву. Виконана самостійно, що становить понад 85% від загального об'єму проведених робіт.

Апробація результатів дисертації. Матеріали результатів досліджень оприлюднені:

- на Міжнародних конгресах і конференціях “Біоконверсія органічних відходів і охорона навколишнього середовища“ (м. Івано-Франківськ, 1999 р.), “Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности” (г. Санкт-Петербург, 1999 р.), “Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на межі третього тисячоліття” (м. Житомир, 2000 р.), “Виробництво, переробка і використання сої на кормові і харчові цілі” (м. Вінниця, 2000 р.), “Перша Міжнародна наукова конференція молодих дослідників” (м. Київ, 2000 р.);

- на наукових конференціях молодих вчених “Вчимося господарювати” (м. Київ, 1999 р.), “Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2000 р.), “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів” (м. Київ, 2000 р.), “Конференція молодих вчених Харківського ДАУ” (2001 р.);

- на науково-теоретичних конференціях: м. Кам'янець-Подільський (1998-2004 рр.); м. Київ (1999 р.), м. Полтава (1999 р.), м. Вінниця (2001, 2003 рр.), обласних та районних семінарах та виробничих нарадах (2001, 2004 рр.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 23 наукові праці, в тому числі 12 статей в фахових виданнях, 11 тез і рекомендацій міжнародних та інших конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 179 сторінках машинописного тексту, включає 41 таблицю, 12 рисунків, 32 додатки. Складається із загальної характеристики роботи, шести розділів, висновків та пропозицій виробництву. Список використаних джерел містить 206 найменувань, в тому числі 7 латинських назв.

ЗМІСТ РОБОТИ

СУЧАСНЕ ВИКОРИСТАННЯ СОЇ ТА РОЗВИТОК ТЕХНОЛОГІЇ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

У розділі подано короткий аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів в області вивчення впливу способів сівби, мінеральних добрив, інокуляції насіння та екограну на урожайність та якість насіння сої, а також необхідність підбору різних сортотипів і сортів для конкретної грунтово-кліматичної зони. На основі здійсненого аналізу літературних джерел визначені питання, які ще недостатньо вивчено і обґрунтована необхідність проведення нових досліджень.

МЕТОДИКА І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові дослідження проводили протягом 1997-2000 рр. на дослідному полі Подільського державного аграрно-технічного університету в сівозміні кафедри кормовиробництва.

Ґрунт дослідного поля - чорнозем типовий середньопотужний важкосуглинковий на лесі. Дослідна ділянка характеризувалася наступними агрофізичними та агрохімічними властивостями ґрунту. Щільність твердої фази шару ґрунту 0-30 см становила 2,58 г/м3, щільність зложення - 1,17-1,25 г/м3, загальна пористість - 51,6-54,7%, вміст азоту за Корнфільдом - 13,6-14,2, фосфору та калію за Чириковим - 15,7-16,4 і 22,4-26,3 мг на 100 г ґрунту, ємність поглинання і сума поглинутих основ відповідно 33-36 і 30-33 мг/екв на 100 г ґрунту. Гідролітична кислотність - 2,3-2,8 мг/екв. на 100 г ґрунту, ступінь насичення основами - 94,7-99,0%.

Клімат зони помірний, сума активних температур, в середньому, складає 2765оС. Кількість опадів в регіоні коливається в межах 495-645 мм.

Посівна площа загальної ділянки складала 45,0, облікової - 25,2 м2, при чотириразовому повторенні. Щорічно закладали два польових досліди.

У дослідах проводили такі спостереження, дослідження і аналізи:

- фенологічні спостереження проводили за описом періодів та фенологічних фаз росту і розвитку рослин сої;

- підрахунок густоти рослин різних способів сівби сої здійснювали двічі за вегетацію на спеціальних площадках;

- висоту рослин та висоту прикріплення нижнього бобу аналізували за фазами росту і розвитку сої за допомогою мірної лінійки;

- інтенсивність накопичення органічної речовини визначали за фазами росту і розвитку сої шляхом висушування наважок;

- оцінку фотосинтетичної діяльності проводили за наступними показниками: площу листкової поверхні визначали аналітичним методом визначення площі листкової поверхні рослин сої (Бабич А.О., Макаров О.В.) та за фазами росту і розвитку сої методом „висічок”;

- коефіцієнт використання посівами сої ФАР розраховували за методикою Х.Г. Тооминга, Б.І. Гуляєва (1967);

- вміст у рослинах азоту, фосфору і калію визначали за методом К. Гінзбурга;

- вміст „сирого” протеїну - за методом Кельдаля, „сирого” жиру - за обезводненим залишком;

- облік урожаю насіння - методом суцільного збирання і зважування з кожної облікової ділянки;

- математичну обробку даних проводили методом дисперсійного і кореляційно-регресійного аналізів (Б.О. Доспєхов, 1985; В.Ф. Мойсейченко та ін., 1996);

- біоенергетичну ефективність вирощування сої - за методикою та довідковими даними, викладеними О.К. Медведовським та П.І. Іваненком (1988);

- економічну оцінку технології вирощування сої розраховували за методикою Інституту аграрної економіки УААН (1998).

ФОТОСИНТЕТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ВАРІАНТІВ ДОСЛІДУ

Як показали результати досліджень, незалежно від способів сівби інокуляція насіння сої сорту Київська 27 ризоторфіном і особливо ризоторфіном з вермистимом, без внесення мінеральних добрив, збільшувала формування максимальної листкової поверхні в межах 41,2-43,9 тис. м2/га, фотосинтетичного потенціалу - 2,313-2,447 млн. м2-дн./га. Внесення мінеральних добрив і особливо N45P90K90, а також екограну в дозі 0,4 т/га збільшувало листову поверхню до 44,2-45,5 тис. м2/га і 2,553-2,623 млн. м2-дн./га. Ці показники впливали також на накопичення сухої речовини і формування чистої продуктивності фотосинтезу (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив способу сівби, інокуляції насіння та добрив на накопичення сухої речовини (т/га) і формування чистої продуктивності фотосинтезу (г/м2 за добу) (середнє за 1997-2000 рр.)

Сорти	Обробка насіння ризоторфіном + вермистимом	Внесення N45P90K90 + екограну (0,4 т/га)
	суха речовина	чиста продуктивність фотосинтезу	суха речовина	чиста продуктивність фотосинтезу
Звичайний рядковий (15 см)
Київська 27 Подільська 1 Іванка Чернівецька 8	4,32 4,79 4,18 4,01	1,81 1,94 1,74 1,70	4,66 5,13 4,52 4,35	2,08 2,21 2,01 1,97
Широкорядний (45 см)
Київська 27 Подільська 1 Іванка Чернівецька 8	4,51 4,98 4,37 4,20	1,97 2,10 1,90 1,86	4,96 5,43 4,82 4,65	2,19 2,32 2,12 2,08
Стрічковий (45 + 15 + 15 см)
Київська 27 Подільська 1 Іванка Чернівецька 8	4,59 5,06 4,45 4,28	2,01 2,14 1,94 1,90	5,07 5,54 4,93 4,76	2,22 2,35 2,15 2,11

ВИСОТА РОСЛИН ТА ЗАЛЕЖНІСТЬ ПРИКРІПЛЕННЯ НИЖНІХ БОБІВ СОРТІВ СОЇ

Фенологічні спостереження і біометричні виміри росту і розвитку сої, а саме висота рослин і висота прикріплення нижнього бобу, показали, що незалежно від сорту на посівах звичайного рядкового способу сівби (15 см) рослини були значно вищі як при широкорядному (45 см), так і стрічковому (45 + 15 + 15 см) способах сівби.

Інокуляція насіння (ризоторфін + вермистим) збільшувала висоту рослин сої залежно від сорту на 3,4-3,9 см і висоту прикріплення нижнього бобу - на 0,8-0,9 см, яка складала по сортах: Чернівецька 8 - 12,1 см, Іванка - 13,4, Київська 27 - 13,8 і Подільська 1 - 15,6 см. При внесенні екограну спостерігалось інтенсивне гілкування з утворенням додаткових листків та бобів. Внесення мінеральних добрив в дозі N45P90K90 і екограну 0,4 т/га значно збільшувало висоту рослин залежно від сортів сої - Київська 27 - 92,0 см, Подільська 1 - 111,3, Іванка - 90,1 і Чернівецька 8 - 87,2 см, що приводило до часткового вилягання рослин в рядках дослідних ділянок.

СИМБІОТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ

Дослідженнями встановлено, що на заходи інокуляції насіння краще реагували рослини сортів Подільська 1 і Київська 27. У середньому за роки досліджень кількість бульбочок на одній рослині і їх маса відповідно по цих сортах складала 39-26 шт. і 0,84-0,59 г, тоді як на кореневій системі рослин сої сортів Іванка і Чернівецька 8 - лише 26-19 шт. з масою 0,60-0,49 г. Внесення мінеральних добрив і особливо екограну забезпечило більше накопичення бульбочок і їх маси на всіх сортах сої.

УРОЖАЙНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ СІВБИ, ІНОКУЛЯЦІЇ НАСІННЯ ТА СИСТЕМ УДОБРЕННЯ

Результатами досліджень встановлено, що найвища урожайність насіння сої сорту Київська 27 була при широкорядному способі сівби і обробці насіння ризоторфіном та вермистимом і становила 2,79 т/га або на 6,5% більше порівняно із варіантом, на якому насіння не оброблялося. Обробка насіння сої окремо ризоторфіном та вермистимом підвищувала урожайність відповідно на 4,2% та 1,5%. Сівба сої стрічковим способом (45 + 15 + 15 см) при обробці насіння ризоторфіном та вермистимом забезпечувала приріст урожайності на 4,3% порівняно із контролем, але це було на 0,11 т/га менше із відповідним варіантом широкорядного способу сівби. При звичайному рядковому способі сівби (15 см) обробка насіння ризоторфіном та вермистимом також забезпечувала значну урожайність, проте порівняно із найкращим варіантом широкорядного способу сівби (обробка насіння ризоторфіном та вермистимом) вона була на 0,23 т/га менша.

У досліді з мінеральними добривами, що застосовувалися під передпосівну культивацію, і екограном, який вносився одночасно із сівбою сої, виявлено також найвищий приріст урожайності при широкорядному способі сівби. Кращим виявився варіант при внесенні N45Р30К30 та екограну в дозі 0,3 т/га, урожайність на якому була на рівні 2,96 т/га. Підвищення дози фосфорно-калійних добрив від рівня Р60К60 до Р90К90 і екограну до 0,4 т/га знижувало урожайність сої. При стрічковому способі сівби також найвищу урожайність одержано при внесенні N45Р30К30 та екограну в дозі 0,3 т/га, яка в середньому становила 2,91 т/га, але це було на 0,05 т/га менше порівняно із відповідним варіантом широкорядного способу сівби. Найнижчий (2,66 т/га) рівень урожайності сої сорту Київська 27 забезпечував звичайний рядковий спосіб, показники якого були нижчими в середньому на 10,2-13,9% порівняно із широкорядним і на 9,4-12,2% - порівняно із стрічковим способами сівби.

Аналізуючи показники урожайності сої сорту Подільська 1 (табл. 2), які отримані за роки досліджень (1997-2000 рр.), нами встановлено, що кращим способом сівби для цього сорту є широкорядний (45 см). Так, на ділянках без обробки насіння (контроль) урожайність в середньому складала 2,78 т/га. Інокуляція насіння ризоторфіном підвищувала урожайність сої на 3,6%, обробка насіння вермистимом - на 4,7%. Проте максимальну надбавку урожайності встановлено на рівні 6,1% при сумісній обробці насіння ризоторфіном та вермистимом.

Найбільш ефективна дія системи удобрення сої сорту Подільська 1 встановлена на широкорядних посівах. Найкращим за рівнем урожайності (3,17 т/га) виявився варіант, на якому вносили N45Р30К30 та екогран в дозі 0,3 т/га. При стрічковому способі сівби кращим був варіант з N45Р60К60 + 0,3 т/га екограну, рівень урожайності на якому складав 2,99 т/га, але це було на 0,18 т/га менше показника продуктивності широкорядного способу сівби. Найнижчою урожайність сої, при досліджуваній системі удобрення, була при звичайному рядковому способі сівби і коливалася в межах 2,78-2,85 т/га, що було на 0,25-0,32 т/га менше відповідних показників широкорядного способу сівби. Проте тенденція дії кращого варіанта (N45Р30К30 + 0,3 т/га екограну) зберігалася.

При внесенні мінеральних добрив в дозі N45Р30К30 та екограну в кількості 0,3 т/га, урожайність сої сорту Іванка в середньому складала 2,71 т/га. При підвищенні дози фосфорно-калійних добрив до Р90К90 зростання рівня урожайності не спостерігалося, а, навпаки, відзначене зменшення її до 2,62 т/га. Така ж тенденція спостерігалася і від підвищення дози внесення екограну до 0,4 т/га. На цих варіантах рівень урожайності становив 2,54 т/га. Сівба сої цього сорту стрічковим способом дещо знижувала урожайність і в середньому, порівняно з найкращим відповідним варіантом широкорядного способу сівби, цей показник складав 0,08 т/га.

Найнижчі показники урожайності (2,59 т/га) сої сорту Іванка встановлені на звичайному рядковому способі сівби. Так, порівняно із найвищими показниками широкорядного способу, вони були меншими на 0,12-0,23 т/га. Отже, соя сорту Іванка забезпечує підвищені показники урожайності при стрічковому способі сівби та обробці насіння вермистимом і в широкорядних посівах від внесення N45Р30К30 + 0,3 т/га екограну.

Вивченням продуктивності сої сорту Чернівецька 8 встановлено, що найкращий рівень урожайності при інокуляції насіння цей сорт забезпечував на стрічкових посівах. Так, при обробці насіння вермистимом урожайність складала 1,86 т/га, що в порівнянні з контролем зросла до 105,7%, інокуляція насіння ризоторфіном забезпечувала приріст урожаю на 2,8%.

Таблиця 2

Урожайність сої сорту Подільська 1 залежно від інокуляції насіння, способу сівби та системи удобрення, т/га (середнє за 1997-2000 рр.)

Інокуляція насіння (фактор B)	Спосіб сівби (фактор A)	Мінеральні добрива в передпосівному удобренні (фактор D)	Доза екограну при припосівному удобренні, т/га (фактор С)
		N45P30K30	N45P60K60	N45P90K90
Без обробки насіння	2,48	Звичайний рядковий (15 см)	2,59	2,63	2,61	0,1
Обробка насіння ризоторфіном	2,69		2,68	2,77	2,71	0,2
Обробка насіння вермистимом	2,66		2,85	2,82	2,78	0,3
Обробка насіння ризоторфіном та вермистимом	2,72		2,76	2,71	2,67	0,4
Без обробки насіння	2,78	Широкорядний (45 см)	2,84	2,95	2,89	0,1
Обробка насіння ризоторфіном	2,88		2,97	3,01	2,96	0,2
Обробка насіння вермистимом	2,91		3,17	3,13	3,03	0,3
Обробка насіння ризоторфіном та вермистимом	2,95		3,14	3,07	3,00	0,4
Без обробки насіння	2,73	Стрічковий (45 + 15 + 15 см)	2,80	2,88	2,81	0,1
Обробка насіння ризоторфіном	2,86		2,86	2,94	2,90	0,2
Обробка насіння вермистимом	2,91		2,93	2,99	2,97	0,3
Обробка насіння ризоторфіном та вермистимом	2,89		2,91	2,96	2,93	0,4
НІР05 т/га 1997 р. А - 0,12; В - 0,14; АВ - 0,24 А - 0,14; С - 0,16; D - 0,14; AC - 0,28; AD - 0,24; CD - 0,28; ACD - 0,48
1998 р. А - 0,16; В - 0,18; АВ - 0,31 А - 0,09; С - 0,10; D - 0,09; AC - 0,18; AD - 0,15; CD - 0,18; ACD - 0,31
1999 р. А - 0,19; В - 0,22; АВ - 0,38 А - 0,10; С - 0,12; D - 0,10; AC - 0,21; AD - 0,18; CD - 0,21; ACD - 0,36
2000 р. А - 0,20; В - 0,24; АВ - 0,41 А - 0,11; С - 0,13; D - 0,11; AC - 0,23; AD - 0,20; CD - 0,23; ACD - 0,39

На широкорядних посівах цього сорту також кращі показники урожайності встановлені при обробці насіння вермистимом і в середньому становили 1,75 т/га, що було менше відповідних показників стрічкового способу сівби на 0,11 т/га.

Найнижчий рівень продуктивності сорту Чернівецька 8 формували посіви при звичайному рядковому способі сівби, на яких урожайність зменшувалась на 0,30-0,35 т/га порівняно із стрічковими посівами. Звичайний рядковий спосіб сівби забезпечив низький рівень продуктивності сорту Чернівецька 8, урожайність коливалася в межах 1,81-1,97 т/га, але підвищена дія від застосування N45Р30К30 + 0,3 т/га екограну зберігала свою ефективність і при цьому способі сівби. Отже, соя сорту Чернівецька 8 забезпечувала найбільший приріст урожайності при стрічковому способі сівби та обробці насіння вермистимом, а застосування системи удобрення N45Р30К30 + 0,3 т/га екограну було ефективне лише на широкорядних посівах.

Найбільше реагували на способи сівби сорти Київська 27 та Чернівецька 8, менше - Подільська 1. Інокуляція насіння найкраще проявлялася на сортах Іванка та Чернівецька 8, менше реагував на інокуляцію насіння сорт Подільська 1. Тому при вирощуванні сої сортів Іванка та Чернівецька 8 інокуляція насіння є обов'язковим агротехнічним заходом. На внесення екограну в припосівне удобрення найбільше реагували сорти Чернівецька 8 та Іванка, досить високий вплив цього чинника був і на сої сорту Подільська 1. Слабше на зазначений агрозахід реагував сорт Київська 27. На основі одержаних результатів досліджень можна стверджувати, що сорти сої Іванка та Чернівецька 8 є сортами середньо-інтенсивного типу, а сорти Київська 27 та Подільська 1 - інтенсивного типу і характеризуються високим генетичним потенціалом насіннєвої продуктивності.

ЯКІСНИЙ СКЛАД ЗЕРНА СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД РОЗРОБЛЕНИХ СКЛАДОВИХ ТЕХНОЛОГІЇ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ

За результатами польових досліджень сої сорту Київська 27 встановлено, що при інокуляції насіння найбільш підвищений вміст сирого протеїну та жиру в ньому був при стрічковому способі сівби. Так, при сумісній обробці насіння ризоторфіном та вермистимом вміст в насінні сирого протеїну та жиру складав відповідно 37,73% та 18,84%, що перевищувало показники інших варіантів та контролю (без обробки) на 0,28-1,07% (сирий протеїн) та 0,28-0,73% (сирий жир). Найнижчі показники вмісту сирого протеїну та жиру в насінні були при широкорядному способі сівби. Вміст сирого протеїну коливався в межах 35,83-36,54%, сирого жиру - 17,47-18,07%. Кращі показники при цьому способі сівби одержано за сумісної обробки насіння сої ризоторфіном та вермистимом.

Таблиця 3

Вплив інокуляції насіння, системи удобрення, способу сівби на вміст в насінні сортів сої сирого протеїну і сирого жиру та збір їх з гектара у виробничих дослідах (середнє за 2001-2003 рр.)

Сорт	Система удобрення	Широкорядний (45 см)	Стрічковий (45 + 15 + 15) см	Широкорядний (45 см)	Стрічковий (45 + 15 + 15) см
		Вміст в насінні, %	Збір, т/га
		сирий протеїн	сирий жир	сирий протеїн	сирий жир	сирий протеїн	сирий жир	сирий протеїн	сирий жир
Київська 27	Інокуляція насіння (ризоторфін + вермистим) + N45P30K30 + 0,3 т/га екограну	37,03	18,95	38,53	20,17	1,06	0,54	1,07	0,56
	N45P30K30 + 0,3 т/га екограну	36,91	18,91	38,37	19,96	0,96	0,49	0,98	0,51
Подільська 1	Інокуляція насіння (ризоторфін + вермистим) + N45P30K30 + 0,3 т/га екограну	38,90	19,24	39,92	19,90	1,19	0,59	1,16	0,58
	N45P30K30 + 0,3 т/га екограну	38,81	19,13	39,79	19,78	1,12	0,55	1,09	0,54

При внесенні мінеральних добрив та екограну під сою сорту Подільська 1 в насінні суттєво підвищувався вміст сирого протеїну та жиру. Так, при сівбі сої стрічковим способом та внесенні N45P90K90 вміст в насінні сирого протеїну становив 40,71-41,03%, сирого жиру - 20,25-20,64%, що було на 1,12-1,21% сирого протеїну і на 0,76-0,86% сирого жиру більше порівняно із ділянками відповідного способу сівби при інокуляції насіння сої. Проте із зменшенням дози мінеральних добрив від N45P90K90 до N45P30K30 та екограну від 0,4 т/га до 0,1 т/га, вміст в насінні цього сорту сирого протеїну та жиру знижувався. Найнижчі ці показники були при внесенні мінеральних добрив в дозі N45P30K30 при широкорядному способі сівби сорту Подільська 1. Вміст в насінні сирого протеїну складав 38,61-38,90%, сирого жиру - 19,02-19,23%, що на 2,10-2,13% сирого протеїну і 1,23-1,41% сирого жиру менше порівняно із відповідними варіантами стрічкового способу сівби сої цього сорту.

Найбільша надбавка зазначених показників встановлена в насінні, яке одержане при стрічковому способі сівби сорту Іванка, вміст сирого протеїну при сумісній обробці насіння сої ризоторфіном та вермистимом склав 39,06%, сирого жиру - 19,29%. При внесенні N45P30K30 і стрічковому способі сівби, вміст цих показників у сорту Іванка коливався в межах 39,71-39,93% сирого протеїну та 19,22-19,38% сирого жиру, відповідно до дози внесення екограну це було на 0,82-1,0% за сирим протеїном та на 0,08-0,16% за сирим жиром менше тих варіантів, на яких застосовувалась інокуляція насіння. За результатами досліджень нами також були встановлені середні показники якісного складу насіння і для сорту сої Чернівецька 8. Так, при сумісній обробці насіння сої ризоторфіном та вермистимом вміст сирого протеїну становив 38,50% та сирого жиру - 19,29% при стрічковій сівбі. На широкорядних посівах цього сорту показники сирого протеїну в насінні коливалися в межах 37,64-37,75%, сирого жиру - 18,51-18,69%, що було відповідно на 0,66-0,75% і 0,59-0,60% менше порівняно із ділянками стрічкового способу сівби. При внесенні добрив збір сирого протеїну та жиру на посівах сої сорту Чернівецька 8 зростав порівняно із варіантами, на яких застосовували лише інокуляцію насіння. Так, при внесенні N45P30K30 на посівах широкорядного способу сівби збір сирого протеїну коливався в межах 0,70-0,84 т/га і сирого жиру - 0,35-0,42 т/га.

За результатами виробничих дослідів (табл. 3) нами встановлено, що кращі показники вмісту сирого протеїну та жиру були при стрічковому способі сівби сої. Найбільш підвищений вміст сирого протеїну 39,92 - 39,79 % визначений у сорті Подільська 1, а сирого жиру 20,17-19,96% - у сорті Київська 27. За системою удобрення кращим варіантом була інокуляція насіння (ризоторфін + вермистим) + N45P30K30 + 0,3 т/га екограну, на якому вміст сирого протеїну складав 39,92% та сирого жиру - 20,17%.

ЕНЕРГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВИРОЩУВАННЯ СОЇ ЗА РОЗРОБЛЕНИМИ СКЛАДОВИМИ ТЕХНОЛОГІЇ

На основі економічних показників ефективності розроблених складових сортової технології вирощування сої нами проведено порівняльний аналіз, метою якого було встановлення кращого варіанту технології її вирощування в умовах регіону (рис. 1). Енерго-економічна оцінка показала, що вирощування сої інтенсивного сорту Подільська 1 при широкорядному способі сприяло підвищенню зростання коефіцієнта енергетичної ефективності на 0,13 і становив 1,88, а показник рівня рентабельності підвищувався на 26% і складав 182,8% при застосуванні N45P30K30 та екограну в дозі 0,3 т/га. Збільшення дози мінеральних добрив до N45P90K90 і екограну до 0,4 т/га понижувало коефіцієнт енергетичної ефективності до 1,72 або на 0,16 та рівень рентабельності до 107,5% або на 75,3%, тоді як інокуляція насіння ризоторфіном з вермистимом при широкорядному способі сівби збільшувала чистий доход, проте собівартість урожаю зростала лише до 844,76 грн./га з технологічно високим рівнем рентабельності - 231,7%.

Відповідно енерго-економічна оцінка сої сорту Київська 27 показала, що обробка насіння ризоторфіном з вермистимом при широкорядному способі сівби збільшувала чистий доход до 1811,12 грн. з 1 га і рівень рентабельності до 215,8%.

Нами встановлено, що економічно доцільніше застосовувати інокуляцію насіння ризоторфіном з вермистимом порівняно із внесенням добрив, а найбільшу грошову віддачу при цьому в умовах південної частини Західного Лісостепу України забезпечували сорти сої Подільська 1 і Київська 27.

ВИСНОВКИ

у дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне значення вирішення важливої наукової проблеми удосконалення технологічного процесу підвищення сортової продуктивності сої залежно від системи удобрення, способів сівби та інокуляції насіння в умовах південної частини Західного Лісостепу України.

Фенологічні спостереження і біометричні виміри висоти рослин і висоти прикріплення нижнього бобу засвідчують, що ці показники знаходяться в прямій залежності від сорту та інокуляції насіння. Обробка насіння (ризоторфін + вермистим) перед сівбою збільшувала висоту рослин сої залежно від сорту на 3,4-3,9 см і висоту прикріплення нижнього бобу на 0,8-0,9 см, яка складала залежно від сорту 12,1 см - Чернівецька 8, 13,4 - Іванка, 13,8 - Київська 27 і 15,6 см для сорту Подільська 1.

Способи сівби (рядковий (15 см), широкорядний (45 см) та стрічковий (45 + 15 + 15 см)) дали можливість в середньому за роки досліджень сформувати густоту стояння рослин дослідних сортів сої відповідно в межах 950-900, 550-500 і 750-700 тис. на 1 га.

На інокуляцію насіння сої краще реагували такі сорти як Подільська 1 і Київська 27. За роки досліджень середня кількість бульбочок на одній рослині по цих сортах складала 35,0-29,7 шт., маса бульбочок - 0,84-0,59 г, тоді як у сортів Іванка і Чернівецька 8 відповідно 27,9-27,6 шт. з масою 0,60-0,49 г.

У середньому за роки досліджень максимальна площа асиміляційної поверхні рослин при широкорядному способі сівбі була в період формування бобів 45,1-44,2 тис. м2/га, що на 4,3-4,7 тис. м2/га більше порівняно з ділянками, де висівали неінокульоване насіння. Найвищу чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) мали сорти сої Подільська1 і Київська 27 (2,35-2,22 г/м2) при стрічковому способі сівби.

Внесення одночасно з сівбою сої повнокомпонентного екологічно чистого органічно-мінерального добрива екограну значно покращує симбіотичну взаємодію бульбочкових бактерій (Rhizobium), покращує процес фотосинтезу, ріст і розвиток рослин, що, в свою чергу, підвищує продуктивність посівів і якісні показники насіння сої. Внесення екограну в дозі 0,2-0,3 т/га забезпечило приріст урожайності на 0,15-0,24 т/га до контролю, незалежно від способу сівби.

Найбільш продуктивними в умовах зони є сорти Подільська 1 і Київська 27 при широкорядному способі сівби з міжряддями 45 см та системі удобрення, яка включає інокуляцію насіння (ризоторфін + вермистим), внесення під передпосівну культивацію N45P30K30 і припосівне удобрення 0,3 т/га екограну. Прирости урожайності відповідно при цьому склали 0,33 і 0,19 т/га порівняно з варіантом без інокуляції насіння, що було значно вище відповідних показників НІР05.

Виявлено підсилення репродуктивної дії сої сортів Київська 27 і Подільська 1, що пов'язано з комбінацією впливу технічного та біологічного азоту, у вигляді мінеральних добрив, екограну, вермистиму і ризоторфіну, які доповнювали один одного і викликали значний ефект стимуляції генетичної продуктивності цих сортів, а також екологізацію орного шару ґрунту шляхом активізації та зростання біологічної активності ґрунту за рахунок збільшення кількості і маси бульбочок.

Ефективна дія системи удобрення сої сорту Подільська 1 встановлена при широкорядному способі сівби з рівнем урожайності 3,17 т/га та при стрічковому способі сівби і внесенні N45P60K60 + 0,3 т/га екограну - 2,99 т/га, при звичайному рядковому способі сівби і на кращих варіантах удобрення вона коливалася в межах 2,78-2,85 т/га.

Сумісна обробка насіння ризоторфіном і вермистимом при внесенні N45P90K90, і особливо при стрічковому способі сівби, сприяє підвищенню збору сирого протеїну та жиру. Екогран в припосівне удобрення досліджуваних сортів варто вносити в кількості 0,3 т/га, оскільки подальше збільшення його дози зменшує збір сирого протеїну і жиру з одиниці площі.

Енерго-економічна оцінка показала, що вирощування сої інтенсивного сорту Подільська 1 широкорядним способом з міжряддями 45 см сприяло підвищенню коефіцієнта енергетичної ефективності на 0,13, який становив 1,88, а показник рівня рентабельності підвищувався на 26% і складав 182,8% при застосуванні N45P30K30 та екограну в дозі 0,3 т/га. Збільшення дози мінеральних добрив до N45P90K90 і екограну до 0,4 т/га понижувало коефіцієнт енергетичної ефективності і рівень рентабельності вирощування усіх сортів сої у досліді.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На основі проведених польових, лабораторних досліджень і виробничої перевірки, а також енерго-економічної оцінки сортової технології вирощування сої агроформуванням південної частини Західного Лісостепу України рекомендується:

вирощувати інтенсивні сорти сої - ранньостиглий - Київський 27 і середньостиглий - Подільська 1 при широкорядному способі сівби (45 см) з густотою рослин 550-500 тис./га та системі удобрення, яка включає інокуляцію насіння (ризоторфін + вермистим) і внесення під передпосівну культивацію N45P30K30 та в припосівне удобрення 0,3 т/га екограну.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

соя вирощування сорт технологія

Бабич А.О., Бахмат О.М. Особливості росту і розвитку сої в умовах західного регіону України //Зб. наук. праць ПДАТА “Аграрна наука - селу”. - № 6. - Кам'янець-Подільський, 1998. - с. 8-10.

Бабич А.О., Бахмат О.М. Біологічна активність ґрунту в посівах сої залежно від сорту і факторів середовища //Зб. наук. праць ПДАТА. Вип. 7. - Кам'янець-Подільський, 1999. - с. 21-23.

Бабич А.О., Бахмат О.М. Екологічні умови і агротехнічне обгрунтування технології вирощування сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України //Вісник агроекологічної академії України. - Вип. 1-2. - Житомир. - 1999. - с. 200-205.

Бахмат О.М. Агроекологічні умови вирощування і урожайність сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України //Агроінком.- Київ. - 1999. - № 10-12. - с. 40-41.

Бахмат О.М. Особливості використання вермистиму та “Екограну” в посівах сої південно-західної частини Лісостепу України //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Екологічні аспекти природних розчинів та мінералів”. - Вісник Полтавського державного с.-г. інституту. - № 6. - Полтава. - 1999. - с. 15-16.

Бахмат О.М. Вплив екологічних умов, агротехнічних заходів, мінеральних добрив і екограну на продуктивність зерна сої в умовах середнього Придністров?я //Зб. наук. праць ПДАТА. - № 8. - Кам'янець-Подільський. - 2000. - с. 155-158.

Бахмат М. І., Бахмат О. М. Розробка технологічних заходів для отримання екологічно чистого зерна сої в умовах західного Лісостепу //Міжвід. темат. наук. зб. інституту кормів УААН. - № 47. - Вінниця. - 2001. - с. 105-106 (автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).

Бахмат О. М. Вплив агротехнічних заходів на продуктивність сої в умовах західного регіону України //Зб. наук. праць ПДАТА. - Вип. 9. - Кам'янець-Подільський. - 2001. - С. 122-125.

Бахмат О. М. Формування продуктивності зерна сої залежно від біологічної активності ґрунту в період вегетації //Зб. наук. праць ПДАТА. - Вип. 10. - Кам'янець-Подільський. - 2002 . - С. 266-267.

Бахмат О.М., Чинчик О.С. Агротехнічне забезпечення вирощування сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України //Міжвід. темат. наук. зб. інституту кормів УААН. - № 51. - Вінниця. - 2003. - с. 103-106 (автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).

Бахмат О.М. Вплив інокуляції насіння на продуктивність зерна сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України //Зб. наук. праць ПДАТА. - Вип. 11. - Кам'янець-Подільський. - 2003. - С. 93-96.

Бахмат О.М., Гойсюк Ю.В. Урожайність сої при екологічних принципах її вирощування в умовах південної частини Західного Лісостепу України //Зб. наук. праць ПДАТУ. - Вип. 12. - Кам'янець-Подільський. - 2004 . - с. 79-86 (автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).

Бахмат О.М. Особливості формування урожайності сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України //Матеріали семінару молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати”. - К. - Чабани. - 1999. - с. 181-182.

Бахмат О.М. Виготовлення та використання “Екограну” в посівах сої //Тези доповідей 5 міжнародного конгресу “Біоконверсія органічних відходів і охорона навколишнього середовища”. - Івано-Франківськ. - 1999. - с. 74-75.

Бахмат О.М. Вплив агроекологічних умов на формування урожайності зерна сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України //Тези науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів “ Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення “. - Дніпропетровськ. - 2000. - с. 94.

Бахмат О.Н. Экологически чистая технология возделывания сои в условиях западной Лесостепи Украины //Доклады трудов 4 научной практической конференции с международным участием “Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности” . - Санкт-Петербург. - Т. 3. - 1999. - с. 482.

Бахмат О.М. Вплив вермистиму на мікробіологічні процеси та формування продуктивності зерна сої //Науково-виробнича конференція “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів” / Інститут агроекології та біотехнології. - К. - 2000. - с. 85-86.

Бахмат О.М. Влияние экологических условий на биологический азот и продуктивность сои в условиях юго-западной части Лесостепи Украины / Національний ботанічний сад //Перша Міжнародна наукова конференція молодих дослідників. - К. - 2000. - с. 140-142.

Бахмат О.М. Продуктивність зерна сої залежно від використання вермистиму і “екограну” в умовах Поділля //Міжнародна науково-практична конференція: „Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на межі третього тисячоліття”. - Житомир. - 2000. - С. 6-7.

Бахмат О.М. Зміна продуктивності різних сортів сої від впливу вермистиму в умовах Поділля //Третя Всеукраїнська наукова конференція „Виробництво, переробка і використання сої на кормові і харчові цілі” . - Вінниця. - 2000. - с. 28-30.

Рекомендації по вирощуванню сої в агроформуваннях ринкового типу південно-західного регіону України /Бабич А. О., Бахмат М. І., Гойсюк Ю. В., Бахмат О. М., Чинчик О. С. - Кам'янець-Подільський. - 2001. - 18 с.

Бахмат О. М. Зміна кількості бульбочкових бактерій сої під впливом екологічно чистого регулятора росту вермистим //Матеріали конференції молодих вчених, присвяченої 185-річчю Харківського державного аграрного університету. - Харків. - 2001. - с. 114-115.

Рекомендації. Соя в агроформуваннях ринкового типу південно-західного регіону України /Гойсюк Ю.В., Бахмат О.М. - Кам'янець-Подільський. - 2003. - 12 с.

АНОТАЦІЯ

Бахмат О.М. Агротехнічне і екологічне обґрунтування сортової технології вирощування сої в умовах південної частини Західного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Вінницький державний аграрний університет, Вінниця, 2005 р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань вивчення впливу способів сівби на ріст і розвиток та продуктивність сої, комплексної оцінки врожайності та якості насіння сортів сої при різних способах їх сівби в порівняльних умовах живлення, які створювались за рахунок застосування мінеральних добрив, органічно-мінерального добрива екограну та інокуляції насіння ризоторфіном і вермистимом. Проведена енерго-економічна оцінка ефективності вирощування сої залежно від складових сортової технології її застосування.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість запровадити у виробництво нові складові сортової технології вирощування сої сортів Київська 27 і Подільська 1 для господарств різної форми власності, що суттєво підвищує продуктивність цієї культури при вирощуванні її в умовах південної частини Західного Лісостепу України.

Ключові слова: соя, сорти, спосіб сівби, екогран, дози добрив, інокуляція, урожайність, якість насіння, енерго-економічна ефективність.

АННОТАЦИЯ

Бахмат О.Н. Агротехническое и экологическое обоснование сортовой технологии выращивания сои в условиях южной части Западной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Винницкий государственный аграрный университет, Винница, 2005 г.

В диссертационной работе изложены результаты исследований по вопросам изучения влияния способов посева на рост, развитие и продуктивности сои, комплексной оценки урожайности и качества семян сортов сои при разных способах ее посева в сравнительных условиях питания, которые создаются за счет применения минеральных удобрений, органо-минерального удобрения екограна и инокуляции семян ризоторфином и вермистимом. Произведена энерго-экономическая оценка эффективности выращивания сои в зависимости от составляющих сортовую технологию ее применения.

Наиболее продуктивными являются сорта Подольская 1 и Киевская 27 при широкорядном способе посева (45 см) и системе удобрения, включающей инокуляцию семян (ризоторфин + вермистим) и внесение в предпосевную культивацию N45P30K30, а при посеве экогран (0,3 т/га). Прибавка урожайности семян на этих вариантах по сравнению с вариантами без инокуляции семян составила соответственно 0,33 и 0,19 т/га.

Полученный и обобщенный результат дает возможность внедрить в производство новые составляющие сортовой технологии выращивания сои сортов Киевская 27 и Подольская 1 для хозяйств различных форм собственности, что значительно повысит производительность труда при выращивании ее в условиях южной части Западной Лесостепи Украины.

Ключевые слова: соя, сорта, способ посева, экогран, дозы удобрений, инокуляция, урожайность, качество семян, энерго-экономическая эффективность.

ANNOTATION

O.M. Bakhmat. Agrarian-technical and ecological substantiation of technology of the soya growing in the conditions of southern part of Western wooded steppe in Ukraine. - Manuscripts.

Dissertation on obtaining of the science grade of the candidate of the farming science.( Specialty 06. 01. 09.- plant growing).- State Agrarian University, Vinnytsa, 2005.

The investigation results are discovered in the Dissertation. They are: from the neater of influence studying of sowing methods , concerning the soya growing, its progress and productivity; from the complex estimation of the harvest and the quality of the grain sorts in different seeding methods in compared nourishment condition, which were seated at he mineral manures' cost, organic- mineral manure of echogran , inoculation of seed by rysotorfin and vermystym. Energo- economic estimation of the effectiveness of soya growing was effected depending on the sorts components technology usage.

The obtained and summered up materials gives a possibility of providing the new sorts components technology of soya growing for the forms of different forms of property that essentially increases this plant productivity at growing in conditions of the south- western wooded steppe parts in Ukraine.

Key words: soya, sorts, sowing methods, ecogran, manure measures, inoculation, harvest.

Размещено на Allbest.ru

...