Шляхи створення багатонасінних запилювачів цукрових буряків та їх селекційна цінність
Визначення генетичних особливостей багатонасінних популяцій верхняцького походження та пошук шляхів створення ліній-запилювачів. Оцінка екологічної стабільності гібридів цукрових буряків, створених з використанням запилювачів верхняцької селекції.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.07.2014 |
| Размер файла | 63,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
АДАМЕНКО ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
УДК 633.63:631.52:575.125
ШЛЯХИ СТВОРЕННЯ БАГАТОНАСІННИХ ЗАПИЛЮВАЧІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ТА ЇХ СЕЛЕКЦІЙНА ЦІННІСТЬ
06.01.05 - селекція рослин
автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ-2005
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано на Верхняцькій дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків УААН протягом 1997 - 2003 рр.
Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН
РОЇК МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
Інститут цукрових буряків УААН, директор
Офіційні опоненти доктор сільськогосподарських наук,
ПОДГАЄЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ АДАМОВИЧ,
Інститут цукрових буряків УААН, провідний науковий співробітник лабораторії ДНК технологій і вірусології;
кандидат сільськогосподарських наук,
ОПАЛКО АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
Уманський державний аграрний університет, доцент кафедри генетики, селекції та насінництва.
Провідна установа Білоцерківський державний аграрний університет (Київська обл., м. Біла Церква) Міністерства АПК України.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН (другий корпус).
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради
кандидат сільськогосподарських наук Л.І. Сторожик
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Продуктивність цукрових буряків визначається ефектом гетерозису, який залежить від правильного підбору компонентів схрещувань. Протягом останніх років зареєстровано велику кількість гібридів цукрових буряків, створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС), які характеризуються високим потенціалом продуктивності.
Актуальність теми. Подальше використання в селекційній практиці багатого генофонду базових багатонасінних популяцій можливе за умови введення їх в гібридизацію як донорів ліній-запилювачів. З їх використанням селекціонерами Верхняцької дослідно-селекційної станції був створений перший вітчизняний гібрид на ЦЧС основі „Ювілейний” з часткою участі Верхняцької ДСС - 50% (батьківський компонент), Уманської ЦСГС (нині філіал ІЦБ) - 50% (материнський компонент). Першим етапом селекційної роботи є оцінка популяцій - донорів комбінаційно-здатних ліній, компонентів гетерозисних гібридів. Для успішного використання явища гетерозису необхідно знати переважаючі типи генних взаємодій у конкретних гібридів, у тому числі отриманих на основі верхняцьких гілок багатонасінних запилювачів і враховувати їх адаптаційний потенціал.
Поряд з цим вирішальне значення для одержання високопродуктивних гібридів має комбінаційна цінність компонентів схрещування та їх екологічна пластичність і стабільність. Наші дослідження проведено з метою одержання таких матеріалів в умовах зони діяльності Верхняцької дослідно-селекційної станції. багатонасінний селекція запилювач буряк
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у 1997-2003 рр. на Верхняцькій дослідно-селекційній станції згідно комплексної програми науково-дослідних робіт Інституту цукрових буряків УААН, № державної реєстрації 03.04-МВ/1196. Вона також є складовою міжнародної селекційної програми “Бетаінтеркрос”.
Мета і задачі досліджень. Мета досліджень полягала у визначенні генетичних особливостей багатонасінних популяцій верхняцького походження та пошуку шляхів створення на їхній основі ліній-запилювачів. Селекційну цінність створених ліній визначали за ефектом гетерозису ЦЧС гібридів цукрових буряків за врожайністю і вмістом цукру.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
- визначити комбінаційну здатність запилювачів верхняцьких гілок багатонасінних форм цукрових буряків та виділених з них ліній-запилювачів;
- оцінити пластичність та стабільність ліній-запилювачів цукрових буряків, створених з використанням багатонасінних диплоїдних популяцій верхняцької селекції;
- дати оцінку екологічної пластичності та стабільності гібридів цукрових буряків, створених з використанням запилювачів верхняцької селекції;
- визначити складові гетерозисного ефекту у ЦЧС гібридів на основі існуючої моделі продуктивності;
- здійснити експериментальну перевірку генетичної цінності компонентів схрещування і створити на їх основі перспективні гібридні комбінації з високими показниками продуктивності та адаптивним потенціалом.
Об'єкт дослідження - особливості створення диплоїдних багатонасінних ліній-запилювачів - компонентів ЦЧС гібридів цукрових буряків.
Предмет дослідження - багатонасінні популяції цукрових буряків та селекційний процес створення нових ліній-запилювачів.
Методи дослідження. Лабораторний, польовий, виробничий та розрахунково-порівняльний. Достовірність одержаних результатів перевіряли методами варіаційної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні і експериментальному підтвердженні переваг верхняцьких гілок багатонасінних цукрових буряків як джерела комбінаційно-здатних ліній-запилювачів. На основі проведених випробувань у різних грунтово-кліматичних зонах зроблено оцінку екологічної пластичності та стабільності гібридів цукрових буряків, одержаних з використанням багатонасінних запилювачів Верхняцької ДСС. Доведено, що позитивна взаємодія із середовищем різних типів генних взаємодій може бути рівноцінною складовою гетерозисного ефекту гібридів.
Практичне значення отриманих результатів. Оцінено багатонасінні популяції верхняцької селекції - джерела комбінаційно-цінних ліній за врожайністю та вмістом цукру. Відібрані і оцінені 3 лінії-запилювачі, які слугували компонентами ЦЧС гібридів, що забезпечують підвищення збору цукру на 9-12% порівняно з груповим стандартом і які передані для вивчення в Державному сортовипробуванні України.
На основі отриманих ліній-запилювачів за участю автора створено високопродуктивний гібрид, який пройшов державне випробування і занесений в Реєстр сортів рослин України під назвою Весто (5% авторства).
Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо брав участь у плануванні і проведенні досліджень, спостережень, обліків і аналізів експериментальних даних, формулював висновки та рекомендації, готував до публікації наукові праці, а також запроваджував результати досліджень у селекційну практику.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації автор доповідав на щорічних звітах (2000-2003 р.р.) методичної ради з питань селекції та насінництва Інституту цукрових буряків, на конференції молодих вчених (2000 р.) та на вченій раді Інституту цукрових буряків УААН, а також на річних звітах з науково - дослідної роботи Верхняцької дослідно - селекційної станції (1997 - 2003рр.).
Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковано в 3 наукових працях - всі у фахових виданнях. Отримано авторське свідоцтво на гібрид цукрових буряків.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 136 сторінках машинописного тексту, містить 32 таблиці і 11 рисунків. Текстова частина складається із вступу, 6 розділів, висновків, пропозицій для селекційної практики, додатків. Список використаних джерел літератури містить 222 найменування, у тому числі 82 іноземних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У розділі проведено аналіз літературних джерел з питання теоретичних основ ведення гібридно-гетерозисної селекції сільськогосподарських культур та використання їх у селекції цукрових буряків.
Пошук компонентів для гібридів з високою комбінаційною здатністю є одним з головних завдань практичної селекції. Проаналізовано шляхи створення та використання в селекції цукрових буряків багатонасінних популяцій як донорів ліній-запилювачів.
Обґрунтовано переваги використання ліній-запилювачів перед популяціями і продуктами індивідуального добору з них для забезпечення високого рівня ефекту гетерозису і біологічної стабільності.
Умови, матеріал та методика проведення досліджень
Грунтово-кліматичні умови. Експериментальна частина роботи виконана протягом 1999- 2003 р.р. на Верхняцький дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків УААН у зоні Центрального Правобережного Лісостепу України.
Ґрунти дослідного поля належать до опідзолених вилугуватих чорноземів. Потужність гумусного горизонту - до 45 сантиметрів з вмістом гумусу (за методом Тюріна) 3,0-3,6, гідролітична кислотність ґрунту (за методом Каппена) 2,2-2,8 м моль на 100 грам ґрунту. В цілому ґрунти станції можна вважати високородючими.
Кліматичні умови Верхняцької дослідно-селекційної станції характеризуються помірним температурним режимом і нестійким зволоженням. За вегетаційний період в роки експериментів випало за середніми даними 350 - 355 мм опадів. Сума активних температур повітря (вище 10?С) за рік становила 2500...2700?С.
Матеріалом для проведення досліджень слугували існуюча на станції колекція ЦЧС ліній, ЦЧС лінії, що надходили за програмою „Бетаінтеркрос” та багатонасінні матеріали, потомки родоначальників, відібраних у трьох селекційно-генетичних гілках різного походження з відмінностями за комплексом біоморфологічних ознак.
Методика. Для визначення комбінаційної здатності (КЗ) застосовували схрещування ліній-запилювачів з ЧС тестерами за методом топкрос зі співвідношенням компонентів 2:1. Оцінку ефектів загальної КЗ та специфічної КЗ визначали за методами, розробленими B.Griffing (1956), В.Г.Вольфом і П.П.Літуном (1980) та В.К.Савченком (1966, 1978).
Продуктивність вихідних матеріалів і їх пробних гібридів вивчалася в польових дослідах основного багатофакторного станційного випробування.
Врожайність та вміст цукру в коренеплодах визначалась методом холодної дигестії на технологічній лінії „Венема”.
Матеріали, які виділились у станційному випробуванні, вивчалися у міжстанційному випробуванні за програмою „Бетаінтеркрос”. Випробування проводили за зальноприйнятими методиками на семи дослідно-селекційних станціях мережі Інституту цукрових буряків.
Статистичну оцінку одержаних результатів проводили за методом дисперсійного аналізу (Доспехов Б.А., 1979)
Характеристика вихідних матеріалів
Вихідним матеріалом для досліджень служили багатонасінні популяції, які беруть початок з 1968 року і характеризуються генетичною різноякістністю:
- гілка КВЄ х В1514 (В 11824/68) являє собою матеріал, гібриди з яким характеризуються високим поєднанням урожайності і вмісту цукру. Коренеплоди гібридів конусовидної форми, майже повністю занурені в ґрунт. Насінники багатостебельні, середньої насіннєпродуктивності;
- гілка Р06 х А.Янаш1 (В 11360/68) дає гібриди з підвищеним вмістом цукру. Коренеплоди округлої форми, що частково виступають над поверхнею ґрунту. Насінники багатостебельні, утворюють більш крупні і багатоплідні супліддя, ніж інші матеріали, мають високу насіннєву продуктивність;
– гілка В031 (В 11302/68) в гібридних схрещуваннях характеризується підвищеною врожайністю і дещо пониженим вмістом цукру. Головки коренеплодів цієї лінії повністю виступають над поверхнею ґрунту. Насінники в основному малостебельні, з хорошою продуктивністю (табл. 1).
Таблиця 1
Показники продуктивності багатонасінних запилювачів Верхняцької ДСС, % до стандарту
|
Походження гілок селекційних матеріалів |
2001 р. |
2002 р. |
2003 р |
Середнє за 3 роки |
|||||||||
|
врожайність |
вміст цукру |
вихід цукру |
врожайність |
вміст цукру |
вихід цукру |
врожайність |
вміст цукру |
вихід цукру |
врожайність |
вміст цукру |
вихід цукру |
||
|
КВЄ х В1514 |
96 |
102 |
98 |
97 |
103 |
100 |
102 |
103 |
105 |
98 |
103 |
101 |
|
|
Р06 х А.Янаш1 |
92 |
105 |
96 |
95 |
106 |
101 |
101 |
105 |
106 |
96 |
105 |
101 |
|
|
В031 |
96 |
102 |
98 |
98 |
101 |
99 |
104 |
102 |
106 |
99 |
102 |
101 |
|
|
НІР05 |
2,4 |
1,6 |
0,98 |
2,9 |
1,8 |
1,2 |
3,2 |
2,1 |
1,5 |
3,1 |
1,9 |
1,1 |
|
|
Груповий St |
41,0* |
13,6** |
5,60* |
27,7* |
10,8** |
3,00* |
40,9* |
14,3** |
5,8* |
36,5* |
12,9** |
4,70* |
Примітки. * - т/га, ** - %.
Створення комплементарних запилювачів цукрових буряків та їх селекційна цінність
Колекція популяцій багатонасінних цукрових буряків Верхняцької дослідно-селекційної станції служить джерелом отримання ліній-запилювачів для ЦЧС форм. Відомо, що дві основні властивості ліній - висока комбінаційна здатність і генетична вирівняність - дають змогу досягати максимальних рівнів гетерозису в F1 і забезпечувати його стабільність при відтворенні гібридів.
Шляхи створення ліній-запилювачів на основі популяцій верхняцької селекції включають такі етапи:
- відбір родоначальників-педігрі в селекційному розсаднику та їх оцінка;
- розмноження педігрі з використанням літніх посівів;
- випробування потомств родоначальників у попередньому випробуванні;
- оцінка загальної комбінаційної здатності за схемою топкрос та оцінка специфічної комбінаційної здатності шляхом проведення односторонніх циклічних схрещувань.
Оскільки багатонасінні популяції верхняцької селекції слугували вихідними формами для створення ліній-запилювачів, нами було оцінено їх власну продуктивність. Крім того вивчали реакцію ліній-запилювачів, виділених з цих популяцій, на схрещування з ЦЧС тестерами з широкою та з вузькою генетичними основами.
В табл. 2 представлено дані про врожайність, вміст цукру і збір цукру трьох популяцій, розмножених в “чистоті” та їх топкросних ЦЧС гібридів, отриманих від схрещування з ЦЧС тестером - материнським компонентом гібриду В ЧС 63.
Таблиця 2
Ефекти гібридизації багатонасінних популяцій (2000-2003 рр.)
|
Походження популяції |
Оцінки показників продуктивності, % до стандарту |
||||||
|
популяцій |
популяції х ЦЧС тестер |
||||||
|
врожайність |
вміст цукру |
збір цукру |
врожайність |
вміст цукру |
збір цукру |
||
|
В 11824/68 |
89 |
104 |
93 |
101 |
102 |
103 |
|
|
В 11360/68 |
90 |
107 |
97 |
99 |
102 |
101 |
|
|
В 11302/68 |
93 |
103 |
96 |
96 |
101 |
97 |
|
|
Груповий стандарт |
38,2 т/га |
14,34, % |
5,5 т/га |
38,2 т/га |
14,34, % |
5,5 т/га |
|
|
НІР05 |
2,4 |
2,6 |
2,8 |
2,4 |
2,6 |
2,8 |
Врожайність вихідних популяцій була нижчою рівня стандарту. Менша врожайність відмічена у популяції В 11824/68 (89%), більша - у популяції В 11302/68 (93%).
Нижчим показником за вмістом цукру характеризувалася популяція В 11302/68 (103%), вищим - популяція В 11360/68 (107%).
За збором цукру популяції знаходились на рівні 93…96% до стандарту.
Відмічаємо, що майже всі популяції за елементами продуктивності позитивно реагували на схрещування з ЦЧС тестером. Лише ЦЧС гібрид, створений на основі популяції В 11302/68, мав нижчі показники врожайності та збору цукру (при НІР05 = 2,4% за врожайністю та НІР05 = 2,8% за збором цукру).
Вплив ЦЧС тестера на елементи продуктивності, що визначався як різниця між значенням ознаки гібрида і вихідної популяції, був значним і коливалася за врожайністю в межах +3...12%, за вмістом цукру - -2...-3%, за збором цукру - +1...+7%.
При цьому різниця для популяцій з нижчим значенням ознаки була значно вищою, ніж для популяцій з високим значенням ознаки.
Оцінки вихідних селекційних матеріалів будуть більш точними при використанні декількох тестерів. Тому оцінку вихідних популяцій проводили на фоні двох лінійних ЦЧС тестерів (Л ЧС 80 та Л ЧС 72) з різною генетичною основою (табл. 3).
Таблиця 3
Оцінка продуктивності ЦЧС гібридів і батьківських форм, % до стандарту (2000-2003 р.р.)
|
Вихідна батьківська форма |
ЦЧС гібрид (2х ММ х ЦЧС тестер) |
||||||
|
врожайність |
вміст цукру |
збір цукру |
врожайність |
вміст цукру |
збір цукру |
||
|
ЦЧС тестер (Л ЧС 80) |
86 |
97 |
93 |
- |
- |
- |
|
|
В 11824/68 |
92 |
105 |
97 |
110 |
103 |
113 |
|
|
НІР05 |
1,35 |
0,6 |
|||||
|
В 11360/68 |
91 |
106 |
97 |
103 |
108 |
111 |
|
|
НІР05 |
1,37 |
0,5 |
1,40 |
0,8 |
|||
|
В 11302/68 |
108 |
99 |
107 |
106 |
101 |
107 |
|
|
НІР05 |
1,39 |
0,6 |
1,46 |
0,6 |
|||
|
ЦЧС тестер (Л ЧС 72) |
98 |
100 |
98 |
- |
- |
- |
|
|
В 11824/68 |
92 |
105 |
97 |
112 |
100 |
112 |
|
|
НІР05 |
1,35 |
0,6 |
|||||
|
В 11360/68 |
100 |
107 |
107 |
104 |
103 |
107 |
|
|
НІР05 |
1,37 |
0,5 |
|||||
|
В 11302/68 |
108 |
99 |
107 |
104 |
104 |
108 |
|
|
НІР05 |
1,39 |
0,6 |
|||||
|
Груповий стандарт |
40,9 т/га. |
14,34 % |
5,8 т/га. |
40,9 т/га. |
14,34 % |
5,8 т/га. |
За врожайністю, вмістом цукру та збором цукру топкросні гібриди від схрещування ЦЧС тестерів з популяціями В 11824/68, В 11360/68 та В 11302/68 перевищували стандарт. З цих популяцій були в подальшому виділені найкращі лінії-запилювачі. Гібриди за участю популяції В 11824/68 мали максимальні показники продуктивності при гібридизації з обома ЦЧС тестерами.
Популяція В 11360/68 за вмістом цукру мала найвищий показник при схрещування з ЦЧС тестером Л ЧС 80 - 108%. За збором цукру показники гібридних комбінацій знаходились в межах 107...112%.
Оцінка вихідних популяцій проходить на першому етапі селекційних робіт. Цей етап включає добір родоначальників за результатами індивідуальної поляризації, а також, попереднього випробування потомків родоначальників.
Оцінки маси коренеплодів та вмісту цукру в них заносяться в кореляційну таблицю, на основі якої формуються такі групи доборів: „супереліта”, „еліта” та „еліта поляризаційна.
На рис. 1 представлені результати оцінок потомків родоначальників у попередньому сортовипробуванні (ПВ) 2000 - 2002 р.р. за ознакою „маса коренеплоду”.
Рис. 1 Маса коренеплодів нащадків родоначальників (ПВ - 2000-2002р.р.)
Примітка. Категорії доборів позначені цифрами: 1 - супереліта; 2 - еліта; 3 - еліта поляризаційна.
Найбільша середня маса коренеплодів спостерігалася в доборів з популяції В 11824/68 за 2001 р. і становила 666 грам. Найнижчу масу коренеплодів відмічалась у доборів з цієї ж популяції за 2002 р. - 388 г.
Несприятливим для проведення доборів виявився 2002 р. Це пов'язано з погодними умовами року. Так, у цьому році лише для доборів з групи В 11360/68 відмічено збільшення маси коренеплодів за всіма категоріями доборів.
Оцінки доборів з популяцій за ознакою „вміст цукру” зображені на рис. 2.
Рис. 2 Вміст цукру в коренеплодах нащадків родоначальників.
Примітка. Категорії доборів позначені цифрами: 1 - супереліта; 2 - еліта; 3 - еліта поляризаційна.
При цьому відмічено збільшення вмісту цукру у всіх категоріях добору порівняно з популяціями. У 2000 р. найвищий вміст цукру відмічено у популяції В 11360/68 - 16,26%.
Проте у доборів найвищий показник за цією ознакою відмічено у групи з популяції В 11824/68 (відповідно 112, 109 та 107 відсотків).
Найнижчі показники вмісту цукру спостерігались за результатами досліджень 2001 р. у всіх популяціях. Однак за категоріями доборів відмічено досить високі показники, особливо для групи „супереліта”, які становлять 116…118%.
Не дивлячись на несприятливі погодні умови 2002 р., отримано досить високі показники за вмістом цукру як у вихідних популяціях так і в групах доборів з них.
Найнижчий показник за цією ознакою у цьому мала популяція В 11302/68 - 15,97 %, найвищий - популяція В 11824/68 - 16,34 %.
Оцінивши потомки родоначальників за ознаками продуктивності слід відмітити, що між масою коренеплодів, вмістом цукру вихідних популяцій та індивідуальними номерами, відібраними з них, існує суттєва від'ємна залежність. Одержані коефіцієнти кореляції свідчать про неможливість ведення доборів, враховуючи лише показники продуктивності вихідних батьківських форм. Вихідні багатонасінні форми та лінії-запилювачі, отримані з них необхідно оцінювати за величиною загальної та специфічної комбінаційної здатності.
Вивчення генетичної цінності ліній-запилювачів, виділених з популяцій багатонасінних форм цукрових буряків
Створення ліній-запилювачів - компонентів гібридів на ЦЧС основі включає три основних етапи:
— відбір багатонасінних ліній за загальною комбінаційною здатністю за результатами випробовування гібридів, одержаних за схемою полікрос;
— попередній відбір кандидатів у багатонасінні компоненти гібридів шляхом проведення пробних схрещувань кращих багатонасінних ліній з ЦЧС лініями за схемою топкрос;
— завершальний відбір компонентів за результатами пробних схрещувань кращих ЦЧС ліній з кращими запилювачами.
Ця технологічна схема, як показують результати станційного випробовування, певною мірою себе вичерпала. Слабким місцем її є відсутність чіткої системи аналізу і відбору вихідних селекційних матеріалів за специфічною комбінаційною здатністю.
Для визначення специфічної комбінаційної здатності проведено схрещування окремих номерів кандидатів у комплементарні запилювачі з ЦЧС тестерами (табл. 4).
Таблиця 4
Оцінка продуктивності ЦЧС гібридів і батьківських форм, % до стандарту (2002-2003 рр.)
|
Вихідна батьківська форма |
ЦЧС гібрид |
||||||
|
врожайність |
вміст цукру |
збір цукру |
врожайність |
вміст цукру |
збір цукру |
||
|
ЦЧС тестер (ЛЧС 80) |
86 |
97 |
93 |
- |
- |
- |
|
|
В 11824/н1 |
92 |
105 |
97 |
110 |
103 |
113 |
|
|
В 11824/н2 |
93 |
103 |
96 |
107 |
100 |
107 |
|
|
В 11824/н3 |
92 |
103 |
105 |
107 |
101 |
108 |
|
|
В 11824/н4 |
95 |
108 |
103 |
105 |
105 |
110 |
|
|
НІР05 |
1,35 |
0,6 |
|||||
|
В 11360/н1 |
91 |
106 |
97 |
103 |
108 |
111 |
|
|
В 11360/н2 |
83 |
107 |
90 |
97 |
101 |
98 |
|
|
В 11360/н3 |
87 |
108 |
95 |
93 |
104 |
97 |
|
|
В 11360/н4 |
100 |
107 |
107 |
102 |
100 |
102 |
|
|
НІР05 |
1,37 |
0,5 |
1,40 |
0,8 |
|||
|
В 11302/н1 |
104 |
101 |
105 |
94 |
104 |
98 |
|
|
В 11302/н2 |
93 |
105 |
98 |
95 |
105 |
100 |
|
|
В 11302/н3 |
98 |
106 |
104 |
93 |
104 |
97 |
|
|
В 11302/н4 |
108 |
99 |
107 |
106 |
101 |
107 |
|
|
НІР05 |
1,39 |
0,6 |
1,46 |
0,6 |
|||
|
ЦЧС тестер (ЛЧС 72) |
98 |
100 |
98 |
- |
- |
- |
|
|
В 11824/н1 |
92 |
105 |
97 |
112 |
100 |
112 |
|
|
В 11824/н2 |
93 |
103 |
96 |
108 |
98 |
106 |
|
|
В 11824/н3 |
92 |
103 |
105 |
83 |
106 |
99 |
|
|
В 11824/н4 |
95 |
108 |
103 |
101 |
106 |
107 |
|
|
НІР05 |
1,35 |
0,6 |
|||||
|
В 11360/н1 |
91 |
106 |
97 |
100 |
106 |
106 |
|
|
В 11360/н2 |
83 |
107 |
90 |
97 |
108 |
105 |
|
|
В 11360/н3 |
87 |
108 |
95 |
100 |
106 |
106 |
|
|
В 11360/н4 |
100 |
107 |
107 |
104 |
103 |
107 |
|
|
НІР05 |
1,37 |
0,5 |
|||||
|
В 11302/н1 |
104 |
101 |
105 |
99 |
102 |
101 |
|
|
В 11302/н2 |
93 |
105 |
98 |
101 |
102 |
103 |
|
|
В 11302/н3 |
98 |
106 |
104 |
92 |
101 |
93 |
|
|
В 11302/н4 |
108 |
99 |
107 |
104 |
104 |
108 |
|
|
Груповий стандарт |
40,9 т/га. |
14,34 % |
5,8 т/га. |
40,9 т/га. |
14,34 % |
5,8 т/га. |
|
|
НІР05 |
1,39 |
0,6 |
В дослідженнях в якості ЦЧС тестера було використано дві ЦЧС лінії: ЦЧС лінію з широкою генетичною основою - Л ЧС 80 (еліта оригінал) та ЦЧС лінію з вузькою генетичною основою - Л ЧС 72.
Такий підхід дозволив виявити батьківські пари, що дають гібриди з ефектом гетерозису, та визначити лінії з високою комбінаційною цінністю, які неможливо було виявити при схрещуванні з одним запилювачем. Прикладом може служити комбінації індивідуальних номерів запилювачів В 11824/н1, В 11360/н1 та В 11302/н4 з ЦЧС тестерами, у яких збір цукру складає відповідно 113, 111 та 108% при вмісті цукру 103, 108 та 104 % (табл. 4).
Результатом цієї роботи є відбір ліній-запилювачів з високою комбінаційною цінністю.
Поряд з вивченням комбінаційної здатності багатонасінних диплоїдних запилювачів проводилось вивчення комбінаційної здатності ЦЧС ліній для виявлення можливих ЦЧС тестерів з метою подальшого використання їх в системі схрещувань за схемою топкрос з індивідуальними номерами багатонасінних запилювачів.
Високі показники ЗКЗ за масою коренеплодів відмічено у ліній Л ЧС 5561 - 4,1 та Л ЧС 72/80 - 4,8. Серед популяцій запилювачів високу ЗКЗ мала популяція В 11302/68.
За вмістом цукру високу ЗКЗ мали ЦЧС лінії Л ЧС 5563 та Л ЧС 72. Серед багатонасінних популяцій високу ЗКЗ мала популяція В 11360/68.
Важливим етапом селекційних робіт є визначення коефіцієнта успадкування ознак батьківського компоненту в гібридному потомстві.
Провівши оцінку продуктивності вихідних батьківських компонентів та отриманих пробних ЧС гібридів, встановлено наступне:
за ознакою “врожайність” успадкування спостерігалось у популяції В 11360/68 - 63%. Низький коефіцієнт успадкування врожайності мала популяція В 11824/68 - 51%. Не спостерігалося успадкування у популяції В 11302/68 (tr =2,20 менше за t05 = 2,48);
за ознакою “вміст цукру” спостерігали успадкування ознаки батьківського компонента в гібридному потомстві. Коефіцієнт успадкування для трьох груп багатонасінних запилювачів В 11824/68, В 11360/68 та В 11302/68 становив відповідно 68, 75 та 62 %.
Оцінка екологічної пластичності та стабільності ЦЧС гібридів та багатонасінних запилювачів
Для вирішення проблеми використання генетичних відмінностей і адаптивної здатності гібридів у селекційній роботі необхідно використовувати кількісну ознаку взаємодії генотип-середовище: оцінку селекційних матеріалів за екологічною стабільністю і пластичністю. Для проведення такої оцінки в наших дослідженнях використовували метод дисперсійного і регресійного аналізу.
Під екологічною стабільністю розуміємо середню реакцію гібриду чи компонентів гібридів на зміну умов середовища, а під стабільністю - відхилення емпіричних даних у кожній конкретній умові від цієї середньої реакції.
Дані математичних обрахунків за ознаками „врожайність” та „вміст цукру” приведено в табл. 5.
Таблиця 5
Параметри пластичності та стабільності ліній-запилювачів (1999-2003 рр.)
|
№ КЗ |
Походження |
За врожайністю |
За вмістом цукру |
|||
|
bi |
S2i |
bi |
S2i |
|||
|
Група доборів з В 11824/68 |
||||||
|
КЗ 1 |
В 807/н96 |
0,77 |
1,84 |
0,92 |
0,069 |
|
|
КЗ 2 |
В 612/н96 |
0,81 |
1,24 |
1,30 |
0,352 |
|
|
КЗ 3 |
В 429/н96 |
0,73 |
1,23 |
1,16 |
0,130 |
|
|
Група доборів з В11360/68 |
||||||
|
КЗ 4 |
В 946/н96 |
0,64 |
3,77 |
1,30 |
0,031 |
|
|
КЗ 5 |
В 929/н96 |
0,59 |
9,34 |
1,54 |
0,022 |
|
|
КЗ 6 |
В 869/н96 |
1,15 |
0,17 |
0,83 |
0,188 |
|
|
Група доборів з В11302/68 |
||||||
|
КЗ 7 |
В 285/н96 |
0,83 |
0, 11 |
1,16 |
0,167 |
|
|
КЗ 8 |
В212/н96 |
1,02 |
0,48 |
1,02 |
0,026 |
|
|
КЗ 9 |
В 181/н96 |
1,01 |
0,41 |
0,99 |
0,035 |
|
|
НІР05 |
3,16 |
0,15 |
Лінії-запилювачі КЗ 8 та КЗ 9 активно реагували на зміну умов середовища. Відповідно їх можна використовувати як компоненти гібридів для вирощування в умовах високої культури землеробства, тому що вони підвищують продуктивність гібридів за поліпшених умов вирощування. В той же час на низьких агрофонах їх показники продуктивності будуть падати.
До другого класу потрапили лінії-запилювачі КЗ 4 та КЗ 5. Вони слабо реагують на зміну умов середовища.
Лінії-запилювачі КЗ 1, КЗ 2, КЗ 3, КЗ 6 та КЗ 7 достовірно не відрізнялись від середньої пластичності для даного набору.
За ознакою „вміст цукру” високу пластичність виявили лінії-запилювачі КЗ 2, КЗ 3, КЗ 4 та КЗ 5.
Ліній, які слабо реагують на зміну умов середовища за ознакою „вміст цукру”, для даного набору не виявлено.
Лінії КЗ 1, КЗ 5-9 не мають достовірної різниці за пластичністю. Однак виключати їх з подальших селекційних робіт не слід, тому що вони можуть в комбінаціях схрещувань з ЦЧС лініями виявити досить високий ефект гетерозису.
Дослідження показали, що лінії-запилювачі є досить стабільними і пластичними. Такі оцінки досить повно включають в себе вплив умов середовища, взаємодію генотипу і середовища та поведінку генотипу в різних умовах середовища.
Для оцінки пластичності і стабільності гібридів в різні роки випробувань в дослідженнях було використано сім пробних гібридів та три зареєстровані гібриди В ЧС 63, Весто та Українських ЧС 70. Роки проведення випробувань (1999-2003 р.р.) суттєво відрізняються між собою за основними параметрами метеорологічних факторів (температурою повітря, кількістю опадів в період вегетації та ін.) та шкодочинною дією хвороб та шкідників.
Вивчаючи вплив компонентів схрещувань на показники продуктивності гібридів, було встановлено, що за роки випробувань батьківський компонент (відібрані з багатонасінних популяцій лінії-запилювачі) мав переважаючий вплив (рис. 3).
Рис. 3 Частка впливу батьківських компонентів гібридів.
Причому лінії-запилювачі з групи доборів популяції В 11360/68 мали переважаючий вплив за ознакою "вміст цукру", лінії запилювачі, відібрані з популяції В 11824/68, мали переважаючий вплив за ознакою "врожайність". Умови зовнішнього середовища також мали вплив на показники продуктивності гібридів і за роки випробувань коливались від 1,1 до 7,8 %.
Оцінку параметрів пластичності і стабільності проводили за методикою, викладеною вище (табл. 6).
Таблиця 6
Параметри пластичності та стабільності пробних гібридів (1999-2003 рр.)
|
№ гібриду |
Походження гібриду |
За врожайністю |
За вмістом цукру |
|||
|
bi |
S2i |
bi |
S2i |
|||
|
Лінії-запилювачі з групи доборів з В 11824/68 |
||||||
|
1 |
ЧС1 х В 807/н96 |
1,17 |
9,93 |
1,14 |
0,020 |
|
|
2 |
ЧС2 х В 612/н96 |
1,04 |
5,43 |
1,02 |
0,273 |
|
|
3 |
ЧС3 х В 429/н96 |
0,97 |
10,79 |
1,17 |
0,044 |
|
|
Лінії-запилювачі з групи доборів з В 11360/68 |
||||||
|
4 |
ЧС1 х В 946/н96 |
1,04 |
0,48 |
0,96 |
0,105 |
|
|
5 |
ЧС2 х В 929/н96 |
0,58 |
3,15 |
1,08 |
0,096 |
|
|
6 |
ЧС3 х В 869/н96 |
0,76 |
1,67 |
0,76 |
0,035 |
|
|
Лінії-запилювачі з групи доборів з В 11302/68 |
||||||
|
7 |
ЧС1 х В 285/н96 |
1,07 |
0,37 |
1,20 |
0,090 |
|
|
8 |
ЧС2 х В 212/н96 |
1,04 |
2,91 |
0,92 |
0,020 |
|
|
9 |
ЧС3 х В 181/н96 |
1,13 |
0,94 |
1,12 |
0,010 |
|
|
ЧС гібриди |
||||||
|
10 |
Український ЧС 70 |
1,35 |
0,12 |
1,15 |
0,012 |
|
|
11 |
В ЧС 63 |
1,41 |
0,16 |
1,18 |
0,045 |
|
|
12 |
Весто |
1,54 |
0,09 |
1,04 |
0,096 |
|
|
НІР05 |
3,08 |
0,11 |
Високу стабільність і пластичність мають пробні гібриди ЧС 7 та ЧС 9. Гібриди ЧС 2, ЧС 4 та ЧС 8 достовірно не відрізняються від середньої пластичності для даного набору гібридів.
Слід відмітити, що гібриди Український ЧС 70 та В ЧС 63 є досить пластичними і стабільними за ознакою "врожайність" і тому можуть вирощуватись в різних екологічних зонах. Вирощування цих гібридів в умовах високої культури землеробства значно підвищить їх продуктивність.
За ознакою „вміст цукру” відмічено високу пластичність та стабільність гібридів ЦЧС 1, ЦЧС 3, ЦЧС 5, ЦЧС 7 та ЦЧС 9. Гібриди В ЧС 63 та Весто (оригінатор - Верхняцька дослідно-селекційна станція) показали високу пластичність та стабільність за вмістом цукру. Це підтверджує можливість вирощування їх у різних агроекологічних зонах.
Екологічну пластичність та стабільність, що не виходить за межі НІР05 мали гібриди ЦЧС 2, ЦЧС 4 та ЦЧС 10. Пробні гібриди ЦЧС 6 та ЦЧС 8 слабо реагували на зміну умов зовнішнього середовища.
Створення та подальше випробування одержаних за програмою „Бетаінтеркрос” експериментальних гібридів в різних еколого-кліматичних зонах України, дало можливість визначити відносну роль генотипу і середовища в загальній мінливості ознак врожайності та вмісту цукру.
Оцінюючи одержані результати за цими ознаками, відмічено високу пластичність багатонасінного диплоїдного запилювача верхняцького походження. Коефіцієнт екологічної пластичності bi коливався в межах 0,48…0,93. Показники стабільності виявились незначними. Відібрані та оцінені за комбінаційною здатністю, екологічною пластичністю та стабільністю лінії-запилювачі послужили батьківським компонентом гібрида Весто.
Оцінка продуктивності гібрида проводилась за програмою „Бетаінтеркрос” в циклі випробувань 95-96-97. На основі отриманих результатів зроблено оцінку екологічної пластичності та стабільності даного гібрида в залежності від місця випробування (табл. 7).
Таблиця 7
Екологічна пластичність та стабільність гібриду Весто
|
№ п/п |
Місце випробування |
За врожайністю |
За вмістом цукру |
За збором цукру |
||||
|
bi |
S2i |
bi |
S2i |
bi |
S2i |
|||
|
1 |
БЦДСС |
0,07 |
16,8 |
-1,76 |
3,98 |
-0,95 |
14,2 |
|
|
2 |
ВДСС |
-0,02 |
0,30 |
-1,43 |
0,71 |
0,20 |
0,24 |
|
|
3 |
ВПДСС |
0,93 |
7,62 |
2,67 |
0,51 |
-1,10 |
6,17 |
|
|
4 |
ІвДСС |
0,68 |
1,98 |
-1,71 |
0,12 |
0,70 |
0,52 |
|
|
5 |
УлДСС |
0,90 |
0,47 |
2,78 |
0,11 |
1,51 |
2,08 |
|
|
6 |
ЯлДСС |
0,31 |
0,58 |
2,25 |
1,24 |
-0,72 |
10,3 |
|
|
7 |
ФІЦБ |
1,69 |
0,58 |
-0,25 |
1,24 |
2,72 |
10,3 |
|
|
НІР 05 |
3,40 |
1,91 |
4,46 |
Найбільш сприятливими для випробування та подальшого вирощування гібриду Весто виявилися зони діяльності Веселоподільської, Іванівської, Уладово-Люлинецької та Ялтушківської дослідно - селекційних станцій, на яких за основними показниками продуктивності отримано високі значення стабільності та пластичності.
Це вказує на те, що гібрид Весто придатний для промислового виробництва в різних агрокліматичних зонах. Високі показники стабільності і пластичності вказують, що він активно реагує на зміну умов середовища та потребує дотримання агротехнічних вимог.
Характеристика кращих гібридів, створених з викоританням багатонасінних запилювачів верхняцького походження
Рівень продуктивності ЦЧС гібридів, створених на основі запилювачів верхняцької селекції, визначали шляхом поділу на групи по відношенню до групового стандарту: І - продуктивність до 100%; ІІ - продуктивність 100-102%; ІІІ - продуктивність 102-105%; IV - продуктивність більше 105%.
При репродукуванні компонентів і відновленні кращих гібридних комбінацій інтерес становлять гібриди з високим рівнем продуктивності (102,1...105,0% і вище). За врожайністю таких гібридів було відповідно 16,3 і 24,4 %, за вмістом цукру - 6,9 і 12 %. Гібридів з високою врожайністю було значно більше, ніж з високим вмістом цукру.
Із трьох популяцій багатонасінних запилювачів в процесі селекції було відібрано три лінії-запилювачі: В 198/96, В 853/96 та В 837/96, з якими створено вісім пробних гібриди, що передані до Державного сортовипробування. Крім того запилювач В 853/96 характеризувався високою комбінаційною здатністю одночасно за двома утилітарними ознаками. За його участю і створено найбільше цінних гібридних комбінацій (75%)
Сучасні технології передбачають застосування гібридів інтенсивного типу. Таким гібридом на даний час є Весто (табл. 8)
Таблиця 8
Економічна ефективність виробництва гібрида Весто (2003 рік)
|
Показники |
Одиниця виміру |
Стандарт (Український ЧС 70) |
Гібрид Весто |
Показники на 1 га |
|||
|
Стандарт (Український ЧС 70) |
Гібрид Весто |
відхилення, + |
|||||
|
Площа посіву |
га |
18 |
32 |
||||
|
Реалізовано |
тонн |
742 |
1455 |
4,12 |
4,55 |
+0,43 |
|
|
Ціна (без ПДВ). |
грн. |
118,70 |
134,65 |
118,70 |
134,65 |
+15,95 |
|
|
Виручка всього, грн. (без ПДВ). |
грн. |
88070 |
195930 |
4891 |
6122 |
+1231 |
|
|
Прибуток |
грн. |
10663 |
53039 |
592 |
1659 |
+1076 |
|
|
Економічна ефективність |
грн. |
3984 |
4598 |
- |
- |
+714 |
|
|
Рентабельність |
% |
13,8 |
37,1 |
13,8 |
37,1 |
+23,3 |
За рахунок вищого вмісту цукру реалізаційна ціна однієї тонни гібрида Весто на 15,25 гривні вища порівняно з гібридом Український ЧС 70. Це дає змогу на одному гектарі посіву отримати додатково 657 гривні. За рахунок вищої врожайності один гектар посіву гібриду Весто дає додатково від реалізації 574 гривні. Рівень рентабельності при цьому складає 37,1%.
Таким чином, основними факторами, що зумовлюють високу рентабельність виробництва гібриду Весто є підвищені показники продуктивності та висока реалізаційна ціна товару.
ВИСНОВКИ
В дисертації наведено та теоретично узагальнено нове вирішення наукової проблеми - створення багатонасінних запилювачів цукрових буряків, що виявляється у використанні багатонасінних популяцій верхняцького походження для формування на їх основі ліній-запилювачів. Доведено, що позитивна взаємодія із середовищем може бути рівноцінною складовою гетерозисних гібридів.
Вихідні багатонасінні популяції верхняцької селекції характеризуються генетичною різнорідністю. Рівень внутрішньопопуляційної мінливості маси коренеплодів і вмісту цукру був високим (34,9…38,3; 24,5…28,0). Коефіцієнт спадкування - середнім (0,38…0,57 і 0,57…0,66). Кореляційна залежність між масою коренеплодів і цукристістю на популяційному і на лінійному рівнях від'ємна (r = - 0,14…- 0,20).
Базові популяції позитивно реагують на схрещування з різними ЦЧС тестерами, але для оцінки їх комбінаційної здатності на перших етапах селекції доцільніше використовувати тестер з широкою генетичною основою. Конкурсний гетерозис за ознаками “врожайність” та “вміст цукру” частіше забезпечується у тих комбінаціях схрещування, де батьківська форма має високий базисний рівень продуктивності.
Кращими за комбінаційною здатністю виявились популяції В 11824/68 та В 11360/68, з яких виділені лінії - запилювачі В 198/96, В 853/96 та В 837/96 - учасники програми "Бетаінтеркрос".
Виділені специфічні комбінації схрещування батьківських форм з оптимальним поєднанням високої комбінаційної здатності за врожайністю та вмістом цукру.
Структура генотипової мінливості господарсько-цінних ЦЧС гібридів змінюється залежно від ступеня гомо-гетерозиготності компонентів.
Умови середовища проявляють специфічний вплив на реакцію різних типів генних взаємодій в конкретних наборах гібридів. Позитивні ефекти взаємодії із середовищем служать складовою гетерозисного ефекту.
Гібриди, створені з використанням різних в генетичному відношенні ЦЧС ліній і запилювачів, диференційовано реагують на зміну умов середовища. Ефекти пластичності і стабільності залежать від умов середовища, в яких проходить реалізація генотипу гібридів. Виявлені лінії з високою екологічною пластичністю та стабільністю за ознаками „врожайність” та „вміст цукру”. Частка ЦЧС гібридів із стабільною реакцією на середовище за врожайністю і вмістом цукру складає 48,1%, а високо пластичних 14,3%.
Адитивні ефекти вивчених батьківських форм характеризуються більшою стабільністю порівняно з материнськими формами. Генні взаємодії, що обумовлюють генетичний контроль ознаки „врожайність”, інтенсивніше змінюються під впливом факторів зовнішнього середовища, ніж у ознаки „вміст цукру”.
За комплексом господарсько - цінних ознак виділені і передані до Державного сортовипробування вісім ЧС-гібридів цукрових буряків, створених з використанням запилювачів верхняцького походження, які забезпечують підвищення збору цукру на 5-10% порівняно з груповим стандартом.
Рекомендації для селекційної практики та виробництву
Комбінаційно-здатні лінії-запилювачі, отримані з багатонасінних популяцій верхняцької селекції, включати в селекційний процес з метою створення гетерозисних гібридів на стерильній основі.
При формуванні ЦЧС гібридів з підвищеним збором цукру в якості компонентів схрещувань слід використовувати лінії з переважаючими адитивними ефектами генів за цією ознакою.
При плануванні ефективних селекційних програм і при оцінці комбінаційної здатності ліній слід враховувати не тільки ефекти СКЗ та ЗКЗ, а й взаємодію їх з навколишнім середовищем на основі оцінок екологічної пластичності та стабільності.
Створений високопродуктивний гібрид Весто рекомендувати для вирощування в зонах Лісостепу та Степу
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. В.Г. Перетятько, В.П. Радченко, Д.М. Адаменко Комбінаційна цінність і підвищення ефективності селекції на гетероз...
Подобные документы
Поняття про урожай та урожайність. Динаміка та прогнозування урожайності цукрових буряків. Оцінка досягнутого рівня урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району. Залежність урожайності цукрових буряків від факторів виробництва.
курсовая работа [198,4 K], добавлен 30.09.2010Видовий склад шкідників цукрових буряків. Вивчення ґрунтово-кліматичних особливостей лісостепу України. Розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці. Аналіз впливу інсектицидів на чисельність шкідників.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 19.10.2013Технологія та система машин для вирощування цукрових буряків. Способи збирання цукрових буряків. Агротехнічні вимоги до бурякозбиральних машин. Пасивний дисковий кореневикопувальний апарат. Схема зигзагоподібного вальцевого очисника коренеплодів.
лекция [7,0 M], добавлен 10.03.2013Резерви підвищення ефективності виробництва цукрових буряків. Особливості галузі буряківництва. Інноваційна політика держави в цукробуряковому підкомплексі України. Бізнес-план перспективного розвитку виробництва цукрових буряків ПП АФ "Жуківська".
дипломная работа [93,6 K], добавлен 20.10.2009Продуктивність цукрових буряків залежно від застосування різних видів органічних добрив. Ботанічна і біологічна характеристика цукрових буряків, агротехніка їх вирощування. Технологічні якості коренеплодів буряків у залежності від застосування добрив.
дипломная работа [66,4 K], добавлен 16.01.2008- Становлення селекції та насінництва цукрових буряків в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Критичне осмислення наукової спадщини як умова поступу аграрного сектору економіки. Напрямки та перспективи становлення та розвитку даної галузі. Насінництво та селекція цукрових буряків в Російській імперії, їх досягнення. Експорт маточного насіння.
статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017 Природно-економічна характеристика господарства СВК "Перемога". Фактичний стан виробництва і економічної ефективності цукрових буряків за останні роки. Організація виробництва, зберігання, збуту продукції. Фінансові результати вирощування буряків.
дипломная работа [55,0 K], добавлен 16.01.2014Проблеми і перспективи розвитку цукробурякового комплексу. Державне регулювання економічних відносин в сфері виробництва, заготівлі і переробки цукрових буряків. Застосування прогресивних способів зберігання буряків та переробки їх на цукрових заводах.
контрольная работа [25,1 K], добавлен 07.10.2010Характеристика господарства та технологічна схема при виробництві цукрових буряків. Розрахунок агрегату для збирання буряку, опис пристосування. Організація робіт та технічного обслуговування процесу. Визначення собівартості виготовлення пристосування.
дипломная работа [163,3 K], добавлен 18.07.2011Значення та біологічні особливості цукрових буряків, сутність інтенсивної технології їх вирощування та оцінка її економічної ефективності. Визначення вмісту цукру в коренях буряків. Методика впровадження більш прогресивних технологій в даний процес.
контрольная работа [33,1 K], добавлен 07.10.2010Буряк як цінна сільськогосподарська культура. Вивчення його генетики. Удосконалювання технології вирощування рослини. Систематика і походження кормових, столових та цукрових буряків. Ефективний метод їх одержання та розмноження. Забарвлення коренеплоду.
презентация [257,9 K], добавлен 08.09.2014Народно-господарче значення соняшника. Адаптивний потенціал – основа технології селекції ліній і гібридів. Розрахунок коефіцієнта кореляції. Результати екологічного сортовипробування гібридів, сортів насіння, материнських та батьківських ліній соняшнику.
курсовая работа [73,1 K], добавлен 17.11.2014Агрометеорологічні умови господарства Елітне. Оцінка самозапилених ліній кукурудзи за морфобіологічними ознаками, тривалістю вегетаційного періоду. Створення ліній та оцінка середньоранніх і ранньостиглих гібридів з низькою збиральною вологістю зерна.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 20.12.2011Класифікація походження і біологічні особливості капусти. Сучасний стан і досягнення селекції в Україні і за кордоном. Характер ураження капусти білоголової килою та біологія збудника. Завдання і методи селекції. Оцінювання і добір гібридних популяцій.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 16.01.2008Шкідники та хвороби сільськогосподарських овочевих, зернових та технічних культур: зернобобових, цукрових буряків, картоплі. Ураження садів та ягідників. Види багатоїдних шкідників. Агротехнічні заходи боротьби, використання хімічних препаратів.
лекция [39,0 K], добавлен 01.07.2009Напрямки селекційної роботи з культурами сільськогосподарських рослин. Практичне використання ефекту гетерозису в селекції кукурудзи. Типи гібридів у виробництві. Досягнення селекції, проблеми та перспективи. Особливості насінництва гідридів кукурудзи.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 29.11.2011Застосування котків для ущільнення та вирівнювання поверхні поля від грудок, розпушування грунту. Використання проріджувачів для формування заданої густоти рослин цукрових буряків і знищення бур'янів у зоні рядка. Комбіновані агрегати для обробки грунту.
реферат [4,7 M], добавлен 02.08.2010Морфо-біологічні особливості буряка столового. Анатомічна будова і забарвлення коренеплоду цукрових буряків. Вирощування, насіння, ділянка під ревінь. Вимоги перцю овочевого до вологи та тепла. Перець як одне із найбільш вимогливих рослин до температури.
контрольная работа [28,9 K], добавлен 26.07.2011Нapoднoгocпoдapcькe знaчeння цукpoвиx буpякiв, тexнoлoгiї вирощування. Oцiнкa гiбpидiв овочів нa cтiйкicть дo уpaжeння церкоспорозом. Вплив eкoлoгiчниx фaктopiв нa пoшиpeння тa poзвитoк хвороби. Хімічний захист. Зacтocувaння фунгiцидiв пpoти цepкocпopoзу.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 19.12.2013Післязбиральна обробка, реалізація і зберігання зернових мас. Зберігання цукрових буряків. Технологія зберігання картоплі і овочів. Технологія зберігання плодів і ягід. Переробка сільськогосподарської продукції. Виробництво крохмалю із картоплі.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 29.12.2007
