Господарсько-біологічні особливості сорто-підщепних комбінувань айви в розсаднику в умовах північного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 634.14:631.527:631.344.3

ГОСПОДАРСЬКО - БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОРТО-ПІДЩЕПНИХ КОМБІНУВАНЬ АЙВИ В РОЗСАДНИКУ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.07 - плодівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Бут Андрій Анатолійович

КИЇВ - 2005



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті садівництва УААН

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Матвієнко Микола Васильович, Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Балабак Анатолій Федорович, Уманський державний аграрний університет, професор кафедри садово-паркового господарства

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Бабіна Раїса Данилівна, Науково-дослідний центр плодівництва Інституту садівництва УААН, заступник директора з наукової роботи

Провідна установа - Мліївський інститут садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН, відділ малопоширених культур, с. Мліїв Городищенського р-ну Черкаської обл.

Захист відбудеться 20 травня 2005р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41

Автореферат розісланий ”19” квітня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.



Бут А.А. Господарсько-біологічні особливості сорто-підщепних комбінувань айви в розсаднику в умовах північного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Наведено результати експериментального дослідження господарсько-біологічних особливостей 5 форм вегетативно розмножуваних підщеп для айви в полях розсадника та 18 комбінувань даних підщеп із трьома сортами айви, внесеними до "Реєстру сортів рослин України". За комплексом біологічних, господарських, технологічних та економічних показників виділено дві кращі форми - ВА29 та МА, адаптовані до грунтово-кліматичних умов північного Лісостепу України та перспективні щодо вирощування високоякісного садивного матеріалу сортів айви, придатних для закладання сучасних насаджень інтенсивного типу. Досліджено проходження фізіологічних процесів у вегетативних органах підщеп у маточнику і саджанців у розсаднику. Визначено кращі сорто-підщепні комбінування айви за сумісністю, а також несумісні при окуліруванні на досліджуваних підщепах. підщепа айва розсадник сорт

Ключові слова: айва, вегетативно розмножувані слаборослі підщепи, сорто-підщепні комбінування, сумісність, морозостійкість, продуктивність.



Бут А. А. Хозяйственно-биологические особенности сорто-подвойных комбинаций айвы в питомнике в условиях северной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук, по специальности 06.01.07 - плодоводство. Национальный аграрный университет, Киев, 2005.

Целью исследований было изучение и выделение лучших вегетативно размножаемых подвоев для айвы, адаптированных к почвенно-климатическим условиям северной Лесостепи Украины, способных к размножению вертикальными отводками и совместимых с сортами, внесенными в "Реестр сортов растений Украины". Эти подвои должны обеспечивать достаточную прижеваемость привоя и высокий выход посадочного материала.

Работа выполнена на основе полевых и лабораторных исследований с применением сравнительных физиологических и экономических методов, а также статистической обработки результатов.

Экспериментальная часть исследований включает сопоставление результатов изучения комплекса биологических, хозяйственных, технологических и экономических показателей 5 форм клоновых подвоев для айвы в питомнике и 18 сорто-подвойных комбинаций трех новых сортов этой культуры на исследуемых подвоях.

Наивысшими биометрическими показателями отличались сорта Академическая и Подарок внуку. Так диаметр штамба у них на подвоях ВА-29 и МА (13,2-17,8 мм) был большим чем у контроля на 3,0-4,7 мм. Высота саженцев была найбольшей у сорта Подарок внуку на подвое ВА-29 и составила 199см.

Высокой морозоустойчивостью корневой системы и надземных побегов в среднем за три года исследований отличаются подвои ІС4-6, ІС2-10 и ВА-29. Достаточной устойчивостью однолетних побегов к низким температурам после прямого промораживания и по показателям дифференцированого экзотермического анализа выделяется сорт Академическая на клоновых подвоях.

По данным микроспектрального анализа флуоресценции хлорофилла самой высокой степенью совместимости отличались подвои ВА-29 и МА с сортом айвы Подарок внуку.

Наивысший общий выход однолетних саженцев наблюдался у сортов Мария и Подарок внуку на ВА-29 и МА (30,1-34,9 тыс. шт. с 1 га). Больше всего стандартных саженцев отмечено у сорта Подарок внуку на ВА29 (34,9 тыс. шт. с 1 га.).

Прибыль от реализации посадочного материала исследуемых сортов составляла от 221,7 до 227,2 грн. с 1 га, а уровень рентабельности - 493,8-502,6%.

Клоновые подвои ВА-29 и МА выделены по комплексу хозяйственных, технологических и экономических показателей и предлагаются для промышленного выращивания саженцев в условиях правобережной части северной Лесостепи Украины для сортов Мария и Подарок внуку.

Ключевые слова: айва, вегетативно размножаемые слаборослые подвои, сорто-подвойные комбинации, совместимость, морозоустойчивость, продуктивность.



Boot A.A. Economic and biological peculiarties of quince cultivar-rootstock combinations in a nursery under the conditions of the Ukraine's Northern Forest - steppe.- Manuskript.

The thesis for the scientific degree of on the specialty 06. 01. 07. - fruit growing. National Agrarian University, Kyiv, 2005.

The author present the results of researching in an experimental way economic and biological peculiarities of 5 vegetatively propagated rootstocks for quince in the fields of a nursery and 18 combination of those rootstocks with 3 cultivars of the investigated crop etered into the “Register of Plants varietes of Ukraine”. Two best forms - BA-29 and MA - have been selected according to biological, economic and technological values. These rootstocks are adapted to the soil and climatic combination of the Ukraine's Northern Forest - steppe and perspective for producing high- quality planting stock for quince nev cvs favourable for the establishment of modern intense orchards. Physiological processes in vegetative organs of rootstocks in parental gardens and planting trees in nurseries have been explored. The dissertant has determined the best quince cultivar - rootstocks combination as to their compatibility and incompatible ones while inoculating on the researched rootstocks.

Key words: quince, frost-resistence, vegetatively propagated low-groving rootstocks, productivity, inoculation, compatibility, planting trees.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. До теперішнього часу залишається маловивченим питання використання клонових підщеп айви, від яких значною мірою залежать якість садивного матеріалу цієї культури та ріст і продуктивність її дерев. Тому виникає необхідність у доборі кращих підщеп і сорто-підщепних комбінувань.

Використання високопродуктивних, адаптованих до умов Лісостепу України сортів айви з одночасним введенням в культуру нових, більш зимостійких клонових підщеп забезпечить стабільні врожаї, зробить виробництво її плодів високорентабельним, дозволить вирощувати цю культуру в садівничих, фермерських, селянських і аматорських господарствах не тільки південних, а й усіх грунтово-кліматичних зон України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в період 2000 - 2003 рр. відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту садівництва УААН за науково-технічними програмами УААН “Садівництво” на 1996 - 2000 рр., розділ 01, "Створити конкурентноспроможні сорти та обґрунтувати адаптований сортимент плодових, ягідних та горіхоплідних культур для регіонів пріоритетного їх вирощування" (номер державної реєстрації 0196U018180) та “Плодове і декоративне садівництво” (на 2001-2005 рр., розділ 01). "Створити нові високопродуктивні сорти плодових, ягідних та декоративних культур" (номер державної реєстрації 0101U007539).

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень - вивчити та впровадити у виробництво середньо - та слаборослі клонові підщепи, скороплідні і високопродуктивні сорто-підщепні комбінування айви з використанням кращих сортів, що дали б можливість впровадити культуру для промислового і аматорського вирощування в зоні Лісостепу України при високій економічній ефективності виробництва. Необхідно також далі вдосконалювати прийоми вирощування саджанців айви. У зв'язку з цим ставилися такі основні завдання:

- визначення біометричних показників росту і розвитку однорічних саджанців айви довгастої на клонових підщепах у різних сорто-підщепних комбінувань;

- провести дослідження фізіологічних процесів у вегетативних органах саджанців;

- виділити і провести добір добре сумісних клонових підщеп та запропонувати раціональне їх використання для виробництва садивного матеріалу;

- дати оцінку продуктивності сорто-підщепних комбінувань айви;

- провести економічну та енергетичну оцінку виробництва садивного матеріалу.

Об'єкт - районовані та перспективні підщепи: сіянці культурних сортів айви (контроль), ВА-29, МА, ІС2-10, ІС4-6, ІС4-15, а також однорічні саджанці сортів цієї культури Академічна, Марія та Дарунок онуку на цих підщепах.

Предмет - біометричні показники росту і розвитку, фізіологічні та біологічні процеси у вегетативних органах сорто-підщепних комбінувань айви.

Методи досліджень - Загальнонаукові: 1) діалектичний - спостереження за процесами змін якості; 2) метод гіпотез - складання схем дослідів; 3) метод експерименту - схеми росту та розвитку надземної частини однорічних саджанців, використання різних підщеп для культурних сортів айви довгастої; 4) метод аналізу - вивчення результатів досліджень; 5) метод синтезу - формування висновків, узагальнень; 6) метод індукції - визначення дії клонових підщеп на якісні показники саджанців культурних сортів айви довгастої; спеціальні: лабораторний проведення біохімічних досліджень та оцінка якості саджанців айви сучасними фізико-хімічними методами аналізу; 7) метод математичної статистики - підготовка експериментальних даних до дисперсійного аналізу та визначення кореляційних залежностей, точності й вірогідності досліджень.

Наукова новизна. Вперше в Україні, в зоні Лісостепу зроблено комплексну оцінку нових сорто-підщепних комбінувань айви в умовах розсадника з використанням вегетативно розмножуваних підщеп цієї рослини селекції Інституту садівництва УААН ІС4-6, ІС2-10, ІС4-15, та іноземної - ВА29 та МА. За результатами досліджень, виділено середньорослі форми айви ВА- 29 та МА.

Практичне значення одержаних результатів полягає у відборі кращих, добре сумісних клонових підщеп для культурних сортів айви, адаптованих до грунтово-кліматичних умов зони досліджень.

Виділені сорто-підщепні комбінування рекомендовано для створення інтенсивних насаджень айви в Лісостепу. Нові підщепи і сорто-підщепні комбінування впроваджено у виробництво в ДГ "Новосілки" Інституту садівництва УААН на площі 0,4 га, де вирощується садивний матеріал, удосконалено елементи технології його виробництва, рекомендовані для застосування у плодорозсадницьких господарствах усіх форм власності. Відібрано сорто-підщепні комбінування для вирощування у фермерських, присадибних і колективних садах Лісостепу України.

Особистий внесок здобувача полягає в закладенні досліду, проведенні експериментальних досліджень, обробці та апробації отриманих результатів в умовах виробництва. Частка автора в теоретичному обґрунтуванні інформації та її узагальненні, у формулюванні наукових положень та висновків на підставі досліджень становить 90%.

Апробація роботи. Основні положення та результати досліджень доповідались і обговорювались на засіданнях вченої ради Інституту садівництва УААН у 2000-2002 рр., на Міжнародній науково - методичній конференції “Основные направления и методы селекции семечковых культур” у Всеросійському науково-дослідному інституті селекції плодових культур (Орёл, 2001), на ІХ Міжнародній науковій конференції у Сільськогосподарському і лісотехнічному університеті ім. Менделя (Лєдніце, Чехія, 2001), на XIV Міжнародній науковій конференції “Экологические основы онтогенеза природных и культурных сообществ Евразии” у Херсонському державному аграрному університеті (Херсон, 2002), Міжнародній науково - практичній конференції “Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття” у Полтавському державному педагогічному університеті (Полтава, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць, у тому числі 3 у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу представлено на 158 сторінках машинописного тексту. Вона включає вступ, 6 розділів, висновки та рекомендації виробництву. Містить 24 таблиці, 28 рисунків, 7 фотографій і 15 додатків, у списку літератури 188 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

На підставі аналізу літературних джерел, даних досліджень вітчизняних і зарубіжних учених зроблено оцінку стану використання підщеп айви для промислового садівництва, висвітлено історію введення в культуру сортів айви довгастої на Україні та за її межами. Наведено результати вивчення вченими різних країн господарсько-біологічних особливостей підщеп айви, технологічні розробки по їх розмноженню та рекомендації по використанню. Досліджено фізіологічні процеси в органах підщеп та саджанцях айви. За комплексом позитивних господарсько-біологічних властивостей виділено нові сорто-підщепні комбінуваня, добре сумісні з культурними сортами айви.

Дослідження проводилися у 2000-2003 роках у полях розсадника ДГ "Новосілки" Інституту садівництва УААН (Києво - Святошинський район Київської області), розташованому в північній частині центральнолісостепової агрогрунтової зони.

Клімат регіону помірноконтинентальний. Сума активних температур вище 10°С складає 2500-2660°С, період активної вегетації рослин із середньодобовою температурою вище 10°С триває 160-165 днів, безморозний період - 170-180 днів. Сума опадів за рік становить 628, а за вегетаційний період у середньому 356,7 мм.

Грунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений легкосуглинковий на карбонатному лесі типовий для зони, середньо забезпечений органічними речовинами. Кількість гумусу в орному шарі ґрунту 2,0-2,3%, рухомого фосфору - 6,6-6,9 мг, обмінного калію - 6,2-6,5 мг на 100 г ґрунту. рН ґрунтового розчину 5,6-5,7.

Схема досліду включає сорти айви Академічна, Марія та Дарунок онуку (табл. 1) на клонових підщепах ВА-29, МА, ІС-2-10, ІС-4-6, ІС-4-15 і сіянцях культурних форм (контроль).

Схема садіння підщеп у полі розсадника 90 х 30 см (36,6 тис.шт./га). В кожному варіанті по 150 рослин, повторення триразове. Варіанти розміщено рендомізовано. Грунт утримували під чорним паром. Дослідні ділянки незрошувані. Догляд за насадженнями проводили за загальноприйнятою технологією.

Вивчення приживлюваності підщеп і окуліровок проводили згідно з методикою Е. Н. Сєдова і Т. Л. Огольцовой (1999). Загальну площу листової поверхні саджанців визначали ваговим методом (Волков Ф.А 1968), форми води і ступінь підмерзання підщеп після прямого проморожування за методиками відповідно - Кушніренно М.Д. (1981) і Соловйової М.О. (1982), характер льодоутворення - за допомогою приладу для диференційного термічного аналізу (Кауцький 1931), вміст хлорофілу в листках на спектрофотометрі (Починок Х.М., 1976), загальну продуктивність фотосинтезу - методом "половинок" (Сакс Н. И., 1969), оцінку сумісності сорто-підщепних комбінувань проводили за методикою Китаєва О.І. (1997). Кількість і якість стандартних саджанців в дослідах визначали відповідно технічних вимог ОСТу 10.126-88(1988), економічну та енергетичну ефективність вирощування саджанців - за методикою Шестопаля О.М. (2002). Статистичну обробку даних виконували за Доспєховим Б.А. (1985) із застосуванням комп'ютера ІВМ РС АТ за відповідною програмою Бублика М.О. (1991) і стандартними програмами статистичної обробки даних “Excel - 9.0”(2002) “Статистика - 6.0” (2002).

Діаметр штамба. За цим показником сорти Академічна та Дарунок онуку переважали контроль на підщепах ВА-29 та МА (13,2-17,8 мм). Виняток становили окулянти сорту Академічна на МА у 2003 році, коли цей показник тримався в них на рівні контрольного варіанту (13,0 мм). Найменший діаметр штамба був у окулянтів сорту Дарунок онуку на підщепі ІС4-15 і складав - 9,5-10мм (при НІР₀₅ - 1,4-2,2мм).

Математична обробка одержаних даних показала, що цей показник залежить у більшій мірі від форми підщепи - частка цього фактора склала 74,3%.

Висота. В розсаднику, серед дослідних сортів, на всіх підщепах істотно більшою висотою визначалися саджанці сорту Дарунок онуку - 109-192 см. Середньою силою росту характеризувалися саджанці сорту Академічна - 151-181см і нижчою сорт Марія - 144 - 155 см (при НІР₀₅ - 5,2-9,3см).

Площа листової поверхні. Вищим цей показник був у сорту Дарунок онуку 2764,0 - 7354,0 м²/га, на другому місці Академічна - 5248,4 - 6414,5 на останньому сорт Марія - 4203,1 - 6081,5 м²/га. Як ріст саджанців у висоту, так і збільшення листової поверхні проходили безперервно на протязі всього періоду вегетації.

Значний вплив на площу листової поверхні мав і тип підщепи. Найбільша площа листя в перерахунку на 1 га була у саджанців на підщепі ВА-29 (5995,1 - 7354,0 м²/га) та МА (6081,5 - 6496,5 м²/га) відповідно у сортів Академічна, Марія, Дарунок онуку (при НІР₀₅ - 884,1-924,3 м²/га).

Оводненість і вологоутримувальна здатність пагонів. У середньому за роки досліджень найбільший вміст вільної води був у сорту Дарунок онуку на клонових підщепах - 47,3%. У сортів Академічна та Марія цей показник не істотно відрізнявся від контрольного (26,4 і 28,6%) і становив відповідно 29,5-29,1% (при НІР₀₅ - 4,8%).

Аналогічна тенденція спостерігалась за вологоутримувальною здатністю пагонів. Так, найбільшу кількість води за добу втрачав сорт Дарунок онуку на клонових підщепах - 8,2%. У сортів Академічна і Марія втрата води за цей же період знаходилася на рівні контролю (5,4-5%) і складала відповідно 6,2 - 6,4% від сирої маси пагонів (при НІР₀₅ - 0,6%).

Зимостійкість сорто-підщепних комбінувань. Екзотермічний аналіз виявив найкращу аклімаційну спроможність у пагонів підщеп ІС2-10 та ІС4-6, які перевищували контроль за діапазоном льодоутворення на 2 - 5, за його ініціацією на 4 - 5 відносних одиниць а показники, та співвідношення амплітуди екзотерм - майже вдвічі.

Найнижчу інтенсивність тепловиділення в низькотемпературному діапазоні льодоутворення ( -25 -39С ) зареєстровано у тканинах коренів підщеп ІС4-6 та ІС2-10.

Серед сортів, що вивчались, найнижчу температуру ініціації льодоутворення відмічено в сортів Академічна (-6^оС на клонових і -13 ^оС на насіннєвій підщепі (контроль)), Марія (-8 та -13^оС відповідно) і Дарунок онуку (-6 та -12 ^оС).

Пряме проморожування пагонів підщеп при температурі -35⁰С виявило найбільшу стійкість у підщепи ІС4-6 (при НІР₀₅ - 0,70-0,75 бала), у якої бал ушкодження був нижчий ніж у контролі (1,5 - 1,7 бала).

При проморожуванні пагонів при -30⁰С найменше пошкодження камбіальних шарів спостерігалось у підщеп ІС4-6 та (1,5 - 1,7 бали). Пошкодження клітин камбію у форм МА та ВА-29 були на рівні контрольного варіанту (при НІР₀₅ - 0,34-0,52 бали).

За роки дослідження, в результаті проморожування кореневої системи при температурах -8⁰ , -12 ⁰ і -16⁰С ушкодження коренів у форми ІС4-6 було значно нижчим ніж у контролі 0,3 - 0,4; 1,1 - 0,8 та 1,6 - 1,7 бали відповідно. Інші форми за досліджуваним показником знаходилися на рівні контрольного варіанту (при НІР₀₅ - 0,45-0,8).

При прямому проморожуванні пагонів сорту Академічна на клонових підщепах до -30 ⁰С бал ураження був істотно нижчим за контрольний (1,9 - 0,7), за винятком 2003 року, коли ступінь пошкодження був таким же як у контрольному варіанті (при НІР₀₅ - 0,28-0,62 бали).

Менш стійкими ніж у контролі виявилися камбіальні шари пагонів сорту Дарунок онуку на клонових підщепах - 2,9 - 2,7 бали. Аналогічна тенденція спостерігалась у сортів айви після проморожування при температурі -35⁰С на протязі всіх років дослідження (при НІР₀₅ - 0,36-0,82 бали).

Вміст пігментів у листках. Найбільше хлорофілу „а” виявлено в листі окулянтів сорту Дарунок онуку на підщепі ВА-29 - 0,957 мг/г та МА - 0,711 мг/г сирої маси, що на 0,26 і 0,13 мг/г вище ніж у контролі (на сіянцях) - 0,698 мг/г. Найменшим вмістом хлорофілу „а” характеризуються листки саджанців на підщепі ІС4-15, у сорту Дарунок онуку 0,414 мг/г сирої ваги, що на 0,284 мг/г менше ніж у контрольному варіанті (при НІР₀₅ - 4,8 мг/г сирої ваги).

Сумарна кількість хлорофілу “а” та “в” в листі окулянтів досліджуваних сортів була найвищою на підщепах ВА-29 та МА (1,053 та 1,312 мг/г сирої маси).

Сумісність підщеп і прищеп. Найнижчий рівень термоіндукованих змін флуоресценції в жовто-зеленій ділянці спектра зареєстровано у підщеп МА та ВА-29 у сіянців і знаходиться в межах 16-22 відносних одиниць, що свідчить про їх найкращу сумісність з досліджуваними сортами (при НІР₀₅ - 4 відносних одиниці).

В листках окулянтів сорто-підщепних комбінувань (рис. 1), де спостерігається прихована несумісність (на підщепах ІС2-10 та ІС4-6), рівень індукованої нагрівом флуоресценції при л_max= 530_нм збільшується в 1,8-2 рази. Останнє свідчить про накопичення прихованих перикисних сполук, що не були скомпенсовані антиоксидантною системою. Серед сортів найнижчий рівень накопичення прихованих перекисів у листі на всіх клонових підщепах зареєстровано в сорту Дарунок онуку - 17-58 відносних одиниць. Окулянти сортів Академічна і Марія на підщепі ІС4-15 загинули на початкових етапах розвитку, окулянти сорту Дарунок онуку значно поступалися в рості. В листках цих рослин відмічено надзвичайно високий рівень термоіндукованої флуоресценції окислених ліпідів (52-60 відносних одиниць), що явно свідчить про несумісність щеплених компонентів.

Продуктивність фотосинтезу саджанців. Чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) була найбільшою у саджанців сортів Марія на підщепах ВА-29 та МА (10,0 - 11,3 г/м² за добу, що на 2,8 - 4,2 г/м² вище ніж у контролі) та Академічна на ВА-29 (8,5-8,25 г/м² ·добу).

Не істотно відрізнялись від контрольного варіанту на протязі років дослідження окулянти всіх сортів на підщепах ІС2-10 та ІС4-6 і сорту Дарунок онуку на МА та ВА-29 (7,5 - 8,9 г/м² за добу) а також Академічної у 2002 році на МА (7,8 г/м² за добу).

Найменшу ЧПФ листків у 2001 і 2002 роках зафіксовано на підщепі ІС4-15 у сорту Дарунок онуку - 3,2 -4,1 г/м² за добу.

Приживлюваність підщеп. Цей показник за роки досліджень становив близько 95%. Вищим за контроль він був у підщеп МА (36,1 тис. шт./га) та ВА-29 (35,8 тис.). На рівні контрольного варіанту була приживлюваність підщеп ІС2-10 (35,1 тис. шт./га), ІС4-15 (34,8 тис.) та ІС4-6 (34,7тис.), або відповідно 96, 95 та 94% висаджених.

Підхід підщеп до окуліровки залежить від їх якості, а також кліматичних умов року та агротехніки вирощування в розсаднику. Переважали контроль за даним показником МА (35,7 тис. шт./га) та ВА-29 (35,2 тис.), що відповідно становить 97,4 та 96,0% висаджених підщеп. Підщепи ІС2-10, ІС4-15 та ІС4-6 приживлювались на рівні контролю.

Вихід однорічних стандартних саджанців. За приживлюваністю вічок і виходом саджанців на всіх вивчених підщепах відзначався сорт Дарунок онуку, сорт Марія знаходився на другому місті, в Академічної ці показники були найнижчими.

Вихід стандартних саджанців з одного гектара розсадника у підщеп ВА-29 та МА за роки досліджень був вищий, ніж у ІС2-10, ІС4-6 і ІС4-15.

Найвищим цей показник був у сорту Дарунок онуку на підщепах ВА-29 і МА 34,9 і 34,7 тис.шт./га відповідно, що на 24 - 23 % більше ніж у контролі.

Значно менше ніж у контрольному варіанті отримано стандартних саджанців з одиниці площі розсадника по всіх піддослідних сортах на підщепах ІС2-10 та ІС4-6 (від 8,1 до 19,5 тис. шт./га). На підщепі ІС4-15 не вдалося отримати садивний матеріал сортів Академічна та Марія.

При вирощуванні саджанців айви на клонових підщепах прибуток перевищував контроль у варіантах з використанням підщеп ВА-29 (201,8-227,2 тис. грн.), та МА (185,0-221,7 тис.грн.). Рівень рентабельності відповідно становив: на ВА-29 - 467,1-502,6%, на МА- 446,8-493,8%.

Нижчий, ніж у контрольному варіанті, прибуток з 1 га отримано при використанні підщеп ІС-4-6 та ІС-2-10 залежно від сорту (71,6-114,2 та 43,3-114,1 тис. грн).

Серед досліджуваних сортів в складі сорто-підщепних комбінувань в наших дослідженнях за показниками економічної ефективності виділився сорт Дарунок онуку на всіх підщепах прибуток коливався - 36,4 - 227,2 тис. грн. з 1 га розсадника при рівні рентабельності 260,0 - 502,6%. В цих варіантах сорто-підщепних комбінувань виручка від реалізації саджанців була на 87,5 - 40,2 тис. грн. більшою порівняно до інших сортів. Це зумовлено збільшенням виходу стандартних саджанців та покращенню їх якості.

Найнижчу економічну ефективність вирощування саджанців відмічено на підщепі ІС-4-15 у сорту Дарунок онуку.

Так, прибуток у цьому варіанті становив лише 36,4 тис. грн., а рівень рентабельності 260,0%. Такі недоліки викликані передусім низькою якістю саджанців (всі вони були тільки другого товарного сорту) і малим виходом їх з одиниці площі.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і експериментальне дослідження господарсько-біологічних особливостей сорто-підщепних комбінувань айви довгастої в умовах північного Лісостепу України. У результаті проведених впродовж 2000 - 2003рр. досліджень можемо зробити наступні висновки.

1. Встановлено, що за комплексом господарсько-цінних ознак (біометричні показники, морозостійкість, сумісність, вихід з одиниці площі) найкращими є сорто-підщепні комбінування сортів Дарунок онуку та Академічна на підщепах ВА-29 і МА.

2. Виявлено суттєвий вплив підщепи на біометричні показники окулянтів. Так, діаметр штамбу сортів Академічна та Дарунок онуку на підщепах ВА-29 та МА становив 13,2-17,8 мм, що на 3,0 - 4,7 мм більше за контроль (сіянці); висота саджанців - від 109 до 192 см і була найбільшою у сорту Дарунок онуку на підщепі ВА-29 - 199 см.

3. Встановлено, що площа листкової поверхні була найбільшою у підщеп ВА-29 та МА - 2712,2 та 2697,4 м²/га. Листкова поверхня саджанців значною мірою залежала від підщепи: на ВА-29 вона була найбільшою у сорту Дарунок онуку і становила 5995,1 - 7354,0 м²/га. Спостерігається пряма залежність площі листкової поверхні від діаметра штамбу.

4. Виявлено обернену залежність між вмістом вільної води у пагонах айви та морозостійкістю. Коефіцієнт кореляції становить 0,84%. Встановлено також від`ємну кореляційну залежність (0,82%) між вологоутримуючою здатністю та рівнем морозостійкості камбіальних шарів сортів айви.

5. Встановлено високу морозостійкість тканин коренів та пагонів підщеп ІС4-6 та ІС2-10 за результатами найменшої інтенсивності тепловиділення в низькотемпературному діапазоні льодоутворення (-25… -39С).

При прямому проморожуванні було визначено, що найстійкішою до низьких температур була коренева система підщеп айви ІС4-6 та ВА-29. Ушкодження камбію при проморожуванні до -12⁰С та -18⁰С у них становило 1,1- 0,8 та 3,1-3,5 бали відповідно. Найвищу морозостійкість пагонів відмічено при зниженні температури до -35⁰С у підщеп ІС4-6, ушкодження складало 1,5 - 1,7 бали та у ВА-29 - 3,2 бали. Проморожування у період вимушеного спокою при -30⁰С виявило найменше пошкодження камбіальних шарів у підщепи ІС4-6 та ІС2-10- 0,9 - 1,3 бала.

6. Встановлено, що стійкість однорічних пагонів сортів айви до критично низьких температур після прямого проморожування та за показниками диференційованого екзотермічного аналізу була найвищою у сорту Академічна на клонових підщепах. Ушкодження сортів Марія та Дарунок онуку знаходяться на рівні контролю або перевищують його.

7. З`ясовано, що за результатами візуальної оцінки та показниками мікроспектрального аналізу флуоресценції хлорофілу найбільш сумісними виявилися підщепи ВА-29 та МА із сортом айви Дарунок онуку. У підщеп селекції ІС УААН ІС4-6 та ІС2-10 спостерігалася прихована, а у підщепи ІС4-15 явна несумісність з досліджуваними сортами айви.

8. Виявлено пряму кореляційну залежність вмісту хлорофілу від ступеня сумісності компонентів щеплення. Найбільша кількість хлорофілу "а" - 0,957 мг/г та 0,711 мг/г сирої маси, хлорофілу "в" - 0,563 мг/г та 0,488 мг/г сирої маси відмічено у листках сорту Дарунок онуку на підщепах ВА-29 та МА. Аналогічна залежність спостерігалася і за сумарним вмістом цих пігментів.

9. Встановлено, що чиста продуктивність фотосинтезу листків у саджанців сорту Марія на підщепах ВА-29 та МА становила відповідно 10,0 г/м² і 11,3 г/м² · добу; у сорту Академічна на тих же підщепах - 8,25-8,5 г/м² · добу, що значно перевищує контрольні показники.

10. Виявлено, що найвища приживлюваність в першому полі розсадника була у підщеп МА - 36,1 тис. шт./га та ВА-29 - 35,8 тис. шт./га.

За виходом стандартного садивного матеріалу найкращими сорто-підщепними комбінуваннями були сорти Марія та Дарунок онуку на підщепах МА - 30,1 - 32,9 тис. шт./га та ВА-29 - 34,7 - 34,9, тис.шт./га.

11. З`ясовано, що найвищим прибуток з 1 га розсадника був у варіанті з використанням сорту Дарунок онуку на підщепах ВА-29 та МА - 221,7 та 227,2 тис. грн. при рівні рентабельності - 502,6 та 493,8% відповідно. Використання підщеп ІС2-10, ІС4-6 та ІС4-15 різко знижує економічні показники.

Рекомендації виробництву

При вирощенні садивного матеріалу сортів айви довгастої - Академічна, Марія та Дарунок онуку у плодорозсадницьких господарствах доцільно застосовувати клонові підщепи ВА-29 та МА як найкращі за біометричними показниками, морозостійкістю, сумісністю.



СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бут А.А. Стан і перспективи вирощування айви довгастої в Україні // Садівництво.- К.: Нора-друк, 2002.- Вип.53.- С. 62-69.

2. Бут А.А. Морозостійкість сортів айви в умовах Лісостепу України // Вісник Полтавської державної аграрної академії.-Полтава: Terra, 1.-2004.- С. 69-71.

3. Бут А.А., Мацейко Л.М., Китаєв О.І. Сумісність сортопідщепних комбінувань айви довгастої в розсаднику // Науковий вісник Національного аграрного університету .-К.: НАУ, 2004.- Вип.72.- С. 171-176. Частка автора - виконував експериментальну роботу і формулював висновки.

4. Бут А.А. Біологічні основи розмноження айви довгастої в лісостепу України // Інтродукція рослин.-К.: Наукова думка, 3-4.-2000.- С. 121-124.

5. Бут А.А., Клименко С.В. Зимостойкость как важнейший показатель онтогенетического развития айвы продолговатой в Лесостепи Украины // Матер. ХІV Международной науч. Конф. Херсон 2002.- Вып. 21.- С. 25-28. Частка автора - виконував експериментальну роботу і формулював висновки.

6. Бут А.А. Особенности размножения айвы обыкновенной в лесостепи Украины // Матер. Междунар. Науч. - метод. конф.- Орёл, 2001.- С. 16.

7. Бут А.А. Cпособность к самоопылению сортов айвы селекции Национального ботанического сада в Києве // Бут А.А., Клименко С.В. / Матер. ІХ междунар. садовод. и огород. конф.- Ледниц, 2001.- С. 31-35.

8. Бут А.А. Роль та місце айви довгастої (Cydonia oblonga Mill) в штучних фітоценозах // Збірник наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету.- Полтава, 2002.- С. 72-78.

9. Бут А.А. Вплив підщеп на вихід стандартного посадкового матеріалу сортів айви довгастої // Вісник Полтавської державної аграрної академії.-Полтава: Terra, 1.-2005.- С. 32- 34.

Размещено на Allbest.ru

...