Лісівничі основи формування високопродуктивних насаджень у дібровах Поділля

За інших рівних умов довжина гілок дерев дуба звичайного в часткових культурах має більші розміри, ніж у природних насадженнях насіннєвого походження. Певної закономірності приросту гілок за довжиною не простежується. В одних часткових культур дерев дуба приріст за довжиною рівномірний, а в більшості культур він знижується при досягненні гілками довжини трьох-п'яти метрів. У дерев з однаковими або близькими діаметрами і висотами можуть бути різні за величиною розміри крони. У кожних часткових культурах різниця за розмірами площі проекції крони може досягти 260%.

У часткових культурах з шестиметровими міжряддями дерева дуба розвивають розлогу крону, але, незважаючи на це, гілки його не встигають зімкнутись між рядами до стиглого віку. У культурах з чотирьохметровими міжряддями повне зімкнення гілок дерев дуба спостерігається в кінці жердинного віку (рис. 4).

Характерною особливістю розвитку крони дуба в часткових культурах є те, що всі гілки мають більшу довжину, ніж у природних насадженнях насіннєвого походження. Довжина нижніх гілок дерев природних насаджень коливається в межах 4,2-7,2 м. У культурах з розміщенням рядів через 4 м вона становить 4,6-13,5 м. У природних насадженнях тривалість функціонування гілок є значно меншою, ніж у культурах.

Очищення стовбурів від гілок істотно впливає на товарну структуру насаджень. За нашими даними, в культурах із шестиметровими міжряддями зі збереженням крони з висоти 16,3 м та її протяжністю 43,6%, кількість ділових дерев становить від 80,9 до 87,8%. У культурах з п'ятиметровими міжряддями при висоті до крони дерев дуба 17,5 м і її протяжності - 31,9% вихід ділових дерев дуба становить 79,5-83,7%; в культурах з чотириметровими міжряддями, де живі гілки на деревах дуба починаються на висоті 18,3 м, а протяжність крони становить 36,8%, кількість ділових дерев становить 90,0-95,4%. Різниця між крайніми величинами становить 7,5-10,5%.

Метою створення штучних насаджень є прагнення не тільки забезпечити потреби народного господарства деревиною необхідних розмірів, а й запобігти появі ерозійних процесів, замуленню рік і водоймищ, створити сприятливі умови для диких тварин та птахів, кормову базу для бджільництва, забезпечити населення недеревною продукцією лісу. Це можливе за умов раціонального вибору способів створення культур, розміщення садивних місць тощо.

При створенні лісових культур дуба звичайного у межах України використовують сіянці, живці або жолуді. Вид садивного матеріалу впливає на інтенсивність росту рослин у перші роки і затрати коштів на створення лісових культур.

Найчастіше при створенні лісових культур з участю дуба звичайного в межах Полісся і Лісостепу України висаджують сіянці. Зумовлено це тим, що при сівбі жолудів необхідно більш ретельно доглядати за сходами дуба. Сіянці при садінні мають певні розміри надземної частини і кореневої системи. Тому вони в перші роки життя легше витримують затінення трав'яними рослинами і більш стійкі до дефіциту вологи, який може виникати в ґрунті у весняний період після створення культур. Жолуді дуба висівають на глибину 5-10 см, а коріння однорічних сіянців має довжину 18-22 см і навіть більше. Закономірно, що верхній 5-10 см шар ґрунту швидше втрачає вологу, ніж шар товщиною 18-22 см. Проте в жердинному і старшому віці культури, які створені сівбою жолудів проявляють вищу біологічну стійкість до посухи, низьких і високих температур, масового розвитку шкідливих комах, утворення осередків збудників хвороб тощо.

До факторів, які впливають на стан та інтенсивність росту культур, крім способу підготовки ґрунту, породного складу, схеми змішування, розміщення садивних місць тощо, також належить і вид садивного матеріалу. Зважаючи на цю обставину, нами були закладені експериментально-виробничі культури в 2001-2004 роках на загальній площі 24,3 га в Іванівському лісництві Вінницького ЛВК.

При садінні однорічних сіянців на постійне місце вони (назвемо їх саджанцями) досягли дещо більшої (21,86 см) середньої висоти, ніж на ділянці, де висівали жолуді (назвемо їх сіянці) - 19,62 см. Вірогідність різниці становить 6,2. Таке співвідношення висот у культурах пояснюється тим, що саджанці дуба мали більший на один рік біологічний вік, ніж сіянці. У культурах, які створені в 2002 р., тобто у дворічних культурах, саджанці досягли середньої висоти 31 см, а сіянці на одній ділянці 42 см, на другій - 47 см, різниця становить 11-16 см, а вірогідність 6,7-9,0. У культурах, де сіянці висаджували на постійне місце, тільки окремі саджанці досягли такої висоти рослин, як на ділянці посіву жолудів на постійне місце.

У трьохрічних культурах, створених в 2001 р., за оцінкою в 2003 р. саджанці досягли середньої висоти 61 см, а сіянці - 86 см на одній ділянці і 92 см на другій. Різниця становить 25-31 см або на 173-185%, а вірогідність - 11,1-12,2. У культурах цього трьохрічного віку найбільшу висоту мали саджанці 82 см, а сіянці - 122-130 см. Причому в трьохрічних культурах жоден саджанець не досяг висоти, як на ділянках, де висівали жолуді на постійне місце.

Саджанці дуба в лісових культурах на другий рік після посадки сіянців збільшили середню висоту на 10 см, на третьому році - на 30 см, а при посіві жолудів на постійне місце сіянці дуба збільшили приріст за висотою на одній ділянці на 22 см, на другій - 26 см, а на третьому році, відповідно, 44 і 45 см.

Як і слід очікувати, у трьохрічних саджанців двохрічних культур коренева система добре розвинена, мичкувата, але вона зосереджена тільки в гумусовому й елювіальному горизонтах. Стрижневий і якірні корені в саджанців відсутні, у дворічних сіянців дворічних культур є добре розвинені стрижневі і якірні корені, які в цьому віці проникли в ґрунті до материнської породи (на глибину до 70 см). В акумулятивному горизонті зосереджені добре розвинуті бокові корені.

У культурах, які створені в 2001 р. посадкою однорічних сіянців на постійне місце, за оцінкою в 2004 р. (в чотирьохрічних культурах) саджанці досягли середньої висоти 82 см. Найбільші саджанці в цих культурах досягли висоти 100 см, найменші 60 см. При посіві жолудів на постійне місце дуб досяг середньої висоти 151 см, найбільшої - 165 см, найменшої - 124 см. Різниця за середніми висотами саджанців і сіянців становить 69 см. Враховуючи, що при посадці однорічний приріст за висотою становить 20,24 см, то висоти 151 см саджанці будуть мати тільки через два-три роки. Отже, створення посівом жолудів на постійне місце оправдано в лісівничому відношенні.

За проведеними розрахунками, створення одного гектара культур на свіжих зрубах сівбою жолудів становить 525 гривень (100%), а садінням сіянців - 868 гривень, або більше на 65%.

Таким чином, з точки зору біології лісових культур і затрат на їх створення посів жолудів на постійне місце є виправданим у лісівничому й економічному відношеннях. Посів унеможливлює деформацію коріння в сіянців, яка неминуча при підрізці в розсадниках і посадці їх на постійне місце. Посів жолудів на постійне місце забезпечує сіянцям можливість опанувати в перші роки глибокі шари ґрунту, які краще забезпечені вологою, ніж верхні.

З метою визначення впливу інтенсивності доглядових рубань на стан та продуктивність насаджень закладені спеціальні досліди в часткових культурах дуба звичайного, створених в 1954 році на свіжому зрубі в кв. 46 тодішнього Вінницького, а тепер Якушинецького лісництва Вінницького ДЛМГ. За лісорослинними умовами ділянка належить до свіжих дібров, сформованих на сірих лісових середніх за механічним складом суглинках.

Культури створено на свіжому зрубі посівом жолудів під сапку з розміщенням посівних місць 4,0х0,75 м. У цих культурах починаючи з прочисток доглядові рубання проводили за схемою: на секції “А” вирубали тільки механічно пошкоджені та сухі дерева. Ця ділянка залишалась як контрольна. На секції “Б” інтенсивність рубок догляду проводили згідно з “Настановами” (1971). На секції “В” вирубали дерев на 25% менше, на секції “Г” на 25% більше і на секції “Д” на 50% більше, ніж передбачено “Настановами”.

Починаючи з прочисток і до кінця жердинного віку, різниця за середньою висотою дерев дуба на всіх дослідних ділянках перебувала в межах 1,0-1,2 м, що свідчить про однакову інтенсивність росту дерев дуба за висотою. Це констатує наявність тотожних умов місцезростання. Тому на інтенсивність росту дуба в насадженнях до кінця жердинного віку найбільше впливають умови місцезростання. За даними М.І. Гордієнка (1971), у Правобережному Лісостепу період сильного росту за висотою дерев дуба спостерігається до кінця жердинного віку. Після цього віку, за інших рівних умов, інтенсивність росту за висотою залежить від господарських заходів. За нашими даними, в розріджених насадженнях інтенсивність росту уповільнюється, а в помірно густих залишається сталою. Цим можна і пояснити, що на час обстеження, коли культури досягли віку 57 р., найбільша (24,7 м) середня висота дуба була на секції “В”, де вирубали деревини на 25% менше, ніж передбачено “Настановами”, близько до неї (24,5 м) була середня висота на контрольній секції “А”. Найбільший середній діаметр дерев дуба був на секції “Г”, де вирубали деревини на 25% більше, ніж передбачено “Настановами” .

Подовжений період різної інтенсивності рубок догляду вплинув на формування крони. Якщо брати до уваги висоту до першої живої гілки, то найкраще очищення дерев дуба від гілок спостерігається на секції “В”, де вирубали деревини на 25% менше, ніж передбачено “Настановами”. На цій секції у дерев дуба перша жива гілка знаходиться на висоті 11,0 м, має вік 28 р., діаметр 10 см. Загальна маса гілок середніх дерев дуба становить 33,6 кг, загальна маса листя - 21,5 кг. Висота до першої живої гілки дерев дуба на секції “Г”, де вирубали на 25% більше деревини, ніж передбачено “Настановами”, становить 10,4 м, вік цієї гілки 35 р., діаметр 13 см, загальна маса гілок - 49,5 кг, на секції “Д”, де вирубали деревини на 50% більше, ніж передбачено “Настановами”, перша жива гілка знаходиться на висоті 9,8 м, вік її 28 р., діаметр 12 см, загальна маса всіх гілок становить 50,1 кг.

Найменша площа проекції крони середнього дерева дуба (11,38 м²) була в культурах, в яких вирубали на 25% менше дерев (секція “В”), ніж передбачено “Настановами”. До цієї величини наближається (11,96 м²) площа проекції крони дуба на контрольній ділянці (секція “А”), на якій найвища (0,94) повнота першого ярусу за рахунок наявності ясена, осики, берези і навіть береста. Найбільша середня площа проекції крони (25,42 м²) на ділянці, де вирубали деревини на 50% більше (секція “Д”), ніж передбачено “Настановами”. За величиною площа проекції крони на інших ділянках займає проміжне місце.

На кожній секції спостерігається неузгодженість розмірів площі проекції крони і діаметра стовбурів. У деяких дерев з меншим діаметром стовбура сформована більша за розміром площа проекції крони і навпаки. Різниця за діаметром найтовщих і найтонших дерев значно менша, ніж різниця між найменшою і найбільшою площею проекції крони.

Отже, у дерев дуба в кожній віковій групі є певна площа проекції крони, маса гілок і листя, яка забезпечує потребу дерев у поживних речовинах, накопичених у процесі фотосинтезу. Збільшення площі проекції крони, загальної маси гілок і листя є швидшим, ніж приріст стовбура за діаметром.

Зменшення вирубки деревини на 25%, порівняно з вимогами “Настанов”, збільшує загальну масу дрібного коріння дуба в метровому шарі ґрунту.

За визначенням у першій декаді серпня 2003 р. вологість ґрунту на глибині 5-10 см і 95-100 см була різною на всіх дослідних ділянках. Проте середня вологість верхнього метрового шару була найбільшою (17,94%) на ділянці “Г”, де вирубали деревини на 25% більше, ніж передбачено “Настановами”, дещо нижча (17,21%) вологість ґрунту була на контрольній ділянці “А”, до неї приближалась вологість (17,11%) на ділянці “Б”, де вирубали деревини згідно з нормами “Настанов”, ще нижча (16,31%) була вологість ґрунту на ділянці “В”, де вирубали деревини менше на 25%, ніж передбачено “Настановами” і найнижча (16,11%) вологість на ділянці “Д”, де вирубали деревини більше на 50%, ніж передбачено “Настановами”. Але варто зауважити, що вологість ґрунту на ділянці “В”, достатня для забезпечення інтенсивного росту дуба звичайного та інших порід.

Вартість деревини дуба на контрольній секції “А” становить 2075 гривень (100%), а деревини насадження - 3622 гривні (100%). Найвища вартість деревини дуба (4759 гривень) і насадження загалом (6155 гривень) на секції “Г”, де вирубали деревини на 25% більше, ніж передбачено “Настановами”. На цій секції порівняно з контрольною секцією перевищення вартості деревини дуба і насадження становить відповідно на 229 і 170%, на секції “В”, де вирубали деревини менше на 25%, ніж передбачено “Настановами”, вартість деревини дуба становить 4708 гривень і насадження загалом 5576 гривень, що перевищує відповідно на 227 і 154% вартості деревини на контрольній секції.

Дещо менша вартість деревини насадження на секції “В” пояснюється втричі меншою кількістю дерев клена в складі другого ярусу порівняно з насадженням секції “Г”. Деревина клена гостролистого має таку ж вартість, як і дуба звичайного.

Нерівномірне розміщення дерев на площі спричиняє погане очищення стовбурів від гілок, появу на них водяних пагонів, що мало місце на контрольній секції і на секції, де вирубали деревини більше на 50%, ніж передбачено “Настановами”. Поява водяних пагонів знижує вологість деревини і камбію, тургору тканин, приріст деревини, зменшує частку заболонної деревини в об'ємі стовбура і, як наслідок, погіршує загальний стан дерев (С.С. Пятницкий, 1955; И.В. Туркевич, 1963; М.І. Гордієнко, 1992).

На досліджених ділянках зі зменшенням інтенсивності рубок догляду, за незначним винятком, підвищується частка заболонної деревини і не тільки в стовбурах, а і в гілках. За нашими даними, найбільша частка заболонної деревини в стовбурах і гілках дуба на секції “В”, де вирубали на 25% менше деревини, ніж передбачено “Настановами”. На цій секції спостерігається найвища потенційна продуктивність дерев дуба.

Проведені електрофізіологічні дослідження (біоелектричні потенціали, імпеданс і поляризаційна ємність) дозволяють зробити висновок про те, що життєдіяльність деревних рослин значною мірою залежить від фітоценотичних факторів. Доглядові рубання незалежно від їх інтенсивності позитивно впливають на функціонування дуба звичайного. На дослідних варіантах його життєвість за величиною імпедансу і поляризаційної ємності істотно перевищує контроль.

Загалом, з лісівничої і господарської точок зору виправданими є помірні доглядові рубання, які забезпечують рівномірне розміщення дерев по площі із збереженням дотику гілок останніх.

У лісовому господарстві широко застосовують біологічний спосіб підвищення родючості ґрунту в усіх лісорослинних умовах. Біологічний спосіб підвищення родючості ґрунту вигідно відрізняється від агрохімічного в економічному і лісівничому відношеннях. У межах України для підвищення родючості ґрунту в культури вводять деревні породи, які сприяють швидкій мінералізації органічного опаду головних та супутніх порід і збільшують вміст поживних речовин у ґрунті. Біологічний спосіб підвищення родючості ґрунту вигідний і тим, що один раз вводять деревні рослини при створенні лісових культур і вони виконують меліоративну роль до рубання головного користування. Проте при створенні лісових культур треба ретельно підбирати склад насаджень.

У цьому аспекті показовими є культури, створені у свіжих дібровах Соболівського лісництва (кв. 4) Вінницької області, в яких по суцільно обробленому ґрунті садивні місця розміщали 2,0х0,5 м. У цих культурах один ряд дуба і ясена звичайного розміщали через ряд підгінних порід. У ролі останніх на одній ділянці використовували граб звичайний, на другій - клен гостролистий, а на третій - липу дрібнолисту. Всі культури створені в один рік, із застосуванням однакової технології і розташовані поруч.

Вперше ці культури обстежено, коли вони досягли 57-річного віку, вдруге - 68-річного (М.І. Гордієнко, 1971, 1979). В 68-річному віці запас стовбурової деревини дуба в культурах з грабом становив 148 м³/га (100 %), ясена - 92 м³/га (100 %), а загальний - 274 м³/га (100 %). В культурах з кленом запас стовбурової деревини дуба склав 181 м³/га (122 %), ясена - 94 м³/га (102 %), загальний запас становив 324 м³/га (121 %). В культурах з липою ці показники відповідно становили 226 м³/га (153 %), 128 м³/га (139 %) і 406 м³/га (152 %). Виявлене співвідношення за загальним запасом і окремими породами є стабільним.

Отже, за всіх інших рівних умов продуктивність насаджень залежить від їх складу. Породний склад впливає на мікроклімат у насадженнях, інтенсивність росту рослин у нижніх ярусах та властивості ґрунту. На відміну від трав'янистих ценозів у зімкнутих деревних угруповань після листопаду утворюється підстилка. Враховуючи прямий вплив підстилки на родючість та вологість ґрунту і опосередкований на стан та швидкість росту деревних рослин, ми провели спеціальні дослідження для визначення інтенсивності мінералізації органічного опаду безпосередньо в природних умовах.

З урахуванням інтенсивності мінералізації органічного опаду необхідно відзначити, що в насадженнях з участю дуба звичайного, липи дрібнолистої, клена гостролистого, груші звичайної і черешні звичайної в ґрунт із підстилки постійно надходять поживні речовини. Однак, незважаючи на різну інтенсивність мінералізації органічного опаду, в таких змішаних насадженнях формується рихлий суцільний шар підстилки, яка виконує роль мульчі. Вона зменшує фізичне випаровування вологи із ґрунту, впливає на його температурний режим і як наслідок сприяє накопиченню вологи та поживних речовин у верхніх ґрунтових горизонтах.

Змішані насадження за умов раціонального підбору складу, як відомо, мають перевагу перед чистими. До складу перших доцільно вводити плодові і ягідні рослини, які позитивно впливають на ріст головних порід, мають цінну деревину і корисні як медоноси. Для культур Поділля до таких порід належить берека лікувальна, черешня звичайна і груша звичайна.

Біологічні, екологічні та лісівничі властивості береки, черешні і груші вивчені недостатньо. У 4-му розділі нами детально схарактеризовано особливості плодоношення цих деревних порід. Зокрема встановлено, що берека, черешня і груша плодоносять щорічно. Рясні врожаї спостерігаються з періодичністю через два роки. Берека і черешня на зрубах відновлюються в достатній кількості, а груша - недостатньо. Доведено необхідність введення цих супутніх деревних порід при створенні лісових культур Поділля. Також було досліджено, що опад плодово-ягідних супутніх деревних порід інтенсифікує процес мінералізації опаду дуба звичайного. Ці породи збільшують вміст поживних речовин в опаді і у верхньому шарі ґрунту.

Одним із перспективних підходів, спрямованих на пізнання біології і екології головної породи дібров - дуба звичайного та підвищення продуктивності, якості та стійкості лісів, є вивчення росту й розвитку кліматичних екотипів спеціально створених географічних культур.

Обробка експериментальних даних методами кластерного аналізу засвідчує, що всі екотипи за лісівничо-таксаційними параметрами розділяються на чотири групи. До першої групи ввійшли потомства з низькою інтенсивністю росту і продуктивністю, а до четвертої - з високою.

Біолого-екологічні властивості деревних порід значною мірою проявляються вже на початкових етапах формування насаджень. Важливе значення тут відіграють особливості проростання насіння географічних екотипів, ріст ювенільних сіянців та їх реакція на вплив мікрокліматичних факторів. Тому при вивченні росту і розвитку дуба різного географічного походження необхідно простежити зміни в тенденціях ростових процесів від періоду проростання жолудів. У наступні етапи розвитку насаджень відбувається поступова акліматизація географічних екотипів до умов вирощування, яка реалізується у зміні росту за висотою і діаметром, виживанні рослин та інших проявах життєдіяльності.

Багатогранний аналіз (біолого-екологічний, лісівничо-таксаційний, статистичний тощо) результатів досліджень 69 варіантів географічних культур дуба звичайного, створених у кв. 20 Тиврівського лісництва Вінницького ЛВК, дозволяє констатувати, що загалом для створення культур у регіоні доцільно проводити заготівлю жолудів у межах лісостепової частини України, що відповідає лісорослинному районуванню лісонасіннєвого Прикарпатського району (без Молдовського підрайону) і Придністровського лісостепового лісонасіннєвого району. Крім того, беручи до уваги високі таксаційні і якісні показники дуба із вологих дібров Республіки Білорусь, вважаємо, що бажано здійснювати заготівлю і переміщення насіння із Мінсько-Могилівського підрайону Східно-Білоруського району і Немансько-Прип'ятського району.

Певною мірою можна проводити заготівлю і переміщення жолудів у межах Центрального району - дуба ранньої форми з Бєлгородської області (Російська Федерація).

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

У дисертації представлено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо вирощування високопродуктивних дубових насаджень на лісівничих засадах у сучасних антропогенних умовах Поділля. Детально проаналізовано стан лісового фонду в дібровах регіону, на підставі комплексних досліджень охарактеризовано структуру, ріст та особливості їх відтворення шляхом природного насіннєвого поновлення та різних технологій лісокультурного виробництва. Проведено аналіз формування кореневих систем і крони дерев дуба звичайного залежно від способів вирощування деревостанів. У підсумку окреслено напрями підвищення продуктивності та біологічної стійкості дубових насаджень на основі використання лісівничо-ефективних та економічно-доцільних технологій створення лісових культур, вивчення ролі доглядових рубань у формуванні цінних деревостанів, дослідження впливу складу насадження на утворення підстилки, її мінералізацію і вміст поживних речовин у ґрунті, селекційного відбору високопродуктивних для умов Поділля географічних екотипів дуба звичайного.

1. Частка дуба звичайного в складі природних насаджень Поділля становить 27%, а граба звичайного - 48%. Співвідношення цих деревних порід у складі часткових культур залежить від ширини міжрядь. Зі зменшенням їх ширини кількість дуба звичайного в складі часткових культур пристигаючого і стиглого віку зростає.

2. Зруби свіжих дібров Поділля інтенсивно заростають трав'яною рослинністю. Найбільше поширення на зрубах мають пирій повзучий, просянка розлога, іван-чай, кропива дводомна. У 4-7-річних культурах вони утворюють густі зарослі (56-118 шт./м²) і досягають висоти 100-150 см. Інтенсивний розвиток трав'яних видів та їх опад є головною причиною, що стримує природне відновлення дуба та ясена і пригнічує ріст саджанців.

3. Задовільне природне насіннєве поновлення основної типотвірної та господарськи цінної породи на Поділлі - дуба звичайного та його супутника ясена звичайного спостерігається лише на 17% зрубів. Із підгінних деревних порід найкраще відновлюються граб і клен гостролистий. Липа, берест, береза, осика, глід (Grataegus oxyacantha), ліщина і бузина чорна (Sambucus nigra L.) відновлюються недостатньо. Після створення культур дуба звичайного поява самосіву цінних деревних порід на закультивованих зрубах продовжується до змикання крон, що в умовах Поділля наступає, як правило, у 8-10-річних посадках.

4. З віком культур кореляція кількості дерев дуба звичайного з шириною міжрядь зменшується. Водночас частка дуба в культурах з шириною міжрядь 2-3 м залишається відносно високою і доцільною у лісівничому аспекті. Кількість дерев дуба у середньовікових часткових культурах (40-60 р.) з шириною міжрядь 4-8 м коливається в межах від 184 до 486 шт./га, з шириною 3 м - 410-586 шт./га.

5. У стиглих насадженнях (95-111 років) запас стовбурової деревини дуба й інших порід та її вартість зростають зі зменшенням ширини міжрядь. У культурах з двометровими міжряддями порівняно з шестиметровими середній запас деревини дуба збільшується на 171%, насадження в цілому - на 40%, вартість деревини дуба - на 67% і деревини насадження - на 52%.

6. У часткових культурах, де проводиться догляд за ґрунтом створюються сприятливі умови для росту саджанців дуба звичайного. Інші деревні породи, які з'являються в міжряддях природним насіннєвим шляхом, не впливають у цей період на ріст дуба та розповсюдження його коріння в горизонтальному і вертикальному напрямках.

7. У природних насадженнях дуб звичайний до 7-річного віку проявляє слабкий ріст. У старшому віці відмінності за висотою і діаметром дуба у природних насадженнях і часткових культурах з шириною міжрядь 6 м виявились незначними і коливаються в межах одного метра. До 90-річного віку найбільшу висоту дуб звичайний має в культурах з 4-метровими міжряддями, а найбільший діаметр у природних деревостанах. Найбільший приріст дуба звичайного за висотою в природних насадженнях і часткових культурах спостерігається в другому і третьому десятиріччях.

У стиглих природних насадженнях і часткових культурах граб звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста і берест зростають в другому ярусі і незначною мірою впливають на формування стовбурів дуба і ясена та очищення їх від гілок.

8. В часткових дубових культурах з широкими міжряддями, як правило, неможливо сформувати високоповнотні і високопродуктивні насадження з рівномірним розміщенням дерев на площі. У них дуб і ясен формують широкі розлогі крони, які не змикаються навіть у стиглому віці. Зі зменшенням ширини міжрядь в культурах і проведенні помірних доглядових рубань створюються кращі умови для очищення стовбурів дерев дуба від гілок, зменшується вік нижніх гілок і їх загальна маса в кроні (до 30-100%), що сприяє збільшенню частки ділових дерев у деревостанах. У високоповнотних стиглих насадженнях природного і штучного походження суттєве зниження приросту гілок спостерігається при досягненні ними довжини 1,5-2,0 м. Між розмірами крони і діаметром стовбурів дерев дуба звичайного у лісах Поділля чіткі кореляційні зв'язки не встановлено.

Інтенсивні доглядові рубання погіршують формування дерев дуба, інтенсифікується ріст гілок та поява водяних пагонів на стовбурах, збільшується протяжність крони та її загальна маса. Оптимізувати фітоценотичні умови розвитку дубових насаджень можна за умов проведення помірних доглядових рубань.

9. Ширина міжрядь при створенні лісових культур не впливає на фізіологічний стан дерев дуба звичайного. Електрофізіологічні параметри життєвості в них є практично однаковими. Однак найвищі лісівничо-таксаційні показники деревостанів та найбільша їх господарська цінність формується при ширині міжрядь 2,5-3,0 м, яка є оптимальною при вирощуванні штучних насаджень у свіжих дібровах Поділля.

10. Органічний опад липи дрібнолистої, клена гостролистого, черешні, груші звичайної пришвидшує мінералізацію листя дуба звичайного, а береки лікувальної не впливає на процеси його розкладу. Суміш органічного опаду дуба і липи дрібнолистої протягом року мінералізується на 70%, дуба і клена - на 59%, дуба і черешні - на 63%, дуба і груші - на 65%, а одного дуба - лише на 14%. Органічний опад липи, клена, береки, груші і черешні збагачує лісову підстилку на вміст азоту, фосфору, калію і кальцію.

11. Зі зменшенням ширини міжрядь вологість ґрунту на глибині 10-15 см збільшується. Зі збільшенням глибини ці відмінності поступово зникають і вже на глибині 45-50 см виявляються не істотними.

Впливу ширини міжрядь на вміст поживних речовин у ґрунті не виявлено.

12. Інтенсивність доглядових рубань у часткових культурах до 40-річного віку не впливає на інтенсивність росту дуба. При досягненні 57-річного віку відмінності між дослідними варіантами з різною інтенсивністю доглядових рубань за висотою досягли 4,7 м. Найнижчу висоту дуб має на ділянці з інтенсивністю доглядових рубань на 50% більшою від рекомендованої нормативними документами, а найбільшу - у варіанті з інтенсивністю рубань на 25% меншою. Різниця між дослідними варіантами за діаметром досягла в середньому 2,8 см.

Площа проекції крони, загальна маса гілок, діаметр і вік найтовстіших та найтонших гілок перебуває в прямій залежності від інтенсивності доглядових рубань. Зі збільшенням інтенсивності доглядових рубань ці показники збільшуються.

13. Доглядові рубання незалежно від їх інтенсивності позитивно впливають на життєдіяльність дуба звичайного. У насадженнях, пройдених доглядовими рубаннями, показники імпедансу прикамбіальних тканин лубу дуба в період вегетації значно зменшуються, а поляризаційної ємності збільшуються, що свідчить про зростання його життєвості. Це підтверджується також тенденцією до зростання величини абсолютних значень біоелектричних потенціалів дуба на дослідних ділянках.

14. Інтенсивність доглядових рубань не впливає на формування фітомаси листя та особливості розповсюдження дрібного коріння дуба. Водночас зі збільшенням інтенсивності доглядових рубань зростає поява водяних пагонів на стовбурах дерев дуба і ясена, зменшується формування заболонної деревини, знижується вологість верхнього 50-сантиметрового шару ґрунту, падає загальна продуктивність деревостанів і вартість сортиментів.

15. Берека лікувальна, черешня звичайна і груша звичайна є необхідними компонентами у свіжих дібровах Поділля. Високу інтенсивність росту ці деревні породи проявляють до 20-60-річного віку. У пристигаючих і стиглих насадженнях вони зростають у другому ярусі. Берека, черешня і груша розвивають поверхневу кореневу систему, але вони не конкурують з дубом звичайним за елементи мінерального живлення. У лісові культури їх рекомендується вводити чистими рядами до 10-15% від загальної кількості садивних місць. Вирубування дерев черешні доцільно проводити до 55-річного віку (до початку появи стовбурових гнилей).

16. Для підвищення продуктивності дубових насаджень Поділля рекомендується вводити високопродуктивні екотипи дуба з інших регіонів. Високою інтенсивністю росту та продуктивністю в регіоні досліджень відзначається низка екотипів дуба звичайного Лісостепової зони та Полісся України, Республіки Білорусь, країн прибалтійського регіону та окремих західних областей Російської Федерації. Низькими лісівничо-таксаційними параметрами характеризуються екотипи з віддалених північно-східних і східних регіонів Російської Федерації.

При відсутності плодоношення дуба звичайного на Поділлі жолуді для створення культур доцільно заготовляти, насамперед у межах лісостепової частини України (Прикарпатський і Придніпровський лісонасіннєві райони). Крім того, заготівлю і переміщення жолудів можна проводити із Мінсько-Могилівського підрайону Східно-Білоруського району та Немансько-Прип'ятського і Центрального районів.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, брошури

1. Леонтяк Г.П., Гордиенко М.И., Криницкий Г.Т., Бондар А.Е., Леонтяк-Наку Н.Г. Экологическая роль дикорастущих плодових растений в лесных насаждениях. - Кишинэу: Тіроgгаfіа SА "СRІО", 2003. - 438 с. (автором обґрунтовано проблему доцільності введення дикорослих плодових чагарників у лісові культури, їх екологічну роль та перспективи використання).

2. Бондар А.О. Берека в лісових насадженнях. - Вінниця: редакція газети "ДТП", 2002. - 64 с.

Статті у журналах та збірниках наукових праць

3. Бондар А.О. Дуб - порода третього тисячоліття // Лісовий і мисливський журнал. - 1999. - №2-3. - С. 4-5.

4. Гордієнко М.І, Маурер В.М., Бондар А.О. Продуктивність штучних дубових насаджень з участю модрини європейської // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 1999. - Вип. 17. - С. 31-38 (автору належить постановка проблеми, особиста участь у зборі та обробці матеріалів досліджень).

5. Гордієнко М.І., Гойчук А.Ф., Бондар А.О. Поширення ґрунтових безхребетних тварин і мікроорганізмів у ризосфері екзотів свіжих дібров Поділля // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2000. - Вип. 25. - С. 176-183 (автору належить участь у зборі та обробці матеріалів досліджень, інтерпретації результатів досліджень).

6. Бондар А.О. Лісівники Вінниччини ліквідують наслідки стихії // Лісовий і мисливський журнал. - 2001. - №1. - С. 5-6.

7. Бондар А.О. Берека в лісах Вінниччини // Лісовий і мисливський журнал. -2001. - №6.-С. 19.

8. Бондар А.О. Розповсюдження дрібного коріння береки лікувальної // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2001. -Вип. 46. - С. 118-122.

9. Бондар А.О. Відновлення береки в лісах Поділля // Лісовий і мисливський журнал. - 2002. - №3. - С. 48.

10. Бондар А.О., Ваколюк В.Д., Орлов О.М. Сучасні технології вирощування подільських дібров // Наукове видання УкрНДІЛГА "Лісівництво і агролісомеліорація". - Харків: Майдан, 2002. - Вип. 101. - С. 85-88 (автором проведено обґрунтування проблеми, аналіз результатів досліджень).

11. Бондар А.О., Ваколюк В.Д., Орлов О.М. Передумова оптимізації структури грабових дібров Поділля // Наукове видання УкрНДІЛГА "Лісівництво і агролісомеліорація". - Харків: Майдан, 2002. - Вип. 102. - С. 113-116 (автору належить аналітичний огляд літератури та участь у закладенні дослідного об'єкта, аналіз результатів).

12. Бондар А.О., Ваколюк В.Д., Орлов О.М. Відновлення пошкоджених льодоламом подільських грабових дібров // Наукове видання УкрНДІЛГА "Лісівництво і агролісомеліорація". - Харків: Майдан, 2002. - Вип. 103. - С. 128-130 (автором поставлена проблема досліджень та безпосередня участь у їх розробці).

13. Бондар А.О. Інтенсивність мінералізації органічного опаду // Лісовий і мисливський журнал. - 2003. - №2. - С. 19-20.

14. Бондар А.О. Черешня звичайна в лісових культурах дуба звичайного // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. - Львів: УкрДЛТУ, 2003. - Вип. 13.2. -С. 36-42.

15. Бондар А.О. Продуктивність часткових культур дуба звичайного на Поділлі // Наукове видання УкрНДІЛГА "Лісівництво і агролісомеліорація". - Харків: Майдан, 2003. - Вип. 104. - С. 139-143.

16. Бондар А.О. Характеристика крон дерев І ярусу в насадженнях Вінницької області // Наукове видання УкрНДІЛГА "Лісівництво і агролісомеліорація". - Харків: Майдан, 2004. - Вип. 105. -С. 125-130.

17. Бондар А.О. Вплив інтенсивності рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, на продуктивність насаджень у часткових культурах дуба звичайного // Науковий вісник Національного аграрного університету. -К.: НАУ, 2004. -Вип. 70. -С. 159-170.

18. Бондар А.О. Груша звичайна в дібровах Вінницької області // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2004. - Вип. 71. -С. 69-74.

19. Бондар А.О. Вологість заболонної деревини дуба звичайного в насадженнях з різною інтенсивністю рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. - Львів: УкрДЛТУ, 2004. - Вип. 13.4. - С. 54-57.

20. Бондар А.О. Особливості росту основних лісоутворювальних деревних порід Вінниччини // Аграрна освіта і наука. - 2004. - Т.5. - № 1-2. - С.81-85.

21. Бондар А.О. Вміст поживних речовин в органічному опаді дубових насаджень Вінницької області // Наукове видання УкрНДІЛГА "Лісівництво і агролісомеліорація". - Харків: Майдан, 2004. - Вип. 106. -С. 133-137.

22. Бондар А.О. Співвідношення заболонної та ядрової деревини дерев дуба звичайного в залежності від інтенсивності рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства // Науковий вісник УкрДЛТУ: Стан, тенденції розвитку лісівничої освіти і науки та лісового господарства в Україні. -Львів: УкрДЛТУ, 2004. -Вип. 14.5. - С. 58-60.

Матеріали конференцій

23. Бондар А.О., Гордієнко М.І. Вплив способу створення лісових культур дуба на інтенсивність росту саджанців // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. - Львів: УкрДЛТУ, 2003. - Вип. 13.3. - С. 194-198 (автор брав безпосередню участь у зборі та обробці матеріалів досліджень, їхньому аналізі).

Размещено на Allbest.ru