Птахівництво України: стан, проблеми і перспективи розвитку

Для забезпечення споживання м'яса птиці на одну особу на рівні 16-17 кг на рік (без імпорту) необхідно виробити близько 800 тис. тонн м'яса птиці. Якщо врахувати, що в країні у 2001 р. вироблялося майже 240 тис. тонн м'яса, а в господарствах населення не буде зростати виробництво цієї продукції, то індустріальний сектор галузі птахівництва має наростити до досягнутого рівня виробництво м'яса птиці в межах 560 тис. тонн. Щоб досягти такого збільшення виробництва м'яса птиці на великих підприємствах, необхідно щорічно нарощувати його виробництво в обсязі 46-40 тис. тонн. Лише за таких умов виробництво м'яса птиці в обсязі 800 тис. тонн за рік буде досягнуто в 2015 році. Щодо виробництва яєць, то слід відзначити, що поголів'я птиці у 1990 р. дорівнювало 246 млн. голів, у 1999 р. воно скоротилося до 126 млн. голів, а у 2002 р. - зросло до 148 млн. голів, з яких у господарствах населення утримувалося відповідно 46,78 і 71 %. Виробництво яєць в розрахунку на одну особу зменшилося - з 313 яєць у 1990 р. до 169 яєць у 1999 р., або на 46,0%. У 2002 р. в Україні вироблено 11,3 млрд. шт. яєць, що на одну особу становило 233,6 яєць. Було спожито 207 яєць на рік, або лише на 7,2% менше середнього рівня країн Європейського Союзу. Споживання яєць на рекомендованому і світовому рівнях буде досягнуто в Україні у 2010 році.

Потреба в комбікормах на перспективу визначається за їх складом, племінними якостями птиці та технологіями згодовування. Враховуючи ці фактори, в дисертаційному дослідженні використані нормативи затрат на виробництво однієї тисячі яєць в обсязі 1,6 ц кормових одиниць. Для виробництва центнера м'яса птиці затрати кормів мають становити 2,3 ц кормових одиниць. Для виробництва якісної продукції птахівництва корми повинні бути збалансованими та високоякісними. На перспективу держава повинна активізувати селекційно-племінну роботу, перетворивши її в основний центр допомоги у цій важливій справі великим, середнім і дрібним підприємствам, а також господарствам населення. Птиця, як відомо, є найбільш вразливою щодо хвороб, а тому потребує постійного ветеринарного захисту як безпосередньо на підприємстві, так і з боку державних органів, що стане потужним фактором зростання її продуктивності.

Прогнозування і планування в системі управління в галузі сільського господарства, у тому числі в птахівництві, має постійно вдосконалюватися як на регіональному, так і підприємницькому рівнях. На регіональному рівні прогнози й індикативні плани розвитку аграрного сектора здійснюються в усіх сферах діяльності різних форм власності та господарювання на конкретній території (область, район, село). Розробляють їх економічні підрозділи державних адміністрацій разом із науково-дослідними установами за методикою Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства аграрної політики України. На підприємницькому рівні суб'єкти ринкової еконо-міки (інституціональні одиниці) різних форм власності і господарювання само-стійно розробляють довгострокові та середньострокові прогнози, щорічні плани й бізнес-плани, або за їх замовленням - наукові установи, консультативні органі-зації або окремі розробники. В умовах ринкових відносин розробка планів підприємства має враховувати поєднання виробництва продукції рослинництва і тваринництва, їх переробку, реалізацію сировинної продукції і продуктів кінцевого споживання в галузях за певною структурою: сільськогосподарське виробництво; промислове виробництво; технічний рівень підприємств; використання трудових ресурсів; соціальний розвиток; фінансове забезпечення і його рівень; внутрішньогосподарські відносини.

У п'ятому розділі - “Напрями підвищення ефективності галузі” -досліджується ефективність галузі птахівництва, яка перш за все залежить від впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Проте після 1991 року інноваційний процес у птахівництві майже зупинився. Головними причинами цього стали реструктуризація існуючих великих підприємств промислового виробництва продукції тваринництва, низька якість продукції вітчизняного машинобудування. Росія, яка в минулому була важливим споживачем української продукції машинобудування для птахівництва, розпочала власне виробництво досконалішого обладнання; реалії державної економічної і зовнішньої політики в минулому, коли фінансові ресурси, інновації в машинобудування для тваринницької галузі практично не спрямовувалися, особливо це стосується птахівництва. Технологічні й економічні характеристики свідчать, що українська техніка значно поступається іноземній за багатьма параметрами. Якщо строк використання вітчизняного обладнання становить 8 років, то в західних фірм -
12-20 років. Механізація процесу прибирання посліду знижує витрати електроенергії у 5-10 разів, транспортні витрати і витрати при переробці посліду знижуються на 2-3%, а продуктивність птиці в таких умовах зростає в середньому на 10-15%.

Закупівля обладнання за кордоном забезпечує швидкий результат, але для галузі та країни тут відсутні перспективи. Вона потребує значних валютних коштів, відсутніх у підприємствах і державі; не створюються робочі місця, які добровільно віддають іноземному товаровиробникові; гальмується науково-технічний прогрес вітчизняного машинобудування; одночасно технічний сервіс переорієнтовується на обслуговування іноземного обладнання, а тому, природно, стає підвладним іноземним фірмам. Розвиток власної бази для випуску високоякісного обладнання буде найсприятливішим чинником для національної економіки: Україна має певний науково-технічний потенціал, який потребує подальшого розвитку; існуюча машинобудівна база здатна сприйняти інноваційні технології; наявні сировинна і матеріальна база достатня для забезпечення прогресу в здійсненні важливих проектів; розвиток машинобудування створить необхідні робочі місця; стане реальністю економія валютних коштів й ефективніше використання внутрішніх ресурсів. Саме галузь птахівництва особливо гостро відчуває ці проблеми. В об'єднаних підприємствах компанії “Роз-Дон” всі основні фонди мали дуже високу фізичну і моральну зношеність. Тому першочерговим завданням постало їх оновлення, забезпечення на цій основі використання прогресивних технологій у птахівництві. З цією метою в кожному підприємстві розроблені заходи щодо оновлення виробничих засобів і визначення джерел фінансових ресурсів для досягнення мети. Розрахунки показали, що на підприємстві “Птахофабрика Київська” потрібно щороку замінювати 4-6% і модернізувати 6-8% діючого парку машин, устаткування й іншого обладнання.

Інноваційний напрям у розвитку птахівництва спрямований на зростання ефективності галузі за рахунок племінних характеристик птиці вітчизняної селекції, а також зарубіжних кросів. За критерієм оцінки ефективності вітчизняних і зарубіжних кросів для одержання високих показників у виробництві яєць і м'яса птиці необхідно найбільш раціонально використати селекційні досягнення. За висновком учених Інституту птахівництва УААН, для досягнення цієї мети доцільно використати найбільш поширені яєчні кроси: вітчизняні - “Борки 117” і “Україна” та зарубіжні - “Ломанн браун”, “Хай лайн білий і коричневий”, “Шейвер 579”, “Ісса браун” (табл. 6).

Ефективність генетичного потенціалу зарубіжних і вітчизняних кросів птиці

Ефективність новітніх технологій може проявитися тільки у великих індустріальних підприємствах. Зокрема, вчені Інституту птахівництва УААН (Ю.Бондаренко, О.Катеринич) стверджують, що гібридні кури сучасних високопродуктивних кросів вітчизняної та зарубіжної селекції, згаданих вище, недостатньо пристосовані до утримання в екстенсивних умовах присадибних і фермерських господарств, в яких згодовуються незбалансовані корми та відсутні належні умови утримання.

До 1990 р. підприємство “Зугреський” працювало з кросом “Беларусь-9” та “Хайсекс-браун”, в наступному році підприємство одним з перших в Україні перейшло на використання кросу “Ломанн-Браун”, придбаного у підприємстві “Свердловський”. У 1997-2000 рр. комплектація стада проводилася з підприємства “Птичье” Московської області. Вага курчат при одержанні не перевищувала 30 грам, а нестача вітаміну “А” призвела до відставання в рості та високого падежу в перші дні життя молодняку. В середині 2001 року була проведена посадка добового молодняку кросу німецької фірми “Ломанн Тирцух”, що дало добрі результати. У період вирощування птиця показала високу життєздатність, а розвиток молодняку відповідає стандарту даного кросу. Було також отримано 1310 тис. голів добового та 109,2 тис. голів підрощеного молодняку, а також 2262.3 тис. шт. інкубаційних яєць. Продуктивність птиці становила 263 яйця на курку-несучку за рік. У 2002 р. було отримано 2217,7 тис. голів добового молодняку, або на 69,3% більше, ніж у попередньому році та 110,1 тис. голів підрощеного молодняку, що більше на 0,8% .

У 1990 р. на підприємстві “Птахофабрика Київська” використовувалися породи Леггорн, Білорусь-9 і Домінант, а з 2000 р. - Білорусь-9, Домінант, Ломан Браун, рівень продуктивності яких у віці 450 днів становив відповідно 60, 70 і 72% середньої продуктивності. Середньодобові витрати кормів по всіх кросах становили 123-125 г на 1 голову.

Особлива увага тут приділяється виробництву збалансованих кормів. На підприємствах птахівництва постійно застосовуються нові технологічні рішення - вирощування молодняку, використання збалансованих комбікор-мів, застосування і підтримка рекомендованої програми температурного режиму, освітлення, вологості, вирощування ремонтного молодняку у закритих приміщеннях, впровадження рекомендованої спеціалістами фірми програми ветеринарних і дезінфекаційних засобів. На виробництві яєць з'явилося ряд нововведень - застосування вітамінно-мінеральних преміксів у складі комбікормів; заміна застарілого устаткування з метою зниження відсотка бою, насічки, зниження кількості брудних яєць, а з цим і підвищення виходу товарної продукції, зростання продуктивності праці та зниження її собівартості й підвищення доходності галузі.

ВИСНОВКИ

У монографічному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення науково-практичної проблеми - ефективного розвитку птахівництва в Україні в умовах ринкової економіки. Після затяжної кризи країна входить в етап практичної реалізації завдань довгострокової стратегії формування високоефективної і конкурентоспроможної економіки, здатної повно забезпечити різноманітні потреби суспільства. В процесі закладки її фундамента на перше місце ставиться завдання виправити допущені помилки, розробити надійні шляхи розвитку, досягнення належних кількісних і якісних параметрів для задоволення потреб населення в цінних високоякісних продуктах харчування.

В цьому контексті потребує визначення ряду істотних передумов. Перше, початок зростання економіки з 2000 р. свідчить не про відродження економіки, а лише про початковий етап виходу її з кризового стану; друге, розвиток української економіки має спиратися насамперед на власний позитивний досвід; третє, слід усунути негативні чинники, якими супроводжувався кризовий період - низька заробітна плата, велика заборгованість із заробітної плати, неплатежі до бюджету та кредиторська заборгованість; четверте, методи та інструменти, що застосовувалися для стимулювання галузей, носили чисто фіскально-інфляційний характер; п'яте, виникла необхідність вдосконалення механізму забезпечення стійких темпів зростання в перспективі, досягаючи при цьому якісних характеристик розвитку економіки; шосте, стимулювання розвитку галузей, які б забезпечили зростання продукції, для задоволення потреб населення та досягнення високої ефективності виробництва.

У вирішенні цих загальнодержавних проблем важливе місце належить сільськогосподарському виробництву, в якому є багато власних проблем. Стан основного капіталу у соціальній і виробничій сфері сільського господарства викликає занепокоєння: в десятки разів зменшилися капітальні вкладення підприємств і організацій всіх форм власності; катастрофічно зменшилась кількість основних технічних засобів - тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів; майже повністю зруйновані крупні птахівничі комплекси.

Результати наукових досліджень дають підстави зробити такі висновки.

1. Період реформаційних перетворень в сільському господарстві ще незавершений і подальший його розвиток ускладнюється тим, що до міжнародної торгівлі українські сільськогосподарські товаровиробники поки що не залучені, а прямі іноземні інвестиції в галузь за 1992-2002 рр. досить обмежені і не дали належного ефекту. Стійкими залишалися ознаки економічної політики з минулих часів директивного управління, а зростання якісних характеристик вітчизняного виробництва знаходяться тільки на початковій стадії.

2. Важлива роль у піднесенні сільського господарства належить галузі птахівництва, здатній розвиватися практично на самоокупності без зовнішнього фінансування. Вона характеризується скоростиглістю, низькою енергомісткістю та високою віддачею капітальних вкладень, має можливості додаткового поліпшення якості яєць і м'яса птиці вітамінами, амінокислотами, мікроелементами, поживними речовинами, вкрай необхідними людському організмові.

3. Основними організаційними напрямами розвитку птахівництва в Україні за ринкових умов має стати: поєднання сировинних, переробних і торговельних галузей у єдиному організаційно-технологічному комплексі, що дозволить створити основу для крупних індустріальних підприємств, поглибити спеціалізацію, розвивати кооперацію та інтеграцію у птахівництві. Кооперування дозволить кожному сільськогосподарському товаровироб-никові брати участь у всіх ланках виробничого циклу - “виробництво > переробка > зберігання > транспортування > торгівля”.

4. В умовах ринкової економіки птахівництво слід розвивати на засадах крупнотехнологічного виробництва індустріального типу. Високотех-нологічне птахівництво має змогу витримати конкуренцію на внутрішньому і зовнішньому ринках на основі застосування прогресивних енергозберігаючих технологій, спеціалізації та концентрації виробництва, здійснення цілеспрямованої селекції з використанням високопродуктивних кросів птиці та збалансованої кормової бази для комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів. Особистим селянським господарствам, дрібним і навіть середнім за розмірами підприємствам, подібна технологія практично не під силу.

5. Якісний прорив у птахівництві може бути можливим за умов послідовного розвитку інтенсивних систем виробництва з використання інноваційних досягнень. Інноваційний процес дозволять підвищити якість харчових продуктів, зокрема м'яса курей і яєць, що дає змогу досягти світового рівня в харчуванні населення; розвивати міжнародне співробітництво і торгівлю; активізувати державну підтримку і заохочення в підвищенні якості продукції; формувати сприятливі економічні умови за допомогою податкових, кредитних і фінансових регуляторів.

6. Важливими є результати вивчення і аналізу розвитку світового птахівництва та використання досвіду у вітчизняному птахівництві на перспективу, зокрема за рахунок селекції. Так, бройлерні півні виростають з 40 г до 2,6 кг за 42 дні при витратах корму 1,66 кг кормових одиниць на кілограм живої маси. Зарубіжна практика доводить, що жива маса бройлера може досягти у 42-денному віці 3 кг. Це потрібно враховувати в умовах світової конкуренції. Вступ України до СОТ вимагає враховування особливостей розвитку тваринництва у країнах ЄС. В більшості країн велика увага приділяється збільшенню виробництва м'яса птиці і скороченню поголів'я інших видів тварин. Стан птахівництва в окремих країнах слугує орієнтиром для розвитку птахівництва в Україні.

7. Україна має більш сприятливі умови для розвитку птахівництва порівняно з Росією, Польщею, Угорщиною, Румунією, а також іншими сусідніми країнами. Ефективність галузі залежить переважно від генетичного потенціалу птиці, вартості енергоносіїв і обладнання, та якості і вартості кормів. У собівартості яєць і м'яса птиці корми займають 60-70%, друге місці належить вартості добових курчат, ветеринарних препаратів, електроенергії та палива. У системі показників ефективності існує стійка залежність між ціною кормів, продуктивністю праці і продуктивністю птиці, якістю і собівартістю продукції, ціною її реалізації та прибутком.

8. Факторами активізації виробництва у птахівництві є поєднання внутрішніх можливостей галузі з державним захистом сільськогосподарських товаровиробників, застосування регулюючих функцій, зокрема ефективної податкової політики, паритету цін, розширення посівів сої, гороху, соняшнику як важливого джерела білків і інше; сприяння розвитку вітчизняної племінної справи; використання лізингу для технічного переозброєння виробництва, стабільний розвиток фінансово-кредитної системи.

9. Нині товарність продуктів птахівництва залишається низькою, що пояснюється розбалансованістю споживчого ринку; відсутністю в більшості регіонів країни системного цінового моніторингу, здатного аналізувати інформацію про рівень закупівельних, оптово-роздрібних цін та попит на продукти. З метою поліпшення торгівлі продуктами птахівництва в 1997 р. в Донецьку було організовано товариство “Донагроторг”, на базі якого був створений Торговий дім компанії “Роз-Дон”. Тут з листопада 2002 р. зосереджена вся торгівлю продукцією підприємств компанії.

10. Залишається низькою конкурентоспроможність і експортний потенціал українських товаровиробників, що вимагає прийняття необхідних рішень на рівні держави, регіонів і підприємств. Вітчизняна промисловість, що виробляє продукти харчування, ще значною мірою поступається не тільки на зовнішньому, але і на внутрішньому ринку зарубіжним товаровиробникам. В Україні поступово створюються необхідні умови, відродження крупних підприємств індустріального виробництва, які складуть потужну конкуренцію зовнішнім товаровиробникам за рахунок якісних характеристик продукції.

1І. Галузь птахівництва потребує кардинального реформування, спрямованого на задоволення внутрішніх потреб у її продукції та виходу на зовнішній ринок. Споживання м'яса птиці в Україні залишається найнижчим серед країн Європи. Тривалий період внутрішній ринок заповнювався імпортними продуктами птахівництва. З 35 держав світу (без країн СНД) лише Україна у 1998 р. виробила найменше пташиного м'яса (100 тис. тонн, що становило 35,5% рівня 1980 роки), у Франції вироблено 2176 тис. тонн, Італії - 1139 тис. і Польщі - 520 тис. тонн м'яса птиці.

12. Раціональна форма ефективного господарювання в галузі птахівництва в умовах ринкових відносин має базуватися на приватній власності і крупних високотехнологічних підприємствах. У цьому контексті ефективні організаційно - господарські структури спроможні відродити індустріальне птахівництво, побудоване на інтеграції і кооперації з промисловими переробними підприємствами. В інтеграційних системах птахівництва мають брати участь різні підприємства - селекційні, сировинні, переробні, сервісні, комбікормові, торгівельні, інноваційні та інші. Кожний з товаровиробників функціонує на принципах самоокупності за рахунок одержаних коштів за вироблену продукцію чи надані послуги іншим структурним підрозділам.

13. Практична реалізація інтегрованих систем знайшла своє вирішення у створенні та діяльності компанії “Роз-Дон”, з такими складовими: селекція генофонду; виробництво кормів; товарне виробництво продукції; забій та переробка м'яса; виготовлення яєчного порошка, органічних добрив, торгівля. Компанія сприяє пошуку вигідних партнерів в Україні та за її межами для придбання племінної птиці та високоякісних кормових добавок, преміксів, сої, обладнання; залученню вітчизняних і іноземних інвестицій для розвитку і технічного переоснащення птахівницьких господарств.

14. Функції соціального захисту населення все більше спрямовуються на горизонтальному рівні в реальній економіці за рахунок коштів конкретних підприємств. На підприємствах соціальний захист трудових колективів і населення навколишньої території зосереджується на: створенні додаткових робочих місць та умов високопродуктивної праці; забезпеченні охорони праці на виробництві; грошовій і матеріальній допомозі в охороні здоров'я; сприянні в поліпшенні житлових і комунальних умов працівників підприємства і жителів навколишніх територій. Започаткування подібних функцій має місце на підприємствах компанії “Роз-Дон” уже в даний період.

15. Економічний механізм функціонування птахівництва включає: використання факторів інтенсифікації галузі на основі інноваційної і інвестиційної діяльності; ефективного державного регулювання з метою створення сприятливих умов розвитку галузі.

Птахівницькі підприємства нині використовують зарубіжні прогресивні технології для розвитку галузі. Високопродуктивні кроси у великій кількості завозяться з інших країн, а вітчизняна племінна птиця посідає незначне місце через банкрутство племінних господарств.

Для створення сприятливих умов у птахівництві держава зобов'язана посилити стимулюючу функцію податків для розвитку інвестиційних процесів; розширити експорт продукції птахівництва; спростити оподаткування для фермерських і індивідуальних господарств; активізувати і систематизувати участь у селекційно-племінній роботі, перетворивши її в основний центр допомоги і підтримки крупним, середнім і дрібним підприємствам, а також населенню; налагодити вітчизняне виробництво ветеринарних препаратів і вакцин для забезпечення ними крупних товаровиробників та фермерських і особистих селянських господарств.

16. З метою забезпечення населення м'ясом птиці на рівні норм, прийнятих для нашої країни, необхідно виробляти щорічно не менше 800 тис. тонн. Без потреб зовнішнього ринку такий об'єм мусить бути досягнутий у 2015році. Виробництво яєць в країні слід довести до 17 млрд. шт. у 2010 р., що в розрахунку на душу населення становитиме понад 300 штук.

17. Рівень науково технічного прогресу у птахівництві характеризується наступним: технологічні й економічні характеристики доводять, що українська техніка, як і селекція значно, поступаються за багатьма параметрами іноземним аналогам: строк використання вітчизняного обладнання 8 років, західних фірм - 12-20 разів. Механічне прибирання посліду, яке у нас відсутнє, знижує витрати електроенергії у 5-10 разів, при зростанні продуктивності праці на 10-15%. Обладнання для вирощування ремонтного молодняку яєчних курей в Україні взагалі не випускається. В цілому використання основних фондів на крупних підприємствах птахівництва поліпшується: на підприємствах компанії “Роз-Дон” фондовіддача збільшилася за 2000-2002 рр. майже у 3 рази. Закупівля обладнання за кордоном дає високий результат. Тому розвиток власної бази для випуску високоякісного обладнання стане найсприятливішим чинником для національної економіки.

18. В Україні є умови нарощування для виробництва продукції птахівництва на основі новітніх технологічних рішень, розвитку інноваційного процесу. Дослідженнями встановлено, що ефективність використання вітчизняних яєчних кросів більш висока порівняно з усіма зарубіжними кросами. Витрати на одержання 1000 шт. яєць при досягненні генетичного потенціалу несучості птиці вітчизняних кросів “Борки 117” і “Україна” були в середньому на 8-32 грн. нижчими, ніж від усіх іноземних кросів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

Індивідуальні монографії

Ярошенко Ф.О. Сучасні світові тенденції розвитку птахівництва. -К.: Новий друк, 2003. - 334 с.

Ярошенко Ф.О. Птахівництво України: стан, проблеми і перспектива розвитку. - К.: Вид-во Аграрна наука, 2004. - 502 с.

Статті у наукових журналах і збірниках

3. Ярошенко Ф.О. Розвиток податкової політики в агропромисловому виробництві України. // Матеріали четвертих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів аграрників 25-26 червня 2002 р. - К., 2002. - С. 73-76.

4. Ярошенко Ф.О. Організаційно-економічні напрями розвитку птахівництва України в ринкових умовах // Проблеми зооінженерної та ветеринарної медицини. Збірник наукових праць. “Проблеми промислового та фермерського птахівництва”, 18-20 вересня 2002 р., - Харків, 2002. - Випуск 10(34). - С.33-36.

5. Ярошенко Ф.О. Агропромислова кооперація в умовах ринкових відносин // Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. праць, НДЕІ Мінекономіки та з питань євроінтеграції України, Вип.. 1 (20), - К.: 2003. - С. 43-45.

6. Ярошенко Ф.О. Формування механізму господарювання на засадах матеріально-технічних чинників. //Матеріали п'ятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників 28-29 січня 2003 р. К., 2003. - С.135-139.

7. Ярошенко Ф.О. Птахівництво України: проблеми становлення // Економіка України. - 2003. - № 1. - С. 70-74.

8. Ярошенко Ф.О. Світові тенденції розвитку яєчного птахівництва // Ж. Вісник аграрної науки. - 2003. - № 1. - С. 45-47.

9. Ярошенко Ф.О. Виробництво і споживання м'яса птиці в країнах ЄС // Агроінком. - 2003. - №3-4. - С.78-80.

10. Ярошенко Ф.О. Становлення світового ринку м'яса птиці. // Економіка АПК. - 2003. - №2. - С. 59-62.

11. Ярошенко Ф.О. Особливості розвитку птахівництва у регіонах світу(порівняльний аналіз). // Статистика України. - 2003. - №1. - С. 80-85.

12. Ярошенко Ф.О. Удосконалення матеріально-технічної бази великих підприємств птахівництва. // Проблеми формування ресурсного потенціалу сталого розвитку АПК: Зб. наук. праць. - К.: Ін-т економіки. АН України. - 2003. - С. 68-72.

13. Ярошенко Ф. О. Напрями розвитку птахівництва в умовах ринкових відносин. // Регіональна економіка. - 2003. - № 1. - С. 109-116.

14. Ярошенко Ф. О. Вітамін Е та якість м'яса птиці при зберіганні. // Вісник Львівського державного аграрного університету. Львів, 2003 №7, - С. 69-79.

15. Ярошенко Ф.О. Соціальні завдання та їх вирішення у сфері виробництва. //Трансформаційні процеси у соціальній сфері: Зб. наукових праць. - К., АН України, Ін-т економіки, 2003, - С. 65-76.

16. Ярошенко Ф.О. Інноваційна спрямованість інвестицій. //Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наукових праць. Спец. випуск до №7-8 “Інвестиції ХХІ століття: соціальні орієнтири”. К., НДЕІ Мінекономіки, 2003. - С. 109-111.

17. Ярошенко Ф.О. Інвестиції на розвиток сільського господарства. // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №6-С.34-36.

18. Ярошенко Ф.О. Проблеми застосування сучасних фінансових технологій в АПК. // Міжгалузевий науково-технічний журнал “Проблеми науки”. - 2003, - №8 - С. 38-40.

19. Ярошенко Ф.О. Економіко-екологічні аспекти підвищення ефективності зберігання м'яса птиці. // Вісник аграрної науки. - 2003. - №6 - С.69-72.

20. Ярошенко Ф. О. Розвиток АПК: страхування та інвестиції. // Вісник аграрної науки. - 2003. - № 7 - С. 60-62

21. Ярошенко Ф.О. Інновації у птахівництві - шлях до зростання його ефективності. //Птахівництво. Матеріали ІУ Української конференції по птахівництву з міжнародною участю, Випуск 53, Х., 2003, -С.486-490.

22. Ярошенко Ф.О. Природні та економічні умови розвитку птахівництва в Україні // Економіка АПК. - 2003. - №8 - С. 8-11.

23. Ярошенко Ф.О. Зміцнення матеріально-технічної бази в галузі птахівництва // Економіка АПК. - 2003. - №9 - С.17-19.

24. Панасюк Б.Я, Ярошенко Ф.О. Фінансове забезпечення розвитку АПК // Стратегія економічного розвитку. КНЕУ. - 2003. - №14-С.71-79.

25. Ярошенко Ф.О. Підвищення ефективності галузі птахівництва на базі інновацій. // Економіка АПК. - 2003. - №11 - С. 16-19.

26. Ярошенко Ф.О. Забезпечення сільського господарства реальними джерелами фінансування. // Економіка АПК. - 2003. - №12 - С. 10-12.

27. Ярошенко Ф.О. Невирішені проблеми соціального і виробничого становища села. // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць НДІ Мінекономіки. - 2004. - 1(32) - С. 116-120.

28. Ярошенко Ф.О. Підвищення ефективності виробництва продуктів птахівництва // Вісник аграрної науки. - 2004. - № 1. - С. 63-66.

АНОТАЦІЯ

Ярошенко Ф.О. Птахівництво України: стан, проблеми і перспективи розвитку. - К.: Вид-во “Аграрна наука”, 2004. - 502 с. - Монографія.

Дисертація у вигляді монографії висунута на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2004.

Присвячена висвітленню сучасного стану, проблем і перспектив галузі вітчизняного птахівництва в пореформеному агропромисловому комплексі країни. Показана широка палітра стану і розвитку світового птахівництва, фактори його ефективного розвитку, які можуть бути використані у вітчизняному птахівництві. На основі використання величезного пласту статистичного матеріалу, як в цілому по галузі птахівництва, так і окремих підприємств і компаній, автор здійснив глибокі наукові дослідження щодо можливостей ефективного ведення цієї галузі в умовах ринкових відносин. Одержано ряд наукових результатів, зроблені цінні теоретичні і практичні висновки та внесені пропозиції стосовно розвитку вітчизняного птахівництва на базі крупного індустріального виробництва в підприємствах різних форм власності та господарювання.

В монографії автор стверджує і захищає науково обґрунтовану позицію, яка полягає в тому, що галузь птахівництва може самостійно ефективно розвиватися на основі крупних господарств за схемою: селекція - виробництво - переробка - кінцева продукція - споживач. Переконливо доводиться, що рентабельне ведення птахівництва в умовах ринкових відносин можливе при наступних організаційних основах, збудованих на інтеграції, кооперації, спеціалізації і концентрації виробництва. Галузь найбільш ефективно сприймає інноваційні рішення: селекція у птахівництві, якість і збалансованість кормів, науково технічний прогрес. Автор стверджує, що галузь птахівництва вирішує ряд важливих завдань для суспільства: швидко розвивається виробництво, створюються робочі місця в усіх регіонах країни через збільшення виробництва поліпшених мікроелементами і вітамінами яєць; вирішується продовольче забезпечення народу України; створюються умови для розвитку соціальної інфраструктури села.

Ключові слова: селекція, виробництво, виробничі затрати, переробка, реалізація, схема, модель, інтеграція, спеціалізація, кооперація, концентрація, поліпшення якості продукції, ефективність виробництва, продуктивність праці, собівартість, ціни, рівень рентабельності, обігові кошти, світове птахівництво, індустріальне виробництво.

АННОТАЦИЯ

Ярошенко Ф.А. Птицеводство Украины: состояние, проблемы и перспективы развития. - К.: Изд-во “Аграрная наука”, 2004. - 502 с. - Монография.

Диссертация в виде монографии представлена на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Национальный научный центр “Институт аграрной экономики” УААН, Киев, 2004.

Посвящается освещению настоящего состояния, проблем и перспектив развития отрасли птицеводства в агропромышленном комплексе страны в период перехода к рыночным отношениям. Показана широкая палитра состояния и развития мирового птицеводства, факторы его эффективного развития, которые могут быть использованы в качестве примера для отечественного птицеводства. На основе использования большого объема статистического материала как в целом в отрасли птицеводства, так и отдельных предприятий и компаний, автор осуществил глубокие научные исследования возможностей эффективного ведения этой отрасли в условиях рыночной экономики. Получено ряд научных результатов, которые позволили сделать ценные теоретические и практические выводы и предложения для развития птицеводства на основе крупного индустриального производства на предприятиях различных форм собственности.

В монографии автор подтверждает и отстаивает научно обоснованную позицию, которая состоит в том, что отрасль птицеводства может эффективно развиваться на основе крупных хозяйств по следующей схеме: селекция - производство - переработка - конечная продукция - потребитель. Убедительно доказано, что рентабельное ведение отрасли птицеводства в условиях рыночных отношений возможно при следующих организационных началах: интеграция, кооперация, специализация, концентрация. Отрасль более эффективно восприимчива к инновациям: селекция в птицеводстве, качество и сбалансированность кормов, научно-технический прогресс и другие. Автор научно и практически подтверждает, что отрасль птицеводства решает много важных общественных задач: ускоренный рост производства продукции, создание рабочих мест во всех регионах страны; производство улучшенной продукции витаминами и микроэлементами, которые необходимы для организма человека; создание условий для развития социальной инфраструктуры села на местном уровне.

Отрасль отечественного птицеводства характеризуется низкой конкурентоспособностью и экспортным потенциалом производителей. Остается низкой товарность продуктов птицеводства, основными причинами которой являются: разбалансированность потребительского рынка; отсутствие в большинстве регионов страны системного ценового мониторинга для аналитического изучения уровня цен и спроса на продукты. Отрасль птицеводства требует кардинального реформирования с целью удовлетворения внутренних потребностей и выхода на внешний рынок: потребление мяса птицы в стране было и остается самим низким среди стран Европы; длительное время внутренний украинский рынок заполнялся импортными продуктами птицеводства; из 35 стран мира (без стран СНГ) лишь Украина производит меньше птичьего мяса в целом и в расчете на одного жителя.

Интеграция в мировые технологические и экономические процессы требуют улучшения качественных характеристик продуктов питания в частности продуктов птицеводства. Ведь через мясо птицы и яйцо можно поставлять в организм человека жизненно необходимые вещества - белки и жиры в виде аминокислот, минералов и витаминов, в частности витамин Е, каротин, селен и другие.

С целью создания благоприятных условий в птицеводстве государству необходимо: усилить стимулирующие функции налогов и других экономических рычагов для усиления инвестиционных процессов; стимулирование экспорта продукции птицеводства; упрощение и снижение налогов на фермерские и индивидуальные хозяйства; активизировать и систематизировать участь государства в селекционно-племенной работе, превратив ее в основной центр помощи и поддержки крупных, средних и мелких хозяйств, а особенно населению; улучшения отечественного производства ветеринарных препаратов и вакцин для обеспечения ими всех хозяйств.

Ключевые слова: селекция, производство, производственные затраты, переработка, реализация, схема, модель, интеграция, специализация, кооперация, концентрация, повышение качества продукции, микроэлементы, селен, эффективность производства, производительность труда, структура себестоимости, цены, оборотные средства, мировое птицеводство, индустриальное птицеводство.

SUMMARY

Yaroshenko F.O. Fowling of the Ukraine: condition, problems and prospects of the development. - K.: The Type-in "Agrarian science", 2004. - 502 p. - Monograph.

The thesis in the manner of monographs for maintaining the academic degree doctor of the economic sciences for profession 08.07.02 - agricultural economics and AIC. - executed in National Scientific Centre "Institute of the agrarian economy" UAAN, Kyiv, 2004.

Thesis is devoted illumination of the modern condition, problems and prospects of the development to branches domestic fowling in postreform agroindustrial complex of the country. Shown broad palette of the condition and developments world fowling, factors its efficient development, which can be used in domestic fowling. On base of the use the big volume of the statistical material, as on fowling as a whole, so and on separate enterprise and companies, the author has realized the deep scientific studies for possibilities of efficient conduct of this area in market condition. It is received row scientific result, made valuable theoretical and practical findings and contributed offers for developments domestic fowling on the base large industrial production in enterprise of the different property categories and managements.

In monographs author confirms and protects scientifically motivated position, which consists in that that area fowling can by itself effectively develop on base large facilities on scheme: breeding - the production - a conversion - a final product - a consumer. Is it persuasively brought that profitable conduct fowling in condition market relations under the following organizing base possible, built on integrations, cooperative, specialization and concentrations production. The area most effectively perceives innovation decisions: breeding in fowling, quality and balanced provender, scientifically technical progress. The author confirms that area fowling solves the row of the important problems for society: quickly develops the production, the worker of the place in all region of the country through increase production perfected microelements and vitamin egg; dares food provision of folk of the Ukraine; the condition for development of the social infrastructure sowed.

The Keywords: breeding, production, production expenses, conversion, realization, scheme, model, integration, specialization, cooperation, concentration, improvement quality to product, efficiency production, capacity of the work, prime cost, the price, level to profitability, circulating assets, world fowling, industrial production.

Размещено на Allbest.ru