Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Урожайність та якість картоплі нових сортів залежно від норм мінеральних добрив та регулятора росту потейтину на дерново-підзолистих ґрунтах полісся України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Останнім часом створено і передано виробництву ряд нових високопродуктивних сортів картоплі з потенціальною врожайністю 600 - 700 ц/га і більше. Разом з тим явно відстає розробка агротехнічних передумов їх вирощування.

Для вирішення цієї важливої проблеми необхідно всесторонньо вивчити механізм взаємодії компонентів у системі ґрунт - рослина - добрива, що дозволить розробити біологічні основи і практичні заходи оптимізації мінерального живлення картоплі. Важливим аспектом даної проблеми є пізнання закономірностей взаємозв'язку рослинного організму і середовища, оскільки це відкриває можливості впливу людини на ріст і розвиток рослин з метою отримання високих та стабільних урожаїв із належними показниками якості продукції.

Певного прогресу у вирішенні проблеми вирощування сільськогосподарських культур можна досягти при використанні регуляторів росту рослин, роль яких помітно зростає у зв'язку з широким використанням нового покоління високопродуктивних сортів картоплі при інтенсивних технологіях вирощування. Проте застосування регуляторів росту, зокрема на культурі картоплі, має не достатній рівень апробації в польових дослідах і виробничих умовах.

Концентрація ресурсів з метою управління продуційним процесом насаджень картоплі вимагає комплексного застосування засобів хімізації (мінеральні добрива, регулятори росту), визначення оптимального їх співвідношення. Тому вирішення цих питань є актуальною проблемою картоплярства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження з теми дисертаційної роботи є складовою частиною дослідної тематики кафедри ботаніки та фізіології рослин Білоцерківського державного аграрного університету, що входить до науково-технічної програми «Картоплярства» і координується Інститутом картоплярства УААН: «Розробити та впровадити технологію виробництва та зберігання картоплі в господарствах різних форм власності» (державний реєстраційний номер 0197U005457).

Мета і задачі досліджень. Метою наших досліджень було вивчення особливостей формування урожайності і якості бульб картоплі різних сортів: Серпанок, Фантазія, Слов'янка, Тетерів залежно від норм мінеральних добрив, регулятора росту потейтину та їх комплексного застосування в умовах дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів Полісся України. У зв'язку з цим в завдання досліджень входило:

оптимізувати умови росту та розвитку рослин шляхом використання різних норм мінеральних добрив, потейтину та їх комплексної дії;

дослідити поживний режим ґрунту залежно від застосування мінеральних добрив під сортами картоплі Серпанок, Фантазія, Слов'янка, Тетерів;

вивчити фізіологічні, морфологічні та агроекологічні особливості формування врожайності сортів картоплі Серпанок, Фантазія, Слов'янка, Тетерів залежно від досліджуваних факторів;

визначити ефективність використання досліджуваними сортами картоплі різних норм мінеральних добрив та потейтину;

дослідити біохімічний склад бульб картоплі для оцінки їх харчових і кулінарних якостей під впливом мінеральних добрив, потейтину та їх комплексної дії;

обґрунтувати економічну та біоенергетичну ефективність вирощування сортів картоплі Серпанок, Фантазія, Слов'янка, Тетерів з різними нормами мінеральних добрив та потейтину.

Об'єкт досліджень - картопля сортів різної групи стиглості (ранньостиглий - Серпанок, середньоранній - Фантазія, середньопізній - Слов'янка і пізньостиглий - Тетерів). Ріст та розвиток рослин, формування елементів структури врожаю бульб, їх якість.

Предметом досліджень - є вивчення впливу мінеральних добрив і потейтину на формування урожайності і якості бульб, та причинно-наслідкові зв'язки від яких залежить продуктивність сортів картоплі. Економічна та біоенергетична характеристика застосування під картоплю сортів Серпанок, Фантазія, Слов'янка, Тетерів добрив, потейтину та їх комплексної дії. Вивчення росту та розвитку рослин картоплі на всіх етапах онтогенезу.

Методи досліджень. Використані такі методи: польовий - для спостереження за ростом та розвитком рослин і формуванням їх урожайності; фенологічні спостереження та біометричні виміри; лабораторно - хімічні - для визначення біохімічного складу бульб картоплі (суха речовина, крохмаль, білок) та дегустаційної оцінки їх харчової і кулінарної цінності; математично - статистичний - для оцінки вірогідності отриманих результатів досліджень; розрахунково - порівняльний - для встановлення економічної ефективності застосування під досліджувані сорти картоплі різних норм мінеральних добрив та стимулятора росту потейтину.

Наукова новизна досліджень. Вперше науково обґрунтовані оптимальні норми мінеральних добрив, для картоплі нових високопродуктивних сортів різних груп стиглості Серпанок, Фантазія, Слов'янка, Тетерів. Виявлено фізіологічні та морфологічні особливості продуційного процесу формування бульб досліджуваних сортів картоплі при використані мінеральних добрив та регулятора росту потейтину. Визначені параметри прояву біологічних особливостей сортів картоплі Серпанок, Фантазія, Слов'янка, Тетерів при вдосконаленні елементів технології, яка забезпечує високу якість і смакову цінність бульб. Встановлені оптимальні регламенти застосування під досліджувані сорти картоплі добрив та потейтину; дана економічна і біоенергетична ефективність застосування під ці сорти картоплі норм добрив та потейтину.

Практичне значення отриманих результатів виявлення нових закономірностей у мінеральному живленні картоплі сортів Серпанок, Фантазія, Слов'янка, Тетерів на основі ступеня реакції на різні норми добрив як окремо, так і в поєднанні з регулятором росту рослин потейтином, урахування яких дозволяє одержувати високу, і в певній мірі, сталу урожайність бульб з належними харчовими та кулінарними якостями.

На основі результатів досліджень при вирощуванні картоплі сортів Серпанок, Фантазія, Слов'янка, Тетерів на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Полісся України виробництву запропоновано норми внесення мінеральних добрив і регламенти використання регулятора росту потейтину.

Результати досліджень апробовані у виробничих умовах і впроваджено в господарствах Бородянського (КСП ім. Шевченка, КСП «Дружба», ПСП «Колос», ДГ «Немішаєве») і Макарівського (агрофірма «Київська») районів Київської області на площі 142 га.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто розробив програму досліджень. Самостійно проводив закладання польових дослідів, фенологічні спостереження, узагальнення результатів експериментальних даних та статистичну обробку даних обліку врожаю, біометричних та біохімічних аналізів. Власноручно виконано основні біохімічні аналізи бульб картоплі, якими визначається харчова та кулінарна їх цінність. У визначенні вмісту в бульбах білка та незамінних амінокислот особиста участь дисертанта становила 80%. Проведені дослідження та узагальнення отриманого фактичного матеріалу стали основою дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на засіданнях кафедри ботаніки та фізіології рослин Білоцерківського державного аграрного університету (2002-2004 рр.), на Міжнародній науковій конференції «Біологічні науки і проблеми рослинництва» (Умань, 2003 р.); на науковій конференції докторантів та аспірантів «Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття» (Біла Церква, 2003 р.); на науково-практичній конференції молодих вчених «Стабілізація землевпорядкування та сучасні агротехнології» (Чабани, 2003 р.); на науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників агрономічного факультету Білоцерківського державного аграрного університету «Новітні технології в рослинництві» (2003 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових праць у фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 172 сторінках машинописного тексту, містить 31 таблицю, 10 малюнків, 8 додатків. Список використаної літератури включає 255 найменувань у тому числі 33 на іноземних мовах.

Основний зміст роботи

потейтин мінеральний добриво картопля

Стан вивченості питання і обґрунтування вибраного напрямку досліджень (огляд літератури).

У розділі подано аналіз наукових публікацій з біології рослин картоплі, значення сорту у формуванні її продуктивності, реакції сортів на рівні мінерального живлення, роль фітогормонів і їх синтезованих аналогів в утворенні, рості та розвитку бульб.

На основі аналізу літературних джерел визначено недостатньо вивчені питання впливу окремих ендогенних та екзогенних факторів і їх поєднаної дії на продуктивність картоплі нових сортів, занесених до Реєстру сортів рослин України. Обґрунтована необхідність їх подальшого вивчення.

Умови та методика проведення досліджень.

Польові досліди проводилися на дослідному полі Київського філіалу Українського інституту експертизи сортів рослин (колишня Бородянська Державна сортовипробувальна станція) протягом 2001-2003 рр. В 2001 році досліди були закладені на полі №2 у ланці першої сівозміни, з таким чергуванням культур: однорічні трави, озима пшениця, картопля. Ґрунт - дерново - середньо підзолистий, глеюватий, супіщаний. Вміст гумусу (за Тюріним) в орному шарі (0 - 20 см) становить 1,81%. Вміст нітратного азоту 14 - 16 мг/1 кг ґрунту, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 13,2 мг/100 г. ґрунту, обмінного калію (за Масловою) - 13,4 мг/100 г. ґрунту, рН сольове - 5,2, гідролітична кислотність - 2,0 мекв/100 г. ґрунту.

В 2002 році досліди були закладені на полі №7 другої сівозміни з таким чергуванням культур: однорічні трави, озима пшениця, картопля. Ґрунт - дерново-середньопідзолистий, глеюватий, супіщаний. Вміст гумусу (за Тюріним) в орному шарі становить 1,86%, нітратного азоту 13 - 17 мг/1 кг ґрунту, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 14,7 мг/100 г. ґрунту, обмінного калію (за Масловою) - 15,1 мг/100 г. ґрунту, рН сольове - 5,4, гідролітична кислотність - 2,2 мекв/100 г. ґрунту.

В 2003 році досліди проводилися на полі №3 першої сівозміни з чергуванням культур аналогічним як у 2 та 7 полях. За агрохімічною характеристикою ґрунту дане поле характеризується вмістом гумусу - 1,85%, нітратного азоту 14 - 18 мг/1 кг ґрунту, рухомих форм фосфору - 15,4 мг/100 г. ґрунту, обмінного калію 15,8 мг/100 г. ґрунту, рН сольове - 5,2, гідролітична кислотність - 2,3 мекв/100 г. ґрунту.

Погодні умови в роки проведення досліджень були різними, не тільки за кількістю атмосферних опадів та їх розподілом, за період вегетації рослин, але і за температурою. При середній багаторічній (42 роки) кількості атмосферних опадів за квітень - серпень 323,9 мм, у 2001 році їх випало 280,7 мм, у 2002 році - 227,9 мм, і у 2003 році лише 224,6 мм. Крім меншої від середньо - багаторічної кількості опадів роки досліджень характеризувалися і вищою температурою повітря. За температурними показниками найбільш сприятливим за роки досліджень був 2003 рік. На період зав'язування та накопичування маси бульб (червень-серпень) максимальна температура червня становила 32,1 С⁰; липня 31,7С⁰ і серпня 28,9С⁰. У 2001 році вона становила по цих місяцях відповідно: 28,0; 35,7; 33,0 С⁰, а у 2002 році - 33,4; 35,2 та 33,7С⁰.

Про сприятливість погодних умов для формування урожайності картоплі можна досить об'єктивно судити на підставі визначення гідротермічного коефіцієнта (ГТК). Для картоплі найбільш сприятливим ГТК є показник 1-2. За роки наших досліджень величина ГТК по окремих роках характеризувалася такими показниками: 2001 рік - 1,1; 2002 рік - 0,8; 2003 рік - 1,2. Отже за величиною гідротермічного коефіцієнта і температурними умовами найсприятливішим видався 2003 рік, не дивлячись на те, що на період вегетації він характеризувався найменшою кількістю опадів. У 2003 році отримано і найвищу урожайність бульб картоплі усіх сортів.

Польові досліди проводилися згідно методичних рекомендацій з картоплярства та рослинництва (Методические рекомендации по проведению исследований с картофелем - К.:1983 г.; Методичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею, - Немішаєве, 2002рік; Доспехов Б.А., 1979 р.).

Об'єктом досліджень були рослини картоплі сортів:

Серпанок (ранній), Фантазія (середньоранній), Слов'янка (середньостиглий), Тетерів (середньопізній), які вирощувалися на фоні внесення різних норм мінеральних добрив, регулятора росту потейтину за такою схемою досліду:

Без добрив та потейтину (контроль);

Обробка садивних бульб потейтином;

N₆₀ P₆₀ K₉₀

N₉₀ P₉₀ K₁₂₀

N₁₂₀ P₉₀ K₁₅₀

N₆₀ P₆₀ K₉₀ + обробка садивних бульб потейтином

N₉₀ P₉₀ K₁₂₀ + обробка садивних бульб потейтином

N₁₂₀ P₉₀ K₁₅₀ + обробка садивних бульб потейтином

Дослід закладався методом розщеплених ділянок. Загальна площа ділянки під добривами 139,2м²; облікова 100м²; облікова площа під сортом 25м², повторність чотирикратна. У дослідах використовувалися добрива у формі аміачної селітри (34,1% д.р. N), гранульованого суперфосфату (19% д.р. P₂O₅) та калімагнезії (29% д.р. К₂О).

Потейтин - це прозорий безбарвний водний розчин, діючою речовиною якого є комплекс N - оксиду 2,6 - диметилпірідину з бурштиновою кислотою. Виготовляється згідно з ТУ У 88.264.12-93.

Садивні бульби обробляли шляхом занурення протягом десяти хвилин при температурі 16-18 С⁰ у розчин потейтину. Для цього 30 мл препарату розчинили у 13 літрах води для обробки 1 тони садивних бульб.

Садивні бульби - еліта, густота садіння загальноприйнята для зони Полісся - 50 тис бульб на 1 гектар. Площа живлення 70 х 28 см. Маса садивної бульби 60-80 грамів. Садіння проводили в оптимальні агротехнічні строки.

Агротехніка вирощування картоплі загальноприйнята для зони Полісся України («Довідник картопляра», Київ, Урожай 1995; «Картопля», Київ, Урожай, 1990).

Протягом вегетаційного періоду рослин проводили фенологічні спостереження та біометричні виміри, які включали періоди: з'явлення поодиноких (15%) та масових (75%) сходів рослин, висоту рослин, початок відмирання стебел картоплі, листковий індекс і загальну площу листків рослин на 1 гектар посіву. Агрохімічні, біометричні та біохімічні аналізи проводили за такими методами: вміст нітратного азоту в грунті на період вегетації рослин - колориметрично з дісульфофеноловою кислотою; рухомих форм фосфору - за Кірсановим; обміного калію - за Масловою; площу листків ваговим методом - за А.А. Ничипоровичем (1961); чисту продуктивність фотосинтезу - за формулою Кідда-Веста-Брігса (А.М. Гродзинський, Д.М. Гродзинський, 1964). Вміст сухих речовин в бульбах картоплі - методом висушування наважки до постійної маси в сушільній шафі при температурі 102-105С⁰; вміст крохмалю (за Еверсом) смак варених бульб - за методикою Державного сортовипробування, 2001 р.; ферментативне та неферментативне потемніння м'якуша бульб - колориметрично за спеціальною п'ятибальною шкалою (Методические рекомендации по проведению иследований с картофелем 1983 г.) вміст вітаміну С - за Прокошевим; вміст нітратного азоту в бульбах - рН - метром за допомогою іонселективного електрода; вміст сирого протеїну, білка, загальних та незамінних амінокислот - на інфрачервоному аналізаторі якості харчових продуктів марки 4500. Статистичну обробку даних, обліку врожаю - методом дисперсійного аналізу (Доспехов Б.А., 1979); економічну та енергетичну оцінку - за математично - розрахунковим та розрахунково порівняльними методами (Гризенкова З.І, 1980, Медведовський О.К., Іваненко П.І., 1990).

Результати досліджень

Ріст і розвиток рослин залежно від умов вирощування.

Ріст та розвиток рослин, формування їх урожайності тісно пов'язані з поживним режимом ґрунту, ступенем забезпеченості вологою та температурними умовами періоду вегетації рослин. В наших дослідах вміст легкодоступних форм азоту, фосфору та калію в орному шарі ґрунту (0 - 20 см), при збільшенні норм внесених мінеральних добрив закономірно зростав і був найвищим на п'ятому варіантові досліду з максимальною нормою N₁₂₀P₉₀K₁₅₀. Так, на початку масових сходів рослин вміст нітратного азоту в середньому за три роки на контрольному варіантові досліду становив 17 - 19 мг/100г ґрунту; фосфору 14 - 15 і калію 12 - 14 мг/100 г. ґрунту, а на 5 варіантові відповідно: 26 - 30; 20 та 21 - 22 мг/ 100 г. ґрунту залежно від сорту картоплі.

Інтенсивність росту рослин їх висота корелювала з вмістом поживних речовин в ґрунті. При внесені мінеральних добрив з розрахунку N₆₀P₆₀K₉₀ рослини в середньому за три роки на початку бутонізації були вищими, ніж на контрольному варіантові залежно від сорту на 7 - 10 см; при N₉₀P₉₀K₁₂₀ - на 12 - 15 см, а при N₁₂₀P₉₀K₁₅₀ - на 15 - 18 см. Аналогічна закономірність збереглася і на період цвітіння рослин (рис. 1).

Серед сортів, що вивчалися у досліді, найвищими були рослини картоплі сорту Слов'янка. Вони споживали з ґрунту найбільшу кількість елементів живлення. На період цвітіння вміст нітратного азоту в орному шарі був нижчим, ніж під іншими сортами і становив в середньому за 3 роки на п'ятому варіантові досліду 10 мг/1 кг; фосфору 12 мг/100 г. ґрунту; калію 10 мг/100 г. ґрунту, а під сортом Фантазія вміст їх був вищим відповідно по названих елементах: 14, 15 і 14 мг/100 г. ґрунту.

Певний вплив на ріст рослин мав і потейтин. Залежно від сорту і погодних умов періоду вегетації висота їх від застосування потейтину збільшилася в середньому за три роки на початку бутонізації на 3 - 6 см, а на період цвітіння на 5 - 6 см. При поєднанні дії добрив та потейтину приріст рослин був більшим, ніж від окремої дії цих факторів. Але найбільш рельєфно комплексна дія добрив і потейтину на ріст рослин усіх сортів картоплі на обох фазах їх розвитку проявилася при невисокій нормі добрив - N₆₀ Р₆₀ К_90. При зростанні норм добрив дія потейтину на їх фоні на ріст рослин значно зменшувалася або не проявлялася взагалі.

Погодні умови, рівень забезпеченості рослин елементами мінерального живлення та застосування потейтину мали також вплив на настання та тривалість міжфазних періодів розвитку рослин. У найсприятливішому за гідротермічним коефіцієнтом 2003 році тривалість вегетації картоплі сортів Серпанок і Тетерів була вищою на 10 днів, сорту Слов'янка - на 11, а сорту Фантазія на 12 днів ніж у найнесприятливішому 2002 році. Сприяли подовженню періоду вегетації добрива та меншою мірою потейтин. В середньому за три роки тривалість вегетації рослин залежно від сорту картоплі на варіанті досліду з максимальною нормою добрив була довшою ніж на контрольному варіанті досліду на 5 - 7 днів, а від дії потейтину на 1 - 2 дні.

Фактори, що вивчалися в досліді, мали значний вплив і на формування основних показників, якими визначається продуктивність рослин - листковий індекс та чиста продуктивність фотосинтезу. Площа листків картоплі різних сортів, як і ріст рослин пов'язана як з біологічними особливостями сорту, так і з умовами росту. Сорт Слов'янка мав найбільшу площу листків, яка в середньому за 3 роки на контрольному варіанті досліду на період цвітіння рослин становила 37 тис м²/га, а найменшу сорт Фантазія 31 - тис м²/га. На формування площі листків певний вплив мав гідротермічний коефіцієнт періоду вегетації рослин. В умовах найсприятливішого 2003 року площа листків названих сортів становила на контрольному варіантові досліду відповідно 41 тис м²/га та 35 тис м²/га, а в умовах несприятливого 2002 року тільки 34 тис м²/га та 28 тис м²/га. Аналогічна закономірність спостерігалась у сортів Серпанок і Тетерів. Цей показник фотосинтетичної діяльності рослин закономірно збільшувався при зростанні агрохімічного фону, але і у цьому випадку зберігалися біологічні особливості сорту. Так, в середньому за 3 роки площа листків у сорту Слов'янка при максимальній у досліді нормі добрив на період цвітіння рослин досягла 48 тис м²/га, а у сорту Фантазія 42 тис м²/га, решта сортів займали проміжне становище. На формування площі фотосинтетичного апарату потейтин мав значно менший вплив. Під його дією площа листків на період бутонізації рослин залежно від сорту зросла в середньому за 3 роки на 3 - 4 тис м²/га і на 2 - 4 тис м²/га на початку цвітіння рослин. При застосуванні потейтину на фоні різних норм добрив площа листків під його дією зростала на початку цвітіння рослин на 1 - 3 тис м²/га при нормах добрив N₆₀ Р₆₀ К₉₀ та N₉₀ Р₉₀ К₁₂₀ і практично не зазнавали змін у рослин п'ятого варіанту досліду. Для формування листкового індексу важливе значення має і кількість стебел в рослин. Серед сортів що вивчалися у нашому досліді найбільшою кількістю стебел характеризувався сорт Фантазія - 7,2 шт. в середньому за 3 роки, найменшою - сорт Слов'янка - 4,2 шт. Під впливом максимальної норми добрив кількість стебел у названих сортів зросла в середньому за 3 роки відповідно до 8,0 і 4,8 шт. За сприятливих погодних умов кількість стебел по названих сортах зросла на 0,3 шт. і становила відповідно 8,3 та 5,1 стебла. Аналогічні результати отримано по інших сортах.

Площа листків або листковий індекс, є однією з провідних складових формування урожайності бульб, але навіть за однакової оптимальної її величини урожайність бульб різних сортів не завжди однакова. Таке явище пов'язане, мабуть, з тим, що оптимальна площа листків у ранніх сортів настає раніше ніж у середньостиглих та особливо пізніх. Тому і певний час їх фотосинтетичної діяльності відбувається за різних температур, різної забезпеченості вологою, частково і за різної інтенсивності та якості світла. Важливе значення має біологічна особливість сорту, якою обумовлюється і чиста продуктивність фотосинтезу та розподіл асимілятів між надземною масою рослин та бульбами, що інтенсивно формуються.

Чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) у наших дослідах мала здебільшого зворотньовнутрісортову залежність від площі листів рослин. При зростанні листкового індексу ЧПФ зменшувалася в усіх сортів картоплі. При цьому на величину ЧПФ мали вплив як біологічні особливості сорту, так і особливо норма добрив. Погодні умови та застосування потейтину практично не позначилися на зміні цього найважливішого показника формування урожайності бульб картоплі. Серед досліджувальних сортів найвищу ЧПФ мав сорт Слов'янка. В середньому за 3 роки цей показник фотосинтетичної діяльності у Слов'янки на контрольному варіантові досліду становив 8,5 г/м²/добу, Серпанка 7,9 г/м²/добу, у Фантазії і Тетерева по 8,2 г/м²/добу.

Представлені дані свідчать, що при зростанні норм добрив листковий індекс рослин зростав, а чиста продуктивність фотосинтезу помітно зменшувалася в усіх сортів картоплі. Найбільш рельєфно цей процес виражений на п'ятому варіантові досліду. Не дивлячись на зменшення показника чистої продуктивності фотосинтезу, добова продуктивність фотосинтезу на 1 га посіву досягала максимального значення саме на п'ятому варіантові досліду.

При комплексній дії добрив і потейтину добова продуктивність фотосинтезу також помітно зростала. Це позитивно позначилося на кінцевій урожайності бульб картоплі. Важливе значення мав сорт картоплі. Найвища продуктивність фотосинтезу на 1 га посіву в середньому за 3 роки відмічена у сорту Слов'янка, а найменша у Фантазії. Відповідно максимальна кінцева урожайність була у сорту Слов'янка, а мінімальна у Фантазії.

Урожайність картоплі залежно від умов кореневого живлення, погодних умов періоду вегетації рослин та застосування потейтину

Формування урожайності картоплі проявляється через дію внутрішніх факторів та зовнішніх екологічних на елементи структури врожаю - кількість бульб під рослиною та середня маса однієї бульби. Показники цих елементів структури - ознака сорту, проте вони можуть зазнавати змін під впливом ряду зовнішніх екологічних факторів - добрив, погодних умов і інше.

Серед сортів, що вивчалися у наших дослідах, найбільшою кількістю бульб під рослиною в середньому за 3 роки характеризувався сорти Серпанок і Фантазія по 8,3 шт.; Тетерів - 7,3 і найменшою Слов'янка - 7 шт. Підвищення агрохімічного фону супроводжувалося збільшенням кількості бульб під рослиною і було максимальним на варіанті досліду з максимальною нормою добрив (5 варіант): у сорту Серпанок - 9,6 шт.; Фантазія - 9,2 шт.; Тетерів - 8,1 шт. і Слов'янка - 7,7 шт. У кращому за погодними умовами 2003 році кількість бульб збільшилася по відношенню до найнесприятливішого 2002 року залежно від сорту на 0,1 - 0,5 шт. Вплив потейтину на цей показник елемента структури врожаю був незначним і коливався в середньому за 3 роки в межах 0,1 - 0,2 шт.

Середня маса бульби була найбільшою у Слов'янки: в середньому за 3 роки - 99 гр, у Тетерева - 84 гр, у Фантазії - 76 гр, у Серпанка - 78 гр. Що стосується впливу окремих факторів, котрі вивчалися в досліді, на цей показник елементів структури врожаю, то найбільший вплив мали добрива. Приріст середньої маси бульб від внесення максимальної норми добрив N₁₂₀ P₉₀ K₁₅₀ становив залежно від сорту картоплі 9 -15 гр, у сприятливому за гідротермічним коефіцієнтом 2003 році 7 - 11 гр, вплив потейтину був дещо меншим: 4 - 6 гр.

Найкращі параметри елементів структури врожаю формувалися в усіх сортів картоплі при внесені мінеральних добрив з розрахунку N₁₂₀ P₉₀ K₁₅₀ при гідротермічному коефіцієнті 1,2. Саме такі умови вирощування забезпечували найкращу реалізацію потенціальної можливості кожного сорту картоплі, а отже і найвищу її урожайність. Про що свідчать дані приведені в табл.

Урожайність бульб картоплі залежно від умов вирощування, т/га

Результати математичної обробки даних урожайності бульб картоплі нашого досліду як трьох факторного (рис. 2) свідчать, що провідним фактором в формуванні урожайності є добрива (фактор В) - 42,7%, дуже важливим є фактор сорту (фактор С) - 35,4%, та погодних умов періоду вегетації рослин (ГТК) - 16,1%. Найменшу роль серед названих факторів формування врожаю відіграє потейтин 1,9%. Проте навіть такий відсоток участі є досить відчутним.

Застосування потейтину без добрив сприяло підвищенню урожайності бульб в середньому за 3 роки на 2,3 - 2,8 т/га залежно від сорту картоплі. Дія його на фоні добрив визначалася як особливостями сорту, так і нормою добрив.

Зокрема у раннього та середньораннього сортів вірогідний приріст врожаю бульб від потейтину забезпечувалося при нормах добрив N₆₀ P₆₀ K₉₀ та N₉₀ P₉₀ K₁₂₀ - відповідно 2,2 та 1,6 т/га у Серпанка і 1,9 - 1,5 т/га у Фантазії. У середньостиглого сорту Слов'янка і середньопізнього Тетерів цей приріст спостерігався тільки на фоні добрив N₆₀ P₆₀ K₉₀ - 2,2 т/га. При більш високих від названих для конкретних сортів нормах добрив потейтин не мав позитивного впливу на урожайність картоплі.

Якість картоплі залежно від умов вирощування

Загальним орієнтовним критерієм харчової якості картоплі може служити вміст сухих речовин в бульбах. Серед сортів, що вивчались у наших дослідах найвищий вміст сухих речовин в середньому за 3 роки спостерігався у бульбах сорту Тетерів - 25,8%, а найменший - у Слов'янки - 20,0%. Така сортова ознака мала місце в усі роки досліджень, але найвищий показник спостерігався в умовах 2002 року відповідно 26,4 та 20,6% по названих сортах картоплі. При зростанні агрохімічного фону вміст сухих речовин в бульбах картоплі усіх сортів зменшувався і був мінімальним на варіанті з максимальною нормою добрив. Проте сорти мали різні темпи погіршення цього показника якості бульб. У сорту Серпанок вміст сухих речовин на максимальному агрохімічному фоні зменшився в середньому за 3 роки на 1,8%, у Фантазії - на 2,1%; у Тетерева - на 1,5 і у Слов'янки - на 1,95%. Потейтин не мав суттєвого впливу на вміст сухих речовин в бульбах усіх сортів картоплі не залежно від способу його застосування - в комплексі з різними нормами добрив або без них.

Між сухими речовинами та крохмалем в бульбах картоплі існує тісний зв'язок. Сорти, що містять високу кількість сухих речовин характеризуються і високою крохмалистістю. Це відноситься не тільки до біологічних особливостей сорту, але і до умов вирощування картоплі. Усі агротехнічні заходи або погодні умови, що суттєво впливають на вміст сухих речовин, мають аналогічний вплив і на вміст крохмалю в бульбах. Проте окремі сорти можуть мати відхилення від названої закономірності. Так, у сорту Фантазія вміст крохмалю в середньому за 3 роки становив 18,3%, а у Тетерева - 16,9%, не дивлячись на те, що вміст сухих речовин в бульбах цих сортів був практично однаковим - відповідно 25,5% та 25,8%. Що стосується умов вирощування, то вміст крохмалю під їх впливом змінювався аналогічно змінам вмісту сухих речовин в бульбах цих сортів. Добрива мали негативний вплив на крохмалистість картоплі. Зокрема на максимальному агрохімічному фоні (5 варіант досліду) вміст крохмалю в бульбах залежно від сорту картоплі був меншим на 1,0 - 1,3%, ніж на контрольному варіантові досліду.

Збір сухих речовин і крохмалю з одиниці площі посіву визначався не тільки вмістом цих сполук в бульбах, але і урожайністю картоплі, яка визначалася насамперед рівнем агрохімічного фону, та продуктивністю сорту. Не дивлячись на те, що при зростанні норм мінеральних добродив вміст сухих речовин в бульбах поступово зменшувався і був мінімальним на п'ятому варіанті.

Збір їх з одного гектару посіву збільшувався і був максимальним саме на цьому варіантові досліду.

Важливе значення належить особливостям сорту. Найвищий збір сухих речовин в середньому за 3 роки відмічено у сорту Тетерів - 72,6 ц/га; дещо менший у Слов'янки - 62,8 ц/га, а найменший у Серпанка - 54,2 ц/га. Потейтин мав відносно невисокий вплив на збір сухих речовин. Приріст їх збору від застосування цього регулятора росту становив в середньому за 3 роки залежно від сорту картоплі 4,5 - 10,1 ц/га. Погодні умови 2003 року забезпечили найвищий збір сухих речовин. Так, у сорту Фантазія збір їх був 14,7 ц/га вищим, ніж у умовах 2002 року.

Вплив екологічних факторів та значення сорту для збору крохмалю з одного гектара посіву був аналогічним їх впливу на збір сухої речовини.

Найбільший збір крохмалю мав місце при максимальній у досліді нормі добрив як по окремих роках, так і в середньому за 3 роки. У сортів Слов'янка і Тетерів він становив в середньому за 3 роки відповідно 65,0 та 56,1 а у Серпанка 48,0 ц/га.

Характерно, що сорти Фантазія і Слов'янка забезпечили практично однаковий вихід крохмалю не зважаючи на те, що у Слов'янки урожайність була значно вищою, але вміст крохмалю - меншим. З цієї точки зору сорт Фантазія є більш цінним тому, що має високий вихід крохмалю при відносно невисокій урожайності, а тому вимагає менших витрат на збирання та транспортування бульб.

Продукти сільськогосподарського виробництва є важливим джерелом білку для людини. Білок картоплі є більш повноцінним, ніж інші білки рослинного походження. Особливо багаті вони на лізин і лейцин. Кількість інших амінокислот відповідає потребі організму людини. Вміст білка залежить від біологічних особливостей сорту. Проте під впливом екологічних факторів він має значну мінливість як в межах одного сорту, так і між окремими сортами. Серед сортів нашого досліду найвищим вмістом білка характеризувався сорт Фантазія - 1,61%, а найменшим сорт Слов'янка - 1,27%. Найбільш дієвим фактором, що впливав на зміну вмісту білка в картоплі був рівень агрохімічного фону. Характерно, що максимальний вміст цієї найважливішої сполуки мав місце при нормі добрив N₉₀ Р₉₀ К₁₂₀ і становив відповідно по сортах в середньому за три роки: Серпанок - 1,48%; Фантазія - 1,84; Слов'янка - 1,53 і Тетерів - 1,67%. При подальшому підвищенні норм добрив вміст білка в бульбах не збільшувався. Разом з тим вміст «сирого» протеїну був максимальним при найвищий в досліді нормі добрив. Цим свідчиться, що при високих нормах добрив вміст сирого протеїну зростає за рахунок небілкових форм азоту.

Погодні умови періоду вегетації рослин, а також застосування потейтину мали незначний вплив на вміст білка в усіх сортів картоплі.

Збір білка з одного гектару посіву був найбільшим в середньому за 3 роки на 5 варіантові досліду у сортів Слов «янка - 580 кг/га і Тетерів - 516 кг/га, а у Серпанка і Фантазії на 4 варіантові досліду - відповідно по сортах 455 та 450 кг/га. Позитивний вплив на збір білка мав потейтин, особливо при комплексній дії його з добривами.

Сорти картоплі різняться між собою не тільки за кількісним вмістом, але і якісним складом білків. Дуже важливо, що до складу білків входять усі біологічно незамінні амінокислоти, тобто такі, що не синтезуються організмом людини. Сума незамінних амінокислот була найвищою у сорту Фантазія - 58,6 мг%, а найменшою у сорту Слов'янка - 48,2 мг%. Найкраще співвідношення незамінних кислот до загальної суми всіх амінокислот було також у Фантазії - 40,9%, в решти сортів воно було практично однаковим 37,3 - 37,8%. На вміст амінокислот в тому числі і незамінних мали вплив екологічні фактори, насамперед, добрива. На максимальному агрохімічному фоні - N₁₂₀ Р₉₀ К₁₅₀ вміст загальних амінокислот становив в середньому за 3 роки у сорту Серпанок 161,9 мг% при 126,7 на контрольному варіантові досліду; у сорту Фантазія відповідно 142,3 та 114,2 мг%; у сорту Слов'янка - 156,2 та 121,1 і сорту Тетерів - 165 і 120,1 мг%. Інші фактори - потейтин та погодні умови мали позитивний, але значно менший вплив на вміст амінокислот в бульбах картоплі.

В харчовій оцінці картоплі важливого значення надають вмісту в бульбах вітаміну С (аскорбінової кислоти). Вважається, що добовою нормою картоплі (300 грамів) забезпечується половина добової потреби організму людини в цьому вітамінові. Найвищий вміст цього вітаміну спостерігався в середньому за 3 роки у сорту Серпанок - 17,3 мг%, дещо менший у Фантазії - 16,9 мг%. У сортів Слов'янка і Тетерів він був практично однаковим - 16,1 та 16,3 мг%. Серед екологічних факторів, що вивчались у досліді найбільший позитивний вплив мали погодні умови. У найтеплішому 2002 році вміст цього вітаміну в бульбах підвищувався по відношенню до 2003 року залежно від сорту картоплі на 0,5 - 2,1 мг%, потейтин сприяв підвищенню цього показника якості бульб на 0,5 - 0,7 мг%. Добрива не мали позитивного впливу на накопичення вітаміну С. Залежно від норми добрив і сорту картоплі вміст його в бульбах зменшувався на 0,2 -0,8 мг%.

Важливим критерієм продовольчої картоплі є вміст нітратів в бульбах, тому що сполуки їх перетворення (нітріти і нітрозоаміни) є прямими канцерогенами. Гранично допустима концентрація NO₃ ^- для молодої картоплі становить 250 мг/ 1 кг сирої маси бульб, а для картоплі осінньо-зимового споживання - 120 мг /1 кг сирої маси.

Сорти картоплі за цим показником є придатними для споживання. В середньому за 3 роки вміст нітратів був таким: Серпанок - 61 мг/1 кг сирої маси бульб, Фантазія - 73, Слов'янка - 66 і Тетерів - 57 мг/1 кг сирої маси бульб. Усі фактори, що вивчалися у досліді не призвели до вмісту нітратів понад гранично допустиму концентрацію. Найбільшу дію на накопичення цієї азотистої сполуки мали добрива. Під їх впливом кількість NO₃ ^- зростала на максимальному агрохімічному фоні залежно від сорту картоплі на 30 - 54 мг/1 кг сирої маси бульб. Але навіть таке підвищення вмісту цієї сполуки не призвело до вмісту NO₃ ^- понад гранично допустиму концентрацію, що пов'язане, насамперед, з біологічними властивостями сорту. Погодні умови, потейтин не мали суттєвого впливу на підвищення вмісту NO₃^- в бульбах картоплі.

Кулінарні властивості бульб як і харчові є біологічною властивістю сорту, але ці особливості мали певні зміни під впливом екологічних факторів. Нами вивчалося 3 кулінарні показники: смак варених бульб, ферментативне та не ферментативне потемніння їх м'якуша. Серед сортів найкращі смакові якості мають варені бульби сорту Тетерів - 7,8 бала, дещо меншими сорт Фантазія - 6,5 бала, Серпанок - 6,2 і найгіршими Слов'янки - 4,9 бала. Найбільший вплив на цей важливий показник кулінарної якості мали добрива: при зростанні агрохімічного фону смак картоплі поступово погіршувався і був найгіршим у бульб з 5 варіанту досліду незалежно від сорту картоплі. Але найвідчутнішим погіршенням смаку від застосування максимальної норми добрив було у сортів Тетерів і Слов'янка - на 1,2 бали, у Фантазії - на 1,0 бала, у Серпанка на - 1,1 бала. Певний вплив на цей показник якості мали погодні умови. У 2002 році смак бульб був кращим ніж у 2003 залежно від сорту на 0,4 - 0,7 бала. Потейтин не мав суттєвого впливу на смакові якості варених бульб.

Потемніння бульб теж сортова ознака. Сорти картоплі Серпанок і Фантазія не схильні до цього явища і їх бульби не темніли незалежно від погодних умов року. Проте застосування добрив викликало як ферментативне, так і неферментативне потемніння м'якуша бульб. Максимальне ферментативне потемніння було у Тетерева - 2,0 бала, мінімальне у Фантазії - 0,8 бала, а неферментативне у Серпанка - 1,1 бала і у Фантазії 0,9 бала при вирощуванні їх на максимальному агрохімічному фоні N₁₂₀ Р₉₀ К₁₅₀. Решта сортів мали дещо менші показники обох видів потемніння очищених бульб.

Економічна та енергетична ефективність вирощування нових сортів картоплі

Розрахунки економічної та енергетичної ефективності свідчать, що серед різних сортів за однакових умов вирощування без застосування добрив найвищий рівень рентабельності - 110,3% при мінімальній собівартості однієї тони бульб 285 грн. забезпечив сорт Слов'янка, а мінімальну рентабельність 64,4% при максимальній собівартості 1 тони продукції 365 грн. сорт Фантазія. При внесені добрив економічні показники вирощування картоплі значно покращувалися і були найкращими при застосуванні добрив з розрахунку N₁₂₀ Р₉₀ К₁₅₀ під усі сорти картоплі. При цьому собівартість 1 тони продукції у сорту Слов'янка становила 236 грн., а рівень рентабельності - 154,1%, у сорту Фантазія відповідно 306 грн. та 95,7%. Аналогічні результати отримано по інших сортах картоплі. Енергетичні розрахунку свідчать, що при внесені названої норми добрив коефіцієнт енергетичної ефективності зріс до 1,46 проти 1,15 за умови вирощування картоплі без застосування добрив.

Висновки

У дисертації викладено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у встановленні закономірностей формування урожайності і якості бульб картоплі нових сортів Серпанок, Фантазія, Слов'янка та Тетерів, занесених до Державного реєстру сортів рослин України, яка вирішена шляхом застосування різних норм мінеральних добрив, регулятора росту рослин потейтину та їх комплексної дії на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Полісся України.

1. Потенціальна урожайність картоплі та її якість генетично обумовлена особливістю сорту. Вона реалізується через поєднання оптимального листкового індексу і чистої продуктивності фотосинтезу. В умовах бідних поживними речовинами дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів, одним з головних факторів формування фотосинтетичної діяльності рослин є оптимізація живильного режиму ґрунту та інших заходів, що регулюють ріст та розвиток рослин.

2. Встановлено, що кращий рівень живлення рослин основними мінеральними елементами нових сортів картоплі Серпанок, Фантазія, Слов'янка, Тетерів, при вирощуванні їх по типовому попереднику - озимій пшениці, забезпечувала норма мінеральних добрив N₁₂₀P₉₀K_150. Під їх дією значно зростала висота рослин, площа листків, збільшувалася кількість бульб під рослиною та середня маса однієї бульби і покращувався їх фракційний склад.

Такий рівень мінерального живлення забезпечував високу продуктивність фотосинтезу. Залежно від сорту картоплі вона становила 307 - 396 кг/га сухої речовини за добу. Завдяки цьому приріст урожаю бульб досяг в середньому в залежності від сорту 9,2 - 14,8 т/га.

3. Провідна роль в отримані високої урожайності картоплі належить сорту. При оптимальній нормі добрив N₁₂₀P₉₀K₁₅₀ найвищу урожайність в середньому за три роки забезпечив сорт Слов'янка - 38,6 т/га, Тетерів - 29,9 т/га, Серпанок - 29,3 т/га, і Фантазія - 26,1 т/га. У сприятливі за гідротермічним коефіцієнтом роки урожайність бульб була вищою залежно від сорту картоплі на 2,6 - 3,8 т/га.

4. Позитивний вплив на урожайності картоплі мала обробка садивних бульб регулятором росту потейтином. Під його впливом урожайність зросла в середньому за три роки залежно від сорту картоплі на 2,3 - 2,8 т/га. Ефективність цього препарату визначилася групою стиглості сортів та нормою добрив. У сортів ранньостиглої та середньоранньої групи на фоні N₆₀P₆₀K₉₀ приріст врожаю становив 1,8 - 1,9 т/га, а на фоні N₉₀P₉₀K₁₂₀ відповідно 1,6 - 1,5 т/га. Середньостиглі та середньопізні сорти забезпечили приріст врожаю тільки на фоні N₆₀P₆₀K_90. Подальше зростання агрохімічного фону не позначилося на ефективності потейтину.

5. На формування урожайності сортів картоплі значний вплив мали погодні умови періоду вегетації рослин, сукупна дія яких найкраще характеризується величиною гідротермічного коефіцієнта (ГТК). За цим показником найкращі метеорологічні умови були у 2003 році (ГТК=1,2), а найгірші у 2002 році (ГТК=0,8). Відповідно урожайність бульб по названих роках була вищою залежно від сорту картоплі на 3,4 - 6,4 т/га, а при застосуванні добрив та потейтину 4,6 - 8,9 т/га на максимальному агрохімічному фоні.

6. Біохімічний склад картоплі та її якість визначався сортом картоплі, та умовами вирощування. Найвищий вміст сухих речовин спостерігався у сортів Фантазія і Тетерів 25,5 - 25,8%, а найменший у Слов'янки - 20%. Вміст крохмалю по названих сортах відповідно - 18,3; 16,9; 13,5%. Під впливом добрив, особливо максимальної їх норми, вміст сухих речовин в бульбах картоплі зменшувався в середньому за три роки залежно від сорту картоплі на 1,5 - 2,1%, крохмалю на 1,0 - 1,9%, вміст сирого протеїну та білка зростав відповідно на 0,37 - 0,83 та 0,26 - 0,33 абсолютних процента.

7. Підвищення збору основних сполук, якими визначається цінність картоплі як по окремих роках досліджень, так і в середньому за три роки спостерігався при максимальній у досліду нормі добрив. Залежно від сорту картоплі приріст збору сухих речовин становив 16,0 - 23,2 ц/га, крохмалю 10,5 - 14,8 ц/га, сирого протеїну 337 - 696 кг/га. Потейтин не мав помітного впливу на кулінарні якості бульб. Збір основних сполук як і їх вміст визначався сортом і умовами вирощування. В середньому за три роки найбільший збір сухих речовин забезпечив сорт Тетерів на максимальному агрохімічному фоні N₁₂₀P₉₀K₁₅₀ - 72,6 ц/га, збір крохмалю 46,7. Потейтин не позначився на якості бульб, але завдяки підвищенню урожайності він сприяв підвищенню збору цих сполук.

8. Умови вирощування, насамперед живильний режим ґрунту, мали вплив на накопичення в бульбах шкідливої для здоров'я людини нітратної форми азоту. В 2003 році вміст нітратів залежно від сорту картоплі був вищим на 12 - 13 мг/1 кг сирої маси бульб ніж у 2002 році. Потейтин не мав суттєвого впливу на накопичення нітратів. Максимальна кількість спостерігалася в бульбах картоплі вирощених на максимальному агрохімічному фоні - N₁₂₀P₉₀K_150.

9. Кулінарні якості картоплі такі як смак варених бульб, ферментативне та не ферментативне потемніння їх м'якушу визначалися як внутрішніми, так і зовнішніми факторами. Найкращі смакові якості мали бульби сорту Тетерів - 7,8 бала, в середньому за три роки, а найгірші Слов'янка - 4,9 бала. Добрива сприяли погіршенню смакових якостей бульб. На максимальному агрохімічному фоні він був гіршим в середньому за три роки залежно від сорту картоплі на 1,0 - 1,2 бали. При цій нормі добрив зростало також ферментативне і не ферментативне потемніння.

10. Вирощування нових високоінтенсивних сортів картоплі є економічно і енергетично доцільним заходом. Рівень рентабельності залежно від сорту картоплі становив 64,4 - 110,3% при собівартості 1 тони бульб - 365 - 333 грн. При внесені мінеральних добрив з розрахунку N₁₂₀P₉₀K₁₅₀ економічні показники значно покращилися. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності був теж відносно високим 1,15 - без застосування добрив, та 1,50 - при внесені максимальної норми добрив. Застосування потейтину підвищували економічну та біоенергетичну ефективність вирощування сортів Серпанок, Фантазія, Слов'янка та Тетерів. Комплексне застосування добрив та потейтину сприяло незначному підвищенню коефіцієнта енергетичної ефективності.

Рекомендації виробництву

1. В умовах Полісся України на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах в господарствах слід вирощувати картоплю трьох - чотирьох сортів з різними біологічними особливостями, різних груп стиглості з метою максимального використання ґрунтових і агрокліматичних умов для формування високої урожайності бульб з хорошими показниками їх якості. Виробництву слід широко використовувати картоплю нових сортів: ранньостиглий Серпанок, середньоранній Фантазія, середньо - стиглий Слов'янка та середньопізній Тетерів.

2. Для отримання високої урожайності бульб на рівні 30 - 40 т/га з належною їх якістю нових високоінтенсивних сортів, що позитивно реагують на застосування високого агрохімічного фону, необхідно вносити мінеральні добрива із розрахунку N₁₂₀P₉₀K_150, що дозволить картоплі цих сортів реалізувати свою продуктивність.

При обробці садивних бульб 0,23% водним розчином потейтину кращий ефект проявляється:

у ранньостиглих сортів на фоні N₉₀P₉₀K₁₂₀;

у середньостиглих і пізньостиглих сортів на фоні N₆₀P₆₀K₉₀.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Власенко М.Ю., Вельямінова-Зернова Л.Д., Кононенко 0.1., Києнко 3.Б. Оцінка господарсько цінних і споживчих якостей нових сортів картоплі // Аграрні вісті.-Біла Церква, 2002. - №1. - с. 13-14.

(Дисертант зібрав матеріал, провів статистичну обробку та аналіз результатів досліджень. Частка участі дисертанта в роботі - 50%).

2. Власенко М.Ю., Жук Т.М., Києнко З.Б. Вплив рівня мінерального живлення та стимулятора росту потейтину на продуктивність картоплі сорту Фантазія // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету (біологічні науки і проблеми рослинництва).-Умань, 2003. - с. 168-171.

(Дисертантом проведені дослідження, проаналізований матеріал і узагальнена стаття. Частка участі дисертанта в роботі - 65%)

3. Власенко М.Ю., Києнко З.Б. Ефективність застосування потейтину під картоплю сорту Слов'янка при різних нормах мінеральних добрив // Аграрні вісті, - Біла Церква, 2003. - №3. - с. 4-5.

(Дисертант провів дослідження, статистичну обробку та узагальнив висновки. Частка участі дисертанта в роботі - 85%).