Проблеми інвентаризації магістральних газопроводів в гірських районах Карпат

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми інвентаризації магістральних газопроводів в гірських районах Карпат

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Реструктуризація народного господарства України, облік і оцінка землі, природних ресурсів та всієї виробничої інфраструктури вимагають суттєвого вдосконалення системи реєстрації та моніторингу вищевказаних об'єктів, розробки нових методів управління ними та раціонального використання. В повній мірі це відноситься до нафтогазового комплексу країни. Для вирішення цієї важливої народногосподарської проблеми необхідна повна і всестороння інформація про стан лінійної частини газопроводів, компресорних станцій, підземних сховищ газу, іншу інфраструктуру тощо.

Карпатський регіон, а це 6 держав Європи: Україна, Румунія, Угорщина, Словаччина, Чехія і Польща найбільш насичений мережами нафтогазопроводів та інших комунікацій. Їх будівництво велося в різні періоди. Деякі з них перейшли критичну межу безпеки, а інші наближаються до неї. Проектування і будівництво в деяких пунктах було недостатньо обґрунтованим, не враховувались прилеглі до мереж території, використання земель в сільському та лісовому господарствах, недостатні інженерно-геологічні обстеження, про що свідчать зсуви на ділянках трас. Недостатньо вивчений вплив побудованих мереж на природне середовище, забруднення повітря, ґрунти, рослинний покрив та водний басейн.

Протяжність магістральних газопроводів на теренах нашої держави близько 5000 км, з них 3000 км - це відгалуження від трас магістральних газопроводів.

В наш час необхідним є зв'язок у вивченні (обґрунтуванні) технічного стану трас магістральних газопроводів (МГ) і розробки заходів по удосконаленню засобів з експлуатації цих мереж з урахуванням природних факторів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вирішення проблем визначення місць екстремальної негативної дії на об'єктах газового господарства є одним з найважливіших факторів забезпечення безпеки експлуатації газових мереж. Робота виконана в рамках державних, галузевих і науково-дослідних програм на підставі таких документів:

1. Постанова Кабінету Міністрів «Про подальший розвиток мережі газопостачання України», №456 від 4.02.1998 р.

2. Постанова НАК «Нафтогаз України» «Про посилення контролю за роботою газопроводів і споруджень, розташованих на них», №45 від 23.05.1998 р.

3. Рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій «Про забезпечення стабільної роботи об'єктів життєзабезпечення і вживання заходів в екстремальних умовах» за №1326 від 17.12.1997 р.

Автор здійснював безпосереднє керівництво у виконанні госпдоговірної теми №284 НДЛ - 56 Національного університету «Львівська політехніка» «Інвентаризація земель і встановлення зовнішніх меж землекористування магістральних газопроводів ДУГ-І і ДУГ-ІІ Закарпатського УМГ».

Мета і задачі досліджень. Мета даної дисертації - розробка теоретичних засад та методології створення системи інвентаризації магістральних газопроводів.

Для досягнення цієї мети передбачалось вирішення наступних задач:

вивчення і аналіз основних інвентаризаційних параметрів МГ;

дослідження впливу природних факторів на безпеку експлуатації МГ та методологія їх інвентаризації;

практична реалізація розроблених автором рекомендацій та пропозицій.

Об'єктом дослідженняє магістральні газопроводи та природно-територіальні комплекси (ПТК), які впливають на безпеку експлуатації магістральних газопроводів.

Предметом дослідженняє методологія побудови інвентаризаційної системи магістральних газопроводів, з врахуванням критеріїв їх безпечної експлуатації.

Методи дослідження. Розробка теоретично-методичних основ дисертації, базується на основних положеннях, викладених у наукових працях П.П. Бородавкіна, І.І. Гладких, П.Г. Черняги, Л.М. Перовича, І. Є. Суботіна, А.М. Третяка, А.Я. Сохнича, Д.І. Гнатковича, М.Г. Лихогруда та інших дослідників і у узагальненому аналізі законодавчих та нормативних актів України.

Для досягнення поставленої в роботі мети використовувались методи системного аналізу, математичної статистики та експериментальних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Якість і надійність найважливіші вимоги до трубопровідного транспорту, що обумовлено всезростаючою потужністю і протяжністю газопроводів, прокладанням їх в труднодоступних районах і підвищеним вимогам до збереження довкілля.

В даний час недостатньо науково-обгрунтована методика геодезичного забезпечення ведення інвентаризаційних робіт на великих газопроводах країни. Власне для вирішення цієї задачі на даний час не існує відповідних наукових розробок.

Маючи відповідну інформацію та застосовуючи сучасні електронні і космічні прилади, а також комп'ютерні технології, геодезична служба може вирішувати ряд задач, пов'язаних з інвентаризацією об'єктів транспорту газу.

Для вирішення цієї проблеми автором розроблена технологія ведення геодезичних робіт, основана на включенні в інвентаризовану систему нових джерел інформації, які мають важливий вплив на режим експлуатації магістральних газопроводів.

Основні наукові досягнення, висунуті на захист, полягають в тому, що:

? розроблена методика проведення інвентаризації магістральних газопроводів в гірських районах, з врахуванням критеріїв їх безпечної експлуатації;

?розроблена класифікаційна схема впливу природних джерел на якість експлуатації магістральних газопроводів;

?створена автоматизована інформаційна система, яка дозволяє використовувати інформацію як один із критеріїв безпечного управління магістральними газопроводами.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні дослідження автора, розроблена методика ведення моніторингу лінійної частини магістральних газопроводів, знайшли практичне застосування при інвентаризації лінійної частини магістрального газопроводу «Братерство» в гірських умовах Карпат. Розроблена методика дозволяє встановити не тільки кількісну характеристику, а й якісну, тобто встановлює найбільш небезпечні зони експлуатації відповідно, до розробленої автором класифікаційної системи.

Результати роботи впровадженні у виробничому об'єднанні ДП «Прикарпаттрансгаз» НАК «Нафтогаз України» при виконанні госпдоговірної теми №284 кафедрою інженерної геодезії і кадастру Національного університету «Львівська політехніка», в якій автор приймав безпосередню участь.

Результати поданої роботи можуть широко використовуватись при інвентаризації об'єктів нафтогазового комплексу, при виконані кадастрових робіт і при спостереженнях за деформаціями на аварійно небезпечних ділянках, особливо в гірських районах.

Отримані результати знайшли практичне застосування в навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка», Інституту управління природними ресурсами при підготовці фахівців за спеціальністю «Землевпорядкування та кадастр», при Львівській філії інституту землеустрою Академії аграрних наук України, а також в Дочірньому підприємстві «Прикарпаттрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

Впровадження в практику результатів дослідження підтверджується відповідними актами.

Особистий внесок здобувача.

Виконані дослідження є результатом самостійної роботи автора над дисертацією в Національному університеті «Львівська політехніка».

Автору належать:

розробка методики проведення інвентаризації магістральних газопроводів у гірських районах;

розробка класифікаційної системи впливу природних джерел на якість експлуатації магістральних газопроводів;

створення автоматизованої інформаційної системи з інвентаризації магістральних газопроводів, яка дозволяє використовувати дану інформацію, як один із критеріїв безпечного управління магістральними газопроводами.

Розробки автора, які винесено на захист, дозволяють підвищити безпеку і надійність експлуатації газових мереж.

В роботах, опублікованих у співавторстві, автору належать: постановка задачі; участь у розрахунках та аналізі результатів, висновки.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи апробовані у ДП «Прикарпаттрансгаз» НАК «Нафтогаз України» магістрального газопроводу «Братерство» на ділянках Долина - Ужгород ДУГ - І, ІІ в гірських районах Карпат.

Основні результати дисертаційної роботи доповідались на 8 міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема:

науково-практичній конференції «Сучасні досягнення геодезичної науки і виробництва в Україні» (4 квітня 1997 року, м. Львів);

1-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Кадастр, фотограмметрія, геоінформатика - сучасні технології та перспективи розвитку» (9-14 червня 1997 року, м. Львів);

міжнародній науково-практичній конференції «Геодезичний моніторинг, геодинаміка і рефрактометрія на межі ХХІ століття (19-22 січня 1998 року, м. Львів);

міжнародній науково-практичній конференції «Інженерна геодезія, кадастр та моніторинг земель» (21-23 травня 1998 року, м. Львів);

науково-технічній конференції «Сучасні досягнення геодезії, геодинаміки та геодезичного виробництва» (1-3 квітня 1999 року, м. Львів);

міжнародній конференції «Генеза, географія та екологія грунтів» (16-18 вересня 1999 року, м. Львів);

2-ій міжнародній науково-практичній конференції «Кадастр, фотограмметрія, геоінформатика - сучасні технології та перспективи розвитку» (жовтень, 2000 р., м. Львів);

7-ій міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва» (28-30 березня 2002 р., м. Львів).

Публікації. Результати дисертаційної роботи відображені в 7 друкованих працях (4 із них у фахових виданнях).

Самостійно автором опубліковано 1 наукова праця, 6 у співавторстві.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, 4 розділів, заключних висновків, списку літератури з __85___ найменувань, додатків загальним обсягом 135_ друкованих аркушів. Текстова частина ілюструється __8__ малюнками і __20__ таблицями.

Основний зміст роботи

магістральний газопровід інвентаризація

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання та методи досліджень, наведено основні наукові результати роботи та їх практичне значення. В роботі проводиться аналіз факторів природнього характеру та техногенного, які можуть призвести до порушення режиму роботи магістрального газопроводу. У вступі обґрунтовується і формулюється мета дослідження, викладаються шляхи її досягнення у вигляді вирішення конкретних задач:

провести аналіз безпеки експлуатації магістральних газопроводів;

створити методику інвентаризації магістральних газопроводів з врахуванням:

впливу природних факторів на безпеку експлуатації;

деформаційних характеристик трубопроводів;

розробити комплексний метод визначення просторового положення інвентаризаційних об'єктів;

розробити методику створення комп'ютеризованої інформаційної системи магістральних газопроводів;

реалізувати виконані дослідження та розробки на практиці.

Для досягнення зазначеної мети використовується діалектичний підхід, зокрема, метод індукції від часткового до загального, від вирішення окремих задач до узагальнення результатів і формування загальних закономірностей.

В теперішній час необхідним є зв'язок у вивченні (обґрунтуванні) технічного стану трас магістральних газопроводів і розробки заходів по вдосконаленню засобів з експлуатації цих мереж з урахуванням природних факторів.

В першому розділі «Сучасний стан проблеми моніторингу лінійної частини магістральних газопроводів» проведено загальний огляд конкретних особливостей лінійної частини магістральних газопроводів та причин аварійних ситуацій На сьогодні відомі декілька напрямків, з яких ведуть спеціальні дослідження трубопроводів:

з проблем теорії і практики конструктивної надійності та безпеки;

в сфері організації принципів та контролю якості;

функціонування в складних інженерно-геологічних умовах;

охорони навколишнього середовища при будівництві та експлуатації тощо.

Значний внесок в теорію та практику проектування будівництва та експлуатації магістральних газопроводів внесли вітчизняні та зарубіжні вчені Мазницький А.С., Бурак К.О., Биков А., Айбіндер Ф.Б. та інші. Особливої уваги заслуговують дослідження Міллера Г.П., Петліна В.М., Білянюка В.І., в яких пропонується розглядати будівництво та експлуатацію магістральних газопроводів в взаємозв'язку з природно-територіальними комплексами.

Проведений аналіз розподілу відмов лінійної частини магістральних газопроводів, дозволив скласти відповідну діаграму.

З рисунка видно, що найбільше число відмов припадає на початковий період експлуатації трубопроводу. 39% відмов від загальної кількості має місце в перші три роки експлуатації трубопроводів. В наступні вісім років проходить поступове зменшення числа відмов. Так, на 3-5 році від початку експлуатації, число відмов складає 17%, на 5-7 - 11% і на 7-11 - 13%. На 11-15 році роботи трубопроводу число відмов зростає і досягає 17%.

Таким чином, найбільша увага по забезпеченню експлуатаційної надійності лінійної частини газопроводів повинна бути приділена в початковий період на протязі перших п'яти років і на 11-15 році експлуатації.

Причинами відмов газопроводів, які є в експлуатації, можуть бути дефекти зварювальних робіт і експлуатації, корозія, вплив різних технологічних, ендогенних і екзогенних процесів і інші.

Встановлено, що структура відмов лінійної частини магістральних газопроводів по причинах розподіляється відповідно до табл. 1

Таблиця 1. Розподіл відмов лінійної частини газопроводів по причинах

Назва причини відмови	Відсоток відмов
Корозія	52,1
Дефект зварювання	18,3
Низька якість будівельно-монтажних робіт	14,1
Дефект труб	12,7
Низька якість експлуатації	1,4
Інші	1,4

Зауважимо, що корозія труб, зменшення якості експлуатації та інші відмови можуть бути викликані агресивністю навколишнього середовища (ендогенними, екзогенними та різними техногенними явищами і процесами), щодо ефективності використання магістральних газопроводів.

Аналіз експлуатації магістральних газопроводів дозволяє зробити висновок, що основними екзогенними та ендогенними процесами, які можуть призвести до порушення режиму роботи магістральних газопроводів є землетруси, дія водних процесів та атмосфери, рух льоду та снігу, нестійкість схилів гірських масивів викликана виробкою лісу.

Поряд з цим цілий ряд техногенних явищ, може призвести до порушення режиму роботи магістральних газопроводів. Вплив основних техногенних факторів, які можуть призвести до порушення режиму експлуатації лінійної частини магістральних газопроводів приведемо в табл. 2.

Таблиця 2. Основні техногенні явища, які можуть призвести до порушення режиму роботи МГ

№ п/п	Назва техногенного явища, процесу	Максимально допустимі величини
1	Кар'єри розробок корисних копалин (не ближче до осі трубопроводу, м)	350
2	Прокладання інших магістралей: (не ближче, м) нафтопроводу шосейних доріг залізничних доріг ліній ЛЕП	200 250 250 висота опори плюс 10 м
3	Вібруючі об'єкти, насосні та перекачуючі станції (не ближче, м)	250
4	Зміна тиску газу в трубі газопроводу	1 - 7,5 МПа
5	Зміна температури в трубі газопроводу	Від - 30? до + 40? С

Таким чином, на основі аналізу виконаних досліджень встановлено, що поряд з інвентаризацією чисто технічних та технологічних об'єктів по трасі магістральних газопроводів слід робити інвентаризацію (реєстр) природних процесів та явищ, які можуть порушувати нормальний режим експлуатації газотранспортних систем. Тобто необхідний комплексний підхід до вирішення проблеми інвентаризації магістральних газопроводів, а це потребує вирішення цілої низки науково-дослідних та практичних задач.

Такими основними задачами є:

розробка класифікаційної системи впливу природних факторів на безпеку експлуатації МГ;

розробка технології геодезичного забезпечення інвентаризації технологічних об'єктів та природних процесів по трасі газопроводу;

розробка комп'ютеризованої інформаційної системи реєстрації об'єктів інвентаризації;

реалізація розроблених рекомендацій, висновків та положень на практиці.

В другому розділі «Розробка класифікаційних ознак безпечності експлуатації магістральних газопроводів» зроблено якісну оцінку природних умов і ресурсів щодо їх стійкості та впливу на безпеку експлуатації магістральних газопроводів.

Увага акцентується на властивостях п'яти факторів, які відіграють основну роль у формуванні та просторовій поширеності динамічних природно-географічних процесів. Розроблену систему кваліфікації приведемо в таблицях 3-7.

Таблиця 3. Класифікація гірських порід за «міцністю»

Категорія «міцності» (Р1)	Ступінь «міцності»	Порода	Коефіцієнт «міцності»	Бал (Б1)
І	Найвища ? міцні	Базальти, граніт, залізні руди	20 ? 10	1 ? 3
ІІ	Досить міцні	Пісковик, сланцеві пісковики	6 ? 5	4 ? 9
ІІІ	Середньої міцності	Вапняк, сланці, мергелі	4 ? 3	10 ? 20
ІV	М'які породи	М'який сланець, затверділі глини, леси, м'яке вугілля	2 ? 0.6	21 ? 30
V	Сипучі та пливучі породи	Піски, насипний грунт, гливини	0.5 ? 0.3	31 ? 40

Таблиця 4. Класифікація рельєфу за ухилом місцевості

Категорія рельєфу (Р2)	Ухил місцевості	Бал (Б2)
І	0? ? 5?	1 ? 3
ІІ	6? ? 20?	4 ? 6
ІІІ	21? і більше	7 ? 14

Таблиця 5. Класифікація варіантів фітоценозів (рослинності)

Категорія (Р3)	Варіанти фітоценозів	Бал (Б3)
І	корінні	1 ? 3
ІІ	похідні	4 ? 6
ІІІ	інші	7 і більше

Таблиця 6. Класифікація гірських порід за хімічним складом (карбонатністю)

Категорія (Р4)	Властивості компонентів	Бал (Б4)
І	слабокарбонатні	1 ? 3
ІІ	середньокарбонатні	4 ? 6
ІІІ	сильнокарбонатні	7 ? 10

Таблиця 7. Класифікація впливу вод за додатковою зволоженістю

Категорія (Р5)	Властивості компонентів	Бал (Б5)
І	частково зволожений	1 ? 3
ІІ	постійно зволожений	4 -6
ІІІ	має вихід постійних водотоків	7 і більше

При проведенні комплексної якісної оцінки природних умов і ресурсів щодо їх стійкості пропонуємо визначати її як середнє зважене:

Р1 Б1 + Р2Б2 + … + РnБn

С = --------------------------------------,

Р1 + Р2 + … + Рn

Використовуючи запропоновану класифікацію стійкості природних компонентів, можливо в процесі інвентаризації магістральних газопроводів визначити вплив цих факторів на безпеку експлуатації трубопроводів.

Нами запропоновано при стійкості С=1-3 бали вплив природних факторів на магістральні газопроводи вважати сприятливими, при С= 4-6 - малосприятливими і при С=7 і більше - несприятливими.

З метою реалізації розробленої методики нами були проведені експериментальні дослідження траси магістрального газопроводу «Братерство» (ділянка Торунь ? Чинадієво протяжністю більше 60 км). Отримані результати приведені в табл. 8.

В процесі інвентаризації магістральних газопроводів пропонується виконувати паспортизацію феноменологічних особливостей дій кожного окремого природного явища. Загальний вид паспорту представлений в табл. 8.

Таблиця 8. Паспорт феноменологічних особливостей природних явищ

Назва явища	Характеристика явища	Опис явища	Прогностичні характеристики явища
	Місцезнаходження			Можлива територія дії (площа)
	Механізм збудження			Можливий період дії
	Форма шляху			Пора року	Період доби
	Назва руху			Максимально можлива сила дії
	Швидкість руху			Максимально можлива траєкторія дії
	Сила дії			Максимально можлива швидкість руху
	Час дії			Максимально можлива маса дії

Наступною важливою проблемою при інвентаризації магістральних газопроводів важливою є проблема визначення фактичного стану лінійної частини з врахуванням критеріїв безпеки його експлуатації, тобто в процесі інвентаризації можуть виникнути питання безпеки проведення самих інвентаризаційних робіт та видачі експрес-інформації щодо фактичного стану трубопроводу на предмет його надійної експлуатації. Однією з таких характеристик є визначення стріли прогину трубопроводу, тобто відхилення осі трубопроводу від його початкового проектного положення.

Третій розділ роботи «Інженерно-геодезичні роботи при інвентаризації лінійної частини магістральних газопроводів» присвячений комплексному вирішенню питань геодезичного забезпечення інвентаризації технологічних об'єктів магістральних газопроводів та природних факторів, які впливають на режим їх роботи.

По аналогії з методами побудови геодезичних мереж в інженерній геодезії нами запропоновано двох ступенева побудова опорних геодезичних мереж для комплексної інвентаризації магістральних газопроводів.

На першому етапі будують геодезичну мережу відомими методами (GPS, полігонометрії тощо), яка забезпечує картографування транспортних коридорів в масштабі 1:2000.

Другий етап забезпечує картографування природних чинників (зсувів, карстів, ерозійних проявів тощо), які впливають на режим експлуатації магістральних газопроводів, а також знімання ділянок трас трубопроводів при переході через штучні та природні перешкоди (автомобільні дороги, залізничні колії, водні перешкоди, яри) в масштабі 1:1000, 1:500.

Для закріплення опорної геодезичної основи на трасі газопроводів запропонована спеціальна конструкція геодезичних знаків.

При побудові геодезичних мереж в гірських районах для картографування природних чинників та штучних перешкод ефективним стає метод сумісного визначення координат і висот пунктів, який поєднує в собі методи світловіддалемірної полігонометрії і точного тригонометричного нівелювання з застосуванням флуктуаційного методу визначення кутів вертикальної рефракції.

Дослідження показали, що при використанні даної методики, точність визначення висот пунктів може досягати точності геометричного нівелювання ІІІ, ІУ класів.

В четвертому розділі «Практична реалізація теоретичних розробок» були проведені експериментальні дослідження по впровадженню теоретичних положень автора. Експеримент був виконаний на ділянці траси газопроводу «Братерство» загальною протяжністю більше 60 км. За запропонованою автором методикою побудована опорна геодезична основа та зроблена класифікація ділянок траси газопроводу за станом стійкості природних факторів (табл. 9).

Таблиця 9. Класифікація ділянок траси газопроводу «Братерство» на ділянці Торунь Чинадієво за станом стійкості

Категорія стану стійкості	Умовні бали	Кілометри траси газопроводу	Якісна оцінка
Стійкі	С=1-3	64; 68; 75; 76; 78; 79; 81?83; 85?88; 90; 104; 107; 108; 111	Сприятливі
Умовно стійкі	С=4-6	65?67; 70?72; 77; 89; 91; 97; 99; 102; 105; 106; 109; 110	Малосприятливі
Не стійкі	С=7 і більше	62; 63; 69; 73; 74; 84; 103; 112	Несприятливі

У цьому ж розділі поданий алгоритм створення ГІС - по трасі магістрального газопроводу «Братерство», який може бути з успіхом застосований на інших трасах магістральних нафто - та газопроводів. Він складається з 4 етапів (складання програми, технологічний процес, виробничий процес, заключний процес).

1 ЕТАП передбачає встановлення та налагодження необхідного програмного забезпечення.

Було встановлено на головний комп'ютер мережеву операційну систему Windows NT Server 4.0 для нормальної роботи мережі згідно архітектури клієнт / сервер.

2 ЕТАП включає розробку оптимальної технологічної схеми з оцифровки карти. Скорочена версія DIGITAL 1.3 для збору та редагування цифрової картографічної інформації для дігітайзера портативного DIGITAL 1.3 Digitals for Windows 32 bit, Beta - програма, яка призначена для збору та редагування цифрової картографічної інформації, EASY TRACE 5.1 WIN 95 / NT - програма для векторизації растрових зображень; Microstation, Intergraf MGE - пакет програм, призначених для збору та редагування цифрової картографічної інформації.

В третьому етапі проводили безпосереднє оцифрування планшетів, яке здійснюється в два етапи:

сканування (робиться програмою Deskscan з роздільною здатністю 600dpi, 1біт на піксел, та записувалось у форматі PCX);

векторизація векторних зображень (робилось у програмі Easy Trace).

4 ЕТАП включає редагування, обробка оцифрованої інформації та її аналіз (редагування та оформлення векторної цифрової карти виконано в середовищі Microstation, Intergraf MGF, яке надає розширені можливості по роботі з векторними зображеннями; робота по редагуванню та оформленню цифрової карти було виконано для 60 планшетів магістрального газопроводу «Братерство»; для розробки в середовищі Microstation, Intergraf MGF умовних позначень та знаків згідно держстандартів, виконано креслення умовних позначень.

Висновки

Виконані в роботі дослідження та аналіз відмов магістральних газопроводів вказують на необхідність комплексної інвентаризації число технічних об'єктів лінійної частини газопроводів та цілої низки природних факторів, які можуть впливати на безпеку експлуатації газотранспортних систем. Все це потребувало аналізу, дослідження та розробки методології ведення інвентаризаційних робіт по трасах магістральних газопроводів.

Методика ведення інвентаризаційних робіт на лінійній частині магістрального газопроводу дозволяє встановити не тільки кількісну характеристику, а й якісну, тобто встановлює найбільш небезпечні зони експлуатації відповідно до розробленої автором класифікаційної системи.

Основні наукові та практичні результати дисертаційної роботи такі:

1. Розроблена комплексна методика проведення інвентаризації технічних та технологічних об'єктів магістральних газопроводів, а також природних чинників, які впливають на безпеку їх експлуатації;

2. Розроблена класифікаційна система впливу природних джерел на якість експлуатації магістральних газопроводів;

3. Досліджена точність сумісного визначення планових координат та висот пунктів на основі світловіддалемірної полігонометрії та тригонометричного нівелювання з застосуванням флуктуаційного методу визначення кутів вертикальної рефракції;

4. Розроблено комп'ютеризовану інформаційну систему, яка використовується при інвентаризації магістральних газопроводів;

5. Створено на основі геодезичних даних спеціальну автоматизовану геоінформаційну систему, яка сприятиме використанню цієї інформації як один із критеріїв безпечного управління магістральними газопроводами;

Результати роботи апробовані у ДП «Прикарпаттрансгаз» НАК «Нафтогаз України» магістрального газопроводу «Братерство» на ділянці Долина - Ужгород ДУГ - І, ІІ протяжністю більше 60 км, в гірських районах Карпат.

7. Результати поданої роботи використовуються при інвентаризації об'єктів нафтогазового комплексу, при виконанні кадастрових робіт і при спостереженнях за деформаціями на аварійно небезпечних ділянках, особливо в гірських районах.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Колос А.-Ю.С., Котик З.О. Створення знімального обґрунтування при інвентаризації магістральних газопроводів // Сучасні досягнення геодезичної науки і виробництва в Україні. - Львів: Ліга - Прес, 1997. - С. 135-139.

2. Перович Л.М., Котик З.О., Рудко В.О. Ефективність використання порушених земель в зонах транспортування газу // Сучасні досягнення геодезичної науки і виробництва в Україні. - Львів: Ліга - Прес, 1999. - С. 195-197.

3. Колос А.-Ю.С., Котик З.О. Деякі особливості закладання пунктів геодезичної основи по трасі магістральних газопроводів при їх інвентаризації // Матеріали Міжнар. наук. практ. конф. «Геодезичний моніторинг, геодинаміка і рефрактометрія на межі ХХІ столяття». - Львів: ДУ «Львівська політехніка», 19998 р. - С. 27-29.

4. Котик З.О. До питання дослідження впливу природних факторів на безпеку експлуатації магістральних газопроводів // Сучасні досягнення геодезичної науки і виробництва. Львів: Ліга-Прес, 2002. - С. 193 - 196.

5. Перович Л.М., Котик З.О. Методика інвентарізації магістральних газопроводів з врахуванням деформації трубопроводів // Сучасні досягнення геодезичної науки і виробництва. Львів: Ліга-Прес, 2002. - С. 197-198.

6. Колос А. - Ю.С., Котик З.О., Шкурченко Ю.В. Особливості складання цифрових планів під час монітоорингу лінійної частини магістральних газопроводів // Геодезія, картографія і аерофотознімання. - 2001. - Вип. 60. - С. 85-86.

7. Джуман Б.М., Котик З.О., Перович І. Л. Комплексний метод визначення координат і висот пунктів полігонометрії // Геодезія, картографія і аерофотознімання. - 2003. - Вип. 62. - С. 26-28.

Размещено на Allbest.ru

...