Обґрунтування технології виробництва гомогенату трутневих личинок
Розробка прийомів вирощування трутневих личинок для виробництва гомогенату, встановлення його хімічного складу та біологічних властивостей. Пропозиції щодо способів переробки і зберігання. Технологічні процеси отримання гомогенату трутневих личинок.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.07.2014 |
| Размер файла | 266,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Обгрунтування технології виробництва гомогенату трутневих личинок
06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Гречка Ганна Миколаївна
Київ - 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті бджільництва ім. П.І. Прокоповича та Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України
Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Поліщук Віктор Петрович, Національний аграрний університет, професор кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводського
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Богданов Григорій Олександрович, Українська академія аграрних наук, заступник академіка-секретаря відділення зоотехнії
кандидат сільськогосподарських наук, доцент Іванова Віра Дмитрівна, Миколаївський державний аграрний університет, доцент кафедри технології виробництва і переробки продуктів тваринництва
Провідна установа - Сумський національний аграрний університет, кафедра технології виробництва і переробки продуктів тваринництва, Міністерство аграрної політики України, м. Суми
Захист відбудеться "30" листопада 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, к.65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к.41
Автореферат розісланий "28" жовтня 2005 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Сучасне бджільництво все більше набуває комплексного виробничого напряму, коли на пасіках одержують не тільки здавна відомі мед і віск, а й інші продукти, що визнані апітерапевтами як цінна сировина для виготовлення лікарських засобів. В Україні за умов небагатих ресурсів нектару виробництво додаткових продуктів медоносної бджоли є важливим резервом підвищення прибутковості пасік. Серед них виділяються трутневі личинки - новий у вітчизняному бджільництві продукт високої біологічної активності.
Трутневі личинки і терапевтичні препарати з них завдяки їх лікувальнопрофілактичним властивостям визнані в міжнародній апітерапії кращими за синтезовані засоби традиційної медицини (Iliesiu N., 1984; Починкова П., 1986; Bergmann H. H., 1990; Мержвинский Н.В., 1991; Ши-Жен-Ли, 1993). Поміж тим в Україні до 1991 року продукти личинкового походження не досліджувалися, хоча потреба у виробництві та застосуванні подібних препаратів для оздоровлення населення нашої країни цілком очевидна (Прохода И.А., 1997; Боднарчук Л.И. и др., 2002; Черкасова А.И. и др., 2002; Павлюк Р.Ю. и др., 2004). Завдяки тісному міжнародному співробітництву учених бджолярів і лікарів та успішному розвитку апітерапії в Україні з'явилася можливість застосування таких препаратів (Боднарчук Л.І. та ін., 1997; Мамчур В.И., Зленко Е.Т., Дудов И.А., 1997; Тихонов А.И. и др., 1998, Максютина Н.П. и др., 2002). Основний шлях до її реалізації - отримання достатньої кількості високоякісної сировини. Однак ця робота затримується через відсутність чіткої технології виробництва та біологічної оцінки нового в Україні продукту.
Відомі загальні положення біології розмноження трутнів у сім'ях, особливості їх індивідуального розвитку, розроблені певні заходи стримання виведення зайвої кількості у співвідношенні з робочими бджолами (Лаврехин Ф.А., Панкова С.В., 1975; Руттнер Ф., 1981; Поліщук В.П., 2001). І, навпаки, не вивчались умови схильності сімей до інтенсивного партеногенетичного відтворення і спрямованого вирощування збільшеної кількості трутневих личинок. У зв'язку з цим, проведення досліджень, пов'язаних із розробкою технології виробництва гомогенату трутневих личинок та вивченням для цього окремих її елементів, в т. ч. фізико-хімічних властивостей та дії нативного продукту на живий організм, є актуальним і своєчасним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з основними науковими напрямками досліджень Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича "Розробка і удосконалення технологій виробництва нових продуктів бджільництва для застосування в медицині" (номер державної реєстрації 0191U040790 та 0197U019204) протягом 1991-2003 рр.
Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - розробити прийоми спрямованого вирощування трутневих личинок для виробництва гомогенату, встановити його хімічний склад і біологічні властивості та запропонувати способи переробки і зберігання.
Відповідно до мети вирішувались наступні завдання:
встановити оптимальний період вирощування трутневого розплоду протягом сезону;
вивчити вікові особливості та прийоми регулювання інтенсивності вирощування личинок для гомогенізації;
обґрунтувати послідовність технологічних процесів отримання гомогенату трутневих личинок;
розробити способи збереження повноцінності продукту;
з'ясувати вплив вирощування трутневого розплоду на продуктивну діяльність бджіл;
вивчити хімічний склад і фізичні властивості гомогенату трутневих личинок;
дослідити біологічну дію нового білкового продукту на сім'ю медоносних бджіл;
визначити економічну ефективність виробництва гомогенату трутневих личинок при комплексному використанні бджолиних сімей.
Об'єкт дослідження - бджолині сім'ї, трутневий розплід, фільтрат біомаси гомогенізованих різновікових трутневих личинок.
Предмет дослідження - вирощування трутневих личинок бджолиними сім'ями, прийоми технології одержання й зберігання гомогенату та визначення його біологічної цінності.
Методи дослідження - зоотехнічні (вивчення прийомів вирощування оптимальної кількості трутневого розплоду та його впливу на господарськокорисну діяльність бджолиних сімей), хронометражно-облікові (відпрацювання окремих елементів технологічного процесу та кількісних показників одержання продукту), фізико-хімічні (визначення фізичних властивостей та хімічного складу гомогенату трутневих личинок), біологічні (дія гомогенату на бджіл) і статистичні (обробка результатів, оцінка критеріїв).
Наукова новизна одержаних результатів. Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено доцільність виробництва нового продукту бджільництва - гомогенату трутневих личинок і застосування спеціальних технологічних прийомів, що стимулюють інтенсивність вирощування розплоду з гаплоїдних яєць на 63 %.
Вперше показано залежність кількості вирощених трутневих личинок від годівлі бджіл і встановлено оптимальну потребу бджолиних сімей у запасах меду (5,7 кг) і перги (0,7 кг) для вирощування трутневого розплоду. Досліджено живу масу трутневих личинок, накопичення в них поживних речовин і біологічно активних сполук в динаміці їх розвитку, встановлено оптимальні строки відбирання розплоду, запропоновано способи переробки його в гомогенат і зберігання одержаної продукції. Встановлена стимулююча дія добавки гомогенату до цукрового сиропу (в дозі 1: 100) при згодовуванні його бджолиним сім'ям.
гомогенат трутнева личинка переробка
Застосування гомогенату трутневих личинок як біологічно активної добавки до основного корму бджіл покращує зимостійкість, розвиток і продуктивність сімей та відновлює репродуктивну функцію маток. Стимулювання бджіл у період підготовки до зимівлі збільшує на 13,16% їх сиру і на 18,72% - суху масу тіла, на 67,3% - площу першого весняного розплоду і на 25,8% - медопродуктивність за сезон. Таке ж стимулювання сімей після зимівлі (період нарощення) збільшує сезонну інтенсивність їх розвитку на 40,64% і медопродуктивність - на 46,75%.
Практичне значення одержаних результатів. Показана доцільність застосування секційних рамок (вставок) розміром 435Ч150 мм із стільниками для вирощування трутневих личинок і визначено оптимальне розміщення їх у середній смузі стандартного гніздового стільника. Секції та стільники менших розмірів (435Ч230 мм) мають переваги порівняно з стандартними (435Ч300 мм) і мають вихід трутневих личинок вищий на 14,03-26,65%.
Доведено, що для стабілізації біологічної повноцінності гомогенат трутневих личинок доцільно зберігати нативним за умов зниженої температури в холодильній камері (0°…-6°С) чи в посудині Дьюара (-196°С) або змішаним з спиртом, медом, цукровою пудрою (1:
1) і лактозою (1: 4) у темній посудині при 0°…+1°С.
Виробництво гомогенату трутневих личинок є ефективним прийомом підвищення рентабельності пасік при комплексному використанні бджіл, що забезпечує одержання додаткового прибутку (4,6 тис. грн.) в розрахунку на 100 сімей та окупність капітальних вкладень протягом одного року.
Результати досліджень та наукових розробок впроваджені у навчальний процес при вивченні дисциплін "Ентомологія і бджільництво" та "Технологія виробництва продуктів бджільництва" у Полтавській аграрній академії, при підготовці фахівців з спеціалізації "Бджільництво" у Національному аграрному університеті, при підготовці пасічників та технологів із виробництва продуктів бджільництва Гадяцької однорічної сільськогосподарської школи, у виробничий процес Гадяцького міжрайонного бджолопідприємства, дослідного господарства філіалу Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича.
Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно опрацювала наукову літературу, провела польові та лабораторні досліди, статистичну обробку результатів і написання дисертації. Окремі статті опубліковані в співавторстві з виконавцями суміжних досліджень.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднені в доповідях на наукових конференціях Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича (м. Київ, 1996-2005 рр.), міжнародному конгресі "Апіславія" (м. Київ, 1998 р.), міжнародних науково-практичних конференціях із бджільництва та апітерапії "Пчеловодство - век" (м. Москва, 2000 р.), "Интермед - 2001" (м. Москва, 2001 р.), з'їзді апітерапевтів України "Апітерапія: погляд у майбутнє" (м. Харків, 2002 р.), розширеному засіданні кафедри бджільництва ім.В.А. Нестерводського НАУ (м. Київ, 2004, 2005 рр.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, із них 4 статті у фахових наукових журналах, 2 - у збірниках конгресів та конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, розділів огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел літератури і додатків. Дисертація викладена на 162 сторінках комп'ютерного тексту, вміщує 34 таблиці, 15 рисунків і 6 додатків. Список використаної літератури включає 298 найменувань, в тому числі 30 - іноземною мовою.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальні дослідження дисертаційної роботи проведені на бджолиних сім'ях української степової породи впродовж 1991-2002 років за схемою, наведеною на рис.1.
Рис. 1. Загальна схема проведення досліджень
Робота виконана згідно з основним науковим напрямом тематики Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича УААН на пасіках Полтавського філіалу Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича, розміщених у лісостеповій зоні України (м. Гадяч, Полтавської області).
На першому етапі досліджень було вивчення методів вирощування бджолиними сім'ями оптимальної кількості трутневого розплоду та одержання з нього гомогенату. При цьому вивчали динаміку вирощування бджолами розплоду протягом сезону, вплив кормових запасів та застосування рамок різних розмірів на його кількісні показники.
Продовжуючи дослідження за стадіями розвитку трутневих особин, визначали оптимальний період відбору від бджолиних сімей трутневих стільників із личинками для гомогенату, вивчали особливості його отримання й зберігання та вплив вирощування розплоду з гаплоїдних яєць на продуктивну діяльність бджіл.
Для кожного науково-господарського досліду підбирали бджолині сім'ї у групи за принципом збалансованих груп-аналогів з урахуванням їх породи, сили, віку матки, забезпеченості та різновидності корму. Залежно від умов методики, кожен конкретний дослід включав контрольну й одну або кілька дослідних груп з п'ятьма чи десятьма бджолиними сім'ями.
Для вивчення динаміки вирощування трутневого розплоду протягом усього періоду пасічницького сезону бджолам були створені однакові для цього умови. Відмінним було лише те, що бджолиним сім'ям дослідної групи у гнізда ставили для відбудови виключно трутневу вощину. Контрольним бджолиним сім'ям трутневу вощину не давали і матки відкладали незапліднені яйця у перебудовані бджолами комірки звичайного стільника. Дослідження проводили до повного припинення вирощування сім'ями трутневого розплоду. Площу бджолиного й трутневого розплоду заміряли на стільниках гніздових рамок за Г.Д. Билашем, Н.И. Кривцовим (1991). Протягом пасічницького сезону провели сім обліків.
Для вивчення впливу кормових запасів на вирощування трутневого розплоду бджолині сім'ї контрольних груп при закладанні досліду мали в середньому по 7 кг меду і 1 кг перги. В сім'ях першої дослідної групи була така ж кількість (1 кг) перги, але, на відміну від контрольних, мед у них був повністю відібраний. Бджолині сім'ї другої дослідної групи, так саме як і контрольні, мали однакову кількість меду (у середньому 7 кг), але були позбавлені пергових стільників.
У наступному досліді бджолам кожної групи послідовно, в міру відбудови стільників, ставили трутневу вощину у рамках різних розмірів: К - стандартних для вулика-лежака (435300 мм), Д 1 - багатокорпусного вулика (435230 мм), трьом іншим - у вставках (435150 мм), закріплених у різних частинах стандартної рамки: Д 2 - у верхній, Д 3 - у середній, Д 4 - у нижній.
З метою обґрунтування оптимального періоду вирощування трутневих личинок і визначення строку вимушеного переривання розвитку личинок для одержання найбільшої кількості повноцінної біомаси для гомогенату вивчали їх кількісні показники залежно від віку. Для досліджень використовували масу трутневих личинок і передлялечок від семи - до одинадцятиденного віку.
Дослідження способів зберігання проводили з нативним і законсервованим продуктом після витримування при t +1С, 0, - 6 та - 196С (глибоке заморожування). Для цього шість відібраних проб нативного гомогенату були поміщені в темну і світлу посудину, по три в кожну, інші - законсервовані спиртом, медом, цукровою пудрою (концентрація 1:
1) та лактозою (1: 4). Щоденно в один і той же час контролювали якість продукту, зокрема, його колір, запах, консистенцію, вміст води. Продуктивний вихід гомогенату трутневих личинок визначали за відсотковим співвідношенням одержаної маси до маси семиденних личинок у пробі.
Залежність продуктивної діяльності бджолиних сімей від спрямованого вирощування трутневого розплоду визначали за результатами обліку їх сили, кількості розплоду та продуктивності відповідно до методичних рекомендацій.
Лабораторні роботи виконували в Полтавському філіалі Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича та Всеросійському науково-дослідному інституті фізіології й живлення сільськогосподарських тварин. Усі аналізи виконані у п'яти паралельних визначеннях.
Заключним етапом досліджень було визначення біологічної цінності одержаного гомогенату трутневих личинок. При цьому за сучасними методиками вивчали його фізичні властивості і біологічну активність, кількісний вміст амінокислот, вищих жирних кислот та вітамінів.
Якість гомогенату трутневих личинок оцінювали органолептично за станом продукту відразу після виробництва, а також при наступному зберіганні. Органолептичні та кількісні показники якості гомогенату трутневих личинок (зовнішній вигляд, колір, запах, смак, консистенцію, масову частку води, сухої речовини, білка, жиру, густину, кислотність) вивчали в порівнянні з маточним молочком.
Біологічну активність гомогенату трутневих личинок визначали за його дією на розвиток і продуктивність стимульованих ним бджолиних сімей та строки відновлення репродуктивної функції маток.
Одержані результати досліджень оброблені біометрично методом варіаційної статистики за Г.Ф. Лакіним (1990).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Динаміка вирощування розплоду бджолиними сім'ями протягом сезону. Дослідженнями встановлено, що в лісостеповій зоні України за звичайних умов продуктивне вирощування трутневого розплоду у повноцінних бджолиних сім'ях розпочинається із середини травня і закінчується в першій декаді липня. Максимальний показник його кількості припадає на середину червня. Найбільша відмінність за площею розплоду, вирощеного піддослідними групами, проявилася наприкінці червня. Причому, у відбудованих трутневих комірках сім'ї вирощували розплід інтенсивніше, ніж у перебудованих комірках звичайного бджолиного стільника (табл. 1).
Таблиця 1 - Кількість розплоду у бджолиних сім'ях (квітень - липень), сотні комірок, n=10
|
Обліки |
Бджолиний |
Трутневий |
|||
|
Контроль |
Дослід |
Контроль |
Дослід |
||
|
I |
82,38,13 |
81,88,03 |
0 |
0 |
|
|
II |
137,612,76 |
146,814, 19 |
1,20,43 |
2,90,71*** |
|
|
III |
147,311,96 |
188,515,63 |
8,21,73 |
12,41,70 |
|
|
IV |
192,49,06 |
201,511, 20 |
10,81,90 |
17,11,57** |
|
|
V |
175,25,90 |
176,77,14 |
7,51,03 |
12,91,84** |
|
|
VI |
191,55,46 |
193,96,67 |
0,40, 19 |
0,50,17*** |
|
|
VII |
133,46,43 |
139,46,78 |
0 |
0 |
|
|
1059,7 |
1128,6 |
28,1 |
45,8 |
**Р>0,90; ***Р>0,999 порівняно з контрольною групою
Співвідношення між кількістю вирощеного сім'ями бджолиного й трутневого розплоду протягом пасічницького сезону для лісостепової зони України в природних умовах становить 38: 1, а при застосуванні трутневих стільників - 25:
1. В перерахунку на всю кількість розплоду у сім'ї частка трутневого складає відповідно 2,58 та 3,89%.
Вплив кормових запасів на вирощування трутневого розплоду. В наших дослідах з'ясовано, що вирощування личинок із незапліднених яєць тісно залежить від годівлі бджіл. Обмаль наявного в гніздах та принесеного корму, особливо білкового, негативно відбивається на їх вихованні сім'ями (табл.2).
Таблиця 2 - Вирощування трутневого розплоду у зв'язку з дефіцитом вуглеводного й білкового корму, n=5
|
Група бджолиних сімей |
Обліки |
Мед, кг |
Перга, кг |
Трутневий розплід, сотні комірок |
|
|
Контрольна |
I |
5,70,25 |
0,7±0,14 |
5,30,39 |
|
|
II |
9,60,28 |
1,2±7,07 |
11,80,63 |
||
|
III |
17,41,17 |
1,4±6,.32 |
16,11,61 |
||
|
У |
32,7 |
3,3 |
33,2 |
||
|
Дослідна перша |
I |
0,10,05 |
0,4±0,02 |
0 |
|
|
II |
2,50, 20 |
0,4±0,02 |
2,60,02*** |
||
|
III |
7,90,24 |
0,60,02 |
5,30,23*** |
||
|
У |
10,5 |
1,4 |
7,9 |
||
|
Дослідна друга |
I |
6,10,54 |
0 |
0 |
|
|
II |
8,90,42 |
0,10,42 |
2,20,47*** |
||
|
III |
11,30,36 |
0,20,02 |
2,90,57*** |
||
|
У |
26,3 |
0,3 |
5,1 |
***Р>0,999 порівняно з контрольною групою
Бджоли повноцінно вирощували розплід при стабільному забезпеченні і медом (5,7 кг), і пергою (0,7 кг) - контрольна група. Інтенсивність вирощування трутневого розплоду протягом чотирьох декад після попереднього утримання суто на білковому кормі знижувалася до 76%, на вуглеводному - до 85%. Якщо в гнізді було менше за 2,50 кг вуглеводного і 0,12 кг білкового корму, сім'ї не вирощували його зовсім. При цьому у трутневих стільниках, переданих від інших сімей, бджоли знищували як незапліднені яйця так і розплід. В результаті від сімей першої дослідної групи при утриманні на попередньо зменшених запасах корму трутневого розплоду було одержано 23,80%, а від другої, при дещо меншому забезпеченні медом, але вираженому білковому дефіциті - лише 15,36% порівняно з контрольною.
Обґрунтування оптимального періоду відбирання трутневих личинок. За критерієм продуктивності сімей з вирощування трутневого розплоду та масою личинок у віці від 7 до 11 діб визначено, що оптимальним періодом переривання метаморфозу трутневих особин для збільшення продуктивного збору біомаси гомогенату є десять діб від відкладання яйця або сім - у стадії личинки (табл.3).
Таблиця 3 - Продуктивність сімей при вирощуванні різновікових трутневих личинок, n=9
|
Показник |
Вік личинок (передлялечок), дні |
||||||
|
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|||
|
Площа трутневого розплоду, в середньому на рамку, квадрати |
6,60,58 |
5,00,79 |
5,60,87 |
5,90,43 |
6,80,79 |
||
|
Число відібраних личинок, штуки |
475,241,6 |
363,256,6 |
400,059,1 |
422,430,8 |
489,656,6 |
||
|
Кількість зібраної маси личинок, г |
152,1 |
116,2 |
120,0 |
126,7 |
142,0 |
||
|
Середня маса трутневої личинки |
г |
0,320,01 |
0,320,01 |
0,300,01 |
0,300,02 |
0,290,02 |
|
|
% |
100 |
100 |
93,75 |
93,75 |
90,63 |
Кількість відібраної маси трутневих личинок із збільшенням їх віку характеризується поступовим зниженням від 152,1 до 142,0 г. Найбільшою є середня маса, отримана із семи - та восьмиденних личинок.
Спеціальні прийоми отримання й зберігання гомогенату трутневих личинок. Жодне з вивчених питань технології не може обійти головну проблему - одержати й донести до споживача новий продукт бджільництва високої якості. Тому в процесі одержання гомогенату обов'язковим елементом є первинна обробка гомогенізованої маси личинок, що включає подрібнення, фільтрування, охолодження і застосування певного способу зберігання. Ці операції здійснюються в умовах пасіки відповідно до чутливості білкового продукту-сирцю за чіткого дотримання санітарних вимог в якомога коротший термін (не більше години).
Встановлено, що гомогенат трутневих личинок, як усякий білковий продукт тваринного походження, швидко псується. Його не можна утримувати при температурах вищих за 0С. Нативний продукт без обробки консервантами після поступового (від 0С до - 6С) чи глибокого (-196С) заморожування підлягає зберіганню при стабільно низьких температурах у морозильній камері або у посудині Дьюара. Законсервований спиртом, медом чи цукровою пудрою у співвідношенні 1: 1 та лактозою в пропорції 1: 4 продукт необхідно зберігати в холодильнику за температури 0. +1С.
Продуктивний вихід сировини з личинок становить 68,16% при вирощуванні їх у розширених комірках на звичайному стільнику і 71,76% - у відбудованих на трутневій вощині.
Порівняльна оцінка рамок різних розмірів для вирощування трутневого розплоду. В технології виробництва гомогенату трутневих личинок при комплексному використанні бджіл важливе значення має застосування такого додаткового прийому як використання трутневих рамок різних розмірів (рис.2).
Вирощування личинок на гомогенат збільшується при розміщенні трутневої вощини на рамках багатокорпусного вулика між медо-перговими та розплідними стільниками та на вставках у середній частині вулика-лежака відповідно на 26,65 та 14,03% (табл.4).
Таблиця 4 - Кількість трутневого розплоду у стільникових рамках різних розмірів, число квадратів, n=10
|
Тип рамки |
Мm |
% до К |
Різниця % до К |
td |
|
|
Вулика-лежака (контрольна група) |
11,33,30 |
100 |
- |
- |
|
|
Багатокорпусного вулика (дослідна 1) |
14,43,68 |
126,65 |
26,65 |
0,61 |
|
|
Верхня вставка (дослідна 2) |
10,62,83 |
93,65 |
-6,35 |
0,17 |
|
|
Середня вставка (дослідна 3) |
12,93,70 |
114,03 |
14,03 |
0,32 |
|
|
Нижня вставка (дослідна 4) |
6,93,60 |
60,64 |
-39,36 |
0,91 |
Встановлено, що розширення комірок в діаметрі на 2,56% на свіжо відбудованій трутневій вощині є позитивним для покращення умов розвитку личинок та збільшення їх біомаси на 11%.
Вплив вирощування трутневого розплоду на господарськокорисну діяльність бджіл. Отримані в наших дослідах дані показують, що спрямоване вирощування трутневих личинок доповнює комплексне використання бджолиних сімей, не порушуючи звичайного ритму відтворного процесу в гнізді (табл.5).
Таблиця 5 - Розвиток бджолиних сімей при комплексному їх використанні, n=10
|
Показник |
Група бджіл |
Мm |
Різниця до контролю |
td |
|
|
Сила сімей, вулички |
Контрольна |
13,40,26 |
- |
- |
|
|
Дослідна |
13,30,11 |
0,1±0,28 |
0,18 |
||
|
Середня кількість бджолиного розплоду, квадрати |
Контрольна |
110,02,81 |
- |
- |
|
|
Дослідна |
110,43,22 |
0,3±4,27 |
0,08 |
||
|
Кількість трутневого розплоду, квадрати |
Контрольна |
4,00,84 |
- |
- |
|
|
Дослідна |
18,51,62*** |
14,5±1,82 |
7,97 |
***Р>0,999 порівняно з контрольною групою
Сім'ї обох груп мали на стільниках певну площу трутневого розплоду. Однак, в середньому за сезон від кожної сім'ї дослідної групи його отримано більше, ніж від контрольної на 14,5 квадрата, що спричинило зростання маси виробленого з нього гомогенату. Поряд з цим, від бджіл в досліді одержано більшу кількість меду та відбудованих стільників (табл.6).
Таблиця 6 - Продуктивність бджолиних сімей при комплексному використанні, n=10
|
Показник |
Група сімей |
Мm |
% до контролю |
td |
|
|
Одержано меду за сезон, кг |
Контрольна |
32,91,99 |
100 |
||
|
Дослідна |
33,70,92 |
102,34 |
0,35 |
||
|
Відбудовано стільників, штуки |
Контрольна |
10,00,87 |
100 |
- |
|
|
Дослідна |
10,20,61 |
102 |
0, 19 |
||
|
Одержано гомогенату трутневих личинок, г |
Контрольна |
69,113,56 |
100 |
- |
|
|
Дослідна |
270,821,55*** |
391,90 |
7,92 |
***Р>0,999 порівняно з контрольною групою
Хімічний склад та біофізичні властивості гомогенату трутневих личинок. Нами встановлено, що гомогенат трутневих личинок - це вершковоподібна, злегка тягуча речовина світло-жовтого кольору із приємним запахом свіжо спеченого хліба і специфічним солодкуватим смаком. Він має близьку до нейтральної кислотність (рН 7,0), високий вміст жиру та білка (табл.7).
Таблиця 7 - Результати вивчення фізико-хімічних властивостей нативного гомогенату трутневих личинок
|
Показник |
Мm |
|
|
Масова частка води, % |
73,20,27 |
|
|
Залишкова суха речовина, % |
26,80,27 |
|
|
Загальний білок, % |
13,00,01 |
|
|
Загальний жир, % |
1,20,02 |
|
|
Густина, г/см |
1,00,01 |
|
|
Концентрація водневих іонів, рН |
7,00,02 |
Відомо, що поживна цінність продукту визначається наявністю у ньому великої кількості амінокислот. Нашими дослідженнями виявлено в продукті 16 загальних і 21 вільних амінокислот, 28 вищих жирних кислот, водо - і жиророзчинні вітаміни. Найбільше загальних амінокислот за їх сумою ідентифіковано в гомогенаті з семиденних личинок (11,27 г в 100 г продукту). У продукті з восьмиденних личинок їх кількість була меншою на 6,57%, дев'ятиденних - на 8,2%, десятиденних - на 0,62%, одинадцятиденних - на 1,77%. Кількісний вміст незамінних амінокислот у гомогенаті показано в табл.8.
Таблиця 8 - Кількість незамінних амінокислот у гомогенаті трутневих личинок різного віку, г/100 г
|
Амінокислота |
Вік личинок, дні |
|||||
|
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
||
|
Лізин |
1,89 |
2,08 |
2,06 |
2,13 |
2,22 |
|
|
Гістидин |
0,79 |
0,91 |
0,67 |
0,76 |
0,79 |
|
|
Аргінін |
0,75 |
0,83 |
0,56 |
0,61 |
0,59 |
|
|
Треонін |
0,44 |
0,36 |
0,36 |
0,41 |
0,38 |
|
|
Валін |
0,59 |
0,54 |
0,52 |
0,53 |
0,53 |
|
|
Ізолейцин |
0,57 |
0,51 |
0,45 |
0,55 |
0,50 |
|
|
Лейцин |
0,88 |
0,73 |
0,75 |
0,86 |
0,81 |
|
|
Фенілаланін |
0,48 |
0,41 |
0,40 |
0,46 |
0,41 |
|
|
Метіонін |
0,16 |
0,17 |
0,15 |
0,11 |
0,17 |
|
|
? |
6,39 |
6,37 |
5,77 |
6,31 |
6,23 |
Характеризуючи біологічну цінність нативного продукту, можна зазначити, що вищі жирні кислоти в повному спектрі ідентифіковані нами у досліджуваній сировині лише з личинок семиденного віку. Сумарна їх кількість становить 97,74 мкг, тоді як кількість кислот, що містить гомогенат восьмиденних трутневих личинок, складає 93,55 мкг, дев'ятиденних - 92,11 мкг, десятиденних - 90,96 мкг, одинадцятиденних - 78,27 мкг на 100 г маси. Серед них лінолева, ліноленова та арахідонова кислоти, які прирівнюються до вітамінів і вважаються незамінними для організму тварин та людей.
Для забезпечення високої продуктивності й резистентності організму тварин та людей надзвичайно важливе значення мають вітаміни. Гомогенат трутневих личинок характеризується багатим вітамінним складом, представленим жиро - та водорозчинними вітамінами (табл.9).
Таблиця 9 - Зміни вмісту деяких вітамінів у гомогенаті залежно від віку трутневих личинок, мкг/100 г
|
Вітамін |
Вік личинок, дні |
|||||
|
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
||
|
-каротин |
235 |
55 |
50 |
10 |
25 |
|
|
-токоферол |
1500 |
1300 |
462 |
396 |
155 |
|
|
В1 - тіамін |
580 |
528 |
576 |
659 |
531 |
|
|
В2 - рибофлавін |
956 |
1216 |
1128 |
1124 |
1036 |
|
|
В3 - пантотенова кислота |
64 |
55 |
64 |
67 |
51 |
|
|
В5 - нікотинова кислота |
3349 |
3296 |
2459 |
2623 |
2721 |
|
|
В6 - піридоксин |
55 |
57 |
51 |
48 |
68 |
Таким чином, хімічний аналіз різновікових трутневих личинок свідчить, що переважна більшість амінокислот, вищих жирних кислот та вітамінів міститься у гомогенаті семиденних трутневих личинок, які за віком є найпридатнішими для гомогенізації з метою одержання продукту найвищої якості. Цим зумовлюється оптимізація строку вимушеного переривання їх метаморфозу і переробки.
Оцінка біологічної активності гомогенату трутневих личинок. В результаті досліджень біологічної активності гомогенату встановлена оптимальна доза добавки його до цукрового сиропу (1: 100) при згодовуванні бджолам в садках, доведена ефективність підгодівлі сімей при підготовці до зимівлі та в період весняного розвитку. Позитивна дія біологічно активної добавки проявляється у прискоренні функції відкладання яєць матками, збільшенні маси тіла (на 13,16%) і тривалості життя бджіл, поліпшенні показників зимівлі, кількості розплоду весною (на 40,64%), медової (на 46,75%) та воскової (на 48,45%) продуктивності сімей (табл.10).
Таблиця 10 - Розвиток та продуктивність бджолиних сімей після весняної стимуляції 1% -ним розчином гомогенату трутневих личинок, n = 10
|
Показник |
Група бджолиних сімей |
Мm |
Д/К, % |
Різниця Д/К, % |
td |
|
|
Кількість розплоду, сотні комірок |
Контрольна |
90,86,50 |
100 |
- |
- |
|
|
Дослідна |
127,74,89*** |
140,64 |
40,64 |
4,54 |
||
|
Медопродуктивність, кг |
Контрольна |
32,32,60 |
100 |
- |
- |
|
|
Дослідна |
47,42,65*** |
146,75 |
46,75 |
4,07 |
||
|
Кількість відбудованих стільників, штуки |
Контрольна |
9,71,09 |
100 |
- |
- |
|
|
Дослідна |
14,41,05*** |
148,45 |
48,45 |
3,11 |
***Р>0,999 порівняно з контрольною групою
Економічна ефективність виробництва гомогенату трутневих личинок. Одержані показники економічної ефективності показують доцільність виробництва гомогенату трутневих личинок при комплексному використанні бджолиних сімей (табл. 11).
Таблиця 11 - Розрахунок економічної ефективності та строку окупності капітальних вкладень з виробництва гомогенату трутневих личинок
|
Показник |
Розмір пасіки |
||
|
50 бджолиних сімей |
100 бджолиних сімей |
||
|
Обсяг виробництва гомогенату трутневих личинок, кг |
13,5 |
27,0 |
|
|
Вартість товарної продукції, грн. |
2970 |
5940 |
|
|
Собівартість продукції, грн. |
850 |
1387 |
|
|
Прибуток, грн. |
2120 |
4562 |
|
|
Капітальні вкладення, грн. |
3140 |
3140 |
|
|
Економічна ефективність, грн. |
1669 |
4091 |
|
|
Строк окупності капітальних вкладень, роки |
1,5 |
0,7 |
З наведених розрахунків випливає, що гомогенат трутневих личинок вигідніше одержувати на пасіці, яка налічує 100 бджолиних сімей. Від них можна отримати до 5 тис. грн. додаткового прибутку, а строк окупності капітальних вкладень у новий технологічний процесс становить 1 рік.
Отже, виробництво гомогенату трутневих личинок є ефективним прийомом для підвищення комплексної продуктивності бджільництва.
Висновки
1. Теоретично обґрунтовано і експериментально доведено доцільність виробництва нового білкового продукту бджільництва із гомогенізованих трутневих личинок, розроблені практичні прийоми регулювання раціонального співвідношення бджолиного й трутневого розплоду за сприятливих умов сезону і достатнього забезпечення бджіл кормами, проведено вивчення фізико-хімічних властивостей гомогенату та його біологічної активності.
2. Встановлено, що вирощування трутневого розплоду ґрунтується на природній здатності бджолиних сімей сезонно вирощувати трутнів за сприятливих умов, що спонукають їх до роїння. У зоні Лісостепу України репродукція трутнів триває протягом трьох місяців (травень-липень), найінтенсивніше збільшення площі трутневих стільників і відкладання маткою гаплоїдних яєць спостерігається із середини травня до середини червня.
3. Застосування спеціальних стільників, відбудованих на вощині зі збільшеними комірками, зумовлює розширення площі трутневого розплоду на 63% та позитивно змінює співвідношення кількості личинок трутневих до бджолиних.
4. У найбільш продуктивний період життєдіяльності бджолиних сімей виховання розплоду при впровадженні спеціальних прийомів частка вирощених трутневих личинок збільшується з 2,58 до 3,90 % відносно загальної кількості розплоду.
5. У період активного вирощування розплоду оптимальною кількістю забезпечення бджолиних сімей кормом є 5,7 кг меду і 0,7 кг перги та поповнення цих запасів шляхом використання нектарного й пилкового взятків. Зменшення запасів меду в гнізді до 0,10 кг призводить до обмеження площі розплоду на 55,49 %, а нестача перги - до повного припинення відтворення трутнів.
6. Застосування секційних рамок (вставок) розміром 435Ч150 мм із стільниками для вирощування трутневих личинок і оптимальне розміщення їх у середній смузі стандартного гніздового стільника та стільників менших розмірів 435Ч230 мм у рамках багатокорпусних вуликів забезпечує більший вихід трутневих личинок для переробки в гомогенат на 14,03-26,65% порівняно з стандартними стільниками у рамках вуликів-лежаків (435Ч300 мм).
7. Найбільшої маси організм трутня досягає в кінці личинкової стадії (320 мг), а у процесі перетворення в передлялечку цей показник знижується до 300 і 290 мг, що зумовлює зменшення продуктивного збору личинок для переробки в гомогенат та вмісту в них поживних і біологічно активних речовин. Оптимальним строком відбирання стільників із трутневим розплодом для одержання гомогенату є 7-денний вік личинкової стадії, що забезпечує вихід готової продукції в середньому 70% від переробленої біомаси.
8. Оптимальними умовами зберігання нативного гомогенату трутневих личинок є поступове (0°…-6°С) чи глибоке (-196°С) заморожування, а також консервування спиртом, медом, сахарозою (1:
1) та лактозою (1: 4).
9. Гомогенат трутневих личинок містить близько 73% води, 13% білка, 1% жиру, а також 16 загальних і 21 вільних амінокислот, 29 вищих жирних кислот, водо - і жиророзчинні вітаміни, 131 мкг в-каротину і має активну кислотність (pH) на рівні 6,5±0,29 проти 4,0±0,29 у маточному молочку.
10. Застосування добавки гомогенату трутневих личинок до корму бджіл покращує зимостійкість, розвиток і продуктивність сімей та відновлює репродуктивну функцію маток. Стимулювання бджіл у період підготовки до зимівлі збільшує на 13,16% їх сиру і на 18,72% - суху масу тіла, на 67,3% - площу першого весняного розплоду і на 25,8% - медопродуктивність у сезон. Таке ж стимулювання сімей після зимівлі (період нарощення) збільшує сезонну інтенсивність їх розвитку на 40,64% і медопродуктивність - на 46,75%.
11. Виробництво гомогенату трутневих личинок при комплексному використанні бджіл є важливим прийомом підвищення продуктивності бджільництва, що забезпечує отримання від 100 бджолиних сімей до 5 тис. грн. додаткового прибутку і окупність капітальних вкладень за один рік.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Спеціалізованим бджологосподарствам і пасікам комплексного виробничого напряму, крім виробництва меду, воску та інших продуктів бджільництва, рекомендується технологічний прийом одержання гомогенату трутневих личинок, що підвищує продуктивність галузі і забезпечує одержання додаткового прибутку (4,6 тис. грн.) в розрахунку на 100 бджолиних сімей.
2. Розроблений спосіб поступового (0°…-6°С) та глибокого (-196°С) заморожування свіжо одержаного гомогенату трутневих личинок рекомендується застосовувати для зберігання продукту.
3. Рекомендується використовувати гомогенат трутневих личинок як добавку біологічно активних речовин до корму бджіл (1: 100), що стимулює розвиток, підвищує зимостійкість та продуктивність бджолиних сімей і сприяє відновленню репродуктивної функції маток.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Гречка Г.М. Технологія одержання гомогенату трутневих личинок // Тваринництво України. - 2003. - №11. - С.8-10.
2. Гречка Г.М. Дія гомогенату трутневих личинок на медоносних бджіл // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2004. - №1. - С.29-31.
3. Гречка Г.М. Застосування рамок різних розмірів на вирощуванні трутневих личинок для гомогенату // Науковий вісник НАУ. - К.: Видавничий центр НАУ, 2004. - №79. - С.169-173.
4. Поліщук В.П., Гречка Г.М. Деякі біологічні особливості гомогенату трутневих личинок // Сільський господар. - 2005. - №3-4. - С.9-11 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
5. Черкасова А.І., Гречка Г.М., Прохода І.О. Гомогенат трутневих личинок - новий продукт бджільництва для виготовлення апіпрепаратів // Бджільництво. - К., 2002. - Вип.24. - С.101-103 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
6. Гречка Г.М. Вітамінний склад гомогенату трутневих личинок // Бджільництво. - К., 2002. - Вип.24. - С.105-107.
7. Гречка Г.М., Панасенко В.М. Амінокислотний склад гомогенату трутневих личинок // Пасіка. - 1997. - №10. - С.27 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, обробка даних та їх аналіз).
8. Гречка Г.М. Цінна сировина для оздоровлення // Український пасічник. - 1995. - № 3. - С.44-45.
9. Гречка Г.М. Гомогенат трутневих личинок // Пасіка. - 1998. - №6. - С.30-31.
10. Гречка Г.М. Гомогенат трутневих личинок - одержання та застосування // Апітерапія: погляд у майбутнє: Матеріали II з'їзду апітерапевтів України, 31 жовт. - 1 листоп. 2002. - Харків. Редкол.: В.П. Черних, О.І. Тихонов, Т.Г. Ярних та ін. - Х.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2002. - С.64-69.
11. Черкасова А.И., Гречка Г.Н., Прохода И.А. Гомогенат трутневых личинок (ГТЛ) - новый продукт пчеловодства для изготовления апипрепаратов // Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті: Мат. V націон. з'їзду фарм. України. - Харків, 1999. - С.269-270 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
Анотації
Гречка Г.М. Обґрунтування технології виробництва гомогенату трутневих личинок. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Національний аграрний університет, Київ, 2005.
У дисертації викладено теоретичний і експериментальний матеріал щодо характеристики, передумов одержання та можливостей застосування найменш вивченого продукту бджільництва із трутневих личинок. Розкрито біологічні особливості розвитку та життєдіяльності окремих особин бджолиної сім'ї, що дає можливість спрямовано діяти на них із метою підвищення ефективності роботи для потреб людини і планувати напрям пасік для виробництва необхідної кількості високоякісного гомогенату трутневих личинок.
Установлено й досліджено основні елементи технології виробництва (утримання й догляд бджолиних сімей, підготовку й використання їх на спрямованому нарощуванні трутневих личинок до періоду вимушеного переривання метаморфозу, одержання й зберігання) та біологічну властивість гомогенату трутневих личинок.
Поглиблено вивчено фізико-хімічний склад гомогенату різновікових трутневих личинок: амінокислотний, жирно кислотний та вітамінний. Виявлено, що продукт має рН 7, містить білок - 13%, жир - 1,2 %, амінокислоти: 16 загальних і 21 вільних, 29 вищих жирних кислот, водо - та жиророзчинні вітаміни.
Уперше в Україні обґрунтовано й реалізовано потребу, можливість та економічну ефективність одержання високоякісного гомогенату трутневих личинок при комплексному використанні бджіл.
Ключові слова: бджоли, трутні, розплід, продукти бджільництва, гомогенат трутневих личинок, стільники, бджолине гніздо, вуликові рамки.
Гречка А.Н. Обоснование технологии производства гомогената трутневых личинок. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Национальный аграрный университет, Киев, 2005.
В диссертации изложен теоретический и экспериментальный материал относительно характеристики, предпосылок получения и возможностей применения наименее изученного продукта пчеловодства из трутневых личинок. Раскрыты биологические особенности развития и жизнедеятельности отдельных особей пчелиной семьи, которые дают возможность направлено действовать на них с целью повышения эффективности работы для нужд человека и планировать направление пасек на производство необходимого количества высококачественного гомогената трутневих личинок.
Впервые в Украине научно обосновано и реализовано возможность производства высококачественного гомогената трутневых личинок при комплексном использовании пчел. Разработаны основные элементы технологии его получения: содержание пчелиных семей и уход за ними, подготовку к использованию на целенаправленном наращивании трутневых личинок до стадии принудительного прерывания их метаморфоза, получения и сохранения произведенного гомогената. Изучено влияние внешних факторов на интенсивность выращивания трутневых личинок для гомогената.
Установлено, что соотношение количества пчелиного и трутневого расплода, выращиваемого семьями за сезон в лесостепной зоне Украины, при естественных условиях составляет 38: 1, а при использовании трутневых сотов - 25:
1. От количества всего расплода доля трутневого составляет соответственно 2,58% и 3,89%.
Интенсивность выращивания трутневого расплода при дефиците меда снижается на 76%, перги - на 85%. Для повышения этого показателя в течение производственного процесса необходимо создавать пчелиным семьям полноценный поддерживающий взяток.
Изменение соотношения в сторону увеличения количества трутневого расплода свидетельствует о возможности регулирования процесса воспроизводства различных особей семьи путем вынужденного строительства увеличенных ячеек на специальной вощине. Этим специальным приемом стимулируется отложение маткой неоплодотворенных яиц для выращивания расплода.
Применение трутневой вощины в рамках многокорпусного улья и вставках в среднюю часть рамки улья-лежака, размещенных между медоперговыми и расплодными сотами, способствует интенсивности выращивания личинок на гомогенат соответственно на 26,65% и 14,03%.
Разница диаметра трутневых ячеек на отстроенных пчелами трутневых сотах, в сравнение с естественными, обуславливает улучшение условий развития выращиваемых личинок и увеличение на 11% их массы, и массы полученного гомогената.
Установлено, что гомогенат трутневых личинок, является быстропортящимся продуктом. В нативном виде без обработки консервантами его необходимо после постепенного (от 0С до - 6С) или глубокого (-196С) замораживания сохранять при стабильно низких температурах в морозильной камере или в сосуде Дьюара.
В составе гомогената трутневых личинок установлено содержание 73% воды, 13% белка, 1 % жира, 16 общих и 21 свободных аминокислот, 29 высших жирных кислот, водо - и жирорастворимые витамины. Важным биологическим свойством является близкая к нейтральной кислотность продукта - рН 7.
Анализом количественных и качественных показателей гомогената трутневых личинок доказано, что семидневные личинки - наилучшее сырье для получения полноценного гомогената.
Выращивание трутневых личинок по разработанной технологии не влияет отрицательно на производство основной продукции.
Экономическая эффективность производства гомогената трутневых личинок составляет 1,7 тыс. грн. для пасеки численностью 50 и 4,1 тыс. грн. - для пасеки 100 пчелиных семей. Разработанную технологию получения гомогената трутневых личинок целесообразно использовать на производственных пасеках комплексного использования с прогрессивным направлением развития пчеловодства.
Ключевые слова: пчелы, трутни, расплод, продукты пчеловодства, гомогенат трутневых личинок, соты, пчелиное гнездо, ульевые рамки.
Grechka A.N. The substantiation Technology of production of homogenat from the drone larves. - Manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.04 - Technology of production of products of animal industries. - National Agrarian University, Kiev, 2005
In the dissertation the theoretical and experimental material reflecting a role of bees in formation, development and survival of the man is stated. Is opened therapeutic action before the investigated products of beekeeping (honey, wax, propolis, load pollen, poison, royal jelly) and, nowadays researched, of homogenat from the drone larves (HDL). Is developed and is investigated basic elements technology of production HDL. The biological properties and physical - chemical structure of homogenat from the drone larves of different age (pH - 7, fiber 13%, fat 1,2%, amino acids are established: 16 general (common) and 21 free, 29 maximum greasy acids, greasy - soluble and agueous - soluble vitamins were discovered in it).
For the first time in Ukraine is proved and the necessity, opportunity and economic efficiency of reception high - guality HDL is realized at complex use of bees.
Key words: bees, drones, a brood, products of beekeeping, of homogenat from the drone larves, combs, bee of hive bodi, frame of hive.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Переваги басейнових рибницьких господарств порівняно з садковими. Технологічні основи вирощування лососевих риб. Планування форелевих господарств. Утримання личинок і мальків. Збагачення запасів райдужної форелі в ріках за рахунок природного відтворення.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 07.03.2014Теоретичні питання заводського відтворення рослиноїдних риб, отримання статевих продуктів, запліднення, вирощування рибопосадкового матеріалу. Основні операції рибоводства, особливості проведення гіпофізарних ін'єкцій, вирощування личинок і мальків.
дипломная работа [59,8 K], добавлен 12.09.2012Розрахунок технологічних карт на вирощування сільськогосподарських культур (гречки, кукурудзи). Обґрунтування прийнятої технології виробництва. Визначення оптимального складу машин для механізації виробництва заданої культури, підготовка поля до роботи.
курсовая работа [368,6 K], добавлен 24.04.2015Систематика, виды, морфология, биология и пищевая специализация златоглазок. Развитие яиц златоглазки, их размещение в ячейки, кормление личинок. Колонизация яиц и личинок златоглазки на растение. Применение златоглазки обыкновенной против тли в теплицах.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 28.10.2012Система показників ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Фактори впливу на підвищення ефективності вирощування і реалізації ріпаку. Посівна площа, технологічні вимоги до вирощування та рівень урожайності ріпаку в господарстві.
курсовая работа [158,9 K], добавлен 01.10.2011Аналіз господарської діяльності ДП НДГ "Україна". Технології і технологічні засоби для зберігання зерна. Обґрунтування технології зберігання зерна з використанням обладнання для очистки зерна. Бізнес-план впровадження виробництва, стратегія фінансування.
дипломная работа [4,1 M], добавлен 23.09.2013Характеристика кінцевої продукції виробництва, сировини, матеріалів та напівпродуктів. Обґрунтування вибору технологічної схеми. Схема виробництва гінзенозиду та настоянки. Опис запропонованої зміни в технології, контроль виробництва та стандартизація.
дипломная работа [780,6 K], добавлен 23.09.2014Сучасні підходи до технології виробництва молока в реформованих сільськогосподарських підприємствах. Особливості годівлі дійних корів. Характеристика способів утримання молочної худоби. Прогресивні технології виробництва молока. Економічна ефективність.
курсовая работа [81,1 K], добавлен 09.08.2013Динаміка i структура земельних угідь та посівних площ, характеристика поголів'я і продуктивності тварин у господарстві. Аналіз технології вирощування молодняка, умови утримання та раціон годівлі худоби. Економічна ефективність виробництва яловичини.
дипломная работа [74,2 K], добавлен 30.04.2011Природно-економічна характеристика господарства СВК "Перемога". Фактичний стан виробництва і економічної ефективності цукрових буряків за останні роки. Організація виробництва, зберігання, збуту продукції. Фінансові результати вирощування буряків.
дипломная работа [55,0 K], добавлен 16.01.2014Загальна біологічна та ботанічна характеристика нуту. Кліматичні умови зони вирощування зернобобових, особливості складу ґрунту. Обґрунтування технології вирощування даної сільськогосподарської культури та розробка відповідної технологічної карти.
курсовая работа [45,4 K], добавлен 11.05.2014Проблеми і перспективи розвитку цукробурякового комплексу. Державне регулювання економічних відносин в сфері виробництва, заготівлі і переробки цукрових буряків. Застосування прогресивних способів зберігання буряків та переробки їх на цукрових заводах.
контрольная работа [25,1 K], добавлен 07.10.2010Теоретичні основи інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Особливості, умови та результати виробництва зерна. Характеристика КГ "Зоря", рекомендації щодо підвищення його економічної ефективності інтенсифікації виробництва і переробки зерна.
курсовая работа [93,1 K], добавлен 12.07.2010Економічний стан виробництва зернового господарства: розміщення, спеціалізація і показники ефективності виробництва. Особливості вирощування зернових культур. Планування виробництва, організація зберігання та реалізації продукції зернового господарства.
реферат [619,6 K], добавлен 20.05.2010Аналіз показників вирощування та зберігання озимої пшениці в ТОВ агрофірма "Україна". Проектований технологічний проект виробництва озимої пшениці. Конструктивне вдосконалення копновоза-волокуші для збирання і транспортування незернової частини врожаю.
дипломная работа [836,2 K], добавлен 26.01.2010Аналіз стану виробництва картоплі. Організація основних виробничих процесів при вирощуванні картоплі, форми організації праці. Організація зберігання сільськогосподарської продукції. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва картоплі.
курсовая работа [133,2 K], добавлен 05.12.2013Народногосподарське значення та розміщення переробки продукції. Сучасний рівень виробництва молочної продукції та показники ефективності її переробки. Організаційно-виробнича характеристика підприємства. Удосконалення технології переробки молока.
курсовая работа [58,7 K], добавлен 29.11.2010Аналіз господарських і грунтово-кліматичних умов вирощування кукурудзи на силос в ТОВ "Агро-Нордік". Технологія вирощування, оцінка рівня виробництва кукурудзи на силос і пошуки резервів для його раціоналізації. Проект виробництва кукурудзи на силос.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 19.11.2010Організація виробничих процесів при вирощуванні сої. Організаційно-економічна характеристика підприємства, його забезпеченість основними видами ресурсів. Пропозиції по зменшенню собівартості виробництва сої на біодизель, її економічна ефективність.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 02.01.2014Методологічні основи економічної ефективності виробництва кормів. Стан виробництва та використання кормів у СТОВ ім. "Гагаріна". Економічна оцінка кормових культур та ефективність їх вирощування. Оцінка рентабельності або прибутковості підприємства.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 11.05.2009
