Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКУ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА ГУСТОТИ СТОЯННЯ РОСЛИН В ПІВНІЧНІЙ ПІДЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИ

Коваленко Олена Олексіївна

06.01.09 - рослинництво

Дніпропетровськ - 2005

Анотація

Коваленко О.О. Продуктивність гібридів соняшнику залежно від строків сівби та густоти стояння рослин в північній підзоні Степу України.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2005.

Наведено результати досліджень щодо вивчення впливу строків сівби (температура грунту 6-8, 8-10, 14-16 єС) і густоти стояння рослин (20, 30, 40, 50, 60, 70, 80 тис./га) на фотосинтетичну діяльність, урожайність та якість насіння гібридів Візит, Міхаіл, Ной, Погляд та сорту Донський крупнонасінний в умовах північної підзони Степу України. Показані особливості росту і розвитку надземної частини, формування листкової поверхні, поглинання фото-синтетично активної радіації, накопичення абсолютно сухої речовини. Досліджено розвиток кореневої системи, процеси водоспоживання, зміни хімічного складу основної і побічної продукції, винос поживних речовин з урожаєм, витрати їх на створення 1 т продукції, формування основних господарсько-цінних ознак залежно від морфо-біологічних особливостей гібридів, строків їх сівби та густоти стояння рослин. Визначена економічна і енергетична ефективність вирощування нових гібридів залежно від одержаної урожайності та якості насіння.

Встановлено, що найбільш пластичними є гібриди Міхаіл і Ной і їх вирощування економічно і енергетично доцільне при ранньому, середньому і пізньому строках сівби і густоті стояння рослин 40-50 тис./га.

Ключові слова: гібриди соняшнику, строки сівби, густота посіву, фотосинтез, елементи живлення, урожайність, економічна ефективність.

Аннотация

Коваленко А.А. Продуктивность гибридов подсолнечника в зависимости от сроков посева и густоты стояния растений в северной подзоне Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 2005.

Приведены результаты исследований по изучению влияния сроков посева (температура почвы на глубине заделки семян 6-8 єС, 8-10 и 14-16 єС, что календарно соответствует 15-17 апреля, 5-7 мая, 25-27 мая) и густоты стояния растений (20, 30, 40, 50, 60, 70, 80 тис./га) на рост, развитие, продуктивность новых гибридов Визит, Михаил, Ной, Погляд, сорта Донской крупносемянный в условиях северной подзоны Степи Украины.

Отмечено, что продолжительность вегетации подсолнечника определяется биологическими особенностями гибридов, погодными условиями. Посев в поздний срок сокращает длину вегетационного периода на 3-13 дней, а загущение до 80 тыс./га - на 3-4 дня.

Высота растений увеличивалась от скороспелого гибрида Визит (120-146 см) до среднеспелого сорта Донской крупносемянный (209-235 см), при загущении посевов с 20 до 80 тыс./га и при посеве в более поздние сроки. Наиболее активный рост стебля в высоту отмечался в период образование корзинок - цветение, при поздних сроках сева и загущении растений.

Величина ассимиляционной поверхности возрастала от раннеспелых к среднеспелым гибридам. Увеличение густоты стояния растений с 20 до 80 тыс./га способствовало снижению площади листовой поверхности одного растения на 33,3-46,3 %. В то же время ассимиляционная поверхность на 1 га посева увеличивалась. Сроки посева имели небольшое влияние на изменение этих показателей.

Освещенность в посевах ухудшалась от 13,2-21,3 % от приходящей ФАР при 20 тис./га до 8,6-16,4 % - при 80 тис./га. Это приводило к снижению чистой продуктивности фотосинтеза всех гибридов и сорта с 11,4-16,1 до 9,1-12,9 г/мІ в сутки. При посеве в более поздний срок этот показатель снижался на 11,2-21,0 %. Самые высокие показатели чистой продуктивности фотосинтеза отмечались у гибрида Визит (14,8-16,1 г/мІ в сутки).

Накопление абсолютно сухого вещества растений гибридов зависело от их биологических особенностей, возрастая при удлинении периода вегетации. Масса 1 растения при загущении снижалась на 41,1-51,4 %, а на единице площади возрастала.

Уровень эвапотранспирации в первую очередь зависел от условий вегетационного периода, а коэффициенты водопотребления на 1 т семян - от биологических особенностей гибридов. Изреживание и загущение посевов относительно оптимального уровня, равно как и запаздывание с посевом повышало водопотребление на формирование 1 т семян. Самое высокое водопотребление отмечалось у гибрида Погляд (1942-2039 мі/т). Наиболее экономно использовали влагу гибриды Михаил и Ной (1339-1460 и 1415-1501 мі/т).

Установлены параметры расхода питательных веществ на формирование 1 т семян и соответствующего количества побочной продукции. Найболее экономно расходовал азот и фосфор Михаил (соответственно 49,8; 20,9 кг/т), а калий - Визит (122,0 кг/т).

Найбольшую урожайность обезпечили гибриды Михаил (24,0-25,8 ц/га) и Ной (23,8-24,9). Раннеспелый гибрид Визит уступал Михаилу на 2,9-5,6 ц/га. При позднем сроке посева у гибрида Визит урожайность снижалась на 2,3 ц/га, тогда как остальные - в меньшей мере реагировали на сроки посева.

Масличность семян самой высокой была у Михаила (49,8 %), у Визита и Ноя она оказалась ниже на 2,2 и 2,4 %, соответственно. При опоздании с посевом и загущении масличность увеличивалась.

В результате оптимизации приемов выращивания лучшие экономические и энергетические показатели обеспечили гибриды Михаил и Ной (1702-1794 грн/га чистого дохода, 189-196 % рентабельности, 35,4-36,4 грн/ц себе-стоимости, 3,15-3,24 коэффициента энергетической эффективности). У Визита и Донского крупносемянного эти показатели хуже на 18-24 %.

Ключевые слова: гибриды подсолнечника, сроки посева, густота посева, фотосинтез, элементы питания, урожайность, экономическая эффективность.

Summary

Kovalenko A. Sunflower hybrids productivity depending on sowing terms and plant density in northern Steppe of Ukraine. - Manuscript.

The thesis submitted for the award of the Candidate in Agricultural sciences degree on speciality 06.01.09 - Plant Growing. The Institute of Grain Farming of UAAS, Dniepropetrovsk, 2005.

The investigation of sowing terms (15-17. 04, 5-7. 05, 25-27. 05) and plant density (20, 30, 40, 50, 60, 70, 80 thousand per hectare) for four new sunflower hybrids (Vizit, Noi, Mihail, Pogliad) and one variety - Donskoi krupnosemiannyi is carried out. Peculiarities of growth and development sunflower leaves, stems and roots are shown. The article deals with the investigation results on formation of leaf area, photosyntesis activity, dry matter accumulation, water consumption, nutrient elements content, productivity, level of yield, seed quality. Energy consumption and economical efficiency of sunflower growing have been calculated.

It has been established, that hybrids Mihail and Noi were most suitable for growing in northern Steppe of Ukraine under the condition optimal sowing term and plant density about 40-50 thousand per hectare.

Key words: sunflower hybrids, sowing terms, plant density, photosyntesis, nutrient elements, level of yield, economical efficiency.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. З появою у виробництві нових гібридів соняшнику особливого практичного значення набуває встановлення для них оптимальних параметрів основних агротехнічних прийомів вирощування, зокрема густоти стояння рослин при різних строках сівби. Аналіз літературних джерел свідчить, що з цією метою нові гібриди, занесені до Державного Реєстру сортів рослин України, в умовах Степу не досліджувались, хоча вони різняться тривалістю вегетаційного періоду, морфотипом, реакцією на агротехнічні заходи, стійкістю проти хвороб і посухи.

Розробка елементів сортової агротехніки для нових гібридів дозволить повніше реалізувати їх потенційні можливості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили згідно з державною науково-технічною програмою “Зернові і олійні культури” за завданням “Розробити і удосконалити сучасні енергозберігаючі технології вирощування соняшника на основі оптимізації структури агроценозів, які забезпечать максимальне використання факторів зовнішнього середовища для стабільного одержання врожайності насіння на рівні 20-25 ц/га” (№ д.р. 0101U002201).

Мета і завдання досліджень. Головною метою роботи було теоретично обґрунтувати та визначити оптимальні структури агроценозів нових гібридів соняшнику при різних строках сівби та густотах стояння рослин, за яких забезпечується раціональне використання сонячної радіації, вологи, поживних речовин і досягаються кращі показники урожайності, якості насіння, економічної та енергетичної ефективності.

Для реалізації цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:

дослідити адаптивність рослин до сукупності метеорологічних факторів для встановлення оптимального строку сівби і густоти стояння рослин гібридів різних груп стиглості;

виявити вплив строків сівби і густоти стояння рослин на темпи проходження фаз росту і розвитку рослин, формування асиміляційної поверхні, поглинання фотосинтетично активної радіації, накопичення сухої речовини, водоспоживання нових гібридів соняшнику;

визначити варіювання господарсько-цінних ознак гібридів соняшнику при зміні структури їх посівів;

встановити особливості споживання азоту, фосфору і калію різними гібридами соняшнику;

обґрунтувати економічну і біоенергетичну доцільність технологічних заходів, що вивчались.

Об'єкт дослідження - формування продуктивності нових гібридів соняшнику залежно від строків сівби і густоти стояння рослин в умовах північної підзони Степу України.

Предмет дослідження - гібриди соняшнику різних морфо-біологічних типів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети користувались польовими, лабораторними, статистичними і розрахунково-порівняльними методами. В польовому досліді вивчали вплив строків сівби і густоти стояння рослин на ріст, розвиток, фенологічні і біометричні параметри гібридів соняшнику. Лабораторними методами досліджували зразки ґрунту і рослин на вміст і винос поживних речовин, якість продукції. Статистичним методом оцінювали достовірність одержаних результатів досліджень. Розрахунково-порівняльним методом визначали економічну і біоенергетичну ефективність вивчених елементів технології.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах північної підзони Степу України вивчені особливості росту, розвитку, формування оптимальної структури і продуктивності посівів гібридів соняшнику Візит, Міхаіл, Ной, Погляд, сорту Донський крупнонасінний при різних строках сівби і густотах стояння рослин.

Встановлені особливості водоспоживання, поглинання хімічних речовин, економічна та біоенергетична ефективність агроприйомів.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендовані технологічні заходи посилення адаптивності нових гібридів соняшнику Міхаіл і Ной до умов вирощування шляхом зміни строків сівби і густоти стояння рослин забезпечили на дослідних ділянках урожайність насіння 25-28 ц/га і збір олії 12-13 ц/га при рівні рентабельності 189-196 %.

Використання показників витрат поживних речовин на формування одиниці врожаю дозволить економно використовувати мінеральні добрива.

Розроблені рекомендації ввійшли до книги “Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України” і впроваджуються у виробництво.

Кращі варіанти досліджень пройшли виробничу перевірку в учгоспі “Самарський“ ДДАУ в 2003 р. на площі 20 га, де при густоті стояння рослин 50 тис./га гібрид Міхаіл забезпечив урожайність 24,8 ц/га і чистий прибуток 1753 грн./га, а гібрид Ной - 24,0 ц/га і 1552 грн./га.

Особистий внесок здобувача. Здобувач приймав участь у проведенні польових та лабораторних досліджень, аналізі і теоретичному обґрунтуванні одержаної наукової інформації, узагальненні її в наукових звітах і статтях, статистичному аналізі експериментальних даних, розрахунках економічної і енергетичної ефективності, а також перевірці результатів досліджень у виробничих умовах.

Апробація результатів досліджень. Основні положення і результати досліджень доповідались і обговорювались на науково-методичних нарадах з проблем рослинництва і землеробства Інституту зернового господарства УААН (м. Дніпропетровськ, 2001-2003 рр.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (м. Дніпропетровськ, 2002 р.); на міжнародній конференції “Современные вопросы создания и использования сортов и гибридов масличных культур” (г. Запорожье, 2002); на науково-практичній конференції молодих вчених “Проблеми сучасного землекористування” (м. Київ - Чабани, 2002 р.).

2. Основний зміст роботи

Стан проблеми і обгрунтування вибраного напрямку досліджень. У розділі наводиться огляд літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів стосовно впливу строків сівби та густоти стояння рослин на формування врожаю різних за морфотипом і скоростиглістю сортів і гібридів соняшнику. Обгрунтована необхідність проведення досліджень за темою дисертаційної роботи.

Умови та методика проведення досліджень. Дослідження проводили в 2000-2002 рр. в дослідному господарстві “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН. Територіально воно відноситься до північної підзони Степу і розташоване на правому березі р. Дніпро в північно-східній частині Придніпровської височини (130-140 м над рівнем моря).

Грунт дослідних ділянок - чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинковий на лесі. Потужність гумусового горизонту 40 см, а всього профілю - 75-85 см. Вміст гумусу в орному шарі складає 4,2-4,4 %, валового азоту - 0,21-0,22 %, фосфору - 0,11-0,13 %, калію - 2,2-2,4 %. Сума поглинених основ - 32,7 мг-екв. на 100 г грунту. Реакція грунтового розчину нейтральна (pH 6,9-7,2). Забезпеченість доступними рослинам формами азоту середня (35-38 мг/кг за Кравковим), фосфору - підвищена і висока, калію - висока (143-163 мг/кг та 146-152 мг/кг за Чириковим).

Клімат району досліджень помірно-континентальний з недостатнім і нестабільним зволоженням. В роки проведення дослідів погодні умови були контрастними, що дозволило зробити достовірну оцінку прийомів, що вивчалися. У 2000 р. ріст і розвиток соняшника проходив у сприятливих умовах. У 2001 р. спостерігалось достатнє зволоження від початку вегетації до фази цвітіння для скоростиглого гібрида і до кінця утворення кошиків для інших. Потім відбулось різке підвищення температури повітря, а опадів не було до повної стиглості. 2002 р. виявився посушливим від сходів до початку цвітіння рослин і вологим у наступний період.

Дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методик (Доспєхов Б.А., 1985). Польові досліди закладали за методом розщеплених ділянок. На ділянках першого порядку вивчали строки сівби: перший - при досягненні температури грунту на глибині 10 см 6-8 єС (15-17 квітня); другий - при 10-12 єС (5-7 травня); третій - при 14-16 єС (25-27 травня). На ділянках другого порядку розміщували гібриди: Візит (скоростиглий), Міхаіл, Ной (ранньостиглі), Погляд (середньоранній) і сорт Донський крупнонасінний (середньостиглий). Ділянками третього порядку були густоти стояння рослин (20, 30, 40, 50, 60, 70, 80 тис./га). Посівна площа елементарної ділянки - 56 мІ, облікова - 42 мІ, при триразовому повторенні. Попередник у досліді - озима пшениця. Соняшник вирощували згідно з агротехнічними вимогами і рекомендаціями для зони Степу на гербіцидному фоні (харнес 2,5 л/га) при внесенні мінеральних добрив - N₆₀Р₆₀К₆₀ (нітроамофоска). Збирання врожаю соняшника проводили комбайном Sampo-500, а одержані дані обробляли методом дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.А., 1985).

Для визначення особливостей росту і розвитку гібридів вивчали: тривалість міжфазних періодів, висоту рослин, площу листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, освітленість рослин, чисту продуктивність фотосинтезу, накопичення сухої речовини, структуру врожаю, стійкість до хвороб (Циков В.С., Пікуш Г.Р., 1983; Ничипорович А.А., 1982). Запаси вологи в грунті визначали у шарі 0-150 см перед сівбою і в кінці вегетації (Долгов С.І., 1996), а розвиток кореневої системи вивчали за методом М.Г. Тарановської (1957).

Агрохімічні аналізи грунту, рослин і насіння виконувались в лабораторії агрохімії і грунтознавства Інституту зернового господарства УААН згідно з загальноприйнятими методиками (Петербургский А.В., 1969; Крищенко В.П., 1983; Минеев В.Г., 1989).

Економічну і енергетичну ефективність вирощування гібридів соняшнику розраховували за цінами на продукцію, розцінками і нормами виробітку у господарствах Степу України, діючих станом на кінець 2002 - початок 2003 рр., відповідно до методичних рекомендацій Інституту зернового господарства та Інституту аграрної економіки УААН.

Особливості росту і розвитку соняшнику залежно від гібридного складу, строків сівби і густоти посівів.

Тривалість вегетаційного періоду. Агротехнічні прийоми суттєво впливали на розвиток рослин. Так, в середньому за роки досліджень при ранній сівбі повні сходи гібридів та сорту з'явились через 13 днів, а при пізній - через 10. Період сходи - утворення кошиків у гібрида Візит становив 31-37 днів, у гібридів Міхаіл, Погляд і Ной - 36-43 дні, а у сорту Донський крупнонасінний - 40-55 днів, скорочуючись від першого до третього строку сівби. Період утворення кошиків - цвітіння тривав 17-23 дні і не залежав від гібридного складу і густоти посіву. При першому строці сівби, порівняно з третім, він був на 5-6 днів довшим у гібридів і на 2 дні - у сорту. Найбільш тривалим виявився період від цвітіння до повної стиглості. У гібрида Візит він становив 49-54 дні, у гібридів Міхаіл, Погляд, Ной - 51-56 днів, у сорту Донський крупнонасінний - 65-69 днів. Тривалість цього періоду при першому строці сівби була на 2-3 дні коротшою порівняно з другим строком і на 4-5 днів - порівняно з третім. При загущенні посіву до 80 тис./га період цвітіння - повна стиглість скорочувався на 3-4 дні. Тривалість вегетаційного періоду у гібрида Візит при сівбі 15-17 квітня і густоті стояння рослин 50 тис./га складала 108 днів, у гібридів Міхаіл, Погляд, Ной - 117 днів, у сорту Донський крупнонасінний - 141 день. Запізнення з сівбою на 20-40 днів скорочувало вегетацію рослин гібридів на 3-8 днів, сорту - на 9-13 днів, а загущення посіву до 80 тис./га - на 3-4 дні.

Ріст рослин. У період від сходів до утворення кошиків рослини гібридів та сорту збільшували висоту за одну добу при густоті стояння рослин 50 тис./га на 1,6-3,1 см, а від утворення кошиків до цвітіння - на 2,8-5,4 см. Максимальної висоти рослини досягали у фазу цвітіння і вона практично не змінювалась до повної стиглості. Так, при густоті 50 тис./га і першому строці сівби рослини гібрида Візит мали висоту 120 см, гібридів Погляд, Міхаіл, Ной - 139; 157; 159 см, відповідно, сорту Донський крупнонасінний - 209 см. При другому строці сівби у гібридів і сорту висота збільшувалась на 6-12 см, а при третьому - на 19-21 см. Загущення посівів до 80 тис./га призводило до збільшення цього показника в середньому за роки досліджень на 9-13 %.

Розвиток листкової поверхні. Площа листкової поверхні максимальної величини досягала у фазу цвітіння. В цей час при першому строці сівби та густоті 50 тис./га у 1 рослини сорту Донський крупнонасінний вона складала 7,86 тис.смІ, у гібридів Міхаіл і Ной - 5,30 і 5,24; Погляд і Візит, відповідно, 4,62 і 3,45 тис.смІ (табл. 1).

Під час цвітіння площа листя рослин при різних строках сівби була майже однаковою, тоді як у фазу утворення кошиків спостерігалась чітко виражена перевага рослин другого і третього строків сівби порівняно з першим. Загущення посівів з 20 до 80 тис./га призводило до зменшення площі асиміляційної поверхні 1 рослини гібридів та сорту у фазу утворення кошиків на 22,7-32,7 %, у фазу цвітіння зниження було значнішим - у гібрида Міхаіл - на 46,3 %, Ной - на 45,7 %, Візит - на 44,3 %, Погляд - на 36,3 % і у сорту Донський крупнонасінний - на 33,3 %, що свідчить про посилення конкуренції за світло, вологу, поживні речовини в більш пізні фази розвитку рослин. При цьому індекс листкової поверхні зростав за рахунок більшої кількості рослин на одиниці площі. Найбільшим він був у сорту Донський крупнонасінний. Так, у фазу цвітіння при першому строці сівби та густоті 50 тис./га він становив 3,93 мІ/мІ, тоді як у гібрида Візит - лише 1,73 мІ/мІ. Гібриди Міхаіл, Ной і Погляд мало відрізнялись за цим показником (2,65; 2,62; 2,31 мІ/мІ, відповідно). Величина індексу листкової поверхні майже не залежала від строків сівби.

Таблиця 1 Фотосинтетична діяльність гібридів соняшнику у фазу цвітіння залежно від густоти стояння рослин при першому строці сівби (середнє за 2000-2002 рр.)

Гібриди, сорт	Густота посіву, тис./га	Площа листкової поверхні 1 рослини, тис.смІ	Листковий індекс, мІ/мІ	Фотосинтетичний потенціал, млн. мІ-днів	Чиста продуктивність фотосинтезу, г/мІ за добу
Візит	20	5,20	1,04	0,53	16,1
	50	3,45	1,73	0,84	15,8
	80	2,92	2,34	1,06	14,8
Міхаіл	20	7,23	1,45	0,88	13,7
	50	5,30	2,65	1,44	11,6
	80	4,04	3,23	1,76	10,5
Ной	20	7,22	1,44	0,86	13,6
	50	5,24	2,62	1,40	11,4
	80	3,90	3,12	1,66	10,5
Погляд	20	6,12	1,22	0,70	12,9
	50	4,62	2,31	1,24	11,5
	80	3,72	2,98	1,47	10,8
Донський крупнонасінний	20	9,84	1,97	1,38	11,0
	50	7,86	3,93	2,45	9,5
	80	6,79	5,43	3,27	9,1

Найбільші показники фотосинтетичного потенціалу відмічались у гібридів та сорту при пізньому строці сівби та густоті 80 тис./га (1,29-3,35 млн. мІ-днів). Розрідження посіву до 20 тис./га призводило до його зменшення по всіх варіантах досліду на 45,2-57,8 %. Величина цього показника при зміні густоти стояння рослин та строків сівби залежала більше від площі листкової поверхні, ніж від тривалості її функціювання. Гібриди, що мали довший період вегетації, відрізнялись більшим фотосинтетичним потенціалом.

Зі зміною листкового індексу по-різному використовувалась сонячна радіація (ФАР). Найбільше поглинав її сорт Донський крупнонасінний при густоті 80 тис./га та сівбі 15-17 квітня (85,1 %), але освітленість в посіві при цьому була найменшою - 8,6 % від приходу ФАР. Підвищення листкового індексу при загущенні призводило до затінення та погіршення умов для продуктивної роботи листя середнього і нижнього ярусів.

Чиста продуктивність фотосинтезу. Показники чистої продуктивності фотосинтезу значно варіювали протягом вегетації соняшника. В середньому за роки досліджень від сходів до утворення кошиків при всіх строках сівби та густотах вони складали 5,4-13,3 г/мІ за добу, а від утворення кошиків до цвітіння - 7,2-16,1 г/мІ за добу. В останній період при сівбі 15-17 квітня залежно від густоти стояння рослин значення чистої продуктивності фотосинтезу змінювались у гібрида Візит від 11,4 до 16,1 г/мІ за добу, у сорту Донський крупнонасінний - від 7,2 до 11,0, у гібридів Міхаіл, Ной і Погляд - від 9,0; 8,9; 9,1 до 13,7; 13,6; 12,9 г/мІ за добу, відповідно. Найбільшою чиста продуктивність фотосинтезу була в розрідженому посіві. У гібридів та сорту, продуктивність роботи листкового апарату зменшувалась при сівбі в пізні строки. Так, в середньому за роки досліджень, сівба соняшника 25-27 травня призводила до зниження чистої продуктивності фотосинтезу в період формування кошиків - цвітіння у сорту Донський крупнонасінний на 17,9 %, у гібридів Ной, Міхаіл, Візит, Погляд, відповідно, - на 11,4; 12,1; 12,8; 14,0 %, порівняно з сівбою 15-17 квітня, що пов'язано зі скороченням світлового дня.

Накопичення абсолютно сухої маси рослин. Величина площі листкової поверхні, продуктивність та тривалість її фотосинтетичної роботи впливали на накопичення абсолютно сухої маси рослин. У фазу повної стиглості при густоті 50 тис./га і першому строці сівби суха маса 1 рослини у сорту Донський крупнонасінний дорівнювала - 273,5 г, у гібридів Міхаіл, Ной і Погляд - 243,7; 244,8; 187,2 г, відповідно, а у гібрида Візит - 181,2 г. Загущення рослин до 80 тис./га призводило до зменшення сухої маси 1 рослини у Візита, Міхаіла і Ноя на 55,7-62,5 %, у Погляда та Донського крупнонасінного - на 46,9-54,4 %, порівняно з густотою 20 тис./га. Збір сухої маси з одиниці площі при цьому збільшувався. При сівбі в пізніші строки спостерігалось незначне зменшення абсолютно сухої маси як однієї рослини, так і на одиниці площі.

Високі показники біомаси не завжди забезпечували підвищення урожайності господарсько-цінної продукції у зв'язку з різною питомою часткою насіння в загальній масі рослин. Найбільший вихід насіння в середньому за роки досліджень при густоті стояння рослин 50 тис./га мав гібрид Візит - 24,0-24,2 %, що свідчить про високу господарську ефективність, найменший - сорт Донський крупнонасінний - 16,0-17,7 %. У гібридів Міхаіл, Ной, Погляд він становив 21,4-21,6; 20,4-21,3; 20,0-20,2 %, відповідно, збільшуючись в межах цих значень при запізненні з сівбою. Загущення посіву від 20 до 80 тис./га при всіх строках сівби сприяло зменшенню питомої частки насіння в загальній масі рослин гібридів та сорту з 24,9-32,6 до 12,5-19,9 %.

Розвиток кореневої системи. Дослідження показали, що коренева система гібридів Візит і Ной проникала на глибину 260 і 285 см, відповідно, а сорту - на 300 см. Спостерігались також відмінності в кількості бокових (скелетних) коренів в орному шарі грунту. При густоті 50 тис./га найбільша кількість бокових коренів формувалась у гібридів Міхаіл і Ной (83 шт./росл.), а найменша - у скоростиглого гібрида Візит (63 шт./росл.). Гібрид Погляд і сорт Донський крупнонасінний мали, відповідно, 72 і 71 коренів першого порядку на 1 рослину. У всіх гібридів і сорту їх було більше у зріджених посівах. У шарі 0-150 см абсолютно суха маса коренів 1 рослини гібрида Візит становила 238,8 г, Ноя - 242,5 г, а сорту Донський крупнонасінний - лише 191,3 г. У шарі 0-50 см у рослин гібридів містилось близько 71 % коренів від їх загальної маси в шарі 0-150 см, а сорту - майже 80 %. В шарі 50-100 см гібриди мали 21-22 % коренів, а сорт - 14 %. У шарі 100-150 см маса коренів гібридів була вищою на 1-2 %, ніж у сорту. Тобто, гібриди Візит та Ной за біологічними властивостями мають можливість використовувати більше вологи і поживних речовин з глибоких шарів грунту. Коренезабезпеченість 1 г надземної маси гібридів Візит та Ной становила 0,72-0,89 г, а сорту Донський крупнонасінний - 0,48 г.

Водоспоживання соняшника. Рівень загального водоспоживання залежав, в першу чергу, від умов зволоження перед сівбою та в період вегетації соняшника і становив у 2000 р. 3239- 3523 мі/га, у 2001 р. - 3894-3998 мі/га, а у 2002 р. - 2841-3346 мі/га. В середньому за роки досліджень гібриди та сорт мало відрізнялись за загальними витратами вологи, не мали впливу на цей показник і строки сівби, а загущення посіву призводило до його незначного збільшення.

На формування 1 т сухої речовини найбільш економно використовували вологу сорт Донський крупнонасінний, а також гібриди Міхал і Ной. Найнижчі значення коефіцієнтів водоспоживання спостерігались при густоті 80 тис./га та при сівбі в ранній строк (табл. 2).

Таблиця 2 Вплив строків сівби та густоти стояння рослин на водоспоживання гібридів соняшнику (середнє за 2000-2002 рр.)

Гібриди, сорт	При строках сівби та густотах стояння рослин (тис./га)
	15-17 квітня	5-7 травня	25-27 травня
	20	50	80	50	50
Коефіцієнт водоспоживання на формування 1т сухої речовини, м3/т
Візит	564	382	379	394	412
Міхаіл	444	283	283	297	300
Ной	461	287	283	293	299
Погляд	579	378	322	375	394
Донський крупнонасінний	416	260	234	257	271
Коефіцієнт водоспоживання на формування 1 т насіння, м3/т
Візит	2031	1591	2059	1537	1725
Міхаіл	1474	1339	1590	1460	1413
Ной	1592	1415	1704	1501	1439
Погляд	2165	1942	2538	1998	2039
Донський крупнонасінний	1677	1642	1895	1631	1568

На формування 1 т насіння найбільше вологи споживав гібрид Погляд (1942-2039 мі). У гібрида Візит цей показник був меншим на 15-18 %, у сорту Донський крупнонасінний - на 15-23 %, а у гібридів Міхаіл і Ной - на 27-32 і 25-29 %. Зрідження або загущення посівів проти оптимального призводило до зростання водоспоживання.

Вміст азоту, фосфору і калію в грунті і рослинах та їх винос врожаєм соняшника

Вміст нітратного азоту перед сівбою соняшника складав в середньому 18,0 мг/кг грунту при першому строці сівби і підвищувався до 28,9 і 31,4 мг/кг при другому і третьому. Вміст доступних рослинам сполук фосфору і калію знаходився на рівні високого та підвищеного забезпечення при всіх строках сівби. Найбільше поживних речовин у грунті залишалось після вирощування гібрида Візит (13,1 мг/кг грунту азоту; 128 мг/кг фосфору; 115мг/кг калію при першому строці сівби та густоті 50 тис./га), найменше - після сорту Донський крупнонасінний (10,1 мг/кг N, 120 мг/кг P₂О₅, 94 мг/кг K₂О). Після гібридів Міхаіл, Ной і Погляд вміст азоту в грунті складав 11,2- 11,9 мг/кг, фосфору - 116-126 мг/кг, калію - 96-108 мг/кг грунту.

Найбільший вміст азоту був у насінні гібрида Погляд і сорту Донський крупнонасінний (2,74 %), а найменший - гібрида Міхаіл (2,35 %). Фосфору найбільше містилось у насінні гібрида Погляд (1,45 %), а найменше - гібрида Міхаіл (1,28 %) та сорту Донський крупнонасінний (1,23 %). Насіння сорту Донський крупнонасінний містило калію 1,21 %, що більше, ніж у гібридів (1,02-1,17 %). З загущенням посівів вміст всіх елементів живлення в насінні знижувався на 4-13 % (відносних), а строки сівби мали менш виразний вплив з тенденцією до зниження при запізненні з сівбою, яка більше виражена по фосфору і калію, ніж по азоту.

Вищий вміст азоту і фосфору (0,84-0,88 і 0,29-0,31 %) визначено у листкостебловій масі гібридів Погляд і Візит, а калію (3,67-3,93 %) - у Погляда і Ноя.

При першому строці сівби всі гібриди виносили азоту в середньому за роки досліджень 111,1-146,1 кг/га, фосфору - 49,0-56,0 кг/га і калію - 269,3-392,8 кг/га. Ці показники залежали від рівня одержаного врожаю насіння та хімічного складу основної та побічної продукції. Найвищі показники виносу всіх елементів живлення відмічені при густоті 50 тис./га, тобто близькій за рівнем урожаю до оптимальної. У всіх гібридів спостерігалось закономірне зменшення виносу елементів живлення при запізненні з сівбою.

На формування 1 т насіння з відповідною кількістю побічної продукції економніше витрачали азот, фосфор і калій гібриди Міхаіл та Візит. Найвище споживання азоту та калію було у сорту Донський крупнонасінний, а фосфору - у гібрида Погляд (табл. 3).

Таблиця 3 Витрати поживних речовин (кг) на формування 1 т урожаю при густоті посіву 50 тис./га (середнє за 2000-2002 рр.)

Гібриди, сорт	N	Р2О5	К2О
Візит	51,4	22,2	122,0
Міхаіл	49,8	20,9	146,2
Ной	54,0	22,6	154,3
Погляд	65,6	27,5	175,3
Донський крупнонасінний	67,6	24,9	181,5

Продуктивність, урожайність та якість насіння соняшника.

Найбільш продуктивними виявились рослини гібрида Міхаіл, у якого маса насіння з кошика в середньому по густотах і строках складала 63,7 г. Лише на 2,1 % меншою вона була у Ноя, на 11,0 % - у Донського крупнонасінного, на 21,0 % - у Візита і на 29,5 % - у Погляда. Найбільшу масу 1000 насінин в середньому за роки досліджень залежно від строків сівби та густоти стояння рослин мав сорт Донський крупнонасінний - 73,0-105,3 г , а найменшу - гібрид Погляд - 37,6-59,1 г. У гібридів Міхаіл і Ной вона дорівнювала 44,4-73,6 та 44,1-74,3 г, а у гібрида Візит - 40,2-64,7 г. Посилення конкурентних стресів при загущенні посівів до 80 тис./га призводило до зниження маси 1000 насінин гібридів при всіх строках сівби на 31,3-41,7 %, а маси насіння з одного кошика - на 74,5-77,6 %.

Результати досліджень показали, що урожайність соняшника залежала від морфо-біологічних особливостей гібридів та їх здатності максимально протистояти несприятливим гідротермічним умовам у критичні фази розвитку рослин (табл. 4). За середньорічними даними строки сівби мало впливали на урожайність соняшнику, але в межах окремого вегетаційного періоду їх дія була значною. Так, у 2000 і 2001 рр. гібриди сформували максимальну урожайність при сівбі 15-17 квітня, а у 2002 р. - 25-27 травня. Сорт Донський крупнонасінний в усі роки досліджень проходив критичні фази в сприятливих гідротермічних умовах, тому різких коливань цього показника по роках не спостерігалось.

В середньому за роки досліджень найвищу урожайність при першому строці сівби (15-17.04) забезпечив гібрид Міхаіл (25,8 ц/га) при густоті 50 тис./га. У гібрида Ной вона виявилась меншою на 1,0 ц/га (4 %), у Візита - на 3,8 ц/га (15%), а у Погляда - на 7,5 ц/га (29 %). Сорт Донський крупнонасінний знижував урожайність порівняно з кращим гібридом на 3,1 ц/га (12 %). При другому (5-7 травня) і третьому (25-27 травня) строках сівби, як і при першому, вищу і практично однакову урожайність забезпечили гібриди Міхаіл і Ной (відповідно 24,0 і 23,8 ц/га та 25,3 і 24,9 ц/га). При сівбі 5-7 травня урожайність Візита була нижчою, ніж у Міхаіла на 12 %, Погляда - на 26 % і Донського крупнонасінного - на 6 %. При сівбі в кінці травня ці показники становили, відповідно, 22, 30 і 9 %.

При сівбі в перший строк оптимальною для гібридів виявилась густота 50 тис./га, а для сорту - 40 тис./га, з коливаннями в окремі роки як в бік зріджених, так і загущених посівів на 10 тисяч рослин на гектар. Гібрид Погляд менше реагував на зміну густоти стояння рослин. Його середній рівень врожаю при зрідженні або загущенні на 10 тисяч рослин на гектар знижувався лише на 0,3 ц/га, тоді як у гібрида Візит - на 1,4-2,3 ц/га; у гібридів Міхаіл і Ной - на 0,9-1,1 ц/га; а у сорту Донський крупнонасінний - на 0,5-0,9 ц/га. Оптимальна густота стояння рослин при другому строці сівби у гібридів Візит і Міхаіл складала 50 тис./га, у інших - 40 тис./га. При третьому строці сівби гібриди Візит і Погляд забезпечили практично однаковий рівень врожаю при густотах 40 і 50 тис./га, Донський крупнонасінний - при 50 тис./га, Міхаіл- при 40 тис./га і Ной - при 30 тис./га.

Таблиця 4 Урожайність гібридів соняшнику залежно від строків сівби та густоти стояння рослин, ц/га

Строксівби	Густота, тис./га	Візит	Міхаіл	Ной	Погляд	Донський крупнонасінний
		2000р.	2001р.	2002р.	сере-днє	2000р.	2001р.	2002р.	сере-днє	2000 р.	2001р.	2002р.	середнє	2000р.	2001р.	2002р.	сере-днє	2000р.	2001р.	2002р.	Середнє
15-17 квітня	20	22,1	16,1	13,9	17,4	25,3	23,3	20,9	23,2	24,6	22,2	18,4	21,7	18,0	14,0	17,1	16,4	19,1	21,8	21,2	20,7
	30	23,3	17,6	14,3	18,4	25,8	23,6	22,5	24,0	25,1	23,1	19,6	22,6	19,3	14,6	17,3	17,1	20,4	22,8	23,3	22,2
	40	24,1	22,0	15,7	20,6	26,4	24,0	23,2	24,5	26,0	24,1	21,2	23,7	20,6	15,2	18,1	18,0	22,0	23,5	22,6	22,7
	50	25,1	23,7	17,3	22,0	28,0	25,4	24,1	25,8	26,6	25,4	22,3	24,8	19,1	16,7	19,2	18,3	20,7	22,4	21,6	21,6
	60	24,0	20,3	14,8	19,7	24,8	26,1	23,6	24,8	24,6	26,4	20,8	23,9	18,0	17,7	18,2	18,0	18,6	20,9	20,9	20,1
	70	22,0	19,1	13,5	18,2	24,0	25,0	22,0	23,7	21,8	23,9	18,7	21,5	17,9	17,0	17,6	17,5	17,9	20,0	20,1	19,3
	80	21,6	18,2	13,1	17,6	22,5	24,8	19,3	22,0	21,4	23,0	18,2	20,9	17,0	16,2	15,0	16,1	17,3	19,7	19,5	18,8
5-7 травня	20	21,0	15,9	15,8	17,6	24,0	19,8	22,9	22,2	24,2	21,2	20,9	22,1	16,1	13,9	16,9	15,6	18,6	21,2	21,6	20,5
	30	22,2	16,5	16,2	18,3	24,7	20,2	23,4	22,8	25,0	22,2	22,2	23,1	16,8	13,6	18,0	16,1	20,4	22,0	22,3	21,6
	40	23,1	17,4	17,8	19,4	25,1	20,9	23,9	23,3	24,3	23,0	24,0	23,8	18,9	14,9	18,7	17,5	19,7	23,0	24,7	22,5
	50	24,2	19,7	19,4	21,1	27,5	21,9	22,7	24,0	22,6	23,4	23,1	23,0	16,5	16,2	19,3	17,3	18,5	22,0	23,0	21,2
	60	21,6	18,0	18,9	19,5	22,2	23,0	21,3	22,2	19,1	24,0	22,2	21,8	15,1	17,0	18,9	17,0	17,6	20,4	21,0	19,7
	70	21,5	17,5	18,0	19,0	19,4	22,2	21,0	20,9	18,9	23,2	20,9	21,0	14,0	16,3	18,3	16,2	17,0	19,6	20,0	18,9
	80	18,4	17,0	16,8	17,4	18,4	21,7	20,6	20,2	18,5	21,8	20,1	20,1	13,7	15,6	17,5	15,7	16,7	19,0	19,2	18,3
25-27 травня	20	20,9	16,6	15,0	17,5	22,3	23,1	25,4	23,6	23,5	22,2	26,0	23,9	14,2	15,0	17,7	15,6	16,4	21,9	22,9	20,4
	30	21,8	18,1	15,5	18,5	23,9	23,7	26,0	24,5	25,6	22,8	26,4	24,9	14,6	15,6	18,8	16,3	17,1	22,7	23,8	21,2
	40	23,8	18,9	16,0	19,6	25,0	24,1	26,9	25,3	23,3	23,3	26,7	24,4	15,9	16,5	20,1	17,5	18,6	23,1	25,6	22,4
	50	22,2	19,3	17,7	19,7	22,3	25,0	26,1	24,5	22,2	24,8	26,1	24,4	14,8	17,2	21,0	17,7	20,1	23,9	25,0	23,0
	60	20,9	17,8	16,9	18,5	21,5	23,7	25,2	23,5	18,9	24,0	25,3	22,7	14,4	16,1	20,5	17,0	18,0	23,0	24,2	21,7
	70	20,0	17,2	16,4	17,9	19,0	23,3	24,0	22,1	18,8	23,7	24,0	22,2	13,6	15,5	19,1	16,1	17,1	21,9	22,8	20,6
	80	18,3	16,6	16,1	17,0	18,3	22,9	23,6	21,6	18,4	22,8	23,3	21,5	13,1	15,0	18,3	15,5	16,5	20,1	21,9	19,5

НІР 0,5, ц/га 2000 р. 2001 р. 2002 р.

для: строків 0,22 0,17 0,17

гібридів 0,28 0,22 0,21

густот 0,33 0,26 0,25

взаємодія 1,28 1,01 0,98

У гібрида Погляд при загущенні до 80 тис./га урожайність знижувалась на 1,8-2,2 ц/га порівняно з оптимальною густотою, тоді як для решти гібридів зниження становило 3,4-4,4 ц/га. Зменшення густоти стояння рослин до 20 тис./га призводило до зниження урожайності у гібрида Візит на 3,5-4,6 ц/га, а у інших - на 1,7-3,1 ц/га. Гібриди Міхаіл, Ной та сорт Донський крупнонасінний при загущенні до 80 тис./га знижували урожайність більше, ніж при зменшенні густоти до 20 тис./га.

Якість насіння. Олійність насіння при всіх строках сівби найвищою була у гібрида Міхаіл. Із загущенням посіву вона підвищувалась. Так, при сівбі в перший строк і густоті 20 тис./га вміст олії в насінні становив 48,6 % , при 50 тис./га - 49,8 %, а при 80 тис./га - 51,5 %. При цьому строці сівби насіння гібридів Ной і Візит залежно від густоти стояння рослин містило олії 46,3-48,3 % та 46,6-48,2 %, а Погляда - 44,8-48,3 %. У Донського крупнонасінного олійність складала лише 41,0-42,9 %. Виявилась тенденція до її зростання при запізненні з сівбою.

Погодні умови суттєво впливали на накопичення олії, тому вміст її в насінні відрізнявся за роками. В посушливому 2001 р. олійність була нижчою, ніж в 2000 і 2002 рр. на 0,6-5,2 %. Особливо це стосується гібрида Візит, який зазнав впливу посухи більше, ніж гібриди, які достигали пізніше на 10-30 днів.

Збір олії з одиниці площі визначався розмірами урожайності і олійності насіння і при першому строці сівби був найбільшим у гібрида Міхаіл (11,3; 12,9 і 11,4 ц/га при густотах 20, 50 і 80 тис./га, відповідно). У гібрида Ной він був на 1,2-1,4; а у Візита - на 2,4-3,2 ц/га нижчим. Гібрид Погляд забезпечив збір олії лише 7,4-8,6; а сорт Донський крупнонасінний - 8,1-9,5 ц/га. У всіх гібридів найбільше зібрано олії при густоті 50 тис./га, а у сорту - при 40 тис./га.

По вмісту протеїну в насінні перевагу над іншими гібридами мав Погляд і сорт Донський крупнонасінний (15,1 % при першому строці сівби і густоті 50 тис./га). У Міхаіла і Ноя цей показник склав 12,9 і 13,5 %, відповідно. Спостерігалось закономірне зменшення вмісту протеїну при загущенні посівів, а строки сівби мало впливали на цей показник. Дослідами підтвердилась зворотня залежність між вмістом протеїну і олії.

По збору протеїну виділялись гібриди Міхаіл, Ной і сорт Донський крупнонасінний (2,6-3,5 ц/га), причому у перших двох це пов'язано з високим рівнем врожаю, а у останнього - з підвищеним вмістом протеїну. Максимальний збір протеїну відмічений при першому строці сівби і оптимальній густоті посіву.

Економічна та енергетична ефективність вирощування гібридів соняшнику залежно від строків сівби і густоти стояння рослин.

Розрахунки свідчать, що ефективніше виробничі ресурси та природний потенціал використовували гібриди Міхаіл і Ной. У них відмічались найвищі показники вартості врожаю (2709,0 і 2604,0 грн./га), умовно-чистого прибутку (1794,3 і 1701,7 грн./га), рентабельності (196,2 і 188,6 %), виходу олії на 100 грн. витрат (140,9 і 130,0 кг) і найменша собівартість 1 ц насіння (35,4 і 36,4 грн.). Гібрид Візит та сорт Донський крупнонасінний також мали достатньо високі економічні показники, але нижчі відносно вказаних гібридів на 18-24 %, а у Погляда це зниження становило 30-39 %.

Економічна ефективність вирощування соняшника значною мірою залежала від строків сівби. У гібридів Міхаіл і Ной основні економічні показники були практично однаковими при всіх строках сівби, тоді як у Візита при пізніх строках сівби прибуток, рентабельність і вихід олії знижувались, а собівартість 1 ц насіння підвищувалась. Схожа реакція на запізнення з сівбою у Погляда, а економічні показники у нього в 1,5-2 рази гірші, ніж у інших досліджуваних гібридів. Сівба сорту Донський крупнонасінний в пізні строки призводила до зростання витрат на досушування насіння і внаслідок цього знижувались прибуток, рентабельність і вихід олії на 100 грн. витрат, а собівартість насіння зростала.

Розрахунок економічних показників дозволив більш чітко визначити оптимальну густоту стояння рослин соняшнику.

Рентабельність вирощування гібридів Міхаіл, Ной, Візит і Погляд при першому строці сівби максимальною була при густоті 50 тис./га (196,2; 188,6; 161,2 і 125,1 %, відповідно), а сорту Донський крупнонасінний - при 40 тис./га (155,1 %).

При другому строці сівби у гібридів Візит і Міхаіл максимальна рента-бельність відмічалась при 50 тис./га (152,5 і 179,5 %), а у гібридів Ной, Погляд і сорту Донський крупнонасінний - при 40 тис./га (181,8; 118,8 і 152,1 %, відповідно).

При третьому строці сівби у гібрида Погляд і сорту Донський крупнонасінний кращі економічні показники були при густоті 50 тис./га (рентабельність 118,8 і 130,5 %), у Візита і Міхаіла - при 40 (139,8 і 194,6 %), а у гібрида Ной - при 30 тис./га (194,9 %). При зрідженні посівів соняшника до 20 тис./га всі економічні показники значно погіршувались, але менше, ніж при загущенні до 70-80 тис./га.

Енерговитрати на вирощування 1 ц насіння соняшника при першому строці сівби складали 550,4-721,3 МДж. Мінімальними вони виявились у гібридів Міхаіл і Ной - 550,4 і 566,7 МДж, відповідно. У Візита вони були на 72,1 МДж (13,1 %), у Погляда - на 170,9 МДж (31,1 %), а у сорту Донський крупнонасінний - на 163,1 МДж (29,6 %) вищими, ніж у Міхаіла.

Коефіцієнт енергетичної ефективності у гібридів Міхаіл і Ной становив, відповідно, 3,24 і 3,15; у гібрида Візит він знижувався до 2,86, а у гібрида Погляд і сорту Донський крупнонасінний дорівнював 2,47 і 2,50, відповідно.

Енергетичні показники вирощування гібридів Міхаіл і Ной були високими при всіх строках сівби. У гібридів Візит, Погляд і сорту Донський крупнонасінний при пізньому строці сівби значно знижувались приріст валової енергії з урожаєм та коефіцієнт енергетичної ефективності.

Енергетичні показники вирощування гібридів значно погіршувались при загущенні посівів до 80 тис./га і менше - при зрідженні до 20 тис./га.

агроценоз гібрид соняшник урожай

Висновки

У дисертації наведене теоретичне обгрунтування і вирішення питань адаптації нових гібридів соняшнику в умовах північної підзони Степу України, яке полягає у визначенні закономірностей формування продуктивності рослин при зміні строків сівби та густоти стояння рослин. Доведена залежність економічної і енергетичної ефективності вирощування соняшника від морфо-біологічних особливостей нових гібридів, строків сівби і густоти стояння рослин та обгрунтована доцільність розширення спектру біотипів соняшнику для даної зони, що виявляється у наступному:

Тривалість вегетаційного періоду у гібрида Візит при сівбі 15-17 квітня і густоті стояння рослин 50 тис./га складала 108 днів, у гібридів Міхаіл, Ной, Погляд - 117 днів, у сорту Донський крупнонасінний - 141 день. Запізнення з сівбою на 20-40 днів скорочувало вегетацію рослин гібридів на 3-8, сорту - на 9-13 днів, а загущення посіву до 80 тис./га - на 3-4 дні.

В середньому за роки досліджень висота рослин становила у гібрида Візит 115-146 см, Погляд - 130-160, Міхаіл - 147-181, Ной - 149-182, сорту Донський крупнонасінний - 188-235 см, збільшуючись в межах вказаного діапазону при перенесенні сівби на більш пізні строки та загущенні посіву.

Площа листкової поверхні 1 рослини у фазу цвітіння найбільшою при всіх строках сівби та густотах була у сорту Донський крупнонасінний (6,20-9,88 тис. смІ), найменшою - у гібрида Візит (2,88-5,33 тис. смІ). На загущення посіву від 20 до 80 тис./га гібриди і сорт реагували зменшенням площі листя 1 рослини з 5,20-9,88 до 2,81-6,79 тис.смІ, а листковий індекс при цьому зростав з 1,04-1,98 до 2,25-5,43 мІ/мІ. Ці показники майже не залежали від строків сівби.

Найбільше поглинали сонячну радіацію посіви, загущені до 80 тис./га (73,1-85,1 %), але при цьому освітленість зменшувалась до 8,6-16,4 %, що знижувало показники чистої продуктивності фотосинтезу на 1,3-3,2 г/мІ за добу порівняно з густотою 20 тис./га. Чиста продуктивність фотосинтезу при густоті 50 тис./га становила у гібрида Візит 15,8 г/мІ за добу. У решти гібридів вона була нижчою на 26,6-27,8 %, а у сорту - на 39,9 % і знижувалась при пізньому строці сівби та загущенні посіву.

Абсолютно суха маса 1 рослини у фазу п...