Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Селекційно-генетична оцінка корів проміжних генотипів голштинізованого типу створюваної червоної молочної породи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Досягнути ефективного ведення галузі молочного скотарства без використання кращого вітчизняного і світового генофонду неможливо. З цієї метою широко використовують сучасні методи селекції для поліпшення місцевих порід, перебудови спадковості худоби із застосуванням кращого світового генофонду молочних порід (Рубан Ю.Д., 1997).

Завершилася робота з виведення внутрішньопородних типів червоної молочної худоби з використанням голштинської, англерської і червоної датської пород. Виникла необхідність проаналізувати результати породотвірного процесу, дати оцінку селекційно - генетичним параметрам за основними господарсько-корисними ознаками (Підпала Т.В., 2000).

Тварини проміжних генотипів голштинізованого типу червоної молочної породи є постійним джерелом для наступних етапів отримання тварин бажаних генотипів і подальшого розведення їх «у собі», вони мають високу молочну продуктивність та поліпшений екстер'єр.

У зв'язку з цим, слід вважати актуальним дослідження закономірностей взаємозв'язку між продуктивними і екстер'єрно-конституційними ознаками, відтворними функціями тварин проміжних генотипів створюваної червоної молочної породи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання робіт за темою дисертації здійснювалося відповідно тематичного плану науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету за темою: «Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики (номер державної реєстрації 0196 U 015903)».

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було встановлення ефективності удосконалення червоної степової худоби шляхом використання бугаїв голштинської породи та встановлення закономірностей формування молочної продуктивності у тварин проміжних генотипів. Формування голштинізованого типу худоби за умов різних варіантів схрещування з метою підвищення молочної продуктивності і поліпшення технологічних ознак. Для досягнення поставленої мети в задачі входило встановити:

- екстер'єрно-конституціональні особливості та параметри живої маси корів вихідних і проміжних генотипів;

- закономірності мінливості, взаємозв'язку і повторюваності живої маси, промірів будови тіла та надоїв у чистопородних і помісних корів;

- параметри молочної продуктивності та технологічність чистопородних і помісних первісток у залежності від рівня продуктивності їх матерів;

- взаємозв'язки між величиною надою і екстер'єрно-конституціональними, технологічними ознаками у процесі створення нового типу худоби;

- генетичні фактори, які обумовлюють формування господарсько-корисних ознак у тварин проміжних генотипів;

- адаптаційні властивості тварин;

- дати економічну оцінку підбору і використанню бугаїв-плідників червоної степової та голштинської порід.

Об'єкт досліджень. Тварини червоної степової худоби та їх помісі з голштинською породою, а також тварини англерської та червоної датської порід.

Предмет досліджень. Тип конституції, екстер'єр, жива маса, технологічні ознаки, молочна продуктивність, відтворні здатності, показники інтер'єру тварин проміжних генотипів створюваної української червоної молочної і червоної степової породи.

Методи досліджень. Для досліджень використані загальноприйняті методи: зоотехнічні - визначення показників живої маси, типу конституції, екстер'єру, молочної продуктивності; лабораторні - визначення морфологічних і біохімічних показників крові; біометричної статистики - визначення достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах півдня України в процесі створення голштинізованого типу червоної молочної худоби встановлено взаємозв'язок між живою масою, типом конституції, промірами екстер'єру, технологічними ознаками і величиною надою; закономірності повторюваності і мінливості господарсько-корисних ознак корів проміжних генотипів залежно від рівня продуктивності матерів. Сформовані стада тварин нового внутрішньопородного типу з високими показниками продуктивності і пристосованості до машинного доїння. Одержані результати дозволять прискорити удосконалення типу тілобудови, екстер'єру тварин голштинізованого типу червоної молочної породи.

Практичне значення одержаних результатів. Знання закономірностей мінливості, взаємозв'язку між селекціонованими ознаками, дії інших факторів у породотвірному процесі української червоної молочної породи в умовах півдня України мають практичне значення для селекційної роботи, яка проводиться в господарствах цього регіону. Розробки дисертанта використані під час реалізації двох програм удосконалення червоної степової худоби Херсонської області, чотирьох перспективних планів племінної роботи з червоною степовою породою, щорічних планів індивідуального підбору для маточного поголів'я червоних порід племінних заводів «Зоря» та «Лідія» Херсонської області.

Матеріали досліджень застосовані у розробці Державної племінної книги (1989), і книги високопродуктивних корів (1993) та створення заводської лінії Дунаю 485 ХСН 1246 / А.С. №687, Україна - опубл. 02.09.94.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати науково-виробничих досліджень, одержаних автором у період з 1992-2003 роки, під час виконання наукової тематики. Безпосередньо автором виконано збір інформації, проведено експерименти, закладено досліди, виконано аналітичні роботи. Доведено доцільність використання бугаїв голштинської породи для поліпшення генетичного потенціалу червоної степової худоби. Дисертант особисто одержав результати досліджень і провів аналіз первинних даних, за узгодженням із співавторами використав частину спільно одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень за темою дисертації викладені, обговорені та одержали позитивний відгук на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених (Асканія-Нова, 1993), на науково-виробничих конференціях (Херсон - 1993, 1994, 1998, 2000), на спільному засіданні кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин, спеціальної зоотехнії ХДАУ, 2003.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт, зокрема в двох монографіях, наукових журналах і збірниках наукових праць, в тому числі 4 одноосібно; отримано одне авторське свідоцтво на селекційне досягнення.

Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота включає - вступ, огляд літератури, матеріали і методику досліджень, результати досліджень, висновки, додаток, список використаних літературних джерел. Дисертація викладена на 154 сторінках комп'ютерного тексту, вміщує 54 таблиці, 6 рисунків. Список використаної літератури налічує 228 найменувань, у тому числі 42 - іноземних.

Зміст роботи

голштинізований худоба степовий молочний

Матеріал і методика досліджень

Дослідження за темою дисертації виконано в період з 1992-2003 роки. Об'єктом і місцем проведення науково-виробничого експерименту стали тварини червоної степової худоби та її помісі з голштинською породою в господарстві племінної ферми колгоспу ім. Леніна Голопристанського району, підтвердження деяких закономірностей проведено в племінних заводах колективних підприємств «Зоря» Білозерського, «Лідія» Скадовського району Херсонської області на тваринах червоної степової, англерської та червоної датської порід, на кафедрі генетики і розведення Херсонського державного аграрного університету.

Під час проведення досліджень використано методи, що застосовуються у практиці удосконалення породи і породоутворення. Породні поєднання оцінювали за загальноприйнятими зоотехнічними методами (Буркат В.П., 1999).

Живу масу корів визначали зважуванням у віці 3 і 5 років на 2-3 місяці після отелення. Екстер'єр корів оцінювали окомірним методом, взяттям промірів у віці 3 і 5 років на 90-100 день лактації (1990).

Морфофункціональні властивості вимені корів визначали на 60-90 день лактації, користуючись методичними рекомендаціями: «Оцінка вимені і молоковіддачі корів молочних і молочно-м'ясних порід «(1988). Тип будови тіла корів визначали за методикою Й.З. Сірацького (2001), який використав правило «золотої пропорції» Піфагора.

Етапи та обсяг проведених досліджень наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 - Етапи досліджень

Для визначення міри гармонійності будови тіла корів запропоновано використовувати три проміри: висота в холці, коса довжина тулуба, ширина у маклаках.

(2.1)

З урахуванням знака й величини суми відхилень від стандарту гармонії визначали три основних типи конституції: аксіальний (осьовий) - нульове значення суми відхилень; проаксіальний - додатне відхилення від стандарту гармонії; анаксіальний - від'ємне відхилення від стандарту гармонії.

Фенотипові кореляційні зв'язки між промірами тіла, промірами вимені і надоєм визначали за допомогою кореляційного аналізу.

Основні показники продуктивності: надій, вміст жиру в молоці, молочний жир визначали за даними матеріалів племінного обліку господарств за першу, другу і тертю лактації.

Для встановлення типу успадкування ознак молочної продуктивності, технологічних властивостей за умов міжпородного схрещування визначені величини адитивного, материнського і гетерозисного ефектів за методикою Д. Мінкема (1974)]. Використання даної методики проводиться на основі наступних рівнянь:

3/4B -1/4B = 1/2 a (2.3.)

2 х 1/4 B - 1/2 В-А =2 m (2.4)

= h (2.5)

де: A - поліпшувана порода; B - поліпшуюча порода; а - адитивний ефект;

m - материнський ефект; h - гетерозисний ефект.

Визначення вдалих кросів ліній, варіантів внутрішньолінійних підборів і схрещування проводили методом порівняльного аналізу рівня розвитку продуктивних ознак тварин.

За методикою А.Н. Калмикова (1990) досліджували прояв трансгресії у корів за надоєм.

Вплив штучного і природного добору за умов його стабілізуючої дії визначали за методикою Д.В. Карликова (1990).

Результати досліджень оброблені генетико-статистичничним методом за методикою М.О. Плохинського (1969), з використанням кореляційного, регресійного аналізів і множинної кореляції, програмою Microsoft Word - 2000.

Результати досліджень

Динаміка живої маси корів. Дослідженнями встановлено, що корови-первістки червоної степової породи поступаються показниками живої маси помісним ровесницям (Ѕ, ѕ, ј) відповідно на 33; 31 кг (Р < 0,001) і 19 кг, (Р < 0,01), таблиця 2. Коефіцієнти мінливості цього показника у корів дослідних груп досить низькі (у межах від 5,60 до 8,96). За даними третьої лактації різниця між живою масою чистопородних і голштинізованих корів різних генотипів становить відповідно 31; 26 кг (Р < 0,01) і 13 кг (Р < 0,1). Коефіцієнт мінливості цієї ознаки найвищий у тварин з часткою крові Ѕ чг - 7,30%, в інших групах знаходиться у межах 5,84 - 6,51%. Різниця за живою масою між нащадками і матерями з віком збільшувалася у групі чистопородних корів, а в групах помісних вона була майже на одному рівні (різниця статистично достовірна для помісних тварин).

Таблиця 2 - Жива маса голштинізованих корів у порівнянні з ровесницями червоної степової породи і зв'язок з надоєм

Примітка: чс - червона степова; чг - голштинська червоно - рябої масті; вірогідність різниці з чистопородною червоною степовою - * - (Р < 0,1);

** - (Р < 0,05); *** - (Р < 0,01); **** (Р < 0,001).

Принцип гармонії і типи конституції корів. Аналіз оцінки корів за типом будови тіла показав, що в усіх групах переважав анаксіальний тип конституції. До нього було віднесено від 65% до 73% тварин. Тварини аксіального типу були лише у групі корів з часткою крові Ѕ і з часткою крові ѕ за поліпшуючою породою, становили відповідно 2,0 і 1,5% від загальної кількості. У групі тварин червоної степової породи між коровами проаксіального і анаксіального типу суттєвої різниці у надоях і промірах не виявлено. У групі напівкровних тварин 2% корів мали аксіальний тип конституції, 65% тварин анаксіального типу і 33% проаксіального типу. Корови анаксіального типу були вищими, довшими і ширшими. Вони перевершували корів проаксіального типу за надоєм на 13,4% (Р < 0,001), висотою у холці на 1,8% (Р < 0,001), косою довжиною тулуба на 3,6% (Р < 0,01), шириною у маклаках на 10,7% (Р < 0,01). Середнє значення суми від-

хилень проаксіального типу було ближчим до аксіального. Аналогічні показники були і в двох інших групах: корови анаксіального типу з часткою крові ѕ за поліпшуючою породою мали перевагу відповідно на 5,6% (Р =0,1); 0,3%; 1,9% (Р < 0,001) і 6,7% (Р < 0,1); а тварини з часткою крові ј за голштинами, проаксіального типу, поступалися лише на 7,9% (Р < 0,1) за надоєм і на 14,2% за шириною у маклаках, маючи однаковий зріст і довжину тулуба. Значне відхилення від нульового значення у дослідних групах тварин свідчать про незавершеність формування гармонійності будови тіла.

Особливості екстер'єру чистопородних і помісних корів. Дослідженнями встановлено, що помісні тварини переважали своїх чистопородних ровесниць майже за всіма промірами. Їх перевага знаходилася в межах від 0,2 до 10,8% за результатами промірів корів у віці трьох років. Лише корови в групі тварин з часткою крові ѕ за поліпшуючою породою поступалися чистопородним тваринам за проміром «глибина грудей». За результатами промірів корів у п'ятирічному віці, показники помісних тварин не відрізняються більше, ніж на 5,2% від аналогічних промірів у чистопородних, а показники лімітів у всіх досліджуваних групах значно співпадали. Промір - «висота в холці», як селекційна ознака, позитивно корелює з усіма іншими промірами тіла тварини (табл. 3).

Таблиця 3 - Фенотипові кореляції промірів тіла у корів-первісток червоної степової породи та помісей з голштинами

Взаємозв'язок проміру висоти у холці з всіма іншими промірами тулуба у помісних тварин був вищим, ніж у чистопородних. У корів з часткою крові Ѕ за поліпшуючою породою рівень кореляції був на рівні 0,449…. 0,724, з часткою крові ѕ - 0,271…. 0,670, у тварин одержаних від зворотного схрещування 0,330…. 0,586, а у чистопородних червоних степових на рівні 0,188…. 0,532. Рівень кореляції висоти у холці з промірами вимені має середнє значення: у чистопородних 0,300; у напівкровних 0,448…. 0,449; дещо нижчий рівень у тварин з часткою крові ѕ та ј за поліпшуючою породою. У помісних тварин між усіма промірами екстер'єру виявлені позитивні зв'язки, а у чистопородних негативна кореляція виявилася між промірами: коса довжина тулуба - ширина вимені; ширина грудей - ширина зада; ширина грудей - ширина вимені. Така закономірність взаємозв'язку висоти в холці з іншими промірами зберігається і у корів п'ятирічного віку, а кореляція між проміром висота в холці і промірами вимені стає слабшою, а у напівкровних тварин навіть негативною. У тварин з часткою крові Ѕ і ѕ за поліпшуючою породою спостерігається негативна кореляція промірів тулуба і промірів вимені, це пов'язано з погіршенням морфофункціональних властивостей вимені з віком, як результат негативного впливу недосконалого машинного доїння корів.

Молочна продуктивність корів різних породних поєднань. Основним показником ефективності використання того чи іншого генотипу тварин є молочна продуктивність. Дослідження молочної продуктивності різних породних поєднань показали, що за 1, 2 і 3 лактації помісні корови з часткою крові Ѕ чг переважали чистопородних ровесниць за надоєм відповідно на 537 (Р < 0,001), 282 (Р < 0,05) і 417 кг (Р < 0,001); з часткою крові ѕ чг на 543 (Р < 0,001), 323 (Р < 0,01) і 567 кг (Р < 0,001); і з часткою крові ј чг на 89, 4 і 227 (Р =0,1) (табл. 4). За вмістом жиру в молоці тварин з часткою крові Ѕ та ѕ за поліпшуючою породою поступалися ровесницям материнської породи відповідно на 0,03 і 0,01%, а з часткою крові ј за поліпшуючою породою - перевершували на 0,01%. Різниця за вмістом жиру в молоці між групами досліджуваних тварин знаходилася в межах 3,75-3,80% Загальний вихід молочного жиру також був вищий у помісей. Напівкровні тварини перевершували ровесниць на 17,1 кг (Р<0,001), з часткою крові ѕ за голштинами - на 20 кг (Р<0,001), одержані від зворотного схрещування - на 3,3 кг (невірогідно). Порівняння продуктивності корів за три лактації дає можливість стверджувати про ефективність схрещування тварин червоної степової породи з голштинською худобою, але повна характеристика отриманих результатів може бути лише у порівнянні продуктивних ознак з аналогічними показниками їх матерів.

Таблиця 4-Характеристика молочної продуктивності корів

Дочки усіх груп тварин перевершували продуктивність своїх матерів за всіма ознаками. Чистопородні первістки переважали за надоєм своїх матерів на 365 кг (Р<0,1), з часткою крові Ѕ за голштинами - на 706 кг (Р<0,001); з часткою крові ѕ за поліпшуючою породою на 505 кг (Р<0,001) і одержані від зворотного схрещування на 40 кг (невірогідно). За вмістом жиру в молоці чистопородні первістки переважали своїх матерів на 0,1%; з часткою крові ѕ за поліпшуючою породою на 0,05, а з часткою крові ј за голштинами на 0,08%. Напівкровні тварини мали вміст жиру в молоці такий же, як і у матерів. Загальна кількість молочного жиру усіх дочок була вищою: у чистопородних на 17,6 кг (Р<0,05), у помісних відповідно на 25,2 (Р<0,001) 21 (Р<0,001), 5,1 кг.

Вплив батьків на формування продуктивних ознак нащадків. Встановлено вплив батьків і матерів, з різним походженням, на процес формування продуктивних ознак у нащадків (табл. 5). Визначено продуктивність жіночих предків у кожному варіанті підбору та розподілено їх на три групи: І група - матерів і матерів батьків з середнім надоєм до 4000 кг; ІІ група - 4001-4500 кг; ІІІ група - 4501 кг і більше. За надоєм корови різних генотипів у групі предків з середнім надоєм до 4000 кг розподілилися наступним чином: з прогресивною ознакою - 17%, з адитивною - 71% і з регресивною - 12%. Надій у групі дочок з прогресивною ознакою знаходився в межах 4069-5204, найвищу продуктивність мали дочки напівкровних тварин - 5204 кг; в групі з адитивною спадковістю - 3359-3845 кг і дочки групи з регресивною ознакою мали надій від 2553 до 2974 кг молока. У групі предків з середнім надоєм 4001-4500 кг кількість дочок з прогресивною ознакою зменшилася на 1%, з адитивною на 5%, а з регресивною ознакою зросла на 4%. Рівень надою дочок у даній групі був вищим від продуктивності дочок з групи батьків з нижчим рівнем аналогічних показників, за виключенням напівкровних дочок з прогресивною ознакою, що поступалися своїм ровесницям на 208 кг. В групі предків з надоєм 4501 кг і більше чисельність з прогресивною ознакою дочок становила 14%, а з адитивною і регресивною по 43%. Продуктивність дочок у цій групі була вищою від ровесниць з груп предків з нижчим рівнем продуктивності. Надій корів з прогресивною ознакою знаходився в межах 4533….5317 кг молока, з адитивною - 3616….4165 кг і з регресивною - 3355….3825 кг.

Таблиця 5 - Оцінка молочної продуктивності корів в залежності від направлення підбору батьків

Позитивно трансгресивних тварин в групі чистопородних було 7,2%, в помісних відповідно 21,3; 7,5 і 27,6%. Ще більш сильні відмінності у здатності формувати генотипи з позитивним трансгресивним успадкуванням високомолочності у бугаїв плідників різних ліній, а також представників однієї лінії.

Вплив штучного і природного добору на рівень надою корів. Загальна елімінація у віці І - ІІІ лактацій була найвищою у корів з часткою крові ј за поліпшуючою породою і чистопородних відповідно 35,6 - 25,7% та 36,1 - 16,6%. У напівкровних корів вона була на рівні 15,3 - 22%, а у тварин з часткою крові ѕ за поліпшуючою породою 26,3 - 36,1%. Слід зазначити, що серед корів дослідних груп, що мали продуктивність наближену до середніх показників продуктивності, елімінація була найменшою. Очевидно, ці тварини мають оптимальне співвідношення продуктивності і адаптивних якостей. Штучний добір був спрямований на виведення з стада низькопродуктивних корів, а рівень природного добору зростав за умов підвищення надою, особливо у помісних тварин.

Середовищна чутливість корів різних генотипів. У результаті досліджень встановлено суттєвий вплив середовищних факторів на формування і перебіг лактації дослідних тварин (табл. 6).

Таблиця 6 - Середовищна чутливість надою корів різних генотипів

Тварини різних генетичних груп мають істотні відміни за ступенем середовищної чутливості. Найбільш лабільний тип реакції відзначено у дочок бугаїв-плідників червоної степової породи мали більш високу пластичність (b=1,022…. 1,297), менш чутливі до коливань умов середовища тварини плідників голштинської породи (b=0,829 - 0,965). Інакше кажучи, тварини більш молочного типу характеризуються меншою залежністю надоїв від тих середовищних коливань, що виникають у ході лактації і мають кращу пристосованість до експлуатації їх в умовах промислового виробництва молока.

Визначення ефекту дії генів у помісних тварин. Встановлено закономірність успадкування основних селекціонованих ознак у помісних тварин. Перевага помісних корів за рівнем надою відбувалася за рахунок адитивного і гетерозисного ефекту. З ростом рівня продуктивності матерів гетерозисний ефект зменшувався з 503 до 438 кг за першу лактацію, з 871 до -197 кг за третю, а адитивний збільшувався відповідно з 622 до 844 кг і з -576 до 1044 кг (табл. 7).

Таблиця 7 - Адитивний, материнський і гетерозисний ефекти за молочною продуктивністю корів різних генотипів залежно від рівня надою матерів

Перевага помісей за живою масою забезпечувалася майже на одному рівні за рахунок гетерозисного і адитивного ефектів відповідно на 21 і 22 кг та 22 і 28 кг. Розрахунки дії генів за проміром «висота в холці» показали, що незалежно від рівня продуктивності матерів, у помісних тварин ця ознака носить адитивний характер успадкування

Технологічні якості вимені корів за умов машинного доїння. Аналіз результатів вимірювання вимені корів-первісток свідчить, що помісні тварини вірогідно перевершують своїх чистопорідних ровесниць за основними промірами: за обхватом вимені різниця становила 4,4-7,9%, довжиною 2,0-6,3%, шириною 4,4-8,9% і глибиною 8,7-17,0%.У повновікових корів також спостерігалася різниця у промірах вимені, але була порівняно меншою. Помісні корови (напівкровні та з часткою крові ѕ за поліпшуючою породою) мали вим'я ширше і довше, з більшим обхватом (перевага становила від 1,0 до 5,5%). Проміри вимені корів з часткою крові ј за поліпшуючою породою були на рівні з чистопородними. Помісні корови-первістки достовірно перевищували чистопородних ровесниць за швидкістю молоковіддачі на 12-24%, за індексом вимені на 1-2%, за одночасністю видоювання на 4-5%.

Швидкість молоковіддачі корів першого отелення у порівнянні з третім збільшилася, а рівномірність розвитку вимені і одночасність видоювання помітно погіршилися. Показники розвитку вимені позитивно і високодостовірно корелюють з рівнем добового надою. Взаємозв'язок надою за лактацію і промірами вимені помітно слабшає, коефіцієнти кореляції нижчі. Коефіцієнт кореляції «швидкість доїння - добовий надій» був рівний 0,34-0,57; «спадання вимені» - 0,60-0,72. Взаємозв'язок фізіологічних властивостей вимені та надою за лактацію позитивний, але зменшився у порівнянні з добовим надоєм. Отже, під час формування високопродуктивних стад достатньо вести відбір тварин за величиною вимені, його формою і швидкістю молоковіддачі з урахуванням першої лактації.

Показники відтворної здатності корів. Проведеними дослідженнями установлено, що корови червоної степової породи мали триваліший сервіс - період і міжотельний період. Перевага цих показників у помісних ровесниць з часткою крові Ѕ за поліпшуючою породою складало відповідно на 26,5 і 20,1 (Р<0,001); ѕ чг - 15,5 і 12,8; ј чг - 13,1 і 11 днів. Коефіцієнти відтворної здатності і індекси плодючості були вищими у помісних тварин.

Економічна ефективність проведених досліджень. Аналізуючи розрахунки економічної ефективності встановлено, що найбільший прибуток від однієї корови одержали від тварин другого покоління (з часткою крові ѕ за поліпшуючою породою): за першу лактацію 423,5 грн., за другу і третю 233,8 і 350,7 відповідно, напівкровні корови поступалися їм у цьому показнику. Тварини з часткою крові ј за поліпшуючою породою за першу і третю лактацію незначно перевершували чистопорідних тварин червоної степової породи на 7,8 і 3,3% відповідно, а за результатами другої лактації поступалися чистопорідним ровесницям на 0,2% або на 7 кг молока базисної жирності.

Висновки

1. Тварини проміжних генотипів голштинізованого типу червоної молочної породи є постійним джерелом для наступних етапів отримання особин бажаних генотипів і подальшого їх розведення «у собі». Вони мають високу молочну продуктивність та поліпшений екстер'єр і за основними селекціонованими ознаками переважають чистопородних червоних степових тварин.

2. За живою масою помісні корови переважали тварин вихідної породи. За результатами першого отелення перевага у корів з часткою крові Ѕ чг становила 33 кг (Р<0,001), з часткою крові ѕ чг - 31 кг (Р<0,001) і з часткою крові ј чг 19 кг (Р<0,01), за даними третьої лактації різниця становила відповідно 31; 26 кг (Р<0,01), і 13 кг (Р<0,1).

3. За типом конституції корови переважно належать до анаксіального типу. З групи напівкровних тварин 2% належали до аксіального типу, 65% - до анаксіального і 33% - до проаксіального. Корови анаксіального типу були вищими, довшими і ширшими і перевершували корів проаксіального типу за надоєм на 13,4% (Р < 0,001), висотою у холці - 1,8% (Р < 0,001), косою довжиною тулуба на 3,6% (Р < 0,01), шириною у маклаках на 10,7% (Р < 0,01). Аналогічні показники були і в двох інших групах: корови анаксіального типу з часткою крові ѕ чг мали перевагу відповідно на 5,6% (Р =0,1); 0,3%; 1,9% (Р < 0,001) і 6,7%

(Р < 0,1), а ј чг - на 7,9% (Р < 0,1) за надоєм і на 14,2% за шириною у маклаках, маючи однаковий зріст і довжину тулуба.

4. Дослідження молочної продуктивності різних породних поєднань показали, що за 1,2 і 3 лактації помісні тварини переважали чистопородних ровесниць за надоєм відповідно на 537 (Р < 0,001), 282 (Р < 0,05) і 417 (Р < 0,001) кг з часткою крові Ѕ чг; на 543 (Р < 0,001), 323 (Р < 0,01) і 567 (Р < 0,001) кг - з часткою крові ѕ чг; на 89, 4 і 227 (Р =0,1) у корів з часткою крові ј чг. За вмістом жиру в молоці за першу лактацію напівкровні та ѕ-кровні помісі з часткою крові поступалися чистопородним ровесницям на 0,03 і 0,01%, а ј чг перевершували на 0,01%, за другу і третю лактації помісні тварини поступалися відповідно на 0,04; 0,02; 0,01% і 0,08; 0,1; 0,08%.Загальний вихід молочного жиру також був вищий у помісей, різниця вірогідна для тварин з часткою крові Ѕ і ѕ за поліпшуючою породою.

5. Формування молочної продуктивності у значній мірі обумовлено трансгресією. Позитивно трансгресивних тварин в групі чистопородних було 7,2%, у помісних відповідно 21,3; 7,5 і 27,6%. Штучний відбір у досліджуваних групах тварин спрямований проти особин з продуктивністю нижче середніх показників продуктивності стада, інтенсивність його в міру наближення до середніх значень знижується. Разом із зростанням надою рівень елімінації зростає, так з групи корів, що мали рівень надою до 4000 кг елімінування складало у чистопорідних тварин 14,2%; у помісних з часткою крові Ѕ, ѕ і ј за поліпшуючою породою відповідно 6,5; 19,2 і 36%. Природній добір у більшій мірі спрямований проти особин, що перевершують середній рівень і чим більше це перевершення, тим вища інтенсивність добору.

6. Найбільш лабільний тип реакції відзначено у дочок бугаїв-плідників червоної степової породи (b=1,022…. 1,297), менш чутливі до коливань умов середовища нащадки плідників голштинської породи (b=0,829…. 0,965).Перевага помісних корів за рівнем надою відбувалася за рахунок адитивного і гетерозисного ефекту. Перевага помісей за живою масою забезпечувалася майже на одному рівні за рахунок гетерозисного і адитивного ефектів відповідно на 21 і 22 кг та 22 і 28 кг. Розрахунки дії генів за проміром «висота в холці показали, що незалежно від рівня продуктивності матерів, у помісних тварин ця ознака носить адитивний характер успадкування

7. Різниця у основних промірах вимені між помісними і чистопорідними первістками становила: за обхватом вимені 4,4-7,9%, довжиною вимені 2,0-6,3%, шириною 4,4-8,9% і глибиною 8,7-17,0%. Перевага у промірах вимені спостерігалася у помісних тварин і в п'ятирічному віці. Помісні первістки переважали своїх ровесниць за швидкістю молоковіддачі на 12-24%, за індексом вимені на 1-2%, за одночасністю видоювання на 4-5%.

8. Проведеними дослідженнями установлено, що корови червоної степової породи мали триваліший сервіс - період і міжотельний період. Перевага сервіс - періоду і міжотельного періоду у чистопородних корів над помісними ровесницями з часткою крові Ѕ за поліпшуючою породою складала відповідно на 26,5 і 20,1 (Р<0,001); ѕ - 15,5 і 12,8; ј - 13,1 і 11 днів. Коефіцієнти відтворної здатності і індекси плодючості були вищими у помісних тварин.

9. Використання голштинізованих тварин проміжних генотипів нового голштинізованого типу червоної молочної худоби економічно доцільне. Корови - помісі продукують молока базисної жирності в середньому за три лактації на 392; 390 і 86 кг більше ніж чистопорідні ровесниці.

10. Одержані результати дають підставу пропонувати тварин проміжних генотипів голштинізованого типу червоної молочної породи для формування високопродуктивних молочних гуртів худоби.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Государственная племенная книга крупного рогатого скота красной степной породы. / Синеокая М.С., Подпалая Т.В.Л.З. Шантарь Л.З., Гапоненко Н.А.,

/ Под ред. Н.В. Кононенко - К.: Урожай, 1989. - 291 с. (обробка даних).

2. Книга высокопродуктивных коров красных пород Украины.

/Синеокая М.С., Жебель Р.В., Шантарь Л.З. / Под ред. Н.В. Кононенко - К.: Урожай, 1993. - 195 с. (Експериментальна частина, обробка даних).

3. Шантарь Л.З. Вплив голштинських бугаїв на якість помісей // Тваринництво України. -1997.- №5. - С. 2.

4. Шантар Л.З. Молочна продуктивність помісей: червона степова х голштинська // Тваринництво України. -1997. - №5 - С. 4.

5. Шантар Л.З., Волошина Л.М., Миронов В.Г Порівняльна характеристика росту і розвитку ремонтних телиць червоної степової породи та їх помісей з голштинами // Таврійський науковий вісник. -1998.- №5.-

Частина 2. - С. 36

6. Шантар Л.З., Вовченко С.Г. Адаптаційні здатності тварин червоної степової породи і їх помісей з голштинами // Таврійський науковий вісник. -1999. - №12-С. 84-86. (Експериментальна частина).

7. Шантар Л.З. Будова тіла корів різних генотипів і їх продуктивність // Таврійський науковий вісник. -2002. - №24.-С. 85-88.

8. Шантар Л.З. Оцінка морфофункціональних властивостей вимені корів проміжних генотипів нового голштинізованого типу червоної молочної породи. // Таврійський науковий вісник. -2003. - №25 - С. 133-136.

Размещено на Allbest.ru