У першому розділі “Теоретичні основи економічної ефективності плодівництва” розкриваються теоретичні основи категорії економічної ефективності, її сутність й особливості визначення у з урахуванням грошової оцінки ділянок землі, зайнятих різними плодовими культурами і сортами.

У дисертації розглянуто концепції та різні погляди на економічну ефективність виробництва. Серед учених дедалі більше поширюється думка про необхідність застосування інтегрального показника ефективності суспільного виробництва, що відображає використання земельних, трудових і матеріально-технічних ресурсів. Сукупність цих факторів створює валову продукцію. Тому потрібно порівнювати створену валову продукцію плодівництва й отриманий прибуток із сукупністю ресурсів виробництва, включаючи грошову оцінку землі. Саме тому необхідна грошова оцінка земельних ділянок, зайнятих плодовими культурами. Опрацювання методики грошової оцінки земель, зайнятих сортами плодових культур, є водночас засобом розрахунку економічної ефективності плодівництва. Сорт як економічне поняття - це результат багаторічної діяльності генетиків, селекціонерів, отриманий під впливом інтелектуального потенціалу, витрат основних і оборотних засобів.

Створеному сорту плодової культури відповідають своя помологічна врожайність, смакові якості, здатність до збереження у визначений термін, тобто сукупність товарних властивостей продукту, що дозволяють одержати різну вартість виробленої продукції, а після її реалізації - різний прибуток. За однакових витрат на посадку плодових культур та однаковій родючості ґрунтів саме розходження в сортах створює диференційовані результати.

Впровадження сортозміни культур у плодівництві є процесом інтенсифікації цієї галузі. Під впливом сорту, як додаткових вкладень капіталу в землю, створюється особлива диференціальна рента другого роду. Її специфіка полягає в тому, що додаткова продукція створюється не внаслідок підвищеної родючості землі за рахунок внесення добрив і зрошення, а за рахунок сорту.

У зв'язку з цим формула економічної ефективності плодівництва матиме вигляд:

, (1)

де Пн і Пб - прибуток після і до новвоведення в плодівництві;

ДОЗн і ДОЗб - грошова оцінка землі, зайнятої плодовими культурами, до і після нововведення;

ЧКн і ЧКб - зміна людського капіталу в галузі плодівництва;

СКн і СКб - власний капітал до і після нововведення (без вартості багаторічних насаджень).

Об'єктивна необхідність запровадження грошової оцінки сортів плодових культур обумовлена розвитком економічних потреб суспільства.

Застосування методики грошової оцінки землі, зайнятої плодовими культурами, дасть змогу досягти раціональної структури виробництва. Грошова оцінка земельних ділянок, зайнятих плодовими культурами, дозволить прискорити вирішення проблеми орендних відносин у плодівництві, матеріальної заінтересованості товаровиробників при оптимізації сортового складу плодових насаджень, можливості використання плодових ділянок для одержання іпотечного кредиту тощо.

Грошова оцінка земель має бути розроблена для груп культур (зерняткові чи кісточкові), окремих порід (яблуня, груша, абрикос, слива, черешня, вишня, персик і т.д.), сортів і типів насаджень.

Імовірно розрізняти два методичних підходи до грошової оцінки земель, зайнятих плодовими культурами, що відрізняються метою:

а) для зіставлення зміни грошової оцінки в цілому плодових культур у часовому періоді на основі фактичних даних урожайності, рентабельності та витрат на виробництво;

б) для оцінки сортів і типів насаджень плодових культур з використанням для вирівнювання умов потенційної сортової врожайності та нормативних витрат на виробництво сортів плодових культур.

Нами пропонуються такі уточнення методичних підходів для розрахунку грошової оцінки землі, зайнятої сортами плодових культур: обчислювати нормативну вартість продукції з урахуванням 30-відсоткового фактичного рівня рентабельності; вважати нормативну врожайність плодів рівній половині помологічної врожайності (тобто граничний потенціал для даного сорту); термін капіталізації загальної ренти прийняти 25 років, тобто рівний терміну амортизації плодових культур.

У другому розділі “Тенденції та стан розвитку плодівництва Криму” розглядається економічна роль плодівництва Криму та його особливості як галузі сільського господарства, наслідки неврахування закономірностей розвитку інтенсифікації, спеціалізації і концентрації в Україні в перехідний період до ринкової економіки; проведено аналіз економічного стану і причин кризи суспільного плодівництва за період ринкових перетворень та факторний аналіз ефективності плодівництва у спеціалізованих плодових господарствах.

За грунтово-кліматичними умовами Крим є унікальним регіоном для вирощування плодів. Перші свідчення про виробництво таких культур у Криму зустрічаються більш як за 2,5 тис. років.

У дисертації дана економічна оцінка історичних етапів розвитку плодівництва, його ролі в економіці регіону, значенні для здоров'я та повноцінного харчування людини. Економічне значення плодівництва визначається його високою питомою вагою (8-9%) у структурі реалізованої сільськогосподарської продукції АПК Криму. У кращі роки розвитку галузі сума реалізованої продукції досягала близько 150 млн. гривень.

Особливості галузі садівництва визначають необхідність специфічного підходу до ефективного ведення галузі.

У сільському господарстві головним засобом виробництва є земля, що не амортизується і, отже, не бере участі у формуванні собівартості продукції. Водночас різний рівень природної родючості землі та місця її розташування сприяють утворенню у товаровиробників диференціального доходу (ренти).

Однією з особливостей багаторічних насаджень є також те, що вони прикріплені до даного місця. Фізична закріпленість багаторічних насаджень до землі вимагає ретельного підходу до їх територіального розміщення, добору ділянок під закладку з урахуванням найбільш повної відповідності умов зовнішнього середовища біологічним вимогам не тільки окремих видів насаджень, але і їх сортів. Кожен вид багаторічних насаджень відрізняється біологічними особливостями, тобто різним відношенням до грунтово-кліматичних умов. За існуючої класифікації сади виділені в особливу групу основних виробничих засобів. У дисертації розглянуто особливості їх як специфічних засобів виробництва.

У роботі узагальнені результати ведення плодівництва у західних країнах, з яких випливає, що основними закономірностями в них є спеціалізація виробництва плодів, що зумовлює різке скорочення кількості вирощуваних сортів; інтенсифікація плодівництва на основі розширення насаджень карликових і напівкарликових садів на вегетативно розмножуваних підщепах.

Саме ці закономірності розвитку плодівництва в Україні і зокрема в Криму були порушені внаслідок кризового стану сільськогосподарської галузі в перехідний період до ринкової економіки. Після лібералізації цін три головних фактори: нееквівалентність обміну між сільським господарством і промисловістю, високі відсотки комерційних банків і надзвичайно великий податковий тиск, призвели до важкого економічного становища сільськогосподарських підприємств. Так, у шість разів знизилося використання органічних і мінеральних добрив, на 21% скоротилася кількість тракторів, у десять разів зменшилися обсяги надходження освоєних капітальних вкладень, внаслідок чого припинилося відновлення площі плодових культур. Різко знизилася ефективність виробництва.

У цілому в АР Крим загальна площа, зайнята плодовими культурами, скоротилася в 1998-2001 рр. порівняно з 1987-1990 рр. майже удвічі, а валовий збір - у п'ять разів. Затрати праці з розрахунку на 1 ц плодової продукції і собівартість плодів зросли у 2,5 раза, а ціна реалізації - тільки в 1,6 раза. У цілому галузь стала збитковою.

З метою визначення впливу інтенсифікації плодівництва на процес зростання врожайності плодових культур визначена роль додаткових витрат на гектар плодових культур. Збільшення витрат на один гектар сприяв у 2001 році приросту врожайності у зерняткових: У = 0,04829Х - 4,3376, у кісточкових У = 0,00667Х + 0,982.

Це означає, що на кожну 1 тис. грн. додаткових вкладень на 1 га площі плодових культур, спрямованих на раціоналізацію технології обробітку, врожайність зерняткових зросте на 4,83 т/га, кісточкових - на 0,67 тонн з гектара.

Розглянуто економіку формування інтенсивних садів різної конструкції. Загущені посадки дерев дозволяють одержувати порівняно з незагущеними у півтора рази вище прибуток з кожного гектара. Створення інтенсивних садів є важливим напрямком інтенсифікації.

Економічна криза, що охопила галузь, суттєво позначилась і на її спеціалізації. Багато садівничих господарств стали низькоспеціалізованими та збитковими. Графічна інтерпретація тенденції впливу спеціалізації на економічну ефективність плодівництва наведена на рис. 1.

У даний час господарства від низького до глибокого рівня спеціалізації виявилися збитковими через проблеми з реалізацією продукції, скасування держзамовлення, звуження каналів збуту. З даних рисунка можна обчислити рівняння параболи, що відображає тенденцію впливу рівня спеціалізації (Х) на рівень рентабельності У. Рівняння зв'язку визначиться як:

при .

З цієї залежності бачимо що оптимальний рівень спеціалізації плодівництва розраховується як У=-b/(2с) або В=-4,62/(2.(-0,0314))=73,47%.

Рис. 1. Графік залежності рівня рентабельності (збитковості) від рівня спеціалізації.

Господарства, що спеціалізуються тільки на плодівництві, в умовах перехідного періоду до ринкової економіки виявилися неспроможними вести прибуткову виробничу діяльність. Стримуючим фактором збільшення обсягів та ефективності виробництва плодів і ягід є монополія торгівлі й недостатня ринкова орієнтованість більшості господарств, відсутність служби маркетингу.

Основною причиною зниження обсягу виробництва плодів і ягід є низька продуктивність насаджень, що знаходиться на середньому рівні 30-35 центнерів з гектара.

Нами виявлено, що виробництво плодів найбільш рентабельне в господарствах із площами садів понад 500 гектарів. При середній врожайності 64,3 ц/га розмір такої земельної площі сприяв одержанню продукції в 2 рази більше, ніж у середньому по всіх аналізованих господарствах. Концентрація галузь за площею насаджень сприяє підвищенню економічної ефективності плодівництва.

У нових умовах господарювання виразно виявляються ринкові фактори - попит, ціна, збут продукції. Оскільки продукція плодівництва швидко втрачає свої властивості і тому малотранспортабельна, тому дуже важливою умовою є термінова реалізація і переробка.

Ще одна причина зниження виробничо-економічних показників галузі полягає в тому, що форми організації суспільного садівництва, які склалися, здебільшого виявилися несприйнятливими до нових умов господарювання в ринкових умовах.

Крім того, у більшості господарств значно погіршилися породно-сортовий склад і вікова структура плодових насаджень.

Суспільне садівництво, зосереджене у сільськогосподарських підприємствах, за виробничо-економічними показниками у даний час не здатне конкурувати із західноєвропейським. Навіть усередині галузі воно дедалі більше віддає перевагу присадибному сектору (на приблизно однакових площах насаджень у присадибних садах виробляється вдвічі більше плодів і ягід, ніж у суспільних). У більшості колективних і державних господарств плодові та ягідні насадження втратили своє промислове призначення.

Щорічно в Криму викорчовується від 2,1 до 5,4 тис. га багаторічних насаджень, а їх закладка дорівнює 180-200 га. Частка садів старіше 15-20-річного віку і становить 43% від загальної площі садів.

Розрив традиційних зв'язків (економічних, соціальних, постачальницьких і ін.) з Росією та іншими країнами СНД відіграв не останню роль у поглибленні кризи садівництва Криму.

Введення ліцензій на вивіз продукції з України ще більше звузило ринок садівничої продукції. Основним каналом реалізації в даний час став внутрішній ринок. У 2002 р. на цьому ринку було реалізовано 58% всього обсягу товарної плодоягідної продукції.

В умовах формування ринкової економіки значно змінюються підходи до господарської та технологічної оцінки садівницької продукції. На перше місце постають показники конкурентоспроможності плодів і ягід на внутрішньому та зовнішньому ринках, що досягається головним чином за рахунок високої якості та низької собівартості продукції.

У сучасних умовах неможливо забезпечити прибуткове ведення садівництва в будь-якому підприємстві без загальної оцінки зовнішнього та внутрішнього маркетингового середовища.

Для створення конкурентоспроможної продукції в нинішніх умовах мінімальний врожай плодів яблуні повинен становити не менше 150 ц/га при 85-90% вищого та першого товарного сорту продукції. Цього можна досягти за умови проведення чіткої організаційної та технологічної політики в галузі.

Для одержання якісної товарної продукції необхідно дотримуватися усіх вимог технологічних карт, особливо щодо формування плодових дерев, обробітку ґрунту, внесення добрив і захисту рослин від хвороб та шкідників. У невеликих за розміром господарствах це практично виконати не можливо.

Важливою умовою високорентабельного ведення садівництва є планомірне відтворення насаджень. Порушення відновлення старих садів новими і часто пов'язаний з цим різкий спад обсягів виробництва негативно позначаються на економіці господарств.

Проблема джерел інвестицій на закладення насаджень може вирішуватися, насамперед, за допомогою підвищення прибутковості галузі, надання товаровиробникам пільгових банківських кредитів, відновлення визначеного відсотка відрахувань бюджетних асигнувань й одержання іноземних інвестицій. Важливо зазначити, що досвід кращих господарств, розміщених у різних районах АРК, переконливо свідчить про те, що навіть у нинішній складній економічній ситуації при використанні інтенсивних технологій садівництво є прибутковою галуззю. Необхідно змінити стратегію розвитку садівництва.

Для виявлення резервів галузі нами проведений факторний аналіз передових спеціалізованих плодівницьких господарств регіону.

У табл. 1 наведені дані по моноспеціалізованому господарству ВАТ “Побєда” і ВАТ “Радгосп Весна”, що має ще одну товарну галузь. Проведена грошова оцінка землі в цих господарствах свідчить про погіршення використання землі у ВАТ “Побєда” і, навпаки, поліпшення використання землі в ВАТ “Радгосп Весна”. Грошова оцінка трудових ресурсів, величина власного капіталу, сукупний сільськогосподарський капітал свідчать про те, що ВАТ “Побєда” більше за обсягами виробництва господарство. Однак ВАТ “Радгосп Весна”, який крім плодів має зерновиробництво, більш стійке економічно. У ньому спостерігається ріст ефективності: норма прибутку збільшилася з 0,317 до 1,4 відсотків. Але ця властивість перехідного стану економіки, світовий і вітчизняний досвід свідчить про ефективність поглиблення спеціалізації.

Таблиця 1 Порівняльна оцінка результатів факторного аналізу садівницьких господарств Нижнєгірського району АР Крим

У третьому розділі “Шляхи відродження плодівництва як пріоритетної галузі АПК Криму” наведене обґрунтування інвестиційної програми відродження і розвитку її в Криму, розглянута грошова оцінка плодових культур та її використання для вирішення практичних завдань у плодівництві, моделювання раціональної структури виробництва цієї галузі.

У “Комплексній довгостроковій програмі соціально-економічного розвитку і структурної перебудови економіки АПК АРК” відсутня інвестиційна програма розвитку плодівництва. Нами обґрунтовано потребу в капітальних вкладеннях для визначення на перспективу обсягів виробництва плодових культур. Програмою передбачається відновлення площі плодово-ягідних культур до 2010 року до рівня 48-50 тис. га з можливим розширенням у подальшому до 60 тис. га та підвищення врожайності в середньому по АР Крим до 150-180 ц з гектара. Намічено довести виробництво плодово-ягідної продукції до 600-700 тис. тонн. Передбачається підвищення експортного потенціалу галузі при збільшенні експорту продукції в обсязі 150-180 тис. тонн на рік. Планується направляти на переробку не менше як 150 тис. тонн плодових.

Для задоволення потреб відпочиваючих, населення Криму та інших категорій споживачів виділяється до 180 тис. тонн продукції. У сукупності це сприятиме підвищенню зайнятості сільського населення. Буде створено не менш 23-30 тис. робочих місць.

Програму виведення плодівництва Криму з кризи доцільно виділити на 2 етапи: перехідний і відродження.

Аналіз витрат на відновлення і закладення нових плодових насаджень показав, що їхня фактична вартість у розрахунку на 1 га становитиме: у середньому по господарствах Криму: 1993 р. - 15695 грн., 1995 р. - 16143 грн., 1997 р. - 15384 грн., 1999 р. - 22151 грн., 2000 р. - 19690 гривень.

Найбільші витрати пов'язані з придбанням саджанців і посадкою їх у перший рік закладки нового саду. Другий і третій роки характеризуються ретельним доглядом за насадженнями. Витрати на формування крони припадають на четвертий рік. З урахуванням чотирирічного періоду закладення плодового саду, а також прийнятої в економіці сільського господарства системи аналізу результатів діяльності в галузі плодівництва, нами опрацьована програма розвитку плодових посадок на дванадцятирічний період, тобто на три періоди по чотири роки. Відповідно до програми площі плодових насаджень у 2000 р. - 43,3 тис. га і 2010 р. - 48,8 тис. га складають основу проекту закладки нових площ плодових культур. Збережено параметри і площі плодоносних насаджень - 37,9 тис. га в 2000 р. і 36 тис. га в 2010 р. Зіставлення цих параметрів свідчить, що площі плодових культур не збільшаться, незважаючи на закладення 24 тис. га нових насаджень. Йдеться про повну реконструкцію існуючої системи плодівництва на новій прогресивній основі. Площа садів на 50% буде складатися з нових сортів і культур.

Відомо, що за 1996-1999 рр. середня врожайність з 1 га склала 3,3 тонни. Тому приріст здається дуже високим, але навіть у сприятливі роки врожайність плодових культур у Криму в середньому в 1971-75 рр. була 8,1 т, у 1976-1980 рр. - 7,9 т, у 1981-1985 рр. - 8,7 т, 1986-1990 рр. - 7 тонн з гектара.

Перехід площ садів у приватну власність працівників повинен сприяти зростанню врожайності плодових культур. До того ж відбудеться відновлення площ садів і заміна малопродуктивних сортів високопродуктивними.

Програма посадки передбачає послідовне зростання обсягів інвестицій по роках. Починаючи з 2000 року, коли було вкладено 23,9 млн. грн. у відновлення плодових насаджень і беручи до уваги 138,5 млн. грн. щорічного інвестування в галузь у 2011 р., процес відтворення наростає. Загальна сума 786,6 млн. грн. інвестицій на виконання програми введення нових плодових насаджень до 2010 року є досить великою. Однак ця величина реальна, тому що на один гектар будь-якого року від першого до четвертого треба вкласти близько 6,5 тис. гривень.

У дисертації наведені розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень у плодівництво за трьома чотирирічними періодами відродження плодівництва. Кожному з них відповідають свої показники економічної ефективності інвестування в плодівництво.

Окупність проекту за 10 років інвестування розвитку плодівництва дорівнює 2,8 роки. Річний економічний ефект складе 17,93 млн. гривень, що відповідає високій оцінці проекту реконструкції плодівництва Криму. Ці показники можуть бути збільшені за рахунок зростання врожайності, зниження виробничих витрат у нових господарствах з розпайованими засобами виробництва і землею.

На сучасному етапі джерелами інвестування виробництва є такі: державні вкладення; власні засоби господарств; іноземні інвестиції (насамперед Росії); кошти від пільгового оподатковування. Державні інвестиції надходять тільки господарствам з державною формою власності.

У Криму є ряд господарств підпорядкування Укрсадвинпрому, що одержують періодично планові інвестиції на розвиток садівництва і виноградарства. Однак, частка виділених коштів надто мала. Основне джерело - це власні засоби й пільгове оподатковування, коли частина ПДВ залишається в розпорядженні господарств. Можна розраховувати на залучення іноземних інвестицій від банків і корпорацій, зацікавлених у придбанні продукції кримських плодівників.

Для залучення інвестицій необхідно створювати умови привабливості інвестицій у плодівництво, надання інвестиційних пільг і гарантій для підприємництва.

Грошова оцінка сортів плодових культур має на меті виявлення величини капіталізованої ренти - грошової оцінки плодових для порівняльного аналізу економічної вигідності виробництва цих культур. Грошова оцінка - це не ціна землі, зайнятої плодовими культурами, що буде визначатися ринковими відносинами, співвідношенням попиту та пропозиції земельних ділянок плодових культур на майбутньому ринку землі. Однак і нині при закладанні садів та їх експлуатації потрібно здійснювати грошову оцінку сортів, що дозволить знаходити оптимальне їх поєднання і підвищувати ефективність плодівництва.

У зв'язку з особливостями періодичності плодоношення слід брати середню нормативну врожайність, яка дорівнює половині потенційно можливої врожайності сорту. Різниця в якості плодів знаходить вираз в ціні реалізації. Приклад грошової оцінки земельних площ, відведених під вирощування літніх сортів груші, в якому дається методика розрахунку, показана в табл. 2.

З даних табл. 2 видно, що земельна ділянка груші сорту “Вільямс” має найбільшу грошову оцінку 150,70 тис. грн. за 1 гектар. Така висока оцінка земельної ділянки пояснюється насамперед високою потенційною врожайністю сорту -12,2 тонни на гектар. Крім того, смакові якості і попит на цей сорт дозволяє реалізувати його за ціною 1653,60 грн./т. Це дозволяє одержати високу диференційну ренту з гектара, що майже в 10 разів вища, ніж при вирощуванні сорту Бере Прекос Моретіні. Грошова оцінка земельних площ, відведених для вирощування інших літніх сортів груш, не відрізняється значною мірою: від 41,6 тис. до 76,5 тис. грн. за 1 гектар.

Таблиця 2 Грошова оцінка площ зайнятих, літніми сортами груші, районованих в Криму

Серед зимових сортів груші ділянка землі під сортом “Марія” оцінюється в 315,64 тис. грн. за гектар. Близько до нього грошова оцінка землі під сортом “Ізюминка” - 295,88 тис. грн. за гектар. Інші сорти, такі як “Смарагдове”, “Золотава осінь”, “Золушка” вирощуються на земельних ділянках, що оцінюються від 218,4 до 249,6 тис. грн. за гектар. Найменшу цінність мають ділянки, зайняті зимовим сортом “Бере Ардапон” - 93,6 тис. грн. за гектар. Розходження в грошовій оцінці землі, зайнятої цими сортами, зумовлюється різницею в урожайності: сорту “Марія” - 14 т/га, а в “Бере Ардапон” - тільки 6 тонн із гектара. Завдяки кращим смаковим якостям сорт “Марія” має вищу реалізаційну ціну. Сорт “Марія” має високий коефіцієнт рентабельності. Усе це дозволяє одержувати з 1 га земельних площ, зайнятих під цим сортом, 126,36 тис. грн., що в 3,8 раза більше порівняно із сортом “Бере Ардапон”. Грошова оцінка земельної ділянки, зайнятої сортом “Якимовская”, дорівнює 245,96 тис. грн., а сорту “Бере-Боск” - тільки 35,36 тис. гривень. Різниця тут формується лише за рахунок нормативної врожайності, тому що ціна реалізації цих осінніх сортів груш однакова. При грошовій оцінці земельних площ під сортом “Якимовская” забезпечує величину загальної ренти в 9,36 тис. грн./га і тільки 1,4 тис. грн. - сорт “Бере-Боск”.

З урахуванням, що породно-сортова структура плодових культур є одним із основних напрямків підвищення економічної ефективності галузі, в дисертації обґрунтована економіко-математична модель оптимізації сортового складу за умови зберігання і реалізації частини продукції в осінньо-зимовий період. Головне завдання - задовольнити попит у продукції плодівництва тих споживачів, що приїжджають на відпочинок і лікування та наситити ринок у червні - вересні плодами кримського виробництва. Разом з тим для задоволення потреб кримчан потрібно зберегти визначену кількість продукції на зимовий період, коли і ціни реалізації значно вищі. Тому пошук раціональної структури плодових культур дуже важливий.

У розрахунках використано максимальний прибуток від реалізації продукції плодівництва:

, (2)

де M, т - безліч проміжків часу одержання продукції;

c - диференційний рентний доход;

х - одержання продукції в заданий проміжок часу.

Крім цього критерію, нами запропоновано диференціальний рентний доход, тобто в цій же формулі критерію він буде: с - диференціальний рентний доход.

Використання диференціальної ренти як критерію оптимізації сортового складу плодової культури дозволяє забезпечити обов'язкові умови її відтворення. Саме тому цей критерій являє інтерес при розв'язанні оптимізаційних задач. Реалізовано цю задачу на прикладі ВАТ ім. Чкалова Бахчисарайського району.

Величина диференціальної ренти, одержаної в різний термін зберігання плодів, неоднакова. Найвища рента може бути отримана при реалізації сорту “Ренет Симиренко” в лютому. Дещо поступається йому за величиною диференціальна рента після реалізації продукції сорту “Старк”.

Одним із важливих завдань є ритмічність продажу плодів, для чого вводиться невідомий аргумент - додаткове збільшення місткості плодосховища.

Обмеження поставленої задачі:

1. Обмеження за площею саду (600 га) і обмеження по сортовому складу (га).

2. Обмеження за термінами зберігання плодів.

3. Обмеження за заповненням місткостей плодосховища.

4. Обмеження за використанням капітальних вкладень.

5. Умови незаперечності невідомих.

6. Критерій оптимальності - одержання максимальної диференціальної ренти.

Для розв'язання задачі побудована матриця нормативних коефіцієнтів, що включала М х N =34 х 41 показника. Розв'язок задачі мав кілька імпровізаційних варіантів.

1) Передбачалася умова зміни структури саду й отримана відповідь: залишити тільки сорт “Таврическая” на всій площі, а всі інвестовані засоби спрямувати на розширення місткості плодосховища. За цих умов гарантувалося одержання диференціальної ренти 4, 5 млн. грн. із площі 600 гектарів.

2) При заданих умовах задачі отримане рішення, згідно з яким диференціальна рента (чистий прибуток ) повинна дорівнювати 979730 гривень.

Для підвищення економічної ефективності використання площ, зайнятих плодовими, рекомендується:

а) збільшити площу відібраних сортів при збереженні всіх інших;

б) основну масу продукції реалізувати відпочиваючим у Криму;

в) для збереження продукції нового сортового складу необхідно збільшити місткість плодосховища на 4545 т, для чого буде потрібно 700 тис. гривень;

г) розширити площу саду на 115 гектарів.

Ця задача проілюстрована роль інвестиційних вкладень, які спрямовуються на модернізацію плодівництва. Постає необхідність визначення потреби в інвестиціях на відродження плодівництва Криму на найближче десятиліття.

Висновки

Результати дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного та практичного характеру, які зводяться до наступного.

1. Плодівництво є однією з пріоритетних інтенсивних галузей Криму, що характеризується високою концентрацією капіталу на одиницю земельної площі, тривалим часовим лагом між інвестиціями на відтворення плодових насаджень й одержанням прибутку.

2. Аналіз стану розвитку плодівництва у спеціалізованих господарствах Криму свідчить, що в умовах переходу до ринкової економіки галузь перебуває у складному економічному становищі, яке характеризується низькою врожайністю плодових культур, скороченням площ під садами, недотримання технологій вирощування плодових насаджень, збитковістю).

3. Дослідження свідчать, що для підвищення економічної ефективності необхідно довести рівень спеціалізації господарств плодівництва до 50-74%, концентрації насаджень - не менш 500 га, створювати інтенсивні сади із загущеною посадкою дерев.

4. Уточнено методику розрахунку інвестицій і розроблена програма інвестиційних вкладень у відродження плодівництва Криму до 2011 р. За цей період необхідно провести посадку садів на площі 24 тис. га. Сума вкладень становитиме 786,6 млн. грн. при річному економічному ефекті 50,5 млн. гривень.

5. Уточнено методику розрахунку грошової оцінки землі, зайнятої різними плодовими культурами і сортами. Дослідження показали, що сорти плодових культур на однаковій за родючістю земельній площі характеризуються різною врожайністю і споживчими властивостями, що виявляється в одержанні різного диференціального доходу. Обґрунтовано такі розрахункові нормативи, як термін капіталізації витрат на виробництво плодових культур (25 років) і нормативний прибуток (30% від фактичного рівня рентабельності).

6. Проведено грошову оцінку землі, зайнятої різними сортами зерняткових і кісточкових культур. Грошова оцінка 1 га саду з розміщеними сортами яблуні: “Гольден Делишес” - 253,8 тис. грн., “Канділь Сінап” - 34,1 тис. грн., “Аромат Криму” - 179,7 тис. гривень. Отримані дані можуть застосовуватися при організації орендних відносин, диференціації фіксованого сільськогосподарського податку, іпотечному кредитуванні.

7. Розроблено алгоритм оптимізації діяльності плодівницького підприємства оптимального розміру на основі комплексно взаємозалежних моделей, що дають змогу розрахувати оптимальну структуру сортового складу плодових культур з урахуванням необхідності зберігання частини урожаю в плодосховищах. Критерієм оптимальності є максимум диференціальної ренти. Річний економічний ефект становить 979 тис. грн. на площі саду 717 гектарів.

На основі проведеного дослідження зроблені наступні рекомендації:

пропозиції по раціональній спеціалізації і концентрації виробництва і модель оптимізації сортового складу плодових культур з урахуванням збереження частини продукції в плодосховищах;

методику розрахунку грошової оцінки землі, зайнятої сортами плодових культур для організації оренди земельної власності, орендних підрозділів у садівництві, іпотечного кредиту;

багатофакторну модель впливу витрат на коефіцієнт рентабельності продажів і результати розрахунків по ній для вироблення рішень по підвищенню економічної ефективності використання факторів виробництва в плодівництві;

розроблену програму інвестиційних вкладень на площі 24 тис. га для відродження плодівництва Криму до 2011 р.;

методику грошової оцінки землі. зайнятої сортами плодових культур для диференціації системи оподатковування, раціонального розподілу земельних паїв між працівниками господарств і інших цілей.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шевченко М.В. Состояние и некоторые экономические проблемы садоводства Крыма // Научные труды КГАУ “Экономические науки”. - Симферополь: КГАУ. - 1999. - № 59. - Ч. 111. - С.8-11.

2. Шевченко М.В. Этапы развития и экономические особенности садоводства АРК // Научные труды КГАУ “Экономические науки”. - Симферополь: КГАУ. - 2000. - № 63. - С.214-217.

3. Шевченко М.В. Методические основы денежной оценки плодовых культур // Научные труды КГАУ “Экономические науки”. - Симферополь: КГАУ. - 2001. - №67. - С.139-143.

4. Шевченко М.В. Принципы аренды плодово-ягодных насаждений // Экономика и управление. - 2001. - № 2. - С.21-22.

5. Шевченко М.В. Об инвестиционной программе возрождения и развития плодоводства Крыма // Культура народов Причерноморья. ТНУ, Симферополь - 2002. - №30. - С.62-65.

6. Шевченко М.В. О методике денежной оценки сортов плодовых культур // Економiка: проблеми теорiї та практики. ДНУ, Днепропетровск, 2002.- Вип. 27. - С.115-120.

7. Шевченко М.В. Методика денежной оценки земельных участков, занятых разными сортами яблок, адаптированных в Крыму // Экономические науки, 2002. - Вып. 70. - С.179-183.

Размещено на Allbest.ru