У п'ятому розділі “Апоміксис - як метод скорочення селекційного процесу” висвітлено механізм індукування явища апоміксису у тютюну, проведено генетичний аналіз апоміктичних форм, розроблено методи цитологічних досліджень, вивчено фенотиповий прояв вегетативних і генеративних органів апоміктичних рослин, обґрунтовано схему скороченого селекційного процесу та закріплення гетерозису на постійно, досліджено аномалії квіток та виявлено найбільш корисні для селекції.

Одним із радикальних шляхів збільшення дійової сили методів селекції та прискорення одержання нових сортів є апоміксис. Довготривалі пошуки методу одержання апоміктів у тютюну увінчались успіхом тільки в середині 80-х рр. Апоміксис у тютюну відкрив Ю.Ф. Саричев шляхом міжвидової гібридизації. Індукція досягається шляхом запилення гібридів першого покоління пилком виду N.alata з частотою 1:500 від загального числа насінин, але ним не проведено цитологічних досліджень доказу апоміксису, його механізму та принципу застосування як методу закріплення ефекту гетерозису.

Генетичний аналіз факультативних апоміктів, одержаних від різних сортів, гібридів і N. alata показав, що у А₁ усі рослини повинні мати світле листя згідно закону Менделя, але замість очікуваних однакових у А₁ спостерігали розщеплення за фенотипом 3:1, тобто три частини рослин мали світлий колір листків, що підтверджує їх статеву природу і одна частина мала зелений колір листка. Тобто, при одноразовому запиленні з N. alata у сортів і селекційних номерів був індукований апоміксис у 25 % рослин, що підтверджено результатом цитоембріологічного аналізу та аномалією квіток різного напрямку. Хоча не у кожної комбінації відмічено аномалію квіток, а значить таке явище не є закономірним у даному випадку.

При ранжуванні результатів вимірів рослин апоміктів першого року вивчення встановлено, що за основними ознаками (висота, довжина, ширина та кількість технічних листків) частота коливалась від 2 до 16 % при цьому 70-75 % рослин розщеплювалися, 20-25% були подібними до материнської форми та 1-2% - морфози із сильно вираженою гіпертрофованістю.

Особливістю апоміктів є константність за фенотипом рослин, починаючи із А₂ з позитивною трансгресією кількісних ознак, що спостерігається і у F₂. Зацвітають всі рослини одночасно з більш коротким періодом цвітіння ( 8-12 проти 25-28 днів).

Механізм утворення апоміктів-диплоїдів при схрещуванні N. tabacum з N. аlata ґрунтується на псевдогамії. Спермії N. аlata безпосередньо беруть участь у індукції апоміксису. При цитоембріологічному аналізі встановлено наявність соматичного диплоїдного партеногенезу, зародок якого є диплоїдним і виникає із нередукованої клітини, дає початок рослині-апомікту, яка не відрізняється від материнської. У даному випадку має місце регулярний факультативний апоміксис так, як необхідно лише один раз індукувати запиленням N. аlata і наступні покоління будуть апоміктами, які розмножуються як статевим, так і безстатевим способом.

При вивченні ембріогенезу у амфіміктів підтверджено статеву природу розвитку у них зародків. Вони знаходяться на різних стадіях розвитку. У апоміктів навпаки, всі зародки на одній стадії розвитку - стадії “кулі”. У пилкових трубках тютюну завжди присутнє вегетативне ядро, яке знаходиться на деякій відстані від кінця пилкової трубки. За літературними даними та практичними спостереженнями, на приймочці маточки нараховується 1200-2000 пилкових трубок, які досягають через 16-18 годин стовпчика і просуваються по його тканинах. Потім пилкові трубки через мікропіле проникають у зародковий мішок. Пилкова трубка вливає вміст у зародковий мішок. Поряд із нормальними пилковими трубками є багато аномальних, що значно відрізняються за формою і структурою. Ядра їх витягнуті та гомогенні. Так, як жіночий гаметофіт складається із 1200-2000 зародкових мішків, то одночасне їх запилення неможливе. Однак, у апоміктів зародки знаходяться у стадії “кулі” в мікропілярній частині зародкового мішка, що класифікується як диплоїдний партеногенез. За будовою зародковий мішок у тютюну кваліфікується як Polygonum-тип, що вважається найбільш примітивним і широко розповсюдженим у багатьох рослин.

Для вивчення жіночого гаметофіту та класифікації елементів апоміксису у тютюну розроблено спрощений метод диференційованого забарвлення, що полягає у забарвленні препарату спеціальним розчином люголя.

При лабораторному обстеженні у тютюну відмічено тип апоміксису - індукований партеногенез, де перші два етапи процесу запліднення проходять нормально. Яйцеклітина розвивається без дії спермія. Подальший розвиток проходить тільки після запилення при проростанні пилкових трубок, хоча спермії часто досягають зародкового мішка. Для розвитку яйцеклітини достатньо тільки одноразової дії пилку на приймочку маточки.

Серед способів виділення апоміктичних форм є досить надійний метод гібридологічний, запропонований Ш. Чейзом. Метод ґрунтується на можливості апоміктичних форм не розщеплюватись, а залишатись не змінними. У тютюну відмічено 25% рослин із характерними ознаками гібридів першого року вивчення. Для успішного застосування необхідно визначити генетичні маркери. У тютюну успішно може використовуватись мутант буроквітковості, який присутній у деяких амфіміктів. Квітки у більшості рослин тютюну рожевого кольору, а у деяких білоквіткові. Найбільш простим і доступним методом виявлення апоміксису є ант морфологічний, запропонований С.П.Чередничок, який базується на виявленні аномальних пилкових зерен та аномалії квіток.

Поява стерильних квіток може бути викликана вищепленням скритих рецесивних генів та порушенням хромосомного балансу, що свідчить про високий рівень апоміктизації та наявність деяких перепон до одержання бажаних форм для подальшого селекційного процесу. Одержані дані підтверджують думку С.С. Хохлова про глибокі зв'язки системи розмноження і структури квітки у апоміктів першого року випробування. У форм факультативно апоміктичного розмноження редукція частини квітки проявляється у вигляді довгого стовпчика приймочки маточки, що розміщений високо над віночком, великої зав'язі, проростання однієї і рідше двох тичинок рожевим листочком, або приростання їх до віночка, повної відсутності тичинок, часткової стерильності пилкових зерен або коротких тичинкових ниток. У аномальних квіток із високим стовпчиком при вільному запиленні зав'язалось лише 11,4 % коробочок, а при ізоляції менше на 49 % (рис. 9). Суцвіття із короткими тичинками характеризувалось більш високим показником зав'язування коробочок (18,2 %) при вільному запиленні, та на половину менше при ізоляції. Відсутність тичинок також не спричинила повної безплідності рослини. При обліку коробочок на таких суцвіттях виявлено до 9,5 % зав'язування при вільному запиленні, та 4,4 % при ізоляції. Інші аномалії квіток (проросла тичинка, коротка одна тичинка та розсіченість віночка) значно не вплинуло на характер запліднення квіток і були в межах нормального запилення.

У більшості апоміктів виявлено 7,9 % рослин з гомостильними квітками, а інші 92,1 % з різною формою аномалій. Найбільш часті аномалії квіток зустрічаються у вигляді стовпчика маточки вищого у 1,3 разу від віночка, тичинок нижчих за стовпчик маточки, відсутності тичинок, тичинок пророслих листочком або прирослих до віночка, стерильних пилкових зерен, нижчого за звичайний стовпчика приймочки маточки та повздовжнього розсічення віночка.

Відмічено зменшення функції пилку у процесі розмноження за рахунок найбільш виявлених аномалій стерильності пилкових зерен та різнобій у висоті тичинок і приймочки маточки. На основі результатів досліджень розроблено класифікатор оцінки характерних морфологічних ознак будови суцвіття та квіток із урахуванням аномалій при апоміксисі.

Прояв гетерозису у значній мірі залежить від вибраної схеми схрещування та залучених компонентів. Високоефективними схемами схрещування є парні міжсортові схрещування, з якими отримано 55 % селекційного матеріалу із показниками ефекту гетерозису.

При застосуванні у селекційному процесі апоміксису прискорюється виведення високопродуктивних сортів тютюну на 4-6 років та забезпечується ведення насінництва у мінливих умовах ризикованих зон, відкривається можливість закріплення гетерозису як за виходом зеленої маси так і насіння.

У результаті тривалих досліджень з апоміктичними формами виділено матеріал для потреб не тільки наукових досліджень по апоміксису, але і практичного селекційного процесу.

Використання апоміксису у селекції тютюну відкриває великі перспективи для збереження гетерозиготної системи генів. Апомікти можуть брати участь у схрещуваннях в якості батьківської форми і передавати гібридам домінантний комплекс, який обумовлює апоміксис. В таких умовах не потрібно шукати кращі лінії через велику кількість гомозиготних ліній. Необхідні гібриди виявляються в першому поколінні від схрещування апоміктичних форм із гібридом.

У шостому розділі “Результати впровадження створених сортів” висвітлено стан тютюнової галузі та шляхи розширення виробництва сировини, характеристику нових та перспективних сортів тютюну, які внесено до Державного реєстру сортів рослин України, екологічне вивчення нових сортів, технологічний фактор розкриття потенціалу сорту, схему прискореного впровадження сортів у виробництво, економічну ефективність при виробничому вивченні нових сортів та коефіцієнт цінності сорту. На основі результатів процесу селекції, агротехнічних досліджень, екологічного і виробничого випробування нових сортів встановлено важливість умов вирощування (14 %), сортової особливості (36,6 %), їх взаємодія (25,5 %) на розкриття потенціалу сорту.

Встановлені кореляційні зв'язки між окремими елементами погоди, врожайністю та вмістом нікотину і вуглеводів в сировині та регресивні рівняння з їх участю дозволяють прогнозувати рівень врожайності та якісних показників з урахуванням певних елементів погоди регіону.

На останньому етапі випробування сортів розроблено схему прискореного впровадження їх у виробництво, що полягає у паралельному контрольному та полінійному вивченні. Конкурсний розсадник кращих сортів закладається на значно більшій площі (70 м² проти 14 м²) за схемою багатофакторного досліду, де вивчаються основні елементи технології їх вирощування та елементи післязбиральної обробки сировини. У процесі досліджень відпрацьовано схему агротехнічних елементів для представників кожного сортотипу, а у відмінних за окремими ознаками сортів корегується у процесі подальшого вивчення.

На основі встановлення коефіцієнту вагомості основних технологічних і біологічних характеристик розроблено підхід до встановлення коефіцієнта цінності сорту. Насамперед, взято до уваги тип сировини сорту, який виражено у балах (скелетний - 1; сигарний - 3; скелетний смаковий - 5; скелетний соусовбірний - 7; ароматичний - 9). Досить важливим показником при визначенні цінності сорту є продуктивність, а саме урожайність з однієї рослини ( 20-40 г сухого листя - низький - 3; 41-60 г середній - 5; 61-80 г високий - 7; більше 80 г дуже високий - 9). Таким же чином виражені у балах беруться до уваги товарна якість сировини, дегустаційна оцінка та товщина пластинки. При визначенні коефіцієнту цінності сорту встановлено, що найбільш цінною сировиною для промисловості є сировина нового сорту Символ 4, якому відповідає найвищий бал - 6,2 та Жовтолистий 36 - 5,4 бали. Інші сорти хоча і відносяться до різних сортотипів, але цінність їх у межах стандарту.

Економічна ефективність впроваджуваних сортів у значній мірі залежить від сформованих ринком цін на сировину. За період 1997-2002 рр. вона була дуже низькою, особливо третього та четвертого товарного сорту, що спричинило збитки при вирощуванні навіть високопродуктивного сорту. При виробничому вивченні сортів встановлено рентабельність виробництва у фермерському господарстві “Шош” за сортами: Гостролистий 24 - 23,3 %, СВ-13 - 9%, Жовтолистий 36 - 6,6%. У СП “Фанчиківське” виявлено більш високу рентабельність за такими сортами: Соболчський 33 - 18,1%, Вірджинія 27 - 7,4 %, Берлей 38 - 15,6 %. Досить низький рівень рентабельності обґрунтовується високими затратами на виконання ручних робіт, пов'язаних із вирощуванням та післязбиральною обробкою сировини, що займає у структурі затрат до 78%.

За останній рік ціна на нижчі товарні сорти значно підвищилась (третього товарного сорту 4,20 грн./кг проти 2,8 грн./кг; четвертого 3,6 грн./кг проти 0,8 грн./кг), що вплинуло на ріст рентабельності та розширення площ під тютюном.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні і практичній реалізації селекційної програми, направленої на створення інтенсивних сортів тютюну з підвищеними адаптивними властивостями, низьким вмістом нікотину та високими дегустаційними якостями, із залученням явища апоміксису, що дало змогу створити сорти якісно нового типу із закріпленням ефекту гетерозису при скороченому селекційному процесі.

У результаті ефективної сортозаміни встановлено тенденцію щодо покращення якісних і кількісних показників впроваджених сортів тютюну у напрямку зниження вмісту нікотину до 1,2 % (стандарт Соболчський 193 - 3,8 %), зменшення середньої жилки до 20,4 % (стандарт - 26 %) та покращення технологічної якості.

Селекція на стійкість проти хвороб та високий потенціал базується на моніторингу сучасної гермоплазми інтродукованих сортів тютюну: Тріумф, Лехія, Венгерський огородній, Гостролист 2747, Бел-61-9, Толної Керті, Вірджинія американська та інші, завдяки яким створена вітчизняна колекція.

Методом кластерного аналізу наявного вихідного та колекційного матеріалу виділено 7 груп, які характеризують рівень подібності створених сортотипів тютюну та принцип їх ранжування за морфологічними ознаками, що дозволило створити теоретичну базу для спрямованого добору та виявити біологічно нову групу сортів “Український”.

Удосконалено класифікатор оцінки морфо-біологічних ознак для сортотипів, які культивуються в Україні, визначено оптимальні параметри моделі сорту за висотою рослин (160 - 170 см) та кількість технічних листків (25 - 30 шт.).

У сортів сортотипу Берлей виявлено тісний кореляційний зв'язок між врожайністю та висотою рослин (r=0,85±0,18), довжиною та шириною листка (r=0,83±0,20), висотою рослин та кількістю технічних листків (r=0,71±0,25), а також обернений зв'язок між товарною якістю та вмістом нікотину (r=-0,91±0,14). Аналогічно встановлено кореляційні зв'язки для інших сортотипів, що дозволило зменшити терміни процесу селекції шляхом спрямованого добору.

Основною умовою при ідентифікації тютюнової висушеної сировини на відповідність до сортотипів є стабільність ознак, які не змінюються під впливом абіотичних і біотичних факторів. Для всіх сортотипів стабільними були форма і основа листка; менш стабільними, але дуже важливими є розмір листка та співвідношення його параметрів, матеріальність і колір сухого листка. Виведено рівняння регресії в цілому по культурі для визначення площі листової поверхні (Z) в залежності від довжини (X) та ширини (Y) листка: . Подібні закономірності встановлено для усіх сортотипів, що покращує процес їх ідентифікації.

При селекції на продуктивність і якість запропоновано схему конвергентних схрещувань за принципом трансгресивної рекомбінації із залученням вихідних форм різних сортотипів, з урахуванням материнського ефекту у прояві кількісних ознак, запилювача - генеративних ознак, застосуванням зворотних схрещувань для збереження характерних ознак сортотипу, добір форм з ознаками, які корелюють з якістю (кут кріплення листка до стебла ) та продуктивністю (прояв характерних ознак для кожного сортотипу).

Теоретично обґрунтовано та практично реалізовано метод селекції на адаптивність, який базується на доборі вихідних форм з різною адаптивністю до умов вирощування, високопродуктивною материнською формою, із застосуванням паралельно-насичуючих схрещувань з переривчастим насиченням з метою закріплення стійкості проти білої строкатості. Відпрацьований метод множинного схрещування із залученням пилку 4-5 сортів в межах сортотипу дає можливість скоротити схему схрещувань та одержати форми з високою адаптивністю.

Селекція на посухостійкість сортів тютюну базується на вперше відпрацьованій методиці визначення цієї ознаки польовим і лабораторним методом у розсадниках константних форм, доборі за ознаками, що тісно корелюють з посухостійкістю. Виділені генетичні донори посухостійкості (Гостролист 24, Бактянський 4, Берлей 320А, Тенесі 19 та Берлей 6) є цінним надбанням селекції тютюну на посухостійкість та сприяють результативності селекційного процесу в даному напрямку.

Розроблений метод одноразового реципрокно-рекурентного добору з врахуванням особливостей домінування скоростиглості від материнської форми та добору форм за ознаками, що корелюють із скоростиглістю дозволив подолати негативні кореляції між продуктивністю і скоростиглістю. За такою схемою одержано сорт СВ-13.

Вперше доведено механізм індукції диплоїдного регулярного факультативного апоміксису на основі розробки методу диференційованого забарвлення при цитоембріологічних дослідженнях явища апоміксису та виявлено високий рівень апоміктизації при наявності різних форм аномалій квітки. Із застосуванням індукованого апоміксису скорочено селекційний процес на 4-6 років, вироблено метод закріплення гетерозису, та відпрацьовано схему застосування апоміксису у селекції тютюну із використанням морфоз.

Встановлено кореляційні залежності продуктивності та кількості опадів у травні (r=0,76) і за вегетаційний період (r=0,71), що дозволяє прогнозувати рівень урожайності з урахуванням елементів погоди регіону.

Виявлено, що потенціал сорту значною мірою залежить від технологічного фактора. Так, пізні строки садіння знижують продуктивність сорту на 25 - 30 %, зменшення густоти висадки рослин - на 9 - 10 %.

Удосконалена схема первинного насінництва полягає у одночасному проведені контрольного та полінійного вивчення нового сорту, що дозволило прискорити впровадження нових сортів у виробництво.

Розроблені теоретичні основи та впровадження їх у селекційний процес сприяло створенню 6 нових сортів, які занесено до Реєстру сортів рослин України: Соболчський 33, СВ-13, Вірджинія 27, Жовтолистий 36, Символ 4 та ВМС 24. До Національного центру генетичних ресурсів рослин України занесено 9 цінних зразків: Соболчський 17, Соболчський 194, Американ 311. С-11, Крупнолистий 6, Гостролист 10, Стійкий 3, Калоі 57 та Крупнолистий 17.

Впровадження нових сортів у виробництво дало змогу забезпечити приріст урожайності на 50 % (1985 р. 7,3 ц/га, 2000 р. 13,8 ц/га), розширити асортимент запропонованої продукції та підвищити рівень рентабельності до 35 % у виробничих умовах.

Пропозиції для селекційної практики й виробництва

1. Науково-дослідним установам рекомендується:

у селекційних програмах використовувати модель сорту, яка обумовлює високу продуктивність, якість, адаптивність, посухостійкість та скоростиглість;

створений генофонд вітчизняної колекції тютюну, який характеризується цінними господарськими ознаками, може використовуватись у селекції на групову стійкість та продуктивність;

удосконалену методику дегустаційної оцінки використовувати при оцінці селекційного матеріалу на смакові та технологічні якості;

для підвищення смакових якостей сировини та скорочення затрат при виготовленні цигарок високої якості використовувати метод конвергентної селекції з послідуючим добором у межах сортотипу, або 2-3 разовий бекрос для збереження модальних ознак типу;

оцінку на якість тютюну доцільно проводити у польових умовах застосовуючи наявність кореляції між хімічним складом сировини та морфологічними ознаками;

використовувати розроблений польовий метод оцінки посухостійкості, точність якого тісно корелює із лабораторним методом, що прискорить результативність добору в цьому напрямку;

оцінку на скоростиглість проводити на основі відсутності “розетки” та швидкої появи листків, інтервал яких не перевищує 1 - 1,5 днів впродовж 50 - 60 днів;

у цитологічних дослідженнях із тютюном при класифікації апоміксису використовувати спрощений метод диференційованого забарвлення препарату;

створені та внесені до Національного фонду генетичних ресурсів рослин України сорти Соболчський 17, Соболчський 194, Американ 311, С-11, Крупнолистий 6, Гостролистий 10, Стійкий 3, Калої 57 та Крупнолистий 17 використовувати в селекційному процесі на високу адаптивність та продуктивність.

2. Для виробництва сигарної сировини використовувати у виробництві західної зони тютюнництва сорти тютюну Соболчський 33 та Гостролистий 24, які забезпечать високий стабільний урожай при лімітуючи умовах вирощування.

3. Для розширення асортименту вітчизняної сировини пропонується вирощувати 3 - 4 сорти створені автором, що буде сприяти розширенню виробництва вітчизняних марок сигарет високої якості.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чопик В.К., Савіна О.І. Шляхи покращання вітчизняної тютюнової сировини // Цукрові буряки. - 2000.- № .2 - С.20-21.

2. Савіна О.І., Чопик В.К. Стратегія розробки підходів у селекції тютюну сортотипу Соболчський // Збірник наукових праць Інституту цукрових буряків. - 2000. - Вип.3. - С.85-90.

3. Савіна О.І., Василів Т.В. Основні результати селекції і насінництва тютюну в Україні // Селекція і насінництво. - 2000. - №84. - С. 62-67.

4. Чопик В.К., Савіна О.І. Якість вітчизняного тютюну засвідчує міжнародна експертиза // Цукрові буряки. - 2001. - №1. - С.19.

5. Савіна О.І. Параметри фізіологічної моделі сорту тютюну для рентабельного ведення галузі // Цукрові буряки. - 2001. - №1. - С.20-21.

6. Савіна О.І., Чопик В.К., Пащенко В.І. Абіотичні фактори як чинник формування продуктивності тютюну // Вісник аграрної науки. - 2002. - №1. - С.33-36.

7. Савіна О.І., Роїк М.В., Білогородська-Чередничок С.П. Апоміксис у тютюну // Вісник аграрної науки. - 2002. - №9. -С.40-45.

8. Балян А.В., Савіна О.І., Берегсасі С.С. Стан та перспективи розвитку тютюнництва в Україні // Збірник наукових праць Інституту землеробства. - 2002. - Вип.3-4. - С.134-139.

9. Савіна О.І., Чопик В.К. Теоретичні і практичні аспекти формування високого потенціалу продуктивності сортів тютюну // Науковий вісник національного аграрного університету. - 2003. - Вип.63. - С.56-61.

10. Савіна О.І., Чопик В.К. Технологічний фактор підвищення потенціалу сортів тютюну // Збірник наукових праць Інституту цукрових буряків. - 2003. - Вип.5. - С.225-233.

11. Савіна О.І. Селекція тютюну на підвищення адаптивного потенціалу // Вісник аграрної науки. - 2003. - №4. - С.44-48.

12. Савіна О.І., Роїк М.В., Білогородська-Чередничок С.П. Редукція квіток у тютюну при апоміксисі // Вісник аграрної науки. - 2003. - №5. - С.40-42.

13. Савіна О.І. Методи визначення посухостійкості сортів тютюну // Науковий вісник національного аграрного університету. - Київ. - 2003.- № 64.- С.71-77.

14. Савіна О.І. Сорт як чинник підвищення технологічної якості тютюнової сировини // Селекція і насінництво / Міжвідомчий тематичний науковий збірник Інституту рослинництва ім. Юр'єва. - Харків. - 2003. - № 87. - С. 210-218.

15. Савіна О.І. Результати селекції сортів тютюну на високу продуктивність // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. - Київ. - 2003. - № 4. - С.93-99.

16.Савіна О.І. Моніторинг шкодочинних хвороб тютюну // Захист і карантин рослин. Збірник наукових праць Інституту захисту рослин. - Київ. - 2003. - Вип.49. - С.187-192.

17. Савіна О.І. Апоміксис у селекції тютюну на закріплення гетерозису // Вісник аграрної науки. - 2004. - №1. - С.47-50.

18. Савіна О.І. Дегустаційна оцінка селекційного матеріалу тютюну // Цукрові буряки. - 2004. - №1 - С. 20-21.

19. Савіна О.І. Селекція тютюну на скоростиглість // Цукрові буряки. - 2004. - № 2. - С.20-21.

20. Савіна О.І. Моніторинг гермоплазми тютюну // Вісник аграрної науки. - 2004. - №3. - С. 47-50.

21. А.с. на сорт рослин №739. Україна. Сорт тютюну Вірджінія 27 / Савіна О.І., Василів Т.В., Солонько М.П., Матієга О.О. (Україна). - №94019003; Заявлено 01.11.94; Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1999.

22. А.с. на сорт рослин №740. Україна. Сорт тютюну СВ-13 / Савіна О.І., Солонько М.П., Василів Т.В., Матієга О.О. (Україна). - №94019006; Заявлено 01.11.94; Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1999.

23. А.с. на сорт рослин №1331. Україна. Сорт тютюну Жовтолистий 36 / Савіна О.І., Василів Т.В., Солонько М.П. (Україна). - №97019001; Заявлено 09.10.97; Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2001.

24. А.с. на сорт рослин №47. Україна. Сорт тютюну Соболчський 33 / Савіна О.І., Солонько М.П., Василів Т.В. (Україна). - №9105964; Заявлено 23.10.90; Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1995.

25. Свідоцтво про авторство на сорт рослин №0467. Україна. Сорт тютюну ВМС-24 / Савіна О.І., Василів Т.В., Матієга О.М. (Україна). - Заявка №02019002.

26. Свідоцтво про авторство на сорт рослин №47. Україна. Сорт тютюну Символ-4 / Савіна О.І., Матієга О.М., Василів Т.В. (Україна). - Заявка №02019001.

27. Свідоцтво про реєстрацію зразка генофонду рослин в Україні №16. Сорт тютюну Американ 311. / Солонько М.П., Савіна О.І., Василів Т.В. (Україна). - Запит №000051 від 20.03.98; Видано 01.06.2000.

28. Свідоцтво про реєстрацію зразка генофонду рослин в Україні №17. Сорт тютюну Соболчський 194. / Солонько М.П., Савіна О.І., Василів Т.В. (Україна). - Запит №000044 від 20.03.98; Видано 01.06.2000.

29. Свідоцтво про реєстрацію зразка генофонду рослин в Україні №18. Сорт тютюну Соболчський 17. / Солонько М.П., Савіна О.І., Василів Т.В. (Україна). - Запит №000040 від 20.03.98; Видано 01.06.2000.

30. Свідоцтво про реєстрацію зразка генофонду рослин в Україні №19. Сорт тютюну Крупнолистий 6. / Савіна О.І., Василів Т.В., Боровець Г.В. (Україна). - Запит №000019 від 11.11.97; Видано 01.06.2000.

31. Свідоцтво про реєстрацію зразка генофонду рослин в Україні №20. Сорт тютюну Гостролистий 10. / Савіна О.І., Василів Т.В., Боровець Г.В. (Україна). - Запит №000010 від 11.11.97; Видано 01.06.2000.

32. Свідоцтво про реєстрацію зразка генофонду рослин в Україні №21. Сорт тютюну С-11. / Савіна О.І., Василів Т.В., Боровець Г.В. (Україна). - Запит №000005 від 11.11.97; Видано 01.06.2000.

33. Свідоцтво про реєстрацію зразка генофонду рослин в Україні №120. Сорт тютюну Стійкий 3. / Савіна О.І., Василів Т.В., Боровець Г.В. (Україна). - Запит №000004 від 11.11.97; Видано 11.11.2003.

34. Свідоцтво про реєстрацію зразка генофонду рослин в Україні №121. Сорт тютюну Калоі 57. / Савіна О.І., Василів Т.В., Боровець Г.В. (Україна). - Запит №000012 від 11.11.97; Видано 11.11.2003.

35. Свідоцтво про реєстрацію зразка генофонду рослин в Україні №122. Сорт тютюну Крупнолистий 17./ Савіна О.І., Василів Т.В., Боровець Г.В. (Україна). - Запит №000022 від 11.11.97; Видано 11.11.2003.

Матеріали наукових конференцій

1. Василів Т.В., Савіна О.І. Особливості сортів тютюну типу Вірджинія у Закарпатті // Тези допов. на конференції молодих учених “Проблеми сільськогосподарського виробництва Карпатського регіону”. - Бакта. - 1992.

2. Василів Т.В., Савіна О.І. Знизити нікотин у тютюновій сировині // Тези допов. на конференції молодих учених “Наукові розробки агропромислового комплексу”. - Н.Ворота. - 1993. - С.58-59.

3. Савіна О.І., Василів Т.В., Наукове забезпечення виробництва тютюну в Закарпатській області // Тези допов. на конференції молодих учених з нагоди 90-річчя з дня організації науково-дослідної установи. - Н.Ворота. - 1994. - С.40-41.

4. Савіна О.І. Особливості добору родинних пар при селекції тютюну на групову стійкість до хвороб // Тези допов. міжнародної науково-практичної конференції “Селекція, насінництво і технології вирощування польових культур”. - Чернівці. - 1996. - С.88.

5. Савіна О.І., Матієга О.О. Василів Т.В. Принцип підбору сортів тютюну селекції Закарпатського інституту при включенні до генофонду рослин України // Матеріали міжнародного симпозіуму “Методологічні основи формування, ведення колекцій генетичних ресурсів”. - Харків, 1996. - С.164.

6. Науменко С.А., Виноградов В.А., Погорелый И.И., Савина Е.И., Василив Т.В. Реакция сортов табака типа Вирджиния на поражение пероноспорозом и у-вирусом картофеля в России и Закарпатье // Современное состояние табачной отрасли и усиление ее научного обеспечения в Российской Федерации и странах СНГ. - Краснодар, 2000. - С.139-140.

7. Савина Е.И. Научное обеспечение табачной отрасли Украины // Доклад на международной научно-практической конференции “Когда табачники едины”. - Табак ревю. - 2002. - С.44-48.

8. Савіна О.І. Підвищення продуктивності сортів тютюну в сучасному землеробстві //Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології / Матеріали науково-практичної конференції 24-26 листопада 2003р. - Чабани. - 2003. - С.82-83.

Методичні рекомендації, в розробці яких автор приймав безпосередню участь

1. Рекомендація по технології вирощування і збирання тютюну в Закарпатській області. - Ужгород. - 1989. - 38 с.

2. Програма стабілізації та подальшого розвитку агропромислового комплексу Закарпатської області до 2020 року. - В.Бакта. - 1997. - 48 с.

3. Програма стабілізації та подальшого розвитку тютюнництва в Україні. - В.Бакта. - 1998. - 24 с.

4. Балян А.В., Василів Т.В., Савіна О.І. Рекомендації щодо вирощування, збирання та сушіння тютюну. - В.Бакта. - 1998. - 27 с.

5. Балян А.В., Савіна О.І. Рекомендації щодо впровадження сортів тютюну в Закарпатській області. - В.Бакта. - 2001. - 6 с.

6. Савіна О.І., Матієга О.О., Невмержицький І.П. Ведення базової та спеціальної колекції тютюну і махорки вітчизняних та інтродукованих сортів. - Бакта. - 4 с.

7. Балян А.В., Савіна О.І., Матієга О.О. ГСТУ 46.077-2003 “Насіння тютюну.Технічні умови”.

8. Балян А.В., Савіна О.І., Василів Т.В. ДСТУ (проект) “Листя тютюну висушене. Технічні умови”.

9. Балян А.В., Савіна О.І., Василів Т.В. ДСТУ (проект)”Листя тютюну ферментоване. Технічні умови”

Размещено на Allbest.ru