Продуктивність яблуні сорту Голден Делішес на підщепі М9 в зрошуваному насадженні залежно від позакореневого підживлення магнієм та мікроелементами в умовах Правобережного Лісостепу України
Ефективність використання магнію та мікроелементів у різних концентраціях. Особливості впливу досліджуваних факторів на ріст і урожайність дерев яблуні. Економічна ефективність позакореневого підживлення магнієм та мікроелементами інтенсивних насаджень.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.07.2014 |
Размер файла | 35,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
удк: 634.11:631.8
06.01.07 - плодівництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
Продуктивність яблуні сорту Голден Делішес на підщепі М9 в зрошуваному насадженні залежно від позакореневого підживлення магнієм та мікроелементами в умовах Правобережного Лісостепу України
Бондаренко Вероніка Анатоліївна
Умань - 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.
Наукові керівники: доктор сільськогосподарських наук, професор Красноштан Анатолій Олексійович Уманський державний аграрний університет, професор кафедри плодівництва і виноградарства;
кандидат сільськогосподарських наук, доцент Коларьков Юрій Васильович, Уманський державний аграрний університет, декан факультету плодоовочівництва і виноградарства.
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Марковський Василь Станіславович, Подільський державний аграрно-технічний університет, професор кафедри плодоовочівництва і виноградарства;
кандидат сільськогосподарських наук Ріпамельник Віталій Петрович, Подільський науково-дослідний центр Інституту садівництва УААН, директор.
Провідна установа: Інститут садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН, відділ садівництва, смт. Мліїв.
Захист дисертації відбудеться “23” листопада 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманському державному аграрному університеті за адресою: навчальний корпус №2, аудиторія №142, вул. Давиденка, 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманського державного аграрного університету за адресою: вул. Давиденка, 3, м. Умань, Черкаська обл., 20305.
Автореферат розісланий “21” жовтня 2005 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Манзій
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. У системі догляду за плодовими насадженнями велике значення має раціональне, ефективне застосування добрив. Поряд з широким застосуванням макроелементів важливої ролі набуло використання різних мікроелементів.
Доведено, що при внесенні мікроелементів у ґрунт у вигляді неорганічних солей вони задовільно засвоюються рослинами лише на ґрунтах з кислою реакцією середовища. На позакореневе підживлення рослини реагують швидше, ніж на підживлення звичайне, що дозволяє швидко усувати нестачу того чи іншого елемента живлення.
Позакореневе підживлення поєднують з хімічним захистом рослин і обробкою регуляторами росту. Це дозволяє підвищити продуктивність плодових насаджень та покращити товарну якість і хімічний склад плодів та ягід. Однак дослідження впливу позакореневого підживлення мікроелементами на продуктивність яблуні у зрошуваному насадженні в умовах Правобережного Лісостепу України відсутні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дослідження здійснювали відповідно до тематичного плану Уманського державного аграрного університету (УДАУ) “Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України” (номер державної реєстрації 0101U004495), підрозділ “Удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій в плодівництві і виноградарстві”.
Мета і задачі дослідження. Мета досліджень - з'ясувати вплив позакореневого підживлення розчинами магнію та мікроелементів на плодоношення та вегетативні процеси дерев яблуні в умовах зрошення Правобережного Лісостепу України.
Задачі досліджень:
- визначити ефективність використання магнію та мікроелементів у різних концентраціях;
- вивчити особливості впливу досліджуваних факторів на ріст і урожайність дерев яблуні;
- виявити вплив позакореневого внесення магнію та мікроелементів на їх вміст у листі й плодах, а також встановити зміни в хімічному складі плодів;
- обґрунтувати економічну ефективність позакореневого підживлення магнієм та мікроелементами інтенсивних насаджень яблуні.
Об'єкт дослідження - закономірності впливу позакореневого внесення магнію та мікроелементів на ріст і плодоношення дерев яблуні Голден Делішес на підщепі М9.
Предмет дослідження - внесений до Реєстру сортів рослин України сорт яблуні зимового строку достигання Голден Делішес на підщепі М9.
Методи дослідження: польовий (ріст і плодоношення) лабораторно-польовий і лабораторний (вміст магнію та мікроелементів у ґрунті, листі і плодах); математико-статистичний (вірогідність результатів); економічно-порівняльний та розрахунковий (ефективність позакореневого підживлення).
Наукова новизна одержаних результатів. В умовах нестійкого зволоження південної частини Правобережного Лісостепу в насадженні яблуні зимового строку достигання на підщепі М9 на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому вперше встановлено дію позакореневого підживлення магнієм та мікроелементами при застосуванні зрошення на продуктивні та вегетативні процеси дерев.
Практичне значення одержаних результатів. Визначені оптимальні концентрації розчинів магнію та мікроелементів для підвищення продуктивності зрошуваного насадження яблуні Голден Делішес на підщепі М9 на чорноземі опідзоленому в умовах Правобережного Лісостепу.
Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в навчально-науковій станції Уманського державного аграрного університету (акт впровадження) і використовуються у викладанні курсів „Плодівництво” та “Агрохімія” в Уманському ДАУ.
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні польових і лабораторних досліджень, опрацюванні наукової літератури, статистичній обробці матеріалів, узагальненні результатів досліджень з формулюванням наукових положень, висновків і рекомендацій виробництву.
Апробація результатів дисертації. Основні результати й положення дисертації розглядалися на кафедрі плодівництва і виноградарства УДАУ (2002-2004 рр.), на міжнародному семінарі “Біологічні науки та проблеми рослинництва” (Умань, 2003), а також науково-практичному семінарі “Виробництво, зберігання та переробка продуктів рослинництва в сучасних умовах” в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва та міжнародній конференції молодих учених в Уманському державному аграрному університеті, які було проведено у 2004 р. магній мікроелемент яблуня урожайність
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано чотири статті у наукових фахових виданнях (одна депонована) обсягом 0,9 авт. аркуша й одні тези.
Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 130 сторінках комп'ютерного набору. Вона складається зі вступу, восьми розділів, висновків, рекомендацій виробництву та шести додатків, містить 40 таблиць, 18 рисунків, документи з використання результатів досліджень. Список використаної літератури містить 154 джерела, з яких 35 - латиницею.
Основний зміст роботи
Роль макро- та мікроелементів у життєдіяльності плодових рослин (огляд літератури)
Проаналізовано наукові роботи з дії позакореневого живлення макро- та мікроелементами на плодові рослини, а також розглянуто фізіологічну дію на організм плодової рослини магнію, бору, цинку, марганцю та нікелю. На основі цього аналізу визначені недостатньо вивчені питання та необхідність їх подальшого дослідження.
Умови, об'єкти та методика проведення досліджень
Експериментальну частину роботи виконували в 2002-2004 рр. в інтенсивних насадженнях короткого циклу використання навчально-наукової станції Уманського державного аграрного університету (Черкаська область) в зоні Правобережного Лісостепу України. Клімат зони помірно-континентальний з нестійкими зволоженням та температурою повітря, а також нерівномірними атмосферними опадами.
ґрунт дослідної ділянки - чорнозем опідзолений важкосуглинковий. Глибина гумусного горизонту становить 40-60 см. У гумусі переважають гумінові кислоти у сполуках з кальцієм. Співвідношення між гуміновими та фульвокислотами у верхніх горизонтах 1,2-1,5, а з глибиною зменшується до 0,7-0,8. Вміст гумусу - 2,8-3,4 %.
Гранулометричний склад чорнозему опідзоленого характеризується перевагою фракції крупного пилу (40-60 %) та мулу (17-44 %) при вмісті фізичної глини 23-66 %. Кількість увібраних основ коливається від 20,6 до 25,6 смоль/кг ґрунту.
Чорнозем опідзолений на 85-95, а в нижніх горизонтах - на 98 % насичений основами. Гідролітична кислотність у верхньому гумусному шарі - 1,7-1,3 смоль/кг ґрунту. Вміст гумусу в ґрунті дослідного саду в орному шарі - 3,5 %, рН сольової суспензії - 6,0; гідролітична кислотність за Каппеном - 2,4-2,6 ммоль на 100 г ґрунту.
Протягом усього періоду досліджень вологість ґрунту підтримували краплинним зрошенням на рівні 80 % НВ. У середньому за сезон сад поливали 6 разів. Норма одного вегетаційного поливу - 400 м3/га.
Аналіз ґрунту дослідних ділянок у шарі 0-60 см на вміст рухомих форм макро- та мікроелементів проводили у 2002 р. Вміст нітратної форми азоту в ґрунті виявлено на рівні 6-8 мг/кг ґрунту. Рухомими формами фосфору та калію ґрунт дослідних ділянок забезпечений у середньому ступені - відповідно в межах 50-75 та 360-400 мг/кг ґрунту.
Забезпеченість ґрунту дослідної ділянки магнієм - дуже висока (423,7-428,0 мг/кг сухого ґрунту), бором - висока (0,66-0,69), цинком - низька (0,82-0,87), марганцем - середня (18,1-20,3), нікелем - дуже низька (0,53-0,54 мг/кг).
Погодні умови за роки досліджень характеризувалися нестабільним температурним режимом та нерівномірним розподілом опадів протягом вегетації, але в основному були типовими для зони.
Дослід закладено навесні 2002 р. в насадженнях яблуні сорту Голден Делішес 1995 року садіння на підщепі М9 (клон Т337). Дерева посаджені за схемою 4х1 м та сформовані за типом струнке веретено; міжряддя утримували за дерново-перегнійною системою, а пристовбурні смуги - під чистим паром. Догляд за насадженнями проводили за загальноприйнятою технологією.
Дослід включає 16 варіантів, у кожному варіанті 3 повторності, в одній повторності 2 дерева. Варіанти досліду розміщено методом рендомізованих повторень. Вивчали вплив магнію у 0,5, 0,75 та 1,0 %-ній концентраціях, бору в 0,01, 0,05 та 0,1 %-ній, цинку та марганцю у 0,01, 0,25 та 0,5 %-них, а також нікелю в 0,005, 0,05 та 0,1 %-ній концентраціях. Концентрації цих елементів було визначено за матеріалами інших дослідників (П.А. Власюк, 1967; И. Димза, 1959). Контрольні дерева обприскували водою.
Водні розчини добрив готували перед обприскуванням, яке виконували увечері після 18 год. ранцевим обприскувачем NATABI з нормою витрати робочої рідини 1250 л/га. Для позакореневого підживлення використовували хімічні сполуки: MgSO4 ? 7H2O, ZnSO4 ? 7H2O, MnSO4 ? H2O, Ni2SO4 ? 7H2O, Н3ВО3. Перше обприскування проводили через 2 тижні після закінчення цвітіння дерев, наступні два - через два тижні після попереднього.
Фітометричні обліки та спостереження проводили загальноприйнятими методами (Г.К. Карпенчук, О.В. Мельник, 1987).
Об'єм крони обраховували за формулою:
, де:
h - висота крони, м; r - радіус крони, м.
Площу листкової пластинки визначали за методом М.К. Полякова (1958).
Вміст хлорофілу в листі дослідних дерев визначали за методикою Т.М. Годнєва (1952), а водоутримуючу здатність листків - ваговим методом.
Зимостійкість дерев визначали за методикою М.А. Соловйової (1982).
Визначення нітратної форми азоту в ґрунті проводили універсальним іономіром екстрагуванням нітратів з ґрунту 1%-ним розчином алюмокалієвого галуну K Al(SO4) 12Н2О і визначення концентрації іонів NO3 іонселективним електродом у сольовій суспензії (І.М. Карасюк, О.М. Геркіял, М.В. Недвига, 2001).
Рухомі форми фосфору та калію в ґрунті визначали за методом Егнера - Ріма -Домінго.
Визначення NPK у листі - за методом А.О. Бондаренка та О.К. Харитонова (1967).
Магній та мікроелементи в плодах визначали після сухого озолення за ГОСТ 26929-86.
Мікроелементи у ґрунті, листі та плодах визначали методом атомно-емісійної спектрометрії. Вимірювання проводили спектрометром TRACE SCAN Advantage.
Облік урожайності проводили підрахунком кількості плодів на кожному дереві з наступним множенням на середню масу плоду; останню визначали зважуванням 100 яблук з кожної повторності.
Товарну сортність плодів визначали під час збирання врожаю за ГОСТ 21122-75. Визначення в плодах титрованих кислот (у перерахунку на яблучну кислоту), цукрів та аскорбінової кислоти, а також вмісту сухих розчинних речовин проводили після збирання врожаю (В.М.Найченко, 2001).
Плоди вищого та першого товарних сортів зберігали до кінця квітня у холодильній камері КХР-12 при температурі +1…-1°С і відносній вологості повітря 85 % у пакетах з поліетиленової нестабілізованої плівки високої щільності. У пакет закладали по 30 плодів і вкладали в ящики № 3. Щомісяця проводили ревізію: відбирали ушкодженні гниллю плоди та визначали втрату маси плодів.
Економічну ефективність визначали згідно “Методики економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві” (2002).
Статистичну обробку даних проводили методом двофакторного дисперсійного аналізу (Б.О.Доспехов, 1985) з використанням комп'ютерних програм.
Фітометричні показники росту дерев яблуні залежно від позакореневого підживлення розчинами солей магнію та мікроелементів
Позакореневе підживлення магнієм та мікроелементами не впливало на висоту дерева, діаметр та об'єм крони, а також на приріст діаметра штамбу, оскільки висоту дерев регулювали щорічним обрізуванням на рівні оптимальної 2,8 м. Діаметр крони в середньому за три роки коливався в межах від 1,7 до 1,9 м, а об'єм залишався на рівні 1,6-1,9 м3. При підвищенні врожайності значення приросту діаметра штамбу, кількість однорічних пагонів, їх сумарна та середня довжини зменшувалися, а при зниженні - зростали.
На формування врожаю безпосередньо впливала площа листяної поверхні, яка в середньому за 2002-2004 рр. знаходилася в межах 9,6-13,3 тис. м2/га і залежала від площі листкової пластинки, показник якої за цей період коливався в середньому від 28,6 до 31,4 см2. При цьому обприскування розчином марганцю з 0,5 %-ною концентрацією протягом 2002-2004 рр. збільшувало площу листкової пластинки від 29,2 до 33,1 см2, а разом з цим і загальну площу листяної поверхні від 9,3 до 19,2 тис. м2/га, що в свою чергу сприяло підвищенню врожайності дерев.
Бор сприяв закладанню плодових утворень, як і марганець у 0,5 %-ній концентрації, в той час як нікель у 0,1 %-ній концентрації погіршував усі вищенаведені показники.
Вміст макро- та мікроелементів у листі яблуні
За позакореневого внесення марганцю підвищувався вміст загального азоту в листі.
Застосування позакореневого підживлення сприяло підвищенню вмісту досліджуваних елементів у листі. Зі збільшенням концентрації розчину вміст відповідного елементу в листі зростав (табл. 1).
Таблиця 1 - Вплив позакореневого підживлення магнієм та мікроелементами на їх вміст у листі яблуні сорту Голден Делішес, на 100 г сухої маси (у середньому за 2002-2004 рр.)
Варіант досліду |
Mg, мг |
B |
Zn |
Mn |
Ni |
|
мкг |
||||||
Вода (контроль) |
58 |
737 |
143 |
687 |
133 |
|
Mg: 0,50 % |
61 |
-- |
-- |
-- |
-- |
|
Mg: 0,75 % |
62 |
-- |
-- |
-- |
-- |
|
Mg: 1,00 % |
66 |
-- |
-- |
-- |
-- |
|
B: 0,01 % |
-- |
1227 |
-- |
-- |
-- |
|
B: 0,05 % |
-- |
1285 |
-- |
-- |
-- |
|
B: 0,10 % |
-- |
1863 |
-- |
-- |
-- |
|
Zn: 0,01 % |
-- |
-- |
467 |
-- |
-- |
|
Zn: 0,25 % |
-- |
-- |
706 |
-- |
-- |
|
Zn: 0,50 % |
-- |
-- |
2563 |
-- |
-- |
|
Mn: 0,01 % |
-- |
-- |
-- |
729 |
-- |
|
Mn: 0,25 % |
-- |
-- |
-- |
802 |
-- |
|
Mn: 0,50 % |
-- |
-- |
-- |
1200 |
-- |
|
Ni: 0,005 % |
-- |
-- |
-- |
-- |
338 |
|
Ni: 0,05 % |
-- |
-- |
-- |
-- |
1485 |
|
Ni: 0,10 % |
-- |
-- |
-- |
-- |
3728 |
Вміст пігментів у листі дерев яблуні
Обробка розчинами магнію у різних концентраціях не впливала на збільшення вмісту хлорофілів “а”, “b” та каротиноїдів, хоча магній є складовою хлорофілу. Обприскування розчинами бору, цинку і нікелю істотно не впливало на вміст пігментів у листі дослідних дерев, тоді як марганець у 0,25 %-ній та 0,5 %-ній концентраціях сприяв збільшенню кількості хлорофілу і каротиноїдів у листках.
Стійкість дерев яблуні до несприятливихумов середовища
Обприскування дерев магнієм та мікроелементами істотно не впливало на їх зимостійкість, а посухостійкість поліпшувалася під впливом бору, цинку, марганцю та нікелю. Останнє може бути пояснено підвищенням в'язкості клітинного соку під дією цих елементів. Спостерігалася також їх післядія, коли водоутримуюча здатність у 2003 і 2004 рр. перед першим обприскуванням була більшою за контроль. Обприскування магнієм у 0,75 %-ній та 1,0 %-ній концентраціях водоутримуючу здатність листя знижувало.
Урожайність насаджень та якість плодів
Протягом 2003-2004 рр. після обприскування магнієм та мікроелементами спостерігалася їх післядія, яка проявилася в тенденції до збільшення кількості квіток на дереві при підвищенні концентрації розчину більшості елементів. Винятком було обприскування нікелем 0,1 %-ною концентрацією, що спричинило зниження інтенсивності квітування.
Магній протягом усього періоду досліджень не вплинув на зав'язування плодів, бо кількість плодів на дереві перед збиранням врожаю в основному відрізнялася неістотно від їх кількості на контролі, хоча на рівень корисної зав'язі впливало явище періодичності плодоношення.
Досліди з бором підтвердили його позитивний вплив на плодоношення, оскільки врожайність щороку збільшувалася при підвищенні концентрації цього елементу. Те ж саме спостерігалося для цинку та марганцю в 0,5 %-них концентраціях. Токсична дія нікелю в 0,1 %-ній концентрації чітко проявилася на третій рік, що поступово призводило до погіршення всіх показників.
На врожайність дослідних дерев магній впливав неістотно, а збільшувалася вона з підвищенням концентрації бору, внесеного позакоренево (табл. 2).
У варіанті з 0,5 %-ною концентрацією марганцю щороку спостерігали сталі високі врожаї. Застосування нікелю з 0,1 %-ною концентрацією врожайність знижувало.
Таблиця 2 - Урожайність дерев яблуні сорту Голден Делішес, оброблених позакоренево магнієм, бором, цинком, марганцем та нікелем
Варіант |
2002 р. |
2003 р. |
2004 р. |
Середнє |
|||||
кг/дер. |
т/га |
кг/дер. |
т/га |
кг/дер. |
т/га |
кг/дер. |
т/га |
||
Вода (контроль) |
2,9 |
7,3 |
14,2 |
35,5 |
4,4 |
10,9 |
7,2 |
17,9 |
|
Mg: 0,50 % |
3,0 |
7,5 |
14,9 |
37,2 |
4,6 |
11,4 |
7,5 |
18,7 |
|
Mg: 0,75 % |
3,4 |
8,5 |
14,4 |
36,0 |
5,9 |
14,8 |
7,9 |
19,8 |
|
Mg: 1,00 % |
3,5 |
8,8 |
13,6 |
34,0 |
5,3 |
13,2 |
7,5 |
18,7 |
|
В: 0,01 % |
3,1 |
7,6 |
13,6 |
34,1 |
4,4 |
11,0 |
7,0 |
17,6 |
|
В: 0,05 % |
2,8 |
7,1 |
14,2 |
35,6 |
5,7 |
14,2 |
7,6 |
19,0 |
|
В: 0,10 % |
2,6 |
6,5 |
16,2 |
40,5 |
6,3 |
15,8 |
8,4 |
20,9 |
|
Zn: 0,01 % |
4,6 |
11,5 |
14,6 |
36,4 |
5,0 |
12,4 |
8,1 |
20,1 |
|
Zn: 0,25 % |
4,2 |
10,6 |
12,2 |
30,5 |
7,9 |
19,9 |
8,1 |
20,3 |
|
Zn: 0,50 % |
2,3 |
5,7 |
15,9 |
39,9 |
7,8 |
19,5 |
8,7 |
21,7 |
|
Mn: 0,01 % |
4,1 |
10,1 |
15,2 |
38,1 |
5,3 |
13,2 |
8,2 |
20,5 |
|
Mn: 0,25 % |
4,0 |
9,9 |
15,3 |
38,2 |
5,6 |
14,1 |
8,3 |
20,7 |
|
Mn: 0,50 % |
3,5 |
8,6 |
16,2 |
40,5 |
11,1 |
27,8 |
10,3 |
25,6 |
|
Ni: 0,005 % |
3,4 |
8,6 |
16,5 |
41,3 |
5,9 |
14,7 |
8,6 |
21,5 |
|
Ni: 0,05 % |
2,2 |
5,6 |
14,2 |
35,6 |
5,2 |
13,1 |
7,2 |
18,1 |
|
Ni: 0,10 % |
3,5 |
8,7 |
14,4 |
36,0 |
4,9 |
12,2 |
7,6 |
19,0 |
|
НІР0,5 |
0,3 |
0,6 |
2,9 |
7,3 |
1,2 |
3,1 |
Середня маса плоду в усіх варіантах досліду в 2002-2003 рр. суттєво не відрізнялася від контролю, а в 2004 р. від застосування магнію та мікродобрив проявився найбільший ефект. Пересічно за три роки досліджень середня маса плодів з дослідних варіантів перевищила контроль на 2,1-30,8 %. Максимальним цей показник був протягом досліджень лише на варіанті з 0,5 %-ною концентрацією марганцю, збільшившись за період з 2002 по 2004 рр. від 143,8 до 167,8 г, тоді як застосування нікелю в 0,1 %-ній концентрації спричинило його зниження.
Вміст магнію та мікроелементів у плодах зростав зі збільшенням концентрації елементу в розчині для обприскування (табл. 3).
Обприскування магнієм, бором, цинком, марганцем та нікелем підвищувало вміст у плодах вітаміну С на 31,8-127,3 %, порівняно з контролем, і неістотно вплинуло на інші показники хімічного складу плодів, окрім нікелю в 0,1 %-вій концентрації. Останній погіршував смакові якості яблук за рахунок зменшення кількості цукрів у плодах.
Обробка дерев нікелем негативно впливала на товарну якість плодів шляхом зменшення виходу плодів товарних сортів і збільшенням кількості нестандарту. Товарна якість яблук при застосуванні магнію мало відрізнялася від контролю. Бор, цинк та марганець підвищували вихід сортових плодів за рахунок зменшення кількості нестандартних.
На варіанті з 0,5 %-ною концентрацією марганцю в середньому за роки досліджень отримано найбільший вихід плодів вищого товарного сорту (20,3 %), що перевищило контроль у 3,7 рази. Для цього варіанту відмічено великий вихід плодів першого та другого товарних сортів - відповідно, 33,1 та 32,2 %.
Таблиця 3 - Вміст магнію, бору, цинку, марганцю та нікелю в плодах яблуні сорту Голден Делішес після обприскування розчинами цих елементів, у перерахунку на 100 г сирої речовини (середнє за 2002-2004 рр.)
Варіант |
Mg, мг |
B |
Zn |
Mn |
Ni |
|
мкг |
||||||
Вода (контроль) |
6,3 |
110,6 |
108,5 |
49,5 |
18,4 |
|
Mg: 0,50 % |
6,4 |
-- |
-- |
-- |
-- |
|
Mg: 0,75 % |
7,0 |
-- |
-- |
-- |
-- |
|
Mg: 1,00 % |
7,9 |
-- |
-- |
-- |
-- |
|
В: 0,01 % |
-- |
132,5 |
-- |
-- |
-- |
|
В: 0,05 % |
-- |
164,8 |
-- |
-- |
-- |
|
В: 0,10 % |
-- |
240,2 |
-- |
-- |
-- |
|
Zn: 0,01 % |
-- |
-- |
129,7 |
-- |
-- |
|
Zn: 0,25 % |
-- |
-- |
155,9 |
-- |
-- |
|
Zn: 0,50 % |
-- |
-- |
185,8 |
-- |
-- |
|
Mn: 0,01 % |
-- |
-- |
-- |
55,6 |
-- |
|
Mn: 0,25 % |
-- |
-- |
-- |
95,0 |
-- |
|
Mn: 0,50 % |
-- |
-- |
-- |
115,3 |
-- |
|
Ni: 0,005 % |
-- |
-- |
-- |
-- |
17,9 |
|
Ni: 0,05 % |
-- |
-- |
-- |
-- |
29,1 |
|
Ni: 0,10 % |
-- |
-- |
-- |
-- |
27,0 |
Найбільшим виходом стандартних плодів у кінці зберігання в середньому за 2002-2003 рр. характеризувався варіант з концентрацією марганцю 0,5 %, який на 12,7 % перевищив контроль.
Економічна ефективність позакореневого підживлення магнієм та мікроелементами
У середньому за три роки ведення досліджень найбільша сума виробничих витрат та додаткові витрати зафіксовані при застосуванні 0,75 %-ної концентрації магнію (табл. 4). Збільшення врожайності зумовило зниження собівартості 1 т плодів (на 7,8 % менше від контрольного варіанту) і забезпечило 12577,1 грн чистого прибутку, що перевищила контроль на 78 %. Рентабельність при цьому була на рівні 61 %, що на 74,8 % перевищила показник контролю.
Застосування бору, цинку та марганцю збільшувало врожайність з підвищенням концентрацій цих елементів. Відповідно зростали і суми виробничих витрат, а собівартість - знижувалася.
Найменша врожайність - 17,6 т/га була при обприскуванні дослідних дерев 0,01 %-ною концентрацією бору. Це обумовило зниження загальних витрат, які на 46,9 грн були меншими від витрат на контрольному варіанті. Низькою врожайністю пояснюється підвищена собівартість продукції та низький рівень чистого прибутку: 6793,1 грн, що на 3,9 % менший, ніж на контрольному варіанті. Рівень рентабельності становив 33,6 %.
При застосуванні цинку найкращими товарними якостями плодів характеризувався варіант Zn: 0,01 %. Це збільшило вартість продукції цього варіанта в порівнянні з іншими варіантами з застосуванням цинку, а також обумовило 14486,0 грн чистого прибутку і рівень рентабельності 70,8 %. В урожаї дерев варіантів Zn: 0,25 % та Zn: 0,5 % переважали плоди другого товарного сорту, що погіршило показники економічної ефективності цих варіантів, порівняно з Zn: 0,01 %.
Товарна якість плодів покращувалася при збільшенні концентрації розчину марганцю для позакореневого підживлення; одночасно зростали вартість продукції, чистий прибуток та рентабельність.
Застосування підвищеної концентрації нікелю знизило врожайність, товарну якість плодів, а також вартість отриманої продукції. Сума виробничих витрат зростала зі збільшенням урожайності. Найкращим у досліді з нікелем виявився варіант з 0,005 %-ною концентрацією цього елемента.
Найвищим економічним ефектом з усіх варіантів досліду характеризувалося застосування розчину марганцю 0,5 %-ної концентрації, що забезпечило високий врожай якісних плодів - 25,6 т/га, а разом із цим найбільшу суму чистого прибутку - 27879,6 грн/га та рентабельність 132,6 %, не дивлячись на високу суму витрат - 21029,4 грн/га. Рівень рентабельності цього варіанту перевищив контроль у 3,8 рази.
Таблиця 4 - Економічна ефективність застосування позакореневого підживлення розчинами різних концентрацій магнію та мікроелементів при вирощуванні яблук сорту Голден Делішес на підщепі М9 в умовах зрошення
Варіант |
Урожайність, т/га |
Середня ціна реалізації 1 т, грн |
Вартість продукції, грн/га |
Сума виробничих витрат, грн/га |
У т.ч. додаткових витрат (± до контролю) |
Собівартість 1 т, грн |
Умовна сума чистого прибутку, грн |
Розрахунковий рівень рентабельності, % |
|
Контроль (вода) |
17,9 |
1525,7 |
27326,0 |
20258,8 |
0 |
1131,1 |
7067,2 |
34,9 |
|
Mg: 0,50 % |
18,7 |
1482,4 |
27677,0 |
20478,1 |
219,3 |
1096,8 |
7198,9 |
35,2 |
|
Mg: 0,75 % |
19,8 |
1678,2 |
33211,0 |
20633,9 |
375,1 |
1042,6 |
12577,1 |
61,0 |
|
Mg: 1,00 % |
18,7 |
1629,6 |
30375,0 |
20621,8 |
363,0 |
1106,3 |
9753,2 |
47,3 |
|
B: 0,01 % |
17,6 |
1536,1 |
27005,0 |
20211,9 |
- 46,9 |
1149,7 |
6793,1 |
33,6 |
|
B: 0,05 % |
19,0 |
1750,9 |
33180,0 |
20383,3 |
124,5 |
1075,6 |
12796,7 |
62,8 |
|
B: 0,10 % |
20,9 |
1464,9 |
30661,0 |
20535,5 |
276,7 |
981,2 |
10125,5 |
49,3 |
|
Zn: 0,01 % |
20,1 |
1736,3 |
34934,0 |
20448,0 |
189,2 |
1016,3 |
14486,0 |
70,8 |
|
Zn: 0,25 % |
20,3 |
1640,8 |
33357,0 |
20527,0 |
268,2 |
1009,7 |
12830,0 |
62,5 |
|
Zn: 0,50 % |
21,7 |
1550,5 |
33630,0 |
20699,0 |
440,2 |
954,3 |
12931,0 |
62,5 |
|
Mn: 0,01 % |
20,5 |
1688,1 |
34555,0 |
20474,4 |
215,6 |
1000,2 |
14080,6 |
68,8 |
|
Mn: 0,25 % |
20,7 |
1872,4 |
38815,0 |
20583,1 |
324,3 |
992,9 |
18231,9 |
88,6 |
|
Mn: 0,50 % |
25,7 |
1906,0 |
48909,0 |
21029,4 |
770,6 |
819,5 |
27879,6 |
132,6 |
|
Ni: 0,005 % |
21,5 |
1709,3 |
36768,0 |
20548,5 |
289,7 |
955,3 |
16219,5 |
78,9 |
|
Ni: 0,05 % |
18,1 |
1323,8 |
23934,0 |
20332,0 |
73,2 |
1124,6 |
3602,0 |
17,7 |
|
Ni: 0,10 % |
19,0 |
1517,6 |
28774,0 |
20422,5 |
163,7 |
1077,1 |
8351,5 |
40,9 |
Висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яка полягає у вивченні впливу позакореневого підживлення розчинами магнію та мікроелементів різних концентрацій на продуктивність зрошуваного насадження яблуні сорту Голден Делішес на підщепі М9 в умовах Правобережного Лісостепу України.
1. Доцільність досліджень зумовлена недостатньою обґрунтованістю рекомендацій щодо використання магнію та мікроелементів за даних умов вирощування яблуні сорту Голден Делішес на підщепі М9, а також відсутністю в літературних джерелах інформації про сортову реакцію дерев яблуні на мікроелементи та їх вплив на якість врожаю.
2. З досліджуваних мікроелементів і їх концентрацій найбільш ефективно на ріст листя та збільшення його загальної поверхні впливав марганець у 0,5 %-ній концентрації водного розчину. Закладанню плодових утворень найбільше сприяв також зазначений розчин марганцю - на 29,9 % більше від контролю, а також бор - на 14,9-22,4 % більше.
3. Застосування позакореневого підживлення яблуні марганцем сприяло поліпшенню азотного живлення рослин, внаслідок чого вміст азоту в листі підвищувався на 7,1-14,3 %.
4. Підживлення магнієм та мікроелементами у різних концентраціях зумовлювало підвищення вмісту цих елементів у листі яблуні сорту Голден Делішес на підщепі М9, який прямо залежав від збільшення концентрації їх розчинів.
5. Обробка дерев 0,5 %-ним розчином марганцю сприяла підвищенню вмісту хлорофілу “а” в 1,3 рази, хлорофілу “b” - в 1,9, а вміст каротиноїдів у листках, у порівнянні з контролем, збільшувався в 1,2 рази.
6. Обприскування магнієм та мікроелементами істотно не впливало на зимостійкість дослідних дерев яблуні (показник знаходився на рівні 1,2 бала), а посухостійкість дерев підвищувалася у 1,3-2,5 рази під впливом бору, цинку, марганцю та нікелю.
7. Підвищенню врожайності сорту яблуні Голден Делішес на підщепі М9 найбільше сприяло обприскування дерев розчином марганцю у 0,5 %-ній концентрації - в середньому за три роки на 43,3 %. При цьому середня маса плоду також була більшою, порівняно з контролем, на 30,8 %.
Вміст магнію та мікроелементів у плодах зростав у 1,2-2,0 рази зі збільшенням концентрації розчинів, якими обприскували дерева. Під їх впливом також підвищувався вміст у плодах вітаміну С в 1,3-2,3 рази і неістотно змінювалися інші показники хімічного складу плодів, але нікель у 0,1 %-ній концентрації погіршував показники якості яблук через токсичну дію на рослини.
8. Застосування марганцю у 0,5 %-ній концентрації забезпечувало найбільший вихід плодів вищого товарного сорту - за весь період досліджень їх було у цьому варіанті 20,3 %. Обприскування дерев яблуні розчинами магнію та мікроелементів сприяло поліпшенню збереженості плодів досліджуваного сорту в 1,1-1,3 рази порівняно з контролем.
Винесення досліджуваних елементів листям та плодами збільшувалося залежно від підвищення концентрації розчину і перевищувало контроль у два-три рази.
9. Найвищий економічний ефект забезпечив варіант із застосуванням марганцю у 0,5 %-ній концентрації, де в середньому за три роки досліджень урожайність з 1 га становила 25,7 т, сума чистого прибутку - 27879,6 грн, а рівень рентабельності - 132,6 %.
10. У південній частині Правобережного Лісостепу України рекомендується позакореневе підживлення зрошуваних насаджень яблуні сорту Голден Делішес на підщепі М9 здійснювати розчином марганцю в 0,5 %-ній концентрації.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Статті у наукових фахових виданнях
1. Бондаренко В.А., Красноштан А.О. Вплив позакореневого підживлення мікроелементами на продуктивність яблуні сорту Голден Делішес в умовах Лісостепу України // Біологічні науки та проблеми рослинництва: Зб. наук. пр. Уманського держ. аграр. ун-ту (Спец. вип.). - Умань, 2003. - С. 879-884 (70 % - проведення досліджень, обробка даних, участь в узагальненні результатів).
2. Бондаренко В.А. Вплив позакореневого підживлення нікелем на його вміст у плодах яблуні сорту Голден Делішес в умовах Лісостепу України // Зб. наук. пр. Вінницького держ. аграр. ун-ту. - Вінниця. - Вип. 18. - 2004. - С. 12-15.
3. Бондаренко В.А. Економічний ефект застосування цинку та марганцю шляхом позакореневго підживлення дерев яблуні сорту Голден Делішес в умовах західного Лісостепу України // Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора: Зб. наук. пр. Харківського нац. агр. ун-та / Вісник ХНАУ (Сер. “Економіка АПК і природокористування”). - 2004. - № 10. - С. 396-400.
Депонована стаття
4. Бондаренко В.А. Ефективність застосування марганцю шляхом позакореневого підживлення дерев яблуні сорту Голден Делішес на підщепі М9 в умовах Лісостепу України / Уманський держ. аграр. ун-т. - Умань, 2005. - 10 с. - Деп. ДНТБ України, 11.07.2005, № 45.- Ук 2005.
Тези доповіді
5. Бондаренко В.А. Продуктивність яблуні в залежності від позакореневого підживлення макро- та мікроелементами в умовах Лісостепу України // Уманський держ. аграр. ун-т.: Матеріали Всеукр. конф. молодих вчених. - Умань, 2004. - С. 110-112.
Анотації
Бондаренко В.А. Продуктивність яблуні сорту Голден Делішес на підщепі М9 у зрошуваному насадженні залежно від позакореневого підживлення магнієм та мікроелементами в умовах Правобережного Лісостепу України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. - Уманський державний аграрний університет, Умань, 2005.
У дисертації наведені результати впливу позакореневого підживлення магнієм та мікроелементами на продуктивність дерев яблуні сорту Голден Делішес на підщепі М9, а також на їх вміст у листі та плодах, зміну хімічного складу плодів.
Встановлена позитивна дія магнію, бору, цинку, марганцю та нікелю на плодоношення дослідних дерев. Визнано недоцільним обприскування магнієм у підвищених концентраціях при його надмірній забезпеченості ґрунту, а також тривале застосування нікелю у 0,05 %-ній та 0,1 %-ній концентраціях через прояв його токсичної дії, що погіршує продуктивність дерев та якість плодів яблуні.
З метою підвищення продуктивності інтенсивних насаджень яблуні сорту Голден Делішес на підщепі М9, а також отримання високоякісних плодів, запропоновано застосування розчину сірчанокислого марганцю у 0,5 %-ній концентрації шляхом позакореневого підживлення.
Обґрунтовано економічну доцільність застосування даного мікроелементу у 0,5 %-ній концентрації.
Ключові слова: яблуня, магній, бор, цинк, марганець, нікель, позакореневе підживлення, продуктивність.
Бондаренко В.А. Продуктивность яблони сорта Голден Делишес на подвое М9 в орошаемом насаждении в зависимости от внекорневой подкормки магнием и микроэлементами в условиях Правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство. - Уманский государственный аграрный университет, Умань, 2005.
В условиях неустойчивого увлажнения южной части правобережной Лесостепи на черноземе оподзоленном тяжелосуглинистого гранулометрического состава изучено действие внекорневой подкормки магнием и микроэлементами на продуктивные и вегетативные процессы деревьев яблони сорта Голден Делишес на подвое М9 при применении орошения.
Определена эффективность использования магния и микроэлементов в разных концентрациях, изучены особенности влияния исследуемых факторов на рост, урожайность деревьев яблони, выявлено влияние внекорневого внесения магния и микроэлементов на их содержание в листьях и плодах опытных деревьев, а также установлены изменения химического состава плодов; обосновано экономическую эффективность внекорневой подкормки магнием и микроэлементами интенсивного насаждения яблони.
В результате исследований установлено положительное действие магния, бора, цинка, марганца и никеля на плодоношение деревьев. В то же время выявлена нецелесообразность опрыскивания магнием в повышенных концентрациях при его избыточном обеспечении почвы, а также использование никеля в 0,05 %-ной и 0,1 %-ной концентрациях из-за проявления токсичного действия последнего, что ухудшает продуктивность деревьев и качество плодов яблони.
Установлена высокая эффективность внекорневого внесения марганца в 0,5 %-ной концентрации на продуктивность интенсивных насаждений яблони сорта Голден Делишес.
Приведено изменение содержания магния и микроэлементов в листьях и плодах, а также вынос данных химических элементов плодами и листьями в зависимости от изменения концентрации элементов при внекорневой подкормке, и изменение содержания в плодах сухих растворимых веществ, общего сахара, витамина С и кислотности плодов под действием исследуемых факторов.
Определена экономическая эффективность применения внекорневой подкормки магнием и микроэлементами.
Ключевые слова: яблоня, магний, бор, цинк, марганец, никель, внекорневая подкормка, продуктивность.
Bondarenko V.A. The crop capacity of apple-tree of variety Golden Delicious on a root-stock M9 in irrigation orchard depending on out-root addition fertilizing with magnesium and microelements in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. - Manuscript.
The thesis is assigned for conferring the scientific degree of a Candidate of Science in Agriculture (speciality 06.01.07 - Horticulture). - Uman State Agrarian University, Uman, 2005.
The thesis covers the results of influence of out-root addition fertilizing of magnesium and microelements on the crop capacity of apple-tree of variety Golden Delicious on a root-stock M9 and their content in leaves and fruits, the inflexion of chemical content of fruits.
The magnesium, boron, zinc, manganese and nickel have positively influence on the crop capacity of experienced an apple-trees. But out-root addition fertilizing with magnesium in higher concentration by surplus provision of soil is inexpedient, and long application of nickel sulphate solution in concentration of 0,05 % and 0,1 % to cause a toxic effect and make worse the crop capacity of apple-trees and quality of fruits.
The application of manganese sulphate solution in concentration of 0,5 % by means of out-root addition fertilizing is proposed with the purpose of rising the crop capacity of intensive apple-orchard of Golden Delicious variety on a M9 root-stock.
The economic expediency of employing this microelement in concentration of 0,5 % is grounded.
Key words: apple-tree, magnesium, boron, zinc, manganese, nickel, out-root addition fertilizing, crop capacity.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Коротка морфо-біологічна та екологічна характеристика груші. Сучасний стан позакореневого застосування комплексних мінеральних добрив в садах. Вплив позакореневого підживлення на силу росту дерев груші різних сортів. Особливості плодоношення груші.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 17.07.2014Яблуня – провідна плодова культура в Україні. Хвороби, що перешкоджають одержанню урожаїв високоякісних плодів. Біологічні особливості збудника парші, прогнозування хвороби. Огляд прийомів і методів щодо обмеження чисельності шкідника та їх ефективність.
курсовая работа [531,8 K], добавлен 09.02.2011Господарське значення і біологічні особливості яблуні. Видовий склад основних шкідливих організмів, їх біологічні особливості. Моніторинг фіто санітарного стану яблуневих насаджень. Інтегрований захист культури від її найбільш розповсюджених шкідників.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 25.04.2014Здатність до обкорінення зелених стеблових живців досліджуваних сортів ківі та можливість впливу на неї ендогенних чинників. Строки заготівлі та обкорінення живців залежно від фенологічної фази маточних рослин. Регенераційна здатність метамерності пагона.
автореферат [96,0 K], добавлен 11.04.2009Роль гібридів у продуктивності кукурудзи. Технології вирощування й дослідження росту і розвитку гібридів кукурудзи. Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи. Фотосинтетична продуктивність. Продуктивність гібридів кукурудзи. Урожайність.
дипломная работа [107,7 K], добавлен 17.01.2008Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах, ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи. Фенологічні спостереження за ходом росту кукурудзи.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 17.01.2008Організаційно-економічна характеристика СТОВ "Більшовик". Динаміка і структура його посівних площ. Аналіз стійкості урожайності сільскогосподарських культур та впливу різних факторів на неї. Економічна ефективність вирощування і реалізації озимої пшениці.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.03.2011Характеристика ТОВ Агрофірма "Зоря", Катеринопільського району, Черкаської області. Аналіз факторів, що формують урожайність культури. Підрахунок резервів збільшення виробництва ріпаку, заходи щодо їх використання. Вплив факторів на зміну валового збору.
курсовая работа [56,4 K], добавлен 28.05.2012Ефективність механізованого догляду за посівами люцерни. Морфо-біологічні особливості люцерни, основні фактори її росту і розвитку. Технологія вирощування люцерни у агрофірмі "Зоря". Біоенергетична ефективність прийомів механічного догляду за посівами.
дипломная работа [65,7 K], добавлен 20.03.2012Умови вирощування сільськогосподарських культур залежно від основного обробітку ґрунту. Ботанічна характеристика ріпаку ярого. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку. Ефективність вирощування ріпаку залежно від глибин плоскорізного обробітку.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 17.01.2008Біологічні особливості гречки і можливості зареєстрованих сортів. Ботанічна характеристика гречки та вимоги до її вирощування; продуктивність і якосні показники перспективних сортів. Місце гречки в сівозміні. Фенологічні особливості сорту Аеліта.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 20.04.2013Обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового, його ботанічна і біологічна характеристика. Особливості сорту "Соборний". Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь. Охорона праці при сівбі і збиранні урожаю.
дипломная работа [73,2 K], добавлен 16.12.2010Використання гумінових кислот у відгодівлі великої рогатої худоби. Вплив гуматів на організм великої рогатої худоби. Використання реасилу у відгодівлі свиней та їх економічна ефективність. Хімічна структура гумінових сполук, дії гуматів на продуктивність.
практическая работа [38,1 K], добавлен 14.08.2019Показники економічної ефективності використання землі та методика їх визначення. Виробничо-економічна характеристика СПТ "Урожай". Економічна ефективність використання земельних ресурсів підприємства. Динаміка валової продукції сільського господарства.
курсовая работа [94,9 K], добавлен 30.05.2010Господарське значення культури. Біологічні особливості та морфологічні ознаки сої. Вплив органічних і мінеральних добрив на врожайність та якість зерна сої сорту Харківська 80. Економічна оцінка ефективності прийомів технології вирощування сої на зерно.
дипломная работа [163,9 K], добавлен 23.09.2013Продуктивність рослин та фітосанітарний стан посівів кукурудзи за різного розміщення її в сівозміні. Біологічна характеристика кукурудзи. Забур’яненість посівів кукурудзи залежно від попередників. Урожайність кукурудзи після різних попередників.
дипломная работа [47,5 K], добавлен 17.01.2008Свіжа сосново-грабова судіброва, її діагностична характеристика. Фактична та потенційна продуктивність насаджень. Лісничо-економічна ефективність типологічного аналізу свіжої сосново-грабової судіброви. Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани.
курсовая работа [177,2 K], добавлен 09.01.2014Господарське значення та використання сої, її ботанічна характеристика. Відношення сої до основних факторів середовища. Вплив способів сівби на урожайність сої. Сучасний стан виробництва сої. Динаміка площ посіву, врожайності та виробництва сої в Україні.
дипломная работа [514,8 K], добавлен 23.09.2013Основи економічної ефективності виробництва картоплі. Структура сільськогосподарських угідь господарства. Наявність і використання трудових ресурсів. Структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції. Продуктивність праці картоплярства.
реферат [53,7 K], добавлен 11.05.2009Природно-економічні умови і спеціалізація підприємства. Земельні ресурси підприємства та їх використання. Трудові ресурси і їх використання та продуктивність праці. Матеріально-технічна база і виробничі фонди підприємства та ефективність їх використання.
курсовая работа [76,1 K], добавлен 21.12.2008