Агробіологічне обґрунтування та розробка технологічних прийомів підвищення продуктивності однорічних агроценозів при конвеєрному виробництві кормів в умовах зрошення степу України

Р60 - фон (контроль)

394

-

41,1

-

24,4

4,8

Фон + N60

461

67

48,0

11,5

28,8

6,4

Фон + N90

492

98

50,2

10,1

30,3

6,5

Фон + N120

523

129

49,8

7,2

30,3

7,2

Овес + ріпак ярий (фактор В)

Р60 - фон (контроль)

265

-

32,6

-

18,8

3,3

Фон + N60

334

69

41,0

14,0

23,1

4,7

Фон + N90

359

94

42,6

11,1

24,5

4,7

Фон + N120

369

101

42,6

8,3

24,7

5,4

Овес + горох + ріпак озимий (фактор В)

Р60 - фон (контроль)

302

-

35,7

-

21,9

3,7

Фон + N60

367

65

42,5

11,3

25,8

5,1

Фон + N90

376

74

41,5

6,4

25,9

4,9

Фон + N120

384

82

42,5

5,7

26,6

5,4

НІР05 факторів: А

В

66

73

3,6

4,8

Найбільш раціональне витрачання води на одиницю врожаю при показниках 40-60 м3/т зеленої маси і 401-512 м3/т сухої маси кормових сумішок відмічено при застосуванні азотних добрив.

Одним із шляхів інтенсивного використання зрошуваних земель та стабільного виробництва кормів у степовій зоні є вирощування на одній площі двох-трьох урожаїв кормових культур за рік. Цього можна досягти завдяки використанню озимих проміжних, післяукісних та післяжнивних або пізньолітніх посівів кормових культур.

Результати досліджень показали, що при застосуванні високопродуктивних агроценозів в інтенсивних ланках зеленого конвеєра за три врожаї на рік при різному їх поєднанні з використанням озимих проміжних посівів культур першого врожаю, післяукісних - другого, та пізньолітніх посівів - третього врожаїв одержано з кормового гектара 130,1-178,7 ц кормових одиниць і 21,0-24,4 ц перетравного протеїну (табл. 8).

Найвищі врожаї зеленої маси (1411 ц), сухої речовини (233,6) і найбільше кормових одиниць (178,7) та перетравного протеїну (24,0 ц/га) одержано за три врожаї на рік при вирощуванні жита озимого з суріпицею та післяукісного посіву кукурудзи із суданською травою.

Вирощування трьох урожаїв ярих однорічних кормових сумішок забезпечує одержання 109,8-137,4 ц/га кормових одиниць і 16,4-19,5 ц/га протеїну.

Таблиця 8 Продуктивність кормових культур при вирощуванні трьох врожаїв за рік, ц/га (середнє за 1987-1989 рр.)

Кормові культури та послідовність їх вирощування	Урожайність	Всього за три врожаї
	Першого врожаю	Другого врожаю	Третього врожаю	Зелена маса	Суха речовина	кормові одиниці	Перетравний протеїн	Вміст протеїну в кормовій одиниці, г
Жито озиме Кукурудза Овес + ріпак ярий	476 81,1	641 83,9	357 52,6	1474	217,6	161,3	21,2	131
Озима суріпиця Кукурудза + соняшник + суданська трава Суданська трава (отава)	340 41,7	616 86,3	428 80,1	1384	208,1	142,3	21,3	150
Ріпак озимий Кукурудза + соя Овес + редька олійна	502 50,7	602 78,7	441 55,7	1545	185,1	130,1	21,0	161
Ріпак озимий Кукурудза + горох Овес + гірчиця біла	537 55,5	623 82,6	398 59,7	1558	197,8	136,6	21,1	154
Жито озиме + суріпиця Кукурудза + суданська трава Суданська трава (отава)	461 72,8	480 74,4	470 86,4	1411	233,6	178,7	24,0	134
Жито озиме + ріпак Кукурудза + редька олійна Овес + ріпак озимий	484 77,5	504 64,9	367 52,6	1355	195,0	149,8	24,4	163
Жито озиме + ріпак Кукурудза + ріпак ярий Ячмінь + гірчиця біла	513 81,3	492 65,1	328 48,9	1333	195,3	145,3	22,8	157
НІР05	28	62	56

Примітка. Зелена маса у чисельнику, суха речовина у знаменнику

За три врожаї кормових культур з однієї і тієї ж площі значно збільшується винос поживних речовин. Кормові сумішки найбільше споживають азоту та калію і порівняно мало фосфору. Загальний винос поживних речовин за три врожаї з озимими проміжними посівами кормових культур становив: 513,7 кг азоту; 205,3 кг фосфору; 629,7 кг/га калію (рис. 3).

При вирощуванні першим урожаєм однорічних кормових сумішок загальний винос елементів живлення в порівнянні з проміжними посівами озимих культур зменшується щодо азоту на 91,8-93,9 кг/га, фосфору - на 34,4-36,2 і калію - на 60,9-148,1 кг/га. Це пов'язано з формуванням високого врожаю в ланці з проміжними посівами озимих культур і подовженим періодом вегетації ранніх післяукісних кормових культур. Найбільшу кількість елементів живлення споживали культури першого й другого врожаю, показники яких дорівнювали відповідно - 68,1-71,5% азоту, 66,0-72,6 фосфору і 64,0-78,2% калію.

Рис. 3. Винос з урожаєм та повернення поживних речовин в ґрунт з органічними рештками при вирощуванні трьох врожаїв кормових культур за рік

Валове надходження азоту, фосфору та калію в ґрунт із кореневими і стерньовими залишками з розрахунку на гектар залежить від їх вмісту в сухій речовині, а також кількості рослинних органічних решток. При збиранні трьох врожаїв у ланці озимих кормових культур в ґрунті залишається 467,6 кг/га азоту, 223,1 кг/га фосфору і 492,9 кг/га калію, або становить відповідно 91-109 і 78% від виносу врожаєм. Після вирощування трьох урожаїв на рік з використанням проміжних посівів однорічних кормових культур на кожному гектарі акумулюється 164,6-213,9 ц кореневих і 79,1-89,9 ц стерньових решток, а всього 243,7-303,8 ц органічної речовини. За рахунок кореневих і стерньових решток збільшується надходження в ґрунт основних елементів мінерального живлення: азоту - 288,1-345,0 кг; фосфору - 127,9-129,7 кг і калію - 309,9-329,7 кг/га, що становить відповідно 69-82, 76 і 54-68% до виносу врожаєм.

Після вирощування трьох урожаїв кормових культур при систематичному внесенні мінеральних добрив і поверненні в ґрунт елементів живлення з коренево-стерньовими рештками забезпечується позитивний баланс азоту - 42-59% і фосфору - 99-166 %, що свідчить про важливу роль проміжних посівів кормових культур в підтриманні родючості ґрунту на належному рівні.

Узагальнюючи багаторічні дані наших досліджень на підставі вивчення особливостей росту й розвитку кормових культур, нагромадження вегетативної маси та оптимізації агротехнологій їх вирощування з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов південного Степу нами розроблена технологічна модель зеленого конвеєра з використанням високопродуктивних агроценозів кормових культур в озимих, ранньовесняних, післяукісних та післяжнивних або пізньолітніх посівах. Це дозволяє стабілізувати кормову базу тваринництва і забезпечити надходження збалансованих зелених кормів протягом весняно-літньо-осіннього періоду. Впровадження цієї моделі в базових господарствах зрошуваної зони півдня України дало можливість подовжити період надходження зелених кормів до 240 днів на рік, зменшити витрати зимових кормів - на 15-20%, підвищити ефективність зрошуваного гектара - на 25-30%.

Поряд із зеленим конвеєром польового кормовиробництва доцільно використовувати комбінований зелений конвеєр, коли джерелом забезпечення тварин кормами служать культурні пасовища й інтенсивні ланки зеленого конвеєра.

Одержання високих і сталих врожаїв з проміжних посівів кормових культур залежить від водоспоживання та раціонального його використання на одиницю продукції. Недостатня вологозабезпеченість рослин кормових культур у період вегетації знижує інтенсивність ростових процесів і негативно впливає на їх потенційні можливості та кормову продуктивність.

Проведені дослідження з визначення оптимальних параметрів витрат поливної води при трьох врожаях за рік показали, що сумарне водоспоживання кормових культур з шару ґрунту 0-100 см залежить від виду або групи проміжних посівів, тривалості вегетаційного періоду, інтенсивності випаровування ґрунтової вологи та поливної води, кількості опадів і величини зрошувальної норми.

Розробка технологічних прийомів та їх вплив на продукційні процеси РІПАКУ ОЗИМОГО

Вирощування ріпаку озимого на кормові цілі у степовій зоні, особливо на зрошуваних землях, має великі можливості. При цьому першочерговим є підбір сучасних сортів і розробка технологічних прийомів його вирощування з урахуванням біологічних особливостей культури та ґрунтово-кліматичних умов південного регіону. За нашими даними найбільшою мірою цим вимогам відповідають сорти вітчизняної селекції Тисменицький, Галицький і Свєта, які забезпечують високу врожайність зеленої маси 307-402 ц/га або 53,1-58,2 ц/га сухої речовини, 23,4-25,2 ц/га насіння, вихід олії - 7,4-8,0 ц/га та макухи - 13,1-14,1 ц/га.

Найефективнішим способом сівби ріпаку озимого при зрошенні є звичайний рядковий спосіб, який забезпечує високу врожайність насіння (23,9 ц/га) і максимальний вихід олії (7,8 ц/га) та макухи (13,4 ц/га) (рис. 4).

Найкращі умови для формування врожаю насіння ріпаку озимого створюються при проведенні вегетаційного поливу в фазі цвітіння на фоні вологозарядкового, який забезпечує приріст врожаю 4,1 ц/га порівняно з вологозарядковим. При поєднанні оптимального режиму зволоження - на рівні 70% НВ та внесенні N90 (N30 - восени і N60 - навесні) одержана найбільша врожайність насіння (40 ц/га). Застосування розрахункової норми добрив у поєднанні із захистом рослин від шкідників заощаджує 27% ресурсних витрат. Приріст врожаю насіння у порівнянні з контрольним варіантом становив 7,5 ц/га або був на 3,2 ц/га більше, ніж на ділянках без застосування інсектициду. Захист рослин ріпаку озимого збільшує врожайність насіння в 1,2-1,3 раза.

Рис. 4. Вплив способу сівби на врожайність насіння, вміст олії та вихід продуктів переробки ріпаку озимого (середнє за 1997, 1999-2000 рр.)

Сумарне водоспоживання ріпаку озимого залежало від природних умов вологозабезпеченості, біологічних особливостей культури та режиму зволоження і найбільших показників (2669-2924 м3/га) досягло при проведенні вегетаційних поливів на фоні вологозарядкового та передпосівного або було вище на 20-22% порівняно з вологозарядковим поливом. Проведення одного вегетаційного поливу знижувало зрошувальну норму порівняно з двома поливами на 366-383 м3/га або на 70-74%. Більш економне витрачання вологи на одиницю врожаю насіння (661 м3/т) відмічено на ділянках з вологозарядковим поливом. Застосування вегетаційних поливів підвищило коефіцієнт водоспоживання на 47-101 м3/т.

При збиранні врожаю ріпаку озимого в фазі воскової стиглості роздільним способом або в фазі повної стиглості насіння прямим комбайнуванням, формується найбільша врожайність (24,6-26,5 ц/га) високоякісного насіння.

Зниження врожайності ріпаку озимого при ранніх строках скошування врожаю в фазу молочної та молочно-воскової стиглості пов'язане з перериванням звичайного процесу дозрівання насіння і недостатнім синтезом органічних речовин для їх максимального накопичення. При ранніх строках скошування насіння залишається невиповненим, що суттєво знижує врожайність і якісні його показники.

Структура врожаю озимого ріпака за рахунок формування кількості гілок першого порядку (8 шт.), стручків на рослині (205-206 шт.) та вмісту насінин у стручку (25-26 шт.) також залежала від строків скошування і найбільших показників досягли в фазу повного дозрівання насіння.

Біоенергетична та економічна оцінка вирощування кормових культур в проміжних посівах

В озимих проміжних посівах жито та його сумішки з ріпаком, суріпицею або гібридом перко мали високі енергетичні коефіцієнти - 6,1-6,9 та коефіцієнт енергетичної ефективності - 3,2-3,7. Прибуток з гектару сумісних посівів досягав найбільших показників - 938,5-1079,2 грн. при рівні рентабельності 250-261%, порівняно з чистими посівами капустяних культур, де ці показники становили відповідно - 476,3-595,4 грн. та 159-168%.

У ранньовесняних проміжних посівах найбільшу окупність енергетичних витрат мають кормові сумішки вівса з капустяними культурами, коефіцієнт енергетичної ефективності при цьому становив 2,3-2,6, тоді як прибуток зростав на 37,5-100,5 грн./га, собівартість кормової одиниці була нижчою на 0,5-1,4 грн./ц, ніж у вівсяно-горохової сумішки.

При вирощуванні кормових сумішок у післяукісних посівах найбільший енергетичний коефіцієнт забезпечили: кукурудза у сумішці з соєю - 3,9, з горохом і суданською травою - 3,8, в той час як сумішки з капустяними культурами мали енергетичний коефіцієнт 3,3 при показниках коефіцієнта енергетичної ефективності відповідно 2,0, 1,9 і 1,8. Стосовно пізньолітніх посівів кормових сумішок з капустяними культурами ці показники становили 2,9-3,3 проти відповідного показника вівсяно-горохової сумішки - 2,4. Прибуток з гектара посіву кукурудзи з бобовими компонентами і суданською травою досягав найбільших показників - 356,9-368,2 грн., при собівартості кормової одиниці - 11,7-12,4 грн./ц, рівні рентабельності - 53-62%.

При формуванні високопродуктивних агроценозів в інтенсивних ланках зеленого конвеєра шляхом одержання трьох врожаїв за рік найбільші показники валової та обмінної енергії (відповідно 383,1 і 197,8 ГДж/га) забезпечили урожаї проміжних посівів з озимими сумішками, при цьому найбільший енергетичний коефіцієнт становив 4,4, коефіцієнт енергетичної ефективності - 2,3. При застосуванні проміжних посівів з однорічними кормовими сумішками енергетичний коефіцієнт знижувався до 3,4-4,1, коефіцієнт енергетичної ефективності - до 1,8-2,1. Найбільший прибуток, який дорівнював 1676,9 грн./га, отримано при вирощуванні трьох врожаїв за участю озимих кормових сумішок при собівартості виробництва кормових одиниць 8,8 грн./ц та рівнем рентабельності - 117%.

Зростання енерговитрат при використанні на фоні фосфорних азотних добрив під проміжні посіви кормових сумішок компенсується за рахунок приросту валової та обмінної енергії з енергетичним коефіцієнтом 4,6-5,7 для озимих посівів, 3,5-4,0 - ранньовесняних, 3,9-4,3 - післяукісних, 2,4-4,0 - пізньолітніх посівів. Прибуток від застосування рекомендованих норм азотних добрив для різних видів проміжних посівів становив відповідно 794,9; 396,8; 1017,3 і 90,2 грн./га при найменшій собівартості 1 ц кормової одиниці озимих і післяукісних посівів - 6,5-7,0 грн. і найвищій - 15,5 грн. пізньолітніх посівів.

Висновки

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у створенні високопродуктивних агрофітоценозів польового кормовиробництва, підвищення продуктивності проміжних посівів кормових культур та поліпшення якості корму в посушливих умовах Степу України, яка досягається шляхом

застосування розробленого комплексу агротехнологічних заходів при інтенсивному використанні зрошуваних земель з метою збільшення виробництва високоякісних кормів.

2. Найбільш продуктивні посіви озимих агроценозів з високою якістю корму одержано при вирощуванні жита озимого в сумішці з суріпицею озимою або ріпаком озимим, а також тритікале озиме з ріпаком та викою озимою. Такі сумішки за збором сухої речовини на 31-49% перевищують одновидові посіви капустяних культур і забезпечують одержання 70,7-78,6 ц/га кормових одиниць та 10,1-12,1 ц/га перетравного протеїну. Оптимальною нормою висіву жита озимого при застосуванні звичайного рядкового посіву становить 4,5 млн./га, у суміші з ріпаком озимим 2-3 млн./га схожих насінин; при стрічковому способі сівби озимих агроценозів відповідно є 1 млн./га схожих насінин ріпака і 1,5 млн./га - вики.

3. Найвищий біологічний потенціал озимих зернофуражних культур забезпечується при вирощуванні тритікале озимого у чистому посіві та при використанні подвійних і потрійних сумішок з ячменем озимим і викою озимою, призначених для виготовлення зерносінажу та на зелений корм. Такі посіви забезпечують також найбільший вихід кормових одиниць та перетравного протеїну, які, залежно від способу використання, становлять 87,3 і 7,3 та 64,2 і 8,7 ц/га.

4. Найбільш ранній зелений корм в умовах півдня України забезпечують посіви озимої суріпиці та ріпаку. Оптимальні умови для осінньої вегетації їх рослин, перезимівлі та формування врожаю надземної маси цих культур створюються при сівбі 1-15 вересня, жита озимого у суміші з суріпицею можна продовжити до 20 вересня.

Формування високопродуктивного посіву озимих агроценозів жита з суріпицею забезпечує внесення азоту 90 кг, а тритікале з викою - 60 кг/га на фоні Р60.

5. Вирощування різночасно дозріваючих кормових сумішок у ранньовесняних проміжних посівах з використанням ячменю ярого, вівса та жита ярого з капустяними культурами дає можливість підвищити продуктивність кормового поля порівняно з традиційною вівсяно-гороховою сумішкою на 19-24%, подовжити конвеєрне надходження зелених кормів з третьої декади травня до кінця червня і заощадити 20-40% посівного матеріалу зернобобових культур.

6. Кращими нормами висіву трикомпонентної вівсяно-горохово-ріпакової сумішки з використанням на зелений корм є відповідно 5,5, 0,7 і 1,8 млн./га схожих зерен. Оптимальне співвідношення компонентів у загальному врожаї досягається при нормі висіву редьки олійної 1-2 млн./га насінин.

7. Ранньовесняні кормові сумішки найбільшу віддачу (13,6-25,9 кг сухої речовини на кілограм азоту) забезпечили при внесенні N90 на фоні Р60. Збір сухої речовини вівса у суміші з редькою олійною становив 75,1 ц/га, ріпаком ярим - 77,2 і горохом та ріпаком озимим - 75,9 ц/га, що більше на 19-43% порівняно з внесенням Р60. Азотні добрива

сприяють збільшенню вмісту сухій речовині сирого протеїну на 1,25-1,74%, зольних елементів на 0,80-1,72%. В 1 кг корму ранньовесняних кормосумішок міститься 17,3-17,6 МДж валової енергії, 9,0-9,4 МДж обмінної енергії та 0,62-0,70 кормових одиниць при забезпеченості 148-168 г протеїну.

8. В післяукісних посівах на зрошенні провідна роль у підвищенні продуктивності та якості кормів належить сумісним посівам кукурудзи з високобілковими компонентами - редькою олійною, соняшником та суданською травою, завдяки яким вихід перетравного протеїну зростає на 39-54%. Краще співвідношення кукурудзи з капустяними компонентами досягається при підсівному способі сівби редьки олійної та сумісному або підсівному посіві ріпаку ярого з врожайністю зеленої маси відповідно 562 і 505-592 ц/га або 69 і 71,8-76,8 ц/га сухої речовини. Оптимальною нормою висіву кукурудзи з амарантом і суданською травою є 400 тис./га схожих зерен. Посів амаранту в чистому вигляді та його сумішки з кукурудзою дає можливість одержати перетравного протеїну більше на 3,2-6,2 ц/га порівняно з чистим посівом кукурудзи.

9. У післяукісних посівах найбільшу продуктивність кукурудзи та амаранту в чистих та змішаних посівах одержано при внесенні N120Р90. Приріст врожаю сухої речовини становив відповідно 18,1, 14,8 і 14,2 кг на кілограм азоту.

10. Внесення розрахункової норми мінеральних добрив дає можливість підвищити продуктивність силосної маси кукурудзи у післяукісних посівах на 40%, заощадити до 39% ресурсних витрат. Заміна оранки дискуванням або чизелюванням під післяукісні посіви кукурудзи сприяє зменшенню загальних витрат на проведення основного обробітку ґрунту в 3,8-4,8 раза, а витрати пального - 3,8-5,5 раза.

11. При використанні капустяних культур та їх сумішок з вівсом у післяжнивних та пізньолітніх посівах збільшується врожайність зеленої маси - на 150-170 ц/га, сухої речовини - на 3,4-10,1, кормових одиниць - на 3,9-7,9 і перетравного протеїну - на 0,7-1,2 ц/га порівняно з традиційною вівсяно-гороховою сумішкою. Крім цього, подовжуються строки надходження кормів у системі зеленого конвеєра до осінніх заморозків (-8-10оС) при ефективному використанні зрошуваної ріллі. Найбільша віддача азоту в пізньолітніх посівах кормових сумішок досягається при нормі 60 кг/га на фоні Р60, яка забезпечує приріст 11,3-14,0 кг сухої речовини на 1 кг діючої речовини азоту.

12. Інтенсивне використання зрошуваних земель шляхом вирощування трьох врожаїв різних сумішок кормових культур у поєднанні з озимими у проміжних посівах дає можливість одержувати з кормового гектара 185,1-233,6 ц сухої речовини, 130,1-178,7 ц кормових одиниць і 21,0-24,4 ц перетравного протеїну, а за участю проміжних посівів ярих культур - відповідно 168,9-194,7, 109,8-137,4 і 16,4-19,5 ц. Витрати сукупної енергії на вирощування

трьох врожаїв на рік становили 83,5-90,9 ГДж/га. Найбільшу кількість валової та обмінної енергії мали озимі кормові сумішки - 383,0 і 197,8 ГДж/га з енергетичним коефіцієнтом - 4,4, тоді як однорічні кормові сумішки - відповідно 339,5 і 173,7 ГДж/га та 4,1.

13. Після вирощування трьох врожаїв при систематичному внесенні мінеральних добрив в ґрунт з рослинними рештками надходять: в ланці з озимими кормовими культурами - 467,6 кг/га азоту, 223,1 кг/га фосфору і 492,9 кг/га калію; при використанні проміжних посівів однорічних кормових культур відповідно - 288,1-345,0, 127,9-129,7 і 309,9-329,7 кг/га. При надходженні в ґрунт такої кількості елементів живлення забезпечується позитивний баланс азоту - 42-59% і фосфору - 99-166%, що свідчить про значну роль проміжних посівів кормових культур у підтриманні родючості ґрунту.

14. При вирощуванні трьох врожаїв за рік сумарне водоспоживання з участю озимих становило 5782-6531 м3/га, ярих культур - 6146-6385 м3/га. Найбільшу частку (42-45%) в структурі сумарного водоспоживання займала зрошувальна норма. Решта загального водоспоживання забезпечувалась опадами (30-40%) та запасами ґрунтової вологи (12-25%). Протягом вегетації трьох врожаїв кормових культур середньодобове водоспоживання становило 34,8-38,7 м3 (на 1оС тепла -2,1-2,7 м3/га води).

15. Капустяні культури в озимих проміжних посівах вирізняються високою насіннєвою продуктивністю. Найбільш продуктивними щодо виробництва олії і високобілкового
корму - макухи або шроту - мають сорти ріпаку вітчизняної селекції Тисменицький, Галицький і Свєта, які забезпечували одержання 23,4-25,2 ц/га насіння, 7,4-8,0 ц олії і 13,1-14,1 ц/га макухи.

16. Найкращі умови для формування врожаю насіння озимого ріпаку створюються при проведенні одного вегетаційного поливу в фазі цвітіння на фоні вологозарядкового, який забезпечує приріст врожаю 4,1 ц/га порівняно з одним вологозарядковим поливом. При такому режимі зволоження найбільша врожайність насіння (40,0 ц/га) формується з внесенням азоту нормою N90 (N30 восени і N60 навесні) на фоні Р90. Застосування розрахункової норми добрив у поєднанні із захистом рослин від шкідників збільшує приріст урожаю насіння на 3,2 ц/га і заощаджує 27% ресурсних витрат.

17. Біоенергетична ефективність різних видів проміжних посівів кормових сумішок з показниками енергетичного коефіцієнта та коефіцієнта енергетичної ефективності відповідно становила: озимих посівів - 6,1-6,9 і 3,2-3,7; ранньовесняних - 4,4-5,5 і 2,3-2,6; післяукісних - 3,3-3,9 і 1,8-2,0 і пізньолітніх - 2,9-3,3 і 1,6-1,7. Найбільший прибуток забезпечили посіви жита озимого в сумішці з озимими капустяними культурами, післяукісні посіви кукурудзи з бобовими та суданською травою, який становив відповідно 938,5-1079,2, 356,9-368,2 і 365,9 грн./га, рівень рентабельності відповідно - 250-261, 53-60 і 62%.

Пропозиції виробництву

1. В умовах степової зони півдня України при зрошенні для збільшення виробництва кормів, поліпшення їх якості та конвеєрного надходження протягом 240 днів рекомендується використовувати високопродуктивні агроценози кормових культур в озимих, ранньовесняних, післяукісних та післяжнивних або пізньолітніх проміжних посівах.

2. В озимих проміжних посівах доцільно вирощувати сумішки жита озимого з суріпицею озимою або ріпаком озимим та тритікале з викою озимою. Для одержання надранніх зелених кормів висівати капустяні культури: суріпицю озиму, ріпак озимий і гібрид перко. Під посіви жита озимого у суміші з суріпицею або ріпаком вносити N90, під тритікале з викою - N60 на фоні Р90. Сівбу їх проводити з 1 по 20 вересня, з нормою висіву при звичайному рядковому посіві жита озимого 4,5 млн./га, ріпаку - 2-3 млн./га схожих насінин, при стрічковому посіві ріпаку озимого - 1 млн./га, вики - 1,5 млн./га. При використанні кормових культур на зерносінаж, доцільно вирощувати озиме тритікале у чистому посіві або у подвійних і потрійних сумішках з озимим ячменем і викою.

3. У ранньовесняних посівах для забезпечення конвеєрного надходження зелених кормів вирощувати різночасно дозріваючі дво- та трикомпонентні сумішки з використанням вівса, ячменю, ярого жита та капустяних культур - редьки олійної, гірчиці білої, ріпаку ярого або озимого при внесенні добрив під посів нормою N90P60 та підтриманні вологості ґрунту на рівні 70-75% НВ. На зерносінаж використовувати трикомпонентну сумішку при такому співвідношенні компонентів: ячмінь - 30%, овес - 30%, вика або редька олійна - 40% повної норми висіву. При використанні на зернофураж доцільно висівати ячмінь або овес.

4. Післяукісну кукурудзу на зелений корм висівати в сумішці з соєю, редькою олійною, соняшником, суданською травою, амарантом та вносити мінеральні добрива нормою N120P90. При вирощуванні післяукісної кукурудзи на силос добрива вносити за розрахунковим методом під запланований урожай.

5. Для забезпечення тваринництва високоякісними кормами в осінній період в післяжнивних або пізньолітніх посівах вирощувати овес у сумішках з капустяними культурами - редькою олійною, гірчицею білою, ріпаком озимим або ярим, суріпицею озимою, а також редьку олійну або ріпак озимий. Оптимальна норма добрив під післяжнивні посіви - N60P60. При вирощуванні кормових культур та їх сумішок в післяукісних та післяжнивних посівах застосовувати поверхневий або безполицевий обробіток ґрунту, використовувати прямий спосіб сівби стерньовою сівалкою СЗС-2,1. Проводити передпосівний полив та два-три вегетаційні нормою 350-400 м3/га.

6. Для збільшення виробництва високоенергетичних кормів - макухи і шротів - вирощувати ріпак озимий на насіння сортів Тисменицький, Галицький, Свєта при збиранні у фазі воскової стиглості роздільним способом або в повній - прямим комбайнуванням.

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації

1. Книги

1. Барыльник В.Т., Голобородько С.П., Гусев Н.Г. и др. Высокобелковые кормовые культуры (коллективная монография). - Симферополь: Таврия, 1985. - 129 с.

2. Гусев Н.Г. Промежуточные посевы капустных культур - источник высокобелковых кормов в орошаемом кормопроизводстве. К.: УкрНИИНТИ Госплана УССР, 1991. - 60 с.

3. Сніговий В.С., Гусєв М.Г., Малярчук М.П. та ін. Система ведення сільського господарства Херсонської області (колективна монографія). - Херсон: Айлант, 2004. - 264 с.

2. Статті у науково-виробничих виданнях

4. Остапов В.И., Исичко М.П., Гусев Н.Г. Рапс и сурепица в орошаемом кормопроизводстве // Кормопроизводство. - М.: Колос, 1982. - №4. - С.21-23.

5. Гусєв М.Г. Кормова продуктивність сортів озимого ріпака // Зрошуване землеробство. - К.: Урожай, 1982. - Вип. 27. - С. 46-49.

6. Ісічко М.П., Гусєв М.Г. Продуктивність кормових сумішок в пізньолітніх посівах при вирощуванні трьох урожаїв на рік в умовах зрошення // Вісник сільськогосподарських наук. - К.: Урожай, 1982. - №11. - С. 32-36.

7. Ісічко М.П., Гусєв М.Г. Продуктивність кормових сумішок у ранньовесняних посівах // Зрошуване землеробство. - К.: Урожай, 1983. - Вип.. 28. - С. 44-48.

8. Исичко М.П., Гусев Н.Г. Продуктивность крестоцветных культур в совместных посевах с ячменем // Орошаемое земледелие. - К.: Урожай, 1984. - Вып. 29. - С. 55-57.

9. Ісічко М.П., Гусєв М.Г. Повторні посіви на зрошенні // Тваринництво України. - К., 1984. - № 5. - С.28.

10. Ісічко М.П., Гусєв М.Г. Багатокомпонентні травосумішки на зрошенні // Тваринництво України. - К., 1985. № 1. - С. 28.

11. Исичко М.П., Гусев Н.Г., Исичко О.М. Продуктивность редьки масличной в зависимости от норм посева в ранневесенних и позднелетних посевах // Орошаемое земледелие. - К.: Урожай, 1985. - Вып. 30. - С.69-71.

12. Гусев Н.Г., Исичко М.П. Кормовая продуктивность озимого рапса при разных нормах азотних удобрений // Орошаемое земледелие. - К.: Урожай,
1986. - Вып. 31. - С. 54-57.

13. Исичко М.П., Гусев Н.Г. Семенная продуктивность озимих рапса и сурепицы на орошении // Масличные культуры. - М.: Агропромиздат, 1986. - № 5. - С. 8-9.

14. Панюкова О.А., Барыльник В.Т., Писаренко В.А., Исичко М.П., Гусев Н.Г., Яворский С.В., Интенсивные технологи возделывания кормових культур на орошаемых землях. В кн. „Научно-обоснованая система земледелия Херсонской области”. - Херсон: Облполиграфиздат, 1987. - С. 204-222.

15. Исичко М.П., Гусев Н.Г. Два-три урожая в год с орошаемого гектара // Мелиорация и урожай (приложение к журналу „Гидротехника и мелиорация”) М.: Агропромиздат, 1987. - № 1. - С. 12-13.

16. Исичко М.П., Гусев Н.Г. Зелёный конвейер на орошаемых землях юга Украины // Земледелие. - 1987. - № 7. - С. 31-33.

17. Евстафьев Д.К., Котляр Н.В., Гусев Н.Г. Ранние яровые культуры и их смеси. В кн. „Научно-обоснованная система кормопроизводства Днепропетровс-кой области”. - Днепропетровск: Промінь, 1987. - С. 88-90.

18. Гусев Н.Г., Исичко М.П. Продуктивность кормовых культур в промежуточных посевах при выращивании трёх урожаев в год // Орошаемое земледелие. - К.: Урожай. - 1987. - Вип. 32. - С. 61-65.

19. Исичко М.П., Гусев Н.Г. Многокомпонентные кормовые смеси на зелёный корм. В кн. „Научно-обоснованная система земледелия”. - К.: Урожай,1987. - С. 136-141.

20. Богданов В.А., Гусев Н.Г., Исичко М.П. и др. Технология возделывавния промежуточных культтур. В справочнике по выращиванию промежутночных культур на юге Украины. Одеса: Маяк, 1988. - С. 59-119.

21. Исичко М.П., Гусев Н.Г. Кормовая продуктивность ранневесенних смесей при разных нормах азотных удобрений // Орошаемое земледелие. - К.: Урожай, 1989. - Вип. 34. - С. 46-49.

22. Остапов В.И., Исичко М.П., Гусев Н.Г. Научные основы получения двух-трёх урожаев на орошаемых землях Украины // Сб. научных трудов ВИК им. В.Р. Вильямса „Промежуточные посевы - резерв увеличения производства и повышения качества кормов”. - М., 1989. - С. 111-120.

23. Исичко М.П., Исичко О.М., Гусев Н.Г. Зелёный и сырьевой конвейер. В кн. Интенсивное кормопроизводство на орошаемых землях. - К.: Урожай, 1989. - С. 179-188.

24. Гусев Н.Г., Исичко М.П. Продуктивность пожнивных кормовых смесей при различных способах обработки почвы // Орошаемое земледелие. - К.: Урожай, 1990. - Вип. 35. - С. 65-69.

25. Остапов В.И., Гусев Н.Г. Возделывание крестоцветных культур для производства полноценных кормов на орошаемых землях Украины // Сборник научных трудов
ВНИИ кормов „Резервы увеличения производства растительного белка”. -

М., 1990. - Вып. 45. - С. 106-112.

26. Гусєв М.Г. Продуктивність проміжних пізньолітніх кормових сумішок залежно від норм азотних добрив // Зрошуване землеробство. - К.: Урожай, 1991. - Вип. 36. - С. 69-76.

27. Гусєв М.Г. Продуктивність однорічних кормових сумішок за три врожаї за рік // Зрошуване землеробство. - К.: Урожай, 1991. - Вип. 37. - С. 47-52.

28. Гусєв М.Г., Барыльник В.Т. Кормова та насінна продуктивність озимого ріпака залежно від режиму зрошення та норм азотних добрив // Зрошуване землеробство. - К.: Урожай, 1995. - Вип. 40 - С. 47-51.

29. Гусєв М.Г., Рєзаєв А.О. Інтенсивне використання агрокліматичних ресурсів південної зони Степу України шляхом одержання двох врожаїв олійних культур за рік // Зб. наукових статей „Актуальні проблеми ефективного використання зрошуваних земель”. - Херсон, 1997. - С. 73-84.

30. Гусєв М.Г. Продуктивність та якість врожаю кукурудзи та їх сумішок у післяукісних посівах при зрошенні // Зрошуване землеробство. - К.: Аграрна наука, 1998. - № 41. - С. 62-67.

31. Гусєв М.Г., Бондаренко В.М. Збільшення виробництва високобілкових кормів при використанні озимого та ярого ріпаку при зрошенні // Зб. наукових праць Інституту зрошуваного землеробства УААН. Актуальні проблеми ефективного використання зрошуваних земель. - Херсон, 1999. - С. 203-206.

32. Гусєв М.Г., Панюкова О.О. Виробництво кормів та кормового білка при зниженні ресурсних витрат // Вісник аграрної науки, червень (спеціальний випуск). - К., 2000. - С. 45-46.

33. Сніговий В.С., Голобородько С.П., Гусєв Н.Г. Енергоресурси при вирощуванні кормових культур // Вісник аграрної науки. - К. - 2001. - Вип. 1. - С. 37-41.

34. Гусєв Н.Г. Продуктивність озимих та їх сумішок в залежності від видового складу та способу використання у проміжних посівах // Наук зб. „Корми і кормовиробництво”. - К.: Аграрна наука, 2001. - № 47. - С. 143-144.

35. Гусєв М.Г., Панюкова О.О., Косевцова Л.В. Продуктивність та якість корму суданської трави залежно від умов вирощування в південному регіоні України // Наук. зб. „Корми і кормовиробництво”. - К.: Аграрна наука, 2002.- Вип. 48. - С. 171-176.

36. Гусєв М.Г., Панюкова О.О. Енергозберігаюча технологія виробництва високоякісних кормів на зрошуваних землях Степу України. // Зрошуване землеробство. - Херсон: Aйлант, 2002. - Вип. 42. - С. 68-71.

37. Гусєв М.Г. Продуктивність озимих проміжних кормових сумішок залежно від рівня азотного живлення та способу використання // Наук. зб. „Корми і
кормовиробництво”. - Вінниця, 2003. - Вип. 51. - С. 163-165.

38. Гусєв М.Г. Продуктивність озимого ріпаку залежно від умов вирощування в південному Степу України // Зб. наук. праць Уманського державного агроуніверситету (спеціальний випуск). Біологічні науки і проблеми рослинництва. - Умань, 2003. - С. 730-733.

39. Гусєв М.Г., Панюкова О.О., Косєвцова Л.В. Прийоми підвищення продуктивності та якості корму кукурудзи на силос // Зрошуване землеробство. - Херсон: Aйлант, 2005. - Вип. 43. - С. 75-80.

3. Авторські свідоцтва та патенти

40. Пат. № 1835989. Способ производства зеленого корма при орошаемом земледелии / Гусев Н.Г., Исичко М.П., Барыльник В.Т., Панювова О.А. (СССР). - № 4938374; Заявл. 17.04.91; Опубл. 13.10.92, Бюл. № 31. - 24 с.

41. Пат. № 1792237. Спососб создания многокомпонентных посевов на зеленый корм / Гусев Н.Г. (СССР). - № 4936314; Заявл. 14.05.91; Опубл. 30.01.93, Бюл. № 4. - 6 с.

42. Пат. № 24908 А. Спосіб вирощування озимих злакових культур в суміші з капустяними та бобовими / Гусєв М.Г. (Україна). - № 97073656; Заявл. 15.12.97; Отрим. 06.10.98, Бюл. № 6. - 10 с.

4. Матеріали наукових конференцій

43. Гусев Н.Г. Повышение продуктивности однолетних кормовых смесей // Вклад молодых ученых в выполнение продовольственной программы СССР. Тезисы докдадов к республиканской конференции молодых учёных. - Херсон,1983. - С. 72-73.

44. Исичко М.П., Исичко О.М., Гусев Н.Г. Интенсификация орошаемого кормопроизводства в системе зелёного конвейера // Тезисы докладов Всесоюзной школы молодых учёных и специалистов “Актуальные проблемы повышения эффективности использования орошаемых земель. - Херсон, 23-28 сентября. - 1985. - М.,1985. - С. 150-151.

45. Исичко М.П., Гусев Н.Г. Интенсификация орошаемого кормопроизводства с использованием нових кормових культур // Тезисы докладов республиканского семинара “Новые кормовые культуры - продовольственной программе”. - К., 1987. - С. 12-13.

46. Гусев Н.Г. Использование нетрадиционных кормових культур в орошаемом кормопроизводстве// Материалы выступлений на научно-технической конференции 16 июля 1988. - Учёные Херсонщины - народному хозяйству области в условиях перестройки. - Херсон, 1988. - С. 22-21

47. Гусев Н.Г. Интенсивные звенья зелёного конвейера на орошаемых землях юга Украины // Тезисы докладов Всесоюзной научно-производственной конференции “Кормовые растительные ресурсы - фактор научно-производственного прогресса в кормопроизводстве”. - К.: Белая Церковь, 1989. - С 11-12.

48.Гусев Н.Г., Кирьяченко С.П. Эффективность внедрения зелёного конвейера для крупного рогатого скота на 230-240 дней в году // Тезисы докладов конференции „Повышение роли молодых учёных и специалистов в ускорении научно-технического прогресса”. - Херсон, 1990. - С. 191-192.

49. Гусев Н.Г., Антипчук Т.М. Рапс в промежуточных посевах орошаемого кормопроизводства // Материалы выступлений на научно-практической конференции 18 мая 1990. - Вклад научно-технического потенциала области в перестройку. - Херсон, 1990. - С. 23-25.

50. Гусев Н.Г., Антипчук Т.М. Перспективні кормові культури та їх сумішки в післяукісних посівах на зрошуваних землях Степу України // Тези доповідей республіканського науково-виробничого семінару “Досвід вирощування та впровадження нетрадиційних кормових рослин на Україні”. - Кам'янець-Подільський, 1990. - С. 3-4.

51. Гусев Н.Г., Антипчук Т.М. Рапс в промежуточных посевах орошаемого кормопроизводства юга Украины // Тезисы доклада VII Всесоюзного симпозиума по новым кормовым растениям „Эколого-популяционный анализ кормовых растений естественной флоры, интродукция и использование”. - Сыктывкар, 1990. - С. 52-53.

52. Гусев Н.Г., Антипчук Т.М. Использование масличных культур в орошаемом кормопроизводстве // Тезисы докладов научно-практической конференции „Эффективность научных исследований в промышленном и сельскохозяйственном производстве”. - Херсон, 1993. - С. 56.

53. Гусєв М.Г. Два врожаї олійних культур - важливий резерв енергетичних кормів на зрошуваних землях півдня України // Матеріали наукової конференції. Інтродукція харчових і кормових рослин. - К.,1994. - С. 58-59.

54. Барыльник В.Т., Гусев Н.Г. Амарант - ценная кормовая культура в поукосных посевах // Тези першої Всеукраїнської конференції по проблемі: Вирощування, переробка і використання амаранту на кормові, харчові і інші цілі. - Вінниця, 1995. - С. 38-39.

55. Гусев Н.Г. Высокопродуктивные агроценозы интенсивного зелёного конвейера на орошаемых землях Украины // Тези Міжнародної конференції „Україна в світових, земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах”. - Вінниця, 1995. - С. 459.

56. Гусев Н.Г., Панюкова О.А. Амарант - перспективная кормовая культура при орошении // Материалы IV Международной научно-производственной конференции “Селекция, экология, технологии возделывания и переработки нетрадиционных растений”. - Алушта. - Симфереполь: Таврия, 1996. - С. 217-218.

57. Гусєв М.Г., Яворський С.В., Панюкова О.А. Резерви збільшення виробництва кормів на зрошуваних землях Степу України // Матеріали республіканської координаційно-методичної Ради з проблем кормових ресурсів і кормовиробництва „Зернофуражні, зернобобові і кормові культури”. - Вінниця, 1997. - С. 74-75.

58. Гусєв М.Г., Панюкова О.А. Шляхи зміцнення кормової бази на зрошуваних землях півдня України // Материалы VI международной научно - практической конференции

(нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье). - Симферополь, 1997. - с. 341.

59. Гусєв М.Г. Продуктивність озимого ріпака в залежності від мінерального живлення та захисту рослин // Сб. тезисов межд. конференции „Современные вопросы создания и использования сортов и гибридов масличных культур”. - Запорожье, 2002. - С.26.

5. Методичні рекомендації, в розробці і підготовці яких автор приймав

безпосередню участь

60. Гусев Н.Г., Заверюхин В.И. Рапс на семена // Рекомендации по интенсификации кормопроизводства в степной зоне Украины в сложившихся погодных условиях 1987 года. - Херсонский агропром. - Херсон, 1987. - С. 8-10.

61. Гусєв М.Г. Озимі проміжні посіви // Рекомендації по вирощуванню с.-г. культур на зрошуваних землях. - Херсон, 1995. - С. 47-48.

62. Гусєв М.Г. Рекомендації по вирощуванню кормових культур.- Херсон, 1998. - С. 41.

63. Гусєв М.Г. Особливості кормовиробництва на зрошуваних землях // Методичні вказівки по ефективному використанню зрошуваних земель в господарствах Херсонської області у 1999 році. - Херсон, 1999. - С. 38-40.

64. Яворский С.В., Гусев Н.Г., , Севидов О.Ф., Кураткин В.А. Рекомендации по созданию краткосрочных пастбищ с использованием многолетних и однолетних трав в степной зоне Украины. - Никополь, 1999. - 30 с.

65. Сніговий В.С., Малярчук М.П., Гусєв М.Г. та ін. Методичні рекомендації по ефективному використанню зрошуваних земель в господарствах Херсонської області у
2000 році. - Херсон, 2000. - 59 с.

66. Сніговий В.С., Гусєв М.Г. Рекомендації по технології вирощування озимого ріпака в Херсонській області // Рекомендації. - Херсон, 2000. - 2 с.

67. Гусєв М.Г., Сніговий В.С. та ін. Рекомендації по догляду за озимими культурами та проведенню весняно-польових робіт у 2002 році // Рекомендації. - Херсон: Айлант, 2001. - 14 с.

68. Сніговий В.С., Жуйков Г.Є., Гусєв М.Г. Рекомендації по посіву озимих культур під урожай 2003 року в господарствах Херсонської області. - Херсон: Айлант, 2001. - 20 с.

69. Гусев Н.Г., Нетіс І.Т., Заєць С.О. Рекомендації по посіву післяжнивних круп'яних і кормових культур в умовах зрошення. - Херсон, 2002. - 4 с.

70. Гусєв М.Г., Голобородько С.П. Яворський С.В. Програма кормовиробництва в 2003 році. - Херсон, 2002. - 14 с.

71. Сніговий В.С., Гусєв М.Г., Жуйков Г.Є. та ін. Рекомендації повикористанню зрошуваних земель, що тимчасово не поливаються. - Херсон, 2000. - 26 с.

72. Сніговий В.С., Гусєв М.Г. та ін. Рекомендації по заготівлі, зберіганню, підготовці

та раціональному використанню кормів в екстремальних погодних умовах 2003 року. - Херсон, 2003. - 17 с.

73. Сніговий В.С., Гусєв М.Г., Богунов О.В. та ін. Особливості збирання ранніх зернових культур в господарствах Херсонської області (рекомендації). - Херсон, 2003. - 15 с.

74. Гусєв М.Г., Нетіс І.Т., Малярчук М.П. та ін. (під керівництвом Ушкаренко В.О., Жуйкова Г.Є., Авраменка В.С.) Рекомендації до посіву озимих культур під урожай 2005 року в Херсонській області. - Херсон, 2004. - 32 с.

Гусєв М.Г. Агробіологічне обґрунтування та розробка технологічних прийомів підвищення продуктивності однорічних агроценозів при конвеєрному виробництві кормів в умовах зрошення Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво та луківництво. - Вінницький державний аграрний університет, Вінниця, 2005.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовані та розроблені напрями інтенсифікації польового кормовиробництва на засадах ефективного використання зрошуваних земель, створення однорічних агроценозів та підвищення їх продуктивності в проміжних посівах при застосуванні комплексу агротехнологічних заходів, направлених на збільшення виробництва кормів та покращення їх якості, раціональне використання біокліматичного потенціалу й вегетаційного періоду у степовій зоні Україні. Встановлені закономірності росту й розвитку кормових культур, особливостей формування адаптивних агроценозів та продуктивності посівів і якості корму залежно від технологічних прийомів, зокрема, добору видового складу з використанням високопродуктивних сортів і гібридів, оптимізації строків та способів сівби, норм висіву компонентів у сумішках, рівня мінерального живлення та вологозабезпечення. Розроблені моделі взаємозв'язку продуктивності посівів кормових культур та їх сумішок з високобілковими компонентами при конвеєрному виробництві кормів на зрошуваних землях.

Ключові слова: проміжні посіви, агроценози, кормові культури, продуктивність, якість корму, три врожаї, зрошення, добрива, валова та обмінна енергія.

Гусев Н.Г. Агробиологическое обоснование и разработка технологических приемов повышение продуктивности однолетних агроценозов при конвейерном производстве кормов в условиях орошения Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. - Винницкий государственный аграрный университет, Винница, 2005.

В диссертационной работе теоретически обоснованы и разработаны направления интенсификации полевого кормовиробництва на основах эффективного использования орошаемых земель, создание однолетних агроценозов и повы-

шения их продуктивности в промежуточных посевах с применением комплекса агротехнологических приемов, направленных на увеличение производства кормов и улучшение их качества, рациональное использование биоклиматического потенциала и вегетационного периода в степной зоне Украины.

Установлены закономерности роста и развития растений, накопления вегетативной массы кормовых культур, особенностей формирования адаптивных агроценозов, продуктивности посевов и качества корма в зависимости от технологических приемов, в частности, подбора видового состава с использованием высокопродуктивных сортов и гибридов, оптимизации сроков и способов посева, норм высева компонентов в смесях, уровня минерального питания и влагообеспеченности.

Изучены закономерности изменения ботанического состава и кормовой продуктивности разносозревающих кормовых смесей с учетом биологических особенностей растений, их биохимический состав и питательность корма в зависимости от факторов интенсификации выращивания разных видов промежуточных (озимые, ранневесенние, поукосные, пожнивные и позднелетние) посевах при использовании на зеленый корм, зерносенаж, силос и зернофураж. Разработаны модели взаимосвязи продуктивности посевов кормовых культур и их смесей с высокобелковыми компонентами при конвейерном производстве кормов на орошаемых землях.

Исследованы особенности формирования высокопродуктивных агроценозов и оптимизированы технологические приемы выращивания двух-трех урожаев в год на одной площади, как фактора интенсификации полевого орошаемого кормопроизводства. В интенсивных звеньях зеленого конвейера за три урожая кормовых культур с использованием озимых промежуточных посевов получен максимальный выход кормовых единиц - 142,3-178,8 ц и переваримого протеина - 21,3-24,4 ц/га.

Установлено, что после выращивания трех урожаев в год при систематическом внесении минеральных удобрений и возврата в почву элементов питания с корневыми и стерневыми остатками отмечается положительный баланс азота и фосфора.

На основании экспериментальных данных выявлены показатели суммарного водопотребления кормовых культур при интенсивном использовании орошаемых земель, которые зависели от вида промежуточных посевов, продолжительности вегетационного периода, интенсивности испарения почвенной влаги, количеством осадков и величиной оросительной нормы. В структуре суммарного водопотребления большую часть занимала оросительная норма.

Научно обоснована возможность интродукции и возделывания крестоцветных культур в интенсивных звеньях зеленого конвейера. Разработана технология выращивания рапса озимого и установлены закономерности формирования его продуктивности в зависимости от сортового состава, сроков и способов посева, режима орошения и удобрений, защиты растений, сроков и способов уборки урожая.

Проведенные исследования позволили разработать и усовершенствовать технологическую модель зеленого конвейера для бесперебойного поступления полноценных кормов продолжительностью 230-240 дней в году с продуктивностью кормового гектара в производственных условиях - 70-80 ц/га.

По результатам экспериментальных данных разработаны и рекомендованы производству усовершенствованная технология производства кормов и улучшения их качества за счет повышения продуктивности однолетних агроценозов в промежуточных посевах, которые основываются на биоэнергетическом и экономическом анализе.

Ключевые слова: промежуточные посевы, агроценозы, кормовые культуры, продуктивность, качество корма, три урожая, орошение, удобрения, валовая и обменная энергия.

Gusev N. The Agrobiological substantiation and working out of technological methods of a raising the productivity of one-years agrocenoses by conveyor production of forages in conditions of irrigation of Steppe of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of the doctor of agricultural sciences on a speciality 06.01.12 - Feed production and grassfarming. - Vinnytsya State Agrarian University, Vinnytsya, 2005.

In dissertational work directions of an intensification of feed production are theoretically proved and developed on the basis of effective utilization of the irrigated lands, creation of annual agrocenoses and increases of their productivity in the intermediate crops with application of a complex of agrotechnology measure which are directed on increase of manufacture of forages and improvement of their quality, rational use of bioclimatic potential and the vegetative period in a steppe zone of Ukraine.

There determined the appropriateness of growth and development of forage crops, the peculiarities of forming of adaptive agrocenoses and productivity of crops and quality of forage depends on technological methods, in particular gather additionally of specific difference with use of highly productive sorts and hybrids, optimization of terms and ways of sowing, standard quantity of seed per hectare of components in mixes, a level of a mineral nutrition and moisture-providing. The models of inter communication of productivity of fodder crops and their mixes with a high-protein components by conveyor production of forages on the irrigated lands are worked out.

Key words: intermediate crops, agrocenoses, forage crops, productivity, quality of the forage, three yield, irrigation, fertilizers, gross and exchange energy.

Размещено на Allbest.ru

...