Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Агроекологічні аспекти застосування мікробних препаратів при вирощуванні нагідок лікарських

Агроекологічні аспекти застосування мікробних препаратів при вирощуванні нагідок лікарських

Вплив мікробних препаратів на основні агрохімічні показники ґрунту. Визначення активності процесів асоціативної азотфіксації і фосформобілізації у ризосфері нагідок лікарських. Вплив мікробних препаратів і фізіологічно активних речовин на посівні якості.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.07.2014
Размер файла 121,2 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ

УДК 633. 88.: 631.86

Агроекологічні аспекти застосування мікробних препаратів при вирощуванні нагідок лікарських (Calendula officinalis L.)

Спеціальність: 03.00.16 - екологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Кузьменко Артем Сергійович

Київ 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті агроекології та біотехнології УААН і на Дослідній станції лікарських рослин УААН протягом 1998-2002 років

Захист відбудеться “16” березня 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.371.01 Інституту агроекології та біотехнології УААН за адресою: 03143, м. Київ-143, вул. Метрологічна, 12.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології та біотехнології УААН, м. Київ, вул. Метрологічна, 12.

Автореферат розіслано “ 14 ” лютого 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат хімічних наук Л.І. Моклячук

агрохімічний азотфіксація мікробний

АНОТАЦІЯ

Кузьменко А.С. Агроекологічні аспекти застосування мікробних препаратів при вирощуванні нагідок лікарських (Calendula officinalis L.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. Інститут агроекології та біотехнології УААН, Київ, 2005.

У дисертації викладено результати досліджень з впливу мікробних препаратів азотфіксуючої, фосформобілізуючої, біопротекторної дії і фізіологічно активної речовини на біологічну активність та родючість ґрунту, посівні якості насіння, динаміку формування загальної фітомаси та на вміст суми флавоноїдів - основної діючої речовини, яка визначає господарську якість рослин нагідок лікарських.

Встановлено, що інтродуковані у кореневу зону рослин азотфіксуючі і фосформобілізуючі мікроорганізми сприяють покращенню поживного режиму ґрунту та нагромадженню у ньому екологічно безпечних форм макроелементів, необхідних для росту і розвитку нагідок лікарських. Мікроорганізми, які містяться у біопрепаратах при їх застосуванні активно впливають на природне мікробне угруповання ризосфери, значно підвищують загальну біологічну активність ґрунту. Встановлено залежність між зміною поглинальної здатності кореневої системи нагідок лікарських та наявністю у ризосфері певних мікробних угруповань. Доведено опосередкований вплив інтродукованих мікроорганізмів через кореневу систему на біохімічні зміни в рослинному організмі у фази стеблування-цвітіння, зокрема це стосується вмісту зелених пігментів - хлорофілів A і B.

Завдяки впливу біопрепаратів покращується ріст і розвиток всієї рослини в цілому та збільшується врожайність на 24,50-25,95% та якість її сировини - суцвіть на 32,43-40,54%.

Запропоновано елемент технології - застосування нових для цієї культури бактеріальних препаратів Діазофіту та Поліміксобактерину: дози та способи обробки насіння.

Ключові слова: рослина, нагідки лікарські, ґрунт, азотфіксація, фосформобілізація, мікробні препарати, поглинальна здатність, хлорофіл, флавоноїди.

АННОТАЦИЯ

Кузьменко А.С. Агроэкологические аспекты применения микробных препаратов при выращивании календулы лекарственной (Calendula officinalis L.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология. Институт агроекологии и биотехнологии УААН, Киев, 2005.

В диссертации изложены результаты исследований по влиянию микробных препаратов азотфиксирующего, фосформобилизирующего, биопроекторного действия и физиологически активного вещества на биологическую активность и плодородие почвы, посевные качества семян, динамику формирования общей фитомассы и на содержание суммы флавоноидов - основного действующего вещества, которое определяет хозяйственное качество растений календулы лекарственной.

Установлено, что наилучшим образом действует на энергию прорастания посевного материала применение физиологически активного вещества (ФАВ). Причем в случае совместного применения ФАВ либо с Диазофитом, либо с Полимиксобактерином, снимается ингибирующее действие этих препаратов применённых в чистом виде. Микроорганизмы, которые содержатся в биопрепаратах при их применении активно влияют на естественное микробное сообщество ризосферы, значительно повышают общую биологическую активность почвы. Так, комплексная обработка семян микробными препаратами: Диазофитом, Полимиксобактерином ФАВ и Хетомиком обеспечивала возрастание количества гидролизированых соединений азота на 24 мг/кг почвы. Поэтому, действие данной комбинации препаратов равноценно внесению 35,3 кг/га безопасного с экологической точки зрения минерального азота. В свою очередь увеличение количества мобилизованного фосфора в пахотном слое почвы фиксировалось на уровне 34 мг/кг. Следовательно, действие микробных препаратов и ФАВ данного варианта аналогично внесению 50,0 кг/га безопасного с экологической точки зрения минерального фосфора.

Установлена зависимость между изменением поглотительной способности корневой системы календулы лекарственной и присутствием в ризосфере определённых микробных сообществ. Так, из испытуемых препаратов, наилучшей оказалась композиция из Диазофита и Полимиксобактерина, которая обеспечила прирост общей адсорбционной поверхности корневой системы на 40,0%, объема корневой системы - 27,4% относительно контроля; и композиция всех испытуемых препаратов - на 41,0% и 30,7% соответственно.

Доказано косвенное влияние интродуцированных микроорганизмов через корневую систему на биохимические изменения в растительном организме во время фазы стеблевания-цветения, в частности это касается содержания зеленых пигментов - хлорофиллов A и B. Например применение биопрепарата Диазофит, способствовало увеличению содержания хлорофилла A относительно контроля на 31,6%, а хлорофилла B - на 35,2%. Этот факт объясняется улучшением под действием микробных препаратов азотного питания растений.

Благодаря влиянию биопрепаратов улучшается рост и развитие всего растения в целом и увеличивается урожайность на 24,50-25,95% и качество (сума флавоноидов) его сырья - соцветий на 32,43-40,54%.

Предложено элемент технологии - применение новых для этой культуры бактериальных препаратов Диазофита и Полимиксобактерина: дозы и способы обработки семян.

Внедрение, перед закладкой промышленных плантаций календулы лекарственной, предпосевной обработки семян смесью Диазофита с Полимиксобактерином снижает себестоимость сырья с 388,37 до 357,66 грн./ц и повышает рентабельность производства на 22,1%.

Ключевые слова: растение, календула лекарственная, почва, азотфиксация, фосформобилизация, микробные препараты, поглотительная способность, хлорофилл, флавоноиды.

ANNOTATION

Kuzmenko A.S. Agroecological aspects of use of microbial preparations for growing of calendula (Calendula officinalis L.). - Manuscript.

Dissertation on the competition of scientific degree of the candidate of agricultural science by speciality 03.00.16 - ecology. Institute of Agroecology and Biotechnology of UAAS, Kyiv, 2005.

The results of researches of the influence of microbial preparations of nitrogen-fixing, phosphor-mobilizing, bioprotectoral action and physiological active substance on biological activity and fecundity of the soil, sowing quality of seeds, dynamic of formation of overall phytomass and on the content of flavonoides - main acting substance of calendula plants are presented in the dissertation.

It is determined that the nitrogen-fixing and phosphor-mobilizing microorganisms introduced in the root zone of the plants improve nutritious regime and increase accumulation of ecologically safe forms of macroelements in the soil that necessary for calendula growth and development. Microorganisms contained in the biological preparations have an active influence on the rhizosphere natural microbe association, greatly increase overall biological activity of soil. There is connection between the absorptivity of calendula root system and presence of certain microbial associations in the rhisosphere. Indirect influence of introduced microorganisms by the root system on the biochemical changes in the plant organism during the time of stems forming and blossoming, especially on content of chlorophyll's A and B are determined.

Biological preparations influence improves growth and development of whole plant, increases productivity by 24,50-25,95%, increases crop quality (inflorescence) by 32,43-40,54%.

Element of technology is proposed - the use of the new preparations of Diazophyte and Polymixobacterine for this culture: dozes and directions for seed treatment.

Key words: plant, calendula, marigold, soil, nitrogen-fixation, phosphor-mobilization, microbial preparations, absorptivity, chlorophyll, flavonoides.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Нагідки лікарські - стратегічно важлива культура в галузі сучасного лікарського рослинництва (Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 р.). Проте, за останнє десятиріччя майже втрачено стабільну базу з вирощування цієї культури, а отже сучасний рівень виробництва сировини не задовольняє наявних потреб держави. Одним із шляхів збільшення врожайності нагідок лікарських і одночасно з цим отримання екологічно чистої продукції є включення до базової технології вирощування нового елементу - “інокуляція насіння перед сівбою” з використанням азотфіксуючих, фосформобілізуючих, біопротекторних мікробних препаратів та фізіологічно активних речовин.

Актуальність теми. Серед 25 видів лікарських рослин, які культивуються в Україні, нагідки є одним із найбільш багатотонажних. За далеко неповними даними, середньорічні потреби вітчизняної хіміко-фармацевтичної промисловості в сировині нагідок лікарських складають - 700 т. В той же час у державних господарствах консорціуму “Укрфітотерапія” в 1990 році було зібрано 48 т, а у 1993 році загальний вал сировини становив 7,2 т. Ситуація дещо стабілізувалась з 1997 року, коли кількість зібраної сировини склала 25,9 т (Нарада директорів державних с.-г. підприємств консорціуму Укрфітотерапія, 1998). Серед причин такого спаду виробництва суцвіть нагідок лікарських не останнє місце займає відсутність малоенергоємних технологій її вирощування, адаптованих до сучасних умов, де були б посилені елементи, що сприяють біологізації процесу виробництва і де зменшені витрати хіміко-техногенних ресурсів (мінеральні добрива, засоби захисту рослин, тощо). Не менш важливою причиною є порушення співвідношення між основними макроелементами живлення на загальному фоні значного зменшення їх доступних форм у ґрунті.

Крім того, підвищення продуктивності с.-г. рослин за рахунок внесення мінеральних добрив і застосування пестицидів досить часто призводить до погіршення якості одержаної продукції та екологічного стану агроекосистеми (Патика В.П., 2000). Застосування біопрепаратів асоціативної дії дозволяє здійснити часткову заміну мінеральних добрив (або знизити дозу їх застосування) та підвищити коефіцієнт їх використання рослинами (Берестецький О.А. 1986; Дегодюк Е.Г., 1988). Біопрепарати протекторної дії на основі мікроорганізмів (антагоністи фітопатогенів) не забруднюють довкілля на відміну від пестицидів, що містять полютанти, які в свою чергу накопичуються у ґрунті та с.-г. продукції (Дегодюк Е.Г., 1992).

Отже, широке впровадження у сільськогосподарське виробництво нагідок лікарських, як того вимагають сучасні потреби народного господарства, можливе лише за умови використання екологічно безпечних джерел мінерального живлення цієї культури. Для цього слід вивчати процеси мікробної азотфіксації і фосформобілізації та взаємодію двох функціональних груп мікроорганізмів у посівах нагідок, враховуючи обставину, що багатьма дослідниками встановлена досить висока ефективність їх застосування під основні сільськогосподарські культури (Лукин С.А., Кожевин П.А., Звягинцев Д.Г., 1987; Патыка В.Ф., Шерстобоев Н.К., 1989; Дегодюк Е.Г., 1992; Тараріко Ю.О., Вітвицький С.В., 1999). У той же час екологічна доцільність та економічна ефективність використання традиційних і нових видів мікробних препаратів на нагідках лікарських в умовах лівобережного Лісостепу та в цілому по Україні лишається не вивченою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною науково-технічної програми Інституту агроекології та біотехнології УААН “Агроекологічний моніторинг і моделювання сталих ландшафтів та агроекосистем” (2001-2005 рр. номер державної реєстрації 0101U003298) та тематичного плану Дослідної станції лікарських рослин УААН (до 26.11.1998 р. Інституту лікарських рослин УААН). Дослідження виконувалися в рамках проекту “Розробити моделі агроценозів лікарських рослин” науково-технічної програми УААН 03. 04. - МВ. 02-96 “Лікарські рослини” (номер державної реєстрації 0196U000787, обліковий номер 0301U007199), проекту “Розробити основи формування стійких високопродуктивних агроценозів лікарських рослин” НТП УААН 15. 02 “Лікарські рослини” (номер державної реєстрації 0101U002830) та плану аспірантської підготовки.

Мета і завдання досліджень. Метою цієї комплексної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка науково-методичних засад і практичних заходів, які дозволять оптимізувати функціонування мікробного угруповання кореневої зони нагідок лікарських шляхом інтродукції безпечних для навколишнього середовища штамів мікроорганізмів, внаслідок чого можливе зростання врожайності та якості сировини при частковому відновленні природної родючості ґрунту. Це, на нашу думку, буде основою отримання стабільно-високого врожаю нагідок лікарських - стратегічно важливої культури в цій галузі та відповідного забезпечення фармацевтичної промисловості нашої держави екологічно чистою сировиною.

Для досягнення поставленої мети було передбачено вирішення наступних завдань:

вивчити вплив мікробних препаратів на основні агрохімічні показники ґрунту;

виявити вплив мікробних препаратів на біологічну активність ґрунту;

визначити активність процесів асоціативної азотфіксації та фосформобілізації у ризосфері нагідок лікарських;

встановити вплив мікробних препаратів та фізіологічно активних речовин на посівні якості насіння та динаміку формування загальної маси рослин;

встановити вплив інтродукованих у кореневу зону рослин діазотрофів на поглинальну здатність кореневої системи нагідок лікарських;

виявити зв'язок між наявністю тих чи інших мікробних угруповань у ризосфері нагідок та вмістом хлорофілів A і B у листостебловій частині рослин;

вивчити закономірності впливу мікробних препаратів на врожайність суцвіть нагідок лікарських та якість сировини;

обґрунтувати економічну та екологічну доцільність застосування мікробних препаратів.

Вирішення вищенаведених завдань сприятиме посиленню біологічної компоненти у технології вирощування нагідок лікарських, надаючи їй при цьому екологічного спрямування.

Об'єкт дослідження. Комплекс реакцій рослин, що відбуваються за впливу інтродукованих мікроорганізмів азотфіксуючої, фосформобілізуючої та біопротекторної дій, які проявляються у зміні ростових параметрів окремих органів, поглинальної здатності кореневої системи, вмісту фотосинтетичних пігментів, збільшенні врожайності сировини та вмісту флавоноїдних сполук.

Предмет дослідження. Родючість ґрунту, мікробне угруповання ризосфери, ріст і розвиток нагідок лікарських, урожайність і якість сировини за впливу інтродукованих мікроорганізмів азотфіксуючої, фосформобілізуючої і біопротекторної дій.

Методи дослідження. 1). Польовий метод - вивчення біометричних показників дослідних рослин та впливу мікробних препаратів на врожайність сировини. 2). Лабораторно-польовий - визначення кількісно-якісних характеристик родючості ґрунту, показників поглинальної здатності кореневої системи та вмісту хлорофілів A і B у листостебловій частині рослин, впливу мікробних препаратів на якість сировини. 3). Лабораторний - дослідження біометричних показників і посівних якостей насіння. 4). Методи математичної статистики - оцінка достовірності отриманих результатів по окремих дослідах. 5). Розрахунково-порівняльний - встановлення економічної ефективності застосованих біопрепаратів. Проведення систематичних спостережень i обліків за ростом i розвитком дослідних рослин здійснено згідно загальноприйнятих методик.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні вивчено проходження початкових етапів онтогенезу нагідок лікарських під впливом мікробних препаратів. З огляду на мікробіологічну діяльність бактеріального комплексу в ризосфері нагідок лікарських отримано нові уявлення стосовно накопичення у ґрунті екологічно безпечних форм азоту і фосфору. Показано перевагу застосування двокомпонентної композиції азотфіксуючих і фосформобілізуючих бактерій над роздільним їх використанням, яка полягає у збільшенні кількісних та якісних характеристик урожаю сировини. Встановлено корелятивний взаємозв'язок між довжиною та масою кореневої системи у фазу стеблування з величиною врожайності сировини. Доведено, що збільшення в цей період довжини на 3,3 см або маси кореневої системи на 0,5 г прогнозує зростання врожайності в середньому на 1 ц/га. Із врахуванням особливостей біології цвітіння виявлено оптимальні строки збору сировини (3-й збір від початку цвітіння) із максимальним вмістом фармакологічно активних сполук. Ці знання дали змогу вдосконалити наявну технологію вирощування культури нагідок лікарських, враховуючи вимоги екологічної безпеки сучасного ведення сільськогосподарського виробництва.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено рекомендації по застосуванню бактеріальних препаратів Діазофіту і Поліміксобактерину шляхом передпосівної обробки насіння нагідок лікарських для підвищення сировинної продуктивності культури. Цей захід дає можливість замінити внесення біля 75 кг/га аміачної селітри і близько 180 кг/га простого суперфосфату екологічно безпечними формами азоту і фосфору та отримати при цьому врожай високої якості. Розроблена методика визначення інтенсивності зав'язування насіння може слугувати критерієм оцінки врожайності суцвіть і ефективності дії мікробних препаратів. Результати досліджень пройшли виробничу перевірку у 2003-2004 роках на експериментальних полях Дослідної станції лікарських рослин УААН, у селянсько-фермерському господарстві “Ялинка” та у Державному спеціалізованому сільськогосподарському підприємстві “Дружба” Лубенського району Полтавської області.

Отримані результати можуть бути використані, як методологічна база у подальших дослідженнях зі створення та випробування високоефективних мікробних препаратів або їх композиційних поєднань на інших лікарських культурах.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу виконано особисто Кузьменком А.С. Автором узагальнено наукові дані вітчизняної та іноземної літератури за темою дисертації, сплановано й проведено експериментальні дослідження, лабораторні та польові спостереження, проаналізовано і узагальнено результати експериментів, на їх основі зроблено висновки та розроблено основні рекомендації. Публікації виконано самостійно та у співавторстві. Внесок здобувача в публікаціях, які виконані у співавторстві, полягає у постановці завдання, зборі літературних і експериментальних даних, їх аналізі та написанні статей чи тез.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені та обговорені на засіданнях науково-методичної ради Дослідної станції лікарських рослин і Інституту агроекології та біотехнології (1998-2002 рр.), Міжнародній науково-практичний конференції “Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення” (м. Полтава, 2002), Міжнародній конференції Photosynthesis and Crop Production” (м. Київ, 2002), Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених “Засади сталого розвитку аграрної галузі” (м. Київ, 2002), XV Міжнародній науковій конференції “Состояние и перспективы изучения онтогенеза растений природных и культурных флор Евразии” (м. Харків, 2003), II Міжнародній конференції “Вирощування та використання лікарських та пряно-ароматичних рослин” (с. В.Бакта - Н.Ворота, 2003), Міжнародній науковій конференції “Біорізноманітність флори: проблеми збереження і раціонального використання” (м. Львів, 2004).

Публікації. За результатами досліджень, що представлені в дисертації, опубліковано 13 наукових праць, у тому числі п'ять статей у періодичних наукових фахових виданнях України, що входять до переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках машинописного тексту (комп'ютерний варіант) і складається зі вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій сільськогосподарському виробництву, списку використаних джерел, додатків. Містить 39 таблиць, 29 рисунків. У списку використаних літературних джерел 197 найменувань, із них 29 латиною. Додатки містять матеріали, що підтверджують практичне використання результатів досліджень.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ НАГІДОК ЛІКАРСЬКИХ ТА ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ КОРЕНЕВОГО ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН (огляд наукової літератури)

Нагідки лікарські (Calendula officinalis L.) - цінна лікарська рослина протизапальної та дезинфікуючої дії з вираженою бактерицидною активністю щодо стафілококів і стрептококів. Вітчизняними фітохіміками добре вивчено її хімічний склад та розроблено основні фармакопейні статті. Широко використовуються у виробництві основні технологічні прийоми вирощування цієї рослини. Проте, питання ефективності та екологічної доцільності використання мікробних препаратів для підвищення кількості і якості сировини нагідок лікарських та збереження родючості ґрунту при їх промисловому вирощуванні, в умовах сучасного господарювання, залишається не вивченим.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина роботи виконувалась на Дослідній станції лікарських рослин УААН в 9-пільній агротехнічній сівозміні шляхом закладки лабораторних та польового дослідів протягом 1998-2002 рр. Ґрунт - чорнозем опідзолений слабовилугуваний малогумусний. Механічний склад - важкий супісок борової тераси річки Сула з наступними показниками: рН(KCl) 4,7-4,8; вміст гумусу (за Тюриним) 2,06-2,40; N (за Корнфільдом) 110-111; P2O5 (за Чіріковим) 155-176; K2O (на полум'яному фотометрі) 104-136 мг/кг.

Погодні умови за роки досліджень характеризувалися нерівномірним розподілом вологи протягом вегетації на фоні підвищених, відносно середніх багаторічних, показників. Так, кількість опадів за період квітень-жовтень у 1998 р. становила - 548 мм; у 1999 р. - 440 мм; у 2000 р. - 715 мм; у 2002 р. - 455 мм при середній багаторічній кількості (останні 10 років) - 450 мм. Літні місяці (липень-серпень) відзначалися підвищеним температурним режимом, але в цілому погодні умови були сприятливими для вирощування нагідок лікарських.

Основним методом досліджень був польовий дослід (табл. 1), який доповнювався лабораторними дослідженнями і спостереженнями, хімічними аналізами ґрунту та рослинного матеріалу. Агротехніка вирощування нагідок лікарських відповідала існуючим рекомендаціям з виробництва цієї культури в умовах лівобережного Лісостепу України.

Таблиця 1 Схема досліду

№

п/п

Варіант (назва біопрепаратів або їх комбінацій)

Спосіб застосування біопрепаратів

Абревіатура біопрепаратів

Доза, мл, г/кг насіння по препарату

1

Контроль

обробка насіння водою

-

-

2

N50P60K120

(передпосівне внесення у ґрунт)

те саме

-

-

3

Діазофіт

обробка насіння

робочим розчином

АФБ

25

4

Поліміксобактерин

те саме

ФМБ

20

5

Фізіологічно активна речовина

(аналог Триману-1)

-//-

ФАР

0,005% розчин

6

Хетомік

-//-

БЗЗР

10

7

Діазофіт + Поліміксобактерин

-//-

АФБ+ФМБ

25+20

8

Діазофіт + ФАР

-//-

АФБ+ФАР

25+0,005%

9

Поліміксобактерин + ФАР

-//-

ФМБ+ФАР

20+0,005%

10

Діазофіт + Поліміксобактерин + +ФАР + Хетомік

-//-

АФБ+ФМБ+

ФАР+БЗЗР

25+20+0,005%+10

На фоні базової технології вирощування вивчалась ефективність інокуляції насіння нагідок азотфіксуючим біопрепаратом - АФБ, фосформобілізуючим біопрепаратом - ФМБ, біологічним засобом захисту рослин - БЗЗР, фізіологічно активною речовиною - ФАР.

При закладці та постановці лабораторних дослідів керувались методикою “Проведение вегетационных опытов с лекарственными культурами” (1981) та посібником Б.А. Доспєхова (1985). При визначенні біології, енергії проростання, схожості насіння та маси 1000 насінин використовували наступні державні стандарти: “Методи визначення енергії проростання та схожості” (ГОСТ 12038-84), “Методи визначення маси 1000 насінин” (ГОСТ 12042-80).

При закладці та постановці польового досліду керувались методикою “Проведение полевых опытов с лекарственными культурами” (1981) та посібником Б.А. Доспєхова (1985). Розміщення повторень у межах досліду - чотириярусне. Розміщення ділянок у межах повторення - рендомізоване. Повторність варіантів - чотириразова. Загальна площа під дослідом складала 700, площа посівної ділянки - 14, облікової - 10 м2. Метод обробки насіння препаратами - повне зволоження. Оброблене насіння витримувалось у скляних банках протягом двох годин з наступним підсушуванням на відкритому повітрі у затінку до сипучого стану. Норма витрати води складала 0,5 л/кг насіння. Спосіб внесення мінеральних добрив - розкидний під ранньовесняну культивацію. Були використані такі види добрив: аміачна селітра (вміст д.р. - 34%), суперфосфат простий (вміст д.р. - 19,5%), калійні солі (вміст д.р. - 60%). Відбори зразків проводились у такі строки:

ґрунту (з шару 0-20 см) - до сівби, у фази стеблування та цвітіння;

рослин - у фази стеблування та цвітіння.

Дослідження ґрунту. Сполуки азоту, що гідролізуються, визначались за методом Корнфільда, доступний Р2О5 та обмінний К2О - за методом Чірікова. Гідролітична кислотність - за Каппеном, pH(KCl) - потенціометричним методом. Потенційна целюлозоруйнівна активність визначалась за модифікованим методом Крістенсена (1980). Мікробна індикація ґрунту здійснювалась у відповідності до загальноприйнятих у ґрунтовій мікробіології методів (Теппер Е.З. Шильникова В.К., Перевер-зева Г.И., 1987). Агрохімічні, мікробіологічні аналізи і визначення проводились у лабораторіях ґрунтової мікробіології Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН й Інституту агроекології та біотехнології УААН.

Дослідження рослин. Фенологічні спостереження проводились за методикою Н.И. Майсурадзе, В.П. Кисельова, О.А. Черкасова та ін. (1984). Поглинальна здатність кореневої системи вивчалась за методом Д.А. Сабініна та І.І. Колосова (1999). Вміст хлорофілів a і b у листостебловій частині рослин визначався за методикою А.І. Єрмакової, В.В. Арасимович, П.П. Ярош (1987). Визначення коефіцієнту інтенсивності зав'язування насіння проводилось за методикою, розробленою автором.

Облік врожаю суцвіть нагідок проводився з початком періоду масового цвітіння. Всі щойно розквітлі на рослинах суцвіття зривались вручну у самої основи у фазі зацвітання двох-чотирьох кіл трубчастих квіток. Якість лікарської сировини визначалась за вмістом суми флавоноїдів. Кількісне визначення цієї групи фармакологічно активних речовин, здійснювалось спектрофотометрично (прилад СФ-26) у перерахунку на кверцетин.

Економічна ефективність технологічного прийому “інокуляція насіння перед сівбою” визначалась за методикою С.О. Трибеля (2001).

Статистичний і математичний аналіз отриманих даних проводився шляхом застосування дисперсійного, кореляційного, регресійного аналізів за допомогою інтегрованого пакету для статистичного аналізу Statistica v.5.5A.

ВПЛИВ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ

Спостереження за впливом мікробних препаратів на вміст гідролізованого азоту в ґрунті показали, що на контролі вміст цих сполук азоту складав 87 мг/кг. Під дією АФБ та АФБ+ФАР азот гідролізований підвищувався до 99 мг/кг, що на 13,8% більше, ніж на контролі. Найбільший ефект від мікробних препаратів було отримано при інокуляції насіння нагідок поєднанням азот- і фосформобілізуючими препаратами (АФБ+ФМБ) - 19,5%. Обробка насіння фізіологічно активною речовиною (ФАР) і біологічним засобом захисту рослин (БЗЗР) при їх окремому застосуванні не впливала на збільшення вмісту гідролізованого азоту. Додаткове внесення цих препаратів до фону АФБ+ФМБ призводило до підвищення вмісту гідролізованих сполук азоту в ґрунті на 27,6%. Тобто комплексне застосування всіх дослідних препаратів сприяло значному підвищенню азотфіксуючої активності у зоні розміщення основної маси коренів нагідок лікарських (табл. 2).

Таблиця 2 Вплив мінеральних добрив і препаратів на вміст азоту, фосфору, і калію в ґрунті, мг/кг у середньому за вегетаційний період (1999, 2000, 2002 рр.)

Варіанти досліду

Азот гідролізований

відносно контролю, %

Фосфор доступний

відносно контролю, %

Калій обмінний

відносно контролю, %

Контроль

87

-

141

-

110

-

N50P60K120

121

39,1

192

36,2

126

14,5

АФБ

99

13,8

147

4,3

113

2,7

ФМБ

91

4,6

159

12,8

114

3,6

ФАР

89

2,3

148

5,0

113

2,7

БЗЗР

89

2,3

147

4,3

114

3,6

АФБ+ФМБ

104

19,5

165

17,0

121

10,0

АФБ+ФАР

99

13,8

147

4,3

113

2,7

ФМБ+ФАР

90

3,4

159

12,8

114

3,6

АФБ+ФМБ+

+ФАР+БЗЗР

111

27,6

175

24,1

127

15,5

НІР05

9,3

10,69

16,5

11,70

10,5

9,55

Sx %

3,00

-

3,31

-

2,85

-

Визначено позитивний вплив біопрепаратів на мобілізацію фосфорних сполук у ґрунті. Так, під дією ФМБ та ФМБ+ФАР вміст рухомого фосфору збільшився відповідно на 12,8% відносно контролю. Найбільший ефект у підвищенні вмісту мобілізованих форм фосфору - 24,1% відносно контролю було отримано при комплексному застосуванні всіх препаратів, що вивчались.

У прикореневій зоні нагідок лікарських під дією комплексного використання мікробних препаратів було зафіксовано підвищення вмісту обмінного калію в орному шарі ґрунту. У випадку застосування АФБ+ФМБ кількість обмінного калію зростала на 10,0%, а передпосівна інокуляція насіння нагідок АФБ+ФМБ+ФАР+БЗЗР сприяла збільшенню вмісту цього елементу в ґрунті на 15,5% відносно контрольного варіанту (див. табл. 2).

Отже, завдяки дії мінеральних добрив, вміст гідролізованих азотних сполук збільшився на 34 мг/кг ґрунту відносно контролю. У той же час комплексне використання препаратів АФБ, ФМБ, ФАР, БЗЗР забезпечувало зростання вмісту гідролізованих сполук азоту на 24 мг/кг ґрунту. Таким чином, дія комбінації препаратів АФБ+ФМБ+ФАР+БЗЗР рівноцінна внесенню 35,3 кг/га безпечного з екологічної точки зору мінерального азоту.

Вміст доступних сполук фосфору під впливом мінеральних добрив виріс на 51 мг/кг ґрунту відносно контролю, тобто на 36%. А комплексне застосування всіх препаратів: АФБ+ФМБ+ФАР+БЗЗР супроводжувалось збільшенням вмісту рухомого фосфору в орному шарі ґрунту до рівня 34 мг/кг. З приведених показників виходить, що дія всіх мікробних препаратів і ФАР рівноцінна внесенню 50,0 кг/га безпечного з екологічної точки зору мінерального фосфору.

Спираючись на думку В.П. Патики (2000) про те, що целюлозорозкладаючі мікроорганізми ґрунту беруть участь в кругообігу речовин у природі шляхом мінералізації складних сполук вуглецю; що під час розкладу клітковини утворюються речовини, які легко засвоюються іншими мікроорганізмами; та, що розклад клітковини целюлозними мікроорганізмами у ґрунті супроводжуються інтенсивним розвитком багатьох інших ґрунтових мікроорганізмів, зокрема азотфіксуючих, було проведено дослідження особливостей целюлозоруйнування під впливом біопрепаратів, які знаходились на вивченні (рис. 1).

Рис. 1 Потенційне руйнування целюлози при застосуванні різних препаратів у середньому за три роки (1999, 2000, 2002 рр.)

Встановлено, що протягом вегетаційного періоду при застосуванні препаратів АФБ, ФМБ, АФБ+ФМБ рівень інтенсивності потенційного целюлозоруйнування був практично однаковим - в межах 12,5-12,7% (див. рис. 1). Це свідчить про однаковий рівень впливу препаратів Діазофіт і Поліміксобактерин на процес розкладу целюлози у випадках, як окремого, так і сумісного застосування. Найвища активність потенційного розкладу целюлози (у фазу цвітіння) виявлена у варіанті із застосуванням БЗЗР - 19,0% відносно контролю. Це можна пояснити тим, що під дією Хетоміку відбулось підвищення активності грибної мікрофлори. Приблизно таким же був рівень активності руйнування целюлози при комплексному застосуванні всіх препаратів і ФАР. ФАР застосований з азотфіксуючими або з фосформобілізуючими бактеріями пригнічує процес потенційного розкладу целюлози відносно бактеріальних препаратів, які були застосовані кожен окремо. Темпи розкладу целюлози у фазу цвітіння були вищими ніж під час фази стеблування (див. рис. 1).

Забезпечення рослин азотом у значній мірі залежить від активності мінералізаційних процесів у ґрунті. Е.Н. Мішустіним, Е.В. Руновим (1957) запропоновано визначати коефіцієнт мінералізації по співвідношенню бактерій, що асимілюють мінеральний азот до асимілюючих органічні сполуки азоту - (КАА/МПА). У свою чергу підвищені показники зазначеного коефіцієнта вказують на перевагу у ґрунті процесів мінералізації над іммобілізацією і характеризують мікробіологічні системи цих варіантів, як екологічно не сприятливі для органічної частини ґрунту (Дем'янюк О.С., 2000; Тараріко Ю.О., Шерстобоєва О.В., Токмакова Л.М., 2001).

Спостереження за станом ґрунту (за впливу мікробних препаратів) протягом вегетації нагідок лікарських показали, що активність цього процесу в значній мірі залежить від погодних умов (середньої кількості опадів, мм). Так, протягом квітня-липня 2001 року цей показник становив 256,4 мм, а у 2002 році було відмічено лише 200,4 мм опадів.

Наші спостереження виявили, що показник активності мінералізаційних процесів був вищим у вологому 2001 році в усіх варіантах досліду, ніж у більш посушливому 2002 році (рис 2.).

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 2 Коефіцієнт мінералізації-іммобілізації азоту ґрунту при застосуванні різних препаратів (НІР05 2001 р. - 1,25; 2002 р. - 0,17)

На фоні достатнього зволоження ґрунту у 2001 році середня чисельність амоніфікаторів (МПА) становила 0,86 млн. КУО/г, а середня чисельність бактерій, що використовують мінеральний азот (КАА) була на рівні 6,61 млн. КУО/г. Отже, у 2001 році спостерігалось суттєве розширення співвідношення між чисельністю мікроорганізмів, які використовують мінеральні форми азоту (КАА) і амоніфікуючими мікроорганізмами (МПА). Це свідчить про підсилення активності мікробіологічних процесів мінералізації органічної речовини й використання азоту гумусу. Але вже менше зволоження ґрунту у 2002 році сприяло значному зростанню чисельності амоніфікаторів (МПА) до 3,15 млн. КУО/г, а середня чисельність бактерій, що використовують мінеральний азот (КАА) була на рівні лише 7,57 млн. КУО/г. Отже, співвідношення КАА/МПА у 2002 році зменшилось відносно минулорічного показнику у 4,4 рази. Відповідно активність мінералізаційних процесів у 2002 році була значно меншою (див. рис. 2).

У 2001 році найбільша активність мінералізаційних процесів була відмічена при використанні композиційних поєднань АФБ+ФАР - 30,67; АФБ+ФМБ - 15,17 та при застосуванні БЗЗР - 16,67, а найнижча у варіанті з АФБ - 4,14. Наступного, 2002 року, найвищій коефіцієнт мінералізації органічної речовини в ґрунті, було відмічено при застосуванні мінеральних добрив - 2,98; на контролі - 2,71; при використанні композиції АФБ+ФАР - 2,66, а найнижчий у варіанті з БЗЗР - 1,88. Аналіз даних (див. рис. 2) дає змогу зробити висновок, що найбільш стабільний показник мінералізаційних процесів, при одночасно його низькому рівні, було відмічено у варіанті АФБ+ФМБ+ФАР+БЗЗР.

Таким чином, у підсумку можна зазначити, що найбільш сприятливі умови для формування збалансованого складу мікробного ценозу, спрямованості процесів мікробної трансформації органічної речовини і структури індикаторних груп мікроорганізмів, було виявлено у варіанті комплексного застосування всіх препаратів, які перебували на вивченні.

ВПЛИВ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА РІСТ І РОЗВИТОК НАГІДОК ЛІКАРСЬКИХ

Дослідниками (Sharma R.L., Rao A.V., 1971; Родынюк И.С., 1989) встановлено, що вплив ризосферних мікроорганізмів на сільськогосподарські рослини може здійснюватися не тільки через забезпечення останніх “біологічним” азотом та мобілізованим фосфором, а й іншими шляхами. Ризосферні мікроорганізми, продукують також фізіологічно активні речовини (ауксини, цитокініни, гібереліни, вітаміни, антибіотики), які засвоюються кореневою системою і впливають на ріст і розвиток, поглинання мінеральних елементів, фотосинтез та інші сторони метаболізму рослини.

При визначенні впливу біологічних препаратів на енергію проростання насіння нагідок було встановлено, що всі біопрепарати в різній мірі стимулюють цей процес. Найбільше його стимулювало використання ФАР, як при окремому застосуванні, так і в комбінації з іншими біопрепаратами, під впливом яких даний показник підвищувався на 4,1-15,9% (табл. 3).

Можна відмітити, що власне бактеріальні препарати, як при окремому, так і при сумісному застосуванні дещо пригнічують початок онтогенезу нагідок лікарських у порівнянні з чистим ФАР. Сумісне використання біопрепаратів з ФАР значно підвищує енергію проростання за виключенням фосформобілізуючих бактерій. Що стосується схожості насіння (див. табл. 3), то за цим показником між варіантами не виявлено жодної достовірної різниці. Цей факт, на нашу думку, свідчить про неспроможність мікробних препаратів та ФАР суттєво підвищувати природний показник життєздатності насіння.

Не встановлено позитивного впливу біопрепаратів на лінійно-вагові характеристики проростків. Втім високу позитивну дію, стосовно формування фітомаси останніх, було відмічено при використанні ФАР, як при окремому, так і при сумісному застосуванні з мікробними препаратами (див. табл. 3). Пригнічення розвитку проростків під впливом мікробних препаратів можна пояснити деякою інгібуючою дією продуктів життєдіяльності мікрофлори. З огляду на вищесказане, можна зробити висновок, що на початку онтогенезу нагідок на розвиток рослин найкраще впливає ФАР. При чому, у разі її поєднання з бактеріальними препаратами знімається певна інгібуюча дія останніх.

Таблиця 3 Вплив мікробних препаратів і ФАР на посівні якості насіння та на лінійно-вагові характеристики проростку в середньому за три роки (1999, 2000, 2002 рр.)

Варіанти досліду

Енергія проростання

Схожість

Маса

проростку

Довжина

проростку

%

прибавки до контролю, %

%

прибавки до контролю, %

мг

відносно контролю, %

см

відносно контролю, %

Контроль

57,1

-

80,3

-

61,3

-

10,6

-

АФБ

58,7

1,6

80,2

-0,1

47,7

-22,2

8,0

-24,5

ФМБ

64,7

7,3

82,2

1,9

51,3

-16,3

8,3

-21,7

ФАР

73,0

15,9

80,5

0,2

85,6

39,6

15,3

44,3

БЗЗР

66,3

9,2

81,0

0,7

57,7

-5,9

8,7

-17,9

АФБ+ФМБ

60,8

3,7

81,0

0,7

57,8

-5,7

10,2

-3,8

АФБ+ФАР

69,5

12,4

81,2

0,9

69,8

13,9

12,7

19,8

ФМБ+ФАР

61,2

4,1

80,1

-0,2

73,6

20,1

14,3

34,9

АФБ+ФМБ+

+ФАР+БЗЗР

67,8

10,7

82,2

1,9

63,6

3,8

10,7

0,9

НІР05

4,97

-

4,03

-

1,70

2,77

1,00

9,43

Sx %

2,65

-

1,72

-

0,95

-

3,04

-

Однак, покращення поживного режиму ґрунту під впливом мікробних препаратів проявило свою позитивну дію вже під час наростання кореневої системи та надземної маси дорослих рослин нагідок лікарських (табл. 4, 5).

Спостереження за формуванням кореневої системи нагідок показало, що під впливом мінеральних добрив приріст довжини коренів в середньому за три роки відносно контролю склав 44,5%, а приріст маси коренів склав 41,7%. Із мікробних препаратів значну стимуляцію виявив варіант АФБ+ФМБ. В цьому випадку було зафіксовано приріст довжини коренів на 29,0%, а кореневої маси на 33,8%. Збільшення кореневої системи у довжину під впливом всього комплексу біопрепаратів - АФБ+ФМБ+ФАР+БЗЗР становило 26,1%, а її маси - 27,4% (див. табл. 4).

Максимальний приріст об'єму коренів та загальної адсорбційної поверхні кореневої системи (АПКс) на 41,9 та 50,0% відповідно, було відмічено у варіанті з мінеральними добривами. Майже на однаковому рівні з невеликою різницею стосовно об'єму коренів (близько 3%) стимулювали ріст кореневої системи АФБ+ФМБ та АФБ+ФМБ+ФАР+БЗЗР. Отже, у варіанті сумісного застосування Діазофіту і Поліміксобактерину приріст об'єму коренів склав 27,4%, приріст загальної АПКс - 40,0%. Дещо вищими ці показники були у варіанті спільного використання всіх мікробних препаратів і ФАР та становили відповідно 30,7 і 41,0% (див. табл. 4).

Таблиця 4 Вплив мінеральних добрив і препаратів на біометричні показники кореневої системи однієї рослини між фазами стеблування, цвітіння в середньому за три роки (1999, 2000, 2002 рр.)

Варіанти досліду

Довжина кореневої системи

Маса кореневої системи

Об'єм кореневої системи

Загальна адсорбуюча поверхня кореневої системи

см

відносно контролю, %

г

відносно контролю, %

см3

відносно контролю, %

м2

відносно контролю, %

Контроль

11,9

-

2,10

-

1,79

-

1,00

-

N50P60K120

17,2

44,5

2,98

41,7

2,54

41,9

1,50

50,0

АФБ

14,0

17,2

2,52

19,8

2,10

17,3

1,30

30,0

ФМБ

13,2

10,9

2,33

11,0

1,94

8,4

1,22

22,0

ФАР

13,5

13,0

2,33

10,7

1,79

-

1,19

19,0

БЗЗР

12,0

0,4

2,14

1,7

1,94

8,4

1,12

12,0

АФБ+ФМБ

15,4

29,0

2,81

33,8

2,28

27,4

1,40

40,0

АФБ+ФАР

13,1

10,1

2,32

10,5

1,87

4,5

1,31

31,0

ФМБ+ФАР

12,8

7,1

2,25

7,1

1,87

4,5

1,16

16,0

АФБ+ФМБ+

+ФАР+БЗЗР

15,0

26,1

2,68

27,4

2,34

30,7

1,41

41,0

НІР05

1,07

8,99

0,23

10,95

0,20

11,17

0,1

10,00

Sx %

2,86

-

3,35

-

3,16

-

2,81

-

З наведених даних виходить, що в цілому найкраще на розвиток кореневої системи дослідних рослин вплинули мінеральні добрива. Однак досить високий позитивний ефект показали і поєднання АФБ+ФМБ та всього комплексу біопрепаратів, при застосуванні яких об'єм коренів та загальна адсорбуюча поверхня були не набагато нижчими, ніж при застосуванні мінеральних добрив.

Надземна частина нагідок (приріст у її висоті) під впливом АФБ+ФМБ+ФАР+БЗЗР збільшувалась на 23,9%, а маса листостеблової частини зросла на 20,9%. Отже дія вищенаведеної композиції препаратів практично дорівнювала ефективності мінеральних добрив. Дещо меншим був ефект від АФБ+ФМБ - приріст у висоті складав 15,4%, а у масі 17,9%. Ефективним було і застосування Хетоміку (БЗЗР) - 11,2% (приріст у висоті), 6,4% (приріст у масі) (див. табл. 5).

Як було показано Т.М. Шадчиною (2001), пігменти хлорофілу відповідно до їх кількості, можуть до певної міри впливати на зернову продуктивність рослин озимої пшениці. Тому визначення хлорофілів A і B дає можливість встановити і пояснити зв'язок між застосованими біопрепаратами та врожайністю і якістю сировини нагідок лікарських.

Спостереження за накопиченням хлорофілу A у листостебловій частині рослин показали, що найкращим чином на їх збільшення вплинули азотфіксуючі бактерії препарату Діазофіт. Зростання вмісту хлорофілу A відносно контролю в цьому випадку було на рівні 31,6%. Такою самою була дія біопрепарату і на вміст хлорофілу B - 35,2%. Аналогічне явище мало місце і при сумісному застосуванні азот- і фосформобілізуючих препаратів (АФБ+ФМБ). Позитивного впливу препарату біопротекторної дії (Хетоміку) та фізіологічно активної речовини на вміст хлорофілів A і B встановлено не було (див. табл. 5).

Таблиця 5 Вплив мінеральних добрив і препаратів на біометричні показники і вміст хлорофілів A і B у листостеблової частини однієї рослини між фазами стеблування, цвітіння в середньому за три роки (1999, 2000, 2002 рр.)

Варіанти досліду

Висота листостеблової частини

Маса листостеблової частини

Хлорофіл A

Хлорофіл B

см

відносно контролю,

%

г

відносно контролю,

%

мг/100г

відносно контролю, %

мг/100г

відносно контролю, %

Контроль

26,4

-

9,99

-

36,82

-

15,61

-

N50P60K120

32,4

23,0

12,25

22,6

44,56

21,0

17,39

11,4

АФБ

29,0

10,1

11,55

15,6

48,47

31,6

21,10

35,2

ФМБ

27,9

5,9

10,70

7,1

41,14

11,7

15,66

0,3

ФАР

28,7

8,7

11,01

10,2

43,10

17,1

15,49

-0,8

БЗЗР

29,3

11,2

10,63

6,4

38,23

3,8

15,04

-3,7

АФБ+ФМБ

30,4

15,4

11,78

17,9

47,66

29,4

18,91

21,1

АФБ+ФАР

28,6

8,5

10,75

7,6

39,68

7,8

15,39

-1,4

ФМБ+ФАР

28,0

6,1

10,82

8,3

39,38

7,0

15,87

1,7

АФБ+ФМБ+

+ФАР+БЗЗР

32,7

23,9

12,08

20,9

40,29

9,4

17,71

13,5

НІР05

1,82

6,89

0,56

5,61

2,07

5,62

1,10

7,05

Sx %

2,55

-

1,83

-

1,58

-

2,07

-

Отже, вміст у листостебловій частині рослин нагідок хлорофілів A і B відносно контролю достовірно зростав, як під впливом Діазофіту, так і при його комбінаціях з іншими біопрепаратами. Цей факт, на нашу думку, можна пояснити тим, що посилене надходження (за допомогою азотфіксуючих мікроорганізмів) мінерального азоту у рослини, очевидно, позитивно вплинуло на перебіг біосинтетичних процесів у середині клітин, що в свою чергу позначилось на вмісті пігментів.

Подальші фенологічні спостереження, які здійснювались, починаючи з фази стеблування, не виявили суттєвих відмінностей у варіантах досліду стосовно часу початку та закінчення наступних етапів розвитку нагідок лікарських. Тривалість онтогенезу нагідок лікарських в цілому становить близько 5 місяців (150-160 днів).

ДІЯ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ СИРОВИНИ НАГІДОК ЛІКАРСЬКИХ

Аналіз біологічних особливостей росту і розвитку нагідок, висвітлених у попередніх розділах, розкрив передумови, які вдалось створити для формування їх врожаю, застосовуючи різні мікробні препарати та їх комбінації між собою і ФАР.

Найпродуктивнішим з усіх варіантів протягом трьох років виявились мінеральні добрива: прибавка врожайності суцвіть в цьому випадку склала 2,03 ц/га, що на 36,58% більше за контрольний варіант. Стосовно мікробних препаратів можна сказати, що всі вони позитивно впливали на збільшення врожаю. Найбільш ефективними виявилися комбінації АФБ+ФАР, АФБ+ФМБ та АФБ+ФМБ+ФАР+БЗЗР. Показники абсолютної прибавки цих трьох варіантів склали відповідно 1,28 ц/га, 1,36 ц/га, 1,44 ц/га, що вище за контроль відповідно на 23,06%, 24,50%, 25,95% (табл. 6).

Таблиця 6 Вплив мінеральних добрив і препаратів на врожайність сировини

Варіанти досліду

Врожайність сировини, ц/га

Середнє за три роки

1999 р.

2000 р.

2002 р.

ц/га

відносно контролю, %

Контроль

3,52

9,44

3,69

5,55

-

N50P60K120

4,36

12,79

5,59

7,58

36,58

АФБ

3,81

11,27

4,78

6,62

19,28

ФМБ

3,61

9,66

4,54

5,94

7,03

ФАР

3,72

9,70

4,36

5,93

6,85

БЗЗР

3,52

9,68

4,35

5,85

5,41

АФБ+ФМБ

3,96

11,62

5,16

6,91

24,50

АФБ+ФАР

3,90

11,95

4,65

6,83

23,06

ФМБ+ФАР

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены