Селекційна оцінка продуктивних якостей свиней створюваного м’ясного типу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрний університет

06.02.01 - Розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Селекційна оцінка продуктивних якостей свиней створюваного м'ясного типу

Крамар Наталія Іванівна

Херсон - 2005



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Наукові керівники:

доктор сільськогосподарських наук, професор Патров Володимир Сергійович; доктор сільськогосподарських наук, професор Панасюк Іван Митрофанович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, Березовський Микола Давидович, Інститут свинарства УААН, завідувач відділу розведення та генетики

Офіційний опонент -- кандидат сільськогосподарських наук, доцент Пелих Наталія Леонідівна, Херсонський державний аграрний університет, кафедра технології виробництва продукції тваринництва.

Провідна установа - Білоцерківський державний аграрний університет, Мінагрополітики України, кафедра розведення сільськогосподарських тварин.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із факторів науково-технічного прогресу в тваринництві є широке використання у виробництві сучасних досягнень в генетиці, селекції і розведенні сільськогосподарських тварин. Виробництво свинини завжди було і є основним джерелом забезпечення населення високоцінними продуктами харчування.

В останні роки як в нашій країні, так і за кордоном активно йде процес розробки нових програм по створенню і удосконаленню високопродуктивних порід, заводських типів та спеціалізованих ліній. Виявляються найбільш ефективні поєднання генотипів, що дозволяють розширити наші знання про гетерозис і використання цього явища для збільшення виробництва свинини в різних типах господарств. Разом з тим ефект схрещування, в кінцевому підсумку, залежить від ступеня відселекціонованості і вибору вихідного матеріалу різного напряму продуктивності.

Створюваний м'ясний тип (популяція свиней селекції ДСГІ) є результатом складного відтворного схрещування трьох порід: великої білої, беркширської і ландрас. Серед свиней цього типу виділено дві генетичні форми, маркіровані за групами крові. Материнська генетична форма за генотипом схожа з великою білою породою свиней, батьківська - з підвищеною частотою груп крові, яких немає в генотипі великої білої породи.

Нові генотипи недостатньо досліджені за інтенсивністю формування, рівнем продуктивних якостей та за поєднувальною здатністю, тому актуальним є питання вивчення особливостей росту, розвитку, відтворних якостей та поєднання нових генетичних форм свиней створюваного типу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету з 1998 року за темою "Ріст, розвиток, продуктивні і відтворні якості ремонтного молодняку різних генотипів свиней селекції ДСГІ" (№ державної реєстрації 0105U001341).

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - формування молодняку батьківської і материнської генетичних форм свиней створюваного типу, вивчення їх репродуктивних, відгодівельних та м'ясних якостей.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Оцінити рівень продуктивних якостей свиноматок створюваного типу у стаді ДПЗ "Самарський" та проаналізувати їх поєднаність з лініями кнурів.

2. Здійснити оцінку інтенсивності росту від народження до парування племінних свинок і кнурців різних генотипів і визначити вплив генетичної форми на ці показники.

3. Провести порівняльний аналіз розвитку ремонтного молодняку під час його вирощування.

4. Дати в динаміці характеристику гематологічних показників крові свинок і кнурців різних генетичних форм.

5. На основі результатів контрольної відгодівлі підсвинків різних генетичних форм порівняти їх відгодівельні та м'ясні якості.

6. Встановити вплив генетичної форми на репродуктивні показники кнурів і свиноматок батьківської і материнської генетичних форм та вивчити їх комбінаційну поєднаність.

7. Визначити економічну ефективність проведених досліджень.

Об'єкт досліджень - селекційні прийоми та їх оцінка при створенні м'ясного типу свиней методом складного відтворного схрещування. Молодняк батьківської і материнської генетичних форм, свиноматки і кнури-плідники створюваного типу.

Предмет досліджень - вікова динаміка живої маси та промірів, інтер'єрні показники ремонтного молодняку, відтворні, відгодівельні і м'ясні якості свиней в розрізі генетичних форм, поєднаність ліній і родин свиней створюваного типу.

Методи досліджень. Загальноприйняті методи досліджень: зоотехнічні - визначення продуктивних якостей свиней, показників інтенсивності росту молодняку; лабораторні - вивчення морфологічних і біохімічних показників крові; біометричної статистики - визначення генетико-популяційних параметрів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено особливості формування молодняку різних генетичних форм свиней створюваного типу під час вирощування.

Оцінено їх продуктивні якості за результатами трьох і більше опоросів у різних варіантах поєднань, визначено рівень впливу генотипу на досліджені ознаки.

Проведено відгодівлю і вперше одержано дані про відгодівельні і м'ясні якості підсвинків батьківської і материнської генетичних форм.

Визначено вплив генетичної форми на формування та реалізацію господарсько-корисних ознак свиней створюваного типу.

Оцінено репродуктивні якості свиноматок створюваного типу в ДПЗ "Самарський" Дніпропетровської області.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені і рекомендовані виробництву найкращі поєднання батьківської і материнської генетичних форм свиней створюваного типу. Визначені та рекомендовані виробництву найбільш ефективні лінійно-родинні поєднання, які забезпечують підвищення продуктивності свиней створюваного типу в умовах ДПЗ "Самарський" Дніпропетровської області.

Експериментально доведена можливість ефективного використання методів аналізу генофондів та генетичної структури різних порід, типів та ліній для направленої селекції по створенню високопродуктивних популяцій свиней. Розробки дисертанта використовуються при реалізації програм селекційно-племінної роботи в стадах свиней Дніпропетровської області.

Особистий внесок здобувача полягає в самостійній розробці схем і методик досліджень. Особисто організовано та проведено дослід, аналіз і узагальнення первинних даних з методичною допомогою наукових керівників дисертаційної роботи. Окремі фрагменти досліджень проводились разом із співробітниками лабораторії інституту свинарства УААН і завідувачем кафедри гістології і ембріології Харківського зооветеринарного інституту.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, що включено до дисертації, доповідались, обговорювались та одержали позитивну оцінку на науково-практичній конференції викладачів біотехнологічного факультету ДДАУ (Дніпропетровськ, 2004), на міжнародній ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю з дня народження М.А. Кравченка (Київ, 1999); на міжнародній науковій конференції Львівської державної академії ветеринарної академії ім. С.З. Гжицького "Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення" (Львів, 1999); на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка О.М. Квасницького (Полтава, 2000); на науково-виробничій конференції інституту тваринництва центральних районів "Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах (Дніпропетровськ, 2002, 2003). В повному обсязі результати дисертаційних досліджень доповідались і обговорювались на розширеному засіданні кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин біотехнологічного факультету (Дніпропетровськ, 2005) і отримали позитивну оцінку.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 праць, з них у фахових виданнях 3.

Структура і об'єм роботи. Робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, основної частини із п'яти розділів, висновків і списку використаних джерел.

Дисертація викладена на 156 сторінках комп'ютерного тексту, містить 57 таблиць, 7 рисунків. Список використаних джерел налічує 248 найменувань, з них 20 іноземних видань.

Матеріал і методика досліджень

Експериментальна частина роботи проводилась протягом 1999-2003 років в навчально-дослідному господарстві ДДАУ “Самарський” Дніпропетровської області, в лабораторіях і на кафедрі розведення і генетики сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету.

Матеріалом для досліджень були свині створюваного типу державного племінного заводу "Самарський" Дніпропетровської області.

У досліді нами спочатку оцінено сучасний рівень продуктивних якостей свиноматок створюваного типу ДПЗ "Самарський" Дніпропетровського району Дніпропетровської області за результатами опоросів, які отримано протягом 1999-2003 років. Також вивчено поєднаність трьох ліній кнурів і п'яти родин свиноматок. Схема досліду представлена на рис. 1.

Відповідно схемі (рис. 1) відібрано за принципом аналогів (за походженням, живою масою та віком) ремонтних кнурців і свинок по дві групи. В першій групі тварини батьківської генетичної форми, а в другій - материнської генетичної форми, по 10 голів в кожній. Групи сформовано після відлучення поросят в двомісячному віці за результатами серологічних реакцій.

Протягом проведення досліду тварини обох генетичних форм утримувались групами та індивідуально у відповідності з технологією господарства. Умови утримання і годівлі всіх груп піддослідних свиней були однаковими і відповідали існуючим вимогам.

Контроль за ростом і розвитком ремонтного молодняку обох генетичних форм проводився шляхом його індивідуального зважування і вимірювання за дві години до годівлі у віці 2, 4, 6 і 10 місяців. У ці вікові періоду паралельно зі зважуванням брали такі проміри тіла: висота в холці, довжина тулубу, обхват грудей за лопатками, ширина і глибина грудей за лопатками.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема науково-господарського досліду

Інтенсивність формування молодняку різних генетичних форм у ранньому онтогенезі визначали за наступними прогнозуючими показниками: інтенсивність формування тварин (?t), індекси рівномірності (Ір) та напруги (Ін) росту. Інтенсивність формування визначали за формулою Ю.К. Свєчина (1986).

Для оцінки вікових змін пропорцій будови тіла тварин на основі взятих промірів визначались наступні загальноприйняті індекси: розтягнутості, збитості, глибокогрудості та масивності.

Кров у піддослідних свинок і кнурців брали у 5 відібраних тварин з кожної групи у віці 4, 6 і 10 місяців. Дослідження показників крові проводились в клінічній лабораторії лікарні швидкої допомоги міста Дніпропетровськ. Досліджено такі показники крові: кількість еритроцитів і лейкоцитів - за загальноприйнятою методикою, шляхом підрахунку в камері Горяєва; вміст гемоглобіну - за загальноприйнятою методикою з допомогою гемометра Салі; кольоровий показник; вміст глюкози; вміст у сироватці крові загального білка - рефрактометричним способом; вміст у сироватці крові альбумінів і глобулінів нефелометричним методом; резервна лужність крові за Неводовим; вміст кальцію і фосфору у крові.

Відгодівельні та м'ясні якості свиней батьківської і материнської генетичних форм оцінювались за результатами відгодівлі 18 підсвинків, що була проведена згідно загальноприйнятих вимог на базі Дніпропетровського обласного підприємства (Синельниківський філіал). Відгодівельні якості оцінювали за наступними показниками: скороспілість, середньодобовий приріст живої маси за період відгодівлі та витратами кормів на 1 кг приросту. М'ясні якості оцінювали після проведення контрольного забою за довжиною півтуші та товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців.

Фізико-хімічні властивості м'яса піддослідних підсвинків досліджувались у лабораторії Полтавського науково-дослідного інституту свинарства за методикою Томме та ін. (1956) за такими показниками: ніжність, кислотність, вологоутримуюча здатність, гігроскопічна волога, зола, протеїн, жир.

Фізико-хімічні властивості сала піддослідних тварин оцінювали у лабораторії Полтавського науково-дослідного інституту свинарства за наступними показниками: волога, початкова і кінцева температура плавлення, йодне число.

Проведено гістологічний аналіз найдовшого м'яза спини за загальноприйнятою методикою.

Відтворні якості піддослідних свиноматок і кнурів-плідників оцінювались за результатами перших трьох опоросів за такими показниками: тривалість супоросності, багатоплідність, великоплідність, молочність, кількість поросят, маса гнізда і однієї голови при відлученні в два місяці, збереженість, комплексний показник відтворних якостей (КПВЯ) визначався за В.О. Коваленко (1984).

Розрахунок економічної ефективності досліджень проводили згідно методики ВАСГНІЛ з визначення економічного ефекту від використання селекційних досягнень в тваринництві.

Всі отримані результати оброблено методами математичної статистики. Середні величини визначали шляхом розрахунку середньої арифметичної, різноманітність значень ознак - за допомогою коефіцієнта варіації. Репрезентативність вибіркових показників визначали через критерій вірогідності і рівень значимості Р. Зв'язок між ознаками вивчали через розрахунок коефіцієнтів кореляції. Вивчення статистичного впливу генетичного фактора на результативні ознаки проводили за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу за методикою Н.О. Плохінського (1969).

Результати власних досліджень

Оцінка свиноматок різних родин за відтворними якостями. Стадо свиней створюваного типу в навчально-дослідному господарстві „Самарський” представлено трьома лініями: Оріха, Борця і Бистрого, та п'ятьма родинами: Гордої, Вольниці, Перемоги, Степової і Красуні.

Дані свідчать, що тривалість періоду супоросності свиноматок усіх родин (крім родини Красуні) майже однакова (115 днів) і не змінюється з віком. Найбільша багатоплідність - 10,93 гол. була у свиноматок родини Степової, як і інші відтворні ознаки (найбільший показник КПВЯ по першому опоросу - 123,36). На другому місці за багатоплідністю знаходяться матки родини Вольниці - 10,43 гол., а на третьому - Перемоги - 10,24 гол. Лідерство цих трьох родин спостерігається і в наступних опоросах, причому із збільшенням віку збільшується і рівень багатоплідності.

Встановлено, що тривалість супоросності з усіма іншими показниками мала низький позитивний кореляційний зв'язок: коефіцієнт кореляції для стада свиноматок створюваного типу склав 0,1-0,3. Багатоплідність має низьку від'ємну кореляцію з тривалістю супоросності - 0,1 великоплідністю - 0,3 і масою однієї голови при відлученні; середню позитивну кореляцію з молочністю, кількістю поросят і масою гнізда при відлученні та високу від'ємну кореляцію - 0,79 з показником збереженості поросят.

Аналіз поєднаності ліній і родин у стаді ДПЗ "Самарський" показує, що родина Гордої мала найкращі показники продуктивності при поєднанні з кнурами-плідниками ліній Бистрого і Оріха, а свиноматки родини Вольниці - з плідниками ліній Оріха і Борця. Плідники лінії Борця показали високу комбінаційну здатність при поєднані з матками родин Степової.

Характеристика генотипів піддослідного молодняку. Популяція свиней створюваного типу була створена складним відтворним схрещуванням трьох порід: великої білої, беркширської і ландрас. Свині мають високу продуктивність, добре адаптовані до місцевих умов і відзначаються оригінальним генофондом за рахунок тривалої ізоляції від інших порід та стад свиней, періодичного використання обґрунтованого інбридингу різних ступенів, жорсткого вибраковування. Аналіз генетичних особливостей даної популяції свиней, виконаний співробітниками кафедри розведення і генетики с.-г. тварин Дніпропетровського аграрного університету дозволив в одному стаді свиней створити і батьківську, і материнську генетичні форми. На рівні генотипу відмінності між ними в трьох групах крові - F,G,K. Сметаніним В.Т. та Хмельовою О.В. у 1983-1991 рр. встановлено, що найтиповішими для материнської форми генотипами за еритроцитарними антигенами, які забезпечують прояв специфічної комбінаційної здатності, є такі: A -/-(0-/-,p/-); B a/a (a/b); D b/b (a/b); E deg/def (aeg/deg, dbg/deg); F b/b; G b/b; H a/- (a/c, c/c); K b/b (-/-); L b/b (a/b). Батьківській формі відповідають наступні генотипи тварин: A -/-(0/-,p/-) ; B a/a (a/b,b/b); D b/b (a/b); E deg/def (aeg/deg,dbg/deg); F a\a (a/b); G a/a (a/b); H a/a(a/-); K a/a (a/b); L b/b (a/b).

Особливості росту ремонтного молодняку в період вирощування. Як бачимо з даних таблиці 1, при формуванні груп у віці двох місяців тварини батьківської і материнської генетичних форм за живою масою не відрізнялись.



Таблиця 1

Динаміка живої маси і середньодобових приростів ремонтного молодняку різних генетичних форм

Віковий період, міс.	Генетична форма
	батьківська	материнська
	кнурці, n=10	свинки, n=10	кнурці, n=10	свинки, n=10
Жива маса, кг
2	18,50±1,11	18,50±0,28	19,20±0,54	18,30±0,35
4	46,40±2,65	47,70±1,29	53,30±4,91	51,10±1,28*
6	79,80±1,69	74,50±1,83	85,20±3,72	78,80±1,16
10	140,30±2,31	130,80±1,15	148,20±1,82*	138,50±1,17***
Середньодобовий приріст, г
2-4	465,10±36,57	468,80±23,12	568,30±24,51*	546,60±18,17
4-6	556,60±23,88	446,70±22,03	531,70±10,29	462,80±23,69
6-10	504,30±8,61	469,20±11,91	524,70±3,93*	497,50±6,20*
2-10	507,40±7,77	468,00±4,45	537,40±5,98**	500,80±4,56***

*Р > 0,95 **P > 0,99 ***P > 0,999

Але в подальшому, до кінця періоду вирощування, простежується перевага на користь групи кнурців і свинок материнської форми. Протягом періоду вирощування в віці 2-4 і 6-10 місяців середньодобові прирости були вищими у кнурців материнської форми, а в період 4-6 - у кнурців батьківської. Середньодобові прирости свинок материнської генетичної форми були вищими протягом усього періоду вирощування. Отримані дані про відносну швидкість росту свідчать, що з віком йде спад росту піддослідного молодняку, причому в групах кнурців менш різко, ніж у групах свинок.

Результати дисперсійного аналізу свідчать, що з віком сила впливу генетичної форми на живу масу зростає майже у десять разів. Протягом усього періоду вирощування більший вплив генетична форма мала на живу масу кнурців, і він досяг 30,72% у 10 місяців (Р > 0,95). У свинок сила впливу була дещо меншою, лише у віці 10 місяців стала більшою ніж у кнурців і склала 57,39% (Р > 0,999).

Показники констант росту тварин дослідних груп (табл. 2) свідчать, що інтенсивність формування вища у кнурців і свинок материнської генетичної форми. Це вказує на вищі майбутні показники господарсько-корисних якостей у наступні вікові періоди життя тварин материнської форми.

Таблиця 2

Інтенсивність формування молодняку різних генетичних форм у ранньому онтогенезі

Стать	Генетична форма	Кількість голів	Інтенсивність формування, ?t	Індекс рівномірності росту, Ір	Індекс напруги росту, Ін
Кнурці	Батьківська материнська	10 10	0,311 0,475	0,395 0,373	0,131 0,208
Свинки	батьківська материнська	10 10	0,440 0,513	0,325 0,334	0,171 0,209

Індекс рівномірності росту вказує на більшу рівномірність формування кнурців батьківської форми. Індекси рівномірності і напруги росту вказують на більш рівномірний та швидкий ріст свинок материнської форми порівняно з батьківською.

Зміни лінійних показників ремонтного молодняку в період вирощування. З даних , наведених у таблиці 3 видно, що у віці двох місяців суттєвої різниці за розмірами тіла між двома групами кнурців не виявлено.

Таблиця 3

Динаміка розвитку ремонтного молодняку, см

Промір будови тіла / Вік, міс.	Генетична форма
	батьківська	материнська
	кнурці, n=10	свинки, n=10	кнурці, n=10	свинки, n=10
Довжина тулубу
2 4 6 10	54,80±0,90 61,10±1,40 119,20±0,91 150,70±5,70	50,20±0,64 60,10±1,23 109,90±0,71 132,90±1,61	54,80±0,75 64,30±1,50 123,70±0,70*** 154,40±3,90	51,70±0,74 63,10±0,87 113,30±1,11* 136,70±1,32
Висота в холці
2 4 6 10	28,30±0,70 37,80±1,40 49,80±0,80 70,70±2,90	27,50±0,62 35,90±1,05 47,20±0,74 64,90±0,82	28,70±1,29 38,80±2,10 51,30±1,07 73,40±2,40	28,50±0,56 38,40±0,69 49,40±0,74* 68,60±0,74**
Обхват грудей
2 4 6 10	46,20±0,90 55,50±1,20 64,50±1,00 125,20±1,60	44,30±0,89 54,90±1,20 69,90±0,92 119,50±0,97	46,30±1,28 52,10±0,91* 61,20±1,20* 124,70±1,49	43,20±1,02 52,50±0,86 66,80±0,81* 115,30±0,83**
Ширина грудей
2 4 6 10	14,40±0,50 22,40±0,97 26,20±1,28 35,20±1,27	13,60±0,34 19,60±0,59 24,90±0,62 31,60±0,59	14,20±0,62 20,80±0,89 24,10±0,96 33,80±0,87	12,80±0,44 19,10±0,55 22,40±0,50** 30,70±0,57
Глибина грудей
2 4 6 10	16,50±0,57 23,70±0,75 31,50±1,01 38,60±1,19	16,70±0,35 21,50±0,53 29,40±0,76 36,10±0,66	16,30±0,59 22,10±0,89 29,10±1,06 36,60±1,24	16,40±0,39 20,30±0,50 28,40±0,59 34,90±0,55

*Р > 0,95 **Р > 0,99 ***Р > 0,999

Різниця у довжині тулубу, висоті в холці та інших промірах спостерігається лише у наступні вікові періоди. Так, у 4 місяці різниця у довжині тулубу поміж кнурцями різних генетичних форм склала 3,2 см на користь групи материнської форми. Ця перевага зберігається і в віці 6 і 10 місяців - відповідно 4,5 см (Р>0,999) і 3,7 см. За розмірами грудної клітки перевага на боці тварин батьківської форми.

Загальною закономірністю лінійного росту свиней є те, що з віком інтенсивність його сповільнюється. Однак зменшення інтенсивності росту окремих промірів відбувається не однаково.

У кнурців найбільший вплив генетична форма має на довжину тулубу у віці 6 і 9 місяців і складає відповідно 21,14% (Р > 0,95) і 48,46% (Р > 0,999), на обхват грудей у віці 6 і 10 місяців (34,99% (Р > 0,99) і 21,56% (Р > 0,95)). У ремонтних свинок належність до генетичної форми впливає на довжину тулубу від 12,65 до 29,07%, висоту в холці (чого не виявлено у кнурів) та обхват і ширину грудей. Найменший вплив досліджуваного фактора встановлено на глибину грудей піддослідних тварин.

За співвідношенням лінійних промірів можна констатувати, що індекс розтягнутості свідчить про більш інтенсивний ріст тулубу у довжину, ніж у висоту у ремонтного молодняку обох генетичних форм до 6-ти місячного віку, після чого його інтенсивність дещо знижується. Значення індексу збитості поміж двома групами не мали значних відмінностей протягом усього дослідного періоду. За індексами масивності і глибокогрудості, кнурці батьківської генетичної форми переважали тварин материнської форми вже починаючи з двомісячного віку, бо були більш збитими.

Гематологічні показники ремонтного молодняку різних генетичних форм. Отримані дані вказують на те, що, за кількістю еритроцитів, як і за вмістом гемоглобіну в крові молодняк материнської форми незначно перевищує своїх ровесників батьківської форми в усі вікові періоди. Як і в кнурців, так і у свинок спостерігалось підвищення кількості еритроцитів, лейкоцитів і вмісту гемоглобіну в крові з віком, а кольоровий показник залишався майже незмінним.

Вміст загального білка у 4 і 10 місяців був дещо більшим у кнурців материнської форми, а в 6 місяців перевага була у групи кнурців батьківської форми.

Це дає підставу вважати, що вміст загального білка пов'язаний з інтенсивністю росту: у період 2-4 і 6-10 місяців середньодобові прирости були вищими саме у тварин материнської форми, а в 4-6 місяців - у кнурців батьківської форми.

продуктивний створюваний м'ясний свиня



Таблиця 4

Динаміка вмісту загального білка і його фракцій в сироватці крові ремонтного молодняку

Показник / Вік, міс.	Генетична форма
	батьківська	материнська
	кнурці, n = 10	свинки, n = 10	кнурці, n = 10	свинки, n = 10
Загальний білок, г/л
4 6 10	69,40±1,20 79,60±1,10 69,60±5,80	71,00±1,46 79,60±1,26 87,48±2,83	69,80±1,19 77,60±1,64 76,28±6,92	71,80±2,92 80,60±0,97 91,12±3,80
Альбуміни, г/л
4 6 10	36,00±1,27 42,40±1,79 36,80±2,96	37,20±1,24 42,40±1,79 46,78±2,15	36,20±1,56 39,80±1,39 40,50±3,86	39,60±1,30 45,60±1,65 49,68±2,59
Глобуліни, г/л
4 6 10	33,40±0,67 37,20±1,67 32,60±2,85	33,80±0,65 37,20±1,64 40,70±1,45	33,60±0,67 37,80±2,10 35,78±3,54	32,20±2,07 35,00±2,40 41,44±1,39
Білковий коефіцієнт
4 6 10	1,08±0,05 1,15±0,09 1,13±0,04	1,10±0,04 1,14±0,10 1,15±0,06	1,08±0,06 1,11±0,08 1,14±0,08	1,24±0,08 1,33±0,13 1,20±0,04

Вміст загального білка у сироватці крові свинок обох генетичних форм з віком зростав і був більшим у групи материнської форми. Це дає підставу вважати, що вміст загального білка пов'язаний з інтенсивністю росту у кнурців і у свинок, бо середньодобові прирости протягом усього періоду вирощування були вищими у свинок материнської форми.

Коефіцієнти кореляції між середньодобовим приростом та кількістю загального білка у сироватці крові позитивні і склали від 0,37 до 0,53 і значно між групами тварин в усі періоди не відрізнялись.

За кількістю глюкози у крові підсвинків між дослідними групами спостерігалась протилежна закономірність: тварини з більшою інтенсивністю росту і підвищеним білковим обміном мали понижений вміст глюкози.

Таким чином, отримані дані вікової динаміки морфологічних і біохімічних показників крові свідчать про більш високий ступінь інтенсивності обміну речовин у тварин материнської генетичної форми, що підтверджується більш високим рівнем росту.

Відгодівельні і м'ясні якості свиней різних генетичних форм. Відгодівля проводилась на базі Дніпропетровського обласного племінного підприємства (Синельниківський філіал) під час породовипробування різних генотипів свиней, що розводять у Дніпропетровській області. Метою породовипробування було визначення кращих генотипів за відгодівельними і м'ясними якостями та розробка рекомендацій їх доцільного використання в системі розведення свиней.

За тур оцінки було відгодовано 166 підсвинків, серед яких 18 гол створюваного типу (9 свинок і 9 кабанців).

Порівняльні результати відгодівлі свідчать про високий генетичний потенціал свиней створюваного типу: за скороспілістю вони зайняли третє місце серед дев'яти оцінених господарств за середньодобовими приростами і витратами корму - друге місце.

Результати контрольної відгодівлі підсвинків, наведених у таблиці 5 свідчать про те, що найкращі відгодівельні якості були у кабанців материнської форми. Виявлено різницю і між тваринами різної статі: у кастратів, порівняно з свинками, відгодівельні якості за усіма показниками були кращими.

Належність підсвинків до генетичної форми незначно впливала на скороспілість - лише 7,46% у свинок і 7,53% у кастратів. За середньодобовим приростом і витратами кормів досліджуваний фактор мав значно більшу силу впливу у кастратів - відповідно 28,75% і 31,13% і невеликий вплив у свинок.

У кабанців материнської форми товщина шпику над 6-7 грудними хребцями була більшою на 3,08 мм, а довжина півтуші у їх ровесників батьківської форми більшою на 2,43 см. Показники м'ясної продуктивності відповідають вимогам до свинини першої категорії.



Таблиця 5

Відгодівельні якості свиней створюваного типу залежно від їх статі та генетичної форми

Стать	Генетична форма	Кількість голів	Скороспілість днів	Середньодобовий приріст, г	Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од., кг
кабанці	батьківська	4	236,00±6,45	513,00±21,77	5,05±0,20
	материнська	5	221,00±7,27	572,80±6,67*	4,64±0,03
свинки	батьківська	4	254,00±14,31	444,00±45,08	5,75±0,40
	материнська	5	241,00±13,26	487,00±38,30	5,35±0,31

* P> 0,95

За фізико-хімічними властивостями м'яса і сала кабанці різних генетичних форм майже не відрізнялись і всі показники свідчать про добру якість свинини. Таким чином, проведені дослідження свідчать, що між різними генетичними формами свиней створюваного типу існує різниця не тільки за дослідженими групами крові, але й за відгодівельними якостями і підтверджують доцільність проведення відбору за групами крові. Кабанчики мають вищу енергію росту, ніж свинки, вони раніше досягають забійних кондицій. За фізико-хімічними властивостями м'яса і сала кабанці різних генетичних форм майже не відрізнялись і всі показники свідчать про добру якість свинини.

Репродуктивні якості свиноматок різних генетичних форм. Нами досліджено репродуктивні якості свиноматок різних генетичних форм за результатами першого, другого, третього і більше опоросів (табл. 6).

Таблиця 6

Продуктивність свиноматок різних генетичних форм

Показник	Генетична форма
	батьківська	материнська
	за перший опорос, n=10	за два опороси, n=20	за перший опорос, n=10	за два опороси, n=20
Тривалість супоросності, днів	115,80±1,29	115,90±0,64	115,30±0,50	115,45±0,32
Багатоплідність, гол	9,90±0,29	10,45±0,26	10,50±0,42	10,65±0,27
Великоплідність, кг	1,23±0,03	1,21±0,02	1,20±0,01	1,24±0,03
Кількість поросят в 21 день, гол	9,80±0,31	10,00±0,20	10,10±0,25	10,30±0,18
Молочність, кг	62,70±2,60	64,80±1,61	64,40±1,90	66,75±1,49
При відлученні у 60 днів: кількість поросят	9,30±0,22	9,50±0,22	9,90±0,33	10,10±0,21*
- маса гнізда, кг	155,40±4,50	158,75±3,37	164,50±5,24	168,85±3,35*
- маса 1 голови, кг	16,70±0,18	16,73±0,12	16,63±0,12	16,73±0,09
Збереженість, %	94,36±2,59	91,37±1,98	94,72±2,51	95,22±1,51
КПВЯ	114,78±2,72	117,85±2,24	121,12±3,64	124,17±2,40

Встановлено, що першоопороски батьківської генетичної форми мали на 0,6 голови меншу багатоплідність, але більшу на 0,03 кг великоплідність, а їх ровесниці материнської форми переважали за значенням КПВЯ.

З віком маток покращуються їх репродуктивні якості. Причому, перевага свиноматок материнської форми збереглася і за результатами двох опоросів. Так, різниця за кількістю поросят при відлученні у віці у 60 днів склала 0,6 гол, а за масою гнізда 10,10 кг. У маток материнської генетичної форми було вищим і значення індексу КПВЯ - 124,17, проти 117,85 у батьківської форми.

Дані трьох опоросів підтвердили перевагу маток материнської форми перед матками батьківської за усіма оціненими показниками, а за трьома і більше опоросами вказують на їх високий рівень та врівноваженість між материнською і батьківською формами.

Як свідчать результати однофакторного дисперсійного аналізу, найбільший вплив належність до різних генетичних форм мала на результати першого опоросу: на багатоплідність - 7,76%, на кількість поросят при відлученні - 12,16%. Із зростанням кількості опоросів сила впливу зменшується і на продуктивні якості трьох і більше опоросів генетична форма не має значного впливу.

Аналіз репродуктивних якостей показав, що багатоплідність була більшою на 0,52 гол. у кнурів-плідників материнської форми (P > 0,99), але при цьому у них дещо нижчою була великоплідність - на 0,02 кг (P > 0,95). Теж саме стосується і кількості поросят у віці 21 дня - різниця у 0,27 гол. на користь материнської форми (P > 0,95). При відлученні у 60 днів на першому місці були показники свиноматок, спарованих з кнурами материнської форми, проте матки, спаровані з кнурами-плідниками батьківської форми мали кращу збереженість - на 2,06 % (P > 0,95).

Проведений однофакторний дисперсійний аналіз показав, що на продуктивні показники кнурів-плідників генетична форма значного впливу не мала.

Поєднаність свиноматок і кнурів різних генетичних форм. Досліджено і поєднаність свиноматок і кнурів різних генетичних форм (табл. 7). Тривалість супоросності була довшою на 1,55 (P > 0,95) дні при поєднанні кнури материнської і матки батьківської форми, ніж при поєднанні тварин материнської форми.

Таблиця 7

Поєднаність свиноматок і кнурів різних генетичних форм

Показник	Поєднання генетичних форм
	Кнури батьківської х свиноматки батьківської	Кнури батьківської х свиноматки материнської	Кнури материнської х свиноматки материнської,	Кнури материнської х свиноматки батьківської
Кількість опоросів	17	31	17	21
Тривалість супоросності, днів	115,65±0,64	115,58±0,28	115,59±0,34	117,14±0,68*
Багатоплідність, гол.	10,41±0,29	11,26±0,24*	10,76±0,31	11,48±0,27*
Великоплідність, кг	1,22±0,02	1,25±0,02	1,21±0,01	1,22±0,01
В 21 день: кількість поросят, гол.	10,06±0,24	10,77±0,17*	10,47±0,25	11,14±0,24
- молочність, кг	68,24±2,42	70,45±1,13	69,12±1,92	74,67±1,77*
При відлученні в 60 днів: кількість поросят, гол.	9,71±0,29	10,45±0,14*	10,18±0,18	10,43±0,18
- маса гнізда, кг	166,41±5,76	174,26±2,29	172,35±2,97	173,14±3,07
- маса 1 голови, кг	17,13±0,22	16,68±0,07*	16,95±0,12	16,60±0,10*
Збереженість, %	93,51±2,14	93,50±1,36	95,13±1,63	91,35±1,49
КПВЯ	122,20±3,75	129,00±1,68	126,48±2,27	130,04±2,24

При поєднанні кнури материнської х матки батьківської форм отримана більша на 0,72 поросяти багатоплідність, ніж при поєднанні однакових форм, як і при поєднанні кнури батьківської х матки материнської форми (різниця склала 0,85 гол (P > 0,95)). Теж саме стосується і показників при відлученні: найбільша кількість поросят була у поєднання кнури батьківської і матки материнської - 10,45 гол (P > 0,95) і в поєднання кнури материнської х матки батьківської - 10,43 гол, а найменша у поєднанні кнури і матки батьківської форми - 9,71 гол, але в цьому поєднанні найвища маса 1 голови - 17,13 кг.

Дані дисперсійного аналізу вказують на наявність сили впливу генетичної форми на продуктивні якості у різних поєднаннях дослідних кнурів-плідників і свиноматок. Так, на показник багатоплідності генетична форма має силу впливу в 9,23% (P > 0,95), на кількість поросят в 21 день - 12,66% (P>0,99), на кількість поросят в 60 днів - 10,09% (P > 0,99) і на масу 1 голови при відлученні - 12,25% (P > 0,99).

Як свідчать отримані результати, економічний ефект від відгодівлі більш скороспілих тварин материнської форми склав 287,60 грн. на 1 голову кастратів і 209,5 грн. на 1 голову відгодованих свинок.

Для оцінки вартості додатково отриманої продукції в розрахунку на 100 голів свиноматок при 1,8 опоросах на рік була взята середня маса гнізда на час відлучення. Найбільша вартість додаткової продукції була отримана від поєднання кнури батьківської і матки материнської генетичних форм - 6888,37 грн., на другому місці поєднання кнури материнської і матки батьківської генетичних форм - 5896,80 грн. і на третьому місці було поєднання кнури і матки материнської генетичних форм - 3431,02 грн.



ВИСНОВКИ

1. Використання генетико-популяційних і імуногенетичних показників дозволило сформувати у популяції свиней створюваного типу батьківську і материнську генетичні форми, що відрізняються за трьома групами крові (F, G, K), які відзначаються високими відгодівельними і репродуктивними якостями. Поєднання цих форм забезпечує гарантовану гетерозиготність потомства, яка реалізується через ефект гетерозису.

2. Селекція за основними продуктивними якостями в навчально-дослідному господарстві „Самарський” дозволила створити стадо, яке відповідає вимогам класів еліта і першого по другій групі порід. За середніми показниками трьох і більше опоросів тривалість супоросності складала 115,66 дні, багатоплідність - 10,93 гол, великоплідність - 1,17 кг, при відлученні поросят у 2 місяці: кількість поросят - 10,03 гол, маса гнізда - 166,37 кг, маса 1 голови - 16,59 кг, збереженість поросят - 92,97%.

3. Молодняк різних генетичних форм відрізняється за показниками росту. Різниця за живою масою спостерігається починаючи з віку 4 місяців на користь материнської форми. У віці 10 місяців кнурці і свинки материнської форми були важчими відповідно на 7,90 кг (P > 0,95) і 7,70 кг (P > 0,999). Вплив генетичної форми на живу масу молодняку збільшується з віком і в 10 місяців складав у кнурців 30,72%, (P > 0,95) і у свинок - 57,39%, (P > 0,999)).

4. Інтенсивність формування вища у кнурців і свинок материнської генетичної форми у порівнянні з батьківською, що вказує на їх більш високі майбутні господарсько-корисні якості. Кнурці батьківської генетичної форми відзначаються більшою рівномірністю росту, що підтверджується як динамікою середньодобових приростів за період вирощування, так і індексом рівномірності росту.

5. Гематологічні показники крові піддослідного молодняку зростали з віком і знаходились в межах фізіологічної норми. Вміст загального білка у сироватці крові в різні вікові періоди більший у тварин з вищими середньодобовими приростами. Кореляція між цими ознаками складала від 0,37 до 0,53.

6. Найкращими відгодівельними якостями відзначались кабанці материнської форми: їх скороспілість на 15 днів менше ніж у ровесників батьківської форми, при витратах корму на 1 кг приросту відповідно 4,64 та 4,96 корм. од., середньодобові прирости за період контрольної відгодівлі - на 59,8 г (11,66%) більше ніж у підсвинків батьківської генетичної форми (P> 0,95). Аналогічна різниця спостерігається і в піддослідних свинок. За фізико-хімічними властивостями м'яса і сала кабанці різних генетичних форм майже не відрізнялись і всі оцінені показники свідчать про добру якість свинини.

7. Першоопороски батьківської генетичної форми мали на 0,6 голови меншу багатоплідність, але більшу на 0,03 кг великоплідність, а їх ровесниці материнської форми переважали за показниками при відлученні. З віком маток покращуються їх репродуктивні якості. Багатоплідність маток батьківської форми за перший опорос була 9,9 гол., а материнської - 10,5 гол., за два опороси складала відповідно 10,45 і 10,65 голів. Перевага свиноматок материнської форми збереглася і за результатами трьох опоросів. Із зростанням кількості опоросів сила впливу на відтворювальні показники маток зменшується і на результати трьох і більше опоросів генетична форма не мала значного впливу.

8. Найвищі показники продуктивності отримано при поєднанні таких генетичних форм: кнури материнської х матки батьківської форм і кнури батьківської х матки материнської форм у порівнянні з іншими варіантами підбору. Рекомендувати використовувати ці поєднання в ДПЗ "Самарський" Дніпропетровської області та інших господарствах регіону, які займаються розведенням свиней створюваного типу.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Крамар Н.І. Зоотехнічні та гематологічні показники кнурців різних генетичних форм // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2000. - Вип.. 21. - С. 145-147.

2. Патров В.С., Крамар Н.І. Динаміка росту, розвитку і гематологічних показників ремонтних свинок селекції ДСГІ різних генетичних форм //Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 2001. - №2-3. - С.69-71 (експериментальна частина, обробка даних).

3. Крамар Н.І. Продуктивність маток в залежності від поєднаності родин і ліній племінного стада свиней селекції ДСГІ // Матеріали ІІІ (XVІ) науково-виробничої конф. (23 березня 2002 р.) "Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах". - Дніпропетровськ, 2002. - С. 69-71.

4. Крамар Н.І. Особливості росту і розвитку ремонтних свинок селекції ДСГІ різних генетичних форм // Матеріали V (XIII) науково-виробничої конф. (31 січня 2003 р.) "Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах". - Дніпропетровськ, 2003. - С.81-84.

5. Крамар Н.І. Відгодівельні якості і фізико-хімічні показники м'яса і сала молодняку селекції Дніпропетровського сільськогосподарського інституту різних генетичних форм // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2004. - №5 (8). - С.53-55.



АНОТАЦІЇ

Крамар Н.І. Селекційна оцінка продуктивних якостей свиней створюваного м'ясного типу. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - Розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2005.

Дисертація присвячена комплексному порівняльному вивченню росту,...