Оптимізація системи використання лучних травостоїв в умовах північного Лісостепу України

2. Кулик Р.М Продуктивність лучних угідь залежно від режимів використання // Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - Вип.2. - С. 68-72.

3. Боговин А.В., Давыдюк О.М., Дудник С.В., Кулик Р.М. Обеспечение животных пастбищными кормами в течении 220 дней в году // Научно-производственный журнал “Кормопроизводство” М., 2003. - Вып. 4. - С. 8-10.

4. Кулик Р.М. Кормова цінність сіяних та природних травостоїв // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. - К., 2003. - Вип.1-2. - С.68-72.

5. Боговін А.В., Дудник С.В., Кулик Р.М. Спосіб використання багаторічних трав у системі зеленого конвеєра // Деклараційний патент на винахід №5803А А01Д91/04 від 15.07.2003. Бюл.№7.

6. Кулик Р.М. Вплив режимів використання на продуктивність сіяних лучних угідь північного Лісостепу України // Мат. між. наук. конф.: “Актуальні проблеми землеробства на початку нового тисячоліття та шляхи їх вирішення.” - Херсон, 2002. - С. 27-28.

7. Кулик Р.М. Подовження пасовищного сезону за рахунок багаторічних трав // Мат. наук.-практ. конф. молодих вчених: “Проблеми сучасного землекористування”. - Чабани-Київ: 2002. - С. 78-79.

8. Кулик Р.М. Способи подовження пасовищного сезону за рахунок багаторічних трав // Мат. наук.-практ. конф.: “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. - Вінниця, 2003. - С. 57-60.

Анотація

Кулик Р.М. Оптимізація системи використання лучних травостоїв в умовах північного Лісостепу України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. - Інститут землеробства УААН, Київ, 2005.

У дисертації викладено результати досліджень комплексного впливу різних режимів використання та добрив на формування видової структури лучних травостоїв, їх продуктивність, якість корму, нагромадження кореневої маси і зміну деяких елементів родючості ґрунту.

Встановлено, що сіяні люцерно-злакові травостої та природні луки більшу продуктивність та кращі економічні показники забезпечують при проведенні першого укосу на початку цвітіння і збиранні отав у фазі галуження бобових або кущення-початку трубкування злаків та застосовуванні сінокосозмін. Раннє скошування травостою з проведенням всіх укосів у фазу галуження люцерни посівної знижує збір сухої маси, але покращує її розподіл за укосами. Щорічне внесення мінеральних добрив (на люцерно-злаковому Р60К120, а різнотравно-лучнотонконоговому N95-135P60K120) підвищує продуктивність травостоїв, хоча значно знижує рентабельність.

Вперше встановлені оптимальні строки початкового відростання люцерно-злакових отав (з 15 липня, 1 і 15 серпня) для осіннього використання, які дозволяють забезпечити безперебійне надходження високоякісної рослинної маси з 15 серпня до випадання снігу і за рахунок цього подовжити пасовищний період на 50-60 днів, а в цілому за сезон збільшити його з 140-150 до 200-210 днів.

Ключові слова: ботанічний склад, продуктивність лучних угідь, режим використання, якість корму, економічна та енергетична ефективність, родючість ґрунту, удобрення, зелений конвеєр, подовження пасовищного періоду.

Анотация

Кулик Р.М. Оптимизация системы использования луговых травостоев в условиях северной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. - Институт земледелия УААН, Киев, 2005.

В диссертации изложены результаты исследований комплексного влияния разных способов использования и удобрений на формирование видовой структуры луговых травостоев, их продуктивность, качество корма, накопление корневой массы и изменение некоторых элементов плодородия почвы.

По результатам исследований установлено, что на темно-серых оподзоленых почвах при посеве люцерно-злаковых травосмесей в первые три года основная роль в формировании урожая принадлежала люцерне посевной (50-65%), а на четвертом - злакам (61%) и люцерне (31%). Удобрение (Р60К120) увеличивает в травостое участие люцерны посевной на 2-3% и злаков, при снижении разнотравья, количество которого, за исключением года посева (37%), составило не более 5-8%. Более высокую продуктивность, лучшие экономические и энергетические показатели сеяный люцернозлаковый травостой обеспечивает при проведении первого укоса в начале цветения и сборе отав в фазе ветвления люцерны посевной (107,7-130,7 ц/га сухой массы, 69,9-85,2 кормовых единиц), а также в сенокосообороте (относительно 101,6-124,6 и 70,4- 86,1 ц/га). Раннее скашивание травостоя, с проведением всех укосов в фазе ветвления люцерны посевной, снижает сбор сухого вещества на 14-24%, кормовых единиц - 8-10%, но улучшает качество корма и распределение урожая по укосам. Растительная масса сеяных люцернозлаковых травостоев на всех вариантах хорошо обеспечена органическими веществами (14,7-19,2% сырого протеина, 25,9-29,9% клетчатки) и минеральными элементами при суженом протеиновом отношении (3,2-4,4 при норме 5-6). Фосфорно-калийное удобрение не изменяет распределение урожая по укосам, повышает продуктивность травостоев (на 20-23 %), улучшает качество корма, однако снижает рентабельность.

Природные луга с многовидовым (33 виды) травостоем, основная роль в котором при формировании урожая принадлежала разнотравью (51-56%), по показателям продуктивности, накопления корней в почве, экономической и энергетической эффективностью значительно уступали сеяным люцернозлаковым травостоям. Лучшие результаты они обеспечили при проведении первого укоса в начале цветения и сборе отав в начале трубкувания злаковых трав (30,7-51,0 ц/га сухой массы, 17,7-30,3 ц/га кормовых единиц). Применение удобрений (N95-135P60K120) увеличило продуктивность (с 27,5-29,4 до 38,6-51,0 ц/га сухой массы и 15,7-17,7 до 22,4-30,3 ц/га кормовых единиц), содержание сырого протеина (с 13,2-13,6 до 14,3-15,6 %), однако значительно снизило рентабельность.

Впервые установлены оптимальные сроки начала отрастания люцернозлаковых отав (с 15 июля, 1 и 15 августа) для осеннего использования, которые позволяют полностью обеспечить непрерывное поступление высококачественной растительной массы с 15 августа до выпадения снега и за счет этого продлить пастбищный период на 50-60 дней. Сочетание в конвейере пастбища и резервных загонов, с разными сроками начала отрастания осенних отав, позволяет продлить пастбищный период с 140-150 до 200-210 дней.

Ключевые слова: ботанический состав, продуктивность травостоев, способы использования, удобрение, качество корма, плодородие почв, зеленый конвейер, продление пастбищного периода, экономическая и энергетическая эффективность.

Abstract

Kulyk R.M. Optimization of the meadow stand use system in the conditions of the northern Ukrainian Forest-Steppe. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.12 - forage production and grassland science. - Institute of Agriculture of the UAAS, Kyiv, 2005.

The thesis states the research results of the combined effect of different use regimes and fertilizers on the species structure formation of meadow stands, their productivity, feeding quality, the root mass accumulation, a change of some soil fertility elements.

It is established that sown alfalfa-grass stands and natural meadows secure the higher productivity and the best economic indices when conducting the first cutting at the onset of flowering and aftermath-gathering at the branching stage of legumes and tillering-beginning of shooting of cereals and using haymaking changes. Early grass stand cutting with the conducting all the cuts for hay at the branching stage of alfalfa reduces the dry matter yield but improves its distribution on cuttings. The annual mineral fertilizer application (on alfalfa - grass stand with P60K120 and on grass one with miscellaneous herbs and meadow koeleria with N95-135P60K120) increases the grass stand productivity although the profitability considerably reduces.

The optimal dates of initial alfalfa-grass aftermath sprouting (from the 15 th July, 1-st and 15 th August) for the autumn use are first established. They allow to ensure the uninterrupted entering of high-quality plant mass from the 15 th August till the snow-fall and at the expense of this to prolong the grazing period by 50-60 days and on the whole for a season to increase it from 140-150 to 200-210 days.

Key words: botanical composition, meadow land productivity, use regime, feeding quality, economic and energy effectiveness, soil fertility, fertilization, green conveyor, prolongation of grazing period.

Размещено на Allbest.ru