Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний лісотехнічний університет

УДК 630*2:502.72 (477.84)

ВІДТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ (НА ПРИКЛАДІ ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА „МЕДОБОРИ”)

Спеціальність 06.03.03 - лісознавство і лісівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

МУЗИКА Михайло Ярославович

Львів-2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі лісівництва Українського державного лісотехнічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:кандидат сільськогосподарських наук, професор Бондаренко Володимир Данилович, Український державний лісотехнічний університет, професор кафедри лісівництва

Офіційні опоненти:доктор сільськогосподарських наук, професор Калуцький Іван федорович, Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, завідувач кафедри екології і рекреації

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Михалків Василь Михайлович, Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу України, завідувач сектору лісовідновлення

Провідна установа:Інститут екології Карпат НАН України, відділ охорони природних екосистем, м. Львів

Захист відбудеться “17” червня 2005_ р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.02 в Українському державному лісотехнічному університеті за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 101

Автореферат розісланий 17.05.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.Є.Кульчицький-Жигайло

заповідний деревостан ліс дібровний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні функціонує 17 природних і 4 біосферних заповідники. Третина з них заснована в останні десятиріччя на територіях, що характеризуються попередньою тривалою та інтенсивною лісогосподарською діяльністю з відповідною, переважно глибокою, трансформацією лісостанів, порушеністю механізмів їх саморегуляції. За таких умов виникає необхідність переходу від пасивних форм природоохоронної роботи (концепція невтручання у хід природних процесів на території, оголошеній заповідною) до активної стратегії збереження і відтворення біологічного різноманіття, до інтенсифікації природних сукцесій, особливо там, де можлива незворотна деградація і, навіть, втрата об'єктів, взятих під охорону. Зазначене зумовлює актуальність поглибленого вивчення стану заповідних лісів, аналізу динамічних тенденцій в них, обґрунтування природоохоронного режиму, розроблення заходів з регулювання процесів відновлення, формування та збереження лісових комплексів на заповідних територіях.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені в 1994-2004 рр. Вони є складовою частиною планів науково-дослідної роботи природного заповідника “Медобори” та планової держбюджетної тематики кафедри лісівництва Українського державного лісотехнічного університету, зокрема теми: „Еколого-фізіологічні закономірності функціонування лісових екосистем як основа збереження їх біологічного різноманіття, підвищення продуктивності та стійкості проти несприятливих факторів довкілля” (№ держреєстрації 0197U016040).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - вивчити сучасний стан лісових природоохоронних об'єктів Західного Поділля на прикладі ПЗ “Медобори”, окреслити лісівничо-таксаційні особливості та тенденції їх розвитку, обґрунтувати природозберігаючі та реконструктивні заходи для відтворення корінних природних комплексів.

Для досягнення поставленої мети передбачалось:

Проаналізувати стан лісів природно-заповідного фонду регіону;

Охарактеризувати попередню господарську діяльність на лісових землях, що ввійшли до складу ПЗ “Медобори” та природоохоронні і реконструктивні заходи після заповідання;

Виявити тенденції і динаміку розвитку деревостанів дібровних типів лісу;

Вивчити особливості і перспективи природного та штучного відновлення дібров за умов заповідного режиму;

Розробити рекомендації щодо природоохоронного господарювання та відтворення корінних природних комплексів у заповідних лісах Західного Поділля.

Об'єкт дослідження - лісові природні комплекси природно-заповідного фонду Західного Поділля.

Предмет дослідження - стан, особливості формування та тенденції розвитку і відтворення корінних та похідних деревостанів лісових природних комплексів Західного Поділля за умов заповідного режиму.

Методи дослідження. Основними методами дослідження були: лісівничо-таксаційні - для закладки пробних площ, визначення біометричних показників деревостанів, обліку самосіву, підросту, підліску, трав'яного вкриття; порівняльної екології - для типологічної характеристики насаджень та порівняння їх екологічних особливостей; ґрунтові - для опису ґрунтів на пробних площах; лісопаталогічні - для вивчення видового складу та поширення збудників хвороб та потенційних шкідників; математико-статистичні - для обробки експериментальних даних.

Наукова новизна роботи полягає у розробці лісогосподарських природоохоронних заходів, спрямованих на відтворення корінних деревостанів лісових природних комплексів Західного Поділля. Наукову новизну складають такі, опрацьовані вперше, теоретичні та методичні положення:

оцінка впливу попередньої господарської діяльності на стан та особливості розвитку лісових природних комплексів після введення заповідного режиму;

характеристика фітоценотичної структури та лісівничо-таксаційні особливості функціонування корінних і похідних деревостанів природного заповідника “Медобори”;

узагальнення досвіду проведення лісівничих регуляційних заходів з відтворення корінних деревостанів до заповідання і після заповідання;

система лісівничих природоохоронних заходів для відтворення корінних деревостанів лісових природних комплексів Західного Поділля.

Практичне значення одержаних результатів. Опрацьовано систему заходів з метою регулювання сукцесій деревостанів, формування корінних природних комплексів для дібров Західного Поділля. Основні практичні рекомендації прийняті до впровадження ДЛГО “Тернопільліс”, покладені в основу “Проекту організації території та природоохоронної діяльності ПЗ “Медобори”, використовуються в Чортківському, Бережанському, Тернопільському держлісгоспах.

Особистий внесок здобувача полягає у зборі, обробці та аналізі експериментальних матеріалів, теоретичному узагальненні результатів досліджень, підготовці публікацій, тексту дисертаційної роботи і автореферату. Під керівництвом та за участю дисертанта проведено інвентаризацію природно-заповідних об'єктів Західного Поділля, ведуться дослідження за програмою Літопису природи. У наукових статтях і доповідях, опублікованих у співавторстві, дисертантом представлені експериментальні результати досліджень, з участю співавторів зроблено їх теоретичний аналіз.

Апробація роботи. Результати досліджень за темою дисертації доповідались автором на всеукраїнських наукових та практичних конференціях Гримайлів, 1995; Львів, 1994, 1998, 2000, 2001, 2004; Світязь, 1993; Гримайлів-Львів, 1998; Старичі-Львів, 2000; Канів, 1998, 2003; Алушта, 1998, 2003; міжнародних науково-практичних конференціях Минск, 1998, 2000; Гомель, 1998; Рахів, 1998; Львів, 1999; Минск-Каменюки, 1999; Львів-Шкло, 2000; Воронеж, 2000; Харків, 2000; Запоріжжя, 2000); українсько-польських наукових конференціях (Ojcow, 2001; Гримайлів, 2002; Львів, 2004).

Публікації. Результати досліджень за темою дисертації опубліковані у 32 наукових статтях і тезах конференцій, з них 9 у фахових наукових виданнях.

Обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків і рекомендацій, списку використаних літературних джерел і додатків. Робота викладена на 223 сторінках, включає 35 таблиць і 6 рисунків. Список літературних джерел складається з 256 найменувань. Додатки займають 12 сторінок.

ЗМІСТ РОБОТИ

Проблеми відтворення корінних природних комплексів на заповідних територіях

На різних всесвітніх та європейських форумах, в державних актах багатьох країн, в т.ч. і України, відзначена виключно важлива для планети роль природних територій, охорона яких здійснюється за особливим режимом. Для України актуальність питання підсилюється тим, що “Програмою перспективного розвитку заповідних територій” (1994) передбачене збільшення площі територій, охорона яких здійснюється в заповідному режимі.

В Україні функціонує 17 природних і 4 біосферних заповідники (Природно-заповідний фонд, 1999). Третина з них заснована в останнє десятиріччя на територіях, що характеризуються попередньою тривалою та інтенсивною господарською діяльністю з відповідною, переважно глибокою, трансформацією природних комплексів. В Держлісфонді станом на 2003 рік заповідано 12,9 % лісових земель, які до загальної площі заповідних територій України складають майже 60% (Лісове господарство України, 2003).

Науково-методичні принципи створення заповідників опрацював на початку ХХ ст. проф. Г. Кожевніков (1928). Він вважав, що мета заповідання - збереження природних об'єктів від втручання людини для дослідження фундаментальних закономірностей функціонування живої природи.

В умовах України реалізація концепції невтручання у хід природних процесів на території, оголошеній заповідною, в багатьох випадках виявилась проблематичною. Зруйнованість первісної структури екосистем, порушеність механізмів їх саморегуляції, значна антропічна трансформація природних геокомплексів зумовлюють необхідність переходу від пасивної форми природоохоронної роботи до активної стратегії збереження і відтворення біологічного різноманіття, до інтенсифікації природних сукцесій, особливо там, де можлива незворотна деградація об'єктів, взятих під охорону.

Повне відторгнення земель заповідників із господарського користування і з-під впливу господарських (лісогосподарських) заходів призводить до виникнення істотних проблем (Гамор, 1993; Довганич, 1993; Гузій, 1994; Чорний, 1993, 1998; Стеценко, Андрієнко та ін., 1994; Музика, Оліяр, 1995; Дзыбов, 1998). Наприклад, в ПЗ “Медобори” дотримання абсолютного заповідного режиму, припинення догляду за молодняками штучного походження може призвести до подальшої зміни дуба і бука грабом та іншими породами (Музика 1999; Попадинець, Музика, Бондаренко, 2000). Це суперечить основному завданню природного заповідника - збереження і формування корінних деревостанів дібров. У зв'язку з цим, Т.Л. Андрієнко та ін. (2001) пропонують для кожної ділянки формувати созологічний пріоритет, встановлювати відповідний для нього режим, визначати умови припинення пріоритету.

Отже проблеми розвитку природно-заповідної справи, функціонування природних заповідників та їх роль у збереженні біорізноманіття, стабілізації природних процесів стратегічно і тактично актуальні. В цьому контексті першочергового вирішення потребують питання опрацювання концепції розвитку заповідних територій і кожного заповідника, визначення созологічних пріоритетів, диференціації природоохоронного режиму, здійснення активних лісогосподарських заходів, спрямованих на попередження змін і деградації лісових екосистем, відтворення корінних деревостанів, сприяння їх функціонуванню в режимі саморегулювання

В умовах Західного Поділля корінні лісові екосистеми трансформувалися у похідні. Дуб, як головна лісотвірна порода, значною мірою втратив ценотичні позиції і випадає із складу насаджень. Для його збереження і відтворення типових, близьких до природних лісових комплексів необхідне активне лісогосподарське втручання.

Об'єкти і методика досліджень

Загальна площа природно-заповідних об`єктів Тернопільської області перевищує 116,5 тис.га, в т.ч. в Західному Поділлі 74,1 тис.га - 63,6% (П'ятківський, 2003). Площа природного заповідника "Медобори" становить 10521 га, в межах Західного Поділля (основний масив заповідника) 9521 га, з них 8805,9 га (92,5%) вкрито лісовою рослинністю. Інші вкриті лісовою рослинністю природоохоронні об'єкти регіону - заказники загальнодержавного і місцевого значення та заповідні урочища. В межах держлісфонду площа заказників загальнодержавного значення складає 5202,5 га, заказників місцевого значення - 4599,9 га, заповідних урочищ - 394,0 га.

Відповідно до поставленої мети, об'єктом досліджень обрано ліси основного масиву природного заповідника “Медобори”, які за станом, структурою, інтенсивністю попередньої лісогосподарської діяльності, динамічними тенденціями є репрезентативними для лісових природних комплексів території Західного Поділля. Функціонує він з 1990 р. як природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного значення.

Територія заповідника відноситься до Західно-Подільської височинної області Західноукраїнського широколистянолісового краю зони широколистяних лісів (Географічна енциклопедія України, 1989, 1993; Пащенко, 1999). Прикметною геоморфологічною структурою території ПЗ “Медобори” є Товтрова гряда - лінійно витягнуте з північного заходу на південний схід горбисте ландшафтне пасмо (Цись, 1962; Природа Тернопільської області, 1979; Природа Украинской ССР. Ландшафт и физико-географическое районирование, 1985).

Лісотипологічний аналіз типів лісорослинних умов проведено на засадах лісівничо-екологічної типології (Погребняк, 1955; Воробъев, 1967; Чернявський, 1990). Попередньо вивчались матеріали біжучого (перманентного) лісовпорядкування та результати лісовпорядкувальних робіт, виконані до заповідання території. Опрацьовано та узагальнено літературні джерела, що відносяться до природних комплексів Західного Поділля та природного заповідника “Медобори”. Узагальнювались матеріали “Літопису природи”.

Для досліджень в польових умовах застосовувались загальноприйняті в лісівництві методи безпосередніх (без втручання в хід природних процесів) спостережень. Постійні і тимчасові пробні площі для визначення таксаційних показників деревостану, обліку самосіву, підросту та підліску, опису трав'яного вкриття закладено за стандартною методикою (ОСТ 56-69-83). Успішність природного відновлення визначали за методикою М.М. Горшеніна (1959). Освітленість вимірювали люксметром Ю-116.

Для аналізу особливостей формування лісових насаджень на території ПЗ “Медобори” та на Західному Поділлі сформували комп'ютерну базу даних в середовищі “Acces”, де й виконували необхідні обчислення. Обробку результатів досліджень проведено з використанням математико-статистичних методів з застосуванням стандартних комп'ютерних засобів (Нікітін, Швиденко, 1978, Доспехов, 1985, Лакин, 1990).

Вивчення санітарного стану деревостанів проводилося шляхом рекогносцирувального обстеження території (Воронцов, Мозолевская, Соколова, 1991).

Лісівничо-таксаційна характеристика лісів ПЗ “МЕДОБОРИ”

Типи лісів природного заповідника. Територія основного масиву ПЗ “Медобори” в лісотипологічному відношенні характеризується значною різноманітністю. Тут виділено три трофотопи - субори, сугруди і груди та чотири гігротопи - сухий, свіжий, вологий і сирий. Найбільш поширеними є грудові типи лісорослинних умов (98,78%). Значно меншу частку лісопокритої площі займають сугруди (1,21 %) і лише невеликими фрагментами представлені субори (0,01 %).Сухі гігротопи займають 3,77% вкритих лісовою рослинністю земель, свіжі - 72,65%, вологі - 23,48%, сирі - 0,10%.

Загалом на лісопокритій території основного масиву природного заповідника виділено 12 типів лісу. Найбільш поширеними типами лісу є свіжа грабова діброва (47,48%), свіжа грабово-букова діброва (24,07%), волога грабова діброва (12,93%) і волога грабово-букова діброва (10,46%). Разом вони займають 8359,8 га або 94,94% лісопокритої площі. На невеликій площі поширені свіжа грабова судіброва (83,2 га) і суха грабова діброва (323,8 га). Решта типів лісу займають лише 39,1 га (0,44%) вкритої лісом площі і є нехарактерними для основного масиву природного заповідника.

Таксаційні показники деревостанів. Породний склад лісів основного масиву природного заповідника характеризує рис. 1.

Найбільшу площу займають деревостани з перевагою у складі дуба звичайного - 3093,5 га (45,1% від загальної площі вкритих лісом земель). Значні площі зайняті грабняками - 20,3% та ясенниками - 13,6%. Загалом твердолистяними породами зайнято 88,2% вкритих лісом земель.

Розподіл насаджень за віковими групами наводиться на рис. 2. Як видно, в межах основного масиву вікова структура лісів наступна: молодняки займають 4213,8 га (43,9% покритих лісом земель); середньовікові - 3596,1 га (37,5%); пристигаючі - 1180,7 га (12,3 %); стиглі та перестиглі - 607,8 га (6,3%).

Рис. 1. Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель основного масиву природного заповідника за переважаючими породами

Рис. 2. Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за групами віку

У переважаючих типах лісорослинних умов - свіжих та вологих дібровах - закладені пробні площі, які характеризують лісівничо-таксаційні особливості лісів основного масиву природного заповідника. Дані пробних площ свідчать, що деревостани природного походження близькі до корінних, на відміну від похідних, багатші за складом, формують насадження вищого бонітету та нагромаджують більший запас фітомаси. Діапазон цих показників у аналогічних деревостанах змішаного і штучного походження більш широкий. Середньорічний приріст у близьких до корінних деревостанах природного походження за висотою коливається в межах 0,21-0,40 м, за запасом - 2,25-4,37 м³/га; відповідно в деревостанах природно-штучного походження - 0,28-0,41 м і 2,29-5,08 м³/га; штучного походження - 0,31-0,72 м і 2,00-8,88 м³/га. Зазначені показники у похідних деревостанах природного походження складають: 0,23-0,62 м і 0,79-5,46 м³/га; природно-штучного походження 0,28-0,72 м і 1,58-7,56 м³/га; штучного походження - 0,15-1,09 м і 1,67-11,67 м³/га. Похідні деревостани відрізняються більшим діапазоном показників середньорічного приросту за висотою і запасом, максимальні запаси формують деревостани з участю інтродуцентів.

Корінні та похідні деревостани, їх структура. Аналіз стану деревостанів показав, що на значній площі зазначених вище типів лісу пройшла зміна порід (табл. 1). Корінні деревостани основного масиву природного заповідника займають лише 3400,0 га (38,2%), похідні - 5504,8 га (61,8%).

За повнотою корінні деревостани основного масиву природного заповідника характеризуються такими показниками: високоповнотні (повнота 0,9-1,0) - 19,3%, середньоповнотні (повнота 0,6-0,8) - 71,8%, низькоповнотні (повнота 0,5 і менше) - 8,9%; відповідно похідні деревостани: 14,5%, 77,7%, 7,8%.

Вікову структуру корінних деревостанів відображає наступний розподіл площ за класами віку: I клас віку - 13,7%, II - 26,9%, III - 31,9%, IV - 12,5%, V - 9,7%, VI - 5,0%, VII - 0%, VIII - 0,3%; похідних деревостанів: I клас віку - 4,2%, II - 23,2%. III -13,4%, IV - 37,7%, V - 18,7%, VI - 2,2%, VII - 0,6%, VIII - < 0,1%. Найбільш поширені в природному заповіднику молодняки та середньовікові насадження (табл. 2). Наведені дані свідчать про порушеність вікової структури як корінних, так і похідних деревостанів.

Таблиця 1. Розподіл площі корінних та похідних деревостанів за класами віку і повнотами, га

Типи деревостанів	Клас віку	Повнота	Разом
		0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
Корінні	І	-	4,1	10,8	35,8	116,9	114,7	131,3	51,6	465,2
	ІІ	-	-	-	24,9	210,7	410,3	255,1	14,1	915,4
	ІІІ	3,5	8,1	6,3	63,2	328,8	548,3	126,8	-	1085,0
	IV	1,2	9,8	18,2	102,1	123,0	95,4	75,8	-	425,5
	V	5,5	25,2	74,7	72,5	74,9	77,7	-	-	330,5
	VІ	50,0	52,0	23,7	26,7	15,5	0,5	-	-	168,4
	VІІ	-	-	-	-	-	-	-	-	-
	VІІІ	9,4	-	-	-	-	-	0,6	-	10,0
	Всього	69,6	99,2	133,7	325,2	869,9	1246,9	589,6	66,0	3400,0
	%	2,05	2,92	3,93	9,57	25,58	36,67	17,34	1,94	100,0
Похідні	І	1,5	0,8	4,9	18,6	56,3	32,6	86,4	30,3	231,4
	ІІ	5,8	21,3	38,7	57,1	355,1	480,8	312,7	4,0	1278,5
	ІІІ	6,2	25,2	45,4	127,5	297,8	191,0	43,1	-	737,3
	IV	10,3	29,0	97,7	247,6	779,3	641,5	256,2	16,5	2077,9
	V	6,4	29,4	73,5	202,3	419,0	239,2	47,7	-	1028,4
	VІ	2,9	1,5	16,6	37,6	52,5	8,4	-	-	119,5
	VІІ	-	-	-	30,5	-	-	-	-	30,5
	VІІІ	-	-	-	1,3	-	-	-	-	1,3
	Всього	33,1	107,2	286,8	724,5	1959,4	1592,9	746,1	50,8	5504,8
	%	0,60	1,95	5,17	13,16	35,59	28,94	13,55	0,92	100,0

Таблиця 2 Кількість та вікова структура підросту бука та дуба, тис. шт./га

№ ПП	Рік обліку	Вікові групи, роки
		самосів	2-3	4-7	більше 7
Л-7	1997	0,1/-	0,3/-	-	-
	1998	2,0/3,4	0,1/-	-	-
Л-23	1998	0,5/0,6	-/0,2	0,2/-	0,4/-
Л-24	1998	2,5/0,8	2,2/-	2,4/-	0,2/-
Л-41	1998	-/4,8	-/0,3	-	-
Т-7	1998	-/41,3	-	-	-
Л-20	1998	0,9/-	2,1/-	1,2/-	-
Л-36	1998	-/31,8	-/0,1	-/0,1	-
ЛП-6	1998	-/73,9	-	-	-
Л-29	1998	-/114,0	-	-	-
Примітка: в чисельнику - бук, в знаменнику - дуб

У похідних деревостанах граба, берези, осики, ясена звичайного активно розвиваються стовбурові гнилі, спостерігається погіршення санітарного стану насаджень ялини європейської, сосни звичайної, які зростають у багатих грудових умовах - тут формуються вогнища кореневих гнилей, збудниками яких є опеньок осінній та коренева губка.

Вразливість корінних лісових природних комплексів заповідника “Медобори” обумовлюють:

1. Змінена структура лісового фонду і складу деревостанів внаслідок інтенсивних суцільних рубок та штучного лісовідновлення в період до заповідання. Сучасна структура лісового фонду, у зв'язку з цим, не відповідає закономірностям розвитку корінних природних деревостанів.

2. Наявність у складі насаджень інтродукованих порід з високою, порівняно з аборигенними породами, конкурентною здатністю та значним потенціалом природного поновлення (дуб червоний та ін.).

3. Вплив суміжних територій - інвазія нелісової рослинності, занесення хвороб, забруднення (засмічення) території, міграції тварин і їх загибель на дорогах та при виході на поля.

4. Катастрофічні природні явища (вітровали, суворі зими, різкі коливання погоди).

Виявлені характеристики корінних і похідних деревостанів повинні використовуватись в якості базових при плануванні лісівничих заходів з відтворення природних комплексів як в межах природного заповідника “Медобори”, так і для інших природоохоронних об'єктів Західного Поділля. В підсумку ці заходи повинні поступово привести до заміни штучного лісовідновлення лісовідновленням природним, підвищення стійкості насаджень, до забезпечення самовідновлення і потенціальної можливості досягнення лісостанами клімаксового стану і гомеостазу.

Лісогосподарські заходи на заповідній території до заповідання і після введення заповідного режиму

До заповідання суцільно-лісосічні рубання проводились на площі 37-81 га, в середньому за рік - 58 га. З 1990 р. вони не проводяться.

Середньорічні обсяги доглядових рубань у 1982-1989 рр. складали: освітлення - 236 га, прочищення - 227 га, проріджування - 172 га, прохідні- 91 га. Обсяг цих рубань у 1990-2000 рр. після заповідання: освітлення - 111 га, прочищення - 132 га, проріджування - 147 га.

Після створення природного заповідника, в період 1990-2000 років, змінився підхід до проведення доглядових рубань. По суті вони стали виконувати функцію реформування (реконструкції) деревостанів з метою відтворення корінних природних комплексів.

Санітарні рубки проводилися в насадженнях, пошкоджених буреломами, вітровалами, сніголамами, тощо та в осередках хвороб лісу.

Штучне лісовідновлення в районі досліджень набуло поширення в другій половині ХХ ст. Загальна площа насаджень штучного походження (за головною породою) на території, переданій заповіднику склала 4903,3 га - 46,7 % від покритої лісом площі. В період до 1982 р. площа щорічних лісових посадок складала від 20 до 80 га. Технологія, яка застосовувалась при вирощуванні лісових культур, передбачала відтворення складних і мішаних дубових лісів з участю клена, ясена, бука, липи, модрини, ялини та деяких інших порід в залежності від умов лісозростання, наявності та складу природного поновлення.

Створення лісових культур продовжується і в період після заснування природного заповідника. Лісокультурний фонд складають ділянки, пошкоджені вітровалами та буреломами 1992-93рр., площі з-під суцільних санітарних рубок ялинових деревостанів, для яких характерне прогресуюче всихання. При цьому річні обсяги лісокультурних робіт поступово зменшуються.

Фітоценотичний потенціал дуба та вторинні сукцесії лісу

Основною причиною практично повного припинення насінного природного відновлення дуба в широколистяних лісостепових лісах вважають знищення внаслідок рубок первинної мозаїчної структури ценозів, при якій різко зростає освітленість під наметом лісу і відбувається циклічна зміна деревних видів в межах ценозу(Смирнова, Чистякова, 1980; Смирнова и др., 1991). Угрупування, які не мають повного набору вікової мозаїки, а також відповідних онтогенезу темпів її збільшення нездатні до самопідтримання в попередньому складі видів і є сукцесійними.

Дубові деревостани ПЗ “Медобори” внаслідок попередньої лісогосподарської діяльності, мають всі ознаки і структуру “огосподареного лісу”. Умови в основних вікових групах для формування необхідних для дуба розмірів вікон тут відсутні, тобто вікова мозаїка деревостанів біології дуба не відповідає.

Для оцінки фітоценотичного потенціалу дуба в Західному Поділлі та відтворення корінних деревостанів нами виявлено особливості природного поновлення як основних, так і супутніх порід (Попадинець, Музика, 1999; Бондаренко, Попадинець, Музика, 2000). Встановлено, що природне поновлення супутніх дубу порід проходить задовільно. Водночас самосів дуба у свіжій та вологій грабовій діброві заповідника з'являється періодично. Поява його і ріст залежать, в першу чергу, від освітленості, вологості та розпушеності ґрунту. Ці фактори найбільш сприятливими є в деревостанах повнотою 0,7-0,8 з домінуванням у трав'яному вкритті тіневитривалих широколистяних трав (копитняк, медунка, маренка, яглиця, тощо). На виживання самосіву і підросту дуба значною мірою впливає також поновлення супутніх порід. Інтенсивне розростання їх підросту нерідко призводить до повного витіснення дуба.

В умовах природного заповідника, як і загалом на Поділлі, насінні роки у дуба повторюються через 5-7 років. Загалом же, плодоношення дуба відрізняється значною мінливістю. У 1997 році в умовах свіжої грабової діброви заповідника був великий врожай жолудів дуба. На окремих ділянках насаджень кількість опалих на землю жолудів наближалась до 1 млн. шт. В наступному році максимальна кількість самосіву дуба облікована на пробних площах, закладених в зімкнутих деревостанах 40-70-річного віку (табл. 2 пробні площі Т-7, ЛП-6, Л-29).

Найбільш сприятливі для появи самосіву умови формуються під наметом високоповнотних деревостанів (0,8-1,0) при участі дуба у складі 4 і більше одиниць. Трав'яний покрив слабо розвинутий, підлісок практично відсутній, освітленість менше 5% від освітленості відкритого місця. Значення має також вік деревостану: в деревостанах віком до 30 років самосів відсутній. Водночас необхідно відмітити, що значна кількість самосіву внаслідок недостатнього освітлення гине вже в перший рік існування. До 4-7 і більше років зберігаються, по-суті, тільки окремі екземпляри підросту. Тому введення заповідного режиму для лісів природного заповідника, сильно перетворених рубками та лісокультурами не забезпечує участі дуба у складі деревостанів на основі спонтанної появи його самосіву і підросту. Збереження запровадженого режиму невтручання при існуючих тенденціях демутаційних змін призведе до заміни дубово-грабових та дубово-буково-грабових лісів подібними їм одноманітними деревостанами без участі дуба. Стосується це також бука.

В умовах “Медоборів” виразно проявляється також процес насування лісу на степові ділянки та інші суміжні безлісні території. На землі, де припинене сільськогосподарське чи інше користування, ліс поширюється з допомогою узлісся, в межах якого специфічно і, переважно, сприятливо для багатьох порід дерев складаються мікрокліматичні, біотичні, ценотичні умови. Дуб менш успішно, ніж його супутники і чагарники освоює вільну територію. Наші висновки щодо цього узгоджуються з літературними даними для інших природних зон (Troll-Oberger, 1965, Dinamics…, 1988; Baruah, Ramakrishnan, 1989 та ін.).

Система лісівничо-технологічних заходів для відтворення корінних природних комплексів на заповідних територіях

Природне насінне поновлення основних лісоутворюючих порід. Процес природного лісовідновлення розпочинається з плодоношення, появи сходів і розвитку самосіву. Встановлено, що для використання потенціалу природного насінного поновлення дуба та формування на його основі майбутніх високоцінних, стійких в конкретних умовах деревостанів, необхідна система заходів, основні технологічні ланки якої такі: прогнозування і оцінка врожаю дуба; підбір ділянок, перспективних для природного поновлення за складом, віком, екологічними умовами; сприяння появі і збереженню самосіву (рихлення підстилки, мінералізація ґрунту площадками або смугами після опадання жолудів з їх загортанням, вирубка або прорідження підліску, проріджування або вирубка другого ярусу, зменшення зімкнутості намету материнського деревостану); приурочення до насінного року лісовідновлювальних і, по можливості, санітарних рубок; застосування поступових рубок, догляд за підростом; запобігання зміні порід; проведення освітлень і прочисток з метою формування деревостанів необхідного складу. В похідних деревостанах доцільно застосовувати шпиговку жолудів, садіння великомірних сіянців в природно виникаючих або створюваних штучно “вікнах”.

Лісові культури, як засіб відтворення лісових насаджень. Штучне лісовідновлення доцільне тільки у випадках, коли природне насінне поновлення лісу не може відбутися або його не вдається забезпечити. Створення лісових культур в природних заповідниках може здійснюватися для:

- залісення площ, раніше зайнятих інтродуцентами;

- залісення зрубів суцільних санітарних рубок;

- залісення площ, пошкоджених при стихійних явищах.

Доглядові рубання. Припинення догляду за дубом, а також буком в умовах природного заповідника неодмінно призводить до їх пригнічення травостоєм, чагарниками, супутніми породами та різкого скорочення їх участі у складі насадження, а надалі і до повної втрати позиції лісоутворювача (едифікатора). Небезпека для дуба зберігається до зайняття ним стабільного домінуючого положення в деревостані.

В класичному варіанті доглядові рубання направлені на вирощування високопродуктивних насаджень. Для умов заповідника ця мета конкретизується в напрямку формування здорових, стійких, стабільних за складом, формою і структурою насаджень. Певною мірою трансформуються і організаційно-технічні показники доглядових рубань. В першу чергу це стосується відбору дерев в рубку, черговості проведення рубок, їх інтенсивності та повторюваності. Максимально враховуються біологічні закономірності формування деревостанів. Економічні показники виступають як супутні.

Інтенсивність доглядових рубань залежить від конкретних таксаційних показників насадження: складу, густоти, особливостей росту. Як правило, перевага віддається слабкому і помірному зрідженню. Інтенсивність перших освітлень вища ніж наступних. Вона також збільшується при збільшенні участі в складі насадження супутніх порід.

За умов заповідного режиму завданням освітлень є формування складу деревостану, прочищень - стабілізація складу, забезпечення кількісного співвідношення порід в насадженні; проріджень - створення передумов для формування ІІ ярусу та ярусу підліску.

Збереження фауни хребетних. Природний заповідник „Медобори” досить повно репрезентує фауну хребетних Західного Лісостепу. Тут зустрічається 41,3% хребетних Західного Лісостепу, а з врахуванням околиць заповідника 55,7%.

Спеціальні регуляторні заходи щодо окремих видів тварин (регулювання чисельності, реакліматизація тощо) в заповіднику не проводяться. До загальних заходів, які доцільно проводити на заповідних територіях, відносяться: попередження порушень “Закону про тваринний світ”, боротьба з браконьєрством, відстріл бродячих собак на прилеглих до території заповідника полях. Позитивні наслідки щодо стабілізації чисельності видів тварин, віднесених до категорії мисливських, мають біотехнічні заходи на суміжних з природним заповідником землях.

Засади природоохоронного господарювання в природних заповідниках. Проведені в ПЗ “Медобори” та на суміжних територіях дослідження показують, що в лісовому заповіднику на етапі його становлення, для екологічної реставрації порушених лісових природних комплексів, відновлення втрачених ними функцій потрібні лісогосподарські заходи, спрямовані на прискорення природних сукцесій: агротехнічні і лісівничі догляди за молодняками, сприяння природному поновленню порід-едифікаторів в деревостанах старшого віку, догляд за самосівом і підростом.

Трансформовані природні комплекси в більшості втратили гомеостатичні властивості та біологічний потенціал, потрібний для відновлення корінних ценозів та їх функціонування в режимі саморегуляції. Флористично-збіднені, але стійкі в часі вторинні рослинні угруповання відзначаються високою конкурентною здатністю. Це ще більше ускладнює процес демутації їх природним шляхом в первинні ценози.

У зв'язку з цим необхідним є перехід від пасивних форм природозберігаючої діяльності до активної стратегії збереження і відновлення біологічного різноманіття, до прискорення природних сукцесій, особливо там, де можлива незворотна деградація об'єктів, взятих під охорону. Природоохоронна суть лісівничих заходів з природного відновлення лісу полягає в створенні умов для появи, виживання, росту самосіву і підросту лісотвірних порід на всіх етапах їх розвитку від плодоношення до змикання дерев молодого покоління.

Підставою для рішення про припинення лісівничого втручання в процес формування деревостанів і переходу до абсолютної заповідності повинно стати досягнення кінцевої мети, тобто забезпечення формування деревостанів за корінним типом до етапу, після якого зміна порід стане неможливою, а введення режиму абсолютної заповідності доцільним.

Система лісівничих заходів. Регуляторні лісівничі заходи в лісах, що одержали статус заповідних, слід розглядати як важливу складову управління заповідними природними комплексами в напрямку їх збереження та відтворення.

Лісівничі заходи мають бути спрямовані на інтенсифікацію природних процесів, створення умов для появи, росту і розвитку підросту, формування деревостану. При штучному поновленні має бути забезпечена висока агротехніка створення культур і ефективний режим догляду за ними.

Основні складові системи лісівничих заходів повинні включати:

- сприяння природному поновленню головних лісоутворюючих порід;

- штучне відтворення дубових, дубово-букових деревостанів на площах, вивільнених від інтродукованих порід та в молодняках без головної лісоутворюючої породи у їх складі;

- агротехнічний та лісівничій догляди за молодняками природного і штучного походження з метою формування деревостанів корінного типу;

- рубки пов'язані з регулюванням санітарного стану лісу.

В узагальненому вигляді система лісівничих заходів для відтворення корінних лісових природних комплексів Західного Поділля на прикладі природного заповідника “Медобори” представлена в табл. 3.

Таблиця 3 Система лісівничих заходів для відтворення корінних деревостанів ПЗ “Медобори”

№ п/п	Тип лісу	Особливості природного поновлення	Лісівничі заходи
1	2	3	4
1.	Свіжий дубово-сосновий субір	Самосів і підріст дуба відсутні. Поновлення супутніх порід задовільне	Часткові культури дуба, догляд за культурами, формування складу насаджень рубками догляду
2.	Суха грабова судіброва	Самосів і підріст дуба відсутні. Поновлення супутніх порід нерівномірне і недостатнє	Часткові культури дуба, догляд за культурами, формування складу деревостанів рубками догляду
3.	Свіжа грабова судіброва	Самосів дуба і бука з'являється періодично в незначній кількості. У поновленні супутніх порід домінує граб	Сприяння появі самосіву дуба і бука, догляд за самосівом і підростом, реконструктивні заходи для поліпшення умов росту дуба і бука
4.	Волога грабова судіброва	Підріст супутніх порід (переважно граба) з'являється в невеликій кількості. Самосів і підріст дуба відсутній.	Часткові культури дуба, сприяння появі самосіву дуба і бука, лісівничі та агротехнічні догляди за підростом і лісовими культурами
5.	Суха грабова діброва	Поновлення супутніх порід (переважно граба) недостатнє. Самосів і підріст дуба відсутній.	Часткові культури дуба, агротехнічні та лісівничі догляди за культурами
6.	Свіжа грабова діброва Свіжа грабово-букова діброва Свіжа грабова бучина	Самосів дуба і бука з'являється періодично. В підрості домінує граб. Кількість дуба, бука, ясена в складі підросту - до двох одиниць	Сприяння появі самосіву дуба і бука, догляд за самосівом і підростом, формування складу деревостанів з домінуванням дуба (D2-гД), бука чи бука і дуба (D2-гбкД, D2-гБк), реконструктивні заходи для поліпшення умов росту дуба і бука
7.	Волога грабова діброва Волога грабово-букова діброва Волога грабова бучина	Успішно поновлюються супутні породи, у поновленні домінує граб, рідше ясен, клен	Часткові культури дуба і бука, агротехнічний та лісівничий догляди за культурами
8.	Сира чорновільшина	Підріст вільхи у вигляді невеликих куртин по краях виділів або відсутній	Часткові, в окремих випадках суцільні, культури вільхи, агротехнічний та лісівничий догляд за культурами

Технологічні схеми заходів розробляються для кожної конкретної ділянки відповідно її віку і стану. Основою для їх вибору є ретельний облік та лісівнича оцінка самосіву і підросту, виявлення їх життєздатності та перспектив розвитку.

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо стану лісів природно-заповідного фонду Західного Поділля, фітоценотичної структури та лісівничо-таксаційних особливостей деревостанів природного заповідника “Медобори”, рівня їх трансформації під впливом попереднього господарювання. Узагальнено досвід регуляційної діяльності з відтворення корінних деревостанів природного заповідника за період його існування. В кінцевому підсумку запропонована система лісівничих природоохоронних заходів для відтворення корінних деревостанів лісових природних комплексів Західного Поділля.

1. Концепція абсолютного заповідання і невтручання у природний хід фітоценотичних процесів визначає стратегічні цілі заповідника, але не конкретизує послідовності їх досягнення і регуляторних заходів, необхідних на певних етапах існування заповідника. Вирішення тактичних завдань природного заповідника, сприяння відновленню та забезпечення збереження корінних деревостанів і ценотичних позицій основних лісотвірних порід потребують встановлення (легалізації) режиму регульованої заповідності та диференціації заповідного режиму на основі визначеного созологічного пріоритету з виділенням зон абсолютної заповідності, буферної та господарської діяльності.

2. Ліси природоохоронних об'єктів Західного Поділля попередньою господарською діяльністю значно змінені та знаходяться на різних стадіях дигресії. В них переважають похідні деревостани однорідної вертикальної і горизонтальної структури, ценотичні позиції основних едифікаторів - дуба і бука - ослаблені. Біологічна стійкість дібров знижена, зменшено їх потенціал як осередків біорізноманіття на видовому, екосистемному і ландшафтному рівнях.

3. В межах основного масиву природного заповідника “Медобори” найбільше поширені грудові лісорослинні умови - 94,94% вкритої лісом площі. Виділено 12 типів лісу, серед яких домінують свіжа грабова діброва - 47,48%, свіжа грабово-букова діброва - 24,07%, волога грабова діброва - 12,93%, волога грабово-букова діброва - 10,46%. Корінні типи деревостанів займають лише 38,2% вкритих лісом земель, похідні - 61,8%. Серед останніх найбільше поширені грабняки - 20,3% і ясенники - 13,6%. Вікова структура насаджень заповідника різко порушена. Переважають, як правило, штучно створені молодняки (43,9%) та середньовікові (37,5%) деревостани. Пристигаючі лісостани зростають на 12,3%, а стиглі і перестиглі - 6,3% вкритої лісом площі.

4. В окремих ланках фітоценотичного процесу діброви зберегли значний природний потенціал до відтворення корінних деревостанів. Про це свідчать періодичні врожаї дуба і періодична поява під наметом лісу порівняно великої кількості його самосіву (до 100 тис. шт./га і більше), а також наявність життєздатного підросту бука і супутніх порід. Однак вже в перший рік зростання до 95% самосіву дуба гине, що свідчить про необхідність проведення спеціальних заходів щодо реалізації відновного потенціалу дібров.

5. В насадженнях ПЗ “Медобори” формуються вогнища хвороб. Найбільшу небезпеку з них становлять - кореневі гнилі (для похідних хвойних насаджень), стовбурові гнилі (для паростевих грабняків, ясенників та перестійних насаджень листяних порід), ракові та некрозні захворювання. В окремих випадках уражені насадження потребують проведення вибіркових та суцільних санітарних рубок.

6. До заходів сприяння відновленню корінних деревостанів свіжої грабової діброви для умов заповідника „Медобори” рекомендується включити:

- зрідження в урожайний рік дуба намету деревостану до повноти 0,6-0,7, вирубування підліску, паростевих та надмірно розвинутих екземплярів підросту супутніх порід;

- покращення умов для збереження і росту дуба шляхом щорічного у перші роки і періодичного надалі догляду за самосівом і підростом до зайняття дубом панівного становища в деревостані;

- застосування гніздового способу догляду при нерівномірному розміщенні поновлення дуба і коридорного - при рядовому;

- проведення в рік урожаю дуба реконструктивних рубок в деревостанах, що деградують, при відсутності урожаю - застосування шпиговки жолудів чи садіння сіянців.

Створення лісових культур в природному заповіднику може здійснюватися на площах раніше зайнятих інтродуцентами, ділянках пошкоджених при стихійних явищах та зрубах суцільних санітарних рубок.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Музика М.Я. Лісогосподарська та організаційна діяльність заповідників. - Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.10. - С. 147-150.

2. Музика М.Я. До питання про зміну порід у свіжій грабовій діброві // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні (IV-і Погребняківські читання). - Львів: УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.4. - С. 166-170.

3. Музика М.Я. Корінні та похідні деревостани дібров Західного Поділля // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 2004. - Вип.14.6. - С. 138-142.

4. Бондаренко В.Д., Музика М.Я. О проблеме восстановления коренного фаунистического комплекса дубрав // Сб. науч. трудов: Дуб - порода третьего тысячелетия. - Гомель: ИЛ НАН Беларуси. - 1998. - Вып. 48. - С. 244-246.

5. Крамарець В.О., Музика М.Я. Роль та місце санітарних рубок у відтворенні корінних деревостанів заповідника “Медобори” // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.4. - С. 288-289.

6. Попадинець І.М., Музика М.Я. Про самосів дуба і бука // Лісовий і мисливський журнал. - 1999. - № 2-3. - С. 20-21.

7. Музика М.Я., Попадинець І.М., Бондаренко В.Д. Правові, соціально-дидактичні природоохоронні та науково-лісівничі проблеми заповідників, шляхи їх вирішення // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.1. - С. 140-147.

8. Бондаренко В.Д., Криницький Г.Т., Крамарець В.О., Дейнека А.М., Коханець М.І., Музика М.Я. До питання про зміст проекту організації території та охорони природних комплексів заповідників і національних природних парків // Науковий вісник. - Київ: НАУ. - 2001. - Вип. 39. - С. 36-50.

9. Бондаренко В.Д., Музика М.Я. О целях и специфике хозяйственной деятельности в заповеднике // Сб. науч. трудов: Экология, наука, образование, воспитание. - Брянск: БИТА. - 2001. - Вып. 2.- С. 22-25.

10. Музика М.Я. Освітлення і прочистки в дібровних типах лісу природного заповідника “Медобори” // Проблеми створення і функціонування новостворених заповідників: Матеріали науково-практичної конференції. - Гримайлів. - 1995. - С. 61.

11. Музика М.Я. Організаційно-технічні показники рубок догляду за умов регульованої заповідності // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції: Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999. - С.88-89.

12. Музика М.Я. Типологічна характеристика лісів природного заповідника “Медобори” // Тези доповідей міжнар. наукової конференції: Концепції розвитку лісової типології в Україні в контексті лісової освіти і підвищення продуктивності лісових насаджень. - Харків: ХНАУ. - 2000. - С. 175.

13. Музика М.Я. До питання про регуляційні лісівничі заходи у заповідниках // Матеріали міжнар. науково-практичної конференції: Розточанський збір - 2000. - Львів. - 2001. - Кн. 2. - С. 210-214.

14. Музика М.Я. Система лісівничих заходів для відтворення корінних природних комплексів заповідника “Медобори” // Українсько-польська наукова конференція: Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття. - Гримайлів. - 2002. - С. 65-66.

Всього за темою дисертації опубліковано 32 наукові праці.

АНОТАЦІЯ

Музика М.Я. Відтворення лісових природних комплексів заповідних територій Західного Поділля (на прикладі природного заповідника „Медобори”). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 - лісознавство і лісівництво. - Український державний лісотехнічний університет, м. Львів, 2005.

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо стану лісів природно-заповідного фонду Західного Поділля, фітоценотичної структури та лісівничо-таксаційних особливостей деревостанів природного заповідника „Медобори”, рівня їх трансформації під впливом попереднього господарювання. Узагальнено досвід регуляційної діяльності з відтворення корінних деревостанів природного заповідника за період його існування. До заходів сприяння відновленню корінних деревостанів віднесені: створення умов для появи самосіву і розвитку підросту, формування молодняків за типом корінних лісів Поділля. Обгрунтовуються реконструктивні заходи для забезпечення в складі насаджень домінуючої ролі основних лісотвірних порід. В кінцевому підсумку запропонована система лісівничих природоохоронних заходів для відтворення корінних деревостанів лісових природних комплексів Західного Поділля.

Ключові слова: природний заповідник, лісостани, корінні та похідні деревостани, регуляторні заходи.

АННОТАЦИЯ

Музыка М.Я. Восстановление лесных природных комплексов заповедных территорий Западного Подолья (на примере природного заповедника "Медоборы"). - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук за специальностью 06.03.03 - лесоведение и лесоводство. Украинский государственный лесотехнический университет, г. Львов, 2005.

В диссертации представлены теоретические обобщения и анализ экспериментальных данных о состоянии лесов природно-заповедного фонда Западного Подолья, фитоценотической структуры и лесоводственно-таксацион-ных особенностей древостоев природного заповедника "Медоборы", уровня их трансформации под влиянием предыдущей лесохозяйственной деятельности. Обобщен опыт регуляторных мероприятий по восстановлению коренных древостоев природного заповедника за период его существования.

Леса природоохранных объектов Западного Подолья предыдущей лесохозяйственной деятельностью значительно изменены и находятся на разных стадиях дигрессии. В них преобладают производные древостой однородной вертикальной и горизонтальной структуры, ценотические позиции основ-

ных эдификаторов - дуба и бука - ослаблены. Биологическая устойчивость дубрав понижена, снижен их потенциал как центров биоразнообразия на видовом, экосистемном и ландшафтном уровнях.

В пределах основного массива естественного заповедника "Медобо-ры" больше всего распространенны грудовые лесорастительные условия -94,94 % покрытой лесом площади. Выделено 12 типов леса, среди которых преобладают свежая грабовая дубрава - 47,48 %, свежая грабово-буковая дубрава - 24,07 %, влажная грабовая дубрава - 12,93 %, влажная грабово-буковая дубрава - 10,46 %. Коренные типы древостоев занимают всего 38,2 % покрытых лесом земель, производные - 61,8 %. Возрастная структура насаждений заповедника нарушена. Преобладают, как правило, искусственно созданные молодняки (43,9%) и средневозрастные (37,5 %) древостой. Приспевающие древостой занимают 12,3 %, спелые и перестойные - 6,3 % покрытой лесом площади.

В отдельных звеньях фитоценотического процесса дубравы сохранили значительный естественный потенциал к воспроизводству коренных древостоев. Об этом свидетельствуют периодические урожаи дуба и периодическое появление под пологом леса сравнительно большого количества его самосева (до 100 тыс. шт./га и больше), а также наличие жизнеспособного подроста бука и сопутствующих пород. Однако уже в первый год роста до 95 % самосева дуба погибает, что свидетельствует о необходимости проведения специальных мероприятий по реализации восстановительного потенциала дубрав.

Концепция абсолютного заповедывания и невмешательства в естественный ход фиоценотических процессов определяет стратегические цели заповедника, но не конкретизирует последовательности их достижения и необходимости применения регуляторных мероприятий на определенных этапах существования заповедника. Решение тактических задач природного заповедника и усиление ценотических позиций основных лесообразующих пород нуждаются в установлении (легализации) регулируемой заповедности и дифференциации заповедного режима на основе определенного созологичес-кого приоритета с выделением зон абсолютной заповедности, буферной и хозяйственной деятельности.

К мероприятиям по содействию восстановлению коренных древостоев отнесены: создание условий для появления самосеву и развития подроста, формирование молодняков по типу коренных лесов Подолья. Обосновываются реконструктивные мероприятия для обеспечения доминирующего положения основных лесообразующих пород в составе насаждений. В конечном итоге предложена система лесоводственных природоохранных мероприятий для восстановления коренных древостоев лесных природных комплексов Западного Подолья.

...