Еколого-біологічні та агротехнічні основи вирощування сосни звичайної у тимчасових розсадниках Київського Полісся

Аналіз вмісту мінеральних елементів в ґрунтах розсадників. Обґрунтування доз мінеральних добрив. Ефективність позакореневого підживлення. Фітопатологічне обстеження рівня ураженості сіянців сосни. Визначення впливу передпосівного обробітку насіння.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 02.08.2014
Размер файла 63,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація

Еколого-біологічні та агротехнічні основи вирощування сосни звичайної у тимчасових розсадниках Київського Полісся

МАКСИМЧУК НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

Цилюрик Анатолій Васильович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри захисту лісу

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Ониськів Микола Ількович, Національний аграрний університет, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту лісівництва і декоративного садівництва

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Левон Федір Михайлович, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, провідний науковий співробітник відділу дендрології та паркознавства

Провідна установа - Національний лісотехнічний університет України, кафедра лісових культур і лісової селекції, м. Львів

Захист відбудеться 2 листопада 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41

Автореферат розісланий 29 вересня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Кравець П.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поновлення лісу може відбуватися природним шляхом і штучно, внаслідок цілеспрямованої дії людини. Природне поновлення лісу без впливу людини є однією з основних умов формування лісових біоценозів, яке із-за відсутності негативних природних і техногенних чинників забезпечує поступову зміну поколінь лісу. Втім, воно не відповідає вимогам інтенсивного ведення лісового господарства. Внаслідок цього виникає необхідність штучного відтворення лісостанів шляхом створення лісових культур.

Із зростанням загального обсягу лісовідновлення та лісовідтворення, розвитком загальної культури суспільства і науки збільшується обсяг лісокультурних робіт. За рахунок заліснення сильно еродованих земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва в умовах Київського Полісся штучно створено лісових насаджень на площі майже в 4 рази більшій, ніж зрубів за цей період.

Удосконалення технології вирощування садивного матеріалу можливо при розвитку розсадництва як науки про систему, яка включає способи і прийоми вирощування деревних рослин на основі фундаментальних знань фізіологічних і біологічних особливостей порід з урахуванням їх адаптаційних реакцій на умови навколишнього середовища.

Науково обґрунтована агротехніка вирощування стандартного садивного матеріалу, яка включає в себе проведення фітопатологічних обстежень, виявлення і знищення патогенів, передпосівний обробіток насіння, застосування повного комплексу добрив та позакореневе підживлення сіянців у період вегетації підвищує якість і вихід стандартного садивного матеріалу. Тому дослідження, де обґрунтовуються еколого-біологічні та агротехнічні заходи вирощування сосни звичайної у тимчасових розсадниках Київського Полісся є актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблемні питання, які висвітлені в дисертації, є складовою частиною держбюджетного наукового проекту 110/37-пр “Розробити теоретичні і технологічні основи лісовирощування стійких, високопродуктивних соснових насаджень у ценозах Полісся та Лісостепу України” (державний реєстраційний № 00493706, 0101U003617) кафедри захисту лісу.

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи було наукове обґрунтування і розробка практичних засад застосування комплексу агротехнічних заходів, що дозволяє інтенсифікувати процеси вирощування посадкового матеріалу. Під інтенсифікацією вирощування останнього в лісових розсадниках розуміють зростаюче застосування науки і передового виробничого досвіду, поліпшення методів ведення господарства та вдосконалення технології виробництва з метою отримання за короткий строк максимальної кількості високоякісних сіянців і саджанців з мінімальними затратами трудових ресурсів та коштів. На сучасному етапі важливими засобами інтенсифікації вирощування садивного матеріалу є: застосування біологічних і хімічних засобів захисту та регуляторів росту рослин, внесення добрив та позакореневе підживлення сіянців протягом періоду вегетації, своєчасне проведення ентомопатофітологічної експертизи для виявлення патогенів та нематод і своєчасного їх знищення. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

-визначити вміст головних елементів мінерального живлення в ґрунтах тимчасових розсадників регіону;

-обґрунтувати оптимальні дози мінеральних добрив та оцінити їх вплив на молоді деревні рослини в розсаднику;

-визначити ефективність позакореневого підживлення сіянців препаратом “Джерельце-7” та встановити його вплив на їх ріст, розвиток та вихід стандартного садивного матеріалу з одиниці площі;

-провести фітопатологічне обстеження та встановити рівень ураженості сіянців сосни звичайної збудниками хвороб та нематодами

-визначити ефективність впливу передпосівного обробітку насіння сосни звичайної препаратами Гумісол, КО-64, Рубіж та витяжками з плодових тіл трутовиків (облямованого (Fomitipsis pinicola (Sw. ex Fr.) Karst., справжнього (Fomes fomentarius (L. ex Fr.) Gill., несправжнього (Phellinus igniarius (L. ex Fr.) Quel., березової чаги (Inonotus obliquus (Pers.) Pil.), несправжнього осикового (Phellinus tremulae (Bond.) Bond et Boriss.) та дубового (Phellinus robustus (Karst.) Bourd. et Karst.)) на ріст і розвиток сіянців сосни звичайної та їх стійкість до хвороб та нематод.

Об'єкт дослідження - еколого-біологічні та агротехнічні процеси, що протікають у сфері вирощування сосни звичайної у тимчасових розсадниках.

Предмет дослідження - еколого-біологічні особливості та агротехніка вирощування посадкового матеріалу сосни звичайної у тимчасових розсадниках Київського Полісся.

Методи досліджень. Основними методами досліджень були: вивчення лісових культур - для закладки пробних площ і для встановлення різних параметричних показників сіянців сосни звичайної; ґрунтових аналізів - для визначення фізико-хімічних властивостей ґрунту; фітопатологічних досліджень - для визначення і обліку збудників хвороб сіянців; нематодологічних досліджень - для визначення видового складу нематодокомплексу; математичної статистики - для обробки експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною відзначаються такі теоретичні та методологічні результати дисертаційного дослідження:

-вперше визначено ураженість сіянців сосни звичайної збудниками хвороб в умовах Київського Полісся;

-вперше виявлено в прикореневому ґрунті та ризосфері однорічних сіянців сосни різні види нематод, наведена за загальноприйнятими екологічними чинниками їх класифікація, встановлена їх чисельність, що впливає на ріст і розвиток молодих рослин;

-уперше з'ясовано вплив намочування насіння у витяжках плодових тіл трутовиків на енергію проростання та схожість, ріст молодих рослин сосни звичайної та оцінку відпаду сіянців від полягання;

-визначено ефективність дії протруйника Рубіж (1%) та водних витяжок з трутовиків проти комплексу фітопаразитичних нематод;

-установлено дію стимуляторів КО-64, Гумісолу на біометричні показники та ураженість сіянців сосни звичайної;

-визначена ефективність впливу позакореневого підживлення препаратом „Джерельце-7” на біометричні показники та ураженість сіянців сосни звичайної.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень запропоновано здійснювати передпосівну обробку насіння препаратами КО -64, Гумісолом, Рубіж та витяжками з плодових тіл трутовиків. Для поліпшення ґрунтових умов тимчасових розсадників регіону рекомендовані дози внесення добрив та позакореневе підживлення сіянців препаратом “Джерельце-7” у період вегетації.

Наукові й методичні розробки впроваджені у виробництво при вирощуванні сіянців сосни звичайної у Боярській лісовій дослідній станції, Бориспільському держлісгоспі.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто здійснив інформаційний пошук, проаналізував і узагальнив дані літературних джерел, оволодів методиками досліджень, провів вегетаційні й польові досліди, за результатами яких підготував наукові праці. Експериментальні дані отримані самостійно і в співавторстві. Автор виклав теоретичні підходи до вирішення проблеми досліджень, зібрав польовий матеріал, провів його аналіз та обробку і сформулював науково обґрунтовані висновки та пропозиції щодо вирощування біологічно стійких сіянців сосни звичайної в тимчасових розсадниках Київського Полісся.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено на конференціях науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту лісового та садово-паркового господарства Національного аграрного університету (Київ, 2002-2004), на міжнародних науково-практичних семінарах “Лісовідновлення і лісорозведення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи” (Київ, 2004), “Охорона і захист лісу в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи ” (Київ, 2005), на Міжнародному науково-практичному форумі „Основи молекулярно-генетичного оздоровлення людини і довкілля” (Київ, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові праці у фахових виданнях, з них одна у співавторстві.

Структура та обсяг роботи. Матеріал дисертаційної роботи викладено на 144 сторінках комп'ютерного тексту, в тому числі основний текст - на 125 сторінках. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків і рекомендацій виробництву, списку використаних джерел і додатків. Робота включає 26 таблиць, ілюстрована 9 рисунками. Список використаних літературних джерел містить 199 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Коротка характеристика лісівничих умов Київського Полісся України. Специфічною особливістю клімату Київського Полісся є збільшення його континентальності в напрямку із заходу на схід (Литвак, 2001). Важливим кліматоутворюючим фактором є сонячна радіація, яка в Українському Поліссі складає 98-100 ккал·см-2 за рік. Сонячне випромінювання збільшується із заходу на схід і становить 1500-1800 годин за рік. Ефективне випромінювання у середньому за рік становить 30-35% сумарної радіації. Середньорічна температура знижується із заходу на схід від 7 до 5,70С, середньорічна кількість опадів - від 550 на сході до 700 мм на заході, вегетаційний період складає 205-210 днів.

У Київському Поліссі переважають супіщані дерново-підзолисті ґрунти, що часто підстилаються мореною (Генсірук, 1992). Характер ґрунтів різко змінюється в напрямі з заходу на схід, що пов'язано зі збільшенням континентальності клімату, а також з геоморфологічною будовою, рельєфом місцевості і підстилаючими гірськими породами (Поварніцин, 1959). Вони малородючі, мають незначний вміст гумусу (0,5 % - 1,3 %), сильно- або середньокислі, мало забезпечені вологою, мають малу ємність вбирання (переважно від 2-3 до 10-15 мг-екв на 100г грунту), вміст рухомої фосфорної кислоти становить близько 4-5 мг і калію - близько 4 мг на 100 г ґрунту (Генсірук, 1992).

Сосна звичайна є однією з основних лісоутворюючих порід, яка характеризується широким ареалом поширення і значним накопиченням біомаси. Завдяки своїй посухостійкості та невибагливості до ґрунту вона росте на рівнинах, у різних грунтово-кліматичних умовах, формує різноманітні за складом та повнотою чисті і мішані з березою (Betula pendula Roth.), ялиною (Picea abies (L.) Karst) i осикою (Populus tremulae L.) насадження і є однією з головних порід, які використовуються для лісорозведення.

Середній вік насаджень у господарствах Київського Полісся - 43-57 років. Молодняки займають 45 %, середньовікові - 31, пристигаючі - 13, стиглі й перестійні - 11 % площі. Тому в недалекому майбутньому, після досягнення середньовічними насадженнями стиглого віку і віку головної рубки останніх, збільшиться потреба в насінні та садивному матеріалі для відтворення лісокультурного фонду. В зв'язку з цим і з урахуванням вищевикладеного об'єктом дисертаційної роботи було обрано еколого-біологічні та агротехнічні процеси вирощування сіянців сосни звичайної, а регіоном її вивчення - Київське Полісся.

Розділ 2. Аналітичний огляд літератури. Відзначено, що питанням інтенсифікації вирощування садивного матеріалу в тимчасових розсадниках займалися Г.Я. Маттіс, П.С. Каплуновський, П.Г. Кальной, А.Р. Родін, А.М. Алєксєєвський, М.А. Смирнов, О.М. Собінов.

Біолого-екологічні особливості сіянців та саджанців вивчали М.А. Смирнов, Д.А. Сабінін, С.Н. Санніков, Г.І. Редько, Д.В. Воробйов, Б.Ф.Остапенко, Н.І. Рахтєєнко, Є.Н. Неквасіна, А.П. Щербаков.

Вплив добрив та позакореневого підживлення в період вегетації на ріст і розвиток сіянців сосни звичайної досліджували М.Х. Осмола, Г.Я. Маттіс, Є.Г. Жук, Б.І. Косніков, А.Р. Родін, П.Г. Кальной, А.М. Алєксєєв.

Вивченням збудників хвороб сіянців та нематодами займалися А.І. Воронцов, А.А. Присяжнюк, П.Г. Трошанін, В.Г. Губіна, J.Ruehle, J.Sasser, J. Maeseneer, J. Brande, C. Hopper, J. Sutherland, R. Adams, Ю.О. Болтенков, М.М. Ведерніков, В.Г. Яковлєв, С.В. Шевченко, А.В. Цилюрик.

Передпосівний обробіток насіння з застосуванням біологічних та хімічних препаратів вивчали А.І. Соколов, В.В. Гуляєв, Д.В. Соколова, К.Е. Овчаров, В.І. Мосін.

Розділ 3. Програма і методика досліджень

Згідно з поставленою метою розробки новітньої технології вирощування високопродуктивного садивного матеріалу програмою досліджень було передбачено:

-проведення фітопатологічних обстежень у тимчасових розсадниках Київського Полісся;

-внесення мінеральних добрив і вивчення їх впливу на молоді рослини в розсаднику;

-позакореневе підживлення сіянців та визначення його впливу на їх ріст і розвиток та на вихід стандартного садивного матеріалу з одиниці площі;

-проведення обліку ураженості сосни звичайної збудниками хвороб;

-визначення видового складу нематодокомплексу на посівах сосни звичайної;

-вивчення передпосівної обробки насіння препаратами Гумісол, КО-64, та Рубіж і витяжками з плодових тіл трутовиків (облямованого (Fomitipsis pinicola (Sw. ex Fr.) Karst., справжнього ( Fomes fomentarius (L. ex Fr.) Gill., несправжнього (Phellinus igniarius (L. ex Fr.) Quel., березової чаги (Inonotus obliquus (Pers.) Pil.), несправжнього осикового (Phellinus tremulae (Bond.) Bond et Boriss.) та дубового (Phellinus robustus (Karst.) Bourd. et Karst.)) на ріст та розвиток сіянців сосни звичайної та їх стійкість проти хвороб.

При проведенні досліджень згідно з програмою з метою вивчення і вдосконалення агротехніки вирощування високопродуктивного садивного матеріалу закладали пробні площі в тимчасових розсадниках Тетерівського досвідно-виробничого держлісгоспу, Клавдіївського держлісгоспу та на розсаднику кафедри лісових культур Національного аграрного університету.

Ґрунтові зразки відбирали згідно з „Методичними вказівками до вивчення та дослідження лісових культур” (2000).

Досліджували видовий склад нематод лісових розсадників за методикою Е.С. Кир'янової (1971). Обстеження проводили двічі за вегетацію: у ранньовесняний (початок квітня) та літній періоди (початок серпня).

Визначали статус домінування видів за коефіцієнтом постійності виду Кассагнау (СС). (Cassagnau, 1961), подібність видового складу - за індексом Жaккарда (І) - Р. Jaccard (1912).

Загальні питання вирощування сіянців у відкритому ґрунті вирішувались згідно з “Методикой полевого опыта” (Доспехов, 1973).

Закладку пробних площ здійснювали з такого розрахунку, щоб отримані результати можна було обробляти статистичними методами.

Детальне обстеження посівів проводили згідно з методикою А.І.Воронцова з співавт. (1991). При обліку уражених іржастими грибами сіянців виділяли категорії їх стану, відмічали кількість уражених і не уражених хворобою (Воронцов, Мозолевская, Соколова, 1991).

Для вивчення дії передпосівної обробки насіння готували витяжку з плодових тіл трутовиків(облямованого, справжнього, несправжнього, березової чаги, несправжнього осикового та дубового).

Вегетаційний дослід з пророщування насіння закладали згідно з “Методикой полевых и вегетационных опытов с удобрениями и гербицидами” (1967). Якість насіння перевіряли на схожість та енергію проростання (Собинов, 1964). Для цього з кожного варіанта відбирали проби і закладали на пророщування за методом В.Д. Огієвського (1912).

Добрива вносили у посівні площі тимчасових розсадників під основну оранку; ділянки розміщували згідно з “Методикой полевого опыта” (Доспехов, 1973) та “Методикой полевых и вегетационных опытов с удобрениями и гербицидами” (1967). Дослідні посіви сосни звичайної здійснювали навесні кожного року підготованим насінням. Грунт готували в рік сівби. Норма висіву насіння становила 2 г на 1 пог.м, глибина загортання - 1,0-1,5 см. Затінення посівів не застосовували. За посівами здійснювали догляди вручну при необхідності.

Для вивчення дії добрив і позакореневого підживлення сіянців сосни звичайної в період вегетації проводили інвентаризацію розсадників.

Розділ 4. Вплив внесення добрив та позакореневого підживлення на вихід стандартних сіянців сосни звичайної

Аналіз ґрунтових умов у тимчасових розсадниках регіону. Проведений аналіз дає змогу виявити недостатню забезпеченість їх основними елементами мінерального живлення. Вміст лужногідролізованого азоту становить 2-4 мг на 100 г ґрунту, що відповідає дуже низькій забезпеченості і потребує внесення азотних добрив. Вміст рухомого фосфору у ґрунтах коливається в межах 2,4-5,7 мг на 100г ґрунту, що відповідає низькій та середній забезпеченості. Вміст обмінного калію в ґрунтових зразках становить 3,9-10,8 мг на 100 г ґрунту, що відповідає низькій та середній забезпеченості ґрунту. Фактичний рівень мінерального живлення по основним елементам, які необхідні молодим рослинам для росту і розвитку, досить низький і становить від 0,2 до 1,5, кислотність ґрунтового розчину рН складає від 3,3 до 5,5.

Внесення добрив у посівні відділення тимчасових розсадників. Встановлено, що значний вихід стандартних сіянців сосни звичайної забезпечується внесенням суміші N21P17K17 150 кг·га-1 і 110 кг·га-1 та вапна170 кг·га-1. Внесення всіх добрив у рівних кількостях (110 кг·га-1 ) забезпечило вихід стандартного матеріалу на 97,8 % (табл.1).

Ефективно впливає на ріст молодих рослин у висоту суперфосфат 100 кг·га-1 та вапна у кількості 160 кг·га-1. Сіянці мали добре розвинену верхівкову бруньку та потужну кореневу систему (10,9 см). При внесенні всіх добрив у рівних кількостях при середній величині надземної частини 15,6 см, довжина кореневої системи - 7,9 см; при внесенні суміші N21P17K17 110 кг·га-1 та вапна 170 кг·га-1 ці показники відповідно становили 15,6 і 7,1 см, тобто коренева система має незначні розміри.

Таблиця 1 - Біометричні показники сіянців сосни звичайної та вихід стандартних сіянців у тимчасових розсадниках

2002 р.

2003 р.

Варіант досліду,

(кг·га-1)

Висота стовбурця,

см Хср 0,5

t0,05*

Довжина

кореневої

системи,

см Хср 0,5

t0,05*

Стандартних сіянців, %

Варіант досліду,

(кг·га-1)

Висота стовбурця,

см Хср 0,5

t0,05*

Довжина

кореневої

системи,

см Хср 0,5

t0,05*

Стандартних сіянців, %

1.Суміш N21P17K17 - 150

16,0±0,78

6,91

8,8±0,68

2,79

97,9

1. Суміш N21P17K17 - 150

14,9±1,02

5,92

8,1±0,32

0,54

100

2. Суперфосфат - 100, суміш N21P17K17 - 200

13,3±0,46

5,35

8,2±0,60

2,02

96,8

2. Нітроамофоска - 100, суміш N21P17K17 - 200

13,5±0,89

4,19

7,5±0,54

0,43

88,1

3. Суперфосфат - 50, нітроамофоска - 150

9,9±0,46

0,56

6,7±0,22

0,53

70,6

3. Суперфосфат - 50, нітро-амофоска - 150, вапно - 210

9,6±3,45

0,14

9,0±0,48

1,82

63,6

4. Контроль

9,5±0,54

-

6,4±0,52

-

46,8

4. Контроль

9,1±0,59

-

7,8±0,45

-

37,7

5. Суперфосфат - 50, вапно - 200

8,8±0,51

0,94

5,8±0,24

1,05

56,0

5. Суперфосфат - 50, нітроамофоска - 100, суміш N21P17K17 - 50, вапно - 200

9,0±0,72

0,11

7,3±0,59

0,68

41,9

6. Суперфосфат - 100, нітроамофоска - 100, суміш N21P17K17 - 100

15,6±0,75

6,63

7,9±0,33

2,46

96,7

6. Суперфосфат - 110, нітроамофоска - 110, суміш N21P17K17 - 110

13,9±0,75

5,00

8,3±0,68

0,62

97,8

7. Суперфосфат - 30, суміш N21P17K17 - 100

11,3±0,40

2,69

7,0±0,35

0,95

71,9

7. Суперфосфат - 50, суміш N21P17K17 - 100, вапно - 100

13,1±1,96

1,96

8,6±0,44

1,29

78,2

8. Суперфосфат - 100, вапно - 160

16,5±0,68

8,04

10,9+±0,31

7,50

100

8. Суперфосфат - 100, суміш N21P17K17 - 110, вапно - 150

15,7±0,85

6,41

7,9±0,62

0,13

100

9. Суперфосфат - 50, нітроамофоска - 50, суміш N21P17K17 - 100

9,1±0,37

0,61

8,5±0,80

2,21

81,8

9. Суперфосфат - 50, нітроамофоска - 50, суміш N21P17K17 - 50

10,0±1,04

0,75

7,7±0,59

0,88

75,3

10. Суміш N21P17K17 - 110, вапно - 170

15,6±0,70

6,93

7,1±0,48

0,99

96,7

10. Суміш N21P17K17 - 110, вапно - 150

15,2±0,57

7,43

8,2±0,57

1,27

96,4

Примітка:*-t0,05табличне= 1,96

У 2003 році після внесення додатково до суперфосфату нітроамофоски та суміші N21P17K17 відмічено на 15 % збільшення виходу стандартних сіянців сосни. Незначний вихід стандартного садивного матеріалу на цьому варіанті пояснюється слабкою забезпеченістю ґрунтів елементами мінерального живлення, їх виснаженістю та значною забур'яненістю полів тимчасових розсадників такими бур'янами, як пирій повзучий (Elytrigia repens L.), плоскуха звичайна (Echinochlora crus galli L.) і березка польова (Convolvulus arvensis L.). Різниця середніх розмірів кореневої системи сіянців несуттєва на 5%-ому рівні значущості, тобто не визначено позитивного впливу мінеральних добрив на ріст коренів. Протягом вегетаційного періоду 2003 року ефективним виявилося внесення суперфосфату 100 кг·га-1, суміші N21P17K17 110 кг·га-1 і вапна 160 кг·га-1 (вар. 8) та суміші N21 P17 K17 - 110 кг·га-1 і вапна 170 кг (вар. 10), що сприяло росту надземної частини. Збільшення дози суперфосфату на 20 кг·га-1 у варіанті 7 мало позитивний вплив на ріст сіянців, середня висота їх становила 13,1 см (у 2002 р. - 11,3 см), довжина кореневої системи - 8,6 см (у 2002 р. - 7,0 см)

У варіанті 5 спостерігається незначне збільшення лінійних розмірів молодих рослин порівняно з показниками 2002 року: середні за висотою на 0,2см, за довжиною кореня - на 1,5 см, тобто сумісний вплив добрив у цьому випадку виявилося неефективним, різниця незначуща на 5%-му рівні. Висота сіянців на 3 варіанті більша від контролю на 9,6 та 9,0 см відповідно, а довжина кореневої системи перевищує контроль - на 9,0 і 7,8 см. Це вказує на те, що внесення суперфосфату 50 кг·га-1, нітроамофоски 150 кг·га-1 на завапнованому ґрунті не забезпечує молоді рослини необхідною кількість поживних елементів.

Позакореневе підживлення сіянців сосни звичайної у період вегетації. Обприскування препаратом “Джерельце-7”, який містить у собі фосфор та значну кількість мікроелементів, а саме: мідь, цинк, кобальт, марганець, проводили влітку за стрічковою п'ятиборозенковою схемою посіву з шириною рядка 2-5см і відстанню між рядками по центру 25 см, між стрічками - 50 см.

Варіанти досліду: одноразове обприскування (перша декада червня); дворазове обприскування (в другій декаді червня і в другій декаді липня); одноразове обприскування (третя декада червня); контроль - без обприскування протягом періоду вегетації (табл. 2).

Максимальний вихід стандартних сіянців відмічено при дворазовому обприскуванні (у другій декаді червня та у другій декаді липня) та при одноразовому обприскуванні (третя декада червня) - 96,5 % та 98,5 % відповідно, мінімальний на контролі (82,9 %). Причому середня кількість сіянців на 1 га на контролі значно нижча, ніж на вищеназваних варіантах (різниця становить 1186,1 та 1099,5 тис.шт. відповідно).

Проведення позакореневого підживлення сіянців сосни звичайної в першій декаді червня не забезпечило значного збільшення виходу стандартних сіянців. Цей показник перевищує вихід сіянців на контролі на 4,7 %. Пояснюється це тим, що на даному етапі вегетації молодих рослин лімітуючим фактором є ґрунтова волога, недостачу якої відмічено на початку червня. Посушливі умови і спричинили загибель сіянців.

Таблиця 2 - Біометричні показники та вихід стандартних сіянців сосни звичайної

Варіант

досліду

Розміри сіянців, см

Кількість

сіянців,

шт.·пог.м-1

Вихід

стандартних

сіянців з 1 га, %

довжина від кореневої шийки

до верхівкової бруньки

довжина

кореневої системи

1

12,4

19,6

129

87,6

2

18,2

23,2

127

96,5

3

21,3

24,3

142

98,5

Контроль

8,8

10,1

14

82,9

Найбільший вихід стандартного матеріалу відмічено у 2 та 3 варіантах. Сіянці в цих варіантах мали оптимальні розміри стовбурців та кореневої системи і значно відрізнялись за цими показниками від контролю. Причому перевищення за висотою від кореневої шийки до верхівкової бруньки становить від 9,4 до 12,5 см, за довжиною кореневої системи - від 9,5 до 14,2 см.

Розділ 5. Ураженість сіянців сосни звичайної збудниками хвороб та передпосівна обробка насіння

Фітопатологічне обстеження тимчасових розсадників та оцінка ураженості збудниками хвороб. Обстеження проводили навесні (квітень, травень) у період масової появи сходів (табл. 3). Нами було виділено 2 форми прояву дитячої хвороби: досходову (загнивання насіння і проростків у ґрунті) та післясходову (полягання сходів і сіянців).

Як видно з даних таблиці 3, пустоти в посівних стрічках розсадників, які характеризують прояв досходової форми хвороби, відмічено в 2002 році в Шибенському лісництві та в 2004 році в Блідчанському лісництві на 15% посівів, у інших випадках цей показник не перевищував 5-10%. Протягом вегетаційного періоду 2002 року спостерігалося незначне уражання сіянців дитячою хворобою в Тетерівському (5,4%), Кодрянському (5,0%), Шибенському (9,3%), Поташнянському (10,5%) та Кухарському (10,6 %) лісництвах. Значна величина коефіцієнта варіації (23,58%) у Кодрянському лісництві вказує на нерівномірність уражання посівів збудниками полягання. Досить часто в розсадниках на посівах сосни звичайної спостерігається куртинне уражання, тобто відпад сіянців нерівномірно по площі. Аналізуючи дані, наведені в таблиці 3, можна зазначити, що найнижчий відсоток ураженості посівів відмічено в Луб'янському лісництві - 7,6%, причому ураженість носить куртинний характер. На посівах інших лісництв ураженість була в межах 14,5 - 29,4% і посіви, уражені патогеном, рівномірно розподілялися по площі розсадника. Зважаючи на несприятливі кліматичні умови 2003 року на посівах розсадників Клавдіївського ДЛГ відзначено високий відсоток ураженості рослин поляганням (14,6 - 39,3%). Причому патогеном пошкоджено посіви рівномірно по всій площі розсадників і тільки в Дібровському лісництві відмічено куртинний характер поширення хвороби. Значний відсоток уражання сіянців сосни звичайної можна пояснити несприятливими умовами початку вегетаційного періоду.

сосна сіянець підживлення ураженість

Таблиця 3 - Ураженість сіянців сосни звичайної післясходовою формою дитячої хвороби (2002 -2004 рр.)

Лісництво

2002 р.

2003 р.

2004 р.

Післясходова форма

хвороби, %

Коефіцієнт

варіації

Досходова форма

хвороби, %

Післясходова форма

хвороби, %

Коефіцієнт

варіації

Досходова форма

хвороби, %

Післясходова форма

хвороби, %

Коефіцієнт

варіації

Досходова форма

хвороби, %

Тетерівський ДВ ДЛГП

Кухарське

10,61,27

4,86

-

15,09,74

11,33

-

8,42,75

13,12

-

Блідчанське

13,91,65

4,80

-

21,24,61

8,75

-

13,44,04

12,13

15,0

Тетерівське

5,42,01

14,88

-

20,12,12

4,25

-

19,65,53

11,39

-

Мирчанське

26,63,10

4,71

-

38,814,83

15,40

5,0

28,610,84

15,28

-

Пісківське

10,92,86

10,58

-

34,76,25

7,26

10,0

18,33,06

6,73

-

Мигальське

21,93,73

6,88

-

32,79,30

11,46

5,0

27,71,25

13,36

-

Комарівське

-

-

-

25,76,25

9,80

10,0

17,33,35

7,79

-

Поташнянське

10,51,69

6,50

10,0

28,06,70

9,64

-

13,42,55

7,64

-

Шибенське

9,32,48

10,75

15,0

12,67,91

25,37

-

12,32,25

7,36

5,0

Кодрянське

5,02,93

23,58

-

-

-

-

-

-

10,0

Клавдіївський держлісгосп

Дібровське

14,52,50

6,93

5,0

14,64,59

12,7

10,0

8,91,60

7,25

-

Клавдіївське

25,42,28

3,61

-

21,42,76

5,20

-

13,66,68

19,78

5,0

Луб'янське

7,62,54

13,38

10,0

10,52,24

8,62

-

-

-

-

Здвижівське

29,41,79

2,45

-

39,31,74

1,76

5,0

27,52,24

3,28

10,0

Плахтянське

22,05,96

10,91

-

31,25,25

6,78

5,0

16,64,74

11,49

10,0

Затяжна весна і тривала спека у травні, коли середня температура перевищувала оптимальне значення, призвела до ослаблення молодих рослин, створюючи сприятливий фон для розвитку та поширення патогену.

Як видно з даних таблиці 3 в Тетерівському досвідно-виробничому держлісгоспі відсоток ураженості посівів сосни звичайної становив від 12,6 (Шибенське лісництво) до 38,8% (Мирчанське лісництво).

На посівах сосни звичайної 2004 року відмічено ураженість збудниками дитячої хвороби від 3,8 до 28,6%, однак, у більшості розсадників цей показник знаходиться в межах від 12 до 18%. В усіх розсадниках відмічено рівномірне уражання сіянців сосни звичайної патогеном (коефіцієнт варіації знаходиться на рівні незначної та середньої мінливості ознаки - від 6,73 до 15,28%). Відмічено високу ураженість сіянців сосни звичайної у Здвижівському лісництві - 27,5%, найбільшу мінливість ураженості спостерігали у Клавдіївському лісництві, де коефіцієнт варіації становив 19,78%.

На основі рекогносцирувального обстеження тимчасових розсадників Тетерівського досвідно-виробничого держлісгоспу за вегетаційний період 2004 р. було виявлено осередки ураження Melampsora pinitorqua A. Braun (сосновим вертуном).

Значне уражання сіянців сосни звичайної відмічалося в розсадниках Поташнянського, Шибенського, Мигальського та Пісківськго лісництв, де середній бал ураження становив 3,1, 2,8, 2,5 та 2,1 відповідно при відсотку розвитку хвороби 44,0, 39,4, 36,2 і 30,5% на обстежених площах. У розсадниках Кухарського та Комарівського лісництв відмічається найнижчий відсоток уражання сосновим вертуном, який становив 15,6%, кількість уражених рослин незначна і тому середній бал ураження був 1,1.

Максимальному значенню ступеня поширення хвороби (44%) відповідає найвищий бал ураження, що відмічений на посівах поточного року, а саме 3,1. Із зменшенням середнього бала ураження відмічаємо зниження відсотка розвитку хвороби, тобто ураженість посівів залежить від категорії стану молодих рослин.

Аналізуючи дані фітопатологічного обстеження посівних площ тимчасових розсадників Київського Полісся слід відмітити значне поширення таких небезпечних хвороб, як полягання сіянців та сосновий вертун.

Видовий склад нематодокомплексу тимчасових розсадників Київського Полісся. На кореневій системі деревних рослин розвивається спектр нематод, які беруть участь в утворенні кореневих гнилей (Toida Ykio, 1993), а також у процесах, які ведуть до ґрунтовтоми в садах з плодовими та декоративними рослинами. Часто нематоди виявляються переносниками грибів, вірусів, які викликають багаточисельні захворювання деревних рослин. У зв'язку з цим необхідно визначити наявність нематод у розсадниках та при необхідності проводити з ними боротьбу.

За період вегетації 2004 року було проведено нематодологічне обстеження розсадників у зоні Київського Полісся. Встановлено, що загальна кількість видів фітонематод у ризосфері сосни становить від 14 до 25 шт.

Усього в прикореневому ґрунті та коренях однорічних рослин сосни було виявлено 32 види червоподібних нематод. За загальноприйнятою екологічною класифікацією (Van Gundi, Freckman, 1977) серед виявлених видів 4 належать до групи фітогельмінтів, тобто типових паразитів рослин; 6 - до групи мікогельмінтів; 20 - до групи сапробіонтів. Серед виявлених видів фітогельмінтів 2 (Pratylenchus pratensis та Ditylenchus dipsaci) є ендопаразитами, інші 2 (Paratylenchus nanus та Tylenchorhynchus dubius) - ектопаразитами.

Характерним є переважання ендопаразитичних видів як за статусом домінування, так і за чисельністю. Ці види виявлені в усіх досліджених розсадниках, причому в більшості випадків мають статус домінуючих.

Середня чисельність паразитичних видів коливається в межах від 18 до 460 особин у 100 см3 ґрунту. Встановлено, що при чисельності фітогельмінтів понад 300 особин у 100 см3 ґрунту спостерігається пригнічення і випадання рослин. Одночасно, при чисельності 150 і нижче особин у 100 см3 грунту пригнічення рослин (сосна 1 року) не було. Індекс подібності видового складу становить у середньому 0,55 (0,38-0,59), що вказує на значні відмінності видового складу фітонематод у різних розсадниках. Причиною цього можуть бути різні типи ґрунту, термін експлуатації розсадників тощо. Найбільші відмінності спостерігалися в групі сапробіонтів (індекс подібності 0,4), і значно менші - у складі фітогельмінтів та мікогельмінтів (індекс подібності відповідно 0,6 та 0,7). Щодо цих двох екогруп можна говорити про відносну стабільність видового складу.

Передпосівний обробіток насіння стимуляторами та їх вплив на ріст сіянців сосни звичайної. Дослідження проводилися на базі постійного лісового розсадника кафедри лісових культур та лісової фітопатології. Насіння сосни звичайної, яке було висіяне на контролі, намочували на 12 годин у воді. В другому та третьому варіантах досліду насіння додатково було оброблене стимуляторами - Гумісолом та КО-64. Дія стимуляторів проявилася відразу при проростанні насіння. Найбільш ранніми і дружніми були сходи з насіння, обробленого КО-64, на 2 дні пізніше з'явилися сходи з насіння, обробленого Гумісолом, і ще на 5 днів пізніше - на контролі. Отримані дані щодо біометричних показників сіянців та ураженості посівів наведено в таблиці 4.

Таблиця 4 - Біометричні показники сіянців сосни звичайної та відсоток уражання посівів

Варіант

досліду

Розміри сіянців, см

Уражання

сіянців, %

t0,05**

коренева система

t0,05*

надземна частина

t0,05*

КО-64

10,5±0,97

2,09

21,1±1,30

2,48

3,6±1,38

4,7

Гумісол

9,1±0,52

1,26

19,2±1,28

1,32

5,6±0,98

4,2

Контроль

8,0±0,70

-

17,1±0,95

-

13,8±1,66

-

Примітка: *- t0,05 табличне = 1,98; **- - t0,05 табличне =2,23

Середня довжина коріння сіянців, оброблених препаратом КО-64, коливалась від 7,1 до 13,5 см, що в середньому становить 10,5 см; Гумісолом - мала розміри від 6,2 до 12,9 см, у середньому - 9,1 см тоді, як на контролі ці розміри були відповідно 5,0; 10,0; і 8,0 см. Отже, найбільш ефективною виявилася дія стимулятора КО-64. У цьому варіанті сіянці мали здорову верхівкову бруньку і рівномірну густоту стояння сіянців, різниця середніх розмірів сіянців суттєва на 5%-ому рівні значущості. Дещо менш ефективною виявилась обробка насіння Гумісолом, гірші результати були на контролі.

Слід відзначити, що використання мікроелементів для передпосівнї обробки насіння позитивно впливає на стійкість сіянців проти збудників полягання. Так, найменший відсоток уражання сіянців дитячою хворобою відзначався при обробітку насіння кремнійорганічним препаратом КО-64 - 3,6%, тоді як на контролі цей показник становив 13,8%, при меншій густоті сіянців на погонний метр.

Передпосівна обробка насіння водними витяжками з трутовиків та протруювачами. Протруювання насіння застосовується для знищення спор шкідливих збудників хвороб (Гуляев, 1952). Протруювачі знищують інфекцію на поверхні насіння, знезаражують зону навколо сходів і мають захисну дію щодо проростаючого насіння і проростка, на 1,0-1,5 місяці затримують розвиток збудників, тобто воно є не тільки методом захисту від інфекційних захворювань, а й прийомом для поліпшення посівної якості насіння (Ведерников, 1976).

Нами було поставлено вегетаційний дослід з пророщування насіння сосни звичайної. Схема його складалась із намочування насіння в 6 витяжках із плодових тіл трутовиків: 1-облямованого Fomitopsis pinicola (Sw. ex Fr.) Karst., 2 - справжнього Fomes fomentarius (L. ex Fr.) Gill., 3 - несправжнього Phellinus igniarius (L. ex Fr.) Quel., 4 - березової чаги Innonotus obliquus (Pers.) Pil., 5 - несправжнього осикового Phellinus tremulae (Bond.) Bond et Boriss, 6 - несправжнього дубового Phellinus robustus ((Karst.) Bourd. et Karst.) та варіант 7 - препарату Рубіж у концентрації 1,5%. За контроль брали обробку насіння фундазолом у 1,5%-ій концентрації.

Для визначення впливу дослідних варіантів на енергію проростання та схожість насіння сосни звичайної було закладено вегетаційний дослід щодо пророщування насіння.

Найвища енергія проростання відмічена на варіанті 2, 4, 5 (30, 23 та 20% відповідно), найнижча - на варіанті 3 (10%). Тобто, слід відмітити позитивний вплив намочування насіння у водних витяжках Fomes fomentarius, Innonotus obliquus та Phellinus tremulae. Облік сходів на 14-й день після висіву дає змогу виявити, що ґрунтова схожість насіння коливається в межах від 43,3% (варіант 5) до 93,3% (варіант 2). На контролі схожість насіння становила 70,0%, на варіантах 2,4,7 вона вища за контроль і становить відповідно 93,3; 83,3 та 86,7%.

Польові досліди закладали в Тетерівському ДВДЛГ та Клавдіївському ДЛГ. Було проведено передпосівне намочування насіння у водних витяжках трутовиків та обробку препаратом Рубіж (40% к.е), (діюча речовина диметоат 400 г/л).

Обстеження сіянців на ураженість збудниками полягання і нематодами на варіантах та вимірювання лінійних розмірів сіянців проводили через 2 тижні після появи дружних сходів (табл. 5, 6).

Суттєво вплинула на зниження ураженості обробка насіння протруйником Рубіж у концентрації 1,5% - 8,5% порівняно з 35,4% на контролі, на це вказує суттєва різниця між середніми на 5%-му рівні. Обробка насіння водними витяжками з Phellinus robustus та з Phellinus igniarius виявилася малоефективною, ураженість на цих варіантах післясходовою формою полягання становила 19,8 та 18,3% відповідно. Досходова форма хвороби значною мірою поширена при обробці насіння витяжкою з чаги, і становить 11,2% при 12,9% ураженості на контролі (табл. 5). Можна відзначити, що обробка насіння препаратом Рубіж у концентрації 1% мала незначний вплив на стимулювання росту надземної частини, середні розміри якої становили 10,1 см, при розмірах кореневої системи 14,7 см; при обробці препаратом у концентрації 1,5% середня висота стовбурців має значення 9,9 см, що рівне контролю, а кореневої системи - 17,1см, тобто препарат стимулює ріст кореневої системи молодих рослин (t0,05=2,77).

Таблиця 5 - Вплив водних витяжок з трутовиків та препарату Рубіж на ріст і ураженість сіянців сосни звичайної

№ п/п

Варіант досліду

Досходова

загибель

проростків, %

Ураженість,

%

t0,05*

Висота

стовбурця,

см

t0,05**

Довжина

кореневої

системи, см

t0,05**

1

Водна витяжка з Phellinus tremulae

2,0

15,72,49

6,17

8,7±0,64

2,22

16,4±0,93

2,93

2

Водна витяжка з Innonotus obliquus

11,2

14,11,08

9,42

8,8±0,37

3,55

19,0±0,91

4,10

3

Водна витяжка з Phellinus robustus

9,4

19,87,46

2,02

8,6±0,39

2,20

13,9±0,86

0,08

4

Препарат Рубіж (1,5 %)

1,2

8,52,52

8,40

9,9±0,26

0,00

17,1±0,77

2,77

5

Еталон (фундазол)

16,6

24,35,26

1,98

9,1±0,51

1,21

14,1±0,58

0,10

6

Водна витяжка з Fomitopsis pinicola

7,5

10,61,99

8,82

10,0±0,22

0,21

15,2±0,55

1,21

7

Водна витяжка з Phellinus igniarius

3,2

18,37,65

2,16

11,7±0,49

2,77

13,6±0,42

0,43

8

Водна витяжка з Fomes fomentarius

-

11,61,62

9,26

11,7±0,53

2,65

21,6±0,73

6,91

9

Препарат Рубіж (1,0 %)

1,9

11,73,76

5,58

10,1±0,32

0,38

14,7±0,67

0,67

10

Контроль

12,9

35,41,99

-

9,9±0,43

-

14,0±0,82

-

Примітка: * - t0,05 табличне = 2,23, ** - t0,05 табличне = 1,98

Таблиця 6. Ефективність дії протруйників насіння та витяжок з плодових тіл грибів проти комплексу фітопаразитичних нематод у тимчасових розсадниках

Вид

нематод

Чисельність за варіантами

Фундазол

(еталон)

Рубіж, 1%

Витяжка з

Phellinus robustus

Витяжка з

Inonotus obliquus

Витяжка з

Phellinus tremulae

середня

ефективність

дії, %

середня

ефективність

дії, %

середня

ефективність

дії, %

середня

ефективність

дії, %

середня

ефективність

дії, %

Ditylenchus dipsaci

10

-

5

50

10

-

15

-

5

50

Pratylenchus pratensis

10

-

-

100

10

-

5

55

10

-

Paratylenchus nanus

10

-

-

100

-

100

-

100

-

100

Загальна чисельність

30

-

5

83

20

33

20

33

15

50

З аналізу даних, наведених у таблиці 5, можемо зробити висновок, що найбільші біометричні показники сіянців відмічено на варіанті 8, де висота стовбурця становила 11,7 см, а довжина кореневої системи - 21,6 см, що перевищує показники еталона та контролю на 2,6 і 1,8 см за висотою стовбурця і на 7,5 та 7,6 см за довжиною кореневої системи. На варіанті 7 висота стовбурця була 11,7 см, а довжина кореневої системи - 13,6 см, що менше за еталон і за контроль.

З даних таблиці 6, видно, що порівняно з еталоном (препарат Фундазол), новий перспективний препарат Рубіж є значно ефективнішим. Чисельність фітогельмінтів у варіанті з цим препаратом була на 83 % меншою, ніж з еталоном. Витяжки з плодових тіл грибів незначно впливали на чисельність паразитичних нематод. Її ефективність становила 50 % у варіанті з витяжкою несправжнього осикового трутовика і лише 33 % у варіантах з несправжнім дубовим трутовиком та березовою чагою.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Проведені дослідження дали змогу виявити, що нормальний ріст і розвиток сіянців сосни звичайної визначається як мінеральним живленням молодих рослин в період вегетації, так і відсутністю найбільш небезпечних збудників інфекційних захворювань. На основі досліджень зроблені наступні висновки:

1.Протягом 2002 - 2004 років у тимчасових розсадниках Київського Полісся відмічалося уражання дитячою хворобою сіянців, причому поширеність хвороби залежала від погодно-кліматичних умов на початку вегетаційного сезону.

2.Аналіз ґрунтів посівного відділення тимчасових розсадників регіону дав змогу виявити недостатню забезпеченість їх основними елементами мінерального живлення. Вміст лужногідролізованого азоту складає 2-4 мг на 100 г ґрунту, вміст рухомого фосфору у ґрунтах коливається в межах 2,4-5,7 мг на 100 г ґрунту, вміст обмінного калію в ґрунтових зразках становить - 3,9-10,8 мг на 100 г ґрунту.

3.Значний вихід стандартних сіянців сосни звичайної забезпечується внесенням суміші N21 P17 K17 150 кг· га-1, суміші N21 P17 K17 110 кг· га-1 з вапнуванням ґрунту 170 кг·га-1, та суперфосфату 110 кг· га-1 на фоні завапнованого ґрунту (150 кг·га-1). Ефективно впливає на ріст молодих рослин у висоту внесення суперфосфату 100 кг· га-1, суміші N21 P17 K17 110 кг· га-1 та вапна у кількості 150 кг·га-1.

4.Дослідження протягом вегетаційного періоду 2003 року показали значний позитивний ефект від внесення суперфосфату 100 кг· га-1, суміші N21 P17 K17 110 кг· га-1 та вапна 150 кг· га-1 та суміші N21 P17 K17 100 кг· га-1. При внесені суперфосфату 50 кг· га-1, нітроамофоски 100 кг· га-1, суміші N21P17K17 50 кг· га-1 спостерігалося незначне збільшення лінійних розмірів молодих рослин, тобто сумісний вплив добрив у цьому випадку виявився неефективним.

5.Внесення суперфосфату 50 кг·га-1, нітроамофоски 150 кг·га-1 на завапнованому ґрунті не забезпечує молоді рослини необхідною кількість поживних елементів. Після внесення додатково до суперфосфату нітроамофоски та суміші N21 P17 K17 відмічено на 15 % збільшення виходу стандартних сіянців сосни. Незначний вихід стандартного садивного матеріалу при таких нормах внесення мінеральних добрив пояснюється слабкою забезпеченістю ґрунтів елементами мінерального живлення, їх виснаженістю та значною забур'яненістю полів тимчасових розсадників. Зменшення дози суміші N21 P17 K17 на 50 кг· га-1 призвело підвищенню виходу стандартних сіянців на 6 %.

6.Для покращення умов росту і розвитку молодих рослин рекомендується проводити позакореневе підживлення сіянців сосни звичайної препаратом “Джерельце - 7” , а саме дворазове обприскування (друга декада червня, друга декада липня) та одноразове обприскування (третя декада червня).

7.Передпосівну обробку насіння сосни звичайної препаратами Гумісол та КО-64 рекомендується проводити для сприяння кращому виходові його з стану анабіозу та для підвищення схожості. За результатами проведених досліджень встановлено, що під дією стимуляторів відмічається поява сходів на 2-5 днів раніше від сходів, необроблених препаратами . Молоді рослини при передпосівному обробітку насіння препаратом КО-64 та Гумісолом мають добре розвинену кореневу систему та стандартні розміри. Обробіток насіння перед висівом КО-64 та Гумісолом забезпечує зниження ураженості молодих рослин збудниками дитячої хвор...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.