Селекційний матеріал для створення гібридів кукурудзи, придатних до механізованого обмолоту
Класифікація вихідного матеріалу за ознакою "міцність прикріплення зернівки до стрижня качана". Ознаки, які характеризують параметри та принципи підбору батьківських пар для гібридизації з метою одержання гібридів придатних до механізованого обмолоту.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.08.2014 |
| Размер файла | 45,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
СЕЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ, ПРИДАТНИХ ДО МЕХАНІЗОВАНОГО ОБМОЛОТУ
Спеціальність: 06.01.05 - селекція рослин
МАЗУР ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
Київ - 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті протягом 2001 - 2003рр.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Зозуля Олександр Лаврентійович, Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри рослинництва, селекції та насінництва
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Солодюк Наталія Володимирівна, Інститут землеробства УААН, головний науковий співробітник відділу селекції
кандидат сільськогосподарських наук Пархоменко Анатолій Костянтинович, Національний аграрний університет, доцент кафедри селекції та насінництва
Провідна установа: Інститут зернового господарства УААН, м. Дніпропетровськ.
Захист дисертації відбудеться 23 березня 2005 року о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 в Інституті землеробства УААН.
Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати на адресу: Україна, 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Інститут землеробства УААН, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН.
Автореферат розісланий 18 лютого 2005 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат с.-г. наук Л.О. Кравченко
АНОТАЦІЯ
Мазур О.В. Селекційний матеріал для створення гібридів кукурудзи, придатних до механізованого обмолоту. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин. - Інститут землеробства УААН, смт. Чабани, 2005 р.
Дисертація присвячена дослідженню проявлення ознаки “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана” (придатністю до механізованого обмолоту) у самозапилених ліній та гібридів кукурудзи, створених на їх основі. Проведено оцінювання 68 самозапилених ліній кукурудзи різного еколого-географічного походження та 108 простих гібридів кукурудзи.
Проведено класифікацію вихідного та гібридного матеріалу за ознакою “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана”.
Виділено ряд самозапилених ліній з різною міцністю прикріплення зернівки до стрижня та господарсько-цінними характеристиками, на основі яких було створено гібриди того чи іншого типів обмолоту.
Досліджено ознаки, які характеризують параметри придатності до механізованого обмолоту. Проведено аналіз комбінаційної здатності ознаки, яка вивчалася.
На основі узагальнення результатів досліджень сформульовано основні принципи підбору батьківських пар для гібридизації з метою одержання гібридів, придатних до механізованого обмолоту.
Ключові слова: кукурудза, самозапилена лінія, гібрид, міцність прикріплення зернівки, гетерозис, ознака, продуктивність, генотип, комбінаційна здатність.
АННОТАЦИЯ
Мазур О.В. Селекционный материал для создания гибридов кукурузы, пригодных к механизированному обмолоту. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция растений. Институт земледелия УААН, пгт. Чабаны, 2005 г.
Диссертация посвящена вопросам изучения признака “прочность прикрепления зерновки кукурузы к стержню початка” у самоопылённых линий и простых гибридов, созданных на их основе. В работе проведена оценка 68 самоопылённых линий разного эколого-географического происхождения и 108 простых гибридов кукурузы. В связи с этим, была проведена классификация, которая позволила разделить линии и гибриды на три группы: с легким, средним и тяжелым типом обмолота.
Приводятся результаты исследования степени зависимости признаков, которые определяют прочность прикрепления зерновки к стержню початка - уборочная влажность зерен початка, количество рядов зерен, диаметр стержня и початка. Установлена совместность их проявления как у линий, так и гибридов, что позволяет использовать общие критерии их оценки на прочность прикрепления зерновки к стержню початка.
Изучены особенности изменчивости прочности прикрепления зерновки кукурузы к стержню початка, которые показали, что этот признак имеет высокий уровень генотипической выраженности (67,77 - 75,40 %), высокий уровень коэффициента повторяемости (0,78 - 0,79), что указывает на возможность эффективного отбора по этому признаку.
В исследованиях установлены достоверные различия по общей и специфической комбинационной способности, по прочности прикрепления зерновки кукурузы к стержню початка. Выделены самоопыленные линии с высокой общей комбинационной способностью с легким и тяжелым типом обмолота. Доказано, что наиболее целесообразным для создания гибридов с незначительной прочностью прикрепления зерновки к стержню является подбор форм, которые имеют высокие отрицательные эффекты общей комбинационной способности по этому признаку на фоне высоких эффектов по урожайности зерна, что способствует сохранению продуктивности гибридов.
Генетическая природа признака “прочность прикрепления зерновки кукурузы к стержню початка” характеризируется эффектами аддитивности и доминирования генов ее контроля.
У реципрокных гибридов наблюдается достоверная разница по прочности прикрепления зерновки к стержню початка, что необходимо учитывать при подборе родительских пар при гибридизации.
Установлено, что использование самоопыленних линий, которые характиризуються максимальным проявлением признака “прочность прикрепления зерновки к стержню початка” в обеих родительских форм (как с легким так и с тяжелым типом обмолота), приводит к получению гибридов с заданной прочностью прикрепления зерновки к стержню початка.
Ключевые слова: кукуруза, самоопыленная линия, гибрид, прочность прикрепления зерновки, гетерозис, признак, продуктивность, генотип, комбинационная способность.
ANNOTATION
Mazur O.V. Breeding material for the development of corn hybrids suitable for mechanized thrashing. - Manuscript.
The thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.05 - “plant breeding”. Institute of Agriculture, the UAAS, Chabany, 2005.
The thesis is devoted to the study of a trait “bond strength of corn grains with corncob core” (suitability for mechanized threshing) in self-pollinated lines and hybrids of corn developed on their basis.
The estimation of 68 corn self-pollinated lines of different ecological and geographic origin and 108 single-cross corn hybrids is given in the work.
The estimation of an initial and hybrid material for the trait “bond strength of corn grains with corncob core”.
Series of self-pollinated lines with various bond strength of corn grains with corncob core and economic characters are selected. The hybrids were developed on their basis for different types of threshing.
The traits which characterize the parameters of suitability for mechanized threshing are investigated. The analysis of combining ability of the trait under study is conducted.
On the basis of research result generalization, the basic principles of paternal paiz selection for hybridization with the purpose of obtaining of hybrids suitable for mechanized thrashing are formulated.
Key words: corn, self-pollinated line, hybrid, bond strength of corn grains, heterosis, trait, productivity, genotype, combining ability.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Вирощування кукурудзи потребує значних матеріальних та енергетичних витрат. У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва необхідно знаходити резерви економії цих витрат без зниження рівня врожайності та якості продукції. В даний час потрібні не тільки високопродуктивні, але й придатні до механізованого збирання й обмолоту гібриди кукурудзи. Це забезпечить отримання максимального врожаю з меншими матеріальними, трудовими та енергетичними витратами. Виробництву необхідні гібриди, які будуть легко обмолочуватися зернозбиральними комбайнами, а при збиранні кукурудзозбиральними - втрати від самоосипання зерна повинні бути мінімальними.
Актуальність теми. Збільшення виробництва зерна, в тому числі й кукурудзи, можна досягти шляхом використання сучасних технологій вирощування.
Енергоощадна технологічна схема збирання кукурудзи з обмолотом качанів у полі є доцільною і перспективною порівняно з іншими схемами збиральної і післязбиральної доробки кукурудзи. Тому за останні 15-20 років підвищилася роль таких ознак як вимолочуваність зерен з качанів за підвищеної вологості та обмолот зерна з меншим травмуванням (W. A. Russell і ін., 1985).
Селекційна політика в Україні направлена на створення вітчизняних скоростиглих високоврожайних гібридів. Тоді частина кукурудзи на зерно, яка збиратиметься зернозбиральними комбайнами, (в тому числі і на зернострижневу суміш), зросте і досягне 55-60 %, у той час як у качанах зменшиться до 20-25 %, у тому числі з їх сушінням - лише 12-13% (В. І. Кифоренко, 1999).
Особливе значення має розроблення надійних методів ідентифікації вихідного матеріалу за параметрами придатності до механізованого обмолоту, оцінювання впливу на ці характеристики морфологічних особливостей качана і зернівки.
Вивчення особливостей проявлення міцності прикріплення зернівки до стрижня качана, що в подальшому результаті сприятиме отриманню гібридів кукурудзи з комплексом господарсько-цінних ознак, придатних до механізованого обмолоту.
Важливість теоретичних аспектів і практичних методів селекції гібридів, придатних до механізованого обмолоту качанів кукурудзи, обумовлює актуальність виконаної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились у відповідності до НТП УААН, “Зернові і олійні культури” завдання “Селекція, оцінка та ідентифікація самозапилених ліній кукурудзи” (номер державної реєстрації 0103U008830) та тематичних планів наукової роботи кафедри рослинництва, селекції та насінництва Вінницького державного аграрного університету.
Мета і задачі досліджень. Мета досліджень - провести ідентифікацію вихідного матеріалу за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана та інших господарсько-цінних ознак, а також розробити принципи підбору батьківських пар для отримання високогетерозисних гібридів, придатних до механізованого обмолоту качанів кукурудзи.
Для досягнення мети були поставлені такі задачі:
- провести аналіз самозапилених ліній за ознаками, які характеризують параметри придатності до механізованого обмолоту, виявити особливості їх проявлення і кореляції з основними морфо-біологічними ознаками;
- визначити основні особливості морфотипу рослин самозапилених ліній кукурудзи з придатністю до механізованого обмолоту качанів і комплексом господарсько-цінних ознак;
- виділити перспективні самозапилені лінії зі стабільним проявленням ознак для селекції гібридів кукурудзи;
- дослідити характер успадкування міцності прикріплення зернівки до стрижня качана в гібридів кукурудзи;
Об'єкт досліджень: особливості проявлення ознаки “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана” у самозапилених ліній та гібридів, кореляційні зв'язки, комбінаційна здатність.
Предмет досліджень: самозапилені лінії вітчизняної і закордонної селекції та створені на їх основі прості гібриди кукурудзи.
Методи досліджень: вимірювальний - для встановлення величини міцності прикріплення зернівки до стрижня качана, морфологічних характеристик рослини та її структурних елементів; розрахунковий - для встановлення кореляційного зв'язку ознак, пов'язаних з міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана, аналізу варіювання господарсько-цінних ознак, визначення показників шляхового та регресійного аналізу, оцінювання показників комбінаційної здатності у системі діалельного схрещування, компонентів генетичного аналізу; статистичний - для оцінювання достовірності отриманих даних.
Наукова новизна досліджень. В умовах центральної частини Лісостепу Вінницької області проведено класифікацію вихідного матеріалу за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана кукурудзи. Встановлено кореляційний зв'язок міцності прикріплення зернівки до стрижня качана з іншими морфологічними та господарсько-цінними ознаками. Показано фактичну можливість поєднання ознак високої продуктивності та придатності до механізованого обмолоту качанів кукурудзи. Виявлені кореляційні зв'язки ознак, від яких залежить міцність прикріплення зернівки до стрижня качана, що дає можливість проведення непрямого добору. Проведено аналіз комбінаціної здатності за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана та досліджено характер успадкування цієї ознаки. Виділені самозапилені лінії і гібридні комбінації з трьома типами обмолоту і кращими врожайними властивостями.
Практичне значення отриманих результатів.
Виділено три групи самозапилених ліній і гібридів кукурудзи за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана (легкий, середній, важкий).
Отримано ряд гібридів з оптимальним комплексом господарсько-цінних ознак та з різною величиною зусилля при обмолоті качанів кукурудзи: з легким типом обмолоту та високим прикріпленням качана - УХ 405ХЛГ 264, MS 206УХ 405, МА 17ХЛГ 263, з важким типом обмолоту - ХЛГ 162УХ 405, PLS 61УХ 405, ХЛГ 33PLS 61; зі значною довжиною качана та легким типом обмолоту - МА 17ХЛГ 263, УХ 405ХЛГ 264, ХЛГ 273МА 17, з високою міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана - ХЛГ 264УХ 405, УХ 405ХЛГ 386, PLS 61УХ 405. Гібриди з багаторядними качанами та легким типом обмолоту - ХЛГ 264ХЛГ 263, СО 255Оh 43, ХЛГ 264ХЛГ 270 із важким типом обмолоту - ХЛГ 264УХ 405, ХЛГ 386ХЛГ 33, ХЛГ 224ХЛГ 45, УХ 405ХЛГ 33. Кращі за врожайністю гібриди з легким типом обмолоту - МА 17ХЛГ 276, УХ 405ХЛГ 224, ХЛГ 293УХ 405 та з високою міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана - ХЛГ 33УХ 405, УХ 405ХЛГ 45, СО 108СО 113, МА 17ХЛГ 386, УХ 405ХЛГ 293.
Виділено ряд ліній (ХЛГ 33, ХЛГ 163, ХЛГ 164, ХЛГ 215, ХЛГ 272, ХЛГ 294, ХЛГ 386, ХЛГ 403, СО 113, УХ 405 , MS 206), які проявляють найвищу стабільність за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом узагальнено наукові розробки вітчизняної і закордонної літератури за темою дисертації, проведено польові та лабораторні дослідження, опрацьовано експериментальні результати та зроблено теоретичне їх обгрунтування, сформульовано висновки та рекомендації для селекційної практики. За результатами проведених досліджень опубліковані наукові праці.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на засіданнях кафедри рослинництва, селекції та насінництва Вінницького державного аграрного університету та раді факультету (2001-2003 рр.), наукових конференціях аспірантів Вінницького державного аграрного університету “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 10 - 11 квітня 2001 р.; “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 27-28 лютого 2002 р.; на науковій конференції докторантів і аспірантів “Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та студенської молоді” (Біла Церква, 2002 р.); на наукових конференціях аспірантів Вінницького державного аграрного університету “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 17 - 19 березня 2003 р.; “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 5 - 7 квітня 2004 р.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 5 у фахових наукових виданнях.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 207 сторінках машинописного тексту, містить 48 таблиць, 8 рисунків, 23 додатки. Складається із вступу, 6 розділів, висновків і пропозицій для селекційної практики. Список використаних джерел літератури містить 215 найменувань, у т.ч. 33 латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
МЕХАНІЗОВАНИЙ ОБМОЛОТ КУКУРУДЗИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ АПК (огляд наукової літератури)
У розділі проаналізовано результати попередніх досліджень з питань механізованого обмолоту кукурудзи. Аналіз літературних даних свідчить про те, що питання придатності кукурудзи до механізованого обмолоту та впливу на цей процес різних чинників вивчено ще недостатньо, а тому дослідження в цьому напрямку є досить актуальними.
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вивчення вихідного матеріалу самозапилених ліній проводилось на дослідному полі кафедри рослинництва, селекції та насінництва Вінницького державного аграрного університету протягом 2001 - 2003 рр.
Грунт - сірий лісовий, крупнопилувато-середньосуглинковий на лесі. За результатами останнього комплексного агрохімічного аналізу (2000 р.), вміст гумусу (за Тюріним) в орному шарі складає 2,4 %. Реакція ґрунтового розчину - рН (сольове) 5,8; середньозважені - гідролітична кислотність - 41 мг.-екв. на 1 кг ґрунту; сума ввібраних основ - 153 мг.-екв. на 1 кг ґрунту; ступінь насичення основами - 78,9 %; вміст доступного для рослин азоту (за Корнфілдом) 88 мг, рухомого фосфору і обмінного калію (за Чириковим) - відповідно 212 і 92 мг на 1 кг ґрунту.
В цілому гідротермічні умови в роки проведення досліджень були сприятливими для росту й розвитку рослин кукурудзи та проведення збиральних робіт.
Вивчали 68 самозапилених ліній кукурудзи різного еколого-географічного походження та міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана. На їх основі було створено 108 гібридів, із них 56 гібридів за повною діалельною схемою схрещування (згідно 1-го методу 1-ї моделі Гріффінга), 52 - за схемою парних схрещувань.
Облікова площа ділянки - 4,9 м2 для самозапилених ліній і 9,8 м2- для гібридів.
Повторність у дослідах для самозапилених ліній - 2-4 разова, для гібридів - 4 разова.
Розміщення ділянок - методом рендомізованих блоків.
За стандарти висівали кращі селекційні лінії робочої колекції для груп стиглості, спираючись на результати попереднього їх оцінювання селекційними установами України, а саме: СМ 7 (ранньостигла), F 7 (середньорання), W 401 (середньостигла).
За стандарти для гібридів використовувались гібриди вітчизняної селекції відповідних груп стиглості, рекомендовані інспектурою Державної комісії України з випробування та охорони сортів рослин по Вінницькій області на 2001 - 2003 рр.: ранньостиглий - Дніпровський 172 МВ, середньоранній - Дніпровський 284 МВ і середньостиглий - Молдавський 291 АМВ.
Фенологічні спостереження та обліки проводились у відповідності до ”Методики проведення польових досліджень з кукурудзою” (1980), а градаційне та бальне оцінювання всіх морфологічних та якісних ознак вели за Класифікатором-довідником виду Zea mays L (1994).
Величину сили відривання зернівки від стрижня качана (міцність прикріплення зернівки до стрижня качана) визначали на 10 качанах одного генотипу із кожного повторення для зерен, розташованих у середній частині качана, за допомогою пристрою, сконструйованого нами на основі пружинного динамометра.
Міцність прикріплення зернівки до стрижня качана визначали не менше як у трьох місцях середньої зони качана.
За міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана самозапилені лінії та гібриди, отримані на їх основі були поділені на три групи: з легким типом обмолоту - (0,6 кг/зернівку) , середнім - (0,9 кг/зернівку) та важким - (> 0,9 кг/зернівку).
Дослідні дані оброблялись дисперсійним, кореляційним і регресійним, повним та частковим генетичним і комбінаційним методами аналізу за Б.А. Доспеховим (1985), Р.В. Рокіцьким (1973), В.К. Савченко (1980), Н.В. Турбіним, Л.В. Хотилевою, Л.А. Тарутиною (1974) на персональному комп'ютері за використання спеціальних прикладних програм для Windows 95/98: Excel 7.0, Mathcad 2000.
МІЦНІСТЬ ПРИКРІПЛЕННЯ ЗЕРНІВКИ ДО СТРИЖНЯ КАЧАНА У СЕЛЕКЦІЙНИХ ЗРАЗКАХ КУКУРУДЗИ
Виділені нами самозапилені лінії, які характеризуються кращими господарсько-цінними ознаками, поєднуючи різну міцність прикріплення зернівки до стрижня качана, можуть бути донорами цих ознак при створенні гібридів того чи іншого типів обмолоту. Зокрема лінії з високим прикріпленням качана (ХЛГ 33, ХЛГ 42, ХЛГ 175, ХЛГ 269, ХЛГ 1339) з низькою міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана (легким типом обмолоту) та лінії - УХ 405, TVA 8022 О2, ХЛГ 403, MS 206, S 61 з важким типом обмолоту; зі значною довжиною качана та легким типом обмолоту (ХЛГ 22, ХЛГ 42, ХЛГ 1286) та з важким обмолотом - УХ 405, TVA 8022 О2, ВС 5 b. Самозапилені лінії з великою кількістю рядів зерен (ХЛГ 22, ХЛГ 33, ХЛГ 175, ХЛГ 264, ХЛГ 290) з невисокою міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана та лінії (ХЛГ 152, ХЛГ 164, ХЛГ 276, ХЛГ 403, ХЛГ 1278) з важким типом обмолоту. Кращими, з незначною міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана (легким типом обмолоту) та високою врожайністю, були такі лінії: ХЛГ 33, ХЛГ 175, ХЛГ 293 , МА 17; з важким типом обмолоту - ХЛГ 157, ХЛГ 276, ХЛГ 403, УХ 405, MS 206.
З незначною міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана та високим прикріпленням качана характеризувалися такі гібриди: УХ 405ХЛГ 264, MS 206УХ 405, МА 17ХЛГ 263, з важким типом обмолоту - ХЛГ 162УХ 405, PLS 61УХ 405, ХЛГ 33PLS 61; значною довжиною качана та легким типом обмолоту - МА 17ХЛГ 263, УХ 405ХЛГ 264, ХЛГ 273МА 17, високою міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана - ХЛГ 264УХ 405, УХ 405ХЛГ 386, PLS 61УХ 405. Виділено також гібриди з багаторядними качанами та легким (ХЛГ 264ХЛГ 263, СО 255Оh 43, ХЛГ 264ХЛГ 270) і важким типом обмолоту - (ХЛГ 264УХ 405, ХЛГ 386ХЛГ 33, ХЛГ 224ХЛГ 45, УХ 405ХЛГ 33). Кращі за врожайністю з легким типом обмолоту були гібриди МА 17ХЛГ 276, УХ 405ХЛГ 224, ХЛГ 293УХ 405, з високою міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана - ХЛГ 33УХ 405, УХ 405ХЛГ 45, МА 17ХЛГ 386, СО 108 СО 113, УХ 405ХЛГ 293.
За ознакою “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана” лінії були розділені на групи з різним типом обмолоту (табл. 1).
Таблиця 1. Класифікація самозапилених ліній кукурудзи з різним типом обмолоту (середнє за 2001-2003 рр.)
|
Тип обмолоту |
Самозапилені лінії |
|
|
Легкий 0,6 кг |
ХЛГ 22, ХЛГ 33, ХЛГ 42, ХЛГ 85, ХЛГ 167, ХЛГ 169, ХЛГ 175, ХЛГ 189, ХЛГ 264, ХЛГ 269, ХЛГ 270, ХЛГ 272, ХЛГ 273, ХЛГ 290, ХЛГ 293, ХЛГ 294, ХЛГ 1128, ХЛГ 1286, ХЛГ 1339, F 502, МА 17, СО 113, PLS 61, СМ-7; |
|
|
Середній 0,9 кг |
ХЛГ 45, ХЛГ 76, ХЛГ 81, ХЛГ 162, ХЛГ 163, ХЛГ 215, ХЛГ 224, ХЛГ 245 ХЛГ 249, ХЛГ 252, ХЛГ 263, ХЛГ 295, ХЛГ 382, ХЛГ 542, ХЛГ 562, ХЛГ 1211, ХЛГ 1216, ХЛГ 1343, ВС 5, СО 255, МА 23 С, К 212, DF 28-1-1, F 7, W 401; |
|
|
Важкий > 0,9 кг |
ХЛГ 152, ХЛГ 157, ХЛГ 164, ХЛГ 276, ХЛГ 386, ХЛГ 403, ХЛГ 998, ХЛГ 1278, F 107, F 206, ВС 5 b, КL 17, ВС 2923, Oh 43, СО 108, S 61, MS 206, УХ 405, TVA 8022 O 2. |
Приведена класифікація самозапилених ліній дозволяє підбирати вихідний матеріал з різнорідними характеристиками за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана, а застосування її у селекційній практиці відкриває можливість ведення цілеспрямованої селекції на отримання гібридів того чи іншого типів обмолоту качанів кукурудзи.
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК ІЗ ЗУСИЛЛЯМ ВІДРИВУ ЗЕРНІВКИ ПРИ ОБМОЛОТІ КУКУРУДЗИ
За результатами наших досліджень, протягом 2001-2003 років міцність прикріплення зернівки до стрижня качана у самозапилених ліній мала такі кореляційні зв'язки: з діаметром качана (r = 0,251; 0,299; 0,272), кількістю рядів зерен (r = 0,345; 0,334; 0,332), діаметром стрижня (r = 0,289; 0,312; 0,298), вологістю зерен качана (r = 0,534; 0,583; 0,509) і врожайністю зерна (r = 0,248; 0,308; 0,276).
Отже, кореляційні зв'язки ознаки “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана” з діаметром качана, діаметром стрижня і врожайністю зерна знаходяться на порівняно низькому рівні, в той час як з кількістю рядів зерен і особливо з вологістю зерна - на середньому рівні.
Необхідно зазначити, що в гібридів виявлені вищі коефіцієнти кореляції по названих ознаках і при цьому спостерігається вплив інших ознак на міцність прикріплення зернівки до стрижня качана. Дані досліджень за 2002 - 2003 роки показують, що міцність прикріплення зернівки до стрижня качана має залежність з довжиною качана (r = 0,321; 0,258), діаметром качана (r = 0,572; 0,440), кількістю рядів зерен (r = 0,351; 0,345), кількістю зерен у ряду (r = 0,329; 0,252), діаметром стрижня (r = 0,362; 0,274), глибиною посадки зернівки (r =0,412; 0,420), вологістю зерна з качана (r = 0,604; 0,527) і врожайністю (r = 0,291; 0,255).
У гібридних комбінаціях залежність середнього зв'язку з міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана встановлена з діаметром качана, кількістю рядів зерен, глибиною посадки зернівки, збиральною вологістю зерен качана.
Стабільність встановлених коефіцієнтів кореляції за роками свідчить, що проявлення ознак, які вивчали, значною мірою контролюється генотипом, що відкриває можливість поєднання необхідних ознак обмолоту і цінних морфобіологічних характеристик в одному генотипі.
Виявлений в наших дослідженнях зв'язок міцності прикріплення зернівки до стрижня качана з глибиною посадки її в стрижень (що являє собою різницю між довжиною зернівки, відокремленої від качана, та її довжиною від основи стрижня до верхівки зерна на поперечному розрізі качана у середній його зоні) впливає на міцність прикріплення зернівки. У ліній коефіцієнти кореляції становили 0,168; 0,098 і 0,136, а у гібридів - 0,412 і 0,420. Тобто, із збільшенням глибини посадки зернівки в стрижень збільшується величина ознаки, що вивчалася.
Ці кореляційні зв'язки вказують про необхідність врахування їх значень у селекції кукурудзи того чи іншого типів обмолоту.
МІНЛИВІСТЬ ТА СТАБІЛЬНІСТЬ ОЗНАКИ “МІЦНІСТЬ ПРИКРІПЛЕННЯ ЗЕРНІВКИ ДО СТРИЖНЯ КАЧАНА”
Отримані нами коефіцієнти повторюваності за показниками міцності прикріплення зернівки до стрижня качана свідчать, що у самозапилених ліній варіанса мінливості ознак у рослин за роками менша за варіансу мінливості ознак між рослинами. Тому є можливість виділення ліній зі стабільно генетично обумовленими показниками міцності прикріплення зернівки до стрижня качана.
Найвищі коефіцієнти повторюваності встановлені для ранньостиглих ліній ХЛГ 272 - 0,91, ХЛГ 215 - 0,94 та ХЛГ 386 - 0,90 порівняно зі стандартом; для середньоранньої ХЛГ 33 - 0,90; у середньостиглих, які значно перевищують стандарт, виділилися лінії ХЛГ 293 - 0,89, СО 113 - 0,87, УХ 405 - 0,85, ХЛГ 164 - 0,84 і MS 206 - 0,81.
Серед самозапилених ліній є певна частина, в яких коефіцієнти повторюваності значно нижчі - ХЛГ 81, ХЛГ 157, ХЛГ 276, К 212. Це свідчить про певний вплив на ознаку, що вивчалася, як умов року, так і фактора взаємодії генотипу з умовами середовища.
У загальному величина міцності прикріплення зернівки до стрижня качана в ліній характеризується досить високою генетичною стабільністю, що дає можливість виділити серед них такі, які будуть зберігати ознаку, в різні роки, як зі сприятливими погодними умовами, так і навпаки.
Для встановлення істотності впливу генотипу, умов року та ефекту взаємодії між ними на фенотипову мінливість селекційного матеріалу, нами було проведено факторний аналіз міцності прикріплення зернівки до стрижня качана за двофакторною дисперсійною схемою за Б. А. Доспеховим (табл.2).
механізований обмолот гібрид кукурудза
Таблиця 2. Факторний аналіз міцності прикріплення зернівки до стрижня качана у самозапилених ліний та гібридів кукурудзи, (%) (у середньому за роками)
|
Генотипова особливість |
Умови року |
Взаємодія генотипу з умовами року |
Випадкові фактори |
|
|
Самозапилені лінії (2001-2003 рр.) |
||||
|
67,77 |
0,11 |
19,62 |
12,49 |
|
|
Гібриди (2002-2003 рр.) |
||||
|
75,40 |
0,38 |
8,75 |
15,47 |
Факторний аналіз показав, що саме генотипові особливості найбільше впливають на міцність прикріплення зернівки до стрижня качана: частка впливу для ліній складає 67,77 %, для гібридів - 75,40 %. Вищий відсоток для гібридних комбінацій свідчить про те, що під час схрещування відбувається розкомплементація окремих генетичних систем, які контролюють проявлення ознаки “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана”.
Вплив року невисокий (0,11 і 0,38 %), взаємодія факторів генотипу на рік - висока і має значну дію на загальний показник ознаки, в основному через опосередкований вплив збиральної вологості зерна, адже зв'язок обмолоту з цією ознакою досить тісний. Істотність ефектів взаємодії вказує про вплив умов року на стабільність проявлення ознаки, що вивчалася. Встановлено, що дисперсія генотип-умови року достовірно відрізняється від випадкових відхилень. Це говорить про те, що вивчені генотипи по-різному реагують на зміну екологічних умов.
Встановлено, що наймінливішою ознакою як для самозапилених ліній, так і для гібридів є міцність прикріплення зернівки до стрижня качана. Коефіцієнти варіації для ліній склали 34,2-40,2 %, для гібридів - 31,9 і 32,8 %. Самозапилені лінії і гібриди характеризуються високим варіюванням.
МІЦНІСТЬ ПРИКРІПЛЕННЯ ЗЕРНІВКИ ДО СТРИЖНЯ КАЧАНА ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ВІД ДІАЛЕЛЬНИХ СХРЕЩУВАНЬ
Нами встановлено, що лінії з позитивним значенням ознаки ЗКЗ характеризуються важким типом обмолоту качанів кукурудзи, а лінії з негативним значенням - легким.
Істотна різниця за ефектами ЗКЗ і варіансами СКЗ вказує як на важливість адитивної, так і неадитивної дії генів, що обумовлюють величину сили відривання зернівки від стрижня качана, а достовірність реципрокного ефекту на імовірність впливу “материнського” ефекту на формування ознаки “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана” в гібридів та необхідність реципрокного аналізу.
Відповідно до оцінки ефектів загальної комбінаційної здатності, лінії можна розділити на групи з високою і низькою загальною комбінаційною здатністю.
Кращими по ЗКЗ за ознакою “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана” з легким типом обмолоту є лінії ХЛГ 264, ХЛГ 293, МА 17, ХЛГ 263, а з важким типом обмолоту - ХЛГ 386, УХ 405, ХЛГ 33, які мали стабільно високі значення ефектів ЗКЗ з тим чи іншим типом обмолоту. Лінія PLS 61 характеризується низькою ЗКЗ (табл. 3).
Ефекти ЗКЗ показують значну стабільність за роками для ознаки, що вивчалася. Це свідчить про високі значення успадкування ознаки, а також про стабільність їх проявлення (різниця в рангах не перевищує одиниці). Порівнюючи значення ЗКЗ із СКЗ за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана, можна сказати, що для деяких ліній величина варіанси СКЗ теж впливає на її проявлення. При цьому схрещування батьківських форм з важким типом обмолоту призводить до отримання гібридів з таким же типом обмолоту. Однак, використання у схрещуваннях ліній з невисоким значенням показника забезпечує формування в деяких випадках високої специфічності отриманих комбінацій з проявленням важкого типу обмолоту.
Таблиця 3. Оцінка ефектів загальної (gi) і варіанс специфічної (у2si) комбінаційної здатності самозапилених ліній за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана
|
Лінія |
ЗКЗ |
СКЗ |
|||||||
|
2002 р. |
2003 р. |
2002 р. |
2003 р. |
||||||
|
gi |
Ранг |
gi |
Pанг |
у2s |
Pанг |
у2s |
Ранг |
||
|
PLS 61 |
-0,01 |
5 |
0,01 |
5 |
0,018 |
2 |
0,015 |
5 |
|
|
ХЛГ 263 |
-0,03 |
4 |
-0,03 |
4 |
0,003 |
6 |
0,016 |
4 |
|
|
ХЛГ 33 |
0,08 |
6 |
0,11 |
7 |
0,053 |
1 |
0,051 |
1 |
|
|
ХЛГ 386 |
0,15 |
8 |
0,09 |
6 |
-0,001 |
7 |
0,001 |
7 |
|
|
ХЛГ 293 |
-0,13 |
2 |
-0,15 |
1 |
0,01 |
5 |
0,005 |
6 |
|
|
МА 17 |
-0,05 |
3 |
-0,09 |
3 |
0,012 |
3 |
0,019 |
3 |
|
|
УХ 405 |
0,13 |
7 |
0,17 |
8 |
0,011 |
4 |
0,02 |
2 |
|
|
ХЛГ 264 |
-0,14 |
1 |
-0,11 |
2 |
0,018 |
2 |
0,015 |
5 |
|
|
НІР0,05 |
0,03 |
0,025 |
- |
- |
|||||
|
-у2s |
- |
- |
0,015 |
0,017 |
Прикладом може служити лінія ХЛГ 33, яка характеризується високими позитивними значеннями ефектів ЗКЗ, хоч у самої лінії легкий тип обмолоту, в неї найвища варіанса СКЗ, тобто в гібридах вона веде себе по-різному за величиною ознаки.
Самозапилена лінія, з легким типом обмолоту, МА 17 має кращі показники ЗКЗ за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана з поєднанням високої варіанси СКЗ. Тому, в гібридних комбінаціях за її участю визначальним фактором формування міцності прикріплення зернівки до стрижня качана, поряд з високими значеннями ЗКЗ, є і специфічний комбінаційний її прояв, тобто більша або менша її величина в окремих гібридних комбінаціях. По варіансі СКЗ з важким типом обмолоту, крім ХЛГ 33, виділилася самозапилена лінія УХ 405. Слід зазначити, що висока варіанса СКЗ вказує на можливість створення гібридів з легким типом обмолоту у специфічних комбінаціях.
Методи аналізу діалельних схрещувань дозволяють провести розділення гетерозису, який виникає від різних джерел генної дії і взаємодії.
В наших дослідженнях значний інтерес мають лінії ХЛГ 264, ХЛГ 293, ХЛГ 386 і УХ 405, у яких переважає адитивна дія генів. Перші дві лінії можна використовувати як донори легкого типу обмолоту при створенні гібридів, а ХЛГ 386 та УХ 405 - при створенні гібридів з важким типом обмолоту.
Таким чином, інші лінії характеризуються складним співвідношенням дії генів адитивного і неадитивного характеру. Наявність диференціації значень варіанси СКЗ вказує на проявлення специфічної взаємодії, що необхідно враховувати при підборі батьківських пар для схрещування.
Аналіз даної групи гібридів показує, що, як правило, найвищі негативні ефекти ЗКЗ ознаки проявляються в тих випадках, коли обидві батьківські форми мають високу КЗ з легким типом обмолоту, а найвищі - з позитивними ефектами ЗКЗ, коли обидві батьківські форми мають високу КЗ з важким типом обмолоту.
Високі значення ЗКЗ і СКЗ відіграють важливу роль в обумовленості міцності прикріплення зернівки до стрижня качана в гібридів.
Найкращих результатів зі створення гібридів з легким типом обмолоту досягаємо, коли обидві батьківські форми, що мають найнижчі від'ємні значення ЗКЗ за цією ознакою, поєднуються з низькими значеннями СКЗ.
Таким чином, використання у схрещуваннях ліній з низьким значенням міцності прикріплення зернівки до стрижня качана з ідентичними формами забезпечує в більшості випадків збереження цієї ознаки в гібридах, а за схрещування з протилежними формами - підвищення в окремих комбінаціях.
ГЕНЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕЦИПРОКНИХ ГІБРИДІВ З РІЗНОЮ МІЦНІСТЮ ПРИКРІПЛЕННЯ ЗЕРНІВКИ ДО СТРИЖНЯ КАЧАНА
В наших дослідженнях генетичний аналіз включав оцінювання ступеня домінування за F. Petr, K. Frey (1966).
Отримані дані за ефектами домінування (табл. 4) показують, що на нашому селекційному матеріалі спостерігався ефект гетерозису (переважають ефекти наддомінування значної сили відривання зернівки від стрижня качана): в 2002 р. - 42,8, а в 2003 р. - 44,6 %, або неповне домінування батьківської форми з важчим типом обмолоту (30,4; 14,3%).
Загальна величина домінування значної міцності прикріплення зернівки до стрижня качана (важкого обмолоту) - 78,6 % у 2002 та 64,3 % - у 2003 році.
Ефект домінування легкого обмолоту, в загальній сукупності проаналізованого матеріалу, становив 21,4% у 2002 та 30,3 % у 2003 році за незначної величини наддомінування легкого типу обмолоту - 3,6 та 7,1 % з більшою частиною неповного домінування батьківської форми з легшим типом обмолоту (17,8; 23,2%).
Таблиця 4. Особливості домінування сили відривання зернівки від стрижня качана в гібридів кукурудзи 2002- 2003 рр.
|
Напрямок домінування |
Особливість домінування |
Кількість випадків |
||||
|
2002 р. |
2003 р. |
2002 р. |
2003 р. |
|||
|
шт. |
% |
|||||
|
Домінування важкого обмолоту |
Наддомінування |
24 |
25 |
42,8 |
44,6 |
|
|
Повне |
3 |
3 |
5,4 |
5,4 |
||
|
Неповне |
17 |
8 |
30,4 |
14,3 |
||
|
Всього |
44 |
36 |
78,6 |
64,3 |
||
|
Домінування легкого обмолоту |
Наддомінування |
2 |
4 |
3,6 |
7,1 |
|
|
Повне |
- |
- |
- |
- |
||
|
Неповне |
10 |
13 |
17,8 |
23,2 |
||
|
Всього |
12 |
17 |
21,4 |
30,3 |
||
|
Відсутність |
- |
3 |
- |
5,4 |
Отже, отримані результати вказують про домінування значної міцності прикріплення зернівки до стрижня качана в гібридів кукурудзи порівняно із самозапиленими лініями.
Для проведення подальшого генетичного аналізу та отримання повнішої інформації про цінність самозапилених ліній було взято середні значення між реципрокними гібридами у зв'язку з наявністю істотного реципрокного ефекту в дисперсійному аналізі комбінаційної здатності.
Проте, отримані нами дані показали наявність неалельної взаємодії, так як коефіцієнт регресії відхилявся від лінії одиничного нахилу. Це підтверджувалось і неоднорідністю варіанс та коваріанс.
Було зроблено припущення (це підтвердилось у наступних дослідженнях), що саме лінії ХЛГ 33 та ХЛГ 264 за схрещування з іншими лініями дають неалельну взаємодію. Таким чином, подальший генетичний аналіз було проведено з виключенням цих ліній і їх потомства з аналізу.
Отримані дані вказують на відсутність суттєвої відміни лінії регресії (Vr, Wr) від лінії одиничного нахилу. За результатами отриманих даних, матеріал цілком відповідає вимогам аналізу Джінкса - Хеймана.
Пояснюючи результати генетичного аналізу, згідно із загальноприйнятою схемою, за графіками Хеймана, слід сказати, що аналіз вказує на неповне домінування ознаки в 2002 р. досліджень, що свідчить про адитивно-домінантне її формування, оскільки графік (Wr, Vr) пересікає вісь Wr на позитивній її стороні. У 2003 р. графік дещо зміщується і пересікає вісь Wr на від'ємній стороні, що вказує на зверхдомінування. Таке зміщення в деякій мірі пояснюється впливом умов року на проявлення ознаки “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана”. На генетичну вираженість міцності прикріплення зернівки до стрижня качана значний вплив має фактор року та середовищної взаємодії генотипу, внаслідок чого встановлена нестабільність у генетичній детермінації ознаки в окремих ліній за роками, тому оптимальним варіантом буде вихідний матеріал, що проявляє генетичну сталість за обмолотом у різні роки.
Генетична природа ознаки “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана” обумовлена ефектами адитивності і домінування генів її контролю.
Незначна різниця між коефіцієнтами успадкування в широкому і вузькому розумінні, високі ефекти адитивності і домінування при взаємодії генів, які контролюють цю ознаку, вказують про можливість її покращання шляхом селекції з використанням гетерозису і селекційного добору.
Наявність реципрокних відхилень вказує на необхідність проведення реципрокного аналізу для детальнішого вивчення цього питання з метою вияснення об'єктивних значень істотних різниць від прямих і зворотних схрещувань.
Істотна різниця за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана між гібридами від прямого і зворотнього схрещування спостерігалась у 13 пар гібридів із 28 в 2002 році, що становить 46,4 %; у 2003 році - в 19 пар гібридів або 67,8 %. У 2002 році відхилення в сторону материнської форми відмічалось у 7 пар гібридів, що становить 61,5 %; в 2003 році - 8 пар гібридів, або 42,1 %.
Гібриди необхідно перевіряти в реципрокних схрещуваннях з метою виявлення всіх можливостей даного поєднання батьківських пар.
ПРИНЦИПИ ПІДБОРУ ЛІНІЙ КУКУРУДЗИ ДЛЯ ГІБРИДИЗАЦІЇ
Селекційний процес повністю залежний від володіння закономірностями спадковості і мінливості.
Селекція на міцність прикріплення зернівки до стрижня качана вимагає знання про спадковість від їх батьківських форм, мінливості цієї ознаки залежно від типу гібриду.
За результатами досліджень, ми виявили істотний зв'язок характеру успадкування міцності прикріплення зернівки до стрижня качана між гібридами і материнськими формами, а також між гібридами і середнім між двома батьківськими формами (табл. 5).
Таблиця 5. Кореляційні зв'язки між міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана в гібридів та їх батьківських форм, (2002-2003 рр.)
|
Кореляційна залежність |
Рік |
||
|
2002 |
2003 |
||
|
F1-+ |
0,285*±0,093 |
0,315*±0,092 |
|
|
F1-> |
0,13±0,096 |
0,09±0,086 |
|
|
F1-++>2 |
0,227*±0,094 |
0,203*±0,095 |
Примітка: *- істотно на рівні 0,05.
Для отримання гібридів з легким типом обмолоту необхідно підбирати обидві, материнську і батьківську, форми з незначною міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана.
Враховуючи невисокі коефіцієнти кореляції, необхідно підбирати і розглядати кожний генотип гібриду і його батьківські форми окремо.
БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБИРАННЯ КУКУРУДЗИ З РІЗНИМ ТИПОМ ОБМОЛОТУ
Оцінка біоенергетичної ефективності гібридів з однаковим рівнем продуктивності, але з низькою та високою міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана і створених на основі самозапилених ліній з легким та важким типом обмолоту показала, що в гібридів із важким типом обмолоту - (> 0,9 кг/зернівку) і врожайністю зерна 5,92 т/га частка витрат за збирання кукурудзозбиральними комбайнами і післязбиральної доробки зерна становить 17,3 % від загальної енергомісткості врожаю, а в гібридів із легким типом обмолоту - (0,6 кг/зернівку) і врожайністю 6,01 т/га зменшилась до 10,0 % за збирання зернозбиральними комбайнами і післязбиральної доробки зерна. На основі цього можна зробити висновок, що впровадження гібридів, придатних до механізованого збирання в зерні, а не в качанах має значну біоенергетичну, а отже, й економічну ефективність.
ВИСНОВКИ
У дисертації висвітлені теоретичні й експериментальні результати, які у сукупності забезпечують вирішення наукової задачі щодо оцінювання вихідного матеріалу кукурудзи за параметрами придатності до механізованого обмолоту, створення придатних до механізованого обмолоту високопродуктивних гібридів кукурудзи.
1. Виділені лінії та гібриди кукурудзи з різними показниками за тривалістю вегетаційного періоду та типами обмолоту: легким -(0,6 кг/зернівку), середнім - (0,9 кг/зернівку), важким - (> 0,9 кг/зернівку).
2. Встановлено, що міцність прикріплення зернівки до стрижня качана у самозапилених ліній кукурудзи має кореляційну залежність із кількістю рядів зерен (r =0,332-0,345), діаметром качана (r = 0,251-0,299) та стрижня (r = 0,289-0,312). Для гібридів кукурудзи, крім цих ознак, встановлений взаємозв'язок з довжиною качана (r = 0,321; 0,258), кількістю зерен у ряду (r = 0,329; 0,252), глибиною посадки зернівки у стрижень качана (r =0,412; 0,420). Ці кореляційні зв'язки вказують на необхідність урахування їх значень в селекції гібридів кукурудзи того чи іншого типів обмолоту.
3. Виявлено кореляційний зв'язок між міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана і його вологістю для ліній (r = 0,509-0,583), для гібридів (r = 0,527;0,604), що характерно для всіх груп стиглості.
4. Висока стабільність міцності прикріплення зернівки до стрижня качана дає можливість ідентифікувати вихідний матеріал за генетично детермінованою ознакою, яка проявлялась стабільно протягом років дослідження. За результатами факторного аналізу, де на долю генотипу припадає 67,77 - 75,40 %, а на долю взаємодії генотипу з умовами року 19,62 - 8,75 % (за середнього коефіцієнта повторюваності у самозапилених ліній за роками 0,79 - 0,80), вказує на високу генетичну обумовленість цієї ознаки. На основі цього була розроблена єдина класифікація ліній та гібридів кукурудзи за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана.
5. Серед ліній встановлена істотна різниця проявлення загальної і специфічної комбінаційної здатності, що вказує як на важливість адитивної, так і неадитивної дії генів у формуванні ознаки, а лінії з високими від'ємними значеннями ефектів ЗКЗ та незначною варіансою СКЗ найдоцільніше використовувати для створення гібридів з легким типом обмолоту.
6. Виділені лінії з перевагою адитивних генів - ХЛГ 293, ХЛГ 264, ХЛГ 386, УХ 405. Перші дві лінії можна використовувати як донори легкого типу обмолоту при створенні гібридів, а ХЛГ 386 та УХ 405 - при створенні гібридів з важким типом обмолоту.
7. В опрацьованому селекційному матеріалі встановлено перевагу ефектів домінування важкого обмолоту (78,6 та 64,3 %) над легким обмолотом (21,4 і 30,3 %).
8. Генетична природа ознаки “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана” обумовлена ефектами адитивності і домінування генів її контролю.
9. Незначна різниця між коефіцієнтами спадкування в широкому і вузькому розумінні, високі ефекти адитивності і домінування при взаємодії генів, які контролюють цю ознаку, вказують на можливість її покращання шляхом селекції з використанням гетерозису і селекційного добору.
10. Виявлено істотну різницю за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана (13 пар у 2002 р. та 19 пар у 2003 р.) у реципрокних гібридах, що необхідно враховувати при підборі батьківських пар для гібридизації.
11. Виділено ряд самозапилених ліній з легким типом обмолоту (ХЛГ 22, ХЛГ 33, ХЛГ 42, ХЛГ 85, ХЛГ 167, ХЛГ 175, ХЛГ 264, ХЛГ 269, ХЛГ 270, ХЛГ 290, ХЛГ 293, ХЛГ 1128, ХЛГ 1286, ХЛГ 1339, PLS 61, МА 17 та ін.), що характеризуються незначною міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана, значення якого становить 0,6 кг/зернівку, а також з важким типом обмолоту (ХЛГ 157, ХЛГ 386, ХЛГ 403, ХЛГ 1278, TVA 8022 О2, MS 206, УХ 405 та ін.), в яких цей показник становить > 0,9 кг/зернівку.
12. Виявлено, що гібриди з незначною міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана (ХЛГ 270ХЛГ 264, ХЛГ 264МА 17, ХЛГ 270МА 17, ХЛГ 264ХЛГ 270, ХЛГ 293ХЛГ 264, МА 17 ХЛГ 264) створені за участю ліній з легким типом обмолоту; а гібриди з важким типом обмолоту (УХ 405ХЛГ 386, ХЛГ 386УХ 405) - за участю ліній важкого типу.
...Подобные документы
Роль гібридів у продуктивності кукурудзи. Технології вирощування й дослідження росту і розвитку гібридів кукурудзи. Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи. Фотосинтетична продуктивність. Продуктивність гібридів кукурудзи. Урожайність.
дипломная работа [107,7 K], добавлен 17.01.2008Соняшник як основна олійна культура в Україні. Оцінка селекційного матеріалу соняшнику за методикою Державного сортовипробування. Оцінка за придатністю до механізованого збирання, стійкості до вилягання, обсипання, нахилу кошиків, дружності достигання.
реферат [11,2 K], добавлен 30.03.2011Збагачення генофонду вихідного матеріалу, який використовується при створенні нових високоврожайних гібридів із заданими ознаками. Комбінаційна здатність ліній і вплив на її прояв генотипів різних зародкових плазм.
автореферат [38,3 K], добавлен 00.00.0000Біологічні особливості та вимоги щодо вирощування кукурудзи. Морфо-біологічні та фізіолого-біохімічні показники сортів і гібридів цукрової кукурудзи. Оцінка їх ураженості інфекційними хворобами. Економічна ефективність вирощування нових гібридів.
курсовая работа [98,6 K], добавлен 13.02.2012Народно-господарче значення соняшника. Адаптивний потенціал – основа технології селекції ліній і гібридів. Розрахунок коефіцієнта кореляції. Результати екологічного сортовипробування гібридів, сортів насіння, материнських та батьківських ліній соняшнику.
курсовая работа [73,1 K], добавлен 17.11.2014Агрометеорологічні умови господарства Елітне. Оцінка самозапилених ліній кукурудзи за морфобіологічними ознаками, тривалістю вегетаційного періоду. Створення ліній та оцінка середньоранніх і ранньостиглих гібридів з низькою збиральною вологістю зерна.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 20.12.2011Напрямки селекційної роботи з культурами сільськогосподарських рослин. Практичне використання ефекту гетерозису в селекції кукурудзи. Типи гібридів у виробництві. Досягнення селекції, проблеми та перспективи. Особливості насінництва гідридів кукурудзи.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 29.11.2011Новий вихідний матеріал, самозапилені лінії, стерильні аналоги, сорти й гібриди сорго різного напряму використання. Грунтово-кліматичні умови. Гібридний та селекційний розсадники. Розплідник самозапилених ліній. Використання селекційних зразків сорго.
научная работа [419,8 K], добавлен 20.08.2010Шляхи підвищення врожаю, зменшення витрат палива, збільшення продуктивності агрегатів для вирощування та збирання кукурудзи. Аналіз технології і техніко-економічних показників вирощування культури. Застосування нових гібридів, сучасного комплексу машин.
дипломная работа [101,6 K], добавлен 26.05.2010Господарсько–економічна характеристика КООП "Мрія"; грунтові та кліматичні умови господарства. Ознайомлення із технологією вирощування сортів та гібридів сільськогосподарських культур на насінницьких посівах. Збирання, використання посівного матеріалу.
курсовая работа [143,5 K], добавлен 28.10.2014Ботаніко-морфологічна характеристика біологічних особливостей культури. Аналіз методів створення вихідного матеріалу для селекції: гібридизації, мутагенезу, генної інженерії. Вивчення народногосподарського значення озимої пшениці та виробництва насіння.
курсовая работа [54,2 K], добавлен 02.05.2011Переваги та недоліки вирощування контейнерних культур. Класифікація садивного матеріалу, його ознаки. Загальні положення організації виробництва декоративного садивного матеріалу в контейнерній культурі. Садивний матеріал із закритою кореневою системою.
реферат [21,6 K], добавлен 07.12.2013Види селекційних посівів. Етапи гібридизації ячменю. Операції основного обробітку грунту. Гібридний, селекційний та спеціальні розсадники, їх призначення. Види сортовипробування: конкурсне, міжстанційне. Оцінка сортів зерна на стійкість проти вилягання.
отчет по практике [22,3 K], добавлен 16.07.2015Народногосподарське значення, ботанічні та біологічні особливості соняшника. Вимоги соняшнику до умов вирощування. Сівба та догляд за посівами. Математичне оброблення результатів польових дослідів, обліків і спостережень на базі комп’ютерної техніки.
дипломная работа [84,0 K], добавлен 25.01.2013Загальні відомості про сільське господарство та вирощування кукурудзи. Особливості ведення галузі рослинництва в умовах реформування земельних відносин. Розробка системи агротехнічних заходів вирощування запрограмованого врожаю кукурудзи на зерно.
курсовая работа [395,3 K], добавлен 06.09.2015Принципи класифікації захворювань хмелю. Морфологія, поширеність вірусу. Хмельова нематода, ковалики, травневий хрущ. Система заходів захисту хмелю від хвороб. Створення, впровадження стійких до хвороб сортів. Одержання безвірусного посадкового матеріалу.
контрольная работа [27,3 K], добавлен 14.03.2012Залежність розвитку птахівництва від селекційної роботи, спрямованої на удосконалення продуктивних і племінних якостей, створення нових порід, ліній і кросів всіх видів сільськогосподарської птиці. Методи добору, підбору та розведення яєчних курей.
курсовая работа [599,9 K], добавлен 25.04.2012Характеристика впливу обчісуючої жатки на зерно. Агротехнічні вимоги обмолоту зернових культур. Технологічні схеми обчісуючого пристрою. Розрахунок параметрів молотильної установки. Аналіз впливу конструктивних параметрів на динаміку руху зернини.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 28.04.2015Аналіз технологій обробки насіннєвого вороху бобових трав. Технологічні властивості культур, що впливають на процес обмолоту і витирання. Характеристика насіннєвого вороху в залежності від способу збирання. Розрахунок параметрів домолочуючого пристрою.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 27.01.2013Зернозбиральний самохідний комбайн СК-5 "Нива", призначений для збирання зернобобових і обмолоту хлібної маси. Проект схеми збиральної машини та конструкції одного вузла. Відомості про технологічні процеси, розрахунок параметрів молотильного апарата.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 26.11.2010
