Згідно з програмою досліджень по технології дражування та визначення терміну зберігання дражованого і інкрустованого насіння цукрових буряків були проведені такі досліди:

1. Визначити оптимальні розміри насіння з метою створення кулеподібної форми при дражуванні.

2. Вивчити можливість використання для дражування нешліфованого насіння цукрових буряків діаметром 3,25-3,50 мм.

3. Вивчити посівні якості та продуктивні властивості дражованого та інкрустованого насіння з включенням в їх оболонку вітчизняних мікродобрив.

4. Вивчити вплив строків зберігання інкрустованого та дражованого насіння на його посівні якості.

Дослідження проводили, використовуючи насіння гібридів Уладово-Верхняцький ЧС 37, Український ЧС 70, Ювілейний, КВ Бар, ЛВЧС 31. Лабораторна схожість насіння становила 94%, фракція насіння після дражування - 3,5-4,5 мм.

Посівні якості насіння визначали згідно з ДСТУ 2292-93, ДСТУ 4232:2003, ГОСТ 22617.0-77, 22617.1-77, 22617.3-77, 22617.5-77; польову схожість, динаміку появи сходів, оцінку росту та розвитку рослин, густоту рослин, урожайність коренеплодів, цукристість - згідно з методикою досліджень по цукровим бурякам ІЦБ (1987).

Математичну обробку даних проводили за методом дисперсійного аналізу Б.А. Доспехова (1979).

Ґрунтові, агротехнічні та агрометеорологічні умови проведення польових дослідів. Ґрунтове покриття ділянок, на яких проводили польові досліди, представляє різні типи та види ґрунтів (ясно-сірі, сірі лісові, чорнозем типовий, чорнозем неглибокий малогумусний), які характеризувалися наступними фізико-хімічними і агрохімічними показниками: вміст гумусу 1,53-4,6%; рН сольова 5,7-7,1 гідролітична кислотність - 0,9-3,1, мг-екв на100 г ґрунту; сума увібраних основ (S) - 11,8-36,2 мг-екв на 100 г ґрунту; ступінь насичення основами (V) - 80,9-96,7%; вміст легкогідролізованого азоту - 84,9-147,2 мг/кг ґрунту; рухомого фосфору - 130,7-225,0 мг/кг ґрунту; обмінного калію - 69,4-180,2 мг/кг ґрунту.

Агротехнічні умови проведення польових дослідів відповідали загально прийнятій технології вирощування цукрових буряків.

Узагальнюючи аналіз метеорологічних умов в роки проведення досліджень (2000-2002 рр.), можна відмітити, що в усіх місцях, де були закладені польові досліди, вегетаційний період характеризувався підвищеною кількістю тепла в усі роки досліджень. Вегетаційні періоди 2000 і 2002 років характеризувалися доброю загальною забезпеченістю вологи, а в 2001 році спостерігалася її недостача.

ЯКІСТЬ НАСІННЯ ЧС ГІБРИДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ТА ЙОГО ПРОДУКТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ДРАЖУВАННЯ І ІНКРУСТАЦІЇ

Оптимізація розміру та фізичних властивостей насіння перед дражуванням. Дослідженнями встановлено, що на величину дражувальної оболонки у процесі дражування суттєво впливає стан поверхні підготовленого насіння та величина фракції насіння. За дражування шліфованого насіння утворюється менша за масою оболонка драже, ніж нешліфованого; за дражування нешліфованого насіння різних фракцій менша фракція потребує більшої маси компонентів (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив шліфування і розміру фракції на величину дражувальної оболонки і форму дражованого насіння, в середньому за 2000-2002 роки

Так, в процесі дражування шліфованого і нешліфованого насіння фракції 3,25-3,75 мм за однакових режимів накатування маса дражувальної оболонки значно зменшується у варіанті, де насіння було шліфованим. Маса компонентів, нанесених на нешліфоване насіння в процесі дражування, була в 1,3 - 1,4 рази більшою, ніж нанесених на шліфоване насіння, водночас як форма драже в обох випадках була однакова - коефіцієнт округлості форми як шліфованого, так і нешліфованого насіння становив 0,85.

Створення дражувальної оболонки, за масою не більшої ніж маса насіння, не спричиняє істотного зниження його посівних якостей, водночас як за відносної маси дражувальної оболонки, більшої від 150% для шліфованого насіння і 130% для нешліфованого насіння, спостерігається значне зниження його енергії проростання, особливо кількості пророслого насіння на 3-й день пророщування - відповідно на 6-29% і на 7-53% порівняно з дражованим насінням, де відносна маса дражувальної оболонки драже була в межах від 59,4 до 105,4% (рис. 1).

За утворення дражувальної оболонки, яка за масою не перевищує масу насіння, його лабораторна схожість та енергія проростання не знижуються. Подальше збільшення відносної маси оболонки на кожні 10% спричиняє зниження схожості насіння приблизно на 1%. Залежність між вказаними величинами є лінійною, коефіцієнт кореляції становить - 0,92.

Різниця між лабораторною схожістю та енергією проростання насіння також поступово зростає із збільшенням дражувальної оболонки. Так, при накатуванні 100% компонентів від маси насіння ця різниця становила 3-4%; при відносній масі оболонки 100-150%, 150-200% і більше 200% вона становила відповідно 4-6%; 7-10% і 13-14%.

За дражування нешліфованого насіння із збільшенням маси оболонки драже відносно маси плодів з 101 до 199% лабораторна схожість насіння знижувалася з 96% до 79%, або на 17%, енергія проростання - з 91% до 65%, або на 26% (рис. 3).

Таким чином, за підготовки насіння для дражування необхідно обов'язково його шліфувати, що сприятиме створенню дражувальної оболонки оптимальної величини і підвищенню посівних якостей насіння.

Кількісний склад і посівні якості насіння фракції 3,25-3,50 мм залежно від способів вирощування і сортових особливостей. Під час проведення лабораторних аналізів більше 5 тис. тонн заготовлюваного насіння цукрових буряків сортів і гібридів, вирощеного висадковим та безвисадковим способами в 2000-2002 роках, встановлено, що заготовлюване насіння цукрових буряків містить від 1 до 41% плодів розміром 3,25-3,50 мм, і характеризується сильною мінливістю за цим показником. Вміст даної фракції складає в середньому у гібридів 11,9%, сортів - 10,7%. В розрізі окремих партій енергія проростання насіння фракції 3,25-3,50 мм коливалася від 3 до 91%, В середньому вміст насіння фракції 3,25-3,50 мм зі схожістю 85% і вище становить 4% в сировині насіння гібридів і 2,6% сортів, а зі схожістю 75% і вище такого насіння міститься близько 8%. Тобто, за можливості ефективного використання такого насіння у дражованому вигляді теоретично можна забезпечити збільшення виходу підготовленого для сівби насіння цукрових буряків в процесі його підготовки на насіннєвих заводах.

Посівні якості насіння фракції 3,25-3,50 мм після дражування. Результатами досліджень встановлено, що плоди діаметром 3,25-3,50 мм дражувати недоцільно. Навіть за умови високої енергії проростання і схожості (вище 90%) їх використання не забезпечило одержання кондиційного дражованого насіння зі схожістю 90% і вище (табл. 2).

Енергія проростання насіння цієї фракції в середньому була на рівні 71%, що на 14% нижче за контроль 1 (дражоване шліфоване насіння фракції 3,25-3,75 мм), лабораторна схожість становила 82%, що на 9% нижче за контроль 1. Особливо велика різниця (30%) між вказаним варіантом і контролем 1 була за кількістю насіння, що проросло на третій день пророщування.

Таблиця 2

Якість дражованого насіння залежно від величини фракції та стану його поверхні до дражування (середнє із чотирьох дослідів, 2000-2002 рр.)

Посівні якості дражованого насіння, одержаного з нешліфованих плодів вказаних фракцій, істотно не відрізнялося від дражованого насіннєвого матеріалу, одержаного за використання шліфованого насіння діаметром 3,25-3,75 мм (контроль 1).

Взаємозв'язок між величиною фракції насіння та станом його поверхні до дражування і продуктивністю. Дослідженнями встановлена пряма залежність між величиною насіння до дражування, станом його поверхні та польовою схожістю дражованого насіння (табл. 3). Найнижчу польову схожість - 56%, мало дражоване насіння, одержане після нанесення дражувальної суміші на нешліфоване насіння діаметром 3,25-3,50 мм, найвищу - 65-66% у варіантах, де для дражування було використане шліфоване насіння крупніших фракцій та інкрустоване насіння.

Таблиця 3

Польова схожість дражованого насіння діаметром 3,50-4,50 мм залежно від величини фракції та стану його поверхні до дражування

Шліфоване насіння фракції 3,25-3,50 мм внаслідок його дражування значно знижувало польову схожість. У варіантах, де для дражування використане насіння крупніших фракцій (контроль 1) та інкрустоване насіння (контроль 2), польова схожість була значно вищою і становила в середньому за три роки відповідно 65 та 66%. За сівби цукрових буряків інкрустованим шліфованим насінням фракції 3,25 - 3,50 мм польова схожість його була вищою на 8-12% порівняно з варіантами, де ця фракція насіння використовувалася в дражованому вигляді, і становила 68%, тобто на рівні контрольних варіантів.

Урожайність коренеплодів та збір цукру за сівби дражованим нешліфованим насінням з плодів фракції 3,25-3,50 мм були значно нижчими, ніж за сівби дражованим та інкрустованим посівним матеріалом, підготовленим за існуючими технологіями. В умовах правобережної частини Лісостепу на чорноземах типових найнижча врожайність коренеплодів - 41,2 т/га і збір цукру з одиниці площі - 5,83 т/га були одержані за сівби цукрових буряків нешліфованим насінням фракції 3,25-3,50 мм після його дражування (табл. 4). Порівняно з контролем врожайність коренеплодів була меншою на 3,0 т/га, а збір цукру - на 0,65 т/га.

Таблиця 4

Продуктивність цукрових буряків залежно від величини фракції насіння та стану його поверхні до дражування (Тернопільський інститут АПВ, середнє за 2001 - 2002 рр)

За сівби шліфованим насінням фракції 3,25 - 3,50 мм після дражування врожайність коренеплодів була вищою на 1,6 т/га, збір цукру на - 0,23 т/га, порівняно з нешліфованим насінням цієї фракції. За сівби нешліфованим інкрустованим насінням фракції 3,25 - 3,50 мм врожайність коренеплодів була вищою на 1,5 т/га, збір цукру на - 0,09 т/га, ніж у варіанті, де сівбу проводили нешліфованим дражованим насінням цієї ж фракції. Але врожайність коренеплодів була меншою на 1,5 т/га, а збір цукру на 0,56 - 0,73 т/га, ніж у контрольних варіантах.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ДРАЖОВАНОГО ТА ІНКРУСТОВАНОГО НАСІННЯ ЗА ВКЛЮЧЕННЯ В ЙОГО ОБОЛОНКУ КОМПЛЕКСНИХ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ

Вплив комплексних мікродобрив на посівні якості дражованого та інкрустованого насіння. За включення до складу інкрустаційної та дражувальної сумішей композиції мікродобрива „Реаком-С-бурякове” не встановлено суттєвого впливу препарату в різних нормах на посівні якості насіння (табл. 5).

Таблиця 5

Вплив обробки насіння композицією мікроелементів на якість дражованого та інкрустованого насіння, 2000-2002 рр

В середньому за три роки лабораторна схожість дражованого насіння, обробленого „Реаком-С-бурякове” в дозах 9,4, 18,8 та 28,2 л/т, була практично однаковою - в межах 87-89%, і майже не відрізнялася від контролю - насіння, дражованого без нанесення композиції мікроелементів, де цей показник становив 88%.

Інкрустоване насіння, оброблене мікродобривом „Реаком-С-бурякове”, розвивалося інтенсивніше, ніж необроблене. Вищою була не лише лабораторна схожість, але і енергія проростання та кількість пророслого на третій день насіння - відповідно на 2 і 6%.

Вплив комплексонатів на продуктивні властивості насіння в захисних оболонках. Застосування композиції мікроелементів забезпечило підвищення польової схожості дражованого насіння на 7,3-16,3%, причому найбільший ефект спостерігався від застосування мікроелементів в нормі 28,2 л/т насіння (табл. 6). Порівнюючи польову схожість насіння, обробленого композицією “Реаком-С-Бурякове” та композицією елементів живлення виробництва Німеччини, можна відмітити, що польова схожість насіння, обробленого вітчизняними мікроелементами в нормі 28,2 л/т, була на 5,4% вищою. Включення композиції елементів живлення в інкрустаційну оболонку забезпечило підвищення польової схожості насіння на 9,8% в порівнянні з інкрустованим насінням без застосування елементів живлення.

Таблиця 6

Вплив обробки насіння композиціями елементів живлення на польову схожість насіння (Вінницька ДСГДС)

Дражоване насіння, підготовлене з включенням у дражувальну суміш композиції мікроелементів “Реаком-С-бурякове” в нормі 18,8 л/т, забезпечило в середньому за три роки на сірих лісових ґрунтах прибавку урожайності коренеплодів - 2,0 т/га, в нормі 28,2 л/т насіння - 5,0 т/га по відношенню до контролю 1 (із застосуванням дражованого насіння, підготовленого без включення в композицію мікроелементів), де урожайність коренеплодів становила 37,1 т/га (табл. 7).

Таблиця 7

Вплив різних концентрацій мікродобрив на продуктивність цукрових буряків, висіяних дражованим і інкрустованим насінням (Вінницька ДСГДС, 2000-2002 рр.)

При цьому цукристість в цих варіантах становила відповідно 14,4 і 14,5% і була вищою в порівнянні з контролем на 0,5 та 0,6%. Ця обставина дозволила збільшити збір цукру на 0,5 і 0,9 т/га при його величині в контролі - 5,10 т/га.

ВПЛИВ СТРОКІВ ЗБЕРІГАННЯ ДРАЖОВАНОГО ТА ІНКРУСТОВАНОГО НАСІННЯ НА ЙОГО ПОСІВНІ ЯКОСТІ

Дослідженнями встановлено, що прогресивні методи передпосівної обробки посівного матеріалу - дражування та інкрустація - не спричиняють зниження посівних якостей відповідно обробленого насіння цукрових буряків в процесі його зберігання впродовж чотирьох з половиною років за таких умов: вологість насіння - 9%, температура при зберіганні +15-20єС;

Енергія проростання та схожість дражованого насіння, не обробленого інсектофунгіцидами, і недражованого насіння в контрольному варіанті, впродовж всього періоду зберігання залишались практично на одному рівні. Схожість необробленого насіння коливалась в межах від 95 до 98%, а сірого драже (не обробленого інсектицидами) - в межах від 95 до 98%. В середньому різниця між схожістю необробленого і дражованого насіння складала 0,7% з коливаннями від 0 до 3%.

Енергія проростання насіння без оболонки становила в середньому від 94 до 96,5% за початкового значення цього показника 95%, в той час як насіння в оболонці мало енергію проростання від 92 до 94%, тобто в середньому на 2,1% нижче. Отже, фізіологічні та біохімічні процеси в насінні протікали дуже повільно, а дражувальна оболонка не проявляла інгибіруючої дії на ростові процеси як на початку зберігання, так і з плином часу. Слід відмітити високі початкові показники якості насіння - в середньому енергія проростання до дражування становила 95%, схожість 96%.

В результаті досліджень не встановлено також значного зниження посівних якостей дражованого насіння після інкрустації впродовж зазначеного періоду зберігання (рис. 4).

Енергія проростання і схожість насіння коливалися відповідно в межах від 85 до 93% і від 89 до 95,5%; кількість насіння, пророслого на третій день пророщування - в межах від 76 до 85,5%. Інсектициди та інші компоненти, що входять до інкрустаційної суміші, не виявляли негативного впливу на життєздатність насіння впродовж трьох років зберігання. Після цього періоду зберігання можна відмітити деяку тенденцію зниження посівних якостей дражованого насіння, обробленого інсектофунгіцидами. Так, схожість такого насіння упродовж наступних 1,5 років зберігання поступово знизилась з 96 до 89-91%, енергія проростання - з 92 до 85-87%. Таку ж тенденцію, хоча і виражену значно слабкіше, можна відмітити і щодо посівних якостей необробленого насіння. Слід відмітити більшу, ніж у сірого драже, різницю між енергією проростання та схожістю інкрустованого дражованого насіння та цими ж показниками в контролі, яка склала середньому відповідно 5,6 та 3,3%. Посівні якості інкрустованого насіння упродовж чотирьох з половиною років зберігання практично не змінювалися.

ВИРОБНИЧА ПЕРЕВІРКА, ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розрахунки економічної ефективності рекомендованих прийомів дражування та інкрустації свідчать про доцільність їх застосування. Оптимізація технології підготовки насіння для дражування забезпечила одержання економічного ефекту на виготовленні однієї посівної одиниці 17,66 грн.

Сівба цукрових буряків на кінцеву густоту дражованим насінням, до складу дражувальної оболонки якого включені комплексні мікродобрива, стала передумовою підвищення їх продуктивності, зниження собівартості коренеплодів, що в результаті забезпечило одержання економічного ефекту з одного гектару 696,3 грн.

За однакових умов вирощування цукрових буряків використання інкрустованого насіння з мікроелементами забезпечило за рахунок підвищення врожайності коренеплодів на 3,4 т/га одержання додаткового збору цукру з одного гектару в середньому 0,61 т, що забезпечило одержання економічного ефекту з кожного гектару 734,9 грн.