Ресурсозберігаюча технологія вирощування насіння буряка столового

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ресурсозберігаюча технологія вирощування насіння буряка столового

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Виробництво насіння буряка столового пов'язане з великими трудовими та енергетичними витратами. Не приділяється достатньої уваги посівним якостям насіння. Урожайність його залишається низькою і не перевищує 0,4-0,6 т/га. Тому насінницькі посіви, як правило, займають великі площі, що, в свою чергу, пов'язано зі збільшенням площі маточних коренеплодів та об'ємів їх зберігання. Для збільшення виходу маточників з одиниці площі в ряді країн близького та далекого зарубіжжя в спеціалізованих господарствах застосовують метод штеклінгів - отримання молодих за віком, дрібних коренеплодів при загущенні посівів, що дозволяє зменшити площі під маточниками в 2-3 рази. Крім цього, для збільшення виходу маточників пропонують використовувати коренеплоди, розрізані на 2 та більше частин. Такий спосіб дозволяє отримати низку переваг: при розрізанні виявляються та видаляються всі коренеплоди нетипові за кільцюватістю, забарвленням, консистенцією м'якушу та з захворюванням всередині (серцевинна гниль), внаслідок чого одержують насіння з покращеними посівними якостями; при нестачі посадкового матеріалу надається можливість значно збільшити площу висадок насінників і одержувати, відповідно, більшу кількість насіння. Великим коренеплодам, найбільший поперечний діаметр яких перевищує 100 мм (далі по тексту - перерослі), взагалі не приділяється достатньої уваги.

В Україні до цього часу не була розроблена ресурсозберігаюча технологія вирощування насіння буряка столового з використанням штеклінгів та перерослих коренеплодів через відсутність офіційно встановлених параметрів таких маточників та методів їх використання, що і викликало необхідність проведення наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з державною науково-технічною програмою «Овочівництво і баштанництво», затвердженою УААН, є складовою частиною наукових досліджень лабораторії землеробства Інституту овочівництва і баштанництва УААН по завданню 05.02 «Розробити агротехнічні основи екологічно адаптованої енергозберігаючої системи ведення овочівництва, спрямованої на збереження родючості ґрунту, отримання сталих врожаїв насіння та товарної продукції високої якості». Номер державної реєстрації 0101U001171.

Мета та завдання досліджень. Розробити ресурсозберігаючу технологію вирощування насіння буряка столового двох сортотипів зі збереженням сортових ознак.

Для реалізації поставленої мети вирішувались наступні завдання:

- встановити оптимальний строк сівби і густоту рослин буряка столового для отримання максимальної кількості якісних маточників, у тому числі штеклінгів;

- визначити параметри маточників, у тому числі штеклінгів, буряка столового, які б забезпечували високу урожайність насіння зі збереженням сортових та посівних якостей;

- встановити оптимальну густоту посадки маточників, у тому числі штеклінгів, для одержання високого рівня врожайності насіння нормативної якості;

- виявити можливість використання в насінницьких цілях частин перерослих коренеплодів (половинок, четвертин), визначити оптимальну кількість цих частин у посадочному гнізді і встановити оптимальну густоту їх посадки;

- дослідити мінливість індексу форми коренеплодів та архітектоніку насіннєвого куща за різних способів вирощування;

- дослідити вплив розмірів маточних коренеплодів на збереження сортових якостей;

- розрахувати економічну ефективність вирощування насіння буряка столового за різними технологіями.

Об'єкт досліджень: закономірності формування високого рівня врожайності насіння буряка столового та його якості.

Предмет досліджень: визначення залежності врожайності насіння буряка столового від строків сівби, густоти рослин при вирощуванні маточників, схеми розміщення насінників, розмірів маточних коренеплодів, частин перерослих коренеплодів і схеми їх посадки, тобто від технології вирощування.

Методи досліджень: візуальний - для ведення фенологічних спостережень; вимірювально-ваговий - для визначення біометричних показників та продуктивності рослин; хімічний - для визначення якісних показників коренеплодів; статистичний - для об'єктивної оцінки експериментальних даних; розрахунковий - для встановлення ефективності прийомів вирощування.

Наукова новизна отриманих результатів. В умовах лівобережного Лісостепу України виявлені закономірності формування високого рівня врожайності насіння буряка столового та його якості. Знайдено метод збільшення виходу маточних коренеплодів з одиниці площі і, відповідно, кількості вирощеного насіння через застосування маточників-штеклінгів. Визначено закономірності формування структури врожаю маточних коренеплодів залежно від технологічних прийомів вирощування. Встановлені параметри (вік, діаметр, індекс форми, маса) маточних коренеплодів, у тому числі штеклінгів та перерослих. Виявлено позитивний вплив літніх строків сівби на збереженість маточників, в тому числі штеклінгів, в зимовий період. Досліджено типи кущіння насіннєвих рослин залежно від віку, розмірів і густоти посадки маточників та доведено вплив архітектоніки куща на продуктивність насіннєвих рослин. Визначено оптимальний взаємозв'язок строків сівби, густоти рослин, розміру маточних коренеплодів і схеми їх розміщення в умовах лівобережного Лісостепу України. Розраховано економічну ефективність ресурсозберігаючої технології вирощування насіння в порівнянні з загальноприйнятою. Доведено можливість отримання насіння буряка столового через частини (половинки, четвертини) перерослих за лінійними розмірами коренеплодів. Виявлено залежність між кількістю частин коренеплодів в посадочному гнізді, схемою їх розміщення та будовою насіннєвого куща, продуктивністю, урожайністю, якістю насіння буряка столового. Встановлено збереженість сортових та основних господарсько-цінних ознак рослинами буряка столового при використанні насіння, отриманого через маточники-штеклінги та частини перерослих коренеплодів.

Практичне значення одержаних результатів. В умовах лівобережного Лісостепу України розроблено елементи (строк сівби і густота рослин при вирощуванні маточників, їх параметри та оптимальні схеми посадки), з яких сформовано ресурсозберігаючу технологію вирощування насіння буряка столового. Висока економічна ефективність розробленої технології, у порівнянні з загальноприйнятою, перевірена у виробничих умовах Харківської та Полтавської областей (збільшення чистого прибутку на 1,1-3,9 тис. грн./га, зменшення собівартості насіння на 1,3-3,1 грн./кг). На основі всебічного аналізу отриманих результатів розроблені методичні рекомендації щодо вирощування насіння буряка столового. Результати досліджень використано при розробці ДСТУ 4341:2004 «Насіння буряка столового. Технологія вирощування. Основні положення», подано дві заявки на винахід: «Спосіб вирощування насіння буряка столового» (номер заявки а 2005 07255) і «Спосіб вирощування насіння буряка столового через частини коренеплодів» (номер заявки а 2005 07256).

Особистий внесок здобувача полягає у вивченні, узагальненні та систематизації вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, проведенні аналітичного огляду літературних даних, безпосередньої участі в організації закладки та проведенні лабораторно-польових досліджень, теоретичному узагальненні результатів, їх систематизації, обґрунтуванні висновків та підготовці до друку. Робота виконана самостійно при сприянні колективу лабораторії землеробства Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Частка участі здобувача у спільних публікаціях становить не менше 80%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались і обговорювались на Міжнародній науковій конференції молодих вчених, присвяченій 55-ти річчю Інституту овочівництва і баштанництва УААН, (Мерефа, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми вирощування продукції рослинництва» (Суми, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Эффективное овощеводство в современных условиях» (Мінськ, 2005 р.) та на щорічних засіданнях вченої ради Інституту овочівництва і баштанництва УААН (Мерефа, 2001-2004 рр.).

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи викладено в 8 публікаціях, у тому числі 5 наукових робіт у виданнях, затверджених ВАК України як фахові; ДСТУ; методичних рекомендаціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, що налічує 213 найменувань, з них 14 іноземних, 23 додатків. Дисертацію викладено на 187 сторінках комп'ютерного тексту, вона містить 51 таблицю і 17 рисунків.

Основний зміст

маточник буряк урожайність сортовий

Вирощування насіння буряка столового

Наведено огляд публікацій щодо основних напрямків технології вирощування насіння буряка столового, проаналізовано сучасний стан досліджень, виявлено недостатньо вивчені елементи насінництва, обґрунтовано необхідність проведення і розроблено програму досліджень за темою дисертації.

Умови та методика проведення досліджень

Ґрунтово-кліматичні умови. Роботу виконано в Інституті овочівництва і баштанництва УААН в 2001-2004 рр. Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем типовий малогумусний важкосуглинковий на лесі. Погодні умови 2001, 2002 і 2004 рр. в цілому сприяли отриманню високого рівня врожайності насіння буряка столового. Несприятливим для рослин буряка столового за погодними умовами був 2003 рік.

Методика проведення досліджень. Дослідження проводили з двома сортами буряка столового: скоростиглим Дій (сортотип Екліпс) та середньостиглим Бордо харківський (сортотип Бордо) згідно «Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві», 2001. У дослідах вивчали строки сівби, густоту рослин, можливість отримання додаткового врожаю ранніх овочів з одиниці площі перед вирощуванням буряка столового на маточник; вплив розміру, віку коренеплодів, а також частин перерослих маточників, способів їх розрізання, зберігання та схеми посадки на урожайність та якість насіння.

У дослідах проводили фенологічні спостереження, облік густоти рослин, біометричні виміри, сорто - та фітопрочистки. Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом. На посівах першого року проводили формування густоти рослин згідно схеми досліду, апробацію посівів - за вимогами «Інструкції з апробації насінницьких посівів…», 2002. Облік урожаю з розподілом на фракції - поділяночно. Маточники всіх фракцій різних строків сівби закладали на зберігання в бурти з піском. Перед закладкою на зберігання та висадкою у поле в коренеплодах визначали вміст аскорбінової кислоти - згідно ГОСТ 24556-89, сухої речовини - ГОСТ 28561-90, нітратів - ГОСТ 29270-95, загального цукру та бетаніну - згідно методик Горової Т.К., Барсукової В.Є, 2001. В дослідах з насінниками збирання, облік врожаю проводили поділяночно. Посівні якості насіння визначали згідно діючих стандартів. ґрунтовий контроль насіння проводили за вимогами «Методических указаний по проведению грунтового контроля…», 1977. Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспеховим, 1985.

Технологічні прийоми вирощування. Попередник для маточників - огірок, обробіток ґрунту - загальноприйнятий. Сівбу та формування густоти рослин проводили згідно схеми досліду. З кожним наступним строком сівби зменшувалась кількість технологічних операцій по догляду за посівами. Збирали коренеплоди у 1 декаді жовтня. Попередник для насінників - зернові колоскові, технологічні прийоми вирощування - загальноприйняті для лівобережного Лісостепу України. Збирання проводили в фазу воскової стиглості насіння, коли його вологість становила 50-55% (спостерігалось побуріння 25-35% клубочків у 70-75% рослин) у 3 декаді липня - 1 декаді серпня залежно від погодних умов року. Маточники вирощували при зрошенні, насінники - на богарі.

Строки сівби та густота рослин при вирощуванні маточників

Урожайність маточників буряка столового літніх строків сівби (1 і 3 декади червня) на густоті 300-320 і 480-520 тис. шт./га була високою (33,9-39,1 і 28,2-33,2 т/га) і не залежала від густоти рослин (рис. 1). Липневий строк сівби є недоцільним через низький рівень врожайності (10,0-13,2 т/га) та відсутність апробаційних ознак у коренеплодів, що пов'язано з недостатньою забезпеченістю теплом вегетаційного періоду, яка характеризується сумою активних температур. Для буряка столового вона повинна становити 1600-2000^оС (ранньостиглі сорти, вегетаційний період 100-120 діб), та 2000-2400^оС (середньоранньостиглі - 120-140 діб). В Харківській області сума активних температур за період з 2 декади травня по 1 декаду жовтня становить 2600^оС; 1 декади червня - 1 декаду жовтня - 2200 ^оС, 3 декади червня - 1 декаду жовтня - 1800 ^оС, 2 декади липня - 1 декаду жовтня - 1400 ^оС. Таким чином, навіть для середньоранньостиглих сортів буряка столового суми активних температур буде достатньо, якщо сівбу проводити в 3 декаді червня, а при сівбі у 2 декаді липня забезпеченість рослин теплом буде вже недостатньою і тому цей строк є недоцільним при вирощуванні буряка столового на маточник. Густота рослин практично не мала впливу на врожайність маточників, яка в межах кожного з строків сівби практично залишалась на одному рівні. Це пояснюється тим, що при загущенні в структурі врожаю зменшувалась частка коренеплодів великого та середнього розміру та збільшувалась кількість більш дрібної фракції, і навпаки, при меншій густоті збільшувались їх діаметр і маса. Статистичний обробіток, проведений по кожному з років окремо, підтверджує вищезазначені залежності.

Урожайність маточників буряка столового сорту Бордо харківський залежно від строків сівби і густоти рослин (серед. за 2001-2003 рр.)

На сорті Дій зберігалась така ж залежність урожайності маточників від строків сівби і густоти рослин, як і на сорті Бордо харківський.

Фракційний вихід маточників в значній мірі залежав від строків сівби і густоти рослин. Вихід перерослих коренеплодів (>100 мм) значно зменшувався як при загущенні (на 3-30 тис. шт./га), так і при більш пізньому строку сівби (на 1-28 тис. шт./га); маточників-штеклінгів фракції 41-60 мм навпаки збільшувався прямо пропорційно загущеності посівів і був максимальним (191 та 169 тис. шт.) на густоті 480-520 тис. шт./га при сівбі в 1 та 3 декадах червня (рис. 2). Найбільшу загальну кількість маточників (334 тис. шт./га) відмічали при сівбі в 1 декаді червня з густотою рослин 480-520 тис. шт./га. На сорті Дій також спостерігали збільшення виходу маточників при використання червневих строків сівби і загущенні до 480-520 тис. шт./га.

Загущення до 480-520 тис. шт./га при червневих строках сівби (1-3 декади) і використання штеклінгів підвищувало загальний вихід маточників в 1,6-2 рази у порівнянні з загальноприйнятою технологією (сівба в 2 декаді травня з густотою 300-320 тис. шт./га, фракція 61-100 мм). Такі особливості формування структури врожаю маточників залежно від строків сівби і густоти рослин були характерними для обох сортів буряка столового.

Перед сівбою буряка столового, особливо літніх строків сівби, можна отримати додатковий урожай ранніх овочевих рослин без втрати рівня врожайності маточників: цибулі на зелень - до 2 декади травня - 6,3 т/га; 1-3 декади червня - 14,2-15,3 т/га цибулі на зелень, 8,7-10,4 т/га салату, 7,5-8,0 т/га редиски.

Індекс форми є однією з сортових ознак у коренеплідних рослин. Встановлено, що маточники-штеклінги фракцій 41-50 і 51-60 мм, у тому числі літніх строків сівби, мали однаковий з стандартними коренеплодами індекс форми. Істотну різницю в порівнянні з контрольною фракцією 61-100 мм спостерігали лише у коренеплодів буряка столового найдрібнішої фракції 31-40 мм. Це є фактичним підґрунтям для ствердження можливості встановлення належності маточників-штеклінгів (фракцій 41-50 і 51-60 мм) та перерослих (>100 мм) до того чи іншого сорту. (табл. 1).

Середня маса маточних коренеплодів. Для кожної з фракцій маточників буряка столового обох сортів встановлена середня маса одного коренеплоду: 60-112 г. (штеклінги фракції 41-60 мм), 249-285 г. (стандартна фракція 61-100 мм), 593-715 г. (фракція >100 мм). Корисним показником для визначення об'ємів зберігання є кількість маточників в одиниці об'єму: 1 м³ бурту містить 1,9-2,1 тис. маточників стандартного розміру (61-100 мм), штеклінгів фракції 51-60 мм - в 2,5; 41-50 мм - в 4 рази більше, а значить при їх використанні можна в 2,5-4 рази зменшити об'єми зберігання коренеплодів.

Індекс форми коренеплодів буряка столового різних фракцій залежно від строків сівби (серед. за 2002-2003 рр.)

Збереженість маточників буряка столового всіх фракцій літніх строків сівби є вищою на 2-22% (Бордо харківський) та 5-27% (Дій), ніж маточних коренеплодів травневого строку сівби того ж розміру залежно від розміру фракції. Штеклінги фракцій 41-50 та 51-60 мм літніх строків сівби зберігались на 18-23% краще, ніж маточники стандартного розміру (61-100 мм) травневого строку. Маточні коренеплоди фракцій 41-50, 51-60 та 61-100 мм літніх строків сівби зберігаються на 9-18% (Бордо харківський) та 2-24% (Дій) краще маточників стандартного розміру (61-100 мм) травневого строку. Збереженість перерослих коренеплодів (>100 мм) була однаковою в порівнянні з маточниками стандартної фракції.

Маточники-штеклінги в насінництві буряка столового

Приживаємість рослин буряка столового залежала більше від розмірів маточних коренеплодів, ніж від строків сівби і схеми розміщення рослин. Маточники буряка столового сорту Бордо харківський стандартного розміру 61-100 мм, а також штеклінги фракцій 41-60 мм мали високу приживаємість - до 100%. Найгіршою вона була при використанні дрібних коренеплодів, діаметром 31-40 мм - до 94%, що пов'язане з меншою кількістю поживних речовин у коренеплоді, які необхідні на початковому етапі розвитку насінників для укорінення. Висока приживаємість маточників-штеклінгів фракцій 41-50 і 51-60 мм була характерною і для сорту Дій.

Архітектоніка насіннєвого куща буряка столового (на прикладі сорту Бордо харківський) змінювалась залежно від розміру маточних коренеплодів і схеми їх посадки в більшому ступені, ніж від строку сівби на маточник. Залежно від будови куща розрізняють чотири морфофізіологічних типа насінників (за Волковою А.А., 1960). Незалежно від строків сівби в більшості формувались рослини ІІ-го (54-55%) і ІІІ-го (19-28%) типів галуження. В порівнянні з маточниками стандартного розміру зменшувалась кількість сильно розгалужених рослин IV-го типу при використанні коренеплодів-штеклінгів (з 11 до 7-8%) і збільшувалась частка кущів І-го типу (з 13 до 14-17%). Найбільший вплив на будову насінників мала густота рослин: при загущенні від 41 (70х35 см) до 143 тис. шт./га (70х10 см) значно зменшувалась кількість сильно розгалужених рослин ІІІ-го (з 27 до 13%) та IV-го типів галуження (з 10 до 7%) і в значній мірі збільшувалась кількість кущів І типу (з 5 до 28%), на яких зазвичай формується рівномірно розвинуте та якісне насіння.

Урожайність насіння буряка столового практично не залежала від строків сівби на маточник. При попарному порівнянні впливу схеми посадки і розміру маточних коренеплодів на врожайність насіння буряка столового сорту Бордо харківський (табл. 2) встановлено, що урожайність насіння збільшувалась при загущенні рослин і зменшувалась при висадці коренеплодів меншого розміру. Слід звернути увагу на те, що при висадці маточників-штеклінгів буряка столового обох сортів фракції 41-50 і 51-60 мм за схемою 70х20 см можна отримати урожайність на рівні з контрольним варіантом (стандартні маточні коренеплоди фракції 61-100 мм, висаджені за схемою 70х35 см). Схема 70х10 см передбачає вдвічі більшу норму висадки маточних коренеплодів у порівнянні зі схемою 70х20 см, тому ми вважаємо отриману прибавку економічно недоцільною.

Продуктивність насіннєвих рослин залежала більше від схеми розміщення і розмірів маточників буряка столового, ніж від строків сівби (табл. 3). При висадці більш загущено кожної з фракцій маточників, включаючи штеклінги, пропорційно зменшувалась продуктивність рослин. При висадці за однією схемою маточних коренеплодів різного розміру суттєве зниження спостерігалось лише при порівнянні контрольної фракції 61-100 мм з найдрібнішою - 31-40 мм, що свідчить про те, що маточники-штеклінги фракцій 41-50 і 51-60 мм здатні сформувати такі ж високопродуктивні насіннєві рослини, як і коренеплоди стандартного розміру 61-100 мм. Аналогічні закономірності формування продуктивності насіннєвих рослин буряка столового були притаманні і сорту Дій.

Посівні якості насіння не знижуються при застосуванні розроблених елементів ресурсозберігаючої технології в порівнянні з загальноприйнятою і повністю відповідають вимогам діючого в Україні ДСТУ 2240-93. Зазначене свідчить про те, що від маточників-штеклінгів фракцій 41-50 і 51-60 мм літніх строків сівби цілком можливо отримувати насіння з такими ж високими посівними якостями, як і від стандартних маточних коренеплодів.

За результатами ґрунтового контролю валова урожайність коренеплодів буряка столового сорту Бордо харківський, вирощеного з насіння, отриманого через штеклінги травневого строку сівби, в 2002 році (43,9 т/га) була не нижчою, ніж у варіанті, де висівали насіння, одержане через коренеплоди стандартного розміру (49,8 т/га). Типовість коренеплодів знаходилась на одному рівні в порівнянні з обома контрольними варіантами і становила 98%. Товарність була вищою за еталонний варіант і знаходилась на одному рівні з варіантом «контроль». На сорті Дій урожайність на варіанті, що вивчався, становила 51,0 т/га при урожайності на контрольних варіантах 40,6-43,9 т/га. Типовість становила 99% при типовості на еталонному варіанті 96%, контрольному - 100% (табл. 4). ДСТУ 2240-93 передбачає мінімально допустиму типовість для насіння буряка столового 1 репродукції 95%.

Вплив розміру маточників на типовість та товарність коренеплодів буряка столового в потомстві у 2002 році

Таким чином, насіння від коренеплодів-штеклінгів дозволяє отримати високий рівень врожайністі коренеплодів, типовість і товарність яких відповідає вимогам ДСТУ 2240-93, що свідчить про доцільність використання таких маточників для отримання насіння буряка столового 1 репродукції.

Використання перерослих коренеплодів для вирощування насіння буряка столового

В насінництві буряка столового використовують зазвичай маточники стандартного розміру. Перерослі за лінійними розмірами коренеплоди, як правило, вважаються непридатними для насінництва і взагалі не беруться до уваги. На нашу думку, за умови наявності апробаційних ознак, їх також можна відбирати для вирощування насіння.

Строки розрізання маточників. Збереженість до висадки у поле частин коренеплодів (половинок, четвертин), які розрізали на початку і в середині періоду зберігання та обробляли дезинфікуючими засобами (попелом і полікаром), не перевищувала 20%, що свідчить про недоцільність використання такого прийому в зазначені строки. Розрізати маточники необхідно безпосередньо (за 1-2 доби) перед висадкою в поле. При цьому місце розрізу встигає зарубцюватись без обробітку дезинфікуючими засобами і висаджені частини коренеплодів не загнивають.

Приживаємість частин перерослих маточних коренеплодів (половинок, четвертин) буряка столового обох сортів суттєво не знижувалась в порівнянні з висадкою цілих стандартних та цілих перерослих маточників і була високою: половинок - до 89-91%; четвертин - до 84-91%.

Будова насіннєвого куща. При розрізанні коренеплоду знищується поверхнева брунька, яка зазвичай формує центральний пагін. У насіннєвих рослин, при висадці частин коренеплодів, один з бокових пагонів випереджав інші в розвитку і починав виконувати функції центрального, формуючи І, ІІ, ІІІ і ІV типи кущів. Доведено, що цілі маточники стандартного розміру (на прикладі сорту Бордо харківський) формують насіннєві рослини переважно ІІІ і ІІ-го типів галуження (35 і 30% відповідно), цілі перерослі - ІІІ-го типу (60%). При висадці половинок перерослих маточних коренеплодів по дві в гніздо (Ѕ по 2) формувалась більша кількість менш продуктивних рослин І і ІІ-го типів (по 30%); по одній (Ѕ по 1) - ІІІ і ІІ-го типів галуження (47 і 24%). Якщо використовувати четвертини перерослих маточників за умови їх посадки по чотири в гніздо (ј по 4) відмічається збільшення кількості кущів І і ІІ-го типів (до 20% кожного) і найбільша - ІІІ-го (40%); по дві (ј по 2) - збільшується кількість насінників ІІІ-го типу (до 65%), по одній (ј по 1) - формується більше кущів ІІІ і ІVa типів галуження (35 і 25% відповідно). При загущенні на схемі 70х10 см утворювалась більша кількість насіннєвих рослин ІІІ і ІІ-го типів (49 і 29% відповідно), які мають менше пагонів другого і вищих порядків, а на схемі 70х20 см збільшувалась до 30% кількість рослин ІVa типів галуження.

Урожайність насіння буряка столового сорту Бордо харківський більше залежала від схеми розміщення рослин, ніж кількості частин коренеплодів в гнізді (рис. 3). Найбільшою вона була при висадці цілих перерослих коренеплодів (контроль 2) - 1,30-1,54 т/га.

Урожайність насіння буряка столового сорту Бордо харківський при вирощуванні через частини коренеплодів (серед. за 2001-2004 рр.)

Високу урожайність можна отримати при посадці по 2 половинки (Ѕ по 2) - 1,05-1,32 і по 4 четвертини в гніздо (ј по 4) - 1,16-1,31 т/га. При загущенні урожайність збільшувалась на всіх варіантах на 0,15-0,32 т/га, але доцільно висаджувати частини коренеплодів за схемою 70х20 см по 1 половинці (Ѕ по 1) та по 1 четвертині (ј по 4) в гніздо. При цьому можна вдвічі збільшити площу під насінниками в порівнянні зі схемою 70х10 см, а значить і загальну кількість отриманого насіння (урожайність становить 1,01 т/га при висадці по 1 половинці, 0,8 т/га - по 1 четвертині в гніздо). На сорті Дій відмічено ті ж особливості формування врожайності насіння, що і на сорті Бордо харківський.

Продуктивність насіннєвих рослин (на прикладі сорту Бордо харківський) залежала від кількості частин коренеплоду в гнізді і схеми їх посадки. Найбільшою вона була при висадці цілих перерослих коренеплодів за схемою 70х20 см - 18,2 - 18,5 г, що пов'язане з будовою насіннєвого куща: такі насінники формують переважно рослини ІІІ-го типу галуження, які є більш продуктивними, ніж насінники І і ІІ-го типів. Продуктивність насіннєвих рослин, отриманих з половинок коренеплодів, зменшувалась при висадці їх по 2 в гніздо, а отриманих з четвертин великих маточників - при висадці по 2 і по 4 в одне гніздо в порівнянні з висадкою кожної з частин окремо: при загущенні рослин формувалась більша кількість менш розгалужених, а значить менш продуктивних типів насінників І і ІІ-го типів галуження.

Закономірність зменшення виходу насіння з однієї рослини відмічали і при застосуванні більш загущеної схеми 70х10 см в порівнянні зі схемою 70х20 см: продуктивність рослин зменшувалась на всіх варіантах на 4,3-7,1 г. Вищезазначені особливості були характерними для обох досліджуваних сортів буряка столового.

Посівні якості насіння, отриманого через частини перерослих коренеплодів (половинки, четвертини), не погіршувались в порівнянні з насінням від цілих маточників і відповідали вимогам ДСТУ 2240-93. Енергія проростання насіння буряка столового сорту Бордо харківський була високою в 2001-2002 рр. - 85-94%, дещо нижчою через погодні умови в 2004 р. - 72-79% (сорту Дій - 87-93% в 2001-2002 рр. і 65-77% в 2003 р.). Схожість насіння на всіх варіантах перевищувала мінімально допустиму для насіння буряка столового першої репродукції (75%) на 4-22% (Бордо харківський) та 2-21% (Дій) залежно від умов року. Маса 1000 насінин становила 16,3-19,7 г (Бордо харківський) та 12,8-17,0 г (Дій). Виходячи з вищевказаного, рекомендуємо використовувати такі маточні коренеплоди при вирощуванні насіння буряка столового першої репродукції.

Результати ґрунтового контролю свідчать, що насіння, одержане через частини перерослих маточних коренеплодів, здатне сформувати високий рівень врожайності коренеплодів буряка столового. В 2002 році врожайність коренеплодів буряка столового сорту Бордо харківський була однаковою на всіх варіантах, що вивчали і становила 47,8-50,7 т/га при врожайності на контрольному варіанті 49,8 т/га. Типовість на дослідних варіантах була високою та становила 95-100% (на контрольних варіантах - 95%). Товарність коренеплодів на досліджуваних варіантах була однаковою при порівнянні з вихідним зразком.

В 2004 році урожайність коренеплодів при сівбі насінням, одержаним через частини коренеплодів (половинок, четвертин), висаджених по 1 в гніздо, знаходилась в межах 34,3-35,9 т/га (33,0 т/га - на еталоні). Типовість відповідала вимогам ДСТУ 2240-93, товарність сягала 100%. На сорті Дій в 2002 та 2004 рр. також відмічали високу урожайність, типовість та товарність коренеплодів на дослідних варіантах.

Вплив кількості частин маточників в гнізді при вирощування насіння на типовість та товарність коренеплодів буряка столового в потомстві

Результати хімічного аналізу коренеплодів буряка столового обох сортів свідчили про характерний для сортів вміст у коренеплодах сухої речовини, вітаміну С та цукрів.

Економічна ефективність вирощування насіння буряка столового

Розрахунки на прикладі сорту Бордо харківський свідчать, що при застосуванні загальноприйнятої технології (сівба в 2 декаді травня з густотою 300 - 320 тис. шт./га, маточники фракції 61-100 мм висаджують за схемою 70х35 см) з 1 га маточників буряка столового можна висадити 2,3 га насінників, отримати 2,48 т насіння та одержати прибуток в розмірі 47,6 тис. грн. Рентабельність виробництва складає при цьому 85%, а собівартість насіння - 22,5 грн./кг (табл. 7).

Найбільша рентабельність вирощування насіння (110 та 92%) спостерігається при сівбі в 1 i 3 декадах червня з густотою 480-520 тис. шт./га; прибуток складає при цьому 89,7 і 77,0 тис. грн., а собівартість 1 кг насіння становить 19,9 та 21,8 грн. відповідно строкам сівби. Якщо провести розрахунки на 1 га насінників, то за стандартною технологією для цього необхідно 0,43 га маточників. Всі витрати при цьому становлять 24,3 тис. грн./га, прибуток складає 20,7 тис. грн./га. При літніх строках сівбі (1-3 декади червня) з густотою 480-520 тис. шт./га і додатковому використанні маточників-штеклінгів (41-60 мм) витрати зменшуються до 21,0-23,4 тис. грн./га, а прибуток збільшується до 23,0-21,4 тис. грн./га.

Економічні показники вирощування насіння буряка столового сорту Бордо харківський з розрахунку на 1 га маточників

Ресурсозбереження розробленої технології полягає в економії 35-40% площі під маточниками, необхідної для висадки 1 га насінників, 24-29% витрат праці механізаторів, 7% інших працівників та 19-21% палива на 1 т насіння в порівнянні з базовою технологією за рахунок збільшення виходу кількості маточних коренеплодів з одиниці площі.

Таким чином, розроблені елементи ресурсозберігаючої технології дозволяють з 1 га маточників збільшити площу під насінниками на 1,3-1,6 га, вихід насіння з площі на 1,39-1,64 т, чистий прибуток з усієї площі на 29,4-42,1 тис. грн., підвищити рентабельність виробництва насіння на 7-25% та зменшити його собівартість на 0,7-2,6 грн./кг у порівнянні з загальноприйнятою технологією. На 1 т насіння зменшуються витрати праці механізаторов на 24-29%, інших працівників - 7%, палива - на 19-21%. При перерахунку на 1 га насінників ці елементи дозволяють зменшити площу під маточниками на 35-40%, загальні витрати на 3,3 тис. грн./га, збільшити прибуток на 0,7-2,3 тис. грн./га.

Висновки

В дисертації на основі результатів досліджень 2001-2004 рр. наведено теоретичні і практичні підсумки, спрямовані на вирішення наукового завдання по підвищенню ефективності виробництва насіння буряка столового шляхом застосування ресурсозберігаючої технології. Вирішення цієї проблеми є дуже актуальним для насінництва буряка столового особливо на сучасному етапі розвитку сільського господарства України. На основі одержаних експериментальних даних та виробничої перевірки можна сформулювати наступні основні висновки:

1. Максимальний вихід маточних коренеплодів буряка столового, в тому числі штеклінгів фракції 41-60 мм, спостерігається при сівбі в 1 декаді червня на густоті 480-520 тис. шт./га - до 334 тис. шт. (сорт Бордо харківський), і до 309 тис. шт. (сорт Дій). Урожайність при цьому становить 37,3 і 33,9 т/га відповідно кожного з сортів.

2. Встановлено, що маточні коренеплоди фракцій 41-50, 51-60 та 61-100 мм літніх строків сівби зберігаються на 9-18% (сорт Бордо харківський) та 2-24% (сорт Дій) краще маточників стандартного розміру (61-100 мм) травневого строку.

3. Визначені параметри маточних коренеплодів, в тому числі штеклінгів: вік штеклінгів - 90-110 діб; індекс форми сорту Бордо харківський фракції 41-60 мм - 0,8-0,9; 61-100 мм - 0,9-1,0; >100 мм - 0,9-1,0; сорту Дій - відповідно 0,9-1,0; 0,9 і 0,8-0,9; середня маса для обох сортів: 60-112 г. (штеклінги фракції 41-60 мм), 249-285 г. (стандартна фракція 61-100 мм), 593-715 г. (фракція >100 мм).

4. Використання штеклінгів дозволяє в 2,5-4 рази зменшити об'єми зберігання коренеплодів: 1 м³ бурту містить 1,9-2,1 тис. маточників стандартного розміру (61-100 мм), а маточників-штеклінгів фракції 51-60 мм - в 2,5, фракції 41-50 мм - в 4 рази більше.

5. Для більш доцільного використання площі перед сівбою буряка столового на маточник в 2 декаді травня можна отримати додатково 6,3 т/га цибулі на зелень; перед сівбою в 1-3 декаді червня - 14,2-15,3 т/га цибулі на зелень, 7,5-8,0 т/га редиски або 8,7-10,4 т/га салату.

6. Приживаємість штеклінгів фракцій 41-50 і 51-60 мм після висадки в полі не поступається маточним коренеплодам стандартного розміру і сягає 100%. Приживаємість частин перерослих коренеплодів (половинок, четвертин) сягає 91%.

7. Найбільший вплив на архітектоніку насіннєвого куща має схема розміщення і густота рослин: при загущенні від 41 (70х35 см) до 143 тис. шт./га (70х10 см) значно зменшується кількість сильнорозгалужених рослин ІІІ-го (з 27 до 13%) та IV-го типів (з 10 до 7%) галуження і збільшується кількість кущів І-го типу (з 5 до 28%).

8. Маточники-штеклінги буряка столового обох сортів фракцій 41-50 і 51-60 мм, висаджені за схемою 70х20 см здатні сформувати урожайність насіння (0,40-1,7 т/га - Бордо харківський, 0,87-1,27 т/га - Дій) на рівні з маточними коренеплодами стандартного розміру, висадженими за загальноприйнятою схемою 70х35 см. За необхідності (нестача посадкового матеріалу, необхідність швидкого розмноження сорту тощо) доцільним з точки зору раціонального використання маточників є висадка по 1 половинці та по 1 четвертині перерослих коренеплодів в гніздо за схемою 70х20 см. Урожайність насіння при цьому складає відповідно - 1,01 і 0,80 т/га (сорт Бордо харківський) та 1,11 і 1,01 т/га (сорт Дій) при врожайності від маточників стандартного розміру 0,97 і 1,04 т/га відповідно. Схема посадки 70х10 см для всіх фракцій та частин коренеплодів недоцільна через нераціональне використання маточників (кількість посадкового матеріалу збільшується вдвічі в порівнянні зі схемою 70х20 см).

9. Насіння буряка столового обох сортів, отримане через штеклінги і частини перерослих коренеплодів, має високі посівні і сортові якості, які повністю відповідають вимогам діючого ДСТУ 2240-93.

10. Розроблена ресурсозберігаюча технологія складається з слідуючих елементів: застосування літніх строків сівби (1-3 декади червня), загущення рослин до 480-520 тис. шт./га, використання додатково маточників-штеклінгів фракції 41-60 мм, висадка їх за схемою 70х20 см дозволяє збільшити площу під насінниками в 1,6-1,7 рази в порівнянні з загальноприйнятою технологією, отримати додатково 1,39-1,64 т насіння з одиниці площі маточників, знизити його собівартість на 0,7-2,6 грн./кг, підвищити рентабельність на 7-25% і одержати додатковий прибуток з усієї площі 29,4-42,1 тис. грн. В перерахунку на 1 га насінників зменшується площа під маточниками на 0,15-0,17 га, а прибуток перевищує стандартну технологію на 0,7-2,3 тис. грн./га.

11. Запропонована ресурсозберігаюча технологія дозволяє зменшити в 1,6-1,7 рази площу під маточниками для висадки 1 га насінників або збільшити в стільки ж разів площу під насінниками з 1 га маточників, знизити витрати праці механізаторів на вирощування 1 тис. маточників на 67%, інших працівників - 65-66%, палива - на 66%; для виробництва 1 т насіння зменшити витрати на 24-29%; 7% і 19-21% відповідно в порівнянні з загальноприйнятою технологією.

Рекомендації виробництву

Для вирощування насіння першої репродукції буряка столового сортів Бордо харківський і Дій за ресурсозберігаючою технологією, яка забезпечує високий рівень врожайності насіння нормативної якості при зменшенні його собівартості, необхідно:

1. Сівбу насіння проводити в період з першої по третю декаду червня з густотою рослин 480-520 тис. шт./га.

2. Перед сівбою буряка столового на маточник у вказані строки вирощувати на тій же площі ранні овочі: цибулю на зелень, редиску, салат.

3. Використовувати додатково до маточних коренеплодів стандартної фракції 61-100 мм, висаджених за схемою 70х35 см, маточники-штеклінги діаметром від 41 до 60 мм за умови наявності в них апробаційних ознак. Схема розміщення маточників-штеклінгів - 70х20 см, густота рослин - 71 тис. шт./га.

4. За необхідності отримання додаткової кількості насіння, нестачі посадкового матеріалу, або в разі необхідності швидкого розмноження сорту використовувати коренеплоди фракції понад 100 мм, які не втратили апробаційних ознак, розрізаючи їх перед садінням на 2 або 4 частини через поверхневу бруньку. Схема розміщення - 70х20 см по одній частині в гніздо, густота рослин - 71 тис. шт./га.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Романов А.В. Сроки посева и густота растений при выращивании маточников свеклы столовой // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2003. - Вип. 48. - С. 179-183.

2. Романов О.В. Урожайність насіння буряку столового в залежності від строків посіву, розміру маточників та схеми посадки // Селекція і насінництво. - Харків, 2003. - Вип. 87. - С. 176-185.

3. Романов О.В. Якість насіння буряка столового в залежності від технологічних прийомів вирощування // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2004. - Вип. 49. - С. 142-148.

4. Романов А.В. Использование переросших корнеплодов в семеноводстве свеклы столовой // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія» - Суми, 2004. - Вип. 6 (9). - С. 44-47.

5. ДСТУ 4341:2004. Насіння буряка столового. Технологія вирощування. Основні положення. - Наказ №203 від 26.09.2004; Введ. з 01.01.2005. - Київ: Держспоживстандарт, 2004. (Т. Горова, О. Вітанов, О. Гарбуз, В. Розторгуєв, А. Ящук, О. Антонов, І. Гордієнко, М. Гаврилюк, С. Даценко, Л. Бєлашова, О. Романов, Т. Парамонова). (Частка здобувача стосовно штеклінгів і частин перерослих коренеплодів складає 90%).

6. Методичні рекомендації щодо вирощування насіння буряка столового / О.Д. Вітанов, Г.І. Яровий, О.В. Романов, О.В. Антонов, Т.В. Парамонова, Л.М. Урюпіна - Харків: ІОБ УААН, 2005. - 16 с. (80% авторства, аналіз літератури, отримання експериментальних даних, підготовка до друку).

7. Витанов А.Д., Герман Л.Л., Романов А.В. Ресурсосберегающие приемы выращивания семян столовых корнеплодов // Тр. Междунар. конф. «Эффективное овощеводство в современных условиях». - Минск: Белпринт, 2005. - С. 49-52. (Особистий внесок здобувача стосовно прийомів вирощування насіння буряка столового складає 80%, досліджено і узагальнено результати).

8. Романов О.В. Урожайність маточних коренеплодів і вихід маточників різних фракцій залежно від строків сівби і густоти рослин буряка столового // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2005. - Вип. 50. - С. 333-341.

Размещено на Allbest.ru