Размещено на http://allbest.ru

АВТОРЕФЕРАТ

кандидата сільськогосподарських наук

Обгрунтування технології мікрозрошення розсадника та саду мінералізованими водами в умовах півдня Одеської області

1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

краплинний зрощення мінералізація

Актуальність теми. За останні двадцять п'ять років садівництво як галузь сільськогосподарського виробництва зазнало істотних кількісних та якісних змін. Значно зменшились площі і валові збори плодів і ягід, а відповідно і забезпеченість ними населення. Цим зумовлено необхідність нарощування виробництва плодів та ягід.

Одним із головних напрямів відбудови та інтенсифікації галузі є створення насаджень інтенсивного типу, які характеризуються низькорослістю, скороплідністю, високою продуктивністю насаджень, що забезпечує швидкі темпи окупності капіталовкладень. Вирощування таких насаджень, основна маса кореневої системи яких розміщується в обмеженому об'ємі ґрунту, неможливе без використання зрошення. Водночас важливе значення має якість садивного матеріалу та його адаптованість до умов вирощування насаджень.

З іншого боку, впровадження інтенсивних технологій вирощування яблуневих садів та посадкового матеріалу в умовах півдня України, зокрема в Одеській та Миколаївській областях, стримується дефіцитом поливної води та низькою її якістю. В таких умовах застосування краплинного способу зрошення є одним із можливих виходів із ситуації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові розробки, викладені в дисертації, виконувалися у складі Науково-технічної програми УААН на 2001-2005 рр. “Виробництво продукції на меліорованих землях”, завдання “Розробити технології та технічні засоби мікрозрошення” (№ державної реєстрації 0101U004618).

Мета та задачі досліджень. Мета роботи - обґрунтування елементів технології краплинного зрошення яблуневого розсадника та молодого інтенсивного яблуневого саду на підщепах М9 мінералізованими водами на важкосуглинкових ґрунтах півдня України.

Основні задачі досліджень:

- дослідити закономірності зволоження та висушування ґрунту в зоні зволоження, її форму та розміри;

- вивчити водоспоживання розсадника і молодого саду залежно від періодів вегетації та погодних умов;

- вивчити вплив зрошення мінералізованими водами на фізико-хімічні властивості, сольовий режим та структурно-агрегатний склад ґрунту;

- дослідити ефективність заходів щодо зниження засоленості та солонцюватості ґрунту;

- дослідити вплив зрошення мінералізованими водами на ріст і розвиток розсадника та молодого саду ;

- обґрунтувати ефективні конструкції систем краплинного зрошення для реалізації технології поливу плодових культур мінералізованими водами.

Об'єкт досліджень - технологічний процес краплинного зрошення розсадника та молодого інтенсивного саду на карликових підщепах мінералізованими водами в умовах півдня Одеської області.

Предмет дослідження - водний режим ґрунту та особливості його формування; процеси засолення і осолонцювання за локального зволоження залежно від мінералізації поливної води; показники розвитку багаторічних насаджень на краплинному зрошенні.

Методи досліджень: польовий - для встановлення особливостей формування водного режиму ґрунту, інтенсивності процесів засолення й осолонцювання ґрунту та впливу краплинного зрошення мінералізованими водами на ріст і розвиток рослин; лабораторний - для визначення агрохімічних та водно-фізичних властивостей ґрунту; розрахунково-порівняльний - для встановлення ефективності заходів щодо поліпшення властивостей ґрунту та обґрунтування допустимого рівня мінералізації поливної води.

Наукова новизна роботи:

- доведено можливість вирощування якісних кронованих дворічних саджанців яблуні на краплинному зрошенні водою з мінералізацією 3,0 г/дм³ та обґрунтовано елементи технології краплинного зрошення;

- досліджено особливості водного режиму ґрунту на краплинному зрошенні розсадника та молодого саду;

- встановлено закономірності засолення та осолонцювання ґрунту за краплинного зрошення розсадника та молодого інтенсивного саду водою різної мінералізації та обґрунтовано параметри технології регулювання водно-сольового режиму ґрунту на основі проведення його промивання та гіпсування;

- вперше досліджено вплив краплинного зрошення на безхребетних ґрунту та його поверхні;

- запропоновано конструкцію поливного модуля, застосування якої дасть змогу зменшити навантаження мінералізованої води на ґрунт та поліпшити його родючість вирощуванням активно адаптованих культур.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально обґрунтовані елементи технології краплинного зрошення розсадника та інтенсивного саду мінералізованими водами дадуть змогу вирощувати якісний садивний матеріал і створювати насадження плодових культур у південних регіонах України, де є дефіцит якісної поливної води за умови збереження родючості ґрунту.

Результати науково-дослідних робіт з обґрунтування технології краплинного зрошення розсадника та саду мінералізованими водами впроваджено на землях СВАТ “Україна” Татарбунарського району Одеської області.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертації, одержано автором особисто на основі проведених досліджень та аналізу й узагальнення досвіду роботи вчених у напрямі розробки технологій мікрозрошення. Експериментальна перевірка наукових положень у лабораторних та польових умовах проводилась автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на VI Делегатському з'їзді ґрунтознавців та агрохіміків України “Ґрунтознавство та агрохімія на шляху до сталого розвитку України”, 1-5 липня 2002 р., м. Умань; міжнародній науковій конференції молодих вчених “Актуальні проблеми землеробства на початку нового тисячоліття та шляхи їх вирішення”, 18-20 вересня 2002 р., м. Херсон; науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів та співробітників Таврійської державної агротехнічної академії, 20.01-3.02 2005р., м. Мелітополь, а також на щорічних засіданнях науково-технічної ради “Відділення мікрозрошення і водопостачання” ІГіМ УААН.

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано в десяти друкованих працях, у тому числі в 7 статтях фахових видань.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційну роботу викладено на 230 сторінках друкованого тексту. Вона містить вступ, п'ять розділів, висновки, рекомендації виробництву, список використаних джерел із 200 найменувань, в тому числі 8 іноземною мовою та додатку. Текст дисертації ілюстровано 57 рисунками та вміщено 29 таблиць.

2.ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність, викладено мету та завдання досліджень, наведено стислу характеристику дисертаційної роботи.

У першому розділі на основі літературних даних зроблено аналіз досліджень присвячених вивченню впливу як традиційних способів поливу, так і краплинного мінералізованими водами на властивості ґрунтів. Проаналізовано хімічний склад води основних прісноводних річок, підземних джерел півдня України та причорноморських озер, виявлено тенденцію до погіршення якості води в них. Дослідження в цьому напрямі викладено в працях Ю. Е. Кизякова, Т. М. Хруслової, С. А. Балюка, В. Я. Ладних, А. В. Новикової, П. С. Лозовіцького, Н. М. Горбача, М. І. Ромащенка, Ф. В. Унгуряну, С. В. Ярошенка, І. М. Панасенка, Т. І. Орел, Nakayama I., Keller J. Аналіз напрямів розвитку мікрозрошення в Україні показує, що подальші розробка та обґрунтування елементів технології краплинного зрошення, особливо при застосуванні для поливу мінералізованих вод, потребують встановлення закономірностей та способів регулювання водно-сольового режиму ґрунту. Обґрунтовано мету і завдання досліджень.

У другому розділі наведено умови проведення досліджень, методику та схеми досліду.

Дослідження проводили протягом 2000-2004 рр. на дослідно-виробничій ділянці, розташованій у межах території землекористування СВАТ “Україна” Татарбунарського району Одеської області. Ґрунтовий покрив ділянки представлений чорноземом звичайним карбонатним важкосуглинковим на лесовидному суглинку. До початку зрошення верхній двометровий шар ґрунту в розсаднику та саду є незасоленим і несолонцюватим.

Територія дослідної ділянки характеризується дуже теплим посушливим кліматом з недостатньою кількістю опадів, високою річною температурою повітря та значним випаровуванням. Тому вологи у ґрунті, необхідної для росту та розвитку рослин недостатньо, особливо з мілко розміщеною кореневою системою. В таких умовах ведення садівництва та вирощування садивного матеріалу можливе лише за умови зрошення.

Стаціонарний дослід закладено на культурах, які мають найбільше поширення та перспективу використання в Україні. У розсаднику саджанці вирощували на підщепі М9. Рослини висаджено за схемою 1,2х0,3 м. Дослідження в саду проводили на сорті Джомуред, який було прищеплено на підщепі М9. Схема посадки 4,0х1,5 м.

Для зволоження ґрунту в розсаднику використовували плівкові трубопроводи типу Т-Таре з інтегрованими крапельницями. Відстань між водовипусками становила 20 см. Трубопроводи влаштовували вздовж ряду рослин на глибині 2-4 см. У саду ґрунт зволожували за допомогою крапельниць “Тірас-1” з витратою 6 дм³/год, які встановлювали по одній біля штамба дерева. Вологість розрахункового шару ґрунту в розсаднику (0-40 см) підтримували на рівні 75-80 % найменшої вологомісткості (НВ), а в саду (0-50 см) - не нижче 75 % НВ.

Спостереження за водним режимом у зоні зволоження ґрунту проводили за допомогою тензіометрів. На контрольних варіантах досліду та у міжряддях вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом.

Схемою дослідів у розсаднику передбачено такі варіанти мінералізації води для поливу розсадника: 1,56-1,85; 3,55-3,86; 6,97-8,47 г/дм³. У молодому саду польові досліди закладено за схемою - природне зволоження та краплинне зрошення водою з мінералізацією 3,86-4,57 г/дм³.

Для встановлення впливу краплинного зрошення на стан грунтово-зоологічних комплексів методикою досліджень було передбачено два варіанти досліду: спостереження за біотою ґрунту на ділянці з краплинним зрошенням та на ділянці без зрошення.

В процесі досліджень, вивчали:

- динаміку всмоктувального тиску за допомогою тензіометрів (щоденно або через день протягом вегетаційного періоду) та вологості ґрунту в міжряддях і на контрольних варіантах досліду (двічі на місяць) термостатно-ваговим методом;

- фізичні та водно-фізичні властивості ґрунту (основну гідрофізичну характеристику (ОГХ) в польових умовах, об'ємну масу методом кілець, щільність твердої фази пікнометричним методом, гранулометричний склад ґрунту методом піпетки в модифікації Н. А. Качинського, структурно-агрегатний склад за методом М. І. Савінова та НВ у польових умовах методом площадок, що заливаються);

- фізико-хімічні властивості (поглинуті Na⁺, Ca²⁺, Mg²⁺) та склад водної витяжки ґрунту;

- придатність води для зрошення за агрономічними критеріями згідно з ДСТУ 2730-94;

- форму та розміри зон зволоження ґрунту за динамікою всмоктувального тиску, що досліджувалась на спеціально обладнаних тензіометричних кущах;

- водоспоживання розсадника та молодого саду на основі інструментального методу за даними змін вологозапасів кореневого шару ґрунту;

- біометричні показники росту та розвитку рослин (приріст діаметра штамба, сумарний приріст пагонів на дерево, площу листової поверхні, висоту саджанців та кількість скелетних гілок) за методиками Ю. А. Маркова та В. Ф. Мойсейченка.

У третьому розділі наведено закономірності формування водного режиму ґрунту, зміни його властивостей та продуктивність рослин на краплинному зрошенні мінералізованими водами різної якості.

Якість поливної води. У всіх варіантах досліду вода має сульфатно-натрієвий хімізм. Вода другого і третього варіантів дослідів у розсаднику та в саду непридатна для зрошення через загрозу вторинного засолення ґрунту, а першого варіанту - через загрозу вторинного осолонцювання. До першого класу якості (придатна) належить вода третього варіанту досліду в розсаднику та в саду за небезпекою підлуження ґрунтів. Отже, використання такої води для зрошення потребує обов'язкового застосування комплексу прийомів, що запобігають зниженню показників родючості ґрунтів.

Водний режим ґрунту. На контрольних варіантах досліду формується досить несприятливий водний режим ґрунту. Вологість розрахункових шарів ґрунту в розсаднику (0-40 см) та у саду (0-50 см) в середині та наприкінці вегетаційного періоду знижувалась до 40-60 % НВ.

На зрошуваних варіантах досліду в розсаднику та в саду в розрахункових шарах ґрунту завдяки проведенню поливів вологість ґрунту підтримувалась в межах 75-80-100 % НВ. Для підтримання вологості ґрунту у вказаних межах у розсаднику по роках досліджень проведено від 9 до 13 поливів (табл. 1). Поливна норма змінювалася від 114 до 208 м³/га. Міжполивний період коливався від 6 до 29 діб. У молодому саду до вступу його в плодоношення кількість поливів змінювалася від 11 до 13. Поливна норма коливалася від 7 до 30 дм³ на рослину, а міжполивний період - від 6 до 24 діб. При цьому на початку вегетаційного періоду у всіх шарах ґрунту рух вологи має низхідний характер, поступово змінюючись на висхідний у верхніх горизонтах. Найінтенсивніше вологозапаси використовуються із шару 0-40 см. У середині вегетаційного періоду характер руху вологи має такі особливості:

- перед поливом у шарі 0-50 см у саду та 0-40 см у розсаднику рух вологи має висхідний характер;

- після поливу напрям руху вологи у цих шарах змінюється на низхідний;

- через 2-3 доби після поливу у верхніх шарах ґрунту (25-30 см) напрям руху вологи знову змінюється на висхідний.

На основі вивчення режиму потенціалів ґрунтової вологи у зонах зволоження ґрунту в саду та розсаднику, розмірів зони висушування ґрунту встановлено, що найповніше середню вологість розрахункового шару ґрунту в розсаднику характеризує точка на глибині 20 см на відстані 15-20 см від штамбу, а в саду - відповідно 25-30 та 23-25 см.

На початку вегетаційного періоду основна роль у формуванні водоспоживання належить опадам та вологозапасам ґрунту, а в літні місяці вегетації, із зростанням напруженості метеорологічних параметрів та із зменшенням вологозапасів ґрунту - зрошенню.

На основі проведених розрахунків можна відзначити певні особливості у формуванні сумарного водоспоживання за краплинного зрошення:

величина сумарного водоспоживання розсадника за трьома роками досліджень - 3622 м³/га. У молодому інтенсивному саду водоспоживання із зони зволоження становить 507 дм³ на рослину (845 м³/га);

- максимальна розрахункова інтенсивність водоспоживання за результатами трьох років досліджень становить у розсаднику 26 м³/га (3,1 дм³ на 1 метр ряду), у молодому саду - 5,8 м³/га (3,5 дм³ на рослину) за добу;

мінімальний міжполивний період у розсаднику становить 6 діб, у саду - 7 діб;

у середньому за рахунок поливної води забезпечується близько 40 % сумарного водоспоживання за період вегетації у розсаднику та в саду (із зони зволоження рослин).

Таблиця 1. Норми та кількість поливів у розсаднику та молодому саду

Примітка. Поливну норму наведено у дециметрах кубічних у розсаднику на 1 метр ряду, в саду - на одну рослину.

Сольовий режим ґрунту. У зв'язку із застосуванням для поливу мінералізованих вод на зрошуваних варіантах досліду розвивається процес засолення ґрунту. Найінтенсивніше засолення відбувається в перший рік зрошення (рис. 2). Враховуючи це, а також те, що осінньо-зимово-весняні опади практично не сприяють вимиванню водорозчинних солей за межі метрового шару ґрунту, а розрахункові шари першого та другого варіантів досліду перейшли у розряд слабозасолених, було проведено промивання ґрунту на всіх варіантах. Промивна норма визначалася, виходячи з необхідності повного розсолення ґрунту, та коригувалася відповідно до фактичного дебіту свердловини з низькою мінералізацією води та наявних площ, що потребували промивання, і становила 400 м³/га. Завдяки промиванню поливною водою та випаданню значної кількості опадів (75 мм) під час його проведення, у всіх варіантах досліду метровий шар ґрунту перейшов у розряд незасолених.

Після трьох років зрошення мінералізованою водою (осінь 2002 р.) метровий шар ґрунту у всіх варіантах досліду має слабкий ступінь засолення гідрокарбонатно-сульфатного кальцієво-натрієвого, а підкореневий шар третього варіанту - хлоридно-сульфатного магнієво-натрієвого типу. Суттєве збільшення кількості загальних та токсичних солей на всіх варіантах досліду восени 2002 р. є наслідком проведення гіпсування. Враховуючи зазначене, дослідну ділянку

розсадника переведено в богарні умови ведення землеробства, а перед викопуванням саджанців та демонтажем поливної мережі восени 2002 р. було проведено промивання ґрунту такою самою нормою, як і навесні (400 м³/га). У саду промивна норма становила 100 м³/га. Навесні 2003 р. на всіх варіантах досліду в розсаднику висіяно буркун.

За три роки зрошення у саду кореневий шар ґрунту залишився незасоленим у варіанті з внесенням гіпсу, а без внесення - підкореневий шар ґрунту перейшов у розряд слабозасолених. Практично за півтора року, після переведення ділянки у богарні умови (весна 2004 р.), ґрунти всіх варіантів досліду в розсаднику були розсолені під впливом природних опадів. Це свідчить про високу ефективність проведених заходів.

Максимальна кількість всіх водорозчинних та токсичних солей, зосереджується на межі зони зволоження ґрунту. Винятком є її нижня частина, оскільки під крапельницею створюються умови для кращого вимивання солей під час опадів.

За один рік зрошення розрахункові шари ґрунту в розсаднику та в саду перейшли в розряд слабосолонцюватих за натрієм (рис. 3). На вміст поглинутого натрію в підкореневому шарі суттєво вплинуло весняне промивання ґрунту в розсаднику. Його кількість у всіх варіантах досліду зросла майже вдвічі. Зважаючи на тенденцію зростання кількості поглинутого натрію в грунтово-поглинальному комплексі до межі середнього осолонцювання у верхніх шарах і межі слабкого осолонцювання в нижніх у всіх варіантах досліду та допустимий вміст його під яблуневими насадженнями, що становить 10 %, влітку було проведено гіпсування приштамбових зон ґрунту в розсаднику та у саду нормою 4 т/га. Наприкінці вегетаційного періоду 2002 р. вміст натрію в грунтово-поглинальному комплексі істотно збільшився у всіх варіантах та глибинах. Так, вміст натрію у верхніх горизонтах у першому та другому варіантах досліду в розсаднику та в саду відповідав рівню середнього осолонцювання. Слабкий рівень осолонцювання був у третьому варіанті у розсаднику та нижніх горизонтах ґрунту у всіх варіантах досліду.

Після переведення ділянки, на якій вирощували саджанці, у богарні умови відмічається досить істотне зниження кількості поглинутого натрію. Навесні 2004 р. загальний вміст поглинутого натрію метрового шару ґрунту в саду у варіанті з внесенням гіпсу становив 4,6 %, а у варіанті без внесення - 7,9 %.

Найбільша кількість поглинутого натрію зосереджується під краплинним водовипуском. Це повинно враховуватися під час гіпсування.

Зрошення мінералізованими водами сульфатно-натрієвого складу протягом трьох років у розсаднику та двох - у саду не призводить до втрати кількості агрономічно-цінних агрегатів розміром 0,25-10,0 мм у зоні зволоження ґрунту порівняно з ґрунтом міжряддя. Водночас знижується коефіцієнт водостійкості ґрунту. Так, у розсаднику він зменшився на 20 %, а у саду - на 37 % під краплинними водовипусками порівняно з ґрунтом міжряддя.

Краплинне зрошення вже в перші роки свого застосування викликає значні кількісні та якісні зміни у фауні безхребетних ґрунту та його поверхні, а саме - фауна безхребетних, особливо комах, перебуває у початковій стадії її мезофілізації.

Вплив зрошення на продуктивність рослин. Найважливішими показниками росту та розвитку саджанців у розсаднику є ті, які відносять їх до певного сорту безпосередньо перед викопуванням (табл. 2). Найкращі показники росту та розвитку саджанців характерні для варіанту, де полив проводили водою з мінералізацією 1,56-1,85 г/дм³. Саджанці всіх варіантів за показниками росту та якості належать до І сорту.

Основна маса кореневої системи саджанців на важкосуглинкових ґрунтах перед викопуванням знаходиться в інтервалі глибин 5-40 см. У напрямку міжряддя основна маса коренів саджанців є у смузі 40-50 см. Тим часом найбільш насиченою є смуга 20-25 см у горизонті 8-27 см.

Результати біометричних досліджень у молодому саду свідчать про високу ефективність краплинного зрошення, яке істотно сприяє поліпшенню умов росту та розвитку дерев.

Таблиця 2 Вплив зрошення мінералізованою водою на показники росту та якості саджанців (перед викопуванням, осінь 2002 р.)

Дослідженнями встановлено, що коренева система молодих дерев у саду формується в шарі ґрунту 7-50 см (90-95 %) при найбільшому насиченні шару 15-40 см та зосереджені біля 60 % коренів у зоні діаметром 100 см.

Таблиця 3. Вплив краплинного зрошення водою з мінералізацією 3,86-4,57 г/дм³ на ріст молодих дерев у саду

У четвертому розділі викладено принципові вимоги до конструкцій систем краплинного зрошення. Для забезпечення ефективності промивання ґрунту за допомогою системи краплинного зрошення необхідно, щоб поливні трубопроводи у розсаднику розміщувалися на шпалері або на поверхні ґрунту. Для зволоження ґрунту в розсаднику у вигляді смуги треба використовувати поливні трубопроводи з інтегрованими водовипусками, відстань між якими не перевищує 30 см.

Для зменшення впливу зрошення мінералізованою водою на ґрунт рекомендується застосовувати особливу конструкцію поливних модулів, за якої створюється можливість переведення ділянки, що зрошується, у богарні умови ведення землеробства без “простою” системи. Водночас вирощування саджанців протягом трьох років на краплинному зрошенні їх проводиться тільки на половині площі поливного модуля. На іншій частині модуля вирощують культури стійкі до засолення та осолонцювання ґрунту, які у богарних умовах півдня України дають високі врожаї.

У п'ятому розділі наведено рекомендації з технології краплинного зрошення розсадника та молодого саду мінералізованими водами.

Початок поливу необхідно призначати за показаннями тензіометрів, що встановлюють у розсаднику плодових культур на глибині 20 см на відстані 15-20 см від штамбу, а у молодому інтенсивному саду - на глибині 25-30 см від поверхні ґрунту на відстані 23-25 см від штамбу. Передполивну вологість ґрунту в розсаднику рекомендується підтримувати не нижче 75-80 %, а у саду - 75 % НВ (табл. 4).

Визначення величини поливної норми на ділянках краплинного зрошення багаторічних насаджень може проводитись двома методами:

- розрахунковим - за дефіцитом вологозапасів у кореневому шарі ґрунту за формулою:

m = 100hSс(WНВ-WПВ),

де h - глибина зволоження ґрунту, м; S - частка зволожуваної площі в загальній; с - об'ємна маса ґрунту, т/м³, WНВ, WПВ - вологість ґрунту, що відповідає НВ та передполивній вологості, % маси;

- з використанням діаграм, наведених на рис. 1.

Таблиця 4. Взаємозв'язок між всмоктувальним тиском та вологістю ґрунту для розрахункових шарів

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Лозовіцький П. С., Шевель І. В., Усатий С. В., Рябков С. В. Хімічний склад води основних прісноводних рік півдня України // Вісник Рівненського державного технічного університету. - Рівне. -2000. -Вип. 1 (3). - С. 91-100.

2. Ромащенко М. І., Рябков С. В. Краплинне зрошення розсадника та саду мінералізованими водами в умовах півдня Одещини // Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво. - Рівне, 2002. - Вип. 27. - С. 76-83.

3. Рябков С. В. Вплив мінералізованої води на ґрунт при мікрозрошенні розсадника в умовах півдня Одеської області // Меліорація і водне господарство. - 2002. -Вип. 88. - С. 74-79.

4. Стовбчатий В. М., Рябков С. В., Новачок О. М. Вплив краплинного зрошення на безхребетних ґрунту та його поверхні // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. - Рівне, 2003. -Вип. 3 (22). - С. 56-63.

5. Рябков С. В. Обґрунтування необхідності проведення промивок ґрунту при краплинному зрошенні розсадника та саду мінералізованими водами // Меліорація і водне господарство. - 2003. -Вип. 89. - С. 27-38.

6. Медведєв В. В., Лактіонова Т. М., Почепцова Л. Г., Лізогубов В. О., Ромащенко М. І., Корюненко В. М., Коломієць С. С., Рябков С. В., Усатий С. В. Основна гідрофізична характеристика як інтегральна оцінка особливостей вологопровідності ґрунту // Вісник аграрної науки. - 2004. -№ 4. - С. 21-24.

7. Рябков С. В. Аналіз процесів засолення та осолонцювання ґрунту за краплинного зрошення мінералізованими водами // Меліорація і водне господарство. - 2004. -Вип. 91. - С. 74-82.

8. Рябков С. В., Корюненко В. М. Водоспоживання розсаднику при краплинному зрошенні // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. - Рівне, 2004. -Вип. 3 (22). - С. 56-63.

Тези доповідей

1. Рябков С. В. Вплив мінералізованих вод на ґрунти при мікрозрошенні розсадника в умовах півдня Одеської області // Тез. допов. VI з'їзду Українського товариства ґрунтознавців та агрохіміків. Меліорація ґрунтів. -Харків, ННЦ “ІГА”. -2002. Кн. друга. -С. 281-283.

2. Рябков С. В., Усатий С. В. Дослідження контурів зволоження ґрунту при краплинному зрошенні високоінтенсивних садів та розсаднику // Матеріали міжнародної наукової конференції молодих вчених. -Херсон, 2002. № 3. -С. 90-92.

Размещено на Allbest.ru