Прийоми і методи поліпшення племінних і продуктивних якостей яєчних курей

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, що викладені в дисертації, доповідались на ІІІ та IV Українській конференції по птахівництву з міжнародною участю (АР Крим, м. Алушта, 2001, 2003 рр.), на семінарах спеціалістів з птахівництва, що проводились в ДППЗ ім. Фрунзе (2002 р.) та в ВНО „Укрптахопром” (2003 р.), на розширеному засіданні відділу селекції і генетики птиці Інституту птахівництва УААН ( 2005 р ).

Публікації. Всього надруковано 13 праць, з них за темою дисертації 11 наукових праць опубліковані у виданнях, визнаних ВАК України фаховими

Рис. 1 Схема досліджень

Результати досліджень

Ефективність застосування методу “прилиття крові“ для поліпшення господарсько-корисних ознак лінійної птиці. За результатами дослідження у 1999 році у птиці F₁ вірогідне підвищення маси яєць на 0,7-1,3 г було тільки при використанні півнів лінії 12 (Р<0,01) (табл. 1).

1.Основні продуктивні якості курей F₁ після прилиття крові

Примітка: -м - молода птиця; п - переяра птиця ^а - Р< 0, 01

У лінії 5, де в половину гнізд півні поліпшуючих ліній 07 і 20 були підібрані до курей з нейтральною і погіршуючою характеристикою їх батьків, ефекту не було. При варіантах підбору “кращих з кращими“ у 2000 році перевага груп з “прилиттям крові“ ліній 07, 12, 20 над чистолінійними ровесницями була вірогідна (Р<0,01) і становила для маси яєць в 30 тижнів 1,1-2,3 г, в 52 тижні - 1,2-2,4 г. Від лінії 36 ефекту по масі яєць не одержано. Найбільший ефект за масою яєць (на 1,2-2,3 г) і несучістю (на 11 яєць) було одержано від “прилиття крові“ лінії Д (Р<0,01). За збереженістю птиці вірогідної різниці не відмічено. Показники виводимості яєць у гібридів F₁ були на 1,3-5,3% вищі після “прилиття крові“ від ліній 07 і 20.

При зворотних схрещуваннях півнів і курей з Ѕ долею крові поліпшуючої лінії більший приріст маси яєць як в 30-тижневому, так і в 52-тижневому віці було одержано від лінії 5 ніж від лінії 6. Відповідно він становив - 1,7-2,5 г, 1,0-2,4 г (Р<0,01) і 0,8-1,6 г, 0,6-0,9 г (табл. 2).

2. Показники продуктивних якостей птиці при зворотних схрещуваннях F₁ на поліпшувані лінії

Примітка: ^a) P<0,01 ^b) P<0,05

У групах з використанням напівкровних самців, маса яєць була вищою, ніж при використанні напівкровних самок. Перевага цих груп склала за масою яєць у віці несучок 30 тижнів 0,4 -0,8 г, у 52 тижні - 0,8 - 1,1 г. Вищий рівень несучості (на 3,2 - 4,1 яйця) одержано при використанні самок із Ѕ крові ліній 07. В більшості випадків, як в F₁ так і в F₂,“прилиття крові“ від лінії 36 ефекту не дало, тобто різний генетичний матеріал при “прилитті крові“ давав різний ефект.

Рангова оцінка племінної цінності плідників з використанням даних напівсестер і дочок. При порівнянні рангів півнів з використанням даних напівсестер або дочок за початковий (до 40 тижнів) і весь період яйцекладки (65-66 тижнів) в двох суміжних генераціях виявлено відносно високу ступінь кореляції між рангами (табл. 3).

Для ліній 4 і 6 коефіцієнти кореляції рангів були не стабільними за генераціями і коливались для показника несучості від 0,51 до 0,84 для лінії 6, для маси яєць від 0,56 до 0,73 для лінії 4. Цей взаємозв'язок в процесі селекції ліній треба контролювати, і якщо він низький, то включати в оцінку дані за обидва періоди яйцекладки.

Оскільки при відтворенні наступної генерації півнів від молодої птиці оцінку проводять за даними продуктивності їх напівсестер до 40-тижневого віку, важливо було простежити наскільки вона відображає цінність, визначену за якістю нащадків. При порівнянні рангів півнів за якістю напівсестер і дочок

3. Коефіцієнти кореляції між рангами самців, визначених за показниками напівсестер і дочок в різні періоди яйцекладки

встановлено низький рівень співпадання таких оцінок і значні відхилення коефіцієнтів кореляції за генераціями: від 0,18 до 0,32 за показниками несучості у лінії 6 та від 0,23 до 0,47 - за масою яєць у лінії 4 (табл. 4).

4. Коефіцієнти кореляції між рангами племінної цінності півнів за даними напівсестер і дочок

Примітка: Вірогідність коефіцієнтів кореляції: *) Р<0,05; **) Р<0,01; ***) Р<1,001

Це свідчить про те, що оцінка племінної цінності півнів за показниками напівсестер мало відображає їх цінність за якістю нащадків.

При аналізі співпадання вищих рівнів племінної цінності (ранги 1 і 2) за показниками напівсестер і дочок встановлено, що серед півнів, які за масою яєць напівсестер мали ранг 1, поліпшувачів (рангів 1 і 2) за величиною цього показника у дочок було від 44,4 до 80%, а за несучістю дещо менше - від 37,5 до 67% (табл. 5).

Таких цінних півнів доцільно максимально використовувати або в кількох турах, або при підвищеному статевому співвідношенні, що легко зробити при штучному осіменінні птиці.

5. Рівень співпадання вищих рангів півнів за даними напівсестер і дочок

В кожній лінії були виявлені півні, які стійко передавали свої поліпшуючі якості синам. Встановлено, що нащадків з високою масою яєць (ранги 1 і 2) частіше можна одержувати від спарювання півнів і курей з такими ж високими рангами їх батьків. Навіть при гетерогенному підборі самок до півнів-поліпшувачів ранги синів були не нижче третього, тобто з нейтральною характеристикою. Синів від таких півнів використовували в практичній селекції при поліпшенні ліній.

Спрямована селекція на підвищення маси і поліпшення якості яєць. Важливою характеристикою курей яєчної продуктивності є прискорене нарощування маси яєць в перші місяці яйцекладки. З метою пошуку нових критеріїв відбору кращих курей за цим показником було проведено оцінку ліній 4, 6, Д за масою яєць не тільки в 30-тижневому віці несучок, а й у 26-тижневому.

Коефіцієнти фенотипової кореляції між масою яєць в 26 і 30-тижневому віці несучок ліній 6 і Д породи леггорн були в межах 0,71-0,72, генотипової - значно вищі 0,90-0,91. У більш пізньостиглої птиці лінії 4 сірої каліфорнійської породи ці коефіцієнти були нижчі: r_f = 0,59, r_g = 0,81. Взаємозв'язок маси яєць у курей несучок 26-ти тижневого віку із скоростиглістю був на рівні r_f = 0,02…0,06, r_g = 0,02...-0,10, а з несучістю r_f= -0,03…0,03, r_g = -0,29…-0,02, тобто практично відсутній. Відмічені високі коефіцієнти рангової кореляції півнів за масою яєць дочок у віці 26 і 30 тижнів (r = 0,991-0,999). Одержані дані свідчать, що показники маси яєць у 26-тижневому віці можна використовувати як критерій відбору птиці для підвищення маси яєць у перші місяці яйцекладки.

Оскільки, як відмічають ряд дослідників (Коваленко Г.Т.,1971, Хорунжий Н.В.,1986, Царенко П.П.,1988), від форми яєць залежить їх виводимість, а також рівень пошкодження на всіх етапах виробництва, зберігання і транспортування, нами була вивчена можливість оптимізації форми яєць шляхом спрямованого добору птиці за цією ознакою. Для цього була розроблена спеціальна технологія селекції, згідно з якою для кожної лінії в залежності від ступеня варіабельності індексу форми яєць спочатку визначали параметри відбору кращої птиці, потім здійснювали спрямований добір за вибраними параметрами і аналізували результати такої селекції.

При першій оцінці ліній за формою яєць в 2000 році у лінії 4 було виявлено біля 20% яєць округлої форми (індекс форми >80), а у лініях 5 і 6 до 13,7% продовгуватої форми (індекс форми <73). В подальшому в цих лініях вели спрямовану селекцію на зменшення яєць від вказаних вище відхилень. В результаті за 4 генерації селекції у лінії 4 кількість яєць округлої форми зменшилась в 3 рази, а продовгуватої форми у лініях 5 і 6 - в 1,5 рази (табл. 6). Різниця була вірогідна при Р <0,01.

Виключення з селекції несучок, які зносили яйця з дефектами шкаралупи і аномаліями форми, сприяло зменшенню кількості таких яєць у лінії 4 з 3,8 до 2,2% за 2 генерації селекції. Одержані дані свідчать, що методами спрямованого добору можна швидко підвищити вихід стандартних яєць.

6. Кількість яєць і несучок із нестандартною формою яєць за генераціями

Вдосконалення системи відтворення селекційного стада. З метою розробки системи відтворення ліній, яка б дозволяла підвищити показники продуктивності як за початковий, так і повний період яйцекладки та використовувати плідників з більш точною оцінкою племінних якостей, а саме за нащадками, нами протягом трьох генерацій була проведена порівняльна оцінка інкубаційних якостей яєць і продуктивності нащадків від молодої і переярої птиці, відібраної за різними показниками. Молодих курей відбирали за показниками несучості, маси яєць та скоростиглості до 40-тижневого віку, переярих - за даними несучості за 65 тижнів життя і останні 2 місяці яйцекладки, масою яєць в 30 і 52 тижні.

У ліній 5 і 6 породи леггорн між показниками заплідненості і виводимості яєць від молодої і переярої птиці не відмічено вірогідної різниці, в той час як у лінії 4 сірої каліфорнійської породи від переярої птиці вони були вірогідно нижчі: по заплідненості на 7,4-12,6% у різні роки, по виводимості - на 9,2-10,5%. Це пов'язано з тим, що ця птиця гірше переносить примусову линьку. При виборі системи відтворення необхідно враховувати ці особливості окремих порід. Вірогідна різниця між показниками несучості, скоростиглості та маси яєць у нащадків від молодої та переярої птиці відсутня (табл. 7). Збереженість нащадків від переярої птиці була вища у різні роки на 0,2-2,7% ніж від молодої, але ця різниця не була вірогідною.

7. Показники продуктивності нащадків молодих і переярих курей

Ефективність практичного використання наукових розробок при вдосконаленні ліній кросу “Білорусь 9“. При впровадженні в племзаводі ім. Фрунзе розроблених методів, прийомів і технологій селекції вдалося підсилити диференціацію ліній за певними ознаками і суттєво їх вдосконалити за такими важливими для яєчної птиці показниками, як несучість, маса яєць, скоростиглість, що наглядно видно на рис. 2-5. Ріст продуктивності за 5 генерацій селекції становив у різних лініях від 32 до 52 яєць (Р <0,01), маса яєць, одержаних від курей несучок у 30 тижневому віці, збільшилась на 2,5-3,6 г( Р <0,01), у 52 тижневому віці - на 3,6-4,3 г (Р <0,001) при скороченні віку знесення першого яйця у ліній породи леггорн на 23-28 днів (Р <0,01), у лінії 4 сірої каліфорнійської породи на 18 днів (Р <0,05). Економічний ефект на несучку становить 10,5 грн.

Спрямована селекція ліній на їх спеціалізацію за окремими продуктивними ознаками, не призвела до звуження їх генетичної різноманітності, визначеної за маркерними генетичними ознаками, такими як типи білків яєць (табл. 8), а значить не були втрачені характерні для кожної лінії алелі.

8. Рівень гетерозиготності ліній і генетичної подібності між ними

Оцінка якості показників внутрішніх фракцій яєць ліній на кінець селекції (2002 рік) показала, що кури оцінених ліній мали високі показники щільності яєць і товщини шкаралупи, але при цьому доля останньої в загальній масі яйця у ліній різних порід не однакова. Оптимальними були величини індексу білка і одиниці Хау. Співвідношення білка і жовтка також було близьким до оптимального рівня (табл. 9). Одержані дані свідчать про те, що селекція на підвищення маси яєць і несучості не знизила якісні показники внутрішніх фракцій яєць.

9. Характеристика якості показників внутрішніх фракцій яйця (дані 2002р.)

Адаптивна здатність імпортного кросу “Хайсекс білий“. При порівняльній оцінці за комплексом господарсько корисних ознак курей прабатьківських і батьківських форм кросу “Хайсекс білий“, завезених в 2003 році з Голландії в навчально-дослідний племптахозавод ім. Фрунзе НАУ, відмічено високі показники несучості та маси яєць. Несучість перевищувала стандарт цього кросу на 18-22 яйця, а маса яєць в 30 тижнів на 1,4-2,0 г (табл. 10). Встановлено підвищену життєздатність птиці гібридної форми СД власного відтворення у порівнянні із завезеною: у молодняка різних партій виводу на 4,5 - 5,5%, дорослої птиці на 3,1 % (Р <0,01).