Шкідники груші та фактори, що обмежують чисельність найбільш шкодочинних видів в передгірному Криму
Фауна шкідливих фітофагів груші в умовах передгірного Криму з урахуванням типів сучасних інтенсивних грушевих садів. Біологічні особливості найбільш шкодочинних видів. Роль природних факторів середовища в обмеженні чисельності домінуючих видів шкідників.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.08.2014 |
| Размер файла | 189,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Диссертация посвящена изучению вредных фитофагов груши, биологических особенностей наиболее вредоносных видов, сезонной динамики их численности, пищевой специализации и причин массового их размножения.
Впервые в условиях предгорного Крыма проведено исследование вредителей груши в садах различного типа, в результате которого выявлено 84 вида вредных членистоногих. Определены ресурсы полезных зоофагов и установлена их регулирующая роль в ограничении численности наиболее опасных вредителей в различных грушевых насаждениях. Среди выявленных вредителей наиболее многочисленными являются листогрызущие, насчитывающие 31 вид, т.е. 36,91% от общего числа видов. Существенный вред причиняют сосущие фитофаги - 20 видов (23,81%). Генеративные органы повреждают 18 видов (21,43%). Листья минируют семь видов молей, что составляет 8,33%. Ветви и стволы повреждают пять видов вредителей (5,95%), а корни - три (3,57%).
Из проанализированных в 2002 году 729 взрослых особей грушевого плодового пилильщика все оказались самками, т.е. подтверждается явление партеногенеза. Потенциальная плодовитость одной самки в среднем составляет 12 сформированных яиц (8 - 27). Время появления пилильщика строго приурочено к определенной фенофазе кормового растения. В условиях предгорного Крыма в годы исследований он появлялся в грушевом саду в фенофазу выдвижения бутонов груши. В среднем количество поврежденных пилильщиком завязей на контрольных участках составляет 51,91% - в загущенном и 9,76% - в пальметтном грушевых садах. Установлено, что к середине мая все личинки Hoplocampa brevis, закончив питание, уходят на зимовку в почву, еще до начала июньского очищения завязи, а не так как указано в литературе, что окончание питания личинок совпадает с периодом начала осыпания избыточной завязи груши.
После распускания листьев самки обыкновенной грушевой листоблошки откладывают яйца только на листья: в мае - с верхней стороны листа, располагая их цепочкой вдоль центральной жилки; в июне, июле, августе - с нижней и верхней сторон листа группами по 7-8 экз., беспорядочно. Они предпочитают верхнюю сторону листа: 35 экз. - на нижней, 97 - на верхней (соотношение 1:2,8). В сентябре и октябре самки откладывают яйца снова только на верхней стороне листа. Это, по-видимому, связано с лучшим её прогреванием солнечными лучами весной и осенью.
В условиях предгорного Крыма было установлено, что эмбриональное развитие грушевого клопа протекает в среднем за 33 дня. В первом поколении он развивается в среднем за 57 дней, во втором - за 40. Зимует клоп в стадии половозрелых особей в верхнем слое почвы (16,8%) и под растительными остатками (83,2%).
В загущенном грушевом саду с округлой кроной условия для развития вредителей благоприятнее, чем в пальметтном. Деревья с плоской кроной низкорослые, хорошо освещены, проветриваются со всех сторон, качественнее обрабатываются при опрыскивании, а также промывание крон дождём лучше в пальметтном саду за счёт специфики их формы. Это создаёт неблагоприятные условия для вредителей.
Дана оценка современным элементам интегрированной системы защиты груши. Из средств защиты заслуживает внимание применение инсегара против яблонной и грушевой плодожорок; ДНОКа против яиц и митака против личинок обыкновенной грушевой листоблошки; золона и БИ-58 нового против имаго грушевого плодового пилильщика; БИ-58 нового и золона против грушевого клопа.
Чистая прибыль при применении современных средств защиты груши от вредителей составила 5060 грн. при уровне рентабельности 150,77%.
Ключевые слова: Stephanitis pyri F., Psylla pyri L., Hoplocampa brevis Klug., груша, Крым, зоофаги, феромоны.
Annotation
Stryukova N.M. Pear tree vermin and factors of restricting number of the most harmful species in foothills of the Crimea. - Manuscript.
Dissertation on competition for the degree of agricultural sciences candidate on speciality 16.00.10 - entomology. - National agrarian university. - Kyiv, 2005.
Dissertation is devoted to the study of vermin pear phytophagans, biological peculiarities of the most harmful species, and the dynamics of their numbers, food preferences and reasons of their mass propagation.
For the first time a multipronged investigation has been carried out in pear orchards. In the course of it 84 species of injurious arthropodas were discovered. The resources of useful zoophagans were defined as well as their controlling role in restricting number of the most dangerous vermin in various agrocenosis of pear trees.
The contemporary integrated system of pear tree protection has been evaluated. Insegar is considered to be the only means of protection from pear and codling moth, while dinitro-o-cresol is against eggs, mitaka is against larvas of pear tree fleas, zolon and new BI-58 are taken against imago of pear fruit saw-fly and a new BI-58 and zolon are used against pear bugs.
Having used modern means of pear protection from vermin, net profit is 5060 hryvnas while level of profitability is 150,77%.
Key words: Stephanitis pyri F., Psylla pyri L., Hoplocampa brevis Klug, pear tree, Crimea, zoophagans, pheromone.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Ріпак як найбільш поширена олійна культура з родини капустяних. Характеристика найбільш небезпечних шкідників ярого ріпаку, етапи та особливості їх розвитку. Захисні заходи по знищенню чисельності найбільш небезпечних видів, визначення їх ефективності.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 28.07.2011Коротка морфо-біологічна та екологічна характеристика груші. Сучасний стан позакореневого застосування комплексних мінеральних добрив в садах. Вплив позакореневого підживлення на силу росту дерев груші різних сортів. Особливості плодоношення груші.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 17.07.2014Господарське значення і біологічні особливості яблуні. Видовий склад основних шкідливих організмів, їх біологічні особливості. Моніторинг фіто санітарного стану яблуневих насаджень. Інтегрований захист культури від її найбільш розповсюджених шкідників.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 25.04.2014Шкідники та хвороби сільськогосподарських овочевих, зернових та технічних культур: зернобобових, цукрових буряків, картоплі. Ураження садів та ягідників. Види багатоїдних шкідників. Агротехнічні заходи боротьби, використання хімічних препаратів.
лекция [39,0 K], добавлен 01.07.2009Роль екологічних факторів у садівництві: світло, грунт, рельєф, температура, вода. Вікові періоди життя плодових культур та загальні принципи їх вирощування. Стан та перспективи розвитку плодівництва в Україні. Особливості агротехніки інтенсивних садів.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 26.07.2011Морфологічні і біологічні особливості, основні елементи технології вирощування смородини. Характеристика сортів чорної смородини для промислового й аматорського ягідництва. Опис найбільш поширених хвороб та шкідників на території Волинської області.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 17.08.2014Видовий склад, біологічні та екологічні особливості, лісівнича і господарська цінність голонасінних деревних видів у насадженнях Полицівського лісництва ДП "Камінь-Каширське лісове господарсво". Асортимент нових деревних видів для лісових насаджень.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 22.11.2013Основні біологічні особливості видів риб, що використовуються при традиційній полікультурі та тих, що використовуються як додаткові. Вимоги до зовнішнього середовища при дволітньому циклі вирощування товарної риби, заходи по інтенсифікації та меліорації.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 28.10.2010Видовий склад основних шкідників картоплі та їх шкідлива чинність. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картоплі. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур, методи їх захисту.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 26.10.2009Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011Найпоширеніші ентомофаги шкідників сільськогосподарських рослин. Морфологія, анатомія, біологія розвитку окремих видів шкідників. Календарний план проведення робіт із захисту рослин. Екологічне обгрунтування інтегрованого захисту насаджень від шкідників.
курсовая работа [249,3 K], добавлен 01.09.2014Видовий склад шкідників цукрових буряків. Вивчення ґрунтово-кліматичних особливостей лісостепу України. Розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці. Аналіз впливу інсектицидів на чисельність шкідників.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 19.10.2013Сільськогосподарське виробництво як один із найбільш ризикованих видів підприємницької діяльності. Особливості реформування аграрного сектору в Україні. Страхування як необхідний елемент виробничих відносин. Аналіз діяльності компанії "Оранта-Сiч".
дипломная работа [2,6 M], добавлен 30.05.2013Система інтегрованого захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бур’янів соняшника. Хімічні та біологічні засоби захисту. Біологічні особливості шкідників, збудників хвороб і бур’янів, заходи боротьби з ними. Робочий план проведення заходів захисту.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 12.11.2012Аналіз комплексу захисних заходів з застосуванням біологічного методу боротьби з шкідниками. Загальна біологічна класифікація трихограми. Вивчення найпоширеніших шкідливих організмів, проти яких використовують трихограму. Технологія розведення трихограми.
курсовая работа [958,1 K], добавлен 27.09.2014Біологічні особливості та відношення коропових видів риб до основних показників водного середовища. Вирощування дволіток коропа, білого товстолоба та білого амуру у ставу. Нормування годівлі та використання кормів рослинного і тваринного походження.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 22.10.2010Екологічна роль лісових насаджень у створенні збалансованої просторової структури в степових районах. Лісомеліоративне та лісотипологічне районування Криму. Оптимізація категорій захисних лісових насаджень в агроландшафтах. Полезахисні лісові смуги.
методичка [1,3 M], добавлен 28.12.2012Клімат та лісомисливське районування. Рельєф території розміщення мисливського господарства Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство". Представники ряду парнокопитних в біоценозах. Господарське використання парнокопитних.
курсовая работа [769,2 K], добавлен 22.02.2013Місцезнаходження, площа, коротка характеристика Маслівського лісництва. Опис кліматичних умов району, лісорослинна зона господарства. Сегетальні екосистеми Київської області. Трапляння вищих заносних видів рослин, оцінка їх насіннєвої продуктивності.
курсовая работа [75,6 K], добавлен 28.12.2012Еколого-гідрохімічна характеристика ставків. Визначення основних видів ставів. Характеристика впливу різноманітних факторів на рибопродуктивність ставів. Особливості основних об`єктів розведення ставкових рибних господарств України: короп, амур, карась.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 21.09.2010
