Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Природна резистентність свиней - детермінація, особливості реалізації в різних умовах мікроклімату

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Існуючий в Україні генофонд свиней в цілому характеризується високим потенціалом продуктивності, тому успішний розвиток свинарства залежить від ефективного вирощування здорових тварин при поєднанні високої продуктивності з підвищеною стійкістю до різних захворювань.

Властивість тварин проявляти підвищену резистентність до хвороб і стійкість до несприятливих факторів середовища стає важливою ознакою. Відомо, що організація тваринницьких комплексів і ферм супроводжується концентрацією великого поголів'я на обмеженій території. При цьому може виникнути сприятлива ситуація для швидкого розповсюдження інфекційного (інвазійного) початку. У той же час в Україні та ряду інших країн недостатньо налагоджена система гігієнічно-екологічного контролю за станом здоров'я тварин і якістю отриманої продукції (М.В. Демчук, М.В. Чорний, М.П. Високос, 1996; М.Ф. Ященко, 1996, В.М. Гончаренко, 1998; В.А. Медведський, 2001; М.С. Найденський, 2003; А.Ф. Кузнєцов, 2003; T. Blaha, 2005 та ін.).

Управляти процесом онтогенезу тварин можна тільки на основі фактичних даних вивчення впливу різних факторів на фізіологічний статус, ріст і розвиток в різні періоди життя, захворюваність різними хворобами (В.М. Гончаренко, 1998; М.Ф. Ященко, 1998, А.Ф. Кузнєцов, 2004; В.А. Медведський, 2004; M. Vucemilo et al., 2005 та ін.). У той же час тварини різних генотипів неоднаково реагують на зміну факторів навколишнього середовища, тому в умовах сучасної технології виробництва продукції тваринництва підвищення резистентності тварин набуває особливо важливого значення.

Актуальність цієї проблеми, її теоретичне і практичне значення обумовили проведення досліджень даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності до тематичного плану науково-дослідних робіт Харківської державної зооветеринарної академії «Розробка і обґрунтування методів раціонального використання свиней для виробництва продукції свинарства і поліпшення її якості» (№ державної реєстрації 0198U000627).

Мета і задачі дослідження. Мета досліджень - встановлення показників природної резистентності свиней різних генотипів, вирощених при різних параметрах мікроклімату, особливості їх реалізації при захворюванні пневмонією.

Для виконання поставленої мети були визначені такі завдання:

Ш вивчити репродуктивні якості свиноматок великої білої і ландрас порід при чистопородному розведенні та схрещуванні;

Ш провести аналіз вікової динаміки росту тварин різних генотипів, вирощених при різних параметрах мікроклімату;

Ш встановити факт, що захворювання та природна резистентність свиней є результат взаємодії генотипу та факторів навколишнього середовища;

Ш вивчити гематологічні показники поросят при несприятливому перебігу респіраторних захворювань;

Ш встановити особливості росту свиней при сприятливому перебігу респіраторних захворювань;

Ш провести аналіз вікової динаміки морфологічних, біохімічних та показників природної резистентності свиней при сприятливому перебігу респіраторних захворювань;

Ш встановити вплив генотипу свиней та мікроклімату на репродуктивні якості свиноматок, живу масу, гематологічні та показники природної резистентності свиней різних генотипів.

Об'єкт дослідження: мікроклімат приміщень (температура і вологість повітря), свиноматки великої білої та ландрас порід, чистопородний (велика біла і ландрас породи) і помісний (1/2 велика біла + 1/2 ландрас) молодняк.

Предмет дослідження: репродуктивні якості свиноматок, вікова динаміка живої маси, показники природної резистентності (бактерицидна, лізоцимна, комплементарна), гематологічні показники (морфологічні і біохімічні), захворювання свиней пневмонією.

Методи дослідження: зоогігієнічні - вивчення фізико-хімічних показників мікроклімату приміщень та довкілля; зоотехнічні - вивчення репродуктивних якостей свиноматок, вікової динаміки живої маси та показників інтенсивності росту; лабораторні - вивчення морфологічних, біохімічних та природної резистентності показників крові; ветеринарні - встановлення захворювання та причин відходу молодняку; варіаційної статистики - визначення генетико-популяційних параметрів.

Наукова новизна одержаних результатів. У порівняльному аспекті вивчено: основні показники природної резистентності, морфологічні та біохімічні показники крові свиней різних генотипів як результат взаємодії генотип-середовище; вплив дії різних параметрів мікроклімату та основних показників природної резистентності на захворюваність свиней респіраторними хворобами; набуло подальшого розвитку питання впливу сприятливого перебігу респіраторних захворювань на ріст свиней у різні періоди онтогенезу, гематологічні показники та показники природної резистентності, відтворні функції свиноматок великої білої і ландрас порід при чистопородному розведенні і схрещуванні, динаміку живої маси та інші показники росту їх нащадків.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами наукових досліджень розроблено і затверджено рекомендації:

· «Використання показників резистентності для прогнозування життєздатності свиней різних генотипів» (Харків, 2004);

· «Абіотичні фактори, їх вплив на резистентність свиней різних генотипів» (Харків, 2005);

Результати досліджень використовуються у господарствах по виробництву свинини при використанні великої білої і ландрас порід для уточнення параметрів мікроклімату приміщень при розробці нових технологій виробництва продукції свинарства та профілактики захворювання свиней респіраторними хворобами; в програмах підвищення кваліфікації лікарів ветеринарної медицини та інженерів-технологів з виробництва і переробки продукції тваринництва; у навчальному процесі з зоогігієни, фізіології, біохімії та розведення сільськогосподарських тварин.

Закінчена науково-дослідна робота пройшла виробничу перевірку у ВАТ «Ударник» та ВАТ «Племзавод ім. Кірова» Токмацького району Запорізької області.

Особистий внесок здобувача. Проведення підбору та аналізу джерел літератури, всього обсягу експериментальної частини роботи, опрацювання матеріалів досліджень з використанням варіаційної статистики, аналіз результатів, їх узагальнення та апробація проводилося здобувачем особисто. Схема та методика досліджень відпрацьовані разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, викладених у дисертації, оприлюднені та схвалені на: звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Харківської державної зооветеринарної академії у 2000-2005 рр.; IV Международной научно-производственной конференции «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (г. Белгород, 2000 г.); V Международной научно-практической конференции, посвященной 70-летию зооинженерного факультета и памяти почетного профессора БГСХА П.И. Шумского «Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства» (г. Горки, 2000 г.); Международной научно-практической конференции «Перспективы развития животноводства в северо-западном регионе» (г. Калининград, 2002 г.); VII Международной научно-производственной конференции «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (г. Белгород, 2003 г.); XI International Congress in Animal Hygiene. ISAN 2003 (Mexico City, 2003); Международной научно-практической конференции по зоогигиене, посвященной 70-летию кафедры зоогигиены «Проблемы гигиены сельскохозяйственных животных в условиях интенсивного ведения животноводства» (г. Витебск, 2003 г.); Международной научно-производственной конференции, посвященной 25-летию образования Белгородской ГСХА «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (г. Белгород, 2003 г.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченої 75-річчю від дня народження професора Медведєва В.О. (м. Харків, 2004 р); IX Международной научно-производственной конференции «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (г. Белгород, 2005 г.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 8 статтях, з яких 5 - у фахових виданнях, означених переліком ВАК України.

Структура та об'єм дисертації. Дисертаційна робота включає такі розділи: вступ, основну частину, висновки, список використаних джерел літератури, додатки. Дисертацію викладено на 164 листах комп'ютерного тексту, містить 24 таблиці, 15 рисунків та 19 додатків. Список використаних джерел літератури включає 297 найменувань, у тому числі 35 - іноземною мовою.

Зміст роботи

репродуктивний свиня гематологічний генотип

Матеріали та основні методи досліджень

Експериментальні дослідження проводилися на поголів'ї свиней ВАТ «Ударник» Токмацького району Запорізької області у трьох послідовностях відповідно до схем (табл. 1).

Таблиця 1. Схема досліджень

Відбір свиноматок для дослідів проводили по принципу аналогів за віком, розвитком і походженням. Вони відповідали вимогам, які пред'являються до великої білої і ландрас порід, середні показники продуктивності їх батьків відповідали даним продуктивності не нижче вимог I класу.

Гігієнічна оцінка макрокліматичних умов проводилася за даними Михайлівської метеорологічної станції Запорізької області.

Температуру повітря визначали ранком (до початку роботи обслуговуючого персоналу) в трьох точках по горизонталі (на початку, посередині, в кінці приміщення) в зоні лежання свиней на відстані 25-30 см від полу ртутним термометром з точністю до 0,1єС. Термометр розташовували так, щоб на нього не діяли прямі сонячні промені, тепло з повітропроводу, охолодження від вікон та вентиляційних труб, на відстані не менше 1 м від стін. Подовженість виміру температури в одній точці була не менше 10 хвилин. Дослідження температури приміщення проводили кожні 10 днів щомісячно (1-го, 11-го та 21-го числа - при розробці методики досліджень) та щоденно (при проведенні основних досліджень).

Абсолютну вологість повітря визначали аспіраційним психрометром Ассмана, відносну вологість повітря - за формулою. Заданих параметрів мікроклімату у свинарниках досягали за рахунок надходження свіжого повітря у результаті природної та штучної припливно-витяжної системи вентиляції та гарячим повітрям, яке подавалося до повітропроводу вздовж фронту розміщення відділень поросят-сисунів, тварин на дорощуванні і відгодівлі.

В період поросності свиноматки всіх груп утримувалися в групових станках по 6 голів на комбінованих полах - дерев'яних, призначених для відпочинку тварин, і бетонних з металевими решітками над транспортером для видалення гною. Два рази на добу: вранці, з 8-ї до 10-ї, і ввечері, з 16-ї до 18-ї години, свиноматки користувалися моціоном з вигоном на пасовище. За 3…5 днів до прогнозованої дати опоросу свиноматок розміщували в індивідуальних станках, в яких вони утримувалися після опоросу до відлучення поросят.

У підсисний період поросята утримувалися окремо від свиноматки в спеціальних станках і мали постійний доступ до матері. У віці 60 днів проводили відлучення поросят від матері з наступним формуванням груп по 20-25 голів і переведенням їх на дорощування.

У віці 120 днів проводили формування груп на відгодівлю, який завершувався при досягненні тваринами живої маси 100 кг. Спочатку в кожному станку розміщували по 10-15 голів, а по мірі росту кількість тварин в станку зменшували до 5-7 голів.

Годівля тварин - у відповідності до норм потреби свиней у кормах, розроблених в Інституті свинарства УААН з урахуванням їх живої маси, фізіологічного стану, фактичного і планового середньодобових приростів.

Оцінку репродуктивних якостей свиноматок проводили за такими показниками: багатоплідність, великоплідність, молочність, маса гнізда у віці 60 днів, збереженість поросят при відлученні.

Динаміку живої маси піддослідних тварин визначали на основі показників індивідуального зважування при народженні, у віці 21, 60 (індивідуальне зважування поросят гнізда), 120, 150, 180, 210 і 240 днів (n=20). За результатами зважування визначали абсолютний, середньодобовий та відносний прирости.

Кров для дослідження брали вранці до годівлі тварин у віці 1 доба, 60, 120, 180 і 240 днів, а у поросят, які захворіли і мали несприятливий прогноз, також за 1-2 доби до гибелі (причини відходу встановлювали за типовими клінічними симптомами перебігу хвороби та результатами патологоанатомічного розтину трупів). При доборі зразків крові враховували строки проведення вакцинацій і інших ветеринарно-профілактичних заходів.

Підрахунки кількості еритроцитів (млн./мм³) і лейкоцитів (тис. /мм³) проводили в камері Горєва; гемоглобіну (г/дм³) - гемометром Салі ГС-3; лужний резерв (г/дм³) - за методом Неводова в модифікації Помаскіної; загальний білок в сироватці крові (г/дм³) - рефрактометром по методу Рейсса; а білкові фракції - методом електрофорезу на папері в борно-боратному буфері за Гуревичем. Бактерицидну активність сироватки крові визначали за О.В. Смирновою та Т.О. Кузьміною, лізоцимну - фотоелектроколориметричним методом в модифікації УНДІЕВ у віці 60, 120, 180 і 240 днів.

Матеріали досліджень опрацьовані методом варіаційної статистики при використанні пакету прикладних програм «ВІОМ» на комп'ютерах РС Pentium-233 ММХ, РС Pentium-4 2,4 ГГц.

Результати досліджень

Відтворні якості свиноматок. Так як свиноматки в період поросності утримувалися в оптимальних умовах мікроклімату, їх багатоплідність та великоплідність була детермінована генотипом у відповідності до методу розведення (табл. 2).

Таблиця 2. Відтворні якості свиноматок, M±m

За багатоплідністю суттєвої різниці між свиноматками піддослідних груп відповідного генотипу немає. В той же час несприятливі умови мікроклімату відчутно впливають на молочність свиноматок - встановлена тенденція до зменшення значення даного показника у свиноматок дослідних груп при чистопородному розведенні (на 3,2…4,0 кг), а при схрещуванні свиноматки III групи вірогідно переважають своїх ровесниць VI групи на 9,8 кг (Р>0,999).

За масою гнізда в 60-добовому віці незалежно від генотипу і методів розведення встановлена вірогідна різниця між свиноматками контрольних і дослідних груп: між I та IV - 32,8 кг (Р>0,95), II та V - 36,6 кг (Р>0,95), III та VI - 67,6 кг (Р>0,999). Отже, більш чутливо реагували на погіршення умов утримання помісні поросята генотипу 1/2ВБ+1/2Л.

Чистопородні поросята характеризувалися також більшою життєздатністю - їх збереженість до відлучення складала 93,0…92,2% (в оптимальних умовах утримання) і 87,3…86,3% (в екстремальних), помісних, відповідно, 93,3…82,0%.

Вікова динаміка живої маси. Зниження температури та збільшення відносної вологості повітря в приміщенні суттєво впливають на показники живої маси тварин, а тварини різних генотипів реагують на зміну дії факторів зовнішнього середовища по-різному (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка живої маси, кг (M±m)

В віці 60 днів встановлена статистично вірогідна різниця по живій масі між: 1-4 групами - 2,14 кг (Р0,999), 2-5 групами - 2,33 кг (Р0,999) і між 3-6 групами - 4,66 кг (Р0,999). В період дорощування більшим абсолютним приростом характеризувалися тварини великої білої породи.

В період відгодівлі динаміка живої маси тварин різних генотипів, які вирощувалися при різних параметрах мікроклімату, має свої особливості. Якщо у віці 150 і 180 днів свині породи ландрас контрольної групи поступалися за розвитком даної ознаки ровесникам великої білої породи, то у віці 210 днів їх перевага над останніми складала 0,31 кг, а у віці 240 днів - 3,45 кг (Р>0,95).

Маючи більшу живу масу при постановці на відгодівлю, помісні тварини III групи у всі вікові періоди переважали чистопородних ровесників I групи на 1,95 кг (Р>0,95), 6,49 кг, 9,87 кг та 12,25 кг при Р>0,999; ровесників II групи відповідно на 2,83 кг (Р>0,99), 6,99 кг, 9,56 кг та 8,7 кг при Р>0,999.

При вивченні долі впливу гено- і паратипічних факторів на основні показники росту і розвитку свиней встановлено, що генотип свиней чітко реагує на зміну факторів навколишнього середовища. Якщо при народженні і у віці 21 день доля впливу генотипу на живу масу у тварин контрольних груп складає, відповідно, 11,9 і 10,9%, то з віком дана частка зростає і у віці 210 днів становить 60,5%. У тварин дослідних груп, при збереженні вікової закономірності, доля впливу генотипу на показник живої маси значно зменшується - у віці 210 днів вона становить 26,9%.

Вплив генотипу свиней на основні показники природної резистентності. При загальній тенденції зменшення долі впливу генотипу на гематологічні показники з віком є окремі відмінності за конкретними показниками. Так, у віці 60 днів кількість еритроцитів у більшій ступіні залежить від генотипу, ніж у віці 1 доба, а кількість глобулінів у віці 240 днів у більшій ступіні зумовлено генотипом, ніж у попередні періоди досліджень.