Рівень показників родючості чорнозему типового в залежності від грунтозахисних технологій і біологізації землеробства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.46:631.445.4:631.51

РІВЕНЬ ПОКАЗНИКІВ РОДЮЧОСТІ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ГРУНТОЗАХИСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І БІОЛОГІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕРОБСТВА

06.01.03 - агрогрунтознавство і агрофізика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

СЕНЧУК СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА

Київ-2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, Шикула Микола Кіндратович, Національний аграрний університет, професор кафедри ґрунтознавств і охорони ґрунтів

Офіційні опоненти:доктор сільськогосподарських наук Єрмолаєв Микола Миколайович, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії сівозмін

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Дегтярьов Василь Володимирович, Харківський національний аграрний університет, декан факультету агрохімії та ґрунтознавства

Провідна установа - Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра ґрунтознавств і землеробства, м. Житомир

Захист відбудеться “__10__”_листопада_2005 р. о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41

Автореферат розісланий “ __4__”__жовтня__ 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Жук О.Я.

грунт щільність чорнозем урожайність

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Багаторічне застосування традиційної системи обробітку ґрунту, яка базується на оранці, призвело до майже суцільної деградації агрофізичних властивостей і зниження родючості грунтів. Загострилась проблема розробки заходів відновлення родючості грунтів, які б враховували екологічні принципи ведення сільського господарства.

Останнім часом набувають поширення ґрунтозахисні технології вирощування сільськогос-подарських культур, які базуються на мінімалізації обробітку грунту з використанням добрив, що вносяться в грунт, в тому числі і нетрадиційних (нетоварна частка врожаю, посіви сидеральних культур, вермикомпост тощо). Обробіток ґрунту безпосередньо впливає на агрофізичні, агрохімічні та біологічні показники, а також урожайність сільськогосподарських культур. Проте серед науков-ців не існує єдиної думки щодо впливу безполицевого обробітку на родючість ґрунту. Недостатньо вивчено використання нетрадиційних біологічно активних добрив та біопрепаратів в ґрунтозахис-них технологіях. Тому дослідження зміни родючості чорнозему типового на фоні впровадження грунтозахисних технологій землеробства з елементами біологізації у період переходу від традицій-них технологій є актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Автор була безпосереднім виконавцем науково-дослідних робіт з теми „Розробити теоретичні і технологічні основи ґрунтозахисних технологій стосовно грунтово-ландшафтних умов Правобережного Лісостепу України” (№ держ. реєстр. 0101U003217) та „Удосконалення обґрунтування грунтозахисних технологій для Правобережного Лісостепу України” (№ держ. реєстр. 0103U008463).

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення зміни водно-фізичних властивостей та агрохімічних показників чорнозему типового малогумусного грубопилуватого легкосуглинкового на лесі в конверсійний (перехідний) період від традиційної технології до грунтозахисних, а також вивчення зміни біологічної активності грунту в результаті застосування біологічно активних препаратів.

Для досягнення цієї мети передбачувалось вирішення наступних завдань:

- встановити вплив грунтозахисних технологій на щільність складення грунту та запаси продуктивної вологи при вирощуванні сільськогосподарських культур;

- вивчити вплив різних систем обробітку, видів і норм внесення добрив на інтенсивність відтворення родючості та біологічну активність грунту;

- визначити вплив грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських куль-тур, що базуються на мінімальному обробітку ґрунту, на вміст у ньому азоту, фосфору та калію;

- визначити вплив показників родючості чорнозему типового на урожайність сільсько-господарських культур;

- встановити агрономічну, економічну та енергетичну ефективність грунтозахисних тех-нологій вирощування буряку цукрового, ячменю ярого і гречки та розробити практичні рекомен-дації виробництву.

Об'єкт досліджень - водно-фізичні, агрохімічні і біологічні процеси в чорноземі типово-му малогумусному грубопилуватому легкосуглинковому на лесі, урожайність сільськогоспо-дарських культур, які вирощувалися на ньому.

Предмет досліджень - показники, які характеризують зміни запасів продуктивної вологи грунту, щільності складення, біологічної активності, вмісту NPК чорнозему типового мало гумус-ного грубопилуватого легкосуглинкового під впливом грунтозахисних технологій з елементами біологізації, агрономічна ефективність вирощування сільськогосподарських культур в перехідний період.

Методи досліджень - польовий дослід, лабораторні методи за загальноприйнятими методиками, статистичні методи.

Наукова новизна полягає у покращенні водно-фізичних, агрохімічних та біологічних властивостей чорнозему типового Правобережного Лісостепу в умовах переходу від систематич-ного застосування традиційної технології, яка базується на оранці, до грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур з елементами біологізації. Доведено, що найбільш ефективним обробітком у перехідний період є мілкий плоскорізний обробіток дисковими борона-ми і важкими культиваторами на глибину 10-12 см на фоні застосування органічних, мінеральних та біологічно активних добрив. За такого обробітку покращується водний режим грунту, змен-шується щільність складення, збільшується целюлозолітична активність, підвищується агроно-мічна і енергетична ефективність вирощування культур.

Практичне значення одержаних результатів полягає у підвищенні урожайності сільсько-господарських культур при використанні грунтозахисної технології з елементами біологізації та покращенні водно-фізичних, агрохімічних і біологічних властивостей чорнозему типового в конверсійний період. Результати досліджень впроваджувались на полях ВТБ “Дослідницьке” Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорі-лого) Васильківського району Київської області та СВК Агрофірма „Зоря” Васильківського району Київської області.

Особистий внесок здобувача. Автор брала безпосередню участь у розробці програми і ме-тодики та проведенні лабораторно-польових досліджень, підборі і обробці літературних матеріа-лів, виконанні лабораторних аналізів, статистичній обробці результатів. Частка участі автора в ана-лізі і теоретичному обгрунтуванні одержаної наукової інформації та її узагальненні, в розробці основних наукових положень та висновків на основі проведених досліджень становить 90 %.

Апробація роботи. Результати досліджень доповідались на наукових конференціях профе-сорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету (м. Київ, 2003, 2004 рр.), VІ з'їзді Товариства грунтознавців і агрохіміків України (м. Умань, 1-5 липня 2002 р.), Всеукраїнській науковій конференції в Інституті землеробства (смт Чабани, 10-12 червня 2003 р.), науковій конференції „Біологічні науки і проблеми рослинництва” (м.Умань, 23-26 червня 2003 р.), Міжнародній науково-технічній конференції (смт Дослідницьке, 12-14 вересня 2004 р.), з'їзді грунтознавців і агрохіміків (м. Харків, 2004р.).

Публікація результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, у тому числі 5 статей у фахових виданнях і одні тези доповіді.

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг дисертації складає 162 сторінки комп'ютерно-го тексту, включає 30 таблиць і 9 рисунків. Робота складається з вступу, 5 розділів, висновків і рекомендацій виробництву. Список використаної літератури вміщає 186 найменувань, з них 16 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огдяд літератури

Обґрунтовано необхідність застосування біологізації землеробства в Україні. Альтернати-вою традиційному обробітку є ґрунтозахисні технології, які базуються на природних законах відновлення та підвищенні родючості грунту і забезпечують сприятливі умови для росту та розвитку сільськогосподарських культур.

Узагальнюються результати впливу ґрунтозахисних систем землеробства на агрохімічні та агрофізичні показники ґрунту, біологічну активність, а також ефективну родючість ґрунту. На їх основі доводиться доцільність досліджень зміни показників родючості чорнозему типового на фоні впровадження грунтозахисних технологій землеробства з елементами біологізації у період переходу від традиційних технологій.

Об'єкт, умови та методика проведення досліджень

Дослідження проводились протягом 2002-2004 рр. в польовому досліді кафедри грунто-знавства і охорони грунтів Національного аграрного університету у ВТБ "Дослідницьке" УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого Васильківського району Київської області, грунтовий покрив якого є типовим для Васильківського-Білоцерківського грунтового району.

Грунт дослідної ділянки - чорнозем типовий малогумусний грубопилувато-легкосуглинко-вий на лесі. Вміст загального гумусу в орному шарі грунту 3,56 %, а в підорному - 3,43 %. Реакція ґрунтового розчину у верхніх горизонтах близька до нейтральної. Щільність грунту в орному шарі оптимальна для більшості культур і становить 1,14 г/см³, та дещо вища у підорному - 1,27 г/см³. Загальна пористість в орному шарі 55,9 %, в підорному дещо менша - 50,8 %. Гранулометрич-ний склад чорнозему типового однорідний по профілю. Грунт орного шару містить в середньому 53,04 % грубого пилу, 18,86 % піску і 28,99 % фізичної глини. Забезпечення сполук азоту, що лег-ко гідролізуються, (за Тюріним і Кононовою) - висока (13,83 ± 0,9 мг/100 г), рухомими фосфатами (за Чириковим) середня (19,8 ± 0,7 мг/100 г) та обмінним калієм - середня (17,4 ± 0,8 мг/100 г).

Дослід закладено згідно методу розщеплених блоків. Розмір посівної ділянки становив 6 х 30 = 180 м², облікової ділянки - 100 м². Повторність досліду триразова. На дослідному полі випробовувалась 5-ти пільна сівозміна в часі: пшениця озима, буряк цукровий, ячмінь ярий, гречка, кукурудза на силос. Дослід включає в себе чотири варіанти систем обробітку грунту і сім варіантів удобрення, в тому числі варіанти застосування біологічно активних добрив і препаратів. В дослідженнях проводилось порівняльне вивчення агрономічної та економічної ефективності різ-них технологій вирощування сільськогосподарських культур:

1. Традиційна, яка базується на полицевій оранці на глибину 23-30 см;

2. Грунтозахисна, яка базується на глибокому плоскорізному обробітку на глибину 25-30 см;

3. Грунтозахисна, яка базується на мілкому плоскорізному обробітку на глибину 10-12 см;

4. Грунтозахисна, яка базується на мінімальному обробітку на глибину 4-5 см.

На фоні різних обробітків грунту вивчались сім варіантів удобрення, що фоном вносились на всі технології обробітку грунту (кількість добрив на 1 га сівозмінної площі):

1. Без добрив (контроль);

2. N₅₅Р₄₅К₂₅;

3. Гній 12 т/га;

4. Солома 2,4 т/га + N₂₄;

5. Гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅Р₄₅К₂₅;

6. Вермикомпост 4 т/га (під буряк цукровий);

7. Байкал ЕМ-1-У (застосовували на ячмені ярому та гречці - обробка посівного матеріалу (1 л/т) та посівів (0,3 л/га) два рази за вегетацію).

Дослідження проводились в ланці сівозміни: буряк цукровий (сорт ЧС-70) - ячмінь ярий (сорт Звершення) - гречка (сорт Українка). Під буряк цукровий вносились такі добрива: 1) Без добрив (контроль); 2) N₉₀Р₇₅К₆₀; 3) Гній 60 т/га; 4) Солома 4 т/га + N₄₀; 5) Гній 60 т/га + солома 4 т/га + N₄₀ + N₉₀Р₇₅К₆₀; 6) Вермикомпост 4 т/га.

Аміачну селітру з вмістом азоту 34,5 %, суперфосфат гранульований з вмістом Р₂О₅ 19,5 %, калійну сіль - 40 % К₂О, підстилковий гній вносили під основний обробіток, N₃₀ - в підживлення (фаза три пари справжніх листків). При основному обробітку грунту під гречку на всіх варіантах удобрення застосовували N₃₀Р₃₀, а при вирощуванні ячменю ярого добрив не вносили, а викорис-товували післядію добрив, внесених під попередник (буряк цукровий). Мінеральні добрива і соло-му вносили вручну по поверхні грунту, а гній розкидачем ПРТ-10 з наступним ретельним розки-данням вилами для рівномірного розміщення по всій ділянці, після чого заробляли в грунт.

У варіантах 6 та 7 з метою вивчення целюлозолітичної активності грунту застосовували біо-логічно активне добриво вермикомпост і біопрепарат Байкал ЕМ-1У. Вермикомпост нормою 4 т/га під основну культуру (буряк цукровий) вносили вручну по поверхні грунту з подальшою зароб-кою. Препаратом Байкал ЕМ-1У обробляли посівний матеріал ячменю ярого і гречки нормою 1 л на тонну насіння та два рази за вегетацію посіви нормою 0,3 л/га.

Основний обробіток грунту виконували восени серійними грунтообробними машинами: оранку - плугом ПОНП-8, глибокий плоскорізний обробіток - плоскорізом КПШ-5, мілкий пло-скорізний обробіток - агрегатом комбінованим широкозахватним АКШ-5,6, мінімальний - агрегатом комбінованим ґрунтообробним АКГ-4.

Польові і лабораторні дослідження виконувались за загально прийнятими методиками. Середні зразки грунту відбирались три-чотири рази за вегетаційний період по фазах розвитку рослин в шарах 0-10, 10-20 і 10-30 см (при закладанні досліду в осінній період 2001 р. в шарах 0-15, 15-30, 30-45, 45-60, 60-80 і 80-100 см.). В лабораторних умовах грунтові проби досліджувались в триразовій повторності.

Для характеристики грунту дослідних ділянок визначали вміст сполук азоту, що легко гідролізуються (за Тюріним і Кононовою), рухомий фосфор і обмінний калій (за Чириковим), щільність ґрунту - методом циліндрів за Качинським, вологість грунту - термостатно-ваговим методом з висушуванням у шафі до постійної маси при 105 ^оС та подальшим зважуванням і проведенням розрахунків для визначення запасів продуктивної вологи. Зразки відбирали з кожних 10 см в шарі 0-100 см. Кількість рослинних та кореневих решток визначали за методикою Станкова після збирання врожаю. Для визначення маси коренів та розподілу їх в орному шарі відбирали грунтові моноліти 201010 см до глибини 40 см, відмиваючи корені на ситах з отворами 0,5 мм за методикою Станкова, після чого рослинні рештки висушували у затіненому місцях і досушували в сушильній шафі.

Буряк цукровий збирали вручну з ділянок площею 10 м² з кожного повторення з наступним зважуванням. Ячмінь ярий збирали комбайном СК-5Г „Нива” з обчісуючою жниваркою ЖОН 4, гречку збирали роздільним способом - скошували у валки, після дозрівання обмолочували ком-байном „Дон-1500”. Масу зерна визначали окремо з кожної ділянки, соломи - методом пробного снопа. Врожай зерна перераховували на стандартну вологість та 100-% чистоту. Спостереження та облік врожаю проводились в трьох повтореннях. Активність целюлозоруйнуючих мікроорганізмів визначали методом аплікації за допомогою лляного полотна за методом Мішустіна і Петрової.

Математичну обробку результатів досліджень проводили шляхом статистичного аналізу за Б.А. Доспєховим (1985), а також методом кореляційного та дисперсійного аналізу на комп'ютері за допомогою програми “Аgro Stat”. Визначення економічної та біоенергетичної ефективності різних технологій вирощування сільськогосподарських культур проводили за методикою Медве-довського О.К., Іваненко П.І. (1988).

Результати досліджень

Грунтозахисні системи обробітку грунту, які базуються на безполицевому обробітку з вико-ристанням пожнивних решток з азоткомпенсацією та внесенням органічних і мінеральних добрив, відображають гіпотезу гумусоутворення, яку висунули І.В. Тюрін і М.М. Кононова (1937). ЇЇ суть - аеробний шлях утворення гумінових кислот, що більш об'єктивно відображає хід природних про-цесів трансформації рослинних решток. Під впливом зимово-осінньо-весняних опадів відбувається початковий гідроліз органічної речовини на поверхні або у поверхневих шарах грунту в аеробних умовах, де утворюються прості органічні речовини типу хінонів. Вони є розчинними у воді і з по-током вологи проникають в більш глибокі горизонти, де полімеризуються у ланцюги гумусових кислот.

Наші дослідження були спрямовані на вивчення поживного режиму грунту в перехідний період від багаторічного полицевого обробітку до безполицевого. При застосуванні оранки без добрив (контроль) через три роки досліджень вміст всіх поживних речовин в грунті зменшився: наприклад, сполук азоту, що легко гідролізуються - на 7,97 %, обмінного калію - на 1,72 %, вміст гумусу не зменшився, реакція грунтового середовища становила 6,5 проти 6,7 (пройшло невелике підкислення). Така ж тенденція спостерігалася на оранці по всіх варіантах удобрень, лише при застосуванні органо-мінеральної системи ці показники залишилися в межах значень, які були на початку досліджень, або спостерігалось невелике збільшення значень (в межах помилки досліду).

Характеризуючи застосування глибокого плоскорізного обробітку слід відмітити наступне. Вміст гумусу залишався в межах значень, які були на початку досліджень. При застосуванні органо-мінеральної системи удобрення вміст рухомого фосфору та обмінного калію збільшився в шарі грунту 0-15 см на 2,1 %, а вміст азоту сполук, що легко гідролізуються, - на 11,6 %. Невелике підкислення грунтового розчину по всіх варіантах удобрень відбулося в межах 0,1-0,2 рН одиниць.

Мілкий плоскорізний обробіток забезпечив підвищення вмісту всіх елементів живлення грунту при внесенні гною 12 т/га + соломи 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅P₄₅K₂₅ і окремо гною 12 т/га та соломи 2,4 т/га + N₂₄, тільки на варіанті без добрив спостерігалося зменшення вмісту елементів живлення. Це підтверджує, що безполицевий обробіток грунту без застосування добрив має негативний вплив. Вміст сполук азоту, що легко гідролізуються, на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення по шарах грунту 0-15 і 15-30 см збільшився на 6,7 та 4,3 %, а вміст рухомих сполук фосфору та обмінного калію в шарі грунту 0-15 см збільшився на 7,9 та 6,7 % відповідно. При застосуванні гною 12 т/га цей показник зріс на 3,9 % по обох шарах грунту.

Мінімальний обробіток грунту на глибину 4-5 см при застосуванні органо-мінеральної системи удобрення також забезпечив збільшення вмісту рухомих сполук фосфору та обмінного калію в шарі грунту 0-15 см на 3,5 та 3,7 % відповідно. Вміст гумусу залишився в межах значень, які були на початку досліджень і становив 3,56 %. За багаторічними дослідженнями А.Д. Балаєва та ін. (1998) достовірне збільшення вмісту органічної речовини в грунті при застосуванні грунтозахисних технологій та органо-мінеральної системи удобрень можна спостерігати тільки на 5-7 рік досліджень.

Дослідження щільності складення чорнозему типового легкосуглинкового при різних системах обробітку показали, що фізичні параметри грунту змінювались протягом всього веге-таційного періоду і залежали як від виду обробітку, так і від глибини його проведення (рис.1).

В наших дослідженнях протягом трьох років (2002-2004 рр.) щільність складення чорнозему типого під різними культурами і в залежності від обробітку грунту була різною.

У перший рік досліджень вплив грунтозахисних технологій на агрофізичні показники грунту був більш суттєвим, ніж у наступні роки. На початку досліджень щільність складення грунту була висока по всіх обробітках і протягом всього вегетаційного періоду. В наступному році цей показник суттєво був знижений завдяки меншій кількості проходів сільськогосподарських машин по полю, тому що вирощувалась культура суцільного посіву, а не просапна, яка по-требує багаторазових проходів техніки по полю за вегетаційний період.

На мінімальному обробітку в шарі грунту 10-20 і 20-30 см щільність скла-дення становила 1,31 г/см³ проти 1,19 та 1,26 г/см³ на оранці. Середні значення щільності складення за три роки свідчать, що в перехідний до ґрунтозахисних тех-нологій період цей показник вищий в по-рівнянні з традиційною технологією. Най-вище середнє значення щільності за три роки досліджень в шарі грунту 0-30 см спостерігалось на мінімальному обробітку 1,27 г/см³. Різниця складала 3,1 % в порів-нянні з оранкою, по інших обробітках ця різниця була менш суттєвою.

Слід зазначити, що оброблюваний (0-30 см) шар грунту в перший рік до-сліджень був значно щільніший порівняно з підорним шаром (30-40 см), що вказує на агрофізичну деградацію грунту, обумов-лену довгогривалим застосуванням меха-нічного обробітку, який, руйнуючи струк-туру, сприяє його ущільненню.

Запаси продуктивної вологи в грунті. Щоб одержати високий врожай сільськогосподарських культур, необхідно забезпечити їх життєву потребу одним з важливих показників родючості - до-статньою кількістю вологи. На думку ака-деміка О.О. Никонова, для одержання га-рантованого врожаю грунт повинен отри-мати не менше 700 мм опадів. Значна час-тина України характеризується гострою нестачею вологи при надлишку тепла. То- му в першому мінімумі серед факторів життя рослин знаходиться вода, вологоза-безпеченість посівів. Для продуктивного й стійкого землеробства в таких районах необхідно за допомогою агротехнічних прийомів навчитись накопичувати в метровому шарі грунту до весняного

посіву 150-200 мм продуктивної вологи. Таку кількість вологи можуть утримувати структурні чорноземні грунти суглинкового гранулометричного складу, площа яких займає 55 % орних земель країни.

Аналізуючи запаси продуктивної вологи у весняний період протягом трьох років, можна відмітити, що їх значення були різними в залежності від системи обробітку грунту, а головне - від кількості накопичення вологи за осінньо-зимовий період (табл. 1.). В перший рік перед сівбою цукрових буряків кількість продуктивної вологи в метровому шарі грунту була нижчою на оранці на 6-7 мм, в порівнянні з грунтозахисними технологіями. На всіх грунтозахисних обробітках цей показник був практично однаковий (142-143 мм).

В наступному році перед сівбою ярого ячменю запаси продуктивної вологи були такі: на мілкому плоскорізному обробітку цей показник був вищий на 5,7 %, а на глибокому плоско різ-ному і мінімальному обробітках - лише на 2,1 % в порівнянні з оранкою. Слід відмітити, що в перший рік перехідного періоду від багаторічної оранки застосування грунтозахисних технологій забезпечило більше накопичення продуктивної вологи порівняно з традиційним обробітком, а другий рік забезпечив більше накопичення продуктивної вологи на мілкому плоскорізному обробітку.

Таблиця 1 Весняні запаси продуктивної вологи (ЗПВ) в чорноземі типовому за різних систем обробітку грунту при вирощуванні сільськогосподарських культур, мм, 2002-2004 рр.

Спосіб обробітку грунту	Шар грунту, см	Культура
		Буряк цукровий, 2002 р.	Ячмінь ярий, 2003 р.	Гречка, 2004 р.
		ЗПВ	до оранки	ЗПВ	до оранки	ЗПВ	до оранки
Оранка на 23-30см (контроль)	0 - 20 0 - 40 0 - 100	20,3 40,8 136		21,8 42,7 141		22,5 45,1 156
Глибокий плоскорізний обробіток на 25-30 см	0 - 20 0 - 40 0 - 100	21,5 44,0 142	+3,2 +6,0	20,2 43,9 143	+1,2 +3,0	22,3 45,2 159	+1,1 +3,0
Мілкий плоскорізний обробіток на 10-12 см	0 - 20 0 - 40 0 - 100	22,8 49,3 143	+3,5 +7,0	24,5 26,0 149	+4,2 +8,0	26,2 52,9 168	+6,8 +12,0
Мінімальний обробіток на 4-5 см	0 - 20 0 - 40 0 - 100	21,0 45,3 142	+4,5 +6,0	22,8 44,8 144	+2,1 +3,0	23,9 48,3 163	+3,2 +7,0

НІР₀₅, мм - 3,86

На третій рік досліджень всі грунтозахисні системи обробітку грунту забезпечили більше накопичення вологи порівняно з оранкою. Так, мілкий плоскорізний обробіток підвищив цей показник на 7,8 %, тим часом як глибокий плоскорізний і мінімальний обробітки - лише на 1,9 та 4,5 % відповідно. Слід зазначити, що у весняний період 2004 р. в порівнянні з минулими роками спостерігались найбільші запаси продуктивної во-логи на всіх обробітках.

Отже, застосування грунтозахисних техноло-гій, навіть у невеликий проміжок часу (три ро-ки), забезпечило накопи-чення запасів продуктив-ної вологи в осінньо-зим-ній період, що дуже важ-ливо, особливо в зоні не-стійкого зволоження, де волога є одним з лімітую-чих факторів в посушли-ві роки.

Досліджуючи біо-логічну активність чор-нозему типового, слід від-мітити, що життєдіяль-ність мікроорганізмів змі-нюється в залежності від систем обробітку грунту та варіантів удобрень в часі протягом всього ве-гетаційного періоду. Вес-ною, на початку вегета-ційного періоду, біологіч-на активність грунту ни-зька, що пов'язано з низь-кою температурою грунту При підвищенні темпе-ратури і достатній воло-гості грунту в середині літа, біологічна актив-ність грунту (БА) відзна-чалася найвищими своїми показниками (рис. 2). Во-сени відмічаємо знижен-ня цього показника, що пов'язано, в першу чергу, зі зниженням температури грунту і недостатньою кількістю опадів.

Динаміка БА грунту за три роки в шарі 0-30 см при застосуванні чотирьох систем обробітку свідчить про наступне. На мінімальному обробітку відмічено найнижчі показники БА, а найвищі значення були на мілкому плоскорізному обробітку, зокрема в липні цей показник був вищий на 47,8 % в порівнянні з оранкою. Слід відмітити, що в квітні на оранці показник БА був вищий, ніж на інших обробітках. Це можна пояснити тим, що грунт прогрівається швидше за рахунок низької щільності і відсутності пожнивних решток на поверхні поля.

Застосування грунтозахисних систем обробітку грунту створює диференціацію орного шару за БА: підвищення у верхньому (0-15 см) та зниження у нижньому (15-30 см) шарі ґрунту. Цьому сприяє загортання добрив та пожнивних решток на різну глибину в залежності від обробітку грунту. Полицева оранка підвищує БА в шарі 15-30 см та знижує у шарі грунту 0-15 см, тому що пожнивні рештки і добрива потрапляють у нижній прошарок, де активно проходять анаеробні процеси.

В липні протягом трьох років показник БА був найвищим по всіх системах обробітку при застосуванні різних варіантів удобрень. Слід відмітити, що системи обробітку менше впливають на цей показник в порівнянні з добривами. На мінімальному обробітку грунту впродовж трьох років середні значення БА в шарі грунту 0-30 см були нижчими в порівнянні з оранкою на 13,4 %, а найвищі показники відмічені при застосуванні мілкого плоскорізного обробітку - 15,8-17,7 % на всіх варіантах удобрень. При застосуванні глибокого плоскорізного обробітку грунту цей показ-ник був вищий лише на 4,6-7,9 % при внесенні біогумусу 4 т/га та препарату Байкал ЕМ-1У відповідно.

Аналізуючи застосування добрив, слід відмітити наступне. Мінеральна система удобрень (N₅₅P₄₅K₂₅) в порівнянні з контролем (без добрив) підвищила БА в шарі грунту 0-30 см на 22,4-23,2 % на всіх обробітках ґрунту.

Внесення вермикомпосту 4 т/га забезпечило підвищення БА на 77,2 % на оранці, і на 83,3-85,3 % на мілкому та глибокому плоскорізних обробітках, а на мінімальному обробітку цей показник мав найнижче значення - 71,6 %, в порівнянні з контролем (без добрив). Застосування препарату Байкал ЕМ-1У підвищило цей показник на глибокому і мілкому плоскорізних обробітках на 46,1 і 52,1 % відповідно, тим часом як на мінімальному обробітку він склав 38,3 %. Технології обробітку менше впливають на показник БА ґрунту порівняно з добривами.

Дія біологічно активних добрив - вермикомпосту 4 т/га та препарату Байкал ЕМ-1У - на фоні мілкого плоскорізного обробітку грунту була більш ефективною. Це пов'язано з тим, що у верхньому шарі грунту знаходиться основна маса пожнивних решток і при оптимальних умовах швидше проходять мікробіологічні процеси, які активізуються біологічно активними добривами, котрі містять велику кількість колоній мікроорганізмів, і тим самим сприяють розкладанню целюлози.

Отже, систематичне застосування грунтозахисних технологій вирощування сільськогоспо-дарських культур з внесенням біологічно активних добрив призводить до активізації деструк-ційних процесів грунту, які ми спостерігаємо при розкладанні клітковини.

Вплив забур'янення на вирощування сільськогосподарських культур. Грунтовий банк насіння бур'янів і органів їх вегетаційного розмноження за даними Інституту землеробства УААН оцінюють (за різними методиками) в 130-150 млн шт./га (13-15 тис.шт./м²).

За дослідженнями кафедри грунтознавства та охорони грунтів НАУ, застосування безполи-цевого обробітку грунту в перші роки його впровадження відзначається високим забур'яненням (3-5 років), а потім значення цього показника різко зменшується.

Проведені дослідження щодо забур'янення дослідного поля при застосуванні різних грун-тозахисних систем, які базуються на глибокому і мілкому плоскорізних та мінімальному обро-бітку грунту, і застосуванні різних варіантів удобрень приведені нижче (табл. 2).

Найвище забур'янення посівів спостерігалося в перший рік досліджень під час вирощуван-ня цукрового буряку на всіх обробітках і по всіх варіантах удобрення. На мінімальному обробітку бур'янів було в середньому 187 шт/м², це у чотири рази більше ніж, на оранці, а при внесенні гною 12 т/га на цьому ж обробітку нарахували 193 шт/м² (в 3,3 раза більше). Трохи нижче забур'янення спостерігалося на мілкому та глибокому плоскорізних обробітках і становило 155 і 128 шт/м². Воно була вижчим в порівнянні з оранкою в 3,4 та 2,8 рази відповідно.

Забур'янення по варіантах удобрень відрізнялось від варіанту на контролі, але в незначних межах. Наприклад, при внесенні мінеральних добрив на оранці показники були однакові, а на варіанті, де вносилась солома 2.4 т/га з азоткомпенсацією, на 4 шт/м² бур'янів було менше, та при внесенні гною 12 т/га їх кількість збільшилась на 12 шт/м². Така ж тенденція спостерігалась і по інших варіантах обробітку. Високе забур'янення посівів можна пояснити тим, що грунтовий банк насіння бур'янів дуже великий, особливо у верхньому шарі, і коли не обертається скиба, основна кількість бур'янів починає проростати, що призводить до таких наслідків.

Таблиця 2 Вплив добрив та грунтозахисних технологій на забур'янення посівів у ланці сівозміни, шт/м², 2002-2004 рр.

Обробіток грунту	Культура	Варіант удобрення
		Контроль (без добрив)	N55Р45К25	Гній 12 т/га	Солома 2,4 т/га+N24	Гній + солома+NРК
Оранка на 23-30 см (контроль)	Буряк цукровий	46	44	58	41	38
	Ячмінь ярий	82	79	91	75	76
	Гречка	24	21	23	19	26
Глибокий плоско-різний обробіток на 25-30 см.	Буряк цукровий	128	126	135	119	123
	Ячмінь ярий	86	81	95	79	80
	Гречка	22	18	24	21	25
Мілкий плоско-різний обробіток на 10-12 см	Буряк цукровий	155	148	167	142	139
	Ячмінь ярий	86	83	90	73	75
	Гречка	20	17	19	15	18
Мінімальний обробіток на 4-5 см	Буряк цукровий	187	176	193	178	174
	Ячмінь ярий	92	87	96	84	85
	Гречка	29	24	32	25	34

НІР₀₅, шт. - 1,98

При вирощуванні ячменю ярого, на другий рік досліджень, забур'янення всіх посівів було значно меншим - як по обробітках, так і по варіантах удобрень. Слід відмітити, що різниця за-бур'янення між оранкою і плоскорізними обробітками склала лише 4 шт/м² , а на мілкому обро-бітку це значення було вище на 10 шт/м². Внесення 12 т гною на 1 га підвищило забур'янення на 4,9 та 11 %, органо-мінеральна і мінеральна система удобрень зменшила кількість бур'янів на 3,7 і 11 % в залежності від обробітку ґрунту в порівнянні з контролем (без добрив).

На третій рік досліджень при вирощуванні гречки забур'янення було низьким в порівнянні з першим та другим роками досліджень. На глибокому та мілкому плоскорізних обробітках спо-стерігалось зменшення забур'янення на контролі (без добрив) - 8,3 і 16,6 % відповідно. Збільшен-ня забур'янення було на мінімальному обробітку по всіх варіантах удобрень. Мілкий плоскорізний обробіток забезпечив зменшення бур'янів по всіх варіантах удобрень від 5 до 25 %.

Отже, можна зробити висновок, що застосування мілкого плоскорізного обробітку ґрунту зменшує забур'янення посівів впродовж трьох років.

Урожайність сільськогосподарських культур за три роки досліджень приведені в табл. 3. Урожайність буряка цукрового (2002 р.) підвищилася при застосуванні глибокого плоскорізного обробітку на всіх варіантах удобрень в порівнянні з оранкою від 8 до 26 ц/га, крім варіанту без добрив, де спостерігалось зменшення урожаю на 11 ц/га. Суттєвою була прибавка на мілкому плоскорізному обробітку при застосуванні органо-мінеральної системи удобрення - 42 ц/га (це складає 12,2 %). Зменшення урожайності спостерігалось на всіх інших варіантах удобрень, особливо на контролі - на 26 ц/га (8,8 %). При застосуванні мінімального обробітку приріст урожаю був тільки на варіанті гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅P₄₅K₂₅ на 18 ц/га (5,2 %), а на інших варіантах спостерігалось зменшення урожайності.

Аналізуючи дані урожайності при застосуванні добрив, можна відмітити наступне. Внесен-ня гною 12 т/га + соломи 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅P₄₅K₂₅ сприяло збільшенню урожаю на 50 ц/га (16,9%) в порівнянні з контролем (без добрив) на оранці, на 87 ц/га (30,6 %) на глибокому плоскорізному та мінімальному обробітках та на 118 ц/га (43,9 %) на мілкому плоскорізному обробітку. Внесення соломи 2,4 т/га + N₂₄ забезпечило приріст коренеплодів в межах 26-45 ц/га в залежності від системи обробітку, у відсотковому відношення це склало 8,8-15,8 одиниць відповідно. Внесення гною 12 т/га дало надбавку 31-56 ц/га (10,5 - 19,7 % відповідно). Найменшу надбавку забезпечили мінеральні добрива N₅₅P₄₅K₂₅ - в межах 20-28 ц/га (6,8 - 10,4 %) в залежності від варіанту обро-бітку грунту.

Отже, можна зробити висновок, що мінімалізація обробітку грунту не завжди позитивно впливала на урожайність даної культури. Це пояснюється застосуванням грунтозахисних техно-логій протягом лише одного року після багаторічної оранки. Зниження урожаю спостерігалось вна-слідок високого забур'янення. Внесення добрив забезпечило суттєві прирости коренеплодів по всіх системах бробітку грунту. Слід зазначити, що системи обробітку грунту мають менший вплив на урожайність цукрових буряків, аніж добрива.

Урожайність ярого ячменю (2003 р.) підвищувалась на всіх варіантах удобрень, а по варіан-тах обробітку грунту спостерігали як незначне підвищення, так і невелике зменшення урожайно-сті. При застосуванні мінімального обробітку було зменшення урожайності на 0,4-1,2 ц/га від-носно оранки по всіх варіантах удобрень, крім варіанту гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅Р₄₅К₂₅, на якому приріст склав 0,9 ц/га. Мілкий плоскорізний обробіток на фоні післядії гною 12 т/га + соломи 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅Р₄₅К₂₅ забезпечив надбавку 2,3 ц/га, що складає 5,1 %, а на інших варіантах це значення було в межах помилки досліду. Глибокий плоскорізний обробіток сприяв збільшенню урожайності по всіх варіантах удобрень, навіть на контролі (без добрив), але вона була незначною (0,3-1,6 ц/га), в межах помилки досліду.

Таблиця 3 Урожайність сільськогосподарських культур при різних технологіях вирощування,ц/га, (2002 рік - буряк цукровий, 2003 рік - ячмінь ярий, 2004 рік - гречка)

Обробіток грунту	Культура	Норма удобрення на 1 га сівозмінної площі
		Контроль (без добрив)	N55Р45К25	Гній 12 т/га	Солома 2,4 т/га+N24	Гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 + N55Р45К25
Оранка на 23-30 см (контроль)	Буряк цукр.	295	315	326	321	345
	Ярий ячмінь	42,6	43,6	44,3	42,9	45,5
	Гречка	27,2	28,3	29,8	29,1	31,8
Глибокий плоско-різний обробіток на 25-30 см.	Буряк цукр.	284	305	340	329	371
	Ярий ячмінь	43,6	44,9	45,2	43,2	47,1
	Гречка	27,0	28,0	29,4	28,9	32,5
Мілкий плоско-різний обробіток на 10-12 см	Буряк цукр.	269	297	311	332	387
	Ярий ячмінь	41,5	44,4	45,0	43,7	47,8
	Гречка	29,4	29,7	32,4	30,9	34,8
Мінімальний обробіток на 4-5 см	Буряк цукр.	276	302	331	307	363
	Ярий ячмінь	41,4	42,6	43,9	42,1	46,4
	Гречка	26,9	27,8	28,5	28,4	32,3

Буряк цукровий Ячмінь ярий Гречка

НІР₀₅, ц/гаДля обробітку 44,8 2,40 2,72

Для удобрення 16,8 1,72 1,54

Добрива більш суттєво збільшили урожайність ярого ячменю по всіх технологіях обро-бітку грунту. Післядія органо-мінеральної системи удобрень дала надбавку 2,5 і 6,3 ц/га на глибокому та мілкому плоскорізних обробітках, надбавка склала 15,2 та 12,1 % відповідно. Надбавка на мінімальному обробітку склала 5,0 ц/га. Інші варіанти удобрень мали надбавку в ме-жах помилки досліду, крім варіанту з післядією гною 12 т/га, який забезпечив приріст урожаю в межах 1,6 - 3,5 ц/га в залежності від обробітку грунту.

Отже, добрива мають більший вплив на урожайність ярого ячменю, аніж системи обробітку грунту. Хоча, слід відмітити, що другий рік застосування грунтозахисних технологій позитивно вплинув на цей показник, на відміну від попереднього.

На третьому році досліджень (2004 р.) при вирощуванні гречки погодні умови були сприят-ливими для цієї культури, тому її урожайність була високою. Мілкий плоскорізний обробіток забезпечив найбільший приріст урожаю по всіх варіантах удобрень в порівнянні з контролем (без добрив). Післядія гною забезпечила - 3,0 ц/га (це склало 10,2 %), трохи менший приріст спостерігали на варіантах з внесенням соломи та мінеральною системою удобрення - 1,5 і 0,3 ц/га, органо-мінеральна система забезпечила надбавку урожаю 5,4 ц/га. Аналізуючи застосування глибокого плоскорізного обробітку та мінімального, відмічаємо, що вони мали тенденцію до зниження урожайності, хоча і незначного по всіх обробітках та удобренннях, крім варіанту з внесенням гною 12 т/га + соломи 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅Р₄₅К₂₅, де спостерігалось незначне збільшення (0,5-0,7 ц/га), в межах помилки досліду.

Застосування добрив по всіх обробітках грунту забезпечило приріст урожаю гречки. Найбільший приріст (від 4,4 до 5,5 ц/га) був на варіанті гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅Р₄₅К₂₅ в залежності від обробітку грунту, а найменший (від 0,3 до 1,1 ц/га) - на варіанті з внесенням N₅₅Р₄₅К₂₅. Інші органічні добрива забезпечили приріст в межах 1,5-3,0 ц/га.

Отже, позитивний вплив на урожайність був від внесення органічних та органо-мінеральних добрив по різних системах обробітку грунту. Обробіток грунту в меншій мірі вплинув на збільшення урожайності (лише на мілкому плоскорізному обробітку отримано приріст в межах 5,0-9,4 %).

Економіко-енергетична ефективність технологій вирощування культур. В ринкових умовах дуже велике значення має собівартість вирощеної продукції, рівень рентабельності та коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее). Вирощування сільськогосподарських культур на всіх технологіях було рентабельним ( табл.4). Але слід відмітити, що ґрунтозахисна технологія, яка базується на мілкому плоскорізному обробітку з використанням органо-мінеральної системи удобрення (гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅Р₄₅К₂₅) була найбільш рентабельною, а собівартість продукції найнижчою порівняно з іншими технологіями обробітку. Застосування традиційного обробітку грунту (оранки) забезпечило найвищу собівартість продукції та найнижчий рівень рентабельності, що зумовлено меншим урожаєм порівняно з іншими технологіями обробітку та більшими витратами на вирощування 1 ц продукції. Чистий прибуток з одного гектара ланки сівозміни на ґрунтозахисній технології при вирощуванні буряка цукрового склав 4612 грн проти 3904 грн на оранці; ячменю ярого - 1630 грн проти 1479 грн та гречки - 2345 грн проти 2046 грн, у відсотках чистий прибуток був вищим при застосуванні ґрунтозахисної технології на 18,1; 10,2 та 14,6 % відповідно.

Енергетичний аналіз дозволяє розробити та оцінити ефективність ресурсо- та енергозберігаючих технологій. Чим більший Кее, тим ефективніша технологія вирощування сільськогосподарських культур. Найнижчі значення коефіцієнта енергетичної ефективності при вирощуванні культур забезпечив традиційний обробіток грунту, який базується на оранці, - 1,13 (буряк цукровий), 5,11 (ячмінь ярий), 2,66 (гречка). При застосуванні мілкого плоскорізного обробітку спостерігали вищі значення цього показника порівняно з оранкою на 22,1 % при вирощуванні буряка цукрового та на 14,9 і 13,2 % - при вирощуванні ячменю ярого та гречки відповідно.

Таблиця 4 Економіко-енергетична ефективність технологій вирощування сільськогосподарських культур при застосуванні органо-мінеральної системи удобрення

Технологія вирощування	Урожай-ність, ц/га	Вартість продук-ції, грн.	Витрати на 1 га, грн., усього	Чистий прибу-ток, грн.	Собівар-тість 1ц, грн.	Рівень рентабель-ності, %	*Кее
Буряк цукровий
Оранка	345	5693	1789	3904	5,19	218	1,13
Глибокий плоско- різний обробіток	371	6122	1771	4351	4,77	246	1,25
Мілкий плоско- різний обробіток	387	6386	1774	4612	4,58	260	1,38
Мінімальний обробіток	363	5990	1764	4226	4,86	240	1,31
Ячмінь ярий
Оранка	45,5	2184	705	1479	15,5	210	5,11
Глибокий плоско- різний обробіток	47,1	2261	693	1568	14,7	226	5,42
Мілкий плоско- різний обробіток	47,8	2294	664	1630	13,9	245	5,87
Мінімальний обробіток	46,4	2227	675	1552	14,5	230	6,08
Гречка
Оранка	31,8	2862	816	2046	25,7	251	2,66
Глибокий плоско- різний обробіток	32,5	2925	800	2125	24,6	266	2,75
Мілкий плоско- різний обробіток	34,8	3132	787	2345	23,2	297	3,01
Мінімальний обробіток	32,3	2907	775	2132	24,0	275	2,83

*Кее - коефіцієнт енергетичної ефективності

Таким чином найвищі значення економічної та енергетичної ефективності вирощування сільськогосподарських культур були на варіанті застосування ґрунтозахисної технології, яка базується на мілкому плоскорізному обробітку з органо-мінеральною системою удобрення (гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅Р₄₅К₂₅).

ВИСНОВКИ

1. Грунтозахисні технології обробітку забезпечили підвищення вмісту елементів живлення на варіантах з внесенням гною 12 т/га та органо-мінеральною системою удобрення (гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅P₄₅K₂₅) в перехідний період від багаторічного полицевого обробітку до безполицевого.

Мілкий плоскорізний обробіток забезпечив підвищення вмісту всіх елементів поживного режиму грунту при внесенні гною 12 т/га + соломи 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅P₄₅K₂₅ і при внесенні окремо гною 12 т/га та соломи 2,4 т/га + N₂₄, тільки на варіанті без добрив спостерігалося зменшен-ня вмісту елементів живлення. Вміст сполук азоту, що легко гідролізуються, у грунті варіанту з органо-мінеральною системою удобрення по шарах грунту 0-15 і 15-30 см збільшився на 6,7 та 4,3%. При застосуванні гною 12 т/га цей показник зріс на 3,9 % по шарах грунту 0-15 та 15-30 см. Вміст рухомих сполук фосфору та обмінного калію на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення в шарі грунту 0-15 см збільшився на 7,9 та 6,7 % відповідно. Слід зазначити, що через три роки відбулося незначне підкислення грунту в межах 0,1-0,3 рН одиниць, вміст гумусу не знизився.

2. Грунтозахисний обробіток ґрунту забезпечив оптимальну щільність складення (1,23-1,25 г/см³) в шарі грунту 0-30 см протягом трьох років його застосування під час вирощування буряка цукрового, ячменю ярого та гречки. Дослідження свідчать, що багаторічне застосування ґрунтозахисних технологій в зерно-просапній сівозміні забезпечує оптимальну щільність складення грунту і сприяє її стабілізації протягом вегетаційного періоду.

3. Грунтозахисні системи обробітку забезпечили більше накопичення вологи в грунті в по-рівнянні з оранкою. Глибокий плоскорізний і мінімальний обробітки підвищили цей показник лише на 1,9 і 4,5 % відповідно, тим часом як мілкий плоскорізний обробіток - на 7,8 %, що має велике значення для зони нестійкого зволоження.

4. Грунтозахисні технології вирощування ярого ячменю при використанні органо-мінераль-них добрив підвищують приріст кореневої системи: на варіанті з внесенням гною 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅Р₄₅К₂₅ приріст склав 9,5 ц/га, а на варіантах з внесенням самого гною 12 т/га або соломи 2,4 т/га + N₂₄ - 6,1 і 5,3 ц/га відповідно. Це сприяє більшому накопиченню органічної речовини в грунті і створенню умов для відновлення його родючості.

5. Забур'янення посівів суттєво знизилось на третій рік досліджень в порівнянні з першим роком з початку впровадження грунтозахисних технологій, зокрема на глибокому та мілкому пло-скорізних обробітках - в 5,8 і 7,8 раза, до того ж мілкий плоскорізний обробіток забезпечив змен-шення забур'янення по всіх варіантах удобрень при вирощуванні гречки (2004 р.) від 5 до 25 %. На варіантах ґрунтозахисних технологій насіння бур'янів знаходилось у верхньому шарі ґрунту, що сприяло його інтенсивному проростанню з подальшим знищенням агротехнічними заходами. Видовий склад бур'янів змінювався: більше знищувались однорічні, ніж багаторічні.

6. Застосування технологій, які базуються на плоскорізних обробітках грунту на фоні вне-сення вермикомпосту 4 т/га, прискорює мікробіологічні процеси в грунті, що проявляється підви-щенням целюлозолітичної активності (пошкодження лляного полотна). Це забезпечило підвищен-ня біологічної активності ґрунту на 83,3-85,4 % на мілкому та глибокому плоскорізних обробітках в порівнянні з контролем (без добрив).

7. Застосування грунтозахисного обробітку з внесенням добрив сприяє підвищенню ефек-тивної родючості грунту. Урожайність сільськогосподарських культур є показником ефективної родючості ґрунту, і технології, які базуються на мілкому плоскорізному обробітку, мали переваги в порівнянні з оранкою за цим показником. Внесення органічних і мінеральних добрив у складі гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅Р₄₅К₂₅ підвищило врожайність буряків цукрових на 43,9 %, ячменю ярого - на 15,2 % та гречки - на 18,4 % в порівнянні з контролем (без добрив).

8. Найвища продуктивність ланки сівозміни (буряк цукровий, ячмінь ярий, гречка) була на мілкому плоскорізному обробітку з органо-мінеральною системою удобрень та на глибокому плос-корізному обробітку з внесенням гною 12 т/га і становила 60,6 і 53,9 ц/га зернових одиниць. Змен-шення витрат на обробіток і добрива, а також підвищення енергомісткості врожаю при ґрунто-захисних обробітках забезпечило збільшення коефіцієнту енергетичної ефективності цих техноло-гій в порівнянні з оранкою. Кее був найвищим на мілкому плоскорізному обробітку при вирощу-ванні гречки на варіанті з внесенням гною 12 т/га і становив 14,06.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою збереження і підвищення родючості чорнозему типового легкосуглинкового на лесі і зменшення витрат на вирощування сільськогосподарських культур у господарствах Василь-ківсько-Білоцерківського природно-сільськогосподарського району Правобережного Лісостепу в перехідний період від багаторічної традиційної технології, яка базується на оранці, до грунто-захисних технологій в зерно-буряковій сівозміні застосовувати мілкий плоскорізний обробіток на глибину 10-12 см з використанням органо-мінеральної системи удобрення (гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅Р₄₅К₂₅).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Таргоня В.С, Сенчук С.М. До питання біологізації землеробства // Збірник наукових праць. - УкрНДІПВТ. - 1997.- С. 75-78 (Проведено узагальнення літературних даних, написання статті).

Сенчук М.М., Осьмак Г.М., Сенчук С.М. Визначення фізико-механічних характеристик біогумусу, вермикомпосту, субстрату // Збірник наукових праць. - УкрНДІПВТ. - Випуск 2 (14). -1999.- С. 88-93. (Проведено лабораторні дослідження, розраховано фізико-механічні показники вермикомпосту, зроблено огляд літератури).

Сенчук С.М., Таргоня С.В. Дослідження впливу використання біогумусу на відтворення родючості грунтів // Збірник наукових праць. - УкрНДІПВТ. - 2000.- Випуск 3 (17).- С. 138-142. (Проведено лабораторні дослідження, узагальнено літературні дані, написання статті).

Сенчук М.М., Сенчук С.М. Товарний біогумус і енергетична ефективність його локаль-ного внесення // Збірник наукових праць. - УкрНДІПВТ. - Випуск 5 (19). -2002.- С. 158-161. (Про-ведено лабораторні і польові дослідження, зроблено огляд літератури).

Сенчук С.М. До питання відтворення родючості грунтів // Збірник наукових праць. - УкрНДІПВТ. - Випуск 5 (19). -2002.- С. 164-166 (Проведено аналіз літературних даних, узагалі-нено результати досліджень, написання статті).

Шикула М.К., Сенчук С.М.. Шляхи відтворення родючості грунтів // Матеріали VII зїзду грунтознавців і агрохіміків. - Книга 3, Харків, УААН. -2002 р. - С.168-170. (Проведення лабора-торних і польових досліджень, написання статті).

Коваль С.М., Таргоня В.С., Сенчук С.М.. До питання використання незернової частини врожаю після збирання обчісуючими жниварками // Збірник наукових праць, Інститут землероб-ства УААН. - 2003 р. - С.52-56. (Проведення лабораторних і польових досліджень, написання статті).

Шикула М.К., Балаєв А.Д., Тонха О.Л., Стрюк Л.І., Сенчук С.М., Майстренко В.Г. Грун-тозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур // Збірник наукових праць Уманського ДАУ. -2004 р. - С. 784-791. (Аналіз результатів досліджень, написання статті).

Тонха О.Л., Франко О.В., Сенчук С.М., Кравченко Ю.С. Використання нетоварної част-ки врожаю на добриво //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. -2003 р. - С. 71-79 (Проведення лабораторних і польових досліджень, аналіз літературних джерел, написання статті).

Подобные документы

• Характеристика морфогенетичних особливостей і агрономічного потенціалу чорнозему звичайного

  Природні умови степу як ґрунтово-кліматичної зони: клімат, рельєф, рослинність, процес ґрунтоутворення. Генетико-морфологічна будова чорнозему звичайного, його гранулометричний склад та фізико-хімічні властивості. Методи підвищення родючості ґрунту.
  
  курсовая работа [35,9 K], добавлен 28.05.2014
  

• Дослідження динаміки вмісту гумусу у ґрунтах СТОВ Агрофірма "Україна"

  Основні чинники, що впливають на стан ґрунтової родючості. Добрива, їх вплив на родючість ґрунту. Зміни показників родючості ґрунтів за останні роки в Миколаївській області. Система обробітку ґрунту. Методи аналізу вмісту гумусу за методом Тюріна.
  
  курсовая работа [595,5 K], добавлен 12.02.2016
  

• Фізіологічні основи живлення рослин и застосування добрив

  Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.
  
  курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010
  

• Землекористування господарства КСП "Україна" Богуславського району Київської області

  Природні умови КСП "Україна" Богуславського району Київської області. Номенклатурний список ґрунтів, їх ознаки, склад і властивості. Заходи щодо підвищення їх родючості. Бонітування чорнозему типового малогумусного. Баланс гумусу в ґрунтах господарства.
  
  курсовая работа [45,6 K], добавлен 17.04.2012
  

• Ґрунтово-екологічне обґрунтування краплинного зрошення

  Особливості використання краплинного способу поливу водами різної якості, його вплив на динаміку і напрямок змін агрофізичних, фізико-хімічних властивостей, сольового, водного, температурного режиму чорнозему опідзоленого та урожайність овочевих культур.
  
  реферат [173,8 K], добавлен 23.11.2010
  

• Агроекосистема та її конструювання

  Особливості розвитку і живлення сільськогосподарських культур. Відродження родючості грунту. Системи землеробства, їх класифікація. Сівозміна — основна ланка землеробства. Заходи щодо підвищення екологічності систем землеробства. Значення біогумусу.
  
  курсовая работа [42,6 K], добавлен 31.10.2014
  

• Родючість ґрунту, її ознаки, причини погіршення та заходи щодо відтворення

  Визначення поняття "родючість ґрунту" та її класифікація. Причини погіршення та моделі родючості ґрунту. Підвищення родючості та окультурювання ґрунтів. Закон "спадаючої родючості ґрунтів", його критика. Антропогенна зміна різних ґрунтових режимів.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 20.12.2013
  

• Вплив доз мінеральних добрив на врожайність ячменю

  Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.
  
  научная работа [26,1 K], добавлен 11.03.2011
  

• Агрохімія

  Агрохімічні дослідження, необхідні для оцінки родючості ґрунту, встановлення науково обґрунтованих доз добрив, контролю за потребою сільськогосподарських культур в елементах живлення в процесі їх росту і розвитку, визначення якості продукції і добрив.
  
  методичка [89,9 K], добавлен 21.05.2008
  

• Агровиробнича характеристика чорнозему південного

  Загальна характеристика південних чорноземів. Поширення, генезис та класифікація чорноземів. Будова ґрунтового профілю і його морфологічні ознаки. Характеристика фізичних і хімічних властивостей чорноземів південних. Заходи покрашення родючості ґрунтів.
  
  реферат [94,3 K], добавлен 07.02.2010
  

• Краплинне зрошення Харківської області

  Грунтово-екологічне обгрунтування краплинного зрошення. Вплив різних режимів зрошення та систем удобрення на властивості чорнозему опідзоленого. Стан поверхні поля за краплинного зрошення. Урожайність огірка за різних способів зрошення та удобрення.
  
  доклад [7,1 M], добавлен 27.02.2009
  

• Агроперетворені ґрунти солонцевих комплексів сухого степу України

  Особливість солонцевих ґрунтів, їх властивості та продуктивність, напрями еволюції. Кліматичні умови, рослинність, геоморфологічні, гідрологічні та гідрогеологічні умови. Вплив меліоративної плантажної оранки на урожайність сільськогосподарських культур.
  
  диссертация [10,4 M], добавлен 04.03.2010
  

• Структурно-агрегатний стан чорноземів типових за різних систем землеробства лівобережного лісостепу України

  Вплив антропогенного навантаження на структурний стан чорноземів. Порівняльна характеристика сухого та мокрого просіювання на різних варіантах. Загальні відомості про господарство. Вплив різних систем ведення землеробства на вміст водостійких агрегатів.
  
  дипломная работа [848,8 K], добавлен 08.04.2015
  

• Проектування сівозмін і обробітку ґрунту в господарстві АТ "Прогрес"

  Структури земельних угідь, характеристика ґрунтів та кліматичних умов. Перспективний план площ посіву та урожайність сільськогосподарських культур. Розміщення посіяних площ культур по сівозмінам. План обробітку ґрунту та хімічної боротьби з бур’янами.
  
  курсовая работа [80,4 K], добавлен 21.11.2014
  

• Прогноз та верифікація білка в зерні пшениці озимої за вмістом загального азоту в листках

  Вплив внесення добрив на динаміку накопичення сухої речовини в листках пшениці озимої. Фази колосіння в листках першого та другого ярусів. Накопичення загального азоту в листках. Рівень накопичення азоту в листках та інтенсивність його відтоку в зерно.
  
  статья [28,8 K], добавлен 20.11.2011
  

• Проектування сівозміни, обробітку ґрунту та боротьби з бур’янами в умовах ТОВ "Агро-Альянс"

  Загальні відомості про господарство ТОВ "Агро-Альянс", його кліматичні умови. Структура посівних площ та урожайність сільськогосподарських культур. Ротаційна таблиця освоєної сівозміни. Система обробітку ґрунту та заходи боротьби з бур'янами в сівозміні.
  
  курсовая работа [371,0 K], добавлен 10.04.2014
  

• Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні зернових культур

  Значення зернових культур в економіці підприємства на прикладі ЗАО "Зернопродукт МХП". Визначення та обґрунтування способів руху техніки під час виконання операцій при вирощуванні зернових культур. Організація праці на вирощуванні зернових культур.
  
  курсовая работа [120,4 K], добавлен 14.07.2009
  

• Вплив різних доз мінеральних добрив і краплинного зрошення на урожайність сої на дослідному полі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

  Господарське значення культури. Біологічні особливості та морфологічні ознаки сої. Вплив органічних і мінеральних добрив на врожайність та якість зерна сої сорту Харківська 80. Економічна оцінка ефективності прийомів технології вирощування сої на зерно.
  
  дипломная работа [163,9 K], добавлен 23.09.2013
  

• Аналіз виробництва зернових культур

  Аналіз динаміки виробництва зерна на ЗАТ АПК "Саврань". Вплив факторів, що впливають на зміну валового збору і формулюють урожайність культури. Оперативний аналіз в галузях рослинництва. Резерви збільшення виробництва зерна та заходи щодо їх використання.
  
  курсовая работа [387,2 K], добавлен 28.05.2012
  

• Системи землеробства і сівозміни

  Система землеробства як комплекс взаємопов’язаних агротехнічних, меліоративних i органiзацiйно-господарських заходiв. Види систем землеробства, характеристика структури посівних площ. Поняття сівозміни, її роль та застосування при вирощуванні рослин.
  
  реферат [19,7 K], добавлен 01.07.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам