Обґрунтування параметрів процесу та засобу для приготування органо-мінеральної суміші

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ ТА ЗАСОБУ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНОЇ СУМІШІ

Спеціальність: Механізація сільськогосподарського виробництва

САЦЮК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

Вінниця, 2005 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва найбільш прогресивним способом, що дає змогу не тільки підвищити врожайність культур, але й зменшити техногенний тиск на навколишнє середовище, є система точного землеробства. Одним із аспектів такої системи землеробства є впровадження нових видів добрив, серед яких особливою ефективністю відрізняються органо-мінеральні добрива (ОМД). Для досягнення високих результатів система точного землеробства передбачає застосування локального внесення ОМД. На сьогодні створені ОМД на основі торфу, вулканічних порід, курячого посліду і інших матеріалів. Потенційним цінним природнім ресурсом органічної речовини для сучасного і перспективного використання в різних галузях народного господарства, в тому числі для виробництва ОМД, є сапропелі, балансові запаси яких в Україні становлять 140 млн. т. в перерахунку на 60-відсоткову вологість.

Технологія виробництва ОМД передбачає підготовку компонентів за гранулометричним складом, дозування компонентів, приготування органо-мінеральної суміші (ОМС), грануляцію ОМС, сушіння гранул, виділення товарної фракції. Створені експериментальні цехи не дають бажаного результату, оскільки, при роботі отримується лише 30% товарної фракції. Аналіз процесу виробництва ОМД показує, що важливим чинником, який сприяє підвищенню виходу товарної фракції є використання для грануляції однорідної дрібнодисперсної ОМС. Відомі пристрої не здатні забезпечити якісне приготування ОМС за прийнятних техніко-економічних показників. Тому розробка засобу для приготування ОМС, який задовольняє вимоги при підготовці суміші перед гранулюванням у технологічних лініях з виробництва ОМД є актуальним і своєчасним питанням для сільського господарства України. Зв'язок із науковими програмами, планами, темами. Дослідження, що складають основу дисертаційної роботи, виконані у Луцькому державному технічному університеті в 1998 - 2005рр., відповідно до державних науково-технічних програм з пріоритетних напрямків розвитку науки та техніки. Основні положення дисертаційної роботи є складовими частинами досліджень за темами: „Дослідження взаємодії механізмів сільськогосподарських машин з матеріалами” (№ держреєстрації 0100U000258) та „Дослідження процесів і засобів приготування органо-мінеральних добрив на основі сапропелю” (№ держреєстрації 0102U000254).

Мета і задачі досліджень. Мета роботи - Забезпечення необхідної однорідності та дисперсності складу ОМС на підставі розкриття сукупного впливу фізико-механічних властивостей компонентів і параметрів робочих органів засобу для її приготування.

Відповідно до поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

- провести аналіз процесу приготування ОМС та здійснити синтез засобу для отримання однорідної дрібнодисперсної суміші;

- встановити закономірності руху компонентів на поверхнях робочих органів засобу для приготування ОМС та визначити їх раціональні конструктивно-технологічні параметри;

- розробити методику визначення однорідності складу ОМС;

- дослідити і систематизувати фізико-механічні властивості ОМС та її компонентів;

- дослідити залежність зміни дисперсності та однорідності складу ОМС від параметрів засобу і фізико-механічних властивостей компонентів;

- обґрунтувати економічну ефективність застосування розробленого засобу для приготування ОМС у складі лінії з виробництва ОМД.

Об'єкт досліджень - робочий процес приготування суміші сипких матеріалів, компоненти ОМС, робочі органи засобу для приготування ОМС.

Предмет досліджень - залежність показників якості виконання процесу приготування суміші сипких матеріалів від конструктивно-технологічних параметрів робочих органів засобу для приготування ОМС та фізико-механічних властивостей матеріалів.

Методи дослідження - теоретичні дослідження проведені із застосуванням методів механіко-математичного моделювання, класичної механіки, механіки суцільного середовища, числового розв'язку задач з використанням ЕОМ. Аналіз математичних моделей здійснювавсь за допомогою прикладних та розроблених програм на ЕОМ. Експериментальні дослідження проводились за галузевими й розробленими методиками на стандартизованому та спеціально сконструйованому обладнанні і приладах. При проведенні експериментальних досліджень застосовувався математичний метод планування експерименту.

Наукова новизна одержаних результатів: вперше запропоновано та використано у теоретичних дослідженнях модель частинки з приведеними параметрами, що враховує силу зчеплення часток, теоретично та експериментально обґрунтовано конструктивно-технологічні параметри засобу для приготування ОМС, запропоновано методику визначення маси дослідної проби ОМС, яка необхідна для оцінки однорідності складу суміші, досліджено ряд фізико-механічних властивостей сапропелю та ОМС, і показано їх вплив на процес приготування суміші.

Практичне значення одержаних результатів. На базі теоретичних та експериментальних досліджень, розроблено засіб для приготування ОМС та визначені раціональні його параметри. За результатами багатофакторного експерименту виведені регресійні залежності, які дають змогу оцінити вплив параметрів вхідного потоку матеріалу, засобу для приготування ОМС та властивостей компонентів на однорідність складу і ступінь подрібнення суміші. Результати теоретичних та експериментальних досліджень взяті для використання Інститутом ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського і Волинським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції „Облдержродючість”.

Особистий внесок здобувача. Основні результати роботи отримані автором особисто. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, експериментально встановлено вплив дисперсності ОМС на якість отриманих ОМД, обґрунтовано структуру вхідного потоку компонентів ОМС у засіб для приготування суміші, проведено теоретичне обґрунтування конструктивно-технологічних параметрів засобу, запропоновано методику визначення маси проби ОМС для встановлення однорідності складу даної суміші та методику визначення згладжуючої здатності засобу для приготування ОМС, обґрунтовано шляхи підвищення ефективності використання ОМД. У технічних рішеннях, захищених двома патентами України, частка кожного співавтора однакова.

Апробація результатів дисертації. Основні положення виконаних досліджень, що містяться в дисертації, доповідались і обговорювались на науково-технічних конференціях Луцького державного технічного університету (1998-2004 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми землеробської механіки” (НАУ, м. Київ, 2000 р.), II Міжнародній конференції “Сучасні проблеми землеробської механіки” (ЛДТУ, м. Луцьк 2001 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції ”Сучасні проблеми землеробської механіки” (ХДТУСГ, м. Харків 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „АГРОМЕХ - 2004” (ЛДАУ, м. Дубляни 2004 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції ”Сучасні проблеми землеробської механіки” (ВДАУ, м. Вінниця 2004 р.), розширеному засіданні наукового семінару кафедри сільськогосподарського машинобудування Луцького державного технічного університету (м. Луцьк 2005 р.), розширеному засіданні наукового семінару кафедри експлуатації машинно-тракторного парку та ремонту машин Вінницького державного аграрного університету (м. Вінниця 2005 р.). За темою дисертації опубліковано 15 друкованих праць, з яких 11 статей у наукових фахових виданнях, 2-у матеріалах і тезах конференцій та 2 - деклараційних патенти України на винахід. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел зі 165 назв та 6 додатків. Повний обсяг роботи становить 235 сторінки, в т. ч., 74 рисунки і 34 таблиці.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об'єкт, предмет, методи і задачі, які розв'язуються в роботі, окреслено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів. Наведено інформацію про апробацію, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі „Сучасний стан питання та задачі досліджень” проведено аналіз властивостей компонентів ОМС та особливості використання ОМД у сільськогосподарському виробництві, наведено огляд літературних джерел і патентної інформації у галузі розробки та досліджень засобів для приготування сумішей, висвітлено методи оцінки якості приготовленої суміші.

Вагомий вклад у формування наукових основ теорії приготування сумішей зробили вчені: Віденбаум А., Лейсі Д., Штербачек В., Шенкель Г., Торнер Р.В., Ластовцев А.М., Макаров Ю.І., Кошельов Г.Г., Куцин Л.М., Кукта Г.М., Севров К.П., Лінник М.К., Гевко Б.М., Рогатинський Р.М., Пилипець М.І. та інші.

Питанням дослідження властивостей сапропелю присвячені праці Рубінштейна А.Я., Лопотка М.З., Круза Б.В., Богданова С.В., Мартинсона А.Г., Гільзена К.К., Корде Н.В., Титова Є.М., Вирясова Г.П., Єрмоленка В.О., Бодака В.І. та інших.

У результаті проведеного аналізу існуючих літературних джерел та патентної інформації, з урахуванням проблемних ситуацій, існуючих в сфері приготування ОМС, визначені питання, які недостатньо вивчені.

Насамперед, це стосується формування вхідного потоку компонентів, параметрів робочих органів засобу для приготування ОМС, методики визначення якості приготовленої ОМС, фізико-механічних властивостей ОМС та її компонентів.

Встановлено також, що змішування в чистому вигляді, без інтенсивного подрібнення складових компонентів, не дозволяє отримати ОМС на основі сапропелю зі сприятливими властивостями для грануляції і, відповідно, в кінцевому вигляді, якісний продукт.

Наведені аргументи зумовили вибір теми дисертації, визначили її мету та завдання.

У другому розділі “Теоретичні дослідження параметрів процесу та засобу для приготування органо-мінеральної суміші” проведено аналіз процесу приготування ОМС та синтез засобу для здійснення згаданого процесу, обґрунтування структури вхідного потоку компонентів, визначено раціональну кутову швидкість обертання лопаті, отримано вираз для визначення маси дослідної проби, яку слід відбирати при дослідженні однорідності складу ОМС.

На основі аналізу процесу приготування ОМС встановлено, що зменшення тривалості та енергоємності змішування і забезпечення заданої якості суміші, досягається зменшенням товщини шару вхідного потоку. При цьому, поверхня контакту компонентів повинна бути орієнтована перпендикулярно до вектора зсуву. Сапропель та сечовину у вхідному потоці потрібно розділяти шаром калімагнезію.

Проаналізувавши рівняння Кулона для сипких зв'язних матеріалів, встановлено, що сила тертя частинки сипкого зв'язного матеріалу при відносному її русі рівна:

Де:

с - приведена сила зчеплення частинки;

f0 - коефіцієнт внутрішнього тертя;

N - нормальна реакція.

Для визначення приведеної сили зчеплення частинки зроблені такі допущення: компоненти ОМС складаються із дискретних абсолютно твердих частинок кулястої форми масою m, діаметром d50, кутом вкладання a0 (де d50 - розмір частинок, що складають 50% за масою матеріалу), питоме зчеплення частинок с рівномірно розподіляється між частинками, площини тертя мають прямокутну форму.

Приведена сила зчеплення частинки становить:

Швидкість частинки при транспортуванні стрічковим транспортером у момент її відриву від опорної поверхні рівна:

Де:

g - приведене значення прискорення вільного падіння;

r - радіус приводного барабана стрічкового транспортера;

h0 - висота розміщення центра мас шару компонентів ОМС на стрічці транспортера;

bk - кут, що визначає положення частинки на стрічці транспортера в момент відриву частинки від опорної поверхні.

Для визначення кута bk отримано залежність:

Де:

Vc - швидкість руху стрічки транспортера.

Інтенсивність процесу змішування компонентів суміші на скатних лотках засобу для приготування ОМС.

Тож…

Процесс оцінюється коефіцієнтом кратності положення частинок:

Де:

V0, Vk - відповідно, початкова та кінцева швидкість руху лотка.

Для параболічної поверхні скатного лотка отримано вираз для визначення раціонального значення параметра параболи:

Де кут між горизонталлю та дотичною до твірної поверхні скатного лотка, проведеної через кінцеву точку В твірної:

Де кут між горизонталлю та дотичною до твірної поверхні скатного лотка, проведеної через точку А початку твірної.

Початком дуги параболи, що служить твірною поверхні скатного лотка, є точка, для якої кут становить:

Кінцем дуги вищезгаданої параболи є точка для якої кут рівний:

Використавши отримані вирази (7-10), побудовано твірні поверхонь скатних лотків засобу для приготування ОМС.

Для приготування ОМС на основі сапропелю раціональним є застосування пристроїв із самоочищаючими робочими органами. При роботі засобу для приготування ОМС частинки суміші переміщаються на поверхні лопаті. Врахувавши силові фактори, які діють на частинку, та прийняті допущення, записано систему диференційних рівнянь руху частинки на поверхні лопаті засобу для приготування ОМС:

Де:

x - проекції вектора відносного прискорення частинки, відповідно, на осі ОХ та ОY неінерціальної системи координат.

Розв'язок системи нелінійних неоднорідних диференційних рівнянь другого порядку (11) здійснювали числовим методом Рунге-Кутта четвертого порядку, який реалізовано у системі комп'ютерної математики Maple7. На основі отриманого розв'язку, побудовано графічні залежності, що дозволяють визначити раціональні значення кутової швидкості обертання лопаті. Керуючись тим, що на площу живлення рослини, за умови рівномірного внесення гранульованих ОМД, повинна припадати задана, згідно з агровимогами, норма діючих речовин (N, P2O5, К2O), отримано залежність для визначення маси проби ОМС, яка використовується при дослідженні однорідності її складу:

Де:

a d z - норми внесення діючих речовин, відповідно,,, в ґрунт, - кількість рослин, що культивується на площі 1 га;

v - процентний вміст органічної речовини (сапропелю) в ОМД;

B - маса сапропелю, що вноситься із ОМД на 1 га, при його процентному вмісту у цих добривах, у перерахунку на масу абсолютно сухої речовини:

У третьому розділі “Програма та методика експериментальних досліджень” викладено програму експериментальних досліджень, наведено методики їх проведення, описано конструкції і принцип дії обладнання, приладів, дослідних установок.

Для дослідження фізико-механічних властивостей ОМС та її компонентів: гранулометричного складу, кута вкладання частинок, кута та коефіцієнта зовнішнього тертя, питомого зчеплення частинок, кута та коефіцієнта внутрішнього тертя, кутів природного відкосу та обвалу, насипної щільності, адгезійних властивостей, використовувались стандартні та спеціально розроблені пристрої та методики. З метою визначення раціональних конструктивно-технологічних параметрів засобу для приготування ОМС та експериментальної перевірки ефективності його роботи, була виготовлена дослідна установка.

Якість ОМС оцінювалася коефіцієнтом неоднорідності складу та ступенем подрібнення. Величина коефіцієнта неоднорідності складу ОМС визначалась за розподілом калію (К2O) у суміші. Вміст калію в ОМС визначався методом титрування. Принцип методу базується на взаємодії гідрогентартрату натрію і калійного добрива з утворенням малорозчинного гідрогентартрату калію. Залишок гідрогентартрату натрію, що залишився невикористаним для зв'язування калію, встановлювали титруванням, а звідси й вміст самого калію у ОМС.

У всіх випадках проведення експериментальних досліджень, повторність дослідів становила 3-6 разів, а отримані результати опрацьовувалися методами математичної статистики.

У четвертому розділі „Результати експериментальних досліджень” представлені результати експериментальних досліджень фізико-механічних властивостей ОМС та її компонентів. Оскільки матрицею ОМД пропонується сапропель, властивості якого вивчені недостатньо, то значна кількість результатів отримана саме в процесі вивчення властивостей сапропелю.

Дослідженнями встановлено, що із збільшенням вологості сапропелю процентний вміст частинок більш крупних фракцій зростає, а дрібних - спадає. Це явище обумовлене тим, що із збільшенням вологості сапропелю збільшується сила прилипання між частинками і відбувається укрупнення агрегатів. Явище укрупнення агрегатів є особливо вираженим при вологості сапропелю більше 60%. В діапазоні вологості W = 30,1…60% процентний вміст фракцій сапропелю із розміром частинок менше 4мм становить від 83% до 88%. За результатами дослідження абсолютно сухого сапропелю побудовано інтегральну криву гранулометричного складу сапропелю та визначено розмір частинок, які складають 50% за масою матеріалу d50 = 1,8.

Результати дослідження кута зовнішнього тертя показали, що із збільшенням вологості сапропелю від 30% до 45...55% значення даного коефіцієнта тертя сапропелю та ОМС на його основі зростає. Це пояснюється тим, що при збільшенні вологості зростають сили молекулярного притягання між вологою досліджуваного матеріалу та поверхнею тертя, і процес вступає у фазу зовнішнього тертя - прилипання. При вологості W = 45…55% (залежно від матеріалу поверхні тертя) значення коефіцієнта тертя сягають максимуму. Подальше збільшення вологості сапропелю супроводжується зменшенням коефіцієнта тертя. Таке явище пояснюється, тим що дана кількість вологи, яка знаходиться на поверхні тертя, виконує роль мастила. В цьому випадку відбувається внутрішнє тертя між шарами вологи. Для ОМС фази зовнішнього тертя - прилипання та внутрішнього тертя між шарами вологи не так явно виражені. Причиною цього є перерозподіл вологи сапропелю між компонентами ОМС при їх змішувані, тому її вплив на процес тертя стає менш вагомий. Найвищі значення динамічних коефіцієнтів тертя зафіксовані по сталі та прогумованій стрічці і становлять для сапропелю, відповідно, 0,52...0,54 та 0,51...0,52, а для ОМС - 0,54...0,56 та 0,55...0,57. При дослідженні фосфоритів отримані такі коефіцієнти, залежно від поверхні тертя: сталь - f = 0,40, чавун - f = 0,41, алюміній -f = 0,36, пластмаса - f = 0,3, прогумована стрічка - f = 0,49.

Аналіз результатів дослідження коефіцієнтів тертя показав, що, як для сапропелю, так і для ОМС на його основі, форми кривих коефіцієнтів внутрішнього та зовнішнього тертя є подібними. Характер зміни коефіцієнтів внутрішнього тертя пояснюється аналогічними причинами, що і для зовнішнього тертя: зростання в діапазоні вологості для сапропелю 30...42% та 30...43% - для ОМС. Коефіцієнт внутрішнього тертя сапропелю набуває максимальних значень при вологості 41...43% і становить 0,28…0,29. Для ОМС вищезгаданий коефіцієнт досягає свого максимуму 0,280...0,285 при вологості сапропелю, який використовується для її приготування, 40...43%. Основною причиною зростання питомого зчеплення частинок, при збільшенні вологості вище 43...46%, є збільшення сили натягу водяних менісків. Мінімальні значення питомого зчеплення частинок для сапропелю спостерігаються при вологості 43...46% і становлять 485...500Н/м. кв. Для ОМС вищезгаданий показник набуває свого мінімуму 290...315Н/м. кв. при вологості використовуваного сапропелю 42...43%.

Дослідження насипної щільності показало, що максимальні значення згаданого показника для сапропелю припадають в діапазоні вологості 35…43% і становлять г0 = 699...701 кг/м. куб. Для ОМС насипна щільність досягає свого максимуму г0 = 980...995 кг/м. куб. при вологості W = 23…24%. Липкість сапропелю зростає у діапазоні зміни вологості W від 30% до 40…45% (залежно від матеріалу досліджуваної поверхні). За умови подальшого збільшення вологості спостерігається зменшення даного показника. Максимальні значення липкості сапропелю зафіксовані в діапазоні зміни вологості 42...45%. Зростання величини липкості сапропелю обумовлене збільшенням сили поверхневого натягу, яка втримує частинки матеріалу на досліджуваній поверхні. Зменшення величини липкості сапропелю при його вологості W > 45%, відбувається за рахунок зростання товщини водяної плівки на поверхні контакту, що призводить до роз'єднання шарів вільної вологи. Липкість сапропелю вологістю W ? 68% практично однакова для всіх випробуваних матеріалів і становить 27...52 Па.

Дослідженнями встановлено, що збільшення тривалості процесу змішування ОМС в межах 0,5...15 хв. призводить до зростання липкості утвореної суміші.

Експериментально отримані значення кута природного відкосу для сапропелю вказують на те, що зростання початкової вологості сапропелю в діапазоні W = 30…55% призводить до зменшення даного кута. Мінімальні значення кута природного відкосу сапропелю лежать в діапазоні його вологості W = 55…65% і становлять 25...280.

Встановлено, що для сапропелю та ОМС кути природного обвалу більші кутів відкосу.

Результати дослідження кута вкладання частинок сапропелю показали, що величина згаданого кута становить 48...500. Зміна висоти шару матеріалу в межах 0,06-0,16 м. не чинить значного впливу на величину кута вкладання частинок, оскільки довірчі інтервали результатів досліджень перетинаються.

У п'ятому розділі “Результати лабораторно-виробничих випробувань засобу для приготування ОМС та розрахунок економічної ефективності” проведено перевірку якості роботи засобу для приготування ОМС й розраховано економічну ефективність від його застосування у складі технологічного обладнання з виробництва ОМД. За результатами пошукових досліджень встановлено фактори, які чинять значний вплив на якість приготування ОМС (коефіцієнт неоднорідності складу ОМС kc та ступінь подрібнення ОМС і): кутова швидкість обертання лопаті щл, ширина лопаті b, товщина вхідного потоку компонентів при вході у засіб для приготування ОМС h, вологість сапропелю W. Для встановлення впливу визначальних факторів на якість приготування ОМС, було проведено математичне планування експерименту. Дослідження проводили згідно із симетричним некомпозиційним планом реалізації експерименту Бокса-Бенкіна другого порядку. Після обробки експериментальних даних отримано такі рівняння регресії у натуральній формі.

Коефіцієнт неоднорідності складу ОМС:

землеробство сільськогосподарський добриво

Ступінь подрібнення ОМС:

Перевірка за критерієм Фішера одержаних залежностей дозволяє твердити, що гіпотеза про адекватність моделей при 5-ти відсотковому рівні значущості не відкидається. Аналіз отриманих результатів показує, що всі розглянуті фактори мають суттєвий вплив на показники якості приготування ОМС, про що свідчать відповідні коефіцієнти. Найбільш визначальним фактором впливу на однорідність складу ОМС є товщина шару вхідного потоку матеріалу, а на ступінь подрібнення - кутова швидкість обертання лопаті та ширина лопаті. Збільшення товщини шару вхідного потоку матеріалу вище 0,09 м призводить до виходу коефіцієнта неоднорідності складу ОМС за допустимі межі при використанні сапропелю вологістю 50% і вище. Зростання ступеня подрібнення ОМС досягається збільшенням кутової швидкості обертання лопаті та зменшенням ширини лопаті.

Проведено розрахунок економічної ефективності від використання засобу для приготування ОМС під час його експлуатації в складі технологічного обладнання лінії з виробництва ОМД. Розрахунковий річний економічний ефект становить 5613,4 грн.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-прикладної задачі, що виявляється у підвищенні дисперсності й однорідності складу ОМС, у процесі виробництва ОМД, на підставі розкриття сукупного впливу фізико-механічних властивостей матеріалів, параметрів вхідного потоку матеріалу, параметрів робочих органів на показники якості процесу приготування суміші.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дідух В.Ф., Сацюк. В.В. Вплив процесу змішування на якість гранульованих органо-мінеральних добрив // Сільськогосподарські машини. Зб. наук. ст., вип. 5. - Луцьк: Ред. - вид. відділ ЛДТУ, 1999. - С. 89-93.

2. Сацюк В.В. Установка для змішування компонентів органо-мінеральних добрив // Сільськогосподарські машини. Зб. наук. ст., вип.6. - Луцьк: Ред. - вид. відділ ЛДТУ, 2000. - С. 143-146.

3. Сацюк В.В., Дідух В.Ф. Оцінка згладжуючої здатності змішувачів методом імпульсного збурення // Збірник наукових праць Національного аграрного університету „Механізація сільськогосподарського виробництва”. Том IX. - Київ: НАУ, 2000. - С. 215-218.

4. Сацюк В.В. Обґрунтування форми поверхні скатних лотків змішувачів // Сільськогосподарські машини. Зб. наук. ст., вип.8. - Луцьк: Ред. - вид. відділ ЛДТУ, 2001. - С. 243-247.

5. Сацюк В.В., Голячук С.Є. Аналіз процесу змішування багатокомпонентних сумішей // Сборник научных трудов Керченского морского технологического института „Механизация производственных процессов рыбного хозяйства, промышленных и аграрных предприятий”. Выпуск 2. - Керчь: КМТИ, 2001. - С. 125-128.

6. Сацюк В.В. Аналіз процесу змішування матеріалів на скатних лотках змішувачів // Наукові нотатки: Міжвузівський збірник за напрямом „Інженерна механіка”. - Луцьк: Луцький державний технічний університет. Випуск 11. - 2002. - С. 255-259.

7. Дідух В.Ф., Цизь І.Є., Сацюк В.В. Перспективи використання гранульованих органо-мінеральних добрив у системі точного землеробства // Збірник наукових праць Національного аграрного університету „Механізація сільськогосподарського виробництва”. Том XI. - Київ: НАУ, 2002. - С. 180.

8. Сацюк В.В. Результати дослідження фізико-механічних властивостей сапропелю та органо-мінеральних сумішей на його основі // Сільськогосподарські машини. Зб. наук. ст., вип. 11. - Луцьк: Ред. - вид. відділ ЛДТУ, 2003. - С. 101-106.

9. Сацюк В.В., Дідух В.Ф. Методика визначення маси проби для встановлення однорідності складу органо-мінеральної суміші // Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства „Механізація сільськогосподарського виробництва”. Випуск 21. - Харків: ХДТУСГ, 2003. - С. 312-319.

10. Дідух В.Ф., Сацюк. В.В. До теорії формування вхідного потоку компонентів суміші у змішувач // Сільськогосподарські машини. Зб. наук. ст., вип. 12. - Луцьк: Ред. - вид. відділ ЛДТУ, 2004. - С. 60-68.

11. V. Dyduh, V. Sacyuk, Y. Cysh, S. Sosnovski. Моделирование процессов производства органо-минеральных удобрений // Motrol. Lublin. - 2004. - Vol. 6. - Р. 74-82.

12. Пат. 33726 А України, В 01 F 7/08. Змішувач / Сацюк В.В., Дідух В.Ф. - №99031725, Заявл. 29.03.1999, Опубл. 15.02.2001. Бюл. №1. - 2 с.

13. Пат. 41757 А України, В 01 F 7/08. Змішувальний пристій / Хайліс Г.А., Дідух В.Ф., Сацюк В.В. - №2001031738, Заявл. 15.03.2001, Опубл. 17.09.2001. Бюл. №2. - 2 с.

14. Дідух В.Ф., Сацюк В.В. Моделювання процесу змішування компонентів органо-мінеральних добрив / Агромех-2004: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 22-24 вересня 2004 р. - Львів: Львівський державний аграрний університет, 2004. - С. 128-133.

15. Сацюк В.В. Модель частинки із приведеними параметрами, що враховує силу зчеплення частинок / Тези ХІХ-ої науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу (технічний напрямок). - Луцьк: Навчально-науковий відділ ЛДТУ, 2004 - С. 119-120.

Размещено на Allbest.ru