Обґрунтування і розробка системи технологічних рішень та способів виробництва продукції вівчарства

Обґрунтована необхідність створення доїльного апарата, який був би не складним за конструкцією і забезпечував поперемінну дію доїльних стаканів, мав менше шлангів і меншу вагу, і був пристосований для роботи з розробленою доїльною установкою. Запропонований нами доїльний апарат (пат. № 52861UА) забезпечує поперемінну дію доїльних стаканів і пристосований для роботи з доїльною установкою “Асканія”. Позитивний ефект полягає у зменшенні кількості шлангів і підвісної системи доїльного апарата. При цьому витрачається менше електроенергії. За поперемінного доїння поліпшується масажуюча дія доїльних стаканів, зменшується навантаження на дійки, прискорюється швидкість доїння, зменшується наповзання стаканів на дійки, чим запобігається їх спадання, вівцематки менше хворіють на мастит - захворюваність не перевищує 1 %.

На основі вихідних даних та визначення потреби виробництва обґрунтували “Вихідні вимоги устаткування для виготовлення бринзи у індивідуальних господарствах” (реєстраційний № Вm 46.16.28.03-2001 від 13.12.2001 року.) Устаткування призначене для виробництва сиру-бринзи в господарствах з поголів'ям 50 дійних вівцематок та забезпечення виготовлення не менше 8 кг бринзи за 1 виробничий цикл, і не повинно погіршувати фізико-хімічний склад і якість продукту. Розроблене устаткування для виготовлення розсільної бринзи “Бринзороб-1” і розсільної експрес-бринзи “Бринзороб-2” захищене двома деклараційними патентами України на винахід (№№ 68054А, 70792А). З метою визначення працездатності устаткування у виробничих умовах при виготовлені розсільної і експрес-бринзи проводили виробничі та державні приймальні випробування на базі фермерського господарства. На основі результатів проведених виробничих випробувань ми розробили і затвердили “Керівництво з експлуатації устаткування для виготовлення бринзи” СХ 3026.00.000 КЄ. Рекомендовано для використання устаткування у селянських фермерських господарствах з чисельністю стада дійних вівцематок до 50 голів.

Проведеними Державними приймальними випробуваннями Південно- українською ДЗМВС встановлено, що устаткування “Бринзороб-1” і “Бринзороб-2” відповідає своєму призначенню і задовільно виконує технологічні процеси виготовлення розсільної бринзи та розсільної експрес-бринзи. Одержано досить високі експлуатаційно-технологічні коефіцієнти, що свідчить про стійке виконання технологічного процесу. Коефіцієнти готовності відповідно були 0,999 та 1,0 (ТЗ - 0,99 і 0,98). Зоотехнічну оцінку якості виконання технологічного процесу наведено в табл. 5. Невідповідностей вимогам ТЗ і НД з ергономіки та безпеки праці під час випробувань не виявлено. Витрати вихідної сировини (овечого молока) на 1 кг бринзи становили 4,5-5,0 кг, тобто в межах вимог ТЗ. Якість одержаної бринзи задовольняла вимоги ТЗ.

За висновками Південно-української державної зональної машино-випробувальної станції, устаткування для виготовлення розсільної бринзи і експрес-бринзи “Бринзороб-1” та “Бринзороб-2” рекомендується для промислового виробництва.

4. Дослідження різних способів стриження овець, обгрунтування вихідних вимог і розробка нових технічних засобів для удосконалення технології швидкісного стриження. Наші дослідження процесів швидкісного стриження овець показали, що негативом цього способу є напружена поза стригаля та значна перевтома організму, що знижує продуктивність праці, призводить до порушення точності виконання технологічних прийомів, наслідком чого є підвищений відсоток перестриги вовни, тобто псування цінної сировини, а також масові порізи острижених овець. Гострою проблемою в сфері стриження овець, у тому числі швидкісним методом, стала нестача та низька якість електростригальної техніки, яку на монопольних засадах виробляє єдиний завод у колишньому СРСР - “Актюбинськсервіссільмаш” (Казахстан).В Україні виникла нагальна необхідність розробки та організації випуску електростригальної техніки, у першу чергу ріжучих пар та проведення наукових досліджень щодо оцінки якості виконання технологічного процесу.

На основі обгрунтування вихідних вимог та виготовлення технічної документації були розроблені пристрої для полегшення праці стригаля при швидкісному стрижені овець з трьома варіантами робочих органів. Випробування розробленого пристрою засвідчили, що він значно знижує навантаження маси тіла оператора на його поперек при збереженні нормальної фізіологічної діяльності органів черевної порожнини виконавця у процесі швидкісного стриження овець. Встановлено, що динамічне навантаження під час стриження овець переноситься з оператора на пристрій і коливається від 10 до 60 кг і навіть до 90 кг.

Експериментальні і виробничі випробування протягом чотирьох років стриження овець асканійської тонкорунної породи в умовах типових стригальних пунктів в ДГ “Асканія-Нова” показали, що застосування опорного пояса у процесі швидкісного стриження овець забезпечує підвищення продуктивності праці стригаля на 11,1-22,4 %, зменшення перестриги вовни на 0,23-1,6 % та порізів шкіри овець на 4,6-2,6 %.

Випробування ріжучих пар, виготовлених із різних конструкційних матеріалів, проведено у дослідних господарствах “Асканія-Нова” і “Маркеєво” Херсонської області при стриженні тонкорунних, напівтонкорунних та грубововних овець. У результаті проведених досліджень встановлено, що використання ріжучих пар, виготовлених із сталі “Композит”, дало змогу вдвічі збільшити наробіток і підвищити продуктивність праці стригаля на 12-15 відсотків за рахунок зменшення кількості заточувань. Наробіток дослідних зразків основних механічних деталей стригальної машинки МСУ-200 (опорний стержень, підп'ятник опорного стержня, центр обертання, підп'ятник важеля, ролик) становив 430-470 голів, тобто був приблизно таким же, як і серійних, тому їх рекомендовано Південно - українською ДЗМВС до серійного випуску як запасні частини до стригальних машинок в Україні.

Згідно з розробленими вихідними вимогами на індивідуальний стригальний агрегат (реєстраційний № ВТ 46.16.26.050 від 20.09.2000 р.), розрахунковими вихідними даними економічної ефективності використання індивідуальних стригальних агрегатів визначено: призначення і сферу використання; техніко-економічне обгрунтування; основні вимоги до продукції і показників якості виконання технологічного процесу; показники технічної характеристики агрегата, надійності, есплуаційної технологічності, рівня уніфікації і стандартизації; патенто-правові показники, безпеки, естетичності і ергономіки, екологічності, умови експлуатації та інші додаткові вимоги.

Проведеними виробничими та державними приймальними випробуваннями машинки МСУ-200А при стриженні тонкорунних овець (n-1000 голів) у ДГ Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” доведено, що експериментальна машинка МСУ-200А стабільно виконує технологічний процес стриження овець, не має відхилень від ТЗ та вимог нормативних документів з ергономіки і безпеки праці. За період випробувань витрати деталей ріжучого апарата були: для дослідної машинки - 8, контрольної - 12 комплектів. Зменшення витрат ріжучих пар зумовлене конструктивною зміною приводу ріжучого апарата. За висновком Південно-української ДЗМВС, електрична машинка для стриження овець МСУ-200А рекомендується для серійного виробництва після усунення незначних недоліків, відмічених під час випробувань.

5. Дослідження, обгрунтування й розробка нових ресурсозберігаючих технологій первинної та поглибленої переробки вовни у конкурентоспроможні вироби. Миття вовни характеризує кінцевий результат діяльності товаровиробника сировини, а неефективна первинна оброка вовни (ПОВ) може перекреслити результати роботи всієї галузі вівчарства. Необхідною умовою ефективного функціонування виробництва ПОВ є науково обгрунтовані технології, які забезпечують мінімальні втрати волокна, збереження його природних властивостей, мінімальні витрати енергії та екологічну безпеку. Аналіз доступної інформації провідних країн світу свідчить, що за останні 150 років корінних змін у технологічних процесах і відкриттів було дуже мало.

Доведено, що перспективною є подальша розробка і впровадження нових комплексних технологій первинної обробки, які забезпечували отримання екологічно чистої вовни та ланоліну, очищення стічних вод і повне знешкодження та знезараження осаду. Ефективність миття, властивості митої вовни, кількість виділеного вовнового жиру, багаторазове використання промивних вод залежить від вибору частоти та інтенсивності пружних коливань, величини, потужності та експозиції електромагнітного поля, сили напруженості постійного магнітного поля.

На основі проведених досліджень протягом 1995-2000 років у ІТСР “Асканія-Нова” спільно з ХДТУЗГ та ІМТ УАН теоретично обгрунтовано, розроблено і сконструйовано вузли, агрегати та блоки у вигляді лабораторних та промислових зразків, які моделюють весь технологічний процес ПОВ із застосуванням фізичних принципів і явищ (пружних коливань, електромагнітних полів, НВЧ енергії) та екстрагування вовнового жиру з промивної води.

Як проказали виробничі випробування розробленої розпушувально-тріпальної машини 2БРТМ - 1100 (пат. №33942А), агрегат стабільно виконує технологічний процес розпушування немитої тонкої, напівтонкої, грубої і пояркової вовни та виділення з неї рослинних, мінеральних та клюнкерних домішок.

Наукові дослідження засвідчили, що для первинної обробки вовни можна розробляти і застосовувати нові способи її миття на основі впливу фізичних полів електромагнітної та акустичної природи на фізико-механічні властивості вовни, її забруднення, жир та промивну воду. Доведено, що для видалення з поверхні волокон вовни 96 % забруднень необхідно обробляти мийний розчин з вовною протягом 2-3 хв. пружними коливаннями інтенсивністю 0,2-0,5 вт/см ² , а кількість залишкового жиру у вовні залежить як від частоти пружних коливань, так і від модуля ванни (1 кг вовни на 30-40 літрів мийного розчину) при залишковому жирі у вовні в межах 1 %. На основі результатів досліджень розроблений новий спосіб промивання вовни (пат. №№ 3584А, 29689А, 33301А). Розроблений спосіб промивання вовни перевіряли на базі сконструйованих лабораторно-промислових зразків на всіх видах вовни (мериносова, кросбредна, груба і пояркова), одержаної від овець асканійської селекції в лабораторії технології Інституту“Асканії-Нова”.

Процеси миття та полоскання вовни в агрегаті інтенсифікувались додаванням у мийний розчин поверхнево-активних речовин і хімікатів, збудженням ультразвукових та гідродинамічних коливань при циркуляції мийного розчину під тиском 4-7 атм.з високою швидкістю спеціально розробленими гідродинамічними перетворювачами (ППК- 001) (рис. 6.).

Розроблені та конструкційно реалізовані нові установки дозволяють знизити матеріалоємкість процесу на 60-70 %, втрати миючих засобів на 30 %, збільшити видалення вовнового жиру з 20 до 80 %, підвищити якість митого волокна, значно скоротити витрати технічної води, усунути негативний вплив ПОВ на навколишнє середовище.

З огляду на важливе економічне і технологічне значення пошуку шляхів підвищення ефективності виробництва вовни, проведені численні комплексні дослідження (1997-2005р.р.) з поглибленої переробки вовни різних типів у трикотажне хутро за новітніми технологіями, визначення економічної ефективності переробки для виробника сировини. З одержаної митої вовни за новою технологією (мериносова, кросбредна, цигайська, груба ), за спеціально розробленими технологічними картами, було виготовлено 7 видів трикотажного хутра з вовняним ворсом кількість понад 10000 м². У результаті проведеної порівняльної оцінки на відповідність за основними фізико-технічними показниками встановлено, що всі 7 зразків виготовленого хутра: меринос “гладке” і під “овчину”, стрижене під “цигейку”, кросбред нестрижений і стрижений, каракуль, каракуль + меринос - задовольняють вимоги ДСТУ.

У результаті проведених випробувань хутра мериносового “гладкого” і під “овчину” за 14-ма показниками встановлено, що обидва досліджувані зразки хутра за переважною кількістю фізико-механічних показників якості виробів значно перевищують вимоги норм ДСТУ (табл. 8), а саме за: масою ворсованого покриву - в 2,3 раза; масою слабко закріплених волокон - 4,2 раза; густотою ворсу - 1,8 раза; розривним навантаженням - 1,5 раза; стійкістю проти стирання - 15,6 раза; питомим поверхневим електричним опором - 2,7 раза; вогнестійкістю - в 4 рази. Одержане трикотажне хутро відповідає європейським стандартам і рекомендоване для розробки та виготовлення нових конкурентоспроможних виробів у шкіряній та текстильній галантереї, для виготовлення верхнього одягу, як підкладка для взуття, для головних уборів та різних видів оздоблення.

Проведений аналіз економічної ефективності поглибленої переробки усіх видів вовни, одержаної від овець асканійської селекції, в трикотажне хутро свідчить, що запропоноване технологічне рішення високоефективне, з рівнем рентабельності 106,2 - 116,7 %, а вартість сировини (вовни) у готовому виробі зросла з 3-5 % до 23,2-30,8 %.

6. Розробка системи селекційно-технологічних та організаційно-економічних заходів щодо формування конкурентоспроможної галузі вівчарства. Породотворчий процес зумовлюється об'єктивними соціально-економічними факторами та невідповідністю якості існуючих порід вимогам економіки виробництва. В результаті багаторічної праці вчених-селекціонерів за безпосередньою участю автора (1980-2004 р.р.) створено і в 2000 році апробовано асканійську м'ясо-вовнову породу овець з п'ятьма внутрішньопородними типами, в т. ч. асканійські кросбреди і асканійський тип чорноголових овець.

Середня жива маса асканійських чорноголових баранів - 136,8 кг, вівцематок - 79,9 кг, довжина і настриг чистої вовни - відповідно 18 см та 14,4 см, 8,1 і 4,8 кг при виході чистого волокна 68-73 % та за коефіцієнта вовновості 64-70 г/кг, багатоплідність вівцематок - 150-162 %. Висока скороспілість асканійських чорноголових ягнят зумовлена порівняно високою молочністю їх матерів: за 120 днів лактації вона становить 167,6 кг (максимальна 339,7 кг), молоко містить у середньому %: жиру - 6,7, білка - 5,81, молочного цукру - 5,1, золи - 0,87. Добовий надій асканійських чорноголових вівцематок в останню (дванадцяту) декаду лактації становить 0,84 - 1 кг, (43,5 - 50,3 % надою за першу декаду), і свідчить про можливість виробництва товарного молока.

У результаті числених випробувань встановлено, що висока різнобічна продуктивність асканійських кросбредів і асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною у поєднанні з високою адаптаційною здатністю та цінними спадковими властивостями дають змогу використовувати їх як поліпшуючий генетичний матеріал для створення надійної племінної бази нового м'ясо-вовнового напряму продуктивності та ефективного промислового схрещування з метою підвищення скороспілості, вовнової, м'ясної та молочної продуктивності, поліпшення якості м'яса та хутрових овчин; одержання ягнят високої комерційної цінності.

Наші дослідження нинішньої структури доходів від реалізації вівчарської продукції в Україні овець різних напрямів продуктивності свідчать, що сума виручки з розрахунку на одну вівцематку коливається від 120 до 312,5 грн. При річних витратах на утримання в межах 160-205 грн основний дохід тепер забезпечує реалізація м'яса (37,5-86,7 %) і молока (37,5-57,6 %), а вовна лише 4,6-17,5 %. Вівчарські господарства вовнового та м'ясо-вовнового напрямів продуктивності без відповідних державних дотацій приречені працювати збитково. Доведено, що рентабельно можуть працювати вівцеферми комбінованого напряму, які, крім вовни, виробляють м'ясо і товарне молоко, спеціалізованого м'ясного та багатоплідного напрямів, 50 % рентабельності забезпечує спеціалізований молочний напрям продуктивності при виробництві 120 л товарного молока, 20 кг м'яса (жива маса ягнят у 100 днів) та 3,8 кг вовни з вівцематки.

Для широкого впровадження ефективної системи ведення вівчарства спільно з Українським проектно-вишукувальним та науково-дослідним об'єднанням “УКРНДІАГРОПРОЕКТ” були розроблені проектні рішення цілого номенклатурного ряду вівчарських ферм різних напрямів продуктивності та розмірів (на 10000, 5000, 2500, 1500, 1000, 500, 250, 100, 50 голів) і Відомчі норми технологічного проектування “Вівчарські і козівничі підприємства ВНТП - АПК - 03.05 ” (2005 р.) для проектування й будівництва нових, реконструкції, технічного переоснащення та капітального ремонту діючих вівцеферм з урахуванням нових перспективних напрямів (м'ясного, молочного та багатоплідного) продуктивності.

Одержані результати експериментальних досліджень, та розроблені на їх основі ресурсозберігаючі технологічні рішення і способи виробництва продукції вівчарства забезпечують ефективне використання цінного генофонду овець внутрішньопородного таврійського типу в асканійській тонкорунній породі, створеної нами асканійської м'ясо-вовнової та створюваної вітчизняної багатоплідної каракульської порід перспективних (комбінованого і багатоплідного) напрямів продуктивності, а формування мережі високотехнологічних модульних племінних вівцеферм спеціалізованих напрямів (м'ясний, молочний) продуктивності прискорять суттєве підвищення технологічної культури ведення галузі.



висновки

1. На основі експериментальних досліджень обгрунтовано наукову концепцію формування конкурентоспроможного виробництва і переробки продукції вівчарства, розроблені нові технологічні і технічні рішення та способи вирощування молодняка, виробництва м'яса і молока, первинної обробки та поглибленої переробки вовни. Розроблено систему селекційно-технологічних та організаційно-економічних заходів щодо формування конкурентоспроможної галузі вівчарства.

2. Встановлено, що існуюча технологія відтворення овець не повною мірою задовольняє сучасні вимоги щодо якості виконання технологічного процесу.

Запропонована шестистанкова конвеєрно-кільцева установка забезпечує потоковий спосіб штучного осіменіння вівцематок при продуктивності 180-200 гол./год. Розроблено спосіб фіксації овець при ембріотрансплантації та штучному осіменінні вівцематок методом лапароскопії. Використання розробленої тристанкової карусельної установки забезпечує потоковість технологічного процесу та підвищує продуктивність праці в 2-3 рази при ембріотрансплантації.

3. Встановлено, що найпоширенішими захворюваннями ягнят асканійської тонкорунної породи, асканійських кросбредів та асканійського типу багатоплідних каракульських овець є пілобезоарна хвороба (25-35 %), гіпотрофія (5-7 %), хірургічні ускладнення при ампутації хвостів та кастрації баранців (5-10%), диплококова септицемія, аліментарна залізодефіцитна анемія, гіповітамінози та нестача макро- і мікроелементів.

4. Згодовування вівцематкам та ягнятам розробленої мінерально-сольової суміші забезпечує профілактику пілобезоарної хвороби, підвищення резистентності новонароджених, збільшення виходу ягнят на 4,0... 15, 6 %, їх маси при відлученні - на 16,3 %, настригу вовни у митому волокні - на 6,6 %. Запропонований інжектор для випоювання ягнят-гіпотрофіків дає змогу внутрішнього введення їм широкого спектра кормових і лікувально-профілактичних речовин, що сприяє підвищенню збереження приплоду на 12 %. Застосування розсипної мінерально-сольової суміші в комплексі з засобами профілактики гельмінтозів при інтенсивній відгодівлі некастрованих баранців підвищує приріст живої маси на 8,9... 11,1 %, збереженість поголів'я на 2,5 % зумовлює збільшення природної довжини вовнових волокон на 8,0. . .12,3 %.

5. Запропонована вдосконалена технологія вирощування ягнят у підсисний період збільшує вихід ягнят від 100 вівцематок на 17,6 голови, зменшує їх загибель до відлучення на 17,2 %, технологія виробництва молодої баранини підвищує живу масу відгодівельного молодняка на 8,9... 11,7 %, забезпечує високу вгодованість тварин (62,0...64,8 %) при забійному виході 47,7...48,0 %, та збільшує настриг чистого поярку - на 10,7... 11,0 %.

6. Обгрунтовано вихідні вимоги до машинного доїння вівцематок, розмірних характеристик вим'я і дійок, доїльного апарата, доїльної установки та устаткування для виготовлення бринзи, які регламентують основні показники призначення, зокрема якість дійного поголів'я, продуктивність установки, кількість доїльних апаратів і доїльних місць, величину вакууму - 42 кПа, частоту пульсації - 80-100 тактів за 1 хв., співвідношення тактів - 1:1, добовий надій - 0,6-1,0 кг та показники якості виконання технологічного процесу, повноту видоювання (98-100 %), якість молока і умови експлуатації обладнання.

7. Доведено, що машинне доїння вівцематок забезпечує одержання молока високої якості за чистою і бактеріальною забрудненістю. Це позитивно впливає на процес виробництва високоякісної бринзи. Використання вдосконаленого доїльного апарата поперемінного доїння лівої і правої часток вим'я зменшує навантаження на дійки і запобігає спаданню стаканів, забезпечує візуальний контроль якості молока у процесі доїння, а одностанкова доїльна установка - потоковість механізованого доїння з продуктивністю 40-50 гол./год. Розроблене устаткування “Бринзороб-1” і “ Бринзороб-2 ” забезпечує стійке виконання технологічного процесу виготовлення розсільної та експрес-бринзи за 14,3 год.

8. Використання розробленого пристрою - опорного пояса зменшує навантаження на поперек стригаля, до 60 кг, підвищує продуктивність праці на 12-22,4 %, якість одержаної вовни, зменшує кількість перестриги вовни на 1,6-2,3 % та порізи шкіри - на 2,6-4,6 %. Застосування удосконалених ріжучих пар збільшує їх наробіток більше ніж у 2 рази, підвищує продуктивність праці стригаля на 12-15 %.

9. Застосування нового способу первинної обробки вовни з використанням пружних коливань, електромагнітних полів, НВЧ-енергії і екстрагування вовнового жиру з промивної води та нові технологічні рішення знижують матеріалоємкість процесу на 60-70 %, витрати мийних засобів на 30 %, збільшують виділення вовнового жиру з 20 до 80 %, підвищують якість митого волокна, скорочують витрати технічної води. Теоретично обгрунтовано новий спосіб первинної обробки вовни на основі застосування фізичних принципів і явищ (пружних коливань, електромагнітних полів, НВЧ-енергії) та екстрагування вовнового жиру з промивної води. Розроблені і конструктивно реалізовані нові технологічні рішення дають можливість знизити матеріаломісткість процесу на 60-70 %, витрати миючих засобів на 30 %, збільшити виділення вовнового жиру з 20 до 80 %, підвищити якість митого волокна, значно скоротити витрати технічної води, усунути негативний вплив ПОВ на навколишнє середовище.

10. Експериментально доведено, що поглиблена переробка вовни (мериносової, кросбредної, цигайської і грубої), одержаної від овець вітчизняної селекції, в трикотажне хутро за розробленими технологічними картами високорентабельна (116,7 %) і забезпечує зростання вартості сировини у готовому виробі з 3-5 % до 30,8 %. Встановлено, що виготовлене за новітніми технологіями трикотажне хутро за основними фізико-механічними показниками значно перевищує вимоги ДСТУ, а саме: за масою ворсованого покриву - в 2-3 рази; масою слабко закріплених волокон - 4,2 раза; густотою ворсу - 1,8 раза; розривним навантаженням - 1,5 раза; вологостійкістю - 4 рази; питомим поверхневим опором - 2,7 раза; стійкістю проти стирання - у 15,6 раза. За якісними показниками воно відповідає європейським стандартам і рекомендоване для використання в шкіряній та текстильній галантереї, для виготовлення верхнього одягу, як підкладка для взуття, для виробництва головних уборів та різноманітного оздоблення, для розробки нових конкурентоспроможних виробів.

11. Встановлено високу ефективність використання баранів-плідників створеної асканійськї м'ясо-вовнової породи і асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною при схрещувані з вівцематками цигайської, асканійської тонкорунної, латвійської темноголової порід овець і забезпечує формування нового м'ясо-вовнового напряму продуктивності та промислового схрещування у вівчарстві.

12. Встановлено, що в структурі реалізації продукції овець різних напрямів продуктивності основний дохід нині забезпечують м'ясо (37,5-86,7%), молоко (37,5-57,6%), вовна (4,6-17%) та інша продукція (4,8-10,0%). Доведено, що вівчарські господарства вовнового та вовново-м'ясного напрямів продуктивності без державних дотацій приречені працювати збитково. Невисокий рівень рентабельності (до 10%) забезпечують вівцеферми комбінованого напряму продуктивності, які виробляють вовну (4,0 кг), м'ясо (17 кг) і товарне молоко (50 кг), задовільний рівень рентабельності (до 25%) забезпечує розведення овець спеціалізованого м'ясного і багатоплідного напрямів продуктивності і понад 50% рентабельності досягають лише вівчарські господарства спеціалізованого молочного напряму продуктивності за реалізації 120 кг товарного молока, 20 кг м'яса (маса ягнят у 100 днів) та 3,0 кг вовни на вівцематку.

13. Ефективне використання цінного генетичного потенціалу створеної асканійської м'ясо-вовнової породи та світового генофонду спеціалізованих (м'ясного, молочного та багатоплідного) перспективних напрямів продуктивності, створення запропонованої мережі (35 модулів на 50, 100, 250, 500, 1000 вівцематок) високотехнологічних племінних і товарних вівцеферм для всіх природно-економічних зон, на основі розроблених нових технологічних рішень виробництва і переробки м'яса, молока і вовни, злагоджена робота створених об'єднань (асоціацій) товаровиробників забезпечать підвищення технологічної культури ведення галузі та її конкурентоспроможність у ринкових умовах.

Пропозиції виробництву

Для вівчарських підприємств України пропонується система нових технологічних і технічних рішень для відтворення овець: технологія осіменіння овець на універсальній шестистанковій конвеєрно-кільцевій установці; нові технічні засоби для фіксації овець при ембріотрансплантації та штучному осіменінні методом лапароскопії (патенти UA №46753 і №33304) та нова ресурсозберігаюча технологія вирощування ягнят підсисного періоду в умовах вівцекомплексів і фермерських господарств.

Виробникам овечого молока пропонуються технологія доїння овець та переробки молока на основі нових технічних рішень: доїльний апарат поперемінного доїння часток вим'я (патент UA №52861 А), доїльна установка (патент UA №51164 А) та устаткування для виготовлення розсільної і експрес-бринзи “Бринзороб-1” і “Бринзороб-2” (патенти UA №68054 А і №70792 А).

Вівчарським господарствам, спеціалізованим на виробництві вовни, пропонуються сучасні технології оодержання, первинної обробки та поглибленої переробки вовни з використанням нових технічних засобів і пристроїв для полегшення праці стригаля: опорний пояс (патент UA №), удосконалені ріжучі пари, основні механічні деталі та експериментальна стригальна машинка МСУ-200А та нові технологічні рішення первинної обробки й поглибленої переробки вовни у конкурентоспроможні вироби: розпушувально-тріпальна машина (патент UA №33942 А), спосіб миття вовни на основі застосування пружних коливань і електромагнітних полів (патент UA №35834 А), спосіб видалення вовнового жиру із промивної води (патент UA №33301А), схема поглибленої високотехнологічної переробки вовни в трикотажне хутро, яка забезпечує рівень рентабельності виробництва 116,7%.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Туринський В.М., Горлова О.Д., Тимофієв Є.П. Технологія виробництва овечих сирів в колективних і фермерських господарствах. - К.: БМТ, 2000. - 136 с.(Розділи 6,7,8,9,10).

2. Рябко В.М., Туринский В.М. Истоки, достижения и перспективы науки в Аскании-Нова. - К.:Аграр. наука, 2001. - 256 с.(Анализ - обобщение достижений ученых Аскания-Нова в формировании Национального научного селекционно-генетического центра по овцеводству).

Довідники та рекомендації

3. Відомчі норми технологічного проектування. Вівчарські і козівничі підприємства (ВНТП - АПК - 03.05.) / М.Ф. Галібаренко, О.П. Смірнов, В.М.Туринський та ін. - К,: Оріаяни, 2005. - 88 с. (розділи 3,4,5,6,8,9,10).

4 Рекомендації з організації виробництва розсільної бринзи в умовах фермерських господарств/ О.О. Ренсевич, В.М. Туринський, М.М. Луценко та ін. К.: ВЦ НАУ. - 2005 - 25 с. (Автором підготовлені розділи 2,3,4).

Статті у наукових виданнях

5. Горлова О.Д., Тимофієв Є.П., Глебов А.Е., Олександоров О.О., Тетерятник Е.Е., Туринський В.М. Установка для доїння та осіменіння овець // Вівчарство: Міжвід. темат. наук. зб.- К.: Урожай, 1993. - Вип. 27. - С. 57-59 (Здобувачем проведено дослід та узагальнено експериментальний матеріал).

6. Мусієнко Ю.С., Горлова О.Д., Тимофієв Є.П., Туринський В.М. Нова технологія виготовлення розсільної бринзи // Вівчарство: Міжвід. темат. наук. зб. - К.: Урожай, 1995. - Вип. 28.- С. 66-69 (Дисертант розробляв методику і схему досліджень, забезпечував проведення досліду та узагальнення одержаних експериментальних даних).

7. Туринский В.М., Туринский Н.М., Шинкоренко И.С., Катрошенко А.И. Селекционные и биотехнологические приемы разведение многоплодных каракульских овец // Овцы - козы , шерстяное дело. - 1997- № 5-6. - С. 32-37 (Автор брав участь у розробці програми, проведенні досліджень та аналізу одержаних результатів).

8. Туринський В.М., Польська П.І. Програма державного селекційного центру з вівчарства “Генетика овець” на 1996 - 2000р.р. // Вівчарство: Міжвід. темат. наук. зб. - К.: Аграр. наука, 1998. - Вип. 29.- С. 3-12 (Автор брав участь у розробленні програми та написання статті).

9. Туринський В.М., Горлова О.Д. Технологічні проблеми вівчарства і наукові розробки по їх розв'язанню // Вівчарство: Міжвід. темат. наук. зб.- К.: Аграр. наука, 1998. - Вип. 29. - С. 71-78 (Дисертантом запропонована концепція і система технологічних рішень з розв'язання проблеми).

10. Туринський В.М., Горлова О.Д., Тимофієв Є.П., Олександров О.О. Тетерятник Е.Е. Ресурсозберігаюча технологія інтенсивної відгодівлі баранців // Вівчарство: Міжвід. темат. наук. зб.- К.: Аграр. наука, 1998. - Вип. 29. - С. 79-86 (Автор брав участь у розробленні програми досліджень, їх проведенні, аналізі одержаних даних, формуванні висновків).

11. Туринський В.М., Топіха І.Н., Скромцова Т.О. Концепція стабілізації вівчарства в Україні // // Вівчарство: Міжвід. темат. наук. зб. - К.: Аграр. наука, 1998. - Вип. 29.- С. 110-115 (Дисертант брав безпосередньо участь у розробленні концепції і написанні статті).

12. Туринский В.М. Формирование конкурентоспособной отрасли овцеводства Украины в условиях рыночных отношений // Вівчарство: Міжвід. темат. наук. зб.- К.: Аграр. наука, 1998. - Вип. 30. - С. 10-14.

13. Черенков А.Д., Ванькевич В.В., Кучин Л.Ф., Кпищук Л.Ф., Андрейчук Е.И., Ильченко Н.Я., Свергун Ю.Ф., Туринский В.М. Установка для промывки шерсти // Вівчарство: Міжвід. темат. наук. зб.- К.: Аграр. наука, 1998. - Вип. 30. - С. 89-96 (Автором організовано виготовлення лабораторно-промислових зразків технологічного обладнання, розроблення схеми та проведення експериментальних досліджень і аналіз результатів).

14. Туринский В.М., Горлова А.Д., Черенков А.Д., Ванькевич А.В., Свергун Ю.Ф., Столяров В.И. Способы консервирования шкур // Вівчарство: Міжвід. темат. наук. зб.- К.: Аграр. наука, 1998. - Вип. 30. - С. 69-70 (Автор брав участь у розробленні програми досліджень, формуванні висновків).

15. Польська П.І. Туринський В.М., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Племенні ресурси України // Асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною. - К.: Аграр. наука, 1998. - С. 207-209 (Співавтор типу).

16. Туринский В.М., Катрошенко А.И., Туринский Н.М., Дяченко Л.С., Влияние на антиоксиданти и биологичноактивни вещества върху спермопродукцията на кочове // Животновъдство. - 1999. - Брой 1. - С. 25-27 (Дисертант брав участь у розробленні програми і схеми досліджень, проведенні аналізу результатів, формуванні висновків).

17. Туринский В.М., Туринский Н.М., Катрошенко А.И., Шинкоренко И.С., Кудрик Н.А. Продуктивност и възпроизводителна способност на овце от многоплоден каракул // Животновъдство. - 1999. - Брой 4-6. - С. 36-37.

18. Туринський В.М. Шляхи підвищення конкурентоспроможності вівчарства в Україні // Вісн. аграр. науки. - 1999. - №10. - С. 39-42.

19. Туринський В.М., Рябко В.М. Перспективи селекції овець у зв'язку з розвитком біотехнології // Біологія тварин. - 2000. - Т.2 (№ 1). - С. 39-47 (Автором зібрано, проаналізовано матеріал та написано 60 % статті).

20. Туринський В.М., Горлова О.Д., Денисова В.Д., Ігнатов Г.Л. Значення стандартизації вовни в селекції овець. // Наук. вісн. ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького. - 2000. - Т.2 (№ 2).Ч.3. - С. 177-179 (Здобувачем сформульовані основні задачі та значення стандартизації вовни).

21. Туринський В.М., Горлова О.Д., Дергач, В.С. Яковчук. Ефективність використання препарату “Бовілакт” при вирощуванні ягнят в період підсису // Наук. вісн. ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького. - 2000. - Т.2 (№ 2), Ч.3. - С. 180-181 (Дисертант брав участь у розробленні програми досліджень, організації їх проведення, аналізу одержааних даних, формуванні висновків).

22. Туринський В.М., Шелест Л.С. Цехова структура управління селекційним процесом на вівчарських комплексах // Наук. вісн. ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького. - 2000. - Т.2 (№ 2). Ч.3. - С. 182-184 (Автор обгрунтував схему і структуру управління).

23. Туринський В.М.. Аспекти екологічно безпечного розвитку вівчарства у степовій зоні півдня України // Вісн. аграр. науки Причорномор'я. - 2001. - Вип. 3(12). - Т.2. - С. 184-189.

24. Мороз В.А., Туринский В.М., Рябко В.М. Перспективы селекции овец в связи с развитием биотехнологии // Сельськохозяйственная биология (Сер. Биология животных). - 2001. - № 4. - С. 23-30 (Автором написано 60 % статьи).

25. Туринский В.М., Даниленко Г.К., Игнатов Г.Л. Совершенствование асканийской тонкорунной породы овец // Зоотехния. - 2001. - № 3. - С. 8-10 (Автор принимал участие в разработке программ, анализе полученных результатов, формировании выводов).

26. Туринський В.М., Горлова О.Д., Ігнатов Г.Л., Денисова В.Д. Сертифікація і стандартизація однорідної овечої вовни в Україні // Зб. Сумського аграр. ун-ту. - 2002. - № 6. - С. 291-294 (Автор безпосередньо розробляв проект стандарту і брав участь у написанні статті).

27. Польська П.І., Туринський В.М., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Перша вітчизняна асканійська м'ясо-вовнова порода овець // Розведення і генетика тварин: Міжвід. темат. наук. зб.- К.: Наук. світ. - Вип. 36. - 2002. - С. 145-146 (Співавтор породи).

28. Туринский В.М., Горлова О.Д., Игнатов Г.Л., Денисова В.Д. Стандартизация и сертификация продукции овцеводства в новых условиях хозяйствования: Зб. наук. пр. ХДЗВА. - 2002. - Вип.11(35). Ч.1. - С. 337-339 (Безпосередня участь дисертанта в розроблені проектів стандартів та написанні статті).

29. Горлов О.І., Сиротюк Л.О., Туринський В.М., Даниленко Г.К., Івіна К.А., Герасименко Т.Г., Семенова Л.А., Чічаєва О.П. Концептуальні положення побудови баз знань із вівчарства // Таврійський наук. вісник(ХДАУ).- 2004. - Вип. 28.- С. 152-155 (Автор брав участь у розробленні концептуальних положень і написанні статті).

30. Горлов О.І., Туринський В.М., Даниленко Г.К., Сиротюк Л.О., Івіна К.А. Нове в оцінці генотипів баранів-плідників // Вісн. аграр. науки. - К. - 2004. - № 11. - С. 46-49 (Дисертант брав участь у формуванні бази даних та написанні статті).

31. Туринский В.М., Шелест Л.С. Конкурентоздатність областей України у виробництві і реалізації продукції вівчарства // Зб. наук. пр. ПДАТУ. -- 2004. - Вип. 12. - С. 145-149 (Автором зібрано та підготовлено 50 % статті).

32. Туринский В.М. Глибока переробка вовни у конкурентоспроможні вироби за новими технологіями // Вісн. аграр. науки. - К. - 2005. - № 2. - С. 54-58.

33. Горлова О.Д., Туринский В.М., Тетерятник Е.Е. Технологічна оцінка технічних засобів при штучному осіменінні вівцематок // Вівчарство: Міжвід. темат. наук. зб.. - Херсон.- 2005. - Вип.31-32 - С. 20-24 (Автору належить проведення і аналіз результатів досліджень та участь у написанні статті).

34. Туринский В.М., Горлова О.Д., Скрепець В.І., Яковчук В.С., Берьозкіна Л.І. Ефективність використання біологічно активних препаратів при інтенсивній відгодівлі та нагулі ягнят // Вівчарство: Міжвід. темат. наук. зб. - Херсон.- 2005. - Вип. 31-32.- С. 73-77 (Дисертантом організовано проведення досліду, узагальнено результати експерименту).

35. Туринский В.М.. Нові технології первинної обробки вовни та поглибленої переробки продукції вівчарства в конкурентоспроможні вироби // Міжвід. темат. наук. зб. - Херсон.- 2005. - Вип. 31-32.- С. 8-19.

Авторські свідоцтва і патенти

36. Способ производства рассольной брынзы в условиях овцеводческого комплекса : А.с.1762861.СССР. Ю.С. Мусиенко, А.Д. Горлова, Е.П. Тимофеев, В.М Туринский - № 4931547; Заявл. 26.04.92.

37. Асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною: А.с на селекц. досяг. у тваринництві № 1170.: Україна. В.М. Туринський та ін. - № 05 - 152; Заявл. 10.05.95.

38. Лінія барана № 664 асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною: А.с на селекц. досяг. у тваринництві № 1182.: Україна. В.М. Туринський та ін. - № 05- 152; Заявл. 10.05.95.

39. Лінія барана № 151 асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною: А.с на селекц. досяг. у тваринництві № 1195.: Україна. В.М. Туринський та ін. - № 05- 152; Заявл. 10.05.95.

40. Лінія барана № 1387 асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною: А.с на селекц. досяг. у тваринництві № 1208.: Україна. В.М. Туринський та ін. - № 05- 152; Заявл. 10.05.95.

41. Рекордисти-барани асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною: №№ 350/91, 680/90, 876/92, 1009/90, 80/91, 361/91, 689/89, ІІІ/91: А.с на селекц. досяг. у тваринництві № 1219.: Україна. В.М. Туринський та ін. - № 05- 152; Заявл. 10.05.95.

42. Рекордистки-вівцематки асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною: №№ 765/87, 1080/91, 889/91, 84/91, 1937/90, 728/91: А.с на селекц. досяг. у тваринництві № 1230.: Україна. В.М. Туринський та ін. - № 05- 152; Заявл. 10.05.95.

43. Рекордистки-ярки асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною: №№ 260, 710,228, 227, 865, 452: А.с на селекц. досяг. у тваринництві № 1241.: Україна. В.М. Туринський та ін. - № 05- 152; Заявл. 10.05.95.

44. Пат. 8313 UA, SU 1762861 A1. Спосіб виробництва розсільної бринзи в умовах вівчарського комплексу / Ю. С. Мусієнко, О.Д. Горлова, Є.П. Тимофієв, В.М. Туринський (Україна) № 4931547/SU. - Заявл. 26.04.91; Опубл. 29.03.96. Бюл. № 1. - 2 с.

45. Пат. 15900 UA, А62В35/00, В61В13/04. Опорний пояс / Ю. С. Мусієнко, В.М. Туринський, О.Д. Горлова, Є.П. Тимофієв, А.Є. Глебов (Україна) № 93007520. - Заявл. 11.08.93; Опубл. 15.09.2000. Бюл. № 4. - 2 с.

46. Декл. пат. 28597А UA, С02F1/24. Флотомашина для очищення жиромісних стічних вод / О.О. Ренсевич, В.М. Туринський, О.Д. Горлова, В.В Лиходід, Є.О. Ренсевич (Україна) № 97073732. - Заявл. 01.12.97; Опубл. 16.10.2000. Бюл. № 5-ІІ - 6 с.

47. Декл. пат. 29671А UA, D 01C 3/00. Спосіб миття овечої вовни / О.О. Ренсевич, В.М. Туринський, О.Д. Горлова, Є.О. Ренсевич (Україна) № 9607304. - Заявл. 29.07.96; Опубл. 15.11.2000. Бюл. № 6-ІІ. - 4 с.

48. Пат. 29515 UA, А61D 19/04. Середовище сан-лакт для заморожування сперми баранів / В.М. Туринський, О.І. Катрошенко, В.Ф. Хашан, С.Н. Сліпченко (RU), М.М. Айбазов (RU), К. К. Ашурбєгов (RU) № 97115428. - Заявл.12.11.97; Опубл. 15.11.2000. - Бюл. № 6. - 2 с.

49. Декл. пат. 33942А UA, D 01В 3/00. Рихлильно-тріпальна машина / О.О. Ренсевич, В.М. Туринський, О.Д. Горлова, В.В Лиходід, Є.О. Ренсевич (Україна) № 99042483. - Заявл. 30.04.99; Опубл. 15.02.2001. Бюл. № 1 - 4 с.

50. Декл. пат. 33304А UA, А 61 D 3/00. Трьохстанкова карусельна установка “Асканія” для фіксації овець / В.М. Туринський, О.Д. Горлова, Є.П. Тимофієв, О.І. Катрошенко, О.О. Олександров, В.К. Летучєв, А.Є. Глебов (Україна) № 99020729; Заявл. 09.02.99; Опубл. 15.02.01. - Бюл. № 1. - 4 с.

51. Декл. пат. 33301А UA, В 01 D 43/00. Установка для витягання жиру із промивної води при первинній обробці вовни / В.В. Ванкевич, О.Д. Горлова, В.С. Пличко, Ю.Ф. Свергун, В.М. Туринський, О.Д. Черенков (Україна) № 99020726; Заявл. 09.02.99; Опубл. 15.02.01. - Бюл. № 1. - 2с.

52. Декл. пат. 35212А UA, С 07 D 487/00. Моносіль 6,6,6 1,61 - тетраметил - 2,21 - діоксо - 4,41 - спіробі/гексагідропірамідину/янтарної кислоти призначена для стимуляції росту і розвитку тварин та спосіб її використання / В.М. Туринський, О.Д. Горлова, В.С. Яковчук, В.А. Єресько (Україна) № 99094931; Заявл. 03.09.99; Опубл. 15.03.01. - Бюл. № 2. - 2 с.

53. Декл. пат. 35834А UA, D01В3/00. Спосіб промивання вовни / Ю.Ф. Свергун, Є.І. Андрійчук, І.Й. Гордійчук, В.В. Ванкевич, М.І. Кріщук, О.Д. Черенков, В.І. Столяров, В.М. Туринський / (Україна) № 98126606; Заявл. 15.12.98; Опубл. 16.04.01. - Бюл. № 3. - 2 с.

54. Пат. 46753 UA, А61D3/00. Станок для фіксації переважно овець при ембріотрансплантації та штучному осіменінні методом лапароскопії / В.М. Туринський, О.Д. Горлова, Тимофієв, О.І. Катрошенко, О.О. Олександров, А.Є. Глебов (Україна) № 97073936; заявл. 23.07.97; Опубл. 17.06.02. - Бюл. № 6. - 4 с.

55. Декл. пат. 51164А UA, А01J5/00. Установа для доїння овець / В.М. Туринський, О.Д. Горлова, А.Є. Глебов, О.О. Олександров, В.К. Летучєв, В.М.Нечмілов, В.Г. Найдьонов (Україна) № 2002010544; Заявл. 22.01.02; Опубл. 15.11.02. - Бюл. № 11. - 3 с.

56. Декл. пат. 52861А UA, А01J5/00. Апарат для доїння овець / В.М. Туринський, О.Д. Горлова, А.Є. Глебов, О.О. Олександров, В.К. Летучєв, В.М.Нечмілов, (Україна) № 2000105595; Заявл. 02.10.2000; Опубл. 15.01.03. Бюл.-№ 1. - 3с.

57. Пат. 52861 UA, А01J5/00. Апарат для доїння овець / В.М. Туринський, О.Д. Горлова, А.Є. Глебов, О.О. Олександров, В.К. Летучєв, В.М.Нечмілов, (Україна) № 2000105595; Заявл. 02.10.2000; Опубл. 15.03.04. Бюл.-№ 3. - 3с.

58. Декл. пат. 67132А UA, С14С15/00. Пристрій для консервування свіжої шкірсировини / О.О. Ренсевич, В.М. Туринський, О.Д. Горлова, В.В Лиходід, Є.О. Ренсевич (Україна) № 2003076984. - Заявл. 24.07.03; Опубл. 15.06.04. Бюл. № 6 - 2 с.

59. Декл. пат. 68054А UA, А01J25/00. Устаткування для виготовлення розсільної бринзи / О.О. Ренсевич, В.В Лиходід, В.М. Туринський, О.Д. Горлова, В.М.Нечмілов (Україна) № 20003098514; Заявл. 16.09.03; Опубл. 15.07.04. Бюл.-№ 7. - 3с.

60. Декл. пат. 68751А UA, А 61 D3/00. Станок для фіксації тварин / О.О. Ренсевич, В.В Лиходід, В.М. Туринський, О.Д. Горлова, В.М.Нечмілов (Україна) № 20003109424; Заявл. 20.10.03; Опубл. 16.08.04. Бюл.-№ 8. - 2с.

61. Декл. пат. 70792А UA, А01J25/00. Устаткування для виготовлення розсільної експерс-бринзи / О.О. Ренсевич, В.В Лиходід, В.М. Туринський, О.Д. Горлова, В.М.Нечмілов (Україна) № 200031212782; Заявл. 29.09.03; Опубл. 15.10.04. Бюл.-№ 10. - 3с.

Катологи, інструкції, програми

62. Католог сільськогосподарської техніки, приладів і обладнання для серійного виробництва та впровадження. - К.: Аграр. наука - 1997. - С. 51-54.

63. Католог Вівчарські та козівничи ферми. Технологічні обладнання для вівчарських ферм; Під ред. В.М. Туринський, О.Д. Горлова, В.В. Кулик, О.О. Олександров. - К. 1998. - 225 с.

64. Туринський В.М. Вимоги, що визначають відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з вівчарства та козівництва // Нормативно-правові акти з питань атестації суб'єктів племінної справи у тваринництві. - К.: Вид-во КДУ, - 2003. - С. 28-29, 54-69.

65. Програма селекції української гірськокарпатської породи овець на 2004-2010 роки. Під ред. Пабат В.О., Мельник Ю.Ф., Туринський В.М. та ін. - К.: ПП “ППНВ”, 2005. - 40 с.

Матеріали конференцій

66. Туринский В.М., Топиха І.Н., Летучев К.П. Творческое развитие научного наследия академика М.И. Иванова по разведению и селекции овец // Розвиток наукової спадщини академіка М.Ф. Іванова щодо породоутворення та селекції сільськогосподарських тварин : Матер. міжнар. конф., присв. 125-річчю від дня народж. М.Ф. Іванова. - К.: Асоц. “Україна”, 1996. - С. 11-15.

67. Туринський В.М., Горлова О.Д. Ресурсозберігаюча технологія виробництва продукції вівчарства // Розвиток наукової спадщини академіка М.Ф. Іванова щодо породоутворення та селекції сільськогосподарських тварин : Матер. міжнар. конф., присв. 125-річчю від дня народж. М.Ф. Іванова. - К.: Асоц. “Україна”, 1996. - С. 29-31.

68. Польська П.І., Туринський В.М., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Методичні прийоми поглибленої селекції при створенні унікальних генотипів м'ясо-вовнових овець // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин: Матер. наук. вироб. конф. 29-30 травня 1996 р. - К.: Асоц. “Україна”, 1996. - С. 261.

69. Туринський В.М., Польська П.І. Наукове забезпечення селекції у вівчарстві України // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин: Матер. наук. вироб. конф. 29-30 травня 1996 р. - К.: Асоц. “Україна”, 1996. - С. 265.

70. Туринський В.М., Рябко В.М., Горлов О.І., Сератюк Л.О. Інформаційні технології у селекції овець // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин: Матер. наук. вироб. конф. 29-30 травня 1996 р. - К.: Асоц. “Україна”, 1996. - С. 266.

71. Польская П.И., Туринский В.М., Калащук Г.П., Шалмай Л.П. Асканийкие черноголовые овцы - новое селекционное достижение // Матер. Междунар. науч.- практ. конф. по овцеводству и козоводству, посвящ. 65-летию ВНИИОК. - Ставрополь, 1997. - Ч.1. - С. 149-154.

72. Туринский В.М., Польская П.И. Генофонд овцеводство Украины // Матер. междунар. науч.- практ. конф. по овцеводству и козоводству, посвящ. 65-летию ВНИИОК. - Ставрополь, 1997. - Ч.1. - С. 187-190.

73. Туринский В.М., Катрошенко А.И., Туринский Н.М., Шинкоренко И.С., Кудрик Н.А. Особенности развидения каракульских овец с повышенным многоплодием // Матер. Междунар. науч.-практ. конф. по овцеводству и козоводству, посвящ. 65-летию ВНИИОК. - Ставрополь, 1997. - Ч.1. - С. 191-197.

74. Туринський В.М., Рябко В.М., Горлов О.І., Сератюк Л.О. Информационные технологии - перспектива управления селекционным процессом в овцеводстве // Матер. Междунар. науч.- практ. конф. по овцеводству и козоводству, посвящ. 65-летию ВНИИОК. - Ставрополь, 1997. - Ч.ІІІ. - С. 180-185.

75. Туринський В.М., Горлова О.Д., Тимофієв Є.П. Технологія профілактики захворювань ягнят в умовах півдня України // Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва: Зб. статей Міжнар. наук.- практ. конф. - Л., 1997. - С. 101-102.

76. Туринський В.М., Горлова О.Д., Тетерятник Е.Е. Клінічні та репродуктивні показники вівцематок при штучному осіменінні їх на пунктах з різними технологічними засобами // Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва: Зб. статей Міжнар. наук.- практ. конф. Л., 1997. - С. 565-566.

77. Туринский В.М., Горлова А.Д., Тимофиєв Е.П., Скрепец В.И. Технология интенсивного выращивания ягнят: Конкурентноспособное производство продукции животноводства в Республике Беларусь // Сб. работ Междунар. научно-произв. конф. - Жодино, 1998. - С. 262.

78. Туринский В.М., Рябко В.М. Формирование научных традиций Аскании-Нова // Молоді вчені - тваринництво: Матер. Міжнар. конф. молодих вчених - вихованців шкіл видатних академіків М.Ф. Іванова і Л.К. Гребеня. - К.: Аграр. наука, 2000. - С. 3-10.

79. Туринский В.М., Горлова А.Д., Борисенко Л.Н., Скрепец В.И., Дергач В.И., Яковчук В.С. Эффективность использавание кормовой добавки “Минерол” при откорме ягнят: Стратегия и основные направления развития овцеводства и козеводства в России: Сб. статтей докл. Междунар.научно-практ. конф. Ставрооль, 2002. - С. 247-251.

80. Туринский В.М., Горлова А.Д., Кулик В.В., Тетерятник Э.Э. Шерстная продуктивность овцематок при разных сроках ягнения // Стратегия и основные направления развития овцеводства и козеводства в России: сб. статтей докл. Междунар. научно-практ. конф. - Ставрополь, 2002. - С. 253-256.

81. Туринський В.М., Нечмілов В.М. Розробка нового доїльного стакана для овець // Вівчарство: стан проблеми перспективи. Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. присвяч. 99-річчю від дня народж. проф. Д.Г. Степанова і 85-річчю ПДАТА. - Кам'янець-Подільський, 2004. - С. 62-64.

82. Туринський В.М. Шляхи вирішення технологічних і технічних проблем машинного доїння овець та переробки молока // Матер. ХІІ Міжнар. (І Українського) симп. з питань машинного доїння корів 11-14 травня 2004 року. - Глеваха, 2005. - С. 306-312.

83. Turynskyi V.M. Postavenн chovu ovcн na Ukrajinм // Sbornнk pшednбљek. Aktuбlnнn situace v chovu ovcн a koz: Mezinбrodnнho veletrhu zemйdйlskй techniky TECHAGRO, BVV, 9. Dubna 1998. - S. 35-36.

84. Turynskyi V.M., Polskaja P.I. Askanijskй vlnaшsko-masnй ovce s crossbrednн vlnou // Zpravadaj svazu chovatelu ovcн a koz v ИR. Brno 1999 № 2.- S. 41-44.

85. Turynskyi V.M. K otбzce zavedenн pokrovэch metod иeskэch chovatelъ ovcн na Ukrajnм // Zpravadaj. - Brno, 2002 № 4.- S. 41-43.

Размещено на Allbest.ru

...