Ефективність схрещування баранів м’ясної породи олібс з матками дніпропетровського типу асканійської м’ясо-вовнової породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Спеціальність 06.02.01 - розведення та селекція тварин

ЕФЕКТИВНІСТЬ СХРЕЩУВАННЯ БАРАНІВ М'ЯСНОЇ ПОРОДИ ОЛІБС З МАТКАМИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ТИПУ АСКАНІЙСЬКОЇ

М'ЯСО-ВОВНОВОЇ ПОРОДИ

ЗАДОРОЖНЯ ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

Харків - 2005

Дисертацією є рукописом.

Робота виконана на кафедрі технології виробництва та переробки продуктів тваринництва Дніпропетровського державного аграрного університету, Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Шуваєв Василь Тихонович

Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри технології виробництва та переробки продуктів тваринництва

Офіційний опонент: доктор сільськогосподарських наук, професор

Вовченко Борис Омельянович

Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин

Офіційний опонент: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Помітун Іван Андрійович

Інститут тваринництва УААН, заступник директора з наукової роботи

Провідна установа: Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова” УААН - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства, смт Асканія-Нова.

Захист відбудеться 27 вересня 2005 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва УААН за адресою: 62404, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 11, п/в Кулиничі, м. Харків.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН за адресою: 62404, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 11, п/в Кулиничі, м. Харків.

Автореферат розісланий 26 серпня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Корх І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На необхідність подальшого розвитку науково-обґрунтованих методів і прийомів селекційних процесів в популяціях сільськогосподарських тварин приділяється увага в роботах таких вітчизняних науковців, як Н.З. Басовский, М.В. Зубець (1995), В.П. Буркат (1999), Б.Є Вовченко (1992), В.П. Коваленко (1992), Т.І. Нежлукченко (1999), І.П. Петренко (1997), П.І. Польська (1998), Н.В. Штомпель (2004), В.Т. Шуваєв (2004) та ін.

В сучасних умовах виживання вівчарства, підвищення його конкурентоспроможності в більшості районів України обумовлено його м'ясною продуктивністю. Спеціалізація вівчарства на виробництві молодої баранини потребує наявності порід, що відрізняються високою м'ясною продуктивністю. Цій вимозі в повній мірі відповідають породи м'ясо-вовнового і м'ясного напрямів, важливою біологічною особливістю яких являються скоростиглість, плодючість, інтенсивний ріст і розвиток, більш економічна, в порівнянні з іншими породами, трансформація корму в продукцію, можливість використання тварин для господарських цілей в ранньому віці.

Основним методом формування м'ясного напряму у вівчарстві являється схрещування місцевих порід овець з кращими породами вітчизняного та світового генофонду. Сучасні м'ясні породи овець відрізняються високими племінними якостями, а отримане від них помісне потомство, за рахунок ефекту гетерозису, вже в першому поколінні вдало поєднує добрі м'ясні якості покращуючих порід з бажаними ознаками (пристосованість до місцевих умов, особливості вовнового покриву та ін.) місцевої породи.

Велику увагу в селекційній роботі заслуговують вівці породи олібс, завезені в нашу країну з Канади в 2002 році. Тварини цієї породи відрізняються значною плодючістю, поліестричністю, скоростиглістю і можуть успішно використовуватися для схрещування з місцевими породами овець з метою покращення кількісних та якісних показників м'ясної продуктивності. В даний час це питання практично не вивчено та не висвітлене у літературі.

У зв'язку з цим назріла необхідність в науковому обґрунтуванні використання чистопородних баранів-плідників породи олібс на матках дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи в степовій зоні України та вивченні біологічних і господарсько-корисних ознак помісних овець. Тому тема дисертаційної роботи являється актуальною, а результати досліджень мають певну наукову та практичну цінність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота являється розділом комплексної теми ДП 182/2003 „Розробка технологічної схеми підвищення м'ясної продуктивності овець в господарствах Дніпропетровської області” кафедри технології виробництва та переробки продуктів тваринництва Дніпропетровського державного аграрного університету (номер державної реєстрації 010ЗИ008586).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було визначення ефективності використання баранів-плідників породи олібс на матках дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи в умовах степової зони України та отримання помісного молодняку, який відрізняється доброю збереженістю, підвищеною енергією росту та кращими показниками м'ясної продуктивності.

Відповідно до мети були поставлені наступні задачі:

>одержати помісей першого покоління від схрещування маток дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи з баранами породи олібс;

>вивчити ріст, розвиток, екстер'єрні та біологічні особливості чистопородних овець дніпропетровського типу та їх помісей за олібсом;

>дати порівняльну характеристику м'ясної та кількісних і якісних показників вовнової продуктивності овець дослідних груп;

>вивчити морфологічну будову шкіри овець дослідних груп, зміни будови секреторних відділів та встановити динаміку її морфогенезу з віком;

>визначити динаміку зміни гематологічних показників крові у дослідних овець з віком;

>дати характеристику взаємозв'язку основних селекційних ознак у дослідних овець;

>встановити економічну ефективність розведення отриманого помісного поголів'я олібс х дніпропетровський тип в степовій зоні України.

Об'єкт досліджень - селекційний процес щодо створення нової популяції овець з підвищеною м'ясною продуктивністю методом схрещування маток дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи та баранів-плідників олібс канадської селекції.

Предмет досліджень - біологічні особливості та продуктивні показники чистопородного та помісного молодняку, отриманого при схрещуванні.

Для досягненні поставленої мети були використані гібридологічний, гістологічний, гематологічний, популяційно-статистичний методи досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в Україні проведені комплексні дослідження і доведена можливість покращення генетичного потенціалу та підвищення продуктивних показників овець дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи на основі розробленої програми селекції з використанням баранів-плідників породи олібс.

Разом з вивченням фенотипових ознак, біологічних особливостей та відтворювальної здатності чистопородних овець дніпропетровського типу та їх помісей за олібсом, вперше дана порівняльна характеристика основних господарсько-корисних ознак овець даних популяцій, визначені динаміка гістологічної будови шкіри, м'язів та гематологічних показників, а також взаємозв'язок між основними селекційними ознаками.

Автором комплексно вивчені забійні якості баранців різного походження, морфологічний та хімічний склад туші, визначений вміст основних контамінантів м'яса.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень використовуються в селекційному процесі щодо удосконалення продуктивних показників популяції овець дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи в господарствах України. Помісний молодняк використовується в подальшому в двох напрямках: для створення внутрішньопородного типу овець породи олібс та виведення нової української м'ясної породи, шляхом складного відтворювального схрещування. Помісні барани-плідники використовуються в приватних господарствах з метою підвищення показників м'ясної продуктивності місцевих порід овець.

Матеріали наукових досліджень використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету на біотехнологічному та ветеринарному факультетах.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертації приймала участь в розробці схеми досліджень, особисто виконала весь об'єм експериментальних робіт, аналіз і узагальнення первинних даних. Самостійно провела економічний аналіз експериментальних досліджень, сформулювала висновки та внесла пропозиції.

Визначення амінокислотного складу та вмісту контамінантів в м'ясі дослідних овець проводили в Дніпропетровському державному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів та якості продукції. Особиста участь здобувача складає 70 та 30 %.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертаційної роботи доповідалися на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Дніпропетровського державного аграрного університету 2001-2005 рр., міжнародній науково-практичній конференції „Вівчарство: стан, проблеми, перспективи”, Кам'янець-Подільський, 2004 р.; виставках досягнень народного господарства України в Інституті розведення с.-г. тварин, с. Чубинське, 2003 р., м. Київ, 2004 р., м. Дніпропетровськ, 2003-2004 рр.; на засіданні координаційної ради з проблем вівчарства „Стан та перспективи розвитку вівчарства в Україні”, Дніпропетровськ, 2005.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано сім наукових робіт у спеціалізованих наукових виданнях, включених до переліку ВАК.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 182 сторінках комп'ютерного тексту і включає вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати власних досліджень та їх обговорення, висновки і пропозиції виробництву, список використаних літературних джерел, що включає 246 найменувань, в тому числі 25 іноземних авторів та додатки. Містить 48 таблиць і 9 рисунків.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження ефективності схрещування маток дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи з баранами породи олібс проведені в племінному репродукторі “Шаролезька вівця” Новомосковского району Дніпропетровської області (реєстраційний номер в Племінному реєстрі - АА № 001303) за період 2000-2004 рр.

Об'єктом досліджень були барани-плідники і вівцематки дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи, барани-плідники породи олібс канадської селекції та помісний молодняк, який отриманий від схрещування вихідних порід.

Експериментальна робота виконувалася за схемою (рис. 1).

Для проведення науково-виробничого досліду в 2002 було сформовано дві групи маток дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи аналогів за віком, живій масі, настригу вовни в кількості 300 голів кожна.

Запліднення маток проводили методом штучного осіменіння. Статеву активність баранів-плідників визначали за об'ємом еякуляту, активністю сперміїв, а також їх концентрації.

Відтворювальну здатність маток встановлювали за заплідненістю, плодючістю, кількістю живих ягнят та збереженістю молодняку до відлучення на 100 маток, які окотилися.

Вивчення росту та розвитку чистопородних і помісних овець в залежності від статі здійснювали на підставі періодичних зважувань 30 баранців та ярочок при народженні, у віці 1, 2, 3, 4, 6, 8 і 12 місяців та розрахунку абсолютних, середньодобових та відносних (за формулою Броді) приростів живої маси. При зважуванні у ярок бралися основні проміри та розраховувалися індекси тілобудови.

М'ясну продуктивність вивчали шляхом контрольного забою баранців по 3 голови з кожної групи в 4-, 6- і 12-місячному віці (за методикою ВІТа, 1978). Для визначення м'ясних якостей встановлювали ґатунковий, морфологічний та хімічний склад туш. Амінокислотний склад м'яса піддослідних груп овець визначали за методом іоннообмінної рідинно-колоночної хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот Т 339.

Визначення вмісту токсичних елементів в м'ясі дослідних овець проводили в Дніпропетровському державному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів та якості продукції.

Гістологічні дослідження найдовшого м'яза спини (m. langisimus dorsi) проводили за методичними вказівками (М., ВАСГНІЛ, 1974) шляхом підрахунку кількості м'язових волокон на 1 мм² поперечного розрізу м'яза з визначенням їх діаметру.

Вовнову продуктивність дослідних овець вивчали за результатами індивідуального бонітування і стриження згідно “Інструкції з бонітування овець” (2003) та в лабораторних умовах. Динаміку росту вовни враховували шляхом вимірювання висоти штапелю на боці при народженні, в 4 і 14 місяців.

Настриг немитої вовни визначали індивідуально шляхом зважування рун на вагах з точністю до 0,1 кг, вихід митої - за процентним відношенням маси чистої вовни до маси немитої вовни.

Дослідження фізичних та технологічних властивостей вовни проводили в лабораторії кафедри технології виробництва та переробки продуктів тваринництва Дніпропетровського державного аграрного університету згідно методик ВІТу (1958, 1985).

Кількість вовнового жиру визначали методом екстрагування зразків з використанням апарату Сокслета, солей поту - відстоюванням зразків знежиреної вовни в дистильованій воді.

Вивчення гістологічної будови шкіри проводили згідно методик Н.А. Діомідової, Є.П. Панфілової, Є.С. Сусліної (1961) та Г.Д. Каци (2000) за зразками, взятими шляхом біопсії у 3 тварин кожної групи.

Гематологічні показники вивчали за зразками крові, які брались у дослідних овець у віці 5 діб, 4 та 12 місяців. В крові визначали: еритроцити і лейкоцити - підрахунком в камері Горяєва; гемоглобін - гемоглобін-ціанідним методом (за Л.М. Піменовою та Г.В. Дервізом); загальний білок - рефрактометричним методом; білкові фракції - нефелометричним методом; кольоровий показник - розрахунковим методом; загальний кальцій - в реакції з кальційарсеназо Ш; неорганічний фосфор - за методом УФ-детекції фосфор-молібдатного комплексу, резервну лужність - дифузійним методом (за І.П. Кондрахіним).

Економічну ефективність схрещування маток дніпропетровського типу з баранами породи олібс встановлювали за результатами отриманих коштів від реалізації продукції чистопородних і помісних тварин з урахуванням затрат на утримання та виробництво продукції.

Обчислення популяційно-генетичних параметрів виконувалось за загальноприйнятими методиками М.О. Плохинського (1969) та Є.К. Меркур'євої (1970). Розрахунки проводили за допомогою персонального комп'ютера IBM PC за комплексними програмами математичного і статистичного розрахунку - Statistica, Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Характеристика дослідних баранів та маток. Барани породи олібс характеризувалися значною живою масою (97,5 кг), міцним кістяком, пропорційною тілобудовою, добре вираженими м'ясними формами і переважали асканійських м'ясо-вовнових за широтними промірами тіла та косою довжиною тулуба. Настриг вовни в оригіналі доволі високий - 6,4 кг, з виходом митого волокна - 59,1 %. Вовна біла, густа і вирівняна за довжиною та товщиною. Середня довжина вовни 12,75 см, якість вовни знаходиться в межах 58-60 якості. Руна штапельної будови.

Барани-плідники дніпропетровського типу відрізнялися вищим настригом вовни як в оригіналі (8,2 кг), так і в митому волокні (5,1 кг), при виході 62,0 %. За товщиною вовнових волокон (56-58 якість) та їх вирівняності вони відповідали вимогам до порід напівтонкорунного м'ясо-вовнового напряму продуктивності.

Матки обох дослідних груп були аналогами за віком, живою масою (55,9- 56,3 кг), настригом вовни в оригіналі (4,20-4,25 кг при виході чистого волокна 60-60,5 %).

Відтворювальна здатність баранів-плідників та вівцематок. Порівнюючи показники статевої активності, слід відмітити, що барани-плідники породи олібс витрачали на отримання одного еякуляту в середньому більше часу на 7,4 %, ніж барани-плідники дніпропетровського типу. За об'ємом еякуляту незначну перевагу (6,3 %) також відмічено у баранів дніпропетровського типу. По концентрації сперміїв в еякуляті барани-плідники породи олібс перевищували дніпропетровський тип на 3,6%. Це дає можливість судити про добру відтворювальну здатність даної породи в нових агроекологічних умовах утримання.

За показниками плодючості виділяються вівцематки, яких схрещували з баранами-плідниками олібс. Так, від 100 маток отримано 130,8 ягнят, а від вівцематок покритих баранами дніпропетровського типу - 126,9 що відповідно на 3,1 % менше.

Дослідженнями встановлено, що в постембріональний період кращу життєздатність та збереженість мали ягнята, які отримані від олібсів, що перевищували своїх одноліток за даним показником на 4,4 %.

Ріст та розвиток дослідного молодняку. Згідно даних досліджень, помісні баранці та ярки народжувалися крупними (табл. 1). Середня жива маса їх при народженні складала 4,35 та 4,18 кг. Чистопорідні однолітки поступалися їм відповідно на 3,1 та 5,0 %.

При відлученні помісні баранці та ярки високо вірогідно (Р>0,999) перевищують своїх однолітків за живою масою в абсолютних величинах на 7,19 та 3,31 кг, або 28 і 14,10 %.

Жива маса помісного молодняку в 12-місячному віці становила відповідно 57,75 і 48,65 кг проти 48,50 і 41,35 кг у чистопорідних однолітків.

Помісні тварини характеризуються високими середньодобовими приростами. Так, від народження до 4 місяців він склав у баранців та ярок 237,3 та 188,3 г, що підтверджує їх скоростиглість. У чистопородних одноліток середньодобовий приріст за цей період становив відповідно 178,4-162,4 г, що на 33,0 і 15,9 % менше.

Відносний приріст живої маси помісних баранців та ярок від народження до річного віку склав 171,98 і 168,35 %, а в чистопорідних відповідно 167,98 і 164,88 %.

Таблиця 1. Динаміка живої маси дослідного молодняку, кг

Вік, міс.	Група	Баранці	Ярки
		n		n
При народженні	АД х АД ОЛ х АД	30 30	4,22 ± 0,15 4,35 ± 0,18	30 30	3,98 ± 0,12 4,18 ± 0,11
1	АД х АД ОЛ х АД	30 30	11,85 ± 0,36 13,73 ± 0,33***	30 30	10,78 ± 0,28 12,26 ± 0,34***
2	АД х АД ОЛ х АД	30 30	17,68 ± 0,44 22,68 ± 0,51***	30 30	16,10 ± 0,39 18,17 ± 0,38***
3	АД х АД ОЛ х АД	28 29	22,07 ± 0,51 28,72 ± 0,56***	30 30	19,88 ± 0,47 22,65 ± 0,49***
4	АД х АД ОЛ х АД	28 29	25,63 ± 0,61 32,82 ± 0,59***	29 30	23,47 ± 0,56 26,78 ± 0,57***
6	АД х АД ОЛ х АД	28 28	32,42 ± 0,60 40,07 ± 0,63***	29 29	28,41 ± 0,57 33,28 ± 0,67***
8	АД х АД ОЛ х АД	27 28	38,43 ± 0,66 46,78 ± 0,64***	28 29	32,83 ± 0,65 38,38 ± 0,68***
12	АД х АД ОЛ х АД	26 27	48,50 ± 0,67 57,75 ± 0,70***	28 29	41,35 ± 0,63 48,65 ± 0,72***

Примітка. * - Р> 0,95; ** - Р> 0,99; *** - Р> 0,999

Екстер'єрні особливості дослідного молодняку. При народженні помісі дещо перевершували своїх одноліток за глибиною, обхватом грудей та косій довжині тулуба. З віком перевага помісного молодняку проявляється в більшій мірі. Так, при відлученні за шириною, обхватом грудей та ширині в маклоках перевага становить відповідно 10,5; 3,7; 12,1 %.

Найбільш суттєва різниця по екстер'єрному профілю між помісними та чистопородними однолітками спостерігається в 12-місячному віці за промірами, які характеризують м'ясні якості тварин. Так, за шириною грудей помісі в річному віці перевершують своїх чистопородних одноліток на 14,1 %, за глибиною грудей - на 8,0, косою довжиною тулуба - 7,9, шириною в маклоках - 19,6 %.

Порівнянням індексів встановлено, що при відлученні та в 12-місячному віці напівкровні ярки мали краще розвинені груди, були більш розтягнуті, широкозаді і масивні, що свідчить про їх скоростиглість та ухилення в бік м'ясності.

М'ясна продуктивність та її формування. Помісні баранці у 4-місячному віці за передзабійною живою масою перевершували своїх чистопородних одноліток на 28,1 %, в 6-місячному - на 26,6 %, а в 12 місяців - на 19,2 %; за масою туші відповідно на 33,8, 39,2 і 27,9 % (табл. 2).

Таблиця 2. Забійні якості баранців, n = 3

Показник	Група	Вік, міс
		4	6	12
Передзабійна жива маса, кг	АД х АД	24,86±0,55	31,48±0,81	47,25±0,56
	ОЛ х АД	31,84±0,74**	39,85±0,48**	56,32±0,80**
Маса туші, кг	АД х АД	9,77±0,23	12,82±0,47	20,62±0,41
	ОЛ х АД	13,07±0,38**	17,84±0,32**	26,37±0,65**
Вихід туші, %	АД х АД	39,30	40,72	43,64
	ОЛ х АД	41,05	44,77	46,82
Вміст внутрішнього жиру, кг	АД х АД	0,32±0,05	0,65±0,06	0,82±0,08
	ОЛ х АД	0,44±0,06	0,81±0,11	1,23±0,11
Забійна маса, кг	АД х АД	10,09±0,28	13,47±0,53	21,44±0,49
	ОЛ х АД	13,51±0,43**	18,65±0,34**	27,60±0,58**
Забійний вихід, %	АД х АД	40,59	42,78	45,38
	ОЛ х АД	42,43	46,80	49,01
Маса м'якоті, кг	АД х АД	7,31±0,21	9,88±0,42	16,42±0,34
	ОЛ х АД	10,09±0,25**	14,13±0,27**	21,61±0,58**
% до маси охолодженої туші	АД х АД	75,99	78,35	80,61
	ОЛ х АД	78,40	80,33	82,86
Маса кісток, кг	АД х АД	2,31±0,06	2,73±0,12	3,95±0,24
	ОЛ х АД	2,78±0,08*	3,46±0,09*	4,47±0,10
% до маси охолодженої туші	АД х АД	24,01	21,65	19,39
	ОЛ х АД	21,60	19,67	17,14
Коефіцієнт м'ясності, %	АД х АД	3,16	3,62	4,16
	ОЛ х АД	3,63	4,08	4,83

Слід відмітити, що в тушах баранців обох дослідних груп встановлений відносно високий вміст внутрішнього жиру, який складає 1,3-2,2 % від передзабійної живої маси.

Туші всіх забитих баранців були віднесені до першої категорії за вгодованістю згідно ГОСТу 7596-81, так як мали добре розвинену мускулатуру і зовнішній вигляд. При візуальній оцінці туші помісних баранців характеризувались кращим товарним виглядом, за формою вони більш масивні, округлі та глибокогруді.

Дослідженням ґатункового складу туш встановлено, що в помісних баранців 4- та 6-місячного віку відмічається перевага за кількістю м'яса першого ґатунку, яка складає 34,6-41,4 %. помісний молодняк олібс

У тушках 12-місячних помісних баранців кількість м'яса першого ґатунку становила 21,67 кг проти 16,07 у чистопородного молодняку.

Результати морфологічного аналізу показали що в абсолютних величинах у помісних баранців м'якоті в туші було більше, ніж у чистопородних в 4-місячному віці на 2,78 кг, в 6-місячному - на 4,25 кг, а в 12-місячному - на 5,19 кг. Перевага помісей по олібсу також проявляється за коефіцієнтом м'ясності і складає від 14,9 % у віці 4 місяців до 16,1 % - в 12 місяців. Всі ці дані вказують на скоростиглість помісного молодняку і можливість реалізації на м'ясо в більш ранньому віці.

Якісний та хімічний склад м'яса. Хімічний аналіз м'яса показав, що помісі в усі вікові періоди відрізняються нижчим рівнем вологи в м'ясі у порівнянні з чистопородним молодняком (табл. 3).

Таблиця 3. Хімічний склад м'яса, n=3

Вік, міс	Група	Вміст в м'ясі, %	Калорійність 1 кг
		вологи	протеїну	жиру	золи	ккал	кДж
4	АД х АД	73,64	15,70	9,34	1,32	1512,7	6338,2
	ОЛ х АД	70,89	17,77	10,15	1,19	1672,5	7007,8
6	АД х АД	72,20	16,23	10,45	1,12	1637,2	6859,8
	ОЛ х АД	68,62	16,78	13,65	0,95	1957,4	8201,5
12	АД х АД	70,80	16,40	11,91	0,89	1779,6	7456,5
	ОЛ х АД	66,79	17,13	15,15	0,93	2111,2	8845,9

За кількістю протеїну в м'ясі спостерігається перевага помісей над чистопородними однолітками на 13,2 % у віці 4 місяців і на 4,5 % у річному. З віком інтенсивність обмінних процесів в організмі овець знижується, що приводить до збільшення кількості жиру. Так при відлученні помісі мають 10,15 % жиру в м'ясі, а в 12-місячному віці - 15,15 %.

При проведенні хімічних досліджень м'яса дослідних груп овець встановлено, що за калорійністю м'яса помісі переважають своїх чистопородних одноліток в 4 місяці на 10,6 %, в 6 - на 19,6, а в 12 - на 18,6 %.

В зв'язку з інтенсивним ростом м'язів концентрація незамінних амінокислот в м'якоті туші помісей була вищою, ніж у чистопородних одноліток. Так, в 6-місячному віці вона складала 6,243 г на 100 г м'яса, що на 4,4 % більше, ніж у овець дніпропетровського типу, а в 12-місячному різниця на користь помісей складала 5,0 %.

При порівнянні амінокислотного складу м'язового білку піддослідних тварин 6-місячного віку виявилося, що більш високим вмістом лізину відрізняється м'ясо чистопородних баранців. За вмістом всіх інших незамінних амінокислот перевага на боці помісних одноліток. Інша закономірність спостерігається у складі м'яса 12-місячних овець, де чистопородні баранці переважають помісей за вмістом ізолейцину, лейцину та треоніну.

Наявність важких металів встановлювали в м'ясі баранців 12-місячного віку. Цього періоду достатньо для акумуляції важких елементів в організмі тварини у випадку їх попадання з водою і кормом. Інструментальними дослідженнями встановлено, що в 1 кг м'яса дослідних овець вміст міді знаходився в межах 0,73-0,75 мг, цинку - 25,8-32,8, заліза - 6,97-7,07, марганцю - 0,13, нікелю - 0,07-0,16, свинцю - 0,11-0,15, кадмію - 0,016-0,02 мг, що відповідає основним санітарно-гігієнічним нормам, які пред'являються до м'яса та м'ясних продуктів.

Формування м'ясності у дослідних тварин. Встановлено, що показники площі “м'язового вічка” і товщини м'язових волокон найдовшого м'яза спини (m. langisimus dorsi) у помісного молодняку у всі вікові періоди були вищими, ніж у чистопородних, що вказує на їх більш виражену м'ясність і скоростиглість (табл. 4).

Таблиця 4. Характеристика найдовшого м'яза спини

Вік, міс.	Група	Маса найдовшого м'яза спини, г	Площа “м'язового вічка”, см2	Кількість м'язових волокон на 1 мм2 перерізу найдовшого м'яза спини, тис. шт.	Діаметр м'язових волокон, мкм
4	АД х АД	874,6±19,16	11,5±0,33	1,71±0,19	21,04±0,89
	ОЛ х АД	912,3±17,35	13,6±0,58*	1,65±0,27	22,68±0,76
6	АД х АД	939,3±33,29	15,1±0,42	1,63±0,24	24,10±0,71
	ОЛ х АД	1118,6±20,57*	18,7±0,65*	1,51±0,21	25,37±0,24
12	АД х АД	1365,3±23,54	20,2±0,69	1,09±0,17	27,85±0,34
	ОЛ х АД	2115,6±36,12***	25,8±0,53**	0,99±0,12	32,40±0,88***

Кількість м'язових волокон на одиницю площі м'яза зменшується з віком у овець обох дослідних груп. Загальна кількість м'язових волокон на одиницю площі становить від 0,99 до 1,71 тис. штук в різні вікові періоди.

Зменшення кількості м'язових волокон, на нашу думку, проходить за рахунок збільшення їх діаметру. Проведений аналіз показує, що у віці 4 місяців у дослідних овець діаметр м'язових волокон найдовшого м'яза спини знаходиться на рівні 21,04-22,68 мкм. До 6-місячного віку діаметр м'язових волокон у чистопородного молодняку збільшується на 14,5 %, а в річному віці цей показник складає 27,85 мкм, що на 15,6 % більше попереднього вікового періоду.

Помісі мають більш динамічне збільшення діаметру м'язових волокон, де цей показник від 6- до 12-місячного віку збільшується на 27,7 %.

Вовнова продуктивність та фізико-технічні властивості вовни. Вовнова продуктивність помісного молодняку виявилася нижчою, в порівнянні з чистопо-родним (табл. 5). Настриг немитої вовни по обом групам показав, що чистопородні вівці за цим показником достовірно (Р>0,95) переважали помісних на 6,4 %.

Таблиця 5. Показники вовнової продуктивності та фізико-технічних властивостей вовни

Показник	АД х АД	ОЛ х АД
		Cv		Cv
Настриг вовни, кг: - немитої	4,52±0,10*	14,8	4,25±0,09	15,2
- митої	2,64±0,14	15,7	2,45±0,11	13,2
Вихід митого волокна, %	58,3		57,8
Довжина вовни, см: природна	15,84±0,37*	12,6	14,6±0,28	10,3
істинна	19,2±0,07***	14,8	18,8±0,06	13,0
Тонина вовни, мкм	27,29±0,08***	18,0	25,95±0,07	17,83
Густота вовнових волокон	3684±140,1	11,4	3853±200,8	15,6
Міцність вовни, км	9,36±0,24	11,2	8,45±0,45	23,2

В митому волокні різниця на користь чистопородних ярок склала 7,8 %. По виходу митого волокна чистопородні ярки також перевищували помісних одноліток на 0,5 абсолютних відсотка.

За природною довжиною вовни чистопородні ярки вірогідно (Р>0,95) переважали помісних на 8,5 % а за істинною довжиною вовнових волокон перевага становила 2,1 % (Р>0,999).

При експертній оцінці ярки дніпропетровського типу за товщиною вовни відносяться до основних 3-х класів (58, 56, 50 якість) і мають товщину волокон в середньому на рівні 27,29 мкм. Помісні ярки мають дещо тоншу вовну, що підтверджується класами товщини від 60 до 56 і товщиною волокон 25,95 мкм.

Дослідженнями були встановлені генотипові особливості, які виражаються в тенденції до більшої густоти вовни у помісних овець. Так, за цим показником помісні ярки перевищували чистопородних на 4,6 %.

Вищою міцністю вовнових волокон характеризувались чистопородні ярки (9,36 км розривної довжини), які перевищували своїх помісних одноліток на 10,8 %.

У вовні чистопородних ярок жиру і поту було більше у порівнянні з помісними відповідно на 1,9 і 0,7 %. Менший вміст жиру у вовні помісних ярок супроводжувався більшим вмістом мінеральних та механічних домішок, яких у них було на 3,1 % більше, ніж у чистопородних одноліток.

Відношення жиру до поту у всіх дослідних ярок було на рівні 0,84:1 та 0,93:1 на користь чистопородних ярок.

Гістологічні особливості будови шкіри. Товщина шкіри у помісей при народженні складала 2388,0 мкм, у віці 4 місяців - 2543,5, у річному - 2684,0 мкм проти відповідно 2670,5; 2867,0 та 3018,0 мкм у чистопородного молодняку. Встановлено, що помісі за загальною товщиною шкіри поступаються чистопородним одноліткам при народженні на 11,8 %, при відлученні - на 12,7, а у віці 12 місяців на 12,4 % (Р>0,999). Товщина епідермісу, пілярного т-а ретикулярного шарів в усі вікові періоди була більшою у чистопородних ярок.

Загальна кількість розвинених фолікулів у ярок дослідних груп при народженні знаходиться на рівні 64,33-79,96 шт. на 1 мм² площі шкіри. Помісні ярки мали на 24,3 % більшу кількість розвинених фолікулів на одиницю площі в порівняні з чистопородними однолітками. Така особливість зберігається і в інші вікові періоди, але різниця при цьому зменшується і становить в 12-місячному віці 4,4 %.

У чистопородних ярок при народженні співвідношення вторинних фолікулів до первинних (ВФ/ПФ) знаходиться на рівні 11,30, а в річному віці становить 11,85, що на 4,9 % більше в порівняні з характеристиками при народженні.

У помісей за олібсом співвідношення ВФ/ПФ при народженні знаходиться на рівні 12,72. З віком даний показник зменшується, і в річному віці становить 12,03, що в подальшому суттєво не змінює показник густоти вовни.

Діаметр первинних фолікулів у чистопородних ярок при народженні складає 112,6 мкм, що на 4,7 % більшим в порівняні з помісями. Така закономірність залишається і в інші вікові періоди онтогенезу дерми у обох дослідних групах, де чистопородні ярки перевищують помісей за цим показником на 3,7-5,3 %. За діаметром вторинних фолікулів чистопородні ярки перевищують помісних в усі вікові періоди.

Морфо-біохімічні показники крові дослідних овець. Встановлено, що морфологічний склад крові у всі вікові періоди знаходився в межах фізіологічної норми (табл. 6). Вміст еритроцитів у овець дослідних груп знаходився на рівні 7,68-8,66 млн./мкл у різні вікові періоди. Помісі у віці 5 діб та 12 місяців відрізнялися більшою кількістю еритроцитів відповідно на 8,4 і 10,9 %, що свідчить про високу інтенсивність перебігу метаболічних процесів та добру пристосованість до умов існування.

Кількість лейкоцитів у овець знаходилася в межах 7,95-9,60 тис/мкл. При цьому значних відмінностей між піддослідними групами за цим показником не спостерігалося.

Помісі характеризувалися більш високим рівнем гемоглобіну (114,7-143,3 г/л) по відношенню до чистопородного молодняку (109,2-139,0 г/л).

Аналіз лейкограми показав, що за кількістю нейтрофілів, еозинофілів, базофілів, лімфоцитів, моноцитів в крові дослідні групи характеризуються показником, який знаходиться в межах фізіологічної норми, при деякій підвищеній кількості їх у помісного молодняку.

Вміст загального білку в сироватці крові овець з віком збільшується. У помісних ягнят це збільшення від народження до 12-місячного віку склало 22,5 %, а у чистопородних дніпропетровського типу - 17,4 %. В цілому у всі вікові періоди розвитку напівкровний молодняк відрізнявся більш високим вмістом сироваткових білків. Вміст альбумінів та глобулінів в сироватці крові у ягнят обох груп був в межах фізіологічної норми.

Таблиця 6. Гематологічні показники овець дослідних груп

Показники	Вік
	5 діб	4 міс.	12 міс.
	Групи
	АД х АД	ОЛ х АД	АД х АД	ОЛ х АД	АД х АД	ОЛ х АД
Еритроцити, млн./мкл	7,68±0,17	8,31±0,15	8,14±0,26	7,95±0,51	7,81±0,31	8,66±0,42
Лейкоцити, тис./мкл	9,2±0,26	9,6±0,43	8,3±0,15	9,0±0,48	7,95±0,84	8,94±0,62
Гемоглобін, г/л	139,0±0,22	143,3±0,83	122,1±0,31	125,2±0,41	109,2±0,39	114,7±0,21
Загальний білок, г/л	72,02±0,25	71,70±0,35	76,89±0,36	75,32±0,33	84,58±0,88	87,83±0,45
в т.ч. -альбуміни, г/л	30,17±0,31	29,17±0,42	29,21±0,27	28,18±0,38	38,60±0,44	38,91±0,7
%	41,9	40,7	38,0	37,4	45,6	44,3
- глобуліни, г/л	41,85±0,56	42,53±0,38	47,68±0,31	47,14±0,51	45,98±1,08	48,92±0,65
%	58,1	59,3	62,0	62,6	54,4	55,7

Дослідженнями мінерального складу сироватки крові встановлено, що у помісного молодняку вміст кальцію і фосфору знаходився на рівні 2,93-3,06 та 1,68-1,93 ммоль/л, у чистопородного - відповідно 2,91-2,96 та 1,64-2,04 ммоль/л. Вищий рівень кальцію в крові помісей, на нашу думку, пов'язаний з високим рівнем формоутворюючих процесів, які спрямовані на збільшення живої маси та формування кісткової тканини.

У помісних овець спостерігався дещо підвищений показник лужного резерву крові в порівнянні з чистопородними однолітками, що може свідчити про більш напружений рівень обмінних процесів у ягнят, який пов'язаний з перебудовою різних систем організму.

Взаємозв'язок основних селекційних ознак. Встановлено, що між живою масою і настригом вовни спостерігається позитивний взаємозв'язок, який складає у помісей +0,15, у чистопородних дніпропетровського типу - +0,21.

Що стосується кореляції між живою масою і товщиною вовни, то вона виявилася негативною, як у чистопородних ярок (-0,10), так і у помісей (-0,09).

Між такими ознаками, як довжина-настриг вовни, товщина-настриг вовни існує доволі висока позитивна кореляція в межах +0,44-0,51 і +0,42-0,27 відповідно.

Економічна оцінка проведених досліджень. При підрахунку ефективності виробництва вовни, нами встановлено, що виручка від її реалізації по чистопородному молодняку в розрахунку на 1 голову становила 30,4 грн, а по помісям 28,2 грн. Різниця на користь чистопородного молодняку становила 2,2 грн.

При використанні баранів-плідників породи олібс отримано молодняк, який відрізняється високою енергією росту, скоростиглістю та накопиченням живої маси, що в свою чергу відображається на забійній масі і сумарній виручці при реалізації. При реалізаційній ціні 1 кг баранини 15 грн., виручка від 1 голови помісного молодняку склала в 4-місячному віці 196,1; в 6-місячному - 267,6; в 12-місячному - 395,6 грн. проти 146,6; 192,3; 309,3 грн. у чистопородного.

В результаті більш високої м'ясної продуктивності помісних овець, господарством на 1 голову додатково отримано в 4-місячному віці 49,5 грн, в 6-місячному - 75,3 грн, в 12-місячному - 84,1 грн.

ВИСНОВКИ

1. Дослідженнями встановлена доцільність використання баранів-плідників породи олібс при схрещуванні з матками дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовновової породи в степовій зоні України, що дає можливість збільшити виробництво продукції вівчарства.

2. Вищою плодючістю відрізняються вівцематки, яких схрещували з баранами-плідниками породи олібс. Так, від 100 маток отримано 130,8 ягнят, а від вівцематок спарених із баранами дніпропетровського типу - 126,9 що відповідно на 3,1 % менше. При цьому кращу життєздатність та збереженість до відлучення мали помісні ягнята, які перевищували своїх чистопородних одноліток за даним показником на 4,4 %.

3. Помісний молодняк відрізнявся високою інтенсивністю росту. Середньодобовий приріст помісних баранців та ярок за період від народження до відлучення склав відповідно 237,3 та 188,3 г, що на 33 і 16 % вище ніж у молодняку дніпропетровського типу, а жива маса в річному віці складала 57,75 і 48,65 кг проти 48,50 і 41,35 кг у чистопородного. За екстер'єрними особливостями напівкровні ярки в усі вікові періоди мали краще розвинені груди, були більш розтягнутими, масивними, у порівнянні з молодняком дніпропетровського типу, що свідчить про їх скоростиглість та ухилення в бік м'ясності.

4. Помісні баранці характеризуються високою скоростиглістю і можливістю реалізації на м'ясо в більш ранньому віці. При порівняльній оцінці м'ясних якостей в 4-, 6- та 12-місячному віці помісні баранці за забійною масою перевищують одноліток дніпропетровського типу відповідно на 33,9, 38,5 і 28,7, масою туші - 33,8, 39,2, 27,9 %. Показники площі “м'язового вічка” і товщини м'язових волокон найдовшого м'яза спини у помісей також були вищими

5. За калорійністю м'яса помісі переважають своїх чистопородних одноліток в 4 місяці на 10,6 %, в 6 місяців - 19,5, а в річному віці - на 18,6 %, за рахунок більш високого вмісту білка та жиру. При цьому м'ясо помісних овець відрізняється вищою концентрацією незамінних амінокислот і являється більш повноцінним. За вмістом важких металів м'ясо овець дослідних груп відповідає основним санітарно-гігієнічним вимогам, які пред'являються до м'яса і м'ясних продуктів.

6. Вовнова продуктивність помісних ярок виявилася нижчою, в порівнянні з однолітками дніпропетровського типу. За настригом немитої вовни (4,25 кг) вони достовірно (Р>0,95) поступалися чистопородним яркам (4,52 кг) на 6,4 %, а за настригом митої - на 7,8 %.

За тониною вовни чистопородні ярки відносяться до 3-х основних класів (58, 56, 50 якість) і мають товщину волокон в середньому на рівні 27,29 мкм. Помісні ярки мають товщину волокон 25,95 мкм, що підтверджується класами тонини від 60 до 56 якості. За природною (15,84 см) і істинною довжиною (19,20 см) вовни чистопородні ярки достовірно переважали помісних одноліток відповідно на 8,5 та 2,1 %. У вовні чистопородних ярок вміст жиру і поту був більшим у порівнянні з помісними відповідно на 1,9 і 0,7 %, а відношення жиру до поту коливалося від 0,84:1 до 0,93:1 на користь чистопородних.

7. Товщина шкіри у помісей при народженні складала 2388,0 мкм, у віці 4 місяців - 2543,5, у річному - 2684,0 мкм, і за цим показником вони поступалися чистопородним одноліткам відповідно на 10,6; 20,6 та 8,2 %. При цьому помісні ярки відрізнялися більшою густотою первинних та вторинних фолікулів на 1 мм² площі шкіри: при народженні - на 24,3, в річному віці - на 4,4 %, а відношення ВФ/ПФ було відповідно 12,72:1 та 12,03:1 проти 11,30:1 і 11,85:1 у чистопородних.

8. В крові дослідних овець відхилень від фізіологічної норми і порушень в обміні речовин не спостерігалось. Висока продуктивність помісного молодняку обумовлена підвищеним вмістом в крові еритроцитів, гемоглобіну, загального білку, що свідчить про вищий рівень обмінних процесів, а також про достатню адаптацію організму помісей до місцевих кліматичних умов.

9. Між більшістю господарсько-корисних ознак дослідних овець спостерігається позитивна кореляція. Так, між живою масою і настригом вовни у помісей кореляція складає +0,21, у чистопородних дніпропетровського типу - +0,15. Між такими ознаками, як довжина-настриг вовни, товщина-настриг вовни кореляція складає +0,44-0,51 і +0,42-0,27 відповідно.

10. В результаті більш високої м'ясної продуктивності помісних овець, господарством на 1 голову додатково отримано в 4-місячному віці 49,5 грн, в 6-місячному - 75,3 грн, в 12-місячному - 84,1 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Аналіз експериментальних даних дозволяє рекомендувати господарствам України використання баранів м'ясної породи олібс на матках дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи з метою отримання помісного молодняку, який відрізняється доброю збереженістю, підвищеною енергією росту та кращими показниками м'ясної продуктивності в молодому віці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Шуваев В.Т., Похил В.И., Калиниченко А.А., Задорожняя Е.Н. Гистоструктура кожи и качество овчин мясо-шерстных овец // Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету. - Луганськ. - 1999. - № 4. - С. 162-165 (Здобувач проводила дослідження гістологічних препаратів).

2.Шуваєв В.Т., Похил В.І., Микитюк В.В., Калиниченко О.О., Задорожня О.М. Ефективність використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу // Науково-технічний бюлетень інституту тваринництва Української академії аграрних наук. - Харків. - 2002. - № 81. - С. 152-154 (Здобувач досліджувала вовнову продуктивність).

3.Шуваєв В.Т., Похил В.І. Задорожня О.М. Нові напрямки в селекції галузі вівчарства України // Вівчарство: стан, проблеми, перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Кам'янець-Подільський: Подільська державна аграрно-технічна академія, 2004. - С. 71-72 (Здобувачем проведені дослідження, написана стаття).

4.Задорожня О.М. Продуктивність чистопородних ягнят асканійської м'ясо-вовнової породи та їх помісей з породою олібс // Вісник аграрної науки. - 2005. - № 4. - С. 57-59.

5 Задорожня О.М., Похил В.І. Порівняльна характеристика м'ясних якостей овець різних генотипів // Вісник аграрної науки. - 2005. - № 5. - С. 38-39. (Здобувачем проведені дослідження, оброблені матеріали, написана стаття).

6.Похил В.І., Задорожня О.М. Ефективність використання баранів-плідників породи олібс в степовій зоні України // Тваринництво України. - 2005. - № 8. - С. 17-19 (Здобувачем проведені дослідження, оброблені результати).

7.Задорожня О.М. Вовнова продуктивність ярок асканійської м'ясо-вовнової породи та їх помісей з породою олібс // Вісник аграрної науки. - 2005. - № 8. - С. 79-80.

Задорожня О.М. Ефективність схрещування баранів м'ясної породи олібс з матками дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут тваринництва УААН, Харків, 2005.

В дисертації теоретично і експериментально обґрунтовано використання баранів м'ясної породи олібс на матках дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи в умовах степової зони України.

Вперше проведені комплексні наукові дослідження і вивчені фенотипові ознаки, біологічні особливості чистопородного молодняку дніпропетровського типу та помісей першого покоління по олібсу. Дана порівняльна оцінка основним господарсько-корисним ознакам овець, визначені динаміка гістологічної будови шкіри і гематологічних показників, а також взаємозв'язок основних селекційних ознак в популяції дослідних тварин.

Встановлено, що помісний молодняк відрізняється доброю збереженістю і за показниками росту та розвитку, м'ясної продуктивності в усі вікові періоди значно перевищує своїх чистопородних однолітків, що дає можливість збільшити виробництво продукції вівчарства та підвищити рентабельність галузі.

Ключові слова: схрещування, продуктивність, плодючість, скоростиглість, екстер'єр, гістологія, гематологія, кореляція.

Задорожняя Е.Н. Эффективность скрещивания баранов мясной породы олибс с матками днепропетровского типа асканийской мясо-шерстной породы. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт животноводства УААН, Харьков, 2005.

В диссертации теоретически и экспериментально обосновано использование баранов мясной породы олибс на матках днепропетровского типа асканийской мясо-шерстной породы в условиях степной зоны Украины.

Впервые проведены комплексные научные исследования и изучены фенотипические признаки, биологические особенности чистопородного молодняка днепропетровского типа и помесей первого поколения по олибсу в условиях ООО “Шаролезская овца”. Дана сравнительная оценка основным хозяйственно-полезным признакам овец, определена динамика гистологического строения кожи и гематологических показателей, а также взаимосвязь основных селекционных признаков в популяции подопытных животных.

Установлено, что плодовитость овцематок, которых скрещивали с баранами-производителями породы олибс, на 3,1 % выше, чем при чистопородном спаривании и составляет 130,8 ягнят на 100 овцематок. При этом помесные ягнята отличались лучшей жизнеспособностью и сохранностью.

Помесный молодняк обладает высокой интенсивностью роста. Среднесуточный прирост у помесных баранчиков и ярочек за период от рождения до отбивки составил 237,3 и 188,3 г, что на 33 и 16 % выше, чем у молодняка днепропетровского типа, а живая масса в годовалом возрасте составляла соответственно 57,75 и 48,65 кг против 48,50 и 41,35 кг у чистопородного. Помеси отличались лучше развитыми широтными промерами, большей растянутостью, массивностью, что свидетельствует об их скороспелости и уклоне в сторону мясности.

Помесные баранчики характеризуются высокой мясной скороспелостью, что отображается в хорошем развитии мясных форм, высокой убойной массе и убойном выходе, более желательном соотношении мяса и костей в туше. Для них характерна высокая энергия роста длиннейшей мышцы спины, свидетельствующая о более ранних сроках формирования мышечной ткани. При сравнительной оценке мясных качеств в 4-, 6- и 12-месячном возрасте помесные баранчики по предубойной массе превышают сверстников днепропетровского типа соответственно на 28,1, 26,6 и 19,2 %; убойной массе - на 33,9, 38,5 и 28,7 %, массе туши - 33,8, 39,2, 27,9 %.

По калорийности мяса помеси превосходят своих чистопородных сверстников за счет более высокого содержания жира и белка. При этом мясо помесных овец отличается высшей концентрацией незаменимых аминокислот и является более полноценным.

Шерстная продуктивность помесных ярок, по сравнению с чистопородными сверстниками оказалась ниже. По настригу немытой шерсти (4,25 кг) они достоверно (Р>0,95) уступали чистопородным (4,52 кг) на 6,4 %, а по настригу мытой - на 7,8 %. При этом чистопородные ярки отличались более желательными физико-техническими свойствами шерсти.

Гематологические исследования показали, что высокая продуктивность помесного молодняка обусловлена повышенным (в пределах физиологической нормы) содержанием в крови эритроцитов, гемоглобина, общего белка, что свидетельствует о высоком уровне обменных процессов, а также о достаточной адаптации организма к местным климатическим условиям.

В результате более высокой мясной продуктивности помесных овец, хозяйством на 1 голову дополнительно получено в 4-месячном возрасте 49,5 грн, в 6 - 75,3 грн, в 12-месячном - 84,1 грн., что дает возможность увеличить производство продукции овцеводства и повысить рентабельность отрасли.

Ключевые слова: скрещивание, продуктивность, плодовитость, скороспелость, экстерьер, гистология, гематология, корреляция.

Zadorozhnya O.M. Efficiency of breeding of rams of meat breed olibs with dams the Dnipropetrovsk type of Askaniya meat-woolen breeds.- Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.02.01- Breeding and Selection of Animals. - Institute of Animal Husbandry UAAS, Kharkiv, 2005.

In the thesis the use of rams of meat breed olibs on dams the Dnipropetrovsk type of Askaniya meat- woolen breed in conditions of the steppe zone of Ukraine is theoretically and experimentally established.

For the first time the complex scientific researches are carried out, phenotypic characters, biological features of pure-bred young animals of the Dnipropetrovsk type and crossbreeds of the first generation on оlibs are studied.

The comparative estimation of the basic economic-useful attributes of sheeps is given. The dynamics of a histological structure of a skin and haematological parameters, and also interrelation of the basic selection attributes in a population of experimental animals is certain.

It is established, that crossbreed young animals differs by means of good safety and on parameters of growth and development, meat efficiency in all the age periods considerably surpasses the pure-bred rams of the same age. This enables to increase production of sheep breeding and to raise the profitability of branch.

Keywords: breeding, efficiency, fruitfulness, precocity, exterior, histology, hematology, correlation.

Размещено на Allbest.ru

...