Розробка елементiв технологiї вирощування нуту, гороху, чини i сочевицi в умовах зрошення в Центральному степу Криму

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІВДЕННИЙ ФІЛІАЛ

“КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Щигорцова Олена Леонiдiвна

УДК 635.65:631.165(477.75)

Автореферат дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата сiльськогосподарських наук

Розробка елементiв технологiї вирощування нуту, гороху, чини i сочевицi в умовах зрошення в Центральному степу Криму

06.01.09 - рослинництво

Сiмферополь - 2006

Дисертацiєю є рукопис/

Робота виконана в Энститутi ефiроолiйних i лiкарських рослин Української академiї аграрних наук та в Кримському iнститутi агропромислового виробництва Української академiї аграрних наук/

Науковий керiвник - академiк УААН, доктор сiльськогосподарських наук, професор Адамень Федiр Федорович радник дирекцiї Кримського iнституту агропромислового виробництва УААН/

Офiцiйнi опоненти:

доктор сiльськогосподарських наук, професор Савчук Людмила Павлiвна Пiвденний фiлiал “Кримський агротехнологiчний унiверситет” Нацiонального аграрного унiверситету України;

кандидат сiльськогосподарських наук старший науковий спiвробiтник Мельничук Тетяна Миколаївна завiдувач лабораторiєю біологічного азоту i фосфору, директор Пiвденного фiлiалу Энституту сільськогосподарської мiкробiологiї УААН.

Провiдна установа - Херсонський державний аграрний унiверситет Мiнiстерства аграрної полiтики України, м. Херсон.

Захист вiдбудеться “9” червня 2006 року о 10 ⁰⁰ годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 52.805.02 у Кримському державному агротехнологiчному унiверситетi за адресою: Україна, 95492, м. Сiмферополь, смт. Аграрне.

З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Пiвденного фiлiалу “Кримський агротехнологiчний унiверситет” Нацiонального аграрного унiверситету за адресою: Україна, 95492, м. Сiмферополь, смт. Аграрне.

Автореферат розiсланий “6” травня 2006 року.

Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради, к. с.-г. н., доцент Ю.М. Дементьєв.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Одним з основних факторiв, що стабiлiзують родючiсть ґрунту в сучасних системах землеробства в Українi , є бобовi рослини, якi в симбiозi з бульбочковими бактерiями здатнi в ґрунтово-клiматичних умовах України засвоїти з повiтря до 125-480 кг/га молекулярного азоту i сформувати високi врожаї дешевого високоякiсного рослинного бiлку (Адамень Ф.Ф., Мельничук Н.М., 2004). Зернобобові культури соя, нут, горох, чина i сочевиця є основою пiрамiди рослинного бiлку в Українi (Сiчкар В.I., 2000).

Актуальнiсть теми. Розробцi технологiй вирощування бобових культур за умов симбiозу з бульбочковими бактерiями, зокрема гороху, в нашiй країнi придiлена певна увага (Камiнський В.Ф., 2000, Клищенко С., 2004, Оверченко Б., 2003 та iн.). Однак цi дослiдження були проведенi в основному в умовах Лiсостепу України. Для Центрального степу Криму дослiджень з розробки елементiв технологiї вирощування гороху проведено дуже мало, а для нових сортiв вусатого типу вони повнiстю вiдсутнi, що стримує розробку i впровадження у виробництво ефективних технологiй для одержання високих урожаїв культури.

Вiдсутнi рекомендацiї щодо способiв посiву, норм висiву нуту, чини та сочевицi в умовах Криму i їх комплементарностi взаємодiї з рiзними штамами бульбочкових бактерiй.

Одним з основних резервiв пiдвищення симбiотичної азотфiксацiї на думку С.К. Самсонова (1990) та Ф.Ф. Адаменя (1999), є специфiчнiсть взаємодiї генотипiв макро- i мiкросимбiонтiв. Тiльки при вдалому пiдборi вiдповiдного сорту i штаму бульбочкових бактерiй можна досягти максимальної фiксацiї азоту i продуктивностi рослин. Однак, незважаючи на численнi данi свiтової лiтератури, в умовах Криму цi питання вивчено недостатньо, вiдомостi ж про ефективнiсть нiтрагiнiзацiї сучасних сортiв нуту, гороху, чини i сочевицi перспективними штамами бульбочкових бактерiй, зовсiм вiдсутнi.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослiдження за темою дисертацiї є роздiлом науково-технiчної програми вiддiлу бiохiмiї Iнституту ефiроолiйних i лiкарських рослин УААН за перiод 2001-2005 рр. (державний реєстрацiйний номер 0198U003820), а також включенi в тематичний план наукових дослiджень Кримського iнституту агропромислового виробництва УААН по виконанню науково-технiчної програми “Зерновi та олiйнi культури”.

Мета i завдання дослiджень. Основна мета дослiджень полягала в розробцi окремих елементiв технологiї вирощування нуту, гороху, чини i сочевицi в умовах Центрального степу Криму на зрошеннi.

Для досягнення поставленої мети розв'язувались такi завдання:

· вивчення ефективностi iнокуляцiї насiння нуту, гороху, чини i сочевицi перспективними штамами бульбочкових бактерiй;

· пiдбiр найбiльш вiрулентних i активних штамiв бульбочкових бактерiй для кожного сорту вищезазначених бобових культур;

· дослiдження впливу передпосiвної iнокуляцiї насiння нуту, гороху, чини i сочевицi на вмiст сирого протеїну в зернi цих культур;

· виявлення сортiв нуту i гороху, максимально пристосованих до ґрунтово-клiматичних умов Центрального степу Криму на зрошеннi;

· вивчення впливу способу посiву i норми висiву нуту, гороху, чини i сочевицi на врожайнiсть та її структуру;

· визначення оптимальної норми висiву i способу сiвби для цих культур за умов зрошення в Центральному степу Криму;

· визначення економiчної ефективностi вирощування зерна нуту, гороху, чини i сочевицi при iнокуляцiї насiння;

· статистична обробка експериментальних даних, аналiз i узагальнення отриманих матерiалiв.

Об'єкт дослiджень - процес формування продуктивностi посiвiв гороху, нуту, чини, сочевицi в залежностi вiд елементiв технологiї, якi вивчаються, а також залежнiсть якостi врожаю зерна дослiджуваних культур вiд iнокуляцiї насiння активними штамами бульбочкових бактерiй.

Предмет дослiджень - сорти нуту Олександрит, Розана, Пам'ять, Карпове, Трiумф, Дiамант; сорти гороху Ефектний, Харвус 1, Харвус 2, Харвус 3; сорт чини Красноградська 4; сорт сочевицi Луганчанка.

Методи дослiджень - польовi, лабораторно-польовi зi спостереженнями i порiвняннями, розрахунково-порiвняльнi, математико-статистичнi.

Наукова новизна отриманих результатiв:

- вперше в умовах Криму обґрунтована специфiчнiсть взаємодiї рiзних сортiв нуту i гороху з певними штамами бульбочкових бактерiй;

- виявлена висока ефективнiсть iнокуляцiї насiння нуту, гороху, чини i сочевицi висококомплементарними штамами бульбочкових бактерiй;

- встановлена можливiсть завдяки нiтрагiнiзацiї насiння одержувати високi врожаї зерна нуту, гороху, чини i сочевицi при одночасному пiдвищеннi вмiсту в зернi сирого протеїну;

- визначенi специфiчнi штами бульбочкових бактерiй для сортiв нуту Олександрит, Розана, Пам'ять, Карпове, Трiумф, Дiамант; для сортiв гороху Ефектний, Харвус 1, Харвус 2, Харвус 3; для чини сорту Красноградська 4, та сочевицi сорту Луганчанка;

- встановленi оптимальнi норми висiву i способи посiву нуту, гороху, чини, сочевицi за умов зрошення в Центральному степу Криму.

Практичне значення отриманих результатiв полягає в оптимiзацiї i економiчному обґрунтуваннi окремих елементiв технологiї вирощування гороху, нуту, чини, сочевицi. На основi результатiв дослiджень розробленi рекомендацiї що до вирощування зернобобових культур при iнокуляцiї насiння штамами бульбочкових бактерiй, якi були впровадженi в сiльськогосподарське виробництво Криму (СПК “Красний Крим” Первомайського району; Товариство по спiльному обробiтку землi Первомайського району АР Крим).

Пластичнiсть окремого сорту бобових i генотипу бактерiй дає основу для знаходження оптимального зв'язку в симбiозi i вiдкриває можливостi для генетико-селекцiйної роботи вiдносно пiдвищення потенцiалу симбiотичної азотфiксацiї.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано польовi i лабораторно-польовi дослiдження. За темою дисертацiї проведено аналiз вiтчизняної та закордонної лiтератури. Узагальнено результати дослiджень, зроблено їх систематизацiю та сформульованi основнi положення дисертацiйної роботи, висновки та рекомендацiї виробництву; пiдготовленi матерiали та написанi статтi.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Результати дослiджень були апробованi на Х з'їздi Товариства мiкробiологiв України (Одеса, 2004); на науково-практичнiй конференцiї молодих вчених i спецiалiстiв “Новiтнi технологiї вирощування сiльськогосподарських культур - у виробництво” (Чабани, 2004); на засiданнях вченої ради Кримського iнституту агропромислового виробництва УААН (с. Клепiнiне, Красногвардiйський р-н, 2004); засiданнях вiддiлу технологiї вирощування i вченої ради Iнституту ефiроолiйних i лiкарських рослин УААН (Сiмферополь, 2003, 2004, 2005); Всеукраїнськiй науково-практичнiй конференцiї молодих вчених “Актуальнi проблеми землеробства степової зони в сучасних умовах” (Херсон, 2005).

Публiкацiї. За матерiалами дисертацiї опублiковано 6 наукових робiт, в тому числi 4 у виданнях, якi занесенi до реєстру ВАК України.

Структура та обсяг дисертацiйної роботи. Дисертацiя викладена на 252 сторiнках комп'ютерного тексту, включає 79 таблиць, 13 малюнкiв i 19 додаткiв (151 сторiнка). Робота складається зi вступу, 5 роздiлiв, висновкiв i рекомендацiй виробництву. Список лiтератури включає 208 джерел, у тому числi 17 iноземних авторiв.

За допомогу в органiзацiї польових дослiдiв висловлюю щиру подяку кандидатовi сiльськогосподарських наук Н.Н. Нестерчук та кандидатовi бiологiчних наук М.З. Толкачеву.

ОГЛЯД ЛIТЕРАТУРИ

У роздiлi подається огляд лiтератури з питань агротехнiки вирощування та iнокуляцiї насiння бобових культур штамами бульбочкових бактерiй. Проаналiзовано результати дослiджень вiдчизняних i закордонних вчених по застосуванню штамiв бульбочкових бактерiй.

Показано, що далеко не повно вивченi елементи технологiї вирощування - способи посiву та норми висiву нуту, гороху, чини i сочевицi. На основi цього розроблено програму дослiдження за темою дисертацiї.

Методика й умови проведення дослiджень

Польовi дослiдження проводились протягом 2002-2004 рр. на зрошуваних землях Кримського iнституту агропромислового виробництва УААН, що розташований в селi Клепiнiне Красногвардiйського району АР Крим.

Основним ґрунтовим рiзновидом розповсюдженим на територiї Кримського iнституту УААН є чорнозем пiвденний малогумусний на жовто-бурих лiсовидних легких глинах.

Клiмат цього району континентальний, помiрно-холодний, напiвсухий, з великими коливаннями температури i максимальною кiлькiстю опадiв у лiтнiй перiод. інокуляція нут зрошення крим

Погоднi умови за основними показниками (кiлькiсть тепла, вологи i їх розподiл протягом перiоду вегетацiї, кiлькiсть днiв з суховiями та вiдносною вологiстю менше 30%) вiдрiзнялись за роками проведення дослiджень та мали суттєвi вiдхилення вiд середнiх багаторiчних показникiв, але основнi закономiрностi впливу факторiв, якi вивчали в дослiдi, на формування елементiв продуктивностi зберiгалися.

Проведенi дослiдження виконанi з урахуванням вимог методики дослiдної справи за Б.О. Доспєховим (1985). Площа облiкових дiлянок 12 м² при 4-х разовiй повторностi.

Попередником зернобобових культур була озима пшениця. Агротехнiка в дослiдi вiдповiдала рекомендованiй на час їх проведення для зони Степу, за виключенням агрозаходiв, змiна яких передбачалась схемою дослiду для вивчення.

Пiд час проведення дослiдiв вологiсть ґрунту пiдтримували на рiвнi не нижче 70-80 % вiд НВ. Полив здiйснювали дощувальною машиною ДДА -100 МА.

Для досягнення поставленої мети у програму дослiджень були включенi два польовi дослiди. Дослiд № 1 був спрямований на вивчення симбiотичної азотфiксацiї сортiв нуту, гороху, чини, сочевицi та визначення найбiльш ефективних штамiв бульбочкових бактерiй. Для цього частину насiння нуту, гороху, чини, сочевицi за 1-2 години до сiвби обробляли штамами бульбочкових бактерiй при розрахунковiй дозi iнокулюму 10⁶ бактерiй /насiнину. Контроль - варiант без обробки насiння. Штами бульбочкових бактерiй були одержанi з лабораторiї Пiвденного фiлiалу Энституту сiльськогосподарської мiкробiологiї УААН.

Дослiд № 2 був проведений з метою визначення оптимальних норм висiву i способiв сiвби для нуту, гороху, чини, сочевицi.

Для вирiшення поставлених завдань проводився комплекс дослiджень, пiдрахункiв та спостережень:

- площу листкової поверхнi у вiдiбраних зразках визначали методом висiчок (З.М. Грицаєнко, 2003);

- збирання врожаю проводили подiляночно комбайном “Sampo-130” та подальшим зважуванням насiння. У ходi збирання вiдбирали зразки зерна для визначення показникiв якостi;

- вмiсту сирого протеїну в зернi бобових культур визначали згiдно вимог Держстандарту 13496,4-93;

- математико-статистичний аналiз експериментальних даних виконано методом дисперсiйного аналiзу за Доспєховим Б.О. (1985) з використанням сучасних комп'ютерних програм.

Вплив взаємодiї окремих сортiв нуту, гороху, чини i сочевицi з рiзними штамами бульбочкових бактерiй на врожайнiсть та її структуру

З метою вивчення впливу iнокуляцiї насiння нуту, гороху, чини i сочевицi на врожайнiсть цих культур, нами були проведенi польовi дослiдження. В дослiдах культури висiвали: нут - широкорядним способом (з мiжряддями 45 см) з нормою висiву 0,4 млн./га; горох - рядковим способом (з мiжряддями 15 см) з нормою висiву 0,8 млн./га; чина - рядковим способом (з мiжряддями 15 см) з нормою висiву 1,0 млн./га; сочевиця - широкорядним способом (з мiжряддями 45 см) з нормою висiву 3,0 млн./га.

В дослiдах проводили фенологiчнi спостереження та бiометричнi вимiри: висота рослин, висота прикрiплення нижнього бобу, площа листкової поверхнi, кiлькiсть бобiв у середньому на 1 рослину, вага зерен з 1 рослини, маса 1000 зерен, визначення кiлькостi i маси бульбочок, облiк урожаю проводили ваговим методом.

Проведеними дослiдженнями була встановлена залежнiсть висоти рослин, площi листкової поверхнi, маси 1000 зерен нуту, гороху, чини, сочевицi вiд взаємодiї з окремими штамами бульбочкових бактерiй. Висота прикрiплення нижнього бобу при iнокуляцiї насiння збiльшувалась тiльки на сортах нуту Трiумф i Дiамант по варiанту зi штамом Н-28, а на горосi - на сортах Ефектний по варiантах 248-Б, П-2, Харвус 2 - 65, П-2.

Обробка насiння зернобобових рослин штамами бульбочкових бактерiй сприяла збiльшенню числа бобiв на рослинах. Так, у iнокульованих рослин нуту вiдбувалось iстотне збiльшення кiлькостi бобiв практично в усiх варiантах. Однак найбiльша маса зерен з однiєї рослини нуту при дiї штамiв бульбочкових бактерiй на сортах Олександрит, Розана, Пам'ять була вiдмiчена у варiантi зi штамом Н-18; Карпове, Трiумф - на варiантах Н-18, Н-28, Н-12; на сортi Дiамант - 522, Н-14, Н-28, Н-18.

Iнокуляцiя насiння гороху також сприяла збiльшенню числа бобiв на рослинах. В середньому за 3 роки дослiджень за цим параметром на всiх сортах видiляються штами 261-Б та Г-8. Крiм того, дуже ефективними у цьому вiдношеннi на сортi Харвус 1 виявилися штами 31, 65; Харвус 2 - П-2, 4; Харвус 3 - 31. Маса зерна з однiєї рослини гороху на сортi Ефектний суттєво збiльшувалась у варiантах зi штамами П-2, 261-Б, Г-8, 4, 31, 65; Харвус 1 - 261-Б, Г-8, 4, 31, 65; Харвус 2 - П-2, 261-Б, Г-8, 4; Харвус 3 - П-2, 261-Б, Г-8, 31.

Окремi штами бульбочкових бактерiй сприяли збiльшенню кiлькостi бобiв на рослинах чини. В середньому за цим параметром видiляються штами П-2 i 261-Б. Найбiльшою маса зерен з однiєї рослини чини була у варiантах зi штамами П-2, 261-Б, 2802.

Застосування активних штамiв бульбочкових бактерiй на сочевицi збiльшувало число бобiв з однiєї рослини на варiантах Ч-14 i 248-Б.

Одним з найважливiших параметрiв iнтенсивностi фiксацiї атмосферного азоту бобовими культурами є кiлькiсть бульбочок на коренях рослин. У наших дослiдженнях пiдрахунок бульбочок проводили у фазу масового цвiтiння рослин. Встановлено, що використання активних штамiв бульбочкових бактерiй на нутi збiльшувало їх кiлькiсть в усiх варiантах. У дослiдах тiльки окремi неiнокульованi рослини нуту утворювали одиничнi, дуже крупнi бульбочки, iнiцiйованi бактерiями, якi, мабуть, заносяться з насiнням.

В цiлому, найбiльша середня кiлькicть бульбочок на сортi Олександрит була вiдмiчена у рослин на варiантах зi штамами Н-18, Н-17; Розана - Н-14 i 2102; Пам'ять - Н-17, Н-28; Карпове - Н-18; Трiумф - Н-28, Н-18, Н-14; Дiамант - Н12, Н-14 (мал.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

мал.1. Вплив штамiв бульбочкових бактерiй на кiлькicть бульбочок нуту, штук з однiєї рослини (2002-2004 рр.)

Однак мiж кiлькiстю i масою бульбочок нуту у варiатах встановлена деяка невiдповiднiсть, що пояснюється рiзною величиною бульбочок. У дослiдах пiдрахунок бiомаси бульбочок проводили у фазу масового цвiтiння рослин. У середньому, найбiльша бiомаса бульбочок нуту на сортах Олександрит i Розана встановлена на варiантi зi штамом Н-18 - 485,0 i 524,3 мг/рослину вiдповiдно; на сортi Пам'ять - Н-18, Н-28 - 332,3 i 294,0; Карпове - Н-18, Н-12, Н-28 - 490,0, 463,3, 461,3; Трiумф - Н-28, Н-18, Н-17 - 504,3, 470,0, 444,3; Дiамант - Н-12 - 608,3 мг/рослину.

Проведеними дослiдженнями встановлено, що неiнокульованi рослини гороху, чини та сочевицi можуть утворювати поодинокi бульбочки, але при iнокуляцiї насiння їх кiлькiсть значно збiльшується. Так, iнокуляцiя насiння гороху сортiв Харвус 1, Харвус 2, Eфектний достовiрно збiльшувала кiлькiсть бульбочок по варiантам зi штамами, за винятком 248-Б, а сорту Харвус 3 - по всiм штамам бульбочкових бактерiй. У середньому за цим параметром на сортi Ефектний видiляються варiанти зi штамами 261-Б, Г-8, П-2, 31; Харвус 3 - Г-8, 248-Б, П-2, 261-Б, 31; Харвус 1 - 4, Г-8, 261-Б; Харвус 2 - П-2, 4, Г-8, 31, 65 (мал.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мал. 2. Вплив штамiв бульбочкових бактерiй на кiлькiсть бульбочок гороху, штук з однiєї рослини ( 2002-2004 рр.)

На чинi найбiльша кiлькiсть бульбочок в середньому за 2002-2004 рр. була вiдмiчена у варiантах зi штамами 760, 261-Б, П-2 - 16,9, 19,0, 18,1 штук з однiєї рослини вiдповiдно (контроль- 11,8 штук). Найбiльша бiомаса бульбочок була одержана при iнокуляцiї штамами 261-Б i П-2 i склала вiдповiдно 87,4 i 88,3 мг/рослину (контроль - 44,2 мг/рослину).

Iнокуляцiя насiння сочевицi збiльшувала число бульбочок на коренях рослин в усiх варiантах. При цьому бiомаса бульбочок при iнокуляцiї штамами 2707, К-29, 248-Б, 2720, Ч-14 збiльшувалась практично в 2 рази (контроль - 11,3, К-29 -22,3, 248-Б - 22,6, 2707- 20,2, 2720- 19,4, Ч-14 -20,1 мг/рослину).

Основним критерiєм, який дозволяє оцiнити ефективнiсть застосування рiзних прийомiв для покращення умов вирощування сiльськогосподарських культур, є їх вплив на врожайнiсть. Пiд час дослiдiв нами проводився послiдовний вiдбiр найбiльш ефективних штамiв мiкроорганiзмiв для кожного сорту бобових культур.

Передпосiвна обробка насiння нуту в цiлому пiдвищувала врожайнiсть всiх сортiв. Однак при цьому спостерiгається певна комплементарнiсть взаємодiї генотипiв фiто- i ризобiосимбiонтiв. Так, у наших дослiдженнях на сортах Олександрит, Розана, Пам'ять найбiльш ефективним виявився штам Н-18; на сортi Карпове - Н-12, Н-18, 2102, Н-28; Трiумф - 522, Н-18, Н-28, Н-12; Дiамант - Н-28, 522, Н-14 (табл.1).

Таблиця 1 Вплив штамiв бульбочкових бактерiй на врожайнiсть зерна нуту, ц/га (2002-2004 рр.)

Варiанти	Олександрит	Розана	Пам'ять	Карпове	Трiумф	Дiамант
Контроль	20,5	18,5	20,2	20,4	20,7	21,4
522	23,2	20,5	21,8	21,6	23,1	25,3
2102	22,9	20,6	22,4	22,2	22,1	23,0
Н-12	23,5	19,8	22,3	24,2	23,9	23,2
Н-14	23,4	20,8	22,5	21,9	22,3	25,6
Н-17	22,7	21,5	22,5	21,7	22,5	23,3
Н-18	26,5	24,0	24,7	23,8	24,4	23,0
Н-28	21,8	21,2	22,1	23,1	24,3	26,1
НIР05	1,5	1,3	1,3	1,2	1,2	1,7

Горох в умовах Центрального степу Криму позитивно вiдреагував на iнокуляцiю насiння. Причому на всiх сортах гороху дуже ефективним виявився штам 261-Б. При iнокуляцiї насiння iншими штамами спостерiгається рiзна ступiнь комплементарностi взаємодiї сорту i бульбочкових бактерiй. Так, для сорту Ефектний кращими виявились штами Г-8 i 4; Харвус 1 - 65, Г-8, 31; Харвус 2 - 4 i П-2; Харвус 3 - Г-8 i 31 (табл.2).

Таблиця 2 Вплив штамiв бульбочкових бактерiй на врожайнiсть зерна гороху, ц/га (2002-2004 рр.)

Варiанти	Eфектний	Харвус 1	Харвус 2	Харвус 3
Контроль	20,6	20,6	22,6	24,7
248-Б	20,0	21,9	22,1	24,9
П-2	22,9	24,3	29,6	28,7
261-Б	27,6	27,7	29,7	33,0
Г-8	26,7	28,6	26,0	33,3
4	25,0	25,6	31,0	28,6
31	24,6	26,3	24,6	31,2
65	24,5	27,8	25,3	26,4
245	22,0	23,7	24,2	27,5
НIР05	1,8	2,8	2,3	2,3

Застосування активних штамiв бульбочкових бактерiй на чинi також сприяло достовiрнiй надбавцi урожайностi зерна. Кращими штамами для чини сорту Красноградська 4 виявились П-2, 261-Б i 2802 (табл.3).

Таблиця 3 Вплив штамiв бульбочкових бактерiй на врожайнiсть зерна чини сорту Красноградська 4, ц/га

Варiанти	2002 р.	2003 р.	2004 р.	Середнє
Контроль	18,8	21,5	23,9	21,4
760	19,8	22,6	24,6	22,3
П-2	23,0	26,2	29,5	26,2
261-Б	22,8	25,7	28,4	25,6
2802	22,4	24,1	26,9	24,5
В-5	19,7	21,9	24,4	21,8
2707	21,1	23,1	25,1	23,1
НIР05	2,2	2,3	2,4

Для сочевицi сорту Луганчанка кращими штамами, якi забезпечили урожайнicть зерна вiдповiдно 11,4 i 11,0 ц/га були Ч-14 i 248-Б - ц/га (контроль - 7,3 ц/га).

Одним з найважливiших параметрiв якостi зерна бобових культур є вмiст в ньому сирого протеїну. Результати дослiджень показали, що в цiлому застосування штамiв бульбочкових бактерiй на нутi достовiрно збiльшує вмiст сирого протеїну до 3,1 %, на горосi - 2,6 %, чинi - 1,6 %, сочевицi - до 2 %.

Таким чином, виявлена висока ефективнiсть iнокуляцiї насiння нуту, гороху, чини, сочевицi штамами бульбочкових бактерiй i доведена специфiчнiсть взаємодiї рiзних сортiв нуту i гороху з певними штамами бульбочкових бактерiй.

Вплив норми висiву i способу посiву нуту, гороху, чини i сочевицi на врожайнiсть та її структуру

Для вивчення впливу норми висiву i способу сiвби нуту, гороху, чини, сочевицi на врожайнiсть i її структуру нами був закладений багатофакторний польовий дослiд з рiзними нормами висiву i двома способами сiвби - рядковим (з мiжряддями 15 см) i широкорядним (з мiжряддями 45 см).

В результатi дослiджень було встановлено, що найбiльша висота рослин i площа листкової поверхнi зернобобових культур були при посiвi рядковим способом пiдвищеними нормами висiву. Найбiльше за величиною зерно фомувалось на широкорядних посiвах. З пiдвищенням норми висiву маса 1000 зернин поступово зменшувалась.

У дослiдженнях найвищi врожаї зерна нуту в середньому за 3 роки були одержанi при сiвбi широкорядним способом з нормою висiву 0,6 млн./га (табл.4). Але у 2004 роцi врожайнiсть при рядковому способi сiвби значно пiдвищилась, а при нормi висiву 0,6 млн./га на сортах Розана i Дiамант зрiвнялась з урожайнiстю широкорядного посiву при тiй же нормi висiву.

Таблиця 4 Вплив норми висiву i способу посiву на врожайнiсть зерна нуту, ц/га (2002-2004 рр.)

Спосiб посiву (фактор А)	Норма висiву, млн./га (фактор В)	Олександрит	Розана	Пам'ять	Карпове	Трiумф	Дiамант
Рядковий 15 см	0,2	10,8	9,2	9,7	10,8	10,3	10,0
	0,4	17,2	15,8	16,8	16,2	16,8	18,3
	0,6	20,5	19,2	20,3	21,0	20,9	23,3
	0,8	19,8	17,7	19,2	19,6	19,8	20,9
Широкорядний 45 см	0,2	10,7	9,0	9,7	10,5	10,1	10,1
	0,4	20,2	18,5	20,1	19,9	20,6	20,8
	0,6	23,3	20,4	22,0	22,6	23,3	24,2
	0,8	20,7	18,7	21,1	21,0	20,5	21,5
НIР05 А НIР05 В НIР05 АВ	0,6 0,8 1,1	0,4 0,6 0,8	0,5 0,8 1,1	0,5 0,7 1,0	0,5 0,7 1,0	0,5 0,7 1,0

Размещено на http://www.allbest.ru/

Спосiб посiву, норма висiву насiння i погоднi умови (повiтряна посуха в 2002-2003 рр.) значно вплинули на врожайнiсть зерна гороху (табл.5)

таблиця 5 Вплив норми висiву i способу посiву на врожайнiсть зерна гороху, ц/га (2002-2004 рр.)

Спосiб посiву (фактор А)	Норма висiву, млн./га (фактор В)	Eфектний	Харвус 1	Харвус 2	Харвус 3
Рядковий 15 см	0,6	19,6	19,9	18,8	20,5
	0,8	21,4	21,3	22,0	23,7
	1,0	26,1	25,7	26,5	28,4
	1,2	24,1	23,2	23,5	26,0
Широко - рядний 45 см	0,6	20,3	19,7	19,8	21,2
	0,8	24,7	23,9	23,4	25,6
	1,0	26,7	27,0	27,8	29,4
	1,2	24,4	24,7	25,5	27,9
НIР05 А НIР05 В НIР05 АВ	0,8 1,2 1,6	0,8 1,2 1,7	0,8 1,1 1,6	1,0 1,4 2,0

В наших дослiдженнях найбiльша врожайнiсть зерна усiх сортiв гороху в 2002-2003 рр. була одержана при посiвi широкорядним способом з нормою висiву 1,0 млн./га, а в 2004 роцi - при посiвi рядковим способом при тiй же нормi висiву.

Така вiдмiннiсть пов'язана з метеорологiчними умовами, якi склалися на той час. Так, погоднi умови 2002-2003 рокiв були досить стресовими по вiдношенню до гороху: високi температури, низька вiдносна вологiсть повiтря i суховiї лiмiтували врожайнiсть рослин. У 2004 роцi цього несприятливого фактору не було i, за рахунок великої кiлькостi рослин на гектарi, врожайнiсть зерна гороху при посiвi рядковим способом виявилася вищою, нiж при широкорядному.

Широкорядна сiвба чини мала перевагу над рядковою. В наших дослiдженнях найвища врожайнiсть зерна чини була сформована при посiвi з мiжряддями 45 см нормою висiву 1,0 млн./га i становила 26,4 ц/га.

Найбiльшу врожайнiсть зерна сочевицi в 2002-2003 рр. одержали при посiвi широкорядним способом нормою висiву 2,2-2,6 млн./га (вiдповiдно 7,0 i 6,5 ц/га в 2002 роцi, 8,9 i 9,4 ц/га в 2003 р.), а в 2004 роцi - при посiвi рядковим способом нормою висiву 2,6 млн./га (урожайнicть при цьому склала 12,4 ц/га). Це пов'язано з тим, що у рослин сочевицi при низькiй вiдноснiй вологостi повiтря, високiй температурi та суховiях спостерiгалось абортування зав'язi, квiток i бобiв особливо на рядкових посiвах. Тому в такi роки, як 2002-2003, врожайнiсть при посiвi широкорядним способом була вищою, i залежало це, головним чином, завдяки значно бiльшiй кiлькостi бобiв на однiй рослинi. При високiй вiдноснiй вологостi повiтря (2004 р.) створюються сприятливi умови для росту рослин сочевицi, i за рахунок бiльшої густоти стояння рослин на одному гектарi, урожайнiсть при сiвбi рядковим способом була вищою, нiж при широкорядному.

Таким чином, нашими дослiдженнями встановленi оптимальнi норми висiву i способи посiву нуту, гороху, чини i сочевицi за умов зрошення в Центральному степу Криму.

Економiчна ефективнiсть вирощування нуту, гороху, чини i сочевицi при iнокуляцiї насiння

Аналiз економiчної ефективностi показав, що найбiльш доцiльним є вирощування зернобобових культур - нуту, гороху, чини i сочевицi при iнокуляцiї їх насiння штамами бульбочкових бактерiй комплементарними для певного сорту. Так, найбiльшу рентабельнiсть нуту сортiв Олександрит, Розана, Пам'ять, Трiумф забезпечив штам Н-18, чистий прибуток у цьому випадку склав 1234, 998, 1066, 1039 грн./га вiдповiдно, для сорту Карпове - штам Н-12 - 1020 грн./га, для сорту Дiамант - штам Н-28 - 1199 грн./га; для гороху сорту Ефектний штам 261-Б -860 грн./га, для сортiв Харвус 1 i Харвус 3 - Г-8, чистий прибуток склав вiдповiдно 940 i 1314 грн./га, Харвус 2 -4 - 1131 грн./га; для чини сорту Красноградська 4 - штам П-2 - 948 грн./га.

Виробництво зерна сочевицi в Криму нерентабельне, тому що в порiвняннi з iншими бобовими культурами вона формувала нижчi врожаї зерна, крiм того, було затрачено бiльше додаткових грошових коштiв на один гектар на догляд за рослинами i збiр урожаю.

ВИСНОВКИ

1. Вперше в умовах Криму доказана специфiчнiсть взаємодiї рiзних сортiв нуту i гороху з певними штамами бульбочкових бактерiй роду Rhizobium. Пластичнiсть окремого сорту бобових i генотипу бактерiй дає пiдставу для знаходження оптимального зв'язку в симбiозi i вiдкриває можливостi для проведення генетико-селекцiйної роботи вiдносно пiдвищення симбiотичної азотфiксацiї.

2. Виявлена висока ефективнiсть ризобiальної системи сорт-штам при iнокуляцiї насiння нуту, гороху, чини, сочевицi виробничими i перспективними штамами бульбочкових бактерiй.

3. Кращими штамами є для сортiв нуту

· Олександрит, Розана, Пам'ять - Н-18;

· Карпове - Н-12, Н-18, Н-28, 2102;

· Трiумф - 522, Н-18, Н-28, Н-12;

· Дiамант - Н-28, 522, Н-14.

4. Для сорту гороху

· Ефектний кращими штамами є 261-Б, Г-8, 4;

· Харвус 1 - 261-Б, 65, Г-8, 31;

· Харвус 2 - 261-Б, 4, П-2;

· Харвус 3 - 261-Б, Г-8, 31. Цей сорт гороху виявився найбiльш врожайним.

5. Для чини сорту Красноградська 4 кращими штамами є П-2, 261-Б, 2802.

6. Для сочевицi сорту Луганчанка кращими штамами є Ч-14, 248-Б.

7. Встановлено, що при високiй вiдноснiй вологостi повiтря горох i сочевиця формують найвищу врожайнiсть при сiвбi рядковим способом, а при низькiй вiдноснiй вологостi - при вирощуваннi широкорядним способом.

8. Встановленi оптимальнi норми висiву i cпосiб посiву бобових культур на зрошеннi в умовах Центрального степу Криму.

· Оптимальна норма висiву насiння для нуту є 0,6 млн./га схожих насiнин при широкоряднiй сiвбi.

· Оптимальна норма висiву для гороху є 1,0 млн./га млн./га схожих насiнин.

· Краща норма висiву для чини є 1,0 млн./га схожих насiнин, широкорядний спосiб посiву чини має перевагу над рядковим.

· Для сочевицi оптимальною нормою висiву при сiвбi рядковим способом є 2,6 млн./га, широкорядним - 2,2-2,6 млн./га схожих насiнин.

9. Найбiльший показник чистого доходу був отриманий:

· на сортах нуту Олександрит, Розана, Пам'ять, Трiумф, iнокульованих штамом Н-18 - вiдповiдно 1234, 998, 1066, 1039 грн./га, Карпове - Н-12 -1020 грн./га, Дiамант - Н-28 - 1199 грн./га;

· на сортах гороху Ефектний штамом 261-Б - 860 грн./га, Харвус 2 штамом 4 - 1131 грн./га, Харвус 1, Харвус 3 штамом Г-8 - вiдповiдно 940 i 1314 грн./га;

· на чинi сорту Красноградська 4 штамом П-2 - 948 грн./га.

Рекомендацiї виробництву

1. Посiв нуту, гороху, чини i сочевицi необхiдно проводити iнокульованим насiнням у вiдповiдностi зi специфiчнiстю штамiв бактерiй Rhizobium.

2. Враховуючи результати польових дослiджень та бiологiчнi особливостi польових культур, рекомендується вирощувати в Криму на зрошеннi нут, горох, чину.

3. Кращим способом посiву слiд вважати:

· для нуту - широкорядний з оптимальною нормою висiву 0,6 млн./га схожих насiнин;

· для гороху - i широкорядний, i рядковий залежно вiд погодних умов з оптимальною нормою висiву 1,0 млн./га схожих насiнин;

· для чини - широкорядний з оптимальною нормою висiву1,0 млн./га схожих насiнин.

4. Найбiльшу рентабельнiсть при нiтрагiнiзацiї насiння показують штами:

· для сортiв нуту Олександрит, Розана, Пам'ять, Трiумф - штам Н-18, Карпове - Н-12, Дiамант - Н-28;

· для гороху сорту Ефектний - 261-Б, Харвус 2 - 4, Харвус 1, Харвус 3 - Г-8;

· для чини сорту Красноградська 4 - штам П-2.

ПЕРЕЛIК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ

1. Щигорцова Е.Л. Изучение симбиотической азотфиксации сортов гороха // Сельскохозяйственные науки: Науч. тр. КГАТУ - Симферополь, 2005. - Вып. 89. - С. 224 - 231.

2. Адамень Ф.Ф., Щигорцова О.Л. Вивчення елементiв технлогiї вирощування чини посiвної в Криму // Зб. наук. праць Подiльського аграрно-технiчного унiверситету. - Кам'янець-Подiльський, 2005. - Вип. 13. - С. 34 - 36. (здобувачу належить проведення польових дослiдiв, аналiз та обґрунтування результатiв, пiдготовка матерiалiв до друку, оформлення.).

3. Щигорцова О.Л. Нут i чина - цiннi зернобобовi культури для Степової зони Криму // Зрошуване землеробство: Межвiд. темат. наук. зб. - Херсон, 2005. - Вип.44. - С. 110 - 113.

4. Адамень Ф.Ф., Щигорцова Е.Л. Технологии возделывания гороха в Крыму на фоне инокуляции семян // Матерiали науково-практичної конференцiї молодих вчених (23-25 листопада 2004 р.). - Чабани, 2004. - С. 56 - 57. (здобувачу належить проведення польових дослiдiв, аналiз та обґрунтування результатiв, пiдготовка матерiалiв до друку. Частка авторства 80 %).

5. Адамень Ф.Ф., Щигорцова Е.Л. Изучение эффективности нитрагинизации различных сортов нута // Сельскохозяйственное производство в Южной Степи - проблемы и перспективы: Труды КИАПП - Симферополь, 2004. - С. 68 - 70. (здобувачу належить проведення польових дослiдiв, аналiз та обґрунтування результатiв, пiдготовка матерiалiв до друку, оформлення. Частка авторства 80 %).

6. Селекцiя бульбочкових бактерiй на високоефективний симбiоз з сучасними сортами зернобобових культур / М.З. Толкачев, С.В. Дiдович, є.М. Турiн та iн. // Тези доповiдей Х з'їзду Товариства мiкробiологiв України (15-17 вересня, 2004). - Одеса: Астропринт, 2004. - С. 247. (здобувачу належить проведення польових дослiдiв, аналiз та обґрунтування результатiв. Частка авторства 30 %).

АНОТАЦIЯ

Щигорцова О.Л. Розробка елементiв технологiї вирощування нуту, гороху, чини i сочевицi в умовах зрошення в Центральному степу Криму. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття вченого ступеня кандидата сiльськогосподарських наук за спецiальнiстю 06.01.09 - рослинництво. - Iнститут ефiроолiйних i лiкарських рослин УААН. Сiмферополь - 2005 р.

Дисертацiя присвячена вивченню елементiв технологiї вирощування - способiв посiву, норми висiву, а також iнокуляцiї насiння рiзних сортiв нуту, гороху, чини, сочевицi активними штамами бульбочкових бактерiй.

Встановлена комплементарнiсть взаємодiї рiзних сортiв нуту i гороху з певними штамами бульбочкових бактерiй. Показана висока ефективнiсть передпосiвної нiтрагiнiзацiї насiння нуту, гороху, чини i сочевицi. Вперше в умовах Центрального степу Криму встановлена можливiсть одержання високих урожаїв вищезазначених бобових культур при iнокуляцiї їх насiння активними штамами специфiчних бульбочкових бактерiй.

Встановленi оптимальнi норми висiву i способи посiву нуту, гороху, чини, сочевицi на зрошеннi в умовах Центрального степу Криму.

Дана економiчна оцiнка передпосiвної iнокуляцiї насiння штамами бульбочкових бактерiй в технологiї вирощування нуту, гороху, чини, сочевицi.

Ключовi слова: горох, нут, чина, сочевиця, iнокуляцiя, способи посiву, норма висiву.

АННОТАЦИЯ

Щигорцова Е.Л. Разработка элементов технологии возделывания нута, гороха, чины и чечевицы в условиях орошения в Центральной степи Крыма.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09.- растениеводство.- Институт эфиромасличных и лекарственных растений. Симферополь - 2005 г.

Диссертация посвящена изучению элементов технологии возделывания - способов посева, нормы высева, а также инокуляции семян различных сортов нута, гороха, чины, чечевицы штаммами клубеньковых бактерий.

Установлена комплементарность взаимодействия различных сортов нута и гороха с определенными штаммами клубеньковых бактерий. Показана высокая эффективность предпосевной инокуляции семян нута, гороха, чины и чечевицы штаммами клубеньковых бактерий. Впервые в условиях Центральной степи Крыма установлена возможность получения высоких урожаев вышеназванных бобовых культур при инокуляции их семян активными штаммами клубеньковых бактерий.

Установлены оптимальные нормы высева и способы посева нута, гороха, чины, чечевицы на орошении в Центральной степи Крыма.

Дана экономическая оценка предпосевной инокуляции семян штаммами клубеньковых бактерий в технологии выращивания нута, гороха, чины, чечевицы.

Ключевые слова: горох, нут, чина, чечевица, инокуляция, способы посева, норма высева.

SUMMARY

Shigortsova E.L. Elements of technology development of peas, chickpea, peavine, lentil сultivation in the conditions of irrigation in the central steppe of Crimea. - Manuscript.

The thesis on competition of the scientific degree of the candidate of agricultural sciences on the speciality 06.01.09. - plant growing. - Institute of essential oil and medicinal plants. Simferopol -2005.

The thesis is dedicated to studying of cultivation technology elements - ways of sowing, seeds rate, and also to inoculation of seeds of various of peas, chickpea, peavine, lentil with active cultures of nodule bacteria.

The basic practical way of nitrogen fixing functions of bean cultures increasing is the presowing cultivation of their seeds with highly effective selection cultures corresponding to nodule bacteria.

Specificity of interaction of various varieties of chickpea (Alexandrite, Rosanna, Pamyat', Karpovo, Triumph, Diamond) and peas (Effective, Harvus 1, Harvus 2, Harvus 3) with certain cultures of nodule bacteria is found out, and high efficiency of inoculation of seeds of peavine (Krasnogradskaya 4 variety) and lentils (Luganchanka variety) is shown. The opportunity of heavy yields obtaining of the above-named bean varieties at interaction of their seeds with active varieties of nodule bacteria in conditions of Steppe Crimea is established for the first time.

Parameters of structural elements, as principal, determining the level of efficiency of bean cultures are found out by results of researches. The quality indicator of peas, chickpea, peavine, lentil grain (% of a crude protein) depending on cultures of nodule bacteria is determined. Application of seeds inoculation increases the content of a crude protein in seeds of chick pea up to 3,1 %, peas - 2,6 %, peavines - 1,6 %, lentils - 2 %.

The economic estimation of application of inoculation of seeds in technology of cultivation of chickpea, peas, peavine, lentil is given.

It is found out, that the highest level of productivity of chickpea and peavine is obtained at sowing by wide-row way. For chick pea it is necessary to consider as optimum seeding rate 0,6 millions/hectare. Peas and lentil at a high relative atmospheric humidity form the greatest productivity at sowing by continuous ordinary way, and at low (air drought) - at cultivation by wide-row way. Optimum seeding rates are found out - for peas it makes 1,0 millions/hectare, for lentil at sowing by continuous ordinary way 2,6 millions/hectare, at sowing by wide-row way - 2,2-2,6 millions/hectare.

On the basis of results of researches recommendations on cultivation of leguminous cultures - chick pea, peas, peavine, lentil are developed at inoculation of seeds with active cultures of nodule bacteria which have been implemented into a farm-production of Crimea (SPK “Red Crimea” of Pervomaysk region; Company on joint processing the ground, Pervomaysk region).

Key words: peas, chickpea, peavine, lentil, an inoculation, ways of sowing, a seeding rate.

Размещено на Allbest.ru

...