Обґрунтування основних технологічних прийомів конвеєрного вирощування кукурудзи цукрової в умовах південного степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

УДК 635.67: 631.5 (477.7)

Обґрунтування основних технологічних прийомів конвеєрного вирощування кукурудзи цукрової в умовах південного степу України

06.01.06 - овочівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Дубровін Валерій Вікторович

Київ 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор ЛИХАЦЬКИЙ ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри овочівництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ЖУК ОЛЬГА ЯКІВНА Національний аграрний університет, професор кафедри овочівництва

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ПЛЕХАНОВА ТАМАРА ФЕДОРІВНА Сквирська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва, провідний науковий співробітник лабораторії селекції і технології малопоширених овочевих культур

Провідна установа - Подільський державний аграрно-технічний університет, кафедра плодоовочівництва і виноградарства, Міністерство аграрної політики України, м. Кам'янець-Подільський

Захист відбудеться 10.11.2006 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, к. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий 09.10.2006 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Присташ І.В

кукурудза врожай пасинкування регулятор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На півдні України, поблизу курортних міст і селищ, існує значний попит на свіжу овочеву продукцію, в тому числі на відварені качани кукурудзи цукрової молочної і молочно-воскової стиглості, особливо під час курортного сезону, що триває з початку червня до кінця вересня. Оскільки зерно кукурудзи цукрової молочно-воскової стиглості є сировиною для консервного виробництва, це підвищує значимість цієї культури.

Кукурудза цукрова має нескладну технологію вирощування, забезпечує задовільні врожаї навіть без зрошення і може посісти чинне місце серед традиційно найбільш поширених овочевих культур. Крім цього, важливо максимально використати вегетаційний сезон року для забезпечення безперебійного конвеєрного надходження свіжої продукції протягом якнайбільшого часу - створення "овочевого конвеєру".

Виходячи з цього, актуальним є питання розробки нових та вдосконалення існуючих технологічних заходів вирощування кукурудзи цукрової на суходолі південного Степу України: підбір урожайних, з високими споживчими властивостями сортів і гібридів різних груп стиглості з дружним дозріванням, здатних забезпечити сталі врожаї за мінливих погодних умов; встановлення максимально можливих календарних строків сівби для забезпечення "овочевого конвеєру"; визначення оптимальної густоти рослин; застосування регуляторів росту рослин для підвищення їх продуктивності і забезпечення високої якості продукції; оцінка стійкості рослин проти несприятливих факторів навколишнього середовища.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної програми кафедри овочівництва Одеського державного аграрного університету: "Вплив способів вирощування на ріст, розвиток, продуктивність і строки надходження урожаю овочевих культур", яка виконується спільно з тематикою кафедри рослинництва "Удосконалення технології вирощування польових культур в південному Степу України", № державної реєстрації 0101U001375 від 16.03.2001 р.

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень є обґрунтування та вдосконалення елементів України, що передбачає підбір сортів і гібридів, технологічну оцінку врожаю різних строків сівби, визначення і обґрунтування оптимальної густоти рослин, визначення ефективності пасинкування і використання регуляторів росту рослин, що забезпечить вирощування високих урожаїв протягом 50-70 днів і підвищення рівня економічних показників.

Задачами досліджень є виявлення впливу факторів зовнішнього середовища та елементів технології (строків сівби, густоти рослин, пасинкування, строків і способів застосування регуляторів росту) на ріст, розвиток, продуктивність рослин і якісні показники врожаю вітчизняних сортів і гібридів кукурудзи цукрової.

Об'єкт дослідження - фізіологічні та біохімічні процеси, які відбуваються в рослинах кукурудзи цукрової за різних технологічних заходів та зв'язки між абіотичними факторами і рівнем реалізації біологічного потенціалу сортів і гібридів за їх вирощування до стану технічної стиглості.

Предмет дослідження - сорти та гібриди, фенологічні зміни, біометричні та продуктивні параметри рослин кукурудзи цукрової залежно від біологічних особливостей рослин у процесі їх вирощування, біохімічні та дегустаційні показники якості продукції. Встановлення кореляційних зв'язків між факторами навколишнього середовища та розвитком і продуктивністю рослин кукурудзи цукрової.

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи було використано польовий метод, супутні фенологічні, біометричні, фізіологічні та статистичні дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах південного Степу України без зрошення досліджено біологічні особливості вітчизняних сортів і гібридів кукурудзи цукрової, фізіологічні та біохімічні процеси, які відбуваються в рослинах кукурудзи цукрової за різних технологічних прийомів вирощування: строків сівби, густоти рослин, пасинкування та використання регуляторів росту рослин.

Практичне значення одержаних результатів. Для конвеєрного вирощування кукурудзи цукрової в зоні південного Степу України підібрані ранньостиглі гібриди F₁ Сквирка та Роставиця, які забезпечують урожайність в середньому 5,0-5,2 т/га товарних качанів (25-27 тис. шт./га). Визначено строки сівби, починаючи з 10-12 квітня до 1-го липня з інтервалом 13-14 днів, які забезпечують конвеєрне надходження продукції протягом 60-70 днів. Встановлено оптимальну густоту рослин залежно від сорту - 30-40 тис.шт./га. Доведена доцільність застосування регуляторів росту емістим С і зеастимулін для обробки насіння і вегетуючих рослин.

Результати роботи впроваджені в дослідному господарстві "Южний" Біляївського району Одеської області (2002-2003 рр.) на площі 2 га та селянсько-фермерському господарстві "АРЄ" Болградського району Одеської області (2004-2005 рр.) на площі 4 га.

Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні джерел літератури за темою дисертації, участі у розробці програми досліджень, проведенні польових дослідів та експериментальних досліджень, статистичній обробці отриманих даних, узагальненні результатів та їх практичному впровадженні.

Апробація роботи. Результати проведених досліджень були представлені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів факультету плодоовочівництва і виноградарства Одеського державного аграрного університету (Одеса, 2002-2004 рр.), науково-практичній конференції з питань розвитку овочівництва на Одещині (Одеса, 2002 р.), міжнародній науковій конференції "Біологічні науки і проблеми рослинництва (Умань, 2003 р.), ІІ всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених "Перспективні напрями розвитку сільськогосподарської науки і виробництва в Україні" (Сімферополь, 2003 р.).

Публікації. Результати проведених досліджень викладені у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація викладена на 154 сторінках комп'ютерного набору, містить 40 таблиць, 18 рисунків і 8 додатків. Робота складається з вступу, 8 розділів, висновків та рекомендацій виробництву. Список використаної літератури включає 140 джерел, у т. ч. 14 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ відкриває основні питання значення кукурудзи цукрової як овочевої культури, актуальність теми, новизну, практичне значення і апробацію роботи.

Відомості про кукурудзу цукрову та технологію її вирощування (огляд літератури). В розділі наведено короткий огляд вітчизняних і зарубіжних джерел літератури з питань походження, біологічних і морфологічних характеристик, досягнення в селекції та технології вирощування кукурудзи цукрової, впливу умов зовнішнього середовища та технологічних заходів на ріст, розвиток і врожайність культури. Кукурудзі цукровій свої дослідження присвятили такі вчені як Шмараєв Г.Є., Завертайло Т.Ф., Стрельнікова Т.Р., Плеханова Т.Ф., Янченко О.О., Вареник Б.Ф., Євтушенко Г.О., Ігнатенко М.В., Семеняка І.М., Абакумов В.Г., Хомовський І.Д., Dungan G.N., Davis M. J., Цktem A. та інші. Актуальними залишаються питання про вдосконалення у селекції та технології вирощування кукурудзи цукрової у конкретних природно-кліматичних умовах.

Умови та методика проведення досліджень. Експериментальні дослідження виконувались на дослідному полі та в лабораторії Одеського інституту агропромислового виробництва УААН протягом 2001-2003 рр.

Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем південний карбонатний малогумусний малопотужний середньосуглинковий на четвертинному лесі. Потужність гумусового горизонту в межах 45-55 см. Вміст гумусу в орному шарі (30 см) за Тюріним - 3,1%, азоту легкогідролізованого за методом Тюріна і Кононової - 1,2 мг/100 г (низький), рухомого фосфору за Чіріковим - 8,0 мг/100 г (середній), обмінного калію за Мачигіним - 15,6 мг/100 г ґрунту (середній).

Клімат південного Степу характеризується як помірно-континентальний з тривалим жарким літом, короткою м'якою зимою і недостатнім зволоженням. За середніми багаторічними даними, сума опадів за рік становить 398 мм. Гідротермічний коефіцієнт за Селяніновим (ГТК) дорівнює 0,7-0,8, що характеризує територію як зону недостатнього атмосферного зволоження.

Погодні умови протягом 2001-2003 років відрізняються від середніх багаторічних більшою теплозабезпеченістю протягом вегетаційного періоду кукурудзи цукрової. У 2001 році протягом вегетації кукурудзи цукрової спостерігався дефіцит вологи, особливо для пізніх весняних і літніх строків сівби у другій половині вегетаційного сезону. Лише у 2 і 3-й декадах травня та у 3-й декаді серпня опадів випало більше за середні багаторічні показники. У 2002 році за період з температурами повітря вище 10єС надійшло 153,1 мм опадів, що становить всього 69,6 % від середньої багаторічної норми. У 2003 році сума опадів за період з температурами повітря вище 10єС становила 250,4 мм (113,8 % від середніх багаторічних).

Дослідження проводили у п'яти окремих польових дослідах.

Дослід 1. Агробіологічна оцінка сортів і гібридів кукурудзи цукрової та якість одержаної продукції. Однофакторний польовий дослід. Варіанти: гібриди Сквирка F₁ (стандарт), Роставиця F₁, Куліковський F₁, сорти Брусниця, Ароматна, Ласуня одеська.

Дослід 2. Продуктивність кукурудзи цукрової і терміни надходження продукції при конвеєрному вирощуванні. Двофакторний польовий дослід. Варіанти:

Фактор А: гібрид Сквирка F1	Фактор В: строк сівби: 1-й - 12-15.04
сорт Ароматна	2-й - 25-28.04 (контроль)
сорт Ласуня одеська	3-й - 8-12.05
	4-й - 21-24.05
	5-й - 3-6.06
	6-й - 16-19.06
	7-й - 2-8.07



Дослід 3. Вплив густоти рослин кукурудзи цукрової на продуктивність сортів і гібридів за сортової агротехніки. Двофакторний польовий дослід.

Фактор А:	Фактор В: густота рослин, тис./га
гібрид Сквирка F1	20
сорт Ароматна	30
сорт Ласуня одеська	40 (контроль)
	50
	60
	70

Дослід 4. Ефективність пасинкування кукурудзи цукрової. Однофакторний польовий дослід. Варіанти: 1) без пасинкування - контроль; 2) одноразове пасинкування; 3) дворазове пасинкування; 4) триразове пасинкування. Дослід проведено у 2002-2003 рр.

Дослід 5. Розвиток і продуктивність рослин кукурудзи цукрової залежно від виду і способу застосування регуляторів росту рослин. Однофакторний польовий дослід. Варіанти:

1) без обробки регуляторами росту (контроль);

2) замочування насіння у водному розчині емістиму С 20 мл/т;

3) замочування насіння у водному розчині зеастимуліну 20 мл/т;

4) обприскування рослин у фазі 8-10 листків водним розчином емістиму С 20 мл/га;

5) обприскування рослин у фазі 8-10 листків водним розчином зеастимуліну 20 мл/га;

6) замочування насіння у водному розчині емістиму С 20 мл/т і обприскування рослин у фазі 8-10 листків водним розчином емістиму С 20 мл/га;

7) замочування насіння у водному розчині зеастимуліну 20 мл/т і обприскування рослин у фазі 8-10 листків водним розчином зеастимуліну 20 мл/га.

При замочуванні насіння використано водний розчин регулятору росту з витратою води 10 л/т насіння, при обприскуванні вегетуючих рослин - 200 л/га. У контрольному варіанті замочування насіння і обприскування вегетуючих рослин проводили чистою водою.

Повторність у дослідах чотириразова, загальна площа посівної ділянки 28 м², облікової - 14 м², розміщення ділянок систематичне.

Супутні дослідження, аналізи та розрахунки проводили за загальноприйнятими методиками: "Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві" (2001); "Методика государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур. Картофель, овощные и бахчевые культуры" (1975); "Методика полевого опыта" (Доспехов Б.А., 1985); "Основи наукових досліджень в агрономії" (Мойсейченко В.Ф., Єщенко В.О., 1994); "Методика полевых опытов по изучению агротехнических приемов возделывания кукурузы" (1967). Фізіологічні дослідження виконували за такими методиками: "Методика физиологических исследований в овощеводстве и бахчеводстве" (1970), "Фотосинтетическая деятельность растений в посевах" (Ничипорович А.А., 1961). Оцінку біоенергетичної ефективності обчислювали за методиками: "Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві" (Медведовський А.К., Іваненко П.І., 1988); "Методика биоэнергетической оценки технологии в овощеводстве с учетом пищевой ценности продукции" (Болотских А.С., Довгаль Н.Н., 1998). Статистичний аналіз одержаних даних проводили методом дисперсійного аналізу за методикою, викладеною у працях Доспєхова Б.А. (1985) за допомогою пакету аналізу програми Excel 2000.

Дослідження проводили у суходільних умовах. Попередником кукурудзи цукрової в дослідах була пшениця озима. Обробіток ґрунту - зяблевий напівпаровий. Удобрення основне Р₅₀К₄₅, передпосівне N₆₀, припосівне Р₁₀. У польових дослідах, в яких строки сівби не вивчалися, насіння висівали 25-26 квітня. У досліді, в якому строки сівби - один з досліджуваних факторів, сівбу проводили у терміни, передбачені схемою дослідів. Густота рослин у дослідах - 40 тис.шт./га, у досліді з вивчення густоти рослин - згідно зі схемою досліду. Ширина міжрядь 70 см. Догляд за рослинами складався з двох міжрядних культивацій та ручного прополювання і формування густоти рослин, передбаченої завданням. Урожай збирали вручну із одночасним сортуванням у три строки: при досягненні технічної стиглості 15-20 % качанів, 70-75 % і 10-15 %.

АГРОБІОЛОГІЧНА ОЦІНКА СОРТІВ І ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЦУКРОВОЇ

Ріст і розвиток рослин сортів і гібридів. Різниця між сортами і гібридами у проходженні чергових фенофаз спостерігалась з появою волотей. У ранньостиглих гібридів F₁ Сквирка, Роставиця, Куліковський і сорту Брусниця викидання волотей залежно від умов відбувалося на 46-51-й день від появи сходів, що на 3-7 днів раніше, ніж у середньораннього сорту Ароматна і середньостиглого - Ласуня одеська, у яких викидання волотей відмічено на 51-60-й день від сходів. Вегетаційний період сходи - технічна (молочна) стиглість у гібридів і сортів в середньому за три роки був таким: Сквирка F₁ - 74 дні, Роставиця F₁ і Брусниця - 71, Куліковський F₁ - 75, Ароматна - 79, Ласуня одеська - 83.

Урожайність. В середньому за три роки досліджень за врожайністю товарних качанів у обгортках жоден з досліджуваних сортів і гібридів достовірно не перевищив стандарт досліду - гібрид Сквирка F₁. У гібрида Роставиця F₁ урожайність була на рівні стандарту. У гібрида Куліковський F₁ і сорту Брусниця урожайність товарних качанів була меншою за стандарт - на 9,4 і 9,2 % відповідно; у сортів Ароматна і Ласуня одеська на 17,3- 18,0 %. Показник кількості товарних качанів з гектара у сортів і гібридів коливався за роками досліджень від 7,8 до 43,0 тис.шт./га (табл. 1).

В середньому за роки досліджень у гібрида Роставиця F1 і сорту Брусниця кількість товарних качанів з гектара була на рівні стандарту - 25-27 тисяч шт., у гібрида Куліковський F1 менше стандарту - на 7,9 %, у сортів Ароматна і Ласуня одеська менше відповідно на 18,6 і 24,5 %.



Таблиця 1 Урожайність і товарність продукції сортів і гібридів кукурудзи цукрової

Сорт, гібрид	Урожайність товарних качанів у обгортках, т/га	Товарність качанів, %	Кількість товарних качанів на 1 га, тис. шт.
	2001 р.	2002 р.	2003 р.	сер.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	сер.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	сер.
Сквирка F1 (стандарт)	3,5	2,5	9,4	5,1	75,9	75,9	83,9	78,6	21,1	15,2	39,5	25,3
Роставиця F1	3,2	2,5	9,8	5,2	82,0	73,2	84,4	79,9	26,4	15,9	40,6	27,6
Брусниця	2,0	2,4	9,5	4,6	76,4	74,7	80,6	77,2	15,8	16,6	43,0	25,1
Куліковський F1	2,1	1,6	10,2	4,6	69,9	64,9	84,5	73,1	18,1	11,6	40,2	23,3
Ароматна	3,3	1,6	7,8	4,2	87,2	65,8	78,1	77,0	19,5	8,1	34,1	20,6
Ласуня одеська	3,9	1,5	7,1	4,2	87,2	59,3	78,6	75,0	22,3	7,8	27,3	19,1

Якість урожаю. Результати досліджень свідчать, що при переході до фази молочно-воскової стиглості вміст цукрів у зерні зменшується порівняно з вмістом у фазі молочної стиглості (табл. 2).

Таблиця 2 Якість зерна сортів і гібридів кукурудзи цукрової залежно від фази стиглості (середнє за 2002-2003 рр.)

Сорт, гібрид	Вміст поживних речовин за різних фаз стиглості зерна
	молочна	молочно-воскова
	вміст сухої речовини в зерні, %	вміст цукрів в зерні, % від сирої маси	вміст цукрів в зерні, % від сухої маси	дегустаційна оцінка, бал (1...5)	вміст сухої речовини в зерні, %	вміст цукрів в зерні, % від сирої маси	вміст цукрів в зерні, % від сухої маси	дегустаційна оцінка, бал (1...5)
Сквирка F1 (стандарт)	24,4	3,2	12,8	4,1	32,3	2,9	9,4	3,8
Роставиця F1	25,9	2,8	10,8	4,0	30,0	2,6	8,9	3,8
Брусниця	24,0	3,1	11,9	3,9	28,8	2,9	9,9	3,6
Куліковський F1	22,0	3,2	13,8	4,2	31,9	3,0	9,7	3,9
Ароматна	24,8	3,2	12,0	4,5	26,9	2,7	12,9	4,5
Ласуня одеська	22,3	2,8	10,7	4,5	27,7	2,3	10,9	4,3

Ранньостиглі гібриди F₁ Сквирка, Роставиця, Куліковський і сорт Брусниця при переході до фази молочно-воскової стиглості в зерні втрачали від 2,2 до 8,8 % вологи і 2,2-3,7 % цукрів на суху масу; сорт Ароматна втратив 6,6 % вологи і лише 0,31 % цукрів, сорт Ласуня одеська - 10,5 % вологи і 0,16 % цукрів на суху речовину. Таким чином, перехід від фази молочної стиглості до молочно-воскової у сортів Ароматна і Ласуня одеська відбувався повільніше порівняно з гібридами.

Результати дегустаційної оцінки показують, що свіжовідварені качани сортів і гібридів кукурудзи цукрової частково знизили смакові якості в фазі молочно-воскової стиглості. У ранньостиглих гібридів F₁ Сквирка, Роставиця, Куліковський і сорту Брусниця - загальна оцінка зменшилась на 0,2-0,3 бала - до 3,6-3,9 балів. Сорти Ароматна і Ласуня одеська майже не втратили смакових якостей при переході до молочно-воскової стиглості і одержали порівняно високі оцінки дегустаторів - 4,3-4,5 балів.

ПРОДУКТИВНІСТЬ КУКУРУДЗИ ЦУКРОВОЇ І ТЕРМІНИ НАДХОДЖЕННЯ ПРОДУКЦІЇ ПРИ КОНВЕЄРНОМУ ВИРОЩУВАННІ

Погодні умови при вирощуванні кукурудзи цукрової. При конвеєрному вирощуванні кукурудзи цукрової у рослин за різних строків сівби ріст і розвиток проходив за неоднакових погодних умов. Протягом трьох років досліджень погодні умови для одних строків сівби були більш сприятливі і менш сприятливі для інших (табл. 3).

Таблиця 3 Погодні умови за конвеєрного вирощування кукурудзи цукрової

Строк сівби	Сума ефективних температур вище 10єС за період сходи-збирання, єС	Сума опадів за період сівба-збирання, мм
	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.
12-15.04	-	770	835	-	41	119
25-28.04(контроль)	913	817	865	95	41	119
08.11.05	967	857	912	81	52	116
21-24.05	993	1017	917	70	97	128
03.06.06	975	1039	916	38	93	129
16-19.06	1081	969	943	32	74	113
29.6-8.07	-	1170	883	-	79	145



У варіантах, де кукурудза цукрова посіяна у більш пізні строки, спостерігалось скорочення вегетаційного періоду. Коефіцієнт кореляції між тривалістю вегетаційного періоду рослин і сумою ефективних температур за вегетаційний період у гібрида Сквирка F₁ становив 0,83, сорту Ароматна - 0,81, сорту Ласуня одеська - 0,93.

Урожайність сортів і гібридів кукурудзи цукрової тісно пов'язана з опадами за вегетаційний період. Коефіцієнт кореляції між сумою опадів і врожайністю товарних качанів за середніми трирічними даними становив: у гібрида Сквирка F₁ 0,74; у сорту Ароматна 0,68; у сорту Ласуня одеська 0,65.

Урожайність кукурудзи цукрової при конвеєрному вирощуванні. За три роки досліджень найвищу врожайність одержано у варіантах строків сівби з 21.05 по 8.07, а найменш урожайними були варіанти строків сівби 25-28.04 і 8-11.05 (табл. 4). Ознаки, за яких зменшувалась товарність урожаю, - це недостатня довжина качанів (менше 10 см) - 15,0 %, недостатня озерненість (череззерниця більше 20 % поверхні качана) - 55,1 %, ураження хворобами - 20,5 %, пошкодження шкідниками - 9,4 % від нетоварної частини урожаю.

Таблиця 4 Урожайність і товарність сортів і гібрида кукурудзи цукрової при конвеєрному вирощуванні (середнє за 2001-2003 рр.)

Строк сівби	Урожайність товарних качанів у обгортках, т/га	Кількість товарних качанів з гектара, тис. шт.	Товарність, %
	Сквирка F1	Ароматна	Ласуня одеська	Сквирка F1	Ароматна	Ласуня одеська	Сквирка F1	Ароматна	Ласуня одеська
1-й 12-15.04	6,2	4,9	4,8	31,1	21,3	18,4	84,6	72,9	71,5
2-й 25-28.04(контроль)	5,3	4,2	4,3	27,0	20,9	19,3	80,4	77,0	74,7
3-й 08-11.05	5,4	4,4	3,8	28,3	22,2	16,4	78,8	68,0	71,1
4-й 21-24.05	6,1	5,5	5,3	30,6	27,3	24,6	77,8	78,0	83,0
5-й 03-06.06	6,3	5,6	5,4	31,6	29,8	26,5	77,4	80,3	81,5
6-й 16-19.06	5,6	5,4	5,1	30,1	28,2	23,8	79,3	78,3	79,6
7-й 29.6-8.07	7,0	6,9	6,5	35,9	36,6	27,9	84,7	81,9	83,6



Конвеєрне вирощування кукурудзи цукрової в умовах суходолу південного Степу України має таки переваги: використання декількох строків сівби і різних за скоростиглістю гібридів і сортів дозволяє подовжити термін надходження продукції протягом 2-х місяців і більше, що надає можливість вчасно зібрати і реалізувати продукцію за вигідними цінами; конвеєрне вирощування зменшує ризик одержання низького врожаю зі всієї площі посіву через те, що один строк вирощування може сформувати низький урожай, а якщо використовувати декілька строків, то певні з них забезпечать гарантований урожай, тому що протягом сезону можуть бути умови сприятливі для одних строків і несприятливі для інших.

Проте вирощування кукурудзи цукрової в конвеєрі має і недоліки: літні посіви кукурудзи вимагають додаткових витрат на підтримання ґрунту в підготовленому стані протягом 2-3 місяців від початку весняних польових робіт; при посіві пізно навесні і влітку є ризик, що насіння потрапить в сухий ґрунт і матиме погану польову схожість; при конвеєрному вирощуванні посів вимагає більше часу на догляд і збирання, адже ці заходи проводяться для різних строків в різні терміни.

Завдяки використанню кількох строків сівби та сортів і гібрида різних груп стиглості було забезпечене конвеєрне надходження продукції у 2001 р. протягом 38 днів (23.07-30.08); у 2002 р. - 72 днів (10.07-16.10); у 2003 р. - 79 днів (15.07-2.10) (рис. 1).

Рис. 1 Врожайність і термін одержання врожаю качанів молочної стиглості сортів і гібрида кукурудзи цукрової за різних строків сівби у 2001-2003 рр.

ВПЛИВ ГУСТОТИ РОСЛИН КУКУРУДЗИ ЦУКРОВОЇ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ І ГІБРИДІВ ЗА СОРТОВОЇ АГРОТЕХНІКИ

Ріст і розвиток рослин. При збільшенні густоти рослин від 20 до 70 тис./га спостерігалося взаємне пригнічення рослин, особливо у фазі викидання волотей - цвітіння, оскільки на одну рослину припадало менше води, світла, поживних речовин. Це призводило до помітного зменшення кущистості - на 3,1-24,3 %, висоти рослин - на 1,1-10,0 %, загальної площі листків рослини - на 1,4-48,0 %, чистої продуктивності фотосинтезу - на 1,0-20,5 % (табл. 5).

Таблиця 5 Індивідуальна продуктивність рослин сортів і гібрида кукурудзи цукрової залежно від густоти рослин (середнє за 2001-2003 рр.)

Густота рослин, тис./га	Висота головного стебла, см	Коефіцієнт кущистості	Площа листків рослини, м2	Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м2 листків за добу
	Сквирка F1	Ароматна	Ласуня одеська	Сквирка F1	Ароматна	Ласуня одеська	Сквирка F1	Ароматна	Ласуня одеська	Сквирка F1	Ароматна	Ласуня одеська
20	136	118	166	2,91	2,60	2,59	0,53	0,50	0,59	11,4	11,0	11,0
30	140	128	159	2,76	2,53	2,52	0,47	0,51	0,65	11,0	10,8	10,9
40 (контроль)	133	126	155	2,59	2,26	2,18	0,41	0,45	0,54	10,7	10,2	10,5
50	129	124	149	2,51	2,05	2,07	0,37	0,37	0,36	10,2	9,6	10,0
60	127	121	144	2,25	1,91	1,93	0,31	0,33	0,32	9,6	9,2	9,5
70	124	118	139	1,96	1,91	1,90	0,29	0,29	0,31	9,4	8,7	9,1

Найбільш високі показники індивідуальної продуктивності рослин встановлені у варіанті густоти рослин 20 тис.шт./га у всіх досліджуваних сортів і гібрида.

Урожайність і структура врожаю. При збільшенні густоти рослин спостерігалось зменшення показників основних елементів структури врожаю. Проте максимальна врожайність є результатом множини найбільш можливої кількості рослин на одиниці площі, найбільшої при цьому кількості качанів на рослині та найбільшої маси качана (табл. 6). За даними табл. 6 бачимо, що у гібрида Сквирка F₁ у варіантах густоти рослин 20, 30 і 40 тис. шт./га урожайність різнилась мало і різко знизилась при загущенні до 60 і 70 тис. шт./га. У сортів Ароматна і Ласуня одеська помітне зниження врожайності спостерігалось у варіантах загущення 50, 60 і 70 тис. шт./га.

Із збільшенням загущеності рослин помітно зменшувалась кількість качанів на 100 рослин, маса товарного качана і товарність. Така закономірність пов'язана з умовами зони вирощування.

Таблиця 6 Урожайність і структура врожаю сортів і гібрида кукурудзи цукрової залежно від густоти рослин (середнє за 2001-2003 рр.)

Густота рослин, тис./га	Урожайність товарних качанів у обгортках, т/га	Кількість качанів на 100 рослин, шт.	Маса товарного качана без обгортки, г	Товарність качанів, %
	Сквирка F1	Ароматна	Ласуня одеська	Сквирка F1	Ароматна	Ласуня одеська	Сквирка F1	Ароматна	Ласуня одеська	Сквирка F1	Ароматна	Ласуня одеська
20	5,2	4,1	4,4	134	104	105	151	145	192	88,1	80,3	75,6
30	5,0	4,2	4,5	100	84	82	135	132	159	85,7	80,5	79,3
40 (контроль)	5,4	4,1	4,3	90	73	72	126	122	146	83,4	75,8	74,6
50	5,0	3,4	3,4	85	57	59	117	111	129	73,4	72,7	64,8
60	3,7	2,9	2,7	66	47	47	100	102	119	62,9	66,4	57,5
70	3,0	2,4	2,1	54	40	35	97	96	115	58,8	61,1	53,6

За результатами регресійного аналізу трирічних даних встановлено, що теоретично оптимальна густота рослин гібрида Сквирка F₁ знаходиться на рівні 32,5 тис./га (рівняння регресії y=-0.0173x²+1,1209x+35,126), у сорту Ароматна - 22,0 тис./га (y=-0,0085x²+0.3839x+37,285), у сорту Ласуня одеська - 19,5 тис./га (y= -0,01x²+0,3968x+40,894).

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПАСИНКУВАННЯ КУКУРУДЗИ ЦУКРОВОЇ

Дво і триразове пасинкування сприяло збільшенню висоти головного стебла рослин кукурудзи цукрової в середньому за два роки відповідно на 5,9 і 7,3 %, збільшенню площі листків головного стебла на 16-24 %. Але помічено зменшення загальної площі листкової поверхні рослини у варіантах одно-, дво- і триразового пасинкування відповідно на 37,9, 24,1 і 27,0 % за рахунок площі листків видалених пасинків. Кількість волотей у варіантах з пасинкуванням була менша, ніж у контрольному на 6088 шт./га у 2002 р. і на 31000 шт./га у 2003 р. за рахунок волотей пасинків, цвітіння яких припадає саме на фазу цвітіння качанів. Таким чином, при пасинкуванні з пасинками видаляється додаткове джерело пилку (фази цвітіння волотей досягали 12,9 % пасинків у 2002 р. і 42,0 % у 2003 р.). За роки досліджень не виявлено жодного пасинка у рослин кукурудзи цукрової, який би мав повноцінний качан, тому пасинки не мають значення як джерела додаткових качанів.

Таблиця 7 Урожайність і товарність урожаю кукурудзи цукрової залежно від пасинкування рослин

Варіант	Урожайність товарних качанів у обгортках, т/га	Кількість качанів на 100 рослин, шт.	Товарність, %
	2002 р.	2003 р.	сер.	2002 р.	2003 р.	сер.	2002 р.	2003 р.	сер.
Без пасинкування -контроль	2,4	9,1	5,7	69	124	96	73,0	81,4	77,2
Разове пасинкування	1,8	7,2	4,5	56	120	88	62,2	75,5	68,8
Дворазове пасинкування	2,4	9,6	6,0	71	125	98	67,5	76,5	72,0
Триразове пасинкування	2,3	9,9	6,1	69	128	98	67,9	78,3	73,1

У середньому за два роки досліджень дво- і триразове пасинкування забезпечило надбавку врожайності товарних качанів у обгортках на 0,21 і 0,35 т/га, або на 3,6 і 6,1 % відповідно порівняно з контролем (табл. 7). Разове пасинкування у фазі викидання волотей головним стеблом негативно вплинуло на врожайність кукурудзи цукрової - на 1,25 т/га менше за контроль, або на 27,8 %.

РОЗВИТОК І ПРОДУКТИВНІСТЬ КУКУРУДЗИ ЦУКРОВОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ І СПОСОБУ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН

За обробки насіння регуляторами росту рослин виявлено підвищення його польової схожості. Так, за обробки препаратом емістим С польова схожість насіння підвищилась на 8,94 %, препаратом зеастимулін - на 12,49 % порівняно з контролем.

Висота рослин і середньодобовий приріст за обробки регуляторами змінювались в незначних межах і різниця між варіантами була недостовірною. Не встановлено істотної різниці між варіантами за ступенем кущистості. Площа листків рослин кукурудзи цукрової при застосуванні регуляторів росту помітно збільшувалась. У варіантах із застосуванням препарату емістим С за обробки насіння і вегетуючих рослин площа листків в середньому за три роки досліджень була більшою, ніж у контролі на 4,5 %. У варіанті із подібним застосуванням препарату зеастимулін площа листків була на 17,6 % більше за контроль.

В середньому за три роки досліджень надбавку врожайності товарних качанів у обгортках одержано у таких варіантах: обробка насіння і обприскування рослин розчином препарату емістим С - 0,53 т/га (9,1 %); обробка насіння і обприскування рослин розчином препарату зеастимулін - 0,70 т/га (12,3 %). Решта варіантів з використанням регуляторів росту емістим С та зеастимулін за обробки насіння або обприскування вегетуючих рослин у фазі 8-10 листків нормою витрати 20 мл/т (насіння) та 20 мл/га не забезпечили достовірної надбавки врожайності товарних качанів.

ЕКОНОМІЧНА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ ЦУКРОВОЇ

Найбільший рівень рентабельності за конвеєрного вирощування в середньому за три роки у гібрида Сквирка F₁ одержано при сівбі 12.04, 25.04, 16.06, 29.06 (113-186 %), у сортів Ароматна і Ласуня одеська - 12.04, 03.06, 16.06, 29.06 (64-162 %).

У гібрида Сквирка F₁ найвищий рівень рентабельності одержано у варіантах з густотою рослин 40 і 50 тис.шт./га - 145,6-143,3 %. При цьому у варіанті 40 тис.шт./га рентабельність виявилась найбільшою - 145,6 %. У сортів Ароматна і Ласуня одеська кращі показники економічної ефективності одержані у варіантах з густотою 30 і 40 тис.шт./га. Вони забезпечили найбільший рівень рентабельності - 74,4-83,1 %.

Доведено, що комбіноване застосування регуляторів росту емістим С і зеастимулін для обробки насіння і обприскування вегетуючих рослин забезпечує збільшення рівня рентабельності до 188-194 %.

Найбільш ефективним за біоенергетичною оцінкою є вирощування гібридів F₁ Сквирка і Роставиця (к.б.е = 3,82-3,88), гібрида Сквирка F₁ і сортів Ароматна і Ласуня одеська у строки: 21-24.05, 03-06.06 і 29.6-8.07 (к.б.е. = 3,84-4,84), з густотою рослин у гібрида Сквирка F₁ 40 тис./га (к.б.е. = 4,05), у сортів Ароматна і Ласуня одеська 30 тис./га (к.б.е.= 3,14-3,37)

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі експериментально доведена можливість створення в умовах південного Степу України ефективного конвеєру надходження врожаю качанів молочної і молочно-воскової стиглості кукурудзи цукрової за умов використання сортів і гібридів різних груп стиглості, проведення сівби у ранньовесняні, пізньовесняні і літні строки, дотримання оптимальної густоти розміщення рослин та використання регуляторів росту рослин для обробки насіння та обприскування їх розчинами вегетуючих рослин.

1. За умов вирощування досліджувані гібриди і сорти за тривалістю вегетаційного періоду від сходів до технічної стиглості проявили себе як ранньостиглі (71-75 днів - Роставиця F₁, Сквирка F₁, Куліковський F₁, Брусниця; середньоранні (79 днів) - сорт Ароматна; середньостиглі (83 дні) - сорт Ласуня одеська. Найменшою кущистістю характеризуються сорти Ароматна і Ласуня одеська, відповідно коефіцієнт кущистості порівняно до інших на 13,3 і 19,3 % нижчий.

2. Найбільшу врожайність товарних качанів у обгортках одержано у гібридів Сквирка F₁ (стандарт) - 5,10 т/га та Роставиця F₁ - 5,18 т/га, у решти сортів показники врожайності були на 9,1-18,0 % нижчими.

3. При переході від молочної до молочно-воскової стиглості в зерні залежно від сорту чи гібрида зменшується вміст вологи на 6,6-10,5 %, цукрів на 0,16-3,70 %. Дегустаційна оцінка відварених качанів у гібридів Роставиця F₁, Сквирка F₁, Куліковський F₁ і сорту Брусниця у фазі молочно-воскової стиглості порівняно до молочної стиглості зменшувалась на 0,2-0,3 бала і становила 3,6-3,9 бала, у сортів Ароматна і Ласуня одеська вона була високою (4,3-4,5 бала) незалежно від фази стиглості.

4. За конвеєрного вирощування високий коефіцієнт кореляції між тривалістю вегетаційного періоду рослин і сумою ефективних температур за вегетаційний період у гібрида Сквирка F₁ становив 0,83, сорту Ароматна 0,81, сорту Ласуня одеська 0,93. За строків сівби з 12.04 до 8.07 з інтервалом між строками 13-14 днів в умовах південного Степу є можливість створити конвеєр надходження качанів кукурудзи цукрової молочної стиглості протягом періоду з 10-го липня до 16 жовтня. Урожайність за строками сівби залежить від відповідності погодних умов вимогам культури. Між сумою опадів за вегетаційний період та врожайністю товарних качанів коефіцієнт кореляції у гібрида Сквирка F₁ становить 0,74, у сорту Ароматна - 0,68, сорту Ласуня одеська - 0,65.

5. Ознаками у одержаних нетоварних качанів є недостатня озерненість (частка від нетоварних 60-70 %), недостатня довжина (5-30 %), пошкодження шкідниками і ураження хворобами (2-15 %). Між сумою ефективних температур за вегетаційний період та вмістом цукрів у зерні молочної стиглості існує високий рівень негативної кореляційної залежності (-0,91...-0,86).

6. Збільшення густоти рослин від 20 до 70 тис.шт./га обумовлює помітне зменшення формування пасинків (на 3,1-24,3 %), висоти рослин (на 1,1-10,0 %), загальної площі листків рослини (на 1,4-48,0 %), чистої продуктивності фотосинтезу у варіантах загущеності 50, 60 і 70 тис.шт./га порівняно із контролем: у гібрида Сквирка F₁ - на 5,8, 10,5 і 12,5 %, у сорту Ароматна - на 4,6, 9,4 і 14,1 % і Ласуня одеська - на 10,4, 14,7 і 19,1 % відповідно.

7. Найвища врожайність товарних качанів в обгортках у гібрида Сквирка F₁ одержана за густоти рослин 40 тис.шт./га - 5,39 т/га, у сортів Ароматна і Ласуня одеська - 30 тис.шт./га - відповідно 4,17 і 4,47 т/га. Різке зменшення врожайності спостерігалась при загущенні рослин до 50, 60 і 70 тис. шт./га.

8. Видалення пасинків у рослин кукурудзи цукрової сприяло посиленому росту головного стебла на 5,9-7,3 %, збільшувало площу листкової поверхні на 16-24 %. Проте відносно контролю (рослини не пасинкували) разове, дворазове і триразове пасинкування зменшувало загальну площу листкової поверхні у рослин на 37,9, 24,1 і 27,0 % відповідно. Пасинкування дво- і триразове сприяло підвищенню врожайності на 0,21 і 0,35 т/га.

9. Застосування регуляторів росту емістим С та зеастимулін за обробки насіння з нормою витрати препарату 20 мл/т підвищує його польову схожість на 9-12 %. Комбіноване застосування регуляторів росту у варіантах обробка насіння та обприскування вегетуючих рослин у фазі 8-10 листків з нормою витрати 20 мл/га збільшило площу листків у варіанті емістим С на 4,5, зеастимулін 17,6%. Відповідно збільшилась озерненість качанів на 3,3 і 4,8 %, урожайність відповідно підвищилась на 0,53 і 0,70 т/га (9,3 і 12,3 %).

10. За показниками економічної ефективності вирощування сортів і гібридів кукурудзи цукрової у гібрида Роставиця F₁ отримано рівень рентабельності 160 %, гібрида Сквирка F₁ і сорту Брусниця - 140-142%, у гібрида Куліковський F₁ і сортів Ароматна і Ласуня одеська - відповідно 129,4, 104,2 і 91,9 %. Найбільший рівень рентабельності за конвеєрного вирощування в середньому за три роки у гібрида Сквирка F₁ становив при сівбі 12.04, 25.04, 16.06, 29.06 (113-186 %), у сортів Ароматна і Ласуня одеська 12.04, 03.06, 16.06, 29.06 (64-162 %). За роки досліджень найвищий рівень рентабельності одержано за густоти рослин гібрида Сквирка F₁ 40 тис.шт./га, сорту Ароматна - 40 тис.шт./га і сорту Ласуня одеська - 40 тис.шт./га відповідно 145,6, 83,1 та 76,9%. Доведено, що комбіноване застосування регуляторів росту емістим С і зеастимулін для обробки насіння і обприскування вегетуючих рослин забезпечує збільшення рівня рентабельності до 188-194 %.



РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для одержання врожаїв кукурудзи цукрової в суходільних умовах південного Степу України за несприятливих погодних умов 2,5-2,7 т/га товарних качанів у обгортках (15200-15900 шт./га), за сприятливих умов - 9,5-9,8 т/га (39500-40600 шт./га) рекомендується вирощувати ранньостиглі гібриди Сквирка F₁ та Роставиця F₁, качани яких мають добрі смакові якості 4,1-4,2 бала і достигають на 71-74 день після появи сходів.

2. При вирощуванні гібрида Сквирка F₁ доцільно дотримуватись густоти рослин перед збиранням 40 тис.шт./га, що забезпечить високу продуктивність посіву за сприятливих і несприятливих умов.

3. З метою одержання урожаю качанів кукурудзи цукрової технічної стиглості протягом періоду від 10-го липня до 16-го жовтня рекомендуємо вирощувати гібрид Сквирка F₁ та сорти Ароматна і Ласуня одеська за строків сівби від 12.04 до 8.07 з інтервалом 13-14 днів.

4. Для забезпечення підвищення врожайності кукурудзи цукрової на 9-12 % рекомендуємо застосовувати регулятори росту рослин емістим С та зеастимулін для обробки насіння до сівби нормою 20 мл/т з витратою водного розчину 10 л/т насіння з наступним обприскуванням рослин у фазі 8-10 листків з дозою 20 мл/га, розчинених у 200 л води.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ

1. Дубровін В.В. Агробіологічна оцінка сортів і гібридів цукрової кукурудзи в умовах південного Степу України // Аграрний вісник Причорномор'я. Біологічні та сільськогосподарські науки: Зб. наук. праць Одеського державного аграрного університету. - Одеса, 2002. - Вип. 18. - С. 88-93.

2. Лихацький В.І., Дубровін В.В. Організація конвеєрного вирощування цукрової кукурудзи на суходолі південного Степу України // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету. - Умань. - 2003. - Спец. вип. - С. 950-955 (участь у проведенні досліджень, узагальненні даних, написанні статті).

3. Лихацький В.І., Дубровін В.В. Густота стояння і продуктивність цукрової кукурудзи // Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2003. - Вип. 57. - С. 237-241 (участь у проведенні досліджень, узагальненні даних, написанні статті).

4. Дубровін В.В. Особливості кущіння і ефективність видалення пасинків у цукрової кукурудзи // Науч. тр. Крымского агротехнологического университета. Сельскохозяйственные науки. - Симферополь, 2003. - Вып. 81. - С. 22-26.

АНОТАЦІЇ

Дубровін В.В. Обґрунтування основних технологічних прийомів конвеєрного вирощування кукурудзи цукрової в умовах південного Степу України. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 - овочівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена розробці та удосконаленню елементів технології конвеєрного вирощування кукурудзи цукрової в суходільних умовах південного Степу України, що передбачає підбір сортів і гібридів, технологічну оцінку урожаю різних строків сівби, обґрунтування оптимальної густоти рослин, оцінку ефективності пасинкування рослин і використання регуляторів росту рослин.

Підібрані високоврожайні гібриди кукурудзи цукрової для вирощування в суходільних умовах південного Степу, обґрунтовано строки сівби насіння для забезпечення конвеєрного надходження урожаю протягом 60-70 днів, встановлено оптимальна густота рослин і оптимальні способи застосування регуляторів росту рослин. Показана економічна ефективність та біоенергетична оцінка застосування досліджених елементів технології конвеєрного вирощування кукурудзи цукрової. За результатами досліджень розроблені і рекомендовані виробництву вдосконалені технологічні прийоми конвеєрного вирощування кукурудзи цукрової.

Ключові слова: кукурудза цукрова, сорт, гібрид, строк сівби, густота рослин, пасинкування, регулятори росту, строки надходження продукції, врожайність, вміст цукрів, смакові якості.

Дубровин В.В. Обоснование основных технологических приемов конвейерного выращивания кукурузы сахарной в условиях южной Степи Украины. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06 - овощеводство. Национальный аграрный университет, Киев, 2006.

Диссертация посвящена разработке и усовершенствованию элементов технологии выращивания кукурузы сахарной в богарных условиях южной Степи Украины, что подразумевает подбор сортов и гибридов, технологическую оценку урожая разных сроков посева, определение и обоснование оптимальной густоты растений, оценку эффективности пасынкования растений и использование регуляторов роста растений.

Для достижения цели диссертационной работы были заложены 5 полевых опытов, в которых проводилась агробиологическая оценка отечественных сортов и гибридов, их показателей урожайности и качества продукции; изучались особенности роста, развития и урожайности сортов и гибридов разных групп спелости при конвейерном выращивании с использованием нескольких сроков посева; изучалось влияние густоты растений как элемента сортовой агротехники на урожайность сортов и гибрида; изучалась эффективность удаления пасынков и применения регуляторов роста растений.

Исследования проводили в Одесском институте агропромышленного производства в течение 2001-2003 гг.

Исследуемые гибриды F₁ Сквирка, Роставица, Куликовский и сорт Брусница по продолжительности вегетационного периода проявили себя как раннеспелые - 71-75 дней от всходов до технической (молочной) спелости. Сорт Ароматная - среднеранний - 79 дней, сорт Ласуня одесская - среднеспелый - 83 дня.

Наибольшая урожайность товарных початков в обертках в среднем за годы исследований получена у гибридов Сквирка F₁ - 5,1 т/га (стандарт) и Роставица F₁ - 5,18 т/га. У остальных исследуемых сортов и гибридов урожайность была на 9,1-18,0 % меньше стандарта: Куликовкий F₁ и Брусница - 4,6 т/га, Ароматная и Ласуня одесская - 4,2 т/га.

При переходе от фазы молочной спелости зерна до молочно-восковой наблюдалось снижение содержания в зерне влаги на 2,2-10,5 % от сырой массы и сахаров на 0,16-3,7 % от сухого вещества. Это приводило к некоторому снижению дегустационных качеств на 0,2-0,3 балла. У сортов Ароматная и Ласуня одесская снижение дегустационных качеств не наблюдалось.

Уровень рентабельности выращивания гибрида Роставица F₁ в среднем за три года исследований составил 160 %, гибрида Сквирка F₁ и сорта Брусница - 140-142 %, гибрида Куликовский F₁ и сортов Ароматная и Ласуня одесская - соответственно 129,4, 104,2 и 91,9 %.

При конвейерном выращивании гибрида Сквирка F₁ и сортов Ароматная и Ласуня одесская с использованием семи сроков посева с 12 апреля по 8 июля с интервалом между сроками 13-14 дней было обеспечено поступление початков в течение 38 дней в 2001 г. (23.07-30.08), 72 дней в 2002 г. (10.07-16.10) и 79 дней в 2003 г. (15.07-2.10).

Наибольшая урожайность товарных початков в обертках сортов и гибрида получена в среднем за годы исследований на вариантах сроков посева с 21.05 по 8.07 - 5,1-7,0 т/га. На вариантах сроков посева с 25.04 по 11.05 уровень урожайности был меньшим - 4,2-6,2 т/га. Наибольший уровень рентабельности при конвейерном выращивании в среднем за три года исследований у гибрида Сквирка F₁ был при посеве в сроки 12.04, 25.04, 16.06, 29.06 (113-186 %), у сортов Ароматная и Ласуня одесская - 12.04, 03.06, 16.06, 29....