Сортові особливості плодоутворення і технологія вирощування конюшини повзучої на насіння в умовах центрального Полісся України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 633.3: 633.32: 631.53.02

06.01.14 - насінництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Сортові особливості плодоутворення і технологія вирощування конюшини повзучої на насіння в умовах центрального Полісся України

Храпійчук Ігор Петрович

Київ-2006



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті сільського господарства Полісся УААН протягом 1998-2002 р.р.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Бобер Анатолій Федорович, Інститут землеробства УААН, головний співробітник відділу генетики та селекції кормових культур

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Доронін Володимир Аркадійович, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторії насіннєзнавства і стандартизації

кандидат сільськогосподарських наук Дупляк Ольга Тимофіївна, Національний аграрний університет, доцент кафедри селекції і насінництва

Провідна установа - Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла УААН

Захист відбудеться “ 14 “ лютого 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої ученої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків УААН за адресою : 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН ( другий корпус).

Автореферат розісланий “ 11 “ січня 2006р.

Учений секретар спеціалізованої ученої ради, кандидат сільськогосподарських наук Л.І. Сторожик



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування землекористування, що відбувається нині в Україні, переведення значної кількості ріллі через залуження в луки та пасовища, потребує забезпечення повної потреби в насінні трав, в тому числі і конюшини повзучої з урахуванням додаткових обсягів травосіяння.

Зона Полісся - це регіон, який характеризується найбільшим насиченням природними сільськогосподарськими угіддями, а також є одним з кращих екологічних районів для ведення насінництва багаторічних трав. Збільшення валового виробництва насіння конюшини повзучої в сучасних умовах можливо здійснити за рахунок підвищення її насіннєвої продуктивності та впровадження нових високопродуктивних сортів і елементів технологій, як у вирощуванні, так і збиранні. Плодоутворення та сортові особливості конюшини повзучої при вирощуванні її в умовах Полісся вивчені недостатньо. Потребують уточнення норми висіву конюшини повзучої при вирощуванні на насіння. Актуальним залишається питання кращих для конюшини покривних культур, їх норм висіву. Недостатньо вивчено накопичення радіонуклідів конюшиною повзучою за різних способів використання на забруднених в результаті аварії на ЧАЕС територіях.

Одним з невирішених питань в насінництві конюшини повзучої є відсутність ефективних механізованих технологій збирання насіння цієї культури, адже за існуючих - втрати насіння сягають 70 і більше відсотків від біологічного урожаю .

Для зони Полісся в ринкових умовах не проведене економічне обґрунтування ефективності вирощування насіння конюшини повзучої.

Вивчення цих питань є досить актуальним на сучасному етапі розвитку та реформування агропромислового комплексу. Обмежена кількість наукових досліджень та методичних рекомендацій щодо сортових особливостей формування урожаю насіння, норм висіву насіння конюшини і покривних культур та технологій збирання насіння, як в зоні Полісся, так і для інших регіонів, послужили основою для проведення досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили у відділі кормовиробництва Інституту сільського господарства Полісся протягом 1998-2002 рр. за тематичним планом інституту у відповідності з державною науково - технічною програмою УААН “ Удосконалити існуючі та розробити перспективні технології вирощування, створення пасовищ, нових технологічних прийомів заготівлі, зберігання кормів, розробки високо-енергетичних комбікормів, протеїнових та вітамінно-мінеральних добавок для забезпечення високої продуктивності тваринництва “ за номером державної реєстрації 0101V007088, завдання 0504 “Технологія вирощування конюшини повзучої на насіння (2-3 ц/га) в умовах Полісся України”.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи було - вивчити біологічні основи формування врожаю і якості насіння конюшини повзучої та розробити нову технологію її вирощування на насіння в умовах Центрального Полісся.

Для досягнення поставленої мети ставились завдання:

визначити особливості розвитку вегетативних та генеративних органів та характер плодоутворення у сортів різних екотипів конюшини повзучої;

виявити кращі покривні культури для підпокривного посіву конюшини повзучої;

встановити оптимальні норми висіву конюшини повзучої в підпокривних посівах;

вивчити вплив передзбиральної десикації посівів конюшини повзучої на урожайність і якість насіння

встановити оптимальні норми внесення десикантів;

розробити технологію механізованого збирання насіння конюшини повзучої;

визначити рівень накопичення радіонуклідів конюшиною повзучою залежно від її господарського використання;

дати економічну оцінку технології вирощування конюшини повзучої на насіння в умовах Полісся

Обєкт дослідження - процес формування насіння різними сортотипами конюшини повзучої та елементи технології її вирощування і збирання на насіння .

Предмет дослідження - сортові особливості плодоутворення і технологія вирощування конюшини повзучої на насіння в умовах Центрального Полісся України.

Методи дослідження:

польовий (візуальні та фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин сортів конюшини повзучої, визначення насіннєвої продуктивності та урожайності);

лабораторний (оцінка показників посівних якостей насіння, визначення сортових ознак насіння, вологості травостою, рівня накопичення радіонуклідів);

метод математичної статистики та аналізу (математична обробка результатів досліджень та визначення вірогідності отриманих даних);

порівняльно-розрахунковий (для визначення економічної ефективності технологій вирощування конюшини повзучої на насіння).

Наукова новизна одержаних результатів. Теоретично обґрунтовано та розроблено нову технологію вирощування конюшини повзучої на насіннєві цілі.

Вперше в умовах Центрального Полісся проведено порівняльну оцінку європейських та українських сортів конюшини повзучої за особливостями росту і розвитку, формування врожаю. Виявлені ознаки, що можуть бути використані в селекційній роботі та сортових технологіях вирощування.

Встановлено оптимальні норми висіву (3 млн. шт./га схожого насіння) та кращі покривні культури (овес на зелений корм) для конюшини повзучої у весняних підпокривних посівах.

Визначено кращий десикант для конюшини та оптимальну норму його внесення, особливості застосування.

Розроблено та впроваджено технологію механізованого збирання насіння конюшини. вегетативний підпокривний посів радіонуклід

Теоретично обґрунтовано та розроблено нову технологію вирощування конюшини повзучої на насіннєві цілі, яка забезпечує стабільне щорічне отримання насіння в межах 2 - 3 центнерів з гектара посіву.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Положення, висновки і рекомендації, наведені в дисертаційній роботі, є обґрунтованими, оскільки вони базуються на використанні результатів всебічних власних досліджень, їх аналізі та узагальненні, а також на великому інформаційному літературному науковому матеріалі. В польових дослідах отримані багаторічні дані, вони достовірні, оскільки основні закономірності стабільно і щорічно проявлялися. Математичними та статистичними аналізами виявлені достовірні ознаки, закономірності та їх величини. Одержані результати апробовані, підтверджені виробничою перевіркою та впроваджуються у сільськогосподарських підприємствах зони Полісся.

Практичне значення отриманих результатів досліджень. Отримані дані щодо особливостей плодоутворення та характеристики сортів, що вивчалися, можуть бути використані у селекційній роботі з створення нових сортів конюшини повзучої.

На основі результатів досліджень розроблено та впроваджено у виробництво технологію вирощування конюшини повзучої, яка дає можливість в господарствах поліської зони України отримувати стабільно високу урожайність насіння конюшини повзучої на рівні 200 - 300 кг з гектара. Ця технологія забезпечує можливість одержувати з кожного гектара угідь більше 3 тисяч гривень чистого прибутку, за рентабельності 600%, що підтверджено у виробничих умовах.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно визначив мету і завдання досліджень і у відповідальності до чинних методик виконав польові і лабораторні дослідження. Опрацював наукові дані вітчизняної та світової літератури за темою дисертації, провів аналіз та статистичну обробку отриманих результатів. Самостійно визначив економічну ефективність розробленої технології вирощування конюшини повзучої на насіннєві цілі. На основі отриманого експериментального матеріалу була підготовлена дисертація та сформульовані висновки. Частка участі автора у спільних публікаціях становить 90-95%, що стосується конюшини повзучої.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень, основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науково-практичній конференції молодих вчених “Проблеми сучасного землекористування ”(Чабани, 2002р) та III науково-практичній конференції “Динаміка молодих учених” (Дніпропетровськ, 2004), на засіданнях методичної комісії та Вченої ради Інституту сільського господарства Полісся УААН (Житомир, 1998-2003р.р.), відділу генетики та селекції та методичної комісії Інституту землеробства УААН (Чабани, 1999 - 2003р.р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 5 статтях, 4 з яких опубліковані у фахових виданнях, 2 написано без співавторства.

Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота викладена на 152 сторінках машинописного тексту, містить 33 таблиці, 6 рисунків і 8 додатків. Складається з вступу, 5 розділів , висновків та рекомендацій виробництву. Список використаної літератури містить 253 найменування, у тому числі 45 латинським шрифтом.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

КОНЮШИНА ПОВЗУЧА - НАЙВАЖЛИВІША БОБОВА КУЛЬТУРА ПАСОВИЩНИХ ФІТОЦЕНОЗІВ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ (огляд наукової літератури)

У розділі висвітлено народногосподарське значення та роль конюшини повзучої в природних та штучних агроекосистемах, досліджено сучасний стан селекції та насінництва культури, проаналізовано результати попередніх досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів щодо технологій її вирощування та збирання насінників.

Огляд літературних даних виявив, що далеко не всі технологічні питання достатньо вивчені, а сучасні технології вирощування та збирання не забезпечують отримання врожаю насіння конюшини повзучої близького до біологічного, що обумовило актуальність теми досліджень.

ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Програма і методика проведення досліджень. Програмою досліджень з вивчення сортових особливостей плодоутворення, теоретичного обґрунтування та розробки технології вирощування конюшини повзучої на насіння в умовах Центрального Полісся України були передбачені наступні досліди:

1. Вивчення сортових особливостей формування насіння конюшини повзучої.

Дослідження проводили із сортами занесеними до Реєстру сортів рослин України та кращими сортами із розсадника конкурсного сортовипробування.

Схема досліду :1.Гігант білий. 2.Міло. 3.Ювілейна.4.ФРВК-1. 5.НАНУК. 6. Даная

Рослини конюшини повзучої висаджували розсадним лунковим способом за схемою 50 х50 см (по 30 рослин кожного сорту). Площа посадкової ділянки - 7,5 м2, повторність - 4-разова.

Впродовж вегетаційного періоду проводили фенологічні спостереження (реєстрували такі фази розвитку рослин, як початок появи суцвіть, початок цвітіння, початок побуріння головок, господарську стиглість), обліки (площ кущів конюшини, діаметру та висоти суцвіть, кількості суцвіть на 1 рослину, квіток в суцвітті та насінин на 1 головку, масу насіння з однієї рослини).

2. Вивчення впливу норм висіву та покривних культур на насіннєву продуктивність конюшини повзучої.

Схема досліду :

1. 3 млн./га схожих насінин конюшини;

2. 6 млн./га схожих насінин конюшини;

3. 9 млн./га схожих насінин конюшини (контроль).

Покривні культури : овес на зерно ( 4 млн./га схожих насінин, контроль);

гірчиця біла на насіння (2 млн./га схожих насінин ) ;

овес на зелений корм ( 2 млн./га схожих насінин ) .

Повторність досліду 4 - разова. Посівна площа ділянки 57,6 м2.

Визначали:

густоту сходів покривних культур та конюшини повзучої (методом пробних площадок);

урожайність зеленої маси вівса з підсівом конюшини повзучої, (перший рік життя, методом суцільного обліку - скошуванням косами ділянок з площею 10 м2);

урожайність покривних культур на зерно та насіння - (збирання комбайном “Сампо - 250”);

урожайність зеленої маси конюшини другого року життя (покривна культура - овес на зелений корм, за всіх норм висіву, 3 укоси, облікова площа ділянки - 10 м2 );

біологічну урожайність конюшини повзучої (збиранням головок з пробних площадок та зважуванням насіння після обмолоту та очистки).

Дослід 3. Вивчення впливу обробітку конюшини повзучої десикантами на її насіннєву продуктивність.

Схема досліду :

1. Контроль ( без обробітку ).

2. Баста 1 кг/га препарату.

3. Баста 2 кг/га препарату.

4. Раундап 1,5 кг/га препарату.

5. Раундап 3 кг/га препарату.

6. Реглон 1 кг/га препарату.

7. Реглон 2 кг/га препарату.

Дослідження проводили на посіві конюшини повзучої другого року життя (покривна культура - овес на зелений корм, норма висіву конюшини - 6, вівса - 2 млн. шт./га схожих насінин).

Площа ділянки 20 м2. Повторність 4-разова. Обробіток десикантами проводився, при побурінні 70% головок конюшини, ручним ранцевим обприскувачем.

Визначали :

1. Тривалість періоду підсушування травостою від внесення десиканту до можливого прямого комбайнування (шляхом заміру вологості травостою через кожні 2-3 дні після внесення десикантів, до настання стабільних показників.

2. Біологічну урожайність насіння (збиранням головок з пробних площадок, обмолотом вручну і зважуванням на електричних вагах).

3. Масу 1000 насінин ( за ГОСТом 12042-80).

Лабораторну схожість насіння ( за ГОСТом 12038 -84).

Дослід 4. (науково - виробничий ). Вивчення впливу способів механізованого збирання конюшини повзучої на насіннєву продуктивність

Схема досліду :

1. Контроль ( скошування у валки ручними косами з наступним підбиранням і обмолотом комбайном )

2. Обробка посіву десикантом Реглоном (2кг/га, обприскувачем ОН-400), скошування травостою КІР-1,5 у причіп з наступним обмолотом маси комбайном.

Повторність досліду 2-разова. Облікова площа-0,5 га.

Покривна культура - ячмінь на зерно. Норма висіву конюшини - 6, ячменю 3,75 млн./га схожих насінин.

Визначали :

біологічну урожайність насіння конюшини;

урожайність насіння конюшини (зважуванням насіння після обмолоту та очистки на “Petkus selekta”).

Фенологічні спостереження та обліки в дослідах проводили згідно “Методики польового досліду” (Б.А. Доспехов, 1979 ) та “Методики проведення дослідів з кормовими культурами” ( ВІК,1985 ).

Агрохімічні показники грунту дослідних ділянок визначали :

потенціальну кислотність (рНкcl ) - потенціометрично ;

вміст кальцію - трилонометрично ;

вміст рухомого фосфору та обмінного калію - за Кірсановим ;

вміст гумусу - за Тюріним.

Активність 137Сs у грунті та рослинницькій продукції визначали радіоспектрометрично, за допомогою приладу АМА на базі детектора з кристалом Na J.

Статистична обробка результатів обліків проведена методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспеховим (1979).

Грунтово-кліматичні умови. Польові досліди проведені впродовж 1998-2002рр. на землях Інституту сільського господарства Полісся УААН (с. Грозіно Коростенського району), науково-виробничий з розробки технології збирання насінників - у СТОВ “Урожай” (с. Скаківка Бердичівського району Житомирської області).

Грунти дослідних ділянок Інституту сільського господарства Полісся - дерново-підзолисті супіщані. Гумусовий горизонт до 20 см, вміст гумусу складає 1,10-1,18%, рухомого фосфору - 65-106 та обмінного калію - 81-96 мг/кг грунту, рН (КСІ)-5,0-5,1.

Погодні умови значно відрізнялись по роках, так 1998 та 2002 рік виявились сприятливими для росту і розвитку конюшини повзучої, як першого так і другого року життя. Відносно-сприятливими виявились 2000 та 2001 роки. В 1999 році, із-за тривалої весняної (травень), та літньої (червень, липень місяці) посухи, коли вологість грунту більше місяця знаходилась в межах “мертвого” запасу, конюшина повзуча розвивалась повільно, рослини були ослабленими, травостій зріджений, урожай насіння низький, дуже строкатий навіть по повтореннях. З цих причин дані цього року виключені з аналізу.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ НАСІННЯ КОНЮШИНИ ПОВЗУЧОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД АГРОТЕХНІЧНИХ ФАКТОРІВ

Особливості морфологічної структури рослин та відмінності у плодоутворенні досліджуваних сортів конюшини повзучої. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин шести сортів конюшини повзучої, перш за все, показали специфічну особливість цієї культури: постійне утворення нових пагонів та їх галуження. В результаті, з вузлів пагонів розвиваються нові рослини з проходженням відповідних фаз розвитку. Встановлено, що конюшина повзуча в умовах Полісся практично не припиняє утворення репродуктивних органів з весни до пізньої осені, постійно відбувається цвітіння та дозрівання насіння в головках. Такі її біологічні особливості зумовлюють значні коливання тривалості фаз розвитку по роках залежно від тепло - та водозабезпечення культури. В дослідах вони перевищили відмінності між сортами.

Разом з тим встановлено, що в умовах Центрального Полісся із сортів, які вивчались, більш скоростиглими виявилися Даная та НАНУК: період від висадки розсади до збирання насіння у них, в середньому за роки досліджень становив відповідно 106 і 108 днів, тоді як у Гіганта білого та Ювілейної -110, Міло - 112 днів.

Як в окремі роки, так і в цілому за період досліджень (табл.1) найбільші площі, в середньому на одну рослину, за вегетаційний період до збирання насіння, займав сорт Гігант білий - 2240 см2, мінімальну - сорт НАНУК - 1880 см2. Друге та третє місця за цим показником були у сортів Даная та Міло. Слід зазначити, що ріст пагонів у всіх сортів конюшини продовжувався і після збирання насіння, в результаті рослини на період закінчення вегетації покривали всю поверхню грунту.

Таблиця 1 - Особливості елементів плодоутворення та насіннєва продуктивність сортів конюшини повзучої (1999-2001 рр)

Сорти	Площа куща, см2	Кількість суцвіть, шт.	Кількість квіток у суцвітті, шт.	Кількість насінин в суцвітті, шт.	Маса 1000 насінин, г	Маса насіння з 1 рослини, г	Урожайність г/м2
Гігант білий	2240	75	69	78	0,76	4,56	20,4
Міло	2020	57	62	73	0,74	3,54	17,5
Ювілейна (контроль)	1900	63	61	72	0,73	3,16	16,6
ФРВК-1	1970	60	60	71	0,73	2,75	14,0
НАНУК	1880	55	60	69	0,72	2,58	13,7
Даная	2090	62	67	73	0,74	3,26	15,6

НІР05 110 7,1 1,3 2,1 0,01 0,24

Насіннєва продуктивність сортів конюшини повзучої - складна ознака яка обумовлена кількістю суцвіть на рослині, квіток та насінин в суцвітті.

В середньому за три роки досліджень, суттєву перевагу над іншими сортами, в тому числі і контролем, за кількістю суцвіть на одну рослину мав сорт Гігант білий, на рослинах якого було сформовано на 12 головок більше, ніж у контрольного варіанту. Суттєво поступався за цим показником сорт НАНУК - 55 головок проти 63 у сорту Ювілейна. Найбільшу кількість квіток в суцвітті мали сорти Гігант білий та Даная: в середньому за три роки відповідно 69 та 67 шт, тоді як в інших сортів цей показник виявився суттєво меншим - від 60 до 62 штук у головці. За кількістю насінин у суцвітті істотно перевищив контроль (72 шт.) Гігант білий (78 шт) та поступився йому - сорт НАНУК (69 шт.).

Одним з найбільш стабільних елементів структури продуктивності у конюшини повзучої, за результатами досліджень, є маса 1000 насінин. В середньому за роки вивчення вона складала від 0,72 до 0,76 г. Суттєво більшою масою 1000 насінин відрізнявся лише сорт Гігант білий.

Маса насіння з однієї рослини є важливим чинником, який значною мірою обумовлює загальний урожай насіння сортів. В середньому за роки досліджень найвищу насіннєву продуктивність показали сорти Гігант білий та Міло: відповідно 4,56 та 3,54 г на 1 рослину, що на 44,3 та 12 % вище у порівнянні з контролем. Найменша маса насіння з однієї рослини була у сортів НАНУК і ФРВК-1 - відповідно 2,58 та 2,75 г.

Певну диференціацію між сортами виявлено і за урожаєм насіння. Але, не дивлячись на те, що сорти Гігант білий і Міло в середньому за три роки в перерахунку на 1 м2 забезпечили дещо вищу урожайність ( відповідно 20,4 та 17,5 г/м2) проти стандарту Ювілейна (16,6), а сорти ФРВК - 1 та НАНУК поступалися йому, різниця виявилася не суттєвою, тобто урожайність цих сортів знаходилася на одному рівні.

Таким чином, проведені дослідження з вивчення сортових особливостей плодоутворення шести сортів конюшини повзучої виявили певні відмінності між ними за насіннєвою продуктивністю, та ознаками, що її обумовлюють. Суттєву перевагу забезпечив сорт Гігант білий; для селекційної практики заслуговують на увагу і сорти Міло та Даная.

Вплив норм висіву насіння та покривних культур на кормову та насіннєву продуктивність конюшини повзучої. Результати досліджень показали, що кращою покривною культурою для росту і розвитку конюшини повзучої в перший рік життя виявився овес з нормою висіву 2 млн. шт. схожого насіння на 1га, що використовувався на зелений корм. Під його покровом конюшина краще розвивалася і на момент збирання вже приймала участь у формуванні врожаю зеленого корму (в окремі роки частка її складала понад 30 %). До осені конюшина додатково формувала повноцінний укіс зеленого корму в межах 5,0 і більше т/га.

В середньому за три роки, в перший рік використання на зелену масу, за три укоси, залежно від норм висіву одержали від 23,4 до 25,1 т/га зеленого корму та сухої речовини від 4,3 до 4,61 т/га. Відзначається тенденція до збільшення урожайності зеленої маси при збільшеній нормі висіву. Однак різниця за збором сухої речовини між варіантами з нормою висіву 9 та 3 млн./га становила лише 0,31 т/га, що складає лише біля 7%. Для виробничих умов, безперечно, вона є малозначущою, але з врахуванням вартості насіння менша норма висіву є економічно вигіднішою.

Аналіз даних насіннєвої продуктивності конюшини повзучої першого року використання (табл.2) показав, що під покривом вівса на зелений корм біологічна урожайність становила в середньому за три роки 285-307 кг/га і виявилася на 50 кг/га більшою, ніж під покривом вівса на зерно, та на 100 кг/га - у порівнянні з варіантом з гірчицею білою.

Вивчення норм висіву конюшини повзучої показало, що істотної різниці між варіантами (3, 6 та 9 млн./га схожих насінин) за її насіннєвою продуктивністю не спостерігається, що дає змогу стверджувати, що мінімальна норма висіву в ранньовесняних підпокривних посівах є достатньою для формування високих та стабільних врожаїв насіння.

Таблиця 2 - Біологічна урожайність насіння конюшини повзучої, кг/га

Норми висіву, шт/га схожих насінин	2000р	2001р	2002р	В середньому за три роки
Під вівсом на зерно
3 млн.	224	303	262	263
6 млн.	222	248	261	244
9 млн.	222	247	255	241
Під гірчицею білою
3 млн.	114	269	180	188
6 млн.	118	230	180	176
9 млн.	120	203	186	169
Під вівсом на зелений корм
3 млн.	278	333	309	307
6 млн.	280	265	310	285
9 млн.	284	290	308	294

НІР05А 16,0 15,3 8,0

НІР05В 16,0 15,3 8,0

НІР05АВ 27,6 26,4 13,8

Вплив десикантів на дозрівання та насіннєву продуктивність конюшини повзучої. Для десикації використовували найбільш вживаний на інших культурах препарат Реглон в рекомендованих нормах та зменшених вдвічі. Препарати Баста і Раундап вивчали за причини обмеження використання побічної продукції після десикації Реглоном.

Встановлено, що за швидкістю підсушування препарати діють у наступному порядку : Реглон, Баста, Раундап. Стабільна і найнижча вологість травостоїв при використанні цих препаратів настає після обробки відповідно на 4-6, 8-9 та 14-16 день. Всі препарати у всіх дозах, за винятком Раундапу (1,5 кг/га), в середньому за чотири роки суттєво зменшували вологість конюшини повзучої - з 71,4 до 33,4-40,1%. Отже на насінниках конюшини повзучої їх норми можна зменшити наполовину від раніше рекомендованих.

Оскільки дія препаратів в різних дозах проявлялася протягом різного періоду, до моменту сталої вологості, що могло вплинути на урожай насіння та його якість, нами проведено дослідження з вивчення їх впливу не тільки на врожай конюшини повзучої, але і на масу насіння та його схожість (табл. 3).

В середньому за 4 роки суттєвого впливу досліджуваних десикантів (за винятком Реглону в дозі 2 кг/га) на насіннєву продуктивність конюшини повзучої не виявлено. Реглон в дозі 2 кг/га викликав дуже швидке підсушування травостою, при цьому частина не повністю сформованого насіння не встигала дозрівати, що негативно вплинуло на насіннєву продуктивність рослин.

Таблиця 3 - Біологічна урожайність та якість насіння конюшини повзучої залежно від десикантів (1998, 2000-2002 рр.)

Варіанти	Урожайність, кг/га	Маса 1000 насінин, г	Лабораторна схожість, %
Контроль (без обробітку)	258	0,73	83
Баста (1 кг/га)	247	0,73	80
Баста (2 кг/га)	248	0,73	80
Раундап (1,5 кг/га)	264	0,74	83
Раундап (3 кг/га)	263	0,73	82
Реглон (1 кг/га)	250	0,72	78
Реглон (2 кг/га)	239	0,71	78

НІР0517,40,011,4

Дослідженнями не встановлено істотного впливу десикантів і на масу 1000 насінин конюшини повзучої, за винятком препарату Реглон у дозі 2 кг/га. Причиною такого негативного впливу може бути різке припинення фізіологічного дозрівання насіння (3-4 дні ).

Під дією десикантів незначне, проте суттєве, проти необроблених ділянок, зниження схожості насіння, виявлено у варіанті з обробкою Реглоном та Бастою, про те це зниження, в абсолютних показниках, в середньому за роки було не більше 5%.

Таким чином, виходячи з можливості більш - менш чіткого прогнозування погодних умов на короткий термін, в межах одного тижня, незаперечну перевагу слід надати десиканту Реглону з нормою внесення 1 кг/га ( по препарату), оскільки його дія проявляється вже на 3-4 день, а вартість обробки є також значно меншою у порівнянні з Раундапом та Бастою.

Удосконалення технології механізованого збирання насінників конюшини повзучої. Збирання насінників дрібнонасінних культур з нерівномірним дозріванням в Україні завжди було проблемним питанням. Основною причиною значних втрат насіння при збиранні є відсутність спеціалізованої техніки. Відомі на сьогодні технології збирання конюшини повзучої, за винятком ручного скошування з наступним після скошування обмолотом не забезпечують якісного збирання, оскільки більшість суцвіть як при прямому комбайнуванні, так і при роздільному використанні відомих фронтальних косарок залишаються не підібраними на дернині травостою.

Дані таблиці 4 свідчать, що як в контрольному, так і у варіанті з використанням Реглону та косилки КІР-1,5 втрати насіння в порівнянні до біологічної врожайності досягають значних величин - відповідно 28-25% та 20-18% Проте, ці втрати значно менші порівняно до прямого комбайнування, навіть з використанням десикантів.

Таблиця 4 - Насіннєва продуктивність конюшини повзучої залежно від способів збирання, кг/га

Варіанти	1999 р	2000 р	2001 р	Середня
	урожайність	% до біологічної	урожайність	% до біологічної	урожайність	% до біологічної	урожайність	% до біологічної
Вручну (біологічна урожайність)	228	100	263	100	277	100	256	100
Ручне скошування	164	72	198	75	205	74	189	74
Реглон, скошування КІР - 1,5	182	80	213	81	227	82	207	81

Запропонований спосіб збирання КІРом - 1,5 підсушеного за допомогою десикантів травостою конюшини повзучої та наступним його обмолотом комбайном застосовано на Поліссі вперше. Відсутні повідомлення щодо такої технології і в наукових виданнях стосовно інших регіонів України та інших країн. Дана технологія дозволяє ефективно використовувати цю косарку, перш за все, тому що маса в декілька разів легша порівняно з необробленим травостоєм. Завдяки цьому в агрегаті з косаркою можна використовувати великообємні причіпи з обємом в 20 та більше метрів кубічних. Суха маса відразу ж на полі подається в комбайн, для чого достатньо двох чоловік. При необхідності її можна транспортувати в місця для нетривалого збереження з наступним обмолотом, без додаткового підсушування. У виробничих умовах за зміну роботи агрегат здатний зібрати до 10 гектарів обробленого травостою конюшини повзучої, а за світловий день - і більше.

Запровадження цієї технології збирання та впровадження кращих елементів її вирощування (досліди 3, 4) дозволяє довести коефіцієнт розмноження конюшини повзучої до показників 1 : 100, що більше проти існуючих майже в десять разів і дає можливість швидкого вирішення проблеми вироробництва насіння конюшини в зоні Полісся та інших регіонах України.

НАКОПИЧЕННЯ РАДІОНУКЛІДУ 137Cs КОНЮШИНОЮ ПОВЗУЧОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ

Нині головну роль у формуванні дози опромінення в результаті аварії на ЧАЕС відіграє цезій-137. Прогнозуючи можливість спеціалізації з виробництва та реалізації насіння конюшини повзучої в зоні Полісся, в тому числі і на радіаційно забруднених територіях протягом 2001-2002 років, були проведені додаткові дослідження з вивчення накопичення цього радіонукліду насінням та зеленою масою.

Радіоактивність ґрунту дослідних ділянок по 137Cs в 2001-2002 роках знаходилась в межах 92,5-88,1 кБк/м2.

Радіологічний аналіз показав (табл. 5.), що активність радіоізотопу цезію-137 в насінні конюшини повзучої становила в середньому 45 Бк/кг. Враховуючи визначені нами коефіцієнти переходу (0,44 - 0,56) і те, що насіння конюшини повзучої не входить до харчових та кормових ланцюгів, можна зробити висновок про можливість її використання на насіннєві цілі навіть у зоні відчуження, не говорячи про зони гарантованого та добровільно-гарантованого відселення.



Таблиця 5- Радіоактивність 137Cs конюшини повзучої

Роки	Насіння	Суха речовина ( середня за укоси)
	Бк/кг	Кп	Бк/кг	Кп
2001	41	0,44	98,5	1,10
2002	49	0,56	108,5	1,25
Середнє	45	0,50	103,5	1,18

Оскільки конюшина повзуча є основним бобовим компонентом пасовищних природних та штучних ценозів, проаналізовано накопичення радіоцезію її зеленою масою. В порівнянні з насінням, коефіцієнт переходу цезію-137 в суху речовину зеленого корму виявився вдвічі більшим. Виходячи з того, що вміст сухої речовини в пасовищній траві не перевищує 20%, з розрахунку на зелену масу коефіцієнти менші в 5 разів і в середньому за укоси складають 0,24 на зелену масу .

Відомо, що коефіцієнт переходу цезію-137 в молоко з добового раціону складає 1%, а допустимий рівень активності цього продукту - 100 Бк/кг. Відповідно допустимий рівень вмісту 137Cs не повинен перевищувати в раціоні 10000 Бк (147). При випасанні в межах 70 кг пасовищного корму за добу (в розрахунку на суху масу - біля 15 кг) у конюшині повзучій рівень активності цезію-137 не повинен перевищувати 143 Бк/кг зеленої маси. При середньому значенні коефіцієнта переходу 1,18 в суху речовину та 0,24 для зеленого корму з грунту, його забрудненість не повинна перевищувати 595 кБк/м2 (16 Кі/км2), що практично, не обмежує її використання у районах, де дозволено сільськогосподарську діяльність.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ НАСІННИЦТВА КОНЮШИНИ ПОВЗУЧОЇ

Виробнича перевірка та впровадження результатів досліджень. Розроблена нами технологія вирощування конюшини повзучої випробовувалась та впроваджувалась у СТОВ “Урожай” Бердичівського району впродовж 2000-2002 рр. та навчально-дослідному господарстві “Україна” ДАУ Черняхівського району Житомирської області - 2002-2003 рр. У першому господарстві на 10 га в середньому за два роки отримано по 250 кг/га насіння конюшини, чистий прибуток з 1 га склав 2800 грн. В іншому на площі 5 га середня урожайність становила 220 кг/га, а чистий прибуток з 1 га - 1800 грн.

В НДГ “Україна” культурне пасовище площею 40 га, створене на основі конюшини повзучої, забезпечило в перший рік життя травостою (2002 р) 15,5 т/га зеленого корму, а в другий (посушливий 2003 р) за 4 цикли випасання - 18,0 т/га.

Економічна ефективність рекомендованих прийомів. Використавши розроблені елементи технології (посів під овес на зелений корм з нормою висіву 2 млн. шт./га схожого насіння; норма висіву конюшини повзучої 3 млн. шт./га схожого насіння; підсушування травостою насінників десикантом Реглоном з нормою внесення - 1 кг/га; збирання підсушеної маси КІР-1,5) нами розроблено технологію вирощування насіння конюшини повзучої в зоні Центрального Полісся. При складанні технологічного регламенту, основні елементи якого наведені в таблиці 6, використано існуючу на сьогодні техніку.

На основі технологічного проекту нами розроблено технологічні карти вирощування конюшини повзучої та проведено їх економічний аналіз.

При розрахунках економічної ефективності вирощування конюшини повзучої взяті показники урожайності одержані у виробничих умовах (відповідно 70 кг/га за звичайної технології з використанням прямого комбайнування та по 200 кг/га - з використанням скошування ручними косами та роторної косарки з наступним обмолотом).



Таблиця 6 - Технологічний регламент вирощування конюшини повзучої на насіння

№ п/п	Технологічна операція	Агрегат	Агровимоги
1	2	3	4
1	Дискування	Т-150к БДТ-7,0	Глибина 8-12см
2	Культивація	Т-150к КПС-5,6	Глибина 8см, поперек дискування
3	Закриття вологи	Т-150к С18.БЗС-1,0	По можливості обробіток рано весною
4	Передпосівне вирівнювання грунту, культивація, прикочування	Т-150к АКГ-7,0	Рівномірно, без огріхів
5	Посів	МТЗ-82 СЗТ-3,6	Для рівномірного висіву - наповнювач
6	Збирання вівса	Е-280	Висота скошування 8-10 см
7	Відвезення зеленої маси	ГАЗ-53
8	Підкошування конюшини в перший рік життя	Е-280	Скошування на високому зрізі 8-10см ( до 10 жовтня)
9	Відвезення зеленої маси	МТЗ-80 2ПТС-4,0
10	Весняне боронування	Т-150к С18.БЗС-1,0	На початку відростання травостою
11	Підкошування конюшини	Т-25 КС-2,1	На високому зрізі 12 -14см
12	Обробіток насінників проти квіткоїда та насіннєїда	АНЖ-4,0 МТЗ-80 ОП-2000	Доза Бі-58 (нового) - 1кг/га. Рівномірне внесення до фази початку цвітіння . Витрата робочої рідини 300 -400 л/га,
13	Обробіток травостою десикантами	АНЖ-4,0 МТЗ-80 ОП-2000	Доза Реглону - 1кг/га. Рівномірне внесення при дозріванні 70% головок конюшини
14	Збирання насіннєвої маси	МТЗ-80 КІР-1,5 СТС-8,0	На низькому зрізі. Не допускати втрат, герметизація причіпа
15	Обмолот насіннєвої маси	Дон-1500	Обмолот безпосередньо в полі, ручна подача маси
16	Відвезення насіння	Т-16	Відразу після обмолоту
17	Очистка вороху насіння	ОВП-20	Не допускати втрат насіння
18	Очистка насіння	Petkus “Selekta”	Рівномірна подача насіння, правильний підбір решіт
19	Затарювання насіння в мішки	вручну	Дотримання заданої маси, зашивання та оформлення етикетками



Результати досліджень та їх впровадження свідчать про те, що насінництво конюшини повзучої є досить рентабельне (табл.7). Витрати на вирощування, залежно від технологій склали від 52.7 до 59,3 тис. гривень на 100 га посіву. Чистий прибуток з одного гектара посіву навіть при прямому комбайнуванні становив до 870 на першому та 3410-3420 грн. - відповідно на другому та третьому варіантах. Рентабельність складала, залежно від варіантів технологій, від 166 до 590 %, що підтверджує високу ефективність насінництва цієї культури.

Таблиця 7 - Економічна ефективність (на 100 га) технологій вирощування конюшини повзучої за різних прийомів збирання (реалізаційна ціна насіння 20 тис. грн. за 1 тонну).

Технологія	Витрати на вирощування та збирання, тис. грн	Урожайність, кг/га	Валовий збір, т	Вартість врожаю, тис. грн	Чистий прибуток, тис. грн	Рентабельність, %
1.Пряме комбайнування після обробітку десикантом	52,7	70	7,00	140	87,3	166
2.Використання ручного скошування	59,3	200	20,0	400	341	574
3.Роздільне збирання з використанням ротаційних косарок	58,0	200	20,0	400	342	590



ВИСНОВКИ

В дисертації, на основі узагальнення результатів власних дослідів з вивчення особливостей розвитку вегетативної та генеративної маси рослин і встановленого характеру плодоутворення різних сортів конюшини повзучої -її реакції на чинники довкілля та фактори вирощування, обґрунтована і впроваджена нова технологія вирощування цієї культури з використанням десикантів і механізованого обмолоту та збирання насіння, чим вирішена важлива наукова і господарська задача покращення стану кормовиробництва в зоні Полісся України.

Встановлено, що в умовах Полісся України конюшина повзуча здатна забезпечувати при однорічному використанні стабільну продуктивність насіння на рівні 200-300 кг/га за технології механізованого збирання та 23 т/га зеленої маси при трьохукісному використанні.

Доведено, що за агресивністю до зайняття території (0,22 м2 на рослину в перший рік вегетації), кількістю суцвіть на рослину (75 шт.), кількістю квіток та насінин в суцвітті, масою 1000 насінин (0,76 г) та масою насіння на 1 рослину (4,56 г) достовірно виділився сорт Гігант білий, переваги якого суттєві і можуть бути використані в селекційній роботі та насінництві культури.

Визначено, що при вирощуванні на насіння підсів конюшини повзучої в нормі 3 млн./га під покрив різних культур суцільним рядковим способом не поступався за насіннєвою продуктивністю (+ 12 - 19 кг/га ) варіантам досліду з нормами висіву 6 та 9 млн. схожого насіння на гектар.

Підсів конюшини під овес на зелений корм сприяє її кращому росту і розвитку, завдяки чому вона може займати до 30% в структурі врожаю вівса та додатково, за післязбиральний період до осені, в перший рік життя, сформувати повноцінний укіс зеленого корму на рівні 4,0-4,5 т/га.

Встановлено, що підсів конюшини повзучої з нормою висіву 3 млн./га схожих насінин під овес на зелений корм забезпечує в рік її використання отримання за три укоси в середньому 23,4 т/га зеленого корму, тоді як у варіантах з нормою висіву 6 та 9 млн. шт. схожого насіння на гектар отримано відповідно - 24,2 та 25,1 т/га, що свідчить про можливості зменшення норм її висіву і при використанні на кормові цілі.

Доведено, що посів конюшини повзучої суцільним рядковим способом в нормі 3 млн./га схожого насіння (2-2,5 кг/га_), в порівнянні до загальноприйнятих 8-10 кг/га, дає змогу збільшити коефіцієнт розмноження цієї культури в 4-5 разів і, таким чином, суттєво зменшити вартість гектарної норми висіву насіння.

В умовах Полісся при вирощуванні конюшини на насіння ефективним способом підсушування травостоїв та прискорення дозрівання є обробка його десикантами: Реглон, Баста та Раундап. Максимальний ефект від застосування Реглону проявляється на 4-6 , Басти - 8-10 і Раундапу - 12-14 день після їх внесення. Кращим серед десикантів за економічною ефективністю виявився препарат Реглон при внесенні в нормі 1 кг/га, що вдвічі менше рекомендованих доз.

Запропоновано використання для збирання підсушеної десикантами біомаси роторної косарки-подрібнювача КІР-1,5 з наступним обмолотом комбайном, що забезпечує високу якість збирання (80% насіння до біологічного врожаю) і не поступається технології скошування ручними косами з наступним обмолотом.

Встановлено, що вирощування конюшини повзучої на забруднених радіонуклідами сільськогосподарських угіддях, враховуючи визначений нами коефіцієнт переходу радіоцезію в насіння на рівні 0,44 - 0,56 Бк/кг / кБк/м2, може вестися практично без обмежень.

Вирощування конюшини повзучої на насіння в умовах Центрального Полісся, з дотриманням розроблених елементів технології, дозволяє вести високоефективне виробництво з рентабельністю в межах 600 - 900 %.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На підставі аналізу та узагальнення результатів досліджень, викладених в дисертації, виробництву рекомендується:

- застосовувати розроблену для умов Центрального Полісся технологію вирощування та механізованого збирання насінників конюшини повзучої. Основними елементами цієї технології є: підсів під овес, що вирощується на зелений корм, з нормою висіву 2 млн. шт./га схожих насінин, конюшини повзучої з розрахунку на один гектар 3 млн. схожих насінин; підкошування травостою на високому зрізі до цвітіння; використання, як десиканта, Реглону у дозі 1 кг/га при побурінні біля 70 % суцвіть; збирання насіннєвого травостою косаркою КІР - 1,5 та наступним його обмолотом комбайном.



ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. І.П. Храпійчук Конюшина повзуча в кормовиробництві Полісся // Вісник ДАУ.- Житомир.- 2002.-№2. - С. 175-178.

2. І.П. Храпійчук Основні технологічні елементи вирощування конюшини повзучої в умовах Полісся України // Проблеми сучасного землекористування. / Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. 26-28 листопада 2002 року. Київ - Чабани.- К.: Фітосоціоцентр, 2002.-С. 71-72.

3. І.П. Храпійчук, В.А. Белаш, В.А. Полінкевич. Удосконалення елементів технології вирощування конюшини повзучої в умовах Полісся України // Динаміка наукових досліджень 2004 / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. 21-30 червня 2004 року. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т 16. - С.50.

4. П.П. Храпійчук, А.Ф. Бобер, І.П. Храпійчук. Вирощування багаторічних бобових культур на насіння в зоні Полісся України // Вісник ДАУ.- Житомир.- 2003.- №2. - С. 66-74.

5. П.П. Храпійчук, І.П. Храпійчук. Бобові культури в землеробстві Полісся України // Вісник ДАУ. - Житомир.- 2004.- №2. - С. 34 - 46.



АНОТАЦІЇ

Храпійчук І.П. Сортові особливості плодоутворення і технологія вирощування та збирання конюшини повзучої на насіння в умовах Полісся України

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 - насінництво.

Інститут цукрових буряків УААН

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню технології вирощування та збирання конюшини повзучої в зоні Полісся з метою отримання стабільних (200-250 кг/га) врожаїв насіння .

Проведено порівняльну оцінку районованих в Україні сортів конюшини повзучої та тих, що проходили державне сортовипробування за ознаками, які впливають на її насіннєву продуктивність. Виявлено, що кращою покривною культурою для ранньовесняного підпокривного посіву конюшини повзучої є овес на зелений корм з нормою висіву 2 млн. шт./га схожих насінин. Оптимальною нормою висіву конюшини повзучої в підпокривних посівах є 3 млн. шт./га схожих насінин. Вивчена дія основних десикантів для насінників конюшини повзучої, встановлені дози їх внесення. Розроблено принципово нові технологічні прийоми збирання насінників конюшини повзучої.

За результатами досліджень розроблено і рекомендовано виробництву удосконалену технологію вирощування та збирання конюшини повзучої на насіння, проведено економічну оцінку її ефективності.

Ключові слова : конюшина повзуча, сорт, покривні культури, норми висіву, десиканти, технологія, радіологія, економіка.



Храпийчук И.П. Сортовые особенности плодообразования и технология выращивания и уборки клевера ползучего на семена в условиях Полесья Украины

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.14 - семеноводство.

Институт сахарной свеклы УААН

Диссертационная работа посвящена усовершенствованию механизированных технологий выращивания и уборки клевера ползучего в зоне Полесья с целью получения стабильных (200-250 кг/га) урожаев семян.

Клевер ползучий, как сельскохозяйственная культура, внедрён недавно. Селекция и сортовое семеноводство началось со средины прошлого столетия, поэтому в настоящее время есть необходимость не только усовершенствования но и разработки новых элементов зональной технологии выращивания этой культуры, особенно на семена.

Реформирование сельского хозяйства Украины предполагает в кратчайшие сроки выведение из пашни и перевод в другие виды около 10 млн. гектаров сельскохозяйственных угодий, из которых 8 млн. предстоит залужить и перевести в сенокосно-пастбищные угодья.

В Полесье, которое в структуре угодий уже имеет 2,5 млн. га сенокосов и пастбищ, в перспективе луга и пастбища должны занять около 4 млн. га.

Для поддержания на высоком продуктивном уровне существующих и залужения дополнительно около 2 млн. га Полесских лугов и пастбищ необходимо решить проблему дефицита семян многолетних трав, в первую очередь клевера ползучего, без которого в условиях нынешнего материального обеспечения и цены минерального азота создать высоко-продуктивные пастбища практически невозможно.

Сравнительная оценка районированных в Украине сортов клевера ползучего и тех которые проходили конкурсное государственное сортоиспытание в конце девяностых годов, по признакам влияющим на семенную продуктивность, показали, что за последние 40 лет практически не созданы, как в Украине так и в Европе, сорта позволяющие радикально поднять семенную продуктивность этой культуры. Установлено что сорт клевера Гигант белый, районированный с 1965 года, не только не уступает позже созданным сортам по большинству показателей (агрессивность к занятию территории, количеству соцветий на растении, осеменённости головок, массе семян), но даже по некоторым показателям имеет преимущество.

Клевер ползучий, как мелкосеменная культура, в подпокровных посевах, обладая низкой конкурентной способностью, требует тщательного подбора и выявления лучших покровных культур. Установлено, что для таких посевов лучшие условия для роста и развития клевера обеспечивает овёс, выращиваемый на зелёный корм, с нормой высева 2 млн. шт. схожих семян на гектар. Такой посев обеспечивает для клевера условия близкие к безпокровному, он быстро растёт и развивается и на период уборки овса достигает фазы полного цветения, занимая в структуре зелёного корма около 30%.

Известно, что по агрессивности к занятию территории, благодаря интенсивному побегообразованию клевер ползучий не имеет себе равных среди культурных растений, что определяет необходимость более четкого установления норм высева его семян, которые в массовых количествах составляют 8-12 кг/га согласно сегодняшних рекомендаций или 9-15 млн. шт. схожих семян на гектар. Установлено, что существующие нормы высева, особенно для семенных целей, завышены в несколько раз и они могут быть снижены до 3 млн./га, что способствует не только экономии посевного материала, но и несколько повышает семенную продуктивность. Такая же норма высева может использоваться и при выращивании клевера ползучего на кормовые цели, поскольку некоторое снижение урожайности зелёной массы компенсируется значительной экономией семян.

Основными причинами больших потерь семян клевера ползучего при уборке являются: неравномерность созревания семян в соцветиях и наличие большого количества листьев и зеленых побегов, что определяет необходимость применения на семенниках раздельной уборки. Однако при скашивании имеющимися фронтальными косилками большая часть созревших соцветий остается на поверхности дернины. Уборка же прямым комбайнированием сильно затруднена из - за высокой влажности массы. Поэтому для неравномерно созревающих культур широко применяются десиканты. В отношении клевера ползучего как их влияние так и дозы внесения практически не изучены. Опытами установлено, что на семенниках клевера ползучего в условиях Полесья следует вносить Раундап в дозе 3 кг, Басту и Реглон - 1кг/га по препарату, сроки уборки семян при этом наступают соответственно на 14 - 16, 8 - 9 и 4 -6 дни после внесения. Из вносимых препаратов, как по цене так и срокам воздействия предпочтение следует отдать Реглону.

Существующие методы прямой и раздельной уборки клевера ползучего включают срез травостоя фронтальными косилками, высота среза травостоя при этом, в лучшем случае, составляет не менее 4 сантиметров, в результате значительное количество созревших соцветий остается на поверхности дернины и выпадает с урожая. Исследования показали высокую эффективность применения на подсушенных десикантамы семенниках роторных косилок типа КИР - 1,5, которые благодаря потоку воздуха приподымают соцветия с дернины и скашивают их, кроме того они позволяют убрать и опавшие созревшие. Применение роторных косилок с последующим обмолотом семенной подсушенной массы позволяет собрать урожай на уровне 80% к биологическому, то есть стабильно, вне зависимости от погодных условий, получать не менее 200 кг/га семян клевера ползучего в зоне Полесья.

Большая часть территории Полесья загрязнена радиоактивными веществами в результате аварии на ЧААС в основном это изотоп 137 Сs. Установлено, что коэффициент перехода этого элемента в семена клевера ползучего составляет 0,4 - 0,6, в сухое вещество зеленой массы от 1,1 - 1,3. Исходя из этого выращивание клевера ползучего, на дерново - подзолистых супесчаных почвах, на семена может вестись без ограничений, как пастбищный корм до уровня загрязненности почвы 555 кБк/м2, то есть во всех зонах, где разрешена сельскохозяйственная деятельность.

Внедрение усовершенствованной технологии выращивания и новой уборки клевера ползучего на семена позволяет решить проблему семян в короткие сроки, при этом рентабельность выращивания достигает 600 процентов.

Ключевые слова : клевер ползучий, сорт, покровные культуры, нормы высева, десиканты, технология, радиология, экономика.



Hrapiychuk I. P. Variety peculiarities of fruit formation and technology of growing and harvesting white clover for seeds under the conditions of Ukrainian Polissya

Thesis for Candidate of Agricultural sciences. Speciality 06.01.14 - seed production.

The Institute of Sugar Beets, Ukrainian Academy of Agricultural Sciences

The thesis deals with the improvement of growing and harvesting white clover technology in the zone Polissya with the purpose of getting stable seed crops (200-300 kg/ha).

The paper gives the comparative evaluation of zonal white clover varieties in Ukraine, and those that underwent state variety testing according to characteristics which influence its yielding seed capacity.

The paper proves that national standards are not inferior to newly developed varieties.

It has been revealed that the best cover crop for the early spring subcover seeding of white clover is oats for green fodder with the seeding rate of 2 mln germinated Seeds.

In the subcover seedings the optimum white clover seeding rate makes up 3 mln.

The paper investigates the main desiccants for white clover seedings and establishes application hoses. Quite new technological methods of crop...