Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, профілактика та лікування)

Вірогідних змін стосовно досліджуваних біохімічних показників копитцевого рогу у тварин з гострим перебігом асептичного пододерматиту не виявлено (табл. 1).

Суттєві відмінності виявлено у копитцевому розі корів з хронічним перебігом асептичного пододерматиту, особливо стосовно вмісту кератозів та SH-груп. Так, спостерігався підвищений вміст - та знижений - -кератозів як відносно контролю (р0,05), так і показників у копитцевому розі корів з гострим перебігом асептичного пододерматиту (на 3,6 та 2,6 %; р0,01). Вміст SH-груп сягав 42,12,46 мкмоль/г, що на 26,8 % вірогідно вище контрольного показника. Разом з тим, у копитцевому розі дещо знизився вміст золи, жиру та білка, а також кальцію на 15,7; сірки - на 13,6; міді - на 21,7 та цинку - на 8,9 %.

Встановлено, що біохімічні зміни, які відбуваються в основі шкіри копитець у корів, особливо за хронічного перебігу захворювання, впливають на перебіг біохімічних процесів у епідермісі копитець.

Біофізичні властивості копитцевого рогу у великої рогатої худоби за асептичного пододерматиту.

У копитцевому розі корів, хворих на гострий асептичний пододерматиті, не встановлено вірогідних змін основних біофізичних параметрів, однак спостерігали тенденцію до зменшення щільності, твердості та опору до стирання, що, напевно, вплинуло на величину приросту рогу підошви - 27,8 проти 19,0 % у тварин контрольної групи (табл. 2).

Таблиця 1. Біохімічні показники копитцевого рогу корів за різних форм пододерматиту, Мm.

Примітка: * - р<0,05, ** - р<0,01, *** - р<0,001 - вірогідна різниця порівняно з показниками клінічно здорових корів.

Хронічний перебіг захворювання супроводжувався вірогідним зменшенням щільності копитцевого рогу у корів на 2,4 % та твердості - на 10,0 %, внаслідок чого дещо зменшився опір копитцевого рогу до стирання. Вищезгадані зміни біофізичних властивостей рогу копитець позначились на інтенсивності стирання рогу підошви, яка на 27,0 % була нижчою порівняно з аналогічним показником копитцевого рогу корів контрольної групи. Слід відзначити, що величина відростання рогу підошви копитець у корів за хронічного перебігу асептичного пододерматиту складала 43,5 %, тоді як у контролі цей показник становив 19,0 %.

Таблиця 2. Біофізичні показники копитцевого рогу корів при різних формах пододерматиту, Мm

Примітка: - р<0,05, - р<0, 01 - вірогідна різниця між ростом і стиранням;

*- р<0,05, ** - р<0, 01 - вірогідна різниця порівняно з показниками

клінічно здорових корів.

Отже, зміни біохімічних показників та біофізичних параметрів копитцевого рогу зумовлюють погіршення його якості, показником якої є інтенсивність росту та стирання рогу підошви.

Опрацювання методів профілактики запалення основи шкіри копитець у великої рогатої худоби.

Важливим елементом профілактично-лікувальних заходів пододерматиту є корегувальна розчистка копитець, яка в аспекті проведених нами досліджень є важливим заходом впливу на копитця не тільки на органному макрорівні, але і на клітинно-тканинному мікрорівні. У копитцевому розі клінічно здорових корів на початковій стадії розвитку деформації були практично відсутні дистрофічні та дискератозні і помірно виражені апоптозні. За умови утворення початкової деформації копитець у епідермісі вірогідно збільшувалась кількість апоптозних клітин, дистрофічно змінених епідермоцитів та кератиноцитів у стані дискератозу відповідно на 1,9; 2,9 та 5,2% (абсолютних). За вираженої деформації посилювались явища апоптозу, значно збільшувалась кількість дистрофічних та дискератозних кератиноцитів, тобто дистрофія епідермоцитів посилювалась у 2, а дискератозні зміни кератиноцитів - у 4 рази. Це означає, що провідними цитопатологічними механізмами епідермальної патології є саме два останніх процеси.

За умови задавненої деформації копитець апоптоз посилювався вірогідно у 8,5 разів, що зумовлено необхідністю інтенсифікації “фізіологічної” утилізації дистрофічно змінених епідермоцитів. Процес перебігав і завершувався у надрах продукуючого шару епідермісу, який втрачав ознаки клітинної будови, цитоплазматичні тіла епідермоцитів зливалися у суцільну аморфну зцементовану кератинову масу. Такий кератин на поверхні підошви копитець не відшаровувався, що сприяло надмірному відростанню копитцевого рогу (поряд з явищами епідермального глікопротеїнозу). Дистрофічні та дискератозні зміни кератиноцитів відбувалися більш інтенсивно, що проявлялося підвищенням цих показників відповідно до 16,81,73 проти 0,90,22 % та 55,93,58 проти 0,40,11 %. Таким чином, формування патологічного процесу на органному та тканинному рівнях зумовлено чіткими цитопатологічними змінами. Отже, деформація копитець є своєрідним, часто неминучим, ускладненням асептичного пододерматиту, що пов'язано з незадовільними умовами годівлі та утримання тварин.

Перед початком профілактичних заходів (п'ятий дослід) загальний стан корів обох груп був задовільний за відсутності виражених змін з боку опорно-рухового апарату. Вміст мінеральних речовин у крові й копитцевому розі знаходився у нижніх межах норми (рис. 1, 2) за дещо підвищеної концентрації вологи, яка складала 33,50,52 проти 32,31,15 % у епідермісі копитець тварин контрольної групи та надмірного відростання рогу підошви.

Рис. 1. Вміст сірки у копитцевому розі великої рогатої худоби, n=6.

На 30-у добу від початку профілактичних заходів фізіологічні та біохімічні показники у тварин контрольної групи помітно не змінилися. У корів дослідної групи, спостерігалася тенденція до збільшення у крові вмісту усіх досліджуваних мінеральних речовин, вітамінів та сірковмісних амінокислот, причому вірогідно зростав уміст лише вітаміну Е, концентрація якого була вищою вірогідно на 6,3 % відносно контролю. Виявлено збільшення вмісту сірки, міді та цинку та вологи у копитцевому розі.

Враховуючи те, що концентрація кальцію зросла вірогідно на 7,9 %, а фосфору - знизилась, кальцій-фосфорне співвідношення у дослідній групі становило 1,45 : 1, контрольній - 1,27 : 1. Швидкість росту та стирання копитцевого рогу у тварин дослідної групи складала 6,90,22, а стирання - 5,90,31 мм/міс, що сприяло кращому стиранню рогу підошви, тоді як у корів контрольної - ці показники були відповідно на 6,1 та 13,5 % (р0,05) нижчими і становили 6,50,16 та 5,20,06 мм/міс.

Результати досліджень, проведених на 60-у добу, вказують на покращення мінерального обміну в організмі тварин дослідної групи, свідченням чому було зростання у крові концентрації кальцію на 16,0 % (р0,05), спостерігалася тенденція до зниження вмісту фосфору; співвідношення кальцію і фосфору становило у дослідній групі 1,58 : 1, у контрольній - 1,44 : 1, що характеризує рівень засвоєння цих макроелементів.

Рис. 2. Вміст міді та цинку у копитцевому розі великої рогатої худоби, n=6

Підтвердженням позитивного впливу ультрафіолетового опромінення на обмінні процеси в організмі тварин, у тому числі вітамінний і частково мінеральний, було зростання у крові концентрації вітамінів А, Е та кобальту відповідно на 50,0 (р0,01), 8,5 (р0,05) та 9,4 % (р0,05) і тенденція до збільшення вмісту міді та цинку. За цих умов зростала концентрація цистину і метіоніну відповідно на 6,9 та 5,6 % при (р0,05).

Краще засвоєння кальцію і фосфору організмом корів дослідної групи під впливом вітаміну D₃, що проявилося підвищенням, в основному, вмісту кальцію у крові, позначилося на включенні цих мінеральних речовин до складу копитцевого рогу; концентрація кальцію у копитцевому розі зростала на 9,2 % (р0,05), а фосфору - зменшувалась на 10,2 % порівняно з контрольним показником, що вплинуло на кальціє-фосфорне співвідношення, яке складало 1,64 : 1. Величина аналогічного показника у тварин контрольної групи становила 1,35 : 1. Зростання концентрації сірки у копитцевому розі на 5,1 (р0,05), а за весь період профілактики - на 6,6 %, очевидно, пов'язане з кращим засвоєнням її з кормів раціону внаслідок покращення обмінних процесів в організмі тварин та, ймовірно, з використанням сульфату натрію у поєднанні з димексидом, який сприяє їх пенетрацї у тканини.

Зростання концентрації міді на 6,4 % (р0,05) і цинку - на 4,4 %, що становило відповідно 27,830,432 проти 26,150,512 г³кг та 19,500,425 проти 18,670,173 г³кг, є підтвердженням висновку щодо поліпшення процесу засвоєння організмом корів мінеральних речовин корму. За весь період профілактики в епідермісі корів дослідної групи кількість міді збільшилася на 11,7, а цинку - на 3,4 %. Вміст вологи у епідермісі копитець протягом всього періоду досліджень зменшився і на 60-у добу становив 23,01,15 проти 33,50,52 % у контролі. У результаті зазначених вище змін збільшилась інтенсивність стирання рогу підошви на 26,4 %, що сприяло оптимальному відростанню копитцевого рогу.

Отже, проведення вищезгаданих профілактичних заходів на коровах дослідної групи зумовлює покращення якості копитцевого рогу, що проявляється наявністю оптимальної кількості мінеральних речовин у копитцевому розі та зменшенням вологи. Це впливає на інтенсивність його росту та стирання і попереджує утворення деформованих копитець та виникнення асептичного пододерматиту.

Лікування корів за гострого асептичного пододерматиту.

Дослідженнями встановлено, що до початку лікування загальний стан хворих тварин був пригнічений, вони погано опиралися на уражену кінцівку, здебільшого лежали, неохоче піднімалися. Спостерігалася кульгавість опертої кінцівки, відмічалося підвищення місцевої температури у ділянці копитець та посилення пульсації пальцевих артерій. Кількість лейкоцитів у крові тварин обох груп була у межах норми і становила 8,870,163 та 9,210,20710⁹/л. Це означає, що на початковій стадії розвитку захворювання відсутня реакція цілого організму, а виражена реакція лише певної ділянки ураження, тобто процес носить переважно місцевий характер. В основі шкіри копитець хворих тварин виявлено тенденцію до підвищення вмісту гістаміну, концентрація якого складала 6,70,25 проти 6,40,11 мкмоль/г у контрольній групі.

Гістологічно в основі шкіри виявлені чіткі початкові ознаки запалення: дилатація кровоносних судин мікроциркуляторного русла, розширення артеріол, венул, капілярів; у них спостерігалися ознаки гіперемії, частково стазу крові. Судинні реакції проявлялися набряком основи шкіри. Просякання дерми серозним ексудатом супроводжувалося деяким розпушенням колагенових пучків, між окремими волокнами яких спостерігалося затікання запально-набрякової рідини. Одночасно виявлялася дилатація і переповнення рідиною лімфатичних судин, переважно капілярів; останні виразно звивалися, розширення міжклітинних щілин продукуючого шару.

З лікувальною метою коровам контрольної групи, хворим на гострий асептичний пододерматит, на ділянку копитець застосували холод у вигляді водного душу (15^оС, тривалість - 10 хв. тричі на добу), а дослідної - аплікували на ділянку вінчика фармазолін-димексидний розчин двічі на добу тривалістю 25-30 хв. Корів обох груп утримували на солом'яній підстилці.

На другу добу від початку лікування загальний стан тварин дослідної групи покращився, корови почали опиралися на уражену кінцівку. Під час огляду та пальпації копитець ознак гострого запального процесу не виявлено, тоді як у тварин контрольної групи спостерігалась кульгавість та болючість копитець. В основі шкіри копитець корів дослідної групи вірогідно на 10,7 %, знизився вміст гістаміну, тоді як у тварин контрольної групи спостерігалася лише тенденція до зниження. корова копитцевий ріг пододерматит

Результати гістологічних досліджень показали, що у корів дослідної групи відбувалося згасання запальної гіперемії і серозного просочування основи шкіри копитець. Лімфатичні капіляри і дрібні лімфатичні судини втрачали ознаки звивистості, що засвідчує нормалізацію дренажно-капілярної функції лімфатичної системи. Тканинна структура сосочків дерми ущільнена, матрикс дещо згущений, кількість фібробластів збільшена. Інтенсифікація резорбтивно-евакуаторної активності капілярної складової лімфатичної системи призвела до посиленого надходження лімфи у крупні лімфатичні магістралі копитцевої дерми, частина яких чітко диференціювалася завдяки накопиченню в них згущеної лімфи, що розглядається нами як ознака виразного зменшення запального набряку і, отже, гострого запального процесу. У тварин контрольної групи ознаки запалення основи шкіри копитець зберігалися. Матрикс дерми був виразно набряклий, у ньому виявлялися окремі “озерця” серозного ексудату, який не поглинався і не зв'язувався мукополісахаридними сполуками матриксу.

Викладене вище підтверджує, що використаний метод лікування корів з гострим перебігом асептичного пододерматиту сприяє видужанню їх протягом двох діб, тоді як у тварин контрольної групи подібні результати щодо клінічного стану та змін інших досліджуваних показників отримані на четверту добу лікування.

Лікування корів при хронічному перебігу асептичного пододерматиту.

У тварин з хронічним перебігом асептичного пододерматиту, виявлено задовільний загальний стан, наявність помірної болючості та кульгавості опираючої кінцівки. В окремих тварин у ділянці м'якуша незначно підвищена температура та болючість по всій поверхні підошви копитець, у ділянці вінчика, іноді - міжпальцевого склепіння помітна гаряча та болюча припухлість. Кількість лейкоцитів у крові знаходилася у верхніх межах норми. Встановлено низький вміст міді та цинку у крові тварин дослідної та контрольної груп, концентрація дорівнювала 13,52 і 13,77 та 17,88 і 18,08 мкмоль/л. Зміни біохімічних та біофізичних показників копитцевого рогу полягали у підвищеному вмісті вологи (33,6 - 33,8 %), кількості SH-груп, що становило 47,00,78 у дослідній та 47,30,27 мкмоль/г - контрольній групі, а співвідношення кератозів - у збільшенні концентрації - та зменшенні - -фракцій. Такі зміни, очевидно, сприяють погіршенню якості рогу копитець дослідних тварин. Разом з тим, у копитцевому розі корів уміст сірки та цинку знаходився на рівні нижньої межі норми і складав, відповідно, 15,270,320 проти 15,170,110 г/кг та 16,890,069 проти 17,120,148 г^-3/кг. Гістологічні дослідження основи шкіри копитець показали, що у тварин обох груп ознаки запалення основи шкіри мали пролонгований характер. Виявлялися явища склерозування, дезінтеграції колагенового каркасу копитцевої дерми з ознаками гомогенізації фіброзної структури.

З лікувальною метою коровам контрольної групи, крім моціону, двічі на тиждень застосовували парафінотерапію у вигляді аплікацій. Тваринам дослідної групи внутрішньом'язово вводили 5 мл тривіту один раз у тиждень, проводили моціон, наносили на ділянку вінчика двічі на тиждень 5%-ний йод-димексидний розчин та аплікували 20%-ний водний розчин димексиду з лідазою через кожні три доби. Тварин обох груп утримували на солом'яній підстилці.

На 7-у добу від початку лікування у тварин дослідної групи клінічний стан був задовільний, болючість та підвищена місцева температура підошви відсутні. Тварини вільно опиралися на уражену кінцівку, на відміну від корів контрольної групи, у яких частково збереглися ознаки місцевого запального процесу. За таких обставин, у крові корів дослідної групи спостерігалася тенденція до зменшення вмісту лейкоцитів, що вказує на зменшення ознак запального процесу. Концентрація міді була вищою на 6,8 % (р0,01), а вміст вологи, навпаки, нижчий на 3,8 % відносно контролю, що становило відповідно 28,70,69 проти 32,50,50 %. Зміни щодо співвідношення кератозів полягали у незначному зменшенні -фракції та вірогідному зростанні на 2,0 % -фракції, що сприяло покращенню якості копитцевого рогу.

На 14-у добу від початку лікування симптомів захворювання у тварин дослідної групи не було виявлено, тоді як у корів контрольної групи спостерігалася незначно виражена кульгавість за відсутності інших клінічних ознак запалення. Кількість лейкоцитів знаходився у межах норми і складав 7,94±0,403·10⁹/л; збільшився на 11,6 % (р0,05) вміст міді, який становив 16,170,225 проти 14,490,199 мкмоль/л. У копитцевому розі дослідних тварин концентрація міді зросла на 3,9 % (р0,05), що складало 25,88±0,255 проти 24,90±0,123 г^-3/кг у контролі. Натомість, за 14 діб лікування вміст міді у тварин дослідної групи збільшився на 12,6 % і становив 25,88±0,255 проти 22,98±0,082 г^-3/кг. Вміст сірки та цинку була майже у межах норми.

Ці зміни, до певної міри, впливають на інші біохімічні показники. Так, на 3,7 % знизився вміст вологи (24,90,37 проти 28,60,32 %) та на 12,4 % - SH-груп (33,81,58 проти 38,61,54 мкмоль/г). Разом з тим, вірогідно зростала концентрація -кератозів на 2,0, та знижувалась - -кератозів на 2,5 %, що вказує на покращення якості копитцевого рогу. Основа шкіри копитець набула ознак гістологічної будови, характерних для норми. У епідермісі чітко диференціювалась його клітинна будова із збереженням характерних цитологічних і гістологічних показників пошарової епідермальної організації. Роговий шар складався з кератиноцитів, з'єднаних між собою тонкими прошарками міжклітинного цементу, який на рівні краю підошви і підошовної поверхні деградував, що сприяло відшаруванню зношених кератиноцитів.

Отже, на основі клінічних ознак і результатів морфологічних, біохімічних та гістологічних досліджень можна стверджувати, що на 14-у добу лікування корови дослідної групи вважаються клінічно здоровими, тоді як схожі зміни у тварин контрольної групи спостерігаються лише на двадцять першу добу.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення завдання, яке полягає у вивченні патогенетичних механізмів асептичного пододерматиту залежно від умов утримання, рівня годівлі корів та за різних форм перебігу захворювання, диференціально-діагностичних критеріїв, а також у розробці заходів профілактики асептичного запалення основи шкіри копитець та методів лікування гострого і хронічного асептичного пододерматиту у великої рогатої худоби.

2. У господарствах Західного регіону України асептичний пододерматит у корів у 1,5 рази частіше виникає при утриманні їх на залізобетонній щілинній підлозі, ніж на дерев'яній, і у 2,3 рази - при згодовуванні кормів раціону, незбалансованого за поживними та мінеральними речовинами, порівняно із згодовуванням збалансованих відповідно до встановлених норм кормів.

3. Частота виникнення асептичного пододерматиту залежить від ступеня деформації. При задавненій формі деформації вона складає 47,5 %, вираженій - 30,0 %, а за відсутності деформації захворювання виникає у 7,2 % випадків.

4. Інтенсивність росту і стирання підошви копитець має сезонний характер: найбільше наростання епідермісу, за рахунок незначного його стирання, спостерігається у зимово-весняний період, а найменший - у літньо-осінній - завдяки інтенсивному стиранню.

5. У копитцевому розі грудних і тазових кінцівок тварин, яких утримували на залізобетонній щілинній підлозі, відбуваються зміни деяких біохімічних та біофізичних показників, порівняно з аналогічними у корів, які утримували на дерев'яній підлозі:

- зменшується кількість вологи відповідно на 8,5 та 9,1 % та збільшується до деякої міри вміст SH-груп;

- знижується опір до стирання епідермісу грудних і тазових кінцівок на 16,4 та 18,3 % (P<0,05);

- підвищується інтенсивність стирання рогу підошви на грудних і тазових кінцівках відповідно на 10,9 та 16,7 % (р<0,05);

6. Годівля корів за раціонами, дефіцитними за поживними та мінеральними речовинами, енергетична забезпеченість яких складає 82-87 % відносно норми, призводить до виникнення остеодистрофічних змін, що проявляються зменшенням величини кутів пальцевих суглобів, мінеральної насиченості кісткової тканини, вірогідним зменшенням умісту загального білка, глюкози, вітамінів А та Е, кальцію, фосфору, міді, зростанням активності лужної фосфатази й умісту кетонових тіл і сприяє:

- зниженню концентрації кальцію на 10,4 %, сірки - 5,3, міді - 16,9 та цинку - на 10,0%;

- підвищенню вмісту вологи у копитцевому розі корів на 7,7 % та концентрації SH-груп - на 39,8 %;

- зменшенню вмісту -кератозів на 2,5 %, щільності - на 4,1 % та твердості - на 5,3 %;

- зростанню опору до стирання - на 22,6 %;

- зниженню інтенсивності росту копитцевого рогу на 17,6 та стирання - на 55,4 %.

7. Патогістологічні та патогістохімічні зміни в основі шкіри при асептичному пододерматиті проявляються запаленням, яке тісно пов'язане із структурно-метаболічними порушеннями у вигляді мукоїдного і фібриноїдного набряку сполучнотканинної основи копитець з вираженою дистрофією опорного фіброзно-волокнистого каркасу копитцевої дерми. Порушення метаболізму матриксу і фіброзно-опорних структур основи шкіри посилює запалення.

8. Асептичний пододерматит призводить до виражених структурно-метаболічних порушень епідермісу копитець, що проявляється збільшенням відкладання глікопротеїдних сполук і зменшенням вмісту кератиноцитів у зміненому роговому шарі копитець у корів.

9. У тварин, хворих на гострий асептичний пододерматит, виявлено наступні зміни:

а/ у крові - регенеративний зрушення ядра, зменшення вмісту міді на 7,0 %; зниження кількості Т-хелперів на 3,4 %, що сприяє зменшенню величини імунорегуляторного індексу;

б/ в основі шкіри - зростання концентрації гістаміну на 19,5 %.

10. Хронічний перебіг асептичного пододерматиту у корів проявляється змінами:

а/ у крові

- диспротеїнемією (зменшення вмісту альбумінів на 8,2 %, -глобулінів на 10,9 % і зростання концентрації -глобулінів); зниженням концентрації міді на 10,4 %, вітамінів А і Е відповідно на 34,8 та 28,0 %, фагоцитарної та бактерицидної активності відповідно на 3,2 та 3,8%, зменшенням кількості сегментоядерних нейтрофілів на 2,7 %, Т-лімфоцитів - 4,3, Т-хелперів - 4,5 та імунорегуляторного індексу на 21,1 %;

б/ у копитцевому розі

- зниженням вмісту сірковмісних амінокислот, кальцію на 15,7 %, сірки - 13,6, міді - 21,7, цинку - 8,9 та -кератозів - 3,6 %;

- зростанням концентрації SH-груп на 26,8 та -кератозів - на 3,1 %;

- зменшенням твердості копитцевого рогу на 10,0 та інтенсивності стирання епідермісу на 27,0 %, що призводить до надмірного відростання рогу підошви копитець.

11. Причиною масової апоптозної загибелі клітин є значне посилення внутрішньотканинного тиску у надмірно відрослому копитцевому розі, що може призвести до виникнення асептичного пододерматиту у корів. Це робить корекцію копитець важливим заходом у зниженні інтенсивності апоптозної загибелі епідермоцитів, що сприяє нормалізації внутрішньотканинного тиску на основу шкіри підошви копитець.

12. Проведення профілактичних заходів, які полягають у корегувальній розчистці копитець, моціоні, використанні підстилки соломи з подрібненим сфагновим мохом у співвідношенні 3:1, ультрафіолетового опромінення корів лампою ПРК-2 у дозі 250 мэр/час/м² тривалістю 25 хв двічі на тиждень протягом двох місяців, внутрішьом'язовому введенні один раз на тиждень протягом двох місяців 5 мл тривіту, нанесенні на ділянку вінчика і волярну поверхню п'ястя та пальмарну - плесни 5%-ного водного розчину йоду двічі у тиждень два місяці підряд та нанесенні на вінчик 20%-ного розчину натрію сульфату у поєднанні з 20%-ним розчином ДМСО один раз на тиждень протягом цього ж періоду, стимулюють обмін речовин, сприяють підвищенню резистентності організму та покращенню якості копитцевого рогу.

13. Гострий перебіг асептичного пододерматиту супроводжується вираженими судинними порушеннями, втягненням у запальний процес судин мікроциркуляторного русла, особливо чутливого до дії біогенних амінів, зокрема гістаміну, що вказує на важливу роль останнього у патогенезі ураження.

14. Використання при лікуванні гострого асептичного пододерматиту у корів аплікації на ділянку вінчика фармазолін-димексидного розчину дві доби підряд двічі на добу тривалістю 25-30 хв та забезпечення солом'яною підстилкою сприяє скороченню терміну лікування на дві доби.

15. За умов хронічного перебігу асептичного пододерматиту, на тлі пролонгованого запального процесу, розвиваються явища склерозу з вираженою дезорганізацією фіброзно-волокнистого каркасу копитцевої дерми, що зумовлює використання протисклерозної терапії, зокрема димексид-лідазних розчинів.

16. При хронічному перебізі асептичному пододерматиті внутрішньом'язове введення 5 мл тривіту один раз на тиждень, забезпечення солом'яною підстилкою, проведення моціону, нанесення на ділянку вінчика 5%-ного йод-димексидного розчину двічі на тиждень та аплікації 20%-ного водного розчину ДМСО з лідазою через кожні три доби сприяють покращенню якості копитцевого рогу та скороченню періоду одужання корів на 7 діб.

Пропозиції виробництву. Для профілактики асептичного пододерматиту у корів, яка проводиться протягом двох місяців наприкінці зимово-стійлового утримання, необхідно використовувати як підстилку солому з подрібненим сфагновим мохом у співвідношенні 3:1, проводити моціон та ультрафіолетове опромінювання тварин лампою ПРК-2 у дозі 250 мэр/час/м² тривалістю 25 хв. двічі на тиждень, внутрішньом'язово один раз у тиждень вводити 5 мл тривіту, двічі на тиждень на ділянку вінчика та волярну поверхню п'ястя і пальмарну - плесни наносити 5%-ний водний розчин йоду та один раз на тиждень аплікувати 20%-ний розчин натрію сульфату у поєднанні з 20,0%-ним розчином диметилсульфоксидом.

1. З метою лікування корів за гострого перебігу асептичного пододерматиту необхідно забезпечити тваринам солом'яну підстилку, дві доби підряд аплікувати на ділянку вінчика фармазолін-димексидний розчин двічі на добу тривалістю 25-30 хв.

2. Лікування тварин за хронічного перебігу асептичного пододерматиту проводити з використанням підстилки соломи, один раз у тиждень внутрішньом'язово вводити 5 мл тривіту, проводити моціон, наносити на ділянку вінчика двічі на тиждень 5%-ний йод-димексидний розчин та аплікувати 20%-ний водний розчин димексиду з лідазою через кожні три доби.

3. Отримані результати досліджень щодо особливостей етіології, патогенезу, профілактики та лікування корів, хворих на асептичний пододерматит, рекомендовано використовувати у курсі загальної та спеціальної хірургії для студентів і магістрів вищих навчальних закладів за спеціальністю “Ветеринарна медицина”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Загальна ветеринарно-медична хірургія /Борисевич Б.В., Борисевич В.Б., Петренко О.Ф., Хомин Н.М. Київ: Науковий світ, 2001.-274 с. (Дисертантка написала розділи: “Хвороби судин та лімфатичних вузлів”, “Хвороби шкіри” і “Хвороби сухожилків, сухожилкових піхв та бурс”).

2. Хомин Н.М. Поширеність асептичних пододерматитів в господарствах з різними умовами годівлі та утримання корів //Наук. вісник Націон. аграр.ун-ту. - К., 2001.- Вип.38.-С.50-54.

3. Гістамін в основі шкіри копитець у корів в нормі, при ревматичному пододерматитів та при ламініті /Хомин Н.М., Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Долецький С.П. //Вет. медицина: Міжвідом. темат. наук. зб. - Харків, 2001.-Вип.79(ІІ).-С.176-181. (Авторка взяла участь у розробці схеми досліджень та визначенні вмісту гістаміну в основі шкіри копитець у корів).

4. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Хомин Н.М. Особенности течения ламинита у лошадей и крупного рогатого скота //Ветеринария. 2001.-№ 7.-С. 40-42. (Дисертантка розробила схему лікування та провела узагальнення результатів досліджень).

5. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Хомин Н.М. Деякі особливості пододерматитів великої рогатої худоби //Вісник Білоцерків. держ. аграр.ун-ту. - Біла Церква, 2001.-Вип.16.-С.17-23. (Авторка прийняла участь у вивченні окремих питань патогенезу пододерматитів).

6. Телятніков А.В., Хомин Н.М., Борисевич В.Б. Зміни епідермісу копитець корів при хронічному асептичному пододерматиті //Аграр. вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць. - Одеса, 2001. - Вип. 5 (16). - С. 73-77. (Авторкою проведено підбір тварин та окремі гістологічні дослідження епідермісу копитець у корів).

7. Профілактика та лікування виразково-некротичних уражень пальців у нетелей /Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Петренко О.Ф., Стецюка Л.Г., Хомин Н.М. //Вісник аграр. науки, 2002. - № 2.- С.27-29. (Здобувачем проведено біохімічні дослідження крові у нетелей та узагальнено результати досліджень).

8. Хомин Н., Борисевич Б. Роль остеодистрофії у виникненні пододерматиту у великої рогатої худоби //Вет. медицина України. - 2001.- № 6.- С.30-31. (Дисертантка взяла участь у розробці схеми досліду, провела біохімічні дослідження сироватки крові та аналіз отриманих результатів).

9. Хомин Н.М. Зміни копитець та особливості пододерматиту при утриманні бичків на щілинній бетонній підлозі //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2002.-Вип.21. - С.245-250.

10. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Хомин Н.М. Лечение язвы Рустергольца у коров //Ветеринария.-2002. - № 8.- С.39-41. (Здобувач прийняла участь у розробці методики, схеми досліджень та проведенні лікування).

11. Борисевич Б., Хомин Н. Етіопатогенез уражень копитець у корів в умовах стійлового утримання //Вет. медицина України.- 2002. - № 12.- С. 32-34. (Дисертантка взяла участь у проведенні аналізу умов утримання та годівлі тварин, а також дослідженні стану кістяка, вимірюванні кутів суглобів у корів і формулюванні висновків).

12. Хомин Н.М., Борисевич В.Б., Когут Н.В. Деякі особливості патогенезу асептичного та гнійного підгострих дифузних пододерматитів корів //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2003.- Вип. 25, ч.1.- С.281-287. (Авторка взяла участь у розробці схеми досліду, провела морфологічні та імунологічні дослідження крові у корів з асептичним підгострим дифузним пододерматитом і узагальнила отримані результати).

13. Хомин Н.М. Ревматичне запалення копит у коней та копитець у великої рогатої худоби //Вет. медицина України. - 2004. - № 2.- С.32-34.

14. Хомин Н.М. Біохімічні та біофізичні показники копитцевого рогу корів залежно від рівня забезпеченості мінеральними речовинами //Наук. вісник Націон. аграр. ун-ту. - К., 2004.-Вип.74.- С. 318-322.

15. Хомин Н.М. Біофізичні властивості копитцевого рогу корів у нормі та при асептичному пододерматиті //Вет. медицина України.-2004.- № 4. - С. 41-42.

16. Хомин Н.М. Стан імунної системи організму корів з асептичним ураженням основи шкіри підошви копитець //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2004. - Вип. 29.-С. 150-155.

17. Хомин Н.М. Вплив типу підлог на якість копитцевого рогу у великої рогатої худоби //Вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2005. - Т.7. (№1). - Ч.2.- С. 75-79.

18. Хомин Н.М. Лікування хронічного асептичного пододерматиту у корів //Наук. праці Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2005. - № 2. - С. 64-66.

19. Хомин Н.М. Вплив типу підлог на стан епідермісу підошви та виникнення запалення основи шкіри копитець у корів //Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2005. - Т.7. (№2). - Ч.6.- С. 169-173.

20. Хомин Н.М. Лікування гострого асептичного пододерматиту у корів //Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2005.-Т.7, № 2.-Ч.1.-С. 156- 161.

21. Хомин Н.М. Профілактика асептичного пододерматиту у корів //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2005. - Вип. 34. - С. 180 -187.

22. Телятніков А.В., Хомин Н.М., Борисевич В.Б. Гістамін в крові корів при ревматичному пододерматитів та при ламініті //Аграр. вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць (Біол., с.-г. та вет. науки). - Одеса, 2001. - Вип. 4 (14). - С. 206-210. (Здобувач взяла участь у розробці схеми досліджень та визначенні вмісту гістаміну у крові).

23. Хомин Н.М. Епідермальні зміни при асептичному пододерматиті //Наук. праці Полтав. держ. аграр. акад.: Ветеринарні науки. - 2002. - Том.2 (21).- С. 356-358.

24. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Хомин Н.М. Гістологічні дослідження копитцевого рогу в нормі та при пододерматитів у великої рогатої худоби //Проблеми зооінженерії та вет. медицини. - Ветеринарні науки: Зб. наук. праць Харків. зоовет. ін-ту. - Харків, 2002.-Ч.2.-Вип.8 (32).- С.110-115. (Дисертантка взяла участь у відборі тварин для досліду, проведенні гістологічних досліджень копитцевого рогу та у формулюванні висновків).

25. Хомин Н.М. Діагностика, профілактика і лікування асептичних пододерматитів та їх ускладнень у великої рогатої худоби: Методичні рекомендації. (Рекомендовано до видання наук. - техн. радою Департаменту вет. медицини Міністерства аграрної політики України). - К., 2003. -.33 с.

26. Хомин Н.М. Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби //Методичні рекомендації з питань етіології, патогенезу, діагностики, профілактики та методів хірургічного лікування (Рекомендовано до видання наук. - техн. радою Департаменту вет. медицини Міністерства аграрної політики України). - Львів, 2005. -.21 с.

АНОТАЦІЇ

Хомин Н.М. Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіології, патогенезу, профілактики та лікування). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 - ветеринарна хірургія. Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2006.

Дисертація присвячена обґрунтуванню причин виникнення, особливостей перебігу гострого та хронічного асептичного пододерматитів у великої рогатої худоби, а також розробці заходів профілактики і методів лікування хвороби. Визначено вплив умов утримання та рівня годівлі на стан копитцевого рогу на підставі змін біохімічних показників та фізико-механічних параметрів епідермісу. Проведені дослідження показують, що у корів, яких утримували на залізобетонній щілинній підлозі знижується вміст вологи у копитцевому розі та опір до його стирання, що призводить до надмірного стирання рогу підошви. Згодовування коровам кормів, дефіцитних за поживними та мінеральними речовинами призводить до зниження вмісту мінеральних речовин у копитцевому розі, перерозподілу фракцій кератозів, що погіршує якість останнього та сприяє надмірному нашаруванні рогу у ділянці підошви. Виявлено гістологічні і гістохімічні зміни копитцевого рогу та основи шкіри залежно від перебігу асептичного пододерматиту. Обґрунтовано залежність динаміки морфолого-біохімічних, імунологічних показників крові від характеру перебігу асептичного запалення основи шкіри копитець. Встановлено характерні зміни біохімічних показників основи шкіри та копитцевого рогу за різних форм асептичного пододерматиту, а також визначено біофізичні параметри епідермісу копитець залежно від перебігу захворювання. Зокрема, виявлено, що при хронічному асептичному пододерматиті у корів знижується імунобіологічна реактивність організму, концентрація сірковмісних амінокислот у копитцевому розі та зростає вміст сульфгідрильних груп у ньому, що призводить до погіршення якості копитцевого рогу та його поганого стирання. Розроблено заходи профілактики асептичного пододерматиту у великої рогатої худоби, які дають можливість попередити розвиток захворювання та методи лікування, завдяки чому вдається скоротити період видужання тварин.

Ключові слова: велика рогата худоба, асептичний пододерматит, умови утримання, рівень годівлі, кров, основа шкіри копитець, копитцевий ріг .

Хомин Н.М. Асептичные пододерматиты у крупного рогатого скота (этиологии, патогенеза, профилактики и лечения). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.05 - ветеринарная хирургия. Белоцерковский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 2006.

Диссертация посвящена обоснованию причин возникновения, особенностей течения острого и хронического асептического пододерматита у крупного рогатого скота, а также разработке мер профилактики и методов лечения болезни. Установлено влияние условий содержания и уровня кормления на состояние копытцевого рога на основе изменений биохимических показателей и физико-механических параметров эпидермиса. Проведенные исследования показывают, что у коров, которых содержат на железобетонных щелевых полах, снижается содержание влаги в копытцевом роге грудных и тазовых конечностей соответственно на 16,4 и 18,3 (р<0,05), что приводит к излишнему стиранию.

Скармливание коровам кормов, дефицитных на питательние и минеральние вещества, ведет к снижению содержания минеральных веществ (кальция, серы, меди и цинка) в копытцевом роге, перераспределению фракций кератозов в сторону уменьшения -кератозов и увеличению -фракции, что ухудшает его качество и способствует излишнему отложению рога в области подошвы (снижается интенсивность роста копытцевого рога на 17,6, а стиранея - на 55,4 %). Выявлены гистологические и гистохимические изменения копытцевого рога и основания кожи в зависимости от течения асептического пододерматита. Обосновано зависимость между динамикой морфолого-биохимических, иммунологических показателей крови и характером течения асептического воспаления основания кожи копытец. Определены характерные изменения биохимических показателей основания кожи и копытцевого рога при различных формах асептического пододерматита, а также биофизические параметры эпидермиса копытец в зависимости от течения заболевания.

Установлено, что при хроническом течении асептического пододерматита у коров имеет место диспротеинемия, снижается иммунобиологическая реактивность организма, концентрация серосодержащих аминокислот, кальция на 15,7 %, серы - 13,6, меди - 21,7 и цинка - 8,9% в копытцевом роге и возрастает содержание в нем сульфогидрильных групп, что ведет к ухудшению качества копытцевого рога и плохому его стиранию.

Разработаны меры профилактики, которые дают возможность предупредить возникновение асептического пододерматита у крупного рогатого скота в зимне-весенний период. С этой целью использовали ультрафиолетовое облучение лампой ПРК-2, а также внутреннее введение тривита, что способствовало улучшению обмена веществ в организме животных. Использование активного моциона, нанесение на область венчика, волярную поверхность пясти и пальмарную - плесны 5%-ного водного раствора еда, а также аппликации 20%-ного раствора натрия сульфата в сочетании с 20%-ным димексидом вызывает усиление циркуляции крови в области копытец, что, в свою очередь, обеспечивает поступление питательных и минеральных веществ. Последнее сказывается на качестве копытцевого рога: в нем увеличивается содержание серы, меди, кальция и цинка, что приводит к улучшению биофизических параметров копытец (твердости, сопротивления к стиранию, интенсивности роста и стирания). В результате этого происходит оптимальное стирание рога подошвы, что предупреждает развитие деформации и, как следствие, асептического пододерматита у крупного рогатого скота.

Для лечения крупного рогатого скота с острым течением асептического пододерматита использовали фармазолин-димексидный раствор. Известные свойства диметилсульфоксида (антисептические, противовоспалительные, болеутоляющие, антигистаминные, а также пенетрирующие) в сочетании с особенностью формазолина длительное время суживать сосуды, действовать противовоспалительно, способствовать рассасыванию воспалительного экссудата дает возможность уменьшить за короткое время воспалительный процесс и, тем самым, сократить вдвое период лечения животных.

Неудовлетворительные условия содержания и кормления крупного рогатого скота, а также неэффективное лечение животных с острым течением асептического пододерматита приводит к хроническому процессу. При этом имеют место склеротические изменения основы кожи копытец, что требует использования противосклеротической терапии. С этой целью применяли 20%-ный водный раствор димексида с лидазой в виде аппликаций. Для улучшения циркуляции крови был использован 5%-ный ед-димексидный раствор и активный моцион. Кроме того, внутримышечно вводили тривит.

В результате использование местно - и общестимулирующих лекарственных веществ в сочетании с антисклеротической терапией удалось сократить период лечения на 7 дней.

Ключевые слова: крупный рогатый скот, асептический пододерматит, условия содержания, уровень кормления, основа кожи копытец, копытцевый рог.

Khomyn N.M. Aseptical pothodermatitis in live-stock (ethiology, pathogenese, prophylactics and treatment). - Manuscript.

Thesis presented for the scientific degree of doctor of veterinary sciencer on specialty 16.00.05 - Veterinary surgery. -Bila Tserkva State agrarian university, Bila Tserkva, 2006.

Thesis is devoted to the substantiation of canse rise, peculiarities of acute and chronical aceptic pododermatitis in live-stock, and also elaboration of prophylactie measures and methods of live-stock treatment. It was determined, that because of keeping the cows on ironconcrete floor in hoof cornev of forelegs and hindlegs the content of moisture and the intensity of sole corner erasing is increased due.

Pathohistological and pathohistochemical changes are become evident in form of mucoid and fibrinoidic tumour of connective tissue basis of hoofs with definite distrophy of locomotor fibro fibre carcase of hoof derma. The violation of matrix metabolism and fibro-locomotor structures of skin basis intensify the inflammation, in connection of which the treatment of aseptic pododermatitis require timery and effective therapy. Aceptic pododermatitis leads to definite structure-metabolic violation of hoof epidermis, which is absorbed by exudate, products of matrix degradation and collagen fibres. It is increased putting away glicoproteins compounds and decreased the content of keratocytes. Histological and histochemical investigations of hoof corner give the possibility to give a diagnosis and to control the cause of inflammative and distrophic changes, which were taken place in the basis of skin, and also to characterise the main parameters of horning processes. An acute aceptic pododermatitis in cows is characterized: simple regenerative of moving nucleus close in blood of cows, decrease content of copper to 7,0 per cent and immunoregulator of indexes; increase quantity of histamine and increase concentration of histamine to 19,5 per cent at the basis of hoof's skin.

The measures of preventive maintenance aceptic pododermatitis at large horned cattle are developed which enable to warn development of disease and methods of treatment, due to which is possible to reduce the period of current of illness.

Key words: cattle, aceptic pododermatitis, conditions of keeping, level of feeding, basis of the hoof skin, hoof cornet.

Размещено на Allbest.ru