Розробка агробіологічних основ адаптування технології вирощування озимої пшениці в Криму

Застосування гербіциду (рис. 8б) істотно розширило області максимальної, субмаксимальної і середньої врожайності за рахунок скорочення зони зниженої врожайності, особливо при ранніх строках сівби.

Для вирішення задачі погодної адаптації строку сівби і адекватного коректування норми висіву нами розроблена комп'ютерна експертна система. Вона прораховує найвірогідніші наслідки проведення сівби в строки від поточної дати до 25 жовтня з урахуванням запасів вологи в орному шарі ґрунту на 20 вересня, тобто до настання середньобагаторічного календарного оптимального строку сівби, динаміки середньодобових температур повітря і кількості опадів в передпосівний період.

Результати прогнозу врожайного потенціалу посіву, ступеня його засміченості, меж адаптованого інтервалу оптимальних строків сівби і значень скоректованих норм висіву виводяться на дисплей в графічному і текстовому зображенні.

Дози внесення азотних добрив, що рекомендуються в даний час, одержані в результаті усереднювання експериментальних даних за ряд років, тобто вони орієнтовані на так звані “середні” погодні умови і на “середні” по рівню родючості ґрунту. Проте кожний конкретний рік по своїх метеорологічних чинниках відрізняється від середніх параметрів.

Статистичний аналіз 17-літніх даних по урожайності зерна озимої пшениці, яку вирощували по зайнятому пару при стабільній агротехніці, показує, що “попадання” продуктивності, одержаної в конкретному році, в п'ятицентнерний інтервал, тобто практична відповідність середньої багаторічної врожайності, оцінюється вірогідністю Р = 0,157 (рис. 9). Це означає, що “середня доза” азотних добрив, що рекомендується, буде високоефективна тільки в 16% випадків (років). Відхилення врожайності від середньої на ±5 ц/га слід визнати істотним, оскільки воно було вище за довірчі інтервали в роки досліджень. Діапазон врожай-ності при цьому знаходився в межах 48,1...58,1 ц/га.

Вірогідність відповідно-сті врожайності окремого року цьому інтервалу рівна Р = 0,307. Таким чином, “середня доза”, що рекомендується, може бути допустима тільки в 31% випадків (років). Вірогідність істотних економічних втрат від недобору врожаю, погіршення його якості або перевитрати азотних добрив, при відхиленні фактичної врожайності від середньобагаторічної в ту або іншу сторону на 5 ц/га і більш, рівна 69%. В середньому фіксовані “середні дози” азотних добрив можуть бути оптимальними не частіше за три роки з десяти. При цьому на 95%-ному рівні значущості максимальні відмінності у врожайності між роками можуть досягти 53 ц/га (180 кг/га азоту по винесенню).

Приведені вище теоретичні розрахунки по застосуванню “середніх доз” азотних добрив підтверджуються фактичним матеріалом. Так, за 25-літній період обліку врожайності озимої пшениці при стабільній агротехніці вона варіювала від 14 до 77 ц/га. А це означає, що при внесенні рекомендованої для отримання “середньої” врожайності 45...50 ц/га норми азоту N₈₅, в посушливий рік марно пропало на кожному гектарі більше 60 кг азоту (вартість якого зараз близько 150 - 170 грн.), а в сприятливий за умов зволоження рік цієї дози було недостатньо для формування можливого врожаю, а тим більше для отримання зерна високої якості.

На ефективність дії азотних добрив великий вплив має природний азотний фон, який складається під посівами озимої пшениці на окремих полях в умовах конкретних вегетаційних періодів. В наших 18-річних дослідженнях різниця в кількості азоту нітратів в метровому шарі між крайніми випадками перевищила 25 разів, а по абсолютній величині виявилася більше 200 кг/га (рис. 10).

Амплітуда цього варіювання у декілька разів перевищує гра-ничні норми внесення азотних добрив, що навіть рекомендуються (60...80 кг/га д.р.). Висока лабіль-ність рівнів природного азотного живлення по роках свідчить про необхідність їх діагностики для корекції дози ранньовесняного внесення азотних добрив. Най-більша частка варіювання запасів нітратного азоту в ґрунті ранньою весною обумовлена відмінностями попередників (рис. 11). Матеріали ґрунтової діагностики в окремих полях свідчать, що по чистому пару відмінності у ряді випадків можуть досягати 1,8 разів, по зайнятому пару - 2,2 разу, по стерньовому попереднику - 3,7 разів. Розроблений адаптивний метод розрахунку норми ранньовесняного підживлення передбачає контроль вмісту азоту у верхньому 40-см шарі ґрунту і в 80-см шарі, де його у будь-якому випадку повинно бути відповідно не менше 70 і 140 кг/га.

Таким чином, ґрунтова діагностика азоту нітратів перед відновленням вегетації дозволяє враховувати річні коливання забезпеченості посівів пшениці азотом, дає оцінку реальних умов її азотного живлення на конкретному полі і дозволяє раціонально витрачати азотні добрива.

Пропонована нами адаптивна система застосування азотних добрив не ставить жорстких рамок у використовуванні тільки одноразового або тільки дрібного їх внесення. Вибір варіанту залежить від реального азотного фону на конкретному полі і економічних можливостей підприємства. Пріоритет в ній належить варіанту з внесенням всієї норми азоту за один прийом, як більш економічному (але не обов'язково передпосівному). Внесення азотних туків в декілька прийомів на одному і тому ж полі ми розглядаємо як вимушену міру, коли основний варіант - разове внесення з тих або інших причин не може забезпечити надійного постачання рослин цим елементом протягом всього періоду їх вегетації.

За допомогою багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу нами був виявлений характер залежності врожайності пшениці від зростаючих доз сумарного азоту при ранньовесняному його внесенні, який описується наступним рівнянням регресії:

У = 0,92 - 0,2 N (4)

де У врожайність зерна пшениці, ц/га;

N рівень сумарного азоту, кг/га;

i індекс умов зростання, ц/га.

Багатоплановість і громіздкість необхідних розрахунків утрудняють адаптацію норми азотних добрив. Тому нами розроблена комп'ютерна програма, що дозволяє в діалоговому режимі визначати економічно оптимальну норму ранньовесняного азотного підживлення в суходільних умовах, або перед фазою виходу в трубку - при зрошенні.

Виробничі випробування цієї комп'ютеризованої методики адаптування до конкретних умов дози азотних добрив, що вносяться в ранньовесняне підживлення, показали, що її застосування дає можливість у виробництві одержувати високі (45...50 ц/га і вище) врожаї зерна озимої пшениці хорошої якості.

АДАПТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ПРИЙОМІВ

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ДО КОНКРЕТНИХ

ПОГОДНИХ І АГРОТЕХНІЧНИХ УМОВ

Формування якості зерна озимої пшениці відбувається на фоні конкретних погодних умов, які у свою чергу впливають на ефективність некореневого підживлення. Нами встановлено, що позитивний вплив некореневого підживлення зростає з підвищенням середньої відносної вологості повітря після його проведення. Найбільший ефект досягається, коли в період формування і наливання зерна середня відносна вологість повітря перевищує 68...70%. З підвищенням вмісту азоту в рослинах при застосуванні некореневого підживлення у фазу колосіння-цвітіння масова частка клейковини в зерні озимої пшениці стабільно нелінійно зростає. За даними наших досліджень, в результаті підвищення біомаси рослин озимої пшениці в період проведення некореневого підживлення (фаза колосіння-цвітіння) вміст в зерні сирої клейковини знижується внаслідок “ростового розбавлення азоту”. Матеріали наших досліджень свідчать, що накопичення клейковини в зерні озимої пшениці під впливом зростаючих доз азотних добрив, внесених в ранньовесняне підживлення, відбувається нелінійно.

На основі матеріалів, одержаних за п'ятнадцять років досліджень, нами розроблена математична модель для прогнозування вмісту сирої клейковини в зерні озимої пшениці при проведенні некореневого азотного підживлення карбамідом у фазу колосіння-цвітіння пшениці. За її допомогою можна достатньо обґрунтовано приймати рішення про доцільність некореневого підживлення в конкретній ситуації. Пропонована модель описує близько 91% варіабельності сирої клейковини в зерні пшениці при високому рівні значущості (р = 0,01):

Кл=-548,146-7,87773*Овв+135,556*Овв^0,5+0,00798*Овв^0,5*Nнп-0,62714*ВМр^0,5-0,0002494*Nд²+0,000000314*ВМр²*Np²+0,0542146*ВМр^0,5*Nд^0,5 (5)

де Кл - вміст сирої клейковини в зерні озимої пшениці, %;

Овв - середня відносна вологість повітря в період формування, наливання і дозрівання зерна озимої пшениці, %;

Nнп - доза некореневого азотного підживлення сечовиною, кг/га д.р.;

ВМр - біомаса рослин озимої пшениці у фазу колосіння-цвітіння, г/м²;

Nд - доза азоту добрив, кг/га д.р.;

Np - вміст азоту в рослинах озимої пшениці у фазу колосіння-цвітіння, %

Другий прийом управління процесом формування якості зерна озимої пшениці - сенікація. Як відомо за допомогою некореневого підживлення рослині дається додатковий азот, якого у неї недостатньо для формування зерна з підвищеним вмістом білка. Сенікація ж створює в пшеничній рослині такі умови, які сприяють більш повній реутилізації білків, накопичених вже у вегетативних органах, і підвищенню за їх рахунок білковості зерна.

Проведені нами дослідження показали, що як в суходільних, так і в зрошуваних умовах Кримського півострова найбільш ефективне проведення сені-кації в період тістоподібного стану зерна озимої пшениці. Під її дією підвищуються всі показники основних технологічних якостей зерна (табл. 9).

Таблиця 9

Якість зерна і врожайність озимої пшениці залежно від строків проведення сенікації (суходіл, 1982...1984 рр.)

Показники	Контроль	Строк проведення сенікації	НІР05
		молочний стан зерна	тістоподібний стан зерна	воскова стиглість
Врожайність, т/га	3,88	3,80	3,94	3,9	Fф<F05
Маса 1000 зерен, г	40,1	39,4	40,3	40,2	Fф<F05
Натура зерна, г/л	800	800	803	801	Fф<F05
Скловидність, %	75	74	77	75	Fф<F05
Білок, %	12,7	13,0	14,6	13,2	0,8
Сира клейковина, %	24,7	25,3	28,4	25,6	1,8
ІДК	68	68	73	67	х
Седиментація муки, мл	46	47	53	47	х
Об'єм хліба, мл	558	559	585	566	х
Загальна оцінка хліба, бал	4,2	4,2	4,4	4,2	х

Нашими дослідженнями встановлено - всі сеніканти, що вивчалися, в тій чи іншій мірі підвищують якість зерна озимої пшениці (табл. 10). Після сенікації сульфатом амонію в зерні пшениці накопичується доказово (на 5%-ному рівні значущості) більше сирої клейковини порівняно з іншими препаратами - аміачною селітрою і сечовиною. Із збільшенням дози кожного з препаратів, що вивчалися, з 5 до 10 кг/га д.р. підвищується вміст в зерні сирої клейковини. В цілому, характер дії сенікантів на накопичення зерном пшениці клейковини в досить значному ступені схожий. З показників, вживаних для характеристики гідротермічних умов вегетації, з вмістом сирої клейковини в зерні, за нашими розрахунками, більшою мірою корелює середня відносна вологість повітря.

Таблиця 10

Вплив сенікації розчинами мінеральних добрив на вміст сирої клейковини в зерні озимої пшениці (1988...1992 рр.)

Сенікант (А)	Доза (В), кг/га д.р.	Рік	Середнє
		1988	1989	1990	1991	1992
Аміачна селітра	0	25,2	23,1	24,5	28,7	26,4	25,6
	5	26,4	24,0	25,3	29,5	27,2	26,5
	10	27,1	24,6	25,0	30,2	28,3	27,0
	15	26,6	24,4	25,5	29,1	28,8	26,9
	Середнє	26,3	24,0	25,1	29,4	27,7	26,5
Сечовина	0	25,4	23,3	24,2	28,2	26,6	25,5
	5	27,2	25,1	26,3	30,5	28,4	27,5
	10	28,5	25,9	26,8	31,0	29,1	28,3
	15	28,1	25,6	26,0	30,7	29,3	27,9
	Середнє	27,3	25,0	25,8	30,1	28,4	27,3
Сульфат амонію	0	25,5	23,4	24,6	28,5	26,1	25,6
	5	28,4	26,2	26,7	31,3	29,2	28,4
	10	28,6	26,6	27,5	31,8	30,4	29,0
	15	28,2	26,5	27,7	31,6	30,2	28,8
	Середнє	27,7	25,7	26,6	30,8	29,0	28,0
Середнє		27,1	24,9	25,8	30,1	28,3	27,3
Загальна НІР05	1,21	1,16	1,29	1,43	1,12	0,405
НІР05 (А)	0,60	0,58	0,65	0,72	0,56	0,202
НІР05 (В)	0,70	0,67	0,74	0,83	0,65	0,234

Аналіз одержаних нами за 15 років досліджень матеріалів дозволив розробити математико-статистичну модель, яку агроном може з задовільною точністю і надійністю застосовувати при прийнятті рішення про доцільність проведення сенікації посівів озимої пшениці в тих або інших конкретних умовах. До даної моделі увійшли проаналізовані вище агротехнічні і метеорологічний фактори:

KL=-1479,78-42,1087*Ow+452,403*Ow^0,5+0,108493*Ow²-136,989*Nl+ +0,0570089*S*Nl+277,501*Nl^0,5+9,56691*Nl²+1,46017*Nd^0,5-0,000128023*Nd²+ +0,80054*Y-10,0352*Y^0,5 (6)

де KL - масова частка сирої клейковини в зерні озимої пшениці, %;

Ow - середня відносна вологість повітря в період тістоподібного стану зерна, %;

Nl - вміст азоту у верхніх листях рослин озимої пшениці в період тістоподібного стану зерна, %;

S - доза сеніканта (сульфату амонію), кг/га д.р.;

Nd - доза азоту добрив, кг/га д.р.;

Y - врожайність озимої пшениці, ц/га.

Ця модель з вірогідністю 99% описує 91% варіабельності вмісту сирої клейковини в зерні озимої пшениці при проведенні сенікації посівів. За її допомогою можна не інтуїтивно, а цілком обґрунтовано, з урахуванням основних агротехнічних і погодних факторів, економічної ситуації прийняти рішення про доцільність проведення сенікації озимої пшениці на конкретному полі.

ЕКОНОМІЧНА І БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ

АДАПТОВАНОЇ ДО КОНКРЕТНИХ УМОВ ТЕХНОЛОГІЇ

ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Адаптація параметрів основних елементів технології вирощування озимої пшениці до конкретних умов проводилася по розроблених нами моделях з використанням комп'ютера. В розрахунках за оцінкою економічної ефективності аналізованих технологій нами використовувалися ціни, що склалися в 2005 році на пальне, добрива, пестициди, інші матеріали і засоби, а також на зерно пшениці. Їх результати показують, що адаптовані до конкретних умов технології вирощування озимої пшениці і в центральній степовій частині, і в Присивашші Криму забезпечують порівняно із загальноприйнятими технологіями отримання більшого прибутку при високому рівні рентабельності, зниження собівартості зерна (табл. 11).

В цілому застосування адаптованих до конкретних умов технологій дозволило знизити собівартість зерна на 12,7%, підвищити прибуток з гектара посіву озимої пшениці в середньому на 36,8%, збільшити рентабельність вирощування культури на 23,4% при високому рівні якості зерна, відповідному вимогам третього і другого класів державного стандарту.

Проведені нами розрахунки показали, що в зерні озимої пшениці, вирощеному за адаптивною технологією, акумулюється енергії на 8,1% більше порівняно з традиційною зональною технологією. Адаптація параметрів основних елементів технології до умов, що складаються, знизила витрати енергії на вирощування пшениці в середньому на 8,8%, що забезпечило її приріст в середньому на 21,0%.

Таблиця 11

Економічна ефективність технологій вирощування озимої пшениці в центральній степовій частині і Присивашші Криму (2000...2001 р)

Попередник	Врожайність, т/га	Клейковина, %	Вартість продукції, грн/га	Виробничі витрати, грн/га	Прибуток, грн/га	Собівартість про-дукції, грн/т	Рівень рентабель-ності, %
Агроцех № 49 ММК, Червоногвардійський район АРК
Традиційна зональна технологія
Зайнятий пар	4,24	25,6	2628,8	1665,5	963,3	392,8	57,8
Еспарцет	4,52	26,4	2802,4	1678,3	1124,1	371,3	67,0
Озима пшениця	2,77	20,2	1440,4	1744,6	-304,2	629,8	-17,4
Середнє	3,84	24,1	2290,5	1696,1	594,4	464,6	35,8
Адаптована до конкретних умов технологія
Зайнятий пар	4,61	24,8	2858,2	1567,4	1290,8	340,0	82,3
Еспарцет	5,05	25,5	3131,0	1563,9	1567,1	309,7	100,2
Озима пшениця	3,03	21,1	1575,6	1687,4	-111,8	556,9	-6,6
Середнє	4,23	23,8	2521,6	1606,2	915,4	402,2	58,6
ЗАТ “Нова Перемога”, Радянський район АРК
Традиційна зональна технологія
Зайнятий пар	4,67	25,6	2895,4	1692,9	1202,5	362,5	71,0
Еспарцет	4,83	27,8	3477,6	1701,6	1776,0	352,3	104,4
Озима пшениця	3,04	21,5	1580,8	1769,6	-188,8	582,1	-10,7
Середнє	4,18	25,0	2651,3	1721,4	929,9	432,3	54,9
Адаптована до конкретних умов технологія
Зайнятий пар	5,02	24,8	3112,4	1608,4	1504,0	320,4	93,5
Еспарцет	5,06	27,2	3643,2	1490,7	2152,5	294,6	144,4
Озима пшениця	3,25	21,0	1690,0	1712,4	-22,4	526,9	-1,3
Середнє	4,44	24,3	2815,2	1603,8	1211,4	380,6	78,9

Коефіцієнт співвідношення одержаної і затраченої енергії вище при застосуванні адаптивної технології на 21,5%, вона забезпечує більший вихід продукції в розрахунку на одиницю енергії, що затрачується, в середньому на 21,3%. В цілому енергетична ефективність виробництва зерна пшениці при застосуванні адаптованої до конкретних умов технології значно вище, ніж при традиційній технології.

ВИСНОВКИ

1. За роки соціально-економічної кризи проблема якості продовольчого зерна в країні значно загострилась, виробництво пшениць-поліпшувателей катастрофічно скоротилося, що негативним чином позначається на якості хлібобулочних виробів і експортному потенціалі країни. Ситуація, що створилася, обумовлює гостру необхідність виправлення існуючого положення і, в першу чергу, рішення наукових аспектів цієї проблеми.

2. Природні умови Кримського півострова характеризуються значною різноманітністю ґрунтово-кліматичних умов окремих його територій, обумовлюючих різні умови росту озимої пшениці, що диктує необхідність їх детального обліку, розробки і побудови, відповідно до них, адаптивних технологій її вирощування в кожній конкретній зоні.

3. Основним фактором, що визначає ефективність застосування тієї або іншої технології вирощування озимої пшениці у всіх природних зонах в Криму, є умови зволоження періоду її вегетації (особливо в передпосівний період), які необхідно враховувати в першу чергу при адаптуванні параметрів агротехнічних прийомів.

4. Засміченість полів в Криму за останні роки значно збільшилася і стала дуже серйозним фактором, що впливає на процеси формування і продуктивність агроценозів озимої пшениці, який необхідно враховувати при розробці технологій.

5. Маса бур'янів, що виростають на одиниці площі поля, більше впливає на врожайність озимої пшениці і якість її зерна, ніж їх кількість. Саме цей показник в конкретних, фактичних умовах слід враховувати при застосуванні заходів боротьби з ними і проведенні інших агрозаходів.

6. При виборі попередника під озиму пшеницю, окрім його впливу на рівень і якість урожаю, в сучасних умовах потрібно, в першу чергу, враховувати його економічні показники. В степових районах Криму цю культуру слід розміщувати по парах (чорних і зайнятих) і багаторічних травах, в передгірних - по парах зайнятих і багаторічних травах. В роки з сприятливою для зерна пшениці кон'юнктурою ринку її можна сіяти по попереднику кукурудза на силос. По решті попередників (паровій озимині, соняшнику і т.п.) із зернових культур в економічних умовах, що склалися в даний час, найбільш доцільно розміщувати озимий ячмінь, який є найурожайнішою і економічно вигідною культурою.

7. При виборі способу основної підготовки ґрунту під озиму пшеницю і його параметрів в різних умовах Криму слід керуватися показниками засміченості, вологості і вартості робіт. За відсутності особливих обставин, перевагу слід віддавати поверхневому обробітку ґрунту.

8. Оптимальний строк сівби озимої пшениці в Криму не є обов'язково певним календарним періодом. У кожному конкретному випадку він повинен визначатися (адаптуватися) з урахуванням таких показників як кількість випавших в передпосівний період опадів, наявність вологи в орному шарі ґрунту, середньодобова температура повітря, ступінь і характер засміченості поля. При цьому зміни строків сівби залежно від умов, що склалися, не повинні виходити з тимчасового інтервалу, обмеженого датами 25 вересня ... 25 жовтня, тривалість оптимального терміну не перевищувати 7...9 днів.

9. Оптимальна норма висіву озимої пшениці не є величиною постійною. Вона повинна в обов'язковому порядку визначатися (адаптуватися) строками сівби. Параметри агротехнічного комплексу “строк сівби Ч норма висіву” визначаються метеорологічними умовами конкретного осіннього періоду. Найраціональнішим способом визначення параметрів адаптивно-оптимальних строків сівби і норм висіву є розроблена нами комп'ютерна експертна система. При відхиленні строків сівби від адаптивно-оптимального норма висіву насіння повинна збільшуватися на 2,5...3,0 % за кожний день при сівбі раніше і на 2,0...2,5% - при сівбі пізніше. Нашими багаторічними дослідами встановлено, що сівба нормою висіву, що не змінюється, не адаптованою, пізніше за оптимальний строк в межах вказаного вище інтервалу приводить до зниження врожайності в середньому на 0,2...0,4 т/га, а сів раніше оптимального строку - на 0,4...0,6 т/га. Перехід від календарно-фіксованого до адаптивно-оптимального строку сівби і при відповідній йому нормі висіву дозволить не тільки підвищити врожайність, але і стабілізувати валові збори зерна озимої пшениці по роках.

10. Застосовувати рекомендовану раніше систему добрив озимої пшениці, не адаптовану ні до зональних, ні до погодних, ні до економічних умов конкретного періоду її вирощування в умовах ринкової економіки нераціонально, оскільки вона не гарантує отримання конкурентоздатної продукції. Так звана “середня” доза внесення азоту, встановлена за допомогою усереднювання даних польових експериментів за ряд років, оптимальна тільки в три роки з десяти. В несприятливий за умов вегетації рік частина добрив залишається невикористаною рослинами через нестачу вологи. В сприятливий рік ця середня доза не дає можливості повністю використовувати наявні умови зволоження для формування можливо високого урожаю. В тому і іншому випадку, у результаті, буде одержаний економічний збиток.

11. Система добрив високоякісної сильної озимої пшениці відрізняється від системи добрива рядової пшениці тим, що вона повинна передбачати внесення економічно доцільної кількості азоту, достатнього для формування високих по величині і якості (не нижче за третій товарний клас) урожаїв зерна.

12. Строки і дози внесення азотних добрив під озиму пшеницю в Криму повинні адаптуватися до конкретних умов вегетації і визначатися вмістом нітратного азоту в ґрунті в цей час. Оптимальним рівнем забезпеченості рослин в осінній період є наявність 70...80 кг/га азоту (N-NO₃ ґрунту + N добрив) в 40-см шарі ґрунту. В ранньовесняний період оптимальний рівень забезпеченості рослин азотом - 140 кг/га в 80-см шарі ґрунту.

При недостатній забезпеченості ґрунту азотом його сумарний вміст в діагностичних горизонтах ґрунту в передпосівний і ранньовесняний періоди необхідно доводити до оптимальних значень довнесенням азотних добрив. З урахуванням необхідності повернення банківських кредитів більш переважно весняне внесення азотних добрив. Розрахунок оптимальної дози внесення азотних добрив доцільно проводити з використанням розробленої нами комп'ютерної програми, що враховує, окрім кількості азоту в ґрунті, такі показники як запаси вологи, кількість рослин пшениці на одиниці площі, їх фазу розвитку та ін.

13. Рішення про проведення некореневого азотного підживлення посівів озимої пшениці з метою підвищення якості зерна повинно прийматися на основі обліку вмісту азоту в рослинах, величини їх вегетативної маси, рівня азотного живлення і фактичних погодних умов періоду вегетації. Питання про доцільність його проведення повинне вирішуватись не стільки з агротехнічної, скільки з економічної точки зору у зв'язку з тим, що воно ефективне тільки тоді, коли підвищує якість зерна хоча б на один товарний клас. Проведення некореневого підживлення економічно доцільно на полях з рівнем врожайності не нижче 3,0 т/га.

Некореневе підживлення в економічних умовах, що склалися в даний час, слід розглядати як вимушений прийом унаслідок ризику отримання очікуваного ефекту, низького коефіцієнта використання азоту добрив (20...50% його залишається в соломі) і неминучих додаткових витрат на його проведення.

Для прогнозування ефективності і визначення доцільності некореневого азотного підживлення необхідно використовувати розроблену нами модель з комп'ютерною підтримкою прийняття рішення.

14. На формування найважливішого показника якості зерна озимої пшениці (білковості), істотно впливають не тільки агротехнічні, але і метеорологічні умови (в першу чергу температура і вологість повітря) періоду тістоподібного стану її зерна, які визначають повноту реутилізації азоту з вегетативних органів.

Збільшити ступінь реутилізації азоту, а звідси, підвищити якість зерна можна за допомогою спеціального прийому - сенікації, яку слід проводити в цей час розчинами сульфату амонію або сечовини в дозах 5...10 кг/га д.р. Сенікацію доцільно проводити на посівах пшениці, вирощених на підвищених азотних фонах при їх врожайності не менше 3,0 т/га. При прийнятті рішення про доцільність застосування сенікації в конкретних агротехнічних і метеорологічних умовах, що фактично складаються, доцільно використовувати розроблену нами прогностичну модель.

15. Застосування адаптування агрономічних прийомів, елементів технології вирощування озимої пшениці та їх параметрів до умов її вегетації, що конкретно складаються, дозволяє за рахунок більш раціонального використання засобів, зменшення несприятливих дій на рослини, зменшення виплат за узяті кредити підвищити прибуток з кожного гектара її посіву і рівень рентабельності зернового виробництва.

16. Тільки застосування адаптивних технологій вирощування озимої пшениці може розв'язати проблему отримання конкурентноздатного по величині і якості, стабільно високого по роках урожаю цієї культури в Криму.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Розміщувати посіви озимої пшениці в степових районах Криму по чорних і зайнятих парах, багаторічних бобових травах , а в передгірних - по зайнятих парах і багаторічних бобових травах.

2. Основний обробіток ґрунту під посів озимої пшениці проводити більш економічним поверхневим способом на глибину 8...10 см. Ширше використовувати технологію прямої сівби озимої пшениці.

3. Визначати оптимальні строки сівби і норми висіву озимої пшениці в конкретних умовах осені за допомогою розробленої нами комп'ютерної експертної системи.

4. Оптимальні дози внесення азотних добрив встановлювати на основі ґрунтової діагностики азоту нітратів з використанням розробленої нами комп'ютерної експертної системи.

5. При прийнятті рішення про застосування гербіцидів використовувати розроблені нами моделі, що враховують не тільки кількість, але і масу бур'янів з гідротермічними умовами і агротехнічними факторами.

6. Визначати доцільність застосування спеціальних прийомів підвищення якості зерна по розроблених нами математико-статистичних моделях з урахуванням кон'юнктури ринкових цін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, довідники, брошури, навчальні посібники

1. Николаев Е.В., Изотов А.М. Пшеница в Крыму. - Симферополь: СОНАТ, 2001. - 288 с.

2. Николаев Е.В., Изотов А.М., Грицай А.Д. Выращивание высокока- чественнного зерна озимой пшеницы в Крыму: Справочное пособие. - Симферополь: Вперед, 2002. - 93 с.

3. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Грицай А.Д., Рюмшин А.В. Твердая пшеница в Крыму. - Симферополь: Фактор, 2004.-136 с.

4. Николаев Е.В., Изотов А.М. Технология выращивания высокока-чественной озимой пшеницы на юге Украины: Лекция. - К.: УСХА, 1982. - 33 с.

5. Рекомендации по выращиванию высококачественной озимой пшеницы в Крымской области / Николаев Е.В., Буряк А.И., Изотов А.М., Саплев А.В. - Симферополь: КОУСХ, 1983. - 13 с.

6. Николаев Е.В., Саплев А.В., Изотов А.М. Технология выращивания сильной озимой пшеницы в Крыму: Лекция. - К.: УСХА, 1984 - 18 с.

7. Прогрессивные технологии выращивания полевых культур / Николаев Е.В., Осенний Н.Г., Изотов А.М. и др. - Симферополь: Крымоблполиграфиздат, 1987. - 38 с.

8. Краткие методические рекомендации по прогрессивным технологиям производства основных сельскохозяйственных культур в хозяйствах Крымской области / Николаев Е.В., Гапиенко А.А., Осенний Н.Г., Изотов А.М., Тарасенко Б.А. - Симферополь: Тип. Крымоблагропрома, 1988. - 81 с.

9. Рекомендации по уборке зерновых колосовых культур урожая 2003 года / Дроботов С.А., Пелагенко С.П., Николаев Е.В., Изотов А.М. и др. - Симферополь: КГАУКЦ, 2003. - 19 с.

10. Рекомендации по проведению сева озимых культур в 2004 году в хозяйствах Крыма / Пелагенко С.П., Полюшкин Н.П., Хмелевский С.Ф., Николаев Е.В., Осенний Н.Г., Изотов А.М. и др. - Симферополь: КГАУКЦ, 2004. - 23 с.

11. Рекомендации по уборке урожая 2004 года / Пелагенко С.П., Полюшкин Н.П., Хмелевский С.Ф., Николаев Е.В., Гордиенко В.П., Изотов А.М. и др. - Симферополь: КГАУКЦ, 2004. - 19 с.

12. Николаев Е.В., Изотов А.М., Глушко Г.И., Тарасенко Б.А. Прогрессивные технологии выращивания полевых культур // Научно обоснованная система земледелия Республики Крым. - Симферополь: Таврия, 1994. - С.217-251.

13. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Письменный В.Д. Технологии возделывания полевых культур // Научное обоснование основных направлений развития агропромышленного комплекса Крыма в условиях рыночного производства / Под ред. Е.В. Николаева. - Симферополь: Таврия, 2004. - С.212-239.

14. Ніколаєв Є.В., Ізотов А.М., Тарасенко Б.О. Технології отримання конкурентоспроможної продукції рослинництва (Озимі зернові культури)// Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Степу України і АР Крим. - К.: ТОВ „Алефа”, 2005. - Т.1. - С.511-525.

Статті в наукових виданнях і авторські свідоцтва

15. Николаев Е.В., Изотов А.М. Функциональная деятельность корней, урожайность и качество зерна озимой пшеницы при опрыскивании растений растворами минеральных удобрений // Биологические науки. - 1982. - № 9. - С.82-85.

16. Изотов А.М. Программирование урожаев озимой пшеницы с учетом сроков посева и уровней азотного питания // Доклады ВАСХНИЛ. - 1984. - № 8. - С.44-45.

17. Изотов А.М. Урожайность и качество зерна озимой пшеницы в зависимости от норм высева при различных сроках посева // Совершенствование технологии выращивания зерновых культур: Сб. науч. тр. КСХИ. - К.: УСХА, 1984. - С.45-48.

18. Воробьев Н.Е., Николаев Е.В., Изотов А.М., Шабанова Е.М. Агроэкологический комплекс мер борьбы с сорняками // Земледелие. - 1985. - № 1. - С.10-12.

19. Воробьев Н.Е., Николаев Е.В., Изотов А.М., Шабанова Е.М. Агроэкологические методы подавления сорняков в посевах озимой пшеницы // Степное земледелие. - К.: Урожай, 1985. - Вып. 19. - С.24-28.

20. Изотов А.М. Зависимость продуктивности озимой пшеницы от тепловлагообеспеченности, густоты посева и условий азотного питания // Доклады ВАСХНИЛ. - 1986. - № 9. - С.45-46.

21. Николаев Е.В., Силыбаева Б.М., Изотов А.М. Эффективность комплекса агроприемов в борьбе с сорняками в посевах озимой пшеницы // Вісник сільськогосподарської науки. - 1987.- № 11. - С.25-29.

22. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А. О необходимости адаптирования норм внесения азотных удобрений, вносимых под озимую пшеницу // Интенсивные технологии возделывания полевых культур: Сб. науч. тр. Харьковского с.-х. института. - Харьков, 1988. - С.4-10.

23. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А. Определение оптимального срока сева озимой пшеницы // Формирование высокопродуктивных посевов полевых культур: Сб. науч. тр. Харьковского с.-х. института. - Харьков, 1990. - С.10-15.

24. Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Моргунов Ю.Н. Густота стояния растений и продуктивность озимопшеничного агрофитоценоза // Проблемы ресурсосбережения и охраны окружающей среды в полеводстве Крыма: Сб. науч. тр. Крымского с.-х. института. - Симферополь, 1996. - С.24-28.

25. Изотов А.М., Захарченко И.М. Сроки посева озимой пшеницы в условиях применения влагозарядковых или всходовызывающих поливов // Проблемы ресурсосбережения и охраны окружающей среды в полеводстве Крыма: Сб. науч. тр. Крымского с.-х. института. - Симферополь, 1996. - С.31-34.

26. Изотов А.М., Тарасенко Б.А. Адаптирование параметров основных агротехнических приемов выращивания озимой пшеницы к погодным условиям // Вопросы развития Крыма. - Симферополь: Таврия, 1997. - Вып. 8. - С.62-63.

27. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А. Метод расчета норм азотных удобрений под озимую пшеницу // Вестник ХГАУ: Сб. науч. тр. Харьковского государственного аграрного университета. - Харьков, 1997. - С.49-54.

28. Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Захарченко И.М. Качество зерна озимой пшеницы при погодном адаптировании срока сева // Вопросы стабилизации и повышения эффективности АПК Крыма в исследованиях молодых ученых: Науч. тр. Крымского с.-х. института. - Симферополь, 1997. - С.9-12.

29. Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Грицай А.Д. Оптимальные параметры агрокомплекса (срок севаЧнорма высева) технологии выращивания твердой озимой пшеницы // Вопросы стабилизации и повышения эффективности АПК Крыма в исследованиях молодых ученых: Науч. тр. Крымского с.-х. института. - Симферополь, 1997. - С.25-28.

30. Изотов А.М., Тарасенко Б.А. Практические итоги изучения агрофитоценотического подавления сорной растительности в посевах озимой пшеницы // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь, 1997. - С.46-55.

31. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Грицай А.Д. Качество зерна твердой озимой пшеницы в зависимости от агротехники возделывания // Вісник аграрної науки. - 1999. - № 4. - С.27-30.

32. Изотов А.М. Связь урожайности озимой пшеницы с количественными показателями, применяемыми для характеристики погодных условий // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь, 1999. - Вып. 62. - С.66-75.

33. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Грицай А.Д. Качество зерна твердой озимой пшеницы в зависимости от режима и нормы азотных удобрений // Вісник ХДАУ. - Харків, 1999. - С.25-31.

34. Изотов А.М. Агроэкологическое подавление сорных растений в посевах озимой пшеницы // Промышленные технологии производства и применения средств биологического земледелия. Мониторинг энтомофагов: Сб. науч. тр. Международного симпозиума ВПС МОББ. - Одесса, 1999. - С.157-158.

35. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А. Система погодного адаптирования основных элементов технологии выращивания озимой пшеницы // Вісник аграрної науки. - 1999. - № 12. - С.26-29.

36. Тарасенко Б.А., Изотов А.М., Грицай А.Д. Почвенная диагностика нитратов для расчета нормы ранневесенней азотной подкормки озимой пшеницы // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь, 2000. - Вып. 66. - С.7-12.

37. Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Моргунов Ю.Н. Влияние срока сева, нормы высева и обработки гербицидом на формирование густоты стояния растений орошаемой озимой пшеницы // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь, 2000. - Вып. 66. - С.12-16.

38. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А. Адаптивная технология выращивания сильной озимой пшеницы // Инновационный потенциал Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь: Таврия-Плюс, 2001. - С.17-19.

39. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А. Адаптивная технология выращивания твердой озимой пшеницы в Крыму // Инновационный потенциал Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь: Таврия-Плюс, 2001. - С.19-21.

40. Ізотов А.М., Тарасенко Б.О., Моргунов Ю.М. Вплив терміну сівби, норми висіву на якість зерна озимої пшениці при ресурсозберігаючому режимі зрошення // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць Одеського державного сільськогосподарського інституту. - Одеса, 2001. - Вип. 4. - С.47-52.

41. Изотов А.М., Тарасенко Б.А. Подавление сорных растений в посевах озимой пшеницы без применения гербицидов // Створення стійких сільськогосподарських систем на базі біологізації землеробства: Матеріали міжнародної наради (1-4 жовтня 2002 р., Інженерно-технологічний інститут “Біотехніка”, Одеса, Україна). - Одеса, 2002. - С.116-120.

42. Изотов А.М. Основы адаптирования технологии выращивания озимой пшеницы в Крыму // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь, 2002. - Вып. 73. - С.27-33.

43. Изотов А.М., Рюмшин А.В. Эффективность применения сеникации на посевах твердой озимой пшеницы в условиях степного Крыма // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь, 2002. - Вып. 73. - С.84-87.

44. Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Рогозенко А.В. Качество зерна сильной озимой пшеницы в зависимости от дозы некорневой подкормки в условиях Присивашья Крыма // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь, 2002. - Вып. 73. - С.121-125.

45. Изотов А.М. Засоренность посевов озимой пшеницы в зависимости от гидротермических условий вегетации // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь, 2002. - Вып. 78. - С.3-7.

46. Изотов А.М., Рюмшин А.В. Продуктивность сортов твердой озимой пшеницы в Крыму // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь, 2002. - Вып. 78. - С.26-29.

47. Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Еськов С.В. Влияние предшественника и уровня азотного питания на урожайность твердой и мягкой озимой пшеницы // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь, 2002. - Вып. 78. - С.39-43.

48. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б,А., Моргунов Ю.Н. Влияние срока сева, нормы высева и обработки гербицидом на урожайность озимой пшеницы при ресурсосберегающем режиме орошения // Вісник ХНАУ: Зб. наук. праць Харківського національного аграрного університету. - Харків, 2002. - Вип. 6. - С.11-17.

49. Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Еськов С.В. Структура урожая озимых мягкой и твердой пшениц по основным предшественникам и удобрении азотом // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. - Симферополь, 2003. - Вып. 80. - С.21-26.

50. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Рогозенко А.В. Сравнительная оценка адаптивности некоторых сортов озимой пшеницы к условиям произрастания в Присивашье Крыма // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. - Симферополь, 2003. - Вып. 80. - С.80-85.

51. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Рогозенко А.В. Эффективность химической защиты посевов озимой пшеницы от сорняков и болезней при различной обеспеченности их азотом // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. - Симферополь, 2004. - Вып. 83. - С.38-41.

52. Изотов А.М., Тарасенко Б.А. Моделирование действия срока сева и гидротермических условий осени на продуктивность посевов озимой пшеницы // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. - Симферополь, 2004. - Вып. 86. - С.25-32.

53. Изотов А.М. Накопление клейковины в зерне озимой пшеницы в зависимости от содержания азота в растениях и обеспеченности посевов азотом // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. - Симферополь, 2004. - Вып. 86. - С.67-72.

54. Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Рогозенко А.В. Урожайность озимой пшеницы в Присивашье Крыма в зависимости от обработки посевов фунгицидом при возрастающих нормах азота // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. - Симферополь, 2005. - Вып. 89. - С.25-34.

55. Николаев Е.В., Изотов А.М., Рюмшин А.В. Перспективы выращивания твердой озимой пшеницы в центральной степной части Крыма // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. - Симферополь, 2005. - Вып. 89. - С.42-45.

56. Изотов А.М. Зависимость накопления клейковины в зерне озимой пшеницы от биомассы растений, содержания в них азота и некорневой азотной подкормки // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. - Симферополь, 2005. - Вып. 90. - С.23-28.

57. А.с. 1347883 СССР. Способ возделывания озимой пшеницы в районах распространения сорняка двойчатки лучистой / Н.Е. Воробьев, Е.В. Николаев, А.М. Изотов, В.Н. Мирянов Е.М. Шабанова (СССР). - № 3632496; Заявлено 05.08.1983; Опубл. 01.07.1987, Бюл. № 40. - 5 с.

58. А.с. 1561857 СССР. Способ возделывания озимой пшеницы / Е.В. Николаев, А.М. Изотов, Б.А. Тарасенко. (СССР). - № 4321957; Заявлено 28.09.1987; Опубл. 08.01.1990, Бюл. № 17. - 8 с.

Тези доповідей та матеріали наукових конференцій

59. Изотов А.М. Программирование урожаев озимой пшеницы различных сроков посева в Крымской области с учетом уровня азотного питания // Актуальные проблемы программирования урожаев сельскохозяйственных культур: Тезисы докладов научной конференции. - М.: ВАСХНИЛ, 1983. - С.98-99.

60. Изотов А.М. Сеникация посевов озимой пшеницы - эффективный способ повышения качества зерна // Актуальные проблемы повышения эффективности использования орошаемых земель: Тезисы докладов научной конференции. - М.: ВАСХНИЛ, 1985. - С.157-158.

61. Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Малык С.И. Выращивание высококачественного зерна озимой пшеницы - фактор повышения эффективности полеводства Крыма // Научно обоснованная система ведения сельского хозяйства в Крыму: Тезисы докладов областной научно-практической конференции (1990). -Симферополь, 1990. - Ч.2. - С.34-35.

62. Николаев Е.В., Изотов А.М. Синтезирующая деятельность корней озимой пшеницы в зависимости от сроков посева, обеспеченности азотом и условий вегетации // Физиолого-генетические механизмы регуляции азотного питания растений: Тезисы докладов научной конференции ИФРГ АН УССР, 14-19 октября 1991 г. - Киев, 1991. - С.114-115.

63. Изотов А.М., Тарасенко Б.А. Использование эффектов срока посева и нормы высева озимой пшеницы для фитоценотического подавления сорняков // Сельскохозяйственное производство и экология Крыма: Тезисы докладов второй Республиканской научно-практической конференции, 8 апреля 1992 г. - Симферополь, 1992. - С.7-8.

64. Изотов А.М., Тарасенко Б.А. Адаптация агроприемов - метод совершенствования технологии выращивания озимой пшеницы // Вклад ученых-аграрников в увеличении производства продукции сельского хозяйства в период перехода к рынку: Материалы республиканской научно-практической конференции (октябрь 1995 г). - Симферополь, 1995. - С.9-10.

65. Тарасенко Б.А., Изотов А.М. Об оптимальной густоте стояния растений озимой пшеницы // Вклад ученых-аграрников в увеличении производства продукции сельского хозяйства в период перехода к рынку: Материалы республиканской научно-практической конференции (октябрь 1995 г). - Симферополь, 1995. - С.15-16.

Інформаційні листки

66. Воробьев Н.Е., Николаев Е.В., Изотов А.М., Крайнюк С.М. Новые методы борьбы с сорняками в посевах озимой пшеницы. - Информационный листок №85-0010. - Симферополь: Крымский ЦНТИ, 1985. - 4 с.

67. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А. Определение оптимального срока посева озимой пшеницы в зависимости от погодных условий осени. - Информационный листок №0025-91. - Симферополь: Крымский МТЦНТИ, 1991. - 4 с.

Размещено на Allbest.ru

...