З метою вивчення питань, які випливали із завдань дисертаційної роботи, в зимово-стійловий період проведено 3 досліди у ТзОВ “Нива” (с. Конюхів, Стрийський район, Львівська область) на лактуючих коровах симентальської породи 3-4-річного віку. Схема дослідів наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 Схема проведення дослідів

Перший дослід проведено на п'яти групах корів (по 10 голів у кожній) симентальської породи, підібраних за принципом аналогів за віком, періодом лактації, терміном після отелення, рівнем молочної продуктивності та живою масою. У підготовчий період (30 днів) корови всіх груп одержували однаковий основний раціон (ОР), який забезпечував їхню потребу в основних елементах живлення згідно з нормами (Столярчук П.З., 1989) і складався із сіна конюшинного, силосу кукурудзяного, кормового буряку і зернової суміші, в яку входили пшенична (50%), ячмінна (30%) і вівсяна (20%) дерті.

Тварини першої групи впродовж дослідного періоду, який тривав 30 днів, отримували такий самий раціон, як і в підготовчий період.

Корови другої, третьої, четвертої і п'ятої дослідних груп протягом дослідного періоду отримували аналогічний раціон, в якому 3% зерносуміші за масою заміняли відповідно соняшниковою олією (2-га група), кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими із соняшникової олії (3-тя група), ріпаковою олією (4-та група) та кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими з ріпакової олії (5-та група).

Як жирові добавки до раціону корів використовували олію із насіння соняшнику сорту

Старт та олію із насіння ріпаку озимого сорту Тисменицький, а також виготовлені з цих олій кальцієві солі жирних кислот. Кальцієві солі жирних кислот одержували омиленням триацилгліцеролів соняшникової і ріпакової олій гідроксидом кальцію (Маньковская Н.К., 1976).

У другому досліді тваринам контрольної групи давали такий раціон, як і у першому. ріпаковий молочний ліпід

Корови другої, третьої, четвертої і п'ятої дослідних груп протягом дослідного періоду отримували аналогічний раціон, в якому 5% зерносуміші за масою заміняли відповідно соняшниковою олією (2-га група), кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими з соняшникової олії (3-тя група), ріпаковою олією (4-та група) та кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими з ріпакової олії (5-та група).

У третьому досліді тварини контрольної групи отримували такий самий раціон, як і у першому досліді.

Корови другої, третьої, четвертої і п'ятої дослідних груп протягом дослідного періоду отримували аналогічний раціон, в якому 7% зерносумішки заміняли відповідно соняшниковою олією (2-га група), кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими із соняшникової олії (3-тя група), ріпаковою олією (4-та група) та кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими з ріпакової олії (5-та група).

Кількість молока, отримуваного від корів кожної групи, в усіх дослідах визначалась щоденно. Зразки молока для оцінки якості відбирали згідно з вимогами держстандарту України 2680-86. Відібрані зразки молока консервували пергідролем.

У зразках молока визначали наступні фізико-хімічні показники: кислотність - титрометричним методом (держстандарт 3624-92); вміст жиру - кислотним методом (держстандарт 5867-90); кількість сухої речовини - аналітичним методом шляхом висушування молока при 105^оС до постійної маси (держстандарт 3626-73); сухий знежирений молочний залишок (СЗМЗ) - розрахунковим методом; загальну кількість білка - методом формольного титрування згідно з держстандартом 491212-85; вміст молочного цукру (лактози) - рефрактометрично (держстандарт 3628-47); вміст золи - спалюванням наважки у муфельній печі за температури 500^оС; вміст каротину та вітаміну А - за методикою Г.С.Уніхова (1971).

В останній день дослідного періоду перед ранковою годівлею від корів контрольної і дослідних груп одержували кров з яремної вени.

Загальний вміст ліпідів у плазмі крові визначали за допомогою набору реактивів фірми СПОФА на спектрофотометрі VSU 2-P при довжині хвилі 680 нм. Визначення вмісту окремих класів ліпідів у плазмі крові тварин проводили за допомогою тонкошарової хроматографії на силікагелі (Шталь Э., 1965).

З метою визначення жирнокислотного складу загальних ліпідів їх метилювали шляхом прямої переетерифікації жирних кислот. Очищені метилові ефіри жирних кислот екстрагували хлороформом, після випарювання якого розчиняли їх у гексані і визначали вміст на газовому хроматографі “Хром - 5”.

Одержані в процесі аналізу піки жирних кислот на хроматограмах ідентифікували за допомогою стандартів метилових ефірів жирних кислот і за логарифмічною залежністю для гомологічних рядів (Курко В.И., 1965).

Економічну ефективність використання добавок звичайних і “захищених” олій у раціонах корів визначали за методикою Ф.І. Резнікова і співавторів (1977).

Раціони годівлі корів складали на основі фактичної поживності кормів, яку визначали шляхом зооаналізу. Отримані цифрові дані дисертаційної роботи опрацьовували статистично, використовуючи стандартні комп'ютерні програми.

Примітка. У цій і наступних таблицях * означає вірогідні різниці у показниках у корів дослідної групи порівняно з коровами контрольної групи: *-р<0,05; **-р<0,01; ***-р<0,001.

Із наведених даних видно (див. табл. 2), що додавання до раціону корів соняшникової і ріпакової олій в кількості 5% від маси зерносуміші істотно не вплинуло на жирнокислотний склад загальних ліпідів плазми крові. У загальних ліпідах плазми крові корів дослідних груп порівняно з коровами контрольної групи виявлено лише вірогідно більший вміст олеїнової кислоти (р<0,05). З цих даних випливає, що наявні в соняшниковій і ріпаковій оліях (за вмісту їх у раціоні 5% від маси зерносумішки) лінолева і ліноленова кислоти піддаються в рубці корів гідрогенізації, внаслідок чого вони не впливають на вміст цих поліненасичених жирних кислот у загальних ліпідах плазми крові.

У загальних ліпідах плазми крові корів дослідної групи, до раціону яких додавали соняшникову і ріпакову олії у вказаній кількості, порівняно з коровами контрольної групи виявлено вірогідно більшу кількість олеїнової кислоти (р<0,05), а різниці у вмісті лінолевої і ліноленової кислот невірогідні (р<0,5). З цих даних випливає, що при додаванні до раціону корів соняшникової олії в кількості 7% від маси кормосумішки наявні в ній лінолева і ліноленова кислоти гідрогенізуються в рубці ферментами мікроорганізмів, внаслідок чого їх вміст у загальних ліпідах плазми крові істотно не змінюється. При додаванні до раціону корів кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій, у кількості 7% від маси зерносумішки в загальних ліпідах плазми крові порівняно з коровами контрольної групи виявлено вірогідно більший вміст лінолевої, ліноленової та олеїнової кислот (р<0,05-0,01) та вірогідно менший вміст стеаринової кислоти (р<0,05).

Жирнокислотний спектр ліпідів молока корів при додаванні до їх раціону соняшникової і ріпакової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот у вигляді добавки до зерносуміші. Із наведених у табл. 3 даних видно, що додавання до раціону корів соняшникової і ріпакової олій в кількості 3% від маси зерносумішки істотно не вплинуло на жирнокислотний склад жиру молока. Різниці у вмісті жирних кислот у жирі молока корів другої і четвертої груп порівняно з їх вмістом у жирі молока корів контрольної групи невірогідні (р<0,5).

Із наведених даних видно (див. табл. 3), що додавання до раціону корів соняшникової і ріпакової олій в кількості 7% від маси зерносуміші істотно не впливає на жирнокислотний склад молочного жиру. Різниці у вмісті окремих жирних кислот у жирі молока корів другої і четвертої дослідних груп порівняно з їх вмістом у жирі молока корів контрольної групи невірогідні (р<0,5), однак вміст лінолевої, ліноленової та олеїнової кислот у жирі молока корів дослідної групи істотно більший, ніж у жирі молока корів контрольної групи.

Ці дані свідчать про високу інтенсивність гідрогенізації наявних у соняшниковій і ріпаковій оліях поліненасичених жирних кислот у рубці ферментами мікроорганізмів, що забезпечує відносно постійний склад жирних кислот у вмісті рубця, плазми крові і молока корів.

При додаванні до раціону корів виготовлених із соняшникової і ріпакової олій кальцієвих солей жирних кислот у кількості 7% від маси кормосуміші у жирі молока виявлено вірогідно більший вміст лінолевої, ліноленової та олеїнової кислот (р<0,01-0,001), вірогідно менший вміст стеаринової кислоти (р<0,05), ніж у жирі молока корів контрольної групи. Ці дані свідчать про збільшення вмісту поліненасичених жирних кислот у жирі молока корів при підвищенні в їх раціоні обсягу кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової і ріпакової олій.

Введення до складу зерносуміші корів 7% від її маси соняшникової олії знижує рівень рентабельності на 1,8%, тоді як використання кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової олії; ріпакової олії та отриманих із ріпакової олії кальцієвих солей жирних кислот підвищує рівень рентабельності відповідно на 2,4; 2,5 і 5,9% порівняно з тваринами контрольної групи (див. рис. 2).

ВИСНОВКИ

Фізіолого-біохімічно обґрунтовано і рекомендовано у практику годівлі лактуючих корів використання жирових добавок захищених у формі кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової і ріпакової олій, отриманих із насіння вітчизняних сортів.

При додаванні до раціону корів соняшникової і ріпакової олій у кількості 3, 5 і 7% від кількості комбікорму або 126, 230 і 308 г на голову в день загальний вміст ліпідів у плазмі крові підвищується відповідно в 1,04; 1,1 і 1,14 раза, а їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів при цьому вірогідно не змінюється.

У молоці корів при додаванні до їх раціону соняшникової і ріпакової олій у вказаній кількості відповідно на 0,1-0,19% збільшується вміст жиру. При цьому в жирі молока відповідно на 0,07-0,34% збільшується кількість лінолевої, на 0,06-0,37% кількість ліноленової, на 2,12-5,54% кількість олеїнової кислот, на 0,39-1,61% зменшується кількість стеаринової кислоти.

За 30 днів досліду від корів, до раціону яких додавали соняшникову і ріпакову олії в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму з розрахунку на базисну жирність, одержано відповідно на 12-18 кг, або на 3,8-4,4% більше молока.

У молоці корів, до раціону яких додавали соняшникову і ріпакову олію у вказаній кількості, порівняно з молоком корів контрольної групи містилося більше відповідно на 0,1-0,19% жиру, на 0,01-0,08% білка, на 0,03-0,08% лактози.

При додаванні до раціону корів кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій, в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму загальний вміст ліпідів у плазмі крові корів збільшується на 6,7-8,4; 15,9-17,9 і 21,4-21,8%, вміст триацилгліцеролів - на 21,8-27; 26,8-29,7 і 42-44,1%. При цьому в загальних ліпідах плазми крові корів відповідно на 0,81-1,19; 1,51-2,21 і 2,46-3,06% збільшується кількість лінолевої кислоти, на 0,12-0,14; 0,64-0,75 і 0,73-0,92% кількість ліноленової кислоти, на 2,3-2,33; 4,32-4,68 і 7,75-8,78% кількість олеїнової кислоти, на 1,07-1,73; 2,5-2,99 і 4,26-4,86% зменшується кількість стеаринової кислоти.

У молоці корів при додаванні до їх раціону кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій, у вказаній кількості відповідно на 0,24-0,26; 0,23-0,3 і 0,03-0,04% збільшується вміст жиру. При цьому в жирі молока відповідно на 0,46-0,5; 1,82-2,01 і 2,44-2,51% збільшується кількість лінолевої, на 0,21-0,23; 1,02-1,23 і 1,23-1,32% кількість ліноленової, на 3,59-4,24; 10,42-12,18 і 11,05-11,57% кількість олеїнової кислот, на 0,74-0,87; 6,01-7,36 і 2,2-2,67% зменшується кількість стеаринової кислоти.

За 30 днів досліду від корів, до раціону яких додавали кальцієві солі жирних кислот, виготовлені з соняшникової і ріпакової олій, в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму з розрахунку на базисну жирність одержано відповідно на 35-43; 67-79 і 26-30 кг або на 11,2-13,8; 16,3-19,2 і 7,4-8,5% більше молока.

У молоці корів, до раціону яких додавали кальцієві солі жирних кислот, виготовлені з соняшникової і ріпакової олій, у кількості 3% від маси комбікорму порівняно з молоком корів контрольної групи виявлено більше відповідно на 0,24-0,26% жиру, на 0,04-0,06% білка, на 0,07-0,08% лактози, на 0,04-0,05% мінеральних елементів, при згодовуванні вказаних добавок у кількості 5% від маси комбікорму кількість жиру збільшувалась на 0,23-0,3%, білка - на 0,05-0,13%, золи - на 0,03-0,04%, а при згодовуванні їх у кількості 7% від маси комбікорму кількість жиру збільшувалась на 0,03-0,04%, лактози - на 0,16-0,18%, золи - на 0,07-0,09%.

Прибуток від реалізації додаткової кількості молока, одержаного від корів, до раціону яких додавали кальцієві солі жирних кислот, виготовлені на основі соняшникової і ріпакової олій, в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму, становить відповідно 99-108; 282-354 і 99-204 грн.

Вовк С., Павкович С., Мартин М. Ефективне використання жирових добавок у раціонах живлення лактуючих корів // Вісник ЛДАУ: Агрономія. - 2003. - №7. - С. 87-93. (Дисертант провела визначення жирнокислотного складу ліпідів молока, зібрала й узагальнила матеріал та підготувала статтю до друку).

2. Вовк С.О., Павкович С.Я., Мартин М.Т. Вміст ліпідних компонентів у плазмі крові та молочна продуктивність за використання у раціонах корів рослинно-жирових добавок // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН. - 2004. - Вип. 5, №3. - С. 90 - 94. (Дисертант виконала дослідження із визначення вмісту ліпідних компонентів у плазмі крові корів, провела статистичну обробку результатів та їх аналіз, підготувала статтю до друку).

4. Vovk S., Kortz J., Martyn M., Pavkovyи S., Szaruda R., Rybarczyk A. Wpіyw dodatkуw olejуw roњlinnych na jakoњж mleka i wydajnoњж mleczn№ krуw // Zootechnica. - 2004. - №46. - S. 79 - 82. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності і жирнокислотного складу молочного жиру, брала участь в аналізі отриманих даних та опублікуванні статті).

5. Мартин М.Т., Вовк С.О., Павкович С.Я. Жирнокислотний спектр ліпідів плазми крові за використання у раціонах корів рослинно-олійних добавок // Агробіологія та екологія. - 2004. - Т.1, №1-2. - С. 180 - 182. (Дисертант виконала дослідження із визначення жирнокислотного складу ліпідів плазми крові, провела статистичну обробку результатів та їх аналіз, підготувала статтю до друку).

6. Wowk S.О., Kyryliv J.I., Pawkowycz S.J., Martyn M.T. Influence of various rapeseed products in dairy cows diets on yield and composition of milk // Zeszyty Naukowe Przegl№du Hodowlanego. - 2004. - №74. - P. 201 - 208. (Дисертант провела дослідження із визначення молочної продуктивності, біохімічного складу молока, ліпідного складу плазми крові, брала участь в аналізі отриманих результатів та опублікуванні статті).

7. Мартин М.Т., Вовк С.О., Павкович С.Я. Молочна продуктивність і жирнокислотний склад ліпідів молока за використання у раціонах корів рослинно-олійних добавок // Корми і кормовиробництво. - 2004. - Вип. 54. - С. 191 - 195. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності корів, жирнокислотного складу ліпідів молока, проаналізувала та узагальнила отримані результати, підготовила статтю до друку).

8. Вовк С.О., Мартин М.Т., Павкович С.Я. Ефективність використання рослинно-олійних добавок у раціонах лактуючих корів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2005 - Т. 7 (№ 2), Ч. 3 - С. 30-33. (Дисертант виконала дослідження із ефективності використання у раціонах корів нативних рослинних жирів та виготовлених на їх основі кальцієвих солей жирних кислот, брала участь в аналізі отриманих результатів та опублікуванні статті).

Вовк С.О., Мартин М.Т., Павкович С.Я. Захищенні рослинні жири у раціонах лактуючих корів // Вчені ЛДАУ - виробництву. - Вип. 2. - Львів, 2002. - С. 69. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності корів, жирнокислотного складу ліпідів молока, проаналізувала та узагальнила отримані результати, підготовила тези до друку).

Вовк С., Павкович С., Мартин М. Ліпідні добавки у раціонах живлення великої рогатої худоби // Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції - Львів, 2003. - С. 344-350. (Дисертант зібрала та узагальнила матеріал і підготувала статтю до друку).

11. Вовк С.О., Павкович С.Я., Мартин М.Т. Захищені рослинні жири у раціонах живлення великої рогатої худоби // Актуальні проблеми годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції - К., 2003. - С. 31-33. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності корів, жирнокислотного складу ліпідів молока, проаналізувала й узагальнила отримані результати, підготовила тези до друку).

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 03.00.04 - biochemistry. - Institute of animal biology UААS, Lviv, 2006.

In the dissertation the researches results of influence of use 3, 5 and 7 % sunflower and rape of oils and made on their basis of calcium salts of fatty acids in mixed fodder structure from its weight for lactating cows on current of exchange processes in them organisms, dairy efficiency and economic efficiency of produced of milk are submitted.

Is established, that the replacement of a part of the concentrated forages in quantity 3, 5 and 7% from their weight by sunflower or rape oil receives from seeds of domestic sorts and, especially, by calcium salts of fatty acids made on the basis of these oils, shows positive metabolic and productive action and raises a milk production efficiency.

The introduction of calcium salts of fatty acids made on the basis of sunflower oil 5 and 7% from concentrates weight in a diet of the lactating cows reduces the contents of stearic acid in structure lipids of milk on the average at 1,21-1,74 times and raises the contents of linolic and linolenic fatty acids at 2,41-2,64 times in comparison with their contents in milk lipids of the control group cows.

The introduction to a diet of the lactating cows 5 and 7 % from concentrates weight of calcium salts of fatty acids made on a basis of rape oil reduces the contents of stearin acid in milk lipids on the average in 1,17-2,08 times, and also raises the contents of linolic and linolenic fatty acids in 2,24-2,62 times in comparison with the control.

The addition to the ration lactating cows of calcium salts of fatty acids made on the basis of sunflower oil in quantity 3; 5; 7% from weight of concentrates raises the contents of common blood plasma lipids at the average on 8,4; 17,9 and 21,8% in comparison with those at lipids of blood plasma of control group.

The introduction in a cows diet of the calcium salts of fatty acids made on a basis of rape oil in quantity 3, 5 and 7% from weight of concentrates raises the contents common of blood plasma lipids on the average on 6,7; 15,9 and 21,3% in comparison with the control.

Use in cows diets of calcium salts of fatty acids made on the basis of sunflower oil, in quantity 3, 5 and 7% from weight of concentrates raises the contents of linolic and linolenic fatty acids in structure of blood plasma lipids on the average on 1,19-0,14; 2,21-0,75 and 3,06-0,92% in comparison with the control group cows.

The introduction in concentrates structure of calcium salts of fatty acids made on a basis of rape oil in quantity 3, 5 and 7% from mixed fodder weight raises the contents of linolic and linolenic fatty acids in lipid structure of blood plasma on the average on 0,81-0,12; 1,51-0,64 and 2,49-0,73% in comparison with the control.

The replacement in structure of a grain basis of the cows diet 3 and 5% from its weight by sunflower oil raises yield of basic fat content milk for the period of researches on the average 14 and 28 kg, and use of rape oil raises it on 12 and 18 kg in comparison with the control.

Use in structure of concentrates for the cows of the additives 3, 5 and 7% from its weight of calcium salts of fatty acids made on the basis of sunflower oil, raises yield of basic fat content milk for the period of researches on the average on 43, 79 and 30 kg, whereas use of calcium salts of fatty acids made on a basis of rape oil raises them on 35, 67 and 26 kg in comparison with those at animal control group.

Addition to the concentrates of lactating cows calcium salts of fatty acids made on the basis of sunflower and rape oils, in quantity 5% from weight of concentrates raises profitability on 6,9 and 9,7% and economic benefit of milk production on 282 and 354 grn. in comparison with the control.

Optimum metabolic, productive and the economic effect is found at replacement in structure of a diet grain basis of the lactating cows 5% from its weight by calcium salts of fatty acids made on the basis of sunflower and rape oils.

Key words: cows, sunflower oil, rape oil, calcium salts of fatty acids, lipid and fatty acids contents of blood plasma and milk, dairy efficiency, milk quality.