Морфофункціональний статус кровоносних судин та тканинних компонентів печінки у свійських тварин неонатального періоду

Зміни морфофункціональних особливостей паренхіми печінки у 10-добових тварин, виявлені на гістологічному рівні, співпадають із даними прижиттєвих ультразвукових досліджень. З віком, при збереженні динаміки об'єму печінки, зростає її ехогенність як під час вдиху, так і видиху, причому зміни поперечника аферентних і еферентних вен при актах дихання подібні до змін у добових тварин, що свідчить про їх активну участь у регулюванні течії крові до серця.

Проте у 10-добових телят, як показують прижиттєві ультразвукові дослідження, за певного збільшення поперечника абдомінальної частини еферентного колектора відбувається зменшення поперечника ворітної та несуттєво (на 2,22%) - пупкової вен. Динаміка ехоморфологічних параметрів співпадає із даними морфометрії площі їх перетину, які підтверджують зменшення співвідношення екстраорганних аферентних і еферентних кровоносних судин печінки у телят.

Адаптогенез кровоносних судин і тканинних компонентів печінки у 10-добових тварин зумовлює асинхронну динаміку кореляційних взаємозв'язків. Кореляції між масою тіла тварин, абсолютною масою печінки і площею перетину венозних магістралей знижуються, особливо у поросят. Проте зберігається тенденція до посилення взаємозв'язків кількості гепатоцитів з площею перетину кровоносних судин. Виняток складають 10-добові поросята, у яких аналогічні кореляції слабшають (до r=0,21-0,58). Виявлені закономірності співпадають з даними гістологічних досліджень, які свідчать про зміну структури паренхіми та зменшення кількості гепатоцитів у всіх частках печінки поросят.

Морфофункціональний статус кровоносних судин і тканинних компонентів печінки у 20-добових тварин

У наступні 10 діб постнатального періоду онтогенезу (у 20-добових тварин) відбувається повна облітерація провізорних вен печінки. Проте у телят, у поодиноких випадках, ще зберігається просвіт венозної протоки, а в пупковій вені площа просвіту і стінки навіть збільшується (на 100,0 та 29,52%), що зумовлено її функцією як резервуара крові, який поєднується із аферентним колектором. При цьому у телят і цуценят зростає показник співвідношення площі перетину аферентних і еферентних кровоносних судин печінки (0,85:1 та 0,41:1), що вказує на активізацію інтраорганної течії крові, яка спонукає збільшення параметрів, особливо її еферентних вен (рис. 4). У поросят співвідношення площі перетину аферентних і еферентних кровоносних судин печінки змінюється незначно (0,59:1). Така динаміка значно збільшує співвідношення площі печінкової артерії у телят і цуценят як з аферентними (1:20,71 та 1:6,45), так і еферентними (1:25,68 та 1:18,10) венозними магістралями. Водночас у поросят співвідношення площі печінкової артерії з аферентними венами майже не змінюється, а з еферентними - дещо зменшується (до 1:11,75), що, можливо, пов'язано з їх особливим організменим статусом.

Динаміка співвідношення відносної площі інтраорганних кровоносних судин у частках печінки у 20-добових тварин проявляє тенденцію, зворотну до виявленої у 10-добових. Співвідношення зростає синхронно, що притаманно для телят, особливо у лівій та правій частках органа, та асинхронно - у поросят, незначно зменшуючись у цуценят, як іматуронатних тварин, причому у телят зростає відносна площа строми у всіх частках печінки (1,17±0,23 - 1,45±0,11%) при незначному зменшенні паренхіми. У 20-добових поросят кількість строми збільшується лише в середній частці (4,08±1,37%), а в цуценят - у правій (2,09±0,75%). Стромальна пухка волокниста сполучна тканина є своєрідним мікрооточенням для інтраорганних кровоносних судин і її зростання, можливо, свідчить про більш сприятливі гемодинамічні умови в печінці у 20-добових телят.

У стінці кровоносних судин збільшується кількість м'язових і еластичних компонентів при асинхронній зміні товщини оболонок за високої їх варіабельності. У всіх 20-добових тварин потовщується зовнішня оболонка ворітної вени (в 1,22-2,48 рази) і пупково-ворітного колектора, що характерно для телят та цуценят (1,21-2,31 рази) і майже не змінюється у поросят. Динаміка товщини оболонок стінки еферентних вен набуває асинхронного характеру. При цьому тканинні компоненти стінки мають підвищені тинкторіальні властивості, порівняно з 10- і, особливо, 1-добовими тваринами, а сполучнотканинні волокна та міоцити розташовуються більш щільно.

Морфогенез мікроциркуляторного русла і паренхіматозних компонентів печінки у 20-добових тварин відбувається у тісному взаємозв'язку. Мікроциркуляторне русло печінки у 20-добових тварин, зберігаючи багатоланкову структуру, характеризується збільшенням функціонуючих (розширених) синусоїд у паренхімі (до 10-15 у полі зору), а в телят зростає кількість дугоподібних міжартеріальних анастомозів, що надає часточкам чіткіші межі. Синусоїди у 20-добових телят стають менш звивистими, а їх стінка - гладенькою.

У поросят збільшується кількість часточок (59,57±28,91%) з чіткими межами на фоні зменшення часточок незавершеної структури (40,0±28,89%) і, особливо, губчастої паренхіми (0,43±0,26%), яка зберігається переважно у субкапсулярній зоні з діафрагмальної поверхні печінки. Відносна площа сполучнотканинної строми печінки у 20-добових поросят змінюється незначно. У цуценят структурно-функціональні одиниці в паренхімі печінки не виявляються, але майже зникають осередки гемопоезу.

Такі зміни в структурі стінки кровоносних судин, архітектоніці паренхіматозних капілярів і прилеглих тканин свідчать про активізацію течії крові через паренхіму печінки у 20-добових тварин. Вона відбувається з різною інтенсивністю, що залежить від матуронатності організму тварин.

Прижиттєві ультразвукові дослідження печінки та її вен у 20-добових тварин виявляють подальше посилення ехогенності органа у телят, а також її зменшення у поросят залежно від актів дихання (рис. 5). Такі протилежні результати пояснюються більшою інтенсивністю течії крові через паренхіму печінки у поросят, де вже превалюють більш сформовані часточки. Характерно, що у 20-добових телят зберігається тенденція динаміки поперечника вен на сонограмах, а облітерація венозної протоки приводить до збільшення поперечника пупкової вени, зумовлюючи, можливо, регуляцію тиску крові у аферентному колекторі.

Динаміка кореляційних взаємозв'язків між масою тіла тварин, абсолютною масою печінки, кількістю гепатоцитів та площею перетину кровоносних судин у 20-добових тварин аналогічна таким показникам у 10-добових і має асинхронний характер. Змінюється не тільки сила, а й напрям кореляцій абсолютної маси печінки, кількості гепатоцитів та її кровоносних судин, що пов'язано з активною ерготичною (функціональною) перебудовою на організменому рівні.

Отже, морфофункціональний статус кровоносних судин і тканинних компонентів печінки у добових тварин характеризується незавершеністю на різних рівнях структурної організації. Структурна незавершеність притаманна різним органам новонароджених тварин (Криштофорова Б.В., 1999). У кровоносному руслі і тканинних компонентах печінки добових телят, поросят і цуценят вона зумовлена пренатальним впливом течії крові від плаценти безпосередньо до аферентного колектора печінки. Аферентний колектор печінки, як провізорна структура, зберігається і в добових тварин, перерозподіляючи портальну кров між частковими магістралями і венозною протокою. Структура, активність термін облітерації останньої зумовлені матуронатністю тварин і впливають, як на внутрішньоорганну гемодинаміку, так і на морфофункціональний статус тканинних компонентів печінки.

З віком у 10- і 20-добових тварин відбувається облітерація пупкової вени, венозної протоки та трансформація аферентного колектора у ліву гілку ворітної вени, що приводить до посилення інтраорганного кровотоку і зміни структури паренхіми печінки. Терміни та інтенсивність адаптогенезу печінки, її кровоносних судин залежать від матуронатності тварин. Проте зміни шляхів циркуляції крові в печінці, у зв'язку з облітерацією венозної протоки, не зменшують значення інтраорганних кровоносних судин у регуляції течії крові до серця.

ВИСНОВКИ

1. Загальнобіологічна закономірність незавершення морфології кровоносних судин і тканинних компонентів печінки у новонароджених тварин, яка зумовлена дренажем пупково-ворітного колектора венозною протокою до каудальної порожнистої вени, сприяє інтенсивності течії крові до серця та є підставою для теоретичного обгрунтування поетапної трансформації головної функції органа в онтогенезі ссавців.

2. Пупково-ворітній колектор печінки, який формується аферентними венозними магістралями, анастомозує венозною протокою (у добових телят і цуценят) або численними венами (у поросят), з еферентним, що зумовлює можливість течії крові, частково обминаючи дренажну систему органа.

3. Сумарна площа перетину аферентних кровоносних судин печінки менша, ніж у еферентних у поросят (0,69:1) і цуценят (0,59:1) і більша - у телят (1,32:1), що впливає на структуру їх стінки, особливо зовнішньої оболонки у ворітній вені і еферентному колекторі, яка містить пучки поздовжньо і косо поздовжньо розташованих міоцитів, та еластичні волокна.

4. Мікроциркуляторне русло печінки у добових тварин багатоланкове: утворене аферентними (аферентні стромальні венули, венозні прекапіляри, артеріоли, артеріальні прекапіляри), обмінними (стромальні капіляри і паренхіматозні - синусоїди), а також дренажними (стромальні і паренхіматозні посткапіляри і венули) ланками, які характеризуються складною архітектонікою, варіабельністю поперечника та структури стінки.

5. Незавершеність структури паренхіми печінки у добових тварин зумовлена хаотичним розташуванням гепатоцитів з оптично просвітленою цитоплазмою, а також локалізацією осередків кровотворення, що характерно для поросят і цуценят при значних індивідуальних коливаннях. Максимальна кількість гепатоцитів, особливо у середній частці печінки, міститься у поросят, дещо менша - в лівій у телят і цуценят.

6. Відносна площа сполучнотканинних структур печінки найбільша в лівій частці у поросят (2,23±0,30%), дещо менша вона у цуценят (2,07±0,23%) і найменша - у середній частці у телят (1,30±0,34%).

7. Прижиттєві ультразвукові дослідження печінки та її венозних магістралей, із розташуванням датчика в супраабдомінальній і супракостальній позиціях, виявляють непостійність як межі органа, так і поперечника вен відповідно до актів дихання. При видиху зростають відносна площа зображення печінки в ультразвуковому секторі, поперечник ворітної і каудальної порожнистої вен, проте зменшуються ехогенність органа і поперечник пупкової вени, тоді як при вдиху - навпаки. Крайовий контур печінки на сонограмах гіперехогенний, паренхіма гомогенна, дрібнозерниста, середньої ехогенності, а кровоносні судини - анехогенні.

8. З віком тварин, у неонатальний період, відбувається облітерація пупкової вени і порто-кавальних анастомозів, що зумовлює зміну структури стінки артерій, вен і судин мікроциркуляторного русла печінки, а також формування структурно-функціональних одиниць паренхіми поряд зі збільшенням оптичної щільності, асинхронним зменшенням кількості гепатоцитів і відсутністю осередків гемопоезу.

9. Зменшення площі просвіту пупкової вени і порто-кавальних анастомозів у 10-добових тварин приводить до зниження сумарної площі перетину аферентних кровоносних судин, сприяючи збільшенню в їх стінці еластичних і м'язових елементів, що вказує на непостійність інтенсивності течії крові.

10. Морфогенез часточок печінки, зумовлений збільшенням кількості

функціонуючих синусоїд, відбувається найінтенсивніше у поросят і менше - у телят. У цуценят ще відсутні структурно-функціональні одиниці у паренхімі печінки при збереженні осередків гемопоезу.

11. Повна облітерація пупкової вени і порто-кавальних анастомозів у печінці 20-добових тварин зумовлює динаміку сумарної площі перетину аферентних та еферентних кровоносних судин, що забезпечує течію крові через синусоїди і сприяє утворенню в паренхімі часточок на фоні зменшення кількості гепатоцитів.

12. На сонограмах у 10- і 20-добових тварин структурні зміни печінки та кровоносних судин проявляються збільшенням ехогенності паренхіми і поперечника магістральних вен зі значною варіабельністю, а також відповідно до актів дихання.

13. Печінкова артерія супроводжує гілки пупково-ворітного колектора, розгалужуючись переважно у стромальних парабіліарних і паравенозних сплетеннях; тільки з віком тварин у її стінці збільшується кількість еластичних елементів і асинхронно потовщується середня оболонка за незначної зміни площі перетину.

14. Кореляційні взаємозвґязки між площею перетину аферентних і еферентних вен, кількістю гепатоцитів, абсолютною масою печінки та масою тіла у добових тварин (особливо у телят) проявляються, переважно, як тісні і значні, позитивні або зворотні. З віком телят, поросят і цуценят виявляється асинхронна динаміка сили і напряму кореляцій, вказуючи на формування функціональних (ергонтичних) взаємозвґязків у печінці.

15. Динаміка морфологічних та ехоморфологічних особливостей кровоносних судин і тканинних компонентів печінки свідчать про активну її участь у регулюванні течії крові від органів черевної порожнини до серця у тварин неонатального періоду.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Дані про незавершену структуру кровоносних судин і тканинних компонентів печінки у свійських тварин неонатального періоду брати до уваги при вдосконаленні технологічних прийомів утримання та годівлі тварин, а також при розробці профілактичних заходів і лікуванні хворих з порушенням функцій органів травлення та кровоносної системи.

2. Запропонований спосіб прижиттєвої сонографії печінки, її аферентних та еферентних вен у тварин використовувати як один з діагностичних прийомів при порушенні функцій органів травлення і кровоносної системи.

3. Результати досліджень рекомендуємо використовувати при написання наукової, навчальної, методичної та довідкової літератури для спеціалістів ветеринарної, гуманної медицини і біологів.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. Лемещенко В.В. Особенности взаимосвязей пупочной, воротной и каудальной полой вен у неонатальных щенков и поросят // Проблеми ветеринарної медицини: Наук. вісн. Націон. аграр. ун-ту. - К.: НАУ, 1998. - Вип. 11. - С. 163-166.

2. Лемещенко В.В. Интраорганный пупочно-воротный коллектор печени у плодов и телят неонатального периода // Актуальні проблеми морфогенезу органів ссавців і птиці: Наук. вісн. Націон. аграр. ун-ту. - К.: НАУ, 1999. - Вип. 16. - С. 119-121.

3. Лемещенко В.В. Структурно-функціональні особливості печінкової артерії, пупкової і ворітної вен у неонатальних цуценят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква: БДАУ, 1999. - Вип.8, ч.1. - С. 145-149.

4. Лемещенко В.В. Пупочно-воротный коллектор печени некоторых животных неонатального периода // Науч. тр. Крымского гос. аграр. ун-та: Вет. наук. - Симферополь: КГАУ, 1999. - Вып. 61. - С. 85-88.

5. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В. Структури, що забезпечують антигенну стимуляцію імунокомпетентних органів новонароджених ссавців // Проблеми фізіології і патології відтворення: Наук. вісн. Націон. аграр. ун-ту. - К.: НАУ, 2000. - Вип. 22. - С. 213-216.

Автором проведено морфологічне дослідження аферентних кровоносних судин печінки у новонароджених тварин у взаємозвязку із структурою її паренхіми.

6. Лемещенко В.В. Структурные особенности некоторых внутриорганных сосудов печени новорожденных поросят // Вет. медицина: Міжвід. тем. наук. зб. - Харків, 2000. - Вип. 77. - С. 225-228.

7. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В. Биологическое обоснование определения зрелорождаемости, незавершенности и недоразвитости животных в ветеринарной медицине // Вет. медицина: Міжвід. тем. наук. зб. - Харків, 2000. - Т.11. - Вип. 78. - С.110-114.

Автором проведені мікроморфологічні дослідження печінки у добових зріло- та незрілонароджуваних тварин.

8. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В. Особенности эмбриональных структур печени новорожденных щенков // Наукові проблеми вет. медицини: Наук. вісн. Націон. аграр. ун-ту. - К., 2000. - Вип. 28. - С. 26-27.

Автором проведені макро- і мікроскопічні дослідження печінки у добових цуценят із встановленням провізорних структур її паренхіми.

9. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В., Гаврилін П.М. Критерії визначення зрілонародження, незавершення і недорозвинення продуктивних тварин та їх біологічне обґрунтування // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2000. - Вип. 13, ч.2. - С. 89-94.

Автором встановлені особливості структури кровоносних судин і тканинних компонентів печінки як інформативних критеріїв організменого статусу тварин неонатального періоду.

10. Лемещенко В.В. Динамика коррелятивных взаимосвязей кровеносных сосудов печени поросят неонатального периода // Наук. вісн. Націон. аграр. ун-ту. - К., 2001. - Вип. 38. - С. 212-215.

11. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В. Морфофункціональні особливості кровоносних судин та тканинних елементів печінки поросят до 20-добового віку // Ветеринарні науки: Наук. праці Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2002. - Т.2 (21). - С. 37-39.

Автором встановлена вікова динаміка аферентних і еферентних судин та паренхіми печінки у 1-, 10- і 20-добових поросят.

12. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В. Морфофункциональные особенности мікроциркуляторного русла печени телят и поросят новорожденного периода // Актуальные проблемы ветеринарной медицины: Науч. тр. Крымского гос. аграр. ун-та. - Симферополь, 2002. - Вып. 71. - С. 56-59.

Автором проведено мікроморфологічне дослідження ланок мікроциркуляторного русла печінки тварин неонатального періоду.

13. Лемещенко В.В. Морфофункціональні особливості кровоносних судин і тканинних компонентів печінки поросят, як ускладнюючі фактори при хворобах органів травлення // Вет. медицина України. - 2002. - №11. - С. 35-37.

14. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В. Методические приемы сонографии печени и ее экстраорганных вен у телят новорожденного периода // Актуальные проблемы вет. медицины: Науч. тр. Крымского гос. аграр. ун-та. - Симферополь, 2002. - Вып. 74. - С. 70-74.

Автором розроблений і апробований спосіб прижиттєвої сонографії печінки, її аферентних і еферентних вен у телят 1-20-добового віку.

15. Лемещенко В.В. Морфофункциональные особенности афферентных кровеносных сосудов печени новорожденных телят // Вет. медицина: Міжвід. тем. наук. зб. - Харків, 2002. - Вип. 80. - С. 383-385.

16. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В., Гаврилін П.М., Бамбуляк М.Ф. Анатомо-топографічні особливості органів черевної порожнини у неонатальних свійських тварин // Вет. медицина України. - 2003. - № 10. - С. 35-38.

Автором досліджено особливості топографії печінки та венозних магістралей у черевній порожнині новонароджених свійських тварин з урахуванням незавершеності їх структури.

17. Лемещенко В.В. Структурно-функциональные особенности паренхимы печени новорожденных зрело- и незрелорождающихся домашних животных // Вет. медицина: Міжвід. тем. наук. зб. - Харків, 2003. - Вип. 82. - С. 346-348.

18. Лемещенко В.В. Морфофункциональные особенности стенки афферентных и эфферентных кровеносных сосудов печени новорожденных телят // Наук. вісн. Львів. націон. акад. вет. мед. ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2003. - Т.5 (№ 3). - Ч.1. - С. 76-80.

19. Лемещенко В.В. Морфофункциональные особенности эфферентных вен печени телят неонатального периода // Проблеми вет. медицини: Наук. праці Крим. держ. агротехнол. ун-ту. - Сімферополь, 2003. - Вип. 79. - С. 100-106.

20. Криштофорова Б.В, Лемещенко В.В. Сонографические особенности печени и её вен у неонатальных телят // Наук. вісн. Львів. націон. акад. вет. мед. ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2004. - Т. 6 (№ 1). - Ч.1. - С. 78-83.

Автором встановлена динаміка ехоморфологічних параметрів печінки у 1-20-добових телят залежно від актів дихання.

21. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В. Морфофункциональные особенности органов пищеварения новорожденных животных как факторы, предрасполагающие к возникновению болезней // Вет. медицина: Міжвід. тем. наук. зб. - Харків, 2004. - Вип. 84. - С. 393-396.

Автором проведений аналіз структурної незавершеності тканин печінки у новонароджених свійських тварин, узагальнено результати досліджень.

22. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В., Бамбуляк М.Ф. Критерії визначення морфологічних і функціональних особливостей новонароджених та неонатального періоду продуктивних тварин // Вет. медицина України. - 2004. - № 11. - С. 37-39.

Автором проведені макро-мікроморфологічні дослідження кровоносних судин і паренхіми печінки у свійських тварин неонатального періоду, узагальнено їх результати.

23. Лемещенко В.В. Структурно-функціональні особливості кровоносних судин печінки як фактори, що регулюють течію крові до серця ссавців новонародженого періоду // Наук. вісн. Львів. націон. акад. вет. мед. ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2004. - Т.6 (№3). - Ч.3. - С. 141-145.

24. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В. Спосіб прижиттєвої сонографії печінки та вен у телят новонародженого періоду // Актуальні проблеми ветеринарної медицини: Наук. праці Крим. держ. агротехнол. ун-ту. - Сімферополь, 2004. - Вип. 85. - С. 89-94.

Автором вдосконалений спосіб прижиттєвих ультразвукових досліджень печінки та її кровоносних судин.

25. Лемещенко В.В. Динамика изменения морфоструктуры паренхимы печени у животных неонатального периода животных как факторы, предрасполагающие к возникновению болезней // Вет. медицина: Міжвід. тем. наук. зб. - Харків, 2005. - Т. І. - Вип. 85. - С. 657-661.

26. Лемещенко В.В. Кількісні взаємовідносини інтраорганних кровоносних судин та тканинних компонентов печінки у телят неонатального періоду // Наук. вісн. Львів. націон. акад. вет. мед. ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2005. - Т. 7 (№2). - Ч. 1. - С. 100-103.

Публікації у методичних виданнях

27. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В. Методичні прийоми виготовлення анатомічних препаратів: Навч. посібник. - Сімферополь: Таврія, 2000. - 50 с.

Автором розроблений спосіб виготовлення корозійних препаратів кровоносних судин печінки та з'ясований взаємозв'язок аферентних і еферентних магістралей.

28. Криштофорова Б.В., Гаврилін П.М., Лемещенко В.В., Бамбуляк М.Ф. Топографія органів черевної порожнини новонароджених тварин: Метод. реком. для студ. вет. мед. аграр. вищих навч. закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. - К.: Аграрна освіта, 2003. - 18 с.

Автором з'ясовані анатомо-топографічні особливості й розроблена схема взаємозв'язоку пупкової, ворітної та каудальної порожнистої вен печінки у новонароджених тварин.

29. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В., Гаврилін П.М. Визначення морфофункціонального стану новонароджених телят та способи корекції їх недорозвинення // Метод. рекоменд. для лікарів вет. медицини, студентів ФВМ та працівників тварин. ферм / - Сімферополь: КДАТУ. - 2004. - Ч. І. - 20 с.

Автором узагальнені дані про взаємозв'язок морфофункціональних особливостей кровоносних судин та тканинних компонентів печінки у новонароджених телят з їх організменим статусом.

Матеріали конференцій та тези доповідей

30. Лемещенко В.В. Структурные особенности пупочно-воротного интраорганного коллектора печени телят, поросят и щенков неонатального периода // Теоретичні та практичні аспекти лімфології: Матеріали наук. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження О.А.Сушко. - К.: НМУ, 1999. - С. 24.

31. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В. Особливості структури кровоносних судин деяких органів новонароджених матуронатних ссавців / Актуальні питання морфогенезу та регенерації: Тези доп. конф. // Український медичний альманах. - Т. 3. - № 1 (додаток). - 2000. - С. 33-34.

Автором проведено дослідження структури кровоносних судин печінки у новонароджених свійських тварин.

32. Лемещенко В.В. Структурно-функциональные особенности вен печени телят неонатального периода // Актуальне вопросы современной биологии: Материалы 1 республ. конф. молодых ученых Крыма (Симферополь, 10 мая 2000). - Симферополь: Таврия, 2000. - С. 69-70.

33. Лемещенко В.В. Особенности структур стенки некоторых кровеносных сосудов печени поросят // Матеріали наук. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження О.І.Свиридова. - К.: НМУ, 2000. - С. 51.

34. Лемещенко В.В. Методические приемы препарирования пупочно-воротного коллектора у неонатальных животных // Пути дальнейшего совершенствования учебного процесса в условиях перехода к ступенчатой подготовке и углубленной специализации: Материалы учебн.-научн.-метод. конф. профессорско-преподават. состава - Симферополь: КГАУ, 2000. - С. 35-36.

35. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В., Грабчак Ж.Г. Структурно-функциональные особенности органов кроветворения и иммунной защиты у зрелорождающихся новорожденных млекопитающих и птиц // Таврический медико-биол. вестник. - Симферополь: КГМУ, 2002. - Т. 5, №3. - С. 109-110.

Автор провів дослідження тканинних компонентів печінки у зріло- та незрілонароджуваних свійських тварин.

36. Лемещенко В.В. Морфофункциональные особенности пупочно-воротного колектора и тканевых компонентов печени неонатальных домашних животных // Современные проблемы и достижения аграрной науки в животноводстве и растениеводстве: Сб. статей Юбилейной междунар. науч.-практ. конф. (Барнаул, 2003, Российская Федерация) - Барнаул: Изд-во АГАУ, 2002. - Ч. 2. - С. 58-60.

37. Лемещенко В.В. Морфофункціональні особливості судинних і тканинних компонентів печінки новонароджених свійських тварин різної матуронатності // Актуальні питання морфології: Наук. праці ІІІ Націон. конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (21-23 жовтня 2002 р., Київ) / За ред. проф. Ю.Г.Чайковського. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 184-185.

38. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В., Грабчак Ж.Г. Особенности иммунокомпетентных структур новорожденных животных во взаимосвязи с их жизнеспособностью // Современные проблемы и достижения аграрной науки в животноводстве и растениеводстве: Сб. статей Юбилейной междунар. науч.-практ. конф. (Барнаул, 2003, Российская Федерация). - Барнаул: Изд-во АГАУ, 2003. - Ч.IV. - С. 37-43.

Автор провів дослідження тканинних компонентів печінки у телят, поросят та цуценят неонатального періоду, узагальнив дані про їх адаптогенез та взаємозв'язок з органами гемоімунопоезу.

39. Krishtoforova B.V., Lemeschenko V.V. Incompleteness of the structure of liver veins and tissue components in neonatal animals // Abstr. XXVth Congress of the European Association of Veterinary Anatomists (28 - 31 July 2004, Oslo, Norway). - Oslo, 2004. - Р. 113.

Автор з'ясував особливості структури кровоносних судин та тканинних компонентів печінки у добових свійських тварин, які свідчать про їх незавершеність.

40. Лемещенко В.В. Морфофункціональний статус печінки та її аферентних і еферентних вен у телят добового віку // Таврический медико-биол. вестник. - Симферополь: КГМУ, 2004. - Т. 7, № 4.- С. 73-74.

41. Лемещенко В.В. Структурно-функциональные особенности паренхиматозных компонентов печени новорожденных животных // Учёные записки УО “Витебская ордена ”Знак Почёта” госуд. академия вет. медицины”. - Т. 40, ч. 2. - Витебск, 2004. - С. 34-35.

42. Krishtoforova B., LemeshchenkoV. The methodical approaches of making and researching corrosion preparations of hepatic blood vessels in neonatal animals // Proc. оf the 8th International Interim Conference for Plastination (5 - 10 July 2005, Ohrid, Macedonia). - Skopje, 2005. - P.37-38.

Автор удосконалив методику виготовлення корозійних препаратів кровоносних судин печінки у свійських тварин неонатального періоду, виявив особливості їх макро-мікроскопічної будови.

АНОТАЦІЯ

Лемещенко В.В. Морфофункціональний статус кровоносних судин та тканинних компонентів печінки у свійських тварин неонатального періоду. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин. - Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню морфофункціонального статусу аферентних та еферентних кровоносних судин, а також тканинних компонентів печінки телят, поросят і цуценят у перші 20 діб постнатального періоду онтогенезу. Доведено, що біологічною закономірністю морфогенезу кровоносних судин і тканинних компонентів печінки у новонароджених тварин є його незавершеність. Вона зумовлена впливом дренажу плацентарної крові по пупковій вені у пупково-ворітний колектор та через венозну протоку до каудальної порожнистої вени. Незавершеність структури кровоносних судин і тканинних компонентів печінки взаємозв'язана її участю в регулюванні інтенсивності течії крові до серця разом із високою адаптивною потенцією в неонатальний період відповідно до матуронатності організму. Виявлено, що у неонатальний період змінюється структура магістральних і мікроциркуляторного русла кровоносних судин печінки, формуються структурно-функціональні одиниці (часточки) паренхіми поряд зі збільшенням оптичної щільності гепатоцитів та асинхронним зменшенням їх кількості, а в подальшому із зникненням центрів гемопоезу в органі. Встановлено, що структурно-функціональні особливості кровоносних судин печінки, її тканинних компонентів, динаміка їх сонографічних (ехоморфологічних) показників і кореляційних взаємозвґязків, а також висока варіабельність свідчать про участь печінки як органа в регуляції течії крові від органів черевної порожнини до серця у тварин неонатального періоду.

Ключові слова: печінка, аферентний колектор, еферентний колектор, печінкова артерія, мікроциркуляторне русло, гепатоцити, часточки, тварини неонатального періоду, незавершеність структури, сонографія.

АННОТАЦИЯ

Лемещенко В.В. Морфофункциональный статус кровеносных сосудов и тканевых компонентов печени у домашних животных неонатального периода. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00. 02 - патология, онкология и морфология животных. - Белоцерковский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 2006.

Диссертация посвящена исследованию морфофункционального статуса афферентных и эфферентных кровеносных сосудов, а также тканевых компонентов печени телят, поросят и щенков первых 20 суток постнатального периода онтогенеза. Установили, что биологической закономерностью морфогенеза кровеносных сосудов и тканевых компонентов печени у новорожденных животных является его незавершенность. Она обусловлена влиянием дренажа пупочно-воротного коллектора венозным протоком в каудальную полую вену. Незавершенность структуры кровеносных сосудов и тканевых компонентов печени определяет регуляцию интенсивности притока крови к сердцу наряду с высокой адаптивной потенцией, зависящей от матуронатности организма. Определено, что пупочно-воротный коллектор печени формируется афферентными венозными магистралями и анастомозирует венозным протоком (у суточных телят и щенков) или многочисленными венами (у поросят) с эфферентным, обуславливая возможность тока крови в каудальную полую вену, частично минуя дренажную систему органа. Суммарная площадь сечения афферентных кровеносных сосудов печени меньше эфферентных у поросят и щенков, но больше - у телят, что определяется особенностью структуры сосудистой стенки, особенно наружной оболочки, содержащей пучки продольно и косопродольно расположенных миоцитов и эластические волокна. Микроциркуляторное русло печени у суточных животных полизвеньевое, а в ее паренхиме не выявляются структурно-функциональные единицы, за исключением телят, у которых они не имеют четких границ. На фоне слабого развития септальной соединительной ткани в печени суточных поросят и щенков располагаются очаги гемопоэза.

Прижизненные ультразвуковые исследования печени и ее венозных магистралей с точками приложения датчика в супраабдоминальной и супракостальной позициях показывают, что краевой контур печени на сонограммах гиперэхогенный, паренхима гомогенная, мелкозернистая, средней эхогенности, а кровеносные сосуды - анэхогенные. При выдохе увеличиваются относительная площадь изображения печени в ультразвуковом секторе, поперечник воротной и каудальной полой (эфферентного коллектора) вен, однако уменьшается эхогенность органа и поперечник пупочной вены, тогда как при вдохе происходит обратный процесс.

С возрастом животных, в неонатальный период, происходит изменение структуры стенки магистральных вен, артерий, а также микроциркуляторного русла печени, формирование структурно-функциональных единиц паренхимы вместе с увеличением оптической плотности гепатоцитов, а также с асинхронным уменьшением количества очагов гемопоэза. Полная облитерация пупочной вены и порто-кавальных анастомозов у 20-суточных животных обуславливает становление дренажной функции печени, образование классической структуры долек ее паренхимы с уменьшением количества гепатоцитов, за исключением правой доли у телят и всех долей печени у поросят, а также уменьшение соотношения суммарного сечения афферентных и эфферентных кровеносных сосудов, обеспечивая ток крови из воротной вены через синусоидные капилляры.

Печеночная артерия у суточных животных мышечного типа внутри органа сопровождает ветви пупочно-воротного коллектора, разветвляясь до капилляров преимущественно в стромальных парабилиарных и паравенозных сплетениях. С возрастом животных в ее стенке увеличивается количество эластических элементов и асинхронно утолщается средняя оболочка на фоне незначительного изменения площади сечения, обуславливая сужения соотношения с площадью суммарного сечения афферентных и эфферентных вен. Коррелятивные взаимосвязи между площадью сечения афферентных и эфферентных вен, количеством гепатоцитов, абсолютной массой печени и массой тела у суточных животных (особенно у телят) преобладают тесные и значительные как прямые, так и обратные, а с возрастом телят, поросят и щенков выявляется уже асинхронная динамика силы и направления корреляций.

Структурно-функциональные особенности кровеносных сосудов печени, ее тканевых компонентов, динамика их сонографических (эхоморфологических) показателей и коррелятивных взаимосвязей, а также высокая вариабельность свидетельствуют об активном участии печени как органа в регуляции притока крови к сердцу из брюшной полости у домашних животных неонатального периода.

Ключевые слова: печень, афферентный коллектор, эфферентный коллектор, печеночная артерия, микроциркуляторное русло, гепатоциты, долька, животные неонатального периода, незавершенность структуры, сонография.

SUMMARY

Lemeshchenko V.V. The morphofunctional status of blood vessels and tissue components of liver in domestic animals at neonatal period. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree in veterinary sciences by speciality 16.00.02 - pathology, oncology and morphology of domestic animals. - Bila Tzerkva State Agrariаn University, Bila Tzerkva, 2005.

The thesis was dedicated to reseach of the morphofuncitonal status of the afferential and efferential blood vessels and also tissue components of liver in calves, piglets and puppies at in firsts 20 dауs of postnatal period of ontogenesis. It had proved that it incompleteness some was biologycal conformity to natural laws of morphogenesis hepatic blood vessels and tissue components. It had stipulated by influance of placenta blood drainage to umbilical vein into afferential collector and across venous duct to caudal cava vein (efferential collector). The incompleteness of hepatic blood vessels and tissue components determines to regulation of intensity blood flow into heart together high adaptive potantiality during neonatal perid according to organism's maturity. It had established that animals' age the structure of the blood vessels wall and microvascular bed changed, structural and functional units (lobules) was formed up coupled with increase optical compactness and asynchronous dynamics of it decrease. It had determined that morphofunctional peculiarities of the blood vessels of liver, it tissue components, dynamics it Ultrasound (echomorphologycal) data and correlations also high variability witness about participation of liver as a organ in regulation of blood flow into heart abdominal cavity organs off neonatal period animals in.

Key words: liver, afferential collector, efferential collector, hepatic artery, microvascular bed, hepatocytes, lobule, animals of neonatal perid, incompleteness of structure, sonography.

Размещено на Allbest.ru