Размещено на http://www.allbest.ru

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

ІМені С.З. ҐЖИЦЬКОГО

ОСТАШЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ІГОРОВИЧ

УДК: 636.934

Характеристика продуктивності та біологічних особливостей норок різних типів

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Львів - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор

Щербатий Зеновій Євгенович,

Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, завідувач кафедри генетики та розведення тварин.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор

Шаловило Степан Григорович,

Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, завідувач кафедри технології виробництва молока та яловичини;

доктор сільськогосподарських наук, професор

Сірацький Йосип Зенонович,

Інститут розведення і генетики тварин УААН, завідувач відділу відтворення.

Провідна установа

Херсонський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Слобода О.М.

Загальна характеристика роботи

норка селекційний племінний господарський

Актуальність теми. Раціональне ведення галузі норківництва в умовах західного регіону України неможливе без урахування генетичного потенціалу норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого і сапфірового типів, що підвищить ефективність селекційно-племінної роботи та сприятиме використання сучасних методів їх розведення.

Дослідження Мирося В.В. (1990), Сірацького Й.З. (1997), Мадіч А.В. (1999), Шаловила С.Г. (1999), Терека В.І. (2000), показали, що генетичний потенціал норок окремих типів щодо параметрів живої маси, багатоплідності, поряд із формуванням волосяного покриву залежно від впливу різних паратипових факторів досі не з'ясований. Отже це вимагає ґрунтовного вивчення ступеня їх прояву з метою розробки перспективних селекційних програм покращення продуктивності. Результатом цих заходів було б одержання високопродуктивних тварин, які б стійко передавали нащадкам спадкові задатки окремих селекційних ознак. Зокрема досі не розроблені селекційні програми зі створення норок перспективних типів та шляхів ефективного покращення потенційної відтворної здатності, інтенсивності масового і лінійного розвитку та якості волосяного покриву.

Серед біологічних особливостей, які мають важливе значення при покращенні якості волосяного покриву та збільшенні площі шкіри, за даними Дівеєва Г.М. (1985), Макара І.А. (1992), є особливості гістоморфологічної будови шкіри, фізіологічного стану тварин, рівня і напрямку біохімічних процесів в організмі, які враховуються при вдосконаленні методів добору на плем'я високопродуктивних тварин.

Відсутність цілісного наукового дослідження з окресленої проблематики з урахуванням умов західного регіону України стала передумовою для проведення досліджень з метою розробки ефективних методів при створенні перспективних популяцій норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого та сапфірового типів за показниками багатоплідності, інтенсивності росту і розвитку, збереженості та якості волосяного покриву.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою наукової тематики лабораторії вовнознавства кафедри технології виробництва продукції дрібних тварин Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З Ґжицького, (номер державної реєстрації 0105U004831).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала в дослідженні господарських та біологічних особливостей норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого і сапфірового типів залежно від паратипових факторів та з'ясуванні можливостей практичного їх використання на основі оцінки ступеня зв'язків між основними селекційними ознаками норок різних типів, що дає можливість використовувати їх в селекційно-племінній роботі.

Завданнями дослідження було:

- дослідити вплив вгодованості, величини живої маси в період підготовки до гону і початку гону, спаровування в різні періоди статевої охоти норок на їх багатоплідність та збереженість молодняку норок різних типів від народження до 180 днів залежно від рівня молочності самок;

- з'ясувати на основі живої маси та лінійного росту закономірності росту, розвитку молодняку самців і самок норок різних типів;

- дослідити деякі біохімічні показники крові та з'ясувати їх кореляцій-ний зв'язок із показниками масового росту в період линьки і дозрівання волосу норок та можливості використання їх як додаткових тестів у селекційно-племінній роботі;

- вивчити гістоморфометричні показники будови шкіри, морфоструктуру волосяного покриву і товарні якості шкурок норок залежно від типу;

- вивчити розвиток внутрішніх органів самок і самців норок різних типів;

- з'ясувати кореляційну залежність між деякими селекційними ознаками у норок окремих типів;

- дати економічну оцінку ефективності розведення норок окремих типів в умовах західного регіону України.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження були дорослі самки і самці норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого, сапфірового типів та їх нащадки до 210-денного віку.

Предмет дослідження. Норки різних типів, жива маса, довжина тіла, відтворна здатність, молочність самок, морфологічні та біохімічні показники крові, маса внутрішніх органів, морфометричні показники волосу, гістоморфометричні показники шкіри, поживність кормів, економічна і виробнича оцінка результатів одержаних досліджень.

Методи дослідження. Зоотехнічний, гематологічний, біохімічний, фізіологічний, гістоморфометричний, біометричний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у виробничих умовах західного регіону України проведено порівняльне вивчення продуктивних якостей та біологічних особливостей норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого та сапфірового типів. Визначено кореляційну залежність рівня величини спадково обумовленої і фактичної багатоплідності від генотипових і паратипових факторів. Встановлено, що кращі показники багатоплідності проявляються у норок особливо великої категорії вгодованості окремих типів, спарованих у другий період статевої охоти.

Вивчено генетичний потенціал норок окремих типів щодо лінійного та масового росту і розвитку їх нащадків, морфоструктури волосу, гістоморфології шкіри.

На основі отриманих даних стосовно росту, розвитку та динаміки морфологічних і біохімічних показників крові норок від народження до дорослого віку, а також особливостей будови шкіри, обґрунтовано рекомендації

покращення якості хутрової сировини і підвищення молочності самок.

розроблено і впроваджено у виробництво найбільш раціональні методи добору самок з урахуванням рівня величини живої маси для підвищення багатоплідності норок.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень та одержаних результатів опрацьовані практичні рекомендації, які доцільно враховувати при створенні селекційних стад норок перспективних типів шляхом подальшого покращення племінних якостей та підвищення їх продуктивності. Дані дослідження дають змогу добирати молодняк особливо великої категорії вгодованості стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого, сапфірового типів і одержувати від них стабільні показники багатоплідності. Результати наукових досліджень, що викладені у дисертації, впроваджені у звірогосподарстві "Галичхутро" Сокальського району Львівської області. Матеріали досліджень також використовуються в навчальному процесі при викладанні навчальної дисципліни “Кролівництво і звірівництво” студентам біолого-технологічного факультету академії.

Одержані результати можуть бути використані для розроблення перспективних планів селекційно-племінної роботи з норками стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого та сапфірового типів у господарствах різних категорій і форм власності.

Особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі наукової літератури за темою дисертації, підготовці методичної схеми досліджень, організації та виконанні експериментальної частини, опрацюванні та статистичній обробці результатів, в підготовці публікацій, самостійному написанні дисертаційної роботи. Усі результати досліджень, їх аналіз і обґрунтування, обговорення, а також висновки проведено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях” (м. Львів, 2004); Міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”, (м. Вінниця, 2005); Науково-практичній конференції “Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (м. Вінниця, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики” (м. Львів, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Біологічні основи продуктивності та здоров'я тварин” (м. Львів, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ведення галузі тваринництва в сучасних умовах” (м. Херсон, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (м. Львів, 2005).

У повному обсязі результати досліджень доповідались та обговорювались на розширеному засіданні кафедри технології виробництва продукції дрібних тварин Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького (м. Львів, 2005).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені в 12-ти наукових працях, опублікованих у фахових виданнях. Загальний об'єм публікацій 57 сторінок.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів власних дослідів, економічної оцінки результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури і додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи-213 сторінок, текст дисертації викладений на 150 сторінках, крім того наявні 63 таблиці, 14 ілюстрацій, 6 додатків. Список використаної літератури включає 518 джерел, з них 113-іноземною мовою.

Основний зміст роботи

Огляд літератури. Огляд літератури присвячений вивченню живої маси та її впливу на репродуктивні показники норок. На основі аналізу літератури обґрунтована актуальність вивчення біохімічних показників крові, морфометричних та гістоморфометричних показників волосу і шкіри, з'ясування кореляційної залежності за даними ознаками для розробки нових селекційних методів покращення їх продуктивності за комплексом ознак.

Загальна методика та основні методи досліджень. Дисертаційна робота виконана на кафедрі технології виробництва продукції дрібних тварин Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького та в племрепродукторі звірогосподарства “Галичхутро” Сокальського району Львівської області у 2002-2005 роках.

Об'єктом досліджень були: дорослі самці та самки і їх нащадки стандартного темно-коричневого (Стк), сріблясто-голубого (Г), сапфірового (С) типів (табл.1). Звірі утримувались у дворядних шедах металево-дерев'яної конструкції.

Раціони для норок складали, виходячи з рекомендованих норм потреби в обмінній енергії та поживних речовинах залежно від живої маси, режим годівлі-дворазовий, напування водою було вволю (Перельдік Н.Ш., 1987).

Один раз на місяць у період підготовки до гону (на 01.01) та в період початку гону (на 25.02) всіх піддослідних тварин зважували. Розподіляли норок при першому їх зважуванні (на 01.01) на окремі піддослідні групи за рівнем величини їх живої маси (стабільна (заводська вгодованість), знижена та підвищена жива маса) (табл. 3). Співвідносно з цим у період підготовки до гону норок у звірогосподарстві “Галичхутро” поживність раціону була такою: на 100 ккал обмінної енергії (ОЕ) припадало білка-11,52 г, жиру-3,25 г, БЕР-4,51 г. У період підготовки до гону корми згодовували для групи норок зі зниженням живої маси поступово із 190 до 180 ккал ОЕ, в якому містилось білка 21,89 і 20,74 г, жиру-6,17 і 5,85 г, БЕР-8,57 і 8,12 г; для групи норок, яка потребувала підвищення живої маси до рівня заводської вгодованості, в наростаючому порядку із 200-210-220 ккал ОЕ (білка-23,04; 24,19; 25,34 г, жиру-6,50; 6,82; 7,15 г, БЕР-9,02; 9,47; 9,92 г), а норки із заводською вгодованістю (стабільною живою масою) одержували протягом підготовчого періоду однакову кількість корму за поживністю 200 ккал ОЕ (білка-23,04 г, жиру-6,50 г, БЕР-9,02 г).

Самок, спарованих двічі під час другої охоти, вважали заплідненими.

Полігамну активність визначали за показниками кількості спарованих самок на 1 самця, і кількості розроджених самок на 1 самця. Відтворну здатність самок визначали на основі таких показників: відсоток спарованих, незапліднених, нормально розроджених, їх багатоплідності та ділового виходу молодняку.

Таблиця 1

Схема проведення досліджень

Тип норок	Стать	Кількість, голів
		батьківське стадо	нащадків
		ознаки, які вивчалися
		жива маса в періоди підготовки до гону і початку гону, тривалість вагітності, багатоплідність, діловий вихід молодняку, молочність самок	масовий і лінійний ріст	морфологічні показники крові та маса внутрішніх органів	біохімічні показники крові	морфометричні показники волосу	гістоморфометричні показники шкіри
Стк (І)	самці	28	30	10	5	-	-
	самки	140	30	10	5	18	6
Г (ІІ)	самці	28	30	10	5	-	-
	самки	139	30	10	5	18	6
С (ІІІ)	самці	27	30	10	5	-	-
	самки	135	30	10	5	18	6

Примітка. Статеве співвідношення самців до самок 1:5

Відлучення молодняку проводили у 40-денному віці, його розділяли за статтю й утримували в типових клітках по 2 голови. Збереженість визначали шляхом обліку норчат від народження до 180-денного віку.

добір нащадків для вивчення екстер'єрних та біологічних особливостей проводився від самок, які мали в гнізді 6 голів приплоду (по 3 голови самців та самок).

Масовий ріст вивчали шляхом індивідуального зважування норчат на вазі зранку до годівлі у такому віці: в 1, 5, 10, 15, 20, 25, 30, 60, 90, 120, 150 і 180-й день (Зайцев А.Г., 1984).

молочність самок визначали шляхом зважування молодняку та визначення їх приросту від народження до 30 днів на: 1, 5, 10, 15, 20, 25, 30 день. Молочність вираховували на основі розробленого нами індексу молочності самок за такою формулою:

де, ІМ-селекційний індекс молочності; Rк-кінцева жива маса, г; Rп-початкова жива маса, г; К-тривалість періоду, днів; n-кількість голів у гнізді.

Лінійний ріст вивчали на основі промірів довжини тіла у віці 30, 60, 90, 120, 150, 180-днів (від кінчика носа до кореня хвоста) мірною стрічкою (Зайцев А.Г., 1984).

Відбір крові для морфологічних і біохімічних досліджень проводили перед ранковою годівлею за загальноприйнятою методикою у віці 30, 60, 90, 120, 150, 180, 210 днів. Вміст гемоглобіну визначали гемоглобін-ціанідним методом (Кондрахін І.П. 1985), а кількість еритроцитів і лейкоцитів методом мікроскопії у камері Горяєва. Рівень загального білка в сироватці крові визначали у віці 150, 180, 210 днів на рефрактометрі РЛ-2, білкові фракції сироватки крові - турбідиметричним методом (Кондрахін І.П., 1985).

Масу внутрішніх органів (серця, легенів, печінки, селезінки, нирок) визначали в період повного дозрівання волосу після забою тварин за загальноприйнятою методикою.

Гістоморфометричні показники шкіри вивчали із проб, які були взяті прижиттєво на огузочній частині тіла тварини в період повного дозрівання волосяного покриву. Горизонтальні та вертикальні зрізи робили за допомогою санного мікротома НПС-2, товщиною 18 мк (Діомідова Н.А., 1961).

Довжину і товщину волосяного покриву різних типів і категорій (по 25 шт остьового та пухового волосу) у самок норок визначали на огузочній частині тіла в період повного дозрівання волосу (перед забоєм) на площі 1 см². При цьому вимірювалися всі направляючі волоси. Довжина волосу вимірювалася лінійкою, а його товщина-за допомогою окулярно-гвинтового мікрометра МОВ-1-15^х.

Визначення якості та вартості шкурки проведено згідно з технічними умовами ТУ 61 України 603-94.

Економічну оцінку ефективності розведення норок було проведено методом порівняння вартості основної продукції, виробленої від самок окремих типів з різним рівнем величини живої маси.

Матеріали одержаних результатів були опрацьовані статистично (Мармоза А.Т., 2003). Різницю між середніми арифметичними вважали статистично достовірною (td) якщо Р<0,05 (*), P<0,01 (**), P<0,001 (***).

Результати власних досліджень та їх обговорення

Відтворна здатність самок норок різних типів залежно від їх живої маси, вгодованості в періоди підготовки до гону і початку гону та періоду статевої охоти. Відтворна здатність норок залежить від ряду показників, серед яких найважливішими є величина живої маси на період гону, тривалість вагітності, а також таких факторів, як рівень годівлі, структура раціону тощо. Вони у більшості випадків розкривають генетично закладену (спадково обумовлену) та фактичну багатоплідність самок норок.

У результаті проведених досліджень в племрепродукторі звірогосподарства “Галичхутро” встановлено, що найвища багатоплідність була у самок стандартного темно-коричневого типу (7,25 голів). Друге місце належить самкам сріблясто-голубого типу, а найнижча багатоплідність була у сапфірового типу (6,28 голів). За показником ділового виходу молодняку кращими були сріблясто-голубі норки 6,47 голів. Отже, кращими відтворними якостями відзначались самки сріблясто-голубого і стандартного темно-коричневого типів (табл.2).

Таблиця 2

Відтворна здатність самок норок окремих типів, X±mx

Показник	Тип норок
	Стк	Г	С
Жива маса в період підготовки до гону, г	1317,9±13,42***	1231,3±9,79***	1126,7±13,52
Жива маса в період гону, г	1219,4±12,36***	1071,0±8,60***	1126,4±12,68
Багатоплідність, голів	7,25±0,15***	6,72±0,12	6,28±0,16***
Діловий вихід, голів	6,43±0,17	6,47±0,13	5,44±0,10
Тривалість вагітності, днів	48,00±0,30	47,44±0,25*	48,31±0,31

Результати розродження самок норок різних типів залежно від рівня їх живої маси наведено в таблиці 3.

Встановлено, що тривалість вагітності була коротшою у норок всіх типів, які мали стабільну живу масу, а зменшення або збільшення їх живої маси приводило до продовження тривалості вагітності в середньому на 1 день (табл. 3).

При підвищенні живої маси до рівня заводської вгодованості найвища багатоплідність була у норок стандартного темно-коричневого (7,50 голів) і сріблясто-голубого типів (7,60 голів). У розрізі груп норок сапфірового типу за рівнем зміни живої маси на період початку гону кращими були за багатоплідністю норки зі стабільною живою масою (6,35 голів) і ті, яким її знижували до рівня заводської вгодованості (6,37 голів).

Отже, при збільшенні або зменшенні живої маси до рівня заводської вгодованості норок залежно від типу можна підвищувати їхню багатоплідність.

Таблиця 3

Результати розродження самок норок різних типів залежно від рівня їх живої маси, X±mx

Показник	Тип норок
	Стк	Г	С
Стабільна маса
Голів	18	4	32
Жива маса в період підготовки до гону, г	1238,89±42,93	1108,33±41,66	1141,56±25,20
Жива маса в період гону, г	1230,02±47,11	1112,33±30,21	1133,22±20,47
Багатоплідність, голів	6,76±0,89	6,25±0,60	6,35±0,29
Діловий вихід, голів	6,29±0,98	6,00±0,77	5,58±0,37
Тривалість вагітності, днів	47,23±0,89	46,17±1,22	47,39±0,67
Знижена маса
Голів	110	124	51
Жива маса в період підготовки до гону, г	1348,91±13,07***	1254,15±9,06***	1180,98±18,06
Жива маса в період гону, г	1215,83±12,88***	1068,40±8,95	1094,51±18,31
Багатоплідність, голів	7,30±0,18**	6,65±0,12	6,37±0,24*
Діловий вихід, голів	6,42±0,20	6,40±0,18	5,50±0,29
Тривалість вагітності, днів	48,21±0,34	47,36±0,26**	48,92±0,50
Підвищена маса
Голів	12	11	52
Жива маса в період підготовки до гону, г	1173,33±54,89	1005,33±39,91	1064,42±23,66
Жива маса в період гону, г	1222,42±56,68	1113,33±40,39	1148,27±22,46
Багатоплідність, голів	7,50±0,50	7,60±0,47	6,14±0,20*
Діловий вихід, голів	6,67±0,43	7,40±0,58	5,29±0,27
Тривалість вагітності, днів	47,25±0,88	48,54±0,82	48,31±0,47

Результати досліджень щодо багатоплідності самок норок різних типів залежно від спаровування в окремі періоди статевої охоти та категорії (ОВ-особливо велика, В-велика, **С-середня) вгодованості показали, що при спаровуванні норок повторно у другий період статевої охоти тривалість їх вагітності скорочується для самок стандартного темно-коричневого типу - на 4,60 дня, сріблясто-голубого на - 3,47 дня та сапфірового типу - на 3,72 дня. У результаті цього багатоплідність самок і діловий вихід молодняку норок збільшується на 5,43 і 2,63 %, 7,24 і 6,93 %, 3,00 і 9,08 % відповідно.

Таблиця 4

Багатоплідність самок норок різних типів залежно від спаровування в окремі періоди статевої охоти, живої маси та категорії вгодованості, X±mx

Тип норок	Вгодованість	n	Жива маса, г	Багатоплідність, голів	Діловий вихід, голів	Тривалість вагітності, днів
Самки, спаровані в перший період статевої охоти (1-9 березня)
Стк	ОВ	23	1316,90±22,27***	7,27±0,34	6,50±0,47	50,82±0,68
	В	17	1070,60±14,27***	6,75±0,52	6,06±0,47	51,37±0,73**
	**С	1	950,00	4,0	4,00	58,00
Г	ОВ	14	1238,10±12,40**	6,46±0,31	6,08±0,46	49,20±0,66
	В	32	1068,00±7,11***	6,62±0,29	6,48±0,39	49,72±0,51
	**С	11	892,50±13,15	5,66±0,46	5,44±0,57	49,38±0,85
С	ОВ	43	1162,30±21,80	6,19±0,27**	5,07±0,31	50,56±0,48
	В	3	916,70±16,60	6,00±1,00	6,00±1,00	51,50±2,50
	**С	1	830,00	5,00	5,00	56,00
Самки, спаровані в другий період статевої охоти (після 9 березня)
Стк	ОВ	66	1302,40±11,79***	7,46±0,21**	6,43±0,23	46,72±0,32
	В	27	1102,60±8,06***	7,28±0,38	6,64±0,44	46,60±0,53
	**С	6	932,20±16,63**	6,83±0,65	6,67±0,71	45,83±1,01
Г	ОВ	15	1260,90±16,64***	7,00±0,20	6,93±0,29	46,78±0,73
	В	50	1068,10±5,96*	6,89±0,18	6,52±0,26	45,53±0,30
	**С	17	892,30±9,50*	6,87±0,44	6,75±0,57	47,04±0,62*
С	ОВ	74	1161,10±13,2	6,32±0,17*	5,61±0,22	46,94±0,34
	В	9	916,70±8,33	6,22±0,43	5,44±0,58	47,22±0,95
	**С	5	866,00±6,77	7,33±1,85	6,33±0,23	47,67±2,85

Найвищий показник багатоплідності був у самок норок стандартного темно-коричневого типу, які були спаровані в другий період статевої охоти в особливо великій категорії вгодованості (7,46 голів), друге місце зайняли самки сріблясто-голубого типу (7,00 голів). У самок норок сапфірового типу найвища багатоплідність спостерігалась у середній категорії вгодованості (7,33 голів) (табл. 4).

Щодо норок окремих категорій вгодованості та спаровування в різні періоди статевої охоти, то встановлено залежність тривалості вагітності норок, спарованих в перший період статевої охоти від їх категорій вгодованості.

За одержаними даними встановлено, що генетичний потенціал норок окремих типів щодо багатоплідності самок в промислових умовах реалізується далеко не повністю. Таким чином, є значні резерви підвищення репродуктивних показників самок норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого та сапфірового типів.

Масовий і лінійний розвиток молодняку. Жива маса норок перебуває в прямій залежності з площею шкіри і значною мірою впливає на ефективність їх розведення. Інтенсивність відносного приросту маси тіла у молодняку норок окремих типів залежно від статі найбільш висока в перші два місяці, а потім знижується. До трьохмісячного віку молодняк мав живу масу, яка становила у самок - 68,89-71,78 %, а у самців - 59,67-61,22 % від маси в шестимісячному віці.

Таблиця 5

Жива маса (г) молодняку норок різних типів, Х±mx, n=30

Вік у днях	Тип норок
	самці	самки
	Стк	Г	С	Стк	Г	С
1	11,4±0,25	11,6±0,16***	11,2±0,23	10,7±0,16***	10,6±0,08***	10,0±0,04
30	199,7±4,21***	187,2±2,61**	176,7±2,28	178,3±2,48***	173,1±1,45***	160,0±2,41
60	1022,3±5,26***	968,5±2,94***	921,1±3,27	738,9±6,75***	711,2±3,22***	670,0±4,15
120	2009,2±18,50***	1937,0±18,49***	1800,5±17,20	1198,3±10,24***	1127,0±7,47**	1036,0±10,10
180	2562,1±33,05***	2413,3±32,82*	2311,0±32,80	1407,0±9,61***	1301,0±8,06**	1262,8±10,95

До місячного віку молодняк самців та самок стандартного темно-коричневого типу мав вищу живу масу (199,7 і 178,3 г), ніж представники двох інших типів норок (табл. 5).

У віці 180 днів наймасивнішими виявились самці та самки стандартного темно-коричневого типу (2562,1 і 1407,0 г), що, очевидно, пов'язано з їх генетичними задатками та кращим пристосуванням до умов розведення.

У віці 30 та 180 днів вища інтенсивність лінійного росту була також у самців та самок норок стандартного темно-коричневого типу (22,3-48,2 і 21,0-42,0 см), меншою вона була у сапфірового типу (21,4-47,6 і 20,5-41,3 см), проміжне місце посіли норки сріблясто-голубого типу (20,7-46,8 і 19,7-40,5 см).

Коефіцієнти кореляції між масовим і лінійним розвитком у самців стандартного темно-коричневого типу виявились позитивними і коливались від +0,059 (180 днів) до +0,497 (30 днів), сапфірового - від +0,105 (150 днів) до +0,345 (30 днів), у сріблясто-голубого типу - від +0,104 (90 днів) до +0,344 (30 днів).

Між масовим і лінійним ростом самок норок досліджуваних типів має місце слабкий позитивний кореляційний зв'язок. У стандартного темно-коричневого типу він коливається від +0,191 (120 днів) до +0,029 (180 днів), сапфірового від +0,221 (60 днів) до +0,030 (180 днів), у сріблясто-голубого типу - від +0,019 (150 днів) до +0,174 (30 днів). З віком у самців і самок всіх типів зв'язок між живою масою і лінійним ростом слабшає.

Молочність самок норок. Аналіз отриманих результатів дослідження розвитку приплоду від 1-до 30-денного віку показав, що у молочний період властива однакова закономірність щодо зростання молочності самок. Проте протягом усіх декад молочного періоду, за величиною добових приростів норчат самки стандартного темно-коричневого і сріблясто-голубого типів переважали самок сапфірового типу.

Таблиця 6

Індекс молочності самок норок різних типів (n=10)

Тип норок	Декади молочного періоду
	І	ІІ	ІІІ
Стк	1,19	1,59	2,14
Г	1,15	1,54	2,03
С	1,05	1,39	1,89

Встановлено позитивну кореляцію між масою самок і масою гнізда у всі декади молочного періоду, коефіцієнт кореляції коливався для сріблясто-голубого типу від +0,033 до +0,375, для стандартного темно-коричневого - від +0,135 до +0,446 і сапфірового типу від -0,005 до +0,476.

Разом із молочністю самок норок окремих типів та її зв'язку із їх живою масою, ми вираховували коефіцієнти кореляції між довжиною, шириною та площею сальних залоз шкіри самок норок окремих типів у віці 210 днів та їх живою масою у молочний період. Найкращі результати були одержані між живою масою самок в молочний період і шириною сальних залоз шкіри у віці 210 днів. Коефіцієнти кореляції коливались у сріблясто-голубого типу (+0,251 і +0,796), у самок стандартного темно-коричневого типу вони були в межах від +0,544 до +0,793. Слаба позитивна залежність між даними показниками була у самок сапфірового типу (+0,014 і +0,432).

Маса внутрішніх органів самців і самок норок. В результаті тривалої селекції на покращення окремих продуктивних ознак відбулось і збільшення маси тіла тварин, внаслідок чого постало питання дослідити інтер'єрні показники, що характеризують активність обмінних процесів, стан здоров'я та рівень розвитку організму.

У результаті досліджень встановлено, що найбільша маса печінки була у самців та самок стандартного темно-коричневого типу (65,4 і 48,4 г) порівняно із самцями та самками сріблясто-голубого і сапфірового типів. За масою печінки відмічено достовірну різницю у самців та самок стандартного темно-коричневого і сріблясто-голубого типів (P<0,001). Порівнюючи масу легень самців різних типів, слід відзначити достовірну різницю за масою у самців стандартного темно-коричневого типу (P<0,001), такої різниці не було у самців інших типів. Також достовірну різницю щодо маси легень виявлено у самок стандартного темно-коричневого і сріблясто-голубого типів (P<0,001).

За величиною маси серця кращими були самці (P<0,001) та самки стандартного темно-коричневого типу, а найменша його маса була в сапфірового типу (10,2 і 8,2 г), проміжне місце посіли самці 10,4 г (P<0,001) і самки 8,8 г сріблясто-голубого типу.

Отже, у самців і самок норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого та сапфірового типів у 210-денному віці встановлено достовірну різницю за абсолютними та відносними показниками розвитку внутрішніх органів. Кращим розвитком внутрішніх органів (печінки, легенів, серця, нирок та селезінки) володіли самці та самки стандартного темно-коричневого типу (65,4; 14,1; 11,1; 11,8; 3,60 г і 48,4; 10,2; 9,6; 8,10; 2,70 г), які, в свою чергу, характеризуються в цей період вищою живою масою тіла і лінійним ростом, порівняно із тваринами сапфірового типу, проміжне місце посіли самці та самки норок сріблясто-голубого типу.

Морфологічний склад та біохімічні показники крові норок. Протягом дослідного періоду (30-180 днів) в крові самців та самок стандартного темно-коричневого типу, поряд з високою інтенсивністю росту та розвитку тіла, спостерігалась і вища кількість в крові еритроцитів (5,30-9,64 ^.10¹²/л та 5,72-9,25 ^.10¹²/л), лейкоцитів (8,27-6,76^.10⁹/л та 8,56-6,48^.10⁹/л), вмісту гемоглобіну (85,0-182,0 г/л та 96,0-188,0 г/л) в порівнянні з двома іншими типами норок. У крові самців та самок норок сапфірового типу встановлено дещо нижчі їх показники: еритроцитів (5,07-9,30^.10¹²/л та 5,44-9,10 ^.10¹²/л), лейкоцитів (7,95-6,50^.10⁹/л та 8,28-6,19^.10⁹/л), гемоглобіну (81,0-170,0 г/л та 93,0-180,0 г/л), проміжне місце посіли самці та самки норок сріблясто-голубого типу.

Нами не виявлено достовірної різниці за кількістю лейкоцитів у крові норок окремих типів протягом усіх вікових періодів. На основі одержаних даних можна припустити, що фактори резистентності організму норок мають помітні вікові та індивідуальні відмінності.

Підвищення з віком (150-210 днів) у сироватці крові самок сріблясто-голубого (71,9-75,6 г/л) і сапфірового типів (70,9-76,8 г/л) рівня загального білка співпадає зі зниженням енергії масового росту тварин та змінами, які проходять у шкірно-волосяному покриві норок внаслідок линьки і дозрівання волосу. У норок стандартного темно-коричневого типу процес дозрівання волосу проходить дещо пізніше, ніж у сріблясто-голубого та сапфірового типів, що може бути причиною його зниження (73,7 г/л) у віці 210 днів.

Внаслідок проведених досліджень виявлено позитивну залежність між вмістом у сироватці крові загального білка, білкових фракцій та живою масою у самок норок, яка змінювалась залежно від віку, линьки та повноти дозрівання волосу і типу норок.

За дослідний період кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну в крові, загального білка та білкових фракцій у сироватці крові в самців та самок норок досліджуваних типів були в межах фізіологічної норми.

Гістоморфометричні показники шкіри самок норок. Результати вимірів окремих шарів шкіри свідчать про те, що в шкірі самок досліджуваних типів сосочковий шар найбільш сильно розвинутий. При цьому товщина його у самок стандартного темно-коричневого типу становить в середньому 370 мікронів (мк), а у сріблясто-голубого він на 1,7 мікрона, сапфірового на 48,4 мікрона менший.

Сітчастий шар дерми в шкірі норок даних типів тонший порівняно із сосочковим, однак у тварин сріблясто-голубого типу він розвинутий краще, товщина його в середньому становить 251,7 мк, а у самок сапфірового типу вона була найменша і дорівнювала 176,0 мк, проміжне місце посіли за його товщиною самки стандартного темно-коричневого типу-211,6 мк.

Оскільки відомо, що від будови і товщини дерми залежить міцність міздри, ми приходимо до висновку, що шкурки норок сріблясто-голубого типу володіють більшою стійкістю до зношування.

У кожній групі волосу в шкірі норок, які вивчалися, нараховувалось у середньому від 49,8 до 53,8 волосяних цибулин. В пучках кількість волосяних цибулин є різною в норок окремих типів, але їх різниця була недостовірна. Однак, кількість волосяних цибулин в пучку, що знаходилась у полі зору мікроскопа, в шкірі норок стандартного темно-коричневого типу була більша і становила 22,7 шт проти-21,8 шт сріблясто-голубого та 19,8 шт сапфірового типів.

Товщина шарів шкіри та окремих її структурних елементів у норок досліджуваних типів неоднакова. Про це свідчать дані результатів довжини сальних залоз. Довжина сальних залоз у норок стандартного темно-коричневого типу становила 120 мк, тоді як у тварин сріблясто-голубого - 103,3 мк і сапфірового типу - 96,7 мк.

Площа сальних залоз була приблизно однаковою у сріблясто-голубого та сапфірового типів (0,39 і 0,34 мм²), а найбільшою - у стандартного темно-коричневого типу (0,52 мм²). Сальні залози у норок стандартного темно-коричневого і сріблясто-голубого типів мають витягнуту мішкоподібну, а у сапфірового типу дещо стиснуту форму.

Морфометричні показники волосу. Довжина волосу на шкірі норок окремих типів коливається від 6 (пухові) до 27,2 мм (направляючі). У самок норок стандартного темно-коричневого і сріблясто-голубого типів відмічена достовірна різниця у довжині направляючого волосу (25,2 мм (P<0,05) і 27,2 мм) (P<0,01). За довжиною ості І і ІІ категорії була достовірна різниця в сріблясто-голубого типу 25,7 мм (P<0,001) та 21,2 мм (P<0,05). Щодо пухового волосу І і ІІ категорії, то достовірна різниця за даним показником спостерігалась у стандартного темно-коричневого (12,7 мм (P<0,001) і 6,9 мм (P<0,05) та сапфірового типів (12,8 мм (P<0,001) і 7,2 мм (P<0,01).

Покривний волос у норок сріблясто-голубого типу довший від пухового в середньому на 14,6 мм, найменша різниця у тварин сапфірового типу - 9,5 мм, проміжне місце посів стандартний темно-коричневий тип - 10,9 мм. Як відомо, від співвідношення довжини покривного і пухового волосу більшою мірою залежить товарний вид і, відповідно, товарна цінність шкурок норок.

Результати визначення товщини волосу досліджуваних нами тварин показують, що направляючий волос на огузку норок стандартного темно-коричневого типу товстіший (146,0 мк), ніж у норок сріблясто-голубого (125,8 мк) і сапфірового типів (138,7 мк), а його різниця в товщині виявилась статистично достовірною (P<0,01).

Ость І категорії була товстіша у самок норок стандартного темно-коричневого (134,2 мк) і сапфірового типів (130,7 мк) та відзначалась високою достовірністю при P<0,001 та P<0,01.

Достовірна різниця встановлена за довжиною ості ІІ категорії у самок норок стандартного темно-коричневого типу (118,7 мк (P<0,05). За показником товщини ості ІІІ категорії не встановлено статистично достовірної різниці для норок окремих типів.

Щодо пухового волосу І категорії, то за його товщиною достовірна різниця була у самок сріблясто-голубого (16,3 мк) і сапфірового типів (15,2 мк) (P<0,01 і P<0,05). Однак за цим показником в пухового волосу ІІ категорії вона була достовірною у стандартного темно-коричневого типу (12,8 мк (P<0,01), порівняно із самками сріблясто-голубого (9,7 мк) і сапфірового типів (10,6 мк).

У процесі досліджень нами було з'ясовано, що при однаковій довжині остьового волосу самок норок окремих типів є різниця і в його товщині, а відповідно, хутровий покрив норок даних типів характеризується неоднаковою м'якістю.

Економічна оцінка результатів дослідів. Розрахунки економічної ефективності вирощування норок окремих типів у проведених нами дослідах показали, що ефективність розведення норок залежить від типу, статі, якості шкуркової продукції і кількості вирощеного молодняку від самок з різною величиною живої маси в період гону. Найвищий рівень рентабельності був одержаний від виробництва шкурок норок сапфірового типу, який складає 65,17 % (самці-77,08 % і самки-51,34 %). Представники стандартного темно-коричневого типу мали рентабельність виробництва - 56,56 %. Найнижчою вона виявилась у самців і самок сріблясто-голубого типу - 53,08%.

Отже, в умовах племрепродуктора звірогосподарства “Галичхутро” найбільш економічно вигідно розводити норок сапфірового типу, які забезпечують найвищий прибуток і рентабельність виробництва шкурок.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснений порівняльний аналіз репродуктивних показників норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого та сапфірового типів залежно від рівня годівлі, поживності і структури раціонів, вгодованості, зміни величини живої маси в періоди підготовки до гону і початку гону та спаровування в різні періоди статевої охоти. Встановлено генетичний потенціал самців та самок норок окремих типів щодо живої маси, довжини тіла, розвитку шкіри і її структурних елементів, волосяного покриву. Досліджено морфологічні та біохімічні показники крові.

Результати досліджень дозволять позитивно впливати на репродуктивні показники норок досліджуваних типів та використовувати комплекс селекційних і гісто-біохімічних методів, що значно пришвидшить роботу зі створення високопродуктивних типів.

1. Вищу багатоплідність виявлено у норок стандартного темно-коричневого типу (7,25 голів), найнижчу - у сапфірового типу (6,28 голів), проміжне місце займають самки сріблясто-голубого типу (6,72 голів). Кращими за діловим виходом молодняку були самки сріблясто-голубого типу (6,47 голів), друге місце займають самки стандартного темно-коричневого типу (6,43 голів), а найнижчий показник відмічено у норок сапфірового типу (5,44 голів).

2. При збільшенні живої маси норок до рівня заводської вгодованості вища багатоплідність була у норок сріблясто-голубого (7,60 голів) і стандартного темно-коричневого типів (7,50 голів). У норок сапфірового типу за рівнем зміни живої маси на період початку гону кращими за багатоплідністю були норки зі стабільною живою масою й ті, яким її знижували до рівня заводської вгодованості (6,35 і 6,37 голів).

3. Повторне спаровування самок норок у другий період статевої охоти скорочує тривалість їх вагітності для самок стандартного темно-коричневого типу на 4,60 дня, сріблясто-голубого - на 3,47 дня та сапфірового типу - на 3,72 дня, в результаті чого багатоплідність самок і діловий вихід молодняку норок збільшується на 5,43 і 2,63 %; 7,24 і 6,93 %; 3,00 і 9,08 % відповідно.

4. Найвищою інтенсивністю лінійного росту характеризувалися норки стандартного темно-коричневого типу, а найнижчою самці та самки сапфірового типу, проміжне місце займають ровесники сріблясто-голубого типу. За показником розвитку довжини тіла самці та самки (48,2 і 42,0 см) стандартного темно-коричневого типу у віці 180 днів переважали тварин сріблясто-голубого на 0,6 і 0,7 см та сапфірового типу на 1,4 і 1,5 см.

5. У самців і самок норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого та сапфірового типів у 210-денному віці встановлено достовірну різницю за абсолютними та відносними показниками розвитку внутрішніх органів. Кращим розвитком внутрішніх органів (печінки, легенів, серця, нирок та селезінки) володіли самці та самки стандартного темно-коричневого типу (65,4; 14,1; 11,1; 11,8; 3,60 г і 48,4; 10,2; 9,6; 8,10; 2,70 г), які характеризувалися в цей період вищою живою масою тіла порівняно із сапфіровим типом. Проміжне місце було у норок сріблясто-голубого типу.

6. Встановлено залежність між інтенсивністю росту маси тіла самок у молочний період та розвитком ширини сальних залоз шкіри у віці 210 днів. У самок норок стандартного темно-коричневого типу в молочний період спостерігалась найвища інтенсивність росту при ширині сальної залози шкіри 43,3 мк, друге місце зайняли самки сріблясто-голубого типу - 38,3 мк, а найнижча - у самок сапфірового типу - 35,0 мк. Існує позитивна кореляційна залежність між розвитком ширини сальних залоз та інтенсивністю масового росту самок в молочний період. У норок стандартного темно-коричневого типу коефіцієнт кореляції коливався в межах від +0,544 до +0,793, сріблясто-голубого - від +0,251 до +0,796 та сапфірового типу - від +0,014 до +0,432.

7. У віці 30, 60, 90, 120, 150, 180 днів у крові самців та самок норок стандартного темно-коричневого типу була вища кількість еритроцитів, лейкоцитів та вміст гемоглобіну порівняно із тваринами сапфірового типу; проміжне місце було у представників сріблясто-голубого типу. Ці показники змінювались залежно від віку та статі. У віці 180 днів у крові самців та самок стандартного темно-коричневого типу кількість еритроцитів становила 9,64 ^.10¹²/л і 9,25^.10¹²/л, лейкоцитів-6,76^.10⁹/л і 6,48^.10⁹/л, вміст гемоглобіну складав 182,0 г/л і 188 г/л відповідно.

8. Зі зниженням енергії масового росту тварин у віці 150, 180, 210 днів та змінами, що відбуваються в даний віковий період у шкірно-волосяному покриві самок норок внаслідок линьки і дозрівання волосу, спостерігається підвищення вмісту загального білка в сироватці крові у самок сріблясто-голубого (71,9-75,6 г/л) і сапфірового типів (70,9-76,8 г/л). У норок стандартного темно-коричневого типу процес дозрівання волосу проходить на два тижні пізніше, ніж у сріблясто-голубого та сапфірового типів, що може бути причиною його зниження у віці 210 днів (76,3-73,7 г/л). Отже, вміст у сироватці крові загального білка, білкових фракцій у самок норок змінювався залежно від віку, линьки та повноти дозрівання волосу.

9. За показником загальної товщини шкіри і довжини сальних залоз достовірна різниця спостерігалась у сріблясто-голубого (P<0,001 і P<0,001) та стандартного темно-коричневого типів (P<0,05 і P<0,001), а за товщиною сітчастого шару - у сріблясто-голубого типу (P<0,01).

10. Покривний волос у норок сріблясто-голубого типу довший від пуху в середньому на 14,6 мм, коротший у тварин сапфірового типу -9,5 мм, проміжне місце встановлено для стандартного темно-коричневого типу - 10,9 мм. За середніми показниками розвитку довжини покривного волосу самки норок стандартного темно-коричневого (20,7 мм) і сапфірового типів (19,5 мм) поступались сріблясто-голубому типу (22,3 мм), проте за його товщиною були кращими. За довжиною пухового волосу кращими були самки стандартного темно-коричневого (9,8 мм) і сапфірового типів (10 мм) порівняно із сріблясто-голубим типом (7,7 мм).

11. В умовах звірогосподарства “Галичхутро” вища рентабельність вирощування молодняку норок на забій з метою одержання шкуркової продукції встановлена для сапфірового типу (65,17 %), порівняно із норками стандартного темно-коричневого (56,56 %) і сріблясто-голубого типів (53,08 %).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для одержання стабільних показників багатоплідності в умовах звірогосподарств західного регіону України необхідно за періоди підготовки до гону і гону самкам із високою живою масою знижувати її до рівня заводської вгодованості для стандартного темно-коричневого типу на 9,87 %, сріблясто-голубого - на 14,81 %, сапфірового типу - на 7,32 %, а ті, що вимагають її підвищення, - на 4,18 %, 10,74 % та 7,88 % відповідно. Спаровування тварин проводити у два періоди статевої охоти, що підвищить багатоплідність та діловий вихід молодняку норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого та сапфірового типів.

2. При вирощуванні й доборі молодняку самок норок для поповнення основного стада враховувати їх живу масу у віці 210 та 270-300 днів у період підготовки до гону.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Щербатий З.Є., Осташевський В.І. Проблеми створення перспективного норківництва в умовах західного регіону України // Сільський господар. - 2003. - №11-12. - С. 27-28 (дисертантом проведено дослідження та підготовлено статтю до друку).

2. Щербатий З., Ковалик Н., Осташевський В. Розведення норок у звірогосподарстві “Галичхутро” // Сільський господар. - 2004. - №7-8. - С. 37-39 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

3. Щербатий З.Є., Осташевський В.І. Особливості росту і розвитку молодняка норок різних типів у постнатальному онтогенезі в умовах західного регіону України // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького - Львів, 2004. - Т. 6 (№3). - Ч. 5. - С. 78-86 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

4. Економічна ефективність розведення норок окремих типів в племрепродукторі звірогосподарства “Галичхутро” / Осташевський В.І, Щербатий З.Є., Кирилів Я.І., Муха В.П. // Сільський господар. - 2005. - №11-12. - С. 27-29 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

5. Осташевський В.І. Морфофізіологічні показники внутрішніх органів норок // Збірник матеріалів 5 міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. Вінницький державний аграрний університет, 17-19 травня 2005 р. - Вінниця, 2005. - С. 178-180 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

6. Осташевський В.І., Щербатий З.Є. Білковий склад сироватки крові норок у період дозрівання волосу // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2005. - Вип. 39. - Ч. І - С. 31-34 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

7. Осташевський В.І., Щербатий З.Є. Відтворна здатність самок норки різних типів залежно від їх живої маси в періоди проеструсу і еструсу // Збірник наукових праць Вінницького державного університету. - Вінниця, 2005. - Вип. 22. - С. 108-116 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

8. Осташевський В.І., Щербатий З.Є., Кирилів Я.І. Взаємозв'язок молочності самок окремих типів норок з функціонально-активними структурами шкіри // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького.- Львів, 2005. - Т. (№ 2). - Ч. 6. - С. 204-210. (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

9. Осташевський В.І., Щербатий З.Є., Кирилів Я.І. Вікові зміни біохімічного складу крові норок різних типів // Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин і Державного науково - дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2005. - Вип. 6, №2. -С. 173-179 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

10. Осташевський В.І., Щербатий З.Є., Кирилів Я.І. Морфологічні особливості шкірно-волосяного покриву норок різних типів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького - Львів, 2005. - Т. 4 (№ 27). - Ч. 2. -С. 157-162 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

11. Осташевський В.І., Щербатий З.Є., Муха В.П. Стан і перспектива розвитку норківництва в умовах племрепродуктора звірогосподарства “Ґаличхутро” // Сільський господар. - 2005. - № 7-8. - С. 19-21 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

12. Осташевський В.І., Щербатий З.Є., Павлів Б.А. Вплив живої маси, вгодованості та спаровування норок в окремі періоди статевої охоти на їх багатоплідність // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького - Львів, 2005. - Т. 7(№2). - Ч. 3. - С. 202-209 (дисертантом проведено дослідження та біометрично оброблено результати досліджень).

АНОТАЦІЇ

Осташевський В.І. Характеристика продуктивності та біологічних особливостей норок різних типів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, Львів, 2006.

Робота присвячена вивченню впливу генотипових і паратипових факторів (типу норок, рівня годівлі, поживності та...