Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор ЖЕРЕБКО Володимир Михайлович, Національний аграрний університет, в. о. завідувача кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор БОРОНА Володимир Пантелеймонович, Інститут кормів УААН, завідувач лабораторії боротьби з бур'янами;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Соколо-Поповський Анатолій Миколайович, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторії гербології

Провідна установа - Інститут землеробства УААН, лабораторія обробітку ґрунту та боротьби з бур'янами, смт. Чабани, Києво-Святошинського району Київської області

Захист відбудеться “17 ” березня 2006 р. о 12-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, кімната 41

Автореферат розісланий “_15_” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Рожко В.М.

Рябчук П.О. Удосконалення захисту посівів озимої пшениці від бур'янів у північному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 - гербологія. Національний аграрний університет. Київ, 2006.

Дисертація присвячена удосконаленню захисту посівів озимої пшениці від бур'янів у північному Лісостепу України при вирощуванні її після гороху, кукурудзи на силос і рано зібраного цукрового буряка за проведення оранки на 20-22 см і дискування на 10-12 см на тлі використання гербіцидів діален супер, 46,4 % в.р.к. (0,8 л/га) і ковбою, 40 % в.р. (0,15 л/га), а також визначена ефективність нового гербіциду монітор, 75 % в.г. з витратою 13 і 26 г/га. гербіцид пшениця бур'ян посів

Дослідженнями встановлено, що попередники впливають на рівень забур'янення посіву озимої пшениці, а якість обробітку ґрунту залежить від наявності доступної вологи в літньо-осінній період. За дефіциту вологи перед сівбою кращі сходи культури отримали після дискування, ніж після оранки. Але при цьому зростає забур'янення, найбільш дієвим заходом проти якого є застосування гербіцидів.

Гербіцид монітор, 75 % в.г. (сульфосульфурон) знищує пирій повзучий і метлюг звичайний на 85-95 % і дозволяє змінити стратегію захисту від них у сівозміні, розпочавши цей захід у посівах озимої пшениці.

Надійний захист від бур'янів сприяє більш раціональному використанню факторів життя культурою, росту урожайності озимої пшениці та поліпшенню якісних показників урожаю.

Ключові слова: сівозміна, попередники, обробіток ґрунту, гербіциди, озима пшениця, бур'яни, урожайність.

Рябчук П.Е. Совершенствование защиты посевов озимой пшеницы от сорняков в северной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук за специальностью 06.01.13 - гербология. Национальный аграрный университет. Киев, 2006.

Диссертация посвящена усовершенствованию защиты посевов озимой пшеницы от сорняков в северной Лесостепи Украины при выращивании ее после гороха, кукурузы на силос и рано убранной сахарной свеклы на фоне проведения вспашки на 20-22 см и дискования на 10-12 см и использовании гербицидов диален супер, 46,4 % в.р.к. (0,8 л/га) и ковбой, 40 % в.р. (0,15 л/га), а также определена эффективность гербицида монитор, 75 % в.г. с расходом 13 и 26 г/га.

Исследованиями установлено, что предшественники существенно влияют на уровень засоренности посевов озимой пшеницы, а качество обработки почвы перед севом зависит от наличия доступной влаги в летне-осенний период.

Засоренность пшеницы после кукурузы на силос была на 33 % выше, чем после гороха, а высеянной после рано убранной сахарной свеклы - уменьшилась на 23 %. По кукурузе на силос вегетативная масса сорняков выросла на 13 %, а после сахарной свеклы - уменьшилась на 22 % по сравнению с посевом после гороха.

Отвальная вспашка положительно влияет на снижение засоренности посевов озимой пшеницы по сравнению с поверхностной обработкой. Так, в посевах пшеницы по гороху проведение вспашки способствовало уменьшению численности сорняков на 25 %, по кукурузе на силос - на 4 и по сахарной свекле - на 23%, а их сырая масса уменьшилась на 17; 7 и 13 % соответственно. Таким образом, по кукурузе на силос вспашка не способствует существенному уменьшению засоренности.

Однако, наиболее действенным приемом повышения урожайности озимой пшеницы в северной Лесостепи Украины есть защита ее посевов от сорняков путем применения эффективных гербицидов ковбой 40 % в.р. (0,15 л/га) и диален супер 46,4 % в.р.к. (0,8 л/га), которые способствовали гибели 72-88 % малолетних двудольных сорняков по количеству и на 67-77 % - по их массе и повышали урожайность зерна на 6,6-11,0 ц/га. Более высокую эффективность проявил ковбой с нормой расхода 0,15 л/га по сравнению с диаленом супер (0,8 л/га).

Впервые в Украине определена эффективность применения на посевах озимой пшеницы противозлакового гербицида монитор, 75 % в.г. (д.в. - сульфосульфурон), который с расходом 13 и 26 г/га обеспечивает уничтожение пырея ползучего и метлицы обыкновенной на 85-95 %, что способствует росту урожайности зерна на 7,8 и 10,5 ц/га в сравнении с проведением агротехнического ухода за культурой. Наличие такого гербицида позволяет изменить стратегию уничтожения пырея ползучего в севообороте, начав этот прием уже в посевах озимой пшеницы.

Применение гербицидов способствует росту урожайности культуры, повышению качества собранного урожая, есть экономически и экологически обоснованным приемом агротехники, который наряду с научно обоснованным чередованием культур в севообороте и рациональными приемами обработки почвы дополняет интегрированную систему защиты озимой от сорных растений. Поэтому надежная защита от сорняков способствует более рациональному использованию факторов жизни культурой.

Ключевые слова: севооборот, предшественники, обработка почвы, гербициды, озимая пшеница, сорняки, урожайность.

Rjabtschuk P.O. Improvement of weed control on winter wheat in Northern Forest Steppe in Ukraine. - Manuscript.

Dissertations have submitted in order to get the degree in agricultural science (candidate of science) on major 06.01.13 - Herbology. - National Agricultural University, Kyiv, 2006.

Dissertation is focused on Improvement of winter wheat fields' protection against weeds in Northern Forest Steppe in Ukraine Manuscript

Winter wheat fields protection against weeds in Northern Forest Steppe in Ukraine after cultivation of pies, forage corn and early harvested sugar beet with 20-22 cm tillage, 10-12 cm cultivation along with using herbicides dialen super, 46,4 % w.s.c. (0,8 l/ha) and cowboy, 40 % w.c. (0,15 l/ha). The efficiency of new herbicide to control cereal monitor, 75 % w.g. with dose 13 and 26 g/ha have studied also.

Researches have shown that prerequisite crops impact significantly on the level of weeds density in the winter wheat fields. The quality of main weed cultivation depends on presents of available humidity in summer- fall time. With water deficiency before sowing, the best seedlings can be obtained after cultivation in comparison with tillage, but population of weeds increase at the same time.

Hovewer, the most efficient way to control weeds- using high effective herbicides. Use of dialen super, 46,4 % w.s.c. and cowboy, 40 % w.с. have caused the 72-88 % increase of annual weed number and 67-77 % of its mass.

Key words: plant rotation, winter wheat, tillage, herbicides, weeds, yield.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Озима пшениця - основна продовольча культура, яка вирощується в усіх грунтово-кліматичних зонах України на 8,0-9,5 млн. гектарів. Вона рано відновлює вегетацію, добре конкурує з бур'янами, здатна формувати високий врожай та є хорошим попередником для просапних культур.

Однак, в останні роки через зниження культури землеробства різко зросла не лише загальна засміченість, а й частка в бур'янових ценозах злісних багаторічних видів: пирію повзучого, будяка польового та осоту польового. За таких умов шкодочинність бур'янів зростає, обумовлюючи суттєві втрати врожаю, особливо на зріджених або слаборозвинених посівах. Тому успішно вирішити проблему захисту озимої пшениці від бур'янів можливо лише за рахунок своєчасного і якісного виконання комплексу агротехнічних заходів і застосування високоефективних гербіцидів. У зв'язку з цим виникає необхідність у вивченні біологічної ефективності нових гербіцидів для захисту посівів, в першу чергу, від багаторічних злакових бур'янів, які часто домінують в агроценозах такої цінної культури.

В багатьох господарствах через зменшення поголів'я тварин скоротилися посівні площі під багаторічними і однорічними травами, які використовували як попередники під озимі зернові культури. Проте наявність високопродуктивної техніки дозволяє збирати цукрові буряки в короткі терміни та, без значних затрат на підготовку ґрунту, провести сівбу озимої пшениці в оптимальні строки. Тому залишається недостатньо вивчений вплив різних попередників, зокрема, цукрових буряків, поверхневого і відвального обробітків ґрунту та гербіцидів на рівень забур'яненості і урожайність озимої пшениці, що потребує ретельного вивчення та наукового обґрунтування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною програми досліджень кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин Національного аграрного університету за темою: “Теоретичне обґрунтування оптимізації хімічного захисту посівів сільськогосподарських культур від забур'янення в ланці зерно-бурякової сівозміни: пшениця - соя - кукурудза”, номер державної реєстрації - 0199 U 002582.

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень є визначення впливу попередників, зокрема, цукрових буряків, способів обробітку грунту та гербіцидів на забур'янення посівів, величину врожайності та якість зерна озимої пшениці у Північному Лісостепу України, а також удосконалення асортименту препаратів для її прополювання за рахунок реєстрації гербіциду монітор, 75 % в.г. (д.р. - сульфосульфурон з групи сульфонілсечовини), здатного знищувати пирій повзучий, однорічні злакові бур'яни та деякі двосім'ядольні види. Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:

- вивчити вплив попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на рівень забур'яненості посівів озимої пшениці;

- визначити зміни запасів продуктивної вологи у залежності від способів обробітку грунту і попередників озимої пшениці;

- визначити вплив заходів обробітку грунту і попередників на динаміку щільності складання та загальну щілинність ґрунту у посівах пшениці;

– виявити залежність урожайності озимої пшениці від способів обробітку

ґрунту, попередників і використаних гербіцидів;

- визначити дію попередників, способів обробітку грунту і гербіцидів на структурні і якісні показники врожаю пшениці;

- дати оцінку біологічної і господарської ефективності застосування гербіциду монітор, 75 % в.г. та визначити спектр його дії в посівах озимої пшениці;

- вивчити вплив гербіцидів на фізіологічні процеси у рослинах озимої пшениці (вміст хлорофілу, формування фотосинтетичної поверхні і її активність);

- визначити енергетичну та економічну ефективність хімічного захисту посівів озимої пшениці за різних попередників та способів обробітку грунту.

Об'єкт досліджень - процес формування урожайності озимої пшениці залежно від рівня забур'янення, який утворюється в посівах культури під впливом попередників, обробітку ґрунту і гербіцидів.

Предмет дослідження - складові агрофітоценозу (домінант - озима пшениця, субдомінанти - бур'яни), грунт (основні агрофізичні властивості).

Методи дослідження. Для визначення ефективності впливу попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на рівень забур'яненості озимої пшениці - застосовували польовий метод; для оцінки показників якості урожаю - лабораторний; для визначення енергетичної і економічної ефективності вивчених заходів - розрахунковий; для оцінки достовірності результатів досліджень - статистичний.

Наукова новизна результатів досліджень. В умовах північного Лісостепу України визначена особливість формування видового складу бур'янів і їх шкодочинність у посівах озимої пшениці та встановлена ефективність комплексу захисних заходів при вирощуванні її після різних попередників, зокрема, після рано зібраних цукрових буряків, при поверхневому ґрунтозахисному обробітку ґрунту та при використанні гербіцидів.

Вперше в Україні визначена біологічна і господарська ефективність застосування на посівах озимої пшениці нового гербіциду монітор, 75 % в.г. (д.р. - сульфосульфурон), який з нормами витрати 13-26 г/га забезпечує знищення пирію повзучого і метлюгу звичайного на 85-95 %. Наявність такого гербіциду дозволяє змінити стратегію знищення пирію повзучого у сівозміні, розпочавши цей захід у посівах озимої пшениці.

Практичне значення отриманих результатів. В роботі обґрунтована можливість у північному Лісостепу використовувати поля після рано зібраних цукрових буряків в якості попередника озимої пшениці, який забезпечує нижчий рівень забур'яненості посівів культури, ніж горох і кукурудза на силос та сприяє раціональному використанню поживних речовин з добрив, що вносились під попередню культуру. Результати польових досліджень підтверджені у виробничих посівах озимої пшениці СТОВ „Хлібороб” (Житомирська обл.) у 2002 р. на 40 га і у 2004 р.- на 50 га.

Зареєстрований новий гербіцид монітор, 75 % в.г. (д.р. - сульфосульфурон) для прополювання посівів озимої пшениці забезпечує знищення малорічних і багаторічних злакових бур'янів при витраті 13-26 г/га, що дозволяє застосовувати нову стратегію контролювання пирію повзучого у сівозміні. Зроблені висновки підтверджені виробничою перевіркою на посівах озимої пшениці АДС НАУ в

1998 р. на площі 8 га (акт виробничої перевірки та довідка фірми „Монсанто”).

Особистий внесок здобувача. За безпосередньої участі здобувача розроблені схеми дослідів, робоча програма досліджень, особисто проведені польові досліди та лабораторні дослідження, узагальнені й теоретично обґрунтовані експериментальні дані, проведений аналітичний огляд літературних джерел щодо технології вирощування озимої пшениці, сформульовані висновки і пропозиції виробництву. Виробнича перевірка досліджень здійснювалась за участю автора.

Апробація результатів досліджень. Основні результати досліджень доповідались на науково-практичних конференціях гербологів України - Київ, 2002 та 2004рр.; “Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття” - Київ, 2004; на міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасного землеробства” - Луганськ, 2003; на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми степового землеробства і рослинництва та їх вирішення в реформованих сільськогосподарських підприємствах” - Миколаїв, 2003; на наукових конференціях викладачів та аспірантів НАУ в 2000-2005 рр. та на засіданнях кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 наукових праць, в тому числі 3 статті в фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг дисертаційної роботи викладений на 165 сторінках комп'ютерного набору, містить 38 таблиць, 1 рисунок та 10 таблиць в додатках. Робота містить вступ, 5 розділів, висновки та пропозиції виробництву. Список використаних літературних джерел включає 246 найменувань, з них 11 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У розділі подається короткий огляд літературних джерел з питання історичного розвитку, сучасного стану та перспектив застосування різних попередників, прийомів обробітку ґрунту і гербіцидів при вирощуванні та захисті посівів озимої пшениці від бур'янів, які базуються у відповідності з біологією культури. Проводиться оцінка впливу захисних заходів на навколишнє середовище.

Ґрунтові, кліматичні та погодні умови проведення дослідів і спостережень. Польові дослідження по визначенню біологічної і господарської ефективності різних норм витрати гербіциду монітор, 75 % в.г. проводили в стаціонарній сівозміні кафедри хімічного захисту рослин Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету (АДС НАУ) в с. Пшеничне Васильківського району Київської області в 1996-1998 рр., а вивчення впливу попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів - в полях СТОВ “Хлібороб” Андрушівського району Житомирської області в 2000-2002 рр.

Ґрунтове покриття на дослідному полі - чорнозем типовий середньосуглинковий. Вміст гумусу в оброблюваному шарі ґрунту 4,5 %, рН сольове - 6,8-7,0, ємність вбирання - 31,9 мг.-екв. на 100 г ґрунту. За вмістом легкогідролізованого азоту грунт належить до слабозабезпеченого (2,6 мг/100 г), рухомого фосфору (3,3-3,4 мг/100 г) і обмінного калію (9,8-10,3 мг/100 г ґрунту)- середньо забезпеч-

ченого. Ґрунтоутворююча порода - лес. Рельєф місцевості - рівнинний.

Грунт СТОВ „Хлібороб” - типовий малогумусний легкосуглинковий карбонатний чорнозем з вмістом гумусу 3,1-3,2 % та ємністю вбирання 28,4 мг.-екв. на 100 г ґрунту.

Клімат Лісостепу України - помірно теплий, з середньорічною температурою повітря + 7^о С. За багаторічними даними метеопосту Агрономічної дослідної станції в зоні проведення досліджень в середньому за рік випадає 562 мм опадів. Максимум випадання опадів припадає на літні місяці (червень і липень), а мінімум - на зимові (січень і лютий).

Найсухішим, за роки досліджень, був 1999 рік, гідротермічний коефіцієнт (ГТК) якого становив 0,87, при багаторічному значенні - 1,16. А за даними Андрушівської метеостанції посушливим був 2000 рік, коли ГТК був нижчим за багаторічне його значення на 0,24. Інші роки досліджень виявились вологішими та мали позитивний вплив на ріст і розвиток культури, а також на формування забур'яненості її посівів.

Аналіз ґрунтових, кліматичних і погодних умов місць проведення досліджень характеризує їх як типові і сприятливі для вирощування озимої пшениці, а рівень урожайності культури залежить від багатьох факторів, зокрема, від рівня забур'яненості посіву та ефективності заходів спрямованих на його знищення. За нашими спостереженнями, головною умовою отримання високого врожаю озимої пшениці в Лісостепу України є надійний захист її посівів від бур'янів.

Агротехнічні умови в польових дослідах. Агротехніка вирощування озимої пшениці в дослідах не відрізнялася від загальноприйнятої в зоні проведення досліджень. Догляд за посівами складався з внесення гербіцидів у відповідності із схемою досліду. Гербіциди вносили ранцевим обприскувачем “Флокс-10” в фазі весняного кущіння, з витратою робочої рідини 300 л/га. У виробничих умовах - штанговим обприскувачем ОП-2000-01 з витратою робочої суміші 250 л/га.

В дослідах з вивчення впливу попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на ефективність зменшення рівень забур'яненості та урожайність озимої пшениці попередниками були: горох на зерно, кукурудза на силос та рано зібраний (у першій-другій декадах вересня) цукрових буряків. Ефективність протибур'янових заходів порівнювали з контрольними варіантами, в яких проводили лише агротехнічні заходи, а також з ділянками, де вносили еталонні гербіциди.

Програма й методика проведення польових і лабораторних досліджень. Польові досліди по визначенню впливу попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на забур'янення та урожайність посівів озимої пшениці (схеми подані в таблицях) проводили за загально прийнятими методиками, зокрема Б.О. Доспєхова [1985] та за методичними вказівками ВІЗР [1981].

Біологічну ефективність і спектр дії гербіциду монітор, 75 % в.г. порівнювали з контролем без гербіцидів, а також з використанням еталонних препаратів гроділ, 75 % в.г. (0,02 кг/га) та пума супер, 7,5 % м.в.е. (1,0 л/га). Ділянки в досліді займали загальну площу 32-36 м², облікові - мали площу 28-30 м², повторність - триразова. Облік бур'янів проводили у фазі виходу в трубку та молочної стиглості зерна кількісно-ваговим методом з визначенням видового складу. Облік урожайності зерна проводили з облікової ділянки: у польовому досліді - комбайном “Сампо”, а у виробничих умовах (на площі 100 м² у триразовому повторенні) - комбайном “Дон-1500” за повної стиглості зерна з перерахунком на 1 га, а структурні показники урожаю визначали, розбираючи снопи з 25 рослин.

Ефективність заходів визначали в порівнянні з контрольним варіантом, в якому не вносили гербіцидів. За еталон приймали варіанти, де вносили відомі гербіциди. Обліки забур'янення виконували за методиками ВІЗР [1981], ЦІНАО [1986], С.О.Трибеля [2001]. Площу листкової поверхні та чисту продуктивність фотосинтезу визначали за Ничипоровичем А.А. [1961], абсолютно суху масу рослин - термостатно-ваговим методом [Ничипорович А.А., 1961].

Запаси доступної вологи в метровому шарі ґрунту визначали термостатно-ваговим методом [Петербургський А.В., 1968], щільність складання орного шару ґрунту - методом ріжучого кільця, а загальну пористість ґрунту - розрахунковим методом.

Вміст протеїну визначали через загальну кількість азоту (за К'єльдалем) з наступним перерахунком на білок [Петербургський А.В., 1968]. Натуру зерна і масу 1000 зерен визначали за ДСТУ - 3768-98, а вміст клейковини в зерні - за ГОСТ - 13586-68.

Економічну ефективність захисту озимої пшениці від бур'янів та використання гербіцидів проводили за методиками В.А.Захаренка [1988], О.Ф.Ченкіна [1990]. Величину енергетичних затрат визначали за методиками Г.Одум і Е.Одум [1978] та О.К. Медведовського і П.І. Іваненка [1988].

Статистичну обробку даних проводили за методикою, описаною Б.О. Доспєховим [1985], з використанням персонального комп'ютера АМД-К6. Використані методи і методики проведення польових, виробничих і лабораторних досліджень забезпечили високу точність та достовірність одержаних результатів.

Вплив попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на забур'я-неність культури. Бур'яни - сильні конкуренти всіх культур за світло, поживні речовини, вологу, тепло, життєвий простір. Їх присутність у посівах негативно впливає на рівень забезпечення культурних рослин необхідними елементами живлення для нормального росту і розвитку, формування врожаю та його якість.

Дослідженнями встановлено, що забур'яненість культури, посіяної після цукрових буряків, була найменшою (64,4-83,9 шт./м²). Тоді як чисельність бур'янів у посівах пшениці, розміщеної після кукурудзи на силос, збільшилася на 33 %. Горох - дещо кращий попередник за кукурудзу на силос, постільки зменшив чисельність бур'янів по оранці на 28,7 шт./м². Сира маса бур'янів по кукурудзі на силос зростала на 13 %, а по цукрових буряках - вона зменшилась на 22 % у порівнянні з посівом по гороху.

Аналіз впливу способів обробітку грунту свідчить про позитивну дію оранки на зменшення забур'яненості посівів озимої пшениці у порівнянні з дискуванням: по гороху вона зменшилась на 25 %, по кукурудзі на силос - на 4 і по цукрових буряках - на 23 %, а сира маса - на 17; 7 та 13 % відповідно.

Зменшення кількості бур'янів при сівбі пшениці по гороху пояснюється високою конкурентною здатністю і очищаючим впливом попередника на вміст насіння бур'янів у ґрунті, а по цукрових буряках - таку роль виконували гербіциди, міжрядні розпушування і ручні прополюванням при догляді за посівами.

Використання гербіцидів діален супер, 46,4 % в.р.к. і ковбой, 40 % в.р. сприяло загибелі 72-88 % малорічних дводольних бур'янів за кількістю, а їх маса при цьому зменшувалась на 67-77 %. Ковбой (0,15 л/га) проявив дещо вищу гербіцидну активність порівняно з діаленом супер (0,8 л/га).

Таким чином, забур'янення посівів озимої пшениці і захист культури від його негативного впливу є найважливішим заходом технології вирощування цінної продовольчої культури незалежно від місця в сівозміні і обробітку грунту.

Зміни запасів продуктивної вологи у залежності від способів обробітку ґрунту і попередників. Різні попередники і обробіток ґрунту змінюють його фізичні властивості, які впливають на умови росту і розвитку озимої пшениці. Оптимальні строки її сівби часто співпадають з періодами гострого дефіциту вологи в орному і, особливо, у верхньому (0-10 см) шарі грунту.

Волога в ґрунті накопичується від зимових опадів і поповнюється за рахунок опадів під час вегетаційного періоду чи зрошування, а на ґрунтах з близьким заляганням підгрунтових вод - ще й з надходженням капілярної вологи. Проте баланс вологи залежить від надходження її із зовні та своєчасного захисту грунту від надмірного випаровування, зокрема, шляхом знищення бур'янів. Їх присутність зменшує біологічну масу культурних рослин, але загальна її величина буде близька з варіантами, де їх знищували. Тому ми визначали запаси доступної вологи лише в залежності від попередника і способу обробітку грунту.

На період сівби озимої пшениці найбільше вологи у метровому шарі накопичувалося після гороху по дискуванню (135,0 мм) та по оранці (127,3 мм), проти 126,5 і 119,0 мм - після кукурудзи на силос та 131,0 і 120,5 мм - після цукрових буряків відповідно. Така ж залежність збереглася в шарі грунту 0-30 см, де її було відповідно 39,2 і 35,5 мм, проти 35,0 і 30,7 та 37,2 і 32,9 мм.

Але найбільш важливою вважається волога, що потрібна рослинам на час сівби і сходів, яка знаходиться у верхньому 0-10 см шарі, а її було по дискуванню після гороху 10,4 мм і по оранці - 9,8 мм, в той час як по кукурудзі на силос - 9,0 і 7,9 та по цукровому буряку - 9,8 і 8,5 мм відповідно.

Проте основним шляхом її надходження є атмосферні опади, а ті чи інші попередники і обробітки грунту сприяють збереженню і раціональнішому її використанню в осінній період.

На час весняного кущіння пшениці запаси вологи в усіх шарах ґрунту були в достатній кількості для росту і розвитку культури. На час збирання така залежність збереглася, але при значно нижчому забезпеченні вологою.

На запаси доступної вологи суттєвіший вплив виявляють прийоми обробітку ґрунту і попередники в роки, коли спостерігається її дефіцит. А такі роки у північному Лісостепу спостерігаються надто рідко. Тому кращими попередниками озимої пшениці в даній зоні є горох і рано зібрані цукрові буряки, які залишають менше бур'янів та витрачається менше зусиль на підготовку грунту до сівби і поступається їм - кукурудза на силос.

Динаміка щільності та загальної щілинності ґрунту під впливом прийомів його обробітку і попередників. Важливим показником окультуреності грунту є його будова і водно-повітряний режим, що визначають співвідношення між об'ємом твердої фази і пор, які займає повітря. Будова грунту залежать від його об'ємної маси (щільності) та загальної щілинності. За оптимальної щільності грунту створюються кращі умови для розвитку рослин і формування вищої врожайності. Вона є різною для різних типів ґрунтів, а її регулювання з допомогою обробітку сприяє підвищенню родючості ґрунту та врожайності культур.

У фазі сходів культури по оранці після гороху, кукурудзи на силос і цукрових буряків об'ємна маса 0-10 см шару грунту склала 1,05; 1,04 і 1,05 г/см³ відповідно, а після дискування, по тих же попередниках, вона стала вищою на 0,07; 0,09 і 0,06 г/см³.

Щільність середнього горизонту (10-20 см) по оранці була в межах 1,13-1,15 г/см³, а по дискуванню - 1,18-1,20, незалежно від попередника. Ще менші відмінності спостерігаються в шарі 20-30 см, коли по оранці щільність досягла 1,18-1,20, а після поверхневого обробітку - 1,22-1,23 г/см³.

Загальна щілинність знаходилась в межах від середньої (в горизонтах 10-20 і 20-30 см) до розпушеної (у верхньому 0-10 см шарі). По дискуванню вона була на 1,2-2,9 % нижчою, ніж після оранки, але мало залежала від попередників.

Такі ж тенденції збереглися на час весняного кущіння, але з дещо іншими показниками. На час збиранням культури щільність орного шару грунту досягла свого максимуму: в шарі 0-10 см вона складала від 1,33 після цукрових буряків по дискуванню до 1,37 г/см³ - по оранці після кукурудзи на силос. Тобто, на період збирання пшениці по оранці спостерігається підвищена щільність нижньої частини орного шару за рахунок збільшення в його складі не структурних частинок, як наслідок негативного впливу ґрунтообробних знарядь.

Ущільнення орного шару грунту продовжується й під час весняно-літньої вегетації пшениці, як наслідок впливу земного тяжіння та крапель дощу. Інтенсивніше воно йде в тих шарах, де було більше пор і його щілинність наближалася до урівноваженої для даного типу грунту. В шарі 0-10 см по оранці, незалежно від попередника, кількість пор була меншою на 0,4-1,0 %, ніж після поверхневого обробітку - як наслідок руйнуючого впливу плуга на структуру грунту.

Таким чином, якість попередників для сівби озимої пшениці в Лісостеповій зоні залежить від наявності вологи в орному і метровому горизонтах, своєчасності виконання агротехнічних заходів по підготовці до сівби, заходів спрямованих на захист попередників і пшениці від забур'янення, постільки всі ці чинники виявляють основний вплив на формування врожайності культури.

У роки з недостатнім зволоженням в літньо-осінній період доцільно проводити поверхневий обробіток грунту, який сприяє створенню кращих умов зволоження орного і верхнього 0-10 см шару, чим забезпечуються дружні сходи пшениці, кращий її ріст і розвиток.

Так як поверхневий обробіток грунту сприяє накопиченню у верхньому шарі значної кількості насіння бур'янів, через що формується й вища реальна забур'яненість посівів, слід приділити більше уваги заходам, спрямованим на зменшення негативної дії бур'янів, використовуючи комплекс механічних і хімічних заходів їх знищення в агрофітоценозі озимої пшениці.

Урожайність озимої пшениці за різних способів обробітку ґрунту, попередників і використання гербіцидів. Озиму пшеницю вирощують у всіх грунтово-кліматичних зонах України і вона формує достатньо високу врожайність. У північному Лісостепу в зоні достатнього зволоження та за своєчасного виконання агротехнічних заходів вона добре конкурує з бур'янами і формує достатньо високу продуктивність.

Вивчення впливу попередників, прийомів обробітку грунту і догляду за посівами за допомогою використання гербіцидів виявляє наукову значимість, постільки запровадження кращих варіантів досліджень сприятиме росту продуктивності культури за менших енергетичних і матеріальних витрат.

Середня врожайність озимої пшениці в досліді залежала від сортового потенціалу культури, погодних умов вегетаційного періоду та догляду за посівами. Продуктивнішими були посіви пшениці в 2001р., ніж у 2000 і 2002 рр.

Попередники в меншій мірі впливають на рівень врожайності пшениці, ніж способи обробітку грунту і знищення бур'янів у її посівах з допомогою гербіцидів. Так, на тлі проведення полицевої оранки після гороху середня врожайність на контролі за 2000-2002 рр. склала 36,2 ц/га, після кукурудзи на силос - 34,2 і після цукрових буряків - 37,4 ц/га (табл. 3). Різницю в урожайності зерна пшениці можна пояснити різним рівнем забур'яненості посівів після різних попередників, а не їх прямим впливом на наступну культуру в ланці сівозміни.

Внесення гербіцидів - найбільш дієвий захід захисту озимої пшениці, який забезпечив ріст урожайності зерна на 6,6-8,3 ц/га або на 19-24 % при застосуванні діалену супер (0,8 л/га), незалежно від попередника чи обробітку грунту, та на 9,4-11,0 ц/га або на 26-30 % - при використанні ковбою (0,15 л/га).

Таким чином, у північній частині Лісостепової зони вирощування озимої пшениці доцільно проводити після гороху і кукурудзи на силос, а також після рано зібраного цукрових буряків, догляд за яким сприяє очищенню посівів від забур'янення, а раннє звільнення поля робить можливим використовувати цю культуру в якості попередника для озимої пшениці.

Способи обробітку грунту змінюють розподіл насіння бур'янів по профілю орного шару. В роки з задовільним забезпеченням вологою в літньо-осінній період можна проводити полицеву оранку і поверхневий обробіток, коли забезпечується достатнє зволоження верхнього шару та вища густота сходів культури. Але найбільш дієвим заходом підвищення продуктивності озимої пшениці є захист її посівів від забур'янення, шляхом використання високо ефективних гербіцидів ковбой 40 % в.р. (0,15 л/га) та діален супер 46,4 % в.р.к. (0,8 л/га), що сприяє підвищенню врожайності зерна на 6,6-11,0 ц/га.

Біологічна оцінка ефективності гербіциду монітор на посівах пшениці. У 90-х роках ХХ ст. фахівці фірми Монсанто синтезували гербіцид вузької вибіркової дії монітор, 75 % в.г., з групи сульфонілсечовини, діючою речовиною якого є сульфосульфурон, здатний знищувати пирій повзучий, однорічні злакові види та деякі двосім'ядольні бур'яни у посівах пшениці.

Обліками встановлено, що монітор з витратою 13-26 г/га зменшив кількість метлюгу звичайного на 87-95 %, а пирію повзучого - на 59-90 %. Загибель однорічних дводольних видів склала 53-70, а маса бур'янів зменшилась на 65-72%.

Бакова суміш монітору з діаленом (20 г/га + 2,0 л/га) обумовила загибель 85% бур'янів, а зменшення їх маси - на 87 %.

Чутливими до монітору, крім метлюгу звичайного [Apera spica-venti L.] і пирію повзучого [Agropyrum (Elytrigia) repens L.], виявились однорічні дводольні види: грицики звичайні [Capsella bursa pastoris L. Medic.], підмаренник чіпкий [Gallium aparine L.], гречка берізкоподібна [Polygonum convolvulus L.], триреберник непахучий [Tripleurospermum inodorum L.], талабан польовий [Thlaspi arvense L.] і ін. Стійкість проявили зірочник середній [Stellaria media L.], лобода біла [Chenopodium album L.] та осот польовий [Sonchus arvensis L.] і будяк польовий [Cirsium arvense (L.) Scop.]. Тому застосування суміші монітору з діаленом посилює пригнічення чутливих та розширює спектр дії на стійкі види бур'янів.

Зміни фізіологічних процесів в рослинах озимої пшениці у залежності від рівня забур'яненості і використання гербіцидів. Інтенсивність фотосинтезу залежить від наявності тепла, вологи, поживних речовин та світла. Тобто, від тих факторів, за які конкурують бур'яни з культурними рослинами і від наявності яких залежить їх продуктивність.

Зменшуючи забур'янення посіву, гербіциди сприяють кращому забезпеченню озимої пшениці абіотичними факторами, а наявність хлорофілів в листковому апараті пшениці залежить від ефективності захисту культури від бур'янів. В контролі без гербіцидів на початку колосіння хлорофілу “а” і “б” було на 12-28 і 7- 14 мг % менше від їх вмісту в листках озимої пшениці, що вирощувалась при застосуванні гроділу (0,02), монітору з витратою 0,013 і 0,026 кг/га чи бакової суміші монітору з діаленом (0,02 кг/га + 2,0 л/га) відповідно.

Надійний захист посівів озимої пшениці від бур'янів створює належні умови для її росту і розвитку культури та інтенсивніше проходять фізіологічні процеси, зокрема, фотосинтез, завдяки якому формується основна частина урожаю. Ефективне знищення бур'янів з допомогою гербіцидів гроділ (20 г/га), монітор (13 і 26 г/га) та бакової суміші монітору з діаленом (20 г/га + 2,0 л/га) у фазі виходу в трубку забезпечує, у порівнянні з контрольним варіантом, додатковий ріст листкової поверхні на 24; 16; 31 і 33 % відповідно. Більшу площу листкової поверхні сформувала озима пшениця у фазі цвітіння (36,9 тис. м²/га) при застосуванні суміші гербіцидів монітор та діален, що відбувається завдяки вищій ефективності знищення бур'янів.

При застосуванні гербіцидів абсолютно суха маса рослин у фазі виходу в трубку була на 39-52 % вищою, ніж у контрольному варіанті, а чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) зросла на 12-28 %. За період від цвітіння до молочної стиглості у варіанті з бур'янами (контроль) вона становила 3,8 г/м² листкової поверхні за добу, а при використанні гербіцидів досягла 5,07-5,45 г/м² за добу або на 33-43 % більше, що засвідчує інтенсивніше проходження фотосинтетичного процесу у посіві вільному від конкуренції з бур'янами.

Величина урожайності озимої пшениці в залежності від ефективності захисту її посівів від бур'янів. Застосування пуми супер (1 л/га) забезпечило в середньому за три роки ріст урожайності на 2,9 ц/га у порівнянні з контрольним варіантом. Суттєве зростання врожайності відмічене при прополюванні пшениці гроділом (20 г/га), який забезпечив додатковий збір зерна 9,3 ц/га або на 30 % вищийю

Використання монітору (13 і 26 г/га) сприяло росту врожайності озимої пшениці на 7,8 та 10,5 ц/га або вищу на 26 і 34 %, ніж за проведення лише агротехнічного догляду за культурою. Бакова суміш монітору з діаленом виявила широкий спектр дії на бур'яни і забезпечила середню врожайність 43,2 ц/га або на 41 % вищу, ніж у контролі без застосування гербіцидів.

В забур'янених варіантах (контроль без гербіцидів і пума супер) формування генеративних органів пшениці суттєво поступалось варіантам з використанням ефективних гербіцидів (гроділ, монітор і суміш монітору з діаленом), а рослини культури були вищі на 2-4 см, що пояснюється їх етіоляцією.

Використання гербіцидів монітор (26 г/га), гроділ і бакової суміші монітору з діаленом істотно покращує умови вирощування озимої пшениці. Тому формується більше колосків (на 10-15 %) і зерен у колосі (на 30-38 %), вища маса зерен зібраних з одного колоса (на 25-27 %) і маса 1000 зерен (на 7 %).

Вміст клейковини і білка в зерні озимої пшениці, зібраної із варіантів пума супер (1,0 л/га) і монітор (13 г/га), переважали контрольний варіант на 0,9-0,7 та 1,0-0,5 % відповідно, а при застосуванні гроділу, монітору (26 г/га) та бакової суміші монітору з діаленом - на 1,6-1,8 та 0,9-1,1 %. Тобто, використання гербіцидів та зменшення забур'яненості посівів супроводжується не лише ростом продуктивності культури, але й поліпшенням якості зібраного врожаю.

Енергетична оцінка використання гербіцидів на посівах озимої пшениці. За інтенсивного ведення землеробства суттєво зростає загроза ерозії ґрунтів. Але за мінімального обробітку ґрунту зростає конкурентний вплив бур'янів, тому необхідно енергетично ефективними і екологічно безпечними факторами регулювати бур'яновий компонент агрофітоценозу. Використання гербіцидів сприяє збереженню біля 87 % енергії при догляді за польовими культурами.

Аналіз енергетичної ефективності вирощування озимої пшениці показує, що загальні витрати енергії склали 37,6-39,1 тис. МДж/га, в т.ч. на оранку - 1,66 тис. (4,2-4,3%), на дискування - 0,4 тис. (біля 1%), а на гербіциди - лише 0,28-0,05 тис. МДж/га (біля 0,7-0,1%), що свідчить про низьку енергоємність захисного заходу. При внесенні діалену супер, 46,4 % в.р.к. (0,8 л/га) Кее становив 1,62-1,80, а при застосуванні гербіциду ковбой, 40 % в.р. (0,15 л/га) - 1,75-1,91.

Обґрунтування економічної доцільності використання гербіцидів. Застосування гербіцидів - дієвий захід інтенсифікації землеробства, але він пов'язаний із значними витратами і тому вимагає об'єктивної оцінки їх ефективності. Затрати на хімічне прополювання залежать від норми витрати гербіцидів, їх вартості, вартості обприскування та збирання додаткового врожаю. При застосуванні діалену супер (0,8 л/га) ці витрати склали 85-90 грн./га, а умовно чистий прибуток становив від 344 грн./га по дискуванню після кукурудзи на силос до 449 грн./га - по оранці після сівби озимої пшениці по гороху.

При обприскуванні ковбоєм (0,15 л/га) витрати склали 86-90 грн./га, а умовно чистий прибуток коливався від 525 - по оранці після кукурудзи на силос і по дискуванню після цукрових буряків до 625 грн./га - по оранці після гороху.

В залежності від величини отриманого чистого прибутку і величини загальних витрат залежала й рентабельність проведених захисних заходів, яка була в межах 113-138 % при обприскуванні діаленом супер, 46,4 % в.р.к. та 130-152 % - при використанні ковбою, 40 % в.р.

Тобто, захист посівів від бур'янів є економічно вигідним заходом, який забезпечує високий економічний ефект при низьких затратах на його виконання.

ВИСНОВКИ

Результати досліджень по удосконаленню заходів захисту озимої пшениці від бур'янів на чорноземних ґрунтах північному Лісостепу України дають можливість зробити наступні висновки:

В агроценозах озимої пшениці формується змішаний тип забур'яненості. Домінуюче місце у структурі бур'янової рослинності займають: малорічні дводольні види (57-83 %) - лобода біла (Chenopodium album L.), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), багаторічні кореневищні (4-19 %) - пирій повзучий (Elytrigia repens L.) і багаторічні коренепаросткові (7-15 %) - осот польовий (Sonchus arvensis L.) та будяк польовий (Cirsium arvensis L.),березка польова (Convolvulus arvensis L.), при загальній чисельності бур'янів 64-116 шт./м². За таких умов втрати врожаю досягають 19-30 %.

Попередники суттєво впливають на забур'яненість посівів озимої пшениці: по кукурудзі на силос вона зросла на 33 %, ніж у посіві після гороху, а по рано зібраних цукрових буряках - зменшилась на 23 %. Вегетативна маса бур'янів по кукурудзі на силос зросла на 13 %, а після цукрових буряків - вона зменшилась на 22 % у порівнянні з посівом після гороху. Тобто, по очищенню від бур'янів кращими попередниками для озимої пшениці є цукрові буряки і горох.

Полицева оранка істотно зменшує забур'яненість посівів озимої пшениці у порівнянні з поверхневим обробітком. У посівах пшениці після гороху оранка зменшує чисельність бур'янів на 25 %, по кукурудзі на силос - на 4 і по цукрових буряках - на 23 %, а їх вегетативну масу - на 17; 7 та 13 % відповідно.

Застосування гербіцидів діален супер, 46,4 % в.р.к. (з витратою 0,8 л/га) і ковбой, 40% в.р. (з витратою 0,15 л/га) незалежно від попередника і способу обробітку ґрунту сприяє зменшенню малорічних дводольних бур'янів за кількістю на 72 і 88 % та за їх масою - на 67 і 77 % відповідно. Тому хімічний захист посівів від бур'янів є важливим заходом у технології вирощування культури незалежно від місця у сівозміні та обробітку ґрунту.

На запаси доступної вологи в ґрунті під озимою пшеницею впливають прийоми обробітку і попередники, що має суттєве значення в роки з недостатньою кількістю опадів та спостерігається її дефіцит. Найбільш важливою вважається волога, яка знаходиться у верхньому (0-10 см) шарі та потрібна рослинам на період сівби та сходів. По дискуванню після гороху її було 10,4 мм і по оранці - 9,8 мм, в той час як по кукурудзі на силос - 9,0 і 7,9 та по цукрових буряках - 9,8 і 8,5 мм відповідно. Таку ж залежність спостерігали в шарі грунту 0-30 см: по гороху її було 39,2 і 35,5 мм, по кукурудзі на силос - 35,0 і 30,7 та по цукрових буряках - 37,2 і 32,9 мм відповідно.

У фазі сходів озимої пшениці після дискування середня щільність верхнього (0-10 см) шару ґрунту після гороху, кукурудзи на силос і цукрових буряків була вищою відповідно на 0,07; 0,09 і 0,06 г/см³, ніж після оранки. Це значить, що капілярний підтік вологи після дискування не руйнується і забезпечує дружні сходи культури. Під час вегетації пшениці процес ущільнення орного шару грунту інтенсивніше відбувається в тих шарах, де є більше пор, а його щільність наближається до урівноваженої для даного типу грунту.

Використання гербіцидів, незалежно від попередника чи способу обробітку ґрунту, покращує структурні показники і підвищує урожайність озимої пшениці на 6,6-8,3 ц/га при застосуванні діалену супер, 46,4 % в.р.к. (0,8 л/га) та на 9,4-11,0 ц/га - при використанні ковбою, 40 % в.р. (0,15 л/га). При цьому вміст клейковини зростає на 1,4-2,4 %, а білка - на 0,4-0,7 % у порівнянні із забур'яненим варіантом, що сприяє отриманню зерна пшениці вищого класу.

Зареєстрований новий гербіцид монітор, 75 % в.г. (д.р. - сульфосульфурон), спектр дії якого спрямований проти злакових та деяких дводольних бур'янів у посівах озимої пшениці, ефективний при застосуванні його у фазу весняного кущіння з нормами витрати 13-26 г/га.

Чутливі до монітору метлюг звичайний [Apera spica-venti L.], пирій повзучий [Agropyrum (Elytrigia) repens L.] та однорічні дводольні види: грицики звичайні [Capsella bursa pastoris L. Medic.], підмаренник чіпкий [Galium aparine L.], гречка берізкоподібна [Polygonum convolvulus L.] і ін.

Застосування монітору і його бакової суміші з діаленом сприяє вищій інтенсивності фотосинтезу, накопиченню сухої речовини, утворенню фотосинтетичних пігментів у листковому апараті озимої пшениці і підвищенню її врожайності.

Знищення бур'янів та поліпшення умов вирощування озимої пшениці супроводжується ростом її урожайності на 10-41 %, позитивно впливає на елементи структури врожаю, зокрема, кількість зерен на рослині зростає на 27-37 %, а маса зерен, зібраних з однієї рослини - на 18-27 %.

Енергетичні затрати на вирощування озимої пшениці компенсуються зростанням урожайності зерна, а коефіцієнт енергетичної ефективності складає від 1,62 до 1,91. Застосування гербіцидів є економічно доцільним заходом, оскільки витрати на його проведення окупляться додатковим урожаєм. За такої технології вирощування пшениці собівартість 1 ц зерна знижується на 12-17 %, а рентабельність складає 113-152 %.

Пропозиції виробництву

Для зменшення втрат урожаю озимої пшениці від бур'янів при вирощуванні її

у північній частині Правобережного Лісостепу України доцільно:

- використовувати як попередники - горох, рано зібрані цукрові буряки, а, в окремі роки, і кукурудзу на силос;

- в роки з посушливими погодними умовами в літньо-осінній період для отримання кращих сходів культури слід проводити поверхневий обробіток ґрунту;

- незалежно від попередника і обробітку ґрунту озиму пшеницю у фазі весняного кущіння при домінуванні дводольних бур'янів необхідно обробляти гербіцидами ковбой, 40 % в.р. (0,15 л/га), або діален супер, 46,4 % в.р.к. (0,8 л/га), а за присутності в агроценозі пирію повзучого чи метлюгу звичайного - монітором, 75 % в.г. з витратою 13-26 г/га.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Жеребко В.М., Жеребко Ю.В., Рябчук П.О. Про нові можливості в захисті посівів озимої пшениці від бур'янів // Науковий вісник НАУ.- К.- 2002.- Вип. 53.- С. 26-31 (проведення дослідів, аналіз результатів, підготовка до друку).

2. Жеребко В.М., Рябчук П.О. Засміченість посівів знижується // Захист рослин - 2003.- № 12.- С.11-12 (проведення польових дослідів, підготовка до друку).

3. Жеребко В.М., Рябчук П.О. Ефективність захисту озимої пшениці від бур'янів та її продуктивність залежно від розміщення в сівозміні, способів основного обробітку ґрунту і використання гербіцидів у Лісостепу України // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2003.- Вип.3 (23). - т.2. - С.36-43 (проведення дослідів, аналіз і оформлення результатів).

4. Жеребко В.М., Жеребко Ю.В., Конопольський О.П., Рябчук П.О. Захист посівів озимої пшениці від бур'янів // Матеріали 3 науково-теоретичної конференції Українського наукового товариства гербологів. - К. - 2002.- С.56-60 (проведення дослідів, аналіз і оформлення результатів).

5. Жеребко В.М., Жеребко Ю.В., Рябчук П.О. Діален супер - надійний засіб захисту посівів від бур'яну // Агробізнес сьогодні - К. - 2002. - № 6 (8). - С.7-8 (аналіз, обґрунтування, підготовка результатів до друку).

6. Жеребко В.М., Жеребко Ю.В., Рябчук П.О., Стирський О.А. Продуктивність озимої пшениці в залежності від розміщення культури у сівозміні, способів основного обробітку ґрунту та ефективності захисту від бур'янів // Актуальні проблеми сучасного землеробства / Доповіді і виступи на Міжнародній науково-практичній конференції. - Луганськ: ЛНАУ. - 2003. - С.176-181(проведення дослідів, аналіз і підготовка результатів до друку).

7. Жеребко В.М., Рябчук П.О., Жеребко Ю.В. Вплив попередників, способів обробітку ґрунту та гербіцидів на урожайність озимої пшениці в Лісостепу України // Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття. - К.: Колобіг. - 2004. - С.174-179 (аналіз, обґрунтування і оформлення результатів).

Размещено на Allbest.ru